Особистість мовця.

Вимоги оратора
Складники ораторського мистецтва
Одна річ — виголосити яскраву промову, і зовсім інша —
виголосити її яскраво (Дж.Джеферсон).
Оратор — той, хто володіє мистецтвом виголошування
промов; промовець, ритор, красномовець, трибун.
Оратор (від лат. oro — говорю) — особа, яка виголошує
промову, володіє майстерністю публічного виступу.
Сучасна риторика не обмежується лише мовленням у
вузькому значенні слова. Значна увага приділяється
засобам невербальної комунікації.
Важливими складниками сучасного ораторського
мистецтва дослідники вважають такі, як:
 використання знання просторів чи територій у процесі
комунікації;
 використання жестів, рухів, виразів обличчя, зокрема
зоровий контакт у процесі комунікації;
 використання часу;
 невербальні елементи голосу, такі як сміх,
схлипування, тембр, темп, немовні висловлювання
(типу «ех», «гм»);
 мовчання. У деяких культурах цінується більше, ніж в
інших. У західній культурі мовчання спричинює
незручність;
 використання доторків для комунікації;
 використання запахів як частини комунікативного
процесу;
 використання погляду в процесі комунікації;
  одяг та зовнішній вигляд — важливість одягу під час
передачі соціальних значень.

Виступати оратор повинен тільки стоячи, щоб його бачили всі

слухачі. Стояти він повинен перед аудиторією, а не серед неї.
Необхідно пам’ятати, що оратор, який стоїть:
– демонструє повагу до аудиторії;
– створює постійну напругу для себе;
– краще відчуває час;
– енергійніше говорить.
Трибуни, підвищення, сцени потрібно використовувати
якомога менше. Штучно підвищуючись над аудиторією,
оратор демонструє їй свою офіційну вищість, а це порушує
правило «інтимності спілкування»

Отже, основна поза оратора (за класикою)

 Ноги на ширині плечей
 Носки нарізно, на 30-40 градусів.
 Коліна прямі (опора на обидві ноги).
 Одна нога на півступня попереду іншої. Вага тіла на
60% на передній нозі. Ви ніби подаєтеся у напрямку
до слухачів.
 "Вектор сили" від грудей, вперед і вгору.
 Пряма постава.
 Розпрямляємо плечі. Руки спокійно висять уздовж
тулуба. Долоні - трохи розгорнуті в бік слухачів.
 Головний принцип у постановці на публіці - щоб
оратору було комфортно.( виглядало пиродньо)

Кожен жест — це окреме «слово», яке може мати

кілька значень. Жести складаються у своєрідне
«речення». Тільки розтлумачивши їх зміст, можна
безпомилково зрозуміти почуття співрозмовника і
його ставлення до вас.
Закриті жести  можуть сприйматися не тільки як свідчення
небажання спілкуватися, а й агресії (стиснуті кулаки,
схрещені руки, схрещені ноги тощо).
Жести, що виказують на нервування, невпевненість у собі,
хвилювання — ручка в руках, папка, аркуші паперу,
особливо, коли з ними роблять якісь маніпуляції; часте
прокручування окулярів, волосся, обручок, ланцюжків,
годинників, комірців, краваток тощо.
Канали отримання інформації при першій зустрічі
Для оратора при виступі важливе значення має також
уміння володіти простором. Виділяють чотири
зони дистанції у спілкуванні.

Виголошувати промову потрібно з публічної відстані,

особливо у великих аудиторіях. Під час виступу оратору
варто наближуватись до слухачів, виходити з-за трибуни
(якщо є) і ставати поруч неї. Час від часу можна робити
крок-два назад. Рухатися слід повільно і не дуже
захоплюватися цим прийомом.

Риси успішного оратора

Під час формування першого враження слухач
(аудиторія) фіксує:
• зовнішній вигляд;
• оформлення зовнішності;
• експресію, зовнішню виразність;
• виконувані дії;
• передбачувані якості особи.
Вважається, що перше враження виникає протягом
перших 5−20-ти секунд знайомства і перших 5-ти
секунд розмови. Звісно, за цей час важко сказати щось
вагоме. Тому, якщо на початку
виступу доповідачем було створено негативне
враження, то змінити його до кінця доповіді буде
складно.
Голос, темп та інтонація
Вибирайте саме ту гучність голосу, яка в
конкретних умовах є оптимальною.  Говоритимете 
занадто тихо — аудиторія робить висновок про вашу
невпевненість у собі, занадто голосно –
про  агресивність.  Говоріть трохи гучніше звичайного, у
більшості випадків цього буде достатньо.

Удосконалюйте дикцію та артикуляцію.  
-Уникайте монотонності. Інтонацію мови потрібно
змінювати протягом усього виступу.
-Інтонація має відповідати змісту виступу.
-Намагайтесь висловитись енергійно – і
ваша інтонація буде природною.
-Бажано під час виступу підтримувати середній темп
мови (100-120 слів за хвилину). 
-Необхідно уникати великих пауз – вони
дратують аудиторію, особливо  добре підготовлену.
Перед важливим місцем у промові рекомендується
дещо знижувати голос. Невеликі паузи бажано
робити до і після важливої чи ключової думки. Пауза
«до» готує слухачів до чогось важливого, пауза
«після» закликає  напружитись й обдумати
висловлену думку, стимулює мислення.
Маргарет Тетчер
Жінка мала досить різкий і писклявий голос. Вона відчувала
себе дуже невпевнено перед аудиторією. Жінка добре
розуміла, що її диплом хіміка ніяк не допоможе в
красномовстві. Довгий час роботи над своїм голосом і
оволодіння театральною та ораторською майстерністю
дозволили їй ухилитися від долі хімічити в лабораторії. Щоб
зайняти пост прем’єр-міністра Великобританії, Тетчер
працювала з фахівцями по іміджу. А також із тренерами по
голосовій постановці й акторами-вчителями.
Голос до та після вправної роботи на ним з відповідними
фахівцями….. вмик відео
Корисні поради ораторові
1.Співвідносьте себе з аудиторією, завойовуйте її
довіру. 
2.Не можна досягти бажаного результату від виступу,
якщо до вас ставляться з недовірою.
3.Щоб завоювати довіру, потрібно знайти те, що вас
може зблизити з аудиторією 
4.Мова має бути простою й правдивою.
5.Поважайте аудиторію.
6.Ніколи не намагайтесь справити враження
на аудиторію лише заради самого себе.
7. Оберіть ключову фразу виступу і повторюйте її
якомога частіше.
Використані джерела
Дякую за увагу! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!