You are on page 1of 162

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ ЕN 60598-1:2017
(EN 60598-1:2015; AC:2015; АС:2016; АС:2017, IDT;
ІEС 60598-1:2014, MOD; COR1:2015; COR2:2015; COR3:2017, IDТ)

СВІТИЛЬНИКИ
Частина 1. Загальні вимоги та випробування

Видання офіційне

Київ
ДП «УкрНДНЦ»
2019
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Лампи та відповідне обладнання» (ТК 137)


2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний
і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 26 грудня 2017 р.
№ 469 з 2019–01–01
3 Національний стандарт відповідає EN 60598-1:2015; АС:2015; АС:2016; АС:2017; IEC 60598-1:2014;
COR1:2015; COR2:2015; COR3:2017 Luminaires — Part 1: General requirements and tests (Світильники.
Частина 1. Загальні вимоги та випробування) та внесений з дозволу CEN, avenue Marnix, 17, B-1000
Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі та будь-який спосіб
залишаються за CEN
Ступінь відповідності — ідентичний (ІDТ)
Переклад з англійської (еn)
4 Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України
5 НА ЗАМІНУ ДСТУ EN 60598-1:2015 (EN 60598-1:2015, IDT); ДСТУ EN 60598-1:2015/Поправка № 1:2016
(EN 60598-1:2015/AC:2015, IDT); ДСТУ EN 60598-1:2015/Поправка № 2:2016 (EN 60598-1:2015/AC:2016, IDT)

Право власності на цей національний стандарт належить державі.


Заборонено повністю або частково видавати, відтворювати
для розповсюдження та розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи
ДП «УкрНДНЦ», 2019

II
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ЗМІСТ
С.
Передмова....................................................................................................................................................ІІ
Національний вступ .................................................................................................................................... Х
0 Загальні положення ...............................................................................................................................1
0.1 Сфера застосування та призначеність ..........................................................................................1
0.2 Нормативні посилання ....................................................................................................................2
0.3 Загальні вимоги ...............................................................................................................................5
0.4 Загальні вимоги до випробування та перевіряння .......................................................................5
0.5 Складники світильників...................................................................................................................6
0.6 Перелік частин ІЕС 60598-2............................................................................................................6
1 Терміни та визначення понять ..............................................................................................................7
1.1 Загальні положення.........................................................................................................................7
1.2 Терміни та визначення понять .......................................................................................................7
2 Класифікація світильників ...................................................................................................................16
2.1 Загальні положення ........................................................................................................................16
2.2 Класифікація за захистом від ураження електричним струмом..................................................16
2.3 Класифікація за ступенем захисту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи......................16
2.4 Класифікація за матеріалом монтажної поверхні, для якої сконструйовано світильник ..........16
2.5 Класифікація за умовами експлуатації .........................................................................................16
3 Маркування ...........................................................................................................................................17
3.1 Загальні положення ........................................................................................................................17
3.2 Маркування світильників ................................................................................................................17
3.3 Додаткові відомості ........................................................................................................................20
3.4 Перевіряння марковання ...............................................................................................................22
4 Конструкція ...........................................................................................................................................22
4.1 Загальні положення ........................................................................................................................22
4.2 Замінювані складники ....................................................................................................................23
4.3 Уводи проводів ................................................................................................................................23
4.4 Лампові патрони .............................................................................................................................23
4.5 Патрони для стартерів ...................................................................................................................24
4.6 Клемні колодки................................................................................................................................24
4.7 Контактні затискачі та приєднання до мережі ..............................................................................25
4.8 Вимикачі ..........................................................................................................................................26
4.9 Ізоляційні прокладки та втулки ......................................................................................................26
4.10 Подвійна та посилена ізоляція ....................................................................................................27
4.11 Електричні з’єдннання та струмопровідні деталі........................................................................28
4.12 Гвинтові та інші (механічні) з’єднання та сальники ....................................................................29
4.13 Механічна міцність........................................................................................................................31

III
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

4.14 Пристрої для підвішування, кріплення та регулювання.............................................................34


4.15 Займисті матеріали.......................................................................................................................36
4.16 Світильники для встановлення на нормально займисті поверхні ............................................37
4.17 Зливні отвори ................................................................................................................................38
4.18 Захист від корозії ..........................................................................................................................38
4.19 Імпульсні запалювальні пристрої ................................................................................................39
4.20 Світильники для важких умов експлуатації. Вимоги до вібрації ...............................................39
4.21 Захисний екран .............................................................................................................................39
4.22 Додаткові пристрої до ламп .........................................................................................................40
4.23 Лампи-світильники ........................................................................................................................40
4.24 Фотобіологічні небезпеки .............................................................................................................40
4.25 Механічна безпека ........................................................................................................................41
4.26 Захист від короткого замикання ..................................................................................................41
4.27 Клемні колодки з умонтованим безгвинтовим затискачем для заземлення ............................41
4.28 Кріплення пристроїв теплового керування .................................................................................41
4.29 Світильники з незамінюваним джерелом світла ........................................................................42
4.30 Світильники з джерелами світла, не призначеними для заміни користувачем .......................42
4.31 Ізоляція між колами ......................................................................................................................42
4.32 Пристрої захисту від перенапруг .................................................................................................44
5 Зовнішня та внутрішня проводка ........................................................................................................44
5.1 Загальні положення ........................................................................................................................44
5.2 Приєднання до джерела живлення та зовнішня проводка ..........................................................44
5.3 Проводи внутрішнього монтажу ....................................................................................................48
6 Не застосовують ...................................................................................................................................50
7 Заземлення ...........................................................................................................................................50
7.1 Загальні положення ........................................................................................................................50
7.2 Пристрій для заземлення ...............................................................................................................50
8 Захист від ураження електричним струмом .......................................................................................52
8.1 Загальні положення ........................................................................................................................52
8.2 Захист від ураження електричним струмом .................................................................................52
9 Захист від проникнення пилу, твердих тіл та вологи .........................................................................55
9.1 Загальні положення ........................................................................................................................55
9.2 Випробування на проникнення пилу, твердих тіл та вологи ........................................................55
9.3 Випробування на вологостійкість ..................................................................................................58
10 Опір ізоляції та електрична міцність, сила струму доторкання та струм захисного провідника .....58
10.1 Загальні положення ......................................................................................................................58
10.2 Опір та електрична міцність ізоляції ...........................................................................................58
10.3 Сила струму доторкання, струму захисного проводу та електричний опік ..............................61
11 Шляхи спливу струму та повітряні проміжки .......................................................................................62

IV
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

11.1 Загальні положення.......................................................................................................................62


11.2 Шляхи спливу струму та повітряні проміжки ...............................................................................62
12 Випробування на старіння та теплове випробування ........................................................................64
12.1 Загальні положення ......................................................................................................................64
12.2 Вибір ламп та пускорегулювальних пристроїв ...........................................................................64
12.3 Випробування на старіння ............................................................................................................64
12.4 Теплове випробування (нормальний робочий режим) ...............................................................65
12.5 Теплове випробування (ускладнений режим) .............................................................................70
12.6 Теплове випробування (за виходу з ладу обмоток пристрою керування лампою) ..................73
12.7 Теплове випробування пластмасових світильників за надзвичайних умов
в пристроях керування лампою чи електронних пристроях керування ....................................75
13 Теплостійкість, вогнестійкість та стійкість до утворення струмовідних доріжок ..............................77
13.1 Загальні положення......................................................................................................................77
13.2 Теплостійкість ...............................................................................................................................77
13.3 Вогнестійкість та стійкість до займання ......................................................................................77
13.4 Стійкість до утворення струмовідних доріжок ............................................................................78
14 Гвинтові контактні затискачі .................................................................................................................78
14.1 Загальні положення ......................................................................................................................78
14.2 Терміни та визначення понять .....................................................................................................78
14.3 Загальні вимоги та обґрунтування вибору..................................................................................79
14.4 Механічні випробування ...............................................................................................................81
15 Безгвинтові контактні затискачі та електричні з’єднання ...................................................................83
15.1 Загальні положення ......................................................................................................................83
15.2 Терміни та визначення понять .....................................................................................................83
15.3 Загальні вимоги ............................................................................................................................84
15.4 Загальні рекомендації щодо випробування ................................................................................85
15.5 Контактні затискачі та з’єднання для проводів внутрішнього монтажу ....................................85
15.6 Контактні затискачі та з’єднання для зовнішньої проводки .......................................................87
Додаток А (обов’язковий) Випробування для визначення умов, за яких струмопровідна деталь
стає здатною спричиняти ураження електричним струмом ......................108
Додаток В (обов’язковий) Вимірювальні лампи .....................................................................................109
Додаток С (обов’язковий) Ускладнений режим роботи ......................................................................... 111
Додаток D (обов’язковий) Камера, захищена від протягів ....................................................................114
Додаток Е (обов’язковий) Визначення перевищення температури нагрівання обмотки
методом вимірювання її опору ....................................................................116
Додаток F (обов’язковий) Випробування стійкості до корозії міді та мідних сплавів ..........................117
Додаток G (обов’язковий) Вимірювання сили струму доторкання та струму захисного проводу ......118
Додаток Н (вилучено) ..............................................................................................................................122
Додаток І (вилучено) ................................................................................................................................122
Додаток J (довідковий) Пояснення коду IP ступеня захисту ................................................................122

V
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Додаток К (довідковий) Вимірювання температури ..............................................................................123


Додаток L (довідковий) Практичні рекомендації конструювання світильників ....................................125
Додаток М (обов’язковий) Визначення шляхів спливу струму та повітряні проміжки.........................128
Додаток N (довідковий) Пояснення марковання світильників, не придатних для встановлення
на нормально займисті поверхнях та поверхні та поверхні,
покриті термоізоляційними матеріалами .......................................................129
Додаток О (вилучено) ..............................................................................................................................131
Додаток Р (обов’язковий) Вимоги щодо поглинальних якостей захисних екранів, умонтованих
у світильники та призначених для металогалогенних ламп,
які утворюють високі рівні УФ-випромінення ..............................................132
Додаток Q (довідковий) Випробування на відповідність під час виробництва....................................133
Додаток R (обов’язковий) Перелік змінених підпунктів, які містять важливіші/критичні,
вимоги за якими потрібно повторно випробовувати вироби .....................135
Додаток S (обов’язковий) Вимоги до ідентифікації світильників за серіями чи рядами
для типових випробувань ............................................................................135
Додаток Т (довідковий) Посилання на клас захисту 0 ..........................................................................135
Додаток U (довідковий) Шляхи спливу струму та повітряні проміжки у світильниках, застосовуваних
за вищих ступенів придатності (категорія ІІІ стійкості до імпульсів) ............136
Додаток V (обов’язковий) Додаткові вимоги до випробування клемних колодок з умонтованим
безгвинтовим контактним затискачем для прямого приєднання
до корпусу світильника чи до частин корпусу ............................................137
Додаток W (обов’язковий) Альтернативний метод теплових випробувань світильників
з термопластичних матеріалів ....................................................................138
Додаток Х (обов’язковий) ........................................................................................................................140
Додаток ZА (обов’язковий) Нормативні посилання на міжнародні публікації
та їхні європейські відповідники ................................................................141
Додаток ZВ (обов’язковий) Особливі національні умови ......................................................................145
Додаток ZС (довідковий) А-відхили ........................................................................................................146
Бібліографія..............................................................................................................................................147
Додаток НА Перелік національних стандартів, ідентичних європейським
та міжнародним стандартам, посилання на які є в цьому стандарті ...............................149
Рисунок 1 — Символи ...............................................................................................................................89
Рисунок 2 — Клемна колодка для випробування встановлення світильника з монтажними кінцями .......92
Рисунок 3 — Вилучено ..............................................................................................................................92
Рисунок 4 — Ілюстрація вимог до 4.15 ....................................................................................................92
Рисунок 5 — Вилучено ..............................................................................................................................92
Рисунок 6 — Пристрій для перевіряння ступеня захисту від проникнення пилу ..................................93
Рисунок 7 — Пристрій для перевіряння ступеня захисту від дощу та бризок ......................................93
Рисунок 8 — Насадка для випробування струменем .............................................................................94
Рисунок 9 — Залежність між температурою обмотки та температурою монтажної поверхні..............94
Рисунок 10 — Пристрій для вдавлювання кульки ...................................................................................95

VI
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Рисунок 11 — Розміри та розміщення електродів для перевіряння стійкості матеріалів


до утворення струмовідних доріжок .................................................................................95
Рисунок 12 — Торцеві контактні затискачі ...............................................................................................96
Рисунок 13 — Гвинтові та болтові затискачі ............................................................................................97
Рисунок 14 — Контактні затискачі з притискною пластиною ..................................................................98
Рисунок 15 — Контактні затискачі для кабельних наконечників ............................................................98
Рисунок 16 — Ковпачкові контактні затискачі ..........................................................................................99
Рисунок 17 — Конструкція електричних з’єднань....................................................................................99
Рисунок 18 — Приклад безгвинтових контактних затискачів пружинного типу...................................100
Рисунок 19 — Додаткові приклади безгвинтових з’єднань ...................................................................101
Рисунок 20 — Ілюстрація «паралельного» способу приєднання та «наскрізної проводки» ..............102
Рисунок 21 — Пристрій для випробування ударом кулею ...................................................................103
Рисунок 22 — Приклади самонарізних, різьбонарізних та різьбоформувальних гвинтів
(згідно з ISO 1891) ...........................................................................................................103
Рисунок 23 — Вилучено ..........................................................................................................................103
Рисунок 24 — Ілюстрація вимірювання шляхів спливу струму та повітряних проміжків
у контактному затискачі ..................................................................................................104
Рисунок 25 — Обертальний барабан .....................................................................................................104
Рисунок 26 — Схема перевіряння безпечності запалювального пристрою ........................................105
Рисунок 27 — Температура займистості деревини як функції від часу ...............................................105
Рисунок 28 — Приклад допустимої форми пайки .................................................................................106
Рисунок 29 — Випробування ланцюга ...................................................................................................106
Рисунок 30 — Приклад різьбоформувального гвинта для застосування
в пазах металевого матеріалу ........................................................................................107
Рисунок 31 — Система електромеханічного контакту зі з’єднувачами вилка-розетка .......................107
Рисунок 32 — Випробувальна схема для світильників з люмінесцентними лампами
потужністю ≤70 Вт ............................................................................................................108
Рисунок С.1 — Схема для випробування на випрямний ефект
(лише для безстартерних ємнісних пускорегулювальних пристроїв) ........................113
Рисунок С.2 — Схема для випробування на випрямний ефект
(пускорегулювальні пристрої для одноштиркових ламп) ............................................113
Рисунок C.3 — Схема для випробування на випрямний ефект світильників з натрієвими лампами
високого тиску та металогалогенними лампами .........................................................113
Рисунок D.1 — Приклад випробувальної ніші для світильників, що складаються з окремих частин ......115
Рисунок D.2 — Прийнятний розмір випробувальної ніші (ізольовані стелі) для настроюваних
та регульованих світильників ........................................................................................116
Рисунок G.1 — Випробувальна схема. Однофазний пристрій з типом заземлення
в системі ТТ та ТN .........................................................................................................120
Рисунок G.2 — Вимірювальна схема виваженої сили струму доторкання, сприйняття чи реакції ...121
Рисунок G.3 — Вимірювальна схема виваженої сили струму доторкання, проходження
(для переносних світильників класу захисту І) ............................................................121
Рисунок G.4 — Вимірювальна схема для визначення виважених значень
високочастотних струмів захисних проводів................................................................124

VII
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Рисунок K.1 — Розміщення термопари на типовому ламповому патроні ...........................................124


Рисунок V.1 — Схема для випробування на падіння напруги ..............................................................138
Рисунок Х.1 — Опис ізоляції між первинним та вторинним контурами пускорегулювального
пристрою, джерелом світла та доступними для дотику металевими деталями .......140
Таблиця 3.1 — Марковання ......................................................................................................................17
Таблиця 4.1 — Випробувальний крутний момент для гвинтів................................................................30
Таблиця 4.2 — Випробування сальників на дію крутного моменту........................................................31
Таблиця 4.3 — Енергія удару та стиснення пружини ..............................................................................32
Таблиця 4.4 — Випробування ламп-світильників ....................................................................................35
Таблиця 4.5 — Випробування пристроїв регулювання ...........................................................................36
Таблиця 5.1 — Шнури живлення...............................................................................................................45
Таблиця 5.2 — Випробування пристроїв кріплення шнура.....................................................................47
Таблиця 9.1 — Випробування захисту світильників від проникнення твердих тіл................................56
Таблиця 10.1 — Мінімальний опір ізоляції ...............................................................................................59
Таблиця 10.2 — Електрична міцність ізоляції..........................................................................................61
Таблиця 10.3 — Граничні значення струму доторкання, струму захисного проводу
та електричного опіку .....................................................................................................61
Таблиця 11.1 — Мінімальні відстані для синусоїдної напруги змінного струму (50/60 Гц)
(для застосування разом з додатком М) .......................................................................63
Таблиця 11.2 — Мінімальні відстані для синусоїдної чи несинусоїдної напруги імпульсу ...................64
Таблиця 12.1 — Допустимі температури нагрівання основних деталей за умов випробування
відповідно до 12.4.2 .......................................................................................................68
Таблиця 12.2 — Максимальні значення температури нагріву звичайних матеріалів,
застосовуваних у світильниках, за умов випробування відповідно до 12.4.2 ...........69
Таблиця 12.3 — Максимальні значення температури за умов випробування відповідно до 12.5.1 ...72
Таблиця 12.4 — Максимальне значення температури обмотки пристрою керування лампами
в ускладненому режимі роботи та за напруги що дорівнює 110 % від нормованої .........72
Таблиця 12.5 — Максимальна значення температури обмотки пристрою керування лампою
з маркованням «D6» в ускладненому режимі роботи за напруги,
що дорівнює 110 % від нормованої...............................................................................73
Таблиця 12.6 — Обмеження часу перевищення температури ...............................................................74
Таблиця 14.1 — Номінальні значення площі поперечного перерізу жил залежно
від номера контактного затискача ................................................................................80
Таблиця 14.2 — Номінальні значення площі поперечного перерізу жил залежно
від максимальної сили струму ......................................................................................80
Таблиця 14.3 — Структура жил ................................................................................................................81
Таблиця 14.4 — Крутний момент, прикладений до гвинтів та гайок ......................................................82
Таблиця 14.5 — Зусилля натягу, яке прикладають до жили...................................................................83
Таблиця 15.1 — Низка значень класів поперечного перерізу проводів .................................................87
Таблиця 15.2 — Зусилля розтягування проводу .....................................................................................88
Таблиця F.1 — Значення рН випробувального розчину ........................................................................118
Таблиця G.1 — Положення перемикачів е, n та р під час вимірювання
для світильників різних класів ......................................................................................119
VIII
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Таблиця J.1 — Позначення ступеня захисту першою характеристичною цифрою ............................122


Таблиця J.2 — Позначення ступеня захисту другою характеристичною цифрою ..............................122
Таблиця L.1 — Руйнівні впливи ..............................................................................................................125
Таблиця M.1 — Визначення шляхів спливу струму та повітряні проміжки ..........................................128
Таблиця N.1 — Рекомендації щодо застосування символів та їхні познаки на світильниках
чи в супроводжувальних інструкціях виробників .........................................................129
Таблиця N.2 — Дія теплового захисту....................................................................................................131
Таблиця Q.1 — Мінімальні значення для електричних випробувань ..................................................134
Таблиця U.1 — Мінімальна відстань для синусоїдних напруг змінного струму (50/60 Гц)
для категорії стійкості до імпульсу ІІІ ...........................................................................137
Таблиця Х.1 — Вимоги до ізоляції між активними частинами та доступними провідними частинами.....140

IX
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей національний стандарт ДСТУ ЕN 60598-1:2017 (EN 60598-1:2015; AC:2015; AC:2016; АС:2017;
IEC 60598-1:2014, MOD; COR1:2015; COR2:2015; COR3:2017) «Світильники. Частина 1. Загальні вимоги
та випробування», прийнятий методом перекладу, — ідентичний щодо EN 60598-1:2015; AC:2015;
AC:2016, АС:2017 EC 60598-1:2014, MOD; COR1:2015; COR2:2015; COR3:2017 «Luminaires — Part 1:
General requirements and tests».
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 137 «Лампи та відповідне обладнання».
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
— структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу
сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
— слова «цей міжнародний стандарт», «ця частина 1», «цей європейський стандарт» замінено
на «цей стандарт»;
— вилучено «Передмову» до EN 60598-1:2015 як таку, що безпосередньо не стосується технічного
змісту цього стандарту;
— познаки одиниць вимірювання відповідають серії стандартів ДСТУ ISO 80000;
— у розділі 2 наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;
— долучено національний додаток НА (Перелік національних стандартів, ідентичних європейським
та міжнародним стандартам, на які є посилання в цьому стандарті).
Копії нормативних документів, посилання на які є в цьому стандарті, можна отримати в Національному
фонді нормативних документів
У стандарті використано такі типи шрифтів:
— для вимог: прямий;
— для методів: курсивний;
— для приміток: прямий меншого розміру.

X
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СВІТИЛЬНИКИ
Частина 1. Загальні вимоги та випробування

LUMINAIRES
Part 1. General requirements and test

Чинний від 2019–01–01

0 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

0.1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ


Цей стандарт установлює загальні вимоги до світильників з електричними джерелами світла
на напругу живлення до 1 000 В. Вимоги та відповідні випробування цього стандарту охоплюють кла-
сифікацію, маркування, механічну та електричну конструкції та фотобіологічну безпеку.
Кожен розділ цього стандарту треба трактувати, попередньо ознайомившись із розділом 0
та іншими відповідними розділами, на які є посилання.
Кожна частина ІЕС 60598-2 встановлює додаткові вимоги до конкретних типів чи груп світильників
на напругу живлення до 1 000 В. Ці частини публікують як окремі стандарти для зручності перегляду
та за потреби введення додаткових вимог.
Подання фотометричних даних світильників знаходиться на розгляді Міжнародною комісією
з освітлення (СІЕ) й тому не наведено в цьому стандарт.
Цей стандарт установлює також вимоги до світильників із запалювальними пристроями з номінальним
значенням амплітуди імпульсу напруги, що не перевищує наведеного в таблиці 11.2. Вимоги поширюються
на світильники, у яких запалювальні пристрої умонтовані в пускорегулювальні пристрої та світильники
з відокремленими від пускорегулювальних пристроїв запалювальними пристроями. Вимоги до світильників,
у яких застосовують лампи з умонтованим у них запалювальним пристроями, — на розгляді.
Цей стандарт установлює вимоги до ламп-світильників.
Загалом цей стандарт установлює вимоги щодо безпеки світильників. Метою цього стандарту
є встановлення комплексу вимог та методів випробування, які переважно вважають прийнятними для
більшості видів світильників, та які можуть бути застосовані разом з додатковими вимогами ІЕС 60598-2.
Тому цей стандарт не розглядають як документ, що встановлює вимоги до будь-якого виду світильників.
Його положення застосовують до конкретних видів світильників лише в обсязі, визначеному відповідною
частиною ІЕС 60598-2.
Частини ІЕС 60598-2 із посиланням на розділи цього стандарту встановлюють межі застосування
вимог останнього та порядок виконання випробування. За потреби, частини ІЕС 60598-2 можуть містити
додаткові вимоги.
Порядок нумерації розділів цього стандарту не має значення, тому що порядок застосування
вимог для світильників конкретного типу чи групи визначається відповідною частиною ІЕС 60598-2.
Усі частини ІЕС 60598-2 самостійні та не містять посилань на інші частини ІЕС 60598-2.
Якщо в частинах ІЕ 60598-2 є посилання на вимоги одного з розділів цього стандарту у вигляді
фрази «Застосовують положення розділу ... ІЕС 60598-1», то це означає, що всі вимоги цього стан-
дарту обов’язкові, крім тих, щодо яких чітко видно, що вони не стосуються світильників даного типу.
Видання офіційне

1
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Для вибухозахищених світильників, охоплених ІЕС 60079, застосовують вимоги ІЕС 60598 (ви-
бираючи відповідні частини 2) додатково до вимог ІЕС 60079. Якщо виникає будь-яка неузгодженість
між ІЕС 60598 та ІЕС 60079, то перевагу надають вимогам ІЕС 60079.
Необхідно звертати увагу на стандарти з робочими характеристиками ламп, що містять «інформацію
для проектування світильника». Це необхідно для належного застосування лампи. Однак згідно з цим
стандартом перевіряння робочих характеристик ламп не є частиною типових випробовувань світильників.
Стандарти містять удосконалення в системі безпеки, ураховуючи стан розвитку технологій,
а також поточні перегляди зі змінами та поправками. Регіональні органи стандартизації можуть уводити
в свої чинні стандарти формулювання стосовно виробів, які відповідали попередньому документу,
розробленому виробником чи органом стандартизації. При цьому формулювання можуть стверджувати,
що попередній стандарт продовжують застосовувати під час виробництва таких виробів до певної
визначеної дати, після якої буде застосовано новий стандарт.

0.2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ


Наведені нижче нормативні документи потрібні для застосування цього стандарту. У разі датованих
посилань застосовують лише наведені видання. У разі недатованих посилань потрібно користуватись
останнім виданням нормативних документів (разом зі змінами).
IEC 60061 Lamp caps and holders together with gauges for the control of interchangeability and safety
IEC 60061-2 Lamp caps and holders together with gauges for the control of interchangeability
and safety — Part 2: Lampholders
IEC 60061-3 Lamp caps and holders together with gauges for the control of interchangeability
and safety — Part 3: Gauges
IEC 60065:2001 Audio, video and similar electronic apparatus — Safety requirements Amendment 1:2005
IEC 60068-2-6:2007 Environmental testing — Part 2-6: Tests — Test Fc: Vibration (sinusoidal)
IEC 60068-2-14:2009 Environmental testing — Part 2-14: Tests — Test N: Change of temperature
IEC 60068-2-75 Environmental testing — Part 2-75: Tests — Test Eh: Hammer tests
IEC/TR 60083 Plugs and socket-outlets for domestic and similar general use standardized in member
countries of IEC
IEC 60085 Electrical insulation — Thermal evaluation and designation
IEC 60112:2003 Method for the determination of the proof and the comparative tracking indices of solid
insulating materials
IEC 60155 Glow-starters for fluorescent lamps
IEC 60227(all parts) Polyvinyl chloride insulated cables of rated voltages up to and including 450/750 V
IEC 60238 Edison screw lampholders
IEC 60245 (all parts) Rubber insulated cables — Rated voltages up to and including 450/750 V
IEC 60320 (all parts) Appliance couplers for household and similar general purposes
IEC 60357 Tungsten halogen lamps (non-vehicle) — Performance specifications
IEC 60360 Standard method of measurement of lamp cap temperature rise
IEC 60384-14 Fixed capacitors for use in electronic equipment — Part 14: Sectional specification: Fixed
capacitors for electromagnetic interference suppression and connection to the supply mains
IEC 60400 Lampholders for tubular fluorescent lamps and starterholders
IEC 60417 Graphical symbols for use on equipment Available at: http://www.graphicalsymbols.info/equipment
IEC 60432-1 Incandescent lamps — Safety specifications — Part 1: Tungsten filament lamps
for domestic and similar general lighting purposes
IEC 60432-2 Incandescent lamps — Safety specifications — Part 2: Tungsten halogen lamps
for domestic and similar general lighting purposes
IEC 60432-3 Incandescent lamps — Safety specifications — Part 3: Tungsten-halogen lamps (non-vehicle)
IEC 60449:1973 Voltage bands for electrical installations of buildings Amendment 1:1979
IEC 60529 Degrees of protection provided by enclosures (IP Code)
IEC 60570:2003 Electrical supply track systems for luminaires
IEC 60598-2 (all parts) Luminaires — Part 2: Particular requirements
IEC 60598-2-4 Luminaires — Part 2: Particular requirements — Section 4: Portable general purpose luminaires
IEC 60662 High-pressure sodium vapour lamps — Performance specifications
IEC 60682 Standard method of measuring the pinch temperature of quartz-tungsten-halogen lamps

2
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

IEC 60684 (all parts) Flexible insulating sleeving


IEC 60695-2-11 Fire hazard testing — Part 2-11: Glowing/hot-wire based test methods — Glowwire
flammability test method for end-products
IEC 60695-11-5 Fire hazard testing — Part 11-5: Test flames — Needle-flame test method — Apparatus,
confirmatory test arrangement and guidance
IEC 60838 (all parts) Miscellaneous lampholders
IEC 60989 Separating transformers, autotransformers, variable transformers and reactors
IEC 60990:1999 Methods of measurement of touch current and protective conductor current
IEC 61032:1997 Protection of persons and equipment by enclosures — Probes for verification
IEC 61058-1:2000 Switches for appliances — Part 1: General requirements
IEC 61167 Metal halide lamps — Performance specification
IEC 61184 Bayonet lampholders
IEC 61199 Single-capped fluorescent lamps — Safety specifications
IEC 61249 (all parts) Materials for printed boards and other interconnecting structures
IEC 61347 (all parts) Lamp controlgear
IEC 61347-1 Lamp controlgear — Part 1: General and safety requirements
IEC 61347-2-9 Lamp controlgear — Part 2-9: Particular requirements for electromagnetic controlgear
for discharge lamps (excluding fluorescent lamps)
IEC 61558 (all parts) Safety of power transformers, power supplies, reactors and similar products
IEC 61558-1:2005 Safety of power transformers, power supplies, reactors and similar products — Part 1:
General requirements and tests
IEC 61558-2 (all parts) Safety of power transformers, power supplies, reactors and similar products —
Part 2: Particular requirements and tests
IEC 61558-2-5 Safety of transformers, reactors, power supply units and combinations thereof — Part 2-5:
Particular requirements and test for transformer for shavers, power supply units for shavers and shaver
supply units
IEC 61558-2-6 Safety of transformers, reactors, power supply units and similar products for supply
voltages up to 1 100 V — Part 2-6: Particular requirements and tests for safety isolating transformers
and power supply units incorporating safety isolating transformers
IEC 61643-11 Low-voltage surge protective devices — Part 11: Surge protective devices connected
to low-voltage power systems — requirements and tests
IEC 62031 LED modules for general lighting — Safety specifications
IEC 62035 Discharge lamps (excluding fluorescent lamps) — Safety specifications
IEC/TR 62778 Application of IEC 62471 for the assessment of blue light hazard to light sources
and luminaires
IEC 80416-1 Basic principles for graphical symbols for use on equipment — Part 1: Creation of symbol originals.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
ІЕС 60061 Цоколі та патрони лампові разом з калібрами для перевірянння їхньої взаємозамінності та безпечності
ІЕС 60061-2 Цоколі та патрони лампові разом з калібрами для перевіряння їхньої взаємозамінності
та безпечності. Частина 2. Патрони
IEC 60061-3 Цоколі та патрони лампові разом з калібрами для перевіряння їхньої взаємозамінності
та безпечності. Частина 3. Калібри
IEC 60065:2001 Аудіо-, відео- та аналогічне електронне обладнання. Вимоги щодо безпеки
IEC 60068-2-6:2007 Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 2-6. Випробування.
Випробування Fc: Вібрація (синусоїдальна)
IEC 60068-2-14:2009 Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 2-14. Випробування.
Випробування N: Зміна температури
IEC 60068-2-75 Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 2-75. Випробування. Випробування Eh.
Випробування на удар
IEC 60083 Вилки та штепсельні розетки побутової та аналогічної призначеності, стандартизовані
в країнах-членах IEC
IEC 60085 Ізоляція електрична. Термічна оцінка та класифікація
IEC 60112:2003 Методи визначення нормативного та порівняльного індексів трекінгостійкості твердих
електроізоляційних матеріалів
IEC 60155 Стартери тліючого розряду для люмінесцентних ламп

3
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

IEC 60227 (усі частини) Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно
IEC 60238:2004 Патрони Едісона різьбові
IEC 60245 (усі частини) Кабелі з гумовою ізоляцією. Номінальна напруга від 450/750 В включно
IEC 60320 (усі частини) З’єднувачі електричні для приладів побутового та аналогічної загальної призначеності
IEC 60357 Лампи вольфрамово-галогенні (крім ламп для транспортних засобів). Вимоги до робочих
характеристик
IEC 60360 Стандартний метод вимірювання перевищення температури цоколя
ІЕС 60384-14 Конденсатори постійної ємності для електронної апаратури. Частина 14. Загальні
технічні умови. Конденсатори постійної ємності для запобігання електромагнітним завадам та під-
ключення до мережі живлення
IEC 60400 Патрони для трубчастих люмінесцентних ламп та стартеротримачі
IEC 60417 Познаки умовні графічні для нанесення на обладнання http://www.graphicalsymbols.
info/equipment
IEC 60432-1 Лампи розжарювання. Вимоги щодо безпеки. Частина 1. Лампи вольфрамові
загального освітлення побутової та аналогічної призначеності
IEC 60432-2 Лампи розжарювання. Вимоги щодо безпеки. Частина 2. Лампи вольфрамово-галогенні
загального освітлення побутової та аналогічної призначеності
IEC 60432-3 Лампи розжарювання. Вимоги безпеки. Частина 3. Лампи розжарювання вольфрамові
(крім ламп для дорожніх транспортних засобів)
IEC 60449:1973 Діапазони напруг електричних установок будівель
Зміна 1 (1979)
IEC 60529 Ступені захисту, забезпечувані оболонками (Код ІР)
IEC 60570:2003 Шинопроводи електричні для світильників
IEC 60598-2 (усі частини) Світильники. Частина 2. Додаткові вимоги
IEC 60598-2-4 Світильники. Частина 2. Додаткові вимоги. Розділ 4. Світильники переносні
загальної призначеності
IEC 60662 Лампи натрієві високого тиску. Вимоги до робочих характеристик
IEC 60682 Метод вимірювання температури лопатки кварцово-галогенних ламп
IEC 60684 (усі частини) Покриття ізоляційні гнучкі
IEC 60695-2-11 Випробування на пожежну небезпеку. Частина 2-11. Методи випробування
розжареним/гарячим дротом. Випробування готових виробів на горючість
IEC 60695-11-5 Випробування на пожежну небезпеку. Частина 11-5. Випробування полум’ям. Метод
випробування голчастим полум’ям. Устатковання, перевіряння відповідності технічним вимогам та настанови
IEC 60838 (усі частини) Патрони лампові різних типів
IEC 60989 Трансформатори розділові, автотрансформатори, трансформатори з регулюванням та дроселі
IEC 60990:1999 Методи вимірювання струму витоку та струму захисного проводу
IEC 61032:1997 Захист людей та обладнання, що забезпечується оболонками. Щупи випробувальні
IEC 61058-1:2000 Вимикачі для приладів. Частина 1. Загальні вимоги
IEC 61167 Лампи металогалогенні. Вимоги до робочих характеристик
IEC 61184 Патрони байонетні
IЕС 61199:1999 Лампи люмінесцентні одноцокольні. Вимоги щодо безпеки
IEC 61249 (усі частини) Матеріали для друкарських плат та інших міжз’єднувальних структур
IEC 61347 (усі частини) Пристрої керування лампами
IEC 61347-2-9 Пристрої керування лампами. Частина 2-9. Додаткові вимоги до електромагнітних
пристроїв керування для розрядних ламп (крім люмінесцентних ламп)
IEC 61558 (усі частини) Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення, гене-
раторів та аналогічних пристроїв
IEC 61558-1:2005 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення, генераторів
та аналогічних пристроїв. Частина 1. Загальні вимоги та випробування
IEC 61558-2 (усі частини) Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення,
генераторів та аналогічних пристроїв. Частина 2-1. Додаткові вимоги та випробування
IEC 61558-2-5 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення, генераторів
та аналогічних пристроїв. Частина 2-5. Додаткові вимоги та випробування розділових трансформаторів
та блоків живлення для бритв

4
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

IEC 61558-2-6 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення, генераторів та


аналогічних пристроїв. Частина 2-6. Додаткові вимоги та випробування безпечних розділових транс-
форматорів та блоків живлення, які містять безпечні розділові трансформатори
IEC 61643-11 Низьковольтні пристрої захисту від перенапруги. Частина 11. Захисні пристрої для
захисту від перенапруги, підключені до низьковольтних силових систем. Вимоги та випробування
IEC 62031 LED-модулі для загального освітлення. Вимоги щодо безпеки
IEC 62035 Лампи розрядні (крім ламп люмінесцентних). Вимоги щодо безпеки
IEC/TR 62778 Застосування IEC 62471 для оцінювання небезпеки синього світла для джерел
світла та світильників
IEC 80416-1 Основні принципи створення графічних символів, використовуваних на обладнанні.
Частина 1. Створення оригіналів символів.

0.3 Загальні вимоги


0.3.1 Світильники мають бути сконструйовано та виготовлено так, щоб за нормальної експлуата-
ції вони були безпечними та не становили загрози для людей та навколишнього середовища. Зазви-
чай, відповідність цим вимогам перевіряють виконанням усіх зазначених випробувань.
0.3.2 Світильник має відповідати одній з частин ІЕС 60598-2. Якщо для конкретного світильника
чи групи світильників відповідної частини ІЕС 60598-2 немає, то застосовують ту частину ІЕС 60598-2,
вимоги та методи випробування якої є найвідповіднішими для даного світильника.
Якщо конструкція світильника є такою, що відповідає двом чи більше частинам ІЕС 60598-2,
то світильник має відповідати їхнім вимогам.
0.3.3 Лампи-світильники під час випробування вважають світильниками.
0.4 Загальні вимоги до випробування та перевіряння
0.4.1 Випробування згідно із цим стандартом належать до типових. Визначення «типове
випробування» наведено в розділі 1.
Вимоги та допуски, регламентовані цим стандартом, висувають до зразків виробів для типових
випробувань. Відповідність зразків виробів для типових випробувань вимогам щодо безпеки згідно
із цим стандартом не гарантує відповідності цим вимогам усієї продукції виробника. Відповідність продукції
забезпечується виробником виконанням приймально-здавальних випробувань та забезпеченням якості
додатково до типових випробувань.
0.4.2 Якщо іншого не зазначено в цьому стандарті або частині ІЕС 60598-2, то світильники
треба випробовувати за температури навколишнього середовища від 10 оС до 30 оС повністю
укомплектованими як для нормальної експлуатації та встановленими відповідно до інструкції
з монтування, наданої виробником. Лампу(-и) не встановлюють, крім випадків, коли це необхідно для
випробування.
Світильники не можна вважати такими, що відповідають вимогам цього стандарту, якщо внутрішнє
монтування виконано не повністю.
Зазвичай випробування виконують на одному зразку світильника, чи, за наявності ряду
світильників, — на одному світильнику кожної номінальної потужності з ряду, чи на типовому
представнику, вибраному з ряду за узгодженням з виробником (див. додаток S). Типопредставником
має бути світильник з будь-якими елементами кріплення, які створюють найнесприятливішу комбінацію
стосовно випробування.
Відповідно до настанов ІЕС нові стандарти ІЕС поділяються на вимоги щодо безпеки та вимоги
до робочих характеристик. У стандартах щодо безпеки ламп «інформацію для проектування світильників»
наводять для безпечного функціонування ламп. ЇЇ обов’язково застосовують під час випробування
світильників згідно із цим стандартом.
Кожен зразок світильника має підлягати всім відповідним випробуванням. Для зменшення часу
випробування та забезпечення можливості випробовувати методом руйнівного контролю виробник
може надати додаткові зразки світильників чи їхні деталі, забезпечивши ідентичність застосовуваних
матеріалів та конструкцій. Якщо випробування на відповідність передбачають «зовнішній огляд», це
має охоплювати будь-яке необхідне поводження.

5
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Комбіновані світильники випробовують на відповідність вимогам щодо безпеки за застосування


конструкцій, що мають найнесприятливіші умови експлуатації.
Деякі деталі світильників, такі як шарніри, пантографи та пристрої регулювання висоти підвішу-
вання допустимо випробовувати окремо, якщо конструкція цих деталей є такою, що їхні робочі харак-
теристики не спричинюють негативного впливу на інші деталі світильників.
Світильники з незнімним гнучким кабелем чи шнуром, треба випробовувати з гнучким кабелем
чи шнуром, приєднаним до світильника.
Якщо світильники призначено для застосування з екраном, але зазвичай його не постачають
зі світильником, то виробник повинен надати екран того типу, який застосовують у світильнику.
0.4.3 Перевіряння та випробування
Світильники, які випробовують згідно з вимогами цього стандарту, можуть мати протоколи
випробувань, виконані раніше, оновлені відповідно до цього стандарту поданням нового зразка для
випробування разом із протоколами попередніх випробувань.
Загалом виконання повного обсягу випробувань не обов’язково. Виріб та результати попередніх
випробувань переглядають лише щодо змінених пунктів, позначених літерою «R» та поданих у додатку S.
Примітка. Пункти, позначені літерою «R» та подані в додатку R, будуть вміщені до наступних змін/видань.

0.5 Складники світильників


0.5.1 Складники світильника, крім незнімних, мають відповідати вимогам відповідних стандартів ІЕС, за наявності.
Складники, що відповідають вимогам відповідних стандартів ІЕС та марковані за індивідуальними ха-
рактеристиками, перевіряють для того, щоб установити, чи вони відповідають умовам експлуатації світиль-
ників, що можуть виникнути під час їхнього застосування. Відповідно до умов застосування, не зазначених
у відповідному стандарті, ці складники мають відповідати основним вимогам цього стандарту.
Відповідність установлюють перевірянням та виконанням відповідних випробувань.
Незнімні складники світильників, наскільки це можливо, мають відповідати вимогам стандартів ІЕС
на окремі складники світильників.
Примітка 1. Це не означає, що складники необхідно випробовувати окремо від світильників.
Примітка 2. Рекомендації щодо відбирання складників різних видів світильників див. у додатку L.

Проводи внутрішнього монтажу світильників мають відповідати вимогам 5.3.


Примітка 3. Це не виключає застосування стандартних кабелів.

0.5.2 Складники, які відповідають вимогам відповідних стандартів та застосовують за їхньою при-
значеністю, треба випробовувати лише на відповідність тим вимогами цього стандарту, яких немає
в стандарті на складник.
Обґрунтованим протоколом про випробування вважають такий, що містить висновок про відповідність.
Патрони для ламп та стартерів треба додатково перевіряти калібрами на взаємозамінність згідно
з ІЕС після їхнього відповідного встановлення у світильник.
До клемової колодки з безгвинтовим контактом заземлення для з’єднання зі світильником
чи частинами корпусу застосовують спеціальні вимоги згідно з додатком V.
0.5.3 Елементи, для яких немає відповідного ІЕС, мають відповідати вимогам цього стандарту
на світильник, як частина світильника. Патрони для ламп та стартерів додатково треба перевіряти
калібрами на взаємозамінність згідно з ІЕС на патрони.
Примітка. Прикладами елементів є лампові патрони, вимикачі, трансформатори, пускорегулювальні пристрої, гнучкі кабелі
та шнури, штепсельні вилки.

0.5.4 Відповідність вимогам цього стандарту може бути забезпечено за умови застосування захисних
екранів з відповідними характеристиками.
0.6 Перелік частин ІЕС 60598-2
Частина 2-1. Світильники стаціонарні загальної призначеності;
Частина 2-2. Світильники вмонтовані;
Частина 2-3. Світильники для освітлення вулиць та доріг;
Частина 2-4. Світильники переносні загальної призначеності;
Частина 2-5. Прожектори;
Частина 2-6. Світильники з умонтованими трансформаторами для ламп розжарювання (див. примітку);
Частина 2-7. Світильники переносні садові;
Частина 2-8. Світильники ручні;

6
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Частина 2-9. Фото- та кіносвітильники (непрофесійні);


Частина 2-10. Світильники переносні дитячі;
Частина 2-11. Світильники для акваріумів;
Частина 2-12. Світильники нічні на штепсельній вилці;
Частина 2-13. Світильники, заглиблювальні в землю;
Частина 2-14. Світильники для трубчастих розрядних ламп з холодним катодом (неонові трубки)
та аналогічне обладнання;
Частина 2-15. Не застосовують;
Частина 2-16. Не застосовують;
Частина 2-17. Світильники для освітлення сцен, теле- та кіностудій (внутрішнього та зовнішнього застосування);
Частина 2-18. Світильники для плавальних басейнів та аналогічної призначеності;
Частина 2-19. Світильники з вентиляцією (вимоги щодо безпеки);
Частина 2-20. Гірлянди освітлювальні;
Частина 2-21. Світлові шнури1);
Частина 2-22. Світильники для аварійного освітлення;
Частина 2-23. Освітлювальні системи наднизької напруги для ламп розжарювання;
Частина 2-24. Світильники з обмеженою температурою поверхонь;
Частина 2-25. Світильники для застосування в лікарнях та спорудах медичної призначеності.
Примітка. До цього видання IEC 60598-1 уміщено всі вимоги, наведені в IEC 60598-2-6. Як наслідок, IEC 60598-2-6 буде
вилучено після опублікування цього стандарту. Із цієї причини відповідність вимогам IEC 60598-2-6 для світильника з умонтованим
трансформатором чи пристроями керування не вимагають під час випробування відповідно до цього видання IEC 60598-1.

1 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ


1.1 Загальні положення
Нижче наведено терміни, ужиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
1.2 Терміни та визначення понять
Подані нижче терміни та визначення позначених ними понять стосуються всіх розділів цього стандарту.
Примітка 1. Інші терміни та визначення позначених ними понять стосовно ламп надано у відповідних стандартах на лампи.
Примітка 2. Там, де використовують терміни «напруга» та «струм», вони означають чинне значення, якщо не зазначено іншого.

1.2.1 світильник (luminaire)


Пристрій, що перерозподіляє, фільтрує та перетворює світло, яке випромінюють одна чи кілька
ламп та містить усі необхідні деталі для встановлення, кріплення світильника та ламп, а також
елементи для приєднання його до електричної мережі.
Примітка. Світильник, який має незнімні незамінювані лампи, вважають світильником, крім з незнімними та з умонтованим
пускорегулювальним пристроєм лампами, випробування яких не виконують

1.2.2 основна частина (світильника) (main part (of luminaire))


Частина світильника, яку кріплять до монтажної поверхні чи встановлюють безпосередньо на ній,
чи підвішують до неї (до складу цієї частини можуть входити чи не входити лампи, патрони для ламп
та інші додаткові пристрої).
Примітка. У світильниках з лампами розжарювання частина світильника, що містить патрон, зазвичай є основною частиною

1.2.3 звичайний світильник (ordinary luminaire)


Світильник, який має захист від випадкового дотику до струмовідних деталей, але без спеціального
захисту від проникнення пилу, твердих тіл чи вологи
1.2.4 світильник загальної призначеності (general purpose luminaire)
Світильник, не придатний для спеціальної застосування.
Примітка. Прикладами світильників загальної призначеності є підвісні світильники, окремі прожектори та деякі стаціонарні сві-
тильники для встановлення на поверхні чи вмонтовані. Прикладами світильників спеціальної призначеності є світильники для важких
умов експлуатації, для фото- та кінозйомок, для плавальних басейнів

1)
Буде опубліковано.

7
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.5 регульований світильник (adjustable luminaire)


Світильник, основна частина якого може змінювати своє положення в просторі за допомогою
шарнірів, пантографів та гнучких стійок, телескопічних та подібних пристроїв.
Примітка. Регульований світильник може бути стаціонарним чи переносним

1.2.6 базовий світильник (basic luminaire)


Світильник, складений з мінімального комплекту деталей, який може задовольняти вимоги будь-якої
з частин ІЕС 60598-2
1.2.7 комбінований світильник (combination luminaire)
Світильник, до складу якого входить базовий світильник та одна чи кілька деталей, які можна
замінити вручну чи за допомогою інструмента іншими деталями чи застосовувати в комбінації з ними
1.2.8 стаціонарний світильник (fixed luminaire)
Світильник, який не можна перемістити з одного місця на інше чи кріплення якого виконано так,
що його переміщення можливо лише за допомогою інструмента, чи який призначено для застосування
у важкодоступному місці.
Примітка. Загалом стаціонарні світильники розраховані на постійне приєднання до електричної мережі без допомоги штепсельних
вилок чи подібних пристроїв

1.2.9 переносний світильник (portable luminaire)


Світильник, який за нормального застосування можна легко перемістити з одного місця на інше
без вимкнення з електричної мережі.
Примітка. До переносних світильників відносять настільні світильники з незнімним гнучким кабелем чи шнуром, укомплектовані
штепсельною вилкою, та світильники, які можуть бути закріплені на основі за допомогою гвинтів-баранців, затискачів чи гаків так,
щоб забезпечити швидке зняття їхньої основи вручну

1.2.10 умонтований світильник (recessed luminaire)


Світильник, призначений для повного або часткового встановлення в монтажну поверхню.
Примітка. Термін належить як до світильників, призначених для роботи в замкнутих просторах, так і до світильників,
установлюваних у спеціальні порожнини, наприклад, у підвісні стелі

1.2.11 нормована напруга (rated voltage)


Значення напруги чи напруг живлення, установлене виробником світильника
1.2.12 сила струму мережі (supply current)
Значення сили струму на мережевих контактних затискачах світильника, що стабільно функціонує
за нормованих значень напруги та частоти
1.2.13 унормована потужність (rated wattage)
Сума нормованих потужностей усіх ламп, на які розраховано світильник
1.2.14 шнур живлення (supply cord)
Зовнішній гнучкий кабель чи шнур для забезпечення живлення, приєднаний до світильника.
Примітка 1. Світильники можуть бути забезпечені шнуром живлення чи може бути передбачено приєднання шнура живлення,
наприклад, приєднання типу X чи Y.
Примітка 2. Є наміри щодо приведення частин ІЕС 60598-2 у відповідність до цього перевидання. Але це буде виконано
під час перегляду частин ІЕС 60598-2 з інших причин. А до того часу, якщо в частині ІЕС 60598-2 згадують «незнімний гнучкий кабель
чи шнур», треба читати «шнур живлення»
1.2.15 струмовідна деталь (live part)
Провідна деталь, яка за нормальної експлуатації може стати причиною ураження електричним
струмом. У цьому разі нейтральний провід треба розглядати як струмовідну деталь.
Примітка. Метод випробування, який визначає чи є провідна деталь струмовідною та чи може вона стати причиною ураження
електричним струмом, наведено в додатку А
1.2.16 основна ізоляція (basic insulation)
Ізоляція струмовідних деталей, що забезпечує основний захист від ураження електричним струмом.
Примітка. Основна ізоляція не обов’язково включає ізоляцію, яку використовують виключно для функціональних цілей

1.2.17 додаткова ізоляція (supplementary insulation)


Самостійна ізоляція, яку застосовують у доповнення до основної ізоляції для захисту від ураження
електричним струмом у разі пошкодження основної ізоляції
1.2.18 подвійна ізоляція (double insulation)
Ізоляція, яка складається одночасно з основної та додаткової ізоляції
8
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.19 посилена ізоляція (reinforced insulation)


Єдина система ізоляції струмовідних деталей, яка забезпечує захист від ураження електричним
струмом та еквівалентна подвійній ізоляції.
Примітка. Термін «система ізоляції» не означає, що ізоляція є цілісною, однорідною. Вона може складатися з кількох шарів,
які не можна випробовувати окремо як основну чи додаткову ізоляцію

1.2.20 захисний пристрій повного опору (protective impedance device)


Деталь чи збірка деталей, використовуваних для монтування подвійної чи посиленої ізоляції, повний опір
та конструкція яких забезпечують надійний контакт, щоб струм та заряд міг обмежуватися безпечним рівнем
1.2.21 світильник класу захисту 0 (застосовують лише для звичайних світильників)
(class 0 luminaire (applicable to ordinary luminaires only))
Світильник, у якого захист від ураження електричним струмом забезпечено основною ізоляцією.
Це означає, що не передбачено приєднання доступних для дотику струмопровідних частин,
за наявності, до захисного проводу заземлення — стаціонарної проводки. Функцію захисту, у разі
пошкодження основної ізоляції, виконує зовнішнє оточення. Вимоги щодо випробування світильників
класу захисту 0 наведено в додатку Т.
Примітка 1. Світильники класу захисту 0 можуть мати корпус з ізоляційного матеріалу, який виконує повністю чи частково функції
основної ізоляції, чи з металу. В останньому випадку корпус електрично ізолюють від струмовідних деталей, хоча б основною ізоляцією.
Примітка 2. Світильник, який має корпус з ізоляційного матеріалу та пристрій для заземлення внутрішніх деталей, належать
до класу захисту І.
Примітка 3. Світильники класу захисту 0 можуть мати деталі з подвійною чи посиленою ізоляцією.
Примітка 4. В Японії клас захисту 0 застосовують лише для світильників на напругу живлення від 100 В до 127 В

1.2.22 світильник класу захисту та (class I luminaire)


Світильник, у якому захист від ураження електричним струмом забезпечено не лише основною
ізоляцією, але й додатковим приєднанням доступних для дотику струмопровідних деталей до захисного
(заземленого) проводу стаціонарної проводки так, щоб доступні струмопровідні деталі не змогли стати
струмовідними в разі пошкодження ізоляції.
Примітка 1. У світильниках з гнучким кабелем чи шнуром це приєднання виконують за допомогою захисного провідника гнучкого
кабелю чи шнура.
Примітка 2. Світильники класу захисту та можуть містити деталі з подвійною чи посиленою ізоляцією.
Примітка 3. Світильники класу захисту та можуть містити деталі, у яких захист від ураження електричним струмом, забезпечується
функціонуванням світильника за безпечно наднизької напруги (БННН).

1.2.23 світильник класу захисту II (class II luminaire)


Світильник, у якому захист від ураження електричним струмом забезпечено не лише основною
ізоляцією, але й додатковим застосуванням подвійної чи посиленої ізоляції, та який не має пристроїв
для захисного заземлення чи спеціальних засобів захисту в електричних установках.
Примітка 1. Допустимі такі виконання світильника:

a) світильник з міцним корпусом, виконаним повністю з ізоляційного матеріалу, та який закриває


всі металеві деталі, крім таких дрібних деталей, як шильдики, гвинти та заклепки, ізольовані від
струмовідних деталей хоча б посиленою ізоляцією. Такий світильник називають світильником класу
захисту ІІ з ізоляційним корпусом;
b) світильник, який має практично суцільний металевий корпус з подвійною ізоляцією струмовідних
деталей, за винятком тих місць, де застосована посилена ізоляція через неможливість застосування
подвійної ізоляції. Такий світильник називають світильником класу захисту ІІ з металевим корпусом;
с) світильник, який є комбінацією зазначених у переліках а) та b) виконань.
Примітка 2. Корпус світильника, виконаний з ізоляційного матеріалу, може частково чи повністю виконувати функції додаткової
чи посиленої ізоляції.
Примітка 3. Якщо заземлення застосовують для полегшення запалювання ламп чи з причин електромагнітної сумісності (ЕМС),
але не з’єднують ні з однією доступною для дотику металевою деталлю, то світильник належить до класу захисту II. Доступні для
дотику деталі віднесено до таких відповідними документами ІЕС на лампи та інші металеві частини, зазвичай незаземлені та недоступні
для дотику за нормальних умов експлуатації, не належать до доступних для дотику металевих деталей, якщо лише випробування
за додатком А не потребують їхнього віднесення до струмовідних частин.
Примітка 4. Світильник з подвійною та/чи посиленою ізоляцією, який має контактний затискач чи контакт для заземлення,
належать до світильників класу захисту І. Стаціонарний світильник класу захисту II, розрахований на шлейфовий спосіб приєднання,
може мати внутрішній контактний затискач заземлення для забезпечення неперервності заземлення, яке не закінчується
в цьому світильнику, за умови, що цей затискач ізольовано від доступних для дотику металевих деталей ізоляцією, характерною
для класу захисту II.
Примітка 5. Світильники класу захисту II можуть містити частини, у яких захист від ураження електричним струмом забезпечено
застосуванням безпечної наднизької напруги (БННН)

9
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.24 світильник класу захисту III (class III luminaire)


Світильник, у якому захист від ураження електричним струмом забезпечено застосуванням безпечної
наднизької напруги живлення (БННН) та в ньому не виникає напруги, що перевищує БННН
1.2.25 нормована максимальна температура навколишнього середовища (ta) (rated maximum
ambient temperature (ta))
Верхня межа температури навколишнього середовища, установлена виробником, за якої світильник
працює в нормальних умовах.
Примітка. Це не унеможливлює короткочасної роботи за температури не більше ніж (ta + 10) оС
1.2.26 нормована максимальна робоча температура корпуса пристрою керування
чи конденсатора (tc) (rated maximum operating temperature of the case of a controlgear or capacitor (tc))
Максимальна допустима температура, яка може виникати на зовнішній поверхні (у зазначеному
місці, якщо помарковано) складника за нормальних робочих умов за номінальної напруги чи макси-
мальної напруги з нормованого діапазону
1.2.27 унормована максимальна робоча температура обмотки пристрою керування
для ламп (tw) (rated maximum operating temperature of a lamp controlgear winding (tw)
Значення температури обмотки, визначене виробником як найвища температура, за якого можна
очікувати, що пристрій керування для лампи буде мати строк служби не менше ніж 10 років безперервної
роботи на частоті 50/60 Гц
1.2.28 пускорегулювальний пристрій (ballast)
Пристрій, що послідовно з’єднують з однією чи кількома розрядними лампами, та який завдяки
своїм властивостям — індуктивності, ємності чи активному опору в їхньому поєднанні чи окремо
забезпечує обмеження сили струму лампи (ламп) на визначеному рівні.
Може виконувати функції перетворення напруги живлення та містити пристрої, що забезпечують
напругу запалювання та силу струму попереднього підігріву, запобігаючи холодному пуску, знижуючи
стробоскопічний ефект, виправляють коефіцієнт потужності та поглинають радіозавади
1.2.29 самостійний пристрій керування лампи (independent lamp controlgear)
Пристрій керування лампи, що складається з одного чи кількох окремих блоків, сконструйованих так,
що його чи їх можна закріпити поза світильником із захистом відповідно до маркування на пристрої
керування та без додаткової оболонки
1.2.30 умонтовуваний пристрій керування лампи (built-in lamp control gear)
Пристрій керування, сконструйований для розташування лише у світильнику, який не можна кріпити
ззовні світильника без спеціальних запобіжних заходів
1.2.31 незнімний ламповий патрон (integral lampholder)
Елемент світильника, що забезпечує кріплення лампи та електричний контакт з нею, та виконаний
як деталь світильника
1.2.32 не застосовують
1.2.33 світлопропускна оболонка (translucent cover)
Світлопропускні частини світильника, які також можуть забезпечувати захист ламп та інших скла-
дових частин. Термін поширюється на розсіювачі, заломлювачі та схожі світлоконтролювальні елементи
1.2.34 стаціонарна проводка (fixed wiring)
Кабель, що є частиною стаціонарної електричної мережі, до якої приєднують світильник.
Примітка. Кабель стаціонарної проводки може бути заведено у світильник та приєднано до контактних затискачів, а також
до затискачів патрона лампи, вимикачів тощо

1.2.35 з’єднувальний пристрій (appliance coupler)


Пристрій, що забезпечує приєднання гнучкого кабелю до світильника та складається з двох частин:
приєднувального роз’єму з внутрішніми трубчастими контактами, змонтованого на гнучкому кабелі
живлення чи призначеного для встановлення на ньому та проеднувального роз’єму з контактними
штирами, умонтованого у світильник, чи стаціонарно закріпленого на ньому
1.2.36 зовнішня проводка (external wiring)
Проводи, зазвичай, розміщені ззовні світильника, що їх постачають разом з ним.
Примітка 1. Зовнішню проводку можна застосовувати для приєднання світильника до електричної мережі, до інших світильників
чи будь-яких зовнішніх пускорегулювальних пристроїв.
Примітка 2. Зовнішню проводку необов’язково має бути розташовано лише поза світильником на всю її довжину

10
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.37 внутрішня проводка (internal wiring)


Проводи, зазвичай, розташовано всередині світильника, постачуваних разом з ним, забезпечуючи
з’єднання між контактними затискачами зовнішніх проводів чи кабелів живлення та контактними за-
тискачами патронів для ламп, вимикачів та інших складників.
Примітка. Внутрішню проводку не обов’язково мають бути розташовані лише всередині світильника на всю їх довжину

1.2.38 нормальнозаймистий матеріал (normally flammable material)


Матеріал, що має температуру займання не менше ніж 200 оС, не розм’якшується та не дефор-
мується в разі досягнення цієї температури.
Приклад. Дерево та матеріали на його основі товщиною понад 2 мм.
Примітка. Температура займання нормально займистого матеріалу та його стійкість до розм’якшення чи деформації є похідними
від загальноприйнятих величин, їх визначають під час випробування протягом 15 хв

1.2.39 легкозаймистий матеріал (readily flammable material)


Матеріал, що не може бути віднесено ні до нормально займистих, ні до неспалимих матеріалів.
Приклад. Дерев’яний шпон та матеріали на основі дерева товщиною менше ніж 2 мм
1.2.40 негорючий матеріал (non-combustible material)
Матеріал, що не підтримує горіння.
Примітка. Відповідно до цього визначення такі матеріали, як метал, гіпс, бетон належать до негорючих

1.2.41 займистий матеріал (flammable material)


Матеріал, що не витримує випробування розпеченим дротом відповідно до 13.3.2
1.2.42 наднизька напруга (ННН) (ELV (extra low voltage))
Змінна напруга, дійове значення якої не більше ніж 50 В, чи постійна напруга без пульсацій, зна-
чення якої не більше ніж 120 В, прикладена між фазами чи між будь-якою фазою та землею (діапазон
та значень напруг згідно з ІЕС 60449).
Примітка. Для синусоїдально пульсуючої напруги «без пульсацій» означає, що пульсації не перевищують 10 % від чинного
значення. Для постійної напруги без пульсацій максимальне амплітудне значення має бути не більше ніж 140 В для номінального
значення 120 В, відповідно 70 В для номінального значення 60 В та 35 В для номінального значення 30 В

1.2.42.1 функціональна наднизька напруга (ФННН) (FELV (functional extra low voltage))
ННН у колі, що має ННН напругу з функціональної причини та не відповідає вимогам БННН
1.2.42.2 БННН (безпечна наднизька напруга) (SELV (safety extra low voltage))
ННН у колі, відділене від мережі живлення ізоляцією не гіршою, ніж між первинним та вторинним
контурами захисного ізолюючого трансформатора згідно з ІЕС 61558-2-6 чи еквівалентною.
Примітка. В окремих вимогах має бути встановлено максимальне чинне значення змінної напруги менше ніж 50 В чи постійної
напруги без пульсацій менше ніж 120 В, особливо якщо допустимо прямий контакт зі струмопровідними частинами.

1.2.43 робоча напруга (working voltage)


Найбільше чинне значення напруги, яке може виникнути за будь-якої ізоляції за номінальної напруги
живлення за умови розімкненого кола чи під час нормальної роботи, перехідними процесами нехтують
1.2.44 типове випробування (type test)
Випробування чи серія випробувань, які виконують на вибірці для типових випробувань з метою
перевіряння відповідності конструкції світильника конкретного типу вимогам відповідного стандарту
1.2.45 вибірка для типового випробування (type test sample)
Вибірка, яка складається з одного чи кількох зразків світильників одного типу, наданих виробником
чи відповідальним постачальником для виконання типового випробування
1.2.46 обслуговування вручну (by hand)
Обслуговування без застосовування інструмента
1.2.47 контактний затискач (terminal)
Частина світильника чи його елемента, що забезпечує електричне приєднання проводів.
Примітка. Див. розділи 14 та 15

1.2.48 паралельне під’єднання (Іоорing-in)


Система під’єднання до мережі живлення двох чи більше світильників, де кожен провідник живлення
під’єднано до одного й того самого контактного затискача.
Примітка. Цей провід для полегшення його приєднання до контактного затискача може бути розрізано (див. рисунок 20)

11
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.49 наскрізна проводка (through wiring)


Проводка, що проходить крізь світильник та призначена для з’єднування низки світильників.
Примітка 1. У деяких країнах заборонено застосовувати муфти в наскрізній проводці.
Примітка 2. Світильник може чи не може бути приєднано до наскрізної проводки (див. рисунок 20)

1.2.50 запалювальний пристрій (starting device)


Пристрій, що самостійно чи в комбінації з іншими пристроями забезпечує електричний режим
запалювання розрядних ламп
1.2.51 стартер (starter)
Запалювальний пристрій, застосовуваний для люмінесцентних ламп, який забезпечує необхідний
попередній підігрів електродів та разом з послідовно приєднаним пускорегулювальним пристроєм
створює імпульс напруги, достатній для запалення лампи
1.2.52 імпульсний запалювальний пристрій (ІЗП) (ignitor)
Запалювальний пристрій, що створює імпульс напруги для запалювання розрядних ламп
безпопереднього підігріву електродів
1.2.53 клемна колодка (terminal block)
Збірка з одного чи кількох контактних затискачів, яку встановлюють всередині чи на корпусі
чи оболонці з ізоляційного матеріалу для полегшення взаємного з’єднання проводів
1.2.54 світильники для важких умов експлуатації (rough service luminaire)
Світильник, сконструйований для застосування в умовах важких механічних навантажень.
Примітка 1. Світильник може:

— бути постійно приєднаним, чи


— бути тимчасово приєднаним до конструкції чи стійки, чи
— додатково містити стійку чи рукоятку.
Примітка 2. Такі світильники застосовують у важких умовах чи там, де необхідне тимчасове освітлення, наприклад, на будівельних
майданчиках, в інженерних майстернях та подібних місцях

1.2.55 електромеханічна з’єднувальна система (electro-mechanical contact system)


З’єднувальна система всередині світильника, за допомогою якої основна частина світильника з уста-
новленим у ній патроном для ламп, електрично та механічно з’єднана з основою чи пристроєм підвішування.
На рисунку 31 зображено систему електромеханічного контакту, зазначену в 1.2.55. До неї
застосовують вимоги 4.11.6 та 7.2.1. Якщо основа та шинопровід єдині та не є взаємозамінними, основа
не потребує позначення номінальної сили струму електричного з’єднання, як це зазначено в 3.2.
Примітка 1. З’єднувач може мати пристрій для регулювання чи не мати його.
Примітка 2. Систему може бути призначено для спеціальної конструкції світильника чи застосовано для з’єднання низки різних світильників

1.2.56 не застосовують
1.2.57 монтажна поверхня (mounting surface)
Частина конструкції будинку, меблів та іншої конструкції, в/на якій світильник може бути закріплено,
підвішено та встановлено для нормальної експлуатації та яка служить чи буде служити йому опорою
1.2.58 незнімний пристрій (integral component)
Пристрій, який є незнімною частиною світильника та який не можна випробовувати окремо від нього
1.2.59 лампи з умонтованим пускорегулювальним пристроєм (self-ballasted lamps)
Виріб з ламповим цоколем, який поєднує в собі джерело світла та додаткові елементи, необхідні для запа-
лювання та стабільного функціонування джерела світла та який неможливо розібрати без неминучого руйнування.
Примітка 1. Джерело світла є незамінним елементом лампи з умонтованим пускорегулювальним пристроєм.
Примітка 2. Пускорегулювальний пристрій є частиною лампи, але не світильника. Його вилучають в кінці строку служби пристрою.
Примітка 3. Під час випробування лампи з умонтованим пускорегулювальним пристроєм її розглядають як звичайну.
Примітка 4. Приклади та додаткову інформацію наведено в ІЕС 60972

1.2.60 лампа-світильник (semi-luminaire)


Виріб, аналогічний лампі з умонтованим пускорегулювальним пристроєм, конструкція якого
передбачає заміну джерела світла та/чи запалювального пристрою.
Примітка 1. Джерело світла та/чи запалювальний пристрій лампи-світильника легко замінювані.
Примітка 2. Пускорегулювальний пристрій не замінюють та не відокремлюють щоразу під час заміни джерела світла.
Примітка 3. Для приєднання до мережі необхідні патрони для ламп.
Примітка 4. Приклади та додаткову інформацію наведено в ІЕС 60972

12
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.61 пускорегулювальний пристрій чи трансформатор з вилкою (plug-ballast/transformer)


Пускорегулювальний пристрій чи трансформатор, замкнені в оболонку, яка має незнімну вилку
для приєднання до електричної мережі
1.2.62 світильник для встановлення в мережеву розетку (mains socket-outlet mounted luminaire)
Світильник, який містить незнімну штепсельну вилку для встановлення та приєднання до електричної мережі
1.2.63 світильник із затискачем-кліпсою (clip-mounted luminaire)
Світильник разом з незнімним пружинним затискачем-кліпсою, який дає змогу закріпити його
на монтажній поверхні одним рухом руки
1.2.64 приєднувач лампи (lamp connectors)
Контактний пристрій спеціально сконструйовано для електричного приєднання лампи, але не для її кріплення
1.2.65 мережева розетка (mains socket-outlet)
Пристрій, який має гнізда для штепсельної вилки та контактні затискачі для кабелів чи шнурів
1.2.66 не застосовують
1.2.67 не застосовують
1.2.68 пристрій керування лампи (lamp controlgear)
Пристрої, застосовувані для регулювання сили струму в лампі, наприклад, пускорегулювальні
пристрої, трансформатори та знижувальні перетворювачі.
Примітка. У це поняття не включено пристрої для вмикання та вимикання ламп, а також для контролю за яскравістю, наприклад,
сенсорні вимикачі та вимикачі з регулюванням яскравості

1.2.69 не застосовують
1.2.70 еквівалент лампи (dummy lamp)
Пристрій, який складається з цоколя, що відповідає вимогам ІЕС 60061, де застосовно
1.2.71 самоекранована лампа (self-shielded lamp)
Вольфрамово-галогенна чи металогалогенна лампа, яка не потребує у світильнику захисного
екрана від УФ-випромінення чи від руйнування лампи
1.2.72 зовнішній гнучкий кабель чи шнур живлення (external flexible cable or cord)
Гнучкий кабель чи шнур для зовнішнього приєднання до вхідного чи вихідного кола, прикріплений
до світильника чи вмонтований в нього одним з таких способів:
1.2.72.1 приєднання типу X (type X attachment)
Спосіб приєднання кабелю чи шнура, за якого останні можна легко замінити.
Примітка 1. Гнучкий кабель чи шнур може бути спеціально підготовлено та доставлено лише виробником чи його відпо-
відальним представником.
Примітка 2. Спеціально підготовлений кабель чи шнур може також містити частину світильника

1.2.72.2 приєднання типу Y (type Y attachment)


Спосіб приєднання кабелю чи шнура, за якого будь-яку заміну може виконувати лише виробник,
його відповідальний постачальник чи інша компетентна особа.
Примітка. Приєднання типу Y можна застосовувати зі звичайним чи зі спеціальним гнучким кабелем чи шнуром
1.2.72.3 приєднання типу Z (type Z attachment)
Спосіб приєднання кабелю чи шнура, за якого останній неможливо замінити без пошкодження
чи руйнування світильника
1.2.73 функціональне заземлення (functional earthing)
Заземлення точки в системі чи в установці, чи в обладнанні, яке є необхідним для їхньої роботи,
але не є частиною захисту від ураження електричним струмом
1.2.74 з’єднувальний кабель (inter-connecting cable)
Проводка чи комплект проводки між двома основними частинами світильника, яку постачає
виробник, та яку вважають частиною світильника.
Примітка. Комплект проводки може складатися з комбінації різних проводок, наприклад, для подавання напруги від джерела живлення,
забезпечення заземлення, подавання пускової та робочої напруги та забезпечення функціонального з’єднання. Приклади застосування: між
світильником та відсіком допоміжних пристроїв, монтажним відсіком чи приєднувачем до системи шинопроводів

1.2.75 кінцевик (ferrule)


Механічний фіксатор, зазвичай, негнучкий трубчастий, застосовуваний для обтискання оголених
кінців проводів

13
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.76 категорії стійкості до імпульсу (колишній термін «категорія перенапруг») (impulse


withstand categories (former term «overvoltage categories»))
Числова познака умов імпульсної перенапруги.
Примітка 1. Застосовують чотири категорії стійкості до імпульсу: I, II, III та IV.
Примітка 2. Це пояснення взято з IEC 60364-4-443 (вилучено).

а) Мета класифікації за категоріями стійкістю до імпульсу:


Категорія стійкості до імпульсу наявна для розрізнення наявного обладнання за ступенями щодо
вимог очікуваного строку служб та прийнятого ризику відмов.
Підбором обладнання за рівнями стійкості до імпульсу може бути досягнуто узгодженість ізоляції в усіх уста-
новках, зменшуючи ризик відмов до прийнятого рівня забезпеченням засобами для зменшення перевантажень.
Вищий номер категорії означає вищу установлену стійкість обладнання до імпульсу та дозволяє
широкий вибір способів зменшення перевантажень.
Категорійність за стійкістю до імпульсу застосовують до обладнання, з живленням безпосередньо
від централізованої мережі.
b) Опис категорії стійкості до імпульсу:
Обладнання категорії та є обладнанням, призначеним для приєднання до внутрішніх стаціонарних
установок. Захисні засоби розташовують поза таким обладнанням чи в стаціонарних установках, чи між
установкою та обладнанням — обмежуючи короткочасні перевантаження на установленому рівні.
Обладнання категорії ІІ — це обладнання, яке приєднують до внутрішніх стаціонарних установок.
Обладнання категорії ІІІ — це обладнання, яке є частиною стаціонарних електроустановок,
та інше обладнання, де потрібний вищий ступень стійкості.
Обладнання категорії ІV — це обладнання для застосування у внутрішніх установках чи поруч
з ними з приєднанням безпосередньо до щитів енергопостачальної мережі
1.2.77 кола та характеристики кіл (circuits and circuit characteristics)
1.2.77.1 первинне коло (primary circuit)
Кола, які безпосередньо приєднюють до мереж живлення змінного струму.
Примітка. Вони містять, наприклад, засоби приєднання до мережі змінного струму, первинні обмотки трансформаторів,
електромоторів та інших електродинамічних приладів

[IEC 60950-1:2005, 1.2.8.4, змінено — додаткову інформацію перенесено в примітку до запису


та наявний запис видалено]
1.2.77.2 вторинне коло (secondary circuit)
Коло, яке не має безпосереднього (електричного) приєднання до первинного кола та одержує
енергію через трансформатор, перетворювач чи подібний ізольований прилад, чи від акумулятора.
Примітка 1. В автотрансформаторах хоча та має місце безпосереднє приєднання до первинного кола, певну його частину
вважають також вторинним колом у сенсі, визначеному вище.
Примітка 2. Стрибки напруги в таких колах згладжуються відповідними первинними обмотками. Індуктивні баласти також
зменшують амплітуди таких стрибків. Тому складники, розташовані після первинних кіл чи після індуктивних баластів можуть належати
до категорії стійкості на один ступінь нижчу, див. додаток U.

[IEC 60950-1:2005, 1.2.8.5, змінено — долучено дві нові примітки до запису, замінивши наявну примітку]
1.2.78 сила струму доторкання (touch current)
Електричний струм, який проходить через тіло людини чи тварини, коли вона доторкається
до однієї чи кількох доступних частин устатковання.
Примітка. У цьому стандарті еквівалентами людини є вимірювальні ланцюги на рисунках G.2 чи G.3.

[IEC 60050-826:2004, 826.05.21, змінено — слово «електричне» вилучено з «електричної установки


чи електрообладнання» та долучено примітку до запису]
1.2.79 струм захисного проводу (protective conductor current)
Струм, який протікає по захисному проводу.
Примітка. Цей струм може впливати на роботу пристроїв захисту від залишкових струмів, приєднаних до цього самого кола

1.2.80 електричний опік (electric burn)


Опік шкіри або частини організму, спричинений протіканням струму по/чи крізь них чи їхньої поверхні
[IEC 60050-604:1987,604.04.18]
1.2.81 засоби регулювання (means of adjustment)
Частини світильника, у яких можна розміщувати лампу та які призначені для регулювання
користувачем під час застосування світильника, наприклад, щодо змін напрямку світлового пучка

14
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.82 межі доторкання (arms reach)


Зона доступності для доторкання, яка простягається в будь-якому напрямку від усіх поверхонь
біля яких персонал перебуває чи пересувається до місць, до яких людина може дотягнутися рукою
без допомоги.
Примітка. IEC 60364-4-41 містить рисунок, що відображає зону доступності. Загалом, висота 2,5 м від підлоги, а ширина — 1,25 м
у всіх горизонтальних напрямках від місць, де може бути людина.

[IEC 60050-604:1987,604.04.18]
1.2.83 клемна колодка з умонтованим безгвинтовим контактом заземлення (terminal block
with integrated screwless earthing contact)
Контактний затискач, виконаний у вигляді умонтованого контакту чи додаткового контакту, який
не потребує додаткових дій щодо встановлення, наприклад, загвинчувань
1.2.84 відокремлюваний шнур (detachable cord)
Гнучкий кабель чи шнур живлення чи проводки, призначений для приєднання до світильника
за допомогою відповідного приєднувача.
Примітка. Відокремлюваний шнур вважають легкознімним

1.2.85 інструмент (tool)


Викрутка, монета чи інша річ, яку можна застосовувати для зрушення гвинтів та інших засобів кріплення
1.2.86 шнур спеціальної призначеності (specially prepared cord)
Гнучкий кабель чи шнур, заміну якого іншим неспеціальним кабелем чи шнуром створює небезпеку
чи зменшує безпеку
1.2.87 настроюваний світильник (settable luminaire)
Стаціонарний світильник, основну частину якого може бути повернуто чи переміщено
за допомогою рухомих з’єднань, пристроїв підіймання та опускання, телескопічних трубок чи подібних
пристроїв, але який має пристрій(-ої), що фіксує положення за допомогою інструмента та не призначений
для регулювання під час експлуатації
1.2.88 джерело світла (light source)
Лампа із цоколем або модуль (LED) чи інше джерело світла, виготовлене для отримання
оптичного видимого випромінювання, призначене для використання чи вмонтовування у світильник
1.2.88.1 замінюване джерело світла (replaceable light source)
Лампа із цоколем згідно з IEC 60061 чи джерело світла, призначене для підключення за допомогою
з’єднувачів, роз’ємів або подібних пристроїв, та призначена для заміни під час звичайного використання
чи під час обслуговування світильника.
Приклад. Різні лампи, оснащені ламповими цоколями.
Примітка. Умонтовуваний світлодіодний модуль згідно з IEC 62031 зазвичай розглядають як змінюване джерело світла, якщо
не застосовано вимоги щодо незмінюваних чи невідокремлюваних джерел світла

1.2.88.2 незамінюване джерело світла (non replaceable light source)


Джерело світла, яке є незамінною частиною світильника через те, що його не можна замінити,
не пошкоджуючи чи не руйнуючи світильника, чи тому, що його закрито оболонкою, закріпленою гвинтом
або подібним затискачем, призначеним для використання лише один раз, та яку не може бути відокремлено
1.2.88.3 джерело світла, не призначене для заміни користувачем (non-user replaceable light source)
Джерело світла, яке може бути замінено лише виробником, його сервісним центром чи іншим
кваліфікованим персоналом
1.2.89 керований світильник (controllable luminaire)
Світильник, що має вивід керування, призначений для обміну інформацією та/чи налаштування
функцій пристрою керування
1.2.90 вивід керування (control terminal)
Вивід керування, не призначений для підключення живлення до електронного пристрою керування,
використовуваний для обміну інформацією з ним.
Примітка 1. Виводи для підводу живлення можна використовувати також для обміну інформацією з пристроєм керування

15
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

1.2.91 живлення НН (LV supply)


Кола, електропроводка чи їхня частина, підключена до загальнодоступної розподільної мережі
низької напруги (НН); напруга цих ланцюгів відповідає діапазону напруги II згідно з IEC 60449.
Приклад. Розподільна мережа 230 В.
Примітка 1. БННН та ФННН не входять у визначення, наведене тут для живлення НН.
Примітка 2. Джерело високої напруги (ВН), що відповідає діапазону напруги III згідно з IEC 60449, не включено у визначення,
подане для живлення НН.

2 КЛАСИФІКАЦІЯ СВІТИЛЬНИКІВ
2.1 Загальні положення
Цей розділ містить класифікацію світильників.
Світильники класифікують за захистом від ураження електричним струмом, за ступенем захисту
від проникнення пилу, твердих тіл та вологи, за матеріалом поверхні, на який установлюють світильник
в умовах застосування.
2.2 Класифікація за захистом від ураження електричним струмом
За захистом від ураження електричним струмом світильники класифікують за класом захисту I, II
чи III (див. визначення в розділі 1).
Світильники повинні мати лише один клас захисту. Наприклад, світильник з умонтованим
трансформатором наднизької напруги із заземленням має бути віднесено до класу захисту І, й деталі світильника
не може бути віднесено до захисту III, навіть якщо відсік лампи відокремлено від відсіку трансформатора.
Лампи-світильники мають відповідати всім застосовним до них вимогам для світильників класу
захисту II, навіть без зазначення символу класу захисту II.
Якщо світильник спеціально не призначено для застосування з лампами-світильниками, виробник
світильника не несе відповідальності щодо відповідності ІЕС 60598 у разі, якщо користувач замінить
належні лампи лампами-світильниками. Виробник ламп-світильників має надавати інформацію щодо
обмеження їхнього застосування.
Примітка. Символ класу захисту ІІ не наносять, якщо його нанесено на основному світильнику, в якому застосовують лампу-світильник.

2.3 Класифікація за ступенем захисту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи
Світильники треба класифікувати за «числом IP» за системою класифікації, зазначеною в ІЕС 60529.
Методи випробування світильників різних ступенів захисту наведено в розділі 9.
Примітка. Світильники, які класифікують як водонепроникні, не обов’язково придатні для роботи під водою. Для цього треба
застосовувати герметичні світильники.

2.4 Класифікація за матеріалом монтажної поверхні, для якої сконструйовано світильник


Світильники класифікують за можливістю їхнього безпосереднього встановлення на поверхні
з нормально займистих матеріалів чи їх призначено саме для такого встановлення, чи для
встановлення лише на незаймистий матеріал, а саме:
Класифікація Символ
— придатні для встановлення на поверхнях Символу не потребують
з нормальнозаймистих матеріалів
— придатні для встановлення на поверхнях
з незаймистих матеріалів Відповідний символ див. на рисунку 1
Примітка. Світильники не треба встановлювати безпосередньо на поверхні з легкозаймистих матеріалів. Вимоги до світильників,
які класифікують як світильники, призначені для встановлення на нормально займистих поверхнях, наведені в розділі 4, а відповідні
випробування — у розділі 12.

2.5 Класифікація за умовами експлуатації


Світильники класифікують за призначеністю для нормальної експлуатації чи для важких умов експлуатації.
Класифікація Символ
— світильники для нормальних умов експлуатації Символу немає
— світильники для важких умов експлуатації Символ — див. на рисунку 1

16
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

3 МАРКУВАННЯ
3.1 Загальні положення
У цьому розділі наведено інформацію, яку належить маркувати на світильниках чи зазначати в інструкції.
Будь-які письмові інструкції, пов’язані з безпекою, має бути надано тією мовою, яка є прийнятною
в країні, де будуть використовувати обладнання.
3.2 Маркування світильників
На світильнику має бути чітко та міцно нанесено таку інформацію (див. таблицю 3.1):
a) марковання, яке має бути видимим у разі заміни лампи та яке необхідно наносити на зовнішню
частину світильника (крім сторони, що прилягає до монтажної поверхні) чи всередині його, якщо під
час заміни лампи знімна деталь світильника дає змогу бачити марковання;
b) марковання, яке необхідно бачити під час монтування світильника та можна наносити на тильну
частину світильника чи на таку його деталь, яка під час монтування дає змогу бачити марковання;
c) марковання, яке має бути видимим на повністю укомплектованому та вмонтованому для
нормальної експлуатації світильнику з установленою в ньому лампою.
Інформацію, зазначену в переліках а) чи b), за потреби, може бути нанесено не на світильник,
а на пускорегулювальний пристрій. Див. таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 — Марковання


Марковання, що стосуєтьсяа) Марковання, що стосуєтьсяb) Марковання, що стосуєтьсяс)

3.2.8a) Нормована потужність 3.2.1—3.2.2b) 3.2.13d) Відстань до


освітлювального об’єкта
3.2.10 Лампи спеціальної 3.2.3 Температура навколишнього 3.2.14 Важкі умови експлуатації
призначеності середовища
3.2.11 Лампи «холодного світла» 3.2.4—3.2.5 3.2.20 Засоби регулювання
3.2.15 Лампи з дзеркальним куполом 3.2.6 Число ІР 3.2.23 Не дивитися на джерело
світлае)
3.2.16 Захисний екран 3.2.7 Позначення типу
3.2.18 Засторога про запалювальний 3.2.9 Символи
пристрій Відповідний символ
для світильників, непридатних
для встановлення безпосередньо
на нормальнозаймисті поверхні
3.2.19 Самоекранована лампа 3.2.12 Контактні затискачі
3.2.22 Внутрішній(-і) замінюваний(-і) 3.2.17c) Взаємопов’язані світильники
запобіжник(-и)
3.2.23 Не дивитися на джерело 3.2.21 Відповідний символ
світлае) для світильників, не придатних
для покриття теплоізоляційним
матеріалом
3.2.24 Символ класу захисту від
ураження електричним струмом
a)
3.2.8 Нормована потужність. В інструкції з експлуатації світильників з розрядними лампами з відокремленими пристроями
керування має бути зазначено: «Для визначення лампи див. пристрій керування».
b)
3.2.2 Нормована напруга. Якщо пускорегулювальний пристрій не вмонтовують у світильник з розрядними лампами,
то на світильнику треба маркувати робочу напругу замість напруги мережі живлення.
c)
3.2.17 Взаємопов’язані світильники. Для стаціонарних світильників цю інформацію може також бути наведено в інструкції
з установлення.
d)
3.2.13 Відстань до освітлювального об’єкта. На світильнику має бути нанесено лише символ. Його роз’яснення треба
надавати в супровідній інструкції, а за її відсутності наносять на світильник.
е)
3.2.23 Різні умови цього марковання для стаціонарних, переносних та ручних світильників наведено в 3.2.23.

Знак заземлення, про який згадано в 3.2.12, можна наносити не на світильник, а на пускорегу-
лювальний пристрій, якщо він незнімний. Висота графічних символів має бути не менше ніж 5 мм,

17
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

за винятком символів класів захисту II, III, які може бути зменшено до 3 мм, якщо доступну площу
марковання обмежено. Літери та цифри мають бути самостійною чи складовою частиною символу
та мати висоту не менше ніж 2 мм.
На корпусі та змінних деталях скомбінованих світильників через відмінності в познаці типу
чи нормованих потужностей для різних комбінацій наносять познаки типу чи нормованої потужності
відповідно, якщо тип може бути правильно встановлено, а нормовану потужність може бути визначено
згідно з каталогом чи іншим документом.
Для світильників з електромеханічними контактними системами на основі необхідно позначати
нормоване значення сили струму електричного з’єднання, якщо систему можна застосовувати із цілою
низкою різних типів світильників.
3.2.1 Торгова марка (її може бути виконано у формі торгового знака виробника чи назви відпо-
відального постачальника).
3.2.2 Нормована(-і) напруга(-и) у вольтах. На світильниках з лампами розжарювання нормовану
напругу позначають, якщо вона відрізняється від 250 В.
Для переносних світильників класу захисту III нормовану напругу наносять лише на зовнішню
поверхню світильника.
На світильниках з умонтованими трансформаторами чи перетворювачами має бути позначено
номінальну напругу та/чи струм джерела світла для забезпечення правильної заміни. Це марковання
розташовують відповідно до 3.2.8.
3.2.3 Нормована гранично допустима температура навколишнього середовища tа, якщо вона від-
різняється від 25 оС (див. рисунок 1).
3.2.4 Символ класу захисту II, за потреби (див. рисунок 1). Для переносних світильників з незнімним
гнучким кабелем чи шнуром класу захисту II цей символ має бути нанесено на зовнішній поверхні світильника.
Символ класу захисту ІІ не наносять на лампи-світильники.
3.2.5 Символ класу захисту III, за потреби (див. рисунок 1).
3.2.6 Марковання числа IP, за потреби, яке позначає ступінь захисту від пилу, твердих тіл
та вологи, та, за бажанням, додаткові символи (див. рисунок 1 та додаток J). Якщо в числі IP на рисунку 1 ви-
користано знак «X», то це означає, що один зі ступенів не нормують, якщо нормують обидва показники,
то дві цифри має бути нанесено на світильник.
Якщо для окремих частин світильника застосовують різні ступені захисту, то на етикетці світильника
треба маркувати найменший ступінь захисту, навіть якщо він ІР20. У цьому разі більший ступінь захисту
треба маркувати окремо на взаємопов’язаній частині. За умови застосування розсіювачів чи аналогічних
пристроїв, що збільшують ступінь захисту, наприклад, від ІР20 до вищого значення числа ІР, маркування
числом ІР20 має бути зроблено невидимим за допомогою частини, що є видимою під час складання,
на цю частину має бути нанесено нове значення числа ІР. В інструкції з експлуатації на світильник має
бути зазначено відомості про ступені захисту всіх частин світильника. Застосування різних ступенів
захисту для різних частин світильника допустимо лише для стаціонарних світильників.
Для вмонтованих світильників з двома значеннями ІР обидва значення мають бути видимі під час
встановлення та має бути чітко зрозуміло до яких частин світильника належить значення. Відповідну
інформацію надають, навіть якщо встановлено число ІР20 чи менше.
Число IP20 на звичайні світильники не наносять.
3.2.7 Номер моделі чи познака типу.
3.2.8 Нормована потужність чи розрахункова потужність, що відповідає зазначеній у листі
з параметрами типу чи типів ламп, на які розраховано світильник. Якщо лише потужності ламп
недостатньо, то має також бути зазначено кількість ламп та їхній тип.
На світильниках для ламп розжарювання має бути нанесено нормовану гранично допустиму по-
тужність та кількість ламп.
Нанесення нормованої гранично допустимої потужності для світильників з лампами розжарювання
з більше ніж одним патроном, може бути виконано так:
«n×max ... Вт», де n — кількість лампових патронів.
3.2.9 Якщо застосовно, то відповідний символ для світильників не придатних для безпосереднього
встановлення на поверхнях з нормально займистих матеріалів (див. рисунок 1). Роз’яснення символу
може наведено на світильнику чи в інструкціях виробника, які надають зі світильником. Див. таблицю N.1.
Мінімальний розмір символу — 25 мм з кожної боку.

18
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

3.2.10 Інформація, якщо застосовно, про лампи спеціальної призначеності.


Зокрема, це належить до символів (див. рисунок 1) для світильників з натрієвими лампами високого
тиску з умонтованим запалювальним пристроєм, чи для таких, яким потрібен зовнішній імпульсний
запалювальний пристрій, якщо на лампу нанесено такі самі символи згідно з ІЕС 60662.
3.2.11 Символ (див. рисунок 1), якщо застосовно, для світильників з лампами, аналогічних
за формою лампам «холодного світла», якщо помилкове застосування ламп «холодного світла»
з дихроїчним відбивачем може спричиняти порушення безпеки.
3.2.12 За винятком приєднань типу Z контактні затискачі повинні мати чітке марковання для під-
ключення струмовідних, нейтральних та заземлюючих проводів у разі приєднання світильника до ме-
режевого джерела живлення, що необхідно для забезпечення безпеки та задовільного функціювання.
Мережні контактні затискачі для приєднання мережевого джерела живлення має бути позначено
символом, якщо застосовно, згідно з ІЕС 60417.
Контактні затискачі заземлення має бути позначено символом згідно з ІЕС 60417.
Примітка 1. Необхідно застосовувати такі символи з IEC 60417: заземлення (IEC 60417-5017 (2006–08)), функціональне заземлення
(IEC 60417-5018 (2006–10)), захисне заземлення (IEC 60417-5019 (2006–08)).

Якщо у світильнику класу захисту II передбачено контактні затискачі для забезпечення безперервності
чи завершення заземлюючого кола, то такі контактні затискачі має бути помарковано літерою E.
Примітка 2. Прикладами подібних контактних затискачів можуть бути затискачі, використовувані для паралельних під’єднань
чи наскрізної проводки.

Проводи (кінці), використовувані для приєднання до джерела наднизької постійної напруги мають
бути позначені червоним та чорним кольорами, щоб позначити їхню призначеність для приєднання
відповідно до позитивного чи негативного полюсів. Якщо застосовують стаціонарні полюси, то їх має
бути позначено знаками «+» та «–», щоб позначити відповідні приєднання.
Примітка 3. Позначення можуть знаходитись на проводах (кінцях), на приєднувачах чи клемних колодках та на контактних
затискачах іншої конструкції.

Для світильників із шнурами живлення, які не забезпечено вилкою в інструкції виробника має бути зазначено
всю інформацію необхідну да безпечного приєднання проводу, наприклад, про відмінності національних
стандартів від прийнятого кольорового позначення проводів, якщо це не призводить до можливості виникнення
небезпечної ситуації під час установлювання, експлуатації чи технічного обслуговування.
3.2.13 Символ (див. рисунок 1), якщо застосовно, мінімальної відстані до об’єкта, що його освітлюють,
для світильників, які в інакшому разі можуть перегріти ці об’єкти через, наприклад, тип даної лампи, форми
відбивача, регуляції засобів монтування, місця монтування, як це зазначено в інструкціях з експлуатації.
Зазначену в маркованні мінімально допустиму відстань визначають тепловими випробуваннями
відповідно до 12.4.1j).
Відстань вимірюють уздовж оптичної осі світильника від тієї деталі світильника чи лампи, яку
найближче розташовано до освітлювального об’єкта.
Цей символ та відповідне пояснення має бути нанесено на світильник чи наведено в інструкції,
що постачають разом з ним.
3.2.14 Символ (див. рисунок 1), якщо застосовно, для світильників з важкими умовами експлуатації.
3.2.15 Символ (див. рисунок 1), якщо застосовно, для світильників з лампами із дзеркальним куполом.
Примітка. Якщо немає посилання на випробування світильників, то вимоги цього стандарту не застосовують до ламп розжа-
рювання з дзеркальним куполом.

3.2.16 Світильники із захисним екраном повинні мати надпис:


— «Замінити тріснутий екран» чи
— символ (див. рисунок 1).
3.2.17 Максимальна кількість світильників, які можуть бути взаємопов’язані чи найбільше значення
загальної сили струму, допустиме за умови паралельного приєднання світильників до мережі живлення.
Для стаціонарних світильників цю інформацію можна наводити в інструкції з експлуатації.
3.2.18 Застережний символ чи запис для світильників із запалювальними пристроями для дво-
цокольних розрядних ламп високого тиску та світильників з трубчастими лампами з двома цоколями
Fa8, якщо напругу виміряно за схемою, наведеною на рисунку 26, перевищує 34 В пікового значення:

19
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

а) застережний символ згідно з IEC 60417-5036 (2002-10), який має бути видимим під час заміни
лампи. Символ має бути зазначено на світильнику чи в інструкції, яку додає виробник до світильника, чи
b) застережний напис біля патрона із замінюваним запалювальним пристроєм чи замінюваним
пристроєм для вмикання, за наявності: «Увага! Перед заміною лампи зняти замінюваний пристрій.
Після заміни лампи замінюваний пристрій встановити на попереднє місце».
3.2.19 Символ (див. рисунок 1) для світильників, призначених для використання лише із само-
екранованими лампами галогенними розжарювання чи металогалогенними.
3.2.20 За потреби, опис засобів регулювання, якщо їхнє застосування не є очевидним.
Примітка. Відповідне марковання може містити символи (наприклад, стрілки) для позначення напрямку руху, пояснювальний текст чи колір.

3.2.21 Відповідний символ (див. рисунок 1) для світильників, не придатних для покриття теплоізольо-
ваним матеріалом. Роз’яснення символу має бути на світильнику чи в інструкціях виробника, що постачають
зі світильником. Див. таблицю N.1. Мінімальний розмір символу становить 25 мм з кожної сторони.
Засторогу та символ необхідно наносити, коли світильник не придатний для покриття теплоізо-
льованим матеріалом.
3.2.22 Символ (див. рисунок 1), якщо застосовно, для світильників із внутрішніми замінюваними
запобіжниками. Такий світильник, крім того, необхідно забезпечувати інформацією стосовно номінальної
сили струму запобіжника (А чи мА). Якщо характеристики час/струм запобіжника важливі для безпеки, клас
та тип запобіжника, має бути марковано на його тримачі чи поряд з ним згідно з вимогами відповідного
стандарту на запобіжники.
3.2.23 Символ застороги «Не дивитися на працююче джерело світла» (див. рисунок 1)
для переносних та ручних світильників, класифікованих як такі, що створюють порогове освітленість Еthr
згідно з IEC/TR 62778. Це марковання має відповідати 3.2с) та таблиці 3.1. Крім того, символ має бути роз-
ташовано так, щоб його можна було прочитати, незважаючи на працююче джерело світла. Цю вимогу
застосовують лише тоді, коли Ethr досягається на відстані більше ніж 200 мм від світильника.
Для стаціонарних світильників, які класифікують як такі, що мають порогову освітленість Еthr
відповідно до вимог IEC/TR 62778, інструкції виробника, що постачаються зі світильником, мають містити
текст наведений нижче, у якому x m — це відстань, на якій досягається порогова освітленість Еthr.
Цю вимогу застосовують лише тоді, коли Еthr досягається на відстані понад 200 мм від світильника:
«Світильник треба розташовувати так, щоб унеможливити видимість його на відстані менше ніж xm».
Примітка. Згідно з IEC/TR 62778, x m — це відстань dthr між джерелом світла та очима користувача, її розраховують
на основі результатів вимірювання розподілу освітленості світильника.

Крім того, світильники, що містять джерела світла, класифіковані як такі, що створюють порогову
освітленість Еthr згідно з IEC/TR 62778, та які безпосередньо видно під час технічного обслуговування
світильника, має бути позначено застережним знаком «Не дивитися на працююче джерело світла»
(див. рисунок 1). Це марковання має відповідати 3.2а), с) й таблиці 3.1.
3.2.24 Якщо це необхідно для захисту від ураження електричним струмом, оболонки, що закривають
джерела світла, не призначені для заміни користувачем, має бути позначено символом «обережно, ризик
ураження електричним струмом» згідно з IEC 60417-6042 (2011–11). Мінімальна висота цього символу
становить 15 мм (див. рисунок 1).
3.3 Додаткові відомості
Крім основного марковання, на відповідних місцях світильника, лампи-світильника чи умонтова-
них пускорегулювальних пристроїв, чи в інструкціях виробника, які постачають разом зі світильни-
ком, має бути зазначено додаткові відомості, необхідні для правильного встановлення, експлуатації
та технічного обслуговування.
3.3.1 Для комбінованих світильників — допустима температура навколишнього середовища, клас
захисту чи ступінь захисту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи, що наносять на замінюваних
деталей, якщо вони відрізняються від зазначених для базового світильника.
3.3.2 Номінальна частота в герцах.
3.3.3 Робочі температури:
a) нормована максимальна робоча температура (обмотки пускорегулювального пристрою) tw
у градусах Цельсія;

20
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

b) нормована максимальна робоча температура (конденсатора) tс у градусах Цельсія;


c) максимальна температура, дії якої піддається ізоляція кабелів живлення та кабелів для
з’єднання блоків усередині світильника за найнесприятливіших умов під час роботи в нормальному
режимі, якщо вона вище ніж 90 оС (див. примітку С до таблиці 12.2, що стосується стаціонарної
проводки без захисної оболонки). Символ, яким позначають цю вимогу, зазначено на рисунку 1;
d) вимоги щодо відстаней, яких необхідно дотримуватися під час монтування.
3.3.4 Якщо світильник призначено лише для встановлення на поверхню з негорючих матеріалів,
а відповідний символ (див. рисунок 1) не нанесено, на світильнику має бути нанесено застережний
напис чи в інструкціях виробника має бути зазначено, що світильник за жодних умов не можна вста-
новлювати на поверхню з нормально займистого матеріалу.
Через особливості застосування, світильники, які постачають з адаптером для встановлення на ши-
нопровід, мають відповідати вимогам для встановлення на поверхню з нормально займистого матеріалу.
3.3.5 Схема з’єднань, крім випадків, якщо світильник призначено для безпосереднього приєднання до мережі.
3.3.6 Спеціальні умови, для яких світильник, разом з пускорегулювальним пристроєм призначено,
наприклад, чи можливо застосовувати його для паралельного з’єднання чи ні.
3.3.7 За потреби, світильники з металогалогенними лампами повинні мати застережний напис:
«Світильник застосовують лише із захисним екраном».
3.3.8 Виробник ламп-світильників повинен надавати інформацію щодо обмежень застосування
таких пристроїв, особливо тоді, якщо перегрів може бути спричинено тим, що розташування чи підвищене
виділення тепла замінюваного джерела світла, відрізняється від джерела світла, яке його замінює.
3.3.9 Додатково виробник повинен бути готовим надавати інформацію про коефіцієнт потужності
та значення сили струму, що споживається з мережі.
Для схем з’єднання, що містять одночасно активну та індуктивну складові, значення нормованої
сили струму індуктивного навантаження треба зазначати в дужках одразу після значення нормованої
сили струму активного навантаження. Марковання може бути таким:
3(1)
3(1)А 250 В чи 3(1)/250, чи .
250
Примітка. Марковання згідно з ІЕС 61058-1.

Значення нормованої сили струму належить лише до струму світильника в цілому.


3.3.10 Напис для застосування «всередині приміщення», із зазначенням відповідної температури
навколишнього середовища.
3.3.11 Низка ламп, на які розраховано світильник, якщо в ньому застосовують дистанційний пристрій керування.
3.3.12 Засторога, що світильник із затискачем-кліпсою не придатний для встановлення на трубу.
3.3.13 Виробникові належить надати характеристики всіх захисних екранів.
3.3.14 За потреби, для правильної роботи, на світильник треба наносити символ типу живлення (див. рисунок 1).
3.3.15 Якщо нормована сила струму за нормованої напруги розеток, умонтованих у світильник,
є нижчою за нормовані значення світильника, то виробник повинен зазначати ці дані.
3.3.16 Інформація про світильники для застосування у важких умовах експлуатації стосовно:
— спосіб приєднання до розеток зі ступенем захисту ІРХ4;
— правил монтування з урахуванням можливості тимчасового встановлення;
— спосіб надійного кріплення на стійку, а в разі постачання світильників без стійки, зазначати
можливу висоту його встановлення, кількість та мінімальну довжину опор для забезпечення необхідної
стійкості до перекидання.
3.3.17 Для світильників зі з’єднаннями типів X, Y, Z в інструкціях з монтування належить надавати
таку інформацію:
— для приєднання типу X, зі спеціально підготовленим шнуром:
Якщо зовнішній гнучкий кабель чи шнур світильника пошкоджено, його потрібно замінити спеціальним
кабелем чи шнуром, що був спеціально доставлений виробником чи його сервісною службою.
— для приєднання типу Y:

21
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Якщо зовнішній гнучкий кабель чи шнур цього світильника пошкоджено, для уникнення небезпеки,
його має замінити лише виробник чи його сервісна служба чи інший кваліфікований персонал.
— для приєднань типу Z:
Зовнішній гнучкий кабель чи шнур цього світильника не може бути замінено. Якщо шнур пошкоджено,
світильник має бути демонтовано.
3.3.18 Світильники, що відрізняються від звичайних зі шнуром живлення в ПВХ ізоляції, мають містити ін-
формацію про експлуатацію лише всередині приміщення, наприклад, «Лише для застосування в приміщенні».
3.3.19 Для світильників, у яких утворюється струм захисного проводу понад 10 мА та призначені для
постійного приєднання, значення струму захисного проводу має бути чітко наведено в інструкціях виробника.
3.3.20 Настінні, настроювані та регульовані світильники, не призначені для монтування в межах
можливого дотику, має бути забезпечено інформацією щодо правильного встановлення, наприклад,
«Необхідно встановлювати лише поза межами доторкання».
3.3.21 В інструкції до світильника з незамінюваним та не призначеним для заміни користувачем
джерелом світла, має бути така інформація:
— для незамінюваних джерел світла:
«Джерело світла цього світильника є незамінюваним. Увесь світильник має бути замінено
за досягнення джерелом світла кінця його строку служби.»
— для джерел світла, не призначених для заміни користувачем:
«Джерело світла, що міститься в цьому світильнику, має замінюватися лише виробником
чи його сервісною службою, чи іншим кваліфікованим персоналом».

Увага, ризик ураження електричним струмом


(IEC 60417-6042 (2011–11))
3.3.22 Для керованих світильників потрібно зазначати клас ізоляції, яка має розділяти джерело НН,
та провідники керування. Наприклад, основна ізоляція, посилена ізоляція.
Примітка. Забезпечення заявленого для світильника класу ізоляції може бути залежним від інших зовнішніх елементів/виробів,
під’єднаних до тієї самої клерувальної шини. Це відповідальність розробника системи керування, а не виробника світильників.

3.3.101 Якщо до складу світильника не входить клемна колодка, на пакованні має бути зазначено
таку інформацію:
«У комплекті немає клемної колодки. Установлення може потребувати консультації
кваліфікованого персоналу».
3.4 Перевіряння марковання
Відповідність світильника вимогам 3.2 та 3.3 перевіряють зовнішнім оглядом та таким випробуванням.
Стійкість марковання перевіряють легким протиранням спочатку протягом 15 с шматком
тканини, змоченим водою, а потім після висихання води, протиранням, протягом 15 с шматком
тканини, змоченим розчином бензину, із наступним, після виконання випробування відповідно
до розділу 12, зовнішнім оглядом.
Після перевіряння марковання має залишатися таким, щоб його можна було розпізнати,
а наклеєні маркувальні таблички не повинні легко зніматися та деформуватися.
Примітка. Як розчин бензину застосовують гексан з максимальним умістом ароматичних речовин — 0,1 % від загального об’єму, уміст
каурі-бутанолу — 29 %, початкова точка кипіння — приблизно 65 оС, температура повного випарювання — приблизно 69 оС та щільністю 68 г/см3.

4 КОНСТРУКЦІЯ
4.1 Загальні положення
У цьому розділі наведено загальні вимоги щодо конструкції світильників. Див. також додаток L.

22
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

4.2 Замінювані складники


Світильники, що мають замінювані складники чи деталі, мають забезпечувати умови для їхньої
легкої заміни без зниження безпеки.
Примітка. Складники та деталі, які приєднують за допомогою заклепок, не належать до змінюваних складників.

4.3 Уводи проводів


Уводи проводів мають бути гладкими, без гострих країв, нерівних швів, задирок тощо, які можуть
спричиняти пошкодження ізоляції проводів. Металеві гвинти без головки не повинні бути в просторі
для вводу проводів.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та, за потреби, за допомогою демонтування
та повторного складання світильника.
4.4 Лампові патрони
4.4.1 Вимоги до електричної безпеки незнімних лампових патронів мають відповідати вимогам
до світильників у цілому, зібраному разом з ламповим патроном та лампою як для звичайного використання.
Крім того, незнімні лампові патрони має задовольняти вимоги щодо безпеки під час установлення
лампи, як наведено в стандарті на аналогічні знімні патрони для ламп.
4.4.2 Приєднання проводів до контактів незнімних патронів для ламп може бути виконано в будь-який
спосіб, що забезпечує надійний електричний контакт протягом усього терміну експлуатації світильника.
4.4.3 Світильники для трубчастих люмінесцентних ламп, призначених для стикування в лінію,
мають забезпечувати можливість заміни ламп у світильнику, розташованому всередині лінії, не зачіпаючи
будь-якого іншого світильника. У світильнику з кількома трубчастими люмінесцентними лампами за-
міна будь-якої однієї лампи не повинна знижувати надійності роботи інших ламп.
Перевіряння відповідності вимогам 4.4.1—4.4.3 виконують зовнішнім оглядом.
4.4.4 Патрони для ламп, умонтування яких у світильниках виконує безпосередньо користувач,
мають забезпечувати можливість зручного та правильного їхнього установлення.
Відстань між парою стаціонарно встановлених патронів для люмінесцентних ламп має відповідати
стандартним листам з параметрами згідно з ІЕС 60061-2 чи (якщо ІЕС 60061-2 не застосовують)
інструкціям виробника з монтажу лампових патронів. Патрони для вольфрамових ламп розжарювання
та одноцокольних люмінесцентних ламп має бути надійно закріплено до корпусів світильників. Засоби
утримування патронів мають кріпитися настільки міцно, щоб могли протистояти послабленню вручну,
яке може статися під час звичайного застосування. Ці вимоги поширюються на патрони, які встановлює
в робоче положення, як користувач так і виробник світильника.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом, вимірюванням та, за потреби, таким випробуванням:
і) патрони для люмінесцентних ламп з уставленим випробувальним цоколем піддають
протягом 1 хв дії навантаження в напрямку вздовж осі лампи та з її боку:
— 15 Н — для патронів G5;
— 30 Н — для патронів G13;
— 30 Н — для патронів для одноцокольних ламп (G23, G10q, GR8 тощо).
Значення для інших патронів для ламп — на розгляді.
Примітка. Під час виконання цих випробувань як випробувальні цоколі можна використовувати цоколі стандартиних ламп.
Після випробування відстань між патронами має відповідати стандартним листам з параметрами
згідно з ІЕС 60061-2 та патрони не повинні мати пошкоджень. Випробувальний цоколь для цього
випробування має відповідати таким стандартним листам з параметрами ІЕС 60061-3:
7006 — 47 — С для патронів G5;
7006 — 60 — С для патронів G13.
Випробувальні цоколі для інших патронів на розгляді.
Після випробування патронів для одноцокольних люмінесцентних ламп, останні не повинні
мати зміщення від початкового положення, а пристрій кріплення не повинен мати залишкової де-
формації, щоб установлену лампу можна було виймати.
іі) монтажні скоби різьбових та байонетних патронів мають витримувати протягом 1 хв дію
згинального моменту:
— для патронів Е14 та В15 — 1,0 Н⋅м;
— для патронів Е26, Е27 та В22 — 2,0 Н⋅м;
— для патронів Е39 та Е40 — 4,0 Н⋅м.

23
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Після випробування патрон лампи не повинен мати зміщення від свого початкового положення
та пристрій кріплення не повинен мати залишкової деформації, що заважає встановленню лампи
в попереднє положення.
4.4.5 У світильниках з ІЗП, у яких патрони для ламп є частиною імпульсного кола, пікова напруга
імпульсу на їхніх затискачах не повинна бути більшою від значення, наведеного на патроні чи за
відсутності познаки не повинна перевищувати:
— для патронів на нормовану напругу 250 В—2,5 кВ;
— для патронів ES на нормовану напругу 500 В—4 кВ;
— для патронів ES на нормовану напругу 750 В—5 кВ.
Перевіряють вимірюванням напруги на контактних затискачах лампових патронів у світильниках
з ІЗП під час випробування 10.2.2.
4.4.6 Для світильників з ІЗП, з патронами з різьбою Едисона, центральний контакт цоколя має
бути приєднано до проводу, який підводить високовольтний імпульс.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.4.7 Матеріал ізоляційних деталей лампових патронів та штепсельних вилок, який застосовують
у світильниках для важких умов експлуатації має бути стійким до утворення струмовідних доріжок.
Перевіряння виконують відповідно до 13.4.
4.4.8 Приєднувачі ламп мають відповідати всім вимогам, які висувають до патронів, крім тих, що
належать до способу кріплення ламп. Кріплення ламп має бути забезпечено іншими частинами світильника.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та випробуваннями відповідно до 4.4.1—4.4.7.
Примітка. Відмінність між приєднувачами та ламповими патронами визначено у відповідних листах з параметрами
ІЕС 60061 (усі частини).

4.4.9 Цоколі чи ізолювальні основи, призначені для одноцокольних ламп ННН, не можна
використовувати у світильниках, призначених для застосування з вольфрамово-галогенними лампами
загальної призначеності на нормовану напругу понад 50 В.
Примітка. Прикладами таких виробів ННН є патрони для цоколів: G4, GU4, GY4, GX5.3, GU5.3, G6.35, GY6.35, GU7 та G53.
Світильники, призначені для застосування лише з лампами із цоколями GU10 (з алюмінієвими
відбивачами), повинні мати патрони GU10.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.4.10 Не допустимо застосовувати одне чи кілька джерел світла, призначених для підключення
за допомогою лампового патрона чи приєднувача згідно з IEC 60061 (усі частини), але використовуваних
без відповідного патрона чи приєднувача та підключеним в інший спосіб (наприклад, за допомогою
проводів, припаяних безпосередньо до штирків).
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.5 Патрони для стартерів
Патрони для стартерів у світильниках, крім світильників класу захисту II, має бути призначено
для стартерів, що відповідають ІЕС 60155.
У світильниках класу захисту II належить застосовувати стартери цього самого класу захисту.
У повністю зібраних чи відкритих для заміни ламп чи стартерів світильниках класу захисту II,
у яких стартер може бути доступним для дотику стандартним випробувальним щупом, патрон
для стартера має допускати встановлення лише стартерів класу захисту II, згідно з ІЕС 60155.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.6 Клемні колодки
Якщо світильники містять з’єднувальні проводи (кінці), що потребують окремої клемної колодки
для приєднання до стаціонарної проводки, має бути передбачено місце для розташування цієї клемної
колодки всередині світильника чи в коробці, що постачають разом зі світильником, чи обумовлено
виробником.
Цю вимогу застосовують до клемних колодок для приєднання проводів площею поперечного
перерізу до 2,5 мм2.
Перевіряють вимірюванням та пробним монтуванням, за застосування однієї клемної колодки
для кожної пари приєднувальних проводів, як це зазначено на рисунку 2, та довжини проводів
стаціонарної проводки приблизно 80 мм. Габаритні розміри клемних колодок зазначає виробник чи,
за відсутності таких відомостей, застосовують габаритні розміри 10 мм × 20 мм × 25 мм.
24
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Допустимо не закріплювати клемні колодки, якщо їхня конструкція та електрична ізоляція


забезпечує шляхи спливу струму та повітряні проміжки, відповідно до вимог розділу 11 у будь-яких
положеннях клемної колодки, і при цьому не повинно бути пошкоджень проводів внутрішнього монтажу.
4.7 Контактні затискачі та приєднання до мережі
4.7.1 У переносних світильниках класів захисту І та II та в стаціонарних часторегульованих світильниках
таких самих класів захисту, треба вживати відповідні заходи безпеки для того, щоб металеві частини
не опинилися під напругою в разі від’єднання проводу від затискача. Ця вимога поширюється на всі контактні
затискачі (зокрема, мережеві).
Примітка. Цю вимогу вважають виконаною, коли проводи закріплено біля місць введення їх у затискачі, якщо затискачі
розміщено в оболонці відповідного розміру, порожнину якої має бути виготовлено з ізоляційного матеріалу чи повинна мати внутрішні
ізолюючі покриття.

Приклади способів ефективного запобігання від’єднанню проводів:


a) проводи закріплено затискачем, розташованим поряд з клемною колодкою;
b) провід проєднують безгвинтовим контактним затискачем пружинного типу;
c) на провід перед пайкою встановлюють наконечник, що запобігає пошкодженню проводу під час вібрацій;
d) проволоки жили надійно скручують між собою;
e) проводи з’єднують разом ізоляційною стрічкою, втулкою тощо;
f) увід проводу в отвір друкованої плати, його загинання та пайка, при цьому отвір друкованої
плати не набагато більшим від діаметра проводу;
g) провід надійно обмотують навколо контактного затискача спеціальним інструментом (див. рисунок 19);
h) провід обтискають у контактному затискачі спеціальним інструментом (див. рисунок 19).
Способи зазначені в а)—h) стосуються внутрішньої проводки, а способи а) та b) — замінюваних
зовнішніх гнучких шнурів.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом, припускаючи, що одночасно може бути від’єднано
лише один провід.
4.7.2 Контактні затискачі мережі належить розміщати чи захищати так, щоб не допустити
електричного контакту між струмопровідними деталями та металевими деталями, доступними для дотику
стандартним випробувальним щупом, повністю зібраного для нормальної експлуатації світильника
чи якщо світильник відкритий для заміни ламп чи стартерів, якщо одна з дротин багатожильного про-
воду не ввійшла в контактний затискач під час приєднання проводу.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та таким випробуванням.
Кінець гнучкого проводу площею перерізу, відповідно до вимог розділу 5, звільняють від ізоляції
на довжині 8 мм. Одну дротину жили проводу залишають вільною, а інші повністю вставляють та
закріплюють у контактному затискачі. Вільну дротину згинають у всіх напрямках так, щоб не було
розривання ізоляції біля краю звільненої від ізоляції частини проводу та її згинів під прямим кутом
відносно ізолювальної перегородки.
Звільнена дротина проводу, приєднаного до струмовідного контактного затискача,
не повинна торкатися доступних для дотику металевих деталей чи металевих деталей, з’єднаних
з доступними для дотику металевими деталями; вільна дротина проводу, що приєднана
до контактного затискача заземлення, не повинна торкатися струмовідних деталей.
Це випробування не виконують на лампових патронах, які відповідають вимогам відповідних
стандартів ІЕС та на контактних затискачах складників, конструкція яких потребує видаляти
ізоляцію з кінця проводу на меншу, ніж зазначену вище довжину.
4.7.3 Контактні затискачі для приєднання мережевих шнурів мають забезпечувати електричне
з’єднання за допомогою гвинтів, гайок чи інших аналогічних пристроїв.
Монтувальні проводи (кінці) мають відповідати вимогам розділу 5.
Примітка 1. Для світильників, спроектованих на приєднання за допомогою жорстких (одно- чи багатодротових) проводів,
безгвинтові контактні затискачі пружинного типу є ефективними навіть для заземлення. Наразі немає вимог, що забезпечують
застосування таких затискачів для приєднання шнурів живлення.
Примітка 2. Для світильників, нормована сила струму яких не перевищує 3 А, та які спроектовані на приєднання шнуром живлення,
ефективним способом приєднання, навіть для заземлення, є пайка, зварювання, обтискання тощо. Інші аналогічні приєднання містять
безгвинтові контактні затискачі, контактні затискачі зі зняттям чи без зняття ізоляції.
Примітка 3. Для світильників, нормована сила струму яких перевищує 3 А, допустимо з’єднання типу «окінцювання», якщо його
виконують не контактом гніздового типу, а наприклад, за допомогою гвинтового з’єднання, для якого в пласкому штирі є отвір з різьбою.

25
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

4.7.3.1 Спосіб зварювання та матеріали


Проводи мають бути мідними, багато- чи одножильними. Для тонких проводів можна застосовувати кінцевик.
Має бути застосовано лише спосіб точкового зварювання.
Примітка. Інші способи зварювання на розгляді.

Дозволено зварювати провід та плати, але зварювання дротів один з одним не допустимо.
У зварних з’єднаннях треба застосовувати лише кріплення типу Z.
Зварні з’єднання мають витримувати механічні, електричні та теплові випробування за звичайного застосування.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та за допомогою таких випробувань.
a) Механічне випробування
Випробування виконують відповідно до 15.6.2.
Якщо провід зафіксовано анкером шнура, механічні випробування не застосовують.
b) Електричне випробування
Випробування виконують відповідно до 15.6.3.
c) Теплове випробування
Випробування виконують відповідно до 15.6.3.2.3 та 15.6.3.2.4
4.7.4 Контактні затискачі, не призначені для приєднання мережевих проводів та на які не
поширюються вимоги окремих стандартів на складники, мають відповідати вимогам розділів 14 та 15.
Контактні затискачі для лампових патронів, вимикачів та подібних складників, що застосовують
для паралельного з’єднання проводів внутрішнього монтажу, повинні мати відповідні розміри та
не повинно бути застосовано для приєднання зовнішніх проводів.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та випробуваннями відповідно до розділів 14 та 15.
4.7.5 Якщо стійкість до нагрівання зовнішніх проводів чи шнурів живлення не відповідає температурі,
що має місце у світильнику, то в місці вводу зовнішніх проводів у світильник треба застосовувати
термостійкі проводи чи додаткові термостійкі трубки, що захищають ту частину проводів, на яку діє
температура вища за граничну для проводу.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом
4.7.6 Якщо під час встановлення чи обслуговування світильника електричні з’єднання виконують
багатополюсною вилкою та розеткою, то необхідно запобігати небезпечним з’єднанням.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та спробами створення небезпечних з’єднань, наприклад, змі-
ною положення вилки. Сила, прикладена до вилки під час перевіряння, має бути до 30 Н в будь-якому напрямку.
4.8 Вимикачі
Вимикачі має бути сконструйовано та закріплено так, щоб у разі дії на них рукою забезпечувалася
стійкість до зміщення чи провертання.
Прохідні вимикачі в гнучких кабелях чи шнурах та лампові патрони з умонтованими вимикачами
не допустимо застосовувати у світильниках, крім звичайних, якщо їхній ступінь захисту від проникнення
пилу, твердих тіл та вологи не відповідає ступеню захисту світильника.
Якщо світильник, призначений для застосування в однофазній мережі, має однополюсний вимикач,
то останній має бути встановлено в одну з фазних ліній проводки, але не нейтралі.
Електронні вимикачі, як умонтовані в світильник, так і постачені в комплекті зі світильником, мають
відповідати вимогам IEC 61058-1.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.9 Ізоляційні прокладки та втулки
4.9.1 Ізоляційні прокладки та втулки повинні мати надійне кріплення в робочому положенні після
монтування вимикача, патрона, контактних затискачів, проводів та аналогічних деталей.
Примітка. Самотужавкі смоли, наприклад, епоксидні, можна застосовувати для кріплення прокладок.

Перевіряють зовнішнім оглядом та пробним монтуванням.


4.9.2 Ізоляційні прокладки, втулки та аналогічні деталі повинні мати відповідну механічну, електричну
міцність та стійкість до нагрівання.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом, пробним монтуванням та випробуванням електричної
міцності ізоляції відповідно до розділу 10. Теплові властивості проводів та втулок перевіряють відпо-
відно до розділу 12 цього стандарту. Стійкість до нагрівання втулок, що застосувують як оболонки

26
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

для проводів, які нагріваються до температури, що перевищує значення, наведені в таблиці 12.2 роз-
ділу 12 цього стандарту, має відповідати вимогам ІЕС 60684 (усі частини), з урахуванням температу-
ри, виміряної на проводі, на якому їх установлюють. Втулки мають бути стійкими до температури,
що на 20 оС перевищує виміряну на проводі, чи витримувати такі випробування.
a) Три випробувальні зразки втулки завдовжки приблизно 15 см піддають випробуванню на вологос-
тійкість, а потім перевіряють опір ізоляції та електричну міцність відповідно до розділу 10. Для цього
зразки втулок надівають на неізольований мідний провід чи металевий стержень прийнятного роз-
міру, а ззовні зразки обгортають металевою фольгою так, щоб не виникало перекриття на кінцях
зразків. Потім вимірюють опір ізоляції та електричну міцність між мідним проводом/металевим
стержнем та металевою фольгою.
b) Після цього мідні проводи/металеві стержні та металеву фольгу видаляють, зразки по-
міщають у камеру тепла на 240 год за температури Т + 20 оС, де Т — температура, виміряна на
проводі;
c) Зразки охолоджують до кімнатної температури та підготовлюють їх так, як зазначено
вище в переліку а).
Потім вимірюють опір та електричну міцність ізоляції між мідним провідником/металевим
стержнем та металевою фольгою.
Опір та електрична міцність ізоляції має відповідати значенням, наведеним у 10.1 та 10.2.
4.10 Подвійна та посилена ізоляція
4.10.1 У світильниках класу захисту II з металевим корпусом треба ефективно запобігати контакту між:
— монтажними поверхнями та частинами, що мають лише основну ізоляцію;
— доступними для дотику металевими деталями та основною ізоляцією.
Примітка 1. Допустимо застосування оголених проводів за умови забезпечення відповідного захисту.

Ця вимога поширюється на проводи зовнішнього та внутрішнього монтажу світильника, а також


стаціонарні проводи електричної мережі.
Конструкція стаціонарних світильників класу захисту ІІ має бути такою, щоб клас захисту не міг
змінитися після монтування світильника, наприклад, через контакт з металевими трубами чи мета-
левим оплетенням кабелів.
У світильниках класу захисту II конденсатори не повинні з’єднуватися зі струмовідними частинами
та металевим корпусом, за виключенням конденсаторів для подавлення радіозавад та вимикачів,
які відповідають вимогам 4.8.
Конденсатори для подавлення радіозавад мають відповідати вимогам ІЕС 60384-14, а метод
їхнього приєднання — 8.6 ІЕС 60065.
Примітка 2. Контакту між доступними для дотику металевими деталями та основною ізоляцією проводів внутрішнього монтажу
можна запобігти за допомогою втулок чи аналогічних деталей, які мають відповідати вимогам до додаткової ізоляції.

Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.


4.10.2 Будь-який зазор загальною шириною більше ніж 0,3 мм у додатковій ізоляції не повинен
збігатися з будь-яким таким самим зазором в основній чи посиленій ізоляції, щоб не створювати можливості
доступу до струмовідних деталей.
Отвори довжиною більше ніж 0,3 мм у подвійній та посиленій ізоляції не повинні допускати дотику до
струмовідних деталей конусним наконечником випробувального щупа 13, зображеного на рисунку 9 ІЕС 61032.
Примітка. Для забезпечення ефективної примусової вентиляції чи водовідведення у світильниках можуть бути необхідні отвори
в подвійній чи посиленій ізоляції.

Крім того, дотримання вимог забезпечують необхідним ступенем захисту від ураження електричним
струмом відповідно до класифікації світильників за ступенем захисту IP.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та зондуванням вимірювальним щупом(-ами),
найпридатнішим(и) для перевіряння відповідного захисту від ураження електричним струмом.
4.10.3 Що стосується деталей світильників класу захисту II, які є додатковою чи посиленою ізоляцією, то:
— їх має бути закріплено так, щоб їх неможливо було б зняти, не пошкодивши їх;
— вони не повинні зміщуватися в положення, за якого послаблюються їх ізоляційні властивості.

27
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Якщо втулки застосовують як додаткову ізоляцію проводів внутрішнього монтажу та якщо ізоляційні
прокладки застосовують у патронах як додаткову ізоляцію зовнішніх проводів чи проводів внутрішнього
монтажу, то їх має бути жорстко закріплено в робочому положенні.
Втулку вважають надійно закріпленою, якщо її не можна перемістити без руйнування чи різання,
чи якщо її закріплено з обох кінців, чи її переміщення по проводах внутрішнього монтажу обмежена
сусідніми складниками. Прокладку вважають надійно закріпленою, якщо її можна зняти лише
зруйнувавши, розрізавши чи розібравши ламповий патрон.
Такі деталі, як трубки з ізоляційного матеріалу, якщо вони мають буртик та їх використовують як втулки
всередині ніпеля лампового патрона, вважають такими, що забезпечують додаткову ізоляцією зовнішніх
чи внутрішніх проводів, якщо їх можна зняти, лише розібравши патрон.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та пробним монтуванням.
Покриття металевого корпуса шаром лаку чи будь-якого іншого матеріалу, який можна легко зняти
зішкрябуванням скребком, не є ізоляційним покриттям.
4.10.4 Пристрій захисного опору
Доступні для дотику провідні частини, розділені подвійною чи посиленою ізоляцією, наприклад,
струмовідні частини та корпус чи первинні та вторинні кола можуть бути з’єднані містком (провідним
мостом) за допомогою резисторів чи конденсаторів Y2, якщо вони складаються щонайменше з двох
окремих складників з однаковим номінальним значенням (опір чи ємність), кожен з яких розраховано
на загальну робочу напругу та повний опір якого не повинен суттєво змінюватися протягом терміну
служби конкретного світильника. Якщо робоча напруга не перевищує номінальної напруги конденсатора,
доступні для дотику провідні частини, розділені подвійною чи посиленою ізоляцією зі струмовідними
частинами, як зазначено вище, можуть бути шутновані за допомогою одного конденсатора Y1.
Конденсатори Y1 чи Y2 мають відповідати відповідним вимогам IEC 60384-14 та, якщо
використовують резистори, вони мають відповідати вимогам 14.1 IEC 60065:2001, Зміна 1:2005.
Примітка. Відповідність конденсаторів вимогам IEC 60384-14 та резисторів вимогам IEC 60065, гарантує, що їхні ємність чи опір
суттєво не зміниться протягом строку служби.

4.11 Електричні з’єднання та струмопровідні деталі


4.11.1 Електричні з’єднання треба здійснювати так, щоб контактний тиск не передавався через
ізоляційний матеріал, крім кераміки, чистої слюди чи інших матеріалів, що мають аналогічні характе-
ристики, якщо лише контактувальні металеві деталі не мають достатньої еластичності для компенсації
можливої усадки ізоляційного матеріалу.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.11.2 Самонарізні гвинти не треба застосовувати для з’єднання струмопровідних деталей, крім
випадків, коли ці деталі безпосередньо контактують одна з одною та надійно зафіксовані.
Різенарізні та самонарізні гвинти не треба застосовувати для з’єднання струмопровідних деталей
з м’яких чи таких, що легко деформуються металів, таких як цинк чи алюміній.
Самонарізні гвинти можна застосовувати для забезпечення неперервності кола заземлення
за умови, що для кожного з’єднання застосовують не менше двох гвинтів та за нормальної експлуатації
ці з’єднання не розкручують.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
Примітка. На рисунку 22 зображено кілька прикладів гвинтів.

4.11.3 Гвинти та заклепки, що застосовують як для електричних, так та для механічних з’єднань
мають бути надійно захищені від послаблення. Для гвинтів достатньо пружинної шайби. Для заклепок —
наявність фіксатора чи їхня відмінність від циліндричної форми.
Застосування самотужавких смол чи компаундів, що розм’якшуються за підвищеної температури
є допустимим лише для таких гвинтів, які за нормальної експлуатації не відкручують.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та пробним монтуванням.
4.11.4 Струмопровідні деталі треба виготовляти з міді, її сплаву, з умістом міді не менше ніж 50 %
чи іншого матеріалу з аналогічними характеристиками.
Примітка. Алюмінієві проводи можуть бути прийняті як такі, що мають щонайменш еквівалентні характеристики, за умови
оцінювання їхньої придатності, що проводиться в кожному окремому випадку.

Вимогу не поширюють гвинти, по яких струм практично не протікає, наприклад, гвинти контактних затискачів.

28
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Струмопровідні деталі мають бути стійкими до корозії чи належно захищені від неї.
Мідь та сплави з умістом міді не менше ніж 50 % відповідають цій вимозі.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та, за потреби, хімічним аналізом.
4.11.5 Струмопровідні деталі не повинні мати безпосереднього контакту з монтувальною
поверхнею чи деревиною.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.11.6 Електромеханічні контактні системи мають витримувати електричні навантаження,
що виникають за нормальної експлуатації.
Перевіряють приведенням електричної контактої системи в дію 100 разів зі швидкістю,
що відповідає застосовуваній на практиці («дія» означає замикання чи розмикання контакту).
Випробування виконують за нормованої напруги змінного струму та значенні випробувальної сили
струму, який дорівнює 1,25 від значення нормованої сили струму для цього з’єднувача. Коефіцієнт
потужності навантаження має бути приблизно 0,6, крім випадку, коли в маркованні зазначено лише
резистивне навантаження, за якого коефіцієнт потужності має дорівнювати 1,0.
Якщо в маркованні світильника зазначені одночасно резистивне та індуктивне навантаження,
то випробування виконують за коефіцієнтів потужності 1,0 та 0,6.
До та після випробування через електромеханічну контактну систему пропускають струм,
значення сили струму якого становить 1,5 від значення нормованої, при цьому падіння напруги
на кожному контакті не повинно перевищувати 50 мВ.
Після випробування електромеханічну контактну систему треба перевірити на електричну
міцність ізоляції відповідно до 10.2, але напругу зменшують до 1 500 В.
Після випробування зразки не повинні мати:
— зношення, яке не допускає їхнього подальшого застосування;
— пошкодження корпусів чи перегородок;
— послаблення електричних чи механічних з’єднань.
Механічні випробування електричних контактних систем відповідно до 4.14.3 виконують одночасно
із цими електричними випробуваннями.
4.12 Гвинтові та інші (механічні) з’єднання та сальники
4.12.1 Гвинтові та інші механічні з’єднання, пошкодження яких буде перешкоджати подальшому
застосуванню світильників, мають витримувати механічні навантаження, які можуть виникнути
за нормальної експлуатації.
Гвинти не повинні бути виготовлені з м’якого чи пластичного матеріалу.
Примітка. Прикладами можуть бути цинк, деякі види алюмінію та деякі термопласти.

Гвинти, які застосовують під час експлуатації, не повинні бути з ізоляційного матеріалу, якщо
в разі їхньої заміни на металеві порушується цілісність додаткової чи посиленої ізоляції.
Гвинти, які застосовують для забезпечення неперервності заземлення, наприклад, гвинти
кріплення пускорегулювальних пристроїв та інших деталей, мають відповідати вимозі першого абзацу
цього підпункту. Що стосується пускорегулювального пристрою, то щонайменше один з гвинтів кріплення,
буде виконувати механічну та електричну функцію.
Заміну гвинта кріплення пускорегулювального пристрою, не вважають технічним обслуговуванням.
Гвинти з ізоляційного матеріалу, які застосовують для закріплення шнурів, можуть бути віднесені
власне до кабелю чи шнура, тому їхню заміну не вважають технічним обслуговуванням.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом. Гвинти та гайки, що передають тиск контактів,
чи можуть бути закручені користувачем, треба піддавати п’ятиразовому закручуванню та
послабленню. Гвинти та гайки з ізоляційного матеріалу належить повністю послабляти протягом
кожної операції з вигвинчуванням гвинтів. Під час випробування не повинно бути жодного пошкодження,
яке погіршить подальше застосування механічних та гвинтових з’єднань. Після випробування має
бути збережено можливість установлення гвинта чи гайки, виготовлених з ізоляційного матеріалу
у визначений спосіб.
Випробування виконують за допомогою відповідної випробувальної викрутки чи гайкового ключа,
з прикладанням обертального моменту, значення якого наведено в таблиці 4.1, крім гвинтів

29
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

з ізоляційного матеріалу, що застосовують для розвантаження шнурів від натягу та які безпосередньо
впираються в кабель чи шнур, величина обертального моменту для яких становить 0,5 Н⋅м.

Таблиця 4.1 — Випробувальний крутний момент для гвинтів.

Крутний момент, Н⋅м


Номінальний діаметр гвинта, мм
1 2 3

До 2,8 включ. 0,20 0,40 0,40

Від 2,8 » 3,0 » 0,25 0,50 0,50

» 3,0 » 3,2 » 0,30 0,60 0,50

» 3,2 » 3,6 » 0,40 0,80 0,60

» 3,6 » 4,1 » 0,70 1,20 0,60

» 4,1 » 4,7 » 0,80 1,80 0,90

» 4,7 » 5,3 » 0,80 2,00 1,00

» 5,3 » 6,0 » — 2,50 1,25

» 6,0 » 8,0 » — 8,00 4,00

» 8,0 » 10,0 » — 17,00 8,50

» 10,0 » 12,0 » — 29,00 14,50

» 12,0 » 14,0 » — 48,00 24,00

» 14,0 » 16,0 » — 114,00 57,00

Форма леза викрутки має відповідати шліцу випробного гвинта. Гвинти не треба закручувати
ривками. Пошкодження оболонки не враховують.
Колонка 1 таблиці 4.1 стосується металевих гвинтів без головок, якщо закручений гвинт
не виступає над отвором;
Колонка 2 стосується:
— інших металевих гвинтів та гайок;
— гвинтів з ізоляційного матеріалу, що мають:
— шестигранну голівку, розміри якої в площині головки перевищують зовнішній діаметр різьби;
— циліндричну голівку та заглибення під ключ, розміри якого перевищують зовнішній діаметр різьби;
— головку з простим чи хрестоподібним шліцем, довжина каналу якого в 1,5 разу перевищує зовнішній
діаметр різьби.
Колонка 3 стосується інших гвинтів з ізоляційного матеріалу.
Значення, наведені в таблиці 4.1 для гвинтів діаметром більше ніж 6,0 мм, стосуються гвин-
тів зі сталі та аналогічного матеріалу, призначених переважно для кріплення світильника на мон-
тажній поверхні.
Значення, наведені в таблиці 4.1 для гвинтів діаметром більше ніж 6,0 мм, не поширюються на
ніпельну різьбу лампових патронів, вимоги для яких зазначено в розділі 15 ІЕС 60238.
Вимоги цього пункту не стосуються металевих гайок, які застосовують як засоби кріплення
кнопкових вимикачів.
4.12.2 Гвинти, які забезпечують контактний тиск та гвинти з номінальним діаметром менше ніж 3 мм,
що застосовують для монтування чи приєднання світильників треба вкручувати в металі.
До гвинтів та гайок, які застосовують для монтування світильника чи заміні ламп, належать гвинти чи
гайки для кріплення оболонок, кришок тощо. Вимогу не поширюють на різьбові трубні з’єднання, гвинти
для кріплення світильника на монтажній поверхні, гвинти чи гайки для закріплення вручну скляних
оболонок та різьбових кришок.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, а гвинти, застосовувані для монтування сві-
тильника чи заміни ламп, — випробуванням відповідно до 4.12.1.

30
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

4.12.3 не застосовують.
4.12.4 Різьбові та інші нерухомі з’єднання різних деталей світильників не повинні послаблятися
під дією крутних моментів, згинальних навантажень, вібрацій тощо, які можуть виникати під час нор-
мальної експлуатації. Нерухомі консолі та труби підвісу мають бути надійно закріплені.
Примітка. Прикладами засобів захисту від послаблення є паяння, зварювання, клепання, гайки зі стопором та стопорні гвинти.

Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та спробою послаблення елементів з’єднання


прикладанням крутного моменту, який не перевищує:
— 2,5 Н⋅м — для різьби до М10 включно чи відповідних діаметрів;
— 5,0 Н⋅м — для різьби від М10 включно чи відповідних діаметрів.
Для лампових патронів, у яких заміну лампи виконують обертанням, відповідність перевіря-
ють зовнішнім оглядом та спробою послаблення зафіксованих гвинтових механічних з’єднаннь.
Випробування не застосовують до лампових патронів, що утримується у світильнику, більше ніж
одним засобом кріплення (наприклад, двома кріпильними гвинтами). Крутний момент потрібно
прикладати протягом 1 хв у напрямку за годинниковою стрілкою та проти годинникової стрілки
з моментом, який не перевищує:
— 4,0 Н⋅м — для патронів Е40;
— 2,0 Н⋅м — для патронів Е26, Е27 та В22;
— 1,2 Н⋅м — для патронів Е14 та В15 (крім патронів для свічкоподібних ламп);
— 0,5 Н⋅м — для патронів Е14 та B15 — для свічкоподібних ламп;
— 0,5 Н⋅м — для патронів Е10.
Інші лампові патрони піддають обертанню з крутним моментом, що дорівнює двократному
максимальному крутному моменту, наведеному у вимогах на патрон в ІЕС 60061-2, протягом 1 хв
за та проти напрямку руху годинникової стрілки, але не менше ніж 1,2 Н⋅м.
Пристрій кріплення кнопкових вимикачів піддають дії крутного моменту не менше ніж 0,8 Н⋅м.
Під час випробування різьбові з’єднання не повинні послаблятися.
4.12.5 Різьбові сальники піддають наведеному нижче випробуванню
У різьбові сальники вставляють металеві циліндричні стержні діаметром, що дорівнює цілому
числу міліметрів мінімального внутрішнього діаметра ущільнення. Сальники затягують гайковим
ключем з прикладеним протягом 1 хв крутного момету, значення якого наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 — Випробування сальників на дію крутного моменту


Крутний момент
Діаметр випробувального стрижня, мм
Металеві сальники, Н⋅м Сальники з ізоляційних матеріалів,Н⋅м

До 7 включ. 6,25 2,5


Від 7 до 14 » 6,25 3,25
» 14 » 20 » 7,50 5
Понад 20 10 7,50

Після випробування світильник та защільники не повинні мати пошкоджень.


4.13 Механічна міцність
4.13.1 Світильники повинні мати відповідну механічну міцність та спроектовані так, щоб забез-
печити безпечність за необережного поводження, яке може виникнути за нормальної експлуатації.
Відповідність перевіряють нанесенням ударів по зразку пружинним пристроєм для випробування
на удар згідно з ІЕС 60068-2-75 чи будь-яким іншим пристроєм, який забезпечує аналогічні результати.
Примітка. Рівноцінні значення енергії удару, отримані за допомогою різних методів, необов’язково дають однаковий результат випробування.

Пружина ударника має бути такою, щоб добуток довжини стисненої пружини, у міліметрах,
на створювану силу, у ньютонах, становив 1 000, довжина стиснення приблизно 20 мм. Пружину по-
трібно регулювати так, щоб під час удару ударник мав енергію удару та довжину стиснення пружини
як зазначено в таблиці 4.3.

31
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Таблиця 4.3 — Енергія удару та стиснення пружини


Енергія удару, Н⋅м Стиснення, мм
Тип світильника
Крихкі деталі Інші деталі Крихкі деталі Інші деталі
Умонтовані, стаціонарні загальної призначеності
та переносні настінні 0,2 0,35 13 17

Переносні, установлювані на підлогу, та настільні,


для кіно- та фотозйомки 0,35 0,50 17 20

Прожектори, світильники для освітлення вулиць


та доріг, для басейнів, переносні для садів, дитячі 0,5 0,70 20 24

Для важких умов експлуатації, ручні та світлові гірлянди Інші методи випробування
Лампові патрони та інші складники випробовують лише в разі, якщо вони виходять за контур світильника. Циліндрична
частина патронів для ламп не підлягає випробуванню, оскільки за нормальної експлуатації ця деталь закрита лампою.
Крихкі деталі — це деталі зі скла, світлопропускні оболонки, які забезпечують захист від проникнення пилу, твердих тіл
та вологи, деталі з кераміки, а також дрібні деталі, що виходять поза межі оболонки менше ніж на 26 мм та якщо площа їхньої поверхні
не більше ніж 4 см2.
Захисні екрани, передбачені відповідно до 4.21, вважають крихкими деталями.

Світлопропускні оболонки, не призначені для захисту від ураження електричним струмом


та/чи ультрафіолетового випромінення, та захист від проникнення пилу, твердих тіл та вологи,
та лампи не випробовують.
Зразок установлюють чи закріплюють як за умов експлуатації на жорсткій дерев’яній основі,
кабельні вводи залишають відкритими, відкривають виламувані під час монтування отвори, гвинти
для кріплення оболонок та аналогічні їм затягують з крутним моментом, що дорівнює 2/3 від значення,
установленого в таблиці 4.1.
Три удари треба наносити в точці, яка є ймовірно найслабшою, звертаючи особливу увагу
на ізоляційний матеріал, який захищає струмовідні деталі, та втулки з ізоляційного матеріалу,
якщо вони є. Щоб знайти найбільш слабке місце можливо буде необхідним взяти додаткові зразки;
у разі сумніву випробування має бути повторено на новому зразку трьома ударами.
Після випробування зразок не повинен мати пошкоджень, за яких:
a) струмовідні деталі можуть стати доступними для дотику;
b) знижується ефективність ізоляційних прокладок та перегородок;
c) знижується задана ступінь захисту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи;
d) не забезпечується можливість зняття та заміна зовнішніх оболонок без пошкодження
їх ізоляційних прокладок.
Дозволено незначне пошкодження оболонки, якщо при її виладенні не знижується безпека.
У разі сумніву подвійна, додаткова чи посилена ізоляція підлягає випробуванню на електричну
міцність відповідно до розділу 10.
Не враховують пошкодження зовнішньої поверхні, невеликі вм’ятини, якщо вони не зменшують
шляхів спливу струму та повітряні проміжки нижче значень, установлених у розділі 11, а також невеликі
сколи, якщо вони не знижують захисту від ураження електричним струмом та ступінь захисту
від проникнення пилу, твердих тіл та вологи.
4.13.2 Металеві частини світильника, що закривають струмовідні деталі, повинні мати відповідну
механічну міцність.
Відповідність перевіряють відповідно до 4.13.3—4.13.5.
4.13.3 Застосовують прямий, без шарнірів, випробувальний щуп, розміри якого відповідають
розмірам стандартного випробувального щупа згідно з ІЕС 60529. Щуп притискають до поверхні
із зусиллям 30 Н.
Під час випробування металеві частини не повинні дотикатися до струмовідних деталей.
Після випробування оболонки не повинні мати значних деформацій, а світильник має відповідати
вимогам розділу 11.
4.13.4 Світильники для важких умов експлуатації
Світильники для важких умов експлуатації повинні мати захист від проникнення твердих тіл
та вологи не менше ніж ІР54.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та відповідним випробуванням відповідно до 9.2.0.

32
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Світильники для важких умов експлуатації повинні мати достатню механічну міцність та не повинні
перекидатися за обставин, яких можна очікувати за нормальної експлуатації. Крім того, засоби кріплення
світильника до стійки повинні мати відповідну механічну міцність.
Відповідність перевіряють випробуваннями за а)—d), наведеними нижче.
a) Стаціонарні та переносні світильники для важких умов (крім ручних).
Кожен з трьох зразків світильників піддають трьом ударам, в імовірно можливих найслабших
в механічному відношенні місцях. Зразок без лампи (чи ламп) установлюють, на жорстку опорну
поверхню в робочому положенні.
Удари наносять, як це зазначено на рисунку 21, киданням сталевої кулі діаметром 50 мм, вагою
0,51 кг з висоти Н (1,3 м), що забезпечує енергією удару 6,5 Н⋅м.
Кожен з трьох зразків світильників, призначених для зовнішнього освітлення перед випро-
буванням, має бути додатково охолоджений до температури мінус (5 ± 2) оС та витриманий
за неї протягом 3 год.
Доки зразки знаходяться в такому температурному режимі, їх потрібно піддати випробуванню
на удар, зазначеному вище.
b) Ручні світильники.
Світильник кидають з висоти 1 м на бетонну поверхню чотири рази. Перед скиданням світильник
має знаходитися в горизонтальному положенні, при цьому після кожного падіння його повертають
на 90о навколо своєї осі. Випробування виконують без лампи, але захисне скло, якщо воно є, залишають.
Після випробування відповідно до 4.13.4а) чи відповідно до 4.13.4b) світильники не повинні мати
пошкоджень, які б погіршували безпечність та їхні експлуатаційні характеристики. Деталі, які за-
хищають лампу від пошкодження, не повинні послаблюватися.
Примітка. Ці деталі можуть мати незначні деформації. Руйнуванням захисного скла чи прозорого покриття можна знехтувати,
якщо вони не є єдиним засобом захисту лампи від пошкодження.

c) Світильники, укомплектовані стійками.


Світильники випробовують без ламп(и).
Світильник та стійка не повинні перекинутися під час нахилу під кутом 6о до вертикалі.
Світильник не повинен руйнуватися після чотирьох падінь у разі нахилу під кутом 15о до вертикалі.
Засоби кріплення стійки повинні витримувати вплив чотирикратної ваги світильника в най-
нестійкішому напрямку.
Якщо світильник перекинеться під час випробування на площині, нахиленій під кутом 15о
до вертикалі, випробування відповідно до 12.5.1 виконують зі світильником на горизонтальній по-
верхні в найнесприятливішому з положень, можливому під час експлуатації.
d) Світильники для тимчасового встановлення та світильники, придатні для встановлення на стійку.
Світильники мають витримати чотири удари, спричинені таким випробуванням.
Усі лампи знімають перед випробуванням.
Світильник підвішують на алюмінієвому стержні біля бетонної чи цегляної стіни. Довжина
стержня відповідає довжині стійки, зазначена як можлива висота стійки в інструкції з установлення.
Світильник підіймають, доки стержень не займе горизонтальне положення, а потім вільно
падає до стіни.
Після випробування не повинно бути будь-якого погіршення безпечності.
14.3.5 не застосовують
4.13.6 Пускорегулювальні пристрої чи трансформатори з вилками та світильники з кріпленням
в штепсельну вилку повинні мати відповідну механічну міцність.
Відповідність перевіряють випробуванням в обертовому барабані відповідно до рисунка 25.
Барабан обертають зі швидкістю 5 об/хв, створюючи відповідно 10 падінь зразка.
Зразок падає з висоти 50 см на стальну пластину товщиною 3 мм:
— 50 разів, якщо маса зразка не більше ніж 250 г;
— 25 разів, якщо маса зразка більше ніж 250 г.
Після випробування зразок не повинен мати пошкоджень, які порушують вимоги цього стандарту.
Не враховують будь-яких руйнуваннь скляної оболонки, що не впливають на працездатність. Невели-
кі сколи не враховують, якщо не порушився захист від ураження електричним струмом.
Не враховують викривлення штирів, пошкодження покриття та дрібні вм’ятини, які не знижують
шляхи спливу струму та повітряні проміжки нижче значень, зазначених у розділі 11.

33
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

4.14 Пристрої для підвішування, кріплення та регулювання


4.14.1 Механічні підвіси, кріплення та з’єднання повинні мати достатні ступені безпеки.
Перевіряння виконують такими випробуваннями.
Випробування А. Кріплення світильника до монтажної поверхні та кріпленняі інших зовнішніх
деталей, з яких складається світильник, мають бути надійно закріплені на місці. Це випробування
може бути застосовано до:
— підвісних чи стаціонарних світильників (стельових — настінних) — випробуванням додаткової
навантаги, що дорівнює чотирикратній масі укомплектованого світильника;
— зовнішніх частин, прикріплених до світильника (наприклад, розсіювач, скло, відбивач, решітка),
додатково до ваги частини, перевіряється масою, в чотири рази більшою від маси утримуваної
деталі. Немає потреби перевіряти всі зовнішні деталі, якщо дотримання вимог цього пункту є
очевидними з доступної інформації та візуального контролю, наприклад, частини, закріплені кількома гвинтами.
При цьому до світильника чи його відповідної частини протягом 1 год перпендикулярно
площині підвісу прикладають постійну рівномірно розподілену додаткову навантагу, що дорівнює
чотирикратній масі світильника. Після випробування деталі вузла підвісу та кріплення не
повинні мати помітної деформації та пошкоджень. За наявності кількох вузлів кріплення чи підвісів
випробовують окремо кожен з них.
Випробування В. Для світильника із жорстким вузлом кріплення. До світильника протягом 1 хв
прикладають за та проти годинникової стрілки крутний момент 2,5 Н⋅м. Під час випробування
не допустимо обертати світильник у кожному напрямку більше від одного оберта відносно закріпленої деталі.
Випробування С. Для жорстких консолей. Особливості випробування таких консолей:
а) для спроектованих на велике навантаження консолей (наприклад, для виробничих цехів)
має бути прикладено протягом 1 хв сила 40 Н до вільного кінця в усіх можливих напрямках, коли
стрілу консолі закріплено як в умовах експлуатації. При цьому згинальний момент повинен бути
не менше ніж 2,5 Н⋅м. Після закінчення дії сили стріла консолі не повинна мати залишкових зміщень
чи деформацій, які знижують її міцність.
b) для спроектованих на незначні навантаження консолей (наприклад, консолі для житлових
приміщень) випробування, аналогічне зазначеному в а) треба виконувати прикладенням протягом 1 хв
сили 10 Н, яка створює згинальний момент не менше ніж 1,0 Н⋅м.
Випробування D. Для світильників, які встановлюють на шинопровід. Маса світильників має
бути не більшою від значення максимального навантаження, на яке розраховано шинопровід,
та має бути зазначена виробником шинопроводу.
Випробування Е. Для світильників із затискачем-кліпсою. Силу прикладають до кабелю про-
тягом 1 хв у найбільш несприятливому положенні, можливе під час експлуатації світильника.
За допомогою затискача світильник кріплять до стандартної випробувальної «полиці», яка
виготовлена зі звичайного листового скла, мінімальною товщиною 10 мм, та до «полиці»
з максимальною товщиною скла, на яку розраховано затискач. Для цього випробування товщину
«полиці» збільшують з кроком 10 мм. Затискач має утримуватися на полиці під час дії зусилля 20 Н.
Додатково світильники із затискачем-кліпсою випробовують на хромованому металевому
полірованому стержні діаметром 20 мм. Світильник не повинен провертатися на стержні під дією
власної ваги та зрушуватися з нього під час прикладення до кабелю зусилля 20 Н. Це випробування
не виконують на світильниках, у маркованні яких зазначено «не призначені для кріплення на трубі».
Примітка 1. Збільшення товщини випробувальної «полиці» з кроком 10 мм визначають можливістю закріплення на ній затискача.
Примітка 2. Для створення необхідної товщини випробувальної «полиці» можлива багатошарова конструкція, яка складається
із шарів скла та дерева, але зовнішні поверхні мають бути зі звичайного скла.

Виробник повинен надати настанови та/чи засоби для безпечного монтування та застосування
стаціонарного світильника чи самостійного пристрою керування без пристроїв кріплення (отворів, кранштейнів
тощо), (див. 3.3), так устатковання треба розглядати як таке, що відповідає вимогам цього стандарту.
Метою цього підпункту не є перевіряння механічної міцності монтажної поверхні. Будь-яке пошкодження
монтажної поверхні не свідчить про несправність.
4.14.2 Маса світильника, який підвішують на гнучких кабелях чи шнурах, не повинна переви-
щувати 5 кг на один гнучкий кабель чи шнур. Сумарна номінальна площа поперечного перерізу жил
таких кабелів чи шнурів має бути такою, щоб навантаження на кожну жилу, не перевищувало 15 Н/мм2.
Під час використання кількох гнучких кабелів чи шнурів, інструкції з монтування мають містити всю

34
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

необхідну інформацію, щоб запобігти будь-якому перевантаженню будь-якого кабелю чи шнура та


забезпечити рівномірний розподіл навантаження.
Для розрахунку навантаження розглядають лише самі жили.
Коли маса світильника, підвішуваного на гнучких кабелях чи шнурах, перевищує 5 кг на один
гнучкий кабель чи шнур, конструкція світильника, гнучкого кабелю чи шнура має бути такою, щоб
запобігти натягу жил.
Наприклад. Кабель, який містить відповідну вантажонесівну жилу.
Маса та крутний момент ламп-світильників, призначених для вкручення в різьбові патрони Едисона
чи встановлення в байонетні патрони, не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 4.4.
Крутний момент визначають відносно точки контактів лампи-світильника із центральним контактом
різьбового патрона Едисона чи плунжерів байонетного патрона в повністю вставленому положенні.

Таблиця 4.4 — Випробування ламп-світильників


Світильники
Ламповий патрон
Маса, кг, не більше ніж Крутний момент, Н⋅м, не більше ніж

Е14 та В15 1,8 0,9

Е27 та В22 2,0 1,8


Примітка. Ці значення менші від тих, за яких треба випробовувати міцність кріплення патронів звичайних світильників.

Перевіряння виконують зовнішнім оглядом, вимірюваннями та обчисленням.


4.14.3 Вимоги для пристроїв регулювання наведено нижче.
а) Конструкція пристроїв регулювання, наприклад шарнірів, підіймальних пристроїв, регулювальних
консолей чи телескопічних труб повинні унеможливити розплющення, затискання, пошкодження
чи зкручення кабелів чи шнурів у разі повертання більше ніж на 360о під час експлуатації.
Якщо світильник має більше ніж один шарнір, то обмеження 360о стосується кожного шарніру,
якщо їх не розташовано занадто близько. Кожен випадок необхідно оцінювати в конкретній ситуації.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом та таким випробуванням.
Пристрій регулювання, оснащений відповідним кабелем чи шнуром, має витримувати зазначене
у таблиці 4.5 число циклів переміщень. Цикл переміщення — переміщення з одного крайнього
положення в інше з поверненням у вихідне положення. Частота переміщень не повинна спричиняти
помітне нагрівання пристрою регулювання та не повинна перевищувати 600 циклів за годину.
Для електромеханічних контактних систем ці випробування виконують одночасно з випробуванням
електричного з’єднання відповідно до 4.11.6.
Під час випробування значення, наведені в таблиці 5.2, не повинні перевищуватися.
Результат випробування вважають позитивним за відсутності видимих пошкоджень ізоляції
шнура та наявності не більше ніж 50 % зламаних у жилі дротин. Шнур чи кабель мають витриму-
вати випробування на опір та електричну міцність ізоляції відповідно до розділу 10.
Кулькові шарніри та подібні пристрої, які забезпечують фіксацію затискачем, випробовують
за легкого затискання, щоб запобігати залишковому тертю. За потреби, затискальні пристрої
можуть бути відрегульовані під час випробування.
Нормальний діапазон регулювання пристрою, у вигляді гнучкого рукава, становить 135о
по обидві сторони від вертикалі. Однак, якщо такий відхил досягається в результаті значного зусилля,
то дозволено згинати рукав лише до такого положення, за якого не спостерігається самоповернення.
b) Світильники з пристроями регулювання, призначеними для встановлення в межах доторкання,
мають забезпечувати роботу відповідно до їхніх функцій, без порушення стійкості світильника чи
деформації будь-якої частини конструкції, а також не спричиняти травм унаслідок впливу температури
вище, ніж установлено в таблиці 12.1.
Відповідність перевіряють переведенням світильника за допомогою засобів регулювання
в положення, найімовірніше за нормального застосування, та вимірюванням температури
під час випробування відповідно до 12.4.
c) Для світильників, призначених для встановлення в межах доторкання, температура навколо
будь-яких пристроїв регулювання, крім вихідного світлового отвору на відстані 5 см від них у будь-якому

35
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

напрямку, має відповідати значенням, наведеним у таблиці 12.1. Ці самі температурні межі застосовують
до будь-якого засобу регулювання, яке освітлюється після перенаправлення світлового пучка світильника.
Відповідність перевіряють направленням світлового пучка світильника та вимірюванням тем-
ператури під час випробування відповідно до 12.4.

Таблиця 4.5 — Випробування пристроїв регулювання

Тип світильника Число циклів переміщення

Призначений для частого регулювання, наприклад, 1 500


для освітлення креслярської дошки
Призначений для нечастого регулювання, наприклад, 150
для освітлення вітрини
Настроювані світильники 45

4.14.4 Шнури чи кабелі, які проходять усередині телескопічних труб, не повинні кріпитися зовні труби,
повинні мати пристрій. Має бути передбачено способи захисту проводів від натягу в контактних затискачах.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.14.5 Розміри спрямовувальних шківів для гнучких шнурів мають бути такими, щоб не створювати
надмірного перегину шнура. Канавки в шківах має бути добре закруглено, та діаметр шківа, виміряний
по дну канавки, має становити не менше ніж три діаметри шнура. Доступні для дотику металеві шківи
мають бути, крім світильників БННН, заземлені.
Перевіряння виконують зовнішнім оглядом.
4.14.6 Трансформатори/пускорегулювальні пристрої з вилкою та світильники з кріпленням
у штепсельній розетці не повинні створювати значного навантаження на розетку.
Відповідність перевіряють таким випробуванням. Трансформатор чи пускорегулювальний
пристрій з вилкою чи світильник з кріпленням у штепсельній розетці вставновлюють як за нор-
мальної експлуатації в стаціонарну розетку, здатну обертатися навколо горизонтальної осі,
що проходить через осьові лінії обох контактних трубок на відстані 8 мм від лицьової поверхні розетки.
Під час цього випробування пускорегулювальні пристрої з вилкою/трансформатори мають бути з’єднані
з випробним світильником кабелем довжиною 1 м кабелю чи кабелем, зазначеним виробником.
Під час випробування кабель має бути вільним.
Величина крутного моменту необхідного для утримання робочої поверхні розетки у верти-
кальному положенні, має бути не більше ніж 0,25 Н⋅м.
Для настроюваних та регульованих світильників з кріпленням у розетку сумарний крутний
момент, який передається на розетку під час регулювання, має бути не більше ніж 0,5 Н⋅м.
У розетках, застосовуваних для випробування та які мають заземлювальний контакт у ви-
гляді штиря, останній має бути демонтовано, крім розеток із захисною шторкою, який зсувається
під час уведення заземлюючого штира.
4.15 Займисті матеріали
14.15.1 Оболонки, розсіювачі та подібні деталі, які не виконують функції ізоляції та не витримують
температури 650 оС під час випробування розпеченим дротом відповідно до 13.3.2, мають бути розташовані
та надійно закріплені на такій відстані від деталей, які нагріваються, що дає змогу запобігти їхньому
займанню. Ці частини, виготовлені з легкозаймистого матеріалу, повинні мати відповідні кріпильні елементи
чи допоміжні пристрої для забезпечення безпечних відстаней.
Відстань до зазначених вище деталей, які нагріваються, має бути не менше ніж 30 мм, крім випадків,
коли є захисний екран, розташований на відстані не менше ніж 3 мм від деталей, які нагріваються. Екран
має витримувати випробування голчастим полум’ям відповідно до 13.3.1, має бути без щілин та повинен
мати габаритні розміри не менші за відповідні розміри деталей, які нагріваються. Екран не обов’язковий,
якщо світильник має ефективний захист від палаючих крапель.
Примітка. Вимоги цього пункту зображено на рисунку 4.

Не треба застосовувати такі легкозаймисті матеріали, як целулоїд.

36
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Вимоги цього пункту не поширюються на дрібні деталі, такі як затискачі для проводів та деталі
з паперу, просоченого смолою, що застосовують усередині світильника.
Не нормують відстаней до електронних кіл, якщо значення сили струму в них за ускладненого
режиму не більше ніж на 10 % вище від робочої сили струму в нормальних умовах.
Не нормують відстаней до деталей світильників, що мають безконтактний пристрій захисту від
перегріву оболонок розсіювачів та подібних деталей.
Вимоги цього підпункту не поширюються на трансформатори, що мають оболонку зі ступенем
захисту ІР20 чи вищим, які відповідають певним частинам ІЕС 61558-2 чи ІЕС 60989.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, вимірюванням та ввімкненням світильника
в ускладнений режим повільним та рівномірним збільшенням сили струму через обмотку
пускорегулювального пристрою чи трансфотматора, доки не спрацює пристрій захисту від
перегріву. Під час та після цього випробування оболонки, розсіювачі та подібні деталі не повинні
займатися, а доступні для дотику металеві деталі не повинні перебувати під напругою.
Перевіряють наявність напруги на доступних для дотику деталях випробуванням відповідно
до додатка А.
4.15.2 Світильники, виготовлені з термопластичних матеріалів, мають витримувати підвищене
нагрівання, що виникає за надзвичайних умов роботи пускорегулювальних пристроїв чи трансфор-
маторів та електронних пристроїв з тим, щоб не виникало небезпеки як за нормальної експлуатації.
Цю вимогу треба забезпечувати:
a) конструкцією світильника, що гарантує:
— збереження початкового положення складників під час виникнення надзвичайного режиму,
наприклад, зо допомогою опор, стійких до перегріву;
— неможливість перегріву деталей світильника, які захищають струмовідні частини
від випадкового дотику.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та/чи випробуванням відповідно до 12.7.1.
b) застосування пристрою обмеження перегрів пускорегулювального пристрою
чи трансформатора та електронного пристрою для обмеження температури в точках кріплення
їх та інших частин світильника до безпечного рівня температури. Пристрій обмеження перегріву може
бути автоматично відновлюваним, з відновлюванням уручну чи виконаний за принципом теплового
роз’єднувача.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 12.7.2;
с) термопластичні матеріали, які застосовують у світильниках, мають витримувати температуру
нагріву, що виникає під час застосування пускорегулювального пристрою з тепловим захистом згідно
з додатковим стандартом.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 12.7.2.
4.16 Світильники для встановлення на нормальнозаймисті поверхні
Світильники, що класифікують як придатні для встановлення на поверхню з нормальнозаймистого
матеріалу, мають відповідати одній з вимог наведених у 4.16.1, 4.16.2 чи 4.16.3.
Примітка 1. У таблиці N.1 наведено рекомендації із застосування символу та засторог.

Вимоги цього підрозділу не поширюються на трансформати з оболонкою зі ступенем захисту


ІР20 чи вище, що відповідає ІЕС 61558 (усі частини). Вимоги 4.16.1 застосовують до безпечних розділових
трансформаторів та блоків живлення, розташованих у світильнику та відповідають вимогам ІЕС 61558-2-5. Вимоги
цього підрозділу не поширюються на електронні пристрої керування лампи та дрібні вузли з обмотками,
що можуть бути умонтовані в ці блоки.
Примітка 2. Прикладами дрібних вузлів з обмотками є обмотки з феритовими чи пластинчатими осердями, які, зазвичай, установлюють
на друкованій монтажній платі.

Для світильників, що містять пристрій керування лампи, відповідність цій вимозі має бути забезпе-
чено розташуванням пристрою керування лампами відносно поверхні монтажу згідно з вимогами 4.16.1,
чи використанням теплового вимикача (реле) відповідно до 4.16.2 чи перевірянням відповідно до 4.16.3.
Світильники, що не містять пристрою керування лампи, мають відповідати розділу 12.
4.16.1 Пристрій керування лампи належить віддаляти від монтажної поверхні на відстань не менше ніж:
a) 10 мм, охоплюючи товщину матеріалу корпуса світильника, якщо ця відстань охоплює повітряний
проміжок не менше ніж 3 мм між зовнішньою поверхнею корпуса світильника та поверхнею монтажу

37
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

поблизу пристрою керування лампи та повітряний проміжок не менше ніж 3 мм між корпусом пристрою
керування лампи та внутрішньою поверхнею корпуса світильника. Якщо пристрій керування не має
корпусу, то відстань 10 мм треба відраховувати від його активних частин, наприклад, обмоток.
Корпус світильника в площині проекції пристрою керування лампи має бути суцільним, якщо відстань
між активною частиною пристрою керування лампи та монтажною поверхнею, крім вимог b) менше ніж 35 мм;
чи
b) 35 мм.
Примітка. Відстань 35 мм забезпечують установленням світильників на скобу та застосовують у випадках, якщо відстань
між корпусом пускорегулювального пристрою та монтажною поверхнею суттєво перевищує 10 мм.

В обох випадках конструкція світильника має бути такою, щоб автоматично забезпечувати повітряний
проміжок після встановлення світильника за нормальної експлуатації.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та вимірюванням.
4.16.2 Світильник повинен мати пристрій безконтактного керування температурою, який обмежує
нагрівання його поверхні монтажу до безпечного значення. Цей пристрій може знаходитися на будь-
якій зовнішній поверхні пускорегулювального пристрою чи бути складовою частиною пристрою керування
лампи з тепловим захистом згідно з відповідним стандартом на пристрій керування.
Пристрій безконтактного керування температурою може бути чи тепловим розривачем з автоматичним
чи відновленням уручну, чи тепловим запобіжником (тепловий розривник, який спрацьовує один раз
та потребує заміни).
Пристрій безконтактного керування температурою, що знаходиться на зовнішній поверхні при-
строю керування лампи, не повинен бути вставного чи іншого легкознімюваного типу. Його належить
стаціонарно закріпити на пускорегулювальному пристрої чи трансформаторі.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та випробуванням відповідно до 12.6.2.
Вимоги цього пункту вважають виконаними для світильників, що містять пускорегулювальні
пристрої чи трансформатори з тепловим захистом «класу Р», марковані символом також,
що містять пускорегулювальний пристрій чи трансформатор з тепловим захистом, регламентованою
температурою відповідно до марковання символу , із зазначенням температури, що дорівнює та/чи
нижче ніж 130 оС згідно з додатковим стандартом без будь-яких додаткових випробувань.
Світильники, що містять пускорегулювальні пристрої чи трансформатори без символу температур-
ного захисту чи з маркованням температури понад 130 оС, мають відповідати вимогам 4.16.1 чи 4.16.3.
4.16.3 Якщо світильник не відповідає вимогам 4.16.1 та пристрій керування температурою, відповідно
до 4.16.2, відсутній, то його належить випробовувати відповідно до 12.6.
Примітка. Цю вимогу та випробування ґрунтують на припущенні, що за відмови (пошкодженні) пускорегулювального пристрою
чи трансформатора, наприклад, за міжвиткового короткого замикання чи замиканні обмотки на корпус, температура обмотки пус-
корегулювального пристрою чи трансформатора протягом не менше ніж 15 хв не перевищить 350 оС та в цьому разі температура
на поверхні монтажу за цей час не буде вище ніж 180 оС.
4.17 Зливні отвори
Конструкція крапле-, дощо-, бризко- та струменезахищених світильників має забезпечувати ефек-
тивний відвід накопичуваної у світильнику води, наприклад, через один чи кілька зливних отворів.
У водонепроникних світильниках не повинно бути жодних пристроїв для відведення води.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та випробуванням відповідно до розділу 9.
Примітка. Зливний отвір на поверхні світильника, яка дотикається до монтажної поверхні, ефективний лише за наявності проміжку
не менше ніж 5 мм між монтажною поверхнею та світильником, наприклад, завдяки виступам, розташованим на поверхні світильника.

4.18 Захист від корозії


Примітка. Деякі випробування відповідно до 4.18 та додатка F можуть бути руйнівними, тому допустимо виконувати їх на окремих
зразках, відповідно до 0.4.2.

4.18.1 Металеві деталі крапле-, дощо-, бризко- та струменезахищених світильників, а також водонепроник-
них за герметичних світильників, корозія яких може порушити їхню безпеку, повинні мати відповідний захист.
Відповідність перевіряють таким випробуванням.
Випробні деталі знежирюють. Потім ці деталі на 10 хв занурюють у 10-відсотковий розчин хлор-
ного амонію за температури (20 ± 5) оС. Не обсушуючи, а лише струсивши краплі, деталі на 10 хв роз-
міщують у камері вологи за температури (20 ± 5) оС.
Після висушування деталей у термостаті за температури (100 ± 5) оС протягом 10 хв на їхній
поверхні не повинно бути жодних ознак корозії.
Примітка. Сліди корозії на гострих краях та жовтувату плівку, яку видаляють протиранням, не враховують.

38
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Для невеликих спіральних пружин та подібних деталей, а також деталей, недоступних для проти-
рання, достатнім захистом від корозії можна вважати змащування. Перевіряння таких деталей викону-
ють лише за сумніву в ефективності змащування та без попереднього очищення від мастила.
4.18.2 Контакти та інші деталі з міді чи мідних сплавів, належить захищати від окиснювання, якщо
це може спричиняти зниження безпечності світильника.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до додатка F на зразках, які ще не випробували.
4.18.3 Деталі з алюмінію та його сплавів крапле-, дощо-, бризко-, та струменезахищених світильників,
а також водонепроникних та герметичних тиском світильників мають бути захищені від корозії, якщо
відсутність такого захисту може спричиняти зниження безпечності під час роботи світильників.
Примітка. У додатку L наведено рекомендації для захисту від корозії.
4.19 Імпульсний запалювальний пристрій
Імпульсні запалювальні пристрої, які застосовують у світильниках мають бути електрично суміс-
ними з установленими у світильнику пускорегулювальними пристроями.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
4.20 Світильники для важких умов експлуатування. Вимоги до вібрації
Світильники для важких умовах експлуатації мають бути стійкими до вібрації.
Відповідність перевіряють наступним випробуванням на дію вібрацію (як зазначено в IEC 60068-2-6).
Світильник закріплюють на вібростенді в найнесприятливішому положенні, що може
відбуватися під час експлуатації.
Параметри вібрації в найнесприятливішому напрямку:
— тривалість — 30 хв.
— амплітуда — 0,35 мм.
— діапазон частот — 10 Гц, 55 Гц, 10 Гц.
— частота розгортки — приблизно одна октава за хвилину.
Після випробування світильник не повинен мати послаблення конструкції, яке може погіршити
його безпечність.
4.21 Захисний екран
4.21.1 Світильники з вольфрамово-галогенними лампами розжарювання та металогалогенними
лампами мають бути оснащені захисним екраном, через можливість ризику руйнування лампи.
Для вольфрамово-галогенних ламп екрани мають бути скляними.
Світильники, призначені для застосування лише із самоекранованими лампами, звільняються
від цієї вимоги, але їх має бути позначено відповідним знаком (див. рисунок 1).
Примітка 1. Лампи, призначені для роботи у світильниках із захисним екраном, який є частиної світильника, повинні мати
відповідний застережний напис в інструкції виробника чи їх паковання маркують символом, наведеним нижче:

[IEC 60417-6071 (2011–09): Увага! Незахищена лампа]


Примітка 2. Для ламп, призначені для роботи у світильниках без захисного екрана, які є частиною конструкції світильника
(самоекрановані лампи), паковання маркують символом, наведеним нижче:

[IEC 60417-6030 (2009–11): Самоекранована лампа, узагальнено]


4.21.2 Деталі відсіку для лампи має бути сконструйовано так, щоб уламки зруйнованої лампи,
не спричинили їхнього пошкодження.
4.21.3 Усі отвори у світильнику має бути розміщено так, щоб будь-які уламки зруйнованої лампи
не змогли безперешкодно випасти зі світильника (по лінії прямого зору), ураховуючи й тильну сторону
вмонтовуваних світильників.

39
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

4.21.4 Відповідність перелікам 4.21.1—4.21.3 виконують зовнішнім оглядом та такими випробуваннями:


— захисний екран має витримувати випробування на удар відповідно до 4.13.1 за величини
енергії удару для крихких деталей, зазначені в таблиці 4.3. Якщо кріплення скланого екрана
сконструйовано протистояти виключно ударам зсередини, то випробування відповідно до 4.13.1
треба, по можливості, виконувати в цьому напрямку;
— деталі відсіку для лампи, виготовлені з ізоляційного матеріалу, мають витримувати
випробування на вогнестійкість відповідно до 13.3.2.
Примітка 1. Цю вимогу введено для покращення безпечності в разі випадкового пошкодження лампи чи неправильного її за-
стосування. Наявні відкриті світильники, які не мають захисного екрана, не обов’язково є небезпечними.
Примітка 2. Випробування на удар відповідно до 4.13.1, які виконують із зовнішньої сторони, вважають жорсткішими, ніж удари
часток скла зруйнованої лампи. Тому окремі випробування, які імітують останнє, не є необхідними.
4.22 Пристосовані до лампи пристрої
Світильники не повинні містити прилаштованих до ламп пристосовань, які можуть спричиняти
додаткове нагрівання чи пошкодження ламп, цоколів чи патронів світильників чи пристосовань.
Пристосовання, які прилаштовують до люмінесцентних ламп можуть бути дозволені лише, якщо вони
обумовлені чи надані виробником світильника. Загальна вага лампи з пристосованням має бути не більше ніж:
— 200 г — для ламп із цоколем G5, та
— 500 г — для ламп із цоколем G13.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, зважуванням та вимірюванням температури, за потреби.
Примітка. Прикладами пристосованих до ламп розжарювання пристроїв, які не відповідають цій вимозі, є чашоподібні дзеркальні
відбивачі, відбивачі навколо ламп тощо. Прикладами пристроїв, що можуть бути допустимими, є пружинні затискачі для кріплення
до ламп легких розсіювачів та подібні їм інші деталі.

4.23 Лампи-світильники
Лампи-світильники мають відповідати всім вимогам для світильників класу захисту II.
Примітка. Символ класу захисту II не зазначають, якщо його маркують на світильнику, в комплект якого входить лампа-світильник.
4.24 Фотобіологічні небезпеки
4.24.1 Ультрафіолетове випромінення
Світильники з галогенними лампами розжарювання та металогалогенним лампами, не повинні створювати
надмірне УФ-випромінення. Для самоекранованих ламп цю вимогу забезпечено конструкцією лампи.
У галогенних лампах розжарювання та більшості металогалогенних ламп, для яких необхідний
захисний екран, будь-яке скло зменшує УФ-випромінення до достатньо низького рівня.
Марковання ламп див. IEC 60432-3 та IEC 62035.
Для деяких металогалогенних ламп з високим рівнем випромінення, у додатку Р наведено методи,
які забезпечують достатнє екранування УФ-випромінення світильника.
Примітка. Додаток Р містить процедури А чи В для розрахунку ефективного захисту від випромінення.
4.24.2 Небезпека синього світла для сітчатки
Світильники з джерелами світла, перевіряння яких на небезпеку синього світла для сітчатки, має
бути оцінено згідно з IEC/TR 62778.
Використання джерел світла, віднесені до групи ризику синього світла, більше ніж RG2, не передбачено.
Для цих типів джерел світла необхідне застосування, додаткових суворіших вимог.
Примітка 1. На теперішній час єдиними джерелами світла, де треба враховувати небезпеку синього світла, є: світлодіодні,
металогалогенові та деякі спеціальні вольфрамово-галогенні лампи.
Примітка 2. Вимоги до світильників, які використовують джерела світла RG3, ще не розроблено, оскільки ці продукти не є
загальнодоступними на ринку. Додаткові вимоги буде розроблено, якщо це буде необхідно в майбутньому.
Вимоги щодо небезпеки синього світла до сітчатки не застосовують до світильників, у яких використовують
джерела світла, що належать без обмежень до груп ризику RG0 чи RG1 згідно з IEC/TR 62778, чи до повністю
укомплектованих світильників, оцінених без обмежень за групами ризику RG0 чи RG1.
Для світильників з пороговим освітленням Ethr згідно з IEC/TR 62778, застосовують такі вимоги:
а) для стаціонарних світильників треба виконати додаткову оцінку згідно з IEC/TR 62778 відстані Х м
між світильником та границею між RG2 та RG1. Світильник повинен мати марковання та інструкції
відповідно до 3.2.23;
b) переносні та регульовані світильники, які згідно з IEC/TR 62778 на відстані 200 мм належать
до групи ризику, що перевищує RG1, повинні мати марковання відповідно до 3.2.23.
Примітка 3. За потреби для джерел світла надають інформація про небезпеку синього світла, передбачену стандартами безпеки для джерела.
Примітка 4. Деякі конструкційні рішення світильників, наприклад світильники з незнімними джерелами світла, можуть потребувати
випробування світильника в цілому.
Примітка 5. Задекларовані виробниками фотометричні параметри для світильника може бути використано як основу для оцінки,
наведеної в «a».

40
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Переносні дитячі світильники, охоплені IEC 60598-2-10, та світильники нічні на штепсельній вилці,
охоплені IEC 60598-2-12, на відстані 200 мм не повинні перевищувати RG1 згідно з IEC/TR 62778.
Примітка 6. Далі буде внесено зміни, що стосуються IEC 60598-2-10 та IEC 60598-2-12.

4.25 Механічна безпека


Світильники не провинні мати гострих виступів чи країв, які під час встановлення чи експлуатації,
чи ремонтування світильника можуть становити небезпеку для користувача.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
4.26 Захист від короткого замикання
4.26.1 Необхідно вжити необхідні заходи щодо безпеки проти випадкового короткого замикання
неізольованих деталей різної полярності, доступних для дотику та які знаходяться під БННН.
Примітка. Світильники класу захисту III, що живиться від окремого джерела БННН, яке не входить у комплект постачання
чи не обумовлене в супровідній документації, повинні мати лише один ізольований провід. За відсутності ізоляції виробник світильників
повинен зазначити максимальну вихідну потужність та тип базового джерела БННН та із цим трансформатором/перетворювачем мають
бути виконані випробування відповідно до 4.26.2.

4.26.2 Типові випробування виконують за значення напруги 0,9—1,1 від нормованої напруги та за
номінального навантаження. Випробувальний ланцюг, визначений у 4.26.3, накладають на неізольовані
доступні для дотику деталі, що знаходяться під БННН. У разі навантаження обох кінців вагою до 250 г,
випробувальний ланцюг має перемикати неізольовані частини за найкоротшого можливого шляху. У цьому
разі маса ланцюга дорівнює
(15 ꞌXꞌ) g,
де ꞌXꞌ — відстань між провідниками у ненавантаженому стані в сантиметрах.
Випробувальний ланцюг не повинен плавитися, температура в будь-якому місці випробного зраз-
ка не повинна перевищувати значень температури, наведених у таблицях 12.1 та 12.2.
4.26.3 Випробувальний ланцюг: ланцюг певної довжини, з металу без покриття, відповідно до рисунка 29,
виготовлений зі сплаву міді 63 % та цинку 37 %. Ланцюг повинен мати опір 2,5 Ом/м ± 20 % у разі роз-
тягування його зусиллям 200 г/м. Значення опору випробувального кола потрібно перевіряти перед
кожним вимірюванням.
4.27 Клемні колодки з умонтованим безгвинтовим затискачем для заземлення
Клемні колодки з умонтованим безгвинтовим затискачем для заземлення монтують згідно з вимогами,
установленими виробником з урахуванням додатка V цього стандарту.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
4.28 Кріплення пристрою теплового керування
Будь-які пристрої температурного керування, розташовані поза пристроєм керування лампою,
не повинні бути вставного чи іншого легкозамінюваного типу. Вони мають залишатися в заданому
положенні відносно пристрою керування.
Клейове кріплення пристроїв температурого керування не повинно застосовуватись, якщо ультрафіо-
летове випромінювання лампи, може погіршити надійність фіксації протягом усього терміну роботи світильника.
Пристрій температурного контролю не повинен встановлюватися поза корпусом світильника.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та, у разі, клейового кріплення пристроїв тем-
пературого керування таким випробуванням.
Пристрій температурого контролю, разом з пускорегулювальним притсроєм чи трансформа-
тором, на якому його закріплено, піддають випробуванню зміни температури згідно з IEC 60068-2-14,
випробування Na, з такими уточненнями.
Зразок піддають впливу 100 циклів зміни температури від мінімального до максимального значень,
наведених нижче.
Максимальне значення температури — це значення температури, клеючого матеріалу,
коли через пускорегулювальний пристрій чи трансформатор проходить струм, що дорівнює 0,95
від найменшого значення сили струму, який приводить до спрацьовування захисного пристрою
в установленому режимі;
Мінімальне значення температури випробування — 0 оС.
Тривалість витримування за кожного значення температури становить 30 хв.
Нормований ІЕС 60068-2-14, стандартний час переходу становить від 2 хв до 3 хв. Під час
використання автоматичної системи випробування допустимий менше ніж 30 с час переходу (t2).

41
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Під час випробування пристрій температурного контролю не повинен зазнавати жодних змін
кріплення, що погіршує його подальше використання, особливо стосовно його робочої температури.
Після випробування пристрій температурного контролю не повинен бути від’єднаний чи переміщений
з його первинного положення.
Трансформатори, що відповідають вимогам IEC 61558 (усі частини), не піддають цьому випробуванню.
4.29 Світильник з незмінним джерелом світла
Має бути унеможливлено заміну струмовідних деталей та/чи отримання доступу до них без руй-
нування світильника чи його частин.
Відповідність перевіряється таким випробуванням.
Частини світильника, через які є доступ до джерела світла, які можна відкрити вручну чи інстру-
ментом мають бути відкриті чи демонтовані.
Частини світильника, які герметично прикріплені, приклеєні чи закріплені гвинтами, які
розроблені для одноразового використання чи незнімні перегородки, не відкривають.
Після видалення всіх частин, зазначених вище, не повинно бути доступу до струмовідних деталей,
що перевіряється за допомогою щупа методом випробування відповідно до розділу 8 цього стандарту.
4.30 Світильники з джерелами світла, не призначеними для заміни користувачем
Якщо для захисту від ураження електричним струмом джерело світла, не призначене для за-
міни користувачем, закрите захисною оболонкою, та якщо оболонка промаркована символом «Увага,
небезпека ураження електричним струмом», відповідно до 3.2.24, то під час випробування та переві-
ряння згідно з розділом 8 цього стандарту, оболонка має залишатися на місці. Оболонка має бути на-
дійно закріпленою в положенні принаймні двома незалежними фіксаторами, видалення яких потребує
використання інструмента, наприклад, два гвинти.
4.31 Ізоляція між колами
Світильники, що містять трансформатори чи пристрої керування, які забезпечують ізоляцію
між колами та світильника з колами, ізольованими від джерела НН, повинні мати достатню ізоляцію
для безпечної експлуатації, як між внутрішніми колами так і між ними та зовнішніми доступними стру-
мопровідними частинами.
Цю вимогу застосовують і до кіл, які з’єднують контакти керування керованого світильника, якщо
необхідно забезпечити однаковий рівень ізоляції всіх складників. Під час визначення типу кола, треба
враховувати інформацію, надану виробником контрольно-вимірювальних приладів (див. 7.1 k) ІЕС 61347-1).
Примітка. Наразі на ринку доступні наступні типи систем керування:

— сигнал керування ФННН, відокремлений від джрела НН основною ізоляцією (наприклад, цифровий
адресний інтерфейс освітлення (DALI) та регулювання напругою постійного струму 1 В—10 В);
— сигнал керування БННН (наприклад, цифрова багатоканальна система (DMX);
— сигнал керування, неізольований від джерела НН (наприклад, кнопка керування/відсічка
по фазі/ступінчасте світлорегулювання).
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
4.31.1 Кола БННН
Для живлення кіл БННН може бути використано такі джерела:
— безпечний розділовий трансформатор згідно з IEC 61558-2-6 чи відповідної частини 2 IEC 61558;
— пристрій керування, що забезпечує БННН згідно з IEC 61347 (усі частини);
— електрохімічне джерело (наприклад, акумулятор) чи інше джерело, незалежне від кола вищої напруги.
Напруга в колах не має перевищувати обмежень, визначених для ННН.
Кола БННН має бути ізольовано від джерела НН подвійною чи посиленою ізоляцією (за робочої
напруги, що дорівнює напрузі джерела НН).
Кола БННН має бути ізольовано від інших кіл не БННН (за винятком ФННН) подвійною чи поси-
леною ізоляцію (за робочої напруги, що дорівнює найбільшій напрузі в колах).
Кола БННН має бути ізольовано від кіл ФННН додатковою ізоляцією (за робочої напруги, яка до-
рівнює робочій напрузі джерела НН).
Кола БННН має бути ізольовано від інших кіл БННН основною ізоляцією (зa робочої напруги, яка
дорівнює найбільшій напрузі в колах).
Кола БННН має бути ізольовано від доступних провідних деталей ізоляцією відповідно до таблиці X.1.

42
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

У разі відповідності пристроїв керування IEC 61347 (усі частини), БННН, яку треба застосовувати під час
оцінювання для ізоляції, — це максимальна вихідна напруга, позначена на пристрої керування як «U-OUT».
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та випробуваннями, згідно з розділами 8, 10
та 11 цього стандарту.
Вилки та розетки систем БННН мають відповідати таким вимогам:
— вилки не повинні входити в розетки систем з іншою напругою;
— розетки не повинні приймати вилки систем з іншою напругою;
— вилки та розетки систем БННН не повинні мати захисного проводу.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
4.31.2 Кола ФННН
Для забезпечення кіл ФННН може бути використано такі джерела:
— розподільчий трансформатор згідно з IEC 61558-2-1 чи відповідної частини 2 ІЕС 61558;
— розподільчий пристрій керування, що забезпечує основну ізоляцію між вхідними та вихідними
колами згідно з IEC 61347 (усі частини);
— електрохімічне джерело (наприклад, акумуляторна) чи інше джерело в колі, відокремлене
від джерела НН лише основною ізоляцією.
Напруга в колах не повинна перевищувати меж установлених для ННН.
Кола ФННН має бути ізольовано від джерела НН, щонайменше, основною ізоляцією (за робочої
напруги, що дорівнює напрузі джерела НН).
Кола ФННН не треба ізолювати від кола захисного заземлення, за винятком функціонального призначення.
Кола ФННН має бути ізольовано від доступних для дотику провідних деталей ізоляцією згідно
з таблицею X.1.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та випробуваннями, згідно з розділами 8, 10
та 11 цього стандарту
Вилки та розетки систем ФННН мають відповідати таким вимогам:
— вилки не повинні входити в розетки систем з іншою напругою;
— розетки не повинні приймати вилки систем з іншою напругою;
— розетки не повинні мати захисного проводу.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
4.31.3 Інші кола
Ізоляція між колами, відмінними від ФННН чи БННН, та доступними струмопровідними частинами
має відповідати вимогам, наведеним у таблиці X.1.
До конструкцій класу захисту II, у яких для захисту від непрямих дотиків до струмовідних деталей
використовують вирівнювання потенціалів (див. таблицю X.1), застосовують такі вимоги
— усі провідні частини з’єднуються так, що за двох пробоїв ізоляції виникає коротке замикання;
— щоб перевірити, чи провідні деталі надійно з’єднані разом, необхідно виконати випробування
відповідно до 7.2.3 (перевіряння неперервність кола заземлення за струму 10 А).
— у разі пробою ізоляції між струмовідними деталями та доступними для дотику частинами,
струмопровідна частина не повинна стати частиною, яка може спричинити ураження електричним
струмом відповідно до додатку А цього стандарту.
— для установок основний-підпорядкований (наприклад, пристрій керування встановлений в основному
світильнику одночасно живіть підпорядкований), для запобігання виникненню небезпечної напруги між доступними
для дотику світильниками треба використовувати вирівнювання потенціалів між світильниками. Для цього основний
світильник повинен мати контактний затискач для з’єднання доступних для дотику провідних частин підпо-
рядкованих світильників, які мають належати до класу захисту I.
Відповідність перевіряють, застосовуючи вимоги цього стандарту для перевіряння ізоляції
згідно з додатком Х.
Примітка. Прикладами кіл такого типу є:

— вихідні кола пускорегулювальних пристроїв згідно з IEC 61347 (усі частини);


— кола, що живляться від розподільчого трансформатора згідно з IEC 61558-2-4 чи відповідного;
— кола, що живляться від розподільчого трансформатора згідно з IEC 61558-2-1, які не відповідають
вимогам ФННН,

43
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

— кола, що живляться від розподільчого пристрою керування (крім ФННН) та ізольованим пристроєм
керування згідно з IEC 61347 (усі частини).
4.32 Пристрої захисту від перенапруг
Пристрої захисту від перенапруг мають відповідати вимогам IEC 61643-11. Зовнішні відносно
до пристроїв керування пристрої захисту від перенапруг, заземлені пристрої захисту від перенапруг, має
бути використано лише в стаціонарних світильниках та з’єднуватися лише із захисним заземленням.

5 ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ ПРОВОДКА


5.1 Загальні положення
Цей розділ установлює загальні вимоги приєднання до електричної мережі живлення та вимоги
до внутрішньої проводки світильників.
5.2 Приєднання до джерела живлення та зовнішня проводка
5.2.1 Світильники повинні мати один з таких способів приєднання до мережі:
— стаціонарні світильники пристрої для приєднання світильників; контактні затискачі;
штепсельні вилки для приєднання до розетки; приєднувальні
проводи (кінці):
за прийняття решення щодо постачання пристрою підключення
треба враховувати національні правила (практика) монтажу.
Якщо світильник постачають з та без з’єднувальних проводів
(кінців) до джерела живлення, виробник світильника повинен
вказати, яку клемну колодку згідно з EN 60998-2-1 чи EN 60998-2-2
можна використовувати; має бути зазначено чи клемна колодка,
чи визначено таке:
— тип затискачів (гвинтовий/безгвинтовий);
— кількість затискачів;
— нормована напруга;
— номінал з’єднувального конденсатора;
— необхідне підготування кінців проводів;
— спосіб кріплення.
Має бути застосовано вимоги відповідно до 4.6, 4.7.1, 4.7.2,
4.10.1, 11.2, 12 та 13.2;
шнури живлення; перехідники для приєднання до шинопроводу,
пристрій уводу; монтажні муфти
— переносні світильники шнури живлення; вилки; пристрій уводу
— світильники для монтажу на шинопроводі перехідники чи з’єднувачі;
— лампи-світильники цоколі з різьбою Едисона чи байонетні

Переносні настінні світильники, що мають розподільчу коробку з пристроєм кріплення шнура,


можна постачати без невідокремлюваного гнучкого кабелю чи шнура, якщо до світильника долучено
інструкцію для монтування.
Світильники, які за інструкціями виробника можна застосовувати на вулиці, не повинні мати зовнішніх
проводів з поліхлорвініловою ізоляцією. Цю вимогу не застосовують до світильників класу захисту III
чи світильників з колами БННН (до 25 В а.с. чи 60 В d.c.), а також до зовнішньої проводки, захищеної від
впливу зовнішнього середовища іншими засобами, наприклад, до проводки між ламповим відсіком
та блоком приєднання до мережі живлення всередині освітлювальної опори (по всій її довжині).
Примітка 1. В Австралії, Австрії та Японії допустимо застосування кабелів з поліхлорвініловою ізоляцією у світильниках
зовнішнього використання.
Примітка 2. Настінний світильник, може бути переносним, якщо він кріпиться до своєї опори за допомогою крильчатого гвинта,
затискача-кліпси чи гака (див. 1.2.9).
Примітка 3. У деяких країнах, світильники призначені для з’єднання через штепсельну розетку, мають постачатись разом
з шнуром живлення та відповідною вилкою.

5.2.2 Шнури живлення, призначені для приєднання до мережі, які постачає виробник світильника,
повинні мати електричні та механічні характеристики не нижчі, зазначених у таблиці 5.1 типів, згідно
з EN 50525 та бути стійкими до дії підвищених температур, що можуть виникати під час експлуатації.

44
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Провідники захищені лише основною ізоляцією, випробовують на електричну міцності згідно


з розділом 10 для БННН (500 В).

Таблиця 5.1 — Шнури живлення

Світильник Гума ПВХ Ізоляції немає

Звичайні світильники класу захисту І H03RT-Hc H03VVH2-Fc


H03VV-Fc
Звичайні світильники класу захисту II H05RR-Fc H03VVH2-Fc
H03VV-Fc
Світильники, крім звичайних світильників класів H05RN-Fc H03VVH2-Fac
захисту I та II H03VV-Fac
Світильники переносні для важких умов експлуатації H07RT-Fc —
Світильники класу захисту III чи з колами БННН Неізольований
(до 25 В a.с. чи 60 В d.с.) провідникbd
Світильники класу захисту III чи з колами БННН
Провідник захищено
(вище ніж 25 В a.с. чи 60 В d.с.), зокрема 50 В а.c.
лише основною ізоляцєю
чи 120 V d.c.
a
Лише для внутрішнього використання.
b
Згідно з HD 60364 Електротехнічні споруди будівель неізольовані провідники не дозволено застосовувати в деяких спеці-
альних спорудах та приміщеннях, наприклад, HD 60364-7-701 Приміщення з ванною чи душем.
c
Для напруг живлення більше ніж 250 В може бути потреба в застосуванні кабелів та шнурів, призначених для вищих напруг,
ніж наведено в таблиці вище.

Для забезпечення необхідної механічної міцності площа номінального поперечного перерізу жили
має бути не менше ніж:
— 0,75 мм2 — для звичайних світильників;
— 1,0 мм2 — для решти світильників.
Якщо світильник містить розетку на 10/16 А, то площа номінального поперечного перерізу гнучкого
шнура повинна бути не менше ніж 1,5 мм2.
Зовнішні кабелі світильників класу захисту III чи кіла БННН у світильниках чи ті, що використовуються
для з’єднання БННН між частинами інших типів світильників з максимальним номінальним струмом
не більше ніж 2 А, можуть мати площу поперечного перерізу менше ніж 0,75 мм2 чи 1,0 мм2,
але не менше ніж 0,4 мм2, за умови забезпечення необхідних струмових навантажень та механічних характе-
ристик. Жили двожильних чи багатожильних кабелів можуть мати площу поперечного перерізу не менше
ніж 0,2 мм2, якщо під час роботи з відповідним пристроєм керування кабель може витримувати нормаль-
не струмове навантаження та струм короткого замикання.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та перевірянням відповідно до 5.2.10.
5.2.3 Якщо світильник має шнур живлення, то його потрібно приєднувати до світильника одним
з таких способів:
— приєднання типу X;
— приєднання типу Y;
— приєднання типу Z.
5.2.4 Відповідність перевіряють згідно з вимогами 5.2.1—5.2.3 зовнішнім оглядом та за потреби,
з установленням відповідного гнучкого кабелю чи шнура.
5.2.5 Контакти всередині світильників, у яких застосовують приєднання типу Z, не допустимо
виконувати гвинтовим з’єднанням.
5.2.6 Кабельні вводи мають забезпечити введення труб чи захисної оболонки кабелю чи гнуч-
кого шнура так, щоб їхні жили було повністю захищено, та забезпечувати, за встановлення, захист
від проникнення пилу чи вологи відповідно до класифікації світильника.
5.2.7 Кабельні вводи із твердих матеріалів для зовнішніх кабелів чи шнурів повинні мати закруглені
кромки радіусом 0,5 мм.
Відповідність перевіряють згідно з вимогами 5.2.5—5.2.7 зовнішнім оглядом та пробним монтуванням.

45
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

5.2.8 У переносних, крім настінних, та регульованих світильниках класу захисту II, у яких
гнучкі кабелі чи шнури доторкаються до доступних для дотику металевих деталей безпосередньо
або через інші металеві деталі, отвори для вводу кабелю повинні мати втулки з ізоляційного матеріалу
із закругленими краями, та їхнє кріплення має унеможливлювати вільне зняття. Втулки, матеріал яких
з часом руйнується (наприклад, гума), не треба застосовувати в отворах з гострими краями.
Примітка 1. Термін «легкознімна втулка» використовують для опису втулки, яку можна витягнути з місця монтування під час
переміщення світильника протягом його життя чи непередбаченим рухом світильника. Приклади прийнятих закріплень включають
використання стопорної гайки, відповідного клейового матеріалу, такого як самотужавка смола, чи належно підібраного розміру муфти.
Примітка 2. Прикладом матеріалу, властивості яких погіршуються з часом, є натуральна резина.

Труби та інші засоби захисту гнучких кабелів чи шнурів у місцях їхнього вводу у світильник мають
бути з ізоляційного матеріалу.
Спіральні металеві пружини та аналогічні деталі, навіть якщо вони мають ізоляційне покриття,
не вважають захистом.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
5.2.9 Втулки з різьбою мають бути жорстко закріплені у світильнику. Якщо їх приклеюють, то за-
стосовують самотужавкі смоли.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
5.2.10 Світильники, що містять чи розраховані на застосування незнімних гнучких кабелів
або шнурів повинні мати такий пристрій їхнього кріплення, який захищає жили від натягу та скручування,
якщо їх приєднують до контактних затискачів та захищають їхню оболонку від стирання. Спосіб за-
хисту від натягу та скручування має бути чітко видимий. Випробування світильників, які постачають
без кабелю чи шнура, виконують з відповідними кабелями чи шнурами максимального та мінімального
розмірів, рекомендованих виробником світильника.
Не допускають такий увід у світильник гнучкого кабелю чи шнура, за якого кабель чи шнур піддають
надлишковим механічним чи тепловим навантаженням. Не дозволено зв’язувати кабель чи шнур усе-
редині світильника вузлом чи прив’язувати кінці шпагатом.
Пристрій кріплення шнура має бути з ізоляційного матеріалу чи містити жорстко закріплену ізоляційну
прокладку для захисту доступних для дотику металевих струмовідних деталей від потрапляння під
напругу під час пошкодження ізоляції кабелю чи шнура.
5.2.10.1 Пристрої приєднання шнура типу X має бути сконструйовано та розташовано так, щоб:
a) хоча б одну з деталей пристрою має бути жорстко прикріплено до світильника чи виконано
як одне ціле зі світильником.
Примітка. Пристрій вважають жорстко закріпленим чи встановленим на світильнику, якщо в нього вставлено проводи
та світильник повністю зібрано;

b) їх могло бути розраховано для різних типів шнурів живлення, крім випадків, коли світильник
допускає приєднання лише одного типу кабелю чи шнура;
c) вони не повинні пошкоджувати шнура живлення, та повинно бути малоймовірним пошкодження
самого пристрою, якщо його затягують чи послаблюють під час експлуатації;
d) забезпечувати уведення в них шнура живлення з оболонкою, якщо її передбачено;
e) шнур живлення не повинні доторкатися до металевих затискувальних гвинтів пристрою кріплення
шнура, які можуть бути доступними для дотику та електрично з’єднаними для дотику металевими деталями;
f) шнур живлення не повинні кріпитися металевим гвинтом, який впирається безпосередньо в шнур живлення;
g) заміна шнура живлення не повинна потребувати застосування спеціального інструмента.
У переносних, настроюваних та регульованих світильниках сальники не треба застосовувати
для кріплення шнура, крім випадків, якщо сальники універсальні та придатні для всіх типів та розмірів
кабелів та шнурів, які можуть бути використані для приєднання до електричної мережі. Для кріплення
кабелю чи шнура допустимо застосування пристрою типу «лабіринт», якщо конструкція чи відповідне
марковання чітко зазначає спосіб установлення гнучкого кабелю чи шнура.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 5.2.10.3.
5.2.10.2 Для приєднань типу Y та Z необхідно відповідні пристрої для кріплення шнурів.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 5.2.10.З. Випробування виконують
на кабелі чи шнурі, який постачають зі світильником.

46
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

5.2.10.3
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та такими випробуваннями кабелів чи шнурів,
якими світильник комплектують під час постачання.
Жили вводять у контактні затискачі, а гвинти, якщо вони є, затягують так, щоб запобігти
легкому зміщенню жил.
Пристрій кріплення застосовують за призначеністю, затискні гвинти, якщо вони є, затягують
з прикладанням крутного моменту, як становить 2/3 від зазначеного в таблиці 4.1.
Після цього не повинно бути можливості проштовхнути кабель чи шнур усередині світильника
так, щоб зумовити їхнє зміщення в контактних затискачах, а також їхнього дотику до рухомих
деталей чи деталей, робоча температура яких вища, ніж робоча температура ізоляції жил.
Потім кабель чи шнур піддають 25 циклам дії розтягувального зусилля, значення якого зазначено
в таблиці 5.2.
У кожному циклі зусилля прикладають без ривків протягом 1 с. Під час випробування виконують
вимірювання поздовжнього зміщення кабелю чи шнура. Для цього перед першим циклом на кабелі
чи шнурі на відстані 20 мм від пристрою кріплення роблять спеціальну позначку, яка після 25 циклів
не повинна зміститися більше ніж на 2 мм.
Після цього кабель чи шнур піддають дії крутного моменту, значення якого наведено в таблиці 5.2.
Під час та після зазначених вище випробувань не повинно бути помітного зсуву жил
у контактних затискачах, а кабель чи шнур не повинен мати пошкоджень. Якщо буде виявлено
ознаки того, що контактні затискичі частково застосовуються та для кріплення шнура (напри-
клад, через те, що дроти між кріпленням та кріпленням шнура натягнуті) випробування необхідно
повторити під час відкритого місця вводу жил у контактний затискач, щоб пересвідчитися, що
електричні з’єднання не беруть участі в кріпленні шнура.

Таблиця 5.2 — Випробування пристроїв кріплення шнура


Сумарна площа номінального поперечного Зусилля, Крутний момент,
перерізу всіх жил, мм2 Н Н⋅м

До 0,4 включно 30 —
Від 0,4 » 0,75 » 30 0,08

» 0,75 » 1,5 » 60 0,15

» 1,5 »3» 60 0,25


» 3 »5» 80 0,35
» 5 »8» 120 0,35

5.2.11 Якщо зовнішня проводка проходить усередину світильника, то вона має відповідати
вимогам як до проводів внутрішнього монтажу.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 5.3.
5.2.12 Стаціонарні світильники для паралельного приєднання повинні мати контактні затискачі,
які забезпечують електричну неперервність мережевого кабелю живлення у світильнику, у якому кабель
не повинен закінчуватися.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
5.2.13 Кінці гнучких багатодротових жил можуть бути залуджені, але без надлишку припою, якщо
лише не передбачено пристрій захисту від послаблення початково затягнутих затискних з’єднань
на холоді через текучість припою (див. рисунок 28).
Приклад. Цю вимогу забезпечують пружинними контактними затискачами. Кріплення лише
затискними гвинтами є недостатнім для запобігання послабленню з’єднання
із залудженими жилами на холоді через текучість припою.
5.2.14 Якщо виробник разом зі світильником постачає вилку, то остання повинна мати однаковий
зі світильником клас захисту від ураження електричним струмом та ступінь захисту від проникнення
пилу, твердих тіл та вологи.

47
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Вилки литого типу вважають такими, що придатніші згідно з вимогами до світильників, які мають
захист ІР, ніж для звичайних світильників, призначених для побутового застосування.
У деяких країнах (Великобританія та Австралія), де національне законодавство вимагає встановлення
певної вилки, яка не забезпечує необхідного захисту від проникнення пилу та вологи, виробник світиль-
ника повинен надавати інструкції з приєднання світильника до мережі живлення, забезпечуючи еквіва-
лентний ступінь захисту від небезпечного проникнення пилу та вологи, установленого для світильника.
Світильник класу захисту ІІІ не повинен мати вилки для приєднання до розетки відповідно до вимог
ІЕС 60083 чи вихідні розетки чи роз’єми мережі згідно з IEC 60320.
Не повинно бути небезпечної сумісності з’єднувачів для класу захисту II та класу захисту III
із системами, зазначеними в IEC 60320, а також з національними внутрішніми розетками та розетками
країни, де світильник розміщено на ринку.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та вимірюванням.
Примітка. Деякі національні системи вилок та розеток наведено в IEC/TR 60083.
Застосування вилок та штепсельних розеток для світильників класу захисту ІІІ, для яких безпечний
розділовий трансформатор постачають разом зі світильником, що мають значення нормованої сили
струму не більше ніж 3 А та нормованої напруги не більше ніж 25 В змінного струму, чи 60 В постійного
струму та потужність що не перевищує 72 Вт, дозволено лише за умови відповідності таким вимогам:
— вилки не повинні бути придатними до штепсельних розеток систем на іншу напругу (згідно з ІЕС 60083);
— до штепсельних розеток не повинні підходити вилки систем на іншу напругу;
— штепсельні розетки не повинні мати захисних контактів заземлення.
До вилки та штепсельної розетки цієї окремої системи не застосовують випробування на вдавлювання
кульки згідно з розділом 13.
5.2.15 Не застосовують
5.2.16 Умонтовані у світильники електричні роз’єми, призначені для приєднання до мережі, ма-
ють відповідати вимогам ІЕС 60320. Для стаціонарних світильників можна використовувати монтажні
муфти згідно з IEC 61535. У цьому разі треба перевірити, чи було дотримано умови експлуатації,
рекомендовані виробником муфт (8.6 ІЕС 61535). Використання інших вхідних чи з’єднувальних при-
строїв допустимо, якщо вони відповідають певним стандартам IEC та їх використовують за призначеністю
та паспортниими даними.
Відповідність вимогам 5.2.13—5.2.16 перевіряють зовнішнім оглядом.
Примітка. IEC 60320 допускає застосовувати інші конфігурації, які не відповідають стандартному листу з параметрами виробу.
5.2.17 З’єднувальні кабелі, якщо вони не мають стандартної ізоляції чи оболонки, мають являти собою
пристрій з проводів зі втулкою, трубою чи еквівалентну конструкцію, яку надає виробник світильника.
5.2.18 Усі переносні та стаціонарні світильники чи світильники, призначені для приєднання
до мережі живлення за допомогою штепсельної розетки, повинні мати вилку згідно з IEC/TR 60083
чи національниими або регіональними стандартами, якщо це застосовно, відповідно до класифікації
світильника.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
5.3 Проводи внутрішнього монтування
5.3.1 Внутрішній монтаж має бути виконано проводами, тип та переріз яких відповідає потужності,
споживаній світильником за нормальної експлуатації. Ізоляцію проводів належить виготовляти
з матеріалів, здатних витримувати напругу та максимальну температуру, які діють на них, без зниження
безпечності за належного встановлення та приєднання до мережі живлення.
У разі застосування кабелів з ізоляцією (полівінілхлориду чи гуми) як наскрізну проводку,
допустимо постачати їх разом зі світильником, якщо спосіб установлення чітко зазначено в інструкції
виробника. Однак, якщо необхідні спеціальні кабелі чи ізоляційні трубки, наприклад, за дії високих
температур, наскрізну проводку належить установлювати виробнику. В останньому випадку треба
враховувати вимоги 3.3.3с).
Проводи зеленого та жовтого кольорів, необхідно застосовувати лише для заземлення.
Примітка. Температурні обмеження для ізоляції наведено в таблицях розділу 12.

Втулки відповідно до 4.9.2 вважають придатними для захисту місць перегріву.


Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та наступним випробуванням, після вимірювання
температури та теплових випробовувань, зазначених у розділі 12.

48
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Штепсельну розетку, за наявності, піддають дії електричного струму значення якого вказує
виробник, якщо його не зазначено, то значенням нормованої сили струму за нормованої напруги.
У разі досягнення стабільних умов, напругу збільшують до виникнення перевищення потужності
на 5 % чи перенапруги на 6 % (залежно від типу лампи).
Якщо досягнуто нових стабільних умов, то перевіряють температуру на всіх деталях,
на кабелях тощо, які можуть піддатися впливу самонагрівання проводу, відповідно до вимог 12.4.
5.3.1.1 Внутрішня проводка, яка безпосередньо контактує зі стаціонарною проводкою, наприклад,
через клемну колодку, та коли відключення живлення здійснюється зовнішніми пристроями захисту,
має відповідати таким вимогам:
Для нормальної роботи значення сили струму більше ніж 2 А:
— площа поперечного перерізу: не менше ніж 0,5 мм2;
— для наскрізної проводки стаціонарних світильників: не менше ніж 1,5 мм2;
— номінальна товщина ізоляції: не менше ніж 0,6 мм (полівінілхлорид чи гума).
Для проводки з механічним захистом, за нормальної роботи значення сили струму менше ніж 2 А:
— площа поперечного перерізу: не менше ніж 0,4 мм2;
— номінальна товщина ізоляції: не менше ніж 0,5 мм (полівінілхлорид чи гума).
Необхідний механічний захист вважають задовільним, якщо в місцях, де ізоляція проводів може
пошкоджуватися, застосовують додаткову ізоляцію:
— у невеликих отворах труб, через які під час складання протягують проводи;
— під час вигинання проводів навколо спеціально необроблених притуплених металих країв.
5.3.1.2 Внутрішня проводка, яка безпосередньо контактує зі стаціонарною проводкою, наприклад,
через умонтовані пристрої обмеження сили струму до 2 А, наприклад, пристрої керування струмом
лампи, плавкі запобіжники, автомати захисту, захисні трансформатори чи розділові трансформатори,
має відповідати таким вимогам:
— мінімальну площу поперечного перерізу менше ніж 0,4 мм2, треба вибирати залежно від макси-
мальної сили струму за нормальних робочих умов та від часу та значення сили струму, що проходить
під час відмови, для запобігання перегірву ізоляції проводу за будь-яких умов;
— мінімальну товщину ізоляції менше ніж 0,5 мм (полівінілхлорид чи гума) треба вибирати за-
лежно від значення напруги випробування на пробій ізоляції.
5.3.1.3 У світильниках класу захисту II, у місцях, де проводи внутрішнього монтажу знаходяться
під напругою та торкаються доступних металевих частин за нормальних умов експлуатації, ізоляція
принаймні в місцях контакту, має відповідати вимогам до подвійної чи посиленої ізоляції, відповідно
до значення напруги, наприклад, застосуванням кабелів у металевому обплетенні та з’єднанні.
5.3.1.4 Проводи без ізоляції належить застосовувати за умови, що буде вжито відповідні заходи
безпеки для забезпечення відповідних значень довжин шляху спливу струму та вимог щодо повітряного
проміжку, зазначених у розділі 11, а також залежно від класу захисту, відповідно до розділу 2.
5.3.1.5 Струмопровідні деталі що працюють за умови БННН не потребують ізоляції. Однак, якщо
ізоляція є, її потрібно перевірити, відповідно до розділу 10.
5.3.1.6 Якщо застосовують ізоляційні матеріали, що мають ізоляційні чи механічні властивості,
що перевищують властивості полівінілхлориду чи гуми, треба вибирати товщину ізоляції, яка б забез-
печувала не нижчий рівень захисту.
5.3.2 Проводи внутрішнього монтажу має бути розташовано так, щоб унможливити їхнє пошко-
дження гострими краями, заклепками, гвинтами та подібними деталями чи рухомими деталями вими-
качів, шарнірів, пристроїв піднімання та опускання телескопічних труб та аналогічних деталей. Про-
води не повинні зкручуватися більше ніж на 360о відносно своєї поздовжньої осі.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом (див. також 4.14.4 та 4.14.5) та випробуванням
відповідно до 4.14.3.
5.3.3 Якщо в настроюваних та регульованих чи переносних (за винятком настінних) світильниках
класу захисту II проводи внутрішнього монтажу проходять через доступні для дотику металеві
деталі або через металеві деталі, які дотикаються з доступними для дотику деталями, то отвори
в них повинні мати втулки з ізоляційного матеріалу із заокругленими краями, кріплення яких має

49
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

унеможливлювати їхнє вільне знімання. Втулки, які з часом руйнуються (наприклад, з гуми), у цих випадках
не треба застосовувати.
Примітка 1. Термін «легкознімна втулка» використовують для опису втулки, яку можна витягнути з місця монтування під час
переміщення світильника протягом його життя чи непередбаченим рухом світильника. Приклади прийнятих закріплень включають ви-
користання стопорної гайки, відповідного клейового матеріалу, такого як самотужавка смола, чи належно підібраного розміру муфти.
Примітка 2. Прикладом матеріалу, властивості яких погіршуються з часом, є натуральна резина.

Якщо отвори для вводу проводів мають заокруглені краї та проводи внутрішнього монтажу
не потребують заміни під час обслуговування, цю вимогу виконують одяганням на провід захисної
трубки, якщо провід не має спеціального захисту, чи за застосування кабелю із захисною оболонкою.
5.3.4 Муфти та переходи у внутрішній проводці, за винятком контактів на деталях, повинні мати
ізоляційне покриття не менш ефективне, ніж ізоляція проводки.
Відповідність вимоги 5.3.3 та 5.3.4 перевіряють зовнішнім оглядом.
5.3.5 Якщо проводи внутрішнього монтажу виходять за межі світильника та в цьому разі можуть
опинитися під дією механічних навантажень, вони мають відповідати вимогам як до зовнішньої
проводки. Вимоги не розповсюджуються на проводи внутрішнього монтажу звичайних світильників,
якщо вони виходять зі світильника не більше ніж на 80 мм. Для світильників, крім звичайних, усі
проводи, що виходять за межі оболонки, мають відповідати вимогам до зовнішньої проводки.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, вимірюваннями та, якщо застосовно, випро-
буваннями відповідно до 5.2.10.1.
5.3.6 Проводи внутрішнього монтажу настроюваних та регульованих світильників у всіх місцях,
де за нормальної експлуатації можливе їхнє тертя об металеві деталі, має бути закріплено за допо-
могою затискачів, хомутів чи аналогічних деталей з ізоляційного матеріалу.
5.3.7 Кінці гнучких багатодротових жил можуть бути залуджено, але без надлишку припою, якщо
лише не передбачений пристрій захисту від послаблення початково затягнутих затискних з’єднань
на холоді через текучість припою (див. рисунок 28).
Приклад. Цю вимогу забезпечують пружинними контактними затискачами. Кріплення лише
затискними гвинтами є недостатнім для попередження послаблення з’єднання
із залудженими жилами на холоді через плинність припою.
Відповідність вимоги 5.3.6 та 5.3.7 перевіряють зовнішнім оглядом.

6 НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ

7 ЗАЗЕМЛЕННЯ
7.1 Загальні положення
У цьому розділі наведено вимоги до заземлення світильників, якщо його застосовують.
7.2 Пристрій для заземлення
7.2.1 Металеві деталі світильників класу захисту І, доступних для дотику після встанов-
лення світильника в робоче положення чи відкритого для заміни лампи чи стартера, чи для
їхнього чищення, які можуть опинитися під напругою під час пошкодження ізоляції, повинні мати постійне
та надійне з’єднання з контактним затискачем чи контактом заземлення.
Металеві деталі, відокремлені від струмовідних елементів іншими металевими деталями,
з’єднаними з контактним затискачем чи контактом заземлення, а також металеві деталі, відокремлені
від струмовідних елементів подвійною чи посиленою ізоляцією не належать до деталей, що можуть
опинитися під напругою під час пошкодження ізоляції.
Примітка. Якщо лампа руйнується під час заміни, руйнування не вважають пошкодженням ізоляції відповідно із цим підрозділом,
так як лампу в цьому разі не розглядають як частину світильника (див. 0.4.2 та пояснення в четвертому абзаці до 8.2.3).

Металеві деталі світильників, які можуть опинитися під напругою під час пошкодження ізоляції
та при цьому не будуть доступні для дотику, якщо світильник умонтований, але можуть контактувати
з поверхнею монтажу, мають бути постійно та надійно з’єднаними з контактним затискачем заземлення.
Примітка 3. Заземлення стартерів та цоколів ламп не обов’язково, якщо заземлення цоколів ламп необхідне лише для
полегшення їхнього запалювання.

50
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

З’єднання заземлення повинні мати малий електричний опір.


Самонарізні гвинти можуть бути застосовані для забезпечення неперервності кола заземлення,
якщо вони відповідають вимогам 4.12.1.
Для забезпечення заземлення можна застосовувати різеформувальні гвинти.
Різеформувальні гвинти застосовують у пазу з металу для забезпечення безперервності заземлення
світильника, якщо виконано всі випробування згідно із цим стандартом, що стосуються заземлюючого
з’єднання. Див. рисунок 30.
У світильниках класу захисту І, забезпечених мережевим роз’ємом чи аналогічним пристроєм,
з’єднання заземлення має передувати з’єднанням струмовідних контактів, а в разі роз’єднання
струмовідні контакти треба роз’єднувати раніше заземлювальних.
Для клемних колодок з умонтованим безгвинтовим затискачем для заземлення застосовують
додаткові випробування згідно з додатком V.
Допустимо заземлення вмонтованого пристрою керування за допомогою кріплення пристрою керу-
вання до заземлених металевих частин світильника. Підключення до захисного заземлення світильника
через умонтований пристрій керування не допустимо.
7.2.2 Поверхні регульованих шарнірів, телескопічних труб тощо, які забезпечують безперервність
заземлення, мають гарантувати надійний електричний контакт.
7.2.3 Відповідність вимогам 7.2.1 та 7.2.2 перевіряють зовнішнім оглядом та такими випробуваннями:
Між контактним затискачем чи контактом заземлення та почергово з кожною доступною
для дотику металевою деталлю пропускають струм не менше ніж 10 А від джерела живлення
з напругою холостого ходу не більше ніж 12 В.
Вимірюють падіння напруги між контактним затискачем чи контактом заземлення
та металевою доступною для дотику деталлю та обчислюють електричний опір за значеннями
сили струму та падіння напруги. У всіх випадках електричний опір не повинен перевищувати 0,5 Ом.
Під час типових випробувань тривалість протякання струму має бути не менше ніж 1 хв.
Примітка. Для світильника шнуром живлення, контактом заземлення є відповідний контакт штепсельної вилки чи на кінці гнучкого
кабелю чи шнура живлення.

7.2.4 Контактні затискачі заземлення мають відповідати вимогам 4.7.3. Це з’єднання має
забезпечувати захист від самовільного чи випадкового послаблення.
Для гвинтових затискачів не допустимо їхнє послаблення вручну.
Для безгвинтових затискачів не допустимо їхнє самовільне послаблення.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, пробним монтажем та випробуваннями відповідно до 7.4.3.
Примітка. Зазвичай, конструкції струмовідних контактних затискачів, які застосовують традиційно, забезпечують відповідну цим
вимогам пружність. Для інших конструкцій можуть знадобитися додаткові заходи, наприклад, застосування спеціальної пружної деталі,
випадкове видалення якої малоймовірно.

Для клемних колодок з умонтованим безгвинтовим затискачем для заземлення застосовують


додаткові випробування згідно з додатком V.
7.2.5 У світильнику зі штепсельною розеткою для приєднання його до мережі контакт заземлення
має бути незнімною частиною цієї розетки.
7.2.6 У світильнику, що приєднуються до мережевого кабелю (стаціонарна проводка) чи шнуром
живлення, контактний затискач заземлення має бути розміщено поряд з контактами мережі живлення.
Примітка. Застосовують для світильників з приєднанням типу X чи Y.

7.2.7 Усі деталі контактного затискача заземлення у світильниках, крім звичайних, має бути
виконано так, щоб мінімізувати небезпеку електролітичної корозії, можливої внаслідок контакту з проводом
заземлення чи будь-яким іншими частинами з іншого металу.
7.2.8 Як гвинт, так і будь-яку іншу деталь контактного затискача заземлення, має бути виготовлено
з латуні чи іншого нержавіючого металу чи з матеріалу з нержавіючою поверхньою, а їх контактні поверхні
має бути зачищено до металевого блиску.
7.2.9 Відповідність вимогам 7.2.5—7.2.8 перевіряють зовнішнім оглядом та пробним монтуванням.
7.2.10 Якщо стаціонарний світильник класу захисту II, призначений для паралельного монтування, має
внутрішній контактний(-і) затискач(і) для забезпечення безперервності кола заземлення (якщо коло
не закінчується в цьому світильнику), то затискач(і) має бути ізольовано від доступних для дотику
металевих деталей світильника подвійною чи посиленою ізоляцію.

51
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Якщо світильник класу захисту ІІ зі стаціонарним приєднанням робочого заземлення, наприклад,


для утворення контура поліпшення запалювання лампи чи подавлення радіозавад, коло цього зазем-
лення має відокремлюватися від деталей, на які подають напругу чи від доступних до дотику деталей
з подвійної чи підсиленою ізоляцією.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
7.2.11 Якщо світильник класу захисту І укомплектовано шнуром живлення, то цей шнур повинен
мати жилу заземлення жовто-зеленого кольору.
Жовто-зелена жилу гнучкого шнура живлення має бути з’єднано з контактним затискачем
заземлення світильника та з контактом заземлення штепсельної вилки, якщо вона є на шнурі.
Будь-який провід зовнішньої проводки чи внутрішнього монтажу, який має жовто-зелений колір,
має приєднуватися лише до контактних затискачів заземлення.
Для світильників з шнурами живлення розташування контактних затискачів чи довжина проводів між
пристроєм захисту проводів від натягу та скручування та контактними затискачами має бути таким, щоб
під час висмикування кабелю чи шнура, проводи живлення натягувалися б раніше, ніж провід заземлення.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.

8 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ


8.1 Загальні положення
У цьому розділі наведено вимоги щодо захисту від ураження електричним струмом світильників.
Випробування щодо визначання умов, за яких струмопровідна деталь стає здатною спричиняти
ураження електричним струмом, наведено в додатку А.
8.2 Захист від ураження електричним струмом
8.2.1 Світильники має бути сконструйовано так, щоб їх струмовідні деталі були недоступні
для дотику, коли світильник вже повністю встановлено та приєднано як за нормальної експлуатації,
чи коли він відкритий для заміни ламп чи (змінних) стартерів, навіть якщо таку операцію не можна
провести вручну. Частини з основною ізоляцією не застосовують на зовнішній поверхні світильника
без додаткового захисту від випадкового дотику.
Примітка 1. Прикладами частин, що мають основну ізоляцію є проводи внутрішнього монтажу для приєднання вмонтованих
пристроїв керування тощо.

Якщо джерело світла, не призначене для заміни користувачем, закрито захисною оболонкою
відповідно до 4.30, то під час випробування та перевіряння, зазначених у цьому розділі, оболонка має
залишатися на місці.
Не допустимо можливість доторкання за застосування стандартного випробувального щупа
до деталей, на які подається напруга, у світильниках, ізольованих та/чи зібраних як для звичайного
застосування, з такими додатковими умовами:
— у переносних, настрюваних та регульованих світильниках частини, захищені лише основною
ізоляцією, не повинні бути доступними для доторкання стандартним випробувальним щупом;
— у світильниках інших типів частини, захищені лише основною ізоляцією, не повинні бути зовні світильника
доступні для доторкання стандартним випробувальним щупом діаметром 50 мм, див. рисунок 1 IEC 61302.
Якщо патрони для ламп та стартерів застосовують у переносних, настроюваних та регульованих
світильниках, та якщо доступні для доторкання така сама, як зазначено вище, має витримувати випро-
бування на електричну міцність та випробування на перевіряння шляхів спливу струму та повітряних
проміжків для подвійної чи підсиленої ізоляції.
Примітка 2. Відповідність шляхів спливу струму та повітряних проміжків на зовнішніх поверхнях складників може забезпечуватися
лише після їхнього монтування у світильник.
Примітка 3. Інформація про патрони для ламп та стартерів, які відповідають зазначеним вище вимогам може бути взято
з документації виробника.

Основна ізоляція може бути доступна, якщо світильник відкритий для заміни лампи та стартера.
Якщо складник, призначений для умонтування, застосовують зовні повністю зібраного світильника,
та його можна доторкнутися випробувальним щупом діаметром 50 мм, то він має відповідати вимогам
до самостійних складників (див. 1.2.29).
Патрони для ламп та стартерів, для яких не встановлено додаткових вимог та які задовольняють
вимоги відповідних стандартів, не підпадають під вимоги цього підрозділу.

52
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Захист від ураження електричним струмом треба забезпечувати за всіх способів та положень
стаціонарних світильників під час нормальної експлуатації з урахуванням обмежень, зазначених
в інструкціях з установлення виробника, а також для всіх положень частин настроюваних та регульованих
світильників. Захист має зберігатися після демонтування всіх деталей, які можна зняти вручну, крім
ламп та таких деталей лампових патронів:
а) для байонетних патронів:
1) денця (кришки контактних затискачів);
2) юбки.
b) для різьбових патронів Едісона:
1) денця (кришки контактних затискачів) лише для патронів для кріплення на шнурі;
2) зовнішнього корпусу.
Оболонки стаціонарних світильників, які не можуть бути зняті одноразово вручну, під час випробування
не знімають, за винятком тих, які необхідно знімати для заміни ламп чи стартерів.
Примітка 4. До дії в «одноразово вручну» зазвичай відносять зняття таких частин, що їх утримують гвинтом з насічкою
чи різьбовим кільцем.

Для цього випробування не потрібно від’єднувати проводів живлення, закріплених безгвинтовими


контактними затискачами з кнопковим пружинними затискачами.
Застосування безкорпусних клемних колодок кнопкового типу цією вимогою не заборонено. Може
виникнути потреба певних дій, щоб від’єднати проводи від цих колодок.
У світильниках класів захисту І та II з двоцокольними трубчастими лампами розжарювання мають
бути передбачені заходи для одночасного від’єднання обох полюсів під час заміни лампи, наприклад,
автоматичний пристрій двополюсного роз’єднання. Цю вимогу не застосовують, якщо комбінація цоколь-патрон
регламентовано окремими стандартами, що містять спеціальні вимоги щодо обмеження можливості
дотику до струмовідних деталей, які можуть спричиняти ураження електричним струмом.
Ізоляційні властивості лаку, емалі, паперу та інших подібних матеріалів не забезпечують необхідного
захисту від ураження електричним струмом та захисту від короткого замикання.
Світильники з імпульсним запалювальним пристроєм, призначеним для застосування з розрядними
лампами високого тиску софітного типу, випробовують відповідно до рисунка 26.
Якщо амплітудне значення напруги, виміряне відповідно до рисунка 26, перевищує 34 В (амплітудне),
то імпульсний запалювальний пристрій має виконувати свої функції лише з повністю встановленою
лампою, чи проводку світильника має бути виконано відповідно до 3.2.18а) чи b).
Світильники з двоцокольними трубчастих ламп з цоколями типу Fa8 мають відповідати вимогам
до маркування, наведеним у 3.2.18.
8.2.2 У переносних світильниках захист від ураження електричним струмом належить забезпечувати
під час переміщення вручну рухомих деталей світильників у найнесприятливіше положення.
8.2.3 Для захисту від ураження електричним струмом застосовують такі додаткові вимоги:
a) Металеві деталі світильників класу захисту II, віддалених від струмовідних деталей лише
основною ізоляцією, у сенсі положень цього розділу, є струмовідними деталями.
Це не стосується неструмопровідних деталей цоколів, які задовольняють вимоги відповідних
стандартів ІЕС щодо безпеки.
Скляні колби ламп у світильниках класу ІІ не потребують додаткових засобів для забезпечення
відповідного захисту від ураження електричним струмом. Якщо скляні розсіювачі та інші захисні стекла
знімають під час заміни лампи чи якщо вони не витримують випробування відповідно до 4.13, їх не потрібно
застосовувати як додаткову ізоляцію.
b) Металеві патрони для ламп з байонетними цоколями у світильниках класу захисту І мають бути заземлені.
с) У колах БННН можуть бути незахищені струмопровідні частині за таких умов:
— Для звичайних світильників:
— якщо під навантаженням чинне значення напруги змінного струму не перевищує 25 В чи напруга
без пульсації постійного струму не перевищує 60 В та
— якщо в режимі холостого ходу пікове значення напруги змінного струму не перевищує 35 В
чи напруга без пульсації постійного струму не перевищує 60 В
при цьому діюче значення напруги змінного струму перевищує 25 В чи напруга постійного струму пере-
вищує 60 В, то струм доторкання не перевищує:
— 0,7 мА (пікове значення) для змінного струму;
— 2,0 мА для постійного струму.

53
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Якщо значення напруги чи сили струму перевищують наведені вище значення, то принаймні одну
струмопрвідну частину кола БННН має бути відділено ізоляцією, здатною витримати випробувальну
напругу з діючим значенням 500 В протягом 1 хв.
— Для світильників інших, ніж звичайні, номінальне діюче значення напруги не повинно
перевищувати 12 В, чи номінальне значення напруги без пульсацій — 30 В постійного струму
(як під навантаженням так і в режимі холостого ходу). Якщо світильник відкривають для заміни джерела
світла, застосовують межі напруги для звичайних світильників (для деталей, доступних лише під час
технічного обслуговування).
Примітка. Ці обмеження ґрунтуються на ІЕС 60364-4-41. Див. також додаток А цього стандарту.

Світильники класу захисту ІІІ застосовують лише для під’єнання до джерела БННН.
Наразі джерело захисної наднизької напруги (ЗННН) не застосовують у світильниках, унаслідок
чого світильник класу ІІІ не повинен мати засоби захисту заземленням.
8.2.4 Переносні світильники, що приєднують до мережі з допомогою шнура живлення та штепсельною
вилкою, повинні мати захист від ураження електричним струмом, не пов’язаний з поверхнею монтажу.
8.2.5 Відповідність вимогам 8.2.1—8.2.4 перевіряють зовнішнім оглядом і, за потреби,
випробуванням стандартним випробувальним щупом відповідно до рисунків 1 та 2 ІЕС 61032
чи спеціальним випробувальним щупом, призначеним до сумнівного складника.
Щуп прикладають у всіх можливих положеннях із зусиллям 10 Н; для встановлювання наявності
його контакту зі струмовідними деталями застосовують електричний індикатор. Рухомі деталі,
а також екрани, мають бути вручну встановлені в найнесприятливіше положення; якщо ці деталі
з металу, то вони не повинні доторкатися до струмовідних деталей світильника чи лампи.
8.2.6 Оболонки та інші деталі, що забезпечують захист від ураження електричним струмом, повинні мати
достатню механічну міцність та надійне кріплення, що не послаблюється під час обслуговування світильника.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, пробним монтажем та випробуванням відповідно до розділу 4.
Настінні, переносні, настроювані та регульовані світильники, у яких оболонки кріпляться
не за допомогою гвинтів та зняти яку можна шляхом прикладання зусиль у, приблизно, перпендикулярному
напрямку до монтажної/опорної поверхні, мають задовольняти такі випробування:
Зусилля прикладають, приблизно, у перпендикулярному напрямку до монтажної/опорної поверхні.
Зусилля, що прикладають до оболонки для відкривання доступу до частин з основною ізоляцією, має
дорівнювати 20 Н та 80 Н для відкривання доступу до струмовідних частин.
Під час випробування кріплення оболонки не повинно послабитися.
8.2.7 Світильники (крім зазначених нижче), що мають конденсатор ємністю більше ніж 0,5 мкФ,
повинні мати розрядний пристрій, який забезпечує на затискачах конденсатора залишкову напругу
не більше ніж 50 В через 1 хв після вимкнення світильника з мережі з нормованою напругою.
Переносні світильники, приєднані до мережі живлення штепсельною вилкою, адаптером до
шинопроводу чи з’єднувачами з контактами, доступними для випадкового дотику стандартним
випробувальним щупом та що містять конденсатор ємністю більше ніж 0,1 мкФ (чи більше ніж 0,25 мкФ
для світильників з нормованою напругою менше ніж 150 В), повинні мати такий розрядний пристрій,
щоб через 1 с після вимкнення світильника залишкова напруга між штирями вилки, адаптора/з’єднувача
була не більше ніж 34 В.
Інші світильники, які приєднують до мережі вилкою та містять умонтований конденсатор ємністю,
що перевищує 0,1 мкФ (чи 0,25 мкФ для світильників з нормованою напругою менше ніж 150 В)
та адаптери до шинопроводу, встановлені на світильник, мають розряджатися так, щоб через 5 с після
вимкнення залишкова напруга між штирами вилки не перевищувала 60 В діючого значення.
Відповідно до 0.4.2 необхідно, щоб випробування згідно із цим стандартом, якщо не зазначено
іншого, виконували зі вставленою лампою. У разі випробування лампа має бути в колі, якщо лише це
призводить до збільшення залишкової напруги на конденсаторі.
Залишкові напруги має бути виміряно лише на одному світильнику, навіть якщо його може бути
встановлено в систему з кількох світильників.
Відповідність перевіряють вимірюванням.
Примітка. Розрядний пристрій (для світильників усіх типів) може бути закріпленим на конденсаторі, умонтовуваним у нього
чи закріпленим окремо у світильнику.

54
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

9 ЗАХИСТ ВІД ПРОНИКНЕННЯ ПИЛУ, ТВЕРДИХ ТІЛ ТА ВОЛОГИ


9.1 Загальні положення
У цьому розділі наведено вимоги та методи випробування для світильників, які класифікують
за видом захисту від проникнення пилу, твердих тіл та вологи відповідно до розділу 2, зокрема
для звичайних світильників.
9.2 Випробування на проникнення пилу, твердих тіл та вологи
Оболонка світильника має забезпечувати захист від проникнення пилу, твердих тіл та вологи відповідно
до класифікації світильника за ступенем захисту IP, який зазначають на ньому.
Примітка 1. Випробування на проникнення пилу, твердих тіл та вологи, наведені в цьому стандарті, не повністю відповідають вимогам
ІЕС 60529, через особливості технічних характеристик світильників. Пояснення познаки ступеня захисту IP наведено в додатку J.

Відповідність перевіряють відповідними випробуваннями, зазначеними у 9.2.0—9.2.9, а для інших


ступенів IP — відповідними випробуваннями, зазначеними в ІЕС 60529.
Перед випробуванням на відповідність числу другої характеристики, за винятком ІРХ8, світильник
з установленою(-ними) лампою(-ами) вмикають на нормовану напругу та витримують за цієї напруги
до встановленого теплового режиму.
Вода для випробування повинна мати температуру (15 ± 10) оС.
Для випробування відповідно до 9.2.0—9.2.9 світильники належить вмонтувати та приєднувати,
як за звичайного застосування, та встановлювати їх у найнесприятливіше положення разом
із захисними світлопропускними оболонками, за їхньої наявності.
Якщо світильник приєднують за допомогою вилки чи аналогічного пристрою, останній вважають
складовою частиною всього світильника та також піддають випробуванням та також піддають ана-
логічному випробуваню будь-якого окремого пристрою керування.
Для випробування відповідно до 9.2.3—9.2.9 стаціонарні світильники, у яких після монтування,
корпус знаходиться в контакті з монтажною поверхнею, мають пройти випробування із застосуванням
металевої сітки, установленої між світильником та монтажною поверхнею. Розміри сітки мають бути
не менші від загальних розмірів проекції світильника на монтажну поверхню за таких параметрів:
— максимальний розмір комірки 10 мм—20 мм;
— мінімальний розмір комірки 4 мм—7 мм;
— ширина перемички 1,5 мм—2,0 мм;
— товщина перемички 0,3 мм—0,5 мм;
— сумарна товщина 1,8 мм—3,0 мм.
Світильники, що мають отвори для злиття води, треба встановлювати так, щоб ці отвори
розміщувались у нижньому положенні, якщо в інструкції виробника не зазначено іншого.
Якщо згідно з інструкцією виробника краплезахищений світильник призначено для встановлення
на стелю чи під навіс, то для випробування такий світильник має бути закріплено на нижній стороні пласкої
балки чи плити, розміри якої мають бути на 10 мм більші від периметра частини світильника, що прилягає.
Для вмонтовуваних світильників деталі, що знаходяться в ніші та над нею, треба випробовувати відповідно
до ступеня захисту ІР кожної з них, як зазначено виробником в інструкції з монтування. Для випробування відпо-
відно до 9.2.4—9.2.9, може знадобитися коробка, яка закриває деталі, що знаходяться в ніші.
Для світильників ступеня захисту ІР2Х під оболонкою треба розуміти ту частину світильника, яка
містить його основну частину, крім лампи та приладів оптичного регулювання.
Примітка 2. Оскільки у світильниках немає рухомих деталей, що є джерелом небезпеки, їхній рівень безпеки відповідає вимогам ІЕС 60529.
Повністю зібрані переносні світильники для випробування мають бути поміщені в найне-
сприятливіше за експлуатації положення.
Сальники, якщо вони є, мають бути затягнені зусиллям, яке створює крутний момент,
що дорівнює 2/3 значення, застосовуваного під час випробування відповідно до 4.12.5.
Гвинти для закріплення оболонок, крім затягуваних уручну гвинтів для кріплення захисних скляних
оболонок, мають бути затягнуті із зусиллям, яке створює крутний момент, що дорівнює 2/3 значення,
зазначеного в таблиці 4.1.
Гвинти з різьбою мають бути затягнути із зусиллям, яке створює крутний момент, значення
якого в ньютонах на метр чисельно дорівнює 1/10 номінального діаметра різьби в міліметрах.
Гвинти для кріплення інших цоколів мають бути затягнуті із зусиллям, яке створює крутний
момент, що дорівнює 2/3 значення, зазначеного в таблиці 4.1.

55
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Після випробування ізоляцію світильника належить перевірити на електричну міцність за розділом 10,
та під час зовнішнього огляду не повинно бути виявлено:
a) осідання тальку всередині пилозахищених світильників, так якщо б тальк був струмопровідним,
то ізоляція світильника не буде відповідати вимогам цього стандарту;
b) осідання тальку всередині пилонепроникних світильників;
c) ознак вологи на струмопровідних частинах чи на частинах кіл БННН, де напруга
під навантаженням перевищує 12 В дійового значення чи напруги без пульсацій 30 В постійного струму
чи на ізоляції, якщо це може бути небезпечним для обслуговування чи навколишнього середовища,
наприклад, коли довжина шляхів спливу струму може стати меншою від значень, зазначених у розділі 11;
єдиний виняток — для провідників БННН, де напруга змінного струму під навантаженням не пере-
вищує 12 В чи 30 В постійного струму без пульсації та провідники захищені від корозії.
Примітка 3. Деякі аспекти захисту від корозії охоплені 4.18.

1) для світильників без зливних отворів — проміжків для проникнення води.


Примітка 4. Не Конденсацію вологи не треба приймати за проникнення води.

2) для світильників зі зливними отворами допускають проміжки для проникнення води та конденсації
вологи, якщо під час випробування встановлено ефективність зливних отворів та забезпечено нормовані
значення шляхів спливу струму та повітряних проміжків, зазначених у цьому стандарті;
d) ознак вологи всередині будь-якої частини герметичних чи водонепроникних світильників;
e) контакту між струмовідними деталями та відповідним випробувальним щупом
для світильників з першою цифрою 2 в коді IP.
Неможливість проникнення в оболонку світильника за допомогою відповідного випробувального
щупа для світильників з першою цифрою 3 та 4 в коді IP;
Для світильників зі зливними отворами відповідно до 4.17 та світильниками з вентиляційними
отворами для прискореного охолодження не допустимо контакт струмовідних частин через зливні
отвори та вентиляційні отвори з відповідним випробувальним зондом для світильників з першою
цифрою 3 та 4 в коді IP;
f) ознак вологи на будь-якій частині лампи, призначеній для використання в сухих умовах,
як зазначено в «інформації для розрахунку світильника» відповідного стандарту на лампу;
g) пошкоджень, наприклад розтріскувань чи сколів захисних екранів та скляних оболонок,
що порушують безпеку чи захист від проникнення вологи.
9.2.0 Випробування
Світильники, непроникні для твердих тіл (перша цифра 2 коду), треба випробовувати за за-
стосування стандартного випробувального щупа, зазначеного в ІEC 60529, відповідно до вимог
розділів 8 та 11 цього стандарту.
Для світильників з першою цифрою 2 в коді IP випробування кулькою, зазначене в ІЕС 60529,
не потрібно.
Перевіряють захищені від проникнення твердих тіл (перші цифри 3 та 4 в коді IP) світильники
в усіх можливих точках (крім сальників) щупом, який відповідає випробувальному щупу С чи D згідно
з ІЕС 61032, з прикладанням зусилля, наведене в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 — Випробування захисту світильників, захищених від проникнення твердих тіл
Тип випробувального щупа Діаметр випробувального Прикладене зусилля,
Перша цифра в коді IP
згідно з ІEC 61032 щупа, мм Н

3 С +0,05 3 ± 10 %
2,5
–0,00

4 D +0,05 1 ± 10 %
1
–0,00

Торець кінця випробувального щупу має бути перпендикулярним до його осі та не мати задирок.
9.2.1 Пилозахищені світильники (перша цифра 5 у коді IP) потрібно випробовувати у камері пилу
згідно з рисунком 6, у якій тальковий порошок підтримують у завислому стані повітряним потоком.
На один кубометр об’єму камери має припадати 2 кг талькового порошку. Тальковий порошок,
що застосовують, просіюють через дротяне сито з квадратними вічками, в якого номінальний діа-

56
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

метр дроту становить 50 мкм, а номінальний крок між дротами — 75 мкм. Не допустимо застосову-
вати одне сито більше ніж для 20 випробувань.
Випробування виконують так:
a) світильник підвішують зовні камери пилу та витримують за нормованої напруги до досяг-
нення робочої температури;
b) функціонуючий світильник обережно переміщають у камеру пилу;
c) двері камери зачиняють;
d) вмикають вентилятор чи кондиціонер, який підтримує тальковий порошок у завислому стані;
e) через 1 хв світильник вимикають та витримують протягом 3 год, а порошок тальку під-
тримують у завислому стані.
Примітка. Інтервал 1 хв між ввімкненням вентилятора та вимкненням світильника забезпечує можливість проникнення порошку
тальку у світильник до його вимкнення, що дуже важливо для невеликих світильників. Витримування світильника, що працює згідно
з а), забезпечує потребу уникнення перегріву камери.

9.2.2 Перевіряють пилонепроникні (перша цифра 6 у коді IP) світильники відповідно до 9.2.1.
9.2.3 Краплезахищені світильники (друга цифра 1 у коді IP) піддаються протягом 10 хв штучному

дощу інтенсивнітю 1+0,0


0,5
мм/хв, за вертикального падіння крапель на верхню частину світильника
з висоти 200 мм.
9.2.4 Перевіряють дощозахисні (друга цифра 3 в коді IP) світильники зрошенням їх водою про-
тягом 10 хв дощовою установкою, зображеною на рисунку 7. Радіус дуги труби має бути по можли-
вості мінімальним та відповідати габаритним розмірам та розташуванню світильника.
Отвори в трубі мають бути розташовані так, щоб струмені води перетиналися в цен-
трі кола, а напір води на вході в пристрій має дорівнювати добутку витрат в одному отворі
(приблизно 0,07 л/хв) на число отворів (за тиску приблизно 80 кН/м2).
Труба має створювати коливання в межах 120о, тобто 60о у кожен бік від вертикалі, що про-
ходить через центр коливань; тривалість одного повного коливання (2 × 120о) становить 4 с.
Світильник треба встановлювати над віссю обертання труби так, щоб зона дії струменів
води була достатньою для повного обмивання його торців. Під час випробування світильник має
бути ввімкнений та обертатися навколо своєї вертикальної осі з частотою 1 об/хв.
Через 10 хв світильник має бути вимкнено та залишено для природного охолодження з подальшим
зрошенням водою ще протягом 10 хв.
Примітка. В Японії випробування за застосування труби, яка коливається, та насадки для випробування струменем виконують
згідно з ІЕС 60529.
9.2.5 Перевіряють бризкозахищені (друга цифра 4 в коді IP) світильники зрошенням водою
за всіх напрямків протягом 10 хв пристроєм, зазначеним на рисунку 7, описаним у 9.2.4. Світильник
має бути встановлено нижче осі обертання дуги так, щоб зона дії струменів води була достат-
ньою для промивання його торців.
Труба має робити коливання в межах 360о, тобто 180о у кожен бік від вертикалі, яка прохо-
дить через центр коливань; тривалість одного повного коливання (2 × 360о) становить 12 с. Під
час випробування світильник має обертатися навколо своєї вертикальної осі із частотою 1 об/хв.
Опора, на якій розташовано світильник має бути виконано у вигляді сітки, щоб не створювати
перешкод для бризків. Через 10 хв світильник має бути вимкнено та залишено для природного охо-
лодження з подальшим зрошенням водою ще протягом 10 хв.
Примітка. В Японії випробування за застосування труби, яка коливається, та насадки для випробування струменем виконують
згідно з ІЕС 60529.
9.2.6 Перевіряють струмозахищені (друга цифра 5 у коді IP) світильники одразу після вимкнення
світильника дією протягом 15 хв струменем води з усіх напрямків із шланга з насадкою, розміри
та форма якої зображено на рисунку 8. Насадка повинна бути розташована на відстані 3 м від зразка.
Тиск води в насадці має бути відрегульовано так, щоб витрати води становили 12,5 л/хв ± 5 %
(приблизно 30 кН/м2).
9.2.7 Перевіряють захищені від сильних струменів води (друга цифра 6 у коді IP) світильники
одразу після вимкнення світильника дією струменя води протягом 3 хв з усіх напрямків із шланга
з насадкою, розміри та форма якої зображено на рисунку 8. Насадку має бути розташовано
на відстані 3 м від зразка.
Напір води в насадці має бути відрегульовано так, щоб витрати води становили 100 л/хв ± 5 %
(приблизно 100 кН/м2).

57
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

9.2.8 Перевіряють водонепроникні (друга цифра 7 у коді ІР) світильники одразу після їхнього ви-
мкнення зануренням на 30 хв у воду так, щоб над верхньою частиною світильника був шар води не
менше ніж 150 мм, а його нажня частина була на глибині не менше ніж 1 м. Світильники потрібно утриму-
вати в необхідному положенні за застосування звичайних фіксувальних засобів. Світильники для люмінес-
центних ламп потрібно розміщувати горизонтально розсіювачем догори на глибині 1 м від поверхні води.
Примітка. Такі випробування не є достатньо об’єктивними для світильників, призначених для роботи під водою.
9.2.9 Перевіряють герметичні (друга цифра 8 у коді IP) світильники розігрівом увімкненої лампи
чи іншими відповідними способами так, щоб температура корпусу світильника перевищувала тем-
пературу води у випробувальному резервуарі від 5 оС до 10 оС.
Потім світильник потрібно вимкнути та на 30 хв занурюють під воду так, щоб тиск води був
в 1,3 разу більше значення, що відповідає максимально допустимій глибині занурення.
9.3 Випробування на вологостійкість
Усі світильники під час експлуатації мають бути вологостійкими.
Відповідність перевіряють відповідно до 9.3.1 з наступним негайним перевірянням відповідно
до розділу 10.
Отвори для вводу кабелю, якщо вони є, мають бути відкритими; за наявності отворів,
що виломлюють, має бути відкрито один з них.
Електричні складники, оболонки, захисні стекла та інші деталі, які можуть бути знято без
застосування інструмента, мають бути зняті та випробувані, за потреби, разом з основною частиною.
9.3.1 Світильник установлюють як для нормальної експлуатації, але в найнесприятливішому
положенні в камері вологи, у якій підтримують відносну вологість від 91 % до 95 %. Температуру
повітря в будь-якій точці камери, де є зразок, треба підтримувати з точністю приблизно 1 оС
за будь-якого значення температури «t» від 20 оС до 30 оС.
До моменту розміщення в камері зразок має бути нагріто до температури від «t» та (t + 4) оС. Зра-
зок витримують у камері 48 год.
Примітка. Здебільшого зразок може бути нагріто до температури від «t» та (t + 4) оС витримуванням у приміщенні із цією температурою
протягом не менше ніж 4 год, перед випробуванням.
Для підтримання зазначених умов у камері необхідна постійна циркуляція повітря. Зазвичай за-
стосовують теплозахищену камеру.
Після випробування зразок не повинен мати дефектів, що призводять до невідповідності сві-
тильника вимогам цього стандарту.

10 ОПІР ІЗОЛЯЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ, СИЛА СТРУМУ


ДОТОРКАННЯ ТА СТРУМ ЗАХИСНОГО ПРОВОДУ
10.1 Загальні положення
У цьому розділі наведено вимоги та методи випробування опору ізоляції, електричної міцності
ізоляції, сили струму доторкання та струму захисного проводу світильників.
10.2 Опір та електрична міцність ізоляції
Світильники повинні мати відповідний опір та електричну міцність ізоляції.
Відповідність перевіряють відповідно до 10.2.1 та 10.2.2 в камері вологи чи в приміщенні,
де зразок у зібраному стані доводять до регламентованої температури.
Вимикач, за наявності, має бути встановлено в положення «УВІМК» для всіх випробувань, крім
випробування між струмовідними деталями.
Під час цих випробувань необхідно від’єднати окремі складники світильників, щоб прикладена
напруга давала змогу оцінити параметри ізоляції, а не індуктивні чи ємнісні функціювальні особливості,
таких складників як:
a) шунтувальні конденсатори;
b) конденсатори між струмовідними деталями та корпусом;
c) пристрій захисту повного опору;
d) індуктивності чи трансформатори, які приєднані між струмовідними деталями.
За неможливості накладення металевої фольги на прокладки чи перегородки, треба випро-
бовувати три зразки прокладки чи перегородки, попередньо вийняті та розташовані між двома
металевими кулями діаметром 20 мм, які стискають із зусиллям (2 ± 0,5) Н.
Методи випробування напівпровідникових пускорегулювальних пристроїв мають відповідати ІЕС 61347.

58
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Для стаціонарних світильників класу захисту І захисні пристрої від перенапруги, які відповідають
IEC 61643-11, має бути від’єднано від кола.
Ізоляцію між струмовідними деталями та корпусом, а також між металевими деталями та мета-
левою фольгою на внутрішній стороні ізоляційних прокладок та перегородок, перевіряють відповідно
до необхідного типу ізоляції.
Примітка. Термін «корпус» охоплює доступні для дотику металеві частини, гвинти кріплення та металеву фольгу, які знаходяться
в контакті з доступними для дотику частинами ізоляційного матеріалу.
Під час випробування на електричну міцність світильників, які містять електронний пристрій ке-
рування, нормована напруга кола лампи може бути більше, ніж нормована напруга мережі живлення
світильника. Цю нормовану напругу позначають Uвих та вказують у маркованні пристрою керування
лампи. У цьому разі значення випробувальної напруги, що прикладається до частин кола лампи, треба
обчислювати, виходячи з нормованого значення Uвих, зазначеного в маркованні пристрою керування
лампи, замість U, де U — робоча напруга.
10.2.1 Вимірювання опору ізоляції
Опір ізоляції належить вимірювати за напруги постійного струму приблизно 500 В через 1 хв після
подання напруги.
Для випробування ізоляції деталей світильника, що перебувають під БННН, застосовують на-
пругу постійного струму 100 В.
Опір ізоляції має бути не менше, ніж значення, наведені в таблиці 10.1.
Ізоляцію між струмовідними деталями та корпусом світильників класу захисту II не випробовують,
якщо основна та додаткова ізоляція світильників може бути випробувано окремо.

Таблиця 10.1 — Мінімальний опір ізоляції


Мінімальний опір ізоляції, МОм,
Ізоляція деталей світильників класу захисту

І II III

БННН:
Між струмопровідними деталями різної полярності а a a
Між струмопровідними деталями та монтажною поверхнею* а a a
Між струмопровідними деталями та металевими деталями світильника а a a
Між зовнішньою поверхнею гнучкого шнура чи кабелю, у місці його а а а
затискання та доступними металевими деталями
Ізоляційних утулок зазначених у розділі 5 b b a
Інша ніж БННН:
Між струмовідними деталями різної полярності b b —
Між струмовідними деталями та монтажною поверхнею* b b та с чи d —
Між струмовідними деталями та металічними деталями світильника b b та с чи d —
Між струмовідними деталями, які можуть приймати різну полярність b** b** —
через дію вимикача
Між зовнішньою поверхнею гнучкого шнура чи кабелю, в місці його b c —
затискання та доступними металевими деталями
Для ізоляційних утулок зазначених у розділі 5 b с —
a
Основна ізоляція для напруги БННН 1
b
Основна ізоляція для напруг, крім БННН 2
c
Додаткова ізоляція 2
d
Подвійна чи посилена ізоляція 4
* Монтажна поверхня має бути покрита металевою фольгою.
** Під час випробування вимикач може вплинути на результат. У разі електронного відключення чи мікровідключення відповідно
до 7.1.11 IEC 61058-1:2000, може виникнути потреба у видаленні вимикача з кола.

59
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Ізолювальні прокладки чи перегородки належить випробовувати лише в тому разі, якщо від-
стань між струмовідними деталями та доступними для дотику металевими деталями за відсут-
ності прокладок чи перегородок менші від значень, установлених у розділі 11.
Під час випробування ізоляції втулок, пристроїв кріплення шнура, затискачів чи фіксаторів
проводів, кабель чи шнур необхідно обгортати металевою фольгою згідно з таблицею 10.1 чи за-
мінювати металевим стержнем цього самого діаметра.
Ці вимоги не поширюються на імпульсні запалювальні пристрої, які спеціально приєднують
до мережі так, щоб вони не були струмовідними деталями.
Примітка. Випробування струмовідних деталей — згідно з додатком А.

10.2.2 Перевіряння електричної міцності ізоляції


До ізоляції, зазначеної в таблиці 10.2 має бути прикладена протягом 1 хв напруга змінного
струму частоти 50 чи 60 Гц, значення якої наведено в таблиці 10.2.
У початковий момент на ізоляцію діють напругою, не більше від половини зазначеної, потім
поступово її значення підвищують до повної величини.
Високовольтний трансформатор, який застосовують під час випробування, має забезпечувати
на виході силу струму не менше ніж 200 мА за замкнутих його вихідних контактних затискачах
та за повного значення випробувальної напруги.
Реле максимального струму пристрою не повинно вимикатися за сили струму на виході менше ніж 100 мА.
Точність вимірювання дійового значення випробувальної напруги ±3 %.
Розташування металевої фольги має бути таким, щоб не допустити ймовірного перекриття
дугою країв ізоляції.
У світильниках класу захисту II, що мають як посилену так і подвійну ізоляцію, напруга, що прикла-
дають до ізоляції, не повинна перевищувати напруги, на яку розраховано основну чи посилену ізоляцію.
Тліючий розряд, що не спричиняє помітного падіння напруги, не враховують.
Під час випробування не повинно бути перекриття чи пробою ізоляції.
Ці вимоги не поширюються на запалювальні пристрої, приєднані так, що вони не є струмовідними деталями.
У світильниках з ІЗП перевіряння електричної міцності ізоляції деталей, на які діє імпульсна
напруга, виконують за працюючого ІЗП, що дозволяє перевірити міцність ізоляції світильника, про-
водів та подібних частин.
Для світильників з ІЗП та патронами, які за інструкціями виробника патронів мають захист
від максимальної імпульсної напруги лише за встановленої лампи, випробування необхідно виконувати
з еквівалентом лампи.
Примітка 1. Еквівалент лампи застосовують для виконання типових випробувань.
Примітка 2. Ця умова дає змогу підібрати таку комбінацію цоколь/патрон, яка під час збереження прийнятних розмірів дозволить
створення імпульсів напруги достатніх для гарячого перезапалювання розрядної лампи (наприклад, у студіях).

Світильник з ІЗП на 24 год приєднують до мережі зі 100 % нормованою напругою. ІЗП, які за цей
період вийшли з ладу, має бути одразу замінено. Надалі перевіряють електричну міцність ізоляції
світильника, прикладаючи напругу, зазначену в таблиці 10.2, при цьому контактні затискачі ІЗП (крім
контактів заземлення) закорочують.
Світильники з кнопковими ІЗП, призначеними для ручного вмикання, приєднують до мережі
зі 100-відсотковою нормованою напругою та випробовують протягом 1 год циклами «З с увімк/10 с вимк».
Для цього випробування застосовують один ІЗП.
Світильники з ІЗП умонтованим у пускорегулювальний пристрій з відповідним маркованням
стосовно застосування винятково з ІЗП та який має пристрій обмеження часу роботи згідно
з ІЕС 61347-2-9, належить випробовувати подібним чином, але протягом 250 циклів ввімк/вимкн
за тривалості періоду «вимкн» 2 хв.
Під час перевіряння електричної міцності ізоляції не повинно бути її перекриття чи пробою.
Під час випробування на електричну міцність світильників, які містять електронний пристрій
керування, нормована напруга кола лампи може бути більше, ніж нормована напруга мережі жив-
лення світильника. Цю нормовану напругу позначають Uвих та вказують у маркуванні пристрою
керування лампи. У цьому разі значення випробувальної напруги, що прикладається до частин кола
лампи, треба обчислювати виходячи з нормованого значення Uвих, наведеного в маркованні при-
строю керування лампи, замість U, де U — робоча напруга.

60
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Таблиця 10.2 — Електрична міцність ізоляції


Мінімальний опір ізоляції, МОм,
Ізоляція деталей світильників класу захисту

І II III

БННН:

Між струмопровідними деталями різної полярності а a a

Між струмопровідними деталями та монтажною поверхнею* а a a

Між струмопровідними деталями та металевими деталями світильника а a a

Між зовнішньою поверхнею гнучкого шнура чи кабелю, у місці його а а а


затискання та доступними металевими деталями

Ізоляційних втулок зазначених у розділі 5 а а а

Інша ніж БННН:

Між струмовідними деталями різної полярності b b —

Між струмовідними деталями та монтажною поверхнею* b b та с чи d —

Між струмовідними деталями та металічними деталями світильника b b та с чи d —

Між струмовідними деталями, які можуть приймати різну полярність b*** b*** —
через дію вимикача

Між зовнішньою поверхнею гнучкого шнура чи кабелю, в місці його b c —


затискання та доступними металевими деталями

Для ізоляційних втулок зазначених у розділі 5 b c —

a
Основна ізоляція для напруги БННН 500
b
Основна ізоляція для напруг, крім БННН 2U** + 1 000
c
Додаткова ізоляція 2U** + 1 000
d
Подвійна чи посилена ізоляція 4U** + 1 000

* Монтажну поверхню має бути покрито металевою фольгою.


** Значення U в цьому разі є номінальною напругою між фазою та нулем мережі живлення із заземленим нулем. Див. ІЕС 60664-1.
*** Під час випробування вимикач може вплинути на результат. У разі електронного відключення чи мікровідключення
відповідно до 7.1.11 IEC 61058-1, може виникнути потреба видалення вимикача з кола.

10.3 Сила струму доторкання, струму захисного проводу та електричний опік


Сила струму доторкання чи струм захисного проводу, що виникає за нормальної роботи світильника,
не повинні перевищувати значень таблиці 10.3, у разі вимірювання відповідно до додатка G.

Таблиця 10.3 — Граничні значення струму доторкання, струму захисного проводу та електричного опіку
Сила струму доторкання Максимальне (пікове) значення

Усі світильники класу захисту ІІ 0,7 мА


Світильники класу І з нормованим значенням сили струму до 16 А
включно, з вилкою, що підключаються до штепсельної розетки 0,7 мА
без заземлення*
Металеві частини світильників класу захисту I, захищені подвійною
0,7 мА
чи посиленою ізоляцією

61
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці 10.3


Сила струму доторкання Максимальне (пікове) значення

Струм захисного проводу Значення сили струму живлення, А Максимальне (дійове) значення
Світильники класу захисту I
До 4 включ. 2,0 мА
з одно- чи багатофазною вилкою
Від 4 до 10 включ. 0,5 мА/А
на нормовану силу струму до 32 А
Від 10 5,0 мА
включно
Світильники класу захисту I, До 7 включ. 3,5 мА
призначені для постійного Від 7 до 20 включ. 0,5 мА/А
приєднання Від 20 10 мА
Електричний опік На розгляді
* Випробування не виконують, якщо в інструкціях виробника, постачувані разом зі світильником, рекомендовано,
щоб світильник був заземлений.

Відповідність перевіряють згідно з додатком G.


Примітка 1. Значення сили струму доторкання для світильників з електронними пускорегулювальними пристроями, із живленням
від мережі змінного струму, суттєво залежить від відстані між лампою та заземленим ІЗП, якщо лампа працює на високій частоті.
Примітка 2. Додаткові вимоги щодо вимірювань струму доторкання та струму захисного проводу наведено в ІЕС 60990 та IEC 61140 (додаток В).

11 ШЛЯХИ СПЛИВУ СТРУМУ ТА ПОВІТРЯНІ ПРОМІЖКИ


11.1 Загальні положення
У цьому розділі містяться вимоги щодо мінімальних значень довжин шляху спливу струму
та повітряних проміжків у світильниках.
Ураховують те, що значення шляхів спливу струму та повітряних проміжків, надані в цьому
розділі, — мінімальні.
Порядок вимірювання шляхів спливу струму та повітряних проміжків наведено в ІЕС 60664-1.
Примітка. Інформацію щодо застосування покриттів, заливання компаундом чи запресування для досягнення відповідного захисту
ізоляції від забруднення чи застосування твердих ізоляторів, наведено в ІЕС 60664-3.
11.2 Шляхи спливання та повітряні проміжки
Деталі зазначені в таблиці додатку М мають бути достатньо віддалені. Шляхи спливу струму
та повітряні проміжки мають бути не менше, ніж значення, наведені в таблицях 11.1 та 11.2.
Шляхи спливу струму та повітряні проміжки для проміжних значень робочої напруги треба
обчислити за допомогою лінійної інтерполяції табличних значень. Для ненаведених значень робочої
напруги змінного струму нижче ніж 25 В та робочої напруги постійного струму ніжче ніж 60 В значення
шляхів спливу струму та повітряні проміжки не визначають, оскільки випробувальна напруга, зазна-
чена в таблиці 10.2, вважають достатньою.
Відстані між струмопровідними деталями різної полярності мають відповідати вимогам до основної ізоляції.
Примітка. Інформацію про ступені забрудненості чи категорії встановлення зазначено в ІЕС 60664-1.

Установлені мінімальні відстані ґрунтуються на таких умовах:


— для застосування на висоті до 2 000 м над рівнем моря;
— ступінь забруднення 2, коли забруднення зазвичай неструмопровідне, але можливо випадково
очікувати тимчасову провідність, спричинену конденсацією;
— обладнання ІІ категорії стійкості до перенапруги, яке є енергоспоживаючим обладнанням,
що постачається для стаціонарного підключення.
11.2.1 Відповідність перевіряють вимірюваннями з проводами найбільшою площею поперечного
перерізу, приєднаними до контактних затискачів світильників та без проводів.
Будь-який паз шириною менше ніж 1 мм розглядають як збільшення шлях спливу струму
на ширину цього паза.
Будь-який повітряний проміжок шириною менше ніж 1 мм не враховують під час розрахунку
загального повітряного проміжку, якщо такий розмір проміжку не регламентовано спеціально, крім
випадків, коли його загальна величина не перевищує 3 мм.
У світильниках, забезпечених уводами, вимірювання виконують за допомогою встановлення
відповідного приєднувача.

62
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Відстані через виступи чи отвори на зовнішніх частинах з ізоляційних матеріалів вимірюють


за допомогою металевої фольги на доступних для доторкання поверхнях. Фольгу притискають
до кутів чи аналогічних місць за допомогою стандартного випробувального щупа згідно з ІЕС 60529,
але не заштовхують в отвори.
Не вимірюють шляхів спливу струму всередині закритих складників. Прикладами таких деталей
є герметичні чи заповнені компаундом складники.
Значення, наведені в таблиці 11.1, не застосовують до деталей, на які поширюються окремі
публікації ІЕС, але застосовують до монтувальних відстаней та відстаней доступних для доторкання
в деталях, установлених у світильнику.
Шляхи спливу струму в затискачі зі сторони мережі живлення вимірюють від струмовідної деталі
затискача до будь-яких доступних металевих частин, та повітряні проміжки вимірюють між вхідним про-
водом живлення та будь-якою доступною металевою частиною, тобто між оголеною частиною проводу
найбільшого поперечного перерізу та доступною металевою частиною. На стороні затискача, яку засто-
совують для внутрішнього монтажу, повітряний проміжок вимірюють від струмовідної деталі затискача
до будь-яких доступних до доторкання металевих частин (див. рисунок 24).
Примітка. Величини повітряних проміжків зовнішнього та внутрішнього монтажу відрізняються, оскільки виробник світильника
не може здійснити контроль довжини ізоляції, яку видаляють із проводів живлення монтувальники.

Якщо шляхи спливу струму та повітряні проміжки визначають на втулках, пристроях кріплення
шнурів, затискачах чи тримачах проводів, вимірювання виконують з уставленим кабелем.

Таблиця 11.1 — Мінімальні відстані для синусоїдної напруги змінного струму (50/60 Гц)
(для застосування разом з додатком М)
Довжини, мм

Відстань, мм для дійового значення робочої напруги, не більше ніж, В

50 150 250 500 750 1 000

Шляхи спливу струмуb


— Основна ізоляція РТІа
≥600 0,6 0,8 1,5 3 4 5,5
<600 1,2 1,6 2,5 5 8 10
— Додаткова ізоляція РТІа
≥600 — 0,8 1,5 3 4 5,5
<600 — 1,6 2,5 5 8 10
d d
— Посилена ізоляція — 3,2 5 6 8 11
Повітряні проміжкис
— Основна ізоляція 0,2 0,8 1,5 3 4 5,5
— Додаткова ізоляція — 0,8 1,5 3 4 5,5
— Посилена ізоляція — 1,6 3 6 8 11
Примітка. В Японії не застосовують значення, наведені в таблиці 11.1. В Японії застосовують значення більші, ніж надано
в цій таблиці.
а)
РТІ коефіцієнт стійкості до струмів поверхневого розряду, згідно з ІЕС 60112.
b)
Для шляхів спливу струму еквівалентне значення постійної напруги дорівнює діючому значенню напруги змінного струму.
с)
Для повітряних проміжків еквівалентне значення постійної напруги дорівнює амплітудному значенню напруги змінного струму.
d)
Для ізоляційних матеріалів з РТІ ≥600, це значення є вдвічі меншим, ніж для основної ізоляції цих матеріалів.

Значення довжин шляхів спливу струму та повітряних проміжків можна знайти для середніх значень
робочих напруг лінійною інтерполяцією табличних значень. Значення для робочих напруг нижчих ніж 25 В
не визначають, оскільки випробування під напругою, зазначене в таблиці 10.2, вважають достатнім.

63
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Для шляхів спливу струму до неструмовідних деталей чи деталей, не призначених для за-
землення, якщо не можуть виникнути струми спливу, значення, наведені для матеріалів з РТІ ≥600
треба застосовувати для всіх матеріалів (незважаючи на реальний РТІ).
Для шляхів спливу струму, які перебувають під дією робочих напруг менше ніж 60 с, значення,
наведені для матеріалів з РТІ ≥600, треба застосовувати для всіх матеріалів.
Для шляхів спливу струму, на які не осідає пил чи волога, треба застосувати значення, наведені
для матеріалів з РТІ ≥600 (незалежно від реального РТІ).
Мінімальні значення відстаней для синусоїдної чи несинусоїдної напруги імпульсу наведені
в таблиці 11.2

Таблиця 11.2 — Мінімальні відстані для синусоїдної чи несинусоїдної напруги імпульсу


Нормована пікова напруга імпульсу, кВ
2,0 2,5 3,0 4,0 5,0 6,0 8,0 10 12
Мінімальний повітряний проміжок, мм 1 1,5 2 3 4 5,5 8 11 14
Нормована пікова напруга імпульсу, кВ
15 20 25 30 40 50 60 80 100
Мінімальний повітряний проміжок, мм 18 25 33 40 60 75 90 130 170
Примітка. Довжини в таблиці 11.2 наведено з IЕС 60664-1, таблиця 2, частина А, для неоднорідного поля.

Довжини шляху спливу струму не повинні бути меншими за необхідний мінімальний повітряний проміжок.
Для повітряних проміжків, які піддають одночасно впливу синусоїдних та несинусоїдних напруг ім-
пульсу, мінімальна довжина має бути не менша ніж найвище значення, наведене в таблицях 11.1 чи 11.2.

12 ВИПРОБУВАННЯ НА СТАРІННЯ ТА ТЕПЛОВЕ ВИПРОБУВАННЯ


12.1 Загальні положення
У цьому розділі надано вимоги до випробування на старіння та теплові випробування світильників.
12.2 Вибір ламп та пускорегулювальних пристроїв
Лампи, які застосовують для випробування відповідно до цього розділу, має бути відібрано
відповідно до додатка В.
Лампи світильників, застосовувані для випробування на старіння, тривало працюють за їх
нормованої потужності та тому їх не треба застосовувати для теплових випробувань. Однак, зазвичай,
для теплових випробувань в ускладненому режимі застосовують лампи, які вже застосовували для
теплових випробувань за робочого режиму.
Якщо світильник розраховано на роботу з відокремленим пускорегулювальним пристроєм, що не входить
у комплект постачання світильника, то для випробування має бути відібрано серійний пускорегулювальний
пристрій, який за параметрами відповідає вимогам до пускорегулювального пристрою. Пускорегулювальний
пристрій має забезпечувати в стандартних умовах потужність зразкової лампи, що дорівнює її нормованій
потужності з відхилом ±3.
Примітка 1. Для «стандартних умов» див. відповідні стандарти ІЕС на пристрої керування.
Примітка 2. У відповідних стандартах нормована потужність лампи може визначатися як «об’єктивна» потужність. Таке визначення
буде відкориговано в наступних виданнях цих стандартів.

12.3 Випробування на старіння


В умовах циклічного нагрівання та охолодження під час експлуатації світильник не повинен ставати
небезпечним для обслуговування чи передчасно виходити з ладу.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 12.3.1
12.3.1 Випробування
a) Світильник треба встановлювати в камері тепла із засобами контролю температури
повітря всередині камери.
Світильник треба розташовувати на тій самій опорній поверхні (і в тому самому робочому
положенні), як і під час теплових випробувань у робочому режимі (див. 12.4.1).
b) Температуру повітря всередині камери під час випробування треба підтримувати з відхи-
лом ±2 оС від (ta + 10) оС, якщо в маркованні світильника не зазначене інше, то ta = 25 оС.

64
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Температуру повітря всередині камери треба вимірювати відповідно до додатка К. Самостійні


пускорегулювальні пристрої треба встановлювати на відкритому повітрі, необов’язково в камері
тепла, вони мають працювати за температури повітря (25 ± 5) оС.
c) Загальна тривалість випробування світильника в камері має бути 168 год та складатися
із семи послідовних циклів по 24 год кожен. У перші 21 год кожного циклу світильник під’єднують
до мережі з напругою, зазначеною в d), а останні 3 год кожного циклу світильник вимкнутий. Період
початкового нагрівання світильника — частина першого циклу випробування.
Умови випробування мають відповідати в перших шести циклах нормальному режиму ро-
боти, а в сьомому циклі — ускладненому режиму роботи (див. додаток С). Для світильників
з електродвигуном (наприклад, вентилятор) вибирають ускладнений режим, який найнесприятливіше
впливає на результат випробування.
Загальна тривалість випробування світильників, які не мають усладненого режиму роботи
відповідно до 12.5.1, має бути 240 год (тобто 10 циклів по 24 год у нормальному режимі). Для
світильників з лампами розжарювання загальну тривалість випробування 240 год застосовують
в будь-якому разі.
d) Напруга живлення для світильників з лампами розжарювання, за винятком ННН, має бути
1,05 ± 0,015 від значення, яке забезпечує нормовану потужність лампи та 1,10 ± 0,015 від нормованої
напруги (чи максимальної з діапазону нормованих напруг) для інших світильників.
e) Якщо світильник перестає функціонувати через пошкодження, то необхідно таке:
— за випадкового пошкодження деталі світильника (лампи включно) треба застосувати
інструкцію, відповідно до 12.4.1g);
— якщо пристрій теплового захисту функціонує протягом перших шести циклів, процедуру
випробування потрібно видозмінити так:
1) для світильників із самовідновлюваними пристроями теплового захисту, час охолодження
має бути не менше від часу відновлення працездатності пристрою. Для світильників
з пристроями теплового захисту одноразової дії (плавкого запобіжника) такі пристрої на-
лежить замінити;
2) для решти світильників випробування належить продовжувати до загальної тривалості
240 год, при цьому електричне коло та навколишню температуру має бути відрегульо-
вано так, що пристрій теплового захисту не спрацьовував. Світильник може не пройти
випробування, якщо для запобігання спрацьовуванню пристрою теплового захисту пара-
метри світильника необхідно встановлювати нижче за нормовані значення.
— якщо пристрій теплового захисту спрацьовує протягом сьомого (ускладненого режиму)
циклу, йому потрібно дати охолонути до відновлення його роботи, чи якщо пристрій
одноразової дії, то замінити й продовжувати випробування, регулюванням напруги мережі
живлення та температури так, щоб захисний пристрій не зміг спрацьовувати.
Захист вважають достатнім, якщо запобіжний тепловий пристрій спрацьовує протягом сьомого
(ускладненого режиму) циклу.
Необхідно застосовувати пристрій, що сигналізує про перерви в роботі. Час перерви в загальну
тривалість випробування не враховують.
12.3.2 Відповідність
Після випробування, відповідно до 12.3.1 виконують зовнішнє огляд світильника, а також шино-
проводу та складників шинопроводу, якщо світильник монтують на шинопроводі. Деталі світиль-
ника не повинні мати пошкоджень (крім випадкових, описаних у 12.3.1е) та пластмасовий різьбовий
патрон не повинен бути деформованим. Безпечність світильника не повинна знижуватися та він не
повинен бути причиною пошкодження шинопроводу. Марковання світильника повинно бути таким,
щоб можна було його прочитати.
Примітка. Ознаками зниження безпечності є тріщини, підгорання та деформування.

12.4 Теплове випробування (нормальний робочий режим)


Під час експлуатації світильника жодна його деталь (лампи включно), проводи мережі, які входять
у світильник чи поверхня монтажу, не повинні нагріватися до температури, яка знижує безпечність
роботи світильника.
Крім цього, робоча температура деталей світильника, до яких доторкаються рукою під час регу-
лювання, не повинна бути надмірною.

65
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Світильники не повинні створювати надмірне нагрівання освітлюваних об’єктів.


Світильники, які монтують на шинопроводі, не повинні спричиняти його надмірного нагрівання.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 12.4.1. Методи випробування для ви-
мірювання температури шинопроводу мають відповідати 12.1 ІЕС 60570.
Для світильників з електродвигуном, останній має працювати протягом випробування у своєму звичному режимі.
12.4.1 Випробування
Має бути здійснено вимірювання температури деталей відповідно до 12.4.2 за дотримання таких умов:
a) Світильник має бути розташовано в захищену від протягів камеру, щоб уникнути різких
коливань температури навколишнього середовища. Світильник, призначений для встановлення
на поверхню має бути встановлено на ній, як зазначено в додатку D. Приклад захищеної від
протягів камери, наведено в додатку D, але дозволяють застосовувати камери інших типів, якщо
результати випробування, що одержують у них, можна порівняти з результатами вимірювання,
що одержують у камері відповідно до додатка D (для відокремлених пускорегулювальних пристроїв
див. h) цього пункту).
Світильник має бути приєднано до мережі проводами за застосування деталей (наприклад,
ізолювальної втулки), що постачають зі світильником.
Зазвичай, приєднання належить виконувати відповідно до інструкції, що надають разом зі сві-
тильником, чи марковання на ньому. Якщо проводи для приєднання світильника до мережі не входять
у комплект постачання світильника, приєднання виконують загальноприйнятими проводами. Про-
води, що не входять у комплект постачання світильника, називають «випробувальними кінцями».
Вимірювання температури належить виконувати відповідно до додатків Е та К.
b) Робоче положення — найбільш важке для теплового режиму положення, яке можливе
під час експлуатації. Для стаціонарних нерегульованих світильників вибір положення виконують
лише тоді, якщо це передбачено інструкцією, що додають до світильника чи його маркованням.
У настроюваних та регульованих світильниках мають витримувати певну відстань
до освітлюваного об’єкта, обумовлену маркованням на світильнику, за винятком світильників,
у яких немає механічного закріплення в будь-якому положенні, площина краю відбивача (за його
наявності) чи лампа мають перебувати на відстані 100 мм від поверхні встановлення.
c) Температуру повітря в камері потрібно підтримувати від 10 оС до 30 оС, переважно 25 оС.
Під час вимірювання, а також у попередньому достатньо тривалому періоді (для точніших резуль-
татів вимірювання) температура не повинна змінюватися більше ніж на ±1 оС.
Однак, якщо електричні характеристики лампи залежать від температури (наприклад, лю-
мінесцентна лампа), чи якщо нормоване для світильника значення ta перевищує 30 оС, то реальна
температура повітря в камері має дорівнювати нормованому значенню ta, але в межах розкиду 5 оС
від цього значення ta.
d) Випробувальна напруга світильника має становити:
— для світильників з лампами розжарювання, за винятком ННН: напругу, що забезпечує
1,05 від значення нормованої потужності вимірювальної лампи (див. додаток В), за винят-
ком ламп для теплових випробувань (ЛТВ), які завжди працюють за напруги, зазначеної
в маркованні;
— для інших світильників 1,06 від значення унормованої напруги чи максимальної з діапазону
нормованих напруг;
— для світильників з електродвигуном 1,06 від значення унормованої напруги чи макси-
мальної з діапазону нормованих напруг.
ВИНЯТОК
Під час вимірювання середньої температури обмотки складника з маркованням tw
та температури корпусу складника з маркованням tс, випробувальна напруга має становити 1,00
від нормованого значення. Ця вимога поширюється лише на вимірювання температури обмотки
чи корпусу складника з маркованням та не поширюється на вимірювання температури інших складників
світильника, наприклад, клемних колодок.
Конденсатори у світильниках з люмінесцентними та іншими розрядними лампами незалежно
за наявності чи відсутності в маркованні tc випробовують за напруги, яка дорівнює 1,06 від значення
нормованої напруги.
Примітка 1. Якщо світильник містить одночасно лампу розжарювання та люмінесцентну чи будь-яку іншу розрядну лампу
або двигун, то для випробування, за потреби, можна застосовувати два окремі джерела живлення.

66
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

e) Під час та безпосередньо перед початком вимірювання напругу живлення належить під-
тримувати з точністю ±1 %, переважно 0,5 % від випробувальної напруги. Якщо коливання напруги
може вплинути на результат вимірювання, то до початку вимірювання напругу живлення належить
підтримувати з точністю ±1 % від випробувальної напруги протягом не менше ніж 10 хв.
f) Вимірювання треба починати після досягнення встановленого теплового режиму, за якого
швидкість зміни температури становить не більше ніж 1 оС за год.
g) Якщо відбулася нетипова відмова деталі світильника (лампи включно), то цю деталь на-
лежить замінити, а випробування продовжити. Вимірювання, виконані до відмови, не повторюють,
але перед продовженням вимірювання світильник доводять до сталого теплового режиму. Однак,
якщо відмова призвела до виникнення небезпечних умови чи порушення роботи іншої деталі, то такий
світильник треба вважати як такий, що не витримав випробування. Якщо спрацьовує пристрій
теплового захисту, то світильник також вважають як такий, що не витримав випробування.
h) Якщо дистанційний пристрій керування/складник входить до комплекту постачання
світильника, їхній монтаж та застосування виконують відповідно до інструкції виробника.
Температури всіх деталей не повинні перевищувати температурних обмежень, зазначених у
розділі 12.
Якщо дистанційний пристрій керування не постачають разом зі світильником, то виробник
повинен надавати типовий пристрій керування як для нормальної експлуатації. Пристрій керування
має працювати у вентильованому навколишньому середовищі за температури (25 ± 5) оС.
Температуру пристрою керування не вимірюють.
i) Якщо є сумніви в результатах випробування світильників за застосування серійних ламп
розжарювання, то випробування необхідно повторити зі спеціальними лампами для теплових
випробувань (ЛТВ), за їхньої наявності. Для теплових режимів, які визначають здебільшого за
температурою цоколя лампи, вирішальними є значення, отримані з лампами (ЛТВ). Для режимів, які
визначають здебільшого за дією випромінення, вирішальними є значення, отримані із серійними лампами
в прозорій колбі.
j) Для світильників, зазначених у 3.2.13, світловий пучок світильника під час випробування,
направляють безпосередньо на вертикальну дерев’яну площину, пофарбовану матово-чорною фарбою
та встановлюють перпендикулярно до світлового пучка згідно з рекомендаціями додатка D. Під час
використання двох чи більше ламп, центральна лампа має бути орієнтована, як зазначено вище.
Інші лампи має бути орієнтовано, що всі світлові пучки фокусувались в одному місці, забезпечуючи
загальний фокус. Світильники встановлюють на відстані від освітлювальної поверхні, зазначеній
у маркованні світильника.
Вимірювання температури деяких ізоляційних деталей під час випробування має бути виконано
відповідно до розділу 13.
k) Під час вимірювання температури на патроні двоцокольних люмінесцентних ламп гарячий
спай термопари має знаходитися на одному рівні з поверхнею патрона, що прилягає до цоколя
лампи. Якщо це неможливо, його належить розмістити якомога ближче до цієї точки, не торкаючись цоколя лампи.
Примітка 2. Виробнику світильників рекомендовано у вибірці для типових випробувань одразу приєднати термопару
до патрона. Зазвичай, так готують лише один патрон.

l) Під час випробування на відповідність розмір проводів наскрізної проводки та паралельної проводки
необхідно вибирати з максимально дозволених значень чи значень, установлених виробником в інструкціях.
Примітка 3. У Канаді та США під час теплового випробування розмір проводів наскрізної та паралельної проводки обов’язково
має бути максимально дозволеного значення.

12.4.2 Відповідність
Значення температури, що вимірюють під час випробування відповідно до 12.4.1, не повинні
перевищувати відповідних значень, зазначених у таблицях 12.1 та 12.2 (з урахуванням відступу
в а) цього пункту), коли світильники працюють за нормованої температури повітря ta.
Якщо температура у випробувальній камері відрізняється від ta, то цю різницю має бути враховано
поправкою до значення, наведеного в таблицях (див. також 12.4.1с)).
a) Температура не повинна перевищувати значень, наведених у таблицях 12.1 та 12.2 більше ніж на 5 оС.
Примітка. Допуск на 5 оС ураховує неминуче розсіювання значень вимірювання температури у світильниках.

b) Температура будь-якої деталі світильника, яка піддається тепловому руйнуванню під час
експлуатації, не повинна перевищувати значення, за якого забезпечують регламентований строк

67
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

служби світильника конкретного типу. Загальноприйняті значення температур для основних де-
талей світильника наведено в таблиці 12.1, а значення температури для традиційних матеріа-
лів, застосовуваних у світильниках, наведено в таблиці 12.2. Ці значення наведено для одержання
ідентичності результатів. Під час застосування інших методів випробування можуть бути одержані
результати, які відрізняються від наведених.
У разі заміни матеріалів на ті, що витримують вищі температури, ніж зазначено в таблиці 12.2
чи в разі застосування інших видів матеріалів, їх належить піддавати дії відповідної температур,
що перевищує їхні табличні значення.
c) Температура випробного зразка (див. 12.4.1а)) з ізоляцією з полівінілхлориду не повинна пере-
вищувати 90 оС (див. виноску с до таблиці 12.2, що стосується незакріпленої стаціонарної проводки)
(чи 75 оС — для зразка під механічним навантаженням, наприклад, затиснутого), чи не повинна бути
вищою від температури, зазначеної на світильнику чи в інструкції виробника до світильника відповідно
до вимог розділу 3. Граничною для будь-якого проводу з полівінілхлоридною ізоляцією (зовнішня про-
водка чи внутрішній монтаж) є температура 120 °С, навіть, якщо проводи захищено теплотривкими
трубками, що належать до комплекту світильника та які мають відповідати вимогам 4.9.2

Таблиця 12.1 — Допустимі температури нагрівання основних деталей за умов випробування


відповідно до 12.4.2
Максимальне значення
Деталь
температури, оС

Як зазначено у відповідному
Цоколь лампи:
стандарті ІЕС на лампиa

Обмотка пускорегулювального пристрою чи трансформатора з маркованням tw tw


Корпус (конденсатора, запалювального пристрою, пускорегулювального
пристрою чи перетворювача тощо):
— з позначкою tc у маркованні; tcb
— без позначки tc у маркованні. 50
Обмотки в трансформаторах, двигунах тощо, якщо ізоляційна система обмотки
згідно з ІЕС 60085 виготовлена з:
— матеріалу класу Аc 100
— матеріалу класу Еc 115
— матеріалу класу Вc 120
— матеріалу класу Fc 140
— матеріалу класу Нc 165

Див. таблицю 12.2


Ізоляція проводів
та 12.4.2b) та с)

Контакти керамічних патронів та ізоляційний матеріал патронів та стартерів:

Т1 чи Т2 з маркованням (В15 та В22)d (ІЕС 61184) 165 для Т1 та 210 для Т2


Інші типи з маркованням Т (ІЕС 60238, марковання Т
ІЕС 60400, ІЕС 60838e та ІЕС 61184)
Решта типів без марковання Т
(Е14, В15) (ІЕС 60238 та ІЕС 61184) 135
(Е27, В22) (ІЕС 60238 та ІЕС 61184) (Е26) 165
(Е40) (ІЕС 60238) (E39) 225
Патрони для люмінесцентних ламп та стартерів, різні патрони без марковання Т
(ІЕС 60400, усі частини ІЕС 60838e) 80

Вимикачі з індивідуальним маркованням:


— з маркованням Т марковання Т
— без марковання Т 55

Інші деталі світильника (залежно від матеріалу та умов застосування) Див. таблицю 12.2
та перелік 12.4.2b)

68
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці 12.1


Максимальне значення
Деталь
температури, оС

Монтажна поверхня:
— з нормально займистого матеріалу 90
— з незаймистого матеріалу Не вимірюють

Засоби регулювання та оточуючий їх простірf


— металеві деталі 60
— неметалеві деталі 75

Об’єкти, які освітлюють прожектором з вузьким пучком (див. 12.4.1j)) 90


(на випробувальній поверхні)

Шинопровід (для світильників, які монтують на шинопроводі) Як зазначено виробником


шинопроводуg

Світильники, установлювані на штепсельній вилці та пускорегулювальний


пристрій/трансформатор з вилкою:

Деталі корпуса, що призначені для встановлення вручну 75


З’єднання вилка/розетка 70
всі інші деталі 85

Замінні стартери 80h


a
Для світильників, у маркованні яких міститься інформація щодо їхнє застосування зі спеціальними лампами,
або якщо застосування спеціальних ламп очевидно, допустимо вищі температури, ніж зазначені виробником цих ламп.
В ІЕС 60357 та ІЕС 60682 надають інформацію про вимірювання температури лопатки галогенових ламп розжарювання. Ці ви-
мірювання необхідні для визначання критеріїв роботи лампи, але не критеріїв безпеки світильників (Одноцокольні люмінесцентні
лампи не перевіряють випробуванням на нормальне функціювання, див. таблицю 12.3).
Це не стосується ламп, зазначених в ІЕС 60432-2. Необхідно дотримувати відповідну інформацію цього стандарту щодо
зовнішнього вигляду світильників.
b
Вимірювання виконують у точці, зазначеній виробником запалювального пристрою.
c
Класифікація матеріалів згідно з ІЕС 60085 та всіх частин ІЕС 60216.
d
Температуру вимірюють на краях відповідного цоколя.
е
Для двоштирових патронів у разі виникнення сумнівів застосовують середні значення температури контакту.
f
Не поширюється на засоби регулювання регульованих світильників, інструкція з монтування яких містить чітки вказівки
щодо встановлення світильника поза межами доторкання, та на засоби регулювання настоюваних світильників.
g
Умови вимірювання температури шинопроводу під час випробування відповідно до 12.1 ІЕС 60570.
h
Це обмеження температури є критерієм роботи, а не критерієм безпеки.

Таблиця 12.2 — Максимальні значення температури нагріву звичайних матеріалів,


застосовуваних у світильниках, за умов випробування відповідно до 12.4.2
Деталь Максимальна температура, оС

Ізоляція проводки (зовнішньої та внутрішньої) що належить


до комплекту світильникаb:
— скловолокно, просочене силіконовим лаком 200a
— політетрафторетилен (ПТФЕ) 250
— силіконовий каучук (ненапружений) 200
— силіконовий каучук (напружений лише на стискання) 170
— гума чи звичайний полівінілхлорид (PVC) 90a
— теплостійкий полівінілхлорид (PVC) 105a
Етилен вінілацетат (EVA) 140a

Ізоляція стаціонарної проводки (частина стаціонарної проводки,


що не входить у комплект постачання світильника)a:
— без захисної оболонки 90c
— із захисною оболонкою, яка входить у комплект світильника 120

69
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці 12.2


Деталь Максимальна температура, оС

Термопласти:
— акрило-нітрил-бутадієн-стирол (ABS) 95
— ацетобутират целюлози (CAB) 95
— поліметилметакрилат (акриловий) 90
— полістирол 75
— поліпропілен 100
— полікарбонат 130
— полівінілхлорид (PVC) (який не застосовують
для електричної ізоляції) 100
— поліамід (нейлон) 120

Термореактивні пластики:
— фенолформальдегід з мінеральним наповнювачем (PF) 165
— фенолформальдегід з деревним наповнювачем (PF) 140
— амінопласти (UF) 90
— меламін 100
— поліефір, армований скловолокном (GRP) 130

Інші матеріали:
— папір та тканини, які просочені смолистими речовинами 125
— силіконовий каучук (який не застосовують для електричної ізоляції) 230
— гума (яку не застосовують для електричної ізоляції) 70
— дерево, папір, тканини тощо 90
a
Зменшують на 15 оС під час механічної дії на ізоляцію, наприклад, згинання, стискання.
b
У параметрах кабелю, зазвичай, подають різні максимальні температури, але ці температури ґрунтуються швидше
на тривалих робочих температурах, ніж на режимах випробування, наведених у цій таблиці.
c
Ці температури є максимальними дозволеними температурами під час випробування, зазначеними в цьому стандарті;
наприклад, для камери захищеної від протягів та для випробувальної напруги живлення, що перевищує номінальне значення
для світильника. Потрібно зазначити, що в деяких країнах Європейські стандарти з установлення (HD 60364 (HD 384)) та Європейські
стандарти для кабелів EN 50525 зазначають температуру 70 оС, як максимальну, за якої стаціонарна проводка з полівінілхлориду
може витримувати тривало нормальну експлуатацію.

12.5 Теплове випробування (ускладнений режим)


За умов, які відповідають ускладненому режиму експлуатації (але не пов’язаних з дефектом
у світильнику чи неправильною його експлуатацією), деталі світильника та монтажна поверхня не повинні
досягати надмірних значень температур та проводка світильника не повинна ставати небезпечною.
Примітка. До ознак можливих небезпечних умов належать тріщини, вигоряння та деформації.

Світильники для монтування на шинопровід не повинні призводити до надмірного нагрівання шинопроводу.


Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до 12.5.1.
12.5.1 Випробування
Значення температури деталей, наведені в таблиці 12.3, виміряють за врахування таких умов:
a) Випробування треба проводити в одному зі станів світильника, що зазначені в 1), 2), 3) чи 4),
наведених нижче, у якому він може опинитися під час експлуатації, що в свою чергу може спричиня-
ти перегрів будь-якої деталі порівняно з її температурою під час нормальної роботи (яку належить
вимірювати попередньо).
Якщо можливі кілька з ускладнених режимів, то вибирають той, який призводить до найбільшого
перегріву деталей.
Випробування не виконують на стаціонарних нерегульованих світильниках з лампами розжа-
рювання, крім обумовлених у 3), наведеному нижче.
1) Потенційно небезпечне положення світильника, що виникає через неправильну експлуатацію, наприклад,
коли регульований світильник випадково нахилений у напрямку монтажної поверхні короткочасному впливу
на нього зусилля не більше ніж 30 Н прикладеного до точки, у якій дія зусилля максимальна.
2) Нештатний режими роботи електричного кола світильника, що виникає через брак виробника
чи через продовження застосування окремих складників, які відпрацювали свій строк служби, наприклад,
лампи чи стартери (див. додаток С).

70
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

3) Стан, за якого замість спеціальної лампи, на яку розраховано світильник, на нетривалий


час установлено лампу розжарювання загальної призначеності тієї самої потужності.
4) Можливий небезпечний стан роботи електричного кола світильника з умонтованим транс-
форматором, який є джерелом живлення для лампи, що виникає через коротке замикання у вторин-
ному колі (зокрема трансформатора).
Випробування 2) поширюють лише на світильники з трубчастими люмінесцентними лампами
та іншими розрядними лампами.
Випробування 4) виконують під час короткого замикання в патроні. Під час випробування 4) підви-
щення температури, яке виникає внаслідок тепла, що виділяється від лампи до монтажної поверхні,
перевіряють випробуванням 1), тоді як підвищення температури, яке виникає внаслідок тепла, що виді-
ляється від трансформатора, вимірюють під час короткого замикання контактів патрона.
Світильники з електродвигуном працюють за умови, що ротор знаходиться в режимі замкнення
(не обертається).
У разі одного чи кількох двигунів, випробування потрібно виконувати відповідно до найкритичніших
умов (див. додаток С).
Світильник належить випробовувати за умов, що зазначені у 12.4.1а), с), e), f), h) та l). Крім цього
необхідно дотримувати умови.
b) Випробувальна напруга має становити
Для всіх світильників з лампами розжарювання — відповідно до 12.4.1d).
Для світильників з трубчастими люмінесцентними лампами та іншими розрядними лампами — 1,1
від нормованої напруги чи максимальної з діапазону нормованих напруг.
Для світильників з електродвигунами — 1,1 від нормованої напруги (чи максимальної з діапазону
нормованих напруг світильника).
Для світильників з трансформаторами/перетворювачами відповідно до випробування 4)
під час короткого замикання — 0,9—1,1 від нормованої напруги живлення.
Примітка. Якщо у світильнику одночасно працюють лампа розжарювання та трубчаста люмінесцентна чи будь-яка інша розрядна
лампа чи електродвигун, для випробування може виникнути потреба застосування двох окремих джерел живлення.

с) У разі відмови однієї з деталей світильника (зокрема лампи), що спричинює перерву в роботі
світильника, останню має бути замінено, а випробування продовжені. Виконані до появи відмови
вимірювання не повторюють, але перед продовженням вимірювання світильник має працювати
в установленому режимі. Однак, у разі виникнення критичного стану чи за типової відмови будь-
якої деталі, світильник вважають таким, що не витримав випробування.
Якщо під час випробування спрацьовує пристрій теплового захисту (наприклад, тепловий чи
струмовий розмикальний пристрій одно- чи багаторазової дії), то значення температури нагрівання
в цей момент приймають за остаточне.
d) Якщо світильник містить конденсатор (доповнення до конденсатора приєднаного пара-
лельно мережі), то цей конденсатор, незважаючи на вимоги додатка С, має бути замкнуто нако-
ротко, якщо прикладена до нього напруга в 1,25 разу більше від нормованої для самовідновлюваль-
них конденсаторів чи в 1,3 разу більше від нормованої напруги для несамовідновлювальних конденса-
торів.
e) Світильники з деякими металогалогенними лампами та натрієвими лампами високого тиску,
які згідно зі специфікацією на лампи може призвести до перегріву пускорегулювального пристрою
чи трансформатора чи запалювального пристрою, випробовують відповідно до 2b) додатка С.
12.5.2 Відповідність
Якщо світильник працює за нормальної температури повітря ta, то жодна температура, виміряна
під час випробування відповідно до 12.5.1 не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 12.3,
12.4 та 12.5 більше ніж на 5 оС. Якщо температура у випробувальній камері відрізняється від ta, то має
бути внесено відповідну поправку до наведених у таблиці даних.

71
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Таблиця 12.3 — Максимальні значення температури за умов випробування відповідно до12.5.1

Деталь Максимальна температура, оС

Як зазначено у відповідному
Цоколі одноцокольних люмінесцентних ламп
стандарті ІЕС на лампис

Обмотки пускорегулювальних пристроїв чи трансформаторів Див. таблиці 12.4 та 12.5


з tw маркованнямa
Обмотки трансформаторів, двигунів тощо, якщо ізоляційну систему
обмотки згідно з ІЕС 60085 виготовлено з:
— матеріалу класу Аb 150
— матеріалу класу Еb 165
— матеріалу класу Bb 175
— матеріалу класу Fb 190
— матеріалу класу Нb 210

Корпус конденсатора:
— без марковання tc 60
— з маркованням tc tc + 10

Корпус імпульсного запалювального пристрою (tc + х) згідно з маркованням імпульсного


запалювального пристрою

Монтувальна поверхня:
— освітлювана лампою (настроювані та регульовані світильники 175
відповідно до 12.5.1а)1)
— яку нагріває лампа (переносні світильники відповідно 175
до 4.12 ІЕС 60598-2-4)
— з нормально-займистого матеріалу 130
— з негорючого матеріалу (світильники із символом чи засторогою) Не вимірюють

Шинопровід (для світильників, які монтують на шинопроводі) Як зазначено виробником шинопроводу

Деталі корпусу, призначені для встановлення вручну світильників


на штепсельній вилці, пускорегулювальних пристроів 75
чи трансформаторів з вилкою
a
Якщо в маркованні пускорегулювального пристрою не зазначено іншого, то застосовують наведені в колонці S4,5
таблиці 12.4 чи 12.5 максимальні значення температури.
b
Класифікація матеріалів згідно з ІЕС 60085 та всіх частин ІЕС 60216.
c
Інформацію щодо точок вимірювання та температурні обмеження наведено в ІЕС 61199, додаток С.

Таблиця 12.4 — Максимальне значення температури обмотки пристрою керування лампою


в ускладненому режимі роботи та за напруги, що дорівнює 110 % від нормованої

Максимальне значення температури, оС

Стала S S4,5 S5 S6 S8 S11 S16

Для tw = 90 171 161 147 131 119 110


95 178 168 154 138 125 115
100 186 176 161 144 131 121
105 194 183 168 150 137 126
110 201 190 175 156 143 132
115 209 198 181 163 149 137
120 217 205 188 169 154 143
125 224 212 195 175 160 149
130 232 220 202 182 166 154
135 240 227 209 188 172 160
140 248 235 216 195 178 186

72
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці 12.4

Максимальне значення температури, оС

Стала S S4,5 S5 S6 S8 S11 S16

145 256 242 223 201 184 171


150 264 250 230 207 190 177

Таблиця 12.5 — Максимальне значення температури обмотки пристрою керування лампою з маркованням
«D6» в ускладненому режимі роботи та за напруги, що дорівнює 110 % від нормованої

Максимальне значення температури, оС

Стала S S4,5 S5 S6 S8 S11 S16

Для tw = 90 158 150 139 125 115 107


95 165 157 145 131 121 112
100 172 164 152 137 127 118

105 179 171 158 144 132 123


110 187 178 165 150 138 129
115 194 185 171 156 144 134

120 201 192 178 162 150 140


125 208 199 184 168 155 145
130 216 206 191 174 161 151

135 223 213 198 180 167 156


140 231 220 204 186 173 162

145 238 227 211 193 179 168


150 246 234 218 199 184 173

Для пристроїв керування лампою, що мають іншу тривалість випробування ніж 30 чи 60 діб, необхідно
застосовувати формулу (2), наведену у відповідних додаткових стандартах ІЕС для визначення максимальної
температури, яка має відповідати числу діб, що дорівнює 2/3 від теоретичної тривалості випробування.
(Пояснення сталої S та її застосування наведено у відповідних стандартах ІЕС).
12.6 Теплове випробування (за виходу з ладу обмоток пристрою керування лампою)
Випробування виконують лише на світильниках, класифікованих для встановлення на поверхні
з нормально займистого матеріалу та що містять пристрій керування лампою, які не відповідають
вимогам до відстаней, зазначених у 4.16.1 чи не мають теплового захисту відповідно до 4.16.2. Вимоги
цього пункту не стосуються електронних пристроїв керування лампи та дрібних обмоток, що можуть
міститися в цих засобах.
12.6.1 Випробування світильників без пристроїв теплового захисту
Світильники належить випробовувати в умовах, зазначених у 12.4.1а), с), е), f), h) та l). Крім того,
має бути виконано такі умови.
Для 20 % кіл ламп світильника, але не менше ніж для одного має бути створено ускладнений
режим (див. 12.5.1 а)).
Має бути вибрано кола, що мають найнесприятливішу теплову дію на монтажну поверхню, а інші
ділянки кола ламп мають працювати за нормованої напруги чи максимальної з діапазону нормованих
напруг за нормальних умов.
Кола, що знаходяться в описаному вище режимі роботи, надалі мають бути переведені
на напругу живлення 0,9, 1,0 та 1,1 нормованої (чи максимальної з діапазону нормованих значень напруги).
Після стабілізації теплових режимів за кожної із цих трьох нормованих напруг, необхідно виміряти найвищу
температуру обмотки та найвищу температуру будь-якої частини монтажної поверхні.
Для світильників з люмінесцентними лампами, що мають електронний пристрій керування лампою
з живленням від мережі змінного струму, що містять котушку фільтра, останню треба випробовувати

73
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

окремо, за регульованої випробувальної напруги, що забезпечує проходження в ній робочого струму,


сила струму якого не перевищує встановленого нормованого значення. Після стабілізації теплових
режимів за кожної із цих трьох нормованих напруг, необхідно виміряти найвищу температуру обмотки
та найвищу температуру будь-якої частини монтажної поверхні. Решту елементів пристрою керування
лампою та саму лампу під час цього випробування треба відімкнути.
Результати випробування вважають задовільними, якщо:
a) температура монтажної поверхні не перевищує 130 оС, якщо кола(-о) ламп(и), у яких створено
ускладнений режим, працюють(-є) за напруги 1,1 від нормованого значення;
b) значення температури, виміряної за 0,9, 1,0 та 1,1 нормованої напруги (чи максимальної
із діапазону нормованих напруг) застосовують ураховуючі лінійну залежність розрахункової
температури монтажної поверхні відносно до температури обмотки пускорегулювального
пристрою/трансформатора, що дорівнює 350 оС. Якщо різниця між координатами температури
обмотки виміряній за 0,9, 1,0 та 1,1 становить менше ніж 30 К, то додають четверту точку,
координати якої для обмотки — ta, для монтажної поверхні — ta. Виконують найкращу пряму лінію
через точки на графіку. Ця лінія не повинна проходити через точку, що відповідає температурі
монтажної поверхні 180 оС раніше, ніж температура обмотки пускорегулювального пристрою/
трансформатора досягне 350 оС.
Примітка. ta — нормована ta світильника.
c) для світильників, що монтують на шинопроводі, жодна деталь шинопроводу не повинна мати
ознак руйнування, наприклад, підгоряння, тріщин чи деформації.
12.6.2 Випробування світильників з безконтактним пристроєм теплового захисту поза пускоре-
гулювального пристрою чи трансформатора та світильників з тепловим захистом пускорегулювального
пристрою із заявленою температурою, маркованих символом за значення вище ніж 130 оС.
Для випробування світильник належить установлювати, як зазначено у 12.6.1.
Кола, що знаходяться в зазначених вище режимах, мають працювати за повільного та рівно-
мірного збільшення сили струму через обмотки, доки не спрацює пристрій теплового захисту.
Тривалість та швидкість збільшення сили струму мають бути такими, щоб, по можливості, збе-
рігалася динамічна рівновага між температурами обмотки та поверхні монтажу.
Під час випробування необхідно безперервно проводити вимірювання температури найбільш
нагрітої ділянки поверхні, на якій установлено світильник. Цим закінчують випробування
світильників з пристроєм теплового захисту одноразової дії.
Світильники з тепловим вимикачем з ручним поверненням виконують три зазначені вище
цикли з перервою 30 хв. Перед початком кожного циклу вимикач приводять у робочий стан.
Для світильників з тепловим вимикачем з автоповерненням випробування виконують до досягнення
поверхнею монтажу сталої температури, за якої автоматичний тепловий вимикач спрацює тричі,
тобто увімкне та вимкне пускорегулювальний пристрій.
Умонтовані трансформатори, що не пройшли випробування у власнимому корпусі, підлягають
випробуванню, оскільки особливості їхньої роботи за таких умов не визначено в стандартах на ці складники.
Відповідність перевіряють так.
Результати випробування вважають задовільними, якщо в процесі випробування температура
будь-якої частини монтажної поверхні не перевищувала 135 оС чи не була вище ніж 110 оС у момент
повторного вмикання кола (у разі захисного пристрою багаторазової дії), крім випадків, коли:
— під час випробування в період будь-якого циклу роботи світильників із захистом, температура
поверхні може перевищувати 135 оС, за умови, що проміжок часу між моментом, якщо температура
поверхні перший раз перевищила межу, та моментом досягнення його максимальної температури,
зазначеної в таблиці 12.6, не перевищує значення, зазначеного в цій таблиці.
Таблиця 12.6 — Обмеження часу перевищення температури
Допустимий час досягнення
Максимальне значення температури монтажної поверхні, оС
максимальної температури більше ніж 135 оС, хв

Понад 180 0
Від 175 до 180 15
» 170 » 175 20
» 165 » 170 25

74
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці 12.6


» 160 » 165 30
» 155 » 160 40
» 150 » 155 50
» 145 » 155 60
» 140 » 145 90
» 135 » 140 120

Після випробування:
Температура найбільш нагрітої ділянки монтажної поверхні не повинна перевищувати 180 оС
у будь-який момент випробування для пристроїв розмикання одноразової дії, та теплових вимикачів
з ручним поверненням пристроїв чи 130 оС під час випробування автоматичних теплових вимикачів
з автоповерненням.
Для світильників, що монтують на шинопроводі, жодна деталь шинопроводу не повинна мати
ознак руйнування, наприклад, підгорань, тріщин та деформації.
12.7 Теплове випробування пластмасових світильників за надзвичайних умов у пристроях
керування лампою чи електронних пристроях
Випробування застосовують лише для світильників, що мають термопластичний корпус
та не містять додаткового механічного, незалежного від температури, пристрою, наведеного в 4.15.2.
Ці випробування не застосовують до самостійних трансформаторів, що мають власний корпус
та відповідають ІЕС 61558 (усі частини), та самостійних пристроїв керування, які мають власний корпус
та відповідають ІЕС 61347 (усі частини).
12.7.1 Випробування світильників, що не мають пристрою контролювання температури
12.7.1.1 Випробування світильників з умонтованим пускорегулювальним пристроєм для люмі-
несцентних ламп, потужність ≤70 Вт
Три світильники належить випробовувати за умов, зазначених у 12.4.1а), b), с), е) та h). Додатково
необхідно забезпечувати таке.
На випробаний пускорегулювальний пристрій (якій має найбільший тепловий вплив на точки
кріплення, монтажну поверхню та відкриті деталі, встановлені всередині світильника згідно з конструкцією
світильника), протягом 4 год (період стабілізації теплового режиму) подають напругу, яка дорівнює 1,1
нормованої напруги, відповідно до рисунка 32.
Якщо всередині світильника застосовують більше ніж один пускорегулювальний пристрій, то лише
один з них перевіряють в умовах надзвичайної роботи, на інші подають 1,1 від нормованої напруги
живлення, за нормальних умов з відповідною лампою(-ами) в колі (до кінця випробування).
Після початкового періоду стабілізації теплового режиму подачу напруги живлення на випробний
пускорегулювальний пристрій збільшують на 20 % від нормованого значення та залишають на 15 хв.
Якщо протягом цього періоду не відбудеться збій у роботі пускорегулювального пристрою, то напругу
живлення на пускорегулювальному пристрої збільшують поступово по 10 % від нормованої напруги
живлення через кожні 15 хв, до моменту виходу з ладу пускорегулювального пристрою.
Треба запобігати підвищенню напруги живлення в колі, що не є об’єктом випробування, під час
надзвичайних умов (для цього необхідно вимірювати струм у пускорегулювальному пристрої). Після виходу
з ладу пускорегулювального пристрою світильник треба охолодити до температури навколишнього повітря.
Ці вимоги не застосовують до електронних пристроїв керування лампи та дрібних обмоток,
що можуть міститися в цих засобах.
У додатку W наведено альтернативний метод для випробувань, наведених у цьому підрозділі.
Стандартним є метод, наведений у 12.7.1.1.
Для виконання випробувань за надзвичайних умов, у колі живлення треба застосовувати захист,
але він не повинен впливати на результат випробувань.
Через можливість виникнення під час випробування великих струмів треба забезпечити відповідний захист
випробувального контуру. Треба забезпечити умови, щоб захисний пристрій не впливав на результат
випробування, та відмова пускорегулювального пристрою відбувалась у кінці випробування в резуль-
таті пробою обмотки (див. рисунок 32).
Можна застосовувати захисний запобіжник на 20 А (з електричними характеристиками, наведеними в ІЕС 60269).

75
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Після випробування світильник оглядають, щоб упевнитися, що всі складники залишаються на місці.
Деталі корпусу світильника, які забезпечують захист від ураження електричним струмом,
мають продовжувати захищати струмовідні частини від доступу за допомогою випробувального
щупа, як зазначено в розділі 8.
12.7.1.2 Випробування світильників з розрядними лампами, люмінесцентними лампами (більше
ніж 70 Вт), трансформаторами потужністю більше ніж 10 ВА
Світильник належить випробовувати за умов, зазначених у 12.4.1а), с), е) та h). Зокрема необхідно
забезпечувати таке.
Для 20 % кіл ламп у світильнику, але не менше ніж один, має бути створено ускладений режим (див. 12.5.1а)).
Для цього вибирають кола, які створюють найбільший тепловий вплив на точки кріплення та відкриті
деталі, а інші кола ламп мають працювати за нормованої напруги, як в умовах експлуатації.
Кола, що перебувають в ускладненому режимі, мають працювати за напруги 0,9, 1,0 та 1,1 від нормо-
ваного значення (чи максимального з діапазону нормованих напруг). Після стабілізації теплового режиму
вимірюють найбільшу температуру обмотки, точок кріплення та відкритих деталей світильника, які під-
дають найбільшій тепловій дії. Немає потреби вимірювати температуру дрібних обмоток, які є частиною
електронного кола.
Значення температури навколишнього середовища та температури, виміряної за 0,9, 1,0
та 1,1 від нормованої напруги (чи максимальної з діапазону нормованих напруг), застосовують у
формулі лінійної залежності для розрахунку температури точок кріплення та інших незахищених
деталей, стосовно температури обмотки пускорегулювального пристрою чи трансформатора,
що становить 350 оС. Якщо різниця між координатами температури обмотки, виміряної за 0,9, 1,0
та 1,1 становить менше ніж 30 К, то додають четверту точку, координати якої для обмотки — ta,
для монтажної поверхні — ta. Термопластичний матеріал потім піддають випробуванню тиском
кульки, зазначеному в 13.2.1 за температури, визначеної за лінійною залежністю, але не менше
ніж 75 оС. Потім вимірюють діаметр заглиблення, який не повинен перевищувати 2 мм.
Ці випробування не застосовують під час випробування в ускладненому режимі та за температури 25 оС
відповідно до 13.2.1.
Примітка. ta — нормована ta світильника.
12.7.1.3 Випробування світильників з трансформаторами потужністю ≤10 ВА із захистом
від короткого замикання
Випробування в ускладненому режимі треба виконувати відповідно до 12.7.1.2 на малих транс-
форматорах потужністю до 10 ВА; в кінці першого чотиригодинного періоду його вторинну обмотку
має бути замкнено, за короткого замикання вторинної обмотки, у разі відсутності відмови, напругу
треба покроково збільшувати, як наведено у 12.7.1.1, до відмови.
Коротке замикання має тривати, доки не відбудеться відмова трансформатора. Трансформатори,
що мають незалежний корпус (наприклад, аварійні перетворювачі) та відповідають вимогам стандартів
з безпеки, розглядають як такі, що відповідають цьому підпункту без потреби виконання випробування.
Після випробування світильник оглядають, щоб упевнитися, що всі складники залишаються на місці.
Деталі корпусу світильника мають забезпечувати захист від ураження електричним струмом.
Недоступність струмовідних деталей для дотику перевіряють за допомогою випробувального щупа,
як зазначено в розділі 8.
У зв’язку з можливістю наявності великого струму під час випробування треба забезпечити
відповідний захист випробувального контуру (див. 12.7.1.1). Треба забезпечити умови, щоб захисний
пристрій не впливав на результат випробування, та відмова трансформатора відбувалась у кінці
випробування внаслідок пробою обмотки.
12.7.2 Випробування світильників, що мають зовнішній/внутрішній пристрій контролювання
температури пускорегулювального пристрою чи трансформатора
Умови випробування наведено в перших трьох абзацах 12.7.1.2.
У колах, які випробують в ускладненому, струм що проходить через обмотки повільно поступово
збільшують до моменту спрацювання пристрою безконтактного контролю температури.
Тривалість та швидкість зростання сили струму мають бути такими, щоб, по можливості, забез-
печувалась динамічна рівновага між температурами обмоток, точками кріплення та незахищеними
деталями світильника, що найбільше піддаються тепловому впливу. Під час випробування належить
постійно вимірювати температуру зазначених вище елементів.

76
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Для світильників, обладнаних відновлювальними вручну пристроями контролю температури, випро-


бування в зазначеному вище режимі мають повторювати шість разів з інтервалом 30 хв між повтореннями.
Перед початком чергового циклу пристрій контролювання температури треба відновлювати.
Для світильників, обладнаних автоматично відновлювальними пристроями контролювання тем-
ператури, тривалість випробування визначають періодом до досягнення стабільного теплового режиму.
Щодо випробування трансформаторів див. також 15.3.5 ІЕС 61558-1. Зовнішні пристрої контролювання
температури трансформатора перевіряють відповідно до 20.4, 20.5 та 20.6 ІЕС 61558-1.
Найвищу температуру точок кріплення та відкритих деталей світильника, що їх найбільше під-
дають тепловій дії, треба зафіксувати. Термопластичний матеріал потім піддають випробуванню
тиском кульки, зазначеному в 13.2.1 за температури, визначеної за лінійною залежністю, але не менше
ніж 75 оС. Потім вимірюють діаметр заглиблення, який не повинен перевищувати 2 мм.
Описане вище є випробуванням за надзвичайних умов, вимоги щодо збільшення на 25 оС температури
випробування відповідно до 13.2.1 не застосовують.
Примітка 1. «Точки кріплення» (12.7) означають точки кріплення складників та також точки кріплення світильника до монтажної поверхні.
Примітка 2. «Відкриті деталі» (12.7) означають зовнішні поверхні корпуса світильника.
Примітка 3. Згідно з вимогами 12.7 вимірювання на відкритих деталях обмежують тими з них, які забезпечують кріплення
світильників/складників, чи деталями, які забезпечують захист від випадкового дотику до струмовідних деталей, згідно з вимогами
розділу 8 цього стандарту.
Примітка 4. Під час цих випробувань вимірюють температуру найбільш нагрітих частин термопластичних матеріалів. Частіше
це можуть бути внутрішні, ніж зовнішні поверхні оболонок світильників.
Примітка 5. Граничні значення температури матеріалів визначено як щодо наявності, так і щодо відсутності механічних навантажень.

13 ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ, ВОГНЕСТІЙКІСТЬ ТА СТІЙКІСТЬ ДО УТВОРЕННЯ


СТРУМОВІДНИХ ДОРІЖОК
13.1 Загальні положення
У цьому розділі наведено вимоги та методи випробування на теплостійкість, вогнестійкість
та стійкість до утворення струмовідних доріжок окремих деталей з ізоляційного матеріалу світильників.
Друковані плати щодо зазначених вище параметрів мають відповідати вимогам ІЕС 61249.
13.2 Теплостійкість
Зовнішні деталі з ізоляційного матеріалу, що забезпечують захист від ураження електричним
струмом, та деталі з ізоляційного матеріалу, на яких закріплюють у робочому положенні струмопровідні
деталі чи деталі БННН, повинні мати достатню теплостійкість.
Не треба застосовувати випробування на тиск кулькою до пластмасових деталей світильника,
що виконують функцію додаткової ізоляції.
13.2.1 Відповідність перевіряють таким випробуванням.
Випробуванню не підлягають деталі з кераміки та ізоляція проводки.
Випробування треба виконувати в камері тепла за температури на (25 ± 5) оС вищої, ніж робоча
температура випробуваної деталі, виміряної під час теплових випробувань (у нормальному робочому
режимі) відповідно до розділу 12, але за мінімальної температури 125 оС під час випробування деталей
для кріплення струмопровідних деталей чи деталей БННН, та 75 оС — для решти деталей.
Поверхню випробного зразка розташовують горизонтально та притискають до неї
стальну кульку діаметром 5 мм із зусиллям 20 Н. Відповідний пристрій для цього випробування зо-
бражено на рисунку 10. Щоб унеможливити прогинання випробної деталі під дією зусилля
за потреби застосовують опори.
Зразок має бути товщиною не менше 2,5 мм, але якщо така товщина не доступна для зразка,
то дві чи більше частин розміщують (складають) разом.
Через одну годину після початку випробування кульку знімають, а зразок охолоджують занурюванням
на 10 с у холодну воду. Потім вимірюють діаметр заглиблення, який не повинен перевищувати 2 мм.
13.3 Вогнестійкість та стійкість до займання
Деталі з ізоляційного матеріалу, на яких закріплюють у робочому положенні струмопровідні деталі
чи деталі БННН, зовнішні деталі з ізоляційного матеріалу, що забезпечують захист від ураження елек-
тричним струмом, мають бути вогнестійкими та стійкими до займання.
Для матеріалів, крім кераміки, відповідність перевіряють випробуваннями відповідно до 13.3.1
чи 13.3.2 відповідно.

77
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

13.3.1 Деталі з ізоляційного матеріалу, на які кріплять струмопровідні деталі, піддають такому
випробуванню. Згідно з ІЕС 60695-11-5 до зразка прикладають голчасте полум’я протягом 10 с
у точці, де є найбільша ймовірність підвищеного нагрівання, що, за потреби, оцінюють під час теплових
випробувань, відповідно до розділу 12.
Не швидше ніж через 30 с після того, як випробувальне полум’я відвели, горіння зразка, якщо
воно відбувалося, має припинитися, а палаючі краплі від зразка не повинні спричиняти займання
розміщених під ним деталей згідно з вимогами ІЕС 60695-11-5.
Ця вимога не стосується світильника, що має ефективний захист від палаючих крапель.
13.3.2 Деталі з ізоляційного матеріалу, не призначені для кріплення струмовідних деталей, але
які забезпечують захист від ураження електричним струмом, треба випробовувати так.
Розпечену до 650 оС нікель-хромову дротяну петлю притискають до деталі. Пристрій для ви-
пробування та метод — згідно з ІЕС 60695-2-11.
Горіння чи тління зразка має припинитися протягом 30 с після віддалення розпеченого дроту,
а будь-які палаючі краплі чи ті, що плавляться, не повинні спричиняти займання розміщених під ним
деталей згідно з вимогами ІЕС 60695-2-11.
Ця вимога не стосується світильників, що мають ефективний захист від палаючих крапель,
чи ізоляційний матеріал з кераміки.
13.4 Стійкість до утворення струмовідних доріжок
Ізоляційні деталі світильників, за винятком звичайних світильників, на яких закріплені струмопровідні
деталі чи деталі БННН, що знаходяться з ними в контакті, належить виготовляти з матеріалу, стійкого
до утворення струмовідних доріжок. Вимога не стосується деталей, захищених від дії пилу та вологи.
13.4.1 Відповідність перевіряють випробуванням у трьох точках випробного зразка
Для матеріалів, крім кераміки, відповідність на стійкість до утворення струмовідних доріжок перевіряють
згідно з ІЕС 60112 з такими уточненнями:
— я к що з р азо к н е м а є п л а с к о ї п о ве рх н і , р оз м і р о м н е м е н ш е н і ж
15 мм × 15 мм, випробування можна виконувати на пласкій поверхні з меншими розмірами, за умови,
що краплі рідини не стікають зі зразка під час випробування. Штучні методи утримування рідини
на поверхні зразка не допустимо. У разі сумніву випробування треба виконувати на окремому пласко-
му зразку розмірами, зазначеними вище, виготовленому з того самого матеріалу за однією технологі-
єю, що надано виробником;
— якщо товщина менше ніж 3 мм, то два чи, за потреби, більше зразків розміщують (складають)
разом забезпечуючи товщину не менше ніж 3 мм;
— випробування треба виконувати в трьох місцях кожного зразка чи на трьох окремих зразках;
— електроди випробувальної установки (див. рисунок 11) мають бути платинові, та для випро-
бування використовують розчин А, описаний у 7.3 ІЕС 60112.
13.4.2 Зразки мають витримувати без пошкоджень падіння 50 крапель розчину за випробувальної
напруги РТІ 175.
Зразки вважають такими, що не витримали випробування, якщо по їхній поверхні між електродами
протягом, не менше ніж 2 с, протікає струм 0,5 А та вище, який спричиняє спрацювання струмового
реле чи займання зразка без розмикання реле.
Розділ 9 ІЕС 60112 у частині визначення ерозії не застосовують.
Примітку 3 в розділі 5 ІEC 60112 в частині оброблення поверхні не застосовують.

14 ГВИНТОВІ КОНТАКТНІ ЗАТИСКАЧІ


14.1 Загальні положення
Цей розділ установлює вимоги до всіх типів гвинтових контактних затискачів світильників.
Приклади гвинтових контактних затискачів зображено на рисунках 12—16.
14.2 Терміни та визначення понять
14.2.1 торцевий контактний затискач (pillar terminal)
Затискач, у якому жила проводу вводиться в отвір чи паз та притискається торцем гвинта(-ів).
Тиск на жилу може передаватися безпосередньо торцем винта чи через проміжну деталь, яка притискає.
Приклади торцевих контактних затискачів зображено на рисунку 12

78
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

14.2.2 контактний затискач з кріпильною головкою (screw terminal)


Затискач, у якому жила проводу притискається головкою гвинта. Тиск на жилу може передаватися
безпосередньо головкою гвинта чи через проміжні деталі, такі як шайба, притискна пластина чи пристрій,
що захищає жилу від витискання.
Приклади контактних затискачів з кріпильною головкою зображено на рисунку 13
14.2.3 контактний затискач з кріпильною гайкою (stud terminal)
Затискач, у якому жила проводу притискається гайкою. Тиск на жилу може передаватися
безпосередньо гайкою відповідної форми чи через проміжні деталі, такі як шайба, притискна пластина
чи пристрій, що захищає жилу від витиснення.
Приклади контактних затискачів з кріпильною гайкою зображено на рисунку 13
14.2.4 контактний затискач з притискною пластиною (saddle terminal)
Затискач, у якому жилу проводу притискають пластиною за застосування двох чи більше гвинтів або гайок.
Приклади контактних затискачів з притискною пластиною зображено на рисунку 14
14.2.5 контактний затискач для кабельних наконечників (lug terminal)
Затискач з кріпильною головкою чи кріпильною гайкою, призначений для притиснення кабельного
наконечника чи плоского виводу за допомогою гвинта чи гайки.
Приклади контактних затискачів для кабельних наконечників зображено на рисунку 15
14.2.6 ковпачковий контактний затискач (mantle terminal)
Затискач, у якому жилу проводу притискають гайкою в пазу шпильки. Притиск забезпечують шай-
бою спеціальної форми, яку встановлюють під гайкою, чи центральним виступом ковпачкової гайки чи
іншим рівноцінним способом передавання тиску на жилу гайки без паза.
Приклади ковпачкових контактних затискачів зображено на рисунку 16.
14.3 Загальні вимоги та обґрунтування вибору
14.3.1 Ці вимоги поширюються на гвинтові контактні затискачі, розраховані на силу струму не більше
ніж 63 А та забезпечують приєднання мідних жил кабелів чи гнучких шнурів лише притисканням.
Ці вимоги не виключають використання контактних затискачів інших типів, ніж зображені
на рисунках 12—16.
14.3.2 Контактні затискачі розрізняються за конструкцією та формою: разом з тим до них належать
контактні затискачі, у яких жила проводу затискається безпосередньо чи побічно під торець гвинта,
контактні затискачі, у яких жила проводу затискається безпосередньо чи побічно під головку
гвинта, контактні затискачі, у яких жила проводу затискається безпосередньо чи побічно під гайку,
а також контактні затискачі для кабельних наконечників чи плоских виводів.
Основні принципи вибору вимог наведено в 14.3.2.1—14.3.2.3.
14.3.2.1 Контактні затискачі призначено, переважно, для приєднання лише однієї жили проводу,
але оскільки кожен затискач розраховано на низку площ поперечних перерізів приєднувальних
жил проводів, то в деяких випадках допустимо приєднання двох жил однакової площі поперечного
перерізу, сумарна площа поперечного перерізу яких не перевищує площі поперечного перерізу,
на який розраховано затискач.
Деякі типи контактних затискачів, зокрема торцеві та ковпачкові, можуть бути застосовані
для «паралельного» монтування, якщо до контактного затискача приєднують дві чи більше жили
з однаковою чи різною площею поперечного перерізу чи структурою. У цьому разі можна
не застосовувати класифікації контактних затискачів, наведеної в цьому стандарті.
14.3.2.2 Зазвичай, контактні затискачі мають забезпечувати приєднання кабелів чи гнучких шнурів
без спеціального готування, але в окремих випадках необхідно передбачити можливість приєднання
кабельних наконечників чи пласких уводів.
14.3.2.3 Для контактних затискачів прийнято класифікацію за номером, що ґрунтується на значенні
жили проводу з площею номінального поперечного перерізу, що приєднують до контактного затискача.
Відповідно до цієї класифікації кожен затискач може приєднувати один з трьох вибраних підряд площ
поперечного перерізу з низки номінальних площ поперечного перерізу, зазначених в ІЕС 60227 чи ІЕС 60245.
За єдиним винятком, значення площ поперечного перерізу жил проводів у межах одного набору
з трьох площ поперечного перерізу зростає на один крок, за збільшення номера контактного затискача на одиницю.

79
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Жили проводів з площею номінального поперечного перерізу, призначені для приєднання до контактних за-
тискачів, зазначено в таблиці 14.1, у ній також наведено найбільший діаметр жили, приєднання якої ще допустимо.
Контактні затискачі можуть бути застосовані для жил, площа поперечного перерізу яких менша,
ніж зазначеного в номінальному ряді, за умови притиснення жили зусиллям, яке є достатнім для
надійного електричного та механічного з’єднання.

Таблиця 14.1 — Номінальні значення площі поперечного перерізу жил залежно


від номера контактного затискача

Гнучкий провід Жорсткий одно- чи багатодротовий провід


Номер
контактного
Номінальна площа Найбільший Номінальна площа Найбільший
затискача
поперечного перерізу, мм2 діаметр жили, мм поперечного перерізу, мм2 діаметр жили, мм

0a 0,5 0,75 1 1,45 — — — —

1b 0,75 1 1,5 1,73 0,75 1 1,5 1,45

2 1 1,5 2,5 2,21 1 1,5 2,5 2,13

3 1,5 2,5 4 2,84 1,5 2,5 4 2,72

4c 2,5 4 6 3,87 2,5 4 6 3,34

5 2,5 4 6 4,19 4 6 10 4,32

6 4 6 10 5,31 6 10 16 5,46

7 6 10 16 6,81 10 16 25 6,83
a
Не застосовують для жорстких проводів. Допустимо застосування гнучких проводів з площею поперечного перерізу 0,4 мм2 (див. 5.3.1).
b
Поширюється також на гнучкі проводи з номінальною площею поперечного перерізу 0,5 мм2, якщо кінець жили складено вдвоє.
c
Не поширюється на гнучкі проводи з площею поперечного перерізу 6 мм2 деяких спеціальних конструкцій.

14.3.3 Контактні затискачі мають забезпечувати надійне приєднання мідних жил, поперечні перерізи яких
зазначено в таблиці 14.2, у цьому разі розміри місця розміщення жили мають бути не менше від зазначених
відповідно до рисунків 12, 13, 14 чи 16, залежно від виду затискача.
Вимоги не поширюються на контактні затискачі для кабельних наконечників.

Таблиця 14.2 — Номінальні значення площі поперечного перерізу жил залежно


від максимальної сили струму
Максимальна Гнучкий провід Жорсткий одно- чи багатодротовий провід
сила струму через
контактний затискач, Номінальна площа Номер контактного Номінальна площа Номер контактного
А поперечного перерізу, мм2 затискача поперечного перерізуа, мм2 затискача

2 0,4 0 — —
6 Від 0,5 до 1 0 Від 0,75 » 1,5 1
10 » 0,75 » 1,5 1 » 1 » 2,5 2
16 » 1 » 2,5 2 » 1,5 » 4 3
20 » 1,5 » 4 3 » 1,5 » 4 3
25 » 1,5 » 4 3 » 2,5 » 6 4
32 » 2,5 » 6 4 чи 5b » 4 » 10 5
40 » 4 » 10 6 » 6 » 16 6
63 » 6 » 16 7 » 10 » 25 7
a
Вимоги не поширюються на контактні затискачі, що застосовують для з’єднання різних складників усередині світильників
кабелями чи гнучкими шнурами, що не відповідають ІЕС 60227 чи ІЕС 60245, якщо дотримуються інших вимог цього стандарту.
b
Контактний затискач номер 4 не придатний для гнучких проводів деяких спеціальних конструкцій з площею поперечного
перерізу 6 мм2. У цьому разі треба застосовувати контактний затискач номер 5.

Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, вимірюванням та пробним приєднанням жил


проводів за найбільшої та найменшої із зазначених площ поперечного перерізу.

80
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

14.3.4 Контактні затискачі мають забезпечувати надійне механічне приєднання проводів.


Відповідність треба перевіряти всіма випробуваннями відповідно до 14.4.
14.4 Механічні випробування
14.4.1 Для торцевих контактних затискачів відстань між притискним гвинтом та кінцем жили проводу,
коли його повністю уведено в отвір, має бути не менше від зображеної на рисунку 12.
Мінімальну відстань між притискним гвинтом та кінцем жили проводу застосовують лише на ті торцеві
контактні затискачі, через які жила не може пройти наскрізь.
Для ковпачкових затискачів довжина кінця жили проводу, що виступає з-під притискача, має бути
не менша, ніж зображено на рисунку 16.
Відповідність перевіряють вимірюванням після того, як в контактний затискач повністю введено
та затиснено жилу одножильного проводу з найбільшою площею поперечного перерізу із зазначених
у таблиці 14.2.
14.4.2 Конструкція гвинтових контактних затискачів чи їхні положення мають бути такими, щоб жоден
однодротовий провід чи одиночний дріт багатодротового проводу не змогли опинитися поза проміжком
між затискними та утримувальними деталями.
Вимога не поширюється на контактні затискачі для кабельних наконечників.
Для стаціонарних світильників, призначених лише для постійного приєднання до стаціонарної
(зовнішньої) електричної мережі, вимога поширюється лише на однодротові та жорсткі багатодротові
проводи. Випробування виконують із жорсткими багатодротовимими проводами.
Відповідність перевіряють таким випробуванням.
До контактного затискача приєднують жилу наведеної в таблиці 14.3 структури.

Таблиця 14.3 — Структура жил


Кількість окремих дротів та їхній
Номер контактного затискача номінальний діаметр (n × мм)

Гнучка жила Багатодротова жорстка жила


0 32 × 0,20 —
1 30 × 0,25 7 × 0,50
2 50 × 0,25 7 × 0,67
3 56 × 0,30 7 × 0,85
4 84 × 0,30 7 × 1,04
5 84 × 0,30 7 × 1,35
6 80 × 0,40 7 × 1,70
7 126 × 0,40 7 × 2,14

Перед уведенням в контактний затискач дроти жорстких жил повинні бути випрямлені,
а гнучкі жили, скручені в одному будь-якому напрямку так, щоб скручування було рівномірним за один
повний оберт на довжині приблизно 20 мм.
Жилу вводять у контактний затискач на мінімальну задану глибину чи, якщо глибину не зазна-
чено, доки вона не з’явиться на протилежній стороні затискача, у цьому разі вибирають найнеспри-
ятливіше положення проводу, за якого окремі дроти жили могло б бути витиснено з-під затискача.
Потім притискний гвинт затягують з крутним моментом, що становить 2/3 від значення, наведеного
в таблиці 14.4.
Для гнучких жил випробування повторюють з іншим проводом, який скручують, як зазначено
вище, але в протилежному напрямку.
Після закінчення випробування жоден із дротів не повинен опинитися поза місцем контакту
притискних та утримувальних деталей.
14.4.3 Контактні затискачі до номера 5 включно мають забезпечувати змогу приєднання жил про-
водів без їхнього спеціального підготування.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
Примітка. Термін «спеціальне підготування означає лудження дротів жили, застосування кабелів наконечників, утворення петлі
тощо, але не зміну форми жили перед уведенням у контактний затискач, чи скручування дротів жили для підвищення жорсткості її кінця.

Прогрівання жил з метою об’єднання окремих луджених дротів у жорстку контрукцію без нанесення
додаткового припою не є спеціальним підготуванням.

81
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

14.4.4 Контактні затискачі повинні мати достатню механічну міцність.


Притискні гвинти та гайки повинні мати метричну різьбу. Контактні затискачі, призначені для
зовнішніх проводів, не треба застосовувати для приєднання будь-яких інших складників, за винятком
застосування затискачів для приєднання проводів внутрішнього монтажу, якщо положення останніх
в затискачі таке, що їх не може бути зміщено під час приєднання проводів електричної мережі.
Гвинти не треба виготовляти з м’яких та плинних металів та матеріалів, наприклад, цинку чи алюмінію.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та випробуваннями відповідно до 14.3.3, 14.4.6—14.4.8.
14.4.5 Контактні затискачі мають бути стійкими до корозії.
Відповідність перевіряють випробуванням відповідно до розділу 4.
14.4.6 Контактні затискачі чи клемні колодки закріплюють у світильнику чи фіксують у потрібному
положенні іншим, передбаченим для них способом. Під час затягування чи послаблення притискних
гвинтів чи гайок не повинно бути послаблення кріплення контактних затискачів, проводи внутрішнього
монтажу не повинні піддаватися механічним напругам, шляхи спливу струму та повітряні проміжки
не повинні бути меншими за значення, наведені в розділі 11.
Вимога не означає, що конструкція контактних затискачів має попереджувати змогу їхнього змі-
щення чи обертання відносно робочого положення; вона означає, що будь-яке зміщення затискача має
бути обмежено, щоб не порушувалися вимоги цього стандарту.
Заливання контактного затискача герметизуючими компаундами чи смолами є достатнім для захисту
затискачів від послаблення, якщо компаунди чи смоли не піддають механічним діям за нормальної
експлуатації та їхні захисні властивості не знижуються під час нагрівання, яке може бути на затискачах
у найнесприятливіших умовах їхнього застосування, зазначених у розділі 12.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, вимірюванням та таким випробуванням.
У контактний затискач уводять жорстку мідну жилу проводу з найбільшою площею поперечного
перерізу, зазначеною в таблиці 14.2.
Відповідною випробувальною викруткою чи ключем гвинти та гайки п’ять разів затягують
та послаблюють з прикладанням крутного моменту, зазначеного в колонках І—V таблиці 14.4
чи на відповідних рисунках 12, 13, 14, 15 або 16. Вибирають найбільше значення.

Таблиця 14.4 — Крутний момент, прикладений до гвинтів та гайок


Номінальний діаметр різьби, мм Крутний момент, Н⋅м

І II ІІІ IV V

До 2,8 включ. 0,2 — 0,4 0,4 —


Від 2,8 до 3,0 включ. 0,25 — 0,5 0,5 —
» 3,0 » 3,2 » 0,3 — 0,6 0,6 —
» 3,2 » 3,6 » 0,4 — 0,8 0,8 —
» 3,6 » 4,1 » 0,7 1,2 1,2 1,2 1,2
» 4,1 » 4,7 » 0,8 1,2 1,8 1,8 1,8
» 4,7 » 5,3 » 0,8 1,4 2,0 2,0 2,0
» 5,3 » 6,0 » — 1,8 2,5 3,0 3,0
» 6,0 » 8,0 » — 2,5 3,5 6,0 4,0
» 8,0 » 10,0 » — 3,5 4,0 10 6,0
» 10,0 » 12,0 » — 4,0 — — 8,0
» 12,0 » 15,0 » — 5,0 — — 10,0

Після кожного послаблення гвинта чи гайки жилу проводу зміщують усередині контактного затискача.
Значення колонки І поширюються на гвинти без головок, які не виступають за межі отвору
під час затягування, а також на інші гвинти, які не можуть бути затягнені викруткою з робочою частиною
ширшою ніж діаметр гвинта.
Значення колонки II поширюються на гайки ковпачкових контактних затискачів, які затягують викруткою.
Значення колонки III поширюються на інші гвинти, що затягують викруткою.
Значення колонки IV поширюються на гвинти та гайки, які відрізняються від використовуваних
у ковпачкових контактних затискачах, та які затягують засобом, який відрізняється від викрутки.
Значення колонки V поширюються на гайки ковпачкових контактних затискачів, які затягують засобом,
який відрізняється від викрутки.

82
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Якщо гвинт з шестигранною головкою має шліц для викрутки, а крутні моменти в колонках III
та IV для цього гвинта різні, то випробування виконують двічі: спочатку до шестигранної головки
прикладають крутний момент, зазначений у колонці IV, потім на іншій вибірці зразків виконують за-
тягування гвинтів викруткою з крутним моментом зазначеним у колонці III. Якщо крутні моменти
в колонках III та IV однакові, то виконують випробування лише з викруткою.
Під час випробування контактні затискачі не повинні послаблюватися та мати такі пошкодження,
як руйнування гвинтів, зрив шліців чи різьби, пошкодження шайб чи притискних скоб, які перешкоджають
подальшому застосуванню контактних затискачів.
Для ковпачкових контактних затискачів наведений у таблиці номінальний діаметр стосується ширини
паза в шпильці. Форма леза випробувальної викрутки має відповідати головці випробуваного гвинта.
Гвинти та гайки затягують плавно, без ривків.
14.4.7 Контактні затискачі мають притискати жилу проводу між металевими поверхнями
Контактні затискачі для кабельних наконечників повинні мати пружинні шайби чи інші рівноцінні
засоби захисту від самовідгвинчування, у цьому разі притискні поверхні мають бути гладкими.
Для ковпачкових контактних затискачів нижня частина заглиблення для проводу повинна мати
злегка заокруглену форму для одержання надійного електричного контакту.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом та таким випробуванням.
У контактні затискачі послідовно вводять жорстку жилу найменшою та найбільшою із зазначених
у таблиці 14.2 площею поперечного перерізу, та гвинти контактних затискачів затягують з крутним
моментом, що дорівнює 2/3 від значення, наведеного в таблиці 14.4.
Якщо гвинт з шестигранною головкою має шліц для викрутки, значення крутного моменту
має дорівнювати 2/3 від значення, наведеного в колонці III таблиці 14.4.
Потім до кожної жили прикладають зусилля натягу, значення якого наведено в таблиці 14.5.
Зусилля натягу прикладають плавно, без ривків, протягом 1 хв уздовж осі проводу.

Таблиця 14.5 — Зусилля натягу, яке прикладають до жили

Розмір контактного затискача 0 1 2 3 4 5 6 7


Зусилля натягу, Н 30 40 50 50 60 80 90 100

Під час випробування не повинно бути помітного зміщення жили в контактному затискачі.
14.4.8 Контактні затискачі мають затискати жилу без суттєвих пошкоджень.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом жил найбільшою та найменшою із зазначених
у таблиці 14.2 значень площ поперечного перерізу після одноразового затягування та послаблення
їх у затискачі. Значення крутного моменту, прикладеного до затискного гвинта чи гайки, під час
їх затягування, становить 2/3 від значення, наведеного в таблиці 14.4.
Якщо гвинт з шестигранною головкою має шліц для викрутки, то крутний момент під час
затягування має становити 2/3 від значення, наведеного в колонці IV таблиці 14.4.
Примітка. Суттєво пошкодженими вважають жили, у яких є глибокі вм’ятини чи заглиблення з гостими краями.

15 БЕЗГВИНТОВІ КОНТАКТНІ ЗАТИСКАЧІ ТА ЕЛЕКТРИЧНІ З’ЄДНАННЯ


15.1 Загальні положення
Вимоги цього розділу поширюються на контактні затискачі та електричні з’єднання всіх типів,
у яких немає гвинтів, до суцільних чи скручених мідних проводів площею поперечного перерізу до 2,5 мм2
для внутрішньої проводки світильників та приєднання світильників до зовнішньої проводки.
Приклади деяких видів безгвинтових контактних затискачів та з’єднань зображено на рисунках 17, 18
та 19. Додаткові приклади безгвинтових контактних затискачів та електричних з’єднань наведено в ІЕС 61210.
15.2 Терміни та визначення понять
15.2.1 безгвинтові контактні затискачі (screwless terminals)
Пристрої, призначені для з’єднання в електричних колах за допомогою механічних засобів
без використання гвинтів

83
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

15.2.2 нерозбірне з’єднання (permanent connections)


Одноразове постійне електричне з’єднання проводу (наприклад, з’єднання скручуванням чи опресуванням)
15.2.3 розбірне з’єднання (non-permanent connections)
Багаторазове електричне з’єднання проводу, наприклад, як окінцьовані так і без спеціального підготу-
вання (прикладами роз’ємних з’єднань є штекерні з’єднання, а також контактні затискачі пружинного типу)
15.2.4 окінцьований провід (lead assemblies)
Провід, на кінці якого встановлено додаткову незрозбірну деталь, таку як наконечник, роз’єм
15.2.5 провід без спеціального підготування (non-prepared conductors)
Провід, кінець якого не піддавали спеціальному підготуванню чи на якому не закріплено жодної
додаткової деталі, але ізоляцію якого може бути видалено для оголення жили.
Примітка. Термін «спеціальне підготування» означає лудження дротів жили, застосування кабелів наконечників, утворення петлі тощо, але
не зміну форми жили перед уведенням у контактний затискач, чи скручування дротів жили для підвищення жорсткості її кінця.

Прогрівання жил з метою об’єднання окремих луджених дротів у жорстку контрукцію без нанесення
додаткового припою не є спеціальним підготуванням
15.2.6 випробувальна сила струму (test current)
Значення сили струму, установлене виробником для контактного затискача чи з’єднання. Якщо
контактні затискачі є окремим складником світильника, силою струму випробування є нормована сила
струму складника.
15.3 Загальні вимоги
15.3.1 Струмопровідні деталі контактних затискачів чи з’єднань має бути виготовлено з таких матеріалів:
— міді;
— сплавів, що містять не менше ніж 58 % міді, для деталей, які працюють на холоді, чи не менше
ніж 50 % міді — для інших деталей;
— інших металів, що мають механічні властивості та корозійну стійкість не гіршу, ніж у зазначених вище
матеріалів.
15.3.2 Конструкція затискачів чи з’єднань має забезпечувати затиск жили проводу з достатнім
контактним тиском без суттєвих пошкоджень жили.
Провід треба затискати між металевими поверхнями. Однак, контактні затискачі, призначені
для електричних кіл, розраховані на нормовану силу струму не більше ніж 2 А, можуть мати одну не-
металеву контактну поверхню, якщо виконано вимоги 15.3.5.
Контактні затискачі, які проколюють ізоляцію, можна застосовувати в колах БННН світильників
чи як стаціонарне нерозбірне з’єднання в інших світильниках.
Примітка. Суттєво пошкодженою вважають жилу, у якій є глибокі вм’ятини чи заглиблення з гострими краями.

15.3.3 Конструкція контактних затискачів має обмежувати проходження проводу всередину за-
тискача, якщо провід належно уведено в затискач.
15.3.4 Контактні затискачі, крім призначених для приєднання окінцьованих проводів, мають забез-
печувати приєднання проводів «без спеціального підготування» (див. 15.2.5).
Відповідність вимогам 15.3.2, 15.3.3 та 15.3.4 перевіряють зовнішнім оглядом контактних
затискачів чи з’єднань після приєднання до них відповідних проводів та виконання теплових випро-
бовувань відповідно до 15.5.2.2 чи 15.6.3.2.
15.3.5 Конструкція електричних з’єднань має бути такою, щоб контактний тиск, який забезпечує
достатню електропровідність, не передавався через ізоляційні матеріали, крім кераміки, чистої слюди
та подібних до них матеріалів, якщо лише можливо зсідання ізоляційного матеріалу не може бути
компенсовано додатковою пружністю металевих деталей (див. рисунки 17—18).
15.3.6 Спосіб приєднання та від’єднання проводу в розбірних безгвинтових контактних затискачах
пружинного типу має бути очевидним та простим.
Від’єднання проводу має відбуватися не завдяки лише натягу проводу, а під час одночасного виконання
ще однієї дії вручну чи за допомогою загальнодоступного інструмента чи предмета.
15.3.7 Контактні затискачі пружинного типу, призначені для приєднання кількох проводів, мають
забезпечувати незалежне затискання кожного проводу.

84
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Контактні затискачі, призначені для розбірного з’єднання, мають забезпечувати одночасне


чи роздільне від’єднання проводів.
15.3.8 Кріплення контактних затискачів має бути виконано безпосередньо на світильнику
чи у вигляді клемової колодки, чи в інший спосіб. Кріплення затискачів не повинно бути послаблено
в разі приєднання чи від’єднання проводів.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, а в разі сумніву — випробуванням відповідно
до 15.5.1 чи 15.6.2. Під час випробування кріплення контактних затискачів не повинно послаблюватися,
а контактні затискачі не повинні мати пошкоджень, що перешкоджають їхньому подальшому застосуванню.
Наведене вище поширюють не лише на контактні затискачі, установлені у світильник, але й на ті,
що постачають окремо. Заливання контактних затискачів компаундами без інших способів захисту є не-
достатнім. Однак, для кріплення контактних затискачів, на які за нормального застосування не впливають
обертові сили, можна застосовувати самотужавкі смоли.
15.3.9 Контактні затискачі та з’єднання мають витримувати механічні, електричні та теплові впливи,
які можуть виникати за нормального застосування.
Відповідність перевіряють випробуваннями відповідно до 15.5, 15.6, 15.8 чи 15.9 відповідно.
15.3.10 Виробнику належить зазначати, для якої площі поперечного перерізу(-ів) проводу
призначено конкретний безгвинтовий контактний затискач чи з’єднання (чи його деталь), а також тип
проводу, наприклад, одно- чи багатожильний.
15.4 Загальні рекомендації щодо випробування
15.4.1 Підготування зразків до випробування
До початку випробування безгвинтових контактних затискачів чи з’єднань, установлених
у світильниках, треба, за потреби, перевірити ступінь захисту світильника від пилу та вологи
відповідно до розділу 9.
15.4.2 Проводи для випробування
Для випробування треба застосовувати мідні проводи таких типів та розмірів, рекомендованих
виробником. Якщо зазначений діапазон площ поперечного перерізу, то випробування виконують
з проводами за найбільшої та найменшої площі поперечного перерізу.
15.4.3 Контактні затискачі для кількох проводів
Безгвинтові контактні затискачі, призначені для одночасного приєднання кількох проводів, має
бути випробувано з тією кількістю проводів, яку зазначив виробник.
15.4.4 Багатоклемові контактні затискачі
Кожен контактний затискач у групі чи наборі затискачів, наприклад, клемну колодку в пуско-
регулювальному пристрої, можна випробовувати як самостійний зразок.
15.4.5 Кількість випробних зразків
Випробування відповідно до 15.5 та 15.6 виконують на чотирьох контактних затискачах
(чи з’єднаннях). Не менше ніж три зразки мають відповідати наведеним вимогам. Якщо один зразок
не витримав випробування, то випробування повторюють на чотирьох нових зразках, та всі вони
повинні витримати випробування.
Випробування відповідно до 15.6.3.2 виконують на десяти контактних затискачах.
15.5 Контактні затискачі та з’єднання для проводів внутрішнього монтажу
15.5.1 Механічне випробування
Контактні затискачі та з’єднання повинні мати відповідну механічну міцність.
Відповідність перевіряють випробуваннями відповідно до 15.5.1.1 та 15.5.1.2.
15.5.1.1 Розбірне з’єднання
Механічну міцність контактних затискачів (чи з’єднань) перевіряють на вибірці з чотирьох
зразків. Якщо у світильнику не всі контактні затискачі належать до одного типу, випробування
виконують на чотирьох зразках кожного типу.
Це випробування має бути виконано лише на тих затискачах чи з’єднаннях, які споживач за-
стосовує під час складання світильника перед уведенням його в експлуатацію.

85
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

15.5.1.1.1 Випробування безгвинтових контактних затискачів пружинного типу (рисунок 18)


виконують з мідними однодротовими проводами за площі поперечного перерізу(-ів), зазначеної ви-
робником. Якщо виробник зазначив діапазон площі поперечного перерізів, то випробування викону-
ють окремо з проводами за найбільшої та найменшої площі поперечного перерізу.
До двох із чотирьох випробних контактних затискачів приєднують проводи з найбільшою пло-
щею поперечного перерізу, до двох інших — проводи з найменшою площею поперечного перерізу.
Виконують п’ять циклів приєднання. Для перших чотирьох циклів приєднання-від’єднання викорис-
товують новий провід.
У п’ятому циклі використовують провід, який приєднували в четвертому циклі, у цьому разі
встановлюють провід на те саме місце, що й у четвертому циклі. У кожному циклі проводи вводять
в контактний затискач до упору.
Якщо контактний затискач придатний для приєднання багатодротових проводів, виконують
додаткове випробування з одним жорстким мідним багатодротовим проводом. Якщо, крім цього,
зазначений діапазон площ поперечного перерізу, то випробування виконують окремо з проводом
за найбільшої та найменшої площі поперечного перерізу. Кожен провід лише один раз приєднують
та від’єднують від одного контактного затискача, який використовували для жорстких проводів.
Після останнього приєднання кожен провід витягують із зусиллям 4 Н.
15.5.1.1.2 Штирові та штепсельні з’єднання також піддають натягу із зусиллям 4 Н.
Зусилля прикладають до зразка протягом 1 хв плавно, без ривків, у напрямку, протилежному
напрямку введення в дане з’єднання жили чи окінцьованого проводу.
Під час випробування жила чи окінцьований провід не повинні виходити за межі контактного
затискача, та після випробування не повинно бути пошкоджень контактного затискача, жили чи
окінцьованого проводу, який перешкоджає їх подальшому нормальному використанню.
Зусилля, яке прикладають до жили чи окінцьованого проводу для введення їх у з’єднання чи для розриву
з’єднання, повинно бути не більше ніж 50 Н, а для штирового та штепсельного з’єднання — не більше
від зазначеного для роз’єднання.
15.5.1.2 Нерозбірні з’єднання
З’єднання мають повністю зберігати працездатність під час прикладення розтягувального
зусилля 20 Н протягом 1 хв у напрямку, протилежному напрямку приєднання проводів.
У деяких випадках для правильного прикладення зусилля (наприклад, під час випробування
з’єднання зкручуванням) може бути застосовано спеціальний інструмент.
Під час випробування контактних затискачів для кількох проводів розтягувальне зусилля при-
кладають до кожного проводу почергово.
15.5.2 Електричне випробування
Контактні затискачі та з’єднання повинні мати відповідну електричну міцність.
Відповідність перевірять випробуваннями відповідно до 15.5.2.1 та 15.5.2.2.
15.5.2.1 Перевіряння перехідного опору
Перевіряння перехідного опіру контактних затискачів (чи з’єднань) виконують на вибірці
із чотирьох затискачів. Якщо у світильнику не всі наявні контактні затискачі відносяться до одного
типу, то зазначене перевіряння виконують на чотирьох зразках кожного типу.
15.5.2.1.1 Перевіряють безгвинтові контактні затискачі пружинного типу відповідно
до 15.5.2.1.3 з чотирма мідними однодротовими неізольованими проводами.
Якщо передбачено діапазон площ поперечного перерізу, то два затискачі перевіряють із проводами
найбільшої площі поперечного перерізу, а два інших — із проводами найменшої площі поперечного перерізу.
15.5.2.1.2 Перевіряють штирові чи штепсельні з’єднання відповідно до 15.6.1.3 з окінцьованими проводами.
15.5.2.1.3 Через кожен контактний затискач з приєднаним проводом протягом однієї години
пропускають випробувальний (змінний чи постійний) струм. Через одну годину за тієї самої сили
струму вимірюють падіння напруги на кожному контактному затискачі. Місця вимірювання вибира-
ють по можливості ближче до місць контактування, між якими має бути виміряно падіння напруги.
Виміряне значення падіння напруги не повинно перевищувати 15 мВ.
Перевіряють падіння напруги на кожному контакті та в кожному з’єднанні окремо, наприклад, окремо
вимірюють падіння напруги в місцях з’єднання «провід — гніздовий контакт» та «штир — гніздо».

86
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Сумарне значення падіння напруги, виміряне у двох невідокремлюваних один від одного
з’єднаннях, має бути не більше ніж подвоєне значення, зазначене в цьому підпункті.
15.5.2.2 Випробування на нагрівостійкість
15.5.2.2.1 Контактні затискачі (чи з’єднання) на нормовану силу струму до 6 А включно випро-
бовують на старіння в знеструмленому стані 25 циклами з тривалістю кожного циклу 30 хв, під
час якого температуру на контактному затискачі підтримують на рівні (Т ± 5) оС чи (100 ± 5) оС,
вибираючи більше з них, з подальшим охолодженням до температури від 15 оС до 30 оС. Контактні
затискачі (чи з’єднання) на нормовану силу струму більше ніж 6 А випробовують на старіння впли-
вом 100 таких циклів.
Примітка. Температура Т — це зазначена в маркованні максимальна нормована температура таких складників, як патрони для ламп.

15.5.2.2.2 Падіння напруги вимірюють знову на кожному контактному затискачі:


a) після 10 чи 25-го циклів для контактних затискачів з нормованою силою струму до 6 А включно;
b) після 50 та 100-го циклів для контактних затискачів на нормовану силу струму понад 6 А.
Результати випробування вважають задовільними, якщо виміряні в обох випадках значення
падіння напруги на кожному затискачі не перевищують більше ніж на 50 % виміряного падіння на-
пруги на цьому самому затискачі під час випробування відповідно до 15.6.1, із граничним відхилом
у бік збільшення не більше ніж 2 мВ.
Результати випробування вважають незадовільними, якщо виміряне значення падіння напруги
на будь-якому з контактних затискачів перевищує 22,5 мВ.
Якщо на одному з випробних зразків значення падіння напруги, виміряне відповідно до а) чи
b), перевищує більше ніж на 50 %, та з граничним відхилом мінімально 2 мВ, падіння напруги,
виміряної на тих самих контактних затискачах відповідно до 15.6.1, але разом з тим не перевищує
22,5 мВ, то виконують випробування далі відповідно до нормованої сили струму 25 чи 100 циклами
за знеструмленого стану.
Після 10 та 25 чи 50 та 100 циклів (відповідно до нормованої сили струму) знову вимірюють падіння
напруги. Падіння напруги на будь-якому контактному затискачі не повинно перевищувати 22,5 мВ.
Сумарне значення падіння напруги у двох невідокремлюваних один від одного затискачах,
не повинно перевищувати подвоєного значення, зазначеного в цьому підпункті.
15.5.2.2.3 Якщо в контактному затискачі одна з поверхонь, до якої притискають жилу проводу,
виготовлена з ізоляційного матеріалу, то ця поверхня під час випробування на нагрівостійкість не по-
винна деформуватися.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
15.6 Контактні затискачі та з’єднання для зовнішньої проводки
15.6.1 Проводи
Безгвинтові контактні затискачі пружинного типу мають бути розраховані на приєднання жорстких
одно- чи багатодротових проводів площею поперечного перерізу, зазначеною в таблиці 15.1.

Таблиця 15.1 — Низка значень площ


поперечного перерізу проводів
Нормована сила струму Номінальна площа
контактних затискачів, А, поперечного перерізу проводу,
не більше ніж мм2

6 Від 0,5 до 1,0


10 » 1,0 » 1,5
16 » 1,5 » 2,5

Примітка. Безгвинтові контактні затискачі прийнято позначати цифрою. Наприклад, цифра 0, зазвичай, позначає силу струму,
що проходить через затискач, не більше ніж 6 А. Якщо сила струму для будь-якої деталі затискача менша ніж для самого затискача,
то цифру присвоюють відповідно до сили струму цієї деталі.

Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом, вимірюванням та приєднанням проводів най-


меншої та найбільшої площі поперечного перерізу з числа зазначених.
15.6.2 Механічне випробування
Контактні затискачі та з’єднання повинні мати відповідну механічну міцність.
Відповідність перевіряють випробуваннями відповідно до 15.6.2.1 та 15.6.2.2 на одному із чотирьох зразків.

87
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

15.6.2.1 Випробування безгвинтових контактних затискачів пружинного типу треба викону-


вати з мідними однодротовими проводами найменшої та найбільшої площі поперечного перерізу, зазна-
чених у 15.6. Випробування виконують п’ятиразовим приєднанням та від’єднанням проводу до кожного
контактного затискача. Якщо у світильнику не всі наявні затискачі належать до одного типу,
випробування виконують на одному затискачі кожного типу.
Для перших чотирьох приєднань кожен раз застосовують новий провід. Для п’ятого приєднання
застосовують провід, який застосовували в четвертому циклі, та який установлюють у затискачі
в те саме місце, як у четвертому циклі. У кожному циклі провід уводять в контактні затискачі до упору.
Якщо виробник зазначає, що контактний затискач також розраховано на приєднання бага-
тодротових проводів (див. 15.3.10), то виконують додаткові випробування з жорсткими мідними
багатодротовими проводами найбільшої та найменшої площі поперечного перерізу, зазначеними
в 15.6. Кожен провід один раз приєднують та від’єднують від одного контактного затискача.
Після останнього приєднання кожен провід піддають натягу з зусиллям, наведеним у таблиці 15.2.
15.6.2.2 Штирові та штекерні з’єднання також піддають розтягуванню із зусиллям наведеному
в таблиці 15.2.

Таблиця 15.2 — Зусилля розтягування проводу

Нормована сила струму Зусилля розтягування, H


контактних затискачів, А,
для контактних затискачів для штирового
не більше ніж
пружинного типу та штекерного з’єднання

6 20 8
10 30 15
16 30 15

Примітка. Якщо сила струму для будь-якої деталі менша, ніж для самого з’єднання, то значення зусилля вибирають відповідно
до сили струму цієї деталі.

Зусилля прикладають до зразка протягом 1 хв плавно, без ривків у напрямку, протилежному


напрямку введення в це з’єднання жили чи окінцьованого проводу.
Під час випробування жила чи окінцьований провід не повинні виходити за межі з’єднання. Після
випробування не повинно бути пошкоджень контактного затискача, жили чи окінцьованого проводу,
які перешкоджають їхньому подальшому нормальному застосуванню.
15.6.3 Електричні випробування
Контактні затискачі та з’єднання повинні мати відповідні робочі електричні характеристики.
Відповідність перевіряють випробуваннями відповідно до 15.6.3.1 та 15.6.3.2.
15.6.3.1 Перевіряння перехідного опору
Перевіряння перехідного опіру контактних затискачів (чи з’єднань) виконують на вибірці
з 10 затискачів. Якщо у світильнику не всі наявні контактні затискачі належать до одного типу,
то зазначене перевіряння виконують на 10 зразках кожного типу.
15.6.3.1.1 Перевіряють безгвинтові контактні затискачі пружинного типу відповідно
до 15.6.3.1.3 з десятьма мідними неізольованими одножильними проводами.
До п’яти контактних затискачів приєднують як за умов експлуатації провід найбільшої площі
поперечного перерізу, зазначеного в 15.6.
До решти п’яти затискачів приєднують провід найменшої площі поперечного перерізу, зазначеного в 15.6.
15.6.3.1.2 Перевіряють штирові та штекерні з’єднання відповідно до 15.6.3.1.3 з окінцьованими проводами.
15.6.3.1.3 Через кожен контактний затискач з приєднаним проводом протягом 1 год пропускають
випробувальний (змінний чи постійний) струм. Через одну годину за цієї самої сили струму вимірюють
падіння напруги на кожному контактному затискачі. Місця вимірювання вибирають по можливості
ближче до місць контактування, між якими має бути виміряно падіння напруги.
Падіння напруги має бути не більше ніж 15 мВ.
Сумарне значення падіння напруги виміряне у двох невідокремлюваних один від одного
з’єднаннях має бути не більше ніж подвоєне значення, зазначене в цьому підпункті.

88
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

15.6.3.2 Випробування на нагрівостійкість


Випробування контактних затискачів (чи з’єднань) на нагрівостійкість виконують на контактних
затискачах, які пройшли випробування відповідно до 15.6.3.1.
15.6.3.2.1 Після охолодження до температури навколишнього середовища, кожен провід замінюють
новим мідним одножильним неізольованим проводом найбільшої площі поперечного перерізу, зазначеного
в 15.6, кожен окінцьований провід замінюють новим та п’ять разів уставляють у відповідну частину
та п’ять раз виймають.
Потім знову міняють проводи на нові, неізольовані.
15.6.3.2.2 Через кожен контактний затискач з приєднаним проводом пропускають випробу-
вальний (змінний чи постійний) струм стільки часу, скільки необхідно для вимірювання падіння
напруги. На ці вимірювання, а також на вимірювання відповідно до 15.6.3.2.4 поширюють вимоги
15.6.3.1.
15.6.3.2.3 Контактні затискачі (чи з’єднання) на нормовану силу струму до 6 А включно випробовують
на старіння в знеструмленому стані 25 циклами з тривалістю кожного циклу 30 хв, під час якого
температуру на контактному затискачі підтримують на рівні (Т ± 5) оС чи (100 ± 5) оС, вибираючи
більше значення, з наступним охолодженням до температури від 15 оС до 30 оС. Контактні затискачі
(чи з’єднання) на нормовану силу струму понад 6 А випробовують на старіння впливом 100 таких циклів.
Примітка. Температура Т, зазначена в маркованні, — це максимальна унормована температура таких складників, як патрони для ламп.

15.6.3.2.4 Падіння напруги вимірюють знову на кожному контактному затискачі:


a) після 10 чи 25 циклів для контактних затискачів з нормованою силою струму до 6 А включно;
b) після 50 та 100 циклів для контактних затискачів на нормовану силу струму понад 6 А.
Результати випробування вважають задовільними, якщо виміряні в обох випадках значення
падіння напруги на кожному затискачі не перевищують більше ніж на 50 % виміряного падіння на-
пруги на цьому самому затискачі під час випробування відповідно до 15.6.1, з граничним відхилом
у бік збільшення не більше ніж 2 мВ.
Результати випробування вважають незадовільними, якщо виміряне значення падіння напруги
на будь-якому з контактних затискачів перевищує 22,5 мВ.
Якщо на одному з випробних зразків значення падіння напруги, виміряне відповідно до а)
чи b), перевищує більше ніж на 50 %, та з граничним відхилом мінімально 2 мВ, падіння напруги,
виміряної на тих самих контактних затискачах відповідно до 15.6.1, але разом з тим не перевищує 22,5 мВ,
то виконують випробування далі відповідно до нормованої сили струму 25 чи 100 циклами за зне-
струмленого стану.
Після 10 та 25 чи 50 та 100 циклів (відповідно до нормованої сили струму) знову вимірюють па-
діння напруги. Падіння напруги на будь-якому контактному затискачі не повинно перевищувати 22,5 мВ.
Сумарне значення падіння напруги у двох невідокремлюваних один від одного затискачах,
не повинно перевищувати подвоєного значення, зазначеного в цьому підпункті.
15.6.3.2.5 Якщо в контактному затискачі одна з поверхонь, до якої притискається жила проводу, ви-
готовлена з ізоляційного матеріалу, то ця поверхня під час випробування на нагрівостійкість
не повинна деформуватися.
Відповідність перевіряють зовнішнім оглядом.
Ампери А
Частота (герц) Гц
Вольти В
Вати Вт
Живлення змінним струмом (ІЕС 60417-5032 (2002–10))
Живлення постійним струмом (ІЕС 60417-5031 (2002–10))
Живлення змінним та постійним струмом (ІЕС 60417-5033 (2002–10))
Клас захисту II (ІЕС 60417-5172 (2003–02))
Рисунок 1 — Символи

89
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Клас захисту III


(ІЕС 60417-5180 (2003–02))
Нормована гранично допустима температура tа... оС
навколишнього середовища
Заборона застосування ламп «холодного світла»

Мінімальна відстань до освітлювального об’єкта


(в метрах)

Світильники, не призначені для безпосереднього


монтування на нормально займисті поверхні
(призначені для встановлення лише на незаймисті
поверхні)
Монтаж на поверхні Умонтований
Світильники, не призначені для покриття
для покриття теплоізоляційними матеріалом

Звичайний світильник ІP20


Краплезахищений ІРХ1
Дощозахищений ІРХЗ
Бризкозахищений ІРХ4
Струменезахищений ІРХ5
Захист від сильних струменів води ІРХ6
Водонепроникні (занурювані) ІРХ7
Герметичні (підводний) ІРХ8 м (наводять максимальну глибину
занурення, м)
Захист від проникання сторонніх твердих тіл розміром ІP3X
більше ніж 2,5 мм
Захист від проникання сторонніх твердих тіл розміром ІР4Х
більше ніж 1 мм
Пилозахищені ІР5Х
Пилонепроникні ІР6Х
Застосування теплозахищених кабелів живлення, (Кількість зазначених
кабелів внутрішньої розводки чи зовнішніх проводів жил, необов’язково)
Світильники, розраховані на застосування з лампами
з дзеркальним куполом

Світильники для важких умов експлуатації

Рисунок 1 — аркуш 2

90
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Світильники для натрієвих ламп високого тиску


із зовнішнім імпульсним запалювальним пристроєм
(для лампи)
Світильники для натрієвих ламп високого тиску,
що мають умонтований запалювальний пристрій

Замінити захисний екран, який тріснув

(прямокутний)
чи

(круглий)
Світильники призначено для використання лише
з самоекранованими лампами галогенними
розжарювання чи металогалогенними

Світильник з внутрішнім запобіжником

Не дивитися на працююче джерело світла

Усі символи мають відповідати вимогам до співвідношення, згідно з ІЕС 80416-1


Примітка. Марковання із символів відповідних цифр ІР довільне.

Увага, ризик ураження електричним струмом


(Джерело IEC 60417-6042 (2011–11))
Рисунок 1 — аркуш 3

91
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Розміри в міліметрах

Ширина 10 мм
з кожного боку Проводи (кінці)
на світильник

10 10

20

25
Кабель, що входить

Рисунок 2 — Клемна колодка для випробування встановлення світильника


з монтажними кінцями

Рисунок 3 — Вилучено

Займистий
матеріал
Займистий
матеріал
Екран

W
Баласт

30 min

3 min

Рисунок 4 — Ілюстрація вимог до 4.15

Рисунок 5 — Вилучено

92
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Скляне вікно

Випробний
світильник

Талькова пудра
Вібратор
Захисне сито

Циркуляційна помпа

ІЕС 490/08
Рисунок 6 — Пристрій для перевіряння ступеня захисту від проникнення пилу

Мінімальний
внутрішній діаметр
60о 60о 15 мм
60о 60о
mm

Світильник

Подавання води
Платформа,
що обертається

Отвори
∅0,4 мм

Ступінь захисту світильника

дощозахищені бризкозахищені

Половина кута коливання ±60о ±180о


Отвори в межах половини кута ±60о ±90о

Рисунок 7 — Пристрій для перевіряння ступеня захисту від дощу та бризок

93
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Розміри в міліметрах

∅16
∅23
60о

D′

4 8 13 20 5

D′ — 6,3 мм — для випробування відповідно до 9.2.6 (друга характеристична цифра 5).


D′ — 12,5 мм — для випробування відповідно до 9.2.7 (друга характеристична цифра 5).
Улаштування насадок
Манометр

Насадка
Шланг

ІЕС 492/08
Рисунок 8 — Насадка для випробування струменем
Y
7 1

180
150
130
2
6

8
9
25 X
25 5 200 4 3 300 350 400
ІЕС 493/08

Y = Температура монтажної поверхні, оС;


X = Температура обмотки, оС.
Y Температура монтажної поверхні, оС
Х Температура обмотки, оС
Умовні познаки:
1 — граничне значення температури поверхні монтажу в разі пошкодження обмотки;
2 — граничне значення температури поверхні монтажу в аномальному режимі роботи
за напруги 1,1 від значення унормованої напруги (див. 12.6.1 а));
3 — точка вимірювання за напруги 1,1 від значення нормованої напруги (див. 12.6.1 b));
4 — точка вимірювання за напруги 1,0 від значення нормованої напруги;
5 — точка за напруги 0,9 від значення нормованої напруги;
6 — через нанесені точки виконують пряму лінію, яка свідчить про відповідність світильника,
тому що точка перетину її продовження з лінією температури обмотки 350 оС нижче
від лінії температури монтажної поверхні 180 оС;
7 — через нанесені точки виконують пряму лінію, яка свідчить про невідповідність світильника,
тому що точка перетину її продовження з лінією температури обмотки 350 оС вище
від лінії температури монтажної поверхні 180 оС;
8 — граничне значення температури обмотки в разі її пошкодження
9 — tа/tа координати точки, яку наносять, якщо різниця між температурами обмотки за напруги 0,9 та 1,1
від нормованого значення напруги менше ніж 30 К. Показано приклад для світильника,
нормоване значення tа якого становить 25 оС.

Рисунок 9 — Залежність між температурою обмотки та температурою монтажної поверхні

94
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Розміри в міліметрах

Зразок
R 2,5
сферичний

ІЕС 494/08

Рисунок 10 — Пристрій для вдавлювання кульки

Розміри в міліметрах

60о

4 ± 0,1
Електрод

Зразок

5 ± 0,1 2 ± 0,1

30о
20 ± 25

Злегка закруглений
край
0,15 ± 0,05
ІЕС 495/08

Рисунок 11 — Розміри та розміщення електродів для перевіряння


стійкості матеріалів до дії струму поверхневого розряду

95
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

D D D

ІЕС 496/08

Контактні затискачі без притискної пластини. Контактні затискачі з притискною пластиною.


D — місце розміщення проводу. G — відстань між гвинтом та кінцем проводу, який
повністю введено в затискач.

Форма місця розміщення проводу може відрізнятися від зазначених, якщо в нього може бути
вписано коло діаметром D.
Примітка. Частина контактного затискача, який має різьбовий отвір та частина цього затискача, до якої притискають провід,
можуть бути окремими частинами, наприклад, у разі контактного затискача зі скобою.

Мінімальна відстань G
між гвинтом та кінцем Крутний момент, Н·м
Мінімальний
Номер проводу, який повністю
діаметр D місця
контактного введено в затискач, мм
розміщення Іа ІІІа ІVа
затискача
проводу, мм
Один Два Один Два Один Два Один Два
гвинт гвинти гвинт гвинти гвинт гвинти гвинт гвинти

1 2,5 1,5 1,5 0,2 0,2 0,4 0,4 0,4 0,4


2 3,0 1,5 1,5 0,25 0,2 0,5 0,4 0,5 0,4
3 3,6 1,8 1,5 0,4 0,2 0,8 0,4 0,8 0,4
4 4,0 1,8 1,5 0,4 0,25 0,8 0,5 0,8 0,5
5 4,5 2,0 1,5 0,7 0,25 1,2 0,5 1,2 0,5
6 5,5 2,5 2,0 0,8 0,7 2,0 1,2 2,0 1,2
7 7,0 3,0 2,0 1,2 0,7 2,5 1,2 3,0 1,2
а
Значення поширюють на гвинти, зазначені у відповідній колонці таблиці 14.4.

Рисунок 12 — Торцеві контактні затискачі

96
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Гвинт, який не потребує шайби Гвинт, який потребує шайби


чи притискної пластини чи притискної пластини

B
Необов’язково Необов’язково

D D
A A

C
C Необов’язково
Необов’язково

D
D A
A
Гвинтові затискачі

B C
Необов’язково Необов’язково

D D
E A E A
Болтові затискачі ІЕС 497/08
Умовні познаки:
А — опорна деталь;
В — шайба чи притискна пластина;
С — пристрій фіксації проводу;
D — місце розміщення проводу;
Е — болт.
Примітка. Деталь, яка утримує провід у робочому положенні, може бути виготовлено із ізоляційного матеріалу, якщо контактний
тиск не передається через ізоляційний матеріал.

Крутний момент, Н·м


Мінімальний діаметр D
Номер контактного ІІІа ІVа
місця розміщення проводу,
затискача
мм
Один Два Один Два
гвинт гвинти гвинт гвинти
0 1,4 0,4 — 0,4 —
1 1,7 0,5 — 0,5 —
2 2,0 0,8 — 0,8 —
3 2,7 1,2 0,5 1,2 0,5
4 3,6 2,0 1,2 2,0 1,2
5 4,3 2,0 1,2 2,0 1,2
6 5,5 2,0 1,2 2,0 1,2
7 7,0 2,5 2,0 3,0 2,0
а
Значення поширюють на гвинти чи болти, зазначені у відповідній колонці таблиці 14.4.

Рисунок 13 — Гвинтові та болтові затискачі

97
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

A A

B B
D D C

Умовні познаки: ІЕС 498/08


А — притискна пластина;
В — опорна деталь;
С — болт;
D — місце розміщення проводу.

Примітка. Форма місця розміщення проводу може відрізнятися від зазначених, якщо в нього може бути вписано коло діаметром D.

Профілі нижньої та верхньої поверхні притискної пластини можуть бути різними. Перехід від проводів
більшої площі поперечного перерізу до меншого досягають перевертанням пластини.
Затискачі можуть містити більше ніж два притискних гвинти чи болти.
Мінімальний діаметр D
Номер контактного затискача Крутний момент, Н⋅м
місця розміщення проводу, мм

3 3,0 0,5
4 4,0 0,8
5 4,5 1,2
6 5,5 1,2
7 7,0 2,0

Рисунок 14 — Контактні затискачі з притискною пластиною

A A

B B

E E

G G G G

ІЕС 499/08
Умовні познаки:
А — пристрій для захисту від самовідгвинчування;
В — кабельний наконечник чи пруток;
Е — опорна деталь;
F — болт;
G — відстань між краєм отвору та стороною площини затискання.

Примітка. Для деяких типів устатковання допустимо застосовувати затискачів меншого розмірку,
ніж наведено нижче.
Рисунок 15 — Контактні затискачі для кабельних наконечників

98
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Номер контактного Мінімальний діаметр D Крутний момент, Н⋅м


затискача місця розміщення проводу, мм
ІІІа IVа

6 7,5 2,0 2,0


7 9,0 2,5 3,0
а
Значення поширюють на болти, зазначені у відповідній колонці таблиці 14.4.

Рисунок 15 — аркуш 2

A A

D D
ІЕС 500/08
Умовні познаки:
А — опорна деталь;
D — місце розміщення жили проводу.
Діаметр місця розміщення Відстань між опорною деталлю
Номер
проводів D, мм, та торцем введеної жили проводу, мм,
контактного затискача
не менше ніжа не менше ніж
0 1,4 1,5
1 1,7 1,5
2 2,0 1,5
3 2,7 1,8
4 3,6 1,8
5 4,3 2,0
6 5,5 2,5
7 7,0 3,0
а
Прикладений до гайки обертовий момент, зазначений у колонці ІІ чи V таблиці 14.4.

Рисунок 16 — Ковпачкові контактні затискачі


Прийнятно
Зварювання чи паяння

Не прийнятно

ІЕС 501/08
Рисунок 17 — Конструкція електричних з’єднань

99
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Прийнятно

Тип А

Вид з торця Вид з боку

Тип В

Не прийнятно

Вид з торця Вид з боку ІЕС 502/08

Рисунок 18 — Приклад безгвинтових контактних затискачів пружинного типу

100
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Гніздовий контакт (для пласких роз’ємів)

Плаский роз’єм

З’єднання штирове циліндричне

Штир

З’єднання обтисканням

З’єднання методом накручування


ІЕС 503/08
Рисунок 19 — Додаткові приклади безгвинтових з’єднань

101
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Світильник А Світильник В

Контактні затискачі Контактні затискачі

Уведення кабелю Виведення кабелю


ІЕС 504/08

a) Ілюстрація терміна «шлейфовий спосіб приєднання» (живлення)

1 1 1

P/L P/L
2 2
N N
3 3

4 4

5 5

6 7
Умовні познаки: ІЕС 505/08
1 — контактні затискачі; 5 — лампа;
2 — живлення; 6 — світильник А;
3 — пускорегулювальний пристрій; 7 — світильник В.
4 — стартер;

b) Ілюстрація терміна «наскрізна проводка», яка закінчується у світильнику


(може бути застосована для трифазної наскрізної проводки, в якій світильник
по черзі під’єднують між L1, L2 та L3 та нейтральним проводом)

1 1 1
P/L 2 P/L
2 2
N N
3 3
P/L P/L
2 2
N 4 4 N

5 5
6 7
Умовні познаки: ІЕС 506/08
1 — контактні затискачі; 5 — лампа;
2 — живлення; 6 — світильник А;
3 — пускорегулювальний пристрій; 7 — світильник В.
4 — стартер;

с) Ілюстрація терміна «наскрізна проводка», яка не закінчується у світильнику

Рисунок 20 — Ілюстрація «паралельного» способу приєднання» та «наскрізної проводки»

102
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Зразок

Жорстка опорна поверхня ІЕС 507/08

Примітка. Для удару по бічній жорсткій поверхні зразка опорну поверхню належить установлювати вертикально.

Рисунок 21 — Пристрій для випробування ударом кулею

Гвинт самонарізний з гострим та пласким кінцем

Гвинт різьбонарізний

Гвинт різьбоформувальий
Рисунок 22 — Приклади самонарізних, різьбонарізних
та різьбоформувальних гвинтів (згідно з ISO 1891)

Рисунок 23 — Вилучено

103
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Провід внутрішнього Провід мережі


монтажу

B D
С А E

Умовні познаки: ІЕС 509/08


А — шляхи спливу струму;
В — повітряний проміжок (провід мережі);
С — повітряний проміжок (провід внутрішнього монтажу);
D — провід;
E — ізоляція.

Рисунок 24 — Ілюстрація вимірювання шляхів спливу струмів


та повітряних проміжків у контактному затискачі

Розміри в міліметрах

3
150

275

Сталева пластина
500
150

45о

375
3

380
425
ІЕС 510/08

Ширину обертового барабана не зазначено.

Рисунок 25 — Обертовий барабан

104
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Світильник Вимірювальний пристрій


Пускорегулювальний
пристрій
L

ІЗП 500 пФ
Мережа 50 кОм
Лампа
Високоомний
вольтметр
N

ІЕС 511/08
Примітка. За потреби полярність діода може бути змінено.

Рисунок 26 — Схема перевіряння безпечності запалювального пристрою

500
450

400

350

300
Температура займистості деревини, оС

250

200

180

150

100

6 15 50 10 1 10 100 1 10
Час
Хвилини Години Дні Роки

ІЕС 512/08
Рисунок 27 — Температура займистості деревини як функції від часу

105
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Провід

Багатожильний провід
Притискний гвинт

Паяний кінець ІЕС 513/08


Рисунок 28 — Приклад допустимого форми пайки

2 ± 0,2

Метал

R9 ± 1

ІЕС 514/08

Рисунок 29 — Випробування ланцюга

106
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ІЕС 515/08
Умовні познаки:
1 — різьбоформувальний гвинт;
2 — паз;
3 — металевий матеріал.

Рисунок 30 — Приклад різьбоформувального гвинта для застосування


в пазах металевого матеріалу

Стеля

Стельова основа Шарнірне з’єднання


світильника (піддон пристрою
З’єднувальна та стельова основа
розетка легко рознімаються)
(приєднання
до мережі живлення)

З’єднувальна Пристрій керування


вилка лампою

Лампа

ІЕС 516/08
Рисунок 31 — Система електромеханічного контакту
зі з’єднувачами вилка/розетка

107
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

L N

Пускорегулювальний
пристрій
Умови перевантаження:
пускорегулювальний
пристрій під час
випробування на пряме
включення

Лампа
Пускорегулювальний
пристрій S

Інші пускорегулювальні
Пускорегулювальний Лампа пристрої з лампами
пристрій S в колах за напруги 1,1
від нормованого значення

ІЕС 517/08

Рисунок 32 — Випробувальна схема для світильників


з люмінесцентними лампами потужністю ≤70 Вт

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ,


ЗА ЯКИХ СТРУМОПРОВІДНА ЧАСТИНА СТАЄ ЗДАТНОЮ
СПРИЧИНЯТИ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
Для визначення умов, за яких провідна частина стає струмовідною, здатною спричинити
ураження електричним струмом, світильник, що функціонує за нормованої напруги та номінальної
частоти, випробовують так:
А.1 Щоб визначити, чи є провідна частина струмопровідною та може спричинити ураження електричним
струмом, випробувальний пристрій (ВП) працює за нормованої напруги та номінальної частоти живлення. Про-
відна частина не є струмовідною, якщо виконано вимоги A.2 чи A.3.
Примітка. Метою цього додатка є встановлення, чи провідна частина може призвести до ураження електричним струмом
під час доторкання. Вона не вказує на тип та рівень використовуваної ізоляції.

Для випробувань відповідно до A.2 та A.3:


— один полюс живлення ВП має бути заземлено;
— якщо на ВП не зазначено чітке визначення полярності напруги живлення, випробування виконують
з додержанням полярності напруги живлення;
— вимірювання виконують:
— між відповідною частиною та будь-якою доступною струмопровідною частиною;
— між відповідною частиною та земленням.

108
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

A.2 Напругу вимірюють за допомогою вимірювального кола, що складається з неіндукційного опору 50 кОм.
— пікове значення напруги змінного струму не повинно перевищувати 35 В чи напругу постійного
струму без пульсацій 60 В.
A.3 Якщо напруга, виміряна відповідно до A.2, перевищує граничне значення, струм дотику
не повинен перевищувати:
— для змінного струму — 0,7 мА (амплітудне);
— для постійного струму — 2,0 мА.
Відповідність перевіряють за допомогою вимірювального кола рисунка G.2.

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

ВИМІРЮВАЛЬНІ ЛАМПИ

В.1 Загальні положення


Для випробування відповідно до розділу 12 зручно застосовувати набір ламп найпоширеніших
типів. Їх відбирають із числа ламп серійного виробництва з характеристиками, близькими до
встановлених, зазначених у відповідних стандартах. Відібрані лампи треба відпалити (не менше ніж
24 год для ламп розжарювання та не менше ніж 100 год для трубчастих люмінесцентних ламп та
інших розрядних ламп) з незначними перервами, з подальшим перевірянням їхніх характеристик
для підтвердження відповідності вимогам стандартів та стабільності. Лампи належить
застосовувати як вимірювальні не довше ніж 3/4 від їхнього призначеного ресурсу за нормальних
умов експлуатації. Перед кожним випробуванням перевіряють відсутність будь-яких дефектів чи
ознак, що призводять до виходу лампи з ладу. У розрядних ламп належить регулярно контролювати
відсутність помітного зниження робочих електричних характеристик, які можуть впливати на
температуру світильника.
По можливості приєднання лампи до електричного кола за різних положень (наприклад, люмі-
несцентна лампа), її треба відповідно маркувати для забезпечення однозначності встановлення
лампи. З вимірювальними лампами треба поводитися обережно, зокрема, не треба переміщувати
натрієві, металогалогенні та амальгамні люмінесцентні лампи, що не охололи.
Вибрана для конкретного випробування світильника лампа за номінальними пераметрами
та типом має відповідати зазначеній в маркованні світильника. Якщо вибір форми, конструкції чи
зовнішнього оздоблення лампи визначений виробником світильника, то вибирають таку модифікацію,
за якої створюється найважчий тепловий режим. В інших випадках треба застосовувати
лампи загальної призначеності. Відібрана для конкретного випробування лампа за номінальними
параметрами та типу має відповідати маркованню, зазначеному на відповідному світильнику.
Якщо вибір форми, конструкції чи зовнішнього оздоблення лампи зазначені виробником світильника,
треба застосовувати таку модифікацію, за якої створюється найскладніший тепловий режим.
В іншому разі використовують найпоширеніший тип.
Вимоги B.2—B.5 стосуються вибору ламп як вимірювальних та для конкретного випробування світильника.
B.2 Лампи розжарювання згідно з IEC 60432-1 та IEC 60432-2
B.2.1 Основні режими теплопередачі та лампи, використовувані для випробування
B.2.1.1 Під час випробування світильника з лампами, що створюють найнесприятливіші умови,
виникає потреба враховувати два основні способи передавання тепла — випромінення та конвекцією.
В.2.1.2 Випромінення. Матеріали світильника нагрівають випроміненням від ламп розжарювання
безпосередньо навколо них та особливо вище для ламп, які передають тепло через поверхню колби.
Зазвичай, для створення цих умов застосовують лампи в прозорій колбі. Форма тіла розжарення в лампах з високою
напругою створює незначну асиметрію форми випромінення, отже малоймовірно, що виникне значна
направленість. Найбільша просторова нерівномірність випромінення властива для ламп, розрахованих
на низьку напругу (100—130) В, оскільки ці лампи з осьовим чи поперечним тілом розжарення можуть
створювати асиметричні форми випромінення тепла, що є досить суттєвими в деяких конструкціях. Для

109
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

рефлекторних ламп складно отримати прозору поверхню колби в ділянці горловини. Якщо у світильнику
передбачено застосування ламп з відбивачем, що пропускає тепло, то для випробування застосовують
саме такі лампи. Висота світлового центра лампи також має свій вплив.
В.2.1.3 Конвекція. Патрони для ламп та приєднані до них проводи сприймають тепло від цоколя
лампи і, якщо світильник працює з лампою в положенні цоколем уверх, то конвекцію створює зовнішня
поверхня лампи.
B.2.2 Випробувальні лампи розжарювання
B.2.2.1 Загальні вимоги
Для випробування відповідно до вимог B.2.1.3 та випробування на старіння використовують лампи
для теплових випробовувань (ЛТВ), підготовлених та виготовлених відповідно до вимог B.2.2.2 та B.2.2.3.
B.2.2.2 Підготування
Використовують підготовлені лампи. Кожну лампу однозначно ідентифікують та перевищення
температури її цоколя (∆ts) визначають згідно з IEC 60360.
Ці значення порівнюють зі значеннями, наведеними в таблиці 2 ІЕС 60432-1 та таблиці 1
ІЕС 60432-2, і визначають різницю (∆(∆ts)). Якщо в IEC 60432-1 та IEC 60432-2 не зазначено температури,
то треба використовувати дані виробника, чи виробники повинні надавати випробувальні лампи.
B.2.2.3 Використання
Зазвичай випробувальну лампу використовують для нормальної експлуатації для теплового
випробування та реєструють температура цоколя. Цю цифру коригують на ∆(∆tS), щоб отримати
кінцеве значення випробування. Це порівнюють з граничними значеннями згідно з таблицею 12.1.
Під час відбирання відповідних ламп ураховують такі рекомендації.
У лампах з прозорою та матованою колбою найвища температура цоколя переважно створюється
в лампах, що мають:
— біле покриття чи колбу темного кольору;
— маленьку колбу;
— невелику висоту світлового центра.
Невеликі відмінності від значень ∆ts, наведені в таблиці 2 ІЕС 60432-1, необхідно коригувати,
регулюючи випробувальну напругу ЛТВ, але в цьому разі регулювання не повинно стати причиною
підвищення потужності ламп більше ніж 105 % від унормованої потужності (відповідно 103,2 %
напруги).
Крім того, для виконання теплового випробування в аномальному режимі за потреби зовнішню
поверхню лампи можна вручну покрити відповідною високотемпературною фарбою, починаючи від
цоколя по всій поверхні колби.
Для рефлекторних та ламп із дзеркальним куполом для регулювання температури використовують
лише випробувальну напругу.
Лампи ЛТВ, призначені для випробування цоколя підвищеною температурою, не застосовують
для випробування на старіння.
Якщо маркованням світильника передбачено застосування спеціальних ламп чи застосування
спеціальних ламп є очевидним, то випробування виконують з такими спеціальними лампами.
Лампи вибирають відповідно до максимальної потужності, зазначеної в маркованні світильника.
У сумнівних випадках світильники, у яких у маркованні зазначено лампи з цоколем Е27 чи В22 максималь-
ною потужністю 60 Вт, також належить випробовувати з лампою потужністю 40 Вт з кулькоподібною колбою.
Нормована для вимірювальної лампи напруга має бути типовою для значення напруги живлення,
наявних у продажу ламп розжарювання, для яких світильник призначений. Якщо світильник
призначено для двох чи більше груп напруг мережі, наприклад, для 200 В—250 В та для 100 В—130 В,
то випробування належить проводити з лампою з найменшою напругою ряду (тобто з найбільшою
силою струму) з урахуванням викладених раніше коментарів.
Якщо вибирають низку ламп для випробування, то звертають увагу на вимогу 3.2.8.
Якщо лампа працює з умонтованим у світильник незалежним трансформатором чи аналогічним
пристроєм, то параметри випробувальної лампи мають відповідати зазначеним у маркованні світильника,
трансформатора чи в їхніх інструкціях з експлуатації.
В.3 Галогенні лампи згідно з ІЕС 60432-3
Лампи для випробування надає виробник світильників.

110
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Необхідно звертати увагу на особливості цих ламп, наприклад, кут випромінення, варіант
з дихроїчним відбивачем тощо.
В.4 Трубчасті люмінесцентні та інші розрядні лампи
Під час роботи лампи в стандартних умовах (згідно з ІЕС на лампи), напруга на лампі, її сила
струму та потужність мають відповідати наскільки можливо нормованим значенням, наведеним
у стандартах ІЕС на лампи з допустимим відхилом 2,5 % від цих значень.
У разі відсутності зразкового пускорегулювального пристрою, відбирання ламп виконують
із застосуванням серійного пускорегулювального пристрою, повний опір якого, за сили струму калібру-
вання, знаходиться в межах ±1 % від повного опору зразкового пускорегулювального пристрою.
Лампи з умонтованим пускорегулювальним пристроєм, що застосовують для випробування від-
повідно до розділу 12, належать до люмінесцентних чи інших розрядних ламп.
Якщо світильник призначено для ламп розжарювання та ламп з умонтованим пускорегулювальним
пристроєм чи інших розрядних ламп з послідовно з’єднаною ниткою розжарення, то випробування
його виконують з найнесприятливішою лампою (зазвичай, з лампою розжарювання).
Якщо світильник призначено для роботи з комбінацією ламп (наприклад, лампа розжарювання
плюс розрядна лампа), то його випробування виконують у найнесприятливішій стосовно теплового
режиму, комбінації.
Вважають, що за однакової потужності ламп світлорозсіювальні матеріали нагріваються більше
від розрядної лампи чи розрядної лампи з послідовно з’єднаної ниткою розжарювання, ніж від лампи
розжарювання.
Якщо світильник призначено для використання з лампами розжарювання чи розрядними, його
треба випробовувати з більш несприятливою (чи, по черзі, якщо немає інших вказівок).
Вважають, що за однакової потужності ламп, світлопропускні матеріали нагріваються більше від
розрядної лампи чи розрядної лампи з послідовно з’єднаним тілом розжарювання, ніж від лампи роз-
жарювання.
Для випробування світильників, розрахованих для ламп, на які наразі немає технічних умов,
відбирання вимірювальних ламп виконують після консультації з виробником.
В.5 Світлодіодні модулі (LED) згідно з IEC 62031
Випробування світлодіодних модулей, наданих виробником світильників (на розгляді).

ДОДАТОК С
(обов’язковий)

АНОМАЛЬНИЙ РЕЖИМ РОБОТИ


Нижче наведено аномальні режими роботи, які можуть виникати у світильнику з трубчастою
люмінесцентною чи іншою розрядною лампою та спричиняти найважчий тепловий режим
(див. 12.5.1). Якщо у світильнику застосовують більше ніж одну лампу, то аномальний режим має
створюватися лише для тієї лампи, яка призведе до найнесприятливіших результатів. Аномальні
стани має бути встановлено перед початком випробування. Умови d) та e) стосуються ламп
з двома електродами з попереднім підігріванням (наприклад, люмінесцентні лампи). Додаток містить
рекомендації для виконання випробування. Відповідний аномальний режим може бути реалізовано чи
імітовано винесеним за межі світильника пускорегулювальним пристроєм, щоб унеможливити потребу
розбирання світильника, який пройшов цикл випробування за нормального режиму.
а) Режим короткого замикання контактів стартера
Цей режим поширюють на стартери з рухомими контактами, разом зі стартерами,
умонтованими в лампи.
b) Випрямний режим лампи
1) Світильники для люмінесцентних ламп (рисунки С.1 та С.2);

111
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Цей аварійний режим може виникати за тривалого застосування лампи у світильниках,


які працюють з ємнісним безстартерним пускорегулювальним пристроєм. Під час випробування світильників
з випрямним ефектом треба застосовувати схему, зображену на рисунку С.1. Лампу приєднують через відпо-
відні еквівалентні резистори. Полярність випрямлення вибирають так, щоб виникали найважчі робочі умови.
За потреби лампи запалюють відповідним запалювальним пристроєм.
Характеристики випрямного режиму мають бути такі:
— амплітудне значення зворотної напруги не менше ніж 800 В;
— сила зворотного струму не більше ніж 10 мкА;
— сила прямого струму більша від трикратної номінальної сили струму лампи;
— перехідний період не більше ніж 50 мкс.
Світильники для трубчастих люмінесцентних ламп із цоколем Fa6 треба випробовувати так:
Спочатку лампа працює за нормального режиму за короткозамкненого випрямляча, приєдна-
ного послідовно до лампи. Потім вмикають випрямляч. Випрямляч має забезпечувати різнополярні
режими. Випробування закінчують, якщо лампа згасає. Якщо вона не згасає, то виконують таку дію:
Лампа, увімкнена, як зазначено на рисунку С.2, працює через однополярний випрямляч, полярність
якого вибирають, виходячи з найважчих умов роботи. За потреби лампу запалюють відповідним за-
палювальним пристроєм.
2) Світильники для деяких металогалогенних ламп та деяких натрієвих ламп високого
тиску, зазначених ІЕС 62035, можуть спричиняти перевантаження пускорегулювального
пристрою, трансформатора чи запалювального пристрою (рисунок С.3).
Лампу у світильнику замінюють випробувальним колом, як зображено на рисунку 3. Випробування по-
чинають з того, що випробувальне коло, світильник та допоміжні пристрої витримують за темпе-
ратури повітря в камері без протягів. Зміною опору резистора R струм лампи доводять до подвійного
значення нормованого струму. Подальше регулювання R не виконують.
За досягнення стабільного режиму до того, як температура перевищить межі відповідно
до 12.5.2, та пристрій теплового захисту не спрацює, то R регулюють для поетапного збіль-
шення струму, наприклад, по 10 %. Необхідно звернути увагу на потребу досягнення стабільного
режиму роботи на кожному етапі. У будь-якому разі значення не повинно втричі перебільшувати
значення нормованого струму лампи.
Примітка. Для схем, захищених лише самовідновлюваними захисними пристроями, може знадобитися повторення кількох
циклів ввімкнення/вимкнення, перш ніж буде досягнуто максимальне значення температури.

Зазначені вище вимоги щодо випрямного режиму ламп не застосовують до світильників з на-
ступними металогалогенними та натрієвими лампами високого тиску:
— натрієві лампи високого тиску з нормованим значенням потужності 1 000 Вт та вище;
— натрієві лампи високого тиску, призначені для прямої заміни ртутних ламп;
— натрієві лампи високого тиску та металогалогенні лампи згідно з ІЕС 62035, що не є схильними
до випрямного режиму наприкінці тривалості горіння;
— інші натрієві лампи високого тиску та металогалогенні лампи, визначені їх виробником такими,
для яких немає ризику випрямного режиму наприкінці тривалості горіння. (Це може обмежити ви-
користання у світильнику ламп конкретних виробників).
с) Лампи вийняті та не вставлені.
d) Режим короткого замикання одного з електродів лампи.
Умови можуть створюватись вимиканням. (Як варіант, вимірювальну лампу можна відповідно змінювати).
Електрод лампи для замикання мають вибирати так, щоб створювати найнесприятливіший режим роботи.
e) Лампа не горить, хоча обидва електроди не пошкоджено. Для цього можна застосову-
вати некондиційну чи модифіковану вимірювальну лампу.
f) Блокування двигуна(-ів), що міститься у світильнику.

112
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Резистор
Лампа

Випробувальний
Мережа пускорегулювальний
живлення пристрій

Випрямляч

ІЕС 518/08
Рисунок С.1 — Схема для випробування на випрямний ефект
(лише для безстартерних ємнісних пускорегулювальних пристроїв)

Стартер

Лампа
Випробувальний
пускорегулювальний
пристрій

Мережа
живлення
Випрямляч

ІЕС 519/08

Рисунок С.2 — Схема для випробування на випрямний ефект


(пускорегулювальні пристрої для одноштиркових ламп)

1 2 4 D R

Умовні познаки: ІЕС 520/08


1 — мережа;
2 — пускорегулювальний пристрій, трансформатор, запалювальний пристрій;
3 — світильник;
4 — місце під’єднання лампи;
D — 100 А, 600 В;
R — 0...200 Ом (потужність резистора не менше від половини потужності лампи).

Рисунок С.3 — Коло для випробування на випрямний ефект світильників


з натрієвими лампами високого тиску та металогалогенними лампами

113
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК D
(обов’язковий)

КАМЕРА, ЗАХИЩЕНА ВІД ПРОТЯГІВ


Ці рекомендації стосуються конструкції та застосування захищеної від протягів камери
для випробування світильників в нормальному та аномальному режимах. Допустимо інші конструкції,
захищених від протягів камер, якщо вони забезпечують результати, які можна співставити.
Захищена від протягів камера являє собою прямокутний паралелепіпед, який має подвійну
стелю, не менше ніж три бокові стінки та суцільну основу. Подвійні стінки мають бути з перфоро-
ваного металу з відстанню між ними приблизно 150 мм; отвори діаметром від 1 мм до 2 мм мають
займати приблизно 40 % поверхні кожної стінки.
Внутрішні поверхні камери має бути пофарбовано матовою фарбою. Кожен із внутрішніх роз-
мірів камери має бути не менше ніж 900 мм. Камера має забезпечувати розміщення світильників,
для яких її призначено, на відстані не менше ніж 200 мм від будь-якої внутрішньої поверхні.
Якщо необхідно в одній камері випробовувати два чи більше світильників, то необхідно вжити
заходи, які б унеможливлювали взаємне випромінення світильників один на одного.
Сторонні об’єкти мають знаходитися на відстані не менше ніж 300 мм від верхньої бокової
стінок камери. Камеру треба розміщувати в приміщенні, захищеному від протягів та різких змін
температури повітря. Дію теплового випромінення на камеру має бути унеможливлено.
Випробувальний світильник розміщують у камері так, щоб відстань від нього до будь-якої
з шести внутрішніх поверхонь камери була б за можливістю найбільшою. Світильник встановлюють
(відповідно до вимог 12.4.1 та 12.5.1), як для нормальної експлуатації.
Стельові та настінні світильники монтують на панелі з дерева чи деревостружкової плити.
Якщо світильник не призначений для встановлення на поверхні із займистих матеріалів, то
застосовують панелі з незаймистого ізоляційного матеріалу. Товщина панелі має бути (15—20) мм,
а габаритні розміри такими, щоб відстань від краю панелі до проекції периметра світильника на
площину цієї панелі була не менше ніж 100 мм (бажано не більше ніж 200 мм). Відстань від панелі до
будь-якої внутрішньої поверхні камери має бути не менше ніж 100 мм. Панель фарбують чорною
матовою неметалевою фарбою.
Світильники, призначені для встановлення в кутку, треба кріпити в кутку, утвореному двома
панелями, що відповідають наведеним вище вимогам.
Третя панель необхідна для імітування стелі, якщо світильник призначено для встановлення
всередину горизонтального кута.
Світильники не повинні спричиняти виникнення в нішах температури, що може спричинити
пожежу. У цьому разі відповідність перевіряють таким випробуванням.
Умонтовані світильники монтують у випробувальну нішу, що складається з підвісної стелі, на вершині
якої знаходиться прямокутна коробка з вертикальними стінками та горизонтальним верхом.
Підвісну стелю виготовляють з пористої деревостружкової плити товщиною 12 мм, у якій роблять
відповідну нішу для світильника. Деревостружкова плита має виступати не менше ніж на 100 мм
за межі проекції світильника на цю плиту. Вертикальні стінки ніші виготовляють з фанери товщиною
19 мм, а стелю ніші — з пористої деревостружкової плити товщиною 12 мм, яка щільно прилягає
до бокових стінок.
Примітка. Прикладом звичайної ДСП є дошки, виготовлені згідно з ISO 16893-1.

а) Світильники, призначені для вмонтовування в стелю з теплоізоляційним матеріалом, який покриває світильник
Герметичну коробку покрито теплоізоляційним матеріалом, щільно прикріпленим до зовніш-
ньої сторони коробки. Теплоізоляція має бути еквівалентною двом шарам мінеральної вати товщиною
10 см кожен з коефіцієнтом теплопровідності 0,04 Вт/(м⋅К). Для збільшення теплопровідності можна за-
стосовувати тонші шари. У будь-якому разі питомий тепловий опір матеріалу випробувальної коробки
має бути не менше ніж 5 м2⋅К/Вт.
b) Світильники, призначені для вмонтовування в стелю, але не придатні для покриття теплоізо-
ляційним матеріалом.
Для вмонтованих світильників подібного типу випробувальну нішу має бути виготовлено із зазначених
вище матеріалів.

114
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Сторони та верх ніші мають бути віддалені від світильника на відстані згідно з інструкцією виробника.
Якщо відстань не встановлено, то поверхні світильника та ніші мають торкатися.
Якщо світильник складається з окремих деталей, призначених для встановлення в нішах (наприклад,
пускорегулювальний пристрій), випробувальна ніша має бути спільна та виготовлена у вигляді окремої
коробки, з урахуванням рекомендацій виробника щодо мінімальної відстані між частинами (див. рисунок D.1).
Якщо відстань між частинами не встановлено (розміри на рисунку D.1), то для кожної частини вико-
ристовують окрему нішу.

Пристрій керування
Ламповий відсік
b a c

Умовні познаки: ІЕС 521/08


а, b, c, d — мінімальні відстані, зазначені виробником.
Інші відстані мають відповідати додатку D.

Рисунок D.1 — Приклад випробувальної ніші, для світильників,


що складаються з окремих частин
Якщо на верхній чи боковій стороні світильника є частини, що виступають, то ці частини мають
знаходитись у безпосередньому контакті з внутрішніми поверхнями ніші чи ізоляційного матеріалу.
Підвісну стелю та внутрішню поверхню коробки фарбують чорною матовою неметалевою фарбою,
підвісна стеля має знаходитися на відстані не менше ніж 100 мм від стін, підлоги та стелі камери.
Якщо світильник призначено для встановленя в стіні, випробування виконують із застосуванням ви-
пробувальної ніші, подібної до ніші, зображеної вище, але в цьому разі світильник на ній розміщують вертикально.
Для світильників, класифікованих як призначені для безпосереднього монтування на поверхні
з нормально займистих матеріалів, температура кожної частини випробувальної ніші не повинна пе-
ревищувати 90 оС (відповідно до таблиці 12.1) під час теплових випробувань за нормальної роботи
та 130 оС (відповідно до таблиці 12.3) за аномального режиму роботи.
Для світильників, класифікованих як непризначені для встановленя на легкозаймистих поверхнях,
температуру монтажної поверхні чи випробувальної ніші не вимірюють.
Світильник, що встановлюють на шинопроводі з’єднують з шинопроводом відповідного типу, роз-
міщеного в камері згідно з умовами експлуатації відповідно до інструкції виробника. Світильник при-
єднують до шинопроводу відповідно до інструкції з монтажу чи маркування, у найнесприятливішому
для теплового режиму положенні. Світильник має працювати за наведених у 12.4.1 та 12.5.1 умов.
Усі проміжки треба вимірювати від крайніх позицій в межах, у яких габаритний розмір світильників
регулюється, чи від крайньої позиції в будь-якій осі координат, коли світильник повністю встановлений
під час нормального функціювання (див. рисунок D.2).
Рисунок D.2 ілюструє прийнятний розмір випробувальної ніші для світильника, який регулюється
по двох осях та тому потребує простору в стелі для регулювання.

115
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Крайня траєкторія
руху пристрою,
що обертається
під час нахилу

Дотик

Пристрій обертається на 350о


ІЕС 522/08
Рисунок D.2 — Пийнятний розмір випробувальної ніші (ізольовані стелі)
для настроюваних та регульованих світильників

ДОДАТОК Е
(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ НАГРІВАННЯ ОБМОТКИ


МЕТОДОМ ВИМІРЮВАННЯ Ї Ї ОПОРУ
Примітка. Усе, що стосується пускорегулювальних пристроїв, також поширюється на трансформатори.

Перед початком випробування за допомогою проводів з досить малим опором забезпечують


можливість швидкого під’єднання пускорегулювального пристрою до моста Уітстона чи іншого
приладу, який вимірює опір після вимкнення світильника з мережі.
Необхідний хронометр зі зручним відліком показів секундної стрілки.
116
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Послідовність випробування така:


Світильник у знеструмленому стані витримують у камері протягом часу, необхідному
для досягнення встановленого теплового режиму на оболонках комплектуючих світильника частин,
разом з пускорегулювальним пристроєм, за практично незмінної температури повітря (t1), яка за цей
час не повинна відхилятися більше ніж на 3 оС.
Вимірюють опір (R1) обмотки пускорегулювального пристрою в холодному стані та записують
значення t1. Потім світильник вмикають та витримують до досягнення усталеного теплового ре-
жиму, про що роблять висновок з показів пристрою для вимірювання температури, приєднаного
до корпусу пускорегулювального пристрою. Записують значення температури повітря (t3) у камері,
захищеній від протягів.
Світильник від’єднують від мережі, фіксують час і, максимально швидко, перемикають пуско-
регулювальний пристрій на міст Уітстон. Вимірюють опір його обмотки та фіксують відповідний
момент часу.
За потреби виконують вимірювання опору через певні проміжки часу охолодження пускорегу-
лювального пристрою, та записують час у момент зняття показів. Ці вимірювання дають змогу побуду-
вати графік залежності опору від часу та екстраполювати цю залежність до моменту від’єднання
пускорегулювального пристрою від мережі живлення, та одержати значення R2 гарячої обмотки.
Оскільки значення опору міді є прямопропорційним значенням її абсолютної температури,
то починаючи з точки відліку мінус 234,5 ºС, значення температури t2 може бути обчислено зі спів-
відношення опорів R2 та R1 за формулою:
R2 t 2 + 234,5
= .
R1 t 1 + 234,5
Стала 234,5 стосується мідних проводів; для алюмінію ця стала становить 229. Для обмоток
з мідних проводів одержуємо:
R2
t2 = (t 1 + 234,5) − 234,5.
R1
Перевищення температури — це різниця між обчисленою температурою t2 та температурою
повітря t3 у камері в кінці випробування, тобто:
різниця температури = (t2 – t3) оС.

ДОДАТОК F
(обов’язковий)

ВИПРОБУВАННЯ НА КОРОЗІЄСТІЙКІСТЬ МІДІ ТА МІДНИХ СПЛАВІВ

F.1 Випробувальна ємність


Під час випробування застосовують скляні посудини, що щільно закривають. Ними можуть бути,
наприклад, ексикатор чи простий скляний посуд у вигляді лотків з бортами та кришкою. Об’єм цієї
посудини становить не менше ніж 10 л. Співвідношення об’єму випробувальної ємності до об’єму ви-
пробувального розчину має бути (від 20 л до 10 л).
F.2 Випробувальний розчин
Готування 1,0 л розчину.
Розчиняють 107 г хлориду амонію (особливо чистий NH4CI) у 0,75 л дистильованої чи повністю
демінералізованої води, додаючи необхідну кількість 30-відсоткового розчину гідроокису натрію (готують
з особливо чистого NaOH у дистильованій чи повністю демінералізованій воді) для забезпечення
значення рН на рівні 10 за температури 22 оС. Для інших значень температури розчин підбирають
для відповідного значення рН, зазначеного в таблиці F.1.

117
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Таблиця F.1 — Значення рН випробувального розчину


Температура, оС Значення рН випробувального розчину

22 ± 1 10,0 ± 0,1
25 ± 1 9,9 ± 0,1
27 ± 1 9,8 ± 0,1
30 ± 1 9,7 ± 0,1

Після готування об’єм рН розчину збільшують до 1,0 л додаванням дистильованої чи повністю


демінералізованої води.
Це не повинно значно змінити значення рН.
У цьому разі за будь-яких обставин температуру підтримують сталою з відхилом ±1 оС; значення
рН вимірюють приладом, який дає змогу підтримувати значення рН з точністю ±0,02.
Випробувальний розчин можна застосовувати протягом досить тривалого часу за умови що значення рН,
яке визначає рівень концентрації амонію в парах атмосфери, вимірюють не рідше ніж один раз в три
тижні і, за потреби, коригують.
F.3 Випробувальний зразок
Випробування виконують на зразках взятих від світильника.
F.4 Процедура випробування
Поверхню зразків ретельно очищують, лак знімають ацетоном, знежирюють бензином чи
аналогічною за властивостями речовиною.
Ємність, що містить випробувальний розчин, нагрівають до температури (30 ± 1) оС. Випробні
зразки, нагріті до 30 оС, швидко кладуть у випробувальну ємність, щоб не знизити концентрацію парів
амонію. Зразки, якщо можливо, розміщують так, щоб вони не торкалися випробувального розчину та
не торкалися один до одного. Пристрої підвісу чи кріплення мають бути виготовлені з матеріалів, стійких
до руйнівної дії розчину амонію, наприклад, скла чи кераміки.
Випробування виконують за сталої температури (30 ± 1) оС, що усуває можливість виникнення
конденсату, який спотворює результати випробування. Через 24 год після закінчення випробування
зразки промивають проточною водою; під час зовнішнього оглядання зразків за застосування приладу
із восьмикратним збільшенням на їхній поверхні не повинно бути тріщин.
Щоб не спотворювалися результати випробування, до випробувальних зразків не треба торкатися руками.

ДОДАТОК G
(обов’язковий)
ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ СТРУМУ ДОТОРКАННЯ ТА СТРУМУ ЗАХИСНОГО ПРОВОДУ2)
G.1 Світильник випробовують за температури повітря (25 ± 5) оС та за нормованих значень
напруги живлення та частоти у випробувальному колі, наведеному на рисунку G.1.
G.2 Світильник функціонує з лампою(-ами) для якої(-их) його призначено, за унормованого зна-
чення стабілізованої напруги, значення потужності ламп та напруги на люмінесцентних та інших
розрядних лампах мають бути в межах ±5 % від нормованих значень.
G.3 Світильник під’єднують до джерела живлення з проводами та будь-якими матеріалами (наприклад,
ізоляційними втулками), постачуваними разом зі світильником. Загалом, під’єднання має відповідати інструк-
ціям, наданим зі світильником чи позначеним на ньому. В іншому разі, проводка, необхідна для під’єднання
випробуваного світильника до джерела живлення, що не постачається разом з ним, має бути типовою,
що відповідає звичайній практиці. Для вимірювання сили струму захисного проводу застосовують вимірювальне
коло згідно з рисунком G.4 за приєднання до точок А та В кола з рисунка G.1 між провідником РЕ світильника
та контактом заземлення. Силу струму доторкання вимірюють у безконтактний спосіб.

2)
Випробування та вимоги цього додатка G взято з ІЕС 60990. Докладнішу інформацію див. в ІЕС 60990.

118
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Послідовність випробування має бути такою, як наведено в G.5, але перемикач «е» має бути
завжди розімкненим, та вимірювання світильників класу захисту ІІ не виконують.
Дійове значення напруги U4 визначено за застосування високоомного (електронного) вольтметра
чи осцилографа діленням на значення опору R, що надає дійове значення струму.
G.4 Для вимірювання сили струму доторкання застосовують коло, зображене на рисунках G.1,
G.2 та G.3.
Послідовність випробування має бути такою, як наведено в G.5. Стандартний випробувальний щуп
згідно з ІЕС 60529 застосовують як пробник та прикладають до відповідних металевих деталей
корпуса світильника та до його ізоляційних деталей, покритих фольгою розмірами 10 см × 20 см.
Описаний спосіб вимірювання ґрунтується на припущенні того, що світильник застосовують
в освітлювальній системі з’єднанні зіркою ТТ чи в TN, тобто світильник підключають між фазою (L) та
нейтраллю (N). Щодо інших систем див. відповідні розділи ІЕС 60990.
У разі багатофазного приєднання відбувається та сама процедура, але вимірювання викону-
ють кожного разу на одній фазі. Для кожної фази застосовують ті самі обмеження.
Вимірювальну схему, зображену на рисунку G.3, застосовують для переносних світильників класу захисту
І з штепсельною вилкою, яку можна вімкнути в незаземлену розетку, а схему, зображену на рисунку G.2,
застосовують у всіх інших випадках, крім тих, якщо вимірюють силу струму захисного проводу.
Значення напруги U2 та U3 у вимірювальній схемі, зображеній на рисунках G.2 та G.3, є піковим
та вимірюють після під’ключення вимірювальної схеми незалежно від перших значень, на які можуть
впливати ємності кола.
У разі застосування частот понад 30 кГц вимірювання сили струму доторкання мають містити
вимірювання стосовно ефекту електричного опіку додатково до вимірювання згідно з рисунком G.2.
У разі ефекту опіку невиважене дійове значення сили струму є відносним.
Невиважене значення сили струму доторкання обчислюють за дійовим значенням напруги U1,
виміряної через опір 500 Ом, зображений на рисунку G.2.
Кінець електрода А (стандартного випробувального пальця) прикладають до кожної доступної
деталі по черзі. Під час кожного прикладання кінця електрода А, електрод В треба прикладати до за-
землення та потім до кожної доступної деталі по черзі.
У разі вимірювання у світильниках класу ІІ захисний провід не враховують.
Вимірювальне коло на рисунку G.1 має застосовувати роздільний трансформатор.
За наявності пристрою захисного опору під час вимірювання кожен з резисторів та всіх інших
деталей (за винятком конденсаторів Y1 та Y2, що відповідають вимогам IEC 60384-14), мають коротко
замикатися по одному.
Вимоги до світильників класу ІІІ, шинопроводів та провідних систем перебувають на розгляді.
G.5 Послідовність випробування
Вимірювання сили струму доторкання виконують, як наведено нижче:

Таблиця G.1 — Положення перемикача е, n та р під час вимірювання для світильників різних класів
Тип світильника Положення перемикача (див. рисунок G.1)

е n р

а) Клас ІІ — Замкнено 1
— Замкнено 2
— Розімкнено 1
— Розімкнено 2
b) Клас І, постійне приєднанняа Замкнено Замкнено 1
Замкнено Замкнено 2
Замкнено Розімкнено 1
Замкнено Розімкнено 2

119
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці G.1


Тип світильника Положення перемикача (див. рисунок G.1)

е n р

с) Клас І, зі штепсельною вилкою, яку Замкнено Замкнено 1


можна включити в незоземлену розетку
Замкнено Замкнено 2
Розімкнено Замкнено 1
Розімкнено Замкнено 2
Замкнено Розімкнено 1
Замкнено Розімкнено 2
Розімкнено Розімкнено 1
Розімкнено Розімкнено 2
а
Це випробування стосується лише світильників класу І, які містять ізоляційні деталі класу ІІ.

Переносні, установлювані та регулювальні світильники, поєднані з вилкою та призначені


для застосовання з люмінесцентними та іншими розрядними лампами, після вимірювання вимикають.
Потім їх вмикають знову та перед перезагорянням ламп(-и) силу струму доторкання знову вимірюють
так, як наведено в таблиці G.1.

Точки прикладання
напруги живлення

(полярність)
T р L

Мережа
живлення
n
N
нуль
EUT
(заземлення)
e PE

B A

ІЕС 523/08

Рисунок G.1 — Випробувальна схема. Однофазний пристрій з типом заземлення в системах ТТ та ТN

120
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Виважене значення сили струму


доторкання (сприйняття/реакція)
A CS
RS U2
= (пікове значення)
500
Випробувальні
затискачі R1

В
RB U1 C1 U2

Умовні познаки: ІЕС 524/08


RS — 1 500 Ом; R1 — 10 000 Ом; СS — 0,22 мкФ;
RВ — 500 Ом; С1 — 0,022 мкФ.

Рисунок G.2 — Вимірювальна схема виваженого струму доторкання (сприйняття/реакція)

Виважене значення сили струму


доторкання (проходження)
A
RS CS U3
= (пікове значення)
500
Випробувальні
затискачі R2

В R3
RB U1 C3 U3
C2

Умовні познаки: ІЕС 525/08


RS — 1 500 Ом; R2 — 10 000 Ом; СS — 0,22 мкФ; С2 — 0,0062 мкФ;
RВ — 500 Ом; R3 — 20 000 Ом; С3 — 0,0091 мкФ.

Рисунок G.3 — Вимірювальна схема виваженого струму доторкання


(для переносних світильників класу захисту І)
Iзахисту = U4/R
A B

C4

U4
ІЕС 526/08
Умовні познаки:
R = 150 Ом;
С4 = 1,5 мкФ.

Рисунок G.4 — Вимірювальна схема високочастотних струмів


захисних проводів

121
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК Н
(вилучено)

ДОДАТОК І
(вилучено)

ДОДАТОК J
(довідковий)

ПОЯСНЕННЯ КОДУ ІР СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ


Докладні пояснення наведено в ІЕС 60529, з якого взято таку інформацію.
Тип захисту, який охоплює ця класифікація, такий:
a) захист людей від дотику чи доступності до струмовідних деталей, чи від дотику до рухомих деталей (крім
гладких обертових валів тощо), що знаходяться всередині корпусу, а також від проникнення всередину твердих тіл;
b) захист обладнання від проникнення всередину корпусу води.
Познака ступеня захисту складається з характеристичних літер IP та двох наступних за літерами
цифр («характеристичних цифр»), що позначають відповідність умовам, поданих у таблицях J.1
та J.2, згідно з послідовністю цифр у познаці. Перша цифра познаки означає ступінь захисту згідно
з а), інша — згідно з b).

Таблиця J.1 — Позначення ступеня захисту першою характеристичною цифрою


Ступінь захисту
Перша характеристична
цифра Стисла характеристика предметів, які не повинні
Стислий опис
проникати всередину корпусу

0 Захист відсутній Спеціального захисту немає


1 Захист від проникнення твердих тіл Захист від проникнення всередину оболонки
розміром більше ніж 50 мм великої ділянки поверхні тіла людини, наприклад,
руки, та від проникнення твердих предметів
діаметром більше ніж 50 мм
2 Захист від проникнення твердих тіл Стрижні тощо довжиною не більше ніж 80 мм.
розміром більше ніж 12 мм Тверді тіла діаметром більше ніж 12 мм
3 Захист від проникнення твердих тіл Інструмент, дріт тощо, діаметр чи товщина яких
розміром більше ніж 2,5 мм більше ніж 2,5 мм. Тверді тіла діаметром
більше ніж 2,5 мм
4 Захист від проникнення твердих тіл Дріт чи смуги товщиною більше ніж 1 мм.
розміром більше ніж 1,0 мм Тверді тіла діаметром більше ніж 1,0 мм
5 Захист від пилу Проникнення пилу повністю не попереджено,
але проникаючий усередину пил не порушує
нормальної роботи
6 Повний захист від пилу Проникнення пилу попереджено повністю

Таблиця J.2 — Позначення ступеня захисту другою характеристичною цифрою

Друга характеристична Ступінь захисту


цифра Стислий опис Стисла характеристика захисту
0 Захисту немає Спеціального захисту немає
1 Захист від крапель води, Краплі води (які падають вертикально) не повинні
які падають вертикально шкідливо впливати
2 Захист від крапель води, Краплі води (які падають вертикально) не повинні
які падають під кутом 15о шкідливо впливати, коли корпус нахилений на кут 15о
до вертикалі від його нормального положення
3 Захист від дощу Дощ, який падає під кутом 60о до вертикалі
не повинен шкідливо впливати

122
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці J.2

Друга характеристична Ступінь захисту


цифра Стислий опис Стисла характеристика захисту
4 Захист від бризок води Бризки води, які падають на корпус зі всіх сторін,
не повинні шкідливо впливати
5 Захист від струменя води Струмінь води з насадки, який падає з усіх напрямків
на корпус, не повинен шкідливо впливати
6 Захист від хвиль води Вода під час хвилювання чи потужні струмені не повинні
проникати в корпус у кількості, яка шкідливо впливає
7 Захист у разі занурення у воду Вода не повинна потрапляти всередину корпуса
в кількості, яка шкідливо впливає, у разі занурення його
у воду на відповідний час та глибину
8 Захист під час тривалого Світильники, придатні для тривалого занурення у воду
занурення у воду за умов, установлених виробником.
Примітка. Зазвичай, такий виріб є герметичним, але для деяких
виробів допускають проникнення води всередину, якщо це
не спричинює шкідливої дії
Номінальні характеристики IP не поширюються на методи спеціального оснащення. Виробникам, де це необхідно, рекомендовано
надавати інформацію, щодо методів очищення. Це відповідає рекомендаціям, що містяться в ІЕС 60529 щодо методів спеціального очищення.

ДОДАТОК К
(довідковий)

ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ
К.1 Вимірювання температури у світильниках
Ці рекомендації належать до методів вимірювання нагрівання світильників у захищеній від
протягів камері відповідно до вимог 12.4.1. Ці методи вимірювання розроблено спеціально для сві-
тильників, однак допустимо застосування інших методів, якщо вони забезпечують результати,
які можна співставляти та відтворювати.
Температуру наргівання твердих матеріалів, зазвичай, вимірюють термопарою. Значення на-
пруги вимірюють високоомними приладами, наприклад, потенціометром. Треба мати на увазі, що
внутрішній опір вимірювального пристрою має бути погоджено з внутрішнім опором термопари.
Вказівники температури хімічного типу застосовують лише для контрольного перевіряння сту-
пеня нагрівання світильників.
Проводи термопари повинні мати низький коефіцієнт теплопровідності. Вимірювальна термопара
має один провід з умістом нікель-хрому 80/20, інший — з умістом мідь-нікель чи нікель-алюміній 40/60.
Кожен з двох проводів (плоского чи круглого перерізу) має бути достатньо тонким, щоб його можна
було вводити в отвір діаметром 0,3 мм. Усі ділянки проводів, які можуть бути піддані дії прямого
випромінення, повинні мати металеве покриття з високим коефіцієнтом відбиття. Ізоляція кожного
проводу має відповідати унормованій температурі та напрузі, а також має бути тонкою та міцною.
Під час вимірювання, термопари закріплюють у точках, які дають змогу отримати найдо-
стовірніші результати нагрівання з найменшим тепловим опором контакту. Якщо точки вимірювання
на деталі заздалегідь передбачити складно, то місця найбільшого нагрівання можна визначи-
ти попередніми вимірюваннями, застосовуючи термопару, умонтовану в тримач, виготовлений
з матеріалів з низькою теплопровідністю. Допустимо застосування термісторів. Попередні ви-
міри особливо важливі для таких матеріалів, як скло, температура яких швидко змінюється
від точки до точки. Установлені всередині чи ззовні світильника термопари належно захищають
від дії теплового випромінення та додаткового нагрівання завдяки теплопровідності. Їх також на-
лежить захищати, наскільки можливо, від дії електричних полів струмовідних деталей.
Для кріплення термопари в точці вимірювання рекомендовано такі методи.
a) Механічне кріплення, наприклад, притискання фіксувальним пристроєм (не допустимо при-
тискання за допомогою струмовідних деталей).
b) Пайка до металевої поверхні (з мінімальною кількістю припою).

123
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

c) Приклеювання (з мінімальною кількістю клею). У цьому разі клей не повинен розділяти місце
дотику термопари з точкою вимірювання. Під час вимірювання нагрівання світлопропускних мате-
ріалів треба застосовувати, якщо це можливо, світлопропускний клей. Відповідним клеєм для скла
є водний розчин однієї частини силікату натрію та двох частин сульфату кальцію.
Для усунення дії на термопару теплового випромінення під час вимірювання неметалевих деталей
термопару закріплюють на відстані не більше ніж 20 мм від спаю.
d) Кріплення на кабелі. Ізоляцію надрізають, термопару вводять в щілину (без дотику до провідника)
та потім ізоляцію обв’язують.
е) Кріплення на поверхні монтажу (див. додаток D). Термопару закріплюють на мідному диску
діаметром 15 мм та товщиною 1 мм, зафарбованому чорною матовою фарбою, який вдавлюють
у поверхню в найнагрітішому місці.
За середню температуру повітря приймають у захищеній від протягів камері температуру повітря
поблизу однієї з перфорованих стінок на рівні центра світильника. Зазвичай цю температуру вимірюють
за допомогою термопари, припаяної до металевої маси приблизно 30 г, у полірованому металевому ци-
ліндрі з подвійною стінкою для захисту від дії прямого випромінення відкритого зверху та знизу.
Середню температуру всієї обмотки вимірюють методом опору. Методика вимірювання —
згідно з додатком Е.
Установлено, що під час виконання оціночних розрахунків конструкції часто допускають помилки;
тому треба виконувати незалежне жорстке перевіряння вимірюванням температури корпуса складника
з подальшим уточненням відповідної конструкції.
Важливо, щоб усі прилади для вимірювання температури регулярно повіряли. Рекомендовано
також органам, які виконують вимірювання, обмінюватися світильниками для досягнення одно-
значності вимірювання нагрівання різних матеріалів за різних теплових режимів.
К.2 Вимірювання температури нагрівання ізоляційних елементів лампових патронів
Термопари закріплюють у точках вимірювання, як це зображено на рисунку К.1:
a) край патрона (крім металевих та керамічних патронів);
b) у місці контакту цоколя лампи та патрона (якщо його виготовлено з ізоляційного матері-
алу, крім керамічного).
Вимірювання в цьому разі відбувається на патроні. Точку вимірювання вибирають якомога ближче
до місця контакту цоколя лампи та патрона, не торкаючись самого цоколя лампи;
c) у місці роздвоєння кабелю, на відстані 10 мм від контактних затискачів патрона (за наявності —
така точка виміру є важливою, коли проводи торкаються один одного).
a

c
10 mm max

ІЕС 527/08
Рисунок К.1 — Розміщення термопари на типовому ламповому патроні

124
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК L
(довідковий)

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ КОНСТРУЮВАННЯ СВІТИЛЬНИКІВ

L.1 Загальні положення


Ці практичні рекомендації призначено для виробників світильників щодо аспектів конструювання
світильників, які через їхню особливість під час застосування не піддають випробуванням за
стандартизованими та іншими методиками оцінювання. Цей додаток містить інформацію щодо аспектів —
таких, як підбирання матеріалів, погіршення з часом якості пластмасових матеріалів, дій корозійних речовин
та відповідного захисту, оцінювання дії тепла в оптичних конструкціях, рекомендацій щодо проблем
наприкінці тривалості горіння ламп та захисту від вібрації.
Це стосується світильників внутрішнього та зовнішнього освітлення та пояснює загальні допустимі
конструкції, але не є вичерпним. Крім того, ці рекомендації не повинні сприйматися як вимоги, тому що
інші рішення можуть бути достатньо ефективними та навіть кращими для специфічного застосування.
Класифікацію зовнішніх впливів наведено в ІЕС 60364-5-51.
L.2 Пластмаси в світильниках
У конструкціях світильників деталі з пластмас вважають важливими та поширеними елементами.
Це стосується як внутрішніх деталей та проводки, так і світлопропускним елементів, екранів чи кріплення.
Вживаний термін «нормальна» експлуатація світильників означає природну тривалість життя
(старіння) пластмасових деталей.
Дуже важкі умови експлуатації та руйнівна дія середовища знижують стійкість до старіння. Див. таблицю L.1.

Таблиця L.1 — Руйнівні впливи


Руйнівна дія Причина Наслідкиа

Висока робоча температура Дуже висока робоча напруга Деформація


Дуже висока навколишня температура Крихкість
Неправильне встановлення Знебарвлення
УФ-випромінення Застосування ртутних ламп високого тиску Пожовтіння
з надлишком УФ-випромінення
Бактерицидні лампи Крихкість
Агресивне середовище М’якість (пластичність) Розтріскування
Неправильне чищення Зниження міцності
(з дезінфікувальними засобами) Руйнування зовнішньої поверхні
а
Усі причини стосуються всіх наслідків.

Особливу увагу треба звернути на:


— тривалість дії температури;
— дію УФ- та видимого випромінення;
— статичну та динамічну механічні дії;
— кислотне середовище.
Деяке поєднання цих дій призводять до критичних ситуацій, перетворюючи матеріал на
не придатний для застосування. Наприклад, поєднання УФ-випромінення та нагрівання може
перетворити ПВХ-ізоляцію кабелю в зелену речовину, що свідчить про руйнування ізоляції. Наведені
вище властивості характерні для всіх матеріалів у тій чи іншій мірі, але можуть відрізнятися залежно
від використаного наповнювача чи затверджувача, процесу готування та конструкції.
L.3 Захист від іржі
Світильники для застосування в приміщеннях з нормальними умовами може бути виготовлено
з різних матеріалів.
Металеві штамповані деталі світильника належить попередньо піддавати відповідним чином об-
робленню, а на поверхню треба наносити покриття, наприклад, методом гарячого емалювання.
Нефарбовані алюмінієві відбивачі та решітки необхідно виготовляти з алюмінієвих сплавів
з анодним покриттям.
125
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Такі додаткові деталі світильника, такі як притискач, петлі тощо забезпечуватимуть нормований
термін експлуатації в приміщеннях з нормальними умовами, якщо вони матимуть відповідне гальванічне
покриття. Задовільним покриттям можна вважати цинк, нікель/хром чи олово.
Примітка. Перевіряння електричної безпечності світильників, призначені для приміщень з підвищеною вологістю, виконують
випробуваннями відповідно до розділу 9.

L.4 Захист від корозії


Світильники внутрішнього та зовнішнього освітлення, призначені для застосування в атмосфері
з високою вологістю, треба належно захищати від корозії. Разом з тим, від таких світильників не можна
очікувати працездатності за наявності хімічних парів. Будь-яка атмосфера містить незначну кількість такої
агресивної сполуки, як діоксид сірки, яка за наявності вологи спричинює помітну корозію за тривалої
експлуатації світильника.
Оцінюючи захист світильника від корозії треба пам’ятати, що внутрішні деталі захищених сві-
тильників (навіть за наявності одного чи кількох зливних отворів) значно менше піддаються корозії,
ніж зовнішні деталі.
Вважають стійкими до корозії такі метали та сплави:
а) мідь, бронза чи латунь, з умістом міді не менше ніж 80 %;
b) нержавіюча сталь;
с) алюміній (листовий, екструдований чи вилитий під тиском), цинк, стійкі до атмосферної корозії;
d) литий чи ковкий чавун товщиною не менше ніж 3,2 мм, покритий із зовнішньої сторони цинком
товщиною 0,05 мм;
е) сталевий лист із цинковим покриттям товщиною 0,02 мм;
f) пластмаси (див. L.1).
Щоб запобігти електролітичній корозії, металеві деталі, що контактують між собою належить
виготовляти з металів, близьких один до одного в гальванічному ряду. Наприклад, латунь та інші мідні
сплави не повинні контактувати з алюмінієм чи алюмінієвими сплавами; найсприятливішим є контакт цих
груп металів з нержавіючою сталлю.
Для світильників, що працюють поза приміщеннями, зазвичай вибирають пластмаси з групи акрилів,
характеристики яких не дуже змінюються за тривалої експлуатації.
Загалом, целюлозні матеріали не відповідають умовам експлуатації за високої вологості як усе-
редині, так і поза приміщеннями, а наприклад, деталі з полістиролу придатні для застосування в при-
міщенні, але поза приміщенням піддаються сильному руйнуванню через вплив вологи в поєднанні
з сонячною радіацією.
Якщо світильники з пластмасовими деталями, призначеними для застосування за високої вологості
(усередині чи поза приміщеннями), мають клейкі сполуки, важливо, щоб використаний клей також ви-
тримував без руйнування тривалий вплив вологи.
Примітка. Перевіряння електричної безпечності світильників, призначених для експлуатації поза приміщеннями за підвищеної
вологості виконують випробуваннями відповідно до розділу 9.

L.5 Хімічне агресивне середовище


Застосування світильників в атмосфері зі значною концентрацією хімічно агресивних парів
чи газів, особливо якщо має місце конденсація, потребує дотримання не лише зазначених вище заходів,
а наступних додаткових умов.
a) Зазвичай, світильники, корпуси яких виготовлено відливанням з корозійностійкого металу, можуть
експлуатуватися довше ніж світильники, корпус яких з металевого листа.
b) Якщо застосовують метали, то, наскільки це можливо, вибір їх треба здійснювати з урахуванням
стійкості до дії конкретних агресивних речовин, оскільки більшість металів піддаються впливу багатьох
агресивних речовин. Алюмінієве литво під тиском може задовольнити більшість випадків застосування.
c) Барвники чи інші способи захисту потрібно вибирати з урахуванням конкретних умов агресив-
ності середовища. Наприклад, стійкі до дії кислоти фарби можуть бути стійкими також та до дії деяких
лужних середовищ.
d) Такі пластмаси як акрили, полівінілхлориди та полістироли мають високу стійкість до дії більшості
неорганічних кислот та лугів. Однак вони схильні до дії низки органічних парів та рідин, та тому, залежно
від мети застосування та складу середовища, їх треба вибирати з урахуванням конкретних умов.
e) Покриття склонаповненими емалями вважають стійким до багатьох хімічних речовин,
але в цьому разі потрібно, щоб на його поверхні не було прогалин та тріщин, якщо необхідно забезпечити
тривалий термін експлуатації у високоагресивному середовищі.

126
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

L.6 Конструкція відбивача


Матеріали, застосовувані для відбиття світла, аналогічно відбивають й в інфрачервоному спектрі.
Отже, оптично ефективний відбивач відбиватиме також і більшість інфрачервоного випромінення
від світильника, зменшуючи ефект перегріву.
Дуже важливо, щоб ділянки перегріву не зосереджувалися на деталях світильника та
лампи, де вони можуть вплинути на функціонування чи зменшити стійкість матеріалів. Зокрема,
не рекомендовано фокусувати відбите світло (та інфрачервоне) на ламповому екрані, нитці розжарення
чи трубці пальника. Це негативно впливає на тривалість горіння лампи, а в крайніх випадках може
спричиняти порушення функціонування колби лампи чи пальника.
Не повинно перевищувати значення максимальної робочої температури, зазначеної в стандартах
на лампи (див. нормативні вимоги 0.2).
L.7 Складники світильників різних видів
У стандартах на складники шляхи спливу струму та повітряні проміжки зазвичай належать до певних
умов таких, як забруднення ступеня 2 та перенапруга категорії 1, які треба взяти до відома під час підбирання
складників до світильників, інші характеристики, наприклад, вогнестійкість та/або стійкість до поверхневих
розрядів також можуть впливати на вибір складників світильників. Це також означає, що такі складники можуть
бути застосовані в більшості видів світильників, де відповідні умови мають перевагу. Для деяких видів
світильників, наприклад, у деяких світильниках дорожнього та вуличного освітлення, аварійного освітлення
тощо, трапляються жорсткіші умови. Це може означати, що «звичайні» складники не можна застосовувати
без відповідності цим, жорсткішим умовам. Тому може бути так, що виробник світильників мусить працювати
зі складниками, які відповідають різним умовам для застосування в різних категоріях світильників.
У майбутньому під час вибирання складників мають ураховувати такі характеристики:
А) Навколишнє середовище складників;
А1) Стійкість до утворення струмовідних доріжок (ІЕС 60112)
— звичайне середовище, яке не потребує випробування на стійкість до поверхневих розрядів;
— середовище, які потребує випробування на стійкість до поверхневих розрядів за напруги 175 В
(тобто СТІ 175).
А2) Ступені забруднення (ІЕС 60664–1):
— ступінь забруднення 1;
— ступінь забруднення 2;
— ступінь забруднення 3;
— ступінь забруднення 4.
В) Категорії стійкості до імпульсу (ІЕС 60664-1):
— категорія стійкості до імпульсу І;
— категорія стійкості до імпульсу ІІ;
— категорія стійкості до імпульсу ІІІ;
— категорія стійкості до імпульсу ІV.
С) Вогнестійкість (серія ІЕС 60695-2)
— випробування розпеченим дротом за температури 650 оС;
— випробування розпеченим дротом за температури 850 оС.
L.8 Рекомендації щодо захисту електромагнітних пускорегулювальних пристроїв у разі небажаних
явищ наприкінці тривалості горіння розрядних ламп високого тиску
Через наявність ризику перевантаження пускорегулювальних пристроїв наприкінці тривалості
горіння ламп під час горіння натрієвих ламп високого тиску та металогалогенних ламп треба засто-
совувати відповідні захисні схеми. Випробування виконують із застосуванням випробувальної схеми
згідно з рисунком С.3.
Загалом допустимо, що електромагнітний пускорегулювальний пристрій може не відповідати вимогам
цього випробування без додаткового теплового відключення.
L.9 Захист від вібрації
Конструкція світильника має бути стійкою до вібрації, якщо таке відбувається під час застосування,
це особливо стосується світильників вуличного освітлення (ІЕС 60598-2-3) та прожекторів (ІЕС 60598-2-5). Через
різноманітність конструкції світильників, способів монтування та умов застосування (параметрів розташування,
надзвичайних погодних умов тощо) стандарті методи випробування на вібростійкість не застосовують.

127
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Рекомендовано, щоб виробники досліджували вібраційні характеристики конструкцій світильників, забез-


печуючи можливості заміни через очікувані обставини застосування. За цими характеристиками потрібно вико-
нувати відповідні вібраційні випробування, які підтверджують безпечність світильників протягом строку служби.
Щодо безпечності світильників після вібраційних випробувань може бути перевірено таке:
а) збереження складників на місцях їхнє кріплення у світильнику;
b) відсутність стирань/пошкоджень проводів чи складників світильника;
с) стан електричних з’єднань;
d) стан механічних з’єднань;
е) стан кріплення пристроїв;
f) збереження захисту від проникнення пилу та вологи;
g) стан шляхів спливу та повітряних проміжків;
h) відсутність зміщень та остаточної деформації, як після випробування вітровим навантаженням
(ІЕС 60598-2-3 та ІЕС 60598-2-5);
і) відсутність пошкодження ламп;
j) відсутність зміщення ламп у позиціях;
k) ранні ознаки «старіння» які можуть поширюватися, спричиняючи зменшення безпечності;
l) міцність кріплення деталей світильника.
Примітка 1. Переліки l) та j) у деяких випадках можна розглядати скоріше як показники якості виготовлення, ніж чинники безпеки.
Примітка 2. Також треба розглядати погіршення властивостей матеріалів пов’язане з їхнім старінням та застосуванням.
Примітка 3. У деяких країнах національні стандарти передбачають вібраційні випробування певних видів світильників (наприклад,
у США — ANCI C136, Австралії — AS3771).

L.10 Вогнестійкість складників


Додаткові рекомендації щодо оцінювання вогнестійкості електротехнічних виробів містяться
в серії ІЕС 60695, зокрема щодо застосування процедури відбирання, яка передує випробування
ізоляційних матеріалів з певними параметрами тепло- та вогнестійкості.

ДОДАТОК М
(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ СПЛИВУ СТРУМУ


ТА ПОВІТРЯНІ ПРОМІЖКИ
Цей додаток та таблицю M.1 потрібно застосовувати разом з вимогами щодо шляхів спливу струму
та повітряних проміжків розділу 11.

Таблиця М.1 — Визначення шляхів спливу струму та повітряні проміжки


Шляхи спливау струму Світильники Світильники Світильники
та повітряні проміжки, мм класу захисту І класу захисту II класу захисту III

Максимальна робоча напруга, В, 1 000 В 1 000 В 50 В змінного струму


не більше ніж чи 120 В постійного струму
(1) Між струмовідними деталями Основна ізоляція Основна ізоляція Основна ізоляція
різних фаз Шляхи спливу струму Шляхи спливу струму Шляхи спливу струму
чи повітряні проміжки чи повітряні проміжки чи повітряні проміжки
РТІ ≥ чи <600 РТІ ≥ чи <600 РТІ ≥ чи <600
(2а) Між струмовідними Основна ізоляція Посилена ізоляція Основна ізоляція
деталями, доступними Шляхи спливу струму чи подвійна ізоляція Шляхи спливу струму
для доторкання металевими чи повітряні проміжки Шляхи спливу струму чи повітряні проміжки
деталями, а також РТІ ≥ чи <600 чи повітряні проміжки РТІ ≥ чи <600
РТІ ≥ чи <600
(2b) Між струмовідними Посилена ізоляція Посилена ізоляція Основна ізоляція
деталями та зовнішніми чи подвійна ізоляціяa чи подвійна ізоляція Шляхи спливу струму
поверхнями ізолювальних Шляхи спливу струму Шляхи спливу струму чи повітряні проміжки
деталей чи повітряні проміжки чи повітряні проміжки РТІ ≥ чи <600
РТІ ≥ чи <600 РТІ ≥ чи <600

128
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці М.1


Шляхи спливау струму Світильники Світильники Світильники
та повітряні проміжки, мм класу захисту І класу захисту II класу захисту III

(3) Між деталями світильників Додаткова ізоляція


класу захисту ІІ, які можуть Шляхи спливу струму
стати струмовідними в разі чи повітряні проміжки
пошкодження основної ізоляції, РТІ ≥ чи <600
та доступними до доторкання
металевими деталями
(4) Між зовнішньою поверхнею Основна ізоляціяb Додаткова ізоляція
гнучкого кабелю чи шнура Шляхи спливу стурму Шляхи спливу стурму
та доступними для дотику чи повітряні проміжки чи повітряні проміжки
металевими деталями, РТІ ≥ чи <600 РТІ ≥ чи <600
захищеними затискачем шнура,
тримачем кабелю чи затискачем
з ізоляційного матеріалу
(5) Не застосовують
(6) Між деталями, на які Основна ізоляція Посилена ізоляція Основна ізоляція
подається напруга, та іншими чи подвійна ізоляція
металевими деталями, між ними
та поверхнею кріплення (стіна,
стеля тощо) чи між деталями
на які подають напругу
та поверхнею кріплення,
якщо між ними немає
проміжного металу
a
Світильники класу I, де зовнішня поверхня ізоляційного матеріалу доступна випробувальним щупом, відповідно до 8.2.1
(стандартний випробувальний палець для переносних та регульованих світильників та щуп 50 мм відповідно до рисунка 1 згідно
з IEC 61032 для інших видів світильників), має бути посилена чи подвійна ізоляція.
b
У разі кабелю з двома шарами ізоляції (ізоляція проводу та зовнішньої оболонки) цю вимогу забезпечує сам кабель.

ДОДАТОК N
(довідковий)

ПОЯСНЕННЯ МАРКОВАННЯ СВІТИЛЬНИКІВ, НЕ ПРИДАТНИХ


ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ НА НОРМАЛЬНОЗАЙМИСТІ ПОВЕРХНІ
ТА ПОВЕРХНІ, ПОКРИТІ ТЕРМОІЗОЛЯЦІЙНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

N.0 Загальні положення


Якщо світильник забезпечують застережною заувагою (на які є посилання в 3.2.9 та 3.2.21),
це означає, що він не є придатним для прямого встановлення на поверхні з нормально займистих
матеріалів і/або поверхні, покриті термоізоляційними матеріалами.
Застосування застережних зауваг може бути застосовано до всіх видів світильників з лампами
розжарювання, які не є придатними для встановлення на поверхні з нормальнозаймистих матеріалів.
Див. таблицю N.1.

Таблиця N.1 — Рекомендації щодо застосування символів та їхні познаки на світильниках


чи в супроводжувальних інструкціях виробників

Функціональні можливості світильників Символ та познаки

А Світильники встановлюють на поверхні, придатні для прямого Не застосовують


монтування на поверхні з нормальнозаймистих матеріалів
В Світильники встановлюють на поверхні, не придатні Застосовують символ та познаки
для прямого монтування на поверхні з нормально займистих
матеріалів (придатні для монтування лише на поверхні
з незаймистих матеріалів)

129
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Кінець таблиці N.1

Функціональні можливості світильників Символ та познаки

С Умонтовані світильники придатні для прямого монтування Не застосовують


на поверхні з нормально займистих матеріалів, якщо
світильник можна покривати теплоізоляційним матеріалом

D Умонтовані світильники не придатні для прямого монтування Застосовують символ та познаки


на поверхні з нормально займистих матеріалів, якщо
світильник можна покривати теплоізоляційним матеріалом
Е Умонтовані світильники не придатні для прямого монтування Застосовують символ та познаки
на поверхні з нормально займистих матеріалів, навіть
за іншого монтування

N.1 Захист від займання


Практичний досвід останніх 10 років показує відсутність доказів щодо очікуваної появи полум’я
в обмотці пускорегулювального пристрою на кінець строку його служби.
Інші складники, такі як конденсатори, піддають руйнівним випробуванням для підтвердження їхньої
безпечності в разі руйнування.
Крім того, вважають, що для матеріалів світильника, схильних до самозагасання, які випробують
відповідно до 4.15, не є обов’язковими вимоги до матеріалів, що знаходяться між обмотками та мон-
тажною поверхнею. Тому цю вимогу вилучено з другого видання ІЕС 60598-1.
N.2 Захист від перегріву
Гарантуючи захист монтажної поверхні від перегрівання, виробник вибирає один з трьох
рівноцінних засобів захисту:
— віддалення;
— вимірювання температури;
— тепловий захист.
N.2.1 Віддалення
Пускорегулювальний пристрій чи трансформатор має бути віддалено від монтажної поверхні
на одну з двох зазначених нижче найменших відстаней:
а) 10 мм, охоплюючи не менше ніж 3 мм повітряного проміжку між зовнішньою поверхнею корпусу
світильника та монтажною поверхнею світильника та не менше ніж 3 мм повітряного проміжку між пус-
корегулювальним пристроєм чи трансформатором та внутрішньою поверхнею корпуса світильника.
Якщо пускорегулювальний пристрій чи трансформатор не мають корпусу, то відстань 10 мм необхідно
витримувати від їхніх струмовідних частин, наприклад, обмотки пускорегулювального пристрою.
Рекомендовано, щоб корпус світильника постійно створював захисну зону пускорегулювального
пристрою чи трансформатора з допустимою відстанню не менше ніж 35 мм між струмовідною час-
тиною пускорегулювального пристрою чи трансформатора та монтажною поверхнею, в іншому разі
необхідно застосовувати вимоги b). Відсутні вимоги стосовно матеріалу корпусу світильника, який
може бути з ізоляційного матеріалу, відповідно до 4.15.
Якщо немає корпусу світильника, то проміжок між пускорегулювальним пристроєм чи трансфор-
матором та поверхнею монтажу має бути не менше ніж 35 мм.
b) 35 мм. Приймають переважно у світильниках, установлених на скоби, у яких відстань між пус-
корегулювальним пристроєм чи трансформатором та поверхнею монтування часто більше ніж 10 мм.
N.2.2 Вимірювання температури монтажної поверхні під час аномального режиму чи під час
відмови пускорегулювального пристрою
Вимірювання температури можна виконувати для підтвердження, що поверхня монтажу світильника
не може досягати дуже високої температури в результаті аномальних режимів пускорегулювальних при-
строїв чи під час руйнування пускорегулювального пристрою.
Ця вимога та випробування ґрунтуються на припущенні, що в разі пошкодження пускорегулю-
вального пристрою чи трансформатора, наприклад, за короткого замикання обмотки, температура
обмотки пускорегулювального пристрою чи трансформатора не перевищує 350 оС протягом не більше
ніж 15 хв та в цьому разі відповідна температура будь-якої частини монтажу має бути не більше
ніж 180 оС протягом не більше ніж 15 хв.

130
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Також під час аномального режиму роботи пускорегулювального пристрою температура будь-
якої частини поверхні монтажу не повинна перевищувати 130 оС. Значення температур обмотки та
поверхні монтажу, виміряних за напруги 1,1 від значення нормованої напруги, наносять на графік
та через одержані точки провадять пряму лінію. Продовження цієї лінії не повинно пройти через точку,
яка відповідає температурі 180 оС монтажної поверхні, до того, як температура обмотки пускорегулю-
вального пристрою досягне 350 оС (див. рисунок 9).
Для нормально займистих поверхонь гранична температура для поверхні монтажу
взаємопов’язана за функцією від часу з температурою займання деревини (див. рисунок 27).
N.3 Тепловий захист
Тепловий захист може стосуватись деталей пускорегулювального пристрою чи поверхні пуско-
регулювального пристрою.
Вимоги щодо теплового захисту пускорегулювального пристрою зазначають у стандарті на пус-
корегулювальний пристрій.
Тепловий захист пускорегулювального пристрою маркують символами чи . Точки замінюють
значенням нормованої максимально допустимої температури кожуха в градусах Цельсія, за якої роз-
микається коло автоматичного вимикача.
Тепловий захист пускорегулювального пристрою, який маркують символом чи з нормова-
ними значеннями до 130 оС включно, забезпечує повний захист монтажної поверхні без будь-яких до-
даткових заходів щодо світильника в разі потреби. Мають на увазі зв’язок з тривалістю періоду, за який
у разі аномального режиму кожух не досягне максимальної температури, тобто 130 оС, а за аварійних
умов роботи пускорегулювального пристрою температура монтажної поверхні не досягне 180 оС.
Тепловий захист пускорегулювального пристрою, який маркують символом значенням більше
ніж 130 оС, треба перевіряти разом зі світильником, оскільки передбачено для світильників з тепловим
захистом, який знаходиться поза пускорегулювальним пристроєм.
У світильниках з тепловим захистом поза пускорегулювальним пристроєм та світильників з тепловим
захистом пускорегулювального пристрою з маркованням більше ніж 130 оС вимірюють значення температури
монтажної поверхні світильника, доки не роз’єднається коло. Під час випробування температуру монтажної
поверхні світильника контролюють, щоб вона не перевищувала допустиму максимальну температуру
за аномального режиму, тобто 130 оС протягом часу, за якого основа не досягне максимальної температури
за аварійних умов роботи пускорегулювального пристрою (див. таблицю N.2).

Таблиця N.2 — Дія теплового захисту


Максимальний час для досягнення
Максимальна температура
максимальної температури від 135 оС,
поверхні монтажу, оС
хв

Понад 180 0
Від 175 до 180 15
» 170 » 175 20
» 165 » 170 25
» 160 » 165 30
» 155 » 160 40
» 150 » 155 50
» 145 » 150 60
» 140 » 145 90
» 135 » 140 120

N.4 Скасування вимог щодо символу F


Зміни в цьому виданні формували протягом 5 років. Вони спрощують структуру вимоги очікування,
що всі вироби будуть відповідати жорсткішим вимогам. Якщо виріб не може відповідати цим вимогам
таким, як монтаж на поверхні з нормально займистих матеріалів, його треба відповідно позначати. Тому
ці зміни ведуть від поєднання позитивного та негативного в позначеннях до теперішніх принципів ІЕС
щодо лише негативного в позначеннях.
Надалі, що якщо виріб відповідає умовам монтування на поверхні з нормально займистих матеріалів
(див., наприклад, вимоги до нічників, призначених для утримування в мережних штепсельних розетках),
цей символ не вилучають.

131
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК О
(вилучено)

ДОДАТОК Р
(обов’язковий)

ВИМОГИ ЩОДО ПОГЛИНАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ


ЗАХИСНИХ ЕКРАНІВ, УМОНТОВАНИХ У СВІТИЛЬНИКИ
ТА ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ МЕТАЛОГАЛОГЕННИХ ЛАМП,
ЯКІ УТВОРЮЮТЬ ВИСОКІ РІВНІ УФ-ВИПРОМІНЕННЯ

Р.1 Загальні положення


Більшість металогалогенних ламп, які мають зовнішні скляні колби утворюють досить низькі рівні УФ-
випромінення, не потрібно додаткові вимірювання щодо його поглинання екранами світильників. Проте,
деякі металогалогенні лампи, які мають зовнішню колбу зі звичайного кварцу, чи без неї, що утворюють
високі рівні УФ-випромінення (питома ефективна потужність УФ-випромінення більше ніж 6 кВт/клм
для ламп загального освітлення).
Якщо виробники ламп надають попередження щодо ризику УФ-випромінення, див. 4.21.1, примітку 1
чи про це зазначають у відповідних листах з параметрами стандартних ламп в ІЕС 61167, у світильниках
необхідно застосувати заходи для захисту від УФ-випромінення. Для вибору захисних екранів, які поглинають
УФ-випромінення застосовують одну з двох процедур, наведених нижче.
Примітка. Ця процедура стосується лише можливих ризиків щодо УФ-випромінювання для життєдіяльності людини. Вона
не поширюються на можливий вплив оптичного випромінення на матеріали, такі як механічне руйнування та знебарвлення.
Р.2 Процедура А
Максимальне значення питомого ефективного потоку Реф УФ-випромінення лампи має бути уста-
новлено за супроводжувальною інформацією її виробника чи за листами з параметрами стандартних
ламп в ІЕС 61167. Питома ефективна потужність УФ-випромінення лампи визначається як відношення
ефективної потужності УФ-випромінення до світлового потоку лампи.
Максимально допустиме пропускання УФ-випромінення захисного екрана світильника — Т, про-
поноване застосування розраховують за формулою
Т ≤ 8 000/(Реф × te × Ее),
де Т — максимально допустиме пропускання УФ-випромінення для будь-якої довжини хвилі
в діапазоні від 200 нм до 315 нм;
Реф — максимальне значення питомої ефективної потужності УФ-випромінення лампи, мВт/клм;
tе — пропонована максимальна тривалість опромінення за добу, год;
Ее — пропоноване максимальне значення освітленості, лк.
Якщо максимальну тривалість опромінення не може бути точно розраховано, а тривалість ден-
ного опромінення довше за 8 год, не приймається до уваги, то найнесприятливішу вимогу визначають
за формулою:
Т ≤ 1 000/(Реф × Ее).
Матеріал захисного екрана має бути вибрано так, щоб відповідно з даними виробника скла макси-
мальне пропускання УФ-випромінення будь-якої довжини хвилі в діапазоні від 200 нм до 315 нм не пере-
вищувало розрахованого значення Т максимального допустимого пропускання УФ-випромінення.
Р.3 Процедура В
Процедура, наведена вище, ґрунтується на відношенні значень ефективних параметрів
УФ-випромінення та видимого випромінення ламп. Не враховують будь-які спектральні впливи відби-
ваючих внутрішніх поверхонь світильника.
Однак, у багатьох випадках такі поверхні поглинають УФ-випромінення ефективніше, ніж видиме,
що спричиняє зменшення інтенсивності УФ-випромінення світильника в разі обчислювання за про-
цедурою А. За потреби та в сумнівних випадках ці впливи ураховують та виконують спектральні ви-
мірювання енергетичної освітленості, що утворюється світильником в УФ та видимому діапазонах.
Якщо в УФ-діапазоні від 200 нм та 315 нм вимірювану спектральну освітленість видимого випро-
мінення співвідносять за допомоги функції УФ-небезпеки S(l), для непередбаченого УФ, отримують
ефективне УФ-опромінення.
132
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Видимий діапазон спектра співвідносять зі спектральною світловою ефективністю V(l) × 683,


що дає ефективне видиме енергетичне випромінювання, тобто освітленість. Відношення цих двох значень
дає значення Ееф питомої ефективного УФ-випромінення, яке є ефективним УФ-випроміненням
від світильника до відносної освітленості.
Примітка. Інформацію про відповідну УФ-небезпеку S(l) наведено в ІЕС 62471. Спектр дій S(l) поширюється від 200 нм до 400 нм,
але для джерел світла достатньо оцінювання в межах від 200 нм до 315 нм.

Результат прямого вимірювання параметрів світильника має відповідати таким вимогам з урахуванням
очікуваної тривалості застосування світильника.
Ееф ≤ 8 000/(te × Ее),
де Ееф — значення питомої ефективної освітленості УФ-випромінення світильника, [мВт/м2 × кл];
tе — максимальна очікувана допустима тривалість випромінення [у годинах];
Ее — максимальна очікувана значення освітленості під час застосування світильника, лк.
Якщо максимальну тривалість випромінювання не може бути визначено, то має бути оцінена вимога:
Ееф ≤ 1 000/Ее.

ДОДАТОК Q
(довідковий)

ВИПРОБУВАННЯ НА ВІДПОВІДНІСТЬ
ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА

Q.1 Загальні положення


Випробування, зазначені в цьому додатку, має бути виконано виробником на кожному світильнику
після його виготовлення в цілях виявлення зміни матеріалу та технологічного процесу, оскільки вони можуть
впливати на безпеку. Завдання цих випробувань — не допустити погіршення робочих характеристик
та надійності світильника, але деякі типові випробування в стандарті відрізняються використанням
пониженим значенням напруги.
Можна перевірити більше число параметрів, які показують, що кожен світильник відповідає
вимогам вибірки, визначеної для виконання типових випробувань згідно із цим станадартом. Виробник
повинен встановити перелік випробувань, випливаючи з власного досвіду.
У разі ефективного керування виробництвом виробник має право змінювати методику випробувань
та їхній об’єм з урахуванням особливостей свого виробничого процесу, та може виконувати деякі ви-
пробування на стадії виготовлення, якщо при цьому він може показати, що забезпечує такий самий
рівень безпеки відповідно до цього додатка.
Q.2 Випробування
Електричні випробування виконують на 100 % виробів відповідно до вимог таблиці Q.1. Вироби,
що не витримали випробування, вилучають із виробництва для утилізації чи доопрацювання.
Зовнішнім оглядом перевіряють наявність:
a) наявність та міцність марковання;
b) наявність інструкцій виробника, що входять у комплект до світильника;
c) наявність усіх деталей світильника відповідно до комплектності.
Усі випробувані вироби належить відповідно позначати.

133
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Таблиця Q.1 — Мінімальні значення для електричних випробувань


Клас захисту світильника та критерії оцінювання
Світильники
класу захисту IIІ
у металевому корпусі Світильники
Випробування Світильники
Світильники з напругою живлення класу захисту II
класу захисту II
класу захисту І понад 25 В змінного та III в ізоляційно-
у металевому корпусі
струму чи 60 В му корпусі
постійного струму
без пульсацій
ФУНКЦІОНАЛЬНЕ Зазвичай, за нормальної робочої напруги
ВИПРОБУВАННЯ/ПеревіряннЯ
ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
(з лампами чи з імітацією лампи)
БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ КОЛА Максимальний Не застосовують
ЗАЗЕМЛЕННЯ опір 0,50 Ом.
Вимірюють між контактним Вимірюють
затискачем заземлення за наявності
на світильнику та доступними мінімальної сили
для дотику деталями, струму в 10 А
які можуть стати за напруги (6–12) В
струмопровідними. протягом 1 с
Установлювальні регульовані
світильники встановлюють
у найнесприятливішому
положенні
а) ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ Максимальне Максимальне Максимальне Не застосовують
значення сили значення сили значення сили
струму поверхне- струму поверхне- струму поверхне-
вого розряду 5 мА. вого розряду 5 мА. вого розряду 5 мА.
Вимірюють під час Вимірюють під час Вимірюють під час
подання мінімальної подання мінімальної подання мінімальної
напруги змінного напруги змінного напруги змінного
струму в 1,5 кВ струму в 1,5 кВ струму в 400 В
протягом 1 с протягом 1 с протягом 1 с
чи мінімальної чи мінімальної чи мінімальної
напруги постійного напруги постійного напруги постійного
струму в 1,5 кВ струму 1,5 кВ струму 400 В
чи 1,5 ⋅ 2 чи 1,5 ⋅ 2 чи 400 ⋅ 2
постійного струму, кВ постійного струму, кВ постійного струму, кВ
АБО АБО АБО АБО Не застосовують
b) ОПІР ІЗОЛЯЦІЇ Мінімальний Мінімальний Мінімальний
опір 2 МОм опір 2 МОм опір 2 МОм
Вимірюють між фазним Вимірюють під час Вимірюють під час Вимірюють під час
та нульовим контактними подання напруги по- подання напруги подання напруги
затискачами, з’єднаними разом стійного струму постійного струму постійного струму
та контактним затискачем в 500 В протягом 1 с в 500 В протягом 1 с в 100 В протягом 1 с
заземлення, чи між
провідниками світильників
класу захисту II та III
та металевим корпусом
ПОЛЯРНІСТЬ Застосовують, Не застосовують
Перевіряють на вхідних де це необхідно
контактних затискачах для нормальної
роботи світильника

134
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК R
(обов’язковий)

ПЕРЕЛІК ЗМІНЕНИХ РОЗДІЛІВ, ЯКІ МІСТЯТЬ


ВАЖЛИВІШІ/КРИТИЧНІ ВИМОГИ, ЗА ЯКИМИ ПОТРІБНО
ПОВТОРНО ВИПРОБОВУВАТИ ВИРОБИ
Перелік пунктів, наведений у додатку, деталізує вимоги нового видання ІЕС 60598-1, який необхідно
розглядати в разі актуалізації сертифікації виробів порівняно з попереднім виданням ІЕС 60598-1 (з ура-
хуванням усіх змін). Повторне випробування може бути потрібним не в усіх випадках.
4.28 — Кріплення елементів теплових випробувань;
10.3 — Сила струму доторкання, струм захисного проводу та електричний опік;
12.5.2 — Теплові випробування (аномальний режим), ІЗП-пристрій з маркованням tc + x;
3.2.12 — Марковання заземлення;
3.2.23, 4.24.2 — Небезпека синього світла для сітківки;
3.3.22, 4.31 — Ізоляція між колами;
4.32, 10.2 — Пристрої захисту від перенапруги;
8.2.1, Додаток M — Доступ до основної ізоляції.

ДОДАТОК S
(обов’язковий)

ВИМОГИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ СВІТИЛЬНИКІВ ЗА СЕРІЯМИ ЧИ РЯДАМИ


ДЛЯ ТИПОВИХ ВИПРОБУВАНЬ
S.1 Загальні положення
Світильник(и), відібраний(-і) для виконання типових випробувань з низки конструктивно однакових виробів,
повинен(-ні) характеризувати найнесприятливішою комбінацією складників та їхні положення в корпусі.
S.2 Ряд чи сімейство світильників
Ряд чи сімейство світильників однакових за конструкцією треба розглядати як такі, що:
а) застосовують відповідно до частини 2 цього стандарту;
b) оснащені лампами з таких категорій, як:
1) вольфрамові, зокрема вольфромово-галогенні лампи;
2) люмінесцентні лампи;
3) розрядні лампи;
4) LED-лампи та модулі;
с) має бути один клас захисту від ураження електричним струмом;
d) повин мати однакову ступінь захисту ІР.
Відповідність має бути перевірено відповідно до S.2.
Кожна партія світильників потребує індивідуального розгляду. Партію світильників має бути виготовлено
одним виробником за однією системою оцінювання якості. Різні типові варіанти партій зазвичай має бути
виготовлено з ідентичного матеріалу, вони повинні мати ідентичні складники та застосовані технології. Виріб(-оби)
для типових випробувань має бути відібрано разом з виробником та випробувальною лабораторією.

ДОДАТОК Т
(довідковий)

ПОСИЛАННЯ НА КЛАС ЗАХИСТУ 0

Т.1 Загальні положення


Світильники класу захисту 0 не виготовляють багато років. У цілях наслідків загальноприйнятої
практики безпеки світильники класу захисту 0 вилучено з міжнародної стандартизації. Однак у деяких
країнах цей вид обладнання продовжують експлуатувати, особливо в застарілих пристроях. Із цієї
причини цей додаток зберігає необхідні посилання на технічні вимоги до випробування світильників
класу захисту 0.

135
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Т.2 Позначення
Див. 1.2.21
Т.3 Вимоги та випробування
Наведені нижче зміни виконано до видання 5.0 ІЕС 60598-1 у порядку скасування посилань
на клас 0 в основній частині тексту видання 6:
1.2.22 Вилучити примітку 2. Примітку 3 замінити на примітку 2.
2.2 Замінити перше речення першого абзацу на таке:
Світильники класифікують відповідно до класу захисту від ураження електричним струмом,
як клас І, ІІ та III (див. визначення в розділі 1).
Вилучити друге речення першого абзацу.
Вилучити другий абзац.
Вилучити останній абзац та останню примітку.
4.7.1 Замінити початок першого абзацу на таке:
У переносних світильниках класів захисту І та ІІ й стаціонарних світильниках класу захисту І та ІІ, які...
4.13.4 Вилучити другий абзац.
Таблиця 5.1 Вилучити перший рядок.
8.2.1 Замінити початок шостого абзацу на таке:
Світильники класу захисту І та ІІ призначено ...
Таблиці 10.2 та 10.3 Із заголовка другої колонки вилучити «Клас 0 та».
Таблиця 10.3 Замінити перший рядок на таке:
Клас захисту ІІ1).
Додаток М Замінити перший рядок другої колонки таблиці на таке: Світильники класу захисту І.

ДОДАТОК U
(довідковий)

ШЛЯХИ СПЛИВУ СТРУМУ ТА ПОВІТРЯНІ ПРОМІЖКИ У СВІТИЛЬНИКАХ,


ЗАСТОСОВАНИХ ЗА ВИЩИХ СТУПЕНІВ ПРИДАТНОСТІ
(КАТЕГОРІЯ СТІЙКОСТІ ДО ІМПУЛЬСУ ІІІ)

U.1 Загальні положення


Шляхи спливу струму та повітряні проміжки, докладно розглянуті в розділі 11 цього стандарту,
установлені згідно з ІЕС 60664 та ґрунтувані на категорії ІІ стійкості до імпульсу. Цей рівень категорії стій-
кості до імпульсу вважають прийнятним для звичайного використання світильників, охоплених сфе-
рою застосування серії стандартів ІЕС 60598. Цей додаток докладно розглядає найнесприйнятливіші
умови згідно з ІЕС 60664, для світильників, які мають витримувати більші перевантаження категорії ІІІ
стійкості до імпульсів для випадків, якщо знадобиться вища ступінь стійкості.
U.2 Вимоги до категорії ІІІ стійкості до імпульсів
Підвищені вимоги до категорії стійкості імпульсів ІІІ наведено в таблиці U.1. Ці максимальні значення
застосовують замість значень, наведених у таблиці 11.1 розділу 11 цього стандарту, за потреби забез-
печення категорії стійкості до імпульсу ІІІ.
Відомості щодо ступенів забруднення див. ІЕС 60664-1.
Установлені мінімальні відстані відповідають таким параметрам:
— висота експлуатації над рівнем моря 2 000 м;
— ступінь забрудненості 2, який має непровідне забруднення, але можливо випадково очікувати
тимчасову провідність, спричинена конденсацією;
— обладнання стійкості до імпульсу категорії ІІІ, це обладнання в стаціонарних установках,
і в місцях, де до надійності, придатності обладнання застосовують спеціальні вимоги.

136
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Таблиця U.1 — Мінімальна відстань для синусоїдних напруг змінного струму (50/60 Гц)
для категорії стійкості до імпульсу ІІІ
Довжини, мм

для дійового значення робочої напруги, не більше ніж, В

50 150 250 500 750 1000

Шляхи спливуb:
— основна ізоляція РТІа ≥600 0,6 1,5 3 4 5,5 8
<600 1,2 1,6 3 5 8 10
— додаткова ізоляція РТІа ≥600 — 1,5 3 4 5,5 8
<600 — 1,6 3 5 8 10
d
— посилена ізоляція — 3,2 6 8 11 16
Повітряні проміжкис:
— основна ізоляція 0,2 1,5 3 4 5,5 8
— додаткова ізоляція — 1,5 3 4 5,5 8
— посилена ізоляція — 3 6 8 11 16
Примітка. В Японії застосовують вищі значення, ніж наведено в таблиці.
а
РТІ (індекс стійкості до струмів поверхневого розряду) згідно з ІЕС 60112.
b
Для шляхів спливання еквівалентна напруга постійного струму дорівнює діючому значенню синусоїдального змінного струму.
с
Для повітряних проміжків еквівалентна напруга постійного струму дорівнює піковому значенню змінного струму.
d
Для ізоляційного матеріалу з РТІ ≥600 це значення зменшується вдвічі порівняно зі значенням основної ізоляції для цього матеріалу.

Для складників вторинних кіл застосовують таблицю 11.1

ДОДАТОК V
(обов’язковий)

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ВИПРОБУВАННЯ КЛЕМНИХ КОЛОДОК


З УМОНТОВАНИМ БЕЗГВИНТОВИМ КОНТАКТНИМ ЗАТИСКАЧЕМ
ДЛЯ ПРЯМОГО ПРИЄДНАННЯ
ДО КОРПУСУ СВІТИЛЬНИКА ЧИ ДО ЧАСТИН КОРПУСУ
V.1 Додаткові вимоги до 7.2.1
Заземлюючі зєднання повинні мати низький опір і не піддаватися механічним напругам, наприклад
під час приєднання лінійного та нейтрального проводу до загальної клемної колодки, тощо.
Вимоги до випробування на механічну міцність:
Умонтований безгвинтовий заземлюючий контактний затискач для прямого приєднання
до корпусу світильника чи до частин корпуса має забезпечувати постійне та надійне зєднання
контактного затискача з опорною пластиною. Зєднання не може бути послаблено без
застосування інструменту. Безгвинтовий заземлюючий контактний затискач на зовнішній поверхні
світильника має бути захищено від механічних навантажень та зовнішніх пошкоджень світильника
за конструктивного удосконалення. Механічні навантаження можуть виникати там, де світильник
торкається інших об’єктів (наприклад, монтажної поверхні). Клемні колодки з умонтованим
безгвинтовим контактним затискачем необхідно монтувати відповідно до інструкцій виробника.
Відповідність перевіряють оглядом і такими випробуваннями.
Перевіряння надійності кріплення контактних затискачів: Надійність кріплення клемної колодки
до опорної пластини перевіряють випробуванням на витягування. Заземлюючий контактний за-
тискач затискають із жорстким проводом, який має найбільшу площу поперечного перерізу, нор-
мованого для цього контактного затискача. Прикладають випробувальне розтягувальне зусилля
20 Н за найнесприятливішим напрямком. Після випробування клемна колодка має залишатися на місці.

137
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Перевіряння механічного приєднання з опорною пластиною: Для цього випробування клемна


колодка має утримуватися лише за допомогою заземлювального контакту із закріплювальними
опорами, за умови видалення ізоляційних матеріалів. Прикладають витягувальне зусилля 50 Н до
центра контактного затискача протягом 1 хв у напрямку, протилежному його вводу. Безгвинто-
вий заземлювальний контактний затискач не повинен пошкоджуватися, а його зєднання з опорною
пластиною не повинно послаблюватися.
Після кожного з цих механічних випробувань опір між заземлювальним контактним затискачем
й опорною пластиною не повинен перевищувати 0,05 Ом.
V.2 Додаткові вимоги до 7.2.3
Вимоги щодо випробування електричного з’єднання:
Умонтований безгвинтовий контактний затискач для прямого приєднання до корпусу світильника
чи до частин корпусу піддають випробуванню на падіння напруги. Для випробування клемну колодку
встановлюють на опорну пластину найменшої товщини відповідно до специфікацій виробника,
та закріплюють жорсткий провід, який має найбільшу площу поперечного перерізу, нормовану для
даного контактного затискача. Падіння напруги вимірюють на ділянці Ucs, як зображено на рисунку
V.1. Вимірювання виконують так, як наведено в першому розділі цього додатка, якщо електричний опір
між контактним затискачем клемної колодки опорної пластини більше ніж 0,05 Ом, то клемні колодки
бракують.

1 2

UCS
ІЕС 528/08
Умовні познаки:
1 — провід;
2 — контактний затискач;
3 — опорна пластина;
UCS — падіння напруги між проводом та опорною пластиною.

Рисунок V.1 — Схема для випробування на падіння напруги

ДОДАТОК W
(обов’язковий)

АЛЬТЕРНАТИВНИЙ МЕТОД ТЕПЛОВИХ ВИПРОБУВАНЬ СВІТИЛЬНИКІВ


З ТЕРМОПЛАСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

W.0 Загальні положення


Метод випробування, наведений нижче, може бути застосовано як альтернативний до основних
випробувань відповідно до 12.7.1.1 для світильників без пристрою безконтактного контролю температури
з люмінесцентними лампами потужністю ≤70 Вт. За несприятливих випадків застосовують метод ви-
пробування відповідно до 12.7.1.1.

138
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

W.1 Теплові випробування світильників з люмінесцентним лампами потужністю ≤70 Вт


за аварійних умов роботи пристроїв керування лампами та електричних пристроїв керування,
які не мають пристрої в безконтактного контролю температури
Світильники випробовують за умов, установлених в а), с), е), f) та h) 12.4.1. Додатково, застосовують таке.
20 % кіл ламп у світильнику, але не менше ніж одне, має працювати в аномальному режимі (див. 12.5.1, а)).
Вибирають кола, які надають найбільший тепловий вплив на точки кріплення та незахищені деталі,
при цьому інші кола ламп мають працювати за нормованої напруги, як в умовах експлуатації.
Кола в аномальних режимах повинні працювати за 0,9, 1,0 та 1,1 нормованої напруги (чи мак-
симального з ряду нормованої напруги). Після стабілізації теплового режиму мають бути виміряні
максимальні температури обмотки, точок кріплення та незахищених деталей, найбільш схильних
до теплового впливу. Вимірювання температури невеликих котушок є складовою частиною електронного
кола — не вимагають.
Для світильників з люмінесцентними лампами та електронним ПРП змінного струму, які мають
катушки фільтра, мають бути певної напруги, та забезпечують нормальний робочий струм. Котушка
фільтра має працювати при 0,9, 1,0 та 1,1 цієї напруги. Після стабілізації теплового режиму вимі-
рюють максимальну температуру обмоток, точок кріплення та незахищених деталей, схильних
до теплового впливу, за кожного наведеного значення напруги. Усі інші частини ПРП та ламп мають
при цьому випробуванні бути вимкнені.
Відповідність:
Значення температури, виміряної за напруги, що дорівнює 0,9, 1,0 та 1,1 від унормованого
значення (чи максимального з діапазону нормованої значень напруги) застосовують для лінійної
екстраполяції щодо визначення температурних точок кріплення та інших незахищених частин,
температурі обмотки ПРП чи трансформатора, що дорівнює 350 оС. Якщо різниця між темпе-
ратурою обмотки, виміряних за 0,9 та 1,1 від значення нормованої напруги є менше, ніж 30 К, до-
дають четверту точку зі значеннями обмотки: ta — стосовно обмотки та кріплення незахищених
частин ta. Після цього термопластичні матеріали піддають випробуванням на вдавлювання кульки
відповідно до 13.2.1 за температури, визначеної лінійною екстрополяцією, але не менше ніж 75 оС.
Вимірюють діаметр відбитка, який не повинен перевищувати 2 мм.
Це випробування в аварійному режимі та додатково 25 оС відповідно до 13.2.1 не застосовують.
У разі застосування вимог відповідно до 4.15 та 12.7 ураховують такі вимоги.
— «Точки кріплення» означають точки кріплення складників та також точки кріплення світильника
до монтажної поверхні.
— «Незахищені частини» означають зовнішні поверхні корпусу світильника.
— Згідно з вимогами 12.7 вимірювання на незахищених частинах обмежують тими частинами,
які забезпечують кріплення складників світильників чи які є захисними перешкодами проти випадкового
контактування зі струмовідними деталями, згідно з вимогами розділу 8.
— Під час цих випробувань вимірюють температуру найбільш нагрітих частин термопластичних
матеріалів. Частіше це можуть бути внутрішні, ніж зовнішні поверхні корпусів світильників.
— Граничні значення температури матеріалів належать до матеріалів, як за механічного наван-
таження, так і без нього.
— ta — унормоване значення ta для світильника.

ДОДАТОК X
(обов’язковий)
Вимоги щодо ізоляції між активною частиною кола та доступними струмовідними частинами
(див. 4.30 та рисунок X.1).
139
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Доступні металеві частини Ізоляція між джерелом світла


(наприклад, відбивач) та доступною металевою частиною

Діюча частина
Світильник

Пристрій керування

LED-модель
Живлення
низькою Uвих
напругою
LED-модель

Ізоляція між первинним


та вторинним колами
пристрою керування
Доступні металеві частини Ізоляція між джерелом світла
(наприклад, відбивач) та доступною металевою частиною
ІЕС 1271/14
Рисунок X.1 — Опис ізоляції між первинним та второнним контурами
та доступними пускорегулювального пристрою, джерелом світла
та доступними для дотику металевими деталями

Таблиця Х.1 — Вимоги до ізоляції між активними частинами та доступними провідними частинами
Пускореглювальний пристрій Необхідна ізоляція між активними частинами та доступними провідними частинами
Ізоляція
Клас II Клас II
між низькою Клас I
Ізоляція однієї доступної Ізоляція більше ніж однієї
напругою Вихідна Ізоляція доступних
провідної частини доступної провідної частини
живлення напруга заземлених провідних
чи більше ніж однієї без еквіпотенціального
та вторинними деталей
з еквіпотенціальним з’єднанням з’єднанням
колами

Немає Uвих > НН Основна ізоляція, Подвійна чи посилена Подвійна чи посилена


що відповідає Uвих ізоляція, що відповідає Uвих ізоляція, що відповідає Uвих
Uвих > НН Основна ізоляція, Подвійна чи посилена Подвійна чи посилена
що відповідає НН ізоляція, що відповідає НН ізоляція, що відповідає НН
Основна Напруга Основна ізоляція, Додаткова ізоляція, Ізоляція має відповідати
ізоляція вища що відповідає Uвих що відповідає Uвих плюс LV підвищеній вимозі a) чи b):
ніж ННН а) Додаткова ізоляція,
що відповідає вимогам
Uвих плюс LV;
b) Подвійна чи посилена
ізоляція, що відповідає Uвих
ННН Основна ізоляція, Додаткова ізоляція, що Додаткова ізоляція,
(ФННН) що відповідає Uвих відповідає Uвих плюс НН що відповідає Uвих плюс НН
Подвійна Напруга Основна ізоляція, Основна ізоляція, Подвійна чи посилена
чи посилена вища ніж що відповідає Uвих що відповідає Uвих ізоляція, що відповідає Uвих
ізоляція ННН
ННН Основна ізоляція, Основна ізоляція, Основна ізоляція,
(БННН) що відповідає Uвих що відповідає Uвих що відповідає Uвих
Див. вимоги 8, 10 Див. вимоги 8, 10 та 11 Див. вимоги 8, 10 та 11
та 11 IEC 60598-1 IEC 60598-1 IEC 60598-1
Примітка. Таблиця X.1 містить перелік вимог зазначених в ІЕС 60598-1, та не змінює і не доповнює цих вимог.

140
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК ZА
(обов’язковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ НА МІЖНАРОДНІ ВИДАННЯ


ТА ЇХНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ
Наведені нижче нормативні документи потрібні для застосування цього стандарту. У разі датованих
посилань застосовують лише наведені видання. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім
виданням нормативних документів (разом зі змінами).
Примітка 1. Якщо міжнародну публікацію модифіковано, то відповідні EN/HD мають познаку (mod).
Примітка 2. Найактуальнішу інформацію про останні версії європейських стандартів, зазначених у цьому додатку, можна знайти
тут: www.cenelec.eu.

Публікація Рік Назва EN/HD Рік


IEC 60061 Series Lamp caps and holders together EN 60061 Series
with gauges for the control
of interchangeability and safety
IEC 60061-2 (mod) 1969 Lamp caps and holders together EN 60061-2 + A1 1993
with gauges for the control to A37
of interchangeability and safety —
Part 2: Lampholders
IEC 60061-3 1969 Lamp caps and holders together EN 60061-3 + A1 1993
with gauges for the control to A38
of interchangeability and safety —
Part 3. Gauges
IEC 60065 (mod) 2001 Audio, video and similar electronic EN 60065 + 2002
apparatus — Safety requirements + corr. March + 2006
+ corr. August + 2007
+ A11 + A12 2008
2011
IEC 60068-2-75 1997 Environmental testing — Part 2-75: EN 60068-2-75 1997
Tests — Test Eh: Hammer tests
IEC 60079 Series Explosive atmospheres EN 60079 Series
IEC/TR 60083 — Plugs and socket-outlets — —
for domestic and similar general
use standardized in member
countries of IEC
IEC 60085 2007 Electrical insulation — Thermal EN 60085 2008
evaluation and designation
IEC 60112 2003 Method for the determination EN 60112 2003
of the proof and the comparative
tracking indices of solid insulating
materials
IEC 60155 1993 Glow-starters for fluorescent lamps EN 60155 1995
1)
IEC 60227 Series Polyvinyl chloride insulated EN 50525 Series
cables of rated voltages
up to and including 450/750 V
IEC 60238 2004 Edison screw lampholders EN 60238 + 2004
+ corr. January 2005

141
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Публікація Рік Назва EN/HD Рік


IEC 60245 Series Rubber insulated cables — Rated EN 505252) Series
voltages up to and including
450/750 V
IEC 60269 Series Low-voltage fuses EN/HD 60269 Series
IEC 60320 Series Appliance couplers for household EN 60320 Series
and similar general purposes
IEC 60357 2002 Tungsten halogen lamps EN 60357 + corr. July
(non-vehicle) — Performance 2003
specifications 2003
IEC 60360 1998 Standard method of measurement EN 60360 1998
of lamp cap temperature rise
IEC 60364-4-41 2005 Low-voltage electrical installations — HD 60364-4-41 + 2007
(mod) Part 4-41: Protection for safety — + corr. July 2007
Protection against electric shock
IEC 60384-14 2005 Fixed capacitors for use in electronic EN 60384-14 20053)
equipment — Part 14: Sectional
specification — Fixed capacitors
for electromagnetic interference
suppression and connection
to the supply mains
IEC 60400 2008 Lampholders for tubular fluorescent EN 60400 2008
lamps and starterholders
IEC 60417 data Graphical symbols for use — —
base on equipment
IEC 60432-1 1999 Incandescent lamps — Safety EN 60432-1 2000
(mod) A1 2005 specifications — Part 1: Tungsten A1 2005
filament lamps for domestic
and similar general lighting purposes
IEC 60432-2 (mod) 1999 Incandescent lamps — Safety EN 60432-2 2000
A1 (mod) 2005 specifications — Part 2: Tungsten A1 2005
halogen lamps for domestic
and similar general lighting purposes
IEC 60432-3 2002 Incandescent lamps — Safety EN 60432-3 20034)
specifications — Part 3: Tungsten-
halogen lamps (non-vehicle)
IEC 60449 + A1 1973 Voltage bands for electrical HD 193 S2 1982
1979 installations of buildings
IEC 60529 1989 Degrees of protection provided EN 60529 + 1991
by enclosures (IP Code) + corr. May 1993
IEC 60570 (mod) 2003 Electrical supply track systems EN 60570 2003
for luminaires
IEC 60598-2 Series Luminaires — Part 2: Particular EN 60598-1 Series
requirements
IEC 60598-2-4 1997 Luminaires — Part 2: Particular EN 60598-2-4 1997
requirements — Section 4: Portable
general purpose luminaires

142
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Публікація Рік Назва EN/HD Рік


IEC 60634 1993 Heat test source (H.T.S.) lamps EN 60634 1995
for carrying out heating tests
on luminaires
IEC 60662 (mod) 1980 High-pressure sodium vapour lamps EN 60662 1993 19935)
IEC 60664-1 2007 Insulation coordination for equipment EN 60664-1 2007
within low-voltage systems — Part 1:
Principles, requirements and tests
IEC 60682 1980 Standard method of measuring EN 60682 1993
the pinch temperature of quartz-
tungsten-halogen lamps
IEC 60684 Series Flexible insulating sleeving EN 60684 Series
IEC 60695-2 Series Fire hazard testing — Part 2: EN 60695-2 Series
Glowing/hot-wire based test
methods
IEC 60695-2-10 2000 Fire hazard testing — Part 2-10: EN 60695-2-10 20016)
Glowing/hot-wire based test
methods — Glow-wire apparatus
and common test procedure
IEC 60695-11-5 2004 Fire hazard testing — Part 11-5: EN 60695-11-5 2005
Test flames — Needle-flame test
method — Apparatus, confirmatory
test arrangement and guidance
ІEС 60838 Series Miscellaneous lampholders EN 60838 Series
IEC 60989 — Separating transformers, — —
autotransformers, variable
transformers and reactors
IEC 60990 1999 Methods of measurement of touch EN 60990 1999
current and protective conductor
current
IEC 61032 1997 Protection of persons and equipment EN 61032 1998
by enclosures — Probes for verification
IEC 61058-1 (mod) 2000 Switches for appliances — Part 1: EN 61058-1 20027)
General requirements
IEC 61140 2001 Protection against electric shock — EN 61140 2002
Common aspects for installation
and equipment
IEC 61167 1992 Metal halide lamps EN 61167 19948)
IEC 61184 2008 Bayonet lampholders EN 61184 2008
IEC 61199 1999 Single-capped fluorescent lamps — EN 61199 19999)
Safety specifications
IEC 61249 Series Materials for printed boards EN 61249 Series
and other interconnecting structures
IEC 61347 Series Lamp controlgear EN 61347 Series

143
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Публікація Рік Назва EN/HD Рік


IEC 61347-2-9 2000 Lamp controlgear — Part 2-9: EN 61347-2-9 + 200110)
Particular requirements corr. July + corr. 2003
for ballasts for discharge lamps December 2010
(excluding fluorescent lamps)
IEC 61558-1 2005 Safety of power transformers, power EN 61558-1 + corr. 2005
supplies, reactors and similar products — August 2006
Part 1: General requirements and tests
IEC 61558-2 (mod) Series Safety of power transformers, EN 61558-2 Series
power supplies, reactors and similar
products — Part 2: Particular
requirements and test
IEC 61558-2-5 1997 Safety of power transformers, power EN 61558-2-5 + 199811)
supply units and similar — Part 2-5: A11 200411)
Particular requirements for shaver
transformers and shaver supply units
IEC 61558-2-6 1997 Safety of power transformers, power EN 61558-2-6 199712)
supply units and similar — Part 2-6:
Particular requirements for safety
isolating transformers for general use
IEC 62031 2008 LED modules for general lighting — EN 62031 2008
Safety specifications
IEC 62035 (mod) 1999 Discharge lamps (excluding EN 62035 200013)
fluorescent lamps) — Safety
specifications
IEC 62471 (mod) 2006 Photobiological safety of lamps EN 62471 2008
and lamp systems
IEC 80416-1 2001 Basic principles for graphical EN 80416-1 200114)
symbols for use on equipment —
Part 1: Creation of symbol originals
ISO 4046-4 2002 Paper, board, pulps and related — —
terms — Vocabulary — Part 4:
Paper and board grades and
converted

1)
EN 50525 Series, which is related to, but not directly equivalent with IEC 60227 Series, applies instead.
2)
EN 50525 Series, which is related to, but not directly equivalent with IEC 60245 Series, applies instead.
3)
Superseded by EN 60384-14:2013 (DOW = 2016–07–10).
4)
Superseded by EN 60432-3:2013 (DOW = 2015–08–08)
5)
Superseded by EN 60662:2012 (DOW = 2015–01–02).
6)
Superseded by EN 60695-2-10:2013 (DOW = 2016–05–14).
7)
EN 61058-1 includes A1:2001 to IEC 61058-1 (mod).
8)
Superseded by EN 61167:2011.
9)
Superseded by EN 61199:2011.
10)
Superseded by EN 61347-2-9:2013 (DOW = 2015–12–04).
11)
Superseded by EN 61558-2-5:2010.
12)
Superseded by EN 61558-2-6:2009.
13)
Superseded by EN 62035:2014 (DOW = 2017–09–15).
14)
Superseded by EN 80416-1:2009.

144
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК ZB
(обов’язковий)

ОСОБЛИВІ НАЦІОНАЛЬНІ УМОВИ


Особливі національні умови: Національна характеристика чи практика, яку не може бути змінено
навіть протягом тривалого періоду часу, наприклад кліматичні умови, електричні умови заземлення.
Примітка. Якщо це впливає на гармонізацію, це є частиною європейського стандарту чи гармонізаційного документа.

Для країн, у яких застосовуються відповідні спеціальні національні умови, ці положення


обов’язкові, для інших країн вони є довідковими.
Пункт Особливі національні умови
Данія
Шнури живлення світильників класу I, постачувані без штекера, повинні мати видиму
позначку з таким текстом:
Vigtigt !
Lederen med grøn/gul isolation
må kun tilsluttes en klemme mærket

або

Якщо це важливо для безпеки світильника, тег повинен додатково мати схему, яка показує
з’єднання інших провідників чи її буде надано таким текстом:
For tilslutning af the øvrige ledere,
se medfølgende vejledning.
Примітка. «ø» може бути замінено на «oe»; «æ» може бути замінено на «ae».

Пункт Особливі національні умови


4.5.1 Данія
Розетки, призначені для забезпечення електроенергії іншим пристроям, мають відповідати
DS60884-2-D1:2011, стандартні листи застосовують так:
Клас та стандартний лист DK 1-3a, DK 1-1c та DK 1-1d
Для світильників класу I заземлювальний контакт розетки має бути електричним
сполученням із заземленням приладу.
Світильники класу II зі ступенем захисту не вище ніж IPX0, можна використовувати
стандартний лист DKA 1-4a.
Винятки:
Розетки, постачувані з ізоляційних трансформаторів (блок живлення пристрою) та розетки на зо-
внішніх світильниках, можуть відповідати вимогам DS60884-2-D1:2011 для фіксованих розеток.
Пункт Особливі національні умови
5.2.1 Кіпр
Внутрішні світильники, призначені для підключення до стандартної розетки 13 Великобританії
мають бути попередньо обладнані відповідним роз’ємом, що відповідає BS 1363.
Набори шнурів для світильників для побутових світильників для підключення до вхідного при-
строю має бути попередньо встановлено з погодженим штекером, що відповідає BS 1363.
Вилки має бути оснащено правильним запобіжником.
Данія
Шнури живлення на однофазних переносних світильниках з номінальним струмом,
що не перевищує 13 А, мають бути забезпечені штекером згідно з такою таблицею:
Клас світильника DS60884-2-D1:2011 EN 50075 Standard Sheet

Клас І DK 2-1a, C 2b, C 3b чи C 4


Клас ІІ DKA 2-1a, DKA 2-1b, C 5, C 6

145
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

Для світильників, що мають вхідний кабель, вилка на шнурі живлення має відповідати
наведеним вище вимогам.
Якщо багатофазні світильники та однофазні світильники з номінальним струмом,
що перевищує 13 А, оснащені шнуром живлення з вилкою, штепсель має відповідати
наведеній нижче таблиці чи EN 60309.
Вилка
Клас світильника DS60884-2-D1:2011
Клас І DK 6-1a
Клас ІІ DK 6-1a*
* Заземлення не підключено.

Фінляндія
Для світильників, оснащених нерознімними гнучкими шнурами та шнурами зі штепселем,
штепсельна вилка має відповідати вимогам CEE Publication 7 та EN 50075, стандартні
аркуші якого застосовують так:
Світильники класу I CEE 7, лист IV чи VII
Світильники класу ІІ CEE 7, лист XVI, чи CEE 7,
лист XVII, чи EN 50075, лист I
Великобританія
Внутрішні світильники, призначені для підключення до стандартної розетки 13 Великобританії
мають бути попередньо обладнані відповідним роз’ємом, що відповідає BS 1363.
Набори шнурів для побутових світильників для підключення до вхідного пристрою мають
бути попередньо встановлені з відповідною вилкою, що відповідає BS 1363.
Вилки мають бути оснащені правильним запобіжником.

ДОДАТОК ZС
(довідковий)

A-ВІДХИЛИ
Відхил A: Національний відхил унаслідок регулювання, зміна якого наразі не відповідає компетенції
члена CEN/CENELEC.
Цей європейський стандарт належить до Директиви 2006/95/EC.
Примітка. (від CEN/CENELEC IR. Частина 2:2008, 2.17) Якщо стандарти підпадають під дію Директив ЄС, то згідно з положеннями
Комісії Європейських Співтовариств (ОВ C59, 1982–03–09) вважає, що прийняте рішення у справі 815/79 Кремоніні/Вренкович
(European Court Reports, 1980, p. 3583), полягає в тому, що дотримання A-відхилів тепер не є обов’язковим та не повинно обмежувати
вільний обіг продукції, що відповідає такому стандарту, за винятком процедури захисту, передбаченої відповідною Директивою.
A-відхили у країнах EFTA чинні замість відповідних положень європейських стандартів, доки їх
не буде відмінено.
Розділи Відхили
4 та 5 Франція
(від 22 вересня 1969 р.)
Розетки 10/16 A, призначені для забезпечення живлення з іншим пристроям, крім тих,
що постачаються ізоляційним трансформатором, мають бути закриті шторками.
(30 грудня 2011 р. — порядок денний засідань з будівництва та експлуатації
гірничодобувної та захисного обладнання тощо).
Розділ VIII «Установки електроприладів та пристроїв»
Стаття GH 48, Елкіраж
§ 1 Загальне:
с) сторони, що займаються світильниками, відповідають вимогам законодавства,
застосовуваним для ламп розжарювання, та запобіганню температури:
— 850 оC — для горіння світильників за допомогою ескалій та циркуляцій горизонтальних комун;
— 650 оC — для займання світильників.
Об’єднане Королівство
(Затверджений документ B Будівельних правил Об’єднаного Королівства).
Особливі вимоги щодо протипожежної безпеки, що стосуються термопластичних дифузорів,
наведених у 6.15 зазначених Правил.

146
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

БІБЛІОГРАФІЯ
Наведені нижче нормативні документи стосуються частини 2 цього стандарту, у якій подано
необхідну інформацію чи рекомендації та на які відсутні посилання в тексті цього стандарту. Користувачам
треба застосовувати останнє видання зазначених стандартів.
ІЕС 60050-195:1998 International Electrotechnical Vocabulary — Part 195: Earthing and protection
against electric shock
Amendment 1 (2001)
ІЕС 60050-604:1987 International Electrotechnical Vocabulary — Chapter 604: Generation,
transmission and distribution of electricity — Operation
IEC 60079 (all parts) Electrical apparatus for explosive gas atmospheres
IEC 60081:1984 Double-capped fluorescent lamps — Performance specifications.
Note Harmonized as EN 60081:1998 (not modified)

ІЕС 60216 (all parts) Electrical insulating materials — Properties of thermal endurance.
Note Harmonized as EN 60216 Series (not modified)
IEC 60269 (all parts) Low-voltage fuses
IEC 60364 (all parts) Low-voltage electrical installations.
Note Harmonized as HD 384/HD 60364 Series (partly modified)
IEC 60364-4-41:2005 Low-voltage electrical installations — Part 4-41: Protection for safety — Protection
against electric shock
ІЕС 60364-4-443:1995 Electrical installations of buildings — Part 4: Protection for safety — Capter 44:
Protection against overvoltages — Chapter 443: Protection against overvoltages of atmospheric origin
or due to switches Amendment 1 (1998)
ІЕС 60364-5-51 Electrical installations of buildings — Part 5-51: Selection and erection of electrical
equipment — Common rules
Note Harmonized as HD 60364-5-51:2006 (modified)1)

IEC 60364-7-701 Low-voltage electrical installations — Part 7-701: Requirements for specialist
installations or locations — Locations containing a bath or shower.
Note Harmonized as HD 60364-7-701

IEC 60364-7-702 Electrical installations of buildings — Part 7: Requirements for special installations
or locations — Section 702: Swimming pools and other basins.
Note Harmonized as HD 60364-7-702
ІЕС 60598-2-3 Luminaires — Part 2-3: Particular requirements — luminaires for road and street lighting
Harmonized as EN 60598-2-3:2003 (not modified)
ІЕС 60598-2-5 Luminaires — Part 2-3: Particular requirements — Floodlights
Harmonized as EN 60598-2-5:1998 (not modified)
ІЕС 60598–2–6 Luminaires — Part 2: Particular requirements — Section 6: luminaires with built–in
transformers for filament lamps
Harmonized as EN 60598-2-6:1994 (not modified)
IEC 60634 Heat test source (H.T.S.) lamps for carrying out heating tests on luminaires
IEC 60664-1:2007 Insulation coordination for equipment within low-voltage systems — Part 1:
Principles, requirements and tests
ІЕС 60664-3 insulation coordination for equipment within low–voltage systems — Part 3: Use of coating
potting or moulding for protection against pollution
Harmonized as EN 60664-3:2003 (not modified)
IEC 60695 (all parts) Fire hazard testing.
Note Harmonized as EN 60695 Series (not modified)

IEC 60695-2 (all parts) Fire hazard testing — Part 2: Glowing/hot-wire based test methods
IEC 60695-10-2 Fire hazard testing. Guidance and test methods for the minimization of the effects
of abnormal heat on electrotechnical products involved in fires. Method for testing products made from non-
metallic materials for resistance to heat using the ball pressure test

1)
Superseded by HD 60364-5-51:2009.

147
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

IEC 60695-10-2 Fire hazard testing. Guidance and test methods


IEC 60695-2-11 Fire hazard testing — Part 2–11: Glowing/hot-wire based test methods — Glow-wire
flammability test method for end-products.
Note Harmonized as EN 60695-2-11:2001 (not modified)

IEC 60811-3-1 Common test method for insulating and sheathing materials of electric cables — Part 3: Methods
specific to PCV compounds — Sections 1: Pressure test at high temperature — Tests for resistance to cracking.
Note Harmonized as EN 60811-3-1:1995 (not modified)

IEC 60901 Single–capped fluorescent lamps — Performance specifications.


Note Harmonized as EN 60901:1996 (not modified)

IEC 60921 Ballasts for tubular fluorescent lamps — Performance requirements.


Note Harmonized as EN 60921:2004 (not modified)

IEC 60923 Auxiliaries for lamps — Ballasts for discharge lamps (excluding tubular fluorescent lamps) —
Performance requirements.
Note Harmonized as EN 60923:2005 (not modified)

IEC 60925 DC supplied electronic ballasts for tubular fluorescent lamps — Performance requirements.
Note Harmonized as EN 60925:1991 (not modified)

IEC 60929 AC–supplied electronic ballasts for tubular fluorescent lamps — Performance requirements
Note Harmonized as EN 60901:1996 (not modified)2)

IEC 60950-1:2005 Information technology equipment — Safety — Part 1: General requirements.


Note Harmonized as EN 60950-1:2006 (modified)

IEC 60972 Classification and interpretation of new lighting products


IEC 61195 Double-capped fluorescent lamps — Safety specifications.
Note Harmonized as EN 61195:1999 (not modified)

IEC 61210 Connecting devices — Flat quick–connect terminations for electrical copper conductors —
Safety specifications.
Note Harmonized as EN 61210:1995 (modified)3)

IEC 61346–1 Industrial systems, installations and equipment and industrial products — Structuring
principles and reference designations — Part 1:Basic rules.
Note Harmonized as EN 61346-1:1996 (not modified)

IEC 61535:2009 Installation couplers intended for permanent connection in fixed installations.
Note Harmonized as EN 61535:2009 (modified)

IEC 61995 (all parts) Devices for the connection of luminaires for household and similar purposes.
Note Harmonized as EN 61995 Series (partly modified)

IEC62471:2008 Photobiological safety of lamps and lamp systems


IEC/TR 62471-2:2009 Photobiological safety of lamps and lamp systems. Guidance on manufacturing
requirements relating to non-laser optical radiation safety
ISO 75-2:1993 Plastics — Determination of temperature of deflection under load — Plastics and ebonite.
Note Harmonized as EN ISO 75-2:1996 (not modified)4)

ISO 1891 Bolts, screws, nuts and accessories — Terminology and nomenclature
ISO 4046-4:2002 Paper, board, pulp and related terms — Vocabulary — Part 4: Paper and board
grades and converted products
ISO 16893-1, Wood-based panels — Particleboard — Part 1: Classifications
ANSI C136 American National Standard for Roadway Lighting Equipment — Fiber–Reinforced Plastic
(FRP) Lighting Poles
AS3771 Road lighting luminaires with integral control gear.

2)
Superseded by EN 60929:2011.
3)
Superseded by EN 61210:2010.
4)
Superseded by EN ISO 75-2:2004, which is also superseded by EN ISO 75-2:2013.

148
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДОДАТОК НА
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ, ЗГАРМОНІЗОВАНИХ


З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ ТА МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ,
ПОСИЛАННЯ НА ЯКІ Є В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ
ДСТУ EN 60061-1:2015/Зміна № 51:2015 Цоколі та патрони лампові разом з калібрами для перевірки
їх взаємозамінності та безпечності. Частина 1. Лампові цоколі (EN 60061-1:1993/A51:2015, IDT)
ДСТУ EN 60061-3:2015/Зміна № 49:2015 Цоколі та патрони лампові разом з калібрами для перевірки
їх взаємозамінності та безпечності. Частина 1. Калібри (EN 60061-3:1993/A49:2015, IDT)
ДСТУ EN 60065:20015/Поправка № 1:2015 Аудіо-, відео- та аналогічне електронне обладнання.
Вимоги безпеки (EN 60065:2002/AC:2006, IDT)
ДСТУ EN 60155:2015/Зміна № 2:2015 Стартери тлійного розряду для люмінесцентних ламп
(EN 60155:1995/A2:2007, IDT)
ДСТУ EN 60238:2015/Зміна № 2:2015 Патрони лампові різьбові (EN 60238:2004/A2:2011, IDT)
ДСТУ EN 60320-1:2015/Зміна № 1:2015 З’єднувачі електричні для приладів побутового та аналогічного
загального призначення. Частина 1. Загальні технічні вимоги (EN 60320-1:2001/A1:2007, IDT)
ДСТУ EN 60320-2-1:2015 З’єднувач для побутових електроприладів домашнього та аналогічного
загального призначення. Частина 2-1. З’єднувачі для швацьких машин (EN 60320-2-1:2000, IDT)
ДСТУ EN 60320-2-2:2015 З’єднувачі для побутових електроприладів домашнього та аналогічного
загального призначення. Частина 2-2. З’єднувачі електричні для побутового та аналогічного обладнання
(EN 60320-2-2:1998, IDT)
ДСТУ EN 60320-2-4:2014 З’єднувачі для електроприладів побутового та аналогічного загального
призначення. Частина 2-4. З’єднувачі для приєднань, залежних від ваги приладів (EN 60320-2-4:2006;
EN 60320-2-4:2006/A1:2009, IDT)
ДСТУ EN 60360:2014 Стандартний метод вимірювання температури лампових цоколів
(EN 60360:1998, IDT)
ДСТУ EN 60400:2014/Зміна № 2:2015 Патрони для трубчастих люмінесцентних ламп
та стартероутримувачі (EN 60400:2008/A2:2014, IDT)
ДСТУ EN 60432-1:2014 Лампи розжарювання. Вимоги щодо безпеки. Частина 1. Лампи вольфрамові
загального освітлення побутової та аналогічної призначеності (EN 60432-1:2000; EN 60432-1:2000/A1:2005;
EN 60432-1:2000/A2:2012, IDT)
ДСТУ EN 60432-2:2014 Лампи розжарювання. Вимоги щодо безпеки. Частина 2. Вольфрамово-
галогенні лампи загального освітлення побутової й аналогічної призначеності (EN 60432-2:2000;
EN 60432-2:2000/A1:2005; EN 60432-2:2000/A2:2012, IDT)
ДСТУ EN 60432-3:2014 Лампи розжарювання. Вимоги щодо безпеки. Частина 3. Вольфрамово-
галогенні лампи (крім ламп для транспортних засобів) (EN 60432-3:2013, IDT)
ДСТУ EN 60529:2014 Ступені захисту, що забезпечують кожухи (Код ІР) (EN 60529:1991;
EN 60529:1991/A1:2000; EN 60529:1991/A2:2013; EN 60529:1991/AC:1993, IDT)
ДСТУ EN 60570:2014 Шинопроводи електричні для світильників. Загальні вимоги та випробування
(EN 60570:2003, IDT)
ДСТУ EN 60598-2-1:2015 Світильники. Частина 2. Окремі вимоги. Розділ 1. Світильники стаціонарні
загального призначення (EN 60598-2-1:1989, IDT)
ДСТУ EN 60598-2-3:2014/Поправка № 1:2015 Світильники. Частина 2. Окремі вимоги. Розділ 3.
Світильники для освітлення вулиць та доріг (EN 60598-2-3:2003/AC:2005, IDT)
ДСТУ ЕN 60598-2-4:2002 Світильники. Частина 2. Окремі вимоги. Розділ 4. Світильники переносні
загального призначення (ЕN 60598-2-4:1997, IDT)
ДСТУ EN 60662:2017 Лампи натрієві високого тиску. Вимоги до робочих характеристик
(EN 60662:2012, IDT)
ДСТУ EN 60695-2-11:2015 Випробування на пожежну небезпеку електротехнічних виробів. Частина 2-11. Методи
випробування розжареним/нагрітим дротом. Випробування готових виробів на горючість (EN 60695-2-11:2001, IDT)
ДСТУ EN 60695-11-5:2015 Випробування на пожежну небезпеку електротехнічних виробів. Частина 11-5.
Метод випробування голчастим полум’ям. Устатковання, перевірка відповідності технічним вимогам
та настанови (EN 60695-11-5:2005, IDT)

149
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДСТУ EN 60838-1:2015/Зміна № 2:2015) Патрони лампові різних видів. Частина 1. Загальні вимоги
та випробування (EN 60838-1:2004/A2:2011, IDT)
ДСТУ EN 60838-2-1:2015/Зміна № 2:2015 Патрони лампові різних видів. Частина 2-1. Патрони S14.
Додаткові вимоги (EN 60838-2-1:1996/A2:2004, IDT)
ДСТУ EN 60838-2-2:2015 Патрони лампові. Частина 2-2. Додаткові вимоги. З’єднувачі для світлодіодних
модулів (EN 60838-2-2:2006, IDT)
ДСТУ IEC 60068-2-6:2015 Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 2-6. Випробування.
Випробування Fc: Вібрація (синусоїдальні) (IEC 60068-2-6:2007, IDT)
ДСТУ IEC 60068-2-14:2015 Випробування на вплив зовнішніх чинників. Частина 2-14. Випробування.
Випробування N: Зміна температури (IEC 60068-2-14:2009, IDT)
ДСТУ IEC/TR 60083:2015 Штепселі та розетки побутового й аналогічного загального призначення,
стандартизовані в країнах-членах ІЕС (IEC/TR 60083:2015, IDT)
ДСТУ ІЕС 60085:2015 Ізоляція електрична. Оцінювання нагрівостійкості та літерні познаки
(ІЕС 60085:2007, IDT)
ДСТУ IEC 60112:2015 Матеріали електроізоляційні тверді. Методи визначення нормативного
та порівняльного індексів трекінгостійкості (IEC 60112:2003+AMD1:2009 CSV, IDT)
ДСТУ ІЕС 60227-1:2015 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу від 450 до 750 В включно.
Частина 1. Загальні вимоги (ІЕС 60227-1:2007, IDT)
ДСТУ ІЕС 60227-2:2005 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 2. Методи випробування (ІЕС 60227-2:2003, IDT)
ДСТУ ІЕС 60227-3:2004 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 3. Кабелі без оболонки для стаціонарної проводки (ІЕС 60227-3:1993, IDT)
ДСТУ ІЕС 60227-4:2004 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 4. Кабелі в оболонці для стаціонарної проводки (ІЕС 60227-4:1992, IDT)
ДСТУ ІЕС 60227-5:2004 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 5. Гнучкі кабелі (шнури) (ІЕС 60227-5:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 60227-6:2005 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 6. Ліфтові кабелі для гнучких з’єднань (ІЕС 60227-6:2001, IDT)
ДСТУ ІЕС 60227-7:2005 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 7. Гнучкі кабелі двожильні та багатожильні екрановані та неекрановані (ІЕС 60227-7:2003, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-1:2004 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 1. Загальні вимоги (ІЕС 60245-1:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-2:2005 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 2. Методи випробування (ІЕС 60245-2:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-3:2004 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 3. Кабелі з термостійкою кремнійорганічеою ізоляцією (ІЕС 60245-3:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-4–2002 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу від 450 до 750 В
включно. Частина 4. Шнури та гнучкі кабелі (ІЕС 60245-4:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-5:2005 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 5. Ліфтові кабелі (ІЕС 60245-5:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-6:2005 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 6. Кабелі для зварювальних електродів (ІЕС 60245-6:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-7:2005 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 7. Кабелі з термостійкою етилен–вінілацетатною ізоляцією (ІЕС 60245-7:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60245-8:2005 Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно.
Частина 8. Шнури для експлуатації, яка потребує значної гнучкості (ІЕС 60245-8:2004, IDT)
ДСТУ IEC 60357:2009 Лампи вольфрамово-галогенні (крім ламп транспортних засобів). Вимоги
до робочих характеристик (IEC 60357:2002, Amd1:2006, IDT)
ДСТУ IEC 60417:2015 Позначення графічні для апаратури. Річна підписка на оперативну базу
даних, що включає всі графічні символи, опубліковані в IEC 60417 (IEC 60417:2002, IDT)
ДСТУ ІЕС 60598-2-2:2007 Світильники. Частина 2-2. Додаткові вимоги. Світильники вмонтовані
(ІЕС 60598-2-2:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 60598-2-5:2002 Світильники. Частина 2. Розділ 5. Прожектори заливального світла
(ІЕС 60598-2-5:1998, IDT)

150
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДСТУ ІЕС 60598-2-6:2007 Світильники. Частина 2-6. Додаткові вимоги. Світильники з вмонтованими
трансформаторами чи перетворювачами для ламп розжарювання (ІЕС 60598-2-6:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60598-2-7:2007 Світильники. Частина 2-7. Додаткові вимоги. Світильники переносні садові
(ІЕС 60598-2-7:1982, IDT)
ДСТУ ІЕС 60598-2-8:2007 Світильники. Частина 2-8. Додаткові вимоги. Світильники ручні
(ІЕС 60598-2-8:2001, IDT)
ДСТУ ІЕС 60598-2-18 Світильники. Частина 2. Додаткові вимоги. Розділ 18. Світильники плавальних
басейнів та аналогічної призначеності (ІЕС 60598-2-18:1993, IDT)
ДСТУ ІЕС 60598-2-25:2007 Світильники. Частина 2-25. Додаткові вимоги. Світильники для клінічних
лікарень та споруд медичної призначеності (ІЕС 60598-2-25:1994, IDT)
ДСТУ ІЕС 60682:2005 Метод вимірювання температури лопатки ламп із кварцового скла
(ІЕС 60682:1980, IDT)
ДСТУ IEC 60684-1:2015 Трубки ізоляційні гнучкі. Частина 1. Терміни та визначення понять та загальні
технічні вимоги (IЕС 60684-1:2003, IDT)
ДСТУ IEC 60684-2:2014 Трубки електроізоляційні гнучкі. Частина 2. Методи випробування
(IEC 60684-2:2003, IDT)
ДСТУ ІЕС 60695-1-1–2002 Випробування на пожежну небезпеку електротехнічних виробів. Частина 1-1.
Настанова щодо оцінювання пожежної небезпеки. Загальні положення (ІЕС 60695-1-1:1999, IDT)
ДСТУ ІЕС 61140:2005 Захист проти ураження електричним струмом. Загальні аспекти щодо установок
та обладнання (ІЕС 61140:2001, IDT)
ДСТУ ІЕС 61167:2005 Лампи металогалогенові (ІЕС 61167:1992, IDT)
ДСТУ ІЕС 61199:2005 Лампи люмінесцентні одноцокольні (ІЕС 61199:1999, IDT)
ДСТУ ІЕС 61347-1:2006 Пристрої керування лампами. Частина 1. Загальні вимоги та вимоги безпеки
(ІЕС 61347-1:2003, IDT)
ДСТУ ІЕС 61347-2-3:2007 Пристрої керування лампами. Частина 2-3. Додаткові вимоги до електронних
пускорегулювальних пристроїв з живленням від джерел змінного струму для люмінесцентних ламп
(ІЕС 61347-2-3:2000, IDT)
ДСТУ ІЕС 61347-2-4:2007 Пристрої керування лампами. Частина 2-4. Додаткові вимоги до електронних
пускорегулювальних пристроїв з живленням від джерел постійного струму для загального освітлення
(ІЕС 61347-2-4:2000, IDT)
ДСТУ ІЕС 61347-2-7:2007 Пристрої керування лампами. Частина 2-7. Додаткові вимоги до електронних
пускорегулювальних пристроїв з живленням від джерел постійного струму для аварійного освітлення
(ІЕС 61347-2-7:2000, IDT)
ДСТУ ІЕС 61347-2-8:2005 Пристрої керування лампами. Частина 2-8. Додаткові вимоги до
пускорегулювальних пристроїв для люмінесцентних ламп (ІЕС 61347-2-8:2000, IDT)
ДСТУ ІЕС 61347-2-9:2007 Пристрої керування лампами. Частина 2-9. Додаткові вимоги до пуско-
регулювальних пристроїв для розрядних ламп (крім люмінесцентних ламп) (ІЕС 61347-2-9:2003, IDT)
ДСТУ ІЕС 61347-2-10:2007 Пристрої керування лампами. Частина 2-7. Додаткові вимоги до пере-
творювачів струму на напругу для високочастотних трубчастих розрядних ламп холодного запалювання
(неонових трубок) (ІЕС 61347-2-10:2000, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-1–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення та аналогічних
пристроїв. Частина 1. Загальні вимоги та випробування (ІЕС 61558-1:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-1–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
та аналогічних пристроїв. Частина 2-1. Спеціальні вимоги до трансформаторів загального призначення
з розділеними обмотками (ІЕС 61558-2-1:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-2–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
та аналогічних пристроїв. Частина 2-2. Спеціальні вимоги до трансформаторів для живлення кіл керування
(ІЕС 61558-2-2:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-4–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
та аналогічних пристроїв. Частина 2-4. Спеціальні вимоги до розділових трансформаторів загального
призначення (ІЕС 61558-2-4:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-5–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
та аналогічних пристроїв. Частина 2-5. Спеціальні вимоги до розділових трансформаторів та блоків
живлення для бритв (ІЕС 61558-2-5:1997, IDT)

151
ДСТУ ЕN 60598-1:2017

ДСТУ ІЕС 61558-2-6–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення


та аналогічних пристроїв. Частина 2-6. Спеціальні вимоги до безпечних розділових трансформаторів
та блоків живлення для бритв (ІЕС 61558-2-6:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-7–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення та аналогічних
пристроїв. Частина 2-7. Спеціальні вимоги до трансформаторів для іграшок (ІЕС 61558-2-7:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-8–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення та аналогічних
пристроїв. Частина 2-8. Спеціальні вимоги до дзвінкових трансформаторів (ІЕС 61558-2-8:1998, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-9–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
й аналогічних пристроїв. Частина 2-9. Додаткові вимоги до трансформаторів для переносних ламп
розжарювання класу ІІІ з вольфрамовою ниткою розжарювання (ІЕС 61558-2-9:2002, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-13:2005 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
й аналогічних пристроїв. Частина 2-13. Додаткові вимоги до автотрансформаторів загальної призначеності
розжарювання (ІЕС 61558-2-13:1999, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-17–2001 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
й аналогічних пристроїв. Частина 2-17. Спеціальні вимоги до трансформаторів для імпульсних пере-
творювачів (ІЕС 61558-2-17:1997, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-19:2005 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення
й аналогічних пристроїв. Частина 2-19. Додаткові вимоги до трансформаторів з функцією зниження
завад (ІЕС 61558-2-19:2000, IDT)
ДСТУ ІЕС 61558-2-20:2005 Безпечність силових трансформаторів, силових блоків живлення й анало-
гічних пристроїв. Частина 2-20. Додаткові вимоги до реакторів малої потужності (ІЕС 61558-2-20:2000, IDT)
ДСТУ ІЕС 62035:2005 Лампи розрядні (крім ламп люмінесцентних). Вимоги безпеки
(ІЕС 62035:2005, IDT)
ДСТУ ІЕС 80416-1:2005 Основні принципи створення графічних символів, використовуваних
на обладнанні. Частина 1. Створення оригіналів символів (ІSO 80416-1:2001, IDT)
ДСТУ 3477–96 Установки конденсаторні для компенсації реактивної потужності для копалень.
Терміни та визначення (ІЕС 60079-0:1983, NEQ ІЕС 60079-1:1990, NEQ).

Код згідно з ДК 004: 29.140.40


Ключові слова: аномальний режим, безпека, вимоги, внутрішня проводка, зовнішня проводка,
класифікація, конструкція, маркування, методи випробувань, нагрівання, світильник.

Редактор Л. Ящук
Верстальник М. Кравченко

Підписано до друку 17.01.2019. Формат 60 × 84 1/8.


Ум. друк. арк. 18,60. Зам. 27. Ціна договірна.

Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647

152

You might also like