Дослідження на тему: Моделювання природних явищ на Землі у дні

рівнодень та сонцестоянь
Ще древні народи, які вирощували культурні рослини
і розводили худобу, цілком і повністю залежали від
матінки-природи. Люди, поступово вивчали різні
природні явища, зрозуміли, що втрутитися в цикли
природи вони не можуть. Тому їм потрібно було
навчитися жити в гармонії з Всесвітом. Для цього
вівся календар, де були відзначені всі важливі, на
думку предків, події. З тих пір і були помічені такі
явища, як дні рівнодень і сонцестоянь. Вони
уособлювали собою зв’язок між світським життям і
чимось містичним. Тому саме в ці дні проводилося
багато магічних обрядів і ритуалів, що дозволяють
людям виправдати логічно нез’ясовні з їх точки зору
речі.
Сонцестояння можна спостерігати два рази в році – літній і зимовий. Воно відбувається, коли висота опівдні від
Сонця до екватора максимальна або мінімальна. При літньому сонцестоянні – найдовший день і найкоротша ніч,
при зимовому – все навпаки. Причому, коли в Північній півкулі Землі літнє сонцестояння, то у Південному –
зимовий.
В залежності від року і особливостей руху Землі, літнє сонцестояння
може дещо зміщуватися, і випадає на 21-22 червня. В той час, як
зимове сонцестояння відбувається 21-22 грудня – це для жителів
Північної півкулі. При цьому Сонце знаходиться над горизонтом
нижче всього, а світловий день триває менше семи годин. Ще в
стародавні часи зимове сонцестояння розцінювали як відродження
Сонця, початок чогось нового. У Південній півкулі все навпаки: 21-22
грудня – літній, а 21-22 червня – зимове сонцестояння. Кілька днів
після дати сонцестояння обіднє сонце знаходиться приблизно на
одному рівні, звідси походить і назва астрономічного явища. Після цього жителі північної півкулі можуть
спостерігати влітку, що день поступово стає коротшими, а ночі – довшими. На Південній півкулі все навпаки.

Рівнодення, як і сонцестояння, відбувається два рази на рік – восени та навесні. При цьому астрономічне явище
Земна вісь не нахилена відносно небесного світила, тому день і ніч мають однакову тривалість.
- Осіннє рівнодення – 22 або 23 вересня, після нього день іде на спад, що є астрономічним початком четвертого
пори року. Наші предки оспівували осіннє рівнодення за принесений достаток і благополуччя, щедрий урожай.
В цей час проводився збір цілющих трав, готувалося домашнє вино із зібраних плодів. А ще – віддавалася
почесть померлим душам, наводилися в порядок могили померлих. За великим рахунком — підбивалися
підсумки за прожитий рік, підносилися дари богам.
- Весняне рівнодення припадає на 20 або 21 березня, здавна воно ставало початком пробудження природи,
трудової діяльності людей. З цієї дати починається новий астрономічний рік, тривалість світлового дня
збільшується, а ночі – зменшується.

Хоч рівнодення і сонцестояння – дві астрономічні явища, але мають ряд відмінностей:
- Сонцестояння відбувається в зимово-літній період, а в рівнодення – у осінньо-весняний.
- Тривалість світлового дня різна. При рівнодення і день, і ніч тривають по 12 годин. При сонцестоянні день
може бути довше або коротше ночі.
- Висота сонця над небокраєм. Під час сонцестояння світило перебуває на своєму самому високим або
найнижчому положенні. При рівнодення Сонце перебуває точно посередині між цими двома можливими
точками.
- Випромінювання сонячного тепла. При сонцестоянні можна відчути або максимальне його прояв, або
мінімальний. При рівнодення, коли Сонце рівномірно переходить з однієї півкулі в іншу, сонячні промені
рівномірно розсіюються.