1

Криворізький національний університет

Кафедра охорони праці та цивільної безпеки

Завдання для студентівпо самостійній роботі No 1

з дисципліни «Інтелектуальна власність»

Студентки: Левицької А.Д.

Група: ІПЗ-19-1

Кривий Ріг

2022
 2

Зміст
Вивчить нормативно-правові документи, що регулюють діяльність патентних
повірених України. Дайте відповіді на запитання:..................................................3
У чому полягає діяльність патентних повірених?....................................................3
Хто може бути патентним повіреним України?.......................................................5
У чому полягає процедура отримання свідоцтва на право займатися діяльністю
патентного повіреного?..............................................................................................7
Назвіть основні проблеми практичної реалізації та захисту прав автора при
вільному використанні творів....................................................................................8
Розкрийте особливості та визначить проблеми захисту прав на зазначення
походження товару....................................................................................................10
Завдання No2..............................................................................................................13
Завдання No3..............................................................................................................15
Завдання No4..............................................................................................................17
Список використаної літератури.............................................................................19
 3

Вивчить нормативно-правові документи, що регулюють діяльність

патентних повірених України. Дайте відповіді на запитання:

У чому полягає діяльність патентних повірених?

Патентний повірений - це фахівець з питань інтелектуальної власності, який
допомагає клієнтам отримувати та захищати їхні патенти, товарні знаки та інші
форми інтелектуальної власності. Діяльність патентних повірених полягає в
тому, щоб надавати клієнтам юридичні консультації та послуги щодо
отримання, захисту та використання їхніх патентних прав.

Конкретні обов'язки патентного повіреного можуть включати:

 Консультації щодо процесу отримання патентів та інших форм

інтелектуальної власності.
 Розроблення та подача заявок на патенти та інші форми інтелектуальної
власності.
 Проведення досліджень щодо визначення інтелектуальної власності та її
стану на ринку.
 Захист патентних прав у судах та інших юридичних процедурах.
 Допомога клієнтам у веденні переговорів з партнерами щодо
ліцензування та використання патентованих винаходів та інших форм
інтелектуальної власності.
 Аналізом порушень патентних прав та розроблення стратегій захисту від
порушень.
 Допомогою у підготовці документації та поданні запитів на патентні
охоронні документи в інших країнах або регіонах.
 Наданням консультацій щодо створення та розвитку інтелектуальної
власності.
 Оцінкою потенційної вартості патентованих винаходів та інших форм
інтелектуальної власності.
 4

 Представлення клієнтів на засіданнях та переговорах із сторонами, які

мають інтереси в інтелектуальній власності.
 Відстеженням та аналізом законодавчих змін та судової практики в галузі
інтелектуальної власності та наданням клієнтам консультацій щодо їх
впливу на їхні патентні права.
 Розробленням та реалізацією стратегій щодо захисту патентів та інших
форм інтелектуальної власності від несанкціонованого використання та
підробки.
 Проведенням опитувань та досліджень ринку, щоб зрозуміти, як патенти
та інші форми інтелектуальної власності впливають на ринкову динаміку
та конкурентність клієнта.
 Консультуванням щодо правових питань у сфері інтелектуальної
власності, включаючи авторське право, патентне право, права на товарні
знаки, дизайни тощо.

В загальному, патентний повірений є ключовим фахівцем в галузі

інтелектуальної власності та відіграє важливу роль у забезпеченні захисту та
ефективного використання патентів, товарних знаків та інших форм
інтелектуальної власності клієнтів. Вони мають широкі знання у галузі
інтелектуальної власності та досвід у веденні складних патентних справ, які
дозволяють їм надавати високоякісні юридичні послуги своїм клієнтам.
Патентні повірені також можуть бути залучені до проведення патентних
досліджень, визначення свободи патентованого винаходу, написання
дослідницьких звітів та аналізів. Усі ці дії допомагають клієнтам патентного
повіреного забезпечити максимальний захист їхньої інтелектуальної власності
та ефективно використовувати її на ринку. Усі ці дії спрямовані на
забезпечення клієнтів патентного повіреного захисту їхніх інтелектуальних
власних прав та максимізацію їх потенційної вартості на ринку.
 5

Хто може бути патентним повіреним України?

Відстеженням та аналізом законодавчих змін та судової практики в галузі
інтелектуальної власності та наданням клієнтам консультацій щодо їх впливу
на їхні патентні права. Розробленням та реалізацією стратегій щодо захисту
патентів та інших форм інтелектуальної власності від несанкціонованого
використання та підробки. Проведенням опитувань та досліджень ринку, щоб
зрозуміти, як патенти та інші форми інтелектуальної власності впливають на
ринкову динаміку та конкурентність клієнта. Консультуванням щодо правових
питань у сфері інтелектуальної власності, включаючи авторське право,
патентне право, права на товарні знаки, дизайни тощо. В загальному, патентний
повірений є ключовим фахівцем в галузі інтелектуальної власності та відіграє
важливу роль у забезпеченні захисту та ефективного використання патентів,
товарних знаків та інших форм інтелектуальної власності клієнтів. Вони мають
широкі знання у галузі інтелектуальної власності та досвід у веденні складних
патентних справ, які дозволяють їм надавати високоякісні юридичні послуги
своїм клієнтам.

Для отримання статусу патентного повіреного в Україні, потрібно виконати

наступні кроки:

 Закінчити повну вищу юридичну освіту та отримати диплом спеціаліста

або магістра.
 Зареєструватися в Національному реєстрі патентних повірених України.
 Здати кваліфікаційний іспит, який складається з теоретичної та
практичної частин.
 Отримати сертифікат патентного повіреного від Державної служби
інтелектуальної власності України.

У залежності від рівня складності та обсягу знань, які потрібно засвоїти для
отримання сертифікату патентного повіреного, кваліфікаційний іспит може
зайняти від декількох місяців до року
 6

Патентні повірені в Україні мають право на вільну практику та не підлягають

обов'язковій реєстрації в органах влади. Вони працюють на ринку послуг з
інтелектуальної власності та забезпечують захист прав своїх клієнтів у
відповідності з українським законодавством та міжнародними стандартами.

Для того, щоб стати патентним повіреним в Україні, необхідно відповідати

таким вимогам:

 Бути громадянином України або мати статус особи без громадянства.

 Мати повну вищу освіту з права, інженерії, фізики, хімії або іншої
технічної спеціальності.
 Мати стаж роботи в галузі інтелектуальної власності не менше ніж три
роки, з яких не менше одного року повинен бути на посаді патентного
повіреного або наукового працівника у відповідній галузі.
 Надати документи, що підтверджують кваліфікацію та професійний
досвід.

Патентний повірений має право на представлення клієнтів у відносинах з

органами державної влади та організаціями, які займаються питаннями
інтелектуальної власності. Він може надавати консультації щодо питань
захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, складати заявки на видачу
патентів та реєстрацію товарних знаків, проводити експертизи на предмет
порушення прав на інтелектуальну власність, вести судові справи та багато
іншого.Патентний повірений повинен мати глибокі знання у галузі
інтелектуальної власності, знати міжнародні та національні стандарти,
законодавство, що регулює питання інтелектуальної власності в Україні та за
кордоном. Він повинен мати високу кваліфікацію та досвід роботи в цій сфері,
щоб забезпечувати ефективний захист прав клієнтів. Отже, патентний повір
 7

У чому полягає процедура отримання свідоцтва на право займатися

діяльністю патентного повіреного?
Процедура отримання свідоцтва на право займатися діяльністю патентного
повіреного в Україні передбачає такі етапи:

 Підготовка документів. Потенційний кандидат на посаду патентного

повіреного повинен підготувати пакет документів, який включає заяву
про видачу свідоцтва, копії документів, які підтверджують відповідну
вищу освіту та стаж роботи в галузі інтелектуальної власності.
 Подання документів. Пакет документів потрібно подати до Державної
служби інтелектуальної власності України (ДСІВ). Заява повинна бути
написана мовою держави, де особа отримала вищу освіту.
 Перевірка документів. Після подання документів ДСІВ проводить
перевірку на відповідність вимогам, зазначеним у законодавстві. Якщо
документи відповідають вимогам, ДСІВ приймає рішення про розгляд
заяви.
 Екзамен. Кандидат на посаду патентного повіреного повинен пройти
екзамен, який включає теоретичний та практичний компоненти. Екзамен
проводиться ДСІВ або спеціальною комісією, яку створює ДСІВ.
 Рішення. Після проходження екзамену, ДСІВ приймає рішення про
видачу свідоцтва на право займатися діяльністю патентного повіреного
або відмову в його видачі.
 Оплата внеску. Якщо ДСІВ прийняла рішення про видачу свідоцтва на
право займатися діяльністю патентного повіреного, кандидат на посаду
повинен сплатити внесок за видачу свідоцтва.
 Отримання свідоцтва. Після сплати внеску кандидат на посаду може
отримати свідоцтво на право займатися діяльністю патентного
повіреного.

Після отримання свідоцтва патентний повірений може займатися діяльністю у

галузі інтелектуальної власності, зокрема, проводити дослідження на предмет
 8

патентоспроможності винаходів, корисних моделей, промислових зразків,

торгових марок та інших об'єктів інтелектуальної власності, складати заявки на
їх реєстрацію, представляти інтереси клієнтів в Україні та за її межами у
справах, пов'язаних з охороною інтелектуальної власності тощо. Отримання
свідоцтва на право займатися діяльністю патентного повіреного може зайняти
від півроку до року, залежно від складності процесу перевірки документів та
організації екзамену.

Назвіть основні проблеми практичної реалізації та захисту прав

автора при вільному використанні творів.
Вільне використання творів може створювати проблеми з захистом прав
авторів. Деякі з основних проблем практичної реалізації та захисту прав автора
при вільному використанні творів наступні:

 Недостатня правова база: Відсутність відповідних законодавчих норм, які

регулюють вільне використання творів, може призвести до порушень
авторських прав.
 Недостатня свідомість щодо прав авторів: Низький рівень освіти та
свідомості щодо авторських прав може привести до того, що вільне
використання творів буде сприйматися як природне та безшкідне.
 Труднощі з визначенням обсягу використання: Відсутність чітких
критеріїв для визначення обсягу використання творів може призвести до
розбіжностей у тлумаченні правил, що регулюють вільне використання.
 Проблеми з контролем: Відсутність ефективних механізмів контролю за
використанням творів може спричинити неправомірне використання
творів, які були захищені авторським правом.
 Незаконне використання творів: Вільне використання творів може
перерости в незаконне використання, коли твір використовується без
згоди автора та без дотримання правил, що регулюють вільне
використання.
 9

 Відсутність визначення відшкодування: Відсутність визначення

відшкодування для авторів за використання їхніх творів вільно може
призвести до порушення їхніх прав на відшкодування.
 Проблеми з використанням творів у комерційних цілях: Використання
творів у комерційних цілях може бути особливо складним, оскільки може
виникнути суперечність між правами автора та правами тих, хто бажає
використовувати твір у комерційних цілях.
 Несприятливе вплив на ринок творів: Вільне використання творів може
мати негативний вплив на ринок творів, оскільки може призвести до
зниження попиту на оригінальні твори та зменшення доходів авторів.
 Проблеми з використанням творів у мережі Інтернет: Використання
творів у мережі Інтернет може бути особливо складним через широкий
доступ до творів та труднощі з контролем за їхнім використанням.
 Несумісність з міжнародними стандартами: Вільне використання творів
може бути несумісним з міжнародними стандартами та угодами про
захист авторських прав, що може призвести до порушень авторських прав
та викликати конфлікти між різними державами.

Основні проблеми практичної реалізації та захисту прав автора при вільному

використанні творів включають наступне:

 Недостатність законодавчого регулювання: в деяких країнах може

відсутній чіткий законодавчий захист прав автора при вільному
використанні творів.
 Незаконне використання творів: автори можуть стикатися з проблемами з
незаконним використанням їхніх творів без дозволу.
 Технічний прогрес: з розвитком технологій стає все легше копіювати та
розповсюджувати твори без дозволу автора.
 Статус твору: деякі твори можуть бути захищені авторським правом, а
інші – ні, що може створювати проблеми для авторів, які створюють
твори, що не підлягають захисту.
 10

 Культурні різниці: існують різні культурні підходи до захисту авторських

прав, що може створювати проблеми при міжнародному захисті прав.
 Недостатня освіченість: люди можуть не бути достатньо освіченими
щодо прав автора, що може призвести до незаконного використання
творів.
 Відсутність контролю: відсутність контролю з боку автора може
створювати проблеми з незаконним використанням їхніх творів.

Розкрийте особливості та визначить проблеми захисту прав на

зазначення походження товару.
Права на зазначення походження товару, також відомі як географічні
зазначення, забезпечують захист від недобросовісної конкуренції та сприяють
розвитку відповідної регіону галузі промисловості. Особливості та проблеми
захисту прав на зазначення походження товару можуть бути наступними:

Особливості:

 Територіальні обмеження: право на зазначення походження товару

надається лише тим товарам, які були вироблені на певній території. Це
означає, що право не застосовується до тих самих товарів, які
виробляються за межами цієї території.
 Контроль якості: географічні зазначення також забезпечують контроль
якості товарів, що виробляються на відповідній території, що може
збільшити довіру споживачів до цих товарів.
 Підвищення конкурентоспроможності: право на зазначення походження
товару може підвищити конкурентоспроможність товарів, що
виробляються на відповідній території, через сприяння розвитку
регіональних галузей промисловості.
 Особливості у різних сферах бізнесу: у різних сферах бізнесу можуть
бути різні вимоги до зазначення походження товару, наприклад, у
 11

виробництві продуктів харчування можуть бути вимоги до зазначення

країни виробника, а у сфері моди - до зазначення країни дизайнера.
 Залежність від міжнародних угод: захист прав на зазначення походження
товару може залежати від виконання міжнародних угод, які регулюють
цю сферу, таких як Європейська конвенція про зазначення походження
товарів та Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
(TRIPS).
 Вплив електронної комерції: з розвитком електронної комерції стає
складнішим визначення походження товару, особливо якщо він був
виготовлений у різних країнах.
 Проблеми у глобалізованому світі: у глобалізованому світі зазначення
походження товару може бути проблематичним, особливо якщо товар має
складові з різних країн, а також у зв'язку з практикою переробки та
перепакування товарів в різних країнах.
 Проблеми з копіюванням: відсутність контролю над копіюванням
зазначення походження товару може призвести до його незаконного
використання та порушення прав власника.
 Проблеми з підробкою: захист прав на зазначення походження товару
також залежить від ефективності контролю за підробкою, оскільки
незаконні копії товарів можуть мати неправильне зазначення
походження.
 Проблеми з міжнародною організацією виробників: виробники можуть
стикатися з проблемою зв'язаною з організацією та координацією
міжнародної роботи для захисту прав на зазначення походження товару.
 Різні правові системи: захист прав на зазначення походження товару
може відрізнятися в залежності від правової системи країни, де було
подано заявку на захист.

Проблеми:
 12

 Порушення прав: відсутність відповідного законодавства та захисту може

призвести до порушення прав на зазначення походження товару.
 Несумісність з міжнародними стандартами: незбіг між вимогами
національного законодавства та міжнародними стандартами може
призвести до порушення прав на зазначення походження товару та
викликати конфлікти між різними державами.
 Порушення прав у разі імпорту: відсутність відповідних механізмів
захисту може призвести до порушення
 Складність визначення походження товарів: визначення того, який товар
має право на зазначення походження, може бути складним через
багатофакторність та спільне використання компонентів з різних країн.
 Незаконне використання: можливість незаконного використання прав на
зазначення походження товару може призвести до порушення
конкуренції та втрати довіри споживачів.
 Відсутність гарантій: відсутність гарантій з боку держави та
відповідальності за порушення прав може призвести до того, що
власники прав на зазначення походження відчуваються не захищеними.
 Суперечливість з іншими правами: право на зазначення походження
товару може суперечити з іншими правами, наприклад, з правами на
вільне використання торговельної марки, що може призвести до
конфліктів.

Для вирішення цих проблем необхідно встановлювати ефективні механізми

захисту прав на зазначення походження товару та забезпечувати відповідне
законодавство, яке б узгоджувалося з міжнародними стандартами. Також
важливим є співпраця між державами у цій сфері, щоб забезпечити взаємне
визнання та захист прав на зазначення походження товару.
 13

Завдання No2
No визначення Вид Умови строк Етапи Види
Варіанту об’єкту ІВ охоронного патентоздатності та умови отримання коммерціалі-
документу (патентоспромож- охорони охоронного зації прав на
ності) документу об’ект ІВ
0 Знак Знак, який Товарний Достатньо 10 років, з Подання Ліцензування -
для використовується знак або відмінності від можливістю заявки на процес передачі
товарів для ідентифікації знак служби, знаків, які вже подальшого реєстрацію права на
та товарів або свідоцтво на зареєстровані. продовження знаку -> використання ІВ
послуг послуг товарний для того щоб . Формальна від власника до
знак. зареєструвати Свідоцтво на експертиза -> іншої компанії
товарний знак, він товарний Опублікування або особи
повинен бути знак заявки -> (ліцензіата) за
відмінним від видається на Опозиційний встановленими
інших знаків, які 10 років з період -> угодою
вже зареєстровані можливістю Остаточна умовами.
для тих самих подальшого реєстрація
товарів або послуг, продовження Франчайзинг -
і не може містити на спосіб
ознак, які є необмежену комерціалізації
загальними або кількість 10- прав на ІВ, при
недостатньо річних якому
відрізняють його періодів при франчайзер
від інших знаків. дотриманні надає право
умов оплати франчайзі у
щорічної використанні
плати та свого бренду,
використання технологій,
знаку. процесів тощо.

Продаж прав на
ІВ - процес
передачі всіх
прав на ІВ від
власника до
іншої компанії
або особи.
Використання
 14

ІВ власником -
власник ІВ може
самостійно
використовувати
своє ІВ у своїй
діяльності.
Співробітництво
- співпраця між
різними
компаніями або
особами, що
мають права на
ІВ, для
створення
спільних
продуктів або
послуг.
і види
комерціалізації
можуть
застосовуватися
окремо або у
поєднанні один з
одним для
максимізації
прибутку від ІВ.
 15

Завдання No3
1. Комп’ютерна програма охороняються як:

А. винахід;

Б. нерозкрита (конфіденційна) інформація;

В. літературний твір;

Г. об’єкт суміжних прав.

2. Майновими правами інтелектуальної власності визнаються:

А. право перешкоджати будь-якому посяганню на об’єкт інтелектуальної

власності;

Б. право на використання об’єкта інтелектуальної власності;

В. право запатентувати об’єкт інтелектуальної власності;

Г. виключне право дозволяти використання іншій особі.

3. До договорів, які формують міжнародну систему охорони

інтелектуальної власності належать:

А. Бернська Конвенція про охорону літературних та художніх творів,

Договір про патентне право, Найробський договір про охорону
олімпійського символу

Б. Договір про патентну кооперацію, Лісабонська угода про захист

зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації

В. Локарнська угода щодо заснування Міжнародної класифікації промислових

зразків, Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації
зображувальних елементів знаків

4. До особистих немайнових прав інтелектуальної власності належать:

 16

А. право авторства;

Б. право на використання об’єкту інтелектуальної власності;

В. право перешкоджати будь-якому посяганню на об’єкт інтелектуальної

власності;

Г. право передачі об’єкта інтелектуальної власності на підставі ліцензійного

договору.
 17

Завдання No4
37. Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок засвідчується і
охороняється на підставі:

А. патенту;

Б. свідоцтва;

В. диплому;

Г. сертифікату

38. Іноземні особи і особи без громадянства які проживають чи мають

постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з
Державною службою інтелектуальної власності реалізують свої права:

А. самостійно;

Б. через представників у справах інтелектуальної власності (патентних

повірених), зареєстрованих відповідно до закону;

В. через дипломатичні представництва і консульські установи України;

Г. через організації колективного управління.

39. Строк дії патенту України на винахід становить:

А. 20 років від дати подання заявки до ДСІВ;

Б. 10 років від дати видачі патенту;

В. 15 років від дати видачі патенту;

Г. дія патенту на винахід не обмежується строком.

40. Строк дії деклараційного патенту України на винахід становить:

А. 6 років від дати подання заявки до ДСІВ;

Б. 5 років від дати видачі патенту;

 18

В. 3 роки від дати видачі патенту;

Г. дія деклараційного патенту на винахід не обмежується строком.

 19

Список використаної літератури

1. Destra.ua патентно-юридичне агентство [Електронний ресурс].URL:
https://yaaspirant.ru/spisok-literatury/kak-v-spiske-literatury-oformlyat-
internet-istochniki
2. [Електронний
ресурс].URL:https://zakononline.com.ua/documents/show/162244___678102
3. [Електронний ресурс].URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD
%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA
%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_
%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD
%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
4. [Електронний ресурс].URL: https://archives.gov.ua/wp-content/uploads
5. [Електронний ресурс].URL: https://osvita.ua/vnz/reports/law/9853/