Правило дев'ятки

В написанні запозичених слів іншомовного походження з «и» / «і» треба

знати «правило дев’ятки».

«Правило дев’ятки» передбачає запам’ятовування 9 літер ( д, т, з, с, ц, ч,

ш, ж, р), після яких у словах іншомовного походження перед приголосним (окрім
«Й») пишемо «и».

Для кращого і легшого запам’ятовування радимо

використати мнемотехніки:
1. Де ти з’їси цю чашу жиру?
2. Реве та стогне Дніпр широкий, човни з циганами жене
3. Чия це жінка заспівала «Реве та стогне Дніпр широкий»?
4. Зося і Шура – це чужі діти

У власних назвах після д, т, з, с, р пишуть «і». Але необхідно відрізняти

правопис прізвищ і загальних назв, які від них походять:Дізель, але дизель

Крім того чинний український правопис 2019 р. вніс корективи у «правило

дев’ятки», зокрема з «и», а не з «і» пишуться слова церковного
вжитку: диякон, єпископ, митрополит, християнство.

Літера «и» також вживається у географічних назвах:

1. Якщо в кінці –ида, -ика: Флорида, Мексика;
2. Після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Вірджинія,
Алжир, Чикаго, Вашингтон, Лейпциг
3. З -ри- перед приголосними: Париж, Рим, Крит, але Австрія, Ріо-де-
Жанейро
4. Після д, т і у деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Палестина,
Кордильєри, Ватикан, Сицилія, Сирія, Сиракузи

Букву «і» пишемо:

1. Після букв, які не входять у «правило дев’ятки»: бізнес
2. Перед голосними та [й]: діадема, адажіо, аудієнція
3. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: фрі, парі, колібрі, журі,
таксі (але таксист)
4. На початку слів: Іліада, ідея
5. У власних назвах після приголосних, окрім шиплячих: Дідро, Міссісіпі,
Лісабон
6. У географічних назвах перед голосним і в кінці слова: Віші, Шіофок.