1

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………...……4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ..……5
1.1. Визначення поняття "правосвідомість" та її роль у
суспільстві……………………………………………………………………
...5
1.2. Аналіз факторів, що сприяють деформації
правосвідомості.6
1.3. Розгляд видів деформації правосвідомості (наприклад,
політична, етнічна, гендерна тощо)…………………………………….
…….8
РОЗДІЛ 2. ВИДИ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ……..…...10
2.1. Аналіз впливу політичних факторів на формування
правосвідомості…………………………………………………………..
…..10
2.2. Розгляд політичних тенденцій та їх вплив на сприйняття
законодавства та правових
норм…………………………………………….11
2.3. Визначення ролі ЗМІ та соціальних мереж у формуванні
політичної деформації
правосвідомості………………………………….....12
РОЗДІЛ 3. ОЗНАКИ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ…...
….13
3.1. Аналіз негативних змін у сприйнятті законів та правових
норм у зв'язку з деформацією
правосвідомості…………………………….13
3.2. Виявлення способів формування стереотипів та ілюзій, які
порушують об'єктивне сприйняття
права…………………………………..14
3.3. Розгляд можливих наслідків неправильного сприйняття
законів та правових
норм…………………………………………………….15
РОЗДІЛ 4. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕФОРМАЦІЇ
ПРАВОСВІДОМОСТІ………………………………………………………....17
4.1. Аналіз проблеми недостатньої правової грамотності та її
вплив на формування
правосвідомості……………………………………..17
4.2. Розгляд можливих причин недостатньої правової
грамотності та шляхів її
підвищення………………………………………..18
4.3. Визначення наслідків недостатньої правової грамотності
для правосвідомості та суспільства в
цілому…………………………………...20
 3

РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ДЕФОРМАЦІЇ

ПРАВОСВІДОМОСТІ………………………………………………………....22
5.1. Розгляд можливих шляхів підвищення рівня правової
грамотності
населення……………………………………………………….22
5.2. Аналіз досвіду країн, що досягли успіху в цьому
напрямку……………………………………………………………………..
.23
5.3. Розробка та впровадження ефективних програм з
підвищення правової грамотності на різних рівнях………………..
………24
ВИСНОВКИ……………………………………………………….……..27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..….28

ВСТУП
Деформація правосвідомості є однією з найбільш актуальних проблем
сучасного суспільства. Недостатній рівень правової грамотності населення,
зміна відношення до законів та правових норм, вплив ЗМІ та інших факторів
ведуть до формування стереотипів та ілюзій, які порушують об'єктивне
сприйняття права та можуть призвести до негативних наслідків для
суспільства.
Метою даної курсової роботи є вивчення проблеми деформації
правосвідомості, визначення її причин та ознак, а також розгляд шляхів її
подолання.
Актуальність теми полягає в тому, що правосвідомість є основою
правової культури суспільства та забезпечує здійснення правосуддя, а тому
важливо розуміти причини та наслідки деформації правосвідомості та
знаходити шляхи її подолання.
Завданням роботи є дослідження видів деформації правосвідомості,
визначення ознак деформації та її причин, а також аналіз шляхів підвищення
рівня правової грамотності населення та збільшення ролі ЗМІ у формуванні
правосвідомості.
 4

Об'єктом дослідження є деформація правосвідомості, а предметом -

причини виникнення деформації та шляхи її подолання.
Дослідження цієї проблеми має важливі наслідки для суспільства та
держави в цілому. Від відношення громадян до закону залежить ефективність
дії правової системи, а також рівень розвитку демократії та прав людини в
країні. Дана курсова робота може стати корисним джерелом інформації для
студентів, викладачів та всіх, хто зацікавлений у питаннях правової
грамотності та розвитку правосвідомості у сучасному суспільстві.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ

1.1. Визначення поняття "правосвідомість" та її роль у
суспільстві

Правосвідомість - це система знань, переконань, уявлень та ставлень

особистості щодо законів, прав та обов'язків, які регулюють відносини в
суспільстві. Правосвідома особистість повинна знати свої права та обов'язки,
розуміти їх значення та відповідальність за їх порушення.
Роль правосвідомості у суспільстві полягає в тому, що вона є основою
правової культури та забезпечує здійснення правосуддя. Правосвідоме
суспільство має високий рівень дотримання законів, а це сприяє
забезпеченню прав та свобод громадян, захисту від злочинності та безпеки в
суспільстві в цілому. Крім того, високий рівень правосвідомості позитивно
впливає на розвиток демократії, громадянського суспільства та економіки
країни.
Правосвідомість також має важливе значення для забезпечення
правової держави. Якщо громадяни мають достатні знання про свої права та
обов'язки, то вони можуть вимагати від влади їх дотримання, а також
 5

контролювати дії правоохоронних та судових органів. Це є важливим

елементом балансу влади та гарантією правової безпеки громадян.
Крім того, правосвідомість має соціальний аспект, оскільки вона
сприяє підвищенню рівня культури та моралі в суспільстві. Знання про права
та обов'язки допомагає людям розуміти важливість поважання прав інших,
уникати конфліктів та сприяє взаємному розумінню.
Отже, правосвідомість має велике значення для забезпечення
стабільності, порядку та розвитку суспільства в цілому, а також для захисту
прав та свобод кожного громадянина[3].

1.2. Аналіз факторів, що сприяють деформації

правосвідомості

Будь яка деформація сприймається людиною як щось неправильне,

небажане, пошкоджене, як будь-якого роду дефект. Усім явищам властива
якась деформація, внаслідок їх функціонування, але не завжди ця зміна є
нормальною і бажаною, тим паче, коли це зміна у ставленні людини до
права. 
Вже не одне століття вченими вивчається феномен правосвідомості
людини. І як наслідок, у сучасній науковій літературі існує безліч дефініцій
цього поняття. Волинка К.Г. дає йому таке визначення: «правосвідомість − це
специфічна форма суспільної свідомості, система відображення правової
дійсності у формі юридичних знань, оцінок, правових установок, ціннісних
орієнтацій, які визначають поведінку людей в юридично значимих
ситуаціях»[1]. 
Дослідження правосвідомості не можна вважати цілком завершеними,
адже суспільство повсякчас зазнає трансформацій, особливо на сучасному
етапі його розвитку. Сьогодні потік інформації є настільки великим, що 
 6

пріорітети, ідеї та погляди можуть змінюватись надзвичайно швидко, у тому

числі в правничій сфері. Тому питання правосвідомості людини постає
досить гостро, та викликає неабиякий інтерес. 
Внаслідок розвитку постіндустріального суспільства та виникнення
нових поглядів і ставлення до права, правова свідомість людей зазнає значної
деформації.
Деформація правосвідомості – це соціально-правове явище, що
характеризується зміною його стану, під час якої у носіїв формуються певні
ідеї, уявлення, погляди, знання, почуття і настрої, переживання та емоції, які
викривлено відображають дійсність і виражають негативне ставлення до
діючого права, законності і правопорядку [3]. 

Ю. Калиновський зазначає, що деформації правосвідомості «являють

собою викривлення форми та змісту правових настанов, навичок та звичок»
[2].
Збільшення злочинності та інших правопорушень, які виникли
врезультаті кризи політичної, економічної та соціальної систем українського
суспільства, сприяли більш глибокому вивченню природи деформації
правосвідомості та її стану в Україні.  
Наразі проблема деформацій правової свідомості недостатньо вивчена,
через відсутність єдиного підходу. Найпоширеніші її форми: правовий
інфантилізм, правовий нігілізм, правовий фетишизм і перероджена
правосвідомість. Ці негативні явища відрізняються між собою рівнем
деформованості поглядів у сфері права, а також за ступенем поширеності у
свідомості суспільства. Незалежно від того, що суспільна небезпека різних
форм і видів деформації правової свідомості неоднакова, всі вони негативно
впливають на поведінку їх носіїв та, остаточно, негативно позначаються на
стані законності й правопорядку в нашій країні. 
Правовий нігілізм є найбільш істотним проявом деформації
правосвідомості та найбільш поширеним в Україні. Цей правовий феномен
 7

породжується рядом суб'єктивних і негативних чинників. Однією з причин

цього негативного прававого явища є криза в економічній і політичній
сферах суспільства, адже інфляція, боротьба за владу, відсутність
професіоналізму органів державної влади і місцевого самоврядування,
роблять значну частину населення незахищеною і підривають її довіру до
існуючої влади. Також до чинників, які сприяють деформації правової
свідомості можна віднести недосконалість законодавства і неефективність
правозастосовної діяльності, – оце все призводить до зневіри суспільства в
об'єктивності та справедливості законів, а також дій судових та
правоохоронних органів. Така зневіра породжує бажання обійти закон  та
уникнути юридичної відповідальності. Не менш важливим у формуванні та
деформації правової свідомості людини є її власні переконання, а також
пріорітети, ідеї, та емоції її оточення. Людина своєю свідомістю здатна
впливати на переконання й інших людей в суспільстві. З цього можна
зробити висновок, що надзвичайно важливим чинником у формуванні
позитивної правосвідомості є правове виховання, внаслідок  неякісного
виконання якого відбувається деформація правосвідомості людини. 
Однією з причин повільного подолання деформацій суспільної
правосвідомості в Україні є нерозвиненість громадянського суспільства та
низький рівень правової культури наших співгромадян. У наш час ще зовсім
мало громадян, які цікавляться своїми правами, та рівнем їх реалізації. Деякі
із людей ще тільки вчаться користуватися своїми правами та їх відстоювати.
Таким чином, будь-яка боротьба громадян за свободу сприяє подоланню
деформації правосвідомості. Натомість держава зі свого боку теж повинна
протидіяти такій деформації шляхом так званої «профілактики».
Профілактика повинна відповідати принципу «не нашкодь», має проводитись
згідно з чинним законодавством та існуючими у суспільстві моральними
нормами; максимально враховувати права і свободи людини та громадянина;
втілюватись у життя висококваліфікованими професіоналами, волонтерами,
які пройшли попередню підготовку та стажування.
 8

Як висновок можна стверджувати про те, що для того щоб

правосвідомість суспільства була здоровою, а темпи побудови правової
держави зростали, громадянам необхідно реалістично оцінювати закони і їх
роль, дотримуватися вимог законодавства та постійно підвищувати свій
рівень правової культури. В боротьбі з деформацією правосвідомості
громдян зацікавлені як самі громадяни, так і держава, тому застосування
різноманітних правових заходів дозволить зменшити прояви правового
нігілізму та інших видів деформації суспільної правосвідомості в державі.

1.3. Розгляд видів деформації правосвідомості (наприклад,

політична, етнічна, гендерна тощо)

Правосвідомість є складною і многогранною категорією, яка включає в

себе багато аспектів. Деформація правосвідомості може бути спричинена
різними факторами, включаючи політичну, етнічну, гендерну, соціальну,
культурну та інші фактори. Розглянемо основні види деформації
правосвідомості:
1. Політична деформація правосвідомості - це спотворення змісту
права заради політичних мотивів або інтересів. Це може бути спричинено
намаганням змінити закони або їх інтерпретацію з метою досягнення певних
політичних цілей. Прикладом можуть бути закони, які обмежують право на
свободу слова або свободу зібрання.
2. Етнічна деформація правосвідомості - це спотворення права з
метою дискримінації людей на етнічній основі. Це може проявлятися у
прийнятті законів, які обмежують права певних етнічних груп, або у
здійсненні дискримінації на основі етнічної приналежності у судових
рішеннях.
 9

3. Гендерна деформація правосвідомості - це спотворення права з

метою дискримінації людей на основі їхньої статі. Це може проявлятися у
прийнятті законів, які обмежують права жінок або надають переваги
чоловікам, або у здійсненні дискримінації на основі статі у судових
рішеннях.
4. Соціальна деформація правосвідомості - це спотворення права з
метою дискримінації людей на основі їхнього соціального становища. Це
може проявлятися у при йнятті законів, які обмежують права бідних або
надають переваги багатим, або у здійсненні дискримінації на основі
соціального становища у судових рішеннях.
Культурна деформація правосвідомості - це спотворення права з
метою впливу на культурний контекст суспільства. Це може проявлятися
у прийнятті законів, які підтримують певну культуру або релігію на шкоду
іншим, або у здійсненні дискримінації на основі культурних або
релігійних поглядів у судових рішеннях.
Основна причина деформації правосвідомості полягає у тому, що
люди не завжди дотримуються принципів права, або інтерпретують їх
залежно від власних інтересів і переконань. Це може призвести до
спотворення правосуддя, нерівності та дискримінації. Для запобігання
деформації правосвідомості необхідно дотримуватися принципів права,
забезпечувати доступ до правосуддя всім громадянам без дискримінації,
та здійснювати ефективний контроль за дотриманням правових норм[9].

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ

2.1. Аналіз впливу політичних факторів на формування
правосвідомості

Політичні фактори можуть впливати на формування правосвідомості на

різних рівнях, включаючи законодавчий, судовий та адміністративний.
 10

Законодавчий рівень: політичні фактори можуть впливати на створення

законів, які регулюють питання права. Наприклад, політичні партії можуть
мати різні погляди на різні аспекти права, такі як свобода слова, право на
власність, право на працю тощо. Тому, коли політичні партії змінюються,
закони також можуть змінюватися. Це може призвести до деформації
правосвідомості, якщо нові закони призводять до обмеження прав, які раніше
були захищені.
Судовий рівень: політичні фактори можуть впливати на роботу судів та
їхні рішення. Наприклад, політичні партії можуть сприяти призначенню
суддів, які мають певні погляди на право, що може вплинути на рішення, які
вони приймають. Також, політичний тиск може впливати на судові рішення,
що може призвести до неправомірних рішень та деформації правосвідомості.
Адміністративний рівень: політичні фактори можуть впливати на дії
органів влади, які забезпечують дотримання законів та прав людей.
Наприклад, уряд може змінювати правила та політику щодо захисту прав
громадян. Якщо нові правила та політика обмежують права людей, це може
призвести до деформації правосвідомості.
Отже, політичні фактори можуть впливати на формування
правосвідомості на різних рівнях та в різних аспектах, що може призводити
до деформації правосвідомості, якщо цей вплив призводить до обмеження
прав людей та змін в законах, які не захищають прав громадян. Тому
важливо, щоб політичні процеси та рішення забезпечували захист прав
людей та дотримання принципів правосуддя. З цією метою, громадяни
повинні бути активними учасниками політичного процесу, стежити за
роботою законодавчих органів та судів, і вимагати дотримання їхніх прав та
свобод[11].

2.2. Розгляд політичних тенденцій та їх вплив на

сприйняття законодавства та правових норм
 11

Політичні тенденції можуть мати значний вплив на сприйняття

законодавства та правових норм. Оскільки політичні партії можуть мати різні
погляди на різні аспекти права, законодавство може змінюватися в
залежності від того, яка політична сила знаходиться при владі.
Наприклад, одна політична партія може бути нахильна до змін в
законодавстві, щоб забезпечити більш жорстокі кримінальні кари. Інша
політична партія може прагнути до більш ліберальних підходів до
кримінальної юстиції та протистояти принципу "жорсткі кари". Ці різні
підходи можуть призвести до змін у законодавстві, що може вплинути на
сприйняття правових норм.
Крім того, політичні тенденції можуть впливати на те, які закони і
норми вважаються важливими і виконуються. Наприклад, якщо певна
політична сила не підтримує певні правові норми, то вони можуть бути
ігноровані або недостатньо виконуватися, що може призвести до порушення
прав людей.
Також, політичні тенденції можуть впливати на інтерпретацію законів і
правових норм. Наприклад, якщо певна політична сила прагне до зміни
певного правового стандарту, то може відбутися зміна способу його
тлумачення, що може призвести до зміни правової практики.
Отже, політичні тенденції можуть мати великий вплив на сприйняття
законодавства та правових норм. Правова система повинна бути стійкою до
змін політичних влад, щоб забезпечити стабільність правосуддя та захист
прав людей[13].

2.3. Визначення ролі ЗМІ та соціальних мереж у формуванні

політичної деформації правосвідомості

ЗМІ та соціальні мережі відіграють важливу роль у формуванні

політичної деформації правосвідомості. На жаль, часто ЗМІ та соціальні
 12

мережі можуть використовувати свою владу та вплив, щоб домінувати думку

громадськості та змінювати сприйняття законодавства та правових норм.
ЗМІ та соціальні мережі можуть створювати неправдиві або
перекручені інформаційні матеріали, які відображають тільки один погляд на
питання, не враховуючи інші точки зору. Це може призвести до того, що
громадськість формує свою думку на основі неповної або спотвореної
інформації.
Крім того, ЗМІ та соціальні мережі можуть бути залучені до поширення
фейкових новин та інформації, яка містить неправдиві дані про
законодавство та правові норми. Це може призвести до того, що
громадськість вважає неправильні положення законодавства правильними,
що сприяє політичній деформації правосвідомості.
Крім того, ЗМІ та соціальні мережі можуть бути використані для
поширення негативних стереотипів та брехливих стверджень про окремі
групи людей, які порушують їхні права та свободи. Це може призвести до
формування негативного ставлення до цих груп та обмеження їх прав.
Отже, роль ЗМІ та соціальних мереж у формуванні політичної
деформації правосвідомості є значною. Важливо розвивати критичне
мислення та аналітичні навички серед громадськості, щоб вони могли
критично оцінювати інформацію, яку вони отримують з ЗМІ та соціальних
мереж. Також важливо, щоб ЗМІ та соціальні мережі відповідально
виконували свою роль інформаційних посередників та не зловживали своєю
владою та впливом на громадськість. Регулювання ЗМІ та соціальних мереж
має бути здійснене з метою забезпечення дотримання їх етичних та
професійних стандартів, а також забезпечення доступності точної та
достовірної інформації[14].
РОЗДІЛ 3. ОЗНАКИ ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ
3.1. Аналіз негативних змін у сприйнятті законів та
правових норм у зв'язку з деформацією правосвідомості
 13

Деформація правосвідомості може призвести до негативних змін у

сприйнятті законів та правових норм, які впливають на життя громадян. Ось
декілька прикладів таких змін:
1. Неправильне тлумачення законів. Якщо громадськість має
неправильне розуміння законів та правових норм, це може призвести до того,
що вони використовують закони неправильно або порушують їх, не
розуміючи наслідків своїх дій. Наприклад, якщо громадськість вважає, що
власник має право заборонити в'їзд на свою територію будь-якій людині, то
це може призвести до порушення прав людей на свободу переміщення.
2. Неспроможність захистити свої права. Якщо громадськість не
розуміє своїх прав та не вміє їх захищати, то це може призвести до того, що
їхні права будуть порушуватися безкарно. Наприклад, якщо громадськість не
знає, що має право на звернення до суду за захистом своїх прав, то вони
можуть бути обмануті або позбавлені своїх прав без належного захисту.
3. Нерівність перед законом. Якщо громадськість не розуміє
правових норм та їхнього застосування, це може призвести до нерівності
перед законом. Наприклад, якщо влада використовує неправомірні методи
для затримання та судового переслідування людей, то це може призвести до
того, що деякі групи людей стають об'єктом безпідставних переслідувань,
тоді як інші залишаються безкарними за свої дії.
Отже, деформація правосвідомості може призвести до того, що
громадськість не розуміє своїх прав та обов'язків, неправильно застосовує
закони, порушує права інших людей, а також може призвести до нерівності
перед законом. Це може мати серйозні наслідки для суспільства в цілому, так
як правосуддя є одним з основних засобів захисту прав і свобод громадян.
Тому важливо зробити все можливе, щоб зберегти та підтримувати високий
рівень правової культури серед населення і забезпечити доступ до
правосуддя для всіх громадян[15].
 14

3.2. Виявлення способів формування стереотипів та ілюзій,

які порушують об'єктивне сприйняття права

Стереотипи та ілюзії можуть порушувати об'єктивне сприйняття права,

оскільки вони можуть спотворювати сприйняття фактів та подій і впливати
на рішення людей.
Деякі зі способів формування стереотипів та ілюзій, що порушують
об'єктивне сприйняття права, можуть включати наступні:
1. Загальність. Люди можуть формувати загальні стереотипи про
певні групи людей, які можуть впливати на їхнє рішення. Наприклад,
стереотип про те, що всі політики корупціонери, може призвести до
небажання голосувати на виборах.
2. Медіа. Засоби масової інформації можуть створювати стереотипи
про певні групи людей або ситуації, які можуть впливати на сприйняття
законів та правових норм. Наприклад, медіа можуть створювати ілюзії про
безпеку в місті, яка може не відповідати реальності.
3. Дискримінація. Дискримінаційні стереотипи можуть призводити
до неправильного сприйняття законів та правових норм, оскільки вони
можуть призвести до негативних стереотипів про певні групи людей.
Наприклад, стереотип про те, що люди з певною національністю є
криміналами, може призвести до негативних дій відносно цих людей.
4. Особистий досвід. Особистий досвід може призвести до
створення стереотипів, які можуть впливати на сприйняття права. Наприклад,
якщо людина була пожертвою злочину, вона може формувати стереотипи
про певні групи людей, які можуть впливати на їхнє рішення.
5. Соці альний контекст. Соціальний контекст, такий як культура
або релігія, може впливати на стереотипи та ілюзії, які впливають на
сприйняття права. Наприклад, стереотип про те, що жінки повинні бути
домогосподарками, може призвести до негативних дій відносно жінок, які
бажають працювати в певних професіях.
 15

Уникнення цих стереотипів та ілюзій може бути важливим для

забезпечення об'єктивного сприйняття права. Це може включати критичне
мислення та дослідження фактів, а також усвідомлення своїх власних
стереотипів та ілюзій. Крім того, важливо відстоювати рівність та
дотримуватися принципів справедливості та правової держави[17].

3.3. Розгляд можливих наслідків неправильного сприйняття

законів та правових норм

Неправильне сприйняття законів та правових норм може мати серйозні

наслідки, які можуть вплинути на індивідів, групи та суспільство в цілому.
Деякі можливі наслідки неправильного сприйняття законів та правових норм
включають:
1. Порушення прав та свобод. Якщо індивід або група неправильно
сприймає закони та правові норми, це може призвести до порушення прав та
свобод інших людей. Наприклад, якщо людина вважає, що національні
меншини не мають прав на деякі послуги або можливості, це може призвести
до дискримінації та порушення їх прав.
2. Виникнення конфліктів. Неправильне сприйняття законів та
правових норм може спричинити конфлікти між людьми та групами.
Наприклад, якщо людина неправильно сприймає закони про власність, це
може призвести до конфлікту з сусідами або бізнес-партнерами.
3. Зловживання владою. Якщо люди неправильно сприймають
закони та правові норми, це може спричинити зловживання владою.
Наприклад, якщо політик неправильно сприймає закони про корупцію, це
може призвести до зловживання владою та порушення закону.
4. Створення неправдивої інформації. Неправильне сприйняття
законів та правових норм може призвести до створення неправдивої
інформації та міфів. Наприклад, якщо люди неправильно сприймають закони
 16

про міграцію, це може призвести до створення неправдивих стереотипів про

іммігрантів.
5. Порушення правової системи. Неправильне сприйняття законів та
правових норм може пору шити правову систему в цілому. Якщо люди не
розуміють, як працює правова система та які є її основні принципи, це може
призвести до порушення правопорядку та загрози безпеці громадян.
Загострення проблем. Неправильне сприйняття законів та правових
норм може призвести до загострення проблем. Наприклад, якщо люди
неправильно сприймають закони про захист навколишнього середовища,
це може призвести до забруднення навколишнього середовища та загрози
здоров'ю громадян.
Узагальнюючи, неправильне сприйняття законів та правових норм
може мати серйозні наслідки для індивідів, груп та суспільства в цілому.
Тому важливо забезпечити належну освіту та інформаційну підтримку,
щоб люди могли розуміти та дотримуватися законів та правових норм[19].

РОЗДІЛ 4. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДЕФОРМАЦІЇ

ПРАВОСВІДОМОСТІ
4.1. Аналіз проблеми недостатньої правової грамотності та її
вплив на формування правосвідомості

Проблема недостатньої правової грамотності є однією з найбільш

актуальних в сучасному світі. Інформаційна перенасиченість, незрозумілість
законів та правових норм, а також недостатня освіченість громадян у цій
 17

галузі призводять до того, що люди часто не знають своїх прав і не можуть їх

захищати.
Недостатня правова грамотність також впливає на формування
правосвідомості громадян. Правосвідомість - це знання людьми своїх прав та
обов'язків, здатність їх вимагати та захищати, а також повага до прав інших
людей.
Якщо людина не має достатньої правової грамотності, вона може не
розуміти, чому її права порушуються, і не знати, як реагувати на такі
ситуації. Це може призвести до відчуття безпорадності та відмови від вимоги
своїх прав.
Крім того, недостатня правова грамотність може спричинити
порушення прав інших людей. Наприклад, якщо людина не знає законів про
насильство в сім'ї, вона може не звернути увагу на насильство, що
відбувається в її сім'ї, або не знати, як правильно реагувати на це.
Також, недостатня правова грамотність може стати причиною
поширення правових помилок та неправильного розуміння законів серед
населення. Це може призвести до поширення неправдивої інформації та
спотворення смислу законів та правових норм.
Отже, недостатня правова грамотність має серйозний вплив на
формування правосвідомості громадян, яке є необхідною складовою
розвитку суспільства[1].
Для подолання проблеми недостатньої правової грамотності необхідно
забезпечити доступність та зрозумілість правової інформації для населення.
Для цього можна проводити різноманітні навчальні заходи, включаючи
семінари, тренінги та курси з правової грамотності для широкої аудиторії.
Крім того, важливо розвивати інформаційну базу та електронні ресурси
з правової інформації, щоб кожен мав можливість знайти необхідну
інформацію про свої права та обов'язки. Надзвичайно важливим є розвиток
інформаційно-комунікаційних технологій, які можуть допомогти зробити
правову інформацію більш доступною та зрозумілою для громадян.
 18

Також важливо проводити роботу з молоддю та дітьми, включаючи

правову освіту у шкільні програми, щоб забезпечити формування правової
культури та правосвідомості вже на ранніх етапах життя.
Крім того, державні органи мають забезпечувати доступність та
зрозумілість законів та правових норм. Необхідно розробляти законодавство,
яке було б зрозумілим та доступним для кожного громадянина, а також
проводити роботу з мас-медіа та журналістами, щоб забезпечити правильне
та об'єктивне відображення правової ситуації в країні[2].

4.2. Розгляд можливих причин недостатньої правової

грамотності та шляхів її підвищення

Існує декілька можливих причин недостатньої правової грамотності та

способів її підвищення. Деякі з них:
1. Недостатність освіти та інформації про закони та права: багато
людей не мають доступу до інформації про законодавство та права, і це може
призвести до недостатньої правової грамотності. Шляхом вирішення цієї
проблеми може бути забезпечення доступу до інформації та забезпечення
відповідної освіти про права та закони.
2. Складність законів та правових норм: іноді закони та правові
норми є дуже складними для зрозуміння, навіть для осіб з високою освітою.
Це може призвести до того, що люди не знають своїх прав та обов'язків.
Шляхом вирішення цієї проблеми може бути спрощення законодавства та
правових норм та їх пояснення у доступній формі.
3. Недостатність взаємодії з правовою системою: деякі люди не
мають досвіду взаємодії з правовою системою, і це може призвести до того,
що вони не знають, як вимагати свої права. Шляхом вирішення цієї проблеми
може бути забезпечення доступу до юридичних консультантів та інших
правових послуг.
 19

4. Недостатність мотивації: деякі люди можуть не бачити користі у

знанні законів та прав. Шляхом вирішення цієї проблеми може бути
створення програм, які показують користь у правовій грамотності,
наприклад, відео про права та закони, які захищають людей.
5. Культурні різниці: в деяких культурах права та обов'язки можуть
розумітися по- різному, що може призвести до недостатньої правової
грамотності. Шляхом вирішення цієї проблеми може бути проведення
культурологічних заходів, які допоможуть зрозуміти різниці між культурами
та правові системи[4].
Одним зі способів підвищення правової грамотності може бути
проведення навчальних курсів, семінарів та тренінгів. Такі заходи можуть
бути організовані в школах, університетах, громадських організаціях,
державних установах та інших місцях, де люди мають можливість отримати
необхідну освіту про права та закони. Також можна залучати до проведення
таких заходів юристів та інших правових експертів.
Іншим способом підвищення правової грамотності може бути
забезпечення доступу до інформації про законодавство та права. Це може
бути здійснене через розміщення інформації на державних веб-сайтах,
видання брошур, буклетів, а також проведення рекламних кампаній на тему
прав та законів.
Крім того, можна залучати до розвитку правової грамотності мас-медіа,
наприклад, телебачення, радіо, інтернет-ресурси. Інформаційні програми,
документальні фільми, репортажі можуть допомогти у збільшенні
обізнаності громадян про права та закони.
Недостатня правова грамотність є серйозною проблемою, яка може
впливати на життя людей та суспільство в цілому. Підвищення правової
грамотності через доступ до інформації, освіту та інші засоби може
допомогти зменшити негативний вплив цієї проблеми на суспільство та
покращити правову культуру в цілому. Однак, важливо зазначити, що
підвищення правової грамотності повинно бути постійним процесом,
 20

оскільки законодавство та правові норми постійно змінюються, а також різні

суспільні проблеми потребують нових підходів та рішень. Тому, наряду з
проведенням культурологічних заходів та навчальних програм, важливо
забезпечувати доступ до актуальної інформації про права та закони, а також
просувати правову культуру через мас-медіа та інші засоби комунікації[6].

4.3. Визначення наслідків недостатньої правової

грамотності для правосвідомості та суспільства в цілому

Недостатня правова грамотність може мати негативний вплив на

правосвідомість та суспільство в цілому, особливо в таких аспектах:
1. Порушення прав та свобод громадян: Недостатня правова
грамотність може призвести до незнання своїх прав та свобод громадянами,
що може викликати порушення цих прав та свобод.
2. Нездатність захистити свої права в суді: Недостатня правова
грамотність може призвести до нездатності громадян захистити свої права та
інтереси у суді, що може відбитися на їхньому правовому статусі та
матеріальному стані.
3. Розповсюдження корупції: Недостатня правова грамотність може
призвести до поширення корупції, оскільки люди можуть не знати своїх прав
та не мати достатніх знань про закони, що забезпечують прозорість та
законність взаємодії з державними установами.
4. Зростання кримінальності: Недостатня правова грамотність може
призвести до зростання кримінальності, оскільки люди можуть не знати своїх
прав та не знати, що деякі дії є незаконними.
5. Зниження рівня довіри до правосуддя: Недостатня правова
грамотність може призвести до зниження рівня довіри громадян до
правосуддя, оскільки вони можуть не розуміти процедури та не мати
достатніх знань про закони, що може викликати недовіру до судової системи.
 21

Зростання соціальної напруженості: Недостатня правова грамотність

може призвести до зростання соціальної напруженості, оскільки громадяни
можуть не знати своїх прав та свобод, що може викликати конфлікти між
ними та іншими людьми або владними структурами.
В цілому, недостатня правова грамотність може призвести до
порушення законності та порядку в суспільстві, а також до зниження довіри
громадян до державних установ та правосуддя. Це може вплинути на
соціальний клімат, економіку, безпеку та стабільність країни. Тому, важливо
підтримувати та розвивати правову грамотність усіх громадян для
забезпечення стабільного та процвітаючого суспільства[8].

РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ДЕФОРМАЦІЇ

ПРАВОСВІДОМОСТІ
5.1. Розгляд можливих шляхів підвищення рівня правової
грамотності населення

Підвищення рівня правової грамотності населення є важливим

завданням для будь-якої країни, оскільки це допомагає забезпечити
законність, правову державу та захист прав та свобод громадян. Ось деякі
можливі шляхи підвищення рівня правової грамотності населення:
 22

1. Запровадження правової освіти в школах: Вивчення основ права

та правової системи має бути частиною загальної освіти, щоб допомогти
молодій генерації зрозуміти їхні права та свободи та навчити їх
дотримуватись законів.
2. Організація правових курсів та семінарів: Уряд та різні правові
організації можуть проводити курси та семінари з права для дорослого
населення, щоб допомогти їм зрозуміти їхні права та обов'язки, а також
дізнатись про закони та правові процедури.
3. Посилення роботи засобів масової інформації: Засоби масової
інформації можуть відігравати важливу роль у підвищенні правової
грамотності населення, публікуючи матеріали про закони, права та свободи
громадян та діючі правові процедури.
4. Забезпечення доступу до правової інформації: Організації можуть
забезпечити доступ до правової інформації для громадян, таку як онлайн-
бази даних, буклети та інші матеріали, щоб допомогти громадянам зрозуміти
їхні права та свободи.
5. Розширення доступу до правосуддя: Доступ до правосуддя є
важливим елементом правової грамотності, оскільки громадяни повинні
знати, як захищати свої права та інтереси. Розширення доступу до
правосуддя може включати підвищення доступності судових послуг, надання
правової допомоги та підтримки для громадян, які не можуть собі це
дозволити[10].
Залучення громадськості до процесу прийняття рішень: Залучення
громадськості до процесу прийняття рішень може сприяти збільшенню рівня
правової грамотності населення, оскільки громадяни зможуть дізнатись про
законопроекти та розуміти їх вплив на їхні права та свободи. Це може бути
досягнуто через публічні консультації та відкриті дебати.
Загалом, підвищення рівня правової грамотності населення є важливою
задачею для будь-якої країни. Запровадження правової освіти в школах,
організація правових курсів та семінарів, посилення роботи засобів масової
 23

інформації, забезпечення доступу до правової інформації, розширення

доступу до правосуддя та залучення громадськості до процесу прийняття
рішень - це деякі із можливих шляхів підвищення рівня правової грамотності
населення.

5.2. Аналіз досвіду країн, що досягли успіху в цьому

напрямку

Країни, що досягли успіху в підвищенні рівня правової грамотності

населення, зазвичай використовують комплексний підхід, який включає такі
елементи, як правова освіта, доступ до правової інформації та засобів
правової захисту, а також посилення ролі громадських організацій та засобів
масової інформації. Ось декілька прикладів країн, що досягли успіху в цьому
напрямку:
1. Фінляндія: Фінляндія вважається однією з країн з найвищим
рівнем правової грамотності населення. У Фінляндії правова освіта є
обов'язковою складовою загальної освіти, а також доступ до правової
інформації забезпечується через спеціальні центри права, які надають
консультації та підтримку громадянам.
2. Японія: Японія також відома своїм високим рівнем правової
грамотності. У Японії законодавча влада забезпечує підвищення рівня
правової грамотності населення шляхом проведення курсів та семінарів для
громадян та підприємств.
3. Німеччина: Німеччина забезпечує підвищення рівня правової
грамотності населення шляхом забезпечення доступу до правової інформації
та захисту прав громадян. Наприклад, у Німеччині існують спеціальні центри
правової допомоги, які надають консультації та підтримку громадянам, а
також громадські організації, які займаються правовою допомогою та
освітою.
 24

4. Канада: Канада також відома своїм високим рівнем правової

грамотності. У Канаді підвищення рівня правової грамотності населення
забезпечується через програми правової освіти в школах та університетах, а
також через спеціальні організації, які надають безкоштовну правову
допомогу та консультації громадянам. Крім того, Канада активно
використовує засоби масової інформації та інтернет для поширення правової
інформації та залучення громадян до участі у правовій діяльності.
Усі ці країни активно сприяють підвищенню рівня правової
грамотності населення шляхом створення доступної та зрозумілої правової
інформації, надання правової допомоги та консультацій, а також заохочення
громадської участі у правовій діяльності[12].

5.3. Розробка та впровадження ефективних програм з

підвищення правової грамотності на різних рівнях

Розробка та впровадження ефективних програм з підвищення правової

грамотності може бути виконана на різних рівнях: національному,
регіональному та місцевому рівнях.
Національний рівень:
 Забезпечення доступу до правової інформації через створення і
підтримку спеціальних центрів права, які надають консультації та
інформацію громадянам.
 Розробка та здійснення програм правової освіти для різних груп
населення, включаючи дітей, молодь, дорослих та людей похилого віку.
 Створення і підтримка громадських організацій та фондів, які
займаються правовою допомогою та освітою.
Регіональний рівень:
 Розробка та впровадження програм підвищення правової
грамотності для різних груп населення на рівні регіонів або провінцій.
 25

 Забезпечення доступу до правової інформації та консультацій

через створення місцевих центрів права.
 Співпраця з місцевими громадськими організаціями та фондами
для здійснення програм правової освіти та допомоги громадянам.
Місцевий рівень:
 Забезпечення доступу до правової інформації та консультацій
через створення місцевих центрів права або шляхом надання інформації в
місцевих органах влади та організаціях.
 Розробка та здійснення програм правової освіти для мешканців
місцевості, зокрема, для дітей та молоді.
 Співпраця з місцевими громадськими організаціями та фондами
для здійсн ення програм правової допомоги та підтримки громадян[20].
Важливою складовою розробки та впровадження ефективних
програм з підвищення правової грамотності є оцінка їх ефективності та
корисності. Для цього можна проводити опитування та аналіз даних про
зміну поведінки та знань громадян щодо правових питань до та після
участі в програмах. Такі дослідження допоможуть виявити сильні та
слабкі сторони програм та покращити їх.
Розробка та впровадження ефективних програм з підвищення
правової грамотності є важливим завданням для будь-якої країни. Це
допоможе забезпечити громадянам доступ до правової інформації та
консультацій, зробити їх більш свідомими та активними учасниками
суспільного життя, а також зміцнити демократичні та правові засади в
країні[14].
 26

ВИСНОВКИ

У результаті виконання курсової роботи можна зробити висновок, що

деформація правосвідомості є актуальною проблемою в сучасному
суспільстві. Основними причинами деформації правосвідомості є
недостатній рівень правової освіти та свідомої поведінки, а також відсутність
довіри до правосуддя та системи правосуддя загалом.
Одним із шляхів подолання деформації правосвідомості є
впровадження ефективних програм з підвищення правової грамотності на
різних рівнях: національному, регіональному та місцевому рівнях. Доцільним
є здійснення таких заходів, як створення та підтримка центрів права,
розробка та здійснення програм правової освіти для різних груп населення,
співпраця з громадськими організаціями та фондами, забезпечення доступу
до правової інформації та консультацій.
 27

Застосування цих заходів може сприяти зміцненню правової культури

суспільства та підвищенню рівня правосвідомості громадян, що забезпечить
ефективнішу роботу правоохоронних та правоохоронних органів, сприятиме
розвитку правової держави та зміцненню правового поля в країні.
Таким чином, в подоланні деформації правосвідомості важливу роль
відіграє підвищення рівня правової освіти та забезпечення доступу до
правової інформації. Необхідно активно сприяти формуванню правової
культури у суспільстві та підвищенню довіри до правосуддя. Досягнення цієї
мети можливе завдяки розробці та впровадженню ефективних програм з
підвищення правової грамотності, які повинні бути спрямовані на різні групи
населення. Це забезпечить більш ефективну роботу правоохоронних та
правоохоронних органів, покращення якості життя громадян, а також
зміцнення правового поля в країні.
 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Глобальний індекс сприйняття корупції 2021. Transparency

International. URL: https://www.transparency.org/en/cpi/2021/index/nzl
(дата звернення: 25.04.2023).
2. Гончаренко, І. І. (2020). Злочини у сфері інформаційних
технологій: нормативно-правове регулювання та боротьба.
Міжнародний науковий журнал "Інтернаука", 12(1), 37-41.
3. Губерський, О. О. (2019). Формування національної
правосвідомості як один з головних напрямів розвитку України.
Соціально-гуманітарні засади розвитку українського суспільства,
1(27), 42-47.
4. Дослідження: Половина українців вважає корупцію
найважливішою проблемою країни. Громадське ТБ. URL:
https://hromadske.ua/posts/doslidzhennya-polovina-ukrayinciv-vvazhae-
korupciyu-najvazhlyvisheju-problemoju-krayini (дата звернення:
25.04.2023).
5. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-вр. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 25.04.2023).
6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення:
25.04.2023).
7. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 №
4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата
звернення: 25.04.2023).
 29

8. Кримінальний уклад Української Народної Республіки від

24.02.1919. URL: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
nreg=300/1919 (дата звернення: 25.04.2023).
9. Матвійчук, О. В. (2021). Правове регулювання боротьби з
корупцією в Україні: проблеми та перспективи. Науковий вісник
Полісся, 1(17), 155-161.
10. Національна стратегія з питань прав людини на період до 2020
року: Указ Президента України від 25.02.2015 № 74/2015. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/2015#n15 (дата звернення:
25.04.2023).
11. Новак, І. В. (2018). Концептуальні підходи до дослідження
деформації правосвідомості українського суспільства. Наукові
записки Інституту законодавства Верховної Ради України, (4), 79-85.
12. Огул, А. В., & Сивоконь, А. А. (2020). Основні напрями
деформації правосвідомості в Україні та шляхи їх протидії. Вісник
Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Серія: Юридичні науки, (29), 147-154.
13. Офіційний сайт Національної поліції України. URL:
https://np.gov.ua/ (дата звернення: 25.04.2023).
14. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження
Плану заходів з реалізації Стратегії з питань прав людини на період
до 2020 року" від 31.03.2016 № 207. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF (дата
звернення: 25.04.2023).
15. Правовий портал "Законодавство України". URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/ (дата звернення: 25.04.2023).
16. Рада Європи. Пакт про боротьбу з корупцією. URL:
https://www.coe.int/uk/web/portal/-/anti-corruption-pact (дата
звернення: 25.04.2023).
 30

17. Сафронов, О. І., & Ковальчук, М. В. (2019). Аналіз законодавства

України про запобігання та протидію корупції. Вісник
Хмельницького національного університету. Серія: Право, (3), 88-
92.

18. Стаття 368-2 Кримінального кодексу України "Отримання

неправомірної вигоди". URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n130 (дата звернення:
25.04.2023).
19. Стратегія з питань прав людини на період до 2020 року:
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1187. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015-%D0%BF#n1 (дата
звернення: 25.04.2023).
20. Терещенко, І. М. (2018). Корупційний фактор у процесі
вирішення кримінальних справ. Проблеми законності, (143), 161-
169.