ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Завдання для виконання

Вправа 266. Перепишіть речення, поясніть розділові знаки. Вкажіть, що з’єднують
сполучники (речення, однорідні члени).
1. …Так марили айстри і ждали весни… А ранок стрівав їх холодним дощем, і
плакав десь вітер в саду за кущем (О. Олесь). 2. Земля вдихне глибинно і жагучо на вишняках
настояний озон (Л. Костенко). 3. Дерева не тільки п’ють воду, але й затримують її
(М. Чабанівський). 4. Сонце стало велике і червоне… (В. Винниченко). 5. Це не вогні, а зірки,
чисті, високі, мінливі (П. Воронько). 6. То тут, то там булькала у воді риба і примушувала раз
у раз здригатися й озиратися (М. Хвильовий). 7. Степ буяв та сміявся цілі дні круг мене, немов
ніколи на йому не проливалось ні крові, ні поту, ні сліз (В. Винниченко). 8. Образно передала
художниця (Катерина Білокур) вдячність і глибоку шану людей і всього сущого на землі його
величності Хлібові (Д. Степовик). 9. Чи юга, чи день в проміннях косих, чи зоря плине
вечірнім плесом, сорок літ робив на хмарочосах, сорок літ – усе каменотесом (А. Малишко).
10. Будинок В. Городецького в Києві знаменитий не стільки своєю архітектурою, як зовнішнім
скульптурним оздобленням, що його виконав київський скульптор Еліо Саля, італієць за
походженням (Д. Степовик).

Вправа 267. Перепишіть речення. Поставте, де треба, коми.

А поет усе то грає то щось пише на папері й роздає писання людям (Леся Українка). 2.
Вітер віє віє мліє навіває срібні сни навіває злотні мрії чеше кучері Весни (О. Олесь). 3.
Повадки лисиці а серце вовка (Нар. творчість). 4. З дна морів добувають нафту кам’яне
вугілля газ руди а також золото й алмази (З підручника). 5. Встала й весна чорну землю сонну
розбудила уквітчала її рястом барвінком укрила (Т. Шевченко). 6. Великі сиві очі з-під довгих
вій дивились пильно і розумно (М. Коцюбинський). 7. Повітря пахло розквітлими садами
молодими травами зігрітою землею (М. Стельмах). 8. Світить та не гріє сонце золоте
(Я. Щоголів). 9. Вечір зіркою в небі повис і розсипав розлив свої бризки на тремтливі листочки
беріз (В. Сосюра). 10. А в пшениці то мак то волошки (Леся Українка). 11. Любіть Україну у
сні й наяву вишневу свою Україну красу її вічно живу і нову і мову її солов’їну (В. Сосюра).

Вправа 268. Знайдіть однорідні означення і поставте між ними коми.

1. Червоним великим колом заходило сонце (С. Васильченко). 2. В густім зеленім
березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки (І. Франко). 3. Сірі ледве помітні в
тумані плавні непривітно шуміли (М. Коцюбинський). 4. Хто хоч раз на віку бачив такі болючі
смертельною вогкістю обведені пташині очі, той ще більше має шанувати усе живе (М.
Стельмах). 5. Промерзлі до темного дрожу блакитні каштани в руках задубілих тримають
погаслі свічки (Л. Первомайський). 6. На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті персні з
дорогими блискучими камінцями (І. Нечуй-Левицький). 7. Чумаки їдуть з Криму в темних
просмолених сорочках (О. Довженко). 8. Полилися веселі хорові народні пісні (І. Нечуй-
Левицький). 9. Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли в ряд в урочистих
позах ковалі. 10. Стояло сухе осіннє надвечір’я. 11. Все було окутане чорною непроглядною
тьмою. 12. Воронцова Шура впізнала відразу. Ті ж сірі завжди насторожені очі під рудими
кошлатими бровами. Спокійні врівноважені рухи. 13. Будь вона не єдиною дівчиною в
батальйоні, Черниш, здається, однаково впізнав би її. Довгообраза білолиця з примруженими
великими очима. 14. Якось на подвір’я, де зупинився Багіров із своїми бійцями, зайшов
високий інтелігентної зовнішності дідуган з паличкою в руці у широкому кофейного кольору
макінтоші. 15. Смугляве з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої
вроди (О. Гончар «Прапороносці»).

1
 Вправа 269. Перепишіть, вставляючи, де треба, коми між однорідними членами
речення.
I. 1. Ми працюємо для миру й живем для миру на землі (В. Сосюра). 2. Виходь іди
дорогами земними і від людей візьми і людям дай (П. Дорошко). 3. Ми йдем і йдем несем
вогні і творим блиск і творим дні! (В. Чумак). 4. Не хлібом єдиним а творчості дивом а криком
дитини існує людина (І. Жиленко). 5. Тільки млява боязка людина не любить і боїться риску
(Леся Українка). 6. Не визнаю ні любові ні дружби ні приятелювання до перших заморозків чи
до першого грому (М. Стельмах). 7. Є в коханні і будні і свята, є в ньому і радість і жаль, бо
не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль (В. Симоненко). 8. Навколо великих людей і
круг їхньої пам'яті завжди точиться явна чи приглушена боротьба (М. Рильський).
II. 1. Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти? (В. Сосюра). 2. Радість і чудо
найбільше для людини – її рука. Бере і дає карає і милує пестить і нищить будує і палить
творить і любить (П. Загребельний). 3. Промчав верхівець у вухатій насунутій на самі брови
шапці (В. Козаченко). 4. Не чужим а своїм законом я на білім світі живу (П. Дорошко). 5.
Переможець лиш тоді похвалить, коли подоланий похилить чоло йому до ніг і порох поцілує
з-під стіп його (Леся Українка). 6. Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру
прагнуть (Леся Українка). 7. Людина вигадала себе і від того страждає (Р. Іваничук). 8. Коли б
часом нам ті пироги та наїдки та напитки не вилізли боком (І. Нечуй-Левицький).
III. 1. Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас
Мирний). 2. Ззаду кожної підводи торохтить відро або задимлений казанок (Григорій
Тютюнник). 3. Довкола розкинулись мило барвисті дрібні береги домочки й садочки і люди
отари і луки й луги (Леся Українка). 4. Вже сонце котилось до темного бору і в теплім
промінні купало і ярі лани і веселую гору (Леся Українка). 5. Вересневе сонце непомітно
зайшло за потріскані негусто хмари і зразу ж розіслало аж за ліс недобілені полотна (М.
Стельмах). 6. Прокинувся чоловік ні світ ні зоря... (Ю. Збанацький). 7. Дивлюся: так буцім
сова летить лугами берегами та нетрями та глибокими ярами та широкими степами та
байраками (Т. Шевченко). 8. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи
ловити щучок руками, скаламутивши воду (О. Довженко).

2
 Вправа 270. Прочитайте. Визначте узагальнювальні слова й однорідні члени речення.
З’ясуйте, якими членами речення вони виступають. Поставте розділові знаки.
І. 1. Люди трави дерева овіяні тишею води стеблина зелена та безмірно далекі світи все
під місячним сяйвом стамовує в трепеті подих (М. Луків). 2. У березні сім погод надворі сіє віє
крутить мутить рве зверху ллє знизу мете (Нар. творчість). 3. Ранкові дзвінки телефонні
жагучі й хмільні вечори і жарти і сльози солоні усе до пори (М. Луків). 4. Вона проклинала все
що попадалось їй на очі свиней курей поросят щоб не скугикали Пірата щоб не гавкав дітей
сусідів (О. Довженко). 5. Полиск оголених скель барвисті яруси лісів гірські виселки з
вузькими й високими як тереми дерев’яними будинками трансільванців усе поєднувалось у
картину що вражала своєю декоративністю (О. Гончар). 6. У щастя людського два рівних є
крила троянди й виноград красиве і корисне (М. Рильський). 7. Чарує все мене листя шум і
неба синь безкрая і сльози рос на ніжних пелюстках квіток (В. Сосюра).
ІІ. 1. Робітник за станком і поет на папері всі ми творим щасливий наш світ (В.
Сосюра). 2. Завод і лан село і місто злились в єдину пісню чисту (М. Рильський). 3. Усе
навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили (В. Собко). 4. А
Соловей аж горло надриває і на всі заставки співає щебече і свистить і тьохкає і торохтить (Л.
Глібов). 5. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука й твоя
материнська любов (А. Малишко). 6. Тихо. І земля і вода і повітря все поснуло (М.
Коцюбинський). 7. Тягнуться до сонця і квітки і трави віти кучеряві гори голубі (В. Сосюра). 8.
Вся громадськість повинна взятися за охорону нашої чарівної природи і птахів і звірів і садів і
лісів (Остап Вишня).

Вправа 271. Перепишіть, вставляючи потрібні розділові знаки в простому

неускладненому реченні та при однорідних членах речення.
1. Слова полова, але огонь в одежі слова безсмертна чудотворна фея, правдива
іскра Прометея (І. Франко). 2. Все блищить новизною будинки посадки вулиці квіти школи
все росте, все хорошіє з кожним днем (О. Довженко). 3. Весь ліс в інеї в крихкому казково
розкішному уборі (О. Гончар). 4. Вкрились квітами левади і переліски й поля (Д. Павличко). 5.
Соняшники вийшли на городи і до ставка вмиватися біжать (М. Сингаївський). 6. Усе ніби
поменшало і звузилось і дорога і городи і стежка в березі і круча над Россю (І. Нечуй-
Левицький). 7. Сірі широко розплющені очі дивились на світ з упевненою довірливістю (Є.
Гуцало). 8. Весь степ сьогодні наче повен радості повен серпневого світла й простору (О.
Гончар).

Вправа 272. Замініть ненормативні конструкції літературно-нормативними.

Запам’ятайте правильні моделі.
Бігати по всякому поводу до начальства; має подорожати олія; я, по крайній мірі, не
знала; напиши пояснюючу записку; не вміємо попередити хворобу; по стороннім не заходити;
прийміть до відома цю інформацію; у прихожій було темно; пожиточний мінімум збільшився;
мене просквозило; це протирічить логіці; лід товщиною в 25 см; ювілейні торжества
скінчилися; у залежності від попиту; у найближчі дні фільм повторять; наше ходатайство
оставили без уваги.

Завдання. Розв’яжіть тести.

Варіант 1
1. Однорідними членами ускладнено речення:
А: Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
Б: То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.
В: Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.
Г: За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.
Ґ: У небі то розгоряються, то погасають сліпучі ракети.
3
 2. Однорідними додатками ускладнено речення:
А: Люблю твій малиновий усміх і святкову розкриленість барв.
Б: Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.
В: Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою.
Г: Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори.
Ґ: Раділи і садок, і поле, і долина.

3. Знайдіть речення з однорідними підметами:

А: Класична література лишила нам великі заповіти: правдивість, відданість народові,
ідеали братерства і гуманізму.
Б: Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її.
В: Тихі води дніпрові я стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі ранки та грози.
Г: Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі.
Ґ: Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.

4. Оберіть речення, структура якого ускладнена однорідними означеннями:

А: Понад усякі сучасні швидкості прудкіші людські літа: блискавками летять.
Б: Творчість поетова гуманістична, інтернаціональна, вселюдська за своїм глибинним
змістом.
В: Польова дорога з пилюкою, прибитою легким дощем, м’яко стелиться під ногами.
Г: Очевидно, наша літературна критика надалі буде ще пристраснішою, ще гострішою.
Ґ: У руку взяв зерно важке і повне, і налилася силою рука.

5. Оберіть речення, структуру якого ускладнено однорідними додатками:

А: Я полем ішов, і зеленим узліссям, і лугом.
Б: Мало бачити зовнішність дитини, треба бачити її душу. Лише тоді ви будете справжнім
учителем, вихователем, другом дітей.
В: Досвідчена вчителька і словом, і увагою пригріла хлопчика.
Г: Ростуть мої діла, мої надії.
Ґ: Будь майстром, поетом, художником у справі, яку ти справді любиш.

6. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки

пропущено):
А: А весілля в нашої донечки буде пишне людне та багате.
Б: Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважає сумного серця.
В: Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби.
Г: Хай тобі стелиться біла дорога та зелено вруняться обабіч жита.
Ґ: Верби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими
листочками.

7. Правильно поставлено розділові знаки в реченні:

А: Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.
Б: Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.
В: Їхав, їхав козаченько лугом, долиною та лісочком, та садочком до своєї милої.
Г: На Колимі запахло чебрецем, і рутою-м’ятою, і кропивою.
Ґ: А чи не занадто я славословлю старих своїх коней і село, і стару свою хату?

8. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А: Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.
Б: З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.
В: Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.
4
Г: У хаті стояв густий передсвітанковий морок.
Ґ: Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

9. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А: Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.
Б: Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.
В: А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.
Г: Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.
Ґ: То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Варіант 2
1. Однорідними підметами ускладнено речення:
А: Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і уста.
Б: Кривда правду переборе, і від того бідним людям горе.
В: І Волги плин, і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси.
Г: І день, і ніч, і тисячі ночей, спасибі вам за цю Шехерезаду.
Ґ: Любив дід гарну бесіду й добре слово.

2. Однорідними додатками ускладнено речення:

А: Дощ і чорнобривці пахнуть осінню.
Б: Ховає час печаль і сум за ґрати.
В: Обов’язковість, уважність – риси успішних людей.
Г: Очі їхні – любов та благання.
Ґ: І сну нема, і спокою немає.

3. Оберіть речення, структура якого ускладнена однорідними означеннями:

А: Хотів би я бути міцним і суворим. На славу байдужим, на слово
нескорим.
Б: А Настя усе була добра, тиха, сумирна.
В: Україно тернова, свята і висока, не зів’януть твої корогви золоті.
Г: Часто чуємо, яка важка вона, творча праця, як нам нелегко.
Ґ: І квітла, снила, парувала важка чорноземна рілля.

4. Знайдіть речення з однорідними обставинами:

А: Є в коханні і будні, і свята.
Б: Хлопчина відповідав цивільним зі спокоєм, з гідністю і дотепністю
бувалого солдата.
В: В садах України весною про щастя дзвенять солов’ї.
Г: Завтра я буду далі і далі від полів цих.
Ґ: І добре Хариті на ниві, і страшно.

5. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні (розділові знаки

пропущено):
А: У принишклих полях і луках ще лежить сніг.
Б: То не хмара біла пташка хмарою спустилась.
В: Багата моя Січ була не п’яним скопом могутніми синами!
Ґ: Тече вода в синє море та не витікає.
Г: Боєць не сказав прокричав ці слова.

6. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки

пропущено):
А: Було нестерпно жарко як у приміщенні так і на вулиці.
5
Б: Я живу не так собою як тобою.
В: Справжні чудеса можна побачити уві сні або в казці.
Г: Ніч була хоч і зоряна але темна.
Ґ: Людина птиця і бджола люблять погожу днину.

7. Між однорідними членами треба поставити кому в реченні (розділові знаки

пропущено):
А: Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.
Б: Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м’ясо.
В: І холод і голод оселилися в Чіпчиній хаті.
Г: І сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать.
Ґ: І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить.

8. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А: В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.
Б: Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.
В: Під осінніми високими зорями затихають оселі.
Г: Надворі пахне молодим осокорячим листям.
Ґ: Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

9. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А: Водив той загін якийсь славетний генерал чорновусий стрункий завзятий.
Б: Досвітні огні переможні урочі прорізали темряву ночі.
В: У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.
Г: Сократ говорив рівним спокійним голосом.
Ґ: Пролітав буйний вітер в пустині по полі безкрайому мертвому.

Варіант 3
1. Однорідними присудками ускладнено речення:
А: Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.
Б: Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.
В: На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.
Г: Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.
Ґ: Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

2. Однорідними обставинами ускладнено речення:

А: А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.
Б: Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.
В: Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.
Г: Окрім груш, слив, яблунь, тут росли дуби, клени й тополі.
Ґ: Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

3. Укажіть, яке речення має однорідні додатки:

А: В наші дні українська книга, українське малярство, музика,
блискуча виконавська майстерність наших артистів і цілих
ансамблів здобувають щодалі ширшу популярність.
Б: Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї.
В: Поряд з творами російських письменників том за томом
постали на полиці книги білорусів і казахів, узбеків і латишів.
Г: Наша література спроможна творити значне, довговічне.
Ґ: Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами.

6
 4. Визначте, які речення містять однорідні члени речення:
А: І сну нема, і спокою немає.
Б: Іду, іду просторами землі, і кожен щиро руку мені тисне.
В: От я взяв та й приїхав.
Г: В лісі не було нічого: ані грибів, ані ягід, ані черешень.
Ґ: Сади стояли в тумані білого цвіту черешень, вишень і перших яблунь.

5. Тільки один ряд однорідних членів має речення:

А: Як мати любила робити і в городі, і в полі, і в лузі, і в лісі і тихо втішалася зробленим.
Б: Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх
під дерева, кущі й гущину.
В: То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі, динь.
Г: І коли доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара, лише надія крила нам
дарує і до життя у віру повертає.
Ґ: І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом.

6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А: Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.
Б: Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня.
В: І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів.
Г: Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.
Ґ: Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

7. Правильно поставлено розділові знаки в реченні:

А: Ти ізнов мені снишся на стежці гіркої розлуки синім лугом, ромашкою, й птицею з
канівських круч.
Б: Природа оберігає й застерігає людину від злих помислів, учинків, робить її благородною,
щедрою, здоровою, й навіть мудрою.
В: Малюк підстрибом опинився біля бабусі, заглянув у розтулені долоні і розгублено застиг:
метелик лежав, і ледь ворушився.
Г: Представники обласної державної адміністрації зустрічалися, як із студентською молоддю,
так і з робітниками на підприємствах.
Ґ: І вдень і вночі до мого дому, саду, джерела буде відчинено хвіртку для сусідів, для їхніх
дітей і всіх добрих людей.

8. Неоднорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено):

А: Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.
Б: У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.
В: Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.
Г: Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.
Ґ: Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах.

9. Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів у реченні (розділові знаки

пропущено):
А: Скрізь червоно на небі і на узгір’ях і на горах.
Б: І все поволі зникає море скелі земля.
В: Усе зникло наче в казці місто гори поле гай.
Г: Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.
Ґ: Пиши про все про тишу й буруни про більма рабства й гострозорість волі.