СУЛМ.

Практична 1

Вправа 1. За допомогою етимологічних та морфемних словників

визначити первинні (етимологічні) та вторинні (сучасні) корені в поданих
словах. Пояснити, які історичні зміни у структурі слова спричинили
утворення вторинних коренів.
З р а з о к: закон – іменник, сучасний корінь – закон, первинний - кон- - <*коnъ-
"край, початок, кінець". Сучасний корінь утворився внаслідок спрощення морфемної
структури (Р+R).

Дарувати-дієсл., сучасний корінь-дар, первинний-дар- darьі-dati

добрий- ім., сучасний корінь-добр, первинний- добрьі-відповідний, підходящий. утв. від с
лова "доба"
діло-ім., сучасний корінь- діл, первинний-дєло-"робота, результат роботи". утв. від дієсло
ва deti за допомогою суфікса -lo
знак-ім, сучасний корінь-знак, первинний-знакь, пов'язане із знаті, як бракь -"шлюб"
коричневий-прикм., сучасний корінь-корич, первинний-кор-скора-«кора»
дим- ім, сучасний корінь-дим, первинний-димь-«дух»
весло-ім, сучасний корінь-весл.-первинний-вез-везсло-«рухатися чим-небудь». Утв. З того ж кореня,
що дієсл. везті
мир- ім., сучасний корінь-мир, первинний-мірь-мирь-«згода». Утв. Зі слова «марь»-лобода запашна
обід-ім., сучасний корінь-об, первинний- ободь-ободь-«обід, круг».утв. з префікса ob- і основи дієсл.
vedti
стадо- ім., сучасний корінь- стад, первинний-стад- стадо-«стайня, хлів». Утв. Зі спрідненого слова
«стода»- стадо, кінний звод
Вправа 2. Виділити корені в поданих словах, указати, котрі з них зв’язані
З р а з о к: навчання – корінь -вч- вільний: вч-иш, вч-іть; підраховувати – корінь -
рах- зв’язаний: рахуй, рахунок, рахувати.

Роззуватися-корінь-зу-зв’язаний: взуття, роззутий

Купувати-корінь-куп-вільний-купив, покупка
Піддашшя-даш-вільний-дах-наддашшя
Вуличний-корінь-вулич-вільний-вулиця-завулок
Вишневий-корінь-вишн-вільний-вишня-вишенька
Двійко-корінь-дв-вільний-двоїтися-подвійний
Сміятися-корінь-смі-зв’язаний-сміх-смішний
Вимикач-корінь-мик-зв’язаний-вимикає-вимкнути-перемкни
Звичка-корінь-звич-зв’язаний-звикати-звиклий
Життя-корінь-жи-вільний-прожити-жива
Вправа 3. Виділити корені в поданих словах, указати, котрі з них
можуть мати аломорфи, назвати їх.
З р а з о к: їздити – дієслово, їзд – корінь, аломорфи: їждж-, їзд´-.

Спати-дієсл., сп-корінь, аломорфи: спіт’-, спл’-, сип-

Душа-ім, душ-корінь, аломорфи: душ’ш’-, душ’-
Громаддя-ім., громад -корінь, не аломорфи (інваріант) громадж-(нагромаджувати)
Земний-прикм., зем-корінь, аломорфи земл- , земел’- земел’л’-
Пити-дієсл. пи -корінь, аломорфи: п’й-, пой-
Сміятися-дієсл, смі-корінь, в одному вияві
Зелений-прикм., зелен-корінь, аломорфи зелен’- зелень зелен’н’-
Знайомий- прикм. Зна-корінь, інваріант, єдиний вияв
Берег-ім, берег-корінь, аломорфи: береж-,
Радість-ім, рад-корінь, аломорфи: рад’-
Вправа 4. Виділити корені в підкреслених словах. Указати, котрі з них
є омонімними. Обґрунтувати їх омонімність.
З р а з о к: веселе маля – вчитися малювати: корені мал´1- і мал´2- омонімні,
оскільки підкреслені слова не споріднені (належать до різних словотвірних гнізд): мал´1- –
іменниковий, вільний, мал´2- – дієслівний, зв’язаний; цікава приказка – грошовий переказ:
дієслівний корінь каз- – спільний у підкреслених споріднених словах, що належать до одного
словотвірного гнізда з вершиною казати.
Бродити лісом, вино бродить; -корені брод -омонімні, бр1-ім.,вільний, бр2-дієсл., зв’язаний
грати в шахи, шахський палац; - шах ім, вільний 2 ім. вільний іменний корінь шах- спільний у
підкреслених споріднених словах, що належать до одного словотвірного гнізда з вершиною шах
паровий двигун, пара коней;- іменний корінь пар- не споріднені 1 ім., вільн 2-ім, зв’яз спільний у
підкреслених споріднених словах, що належать до одного словотвірного гнізда з вершиною пара
рідна земля, земний уклін; корені зем- омонімні, зем1- ім., зв’язаний, зем2- прикм., зв’язаний
голосові зв’язки, голосний сміх; іменний корінь голос- ім і прикм.
спільний у підкреслених споріднених словах, що належать до одного словотвірного гнізда з
вершиною голос
нота протесту, нотний зошит;- іменний корінь спільний у підкреслених споріднених словах, що
належать до одного словотвірного гнізда з вершиною нот
великий розум, його величність; -корені вел- омонімні, вел1-прикм., зв’язаний вел2.- ім., зв’язаний
новий рік, течуть ріки;- корені рік – омонімні, рік1-ім, вільний, рік2-ім вільний
запрягли волів, люблять волю; - корені вол- омонімні- вол1-ім., вільний, вол2-дієсл., зв’язаний
виразний друк, вираз обличчя;- дієсл. корінь раз- ім, зв’яз вільний спільний у підкреслених
споріднених словах, що належать до одного словотвірного гнізда з вершиною вир
закінчувати справу, кінний спорт;- ім. корінь кінч і кін дієсл зв’яз 2- ім. вільний омонімні
спільний у підкреслених споріднених словах, що належать до одного словотвірного гнізда з
вершиною кін
наситити землю, велике сито; -корені сит- омонімні- сит1- прикм., вільний, сит2-ім., вільний
зелений луг, їдкий луг; - ім. корені луг 1 -ім, вільний, 2 -ім. , вільрний спільний у підкреслених
споріднених словах, що належать до одного словотвірного гнізда з вершиною луг
спуститися в балку, балка підгнила. – ім. корені балк 1 ім.вільні 2 ім вільні спільний у
підкреслених споріднених словах, що належать до одного словотвірного гнізда з вершиною бал
Вправа 5. Виділити корені в поданих словах й охарактеризувати їх за схемою:

1) вільний чи зв’язаний;
2) інваріантний, аломорфний чи існує в єдиному вияві;
3) частиномовна належність;
4) питомий чи запозичений;
5) омонімні корені (якщо наявні).
З р а з о к: оформлюють – дієслово, формл´- –– корінь вільний, аломорф (інваріантний -
форм-), іменниковий, запозичений із латинської мови; сухий – прикметник, сух- –– корінь
вільний, інваріантний (аломорф - суш-), прикметниковий, питомий.
відлюддя- ім. люд’д’-корінь зв’яз, аломорфний, інв люд- питомий, не омонімний
перемир’я-ім. мир-корінь вільний, інваріантний питомий, омонімний-мирський
сесія- ім. сес-корінь вільний, інваріантний запозичене з латинської
узбережжя- ім. береж-корінь вільний, аломорф (інваріантний-берег) ім. питомий
відомий- прикм. Відом- корінь зв’язаний, інваріантний питомий
стипендія- ім. стипенд- корінь зв’яаний, інваріантний, ім. запозичений з німецької
студент- ім. студент- корінь зв’язаний інваріантний ім. запозичений з німецької
починати- дієсл. Чин- корінь вільний аломорф- чат ім. питомий
митися- дієсл. Мит- корінь зв’язаний інваріантний Дієсл. питомий
в’ється- дієсл. Вй- корінь аломорфний в’йю- вит- Дієсл. Питомий

Практична №2

Вправа 1. У поданих словах виділити префікси й визначити їх функцію.

З р а з о к: недобрий – не- –– словотворчий префікс, утворює нове слово; сховати –

с- –– аломорф префікса з-, формотворчий, утворює форму доконаного виду дієслова

ховати.

Найсміливіший- най- формотв, утв. Найвищий ступінь прикм сміливий

Зробити- з- з-, формотворчий, утворює форму доконаного виду дієслова робити

Добігти- до- формотворчий, утворює форму доконаного виду дієслова бігти

Наймолодший- най- словотв, утв. Нове слово

Передмова- перед- словотв, утв нове слово

Надпити-над -формотв, утв форму дієсл пити

Заспівати-за- формотв, утв форму дієсл співати

Звеліти-з- формотворчий, утворює форму доконаного виду дієслова веліти

Позавчора-поза-словотв, утв нове слово

Знецінити-зне- словотв, утв нове слово

поперекидати, узвишшя, попідтинню, предобрий, пагорб, сутінь, заширокий, віднині, дотепер, сказати,

розкидати, протидія, безлад, приїхати, попоходити, небажано, невпопад,

навстоячки, пройти, субконтинентальний, парапсихологія, надзвуковий,

реорганізувати, ультрасучасний, дисгармонійний, інваріант.

19

Вправа 2. У поданих словах виділити префікси, визначити їх

походження та частиномовну належність. До запозичених дібрати можливі

синонімні питомі префікси.

З р а з о к: алогічний – прикметник, а- префікс, запозичений із грецької мови,

міжчастиномовний (аморальний, ахромія), синонім до без-, не- (неморальний,

безбарвність, безколірність).

Премудрий-прикм, пре-префікс, вик з прикм і присл. З старосл. синонім до най-(мудрий)

ультрависокий,-прикм, ультра-префікс запозич з лат. М., присл і прикм синонім до над-

сутінь-ім, су-префікс, вик з ім. --

дописати-дієсл, до-префікс вик з дієсл

Закарпаття-ім за-префікс вик з прикм,

Ахроматичний-прикм, ахро-префікс запозичений із грецької мови,

міжчастиномовний (аморальний, ахромія), синонім до без-, не- (неморальний,

безбарвність, безколірність).

дезінтоксикація,-ім, дез-префікс, походить з лат, міжчастиномовний

інтернаціональний-прикм, інтер-префікс походить з лат., міжчастиномовний, синонім до між- міжмовний,

міжнаціональний

надприбутки-ім, над-префікс, іменний

увібгати-дієсл, уві-префікс, дієсл

задалеко, унаслідок, гіперінфляція, дисгармонійний, антинародний,

контратака, антинауковий, іммігрувати, возвеличити, субтропічний,

надіслати, аполітичний, анормальний, афонія, контрманевр, супермодно,

субарктичний, ультразвуковий, дисиміляція, аморфний, дезорієнтувати,

асептичний, індиферентний, іммобільний, гіпотонія, дисгармонія, надбігти,

підмерзнути.

Вправа 3. Визначити, у котрих із поданих слів є складні префікси, а в

котрих прості.

З р а з о к: позабюджетний – префікс поза- складний; позаганяти – префікси по- і

за- прості.

Знечулити,-зне-складний

Знедавна-з-не- простий,

Знедолення-зне-скл,

Знепритомніти-з-не-пр.

Попоблукати-попо-скл

попоневірятися,-по-по-простий

попорядкувати,по-пр

поповертати-попо-скл

попотягати-попо-скл інтенсивна дія

по-похідному-по-по-пр
позавійськовий, позаганяти, завбільшки, завмерти, завтовшки, завчасний,
недоречний, недогарок, понадсипати, понадплановий, завбачити,

попідходити, попідтинню, попідвіконню, спідлоба, увірвати, безоглядний,

безодня, спідтиха, спідсподу, попідруки, попідземний, попідвечіркувати.

Вправа 4. У поданих словах виділити аломорфні префікси, пояснити,

які чинники зумовлюють їх уживання.

З р а з о к: спитати – дієслово, с- –– аломорф префікса з-, уживається перед

глухими приголосними: к, п, т, ф, х.

Сформулювати- с- –– аломорф префікса з-, уживається перед глухими приголосними: к, п, т, ф, х.

зціпити- з- –– інваріант с-, уживається перед усіма глухими приголосними, орім: к, п, т, ф, х.

зібрати-- зі- –– аломорф префікса з, бо збіг

зробити-- з- –– інваріант с-, уживається перед усіма глухими приголосними, орім: к, п, т, ф, х.

підібрати-піді-аломорф під, бо збіг

підняти- під-інваріант

побачити-по-інваріант

пізнати-пі-аломорф префікса по-

надбити-над-інваріант, у словах без збігу

надібрати-наді-аломорф, бо є збіг

безоглядний, беззоряний, увійти, убігти, входити, відійти, відбігти, ізвечора, зостатися, межиріччя, міжгір’я,

передовсім, передгрозовий, передусім, безодня, піти, знизу, ізнову,

ввімкнути, увігнути, одвіку, одговір, обізватися, обжити, стиха, звечора,

розійтися, десегрегація, дезінформація, дисгармонія, дизартрія.

Вправа 5. У поданих словах виділити префікси, указати, котрі з них є

омонімними, а котрі синонімними, й обґрунтувати це.

З р а з о к: префікси до- і перед- у словах доісторичний і передісторичний

синонімні (різні за звуковим складом префікси виконують тотожну словотворчу й

семантичну функцію); префікси за1

- і за2

- у словах забіліти й завеликий – омонімні

(однакові за звучанням і написанням), утворюють слова різних частин мови з різним словотвірним значенням (за1

- – дієслово зі значенням початку дії, за2

- – прикметник зі значенням надмірної ознаки).

Заміський, зависокий, задумати; за-омонімні

долетіти, добудувати, доісторичний; -до-ононімні

відприкметниковий-прикм, відшукати-дієсл, док, відмовити-дієсл.,док, відгризтидієсл.док;- синонімні

перегодувати, переділити, перегукуватися;-пере-омонімні

надійти, прийти; -над-при-синонімні

передісторичний, праісторичний;-перед-пра-синонімні

безнаціональний, ненаціональний, аморальний, неморальний; -синонімні

надсучасний, суперсучасний, ультрасучасний;-синонімні

приїхати, притихнути, прибудувати;- омонімні

над’їхати, приїхати; -синонімні

обгодувати, перегодувати;-синонімні

причорноморський, надчорноморський;-при-над-різні

понадзвуковий, надзвуковий.-понад-надз-синонімні

Вправа 6. У поданих словах виділити префікси й охарактеризувати їх

за схемою:

1) словотворчий чи формотворчий;

2) питомий чи запозичений;

3) простий чи складний;

4) інваріантний, аломорфний чи існує в єдиному вияві;

5) частиномовна належність;

6) омонімні й синонімні префікси.

З р а з о к: безодня – іменник, безо- - аломорф префікса без-, словотворчий,

питомий, міжчастиномовний (безсистемний), простий.

Завдяки-за-в-простий

приозерний, субпродукти, навприсідки, позавчора, відгадати,

передмова, пригнічений, постколоніальний, транс’європейський,

найгуманніший, заокруглення, недобір, сходи, надібрати, попоїсти, зім’яти,

зогріти, попризбирувати, дезорієнтувати, зберегти, сказати, передовірити,

попоходити, напрацюватися, ірреальний, амнезія, позавчорашній, повоєнний,

передмова, сингармонізм, гіповітаміноз, іммігрант, імпорт.

Вправа 1. У поданих словоформах виділити закінчення, визначити їх функцію.

З р а з о к: оч-има (формотворче, о.в., мн.), забудь′-Ø (формотворче, наказ. спосіб,2
ос.одн.), десят-ий (словотворче, порядковий числівник), прибігши (нема
закінчення:дієприслівник – незмінна форма дієслова).
Чобіть-ми(формотворче, о.в. мн),
Дв-ох(формтв, порядковий числ)
Собач-ий(словотв., прикм)
Шість- Ø (формотв числ.),
Шост-ий,( словотворче, порядковий числівник)
Плекай-мо(формотв. н.сп. 1 ос. Одн),
Бачитх-е(формотв дієсл. Нед.виду. теп часу 2 ос множ)
Богдан-а(словотв ім. одн. Н. в)
Сімей- -Ø (формотв. Ім. Р. в. множини )
Грошей- -Ø(формотв. Ім. р. в. множ)
Вправа 2. Із поданих речень виписати й погрупувати словоформи з
варіантними, аломорфними та омонімними закінченнями. Пояснити, які
чинники зумовлюють їх використання.
З р а з о к: а) варіантні -іть — -іте: обнім-іть-ся (стилістично нейтральне)– озов-ітеся
(уроч., поет.); б) аломорфні -ом (в іменниках твердої групи) –– -ем (в іменниках м’якої
й мішаної групи): Дніпр-ом – гор-ем, сторож-ем; в) омонімні -е
1 (іменник у кл. в. одн.) –– -е 2 (дієслово дійсного способу теперішнього часу 2 ос.
одн.): зброй-е – каж-е.
І.
1. Озовітеся(варіантний іте-іть, стиліст нейтральний) ж, заплачте, німії,(ії варіантний,
прикм форм ж.р. та с.р) зо мною над неправдою людською, над
долею злою.Озовітесь!( варіантний іте-іть, стиліст нейтральний) 2. Та не однаково
мені, як Україну злії (ії варіантний, прикм форм ж.р. та с.р) люде присплять, лукаві,(і
омонімні зак) і в огні,(і омонімні зак) її, окраденую, збудять. 3. Зброє моя, зброє(йє
омоніме ім в кл. в.) золотая!(ая варіантний зак нестягнених прикм форм жін, сер роду
стилістично нейтральне)
Літа мої молодії, Сило молода! Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі…
4.І в Віфлеємськую каплицю пішов молиться добрий Гус.
5. Ще на Україні веселі і вольні пишались села.
6. Тату! Тату! ідіть сюда, ідіть подивітесь.
7.До нас в науку! Ми навчим, почому хліб і сіль почім!
8. У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори слала, степом укривалась.
9.Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
10. Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!
11. Вдові убогій поможіте, не осудіте сирот і виведіть із тісноти на волю тихих,
заступіте од рук неситих.
12. "Ходім, – кажу, – Уласович, на твою криницю подивитись". – "Добре, – каже, –
ходімо напитись води з неї погожої".
13. Грає синє море.
14. Ні долі, ні волі, з нудьгою та з горем.
15. Засиніли понад Дніпром високі могили.
16. За працею нічого не побачить (Із тв. Т.Шевченка).
Вправа 3. Із поданого переліку словоформ виписати ті, що мають
нульове закінчення.
З р а з о к: один ндо) ‫ٱ‬-ого)
Тричі, ввись,тут, намір, навипуск, десь, молодь, зелен, повинен,швидше,
Вправа 4. Записати десять слів різних частин мови без закінчень.
З р а з о к: радіо (незмінний іменник), далеко (прислівник), чуючи (дієслово,
дієприслівник).
Співаючи, метро, вчора, гуляти, крик, поряд, літаючи, сімей, забудь, прийшовши.
Вправа 5. Виділити закінчення, пояснити, у котрих словах є два
закінчення (внутрішнє й зовнішнє), а в котрих – тільки одне (зовнішнє).
З р а з о к: дв-ох-сот ‫– ٱ‬два закінчення, бо змінюються обидві частини складного
слова: дв-і -ст- і, дв-ом-ст-ам; двохсот-ий – одне закінчення, бо змінюється тільки
друга
частина складного слова: двохсот-ого, двохсот-ому.
Шістдесят(одне закінчення, бо змінюється тільки друга шістдеся-тох)
Шістсот(два закінчення, бо змінюються обидві частини складного слова: ш-е-сти ст-
ам)
чотириста(два закінчення, бо змінюються обидві частини складного слова: чотир-ьом
ст-ам)
чотириповерховий (одне закінчення, бо змінюється тільки друга чотири поверхов-им)
п’ятисот(два закінчення, бо змінюються обидві частини складного слова: п’яти ст-ам)
п’ятитисячний (одне закінчення, бо змінюється тільки друга п’яти тисячн-а)
п’ятимільйонний (п’яти мільйонно-го)
семистам(два закінчення, бо змінюються обидві частини складного слова: с-ім с-от)
семимильний( семи мильн-а)
сімомастами( два закінчення, бо змінюються обидві частини складного слова: се-ми с-
от)
Вправа 6. Виділити закінчення й охарактеризувати їх за схемою:
1) нульове чи субстанційне (зі скількох фонем складається);
2) інваріантне, аломорфне чи варіантне;
3) формотворче чи словотворче;
4) зовнішнє чи внутрішнє;
5) омонімні закінчення.
Хотів(
коренів, мелодією, музикою, (на) ближнім, дорогих, чорноокому,
дев’ятсот,
п’ятисот(два закінчення, бо змінюються обидві частини складного слова: п’яти-зовн
ст-ам-вн)
п’ятирічний,

Вправа 1.

У поданих словоформах виділити закінчення, визначити їх функцію.

Чобітьми- закінчення -ми,формотворча функція , Ор.в.,множина.

Двох- закінчення– ох,формотворча функція,Р.в,множина.

Собачий- закінчення-ий,словотворча функція(прикметник від іменника- собака).

Шість- нульове закінчення(бо -шести)., формотв. Ф-ція

Шостий- закінчення – ий ,словотворча функція(порядковий номер від кількісного).

Плекаймо- закінчення- мо , формотворча функція ( наказовий спосіб дієслова 1 особи множити)

Бачите- закінчення- ите ,формотворча функція (2 особа множити від слова бачити).

Богдана- закінчення – а,словотворча функція, словотворча (творить жін.рід від чоловічого- Богдан)

Сімей- нульове закінчення , формотворча функція , Р.в, множина.

Грошей- закінчення- ей,формотворча функція , Р.в, множина.

Вправа 3.

Із поданого переліку словоформ виписати ті, що мають нульове закінчення.

Тричі-немає закіннчення.

Ввись-нульове закінчення.

Тут-немає закінчення.

Намір-нульове закінчення.

Навипуск-немає закінчення.

Десь-немає закінчення.

Молодь-нульове закінчення.

Зелен-нульове закінчення.

Повинен-нульове закінчення.

Швидше-немає закінчення.

Вправа 4.

Записати десять слів різних частин мови без закінчень.

 Піаніно,Журі,Бюро,Пишучи,Діяти,Таксі,Високосний,Влітку,Думати,Колібрі,Краса,Вода,Сонц
е,Місяць,Добробут,Мова,Море,Чоловік,Звір.

Вправа 5.

Виділити закінчення, пояснити, у котрих словах є два закінчення (внутрішнє й зовнішнє), а в

котрих – тільки одне (зовнішнє)

 Шістдесят- ші-ст-де-сят – ші-ст-де-ся-ти – ші-ст-де-ся-тьох -- одне закінчення,бо

змінюється тільки друга частина складного слова.(шістдесят-ого,шістдесят-ому)

 Шістсот- ші-ст-сот – шес-ти-ст-ам - два закінчення, бо змінюються обидві частини

складного слова.

 Чотириста- чо-ти-ри-ста- чо-ти-рьох-сот – чо-ти-рьом-стам- два закінчення, бо змінюються

обидві частини складного слова.
  Чотириповерховий- чо-ти-ри-по-вер-хо-вий- чотириповерхов-ого – чотириповерхов-ому -
одне закінчення,бьо змінюється тільки друга частина складного слова.

 П’ятисот- пя-ти-сот – пя-ти-ст-ам – пя-ть-ма-ст-ами -- два закінчення, бо змінюються

обидві частини складного слова.

 П’ятитисячний- пя-ти-ти-сяч-ний- пятитисячн-ого – пятитисячн-ому -- одне закінчення,бо

змінюється тільки друга частина складного слова.

 П’ятимільйонний- пятимільйонн-ого – пятимільйонн-ому -- одне закінчення,бо змінюється

тільки друга частина складного слова.

 Семистам- сі-м-со-т – сьо-ма-ст-ами - -- два закінчення, бо змінюються обидві частини

складного слова.

 Семимильний- семимильн-ого – семимильн-ому- одне закінчення,бо змінюється тільки

друга частина складного слова.

 Сімомастами-сімсот-ий - одне закінчення,бо змінюється тільки друга частина складного

слова.

Вправа 6.

Виділити закінчення й охарактеризувати їх за схемою:

1) нульове чи субстанційне (зі скількох фонем складається);

2) інваріантне, аломорфне чи варіантне;

3) формотворче чи словотворче;

4) зовнішнє чи внутрішнє;
5) омонімні закінчення.

Хотів- нульове закінчення,інваріантне,формотворче,зовнішнє,субстанц.

Коренів-закінчення – ів,інваріантне, формотворче,зовнішнє,омонімне.

Мелодією-закінчення-ею,аломорф інваріанта(весн-ою),формотворче,зовнішнє,субстан. Музикою-

закінчення – ою ,субстанц.,інваріантне,формотворче,зовнішнє.

(на)ближнім-закінчення–ім,субстанц.,інваріантне,формотворче,зовнішнє, омонімне(роб-ім).

Дорогих-закінчення – их,субстанц.,інваріантне, формотворче ,зовнішнє.

Чорноокому-закінчення-ому,субстанц.,інваріантне,формотворче,зовнішнє.

Дев’ятсот-нульове закінчення,формотворче,внутрішнє та зовнішнє.

П’ятисот-нульове закінчення,субстанц.,формотворче,інваріантне,внутрішнє та
зовнішнє,омонімне(нес-и).

П’ятирічний-закінчення -ий,субстанц.,інваріантне,словотворче ,зовнішнє.

Сотий- закінчення -ий,субстанц.,інваріантне,словотворче ,зовнішнє

З р а з о к: косар – іменник, -ар- – суфікс, субстанційний, словотворчий, мутаційний, питомий, простий,

інваріант (-ар´- аломорф), регулярний, іменниковий.

) субстанційні та нульові суфікси; б) словотворчі й формотворчі суфікси; в) питомі й запозичені суфікси; г)

прості й складні суфікси; д) інваріантні, аломорфні й варіантні суфікси; е) регулярні й нерегулярні суфікси,
уніфікси; є) частиномовна належність; ж) омонімні й синонімні суфікси.

Бігун, відгук, далина, асортимент, дорожній, далеко, мудрість, директор, француз, ранесенько,

Вправа 8. У поданих словах виділити конфікси, визначити їх функцію й частиномовну належність. Пояснити,
чому в деяких словах префікс та суфікс не становлять конфікса.

Сукупний, міжгір’я, пролісок, суглинок, безсилий, окраєць, узаконити, по-нашому, по-людськи,сузір’(ї)я,

Вправа 1. У поданих словах виділити постфікси й охарактеризувати їх за схемою:

1) частиномовна належність;

2) словотворчий чи формотворчий;

3) інваріантний, аломорфний чи існує в єдиному вияві;

4) омонімні постфікси.

З р а з о к: якийсь – займенник, постфікс -сь міжчастиномовний (колись), словотворчий, існує в єдиному вияві,
омонімний до дієслівного постфікса -сь (вчитись).

1.Зробив-таки- дієслово, постфікс -таки міжчастиномовний (хлопець-таки), словотворчий, існує в єдиному

вияві, неомонімний.

2.Ввижатися –дієслово, постфікс -ся дієслівний (вмиватися), словотворчий, варіант постфікса -сь, омонімний до
формотворчого постфікса -ся (будуватися). не омонімний
3.Вчитимусь -дієслово, постфікс -сь, дієслівний, формотворчий, існує в єдиному вияві, варіант до дієслівного
постфікса -ся.

4. яким-небудь- займенник, постфікс -небудь, міжчастиномовний (куди-небудь), словотворчий, існує в

єдиному вияві, неомонімний.

5.хтось- займенник, поствікс -сь, міжчастиномовний (вмиватись), формо словотворчий, існує в єдиному вияві,
омонімний до дієслівного постфікса -сь (вчитись).

6.подай-но-дієслово, постфікс -но, міжчастиномовний(ти-но), формотворчий, існує в єдиному вияві,

омонімний до іменного постфікса -но (ти-но).

7.колись-прислівник, постфікс -сь, міжчастиномовний (вмиватись), словотворчий, існує в єдиному вияві,

омонімний до дієслівного постфікса -сь (вчитись)

8.чомусь-займенник, поствікс -сь, міжчастиномовний (вмиватись), словотворчий, існує в єдиному вияві,

омонімний до дієслівного постфікса -сь (вчитись).

9.юрмитися- дієслово, постфікс -ся дієслівний (вмиватися), словотворчий, варіант постфікса -сь, варіантний до
формотворчого постфікса -сь.

10.який-будь- займенник, постфікс -будь, міжчастиномовний (будь-хто), словотворчий, існує в єдиному вияві,
неомонімний

11.колоситися- дієслово, постфікс -ся дієслівний (вмиватися), формотворчий, варіант постфікса -сь, варіант до
формотворчого постфікса -сь

12.десь- прислівник, постфікс -сь, міжчастиномовний (вмиватись), словотворчий, існує в єдиному вияві,
омонімний до дієслівного постфікса -сь (вчитись)

13.де-небудь-прислівник, постфікс -небудь, міжчастиномовний (яким-небудь), словотворчий, існує в єдиному

вияві, неомонімний

14.десь-то-займенниковий прислівник, постфікс-то, міжчастиномовний (він-то), словоторчий, існує в єдиному

вияві, неомонімний.

15.усміхнувшись- дієслово, постфікс -сь , дієслівний(якийсь), словотворчий, існує в єдиному вияві, варіант до
постфікса -ся.

Вправа 2. У поданих словах виділити інтерфікси, визначити їх походження.

З р а з о к: сорок(а) градусний – прикметник, інтерфікс -а- питомий, походить із закінчення форм непрямих
відмінків числівника сорок.

1.Садівник- іменник, інтерфікс -ів- питомий, походить від д. в. ім

2.учнівський- прикметник, інтерфікс -ів- питомий, прилягає до твірного суфікса

3.материнський- прикметник, інтерфікс -ин- питомий, прилягає до твірного суфікса

4.прибулець-іменник, інтерфікс -л- питомий, прилягає до словотворчих морфем

5.літопис- іменник, інтерфікс -о-, питомий, поєднання двох слів

6.сьогоднішній- прикметник, інтерфікс -ш- питомий, прилягає до твірного суфікса

7.яхтсмен- іменник, інтерфікс -с- запозичений, прилягає до запозиченої основи і суфікса

8.полісмен-іменник, інтерфікс -с- запозичений, прилягає до запозиченої основи і суфікса

9.догматизм- іменник, інтерфікс -ат- питомий, прилягає до суфікса

10.гавкати- дієслово, інтерфікс -а- питомий, прилягає до твірного суфікса

11.грушоподібний- прикметник, інтерфікс -о- питомий, з’єднує два слова

12.сочинський- прикметник, інтерфікс -ин- питомий, прилягає до твірного суфікса

13.токійський- прикметник, інтерфікс -ій- питомий, прилягає до твірного суфікса

14.прядильний- прикметник, інтерфікс -и- питомий, прилягає до твірного суфікса

15.європейський- прикметник, інтерфікс -ей- запозичений, збіг п

Вправа 3. У поданих словах визначити інтерфікси й охарактеризувати їх за схемою:

1) питомий чи запозичений;

2) похідний чи непохідний;

3) функційна характеристика;

4) частиномовна належність;

5) інваріант, аломорф чи існує в єдиному вияві.

З р а з о к: житт´(е)пис – іменник, інтерфікс -е- питомий, непохідний, словотворчий, міжчастиномовний

(вогнетривкий), аломорф до -о-.

1.Схематизм-іменник, інтерфікс -а- питомий, непохідний, словотворчий, міжчастиномовний (гавкАти), існує в

єдиному вияві.

2. цьогорічний-прикметник, інтерфікс -о- питомий, похідний, словотворчий, міжчастиномовний

(лісОкомбінат), інваріан -е-.

3. збиральний-прикметник, інтерфікс -а- питомий, непохідний, словотворчий, міжчастиномовний (гавкАти),

аломорф до -о-.

4.двоюрідний-прикметник, інтерфікс -е- питомий, непохідний, словотворчий, міжчастиномовний

(вогнетривкий), існує в єдиному вияві.

5. живопис-іменник, інтерфікс нульовий, питомий, непохідний, словотворчий, іменний , існує в єдиному вияві.

6.всеосяжний-прикметник, інтерфікс -о- питомий, похідний, словотворчий, міжчастиномовний (лісОомбінат),

інваріант до -е-.

7. неаполітанський-прикметник, інтерфікс -а- питомий, непохідний, словотворчий, міжчастиномовний

(гавкАти), існує в єдиному вияві.

8. прадідівський-прикметник, інтерфікс -ів- питомий, похідний, словотворчий, міжчастиномовний (садІВник),

існує в єдиному вияві.

9.горицвіт-іменник, інтерфікс нульовий, питомий, непохідний, словотворчий, іменний, існує в єдиному вияві.

10.люби-мене-іменник, інтерфікс нульовий, питомий, непохідний, словотворчий, іменний, існує в єдиному

вияві.

11.пройдисвіт-іменник, інтерфікс -и- питомий, похідний, словотворчий, міжчастиномовний (прядильний),

існує в єдиному вияві.

12. спортсмен-іменник, інтерфікс -с- питомий, непохідний, словотворчий, іменний, існує в єдиному вияві.

13.шосейний-прикметник, інтерфікс -й- питомий, похідний, словотворчий, прикметниковий, існує в єдиному

вияві.
14.п’ятиповерховий-прикметник, інтерфікс -и- питомий, похідний, словотворчий, міжчастиномовний
(пройдИсвіт), існує в єдиному вияві.

15.перекотиполе-іменник, інтерфікс нульовий, питомий, непохідний, словотворчий, іменний, існує в єдиному

вияві.

АФІКСОЇДИ

Вправа 1. До поданих слів з афіксоїдами дібрати словотвірні синоніми, у яких позицію афіксоїда займають
відповідні афікси.

З р а з о к: протоісторія – праісторія.

1. Романознавець- історикознавець-мовознавець
2. Кулеподібний-серцеподібний
3. Напівзабутий-незабутий
4. Напіввідкритий-привідкритий
5. Українознавство-літературознавство
6. Германознавство-мовознавство
7. Вовкоподібний-павукоподібний
8. протослов’янський-старослов’янський
9. першооснова-підоснова
10. каменелом-криголом

Вправа 2. У поданих словах виділити афіксоїди, дібрати до них можливий питомий відповідник.

З р а з о к: полі-функційний – багато-функційний.

1. Гідро-турбіна-мікро-турбіна-водо-турбіна
2. Геліо-терапія-фіто-терапія-сонце-терапія
3. Термо-ізоляція-тепло-ізоляція
4. Гідро-споживач-водо-водньо-споживач(рідино)
5. Гідро-захисний-водо-захисник
6. Гідро-очищення-водо-очищення
7. Фото-фобія-світло-фобія
8. Гідро-фобія-водобоязнь
9. Біо-графія-життє-графія
10. Бібліо-філ-книго-філ

Вправа 3. У поданих словах виділити префіксоїди й охарактеризувати їх за зразком.

З р а з о к: електромережа – іменник, електро- префіксоїд, запозичений із грецької, означає "електричний",

регулярний, як коренева морфема виступає у слові електрика.

1. Напівпровідник-іменник, напів-префіксоїд, питомий, означає «половина», реглярне, як коренева

морфема виступає у слові
2. Псевдокласик-іменник, псевдо- префіксоїд, запозичений із грецької, означає «несправжній»,
регулярний, як префіксоїд морфема виступає у слові псевдонім.
3. Лжепророк- іменник, лже- префіксоїд, запозичений із праславянської, означає «брехня», регулярний,
як коренева морфема виступає у слові лживий.
4. Мегатонна- іменник, мега- префіксоїд, запозичений із грецької, означає «великий, могутній»,
регулярний, як коренева морфема виступає у слові
5. Мікровибух- іменник, мікро- префіксоїд, запозичений із латинської, означає «дрібний, малий»,
регулярний, як коренева морфема виступає у слові мікроб.
6. Самовизначення- іменник, само- префіксоїд, питомий, означає «один», регулярне, як коренева
морфема виступає у слові самотній.
7. Фотоальбом- іменник, фото- префіксоїд, запозичений із грецької, означає «світло», регулярне, як
коренева морфема виступає у слові
 8. Автобіографія- іменник, авто- префіксоїд, запозичений із латинської, означає «самостійне виконання»,
регулярне, як коренева морфема виступає у слові
9. Радіозонд- іменник, радіо- префіксоїд, запозичений із латинської, означає «випускати,
випромінювати», регулярне, як коренева морфема виступає у слові радіо.
10. Мікроелемент- іменник, мікро- префіксоїд, запозичений із латинської, означає «малий, дрібний,
регулярне, як коренева морфема виступає у слові мікроб.

Вправа 4. У поданих словах виділити афіксоїди й охарактеризувати їх за схемою:

1) характеристика за позицією у слові (префіксоїд чи суфіксоїд);

2) питомий чи запозичений;

3) інваріантний, аломорфний чи існує в єдиному вияві;

4) характеристика за походженням.

З р а з о к: слов’янофіл – іменник, філ- суфіксоїд, запозичений із грецької мови, означає "любитель,

прихильник", інваріантний (аломорф філ´), як коренева морфема виступає у слові філологія.

1. Екскурсовод– іменник, екскурсо- префіксоїд, запозичений із латинської мови, означає «відступ», як

коренева морфема виступає у слові екскурсія.
2. буквоїд– іменник, оїд- суфіксоїд, питомий,запозичений із грецької мови, означає «подібний або вид»,
3. слов’янознавець– іменник, знавець- суфіксоїд, запозичений із латинської мови, означає «знайомлюся,
довідуюся», як коренева морфема виступає у слові знав як коренева морфема виступає у слові
знавець.
4. лицедій– іменник, дій- суфіксоїд, запозичений із праслав’янської мови, означає «діяти, чинити», як
коренева морфема виступає у слові дійти.
5. листогриз– іменник, гриз- суфіксоїд, запозичений із грецької мови, означає «скреготати», як коренева
морфема виступає у слові гризун.
6. головоріз– іменник, різ- суфіксоїд, запозичений із праслов’янської мови, означає «різати», як
коренева морфема виступає у слові різати.
7. пунктограма– іменник, пункт- префіксоїд, запозичений із латинської мови, означає «крапка», як
коренева морфема виступає у слові пунктир.
8. ракетоплан– іменник, план- суфіксоїд, запозичений із латинської мови, означає «креслення», як
коренева морфема виступає у слові планування.
9. калейдоскоп– іменник, скоб- суфіксоїд, запозичений із праслав’янської мови, означає «скоба, гак», як
коренева морфема виступає у слові скоба.
10. українофоб– іменник, фоб- суфіксоїд, запозичений із грецької мови, означає «страх», як коренева
морфема виступає у слові фобія.

ОСНОВА

Вправа 1. У поданих словоформах виділити словозмінну основу, визначити її

структурний тип та подільність. ПОХІДНА=ПОДІЛЬНА
З р а з о к: водогін – іменник, водогін- – словозмінна основа, подільна, складна.
1. Добродій-ім, Доброді- —словозмінна основа, подільна, складна
2. Братства-ім, Братств--- словозмінна основа, подільна, складна
3. Задивлялася-дієсл, задивлял-ся --- словозмінна основа, подільна, складна
4. Колоситься-дієсл, колос-ся --- словозмінна основа, подільна, складна
5. Чотирьохсот-числ, чотир-сот--- словозмінна осн, подільня, складна
6. Порядність-ім, порядн-сть--- словозмінна основа, подільна, складна
7. Найчеснішого-прикм, найчесніш--- словозмінна основа, подільна, складна
8. Працею-ім, прац---- словозмінна основа, неподільна, проста
 9. Совістю-ім, совіст--- словозмінна основа, неподільна, проста
10. Учителюють-дієсл, учителю--- словозмінна основа, подільна, складна
11. Люблять-дієсл., любл’---словозмінна основа, неподільна, проста
Вправа 2. У поданих словоформах виділити варіантні словозмінні основи.
З р а з о к: ім’я – іменник, ім/йа/ - імй – словозмінна основа, імені – імен´ – словозмінна варіантна
основа.
1. Мати – ім.-мат– словозмінна основа, матері- матер-– словозмінна основа,
варіантна
2. селянин –селянин– словозмінна основа, селяни- селян– словозмінна основа,
3. плем’я –племй– словозмінна основа,племені-племен– словозмінна основа
4. зерня – зерн’– словозмінна основа, зерняти-зернят– словозмінна основа,
5. коліща – коліщ– словозмінна основа, коліщати-коліщат– словозмінна основа,
6. міщанин –ім.міщанин– словозмінна основа, міщани,-міщан– словозмінна
основа, варіантна
7. киянин – киянин– словозмінна основа, кияни,-киян– словозмінна основа,
8. чудо –чуд– словозмінна основа, чудеса-чудес– словозмінна основа,
9. небо –неб– словозмінна основа, небеса,-небес– словозмінна основа,
10. дошка –дошк– словозмінна основа, дощок,-дощ– словозмінна основа,
Вправа 3. Від поданих прикметників утворити форми вищого ступеня порівняння,
визначити в них словозмінну основу, вказати на її особливість.
З р а з о к: велик-ий – більш-ий (суплетивна основа: болии → больши).
1. Велик-ий-більш-ий(суплетивна основа: болии-больши)
2. Добр-ий,-кращ-ий (суплетивна основа:крас-красии)
3. Дуж-ий,- дужч-ий(суплетивна основа:
4. Товст-ий,-товстіш-ий (суплетивна основа:
5. Важк-ий,- важч-ий(суплетивна основа:
6. Поган-ий,-гірш-ий(суплетивна основа:
7. Мал-ий- менш-ий (суплетивна основа:
8. Гарн-ий-гарніш-ий(суплетивна основа:
9. Вузьк-ий-вужч-ий(суплетивна основа:
10.Висок-ий-вищ-ий(суплетивна основа:
Вправа 4. У поданих словоформах виділити формотворчу основу та вказати, які
граматичні форми від неї утворено.
З р а з о к: ласкавіший: прикметник, ласкав- – формотворча основа, утворено форму вищого
ступеня порівняння прикметника.
1. Читати, дієсл,- чита--– формотворча основа, утворено форму дієслова-інфінітив.
2. думають, дієсл,-думай-– формотворча основа, утв. дієсл. множ. Теп.часу.
3. розумніший, прикм,-розумн-– формотворча основа, утворено форму вищого
ступеня порівняння прикметника.
4. сидячи, дієприсл,-сидяч-– формотворча основа, утворено форму дієсл.-
дієприслівник теп. часу.
5. куплений, дієприкм-,куплен-– формотворча основа, утворено форму дієсл.-
дієприкм. Мин часу.
6. саджаючи, дієприсл,-саджай- – формотворча основа, утворено форму дієсл.-
дієприсл.теп.часу.
7. замислив, дієсл,-замисли-– формотворча основа, утворено від основи інфінітива
-дієсл. Доконаного виду.
 8. талановитіший, прикм,-талановит--– формотворча основа, утворено форму
вищого ступеня порівняння прикметника.
9. щасливіший, прикм,-щаслив--– формотворча основа, утворено форму вищого
ступеня порівняння прикметника.
10. здобули, дієсл,-здоб-– формотворча основа, утворено від дієсл. доконаного виду.
11. Прогігши-пробіг-основа,
Вправа 5. У поданих словах виділити твірну основу та, склавши словотвірний
ланцюжок, визначити ступінь її похідності.
З р а з о к: учителювання – іменник, твірна основа — учи-тел΄-ува- (← учитель ←
учити), другого ступеня похідності.
1. Ніжність-ім, твірна основа-ніжн- ніжний-ніжність
2. Зозуленька-ім, твірна основа-зозул- зозуля-зозулька-зозуленька
3. Лебединий-прикм, твірна основа-лебед-лебідь-лебединий
4. Чоботарювати-дієсл, твірна основа- чоботар- чобіток, чобіт, чоботар, чоботарський,
чоботисько, чоботарювати;
5. Зріднитися-дієсл, твірна основа-рідни- -рідний-ріднити-зріднитися

6. по- українському-присл, твірна основа-по-українськ- Україна-український-по-

українському
7. запрошення-ім, твірна основа-запрош-просити- запросити-запрошення
8. понадписувати-дієсл, твірна основа-надписува - писати-надписати-надписувати-
понадписувати
9. унеможливити-дієсл, твірна основа-неможлив-могти- можливий-неможливий-
унеможливити
10. Принагідний-прикм, твірна основа-нагід- нагода-принагідний
Вправа 6. Виділити словозмінну основу й охарактеризувати її за схемою:
1) частиномовна належність основи;
2) подільна (ступінь подільності) чи неподільна;
3) проста чи складна;
4) похідна (ступінь похідності) чи непохідна;
5) перервана чи неперервана.
З р а з о к: вареник – словозмінна основа вареник- –– іменникова, подільна
(максимальний ступінь), складна, похідна (вареник ← варений ← варити: другий ступінь
похідності), неперервана.
1. Радісний-прикм. словозмінна основа радісн- -прикм. Подільна, макс. Ступінь,
складна, похідна (радий-радість-радіти-радісний), неперервана.
2. Вересень-ім. словозмінна основа вересень-ім. неподільна, макс. ступінь, проста,
непохідна , неперервана.
3. Писатимемо-дієсл. словозмінна основа писатим- подільна, макс. ступінь,
складна, похідна (писати-писатимемо), неперервана.
4. Печений-дієприкм. словозмінна основа печен- подільна, макс. ступінь, складна,
похідна (пекти-печений), неперервана.
5. Носоріг-ім. словозмінна основа носор іг-ім. подільна, макс.ступінь, складна,
похідна(ніс, ріг), неперервана.
6. Двісті-числ. словозмінна основа двіст- подільна, граничний ступінь, складна,
похідна, неперервана.
7. п’ятиметровий-прикм. словозмінна основа п’ятиметров- подільна, макс. ступінь,
складна, похідна(5 метр), неперервана.
 8. Ведмежатко-ім. словозмінна основа ведмежатк- подільна, макс. ступінь,
складна, похідна (ведмідь-ведмежатко), неперервана.
9. Найвиразніший-прикм. словозмінна основа найвиразн- подільна, макс. ступінь,
складна, похідна (виразність-виразний-найвиразніший), неперервана.
10. Проситимуться-дієсл. словозмінна основа проситим-ся- подільна, макс. ступінь,
складна, похідна (прохання-просити-проситимуться), перервана.

ІСТОРИЧНІ ЗМІНИ В МОРФЕМНІЙ СТРУКТУРІ СЛОВА

Вправа 1. Виділити вторинні корені у словах, визначити, унаслідок якого явища вони сформувалися.

З р а з о к: розумний – корінь розум- вторинний, сформований у результаті спрощення за моделлю P+R (роз- +
-ум-).

1. Ведмідь,- корінь ведмед- вторинний, сформований у результаті спрощення за моделлю (в-Р +е-S
+дмед-R)
2. білка, -корінь білк- вторинний, сформований у результаті спрощення за моделлю (біл-R +к-S)
3. вдавати, -корінь вда- вторинний, сформований у результаті спрощення за моделлю (в-S + да-R)
4. відлига,-корінь відлиг- вторинний, сформований у результаті спрощення за моделлю(від-P + лиг-R)
5. вельможний,-корінь вельмож- вторинний, сформований у результаті спрощення за моделлю (в-P +
ель-S +мож-R)

Вправа 2. Виділити закінчення, пояснити історичні зміни в морфемній структурі слів.

З р а з о к: на руках – закінчення -ах в іменнику колишньої а-основи сформувалося в результаті перерозкладу

на стику словозмінної основи й закінчення за моделлю S+F (-а- + -хъ).

1. Ногами,- в іменнику сформувалося в результаті перерозкладу на стику словозмінної основи й

закінчення за моделлю (а + ми) S+F
2. жінкам, ,- в іменнику сформувалося в результаті перерозкладу на стику словозмінної основи й
закінчення за моделлю (а + м) S+F
3. головами,- в іменнику сформувалося в результаті перерозкладу на стику словозмінної основи й
закінчення за моделлю (а + ми) S+F
4. ходімо, ,- в іменнику сформувалося в результаті перерозкладу на стику словозмінної основи й
закінчення за моделлю ( ім + о) S+F
5. пишеш, ,- пісаті в іменнику сформувалося в результаті перерозкладу на стику словозмінної основи й
закінчення за моделлю (е + ш) S+F

Вправа 3. Виділити суфікси й префікси, з’ясувати, як сформувалися складні афікси у словах.

З р а з о к: понадплановий – префікс понад- складний, сформувався в результаті перерозкладу на стику двох

простих префіксів за моделлю P+Р (по- + над-).

1. Будильник, -суфікс льник- складний, сформувався в результаті перерозкладу на стику двох простих
суфіксів за моделлю льн+ик (S+S)
2. завбільшки,- суфікс шки-складний, сформувався в результаті перерозкладу на стику двох простих
суфіксів за моделлю ш+ки S+S
3. залюбки,- суфікс ки- к+и
4. навздогін,- префікс навз- складний, сформувався в результаті перерозкладу на стику двох простих
префіксів за моделлю на+в+з P+P+Р
5. знебарвити,- префікс зне- складний, сформувався в результаті перерозкладу на стику двох простих
префіксів за моделлю з+ не P+P
 І.2. ОСОБЛИВОСТІ МОРФЕМНОЇ БУДОВИ СЛІВ ПОВНОЗНАЧНИХ ЧАСТИН МОВИ: ЗАВДАННЯ ДЛЯ
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Вправа 1. Указати, котрі з поданих іменників мають структуру:
а) 3PRSF: допомога, вихід, перерозподіл, недовіра, перенапруга, рідкість, неспромога, неозорість,
незабезпеченість, недовиконання;

б) R3SF: курчаточко, писанка, шевцювання, солонкуватість, клеймувальник, молитовничок,

дріб’язковість, знайомство, козачище, миготіння;
в) PRSF: передумова, вимова, неправда, погонич, переможець, опікун, нагорода, вивчення, схід,
задума.
Вправа 2. Записати по п’ять іменників на кожну з морфемних структур: RF, PRF, PRSF, PRSSF, RІRSSF,
RІRSF, RSF.
З р а з о к: RF: сон, сад; RSF: дубок, хода

Вправа 1. Указати, котрі з поданих прикметиків мають структуру:

а) R2SF: головастий, радісний, зеленесенький, геройський, невблаганний, лагідненький, двійчастий,
господарський, передреформений, освітній;
б) PRSF: піднебесний, найкращий, невтримний, недорослий, найменший, вибірковий, незліченний,
суглинний, обчислювальний, предвічний;
в) 3PR2SF: влучний, несприйнятливий, небезгрішний, винахідницький, протипоказаний, вибагливий,
недоспілий, несказанний, приставний, необразливий.
Вправа 2. Записати по п’ять прикметників на кожну з морфемних структур: RF, PRF, PRSF, PRSSF, RSF,
RІRSF.
З р а з о к: RІRSF: лісостеповий, хліборобський; RF: білий, добрий.

Вправа 1. Указати, котрі з поданих дієслів мають структуру:

а) R2S: спитати, розтирати, пити, знати, спати, жалкувати, кружляти, вирости, марніти, нагородити,
виховати, забути;
б) R3S: шевцювати, багатіти, господарювати, розтяти, молоти, женихатися, височіти, нявкати, гримнути,
дерев’яніти, помагати, провадити;
в) 2PRS: віднайти, відігравати, погріти, навіженіти, вакцинувати, допомогти, започаткувати,
прошелестіти, видобути, заокруглитися, позбивати, відповісти.
Вправа 2. Записати по п’ять дієслів на кожну з морфемних структур:
RF, PRF, PRSF, PRSF, PRSSF, RSF, RІRSF, RSS.
З р а з о к: PSS: любити, писавши; RІRSS: куховарити, плодоносивши.

Вправа 1. Визначити твірні бази, твірні основи й словотворчі форманти у словах.

З р а з о к: читання – іменник, твірна база читати, твірна основа чита-, словотворчий формант -нн´-(а).
1. Вчорашній-прикм, твірна база вчора, твірна основа вчора, словотворчий формант -шн-(ій).
2. шкільний,-прикм, твірна база школа, твірна основа шкіль, словотворчий формант – н-(ий).
3. скрипаль,-ім, твірна база скрипка, твірна основа скрип, словотворчий формант -аль.
4. безконечний,-прикм, твірна база без кінець, твірна основа конеч, словотворчий формант без-, -н-(ий).
5. шантажувати, -дієсл, твірна база шантаж, твірна основа шантаж, словотворчий формант -ува(ти), зміна
наголосу.
Вправа 2. Указати, котрі з поданих слів є похідними. Назвати ознаки похідності.
З р а з о к: словотвірний – „який стосується словотвору”, похідне, ознаки похідності: суфікс -н-,
мотивованість значення; жити – „існувати, бути”, непохідне, відсутній словотворчий афікс, значення
немотивоване.
1. Калина, -рослина, не похідне
2. хатина, -зменшено пестлива форма від хата, похідне, ознаки похідності: суфікс -ин-, мотивованість
значення;
3. роззутися, -зняти взуття, похідне, ознаки похідності: префікс роз-, -ся.
4. вишневий,- походить від вишні, похідне, ознаки похідності: суфікс -в-, мотивованість значення;
5. вересень, - назва місяця, непохідний, не мотивованість значення;
Вправа 3. Указати, котрі з поданих слів утратили похідність у ході історичного розвитку, а котрі змінили
семантичні зв’язки в сучасній українській мові.
З р а з о к: обруч – „зігнута кільцем штаба, коло, обід”, слово зі синхронного погляду непохідне
втратило зв’язок із етимологічно спорідненим словом рука, сучасне лексичне значення немотивоване;
дівочий – „властивий дівчині”, похідне від дівка (-к- → -оч-), у сучасній українській мові семантично
співвідноситься з іменником дівчина.
1. Білка,- дика тварина з роду гризунів, похідне від білий (к а—ий), слово зі синхронного погляду
непохідне втратило зв’язок із етимологічно спорідненим словом рука, сучасне лексичне
значення немотивоване;
2. відьма,- людина наділена магічними здібностями, похідне від відати(ма—ати), у сучасній
українській мові семантично співвідноситься з іменником відьма.
3. смородина,- ягода,ягідний кущ, похідне від сморід (о+ина—і), у сучасній українській мові
семантично співвідноситься з іменником смородина.
4. дітвора,- малеча, малі діти, похідне від дітва (ора—а), у сучасній українській мові семантично
співвідноситься з іменником дітвора.
5. Любов- прихильність до когось/чогось, похідне від любити (ов—ий), у сучасній українській мові
семантично співвідноситься з іменником любов.

Вправа 4. Визначити напрямок словотвірної похідності поданих слів.

З р а з о к: відділити → відділ; студентка ← студент.

1. Спів <– співати,
2. задум <– задумати,
3. молодь –> молоді,
4. ліс <– лісовий,
5. швидкоплинний <– швидкоплинність,

Вправа 5. Указати, котрі з поданих слів мають множинну словотвірну похідність.

З р а з о к: множинна похідність:
Тихіше (присл.)
← тихо
← тихіший
єдина похідність:
увічливість ← увічливий.
1. Наводнити, (дієсл.) ←воднити
2. невесело,(присл.) ←невеселий
3. пасинок, (ім.) ←син- єдина похідність
4. гарненько, (прикм.) ←гарненький← гарно
5. по-материнськи,(присл.) ←материнський- єдина похідність
Вправа 6. Указати, котрі з поданих словотвірних пар пов’язані безпосередньою словотвірною
похідністю, а котрі – опосередкованою.
З р а з о к: зима → перезимувати – опосередкована похідність; зима → зимувати – безпосередня
похідність.
1. Клон – клонування,- опосередкована
2. молодий – помолодіти,- опосередкована
3. добрий – добрішати, - опосередкована
4. старий – старіти, - безпосередня
5. білий – білити- безпосередня

Вправа 7. Визначити, у котрих із поданих дериватів є розбіжність між структурною (формальною) і

семантичною похідністю.
 З р а з о к: по-людськи – „як належить людям”, семантично мотивується іменником люди, а структурно
прикметником людський.
1. Лісник- працівник лісу, семантично мотивується іменником ліс, а структурно ім ліс.
2. по-осінньому- як належить осені ,семантично мотивується іменником осінь, а структурно
прикметником осінній.
3. доповідач- той, хто робить доповідь, семантично і структурно мотивується доповідь.
4. по-батьківськи- як належить батькам, семантично мотивується іменником батьки, а структурно
прикметником батьківський.
5. пасинок- нерідний син, семантично і структурно мотивується іменником син.

Вправа 1. Визначити твірну базу для поданих дериватів.

З р а з о к: дев’ятиградусний ← дев’ять градусів (твірне словосполучення).
1. Газосховище, ← газу сховати
2. м’ясокомбінат, ← м’яса комбінат
3. трипроцентний, ← три проценти
4. темно-зелений, ← темний зелений
5. Донбас, ← Донецький басейн (абревіація)
6. натщесерце, ← натще серце
7. першокласник, ← перший клас (суфіксально-складний)
8. заввідділу, ← завідувач відділу
9. лісоруб, ← ліс рубати
10. батько-мати, ← батько мати
Вправа 2. Визначити, за якою словотвірною моделлю утворені подані
деривати: З р а з о к: землетрус ← земл´у + (е) + труси-ти + Ø: |л´| – |л|,
усічення твірної Основи (ОІ + І + ОД + Ø). О-основа, І-інтерфікс(о,е,и), Д-
дериват-похідне
1. Криголам, ← криг-а + о + лама-ти + Ø: усікнення твірної основи (ОІ + І
+ ОД + Ø)
2. сінокосарка, ←сін-о + косарк-а: основоскладання ( О + ОФ)
3. компромат, ← компроментуюч-ий + матеріал усікнення твірної основи
(О + О )
4. ракетоносець, ← ракет-а + о + носи-ти + ець усікнення твірної основи
(О + І + О + С)
5. медслужба, ← медичн-а + служба усікнення першої (твірної) основи
(О + О)
6. білосніжний, ← біл-ий + о + сніжн-ий усікнення твірної основи (О + І +
О)
 7. всесторонній, ← все + сторона + н + ій усікнення твірної основи, н- н:
( О + ОФ + С + Ф)
8. тигролов, ← тигр + о + лови-ти усікнення твірної основи (О + І + О + Ø)
9. багатоплемінний, ← багат-ий + о + племінн-ий усікнення твірної
основи ( О + І + О)
10. малопомітний, ← мал-ий + о + помітн-ий усікнення твірної основи
(О + І + О)
Вправа 3. Визначити структурний тип абревіатур, утворених в українській
мові, виписати запозичені абревіатури: З р а з о к: завкафедри –
словоформна абревіатура; НЛО – побуквена абревіатура, НАТО –запозичена
абревіатура.
1. УПА, - побуквена абревіатура
2. ЗМІ, - побуквена абревіатура
3. ГУЛАГ, - запозичена абревіатура
4. ЄС, –запозичена абревіатура
5. НТШ, - побуквена абревіатура
6. ЮНЕСКО, –запозичена абревіатура
7. нардеп, - поскладова абревіатура, утв. З початкових слів твірної бази
8. держбюджет-частковоскорочена абревіатура,
9. ОУН,- побуквена абревіатура
10. СМС, - запозичена абревіатура
Вправа 4. Зробити графічний і описовий словотвірний аналіз поданих
дериватів за схемою:
1) частина мови деривата;
2) твірна база;
3) твірні основи( елементи);
4) словотворчий формант (афікс, морфонологічні зміни);
5) спосіб словотворення.
З р а з о к: крутоберегий ← крут-ий + (о) + берег - + -ий (ОП + І + ОІ +
словотворче закінчення)
1) частина мови – прикметник;
2) твірна база – словосполучення крутий берег;
3) твірні основи – прикметникова основа крут- та іменникова берег-;
4) словотворчий формант – словотворче закінчення -ий, єдиний словесний
наголос, інтерфікс -о-; сталий порядок розташування твірних компонентів;
5) спосіб словотворення - флексійно-складний.
вічнозелений ← вічно + зелений.
1) прикметник;
2) твірна база – словосполучення вічно зелений;
3) твірні слова – прислівник і прикметник;
4) лексикалізація словосполучення, єдиний словесний наголос, сталий
порядок розташування твірних компонентів;
5) спосіб словотворення - лексико-синтаксичний.
1. Малознайомий, мал-ий + о + знайом-ий ( ОФ + І + О)
1-прикметник
2-твірна база- словоспол. Малий знайомий
3-твірна осн. Прикм. Осн. Мал- та знайом
4- словотв. формант- словотв. Зак -ий, єдиний словесний наголос,
інтерфікс -о-, сталий порядок розташування твірних кмпонентів;
5- спосіб словотворення -флексійно-складний
2. голодомор, голод + о + мори-ти (О+І+О)
1- ім.
2- тв. База голод морити
3- тв. Основи ім. основа голод та дієсл. Мор
4- словотв. формант- нульове закінчення, єдиний словесний
наголос, інтерфікс -о-, сталий порядок розташування твірних
кмпонентів;
5- Лексико-синтаксичний
3. щиросердний, -щиро+ сердечн-ий (О+І+О)
1-прикм
2-тв.база словоспол. Щиро сердечний
3-твірні слова присл. І прикм.
4- словотв. формант-лексикалізація словосполучення, єдиний
словесний наголос, сталий порядок розташування твірних
компонентів;
5-лексико-семантичний
4. життєрадісний, - житт-я +е + радісн-ий (О+І+О)
1- примк
2- тв. База- життя радісний
3- Твірні слова.- ім. основа житт та прикм. Радісн
4- словотв. Формант- єдиний словесний наголос, інтерфікс -е-, сталий
порядок розташування твірних кмпонентів;
5- Спосіб тв.- флексійно-складний
5. Євросоюз, -європ-а+ о+ союз (О+І+О)
1- Ім
2- Тв. База- словосп. Європейський союз
3- Тв. Осн. Прикм. Осн євр та ім осн союз
4- словотв. формант- єдиний словесний наголос, інтерфікс -о-, сталий
порядок розташування твірних компонентів;
5- Флексійно-складний
6. медико-санітарний, медик+ о+ санітар +ий (О+І+О+Ф)
1-прикм
2-тв. База медик санітар
3- тв. Основа- ім. основа мед та санітар
4- словотв. формант- словотв. Зак -ий, єдиний словесний наголос,
інтерфікс -о-, сталий порядок розташування твірних кмпонентів;
5 – флексійно-складний
7. хвилеріз, хвил-я+е+різа-ти(О+І+О+ Ø)
1-ім
2-тв. База хвиля різати
3-тв. основа ім. основа хвил’ та дієсл. Різ
4- словотв. формант- словотв. Ø, єдиний словесний наголос, інтерфікс -
е-, сталий порядок розташування твірних кмпонентів;
5-флексійно-складний
8. снігопад, сніг+о+пада-ти (О+І+О)
1-ім
2- тв. база сніг падати
3- тв. основа ім. осн сніг та дієсл пада
4- словотв. формант- єдиний словесний наголос, інтерфікс -о-, сталий
порядок розташування твірних кмпонентів;
5-флексійно-складний
 9. слов’янознавець, слов’ян-и+о+ знавець(О+І+О)
1-ім
2-тв. база слов’яни знавець
3-тв.осн. ім. осн слов’ян та зна
4- словотв. формант- єдиний словесний наголос, інтерфікс -о-, сталий
порядок розташування твірних кмпонентів;
5-флексійно-сладний
10. міськвиконком, міськ-ий +виконавч-ий +коміт-ет(О+О+О)
1-ім
2- тв база міський виконавчий комітет
3- тв осн прикм. Осн. Міськ викон ком
4- словотв. Лексикалізація словосполучення, єдиний словесний
наголос, сталий порядок розташування твірних кмпонентів;
5-лексично-синтаксичний