Порівняння середньополіського і волинського говору

Спільне Відмінне
Середньополіський і Середньополісь Волинський
волинський говір кий говір: говір:
Фонетичні паралельні форми 3-ої — —
риси: особи однини і множини
теперішнього часу з
м’яким і твердим т у
закінченнях
— відповідно до
етимологічного Фонема [и]
[е] в ново під наголосом
закритому переходить в [е]
складі перед
колишнім
м’яким
приголосним
(при втраті після
нього
зредукованого
[ь] уживається
дифтонг [x]
Помірне укання — —
— Ствердіння [р’] Перехід [а] в [е]
після м’яких
приголосних і
шиплячих
— акання укання
— Етимологічне [о]
Дзвінкі в новозакритому
приголосні складі поряд з [і]
втрачають виступає
дзвінкість перед монофтонг [у],
глухими в [и]
середині і
частково в кінці
слів
Ствердіння [ц’] Поширені
у звукосполуках звукосполуки
[ца], [цо], [цу] в [гі], [кі], [хі]
суфіксах -ц-, -єц-
— замість Фонема
дифтонгів на [е]переходить в
місці [а]
етимологічного
[е] монофтонги
 [у], [ÿ], [о], [и],
[і]
Морфологічні — Залишки двоїни —
риси: — У формах1-ої У формах1-ої
особи однини особи однини
теперішнього теперішнього
часу зубні часу
приголосні зберігається
звуки не приголосних [д]-
чергуються з [дж], [з]- [ж], [т]-
шиплячими [ч], [с]- [ш]
— Дієслова Присвійні
недоконаного прикметники
виду в можуть мати
майбутньому паралельні
часі мають дві форми
форми(аналітич
ну й синтетичну)
— Паралельні Існування двох
форми 3-ої паралельних
особи однини і форм минулого
множини часу( «прості» і
теперішнього «складні»)
часу з м’яким і
твердим т у
закінченнях
Лексичні Багато слів спільних із — —
особливості: білоруською мовою
— — Конструкція
прийменник к +
іменник,
займенник у дав.
в. (к тóбі, зам. до
тéбе),
— — конструкцій нас
було двох зам.
нас було двойе,
майу діти зам.
майу дітей
— — розташування
форманта с’а —
у препозиції чи
постпозиції
суфікси -анк(а),
(н)-иц’(а) для
утворення назв
 полів з-під
сільськогосп.
культур
— — суфікс -л’(а) для
творення назв
діючої особи ж.
р.
Досліджували: — І. Матвіяс, М. К. Михальчук, Г.
Никончук, В. Шило, Ю.
Ганцов, Т. Шевельов
Назарова.