1

Лабораторна робота 7
Тема: Дисперсійний аналіз в моделюванні
МЕТОДИЧНІ ПОЯСНЕННЯ
В будь-якому експерименті середні значення досліджуваних величин
змінюються у зв’язку зі зміною основних факторів (кількісних та якісних), що
визначають умови досліду, а також і випадкових факторів. Дослідження впливу
тих чи інших факторів на мінливість середніх є задачею дисперсійного аналізу.
Дисперсійний аналіз ( англ. analysis of variance (ANOVA) являє собою
статистичний метод аналізу результатів, які залежать від якісних ознак.
Кожен фактор може бути дискретною чи неперервною випадковою змінною,
яку розділяють на декілька сталих рівнів (градацій, інтервалів). Якщо кількість
вимірювань (проб, даних) на всіх рівнях кожного з факторів однакова, то
дисперсійний аналіз називають рівномірним, інакше – нерівномірним.
Суть цього методу полягає в статистичному вивченні вірогідності впливу
одного або кількох факторів, а також їх взаємодії на результативну ознаку.
Відповідно до цього за допомогою дисперсійного аналізу вирішуються три
основних завдання:
- 1) загальна оцінка істотності відмінностей між груповими середніми;
- 2) оцінка вірогідності взаємодії факторів;
- 3) оцінка істотності відмінностей між парами середніх.
Найчастіше такі завдання доводиться вирішувати дослідникам при
проведенні польових і зоотехнічних дослідів, коли вивчається вплив кількох
факторів на результативну ознаку одночасно.
Дисперсійний аналіз полягає у виділенні й оцінюванні окремих факторів, що
викликають зміну досліджуваної випадкової величини. При цьому проводиться
розклад сумарної вибіркової дисперсії на складові, обумовлені незалежними
факторами. Кожна з цих складових є оцінкою дисперсії генеральної сукупності.
Щоб дати оцінку дієвості впливу даного фактору, необхідно оцінити
значимість відповідної вибіркової дисперсії у порівнянні з дисперсією
відтворення, обумовленою випадковими факторами.
Дисперсійний однофакторний аналіз використовується у дослідженнях зміни
результативної ознаки під впливом зміни умов або градацій фактора. Суть
математичних перетворень дисперсійного методу полягає в тому, щоб зіставити
дисперсії за факторами із дисперсією усіх значень, отриманих в експерименті.
Однофакторний аналіз вимагає не менше трьох градацій фактора і не менше двох
випробовувань у кожній градації.
 2
При проведенні дисперсійного аналізу необхідно перевірити нормальність
розподілу досліджуваної випадкової величини і відсутність відмінності дисперсій
сукупностей. Це можна виконати методами перевірки статистичних гіпотез
У даному підрозділі необхідно провести дисперсійний аналіз впливу
стаціонарних джерел забруднення на екологічний стан довкілля.
Таблиця 1
Вплив промислових об’єктів на довкілля
Варіант Стаціонарні об’єкти, що Обсяг забруднюючих речовин, тис. т, n
досліду здійснюють негативний
вплив на довкілля
I II III IV
1 Немає 10,6 11,7 12,0 10,1
2 >5 16,4 17,2 18,4 15,6
3 <5 22,3 21,8 23,8 20,9
Оцінити результати досліду, тобто вірогідність, істотність впливу стаціонарних
джерел забруднення на екологічний стан довкілля. Рівень значущості приймемо
рівним α=0,05
Оберіть команду меню «Сервис» • «Надстройки» (рис. 1).

Рис. 1. Початок роботи в Excel 2003

Після виділення команди «Надстройка» обираємо команду «
» (рис. 2)
 3

Рис. 2. Вибір програми однофакторного дисперсійного аналізу

На екрані з’явиться вікно «Анализ данных». Оберіть «Однофакторный
дисперсионный анализ» з переліку «Инструменты анализа» (рис. 3).

Рис. 3. Активація програми однофакторного дисперсійного аналізу

Натисніть кнопку «ОК», щоб закрити вікно «Анализ данных». На екрані
з’явиться вікно «Однофакторный дисперсионный анализ» для проведення
дисперсійного аналізу даних (рис. 4.)
 4

Рис. 4. Введення даних таблиці

Провести аналіз отриманих даних

Рис. 5. Результати дисперсійного аналізу

1. Розрахунок варіацій:
а) загальна Wзаг =257,71 б) міжгрупова Wм.гр.= 246,59 в) внутрішньогрупова
(залишкова)Wв. гр.= 11,12
Отже Wзаг = Wм.гр. + Wв. гр. 257,71=246,59+11,12
100,0%=95,7%+4,3%
Отже, 95,7% загального коливання обсягу забруднюючих речовин у довкіллі
в даному дослідженні припадає на об’єкти, що здійснюють негативний вплив на
довкілля, 4,3% обумовлено неврахованими випадковими факторами.
Зіставимо дисперсії, тобто знайдемо фактичне значення F-критерію Фішера.

Табличне значення (додаток Б) F-критерію Фішера складає F0,05=4,26 (для

α=0,05, k1=2, k2=9). Отже Fфакт ˃ F0,05 99,97 ˃ 4,26
 5
Відтак, вплив об’єктів, що здійснюють негативний вплив на екологічний стан
довкілля на кількість забруднюючих речовин у навколишньому середовищі є
істотним.