МОВА І МОВЛЕННЯ План 1. Поняття про мову та мовлення. 2. Види мовлення
1. Мова – це система словесних знаків, яка включає в себе слова з їх
значенням і синтаксис – набір правил, за якими будується речення. Процес використання людиною мови для спілкування з іншими людьми. називають мовленнєвою діяльністю. Мовлення – це конкретне застосування мови для висловлювання думок, почуттів, настроїв. Мовлення є психічним явищем. Воно завжди індивідуальне і суб’єктивне, адже виявляє ставлення індивіда до об’єктивної діяльності. У спілкуванні людина використовує незначну частину мовного багатства (приблизно 10-20 тис. слів). Мовлення кожної людини вирізняється вимовою, структурою речень, виразністю та іншими характеристиками. 2. Види мовлення У сучасній психології розрізняють мовлення зовнішнє, яке має дві форми: усне мовлення (діалог, монолог) та писемне і внутрішнє мовлення. 1)Усне мовлення - базується на членороздільних звуках. Діалог – це безпосереднє спілкування двох або декількох людей; розмова, обмін репліками. Діалог завжди стосується конкретної ситуації, супроводжується жестами і мімікою. Монологічне мовлення - являє собою досить довге, послідовне зв'язне викладання системи думок та знань однією особою. Доповідь, розповідь, лекція є варіантами такого мовлення. Монологічне мовлення розвивається на основі діалогічного, воно характеризується послідовністю та доказовістю, йому притаманні граматично правильна побудова речень. Недопустимими є скоромовка, незрозуміла вимова, монотонність; важливим є гармонійне поєднання змісту та виразності (це досягається за рахунок інтонації, тембру голосу, постановки запитань до аудиторії слухачів, жестів та ін.). Найбільш давньою формою монологу є усна розповідь. Сучасні науковці використовують такі форми даного мовлення, як доповідь, лекція та виступ. Доповідь - публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, засноване на залученні документальних даних. Вміст доповіді — це представлена інформація, що відображає суть питання або дослідження щодо даної ситуації. Лекція - основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Лекція є основною формою навчального процесу у вищій школі. Усний виклад предмета викладачем, а також публічне читання на яку-небудь тему. Розповідь - це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Виступ - усне монологічне висловлення з метою надання впливу на аудиторію. 2) Писемне мовлення - графічні зображення, виражені за допомогою писемних знаків (букв), кожний з яких визначає конкретний звук усного мовлення. Писемне мовлення має бути розгорненим, у ньому можна сказати все до кінця, думки викласти точно і зрозуміло для інших. Особливістю писемного мовлення є те, що воно виникає в житті кожної людини пізніше і на базі усного мовлення. До писемного мовлення належить складання, переписування та викладення різних текстів, а також їх читання вголос та про себе. Специфікою писемного мовлення є те, що воно спрямоване на відсутнього читача. Через це відсутній безпосередній контакт між тим, хто пише, і тим, хто читає, і тому писемне мовлення більш розгорнуте, зв'язне порівняно з усним. 3) Внутрішнім мовленням називається мовлення «про себе», ним людина користується у процесі мислення. Внутрішнє мовлення існує тільки в нашому мозку: це мовлення, звернене до самих себе.