2

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ
ІНОЗЕМНОГО ПРАВА В МПрП 6
1.1. Поняття вторинної кваліфікації в МПрП 6
1.2. Способи встановлення змісту іноземного права в МПрП 7
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ
ІНОЗЕМНОГО ПРАВА В МПрП 11
2.1. Міжнародні та внутрішні правові джерела встановлення змісту
іноземного права в МПрП 11
2.2. Міжнародні договори як джерело встановлення змісту іноземного права
в МПрП 13
2.3. Рішення міжнародних судів та арбітражів як джерело встановлення
змісту іноземного права в МПрП 15
ВИСНОВКИ 18
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20
 3

ВСТУП
В сучасному світі міжнародні правовідносини є не тільки складовою
частиною міждержавних відносин, але й певним виміром усієї глобальної
політики та економіки. Право міжнародних договорів, яке у своїй основі має
норми міжнародного права, є важливим інструментом у регулюванні
відносин між державами. Однак, як і в будь-якій галузі права, виникають
ситуації, коли необхідно вирішувати питання на підставі норм іноземного
права.
У міжнародному приватному праві (МПрП) встановлення змісту
іноземного права є однією з важливих задач. Це пов'язано з тим, що в рамках
МПрП вирішуються питання, які стосуються зв'язків з іноземними
суб'єктами права, а також встановлення правового режиму відносин між
ними. Враховуючи те, що іноземне право може відрізнятися від
національного права, важливо знати, які способи встановлення змісту
іноземного права існують.
У даній курсовій роботі буде проаналізовано різні способи
встановлення змісту іноземного права, а саме: метод правової порівняльної
характеристики, метод інтерпретації, метод прямого застосування та метод
еквівалентного застосування. Проведений аналіз дозволить зробити висновки
про ефективність кожного з методів в конкретних випадках встановлення
змісту іноземного права в МПрП.
Актуальність теми встановлення змісту іноземного права в
міжнародному приватному праві полягає в тому, що в сучасному світі
зростає кількість взаємодій між суб'єктами різних держав. Це стосується як
комерційних відносин, так і приватних справ, зокрема сімейного права,
спадкового права та інших.
У зв'язку з цим, зростає потреба вирішувати питання, які пов'язані зі
змістом іноземного права в МПрП. Це може стосуватися встановлення
правового режиму міжнародних договорів, захисту прав та інтересів сторін у
 4

судових процесах, визнання та виконання іноземних рішень та інших питань,

які мають міжнародний аспект.
Для вирішення таких питань важливо мати знання про різні способи
встановлення змісту іноземного права, що дозволяє вирішувати питання,
пов'язані з міжнародними правовідносинами, ефективно та належним чином.
Отже, тема встановлення змісту іноземного права в міжнародному
приватному праві є актуальною в контексті розвитку глобалізації та
зростання кількості взаємодій між суб'єктами різних держав, а також в
контексті ефективного захисту прав та інтересів сторін у міжнародних
правовідносинах.
Об’єктом дослідження у курсовій роботі є процес встановлення змісту
іноземного права в міжнародному приватному праві.
Цей процес включає в себе розгляд різних способів встановлення
змісту іноземного права, які використовуються в міжнародному приватному
праві, зокрема методи доктрини, методи практики, методи правового
порівняння тощо. Дослідження також включає вивчення національних
законів та міжнародних договорів, які регулюють процес встановлення
змісту іноземного права в МПрП.
Об’єктом дослідження також є практичний аспект встановлення змісту
іноземного права в міжнародному приватному праві, а саме, дослідження
питань, які пов'язані з визнанням та виконанням іноземних рішень в
національних судах, розглядом справ, які мають міжнародний аспект, та
захистом прав та інтересів сторін у міжнародних правовідносинах.
Предметом дослідження у курсовій роботі є процес встановлення
змісту іноземного права в міжнародному приватному праві, зокрема методи,
які використовуються для встановлення змісту іноземного права, національні
закони та міжнародні договори, які регулюють цей процес, а також
практичний аспект його застосування.
Предметом дослідження є розгляд проблем, які пов'язані з
встановленням змісту іноземного права в міжнародному приватному праві,
 5

зокрема питання щодо вибору методів встановлення змісту іноземного права,

використання національних законів та міжнародних договорів, взаємодії з
іншими галузями права, а також практичних питань, які пов'язані з
визнанням та виконанням іноземних рішень в національних судах.
Метою дослідження у курсовій роботі є вивчення процесу
встановлення змісту іноземного права в міжнародному приватному праві, а
також розгляд практичних питань, які пов'язані з його застосуванням.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:

● Дослідити методи, які використовуються для встановлення

змісту іноземного права в міжнародному приватному праві.

● Вивчити національні закони та міжнародні договори, які

регулюють процес встановлення змісту іноземного права в МПрП.

● Розглянути практичні аспекти встановлення змісту іноземного

права в міжнародному приватному праві, зокрема питання, пов'язані з

визнанням та виконанням іноземних рішень в національних судах.

● Проаналізувати взаємодію процесу встановлення змісту

іноземного права з іншими галузями права, зокрема з цивільним та

комерційним правом.

● Запропонувати можливі шляхи покращення процесу

встановлення змісту іноземного права в міжнародному приватному праві та

використання його в практиці.
Отже, мета дослідження полягає в поглибленому вивченні процесу
встановлення змісту іноземного права в міжнародному приватному праві та
розгляді практичних питань, пов'язаних з його застосуванням, з метою
виявлення можливостей покращення та оптимізації цього процесу в
міжнародному приватному праві.
6
 7

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ

ІНОЗЕМНОГО ПРАВА В МПрП
1.1. Поняття вторинної кваліфікації в МПрП

Вторинна кваліфікація в міжнародному приватному праві є поняттям,

яке означає застосування права держави, яка не є тією, що має безпосередні
відносини до правових відносин, але її право використовується в якості
джерела права для вирішення спірних питань у міжнародних
правовідносинах.
За прикладом можна навести ситуацію, коли українська компанія
укладає договір з польською компанією на постачання товарів, але у договорі
не передбачено права, яке буде застосовуватися для вирішення можливих
спорів. У цьому випадку відповідно до МПП може бути застосоване право
третьої держави, наприклад, німецьке право, яке стане джерелом права для
вирішення спорів.
Вторинна кваліфікація є важливим інструментом міжнародного
приватного права, оскільки дозволяє знайти рішення у складних випадках,
коли не можна точно встановити, яке право має застосовуватися до
конкретної правової справи. Проте, необхідно враховувати, що застосування
вторинної кваліфікації може призвести до збільшення складності та витрат на
вирішення спору, тому вона має застосовуватися обережно та розсудливо.
Застосування вторинної кваліфікації може мати свої переваги та
недоліки. З одного боку, вона може допомогти знайти рішення в складних
справах та забезпечити більш точне та глибоке розуміння державного права
та його практичного застосування у міжнародному контексті. З іншого боку,
її застосування може викликати проблеми з точністю та прогностикою
результатів, а також затримати процес рішення спору та підвищити його
вартість.[6]
Отже, вивчення поняття вторинної кваліфікації в МПП є важливим
завданням, що може сприяти розумінню та аналізу міжнародних
 8

правовідносин та дозволити вирішувати складні справи в ефективний та

правовий спосіб.
Дослідження поняття вторинної кваліфікації в МПП може бути
корисним для різних груп осіб. Наприклад, для адвокатів та юристів, які
спеціалізуються на міжнародному приватному праві, це дослідження може
бути корисним для розуміння різних способів вирішення спорів в
міжнародному контексті. Для дослідників міжнародного права це
дослідження може допомогти глибше розуміти поняття міжнародного права
та його застосування у різних контекстах.
Також, дослідження поняття вторинної кваліфікації може мати
практичне значення для різних бізнес-структур, які займаються міжнародною
торгівлею або іншими видами міжнародних правовідносин. Для них важливо
знати можливі ризики та переваги використання різних джерел права в
міжнародних контрактах, щоб діяти ефективно та уникнути
непередбачуваних ситуацій.
Таким чином, мета дослідження поняття вторинної кваліфікації в МПП
полягає в аналізі теоретичних та практичних аспектів застосування вторинної
кваліфікації, зокрема, у рамках міжнародних правовідносин. Результати
дослідження можуть мати практичне значення для різних груп осіб та
допомогти у вирішенні спорів та укладенні міжнародних контрактів.

1.2. Способи встановлення змісту іноземного права в МПрП

У міжнародному приватному праві (МПрП) встановлення змісту

іноземного права є однією з ключових проблем. Залежно від конкретної
ситуації, зміст іноземного права може бути встановлений різними способами.
Розглянемо основні способи встановлення змісту іноземного права в МПрП.
[9]
1. Докази про зміст іноземного права. Один з основних способів
встановлення змісту іноземного права в МПрП - це збір доказів про зміст
 9

іноземного права. Доказами можуть бути офіційні текстові матеріали

(наприклад, кодекси, закони, рішення судів), думки експертів, висловлення
адвокатів та інших юристів, що спеціалізуються на іноземному праві.
2. Міжнародні договори. У деяких випадках зміст іноземного права
може бути встановлений шляхом дослідження міжнародних договорів. Такі
договори можуть містити положення, що визначають застосування певних
правових актів в певних ситуаціях.
3. Міжнародні звичаї. Міжнародні звичаї також можуть визначати зміст
іноземного права. Зокрема, в області міжнародного торгівельного права
зазвичай використовуються міжнародні торгові звичаї для вирішення спорів.
4. Судова практика. Судова практика інших країн може бути
використана як доказ змісту іноземного права в МПрП. Судові рішення
можуть відображати традиції та звичаї інших країн, що може бути корисним
при встановленні змісту іноземного права.
5. Екстраполяція. У деяких випадках, коли зміст іноземного права не
може бути встановлений іншими способами, може бути застосована
екстраполяція. Це означає, що на основі загальних принципів і норм
іноземного права можна встановити зміст конкретного правового акту, якщо
він не протирічить цим принципам та нормам. Такий підхід дозволяє
зменшити ризик неправильного встановлення змісту іноземного права.
6. Додаткові джерела. Під час встановлення змісту іноземного права
можуть бути використані додаткові джерела, такі як наукові статті,
дисертації, звіти і т. д. Вони можуть містити інформацію про трактування
іноземного права та підходи до його застосування.[18]
Загалом, встановлення змісту іноземного права є складним процесом,
який вимагає від юристів глибоких знань в галузі МПрП та права конкретної
країни, де застосовується іноземне право. Використання різних джерел
інформації та збір доказів можуть допомогти встановити зміст іноземного
права з високою точністю.
 10

7. Експертиза. Якщо юристам не вдається встановити зміст іноземного

права в результаті застосування вищезазначених методів, можуть звернутися
до експертів. Експерти можуть бути спеціалістами з права конкретної країни,
де застосовується іноземне право, і мати високі кваліфікації та досвід роботи
з цим правом. Експертиза може бути використана як в досудовому, так і в
судовому порядку.
8. Використання міжнародних джерел права. Деякі питання МПрП
можуть бути вирішені з використанням міжнародних джерел права, таких як
міжнародні угоди, конвенції, стандарти і рекомендації. Міжнародне право
може допомогти в розумінні іноземного права та забезпечити захист прав та
інтересів громадян в умовах міжнародних відносин.
Загальний підхід до встановлення змісту іноземного права полягає в
застосуванні комбінації різних методів та джерел. Юристи повинні мати
глибокі знання з питань МПрП та права конкретної країни, де застосовується
іноземне право, і бути готові до використання різних джерел та методів для
встановлення його змісту.
При встановленні змісту іноземного права в МПрП, необхідно
враховувати, що цей процес може бути часом складним та трудомістким.
Важливо мати на увазі той факт, що правова система кожної країни має свої
особливості та специфіку, яку слід розуміти та враховувати при використанні
методів встановлення змісту іноземного права.
Крім того, важливо звернути увагу на те, що зміст іноземного права
може змінюватися з часом та залежати від конкретної ситуації. Тому, при
використанні методів встановлення змісту іноземного права, необхідно мати
на увазі часовий фактор та конкретні обставини, які впливають на
встановлення змісту.[3]
У світлі вищезазначеного, важливо розуміти та застосовувати
різноманітні методи встановлення змісту іноземного права, щоб забезпечити
належне захист прав та інтересів громадян у МПрП. Такий підхід дозволяє
 11

забезпечити виконання міжнародних зобов'язань, зберегти довіру до правової

системи та сприяти розвитку правової науки в цілому.
 12

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ

ІНОЗЕМНОГО ПРАВА В МПрП
2.1. Міжнародні та внутрішні правові джерела встановлення змісту
іноземного права в МПрП

При встановленні змісту іноземного права в МПрП використовуються

як міжнародні, так і внутрішні правові джерела.
До міжнародних правових джерел можна віднести міжнародні
договори, звичаєве міжнародне право, принципи загального права, рішення
міжнародних судів та арбітражних органів. До таких джерел можуть
належати, наприклад, Конвенція ООН з міжнародної купівлі-продажу
товарів, Загальна Декларація прав людини, а також рішення Міжнародного
суду ООН.
Щодо внутрішніх правових джерел, то вони залежать від країни, в якій
проводиться встановлення змісту іноземного права. Такі джерела можуть
бути закони, регулятивні акти, судова практика, наукові праці тощо. Важливо
мати на увазі, що кожна країна має свою внутрішню правову систему, яка
може відрізнятися від правових систем інших країн.
При використанні міжнародних та внутрішніх правових джерел
необхідно дотримуватися принципу правової неперервності та інші
принципи, що визнаються міжнародними договорами та стандартами. Також
важливо мати на увазі те, що правові джерела можуть взаємодіяти та
впливати одне на одне, тому необхідно аналізувати їх взаємозв'язки та
враховувати їх спільний вплив на встановлення змісту іноземного права в
МПрП.[13]
До міжнародних джерел встановлення змісту іноземного права в МПрП
можна віднести також міжнародні наукові праці та дослідження, які
проводяться в галузі іноземного права. Ці дослідження можуть стати цінним
джерелом інформації про зміст іноземного права, зокрема його трактування,
застосування та інтерпретацію в практиці.
 13

Щодо внутрішніх джерел встановлення змісту іноземного права в

МПрП, то вони можуть бути представлені законами та іншими правовими
актами країни, яка здійснює встановлення змісту іноземного права, судовою
практикою та іншими внутрішніми джерелами.
У більшості випадків при встановленні змісту іноземного права в
МПрП застосовуються комбіновані методи, які включають в себе
використання різних джерел, як міжнародних, так і внутрішніх, залежно від
конкретної ситуації. Важливо мати на увазі, що встановлення змісту
іноземного права в МПрП є складним процесом і вимагає детального
вивчення конкретної ситуації та ретельного аналізу всіх можливих джерел
інформації.
Для встановлення змісту іноземного права в МПрП також можуть
використовуватися експертні висновки та консультації відповідних фахівців
у галузі іноземного права. Такі висновки можуть бути корисним
інструментом для зрозуміння трактування та застосування іноземного права
в конкретній ситуації.
Отже, встановлення змісту іноземного права в МПрП є важливою
задачею, яка вимагає залучення різноманітних джерел інформації та
експертів. Знання іноземного права та його встановлення в МПрП є
важливою складовою професійної компетентності юристів, які займаються
міжнародними справами та практикою.
Одним з важливих міжнародних джерел, які можуть
використовуватися для встановлення змісту іноземного права в МПрП, є
конвенції та угоди, укладені міжнародними організаціями. Наприклад,
конвенції ООН можуть містити правила, що регулюють певні аспекти
міжнародного права, які можуть бути важливими для вирішення справ у
МПрП. Також можуть використовуватися рішення міжнародних судів та
арбітражних судів, які можуть надати значну інформацію про трактування та
застосування конкретних норм іноземного права.[16]
 14

Поряд з міжнародними джерелами, встановлення змісту іноземного

права в МПрП може базуватися на внутрішніх правових джерелах. Ці
джерела можуть включати законодавство, судову практику, доктрину та інші
матеріали, що стосуються конкретної системи права. Так, наприклад, для
встановлення змісту французького права може бути корисним вивчення
кодексів, законів та рішень судів Франції.
Отже, встановлення змісту іноземного права в МПрП може базуватися
на різноманітних джерелах, як міжнародних, так і внутрішніх. При вивченні
конкретної ситуації можуть використовуватися різні методи та підходи для
залучення інформації з різних джерел, з метою зрозуміти та застосувати
іноземне право відповідним чином.[8]

2.2. Міжнародні договори як джерело встановлення змісту

іноземного права в МПрП

Міжнародні договори є одним з важливих джерел для встановлення

змісту іноземного права в МПрП. Ці договори можуть бути двосторонніми
або багатосторонніми, тобто укладеними між двома країнами або між
кількома країнами відповідно.
Міжнародні договори містять положення, які регулюють питання, які
можуть стати предметом МПрП. Наприклад, договори про взаємну правову
допомогу, про виконання рішень суду, про екстрадицію тощо містять
положення, які стосуються застосування іноземного права у справах, що
розглядаються в національних судах.
Окрім цього, міжнародні договори можуть містити положення про те,
яким чином іноземне право має бути застосоване в конкретних випадках.
Наприклад, договір про уникнення подвійного оподаткування може містити
положення про порядок застосування іноземного права у питаннях,
пов’язаних з оподаткуванням.
 15

Важливо зазначити, що міжнародні договори мають пріоритет перед

національним законодавством, тому що вони визнаються країнами-
учасниками як зобов’язання, які мають бути дотримані. Таким чином, коли у
національних судах виникає необхідність застосувати іноземне право, вони
можуть звернутися до міжнародних договорів, щоб з’ясувати, які правила
повинні бути застосовані у конкретній справі.[4]
Отже, міжнародні договори можуть бути важливим джерелом для
встановлення змісту іноземного права в МПрП, тому що вони містять
положення про порядок застосування іноземного права.
Для встановлення змісту іноземного права в МПрП використовують
також міжнародні договори. Міжнародні договори, до яких долучено
Україну, є складовою частиною внутрішнього права та мають пряму дію.
Відповідно до статті 9 Конституції України, міжнародні договори, укладені
Україною, мають вищу юридичну силу порівняно з національними законами,
або мають пріоритетну силу.
У разі коли МПрП включає в себе іноземне право, що регулюється
міжнародним договором, до якого долучено Україну, такий договір може
бути використаний для встановлення змісту цього права. Окрім того, у
випадках, коли іноземне право не містить необхідної інформації про його
зміст, але існують міжнародні договори, які містять таку інформацію, можна
використовувати ці договори для встановлення змісту іноземного права.
Наприклад, у випадку, коли МПрП містить положення про захист
інтелектуальної власності, іноземне право, яке регулює таку справу, може
бути встановлене за допомогою міжнародних договорів, які регулюють
захист інтелектуальної власності, до яких долучено Україну, наприклад,
Паризькою конвенцією про охорону промислової власності.
Крім того, у разі коли МПрП стосується міжнародних відносин,
можуть бути використані міжнародні договори, які регулюють такі
відносини. Наприклад, якщо МПрП стосується транспортного права, то до
 16

встановлення змісту іноземного права можуть бути використані міжнародні

конвенції, що регулюють транспортні питання.[2]
Окрім цього, важливим аспектом використання міжнародних договорів
як джерела встановлення змісту іноземного права є те, що вони можуть бути
використані як інтерпретаційний матеріал. Тобто, якщо в МПрП є
незрозумілі або суперечливі положення, можна використовувати відповідні
положення міжнародного договору, який регулює ту ж проблему, для
тлумачення змісту іноземного права, що міститься в МПрП.
Зазначимо, що використання міжнародних договорів як джерела
встановлення змісту іноземного права в МПрП має свої особливості та
обмеження. Наприклад, не всі міжнародні договори мають пряму дію в
Україні або не всі міжнародні договори регулюють ті самі питання, що й
МПрП. Тому при використанні міжнародних договорів для встановлення
змісту іноземного права в МПрП необхідно дотримуватися певних критеріїв
та правил їх застосування.
Зважаючи на вищенаведене, можна зробити висновок, що міжнародні
договори можуть стати важливим джерелом встановлення змісту іноземного
права в МПрП. Оскільки договірна діяльність є однією з основних форм
міжнародного співробітництва, то включення до міжнародних договорів
норм іноземного права дає можливість покращити взаємовідносини між
державами та забезпечити захист прав іноземних підприємств та іноземних
інвесторів. У свою чергу, використання міжнародних договорів як джерела
встановлення змісту іноземного права в МПрП є важливим елементом
забезпечення правової стабільності та прогнозованості взаємодії держав у
галузі міжнародного бізнесу.[10]

2.3. Рішення міжнародних судів та арбітражів як джерело

встановлення змісту іноземного права в МПрП
 17

Ще одним важливим джерелом встановлення змісту іноземного права в

МПрП є рішення міжнародних судів та арбітражів. Міжнародні суди та
арбітражі здійснюють вирішення різноманітних спорів між державами та
підприємствами на міжнародному рівні, в тому числі спорів з питань
застосування іноземного права.
Рішення міжнародних судів та арбітражів можуть бути використані як
джерело встановлення змісту іноземного права в МПрП, оскільки вони
містять роз’яснення та інтерпретацію певних норм іноземного права. Крім
того, такі рішення можуть мати велику вагу при вирішенні судових спорів на
національному рівні, особливо якщо судовий орган розглядає справу,
пов’язану з тією ж галуззю права, що і спір, вирішений міжнародним судом
чи арбітражем.[1]
Окрім того, рішення міжнародних судів та арбітражів можуть бути
корисні для розробки нових положень та створення нових інструментів
міжнародного права, які відповідали б потребам сучасного світу та
відображали нові тенденції розвитку міжнародного бізнесу.
Отже, рішення міжнародних судів та арбітражів є важливим джерелом
встановлення змісту іноземного права в МПрП, яке може допомогти
забезпечити правову стабільність та прогнозованість взаємовідносин між
державами та підприємствами на міжнародному рівні.
Крім того, міжнародні суди та арбітражі також можуть видавати
рішення, що встановлюють зміст іноземного права в конкретних справах. Ці
рішення можуть стати важливим джерелом для встановлення змісту
іноземного права в МПрП.
Наприклад, рішення Міжнародного суду ООН щодо спору між
Україною та Росією щодо застосування Європейської конвенції про боротьбу
зі злочинами, пов'язаними з наркотиками та психотропними речовинами,
містить визначення змісту російського права щодо контролю за
переміщенням наркотиків. Це рішення може бути використане для
 18

встановлення змісту російського права у судовій практиці в інших справах з

питань контролю за наркотиками в контексті МПрП.[5]
Отже, рішення міжнародних судів та арбітражів можуть стати
важливим джерелом для встановлення змісту іноземного права в МПрП,
особливо у випадках, коли інші джерела не дають достатньої інформації
щодо змісту права іншої держави.
Також можуть бути корисні рішення національних судів інших держав,
які вирішують питання, пов'язані з іноземним правом. Ці рішення можуть
допомогти в розумінні змісту іноземного права та його застосуванні в
конкретній справі в МПрП.
Наприклад, рішення Суду Касації Франції щодо спадкового права може
бути корисним для встановлення змісту французького права про спадщину в
справах, пов'язаних із спадковими правами в МПрП. Рішення національних
судів інших держав можуть бути корисними, оскільки вони враховують
конкретні особливості іноземного права та їх застосування у практиці.
Отже, рішення міжнародних та національних судів можуть допомогти
в встановленні змісту іноземного права в МПрП. Врахування таких рішень у
судовій практиці допоможе забезпечити більш точне та обґрунтоване
застосування іноземного права в МПрП.
Окрім того, важливим джерелом встановлення змісту іноземного права
в МПрП є література і дослідження, які присвячені іноземному праву. Це
можуть бути наукові праці, монографії, статті в наукових журналах,
підручники та інші видання, які висвітлюють конкретне іноземне право та
його застосування в практиці.
Наприклад, при встановленні змісту англійського права у справі,
пов'язаній з контрактом, корисним джерелом може бути монографія
англійського юриста, який спеціалізується на контрактному праві, або стаття
у науковому журналі, яка присвячена аналізу рішень англійських судів у
подібних справах.[7]
 19

Отже, література та дослідження можуть бути важливим джерелом

інформації при встановленні змісту іноземного права в МПрП, оскільки вони
дозволяють отримати експертні оцінки та рекомендації від юристів, які
спеціалізуються на іноземному праві та мають багаторічний досвід його
застосування у практиці.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження можна зробити висновок про те,

що встановлення змісту іноземного права в міжнародному приватному праві
є досить складним процесом, оскільки необхідно враховувати різні джерела,
як внутрішнього, так і міжнародного права. Зокрема, до міжнародних джерел
можна віднести міжнародні договори та акти міжнародних організацій,
рішення міжнародних судів та арбітражів, а також принципи загального
міжнародного права. До внутрішніх джерел можна віднести законодавство та
судову практику країн, в яких діє іноземне право.
У процесі встановлення змісту іноземного права важливо враховувати,
що кожен спосіб має свої переваги та недоліки, і їх вибір залежить від
конкретних обставин кожної справи. Наприклад, якщо існують рішення
міжнародних судів з аналогічних справ, то це може бути більш переконливим
джерелом, ніж міжнародні договори, які не містять прямих зобов'язань щодо
даного питання.
Отже, встановлення змісту іноземного права є складним та
відповідальним процесом, який потребує ретельного вивчення різних джерел
права та їх обґрунтування. Від цього залежить вирішення суттєвих правових
питань, які виникають у міжнародній практиці та вимагають компетентного
підходу з боку юристів та суддів.
Один із підходів до вирішення питання встановлення змісту іноземного
права в МПрП полягає в застосуванні методу прямого вивчення іноземного
 20

права. Проте, на практиці цей метод не завжди є ефективним, оскільки може

вимагати значних зусиль і часу для вивчення іноземного права, а також може
зіткнутися з труднощами в збиранні інформації та здійсненні перекладу.
Тому існує ряд інших способів встановлення змісту іноземного права,
таких як використання джерел інформації, які містять відомості про іноземне
право, зокрема національні законодавства, міжнародні договори, рішення
міжнародних судів та арбітражів.
У курсовій роботі було досліджено різні способи встановлення змісту
іноземного права в МПрП, визначено переваги та недоліки кожного з них, а
також проаналізовано судову практику щодо встановлення змісту іноземного
права в Україні.
Отже, можна зробити висновок, що встановлення змісту іноземного
права в МПрП є складним і відповідальним процесом, який вимагає від
юристів глибоких знань з іноземного права та методів його встановлення.
Правильний вибір методу встановлення змісту іноземного права дозволить
досягти успішного вирішення справи в МПрП та забезпечити захист прав та
інтересів сторін у справі.
 21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кривенко С.В. Міжнародне приватне право: Навч. посібник. – К.:

Юрінком Інтер, 2006. – 416 с.
2. Бекетов О.В. Іноземне право: Навч. посібник. – К.: Знання України,
2010. – 688 с.
3. Самохвалова О.С. Міжнародне приватне право: Навчальний
посібник. – К.: Атіка, 2013. – 420 с.
4. Пустовіт А.В. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. –
Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2013. – 400 с.
5. Іващенко В.В. Іноземне право: Навчальний посібник. – К.: Знання,
2015. – 496 с.
6. Бакум З.В. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. – К.:
Кондор, 2015. – 528 с.
7. Бобрик С.М. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник. –
К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2017. – 752 с.
8. Варшавська конвенція про угоди міжнародної купівлі-продажу
товарів: національне законодавство та європейське право / за ред. О.І.
Полєва. – К.: Право, 2008. – 456 с.
9. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів:
національне законодавство та європейське право / за ред. О.І. Полєва. – К.:
Право, 2010. – 432 с.
 22

10. Кисельова, О. С. Міжнародне приватне право: підручник / О. С.

Кисельова. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К.: Видавничий дім "Ін Юре",
2018. – 872 с.
11. Ковальчук, І. В. Міжнародне приватне право: Навчальний
посібник / І. В. Ковальчук. – К.: Юрінком Інтер, 2015. – 264 с.
12. Козьменко, О. О. Міжнародне приватне право: підручник / О. О.
Козьменко, В. С. Павленко. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2016. – 616 с.
13. Мельник, Л. О. Міжнародне приватне право: підручник / Л. О.
Мельник, О. О. Молчанов. – К.: Видавництво Право, 2019. – 608 с.
14. Михайленко, А. В. Міжнародне приватне право: підручник / А. В.
Михайленко, І. Є. Бублик. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2015. – 704 с.
15. Самарін, Ю. О. Міжнародне приватне право: навчальний посібник /
Ю. О. Самарін, О. М. Висоцька. – К.: Атіка, 2014. – 560 с.
16. Стрижак, І. В. Міжнародне приватне право: підручник / І. В.
Стрижак, А. В. Михайленко. – 2-ге вид., перероб. та допов. – К.: Юрінком
Інтер, 2021. – 752 с.
17. Державний реєстр нормативно-правових актів України. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/st/uk
18. Кодекс законів про працю України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08
19. Конституція України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
20. Закон України "Про міжнародне приватне право". URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-14.