КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Кафедра міжнародних організацій та дипломатичної служби
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник директора
з науково-педагогічної роботи
_________ Ігор МІНГАЗУТДІНОВ
«____» ____________ 2021 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ДИПЛОМАТИЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
(ОК 25)
для студентів
галузь знань 29 Міжнародні відносини
спеціальність 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та
регіональні студії
освітня програма Міжнародні комунікації (з обов’язковим вивченням
двох іноземних мов)
освітній рівень бакалавр
вид дисципліни обов’язкова

Форма навчання денна

Навчальний рік 2021/2022
Семестр 1
Кількість кредитів ЕСТS 3
Мова викладання, навчання
та оцінювання українська
Форма заключного контролю іспит
Викладачі:
Матвієнко Віктор Михайлович, доктор історичних наук, професор

Пролонговано: на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.

(підпис, ПІБ, дата)

на 20__/20__ н.р. __________(___________) «__»___ 20__р.

(підпис, ПІБ, дата)

КИЇВ – 2021
Розробник: МАТВІЄНКО Віктор Михайлович, доктор історичних наук,
професор кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби, професор

ЗАТВЕРДЖЕНО
Зав. кафедри міжнародної організацій та
дипломатичної служби
_______________ (Віктор МАТВІЄНКО)
(підпис) (прізвище та ініціали)

Протокол № 10 від «21» квітня 2021 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Зав. кафедри міжнародної інформації
_______________ (Микола РИЖКОВ)
(підпис) (прізвище та ініціали)

Протокол № __ від «___» _________ 2021 р.

Схвалено науково - методичною комісією Інституту міжнародних відносин

Протокол від «___» ______ 2021 року № ___

Голова науково-методичної комісії ____________ Олена ПРИЯТЕЛЬЧУК

(підпис)
«_____» _________________ 2021 року

2
 ВСТУП

1. Мета дисципліни – формування у студентів комплексного підходу до вивчення

дипломатичної історії України й досвіду дипломатичного забезпечення міжнародно-
політичної й міжнародно-інформаційної діяльності тих держав і державних утворень, що
існували в різні історичні епохи на теренах України; розвиток у студентів розуміння
глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення студентів із
практикою налагодження й застосування дипломатичних контактів (переговорів,
конференцій, самітів на вищому рівні тощо) для вирішення українського питання,
персональним внеском окремих вітчизняних державно-політичних діячів у світову політику
й дипломатичні зносини.

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

1. Мати належний рівень знань зі шкільного курсу історії України, знати основні історичні
події та їх причинно-наслідкові зв’язки.
2. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, генерування нових ідей,
виявлення та вирішення проблем різного рівня складності.
3. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел в поєднанні з
навичками використання новітніх інформаційних і комунікаційних технологій.

3. Анотація навчальної дисципліни:

Навчальна дисципліна “Дипломатична історія України” є обов’язковою компонентою

освітньої програми “Міжнародні комунікації (з обов’язковим вивченням двох іноземних мов)” і
акцентом на вивченні міжнародно-політичних та дипломатичних аспектів вітчизняної історії.
Навчальна дисципліна “Дипломатична історія України” є базовою для циклу дисциплін
професійної та практичної підготовки бакалаврів за освітньою програмою “Міжнародні
комунікації (з обов’язковим вивченням двох іноземних мов)”, зокрема: “Українська та
зарубіжна культура”, “Міжнародні відносини та світова політика”, “Основи дипломатії та
дипломатичної служби”.
Дисципліна складається з двох змістових модулів.
У першому: «Українське державотворення й дипломатія за Середньовіччя та Нового
часу» студенти знайомляться з методологічними засадами й головними завданнями навчальної
дисципліни, а також із проблемними питаннями курсу; вивчають основні етапи українського
державотворення, особливості становлення дипломатії й зовнішньополітичної діяльності
Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Великого князівства Литовського і Руського,
Польського Королівства і Речі Посполитої; з’ясовують закономірність відродження
національної державності в формі Війська Запорозького, Української Народної Республіки,
Української Держави та ЗУНР, роль і місце зовнішньополітичного чинника в їхній діяльності.
В другому модулі: «Україна на шляху до модерної міжнародної суб’єктності»
розкриваються шляхи й перспективи вирішення українського питання в міжвоєнний період,
напередодні й під час Другої світової війни, з’ясовуються особливості дипломатичної
діяльності Української РСР за доби холодної війни, міжнародні чинники відновлення державної
незалежності України, головні вектори й пріоритети її зовнішньої політики та дипломатії.

3
4. Завдання (навчальні цілі): ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним
апаратом курсу «Дипломатична історія України»; збагачення студентів знанням
кращих традицій і повчальних уроків вітчизняної дипломатії та
зовнішньополітичної діяльності, підготовка їх до роботи в державних органах,
інших структурах з реалізації й захисту дипломатичними засобами
національних інтересів України в світі; допомога студентам в усвідомленні
значимості міжнародно-політичного забезпечення процесу розроблення й
здійснення зовнішньополітичного курсу України; формування у студентів
вміння використовувати історико-дипломатичну інформацію в майбутній
фаховій роботі. Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та
розвиток у здобувачів компетентностей та програмних результатів навчання
відповідно до освітньої програми «Міжнародні комунікації (з обов’язковим
вивченням двох іноземних мов)», зокрема: ЗК3 – здатність вчитися і
оволодівати сучасними знаннями; ЗК4 – знання та розуміння предметної
області та розуміння професійної діяльності; ФК1 – Здатність виокремлювати
ознаки та тенденції розвитку, розуміти природу, динаміку, принципи
організації міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних
студій.

5. Результати навчання за дисципліною:

Результат навчання Відсоток у
(1. знати; 2. вміти; 3. комунікація; Форми (та/або методи і
Методи підсумковій
4. автономність та відповідальність) технології) викладання
оцінювання оцінці з
і навчання
Код Результат навчання дисципліни
1 2 3 4 5
1 Знати та оволодіти теоретичними знаннями про:
1.1 основні факти, події й процеси, Лекція , семінарське Виступи на се-
головні персоналії дипломатичної заняття, виконання мінарських за-
історії України; завдань самостійної няттях,
роботи модульна
контрольна
робота, 10%
доповідь,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
1.2 спільні риси й конкретно- Лекція, семінарське Виступи на се- 5%
історичні особливості заняття, виконання мінарських за-
зовнішньополітичної та завдань самостійної няттях,
роботи модульна
дипломатичної практики держав і
контрольна
державних утворень на території робота,
України; доповідь,
презентація,
виконання
самостійних
4
 робіт
1 2 3 4 5
1.3. досвід і уроки міжнародно- Лекція , семінарське Виступи на се-
політичної боротьби за заняття, виконання мінарських за-
розв’язання українського питання завдань самостійної няттях,
роботи модульна
на різних історичних етапах;
контрольна
робота, 5%
доповідь,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
1.4. характерні риси та специфіку Лекція , семінарське Виступи на се-
дипломатичного забезпечення заняття, виконання мінарських за-
процесу вироблення й здійснення завдань самостійної няттях,
модульна
зовнішньополітичних та роботи
контрольна
міжнародно-політичних стратегій робота, 5%
і завдань України; доповідь,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
1.5. загальну структуру історико- Лекція , семінарське Виступи на се-
дипломатичних досліджень; заняття, виконання мінарських за-
завдань самостійної няттях,
модульна
роботи
контрольна
робота,
5%
доповідь,
презентація,
виконання
самостійних
робіт

1.6. особливості комплексного й Лекція , семінарське Виступи на се-

системного підходів в історичних заняття, виконання мінарських за-
дослідженнях розвитку завдань самостійної няттях,
модульна
міжнародно-політичних відносин роботи
контрольна
країн та регіонів, пов’язаних з робота,
Україною; 5%
доповідь,
презентація,
виконання
самостійних
робіт

5
 1 2 3 4 5
1.7. друковані, інтернет- і Лекція , семінарське Виступи на се-
мультимедійні історичні джерела заняття, виконання мінарських за-
та загальний стан історіографії завдань самостійної няттях,
модульна
дипломатичної історії України. роботи
контрольна
робота, 5%
доповідь,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
2. Вміти:
2.1. з’ясовувати основні тенденції й Лекція , семінарське Виступи на се-
закономірності історичного заняття, виконання мінарських за-
поступу України; завдань самостійної няттях,
роботи модульна
контрольна
10%
робота,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
2.2. працювати з документальними Лекція , семінарське Виступи на се-
джерелами та фаховою заняття, виконання мінарських за-
аналітичною літературою з завдань самостійної няттях,
дипломатичної історії України; роботи модульна
контрольна
5%
робота,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
2.3. аналізувати тексти міжнародних Лекція , семінарське Виступи на се-
договорів та угод, укладених заняття, виконання мінарських за-
Україною; завдань самостійної няттях,
роботи модульна
контрольна
5%
робота,
презентація,
виконання
самостійних
робіт

6
 1 2 3 4 5
2.4. критично оцінювати сутність, Лекція , семінарське Виступи на се-
методи й наслідки вітчизняної заняття, виконання мінарських за-
зовнішньополітичної та завдань самостійної няттях,
дипломатичної діяльності в різні роботи модульна
історичні періоди; контрольна
5%
робота,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
2.5. застосовувати прогностичну Лекція , семінарське Виступи на се-
функцію щодо перспектив участі заняття, виконання мінарських за-
України в політичних процесах завдань самостійної няттях,
глобального розвитку; роботи модульна
контрольна
5%
робота,
презентація,
виконання
самостійних
робіт
3. Отримати базові комунікативні навички:
3.1. презентувати результати власних Семінарське Виступи на се-
спостережень і досліджень у заняття, дискусія мінарських за-
сфері дипломатичної історії няттях,
України;
доповідь,
10%
презентація,
виконання
самостійних
робіт
3.2. здійснювати та представляти Семінарське Виступи на се-
групові дослідження окремих заняття, дискусія мінарських за-
аспектів дипломатичної історії няттях,
України із застосуванням
доповідь,
заздалегідь узгоджених методів 10%
отримання та обробки даних презентація,
виконання
самостійних
робіт
4. Автономність та відповідальність:
4.1 самостійно вести пошук і Семінарське доповідь,
узагальнювати отриману заняття, самостійна виконання
інформацію робота творчих
самостійних і 10%
групових
робіт,
презентація
7
6. Співвідношення результатів навчання дисципліни із програмними результатами
навчання

Результати навчання дисципліни (код)

1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 3.1 3.2 4.1
Програмні результати
навчання (назва)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
ПРН1. Знати та розуміти природу + + + + + + + + + +
міжнародних відносин та регіонального
розвитку, еволюцію, стан теоретичних
досліджень міжнародних відносин та
світової політики, а також природу та
джерела політики держав на міжнародній
арені і діяльності інших учасників
міжнародних відносин.
ПРН6. Знати природу та характер + + + + + + +
взаємодій окремих країн та регіонів на
глобальному, регіональному та
локальному рівнях.
ПРН21. Вести фахову дискусію з + + + + + + + + + + +
проблем міжнародних відносин,
міжнародних комунікацій, регіональних
студій, зовнішньої політичної діяльності,
аргументувати свою позицію, поважати
опонентів і їхню точки зору.
ПРН23. Розуміти та відстоювати + + + + +
національні інтереси України у різних
сферах міжнародних відносин.

7. Схема формування оцінки.

7.1 Форми оцінювання студентів:

Семестрове оцінювання:
Min Max
Усна відповідь (РН 1.1-1.7, 2.1-2.5, «3» х 7 = «5» х 7 =
3.1-3.2) 21 35
Контрольна робота (РН 1.1-1.7, 2.1- 9 15
2.5)
Самостійна робота (РН 1.1-1.7, 2.1- 6 10
2.5; 3.1-3.2; 4.1)
Всього: 36 60
8
 Контрольна робота може передбачати тестові завдання та відкриті
питання.
Самостійна робота у вигляді есе виконується індивідуально. Результати
роботи з відповідної теми презентуються на семінарському занятті. Кінцевий
варіант роботи у вигляді презентації може бути оформлений після заняття, на
якому її було презентовано.
Підсумкове оцінювання: Форма оцінювання – письмовий іспит; максимальна
кількість балів, які може отримати студент – 40 балів. Форма проведення іспиту –
письмова, види завдань – тестові завдання та завдання, які потребують
розгорнутих відповідей.
Мінімальний пороговий рівень екзаменаційної оцінки, за якої іспит вважається
складеним – 24 бали.
Необхідна умова допуску до іспиту: студент не допускається до іспиту, якщо
під час семестру набрав менше ніж 20 балів (критично-розрахунковий мінімум).
Рекомендований мінімум допуску до іспиту – 36 балів.
7.2 Організація оцінювання:
Контроль знань студента здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Загальну кількість балів студента формують семестрові бали, отримані з усіх тем
змістових модулів – бали, отримані під час семінарів (усні опитування), за
виконання академічних есе і модульних контрольних робіт (тестові завдання +
відкриті питання), а також бали, отримані під час складання підсумкового
контролю (іспиту) за виконання запропонованих завдань.
Загальна сума балів – 100 балів. З них, семестрове оцінювання – максимум 60
балів; підсумкове оцінювання (іспит) – максимум 40 балів.

7.3 Шкала відповідності оцінок

Відмінно / Excellent 90-100

Добре / Good 75-89
Задовільно / Satisfactory 60-74
Незадовільно / Fail 0-59

9
 8. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ

Кількість годин
№
Назва лекції
п/п лекції семінари С/Р
Змістовий модуль 1. Українське державотворення й дипломатія
за Середньовіччя та Нового часу
Тема 1.
1. Витоки, зародження і розвиток традицій національного 6 4 10
державотворення та вітчизняної дипломатії
Тема 2.
Боротьба за козацько-гетьманську державність та її
2. 4 2 5
дипломатична складова
Тема 3.
3. Дипломатичне забезпечення національно-визвольних 5 4 10
змагань в Україні 1917-1921 рр.
Модульна контрольна робота 1 1
Змістовий модуль 2. Україна на шляху до модерної міжнародної суб’єктності
Тема 4.
4. Українство в міжвоєнну добу: міжнародно-політичний 2 5
вимір
Тема 5.
5. Українське питання напередодні та в роки Другої світової 4 2 5
війни
Тема 6.
6. Українська РСР у міжнародних відносинах за доби холодної 2 2 5
війни
Тема 7.
7. Головні сфери та пріоритети зовнішньої політики й 5 6
дипломатії сучасної України
Модульна контрольна робота 2 1
ВСЬОГО 30 14 46

Загальний обсяг 90 год., в тому числі:

Лекції – 30 год.
Семінари – 14 год.
Самостійна робота - 46 год.

10
 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ Й ДИПЛОМАТІЯ ЗА
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА НОВОГО ЧАСУ
Тема 1. ВИТОКИ, ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙ
НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ ТА ВІТЧИЗНЯНОЇ
ДИПЛОМАТІЇ (20 год.)

Лекції 1-3. Становлення вітчизняної дипломатії в княжу добу. Велике

князівство Литовське і Руське (6 год.)
Предмет курсу, його основні параметри і особливості побудови. Історичні
чинники зародження дипломатичної практики та її роль у житті етносів на
території України за стародавніх часів. Формування України-Русі й зародження
вітчизняної дипломатії. Київська Русь у системі міжнародних відносин доби
середньовіччя. Феодальна роздробленість та дипломатія удільних князівств.
Дипломатія Галицько-Волинської держави (Королівства Русі). Міжнародно-
політичні аспекти оформлення й розвитку Великого князівства Литовського й
Руського. Кревська унія 1385 р. та її наслідки.

Семінари 1-2. Україна-Русь та її дипломатія (4 год.)

1. Східні слов’яни та їхні сусіди: чинники виникнення дипломатичних відносин та
питання етногенезу.
2. Формування України-Русі й зародження вітчизняної дипломатії. Норманська
теорія походження Русі.
3. Зовнішня політика і дипломатія Київської Русі. Розквіт міжнародної активності
Русі за правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
4. Міжнародно-політичне становище Русі за доби феодальної роздробленості.
Галицько-Волинська держава (Королівство Русі) як спадкоємниця Київської Русі
в європейській системі міжнародних відносин.
5. Міжнародно-політичні наслідки монгольської навали для українських земель.
Виникнення Литовської держави і її територіальне розширення.
6. Боротьба за спадщину Русі між Великим князівством Литовським і Великим
князівством Московським.

Завдання для самостійної роботи (10 год.)

1. На підставі опрацювання рекомендованої літератури підготувати наукові
повідомлення:
а) державний візит Ольги до Константинополя та його місце у вітчизняній
дипломатичній історії;
б) дипломатичні контакти Русі й Священної Римської імперії;
в) Київська Русь і Хозарський каганат у боротьбі за регіональне домінування;
г) військова дипломатія Русі й Великий Степ;
д) сутність і міжнародно-політичні наслідки реалізації концепції „Москва - третій
Рим”
11
2. На основі опрацювання першоджерел і фахової літератури здійснити:
а) порівняльний аналіз методів візантійської дипломатії та дипломатичної
практики Київської Русі;
б) компаративний аналіз взаємин Південно-Західної та Північно-Східної Русі із
Золотою Ордою;
в) огляд зовнішньої політики Ватикану й Галицько-Волинської держави
(Королівства Русі).
Контрольні запитання та завдання:
1. З’ясуйте міжнародні обставини формування державного об’єднання „Русь”.
2. В чому полягає норманська теорія заснування Русі?
3. Порівняйте умови русько-візантійських договорів.
4. Охарактеризуйте дипломатію княгині Ольги і Святослава Ігоревича.
5. Чим пояснюється розквіт дипломатичної активності України – Русі за часів
правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого?
6. Які міжнародно-політичні наслідки впровадження на Русі християнства?
7. Чи була неминучою стадія роздробленості Київської Русі?
8. Чим були зумовлені системні династичні зв’язки України – Русі із суміжними
державами й країнами Західної Європи.
9. Чим вирізнялася дипломатія Володимира Мономаха?
10. З’ясуйте особливості дипломатії Галицько-Волинської держави (Королівства
Русі).
11. Чим була зумовлена багатовекторність дипломатії Данила Романовича?
12. У чому полягає феномен територіального розширення й політичної еволюції
Литовсько-Руської держави?

Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (від найдавніших часів до
ХІХ століття). – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2007.
2. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
3. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - 2-е вид.,
перероб. та розшир. – К.: Критика, 2005.
4. Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Зовнішня політика України як предмет
історичного аналізу: концептуальні підходи та перспективи // Український історичний
журнал. – 2001. - № 4.
5. Головченко В. На межі Ойкумени: дипломатична історія античної України // Політика
і час. – 2005. - № 9-10, 11.
6. Головченко В. Київ – центр євроінтеграції за часів середньовіччя // Пам’ять століть. –
2007. - № 2.
7. Головченко В.І. Історичні підстави агресивної зовнішньополітичної стратегії Росії //
Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 127. Ч. ІІ. –
К.: КНУ ІМВ, 2016.
8. Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Український
історичний журнал. – 1994. - № 1.
9. Котляр М. Дипломатія галицьких і волинських князів ХІІ-ХІІІ ст. // Київська
старовина. – 2000. - № 4, 5, 6.

12
10. Котляр М. Руський флот у походах на Візантію (ІХ-ХІ століття) // Політика і час. –
1997. - № 4.
11. Матвієнко В. Дипломатія Київської Русі на етапі формування державності // Україна
дипломатична: Науковий щорічник. - К.: „Планета”, 2005. - Вип. 6.

12. Русина О. Україна під татарами і Литвою. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”,
1998.

Тема 2. БОРОТЬБА ЗА КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ ТА ЇЇ

ДИПЛОМАТИЧНА СКЛАДОВА (11 год.)
Лекції 4-5. Козацько-гетьманська доба й дипломатія Війська Запорозького
(4 год.)
Утворення Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Формування
українського козацтва. Дипломатичні акції Запорозької Січі. Пошук
зовнішньополітичних пріоритетів Української революції 1648-1676 рр.
Молдовська політика й династичні плани Б.Хмельницького. Коаліційна стратегія
й тактика гетьманів Війська Запорозького. Чинники зовнішньої політики й
дипломатії Козацької України в боротьбі за цілісність і суверенітет України
другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст. Обмеження автономії гетьманщини
Російською імперією й перетворення українських земель на об’єкт експансії
Петербурга та Відня. Поділи Речі Посполитої та їхні міжнародні наслідки.

Семінар 3. Боротьба за національну козацьку державність та її

дипломатичне забезпечення (2 год.)
1. Виникнення козацтва й перетворення Запорозької Січі на впливовий чинник
міжнародного життя у Центрально-Східній Європі.
2. Коаліційна стратегія Б.Хмельницького та її наслідки. Підготовка й укладення
Переяславсько-Московської угоди 1654 р
3. Міжнародні аспекти „Руїни” 1657-1687 рр. та дипломатична боротьба
гетьманських урядів за цілісність і суверенітет Війська Запорозького
(І.Виговський, Ю.Хмельницький, П.Тетеря, П.Дорошенко, І.Брюховецький,
Д.Многогрішний, І.Самойлович).
4. Міжнародна діяльність І.Мазепи й П.Орлика у відстоюванні національної
державності.
5. Гетьманування Д.Апостола і К.Розумовського. Скасування Російською
імперією автономії Гетьманщини й зруйнування Запорізької Січі. Поділи Речі
Посполитої і доля українських земель.

Завдання для самостійної роботи: (5 год.)

1. На основі опрацювання першоджерел і фахової літератури здійснити:
а) порівняльний аналіз Переяславсько-Московського договору 1654 р. і
Гадяцького трактату 1658 р.;

13
б) порівняльний аналіз дипломатичної діяльності гетьманів І.Виговського та
П.Дорошенка;
в) комплексний аналіз зовнішньополітичних інтересів і дипломатії Кримського
ханату.
1. Підготувати наукові доповіді:
а) сутність і міжнародно-політичні наслідки прийняття Березневих статей
Б.Хмельницького;
б) кримськотатарський вектор у дипломатії Б.Хмельницького;
в) дипломатичне забезпечення османської орієнтації гетьмана П.Дорошенка і
причини її невдачі;
г) дипломатична історія формування українсько-шведського союзу 1708-1709 рр.;
д) міжнародна діяльність гетьмана П.Орлика щодо створення антиросійської
коаліції;
е) дипломатичні обставини анексії Кримського ханату Російською імперією;
ж) використання російською дипломатією „українського питання” в боротьбі проти
Речі Посполитої.
2. На основі опрацювання рекомендованої літератури підготувати реферати:
а) козацька дипломатія в трикутнику Варшава - Москва - Бахчисарай;
б) дипломатична історія доби „Руїни” 1657-1687 рр.

Контрольні запитання та завдання:

1. Чим була зумовлена Люблінська унія 1569 р.?
2. Як змінювалося суспільно-політичне становище українців у Речі Посполитій?
3. З’ясуйте міжнародні чинники формування козацтва й дипломатії Запорізької
Січі.
4. Окресліть зовнішньополітичні пріоритети Української революції 1648-1676 рр.
5. Основні етапи формування дипломатії Б. Хмельницького.
6. Переяславська Рада 1654 р., її історичні наслідки й оцінка.
7. Пошуки Б. Хмельницьким політичних комбінацій для забезпечення суверенітету
Війська Запорозького після Переяславської ради.
8. Чим вирізнялася міжнародна діяльність і дипломатична практика українських
гетьманів доби „Руїни”?
9. Що завадило перемозі українсько-шведського союзу 1708-1709 рр.?
10. Як відбувалася інкорпорація українських земель до складу Російської імперії?
11. Поділи Речі Посполитої й доля українських земель.

Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (від найдавніших часів до
ХІХ століття). – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2007.
2. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
3. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - 2-е вид.,
перероб. та розшир. – К.: Критика, 2005.
4. Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині ХVІІ-ХVІІІ ст. – К.:
Темпора, 2014.
5. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: „Вища школа”, 1994.
14
 6. Степанков В.С. Переяславська присяга 1654 р.: зміст і наслідки // Український
історичний журнал. – 2003. - № 6; 2004. - № 1.

7. Субтельний О. Мазепинці: Український сепаратизм на початку ХVІІІ ст. – К.:

„Либідь”, 1994.
8. Чухліб Т. Дипломатія Української козацької держави // Політика і час. – 2003. - № 3-4.
9. Чухліб Т. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-
1714 рр. – К.: Видавничий дім „Києво-Могилянська Академія”, 2003.

Тема 3. ДИПЛОМАТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-

ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ В УКРАЇНІ 1917-1921 рр. (20 год.)
Лекції 6-8. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.:
міжнародно-політичний і дипломатичний виміри (6 год., в т.ч. – 1 год.
модульна контрольна робота 1)
Українські землі в складі Російської й Австро-угорської імперій. Політичний етап
українського національного відродження. Пошук шляхів розв’язання українського
питання напередодні й під час Першої світової війни. Міжнародна діяльність Союзу
визволення України. Українська революція і федералістський курс Центральної Ради.
Участь УНР у Брестській мирній конференції. Підписання „хлібного миру” і його
наслідки. Українська Держава у Брестській регіональній системі міжнародних
відносин. Формування зовнішньополітичного відомства і дипломатичної служби
гетьманату. Зовнішньополітичні альтернативи і спроби їхньої реалізації
керівництвом відновленої УНР. Дипломатична діяльність ЗУНР. Соборна Україна і
Паризька мирна конференція. Варшавський договір і польсько-радянська війна 1920
р., Ризький мирний договір 18 березня 1921 р. та їх наслідки для України. Україна і
Ліга Націй.

Семінар 4. Дипломатія УНР доби Центральної Ради та Української Держави

(2 год.)
1. Міжнародно-політичний вимір українського питання напередодні та в роки
Першої світової війни.
2. Дипломатичні ініціативи Центральної Ради із запровадження національно-
територіальної автономії України й створення загальноросійської федерації.
3. Антантівська дипломатія і УНР доби Центральної Ради.
4. Міжнародно-політичні обставини боротьби Центральної Ради за укладення
мирного договору з державами Четверного союзу та його наслідки.
5. Зовнішньополітичні орієнтації гетьманату П.Скоропадського й формування
дипломатичної служби України.
Завдання для самостійної роботи: (5 год.)
1. На основі опрацювання першоджерел здійснити:
а) порівняльний аналіз становища українства в Російській та Австро-Угорській
імперіях:
б) компаративний аналіз планів провідних європейських держав щодо України на
передодні та в ході Першої світової війни;
15
 в) порівняльний аналіз Брестських мирних договорів Центральних держав з УНР та
з РСФРР;
г) порівняльний аналіз переговорних процесів між Українською Державою й
РСФРР та між гетьманатом П.Скоропадського і Всевеликим Військом Донським.
2. На основі опрацювання рекомендованої літератури підготувати реферати:
а) концепція «Середньої Європи» у зовнішній політиці Німецької імперії;
б) «Галицька руїна» та її міжнародно-політичні наслідки;
в) політична платформа Української революції;
г) плани Центральної Ради щодо федеративної перебудови Росії та її конфлікт із
ленінським РНК;
д) делегація Української Центральної Ради на Брестських мирних переговорах:
завдання, фаховий рівень учасників, результати діяльності;
е) дипломатичне вирішення кримської проблеми за гетьманату
П.Скоропадського;
є) Кубань у дипломатичних проектах П.Скоропадського.

Контрольні запитання та завдання:

1. В чому полягала великодержавна сутність політики російського самодержавства
щодо України?
2. Як національно-визвольний рух активізував дипломатичну активність навколо
України на зламі ХІХ і ХХ ст.
3. «Українська карта» в зовнішньополітичних планах Троїстого союзу та Антанти.
4. Перша світова війна і доля українства.
5. Українська національно-демократична революція: зовнішньополітичні
орієнтації.
6. Дипломатія Центральної Ради з реалізації автономістсько-федералістського
курсу.
7. Проголошення УНР і початки її дипломатичної діяльності.
8. В чому полягала сутність конфлікту Центральної Ради з російською РНК?
9. Чим була зумовлена дипломатична активність країн Антанти щодо УНР
наприкінці 1917 р. – на початку 1918 р.?
10. Міжнародно-політичні чинники прийняття IV Універсалу Центральної Ради.
11. Україна і Брестська мирна конференція.
12. Брестський мирний договір і його наслідки для України
13.Мирні переговори Української Держави з РСФРР 1918 р.
14. Політика Української Держави щодо «рандштатів», які виникли на теренах
колишньої Російської імперії.

Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В., Солдатенко В. Дипломатична історія України (кінець
ХІХ – перша чверть ХХ століття): навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний
центр „Київський університет”, 2011.
2. Головченко В.І., Солдатенко В.Ф. Українське питання в роки Першої світової війни. -
К.: Парламентське видавництво, 2009.
3. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ
ст. – К.: Генеза, 1996.

16
4. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
5. Бойко О.Д. Проблема визначення кордонів України в період Центральної Ради //
Український історичний журнал. – 2008. - № 1.
6. Веденєєв Д.В. Становлення зовнішньополітичної служби України в період
Центральної Ради // Український історичний журнал. – 1997. - № 3.
7. Головченко В. В обороні української справи. Володимир Винниченко і новітня
українська дипломатія // Політика і час. – 2005. - № 6.
8. Головченко В. Дмитро Дорошенко – історик і будівничий Української держави //
Зовнішні справи. – 2012. - № 2; 3.
9. Матвієнко В. Скориставшись нерішучістю Києва. Бессарабське питання у зовнішній
політиці Української Народної Республіки // Політика і час. – 2002. - № 7.
10. Матвієнко В. Центральна Рада: федералістські ідеї та інтеграційна політика //
Пам’ять століть. – 2003. - № 5.

Семінар 5. Українська дипломатія доби Директорії (2 год.)

1. Суперечності всередині Директорії щодо зовнішньополітичних орієнтацій
УНР.
2. Дипломатія Директорії в пошуку військово-політичних союзників УНР.
3. Міжнародно-політичні обставини виникнення ЗУНР і її дипломатична
діяльність.
4. Участь Соборної України у Паризькій мирній конференції 1919-1920 рр.
5. Варшавський договір 1920 р. і його міжнародно-політичні наслідки.
Завдання для самостійної роботи: (5 год.)
1) На підставі опрацювання першоджерел здійснити:
а) порівняльний аналіз Брестського мирного договору УНР із Центральними
державами та Варшавської угоди між УНР і Річчю Посполитою 1920 р.;
б) аналіз підстав прорадянського й антантівського векторів
зовнішньополітичних інтересів УНР;
в) компаративний аналіз дипломатії Директорії й ЗО УНР на Паризькій мирній
конференції.
2) На основі аналізу фахової літератури підготувати повідомлення:
а) Балто-Чорноморський союз у зовнішньополітичній стратегії Директорії УНР;
б) Антанта і „російське питання” у 1919-1920 рр.: місце України в стратегічних
концепціях;
в) створення й особливості функціонування мережі закордонних дипломатичних
представництв УНР.
Контрольні запитання та завдання:
1. Що спричинило суперечності всередині Директорії з приводу
зовнішньополітичних орієнтацій УНР?
2. Чим був зумовлений збройний конфлікт ЗУНР і Другої Речі Посполитої?
3. Акт злуки 22 січня 1919 р. і міжнародні аспекти діяльності Соборної України.
4. Дипломатична місія С. Мазуренка до Москви.
5. Українсько-французькі переговори в Одесі й Бірзулі.
17
 6. УНР у кільці фронтів: пошук військово-політичних союзників.
7. Україна і Паризька мирна конференція 1919-1920 рр.
8. УНР і „білий рух”: проблеми стосунків.
9. Україна і Польща в 1920 р.: союз і війна.
10. Ризький мирний договір 1921 р. та його міжнародно-політичні наслідки.

Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В., Солдатенко В. Дипломатична історія України (кінець
ХІХ – перша чверть ХХ століття): навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний
центр „Київський університет”, 2011.
2. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ
ст. – К.: Генеза, 1996.
3. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
4. Гончар Б.М., Городня Н.Д. Відносини між Францією та УНР (грудень 1918 – квітень
1919 рр.) // Український історичний журнал. – 2000. - № 2, № 3.
5. Дацків І.Б. Дипломатія ЗУНР на Паризькій мирній конференції 1919 р. // Український
історичний журнал. – 2008. - № 5.
6. Павлюк О. США і східногалицьке питання на Паризькій мирній конференції 1919 р. //
Київська старовина. – 1999. - № 6.
7. Шевченко І. Біля витоків: становлення української дипломатії доби УНР // Політика і
час. – 1995. - № 9.
8. Шевченко І., Балюн О. Антанта проти українського „сепаратизму”: Дипломатія доби
Директорії УНР та її уроки // Політика і час. – 1998. - № 7, 8.

ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1

1. Формування зовнішньополітичних традицій і дипломатії Київській Русі
2. Міжнародна діяльність Київської Русі в період її розвитку і занепаду: компаративний
аналіз.
3. Дипломатія галицького князя Ярослава Осмомисла та волинського князя Романа
Мстиславовича: регіональний вимір.
4. Данило Романович – король Русі.
5. Інтеграція українських земель до складу Великого князівства Литовського і
Руського.
6. Дипломатія Запорозької Січі й держави Богдана Хмельницького: порівняльний
аналіз.
7. Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів у відстоюванні національної
державності в другій половині XVII ст.
8. Великодержавна політика російського самодержавства щодо України і розвиток
національно-визвольного руху.
9. Українці в складі Австро-Угорщини: особливості національно-політичного
становища.
10. Українське питання за Першої світової війни: підхід провідних держав Європи.
11. Наростання українського національно-визвольного руху після Лютневої революції
1917 р. в Росії.
12. Автономістсько-федералістський курс Центральної Ради: здобутки і втрати в
переговорах із Тимчасовим урядом.

18
13. Проголошення Української Народної Республіки і перші її кроки на міжнародній
арені.
14. Історія конфлікту Центральної Ради і Ради народних комісарів: дипломатичні
маневри грудня 1917 р.
15. Четвертий Універсал Центральної Ради і Брестський мир.
16. Зовнішньополітичні орієнтації та дипломатичні акції гетьманської держави П.
Скоропадського.
17. Відновлення УНР. Перші кроки дипломатичної діяльності Директорії.
18. Проголошення ЗУНР. Акт злуки українських земель 1919 р. Проблеми розвитку
соборної держави.
19. Україна в планах і політиці Антанти. Паризька мирна конференція 1919-1920 рр.
20. Варшавський договір і польсько-радянська війна 1920 р. Ризький мирний договір
1921 р. – джерело нових міжнародних проблем

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО МОДЕРНОЇ МІЖНАРОДНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ
Тема 4. УКРАЇНСТВО В МІЖВОЄННУ ДОБУ: МІЖНАРОДНО-
ПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР (7 год.)

Лекція 9. Україна у Версальській системі міжнародних відносин (2 год.)

Воєнно-політичний союз радянських республік та зовнішньополітичні акції
УСРР на різних етапах громадянської війни. Дипломатична активність
Української СРР в 1921-1923 рр. Утворення СРСР і згортання дипломатії
радянської України. Здійснення політики українізації та проблема
адміністративно-територіальних меж республіки. Міжнародно-політичний вимір
форсованої індустріалізації й насильницької колективізації. Голодомор 1932-1933
рр. Масові політичні репресії. Проблема державної належності
західноукраїнських земель. Створення УВО і ОУН. Правове становище
Державного Центру УНР в екзилі та його дипломатична діяльність.

Завдання для самостійної роботи: (5 год.)

1. На основі опрацювання фахової літератури дати розгорнуті відповіді на
питання:
а) Чи була, на вашу думку, Радянська Україна „червоною тінню УНР” на
міжнародній арені?
б) Які чинники сприяли виходу УСРР на арену міжнародного життя по
завершенні громадянської війни в європейській частині Росії?
в) Який міжнародно-політичний вимір мала політика українізації?

19
2. На основі опрацювання рекомендованої літератури підготувати наукові
доповіді:
а) західноукраїнське питання в Лізі Націй;
б) Українська СРР в міжнародних процесах періоду повоєнної стабілізації;
в) діяльність екзильного уряду УНР в Лізі Націй;
г) ОУН в боротьбі за державну незалежність України.
Контрольні запитання та завдання:
1. Дипломатична діяльність Української СРР в 1921-1923 рр.
2. Входження УСРР до складу СРСР і звуження можливостей для її
зовнішньополітичної діяльності.
3. Міжнародний вимір Голодомору 1932-1933 рр.
3. Міжнародна й дипломатична діяльність Державного Центру УНР в екзилі.
4. Український національно-визвольний рух в Польщі, Румунії та Чехословаччині
в контексті Версальської системи міжнародних відносин.

Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (1923-1993 роки):
навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”,
2012.
2. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ
ст. – К.: Генеза, 1996.
3. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
4. Ведєнєєв Д. Нігілізм тут недоречний. Історія дипломатичної служби Радянської
України 1917-1923 років // Політика і час. – 2001. - № 6.
5. Головченко В. Міжнародно-політичний вимір українського Голодомору 1932-1933 рр.
// Пам’ять століть. – 2008. - № 5-6.
6. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928). – К.: Основи,
1996.
7. Кульчицький С.В. У площині державного співіснування. Радянська Україна і
Радянська Росія: відносини між першою і другою світовими війнами // Політика і час. –
1996. - № 4; № 5.
8. Кульчицький С. Міжнародна діяльність керівництва УСРР. За матеріалами „особих
тек” політбюро ЦК КП(б)У 1924-1930 років // Політика і час. - 1997. - № 2.
9. Черніков І. За заповітом батька турків. Мустафа Кемаль Ататюрк і турецько-
українські відносини // Політика і час. – 2002. - № 12.

Тема 5. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ НАПЕРЕДОДНІ ТА В РОКИ ДРУГОЇ

СВІТОВОЇ ВІЙНИ (11 год.)
Лекції 10 - 11. Українські проблеми в контексті Другої світової війни
(4 год.)
Актуалізація українського питання напередодні й на початковому етапі
Другої світової війни. Карпатська Україна. Пакт Ріббентропа-Молотова і Україна.
Напад нацистської Німеччини на СРСР і особливості окупаційного режиму на
території України. Дипломатична активність Кремля навколо українського

20
питання. Боротьба ОУН-УПА: міжнародно-політичний вимір. Міжнародно-
правове оформлення західних кордонів СРСР. Україна – держава-співзасновник
ООН.

Семінар 6. Міжнародно-політичні аспекти українських проблем за Другої

світової війни (2 год.)
1. Міжнародно-політичні й дипломатичні обставини появи Карпатської України.
2. Німецько-радянські договори 1939 р. і таємні протоколи до них про долю
західноукраїнських земель.
3. Україна – арена воєнного протиборства СРСР і нацистської Німеччини.
Особливості окупаційного режиму.
4. Міжнародні аспекти діяльності ОУН – УПА.
5.Чинники отримання УРСР нового міжнародно-політичного статусу в
завершальний період Другої світової війни. Українська РСР і створення ООН.
6. Міжнародно-правове оформлення західних кордонів СРСР та УРСР.
Завдання для самостійної роботи: (5 год.)
1. На підставі опрацювання фахової літератури і матеріалів періодичної преси
здійснити:
а) порівняльний аналіз місця українського питання в зовнішньополітичних
планах Німеччини та Радянського Союзу в початковий період Другої
світової війни;
б) аналіз конституційних змін 1944 р. в СРСР і політичних чинників створення
НКЗС УРСР.
2. На підставі аналізу рекомендованої літератури підготувати довідки:
а) Карпатська Україна і радянська дипломатія;
б) розв’язання проблеми державної належності Північної Буковини й
Бессарабії в радянсько-румунських взаєминах.
3. На основі опрацювання фахової літератури підготувати реферати:
а) українська проблематика в діяльності антигітлерівської коаліції;
б) міжнародно-правове оформлення державного кордону СРСР із Польською
Республікою.
Контрольні запитання та завдання:
1. Україна в стратегічних планах європейських держав напередодні Другої світової
війни.
2. Мюнхенська угода 1938 р. і Карпатська Україна.
3. Вплив радянсько-німецьких угод 1939 р. на долю українства.
4. Входження Північної Буковини й Бессарабії до складу СРСР – важливий крок на
шляху реалізації ідеї української соборності.
5. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
6. Нацистський окупаційний режим і Україна. Оцінка діяльності ОУН-УПА.
7. Радянсько-польські суперечності щодо західноукраїнських земель в ході Другої
світової війни.
8. Українське й польське питання на Ялтинській конференції глав держав
антигітлерівської коаліції 1945 р.
21
 9. Україна – держава-співзасновник ООН.
10. Міжнародно-правове оформлення західних кордонів СРСР та УРСР.
Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (1923-1993 роки):
навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”,
2012.
2. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ
ст. – К.: Генеза, 1996.
3. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
4. Головченко В. На чолі зовнішньополітичного відомства Української РСР: перші
кроки // Зовнішні справи. – 2012. - № 4.
5. Головченко В. Боротьба за соборність України в контексті Другої світової війни //
Україна дипломатична – 2014. Науковий щорічник. – Вип. 15. – К.: Планета, 2014.
6. Головченко В. Україна – “initial member” Організації Об’єднаних Націй // Україна
дипломатична – 2015. Науковий щорічник. – Вип. 16. – К.: Планета, 2015.
7. Гриневич В.А. Утворення Народного комісаріату закордонних справ Української РСР:
проекти і реалії (1944-1945 рр.) // Український історичний журнал. - 1995. - № 3.
8. Матвієнко В.М., Головченко В. Історія української дипломатії ХХ століття у
постатях. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2001.
9. Пиріг Р. Крок на міжнародну арену. Відновлення Народного Комісаріату закордонних
справ УРСР // Політика і час. - 1992. - № 7-8.
10. Полянський П. Українське питання напередодні Другої світової війни:
дипломатичний контекст // Пам’ять століть. – 2009. - № 5-6.
Тема 6. УКРАЇНСЬКА РСР У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ЗА ДОБИ
ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ (9 год.)
Лекція 12. Українська РСР у Ялтинсько-Потсдамській системі міжнародних
відносин (2 год.)
Місце Української РСР в міжнародних процесах за доби біполярного
протистояння. Основні напрямки дипломатичної діяльності УРСР в ООН та
інших міжнародних організаціях. Наростання централізаторських і
великодержавних тенденцій у керівництві СРСР щодо України – причина
латентного загострення національних суперечностей. Визрівання передумов
здобуття Україною державного суверенітету й перетворення її на повноправного
суб’єкта міжнародних відносин.
Семінар 7. Українська РСР у міжнародних відносинах за доби холодної війни
(2 год.)
1. Участь Української РСР у повоєнному мирному врегулюванні в Європі.
2. Дипломатична діяльність УРСР в ООН та її спеціалізованих установах.
3. Лібералізація української політики Кремля після смерті Сталіна.
4. Роль української діаспори США і Канади в актуалізації українського питання
на міжнародній арені.
5. Горбачовська „перебудова” і проголошення незалежності України.
Завдання для самостійної роботи (5 год.)
22
1. На підставі опрацювання першоджерел здійснити:
а) аналіз перспективних напрямків діяльності відомства закордонних справ
УРСР;
б) наукове обґрунтування рівня залежності й „самостійності” дипломатії УРСР.
2. На основі вивчення фахової літератури підготувати наукові доповіді:
а) роль Д.Мануїльського в формуванні традицій української радянської
дипломатії;
б) допомога радянської України країнам, що розвиваються;
в) горбачовська „перебудова” й активізація міжнародної діяльності УРСР.
1. На основі опрацювання фахової літератури підготувати реферати:
а) функціонування Постійних представництв УРСР при ООН (Нью-Йорк),
ЮНЕСКО (Париж), відділенні ООН в Женеві та при міжнародних організаціях
у Відні (на вибір);
б) участь УРСР у вирішенні проблем повоєнного устрою Європи на Паризькій
мирній конференції 1946 р. та Дунайській конференції 1948 р.;
в) сутність „переяславської ідеології” Кремля.
Контрольні запитання та завдання:
1. Україна і розв’язання проблеми державних кордонів у післявоєнній Європі.
2. Україна і Паризька мирна конференція 1946 р.
3. Українське питання в період холодної війни.
4. УРСР в міжнародних організаціях (1950-1980-ті рр.).
5. Національно-дисидентський рух в Україні 1960-1980-х рр. і його вплив на
міжнаціональні та міждержавні стосунки.
6. Назрівання суперечностей всередині СРСР і формування передумов здобуття
Україною суверенітету та перетворення її на повноправного суб’єкта міжнародних
відносин.

Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (1923-1993 роки):
навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”,
2012.
2. Васильєва-Чекаленко Л.Д. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996 рр.):
навчальний посібник. - К.: Освіта, 1998.
3. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
4. Білоусов М. Зовнішньополітична та дипломатична ініціатива // Політика і час. – 1999.
- № 4.
5. Головченко В. „Золотий вік української радянської дипломатії”: міф і реалії //
Зовнішні справи. – 2011. - № 4.
6. Головченко В. Міжнародний вимір українського питання за доби холодної війни //
Пам’ять століть. – 2012. - № 5.
7. Панченко О. Іспит часом. Зовнішньополітична діяльність Генерального секретаріату
закордонних справ і Закордонного представництва УГВР та стан української справи
після Другої світової війни // Політика і час. – 2000. - № 7-8.
8. Тарасенко В. В останні хвилини перед голосуванням. Біля витоків створення Держави
Ізраїль // Політика і час. – 1997. - № 1; № 5-6.
23
Тема 7. ГОЛОВНІ СФЕРИ ТА ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ Й
ДИПЛОМАТІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (12 год.)
Лекції 13-15. Дипломатична практика незалежної України (6 год. в т.ч. – 1
год. – модульна контрольна робота 2)
Геополітичні наслідки розпаду СРСР і проголошення незалежності України.
Російський чинник у процесах українського державотворення. Участь України в
процесі ядерного роззброєння. Демократизація політичної системи й ринкове
реформування економіки України та позиція провідних держав Заходу.
Дипломатія незалежної України і США: формування стратегічного партнерства.
Вирішення проблеми делімітації та демаркації державних кордонів України.
Перемога Революції гідності 2014 р. і європейський вибір України. Регіональна
політика й дипломатія незалежної України. „Гібридна війна” Росії проти України
та її наслідки.
Завдання для самостійної роботи: (6 год.)
1. На підставі опрацювання матеріалів ЗМІ провести:
а) порівняльний аналіз проектів вирішення проблеми правонаступництва
колишнього СРСР;
б) компаративний аналіз політики України щодо ЄС, СНД і Євразійського
економічного союзу.
2. На підставі опрацювання рекомендованої літератури і матеріалів періодичних
видань підготувати аналітичні довідки:
а) російська анексія Криму;
б) міжнародно-політичні підстави проекту „Новоросії” й причини його провалу;
в) українська дипломатія і світовий процес ядерного роззброєння;
г) дипломатія України в регіональній системі міжнародних відносин.
3. На основі опрацювання фахової літератури підготувати реферати:
а) дипломатичні здобутки України у двосторонніх відносинах (на вибір);
б) багатостороння дипломатія України в міжнародних організаціях (на
вибір);
в) дипломатичне забезпечення європейського вибору України.
Контрольні запитання та завдання:
1. Проголошення незалежності України та його міжнародне значення.
2. Чи були, на Вашу думку, неминучими біловезькі домовленості щодо створення
СНД?
3. Процес міжнародного визнання незалежної України в 1991-1992 рр.
4. Концептуальні засади зовнішньої політики України.
5. У чому полягає європейський вибір України?
6. Доведіть безперспективність політики й дипломатії багатовекторності.
7. З якими державами і організаціями Україна має відносини стратегічного
партнерства?
8. Яку роль відіграла Україна в глобальному процесі ядерного роззброєння?
9. Проаналізуйте еволюцію українсько-російських двосторонніх відносин за доби
незалежності.
24
 10. Чим, на Вашу думку, були зумовлені й у чому полягають зміни в політиці США
щодо незалежної України?
Рекомендована література:
1. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (1923-1993 роки):
навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”,
2012.
2. Кучик О.С., Заяць О.А. Зовнішня політика України: навчальний посібник. – К.:
Знання, 2010.
3. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко та
ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
4. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.: Либідь, 2006.
5. Віднянський С.В., Мартинов А.Ю. Еволюція зовнішньої політики України (1991-2006
рр.) // Український історичний журнал. – 2006. - № 4.
6. Головченко В.І. „Новоросія” чи Україна? (Українсько-російський державний кордон у
ретроспективі) // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень
ім. І.Ф.Кураса НАН України. – К.: ІПІЕНД, 2015. - № 1(75).
7. Головченко В.І. Оптимальна модель зовнішньої політики для постреволюційної
України: безпековий вимір // Зовнішня політика України – 2014: стратегічні оцінки,
прогнози та пріоритети / за ред. Г.М.Перепелиці, О.В.Потєхіна // К.: ВД „Стилос”, 2015.
8. Зленко А.М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін
/ Худож.-оформлювач Б.П.Бублик, В.А.Мурликін. - Харків: Фоліо, 2003.
9. Зленко А. Зовнішньополітична стратегія і дипломатія України: підручник / за ред.
В.А.Манжоли. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2008.
10. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка
міжнародних відносин (1991-2003) / Відп. ред. С.В.Віднянський. – К.: Генеза, 2004.
11. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Н.П.Барановська,
В.Ф.Верстюк, С.В.Віднянський та ін. під ред. В.М.Литвина. – К.: Видавничий дім
„Альтернативи”, 2001.

ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2

1. Утворення Союзу РСР і звуження можливостей для зовнішньополітичної діяльності
союзних республік. Згортання дипломатичних зусиль УСРР.
2. Східна Галичина, Північна Буковина, Бессарабія, Карпатська Україна у складі
Польщі, Румунії й Чехословаччини: спільне й відмінне. Національно-визвольний рух
на західноукраїнських землях і його вплив на міжнародні відносини.
3. Загострення ситуації в світі у другій половині 1930-х рр. Україна в стратегічних
планах нацистської Німеччини.
4. Карпатська Україна в контексті передвоєнних міжнародних відносин.
5. Включення Східної Галичини, Північної Буковини й Бессарабії до складу СРСР і
УРСР у контексті загострення міждержавних суперечностей.
6. Україна – арена воєнного протиборства СРСР із гітлерівською Німеччиною.
Ставлення українців до окупаційного режиму. Міжнародні аспекти діяльності ОУН-
УПА.
7. Радянсько-польські суперечності щодо державної належності західноукраїнських
земель та їхнє місце в світовій політиці.
8. Чинники набуття Україною нового міжнародного статусу наприкінці Другої світової
війни.
25
9. Українська РСР – країна-співзасновник ООН.
10. Діяльність Української РСР в ООН та її спеціалізованих установах.
11. Україна і проблема державних кордонів у післявоєнній Європі.
12. Наростання централізаторських тенденцій у керівництві СРСР щодо України.
13. Дисидентський і правозахисний рух в Україні 1960-80-х рр. та його вплив на
міжнародні відносини.
14. Визрівання передумов здобуття Україною державного суверенітету і розпад СРСР.
15. Україна й СНД.
16. Європейський вектор зовнішньої політики України.
17. Стратегічне партнерство України: здобутки й проблеми.
18. Українсько-російська конфліктогенність.
19. „Гібридна війна” Росії проти України.

26
 9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна:
1. Головченко В.І., Матвієнко В.М. Дипломатична історія України: підручник. –
Київ: Ніка-Центр, 2018. – 420 с.
2. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (від найдавніших
часів до ХІХ століття). – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський
університет”, 2007.
3. Головченко В., Матвієнко В., Солдатенко В. Дипломатична історія України
(кінець ХІХ – перша чверть ХХ століття): навчальний посібник. - К.: Видавничо-
поліграфічний центр „Київський університет”, 2011.
4. Головченко В., Матвієнко В. Дипломатична історія України (1923-1993 роки):
навчальний посібник. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський
університет», 2012.
5. Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-
ХХ ст. – К.: Генеза, 1996.
6. Кучик О.С., Заяць О.А. Зовнішня політика України: навчальний посібник. – К.:
Знання, 2010.
7. Матвієнко В., Головченко В. Історія української дипломатії XX століття у
постатях: Монографія. - К.: ВПЦ „Київський університет”, 2001.
8. Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський, М.В.Кірсенко
та ін. під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001.
9. Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навчальний
посібник. – К.: „Либідь”, 2002.
10. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.: Либідь, 2006.
11. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К.:
Генеза, 1997.

Додаткова:
12. Боєчко В.Д., Ганжа О.І., Захарчук Б.І. Кордони України: історична ретроспектива
та сучасний стан. – К.: Основи, 1994.
13. Брехуненко В. Східна брама Європи. Козацька Україна в середині ХVІІ-ХVІІІ ст.
– К.: Темпора, 2014.
14. Будков Д.В., Вєдєнєєв Д.В. Слово правди про Україну. Міжнародно-інформаційна
діяльність Української держави. 1917-1923 рр.: Монографія. – К.: „К.І.С.”, 2004.
15. Васильєва-Чекаленко Л.Д. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996 рр.):
навчальний посібник. - К.: Освіта, 1998.
16. Вєдєнєєв Д.В., Будков Д.В. Юність української дипломатії. Становлення
зовнішньополітичної служби Української держави. 1917-1923 роки. Монографія.
– К: К.І.С., 2006.
17. Головченко В.І., Солдатенко В.Ф. Українське питання в роки Першої світової
війни. - К.: Парламентське видавництво, 2009.
18. Дорошенко Д.І. Історія України, 1917-1923. В 2-х т.: Документально-наукове
видання / Упоряд.: К.Ю.Галушко. – К.: Темпора, 2002. – Т. І. „Доба Центральної
Ради”; Т. ІІ. „Українська Гетьманська Держава 1918 року”.
19. Зленко А. Зовнішньополітична стратегія і дипломатія України: підручник / за ред.
В.А.Манжоли. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”,
2008.
27
20. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка
міжнародних відносин (1991-2003) / Відп. ред. С.В.Віднянський. – К.: Генеза,
2004.
21. Калакура Я. Історизм української дипломатії // Україна дипломатична: Науковий
щорічник. – К.: Планета, 2003. – Вип. 3.
22. Камінський Є., Дашкевич А. Політика США щодо України: Витоки.
Концептуальні основи. Практична еволюція / Наук. ред. О.Потєхін. – К.:
Політична думка, 1998.
23. Каппелер А. Росія як поліетнічна імперія: Виникнення. Історія. Розпад / перекл. з
німецької Х.Назаркевич, наук. ред. М.Крикун. – Львів: Видавництво Українського
Католицького Університету, 2005.
24. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928). – К.:
Основи, 1996.
25. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: У 2 т. – К.: „Основи”, 1994.
26. Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. - Львів: Олір, 1995.
27. Матвієнко В.М. Українська дипломатія 1917-1921 років: на теренах
постімперської Росії: Монографія. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2002.
28. Наливайко Д. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХVІІІ ст. –
К.: „Основи”, 1998.
29. Павлюк О.В. Боротьба України за незалежність і політика США (1917-1923). – К.:
Видавничий дім „КМ Academia”, 1996.
30. Плохій С. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій / Авториз. пер.
з англ. Миколи Климчика. – К.: Laurus, 2013.
31. Сергійчук В. Неусвідомлення України. Ставлення світу до української
державності: погляд у 1917-1921 роки з аналізом сьогодення. – Львів: Свічадо,
2002.
32. Симоненко Р. Міжнародне утвердження України // Політика і час. - 1995. - № 10;
№ 11; 1996. - № 1.
33. Симоненко Р.Г. Про геополітичний фактор в історії України // Український
історичний журнал. – 2001. - № 3; 2002. - № 6.
34. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Н.П.Барановська,
В.Ф.Верстюк, С.В.Віднянський та ін. під ред. В.М.Литвина. – К.: Видавничий дім
«Альтернативи», 2001.
35. Українська державність у ХХ столітті: Історико-політологічний аналіз /
О.Дергачов (керівник авт. колективу). – К.: Політична думка, 1996.
36. Чухліб Т. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах
1648-1714 рр. – К.: Видавничий дім „Києво-Могилянська Академія”, 2003.
37. Чухліб Т.В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної
Європи (1663-1713). – К.: Видавничий дім „Києво-Могилянська Академія”, 2004.

28
 ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
1. Предмет, завдання і значення курсу „Історія України”.
2. Міжнародні обставини формування державного об’єднання „Русь”.
3. Руське посольство 838-839 pp. до візантійського імператора Феофіла й
франкського імператора Людовика І Побожного.
4. Дипломатія великого київського князя Аскольда.
5. Норманська теорія виникнення Русі: історичні підстави й інтерпретації.
6. Особливості розвитку й основні етапи русько-візантійських дипломатичних
відносин.
7. Укладення й сутність русько-візантійських міждержавних угод 907, 911 та
944 рр.
8. Державний візит великої княгині Ольги до Константинополя 946 (955) р. та
його міжнародно-політичні наслідки.
9. Зовнішня політика й дипломатія Святослава Ігоревича.
10. Дипломатична активність Русі за правління Володимира Великого.
11. Хрещення Русі та його міжнародно-політичні наслідки.
12. „Шлюбна дипломатія” Рюриковичів і піднесення міжнародного
престижу Русі.
13. Русько-французьке політичне зближення 1040-х pp.
14. Русь і „Священна Римська імперія”.
15. Дипломатичні зв’язки Русі з Польщею П’ястів.
16. Налагодження добросусідських стосунків Русі з угорською династією
Арпадів.
17. Хозарський каганат і Русь у IX - сер. X ст.
18. Русь і Печенізька орда у X - першій половині XI ст.
19. Половецька загроза на південних рубежах Русі й боротьба з нею.
20. Зовнішня політика і дипломатія Володимира Мономаха.
21. Стадія роздробленості Русі та зменшення її міжнародно-політичної ваги в
світі.
22. Політичне піднесення й дипломатія Галицького та Волинського князівств
кінця ХІ - ХІІ ст.
23. Міжнародна діяльність і дипломатія Ярослава Осмомисла.
24. Зовнішня політика і дипломатія Романа Мстиславича.
25. Утворення Монгольської держави Чингісхана та реалізація її
завойовницьких планів.
26. Відновлення Данилом Романовичем єдності Галицько-Волинської держави
й зміцнення відносин із Королівством Угорщина.
27. Переговори Данила Романовича з папським послом Плано де Карпіні й
подорож до Золотої Орди 1246 р.
28. Формування антиординської спілки центральноєвропейських держав і
коронація Данила Романовича.
29. Участь Данила Романовича у боротьбі за австрійську спадщину.
30. Домінування Галицько-Волинської держави (Королівства Русі) у
відносинах із Польщею і Литвою.
31. Припинення династії Романовичів і загарбання Холмщини та Галичини
польським королем Казимиром III Великим.
32. Феномен територіального розширення й політичного розвитку Литовсько-
Руської держави.
29
 33. Дипломатичні обставини входження Наддніпрянщини до складу
Литовсько-Руської держави.
34. Укладення Кревської унії 1385 р. та її вплив на регіональну систему
міжнародних відносин.
35. Дипломатія великого князя литовського і руського Вітовта Кейстутовича.
36. Дипломатичні обставини становлення незалежного Кримського ханату.
37. Військово-дипломатичний союз Менглі І Герая та Івана III і падіння
Золотої Орди (1502 р.).
38. Концепції „Москва - третій Рим” і „Москва - другий Київ”.
39. Дипломатична підготовка і укладення Люблінської унії 1569 p.
40. Дипломатія Війська Запорозького в останній третині XVI - першій
половині XVII ст.
41. Дипломатія гетьмана Петра Сагайдачного.
42. Козацько-кримський союзний договір 1624 р. і участь українського
козацтва у Тридцятилітній війні 1618-1648 рр.
43. Дипломатичне забезпечення козацького повстання 1648 р. під проводом
Б.Хмельницького.
44. Зовнішньополітичні пріоритети Української революції 1648-1676 рр.
45. Обставини укладення, ратифікації й міжнародно-правові засади
Зборівського (1649 р.) та Білоцерківського (1651 р.) договорів Війська
Запорозького з Річчю Посполитою.
46. Українсько-кримський військово-політичний союз 1648-1654 pp.
47. Військо Запорозьке й Османська імперія в сер. XVII ст.
48. Московський чинник на початковому етапі Національної революції (1648-
1652 pp.).
49. Переяславсько-Московський договір 1654 р. і його міжнародного-політичні
наслідки.
50. Віленське московсько-польське перемир’я 1656 р. і наростання
суперечностей в українсько-російських відносинах.
51. Оборонна спілка Війська Запорозького з шведським королем Карлом X
Густавом.
52. Міжнародно-політичні обставини укладення Гадяцької угоди 1658 p.
53. Зовнішньополітичний фактор у долях Козацької України за доби „Руїни”
(1657-1687 pp.).
54. Дипломатичне оформлення поділу Козацької України між Річчю
Посполитою, Московським царством і Османською імперією.
55. І.Мазепа і боротьба Московського царства за вихід до Чорного та
Балтійського морів.
56. Гетьманщина у Північній війні 1700-1721 pp.
57. Українсько-шведський союз 1708-1709 pp. і його поразка.
58. Дипломатія П.Орлика в боротьбі за суверенітет Козацької України.
59. Обмеження автономії Гетьманщини Російською імперією й перетворення
українських земель в об’єкт імперіалістичної експансії Петербурга та Відня.
60. Поділи Речі Посполитої та їхні міжнародно-політичні наслідки.
61. Військово-дипломатичні обставини входження Північного Причорномор’я
і Криму до складу Російської імперії.
62. Таємна місія В.Капніста до Берліна 1791 р. і дилема автономізму та
імперської лояльності української еліти.
30
 63. „Українське питання” в дипломатії революційної Франції й Наполеона І
Бонапарта.
64. Становище українства в Австро-Угорщині й проблема соборності
українських земель.
65. Національні й зовнішньополітичні проблеми в програмах українських
політичних партій – пошук моделей перебудови міжнародних відносин у
Центрально-Східній Європі.
66. Україна у східній політиці Німецької й Австро-Угорської імперій на рубежі
ХІХ - ХХ ст.
67. Українське питання у військово-стратегічних планах Російської імперії під
час Першої світової війни.
68. Дипломатична діяльність „Союзу визволення України”.
69. Федералістська концепція українського національно-визвольного руху в
Росії й Австро-Угорщині на поч. XX ст.
70. Переговорний процес між Центральною Радою і Тимчасовим урядом щодо
запровадження автономії України.
71. Проголошення Української Народної Республіки 7 листопада 1917 р. і
формування її зовнішньополітичного відомства.
72. Взаємини Центральної Ради з країнами Антанти: невикористані
можливості.
73. Дипломатичні обставини конфлікту Центральної Ради з Раднаркомом
РСФРР та його наслідки.
74. Міжнародні чинники прийняття IV Універсалу Центральної Ради й
проголошення незалежності УНР.
75. Брестські переговори і укладення мирного договору УHP з Центральними
державами.
76. Міжнародні чинники державного перевороту 29 квітня 1918 р. і
утвердження гетьманату П. Скоропадського.
77. Гетьманат П.Скоропадського у Брестській регіональній системі
міжнародних відносин.
78. Проблема ратифікації Австро-Угорщиною Брестського мирного договору з
УНР.
79. Розбудова дипломатичної служби Української Держави у 1918 р.
80. Українсько-російські міждержавні переговори 1918 р. в Києві та причини
їхньої невдачі.
81. Використання гетьманатом П.Скоропадського силових методів при
вирішенні Бессарабського, Кримського і Холмського питань та визначенні
кордону з Білоруссю.
82. Встановлення стратегічного союзу Української Держави з Доном і
політичне зближення з Кубанською Республікою, Грузією та Фінляндією.
83. Переорієнтація гетьманату на Антанту й „федеративна грамота”
П.Скоропадського від 14 листопада 1918 р.
84. Розпад Австро-Угорщини і проголошення Західноукраїнської Народної
Республіки.
85. Українсько-польський збройний конфлікт у Східній Галичині й окупація
Румунією Північної Буковини.
86. Дипломатична підготовка Акту злуки УНР і ЗУНР та його міжнародно-
правові наслідки.
31
 87. Дипломатія Директорії УНР і більшовицька Росія.
88. Дипломатія Директорії УНР і Антанта.
89. Воєнно-політичний союз радянських республік, місце й роль у ньому
УСРР.
90. УНР і „білий рух”: проблеми стосунків.
91. Соборна Україна на Паризькій мирній конференції 1919-1920 рр.
92. Сен-Жерменський і Тріанонський мирні договори про державну належність
Буковини й Закарпаття.
93. Концепція Балто-Чорноморського союзу в дипломатії Директорії УНР.
94. Українсько-польський військово-політичний союз 1920-1921 pp. і причини
його поразки.
95. Міжнародно-правове становище і програма діяльності Державного Центру
УНР в еміграції.
96. Західноукраїнське питання в Лізі Націй.
97. Дипломатична активність УСРР у 1921-1923 pp.
98. Міжнародно-політичні обставини створення СРСР.
99. Український національно-визвольний рух в Польщі, Румунії та
Чехословаччині в контексті міжнародного життя. Створення УВО та ОУН.
100. Українське питання в дипломатичній практиці міжвоєнної Європи.
101. Україна в геополітичних планах гітлерівської Німеччини напередодні
Другої світової війни.
102. Мюнхенська угода 1938 р. і утворення автономної Карпатській Україні.
103. Радянсько-німецьке зближення 1939-1940 pp. і вирішення проблеми
державної належності західноукраїнських земель.
104. Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
105. Нацистський окупаційний режим в Україні. Боротьба ОУН-УПА в
міжнародно-політичному контексті.
106. Проблема радянсько-польського кордону в діяльності антигітлерівської
коаліції.
107. Створення НКЗС УРСР у 1944 р. і визначення його повноважень.
108. Проблема членства УРСР в ООН.
109. Міжнародно-правове оформлення західних кордонів СРСР за
результатами Другої світової війни.
110. Обмін населенням між УРСР та Польщею й акція „Вісла” 1947 р.
111. Участь УРСР у вирішенні проблем повоєнного устрою Європи на
Паризькій мирній конференції 1946 р.
112. Участь Української РСР у Дунайській конференції 1948 р.
113. Специфіка діяльності УРСР в ООН та її спеціалізованих установах за доби
холодної війни.
114. Дисидентський і правозахисний рух в Україні 1960-80-х рр. і його вплив
на міжнародні відносини.
115. Декларація про державний суверенітет України та її роль у зміні статусу
України на міжнародній арені.
116. Проголошення незалежності України та його міжнародне значення.
117. Процес міжнародного визнання незалежної України в 1991-1992 рр.
118. Концептуальні засади зовнішньої політики незалежної України.
119. Україна і створення СНД.
120. Особливості формування дипломатичної служби незалежної України.
32
121. Українсько-російські взаємини: проблеми і перспективи.
122. Перемога Революції гідності й „гібридна війна” Росії проти України.
123. Реалізація європейського вибору України.
124. Дипломатичне оформлення державних кордонів незалежної України.
125. Дипломатія незалежної України і США.
126. Участь України в процесі ядерного роззброєння.

33