ТМВ семінари 32 год.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ І СОЦІАЛЬНИХ НАУК
ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Плани та методичні вказівки

до проведення семінарських занять
для студентів денної та заочної форм навчання
спеціальності «Міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії»
Національного університету
«Львівська політехніка»
Затверджено
на засіданні кафедри політології
та міжнародних відносин
Протокол № __ від __.__.2017 р.
Львів – 2017
Теорія міжнародних відносин: Плани та методичні вказівки до
проведення семінарських занять для студентів денної та заочної форм навчання
спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні
студії» Національного університету «Львівська політехніка» / Укладачі
Дорош Л. О., Івасечко О. Я., Турчин Я. Б. – Львів: Видавництво Львівської
політехніки, 2017. – 40 с.
Уклали: Дорош Л. О., к. політ. н., доц.,

Івасечко О. Я., к. політ. н., доц.,
Турчин Я. Б., д. політ. н., проф.
Відповідальна за випуск: Дорош Л. О., к. політ. н., доц.
Рецензент: Луцишин Г. І., д. політ. н., проф.
Рекомендованано до друку
Науково-методичною радою
Інституту гуманітарних та соціальних наук
(протокол №_ від __ ____ 2017 р.)
© Національний університет «Львівська політехніка», 2017 ©

ТЕМАТИКА КУРСУ
№ Зміст /теми/ занять Кількість годин

п/п ДФН ЗФН
1. Спеціаліст у галузі міжнародних відносин: сфери діяльності 2 1
та специфіка підготовки
2. Теорія міжнародних відносин: предмет, об’єкт та методи 2 1
дослідження
3. Міжнародні відносини як суспільне явище 2 1
4. Міжнародна система: суть, типи та закономірності 2 1
трансформації
5. Суб’єкти міжнародних відносин 6 3
6. Зовнішня політика держави 2 1
7. Інтереси та цілі суб’єктів міжнародних відносин 2 1
8. Сила у міжнародних відносинах 2 1
9. Дипломатія у міжнародних відносинах 2 1

10. Міжнародні конфлікти та шляхи їх врегулювання 4 2
11. Співробітництво та інтеграція у міжнародних процесах 2 1
12. Міжнародний порядок 2 1
13. Глобалізація та глобальні проблеми сучасності 2 1

Разом 32 16
Тема 1.
СПЕЦІАЛІСТ У ГАЛУЗІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН:
СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ПІДГОТОВКИ
План
1. Державні стандарти підготовки фахівців у галузі міжнародних
відносин.
2. Сфери діяльності фахівця-міжнародника.
3. Фахівець у галузі міжнародних відносин: особливості навчально–
методичної, наукової та професійної підготовки.
Реферати
1. Особливості підготовки фахівців-міжнародників у навчальних
закладах України.
2. Основні науково-дослідні установи у галузі міжнародних відносин та
зовнішньої політики.
3. Значення іноземних мов для фахівця-міжнародника.
Обов’язкова література
1. Дорош Л. О. Вступ до спеціальності «Міжнародні відносини»: Навч.
посібн. / Л. О. Дорош, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин. – Львів: Видавництво
Львівської політехніки, 2013. – 189 с. – С. 7-18.
2. Основи теорії міжнародних відносин. Словник: Навч. посібн. /
М. П. Гетьманчук, Л. О. Дорош, М. В. Здоровега [та ін.].– Львів: Видавництво
Львівської політехніки, 2015. – 340 с.
Рекомендована література
1. Бик І. Міжнародні відносини у Львівському університеті: історія і
сучасність / І. Бик // Вісник Львівського університету. – Серія: Міжнародні
відносини. – 2013. – Вип. 32. – С. 3-9. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Mv_2013_32_3;
2. Бідюк Н. Ретроспективний огляд розвитку освітнього напряму
«міжнародні відносини» як складової гуманітарної освіти у США / Н. Бідюк,
О. Тарасова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2013. – №2. –
С. 242-253. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_2_29;
3. Вінічук В. В. Система мовної підготовки фахівців у сфері
зовнішньої політики та міжнародних відносин / В. В. Вінічук // Іноземні мови.
– 2011. – №4. – С. 63-68. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/im_2011_4_11;
4. Істоміна К. Ю. Професійна підготовка фахівців з міжнародних
відносин в університеті Торонто / К. Ю. Істоміна // Молодий вчений. – 2015. –
№3 (2). – С. 94-97. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_3(2)__22;
5. Копійка В. Київська школа міжнародних відносин / В. Копійка //
Вісник Львівського університету. – Серія: Міжнародні відносини. – 2013. –
Вип. 32. – С. 10-17. – Режим доступу:
6. Крапівін О. Донецька школа міжнародних відносин: становлення та
перші здобутки / О. Крапівін, І. Тодоров // Вісник Львівського університету. –
Серія: Міжнародні відносини. – 2013. – Вип. 32. – С. 18-25. – Режим доступу:
7. Сніговська О. Роль іноземної мови в контексті сучасних вимог до
професійної підготовки фахівців із міжнародних відносин в умовах
інтеграційних світових процесів / О. Сніговська // Збірн. наук. пр. Уманського
державного педагогічного університету. – 2014. – Ч. 2. – С. 349-355. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpudpu_2014_2_49;
8. Тарасова О. В. Роль активних методів в інтенсифікації навчального
процесу при підготовці фахівців у сфері міжнародних відносин / О. В. Тарасова
// Педагогічний дискурс. – 2011. – Вип. 9. – С. 338-343. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/peddysk_2011_9_79;
9. Третько В. В. Загальна характеристика сучасної системи
професійної підготовки магістрів міжнародних відносин у Великій Британії /
В. В. Третько // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. –
2015. – №1. – С. 33-41. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_1_7;
10. Третько В. В. Компетентнісний підхід в системі професійної
підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин / В. В. Третько //
Педагогічний дискурс. – 2011. – Вип. 9. – С. 349-353. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/peddysk_2011_9_82;
11. Третько В. Міждисциплінарний підхід у підготовці майбутніх
магістрів міжнародних відносин / В. Третько // Освіта дорослих: теорія, досвід,
перспективи. – 2013. – Вип. 6. – С. 94-102. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/OD_2013_6_13;
12. Третько В. Особливості організації навчання за магістерськими
програмами з міжнародних відносин у Великій Британії / В. Третько //
Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2013. – № 4. – С. 234-242. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_4_25;
13. An Introduction to International Relations. 2nd ed. / Ed. by Richard
Devetac, Anthony Burke and Jim George. – Cambridge University Press, 2012.
14. Chris Brown, Kirsten Ainley. Understanding International Relations. 3rd
ed. – Palgrave Macmillan, 2005.
15. Martin Griffiths, Terry O’Callaghan. International relations: the Key
Concepts. – London and New York: Routledge, 2002.
Методичні рекомендації
Метою вивчення першої теми є аналіз особливостей спеціальності
«Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії»,
знайомство з видами професійної діяльності фахівця, можливими у галузі
міжнародних відносин, з’ясування студентами навичок навчальної та
дослідницької діяльності, які вони повинні набути.
При розгляді першого питання слід ознайомитись із специфікою
державних стандартів підготовки фахівця у галузі міжнародних відносин.
Необхідно охарактеризувати нормативно-правову базу та документи, в яких
встановлюються і узагальнюються вимоги до змісту освіти і навчання на
першому (бакалаврському) кваліфікаційному рівні, відображаються цілі
освітньої та професійної підготовки фахівця з міжнародних відносин,
визначаються його місце в структурі господарства держави і вимоги до його
компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.
Друге питання присвячене з’ясуванню сфер діяльності фахівця у галузі
міжнародних відносин. Слід проаналізувати специфіку професійної діяльності
політолога-міжнародника у державних структурах (МЗС, Секретаріат
Президента, Верховна Рада України, РНБО, інші відомства національного,
регіонального та місцевого рівнів) та міжнародних урядових та неурядових
організаціях, недержавних установах і бізнес–структурах, експертних
установах, науково–дослідних інститутах, аналітичних центрах тощо.
Розглядаючи третє питання, слід виявити специфіку навчання (підготовки)
фахівця у галузі міжнародних відносин. Необхідно визначити основні форми
організації навчання у вищих закладах освіти, з’ясувати значення самостійної
роботи студента, спрямованої на закріплення теоретичних знань, отриманих за
підсумками навчання, їх поглиблення, набуття і удосконалення практичних
навичок та умінь у межах відповідної політологічної спеціальності. Особливу
увагу слід зосередити на аналізі форм оцінювання знань студентів і визначення
їх рейтингу, метою якого є перевірка результатів навчання, самостійної роботи,
підвищення якості знань, спонукання до активного, свідомого навчання,
пізнання, розвитку творчих здібностей. Окрім цього доцільно проаналізувати
відмінності підготовки фахівців–міжнародників у вищих навчальних закладах
України (йдеться, зокрема, про Інститут міжнародних відносин Київського
національного університету ім. Тараса Шевченка, Дипломатичну академію
України, факультет міжнародних відносин Львівського національного
університету ім. Івана Франка, Одеський національний університет ім. Іллі
Мечникова тощо).
Конкретизують розгляд цієї теми дані щодо діяльності основних
навчальних та наукових установ планети з дослідження проблем міжнародних
відносин та світової політики, а також провідних напрямів сучасних наукових
досліджень у рамках міжнародних та українських навчально–методичних та
науково–дослідних установ із вивчення проблем міжнародних відносин і
зовнішньої політики (глобалізації та регіоналізації, міжнародних конфліктів та
співпраці, інтеграції України до світової спільноти та регіональних політичних
структур, забезпечення національних інтересів та національної безпеки тощо).
Тема 2.
ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН:
ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
План
1. Місце теорії міжнародних відносин у системі суспільних наук.
2. Теорія міжнародних відносин: її об’єкт та предмет, структура та
функції.
3. Методологічні засади наукового дослідження міжнародних відносин
(основні принципи та методи).
Реферати
1. Рівні аналізу міжнародних відносин.
2. Політологія та теорія міжнародних відносин: взаємопов’язаність
предметного поля.
3. Основні парадигми теорії міжнародних відносин.
4. Прикладні методики дослідження міжнародних відносин.
1. Дорош Л. О. Вступ до спеціальності «Міжнародні відносини»:
Навч. посібн. / Л. О. Дорош, Ю. Я. Тишкун, Я. Б. Турчин. – Львів: Видавництво
2. Косолапов Н. Международные отношения как специфический тип
общения / Косолапов Н. // Мировая экономика и международные. отношения. –
1999. – № 6.
3. Косолапов Н. Теоретические исследования международных
отношений / Косолапов Н. // Мировая экономика и международные отношения.
– 1998. – №2. – С. 67-79.
4. Косолапов Н. Тема 3. Международные отношения: эпистемология
и методы исследования / Косолапов Н. // Мировая экономика и международные
отношения. – 1998. – №3. – С. 63-73.
5. Косолапов Н. Тема 6. Теория международных отношений: предмет
анализа и предмет теории / Косолапов Н. // Мировая экономика и
международные отношения. – 1998. – № 7. – С.47-48.
6. Косолапов Н. Явление международных отношений: историческая
эволюция объекта анализа / Косолапов Н. // Мировая экономика и
международные отношения. – 1998. – № 4.
7. Лебедева М.М. Сравнительная политология, мировая политика,
международные отношения: развитие предметных областей / Лебедева М.М.,
Мельвиль А.Ю. // Полис. – 1999. – № 4. – С.130-140.
8. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібник /
Л. О. Дорош, М. В. Здоровега [та ін.]. – Львів: Видавництво Львівської
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 7-22.
9. Чеканов В. Ю. Функції теорії міжнародних відносин / В. Ю.
Чеканов // Гілея: науковий вісник. – 2013. – Вип. 79. – С. 303-306. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_79_94;
1. Алркабi А. Н. Геополітика в контексті теорії міжнародних відносин /
А. Н. Алркабi // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 22:
Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. –
2013. – Вип. 11. – С. 48-52. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_022_2013_11_10;
2. Бебик В. Становлення політології міжнародних відносин: політична
наука про міжнародний процес / В. Бебик // Віче. – 2013. – №14. – С. 6-7. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2013_14_4;
3. Лебедева М. М. Мировая политика: Учебн. для ВУЗов /
Лебедева М. М. – М., 2004.
4. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручник.– 2-ге вид,
доп та випр. / Мальський М. З., Мацях М. М. – К.: Кобза, 2003. – 528с.
5. Международные отношения: теории, конфликти, движения,
организации /П. А. Цыганков, Г. А. Дробот, М. М. Лебедева и др.; Под ред.
проф. П. А. Цыганкова: Учебн. пособ. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: ИНФРА-
М, 2007. – 320 с.
6. Мировая политика и международние отношения: Учебн. пособ. / Под
ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова. – СПб.: Питер, 2008. – 448 с.
7. Основи теорії міжнародних відносин. Словник: Навч. посібник /
8. Панченко Ж. О. Теорія прийняття політичних рішень у міжнародних
відносинах: основні методологічні підходи та концептуальні моделі /
Ж. О. Панченко // Проблеми міжнародних відносин. – 2013. – Вип. 7. – С. 143-
155. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmv_2013_7_11;
9. Цимбалістий В. Ф. Теорія міжнародних відносин: Навч. посібн. /
Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. –
324 с.
10. Цыганков П. А. Теория международных отношений / Цыганков П. А.
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
11. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручн. /
Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622 с.
12. An Introduction to International Relations. 2nd Ed. / Ed. by Richard
Ed. – Palgrave Macmillan, 2005.
Перше питання теми присвячене розгляду науки про міжнародні
відносини як особливої суспільствознавчої дисципліни, що орієнтується на
вивчення порівняно відособленої та складної сфери – міжнародних відносин. У
цьому питанні доцільно з’ясувати як співвідноситься теорія міжнародних
відносин із політичною наукою загалом, які аспекти міжнародних відносин
досліджуються філософією, соціологією, географією, демографією, історією,
психологією та іншими науковими дисциплінами.
Розгляд другого питання слід розпочати із з’ясування об’єкта, предмета та
функцій теорії міжнародних відносин, її структури із наголосом на її
концептуальній та емпіричній складових. Розгляд цього питання доцільно
посилити аналізом запропонованої сучасними дослідниками архітектури теорії
міжнародних відносин.
У третьому питанні основна увага має бути зосереджена на основних
методологічних принципах та методах дослідження міжнародних відносин.
Слід з’ясувати, яка саме система принципів та способів, методів організації
пізнавальної наукової діяльності дозволяє дослідити міжнародні відносини. У
цьому питанні також доцільно розглянути специфічні методики та техніки
збору первинних даних (фактів, інформації), що використовуються для
систематизації та пояснення міжнародних відносин. Особливу увагу слід
приділити з’ясуванню специфіки таких емпіричних методів дослідження
міжнародних відносин, як-от: контент-аналіз (аналіз змісту), івент-аналіз
(аналіз подій), когнітивне картування, аналіз конкретної ситуації (англ.: case
study) тощо.
Тема 3.
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ
План
1. Понятійно–категорійний апарат теорії міжнародних відносин. Поняття
«міжнародні відносини», «міжнародна політика», «світова політика», їх
співвідношення.
2. Характерні риси міжнародних відносин.
3. Типи та рівні міжнародних відносин.
Реферати
1. Основні характеристики сучасних міжнародних відносин.
2. Суверенітет, анархія та глобальне управління на сучасному етапі
міжнародного розвитку.
2. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібник / Л. О. Дорош,
М. В. Здоровега [та ін.].– Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. –
244 с. – С. 23-40.
3. Пода Т. А. Міжнародні відносини як складова частина світової
політики (соціально–філософський аспект) / Т. А. Пода // Вісник
Національного авіаційного університету. Сер.: Філософія. Культурологія. –
2010. – №2. – С. 99-103. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2010_2_23;
4. Тишкун Ю. До проблеми змістового наповнення терміна «світова
політика» / Ю. Тишкун // Українська національна ідея: реалії та перспективи
розвитку. – 2014. – Вип. 26. – С. 38-44. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unir_2014_26_9;
5. Тишкун Ю. Специфіка концептуалізації поняття «глобальна
політика» / Ю. Тишкун // Українська національна ідея: реалії та перспективи
розвитку. – 2015. – Вип.27. – С. 41-47. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unir_2015_27_9;
1. Артьомов І. В. Сучасні концепції міжнародних відносин /
І. В. Артьомов // Вісник Луганського національного університету ім.
Т. Шевченка. Історичні науки. – 2012. – №6 (2). – С. 5-11. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlui_2012_6(2)__3;
2. Вовк Р. Вплив інформаційного суспільства на міжнародні відносини /
Р. Вовк // Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні відносини. –
3. Герасіна Л. М. Розвиток міжнародних політичних відносин за умов
глобальної реконструкції світу / Л. М. Герасіна // Вісник Національної
юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Сер.: Філософія, філософія
права, політологія, соціологія. – 2013. – №4. – С. 88-98. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_2013_4_13;
4. Дробот Г. А. Предмет мировой политики / Дробот Г. А. // Вестн.
Моск. Ун-та. Серия 18. Социология и политология. – 2008. – №1. – С. 61-73.
5. Камаса М. В. Міжнародні відносини: проблеми визначення поняття
та його взаємозв’язок із державним управлінням / М. В. Камаса // Теорія та
практика державного управління. – 2008. – Вип.4. – С. 390-397. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2008_4_61;
6. Кобенко О. Б. Теоретичні основи глобальної регіоналізації
міжнародних відносин / О. Б. Кобенко // Держава і право. Юридичні і політичні
науки. – 2014. – Вип.64. – С. 482-487. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/dip_2014_64_70;
7. Косолапов Н. Внешняя политика и внешнеполитический процесс
субъектов международных отношений / Косолапов Н. // Мировая экономика и
междунар. отношения. – 1999. – № 3.
8. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. /
Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид., доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528
с.
9. Мировая политика и международные отношения: Учебн. пособ. / Под
ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова. – СПб.: Питер, 2008. – 448 с.
11. Тишкун Ю. Рівні та типи дискурсу глобальної політики /
Ю. Тишкун // Humanitarian vision. – 2015. – Vol. 1, Num. 2. – С. 61-66. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hv_2015_1_2_12;
Цимбалістий В. Ф.– 2-ге вид., доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. –
324с.
13. Цыганков П. А. Мировая политика: содержание, динамика, основные
тенденции / Цыганков П. А. //Обществ. науки и современность. – 1995. – № 5.
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
15. Чихарев М. А. Мировая политика как научная дисциплина: проблемы
становления / Чихарев М. А. // Вестн. Моск. Ун-та. Серия 12. Политические
науки. – 2007. – №2. – С.84-96.
17. An Introduction to International Relations. 2nd Ed. Ed. by Richard
Метою вивчення цієї теми є пізнання та осмислення сутності міжнародних
відносин як суспільного явища.
У першому питанні увагу слід сконцентрувати на аналізі системи понять,
базових для фахівця у галузі міжнародних відносин та які відображають
найістотніші властивості, особливості та взаємозв’язки елементів системи
міжнародних відносин. Особливу увагу слід приділити з’ясуванню сутності
таких вихідних понять, як «міжнародні відносини», «міжнародна політика»,
«світова політика», «зовнішня політика», «геополітика», «міжнародний актор»,
«транснаціональні відносини» тощо. Розкриваючи у першому питанні зміст
поняття «міжнародні відносини», варто врахувати широкий спектр наукових
трактувань цього явища, їх еволюцію,
У другому питанні слід виокремити основні ознаки та закономірності
міжнародних відносин, зокрема їх анархічність, стихійність та спонтанність,
складність та гетерогенність, культурний плюралізм та зростання впливу
глобальних норм та правил тощо. Також необхідно дослідити місце та
особливості функціонування міжнародних відносин як сфери глобального
суспільства. У рамках цього питання доцільно проаналізувати сучасні
міжнародні процеси: появу на міжнародній арені нових акторів (неурядові
організації, траннаціональні рухи, мафіозні групи та терористичні структури,
ЗМІ, корпорації тощо), стирання меж між внутрішньої та зовнішньою
політикою держав, розмивання державного суверенітету тощо.
Розуміння багатогранності та різноманітності явища міжнародних
відносин передбачає у третьому питанні розгляд основних типів та форм
міжнародних взаємодій. Особливу увагу серед них слід приділити рівням
міжнародних відносин (глобальному, регіональному, субрегіональному),
станам їх протікання (мирного співіснування, конфронтації, конфлікту).
Тема 4.
МІЖНАРОДНА СИСТЕМА:
СУТЬ, ТИПИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
План
1. Поняття «міжнародна система» та особливості його наукового
тлумачення. Структура та елементи явища.
2. Наукові підходи до проблеми типологізації міжнародних систем.
3. Особливості та закономірності трансформації міжнародних систем.
Реферати
1. Особливості трансформації міжнародних систем.
2. Основні історичні етапи розвитку міжнародних систем.
2. Основи теорії міжнародних відносин: Навч. посібн. / Л. О. Дорош,
М. В. Здоровега, О. Я. Івасечко [та ін.]. – Львів: Видавництво Львівської
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 76-94.
1. Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном
мире / Валлерстайн И. – СПб., 2001.
2. Дербишайр Д. Д. Политические системы мира. В 2-х т. – Т. 1 /
Д. Д. Дербишайр, Я. Дербишайр. – М.: Рипол Классик, 2004. – XVI, 495 с.
3. Коппель О. А. Міжнародні системи. Світова політика / Коппель О. А.,
Пархомчук О. С. – К.: ФАДА, ЛТД, 2001. – 224 с.
4. Костючков С. К. Структурно–функціональні особливості системи
міжнародних відносин у першій декаді ХХІ століття / С. К. Костючков //
Наукові праці МАУП. – 2014. – Вип.2. – С. 39-44. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup_2014_2_7;
5. Мальський М. Проблеми наукової інтерпретації та прогнозування
розвитку глобальних систем в сучасній теорії міжнародних відносин /
Мальський М., Мацях М. // Вісник Національного університету ім. І. Франка.
Серія. Міжнародні відносини. – Львів: ЛНУ, 2002. – Вип.7. – С.6-15.
6. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. – 2-ге вид,
доп. та випр. / Мальський М. З., Мацях М. М. – К.: Кобза, 2003. – 528 с.
7. Маныкин А. С. Системность в международных отношениях: причины
формирования и этапы развития / Маныкин А. С. // Вестн. Моск. ун-та. Серия
8. История. – 1992. – №5–6. – С. 3–16.
М. П. Гетьманчук, Л. О. Дорош, М. В. Здоровега [та ін.]. – Львів: Видавництво
9. Фоміна В. В. Багатополюсність – новий напрям розвитку системи
міжнародних відносин / В. В. Фоміна // Науковий часопис НПУ ім.
М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання
соціально–політичних дисциплін. – 2012. – Вип.9. – С. 82-88. – Режим доступу:
Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид, доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. –
324 с.
11. Цыганков П. Интернациональные взаимодействия с позиций
системного подхода / П. Цыганков // Мировая экономика и международные
отношения. – 2004. – № 7. – С. 121-128.
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
13. Шаповалова О. І. Структурні параметри постбіполярної системи
міжнародних відносин / О. І. Шаповалова // Актуальні проблеми міжнародних
відносин. – 2014. – Вип. 119 (1). – С. 34-51. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmv_2014_119(1)__6;
Edition. – Palgrave Macmillan, 2005.
Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування сутності поняття
«система», розгляду підходів теорії міжнародних відносин, у рамках яких
трактують міжнародні відносини як систему, виокремлення різноманітних
моделей міжнародних систем. Далі увагу доцільно сконцентрувати на
визначенні міжнародної системи як певного характеру взаємодій основних
учасників міжнародних відносин, метою яких є підтримка їх внутрішнього
стабільного стану. У цьому питанні слід також проаналізувати основні
структурні елементи міжнародної системи, виділивши її незалежні та залежні
змінні, взаємодія яких визначає загальний стан системи. Слід також детально
розглянути підходи різних дослідників щодо рівнів аналізу міжнародних
відносин. Зокрема, йдеться про такі основні рівні, як: індивіда, що передбачає
аналіз індивідуальних особливостей людей, залучених в політичний глобальний
процес; окремої держави, на якому досліджується прийняття політичних рішень
без уваги до його психологічних особливостей, а з огляду на те механізм
прийняття рішень в певній країні; глобальний, на якому досліджуються
взаємодії як держав, так і недержавних учасників політичної системи планети,
яка розглядається цілісно. Йдеться про виявлення ролі окремих структурних
елементів у формуванні та функціонуванні цієї системи, розгляд особливостей
співробітництва та конкуренції різних акторів, визначення тенденцій розвитку
системи.
Важливою проблемою в системному аналізі міжнародних відносин є
типологізація міжнародних систем. У другому питанні слід з’ясувати, за якими
критеріями дослідники класифікують міжнародні системи (стабільні та
нестабільні, глобальні та регіональні, гомогенні та гетерогенні міжнародні
системи тощо). Особливу увагу слід звернути на типологію міжнародних
систем, запропоновану теоретиком системного аналізу М. Капланом.
Третє питання передбачає розгляд особливостей трансформації
міжнародних систем, що засвідчує динаміку розвитку їх структурних
компонентів. У цьому питанні слід з’ясувати основні чинники, що сприяють
зміні міжнародних систем (збільшення кількості міжнародних акторів та їх
взаємозалежності, трансформація міжнародних відносин з ієрархічних у
мережеві тощо). Також доцільно проалізувати появу параметрів, що
відображають якісні та кількісні характеристики функціонування міжнародних
систем та їх структурних компонентів. У цьому питанні увагу слід зосередити
на ідеї багатополюсної міжнародної системи, що змінює тезу про домінування
США на міжнародній арені. Формування такого типу міжнародної системи
дослідники вважають об’єктивним процесом, зумовленим дезінтеграцією
біполярної системи, появою нових центрів сили в низці регіонів тощо.
Тема 5.
СУБ’ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН (6 ГОД.)
План
1. Суб’єкти міжнародних відносин: їх ознаки та особливості участі у
міжнародних відносинах.
2. Основні типи учасників міжнародних відносин.
2.1. Держава як актор світових політичних процесів: ознаки,
структура та особливості функціонування у сфері міжнародних відносин.
2.2. Міжнародні урядові та неурядові організації: їх функції та цілі.
2.3. Вплив особистості на глобальну політичну систему.
Реферати
1. Сучасні виклики національній державі як актору міжнародних
відносин.
2. Глобальне громадянське суспільство: основні підходи до трактування
та реалії становлення.
3. Вплив транснаціональних корпорацій на міжнародну політику.
4. Сучасні транснаціональні релігійні та ідеологічні рухи.
5. Роль «держав, що не вдалися» у сучасних міжнародних відносинах.
6. Політичний портрет діяча міжнародної політики (за вибором
студента).
7. Діяльність неурядових організацій у сфері захисту довкілля.
1. Дорош Л. О. Багатоманітність міжнародних акторів: проблеми
класифікації / Дорош Л. О. // Наукові праці: науково–методичний журнал. –
Вип. 170. Т.182. Політологія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. П. Могили, 2012. –
С.14-18.
3. Дробот Г. А. Роль международных организаций в мировой политике:
основные теоретические подходы / Дробот Г. А. // Вестн. Моск. у-та. Сер. 18.
Социология и политология. – 1999. – № 1.
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 95-121.
1. Власов В. Г. Субнаціональні регіони і міжнародні відносини:
альтернатива співробітництву національних держав / В. Г. Власов // Наукові
праці [Чорноморського державного університету ім. Петра Могили]. Сер.:
Політологія. – 2013. – Т.212, Вип. 200. – С. 82-86. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2013_212_200_18;
2. Гридасова Г. Спектр взаємовідносин міжнародних організацій з
транснаціональними корпораціями як новим актором міжнародних відносин /
Г. Гридасова // Evropsky politicky a pravni diskurz. – 2015. – Vol.2, Iss.2. – С. 23-
27. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpol_2015_2_2_5;
3. Гридасова Г. Трансформація акторів міжнародних відносин: держава
та транснаціональні медійні корпорації / Г. Гридасова // Наукові записки
[Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса]. – 2014.
– Вип. 3. – С. 368-376. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2014_3_35;
4. Ільницька У. В. Процес інституціоналізації неурядових міжнародних
організацій у світовій політиці / У. В. Ільницька // Українська національна ідея:
реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Львів: Видавництво
Львівської політехніки, 2013. – № 25. – С. 119-123.
5. Косолапов Н. А. Тема 7. Субъекты мировой политики и
международных отношений: явление, критерии, основы типологии /
Косолапов Н. А. // Мировая экономика и международные отношения. – 1998. –
№12. – С.127-131.
6. Крамаренко Р. М. Роль мегаполісів як суб’єктів міжнародних
відносин / Р. М. Крамаренко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер.:
Економіка. – 2013. – Т. 21, вип. 7(2). – С. 201-205. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdumov_2013_21_7(2)__32;
7. Красильщиков В. А. Актуальный предмет исследования:
несостоявшиеся государства / Красильщиков В. А. // Мировая экономика и
международные отношения. – 2008. – №7. – С.101-111.
8. Левківський В. М. Сучасні форми діяльності транснаціональних
корпорацій у системі міжнародних економічних відносин / В. М. Левківський //
Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія:
Економічні науки. – 2014. – № 4. – С. 17-24. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2014_4_4;
9. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн. / Мальський
М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528 с.
10. Международные отношения: теории, конфликты, движения,
организации / П. А. Цыганков, Г. А. Дробот, М. М. Лебедева и др. / Под ред.
проф. П. А. Цыганкова: Учебн. пособ. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: ИНФРА-
М, 2007. – 320 с.
12. Панченко Ж. Концепт репутації у сучасних міжнародних відносинах:
особливості становлення / Ж. Панченко // Вісник Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. – 2014. – Вип. 1. –
С. 27-31. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_mv_2014_1_7;
13. Саханенко С. Є. Участь автономних утворень у міжнародних
відносинах (на прикладі автономій Данії та Фінляндії) / С. Є. Саханенко,
О. О. Рацюк // Демократичне врядування. – 2011. – Вип. 7. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2011_7_5;
14. Семчишин С. І. Постмодерністське прочитання суверенітету в теорії
міжнародних відносин / С. І. Семчишин // Гілея: науковий вісник. – 2014. –
http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_90_63;
15. Семчишин С. І. Суверенітет в теорії міжнародних відносин /
С. І. Семчишин // Гілея: науковий вісник. – 2013. – №77. – С. 292-296. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_77_92;
16. Стадник О. П. Індивіди та суспільні групи як ключові актори у
міжнародних відносинах, згідно з теорією нового лібералізму / О. П. Стадник //
Гілея: науковий вісник. – 2013. – Вип. 79. – С. 300-303. – Режим доступу:
17. Турчин Я. Б. До проблеми реформування РБ ООН у контексті
питання територіальної цілісності України / Я. Б. Турчин // Гілея: науковий
вісник. – 2014. – Вип. 85. – С. 320-325. – Режим доступу:
18. Турчин Я. Результати голосування щодо «української» резолюції в
ГА ООН як індикатор особливостей сучасного балансу сил у світовій політиці /
Я. Турчин // Humanitarian vision. – 2015. – Vol. 1, Num. 2. – С. 67-72. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hv_2015_1_2_13;
19. Федів Р. Проблема лідерства у міжнародних відносинах на сучасному
етапі / Р. Федів // Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні
відносини. – 2013. – Вип.32. – С. 128-136. – Режим доступу:
324 с.
– М.: Гардарики, 2004. – 590с.
22. Шеляпин Ф. И. Категории «субъект», «актор» и «участник» в
мировом политическом процессе / Шеляпин Ф. И. //Вестн. Моск. ун-та. Серия
12. Политические науки. – 2008. – №3. – С. 83-84.
24. Энциклопедия международных организаций: В 3 т. // [Юридический
факультет СПбГУ; Под ред. Л. Н. Галенской, С. А. Малинина]. – СПб.: Изд-во
СПб. ун-та, 2003. – 523 с.
Пізнавальний потенціал теорії міжнародних відносин розкривається на
специфічних рівнях міжнародних явищ та процесів, які дозволяють пояснити
проблему визначення їх різноманітних сфер та дослідити їх. Дослідники
виділяють три рівні аналізу міжнародних відносин: індивідуальний, елемента
міжнародної системи (держави) та системи в цілому. Саме вибір дослідником
рівня аналізу вказує на основну детермінанту міжнародних відносин, що ним
обирається.
Перше питання теми присвячене аналізу елементів системи і понять, які їх
відображають: «учасник», «суб’єкт», «актор» міжнародних відносин, які
виражають характеристику суспільних одиниць, що практично підтримують
міжнародні відносини. У цьому питанні визначаються і квласифікуються
ознаки учасників міжнародних взаємодій, з огляду на те, що міжнародні
відносини у найширшому розумінні є системою стосунків всіх соціальних
організмів в певну історичну епоху.
У другому питанні досліджуються головні міжнародні актори: держава,
недержавні учасники (міжнародні урядові та неурядові організації) та окремі
особистості як.
У підпункті 2.1 слід проаналізувати головні ознаки та типи держави як
єдиної універсальної організації, що виконує функції соціального арбітра та
знаряддя легітимованого примусу на певній території. Йдеться про те, що
національна держава є головним базовим елементом системи міжнародних
відносин. Доцільно з’ясувати основні підходи до розуміння ролі національної
держави у міжнародній політиці, проаналізувати сутність поняття
«суверенітет» держави та його основні трактування. У цьому питанні також
необхідно виокремити й проаналізувати ознаки, що засвідчують слабкість
держави на міжнародній арені. Слід взяти до уваги, що наприкінці ХХ століття
склалась тенденція досліджувати ерозію та занепад державних інститутів. У
рамках таких досліджень зазначається, що певні держави існують швидше
формально, аніж реально, відображаючи насправді географічні поняття
(країни).
При розгляді підпункту 2.2 необхідно охарактеризувати ознаки, типи та
основні напрямки діяльності міжнародної організації як особливої форми
відносин держав та відображення їх взаємозалежності. Увагу слід приділити
з’ясуванню відмінностей між урядовою та неурядовою організацією,
проаналізувати їх функції та види. Доповненням до розгляду цього підпункту
може стати характеристика транснаціональної корпорації як актора
міжнародної політики, що є виразником інтеграції та лібералізації глобальної
економіки, але й, водночас, джерелом економічних, соціальних та екологічних
проблем.
У підпункті 2.3 необхідно розглянути вплив окремих індивідів у
міжнародній політиці, їх формальних та неформальних об’єднань, значення їх
особистих якостей. Розгляд цього питання слід доповнити типологізацією
індивідів, які є учасниками системи міжнародних відносин та впливають на
неї.
Тема 6.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
План
1. Сутність та принципи ралізації курсу зовнішньої політики держави.
2. Типи курсів зовнішньої політики держави.
3. Співвідношення внутрішньої та зовнішньої політики держави.
Реферати
1. Основні моделі прийняття зовнішньополітичних рішень.
2. Головні пріоритети зовнішньої політики України на сучасному етапі.
3. Нейтралітет як стратегія зовнішньої політики держави.
1. Величко Д. С. Конституційно–правовий вимір зовнішньополітичної
діяльності України / Д. С. Величко // Наукові записки Інституту законодавства
Верховної Ради України. – 2013. – №5. – С.137-141. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2013_5_29;
2. Жовква І. І. Стадії процесу прийняття зовнішньополітичних рішень /
І. І. Жовква // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія:
Управління. – 2013. – Вип. 3. – С. 113-120. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_upravl_2013_3_17;
3. Завадська О. Р. Зовнішньополітична програма курсу держави в
умовах глобалізації: теоретичний аспект / О. Р. Завадська // Науковий часопис
НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання
соціально-політичних дисциплін. – 2014. – Вип. Спец. вип. – С. 121-127. –
Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_022_2014_Spets;
4. Мошкола Я. М. Дипломатія як складова зовнішньої політики держави
у контексті вітчизняних політологічних досліджень / Я. М. Мошкола // Вісник
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2014. – № 2. –
С. 297-303. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2014_2_61;
6. Прохира В. Внутрішньополітичні процеси в Україні та їх вплив на
зовнішню політику держави / В. Прохира // Наукові записки [Національного
університету «Острозька академія»]. Серія: Політичні науки. – 2010. – Вип. 4. –
С. 268-273 . – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoap_2010_4_27;
7. Цирфа Ю. А. Роль культурної складової зовнішньополітичної
ідентичності держави в процесі формування модерної системи міжнародних
відносин / Ю. А. Цирфа // Філософія і політологія в контексті сучасної
культури. – 2014. – Вип. 8. – С. 270-273. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/filipol_2014_8_69;
Метою вивчення цієї теми є з’ясування сутності зовнішньої політики
держави, особливостей її нормативно-правового регулювання та
інституційного закріплення. У питанні доцільно проаналізувати цілі, що
ставить перед собою певна держава, реалізуючи свій зовнішньополітичний
курс. Слід пам’ятати, що такі цілі держави визначаються суспільним ладом
остатньої, станом її економіки, традиціями, географічним розташуванням,
зв’язками з іншими державами, амбіціями та пріоритетами її лідерів та еліт. У
цьому питанні слід розкрити універсальні функції, а також принципи
формування та реалізації курсу зовнішньої політики будь-якої держави.
Розгляд другого питання слід розпочати із виокремлення підходів до
типологізації курсів зовнішньої політики держави. Особливу увагу слід
звернути на типології Дж. Розенау та Г. Моргентау, а також детально
розглянути інші типи, взявши їх за основу при аналізі формування і реалізації
курсу зовнішньої політики України.
Третє питання передбачає розгляд підходів до співвідношення курсів
внутрішньої та зовнішньої політик певної держави. Розглядаючи це питання,
необхідно визначити сутність внутрішньої політики держави та її особливості,
з’ясувати варіанти впливу внутрішньодержавних подій і процесів на її
зовнішньополітичні дії. Окрім цього доцільно проаналізувати позицію щодо
визначального впливу міжнародної політики на формування та реалізацію
внутрішньої політики певної держави, а також виокремити оцінки щодо
рівноправності взаємодій внутрішньосуспільних та міжнародних відносин.
Тема 7.
ІНТЕРЕСИ ТА ЦІЛІ СУБ’ЄКТІВ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
План
1. Інтерес в міжнародних відносинах. Взаємозв’язок інтересів, мотивів і
цілей міжнародних відносин.
2. Типологія та ієрархія міжнародних інтересів. Міжнародний та
національний інтерес, їх співвідношення.
Реферати
1. Реалізація національних інтересів України у міжнародних відносинах.
2. Національна безпека як найважливіший національний інтерес будь-
якої держави.
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 122-126.
1. Аманмирадов Н. А. Джерело і рушійна сила міжнародних відносин /
Н. А. Аманмирадов // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 22:
Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. –
2. Глембоцький Д. Осмислення поняття «національний інтерес» для
подальшої реалізації в розвитку країни / Д. Глембоцький // Вісник
Національної академії державного управління при Президентові України. –
2012. – Вип.3. – С. 22-29. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2012_3_5;
3. Далевська Н. М. Інституціоналізація інтересів акторів міжнародних
відносин на засадах стратегічного партнерства / Н. М. Далевська // Проблеми
економіки. – 2015. – №1. – С. 22-26. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2015_1_4;
5. Турченко О. Г. Щодо ідентифікації категорій «інтерес» та
«національний інтерес» як об’єктів забезпечення безпеки / О. Г. Турченко //
Правничий часопис Донецького університету. – 2013. – №1. – С. 61-67. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pchdu_2013_1_11;
6. Шатило О. А. Історичний генезис категорії «національний інтерес» /
О. А. Шатило // Статистика України. – 2013. – №4. – С. 53-57. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/su_2013_4_10;
У першому питанні теми слід розкрити зміст понять «цілі» та «інтерес»
суб’єкта міжнародних відносин. Слід врахувати, що категорії «цілі та інтереси»
цього суб’єкта є історичний: їх зміст визначається та наповнюється під
впливом змін у міжнародній сфері. Водночас, слід наголосити на тому, що
реалізуючи власні цілі та інтереси, суб’єкт міжнародної політики намагається
забезпечити власне існування, вплинути на міждержавні процеси та явища,
забезпечити собі «відповідну» (прийнятну) позицію та роль серед інших
міжнародних акторів.
Друге питання присвячене з’ясуванню типології інтересів у міжнародних
відносинах. Особливу увагу тут слід звернути на специфіку національного
інтересу, який визначає цілі курсу зовнішньої політики держави у міжнародних
взаємодіях, взявши до уваги, що його можна виокремити як за допомогою
об’єктивних, так і суб’єктивних критеріїв. Слід наголосити, що категорія
«національний інтерес» в рамках аналізу зовнішньої політики дає змогу
зрозуміти, що саме спонукає певну державу до тих чи інших дій на
міжнародній арені з метою захисту, збереження та примноження цінностей,
істотних для її існування. Відтак, при розгляді цього питання слід детально
проаналізувати основні типи національних інтересів.
Тема 8.
СИЛА У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
План
1. Засоби акторів міжнародних відносин.
2. Сила як засіб, атрибут суб’єктів міжнародних відносин.
Реферати
1. Ядерна зброя та її роль у забезпеченні могутності держави.
2. Інтервенція як силовий засіб акторів міжнародних відносин.
3. Баланс сил: основні підходи до трактування та втілення на сучасному
етапі міжнародного розвитку.
4. Глобальне управління та колективна безпека.
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 126-133.
Рекомендованана література
1. Вавілова Н. В. Право держав на застосування сили в міжнародних
відносинахї / Н. В. Вавілова, І. М. Сівоха, В. В. Леонов // Збірник наукових
праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету
оборони України ім. Івана Черняховського. – 2016. – №1. – С. 18-23. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpcvsd_2016_1_5;
2. Здоровега М. В. Проблема легітимності гуманітарних інтервенцій у
сучасних міжнародних відносинах / М. В. Здоровега // Українська національна
ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Львів: Видавництво
Львівської політехніки, 2015. – Вип. 27. – С. 102-107.
3. Литвиненко О. І. Структурний аналіз основних показників, що
характеризують воєнну могутність держави / О. І. Литвиненко // Збірник
наукових праць Військового інституту Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка. – 2014. – Вип. 45. – С. 73-78. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpviknu_2014_45_13;
4. Літвін Л. А. Баланс сил у міжнародних відносинах:сутність та роль
України / Л. А. Літвін // Політологічні записки. – 2014. – № 2. – С. 85-92. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polzap_2014_2_11;
5. Онищук М. І. Проблеми безпеки в теорії міжнародних відносин:
порівняльний аналіз основних напрямів / М. І. Онищук, Ю. В. Турченко,
А. І. Зарицька // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. –
2011. – № 1-2. – С. 106-109. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/sitsbo_2011_1–2_24;
М. П. Гетьманчук, Л. О. Дорош [та ін.]. – Львів: Видавництво Львівської
7. Парахонський Б. О. Легітимація насильства у міжнародних
відносинах / Б. О. Парахонський // Стратегічні пріоритети. – 2016. – № 1. –
С. 24-32. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2016_1_5;
8. Роговик О. Д. Теоретичні аспекти визначення сили держав у
міжнародних відносинах / О. Д. Роговик // Гілея: науковий вісник. – 2015. –
У першому питанні слід проаналізувати систему засобів, якою потенційно
володіють і розпоряджаються суб’єкти міжнародних відносин. Насамперед,
йдеться про силу, переконання, переговори та обмін у міжнародних
відносинах. Особливу увагу в рамках питання слід звернути на співвідношення
засобів суб’єктів міжнародних відносин при виробленні стратегії їх
зовнішньополітичних дій.
При розгляді другого питання слід охарактеризувати основні підходи до
розуміння сили (атрибутивний, поведінковий, структурний), розкрити кількісні
підходи до її обчислення. У рамках цього питання необхідно взяти до уваги й
явище «могутності» та її основні параметри, що визначають статус та силу
держави на міжнародній арені. Цікавою буде розгляд класифікації груп держав,
що відрізняються мірою впливу на глобальні, регіональні чи локальні суспільні
процеси, та здійснити ранжування цих держав.
Тема 9.
ДИПЛОМАТІЯ У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
План
1. Дипломатична діяльність: сутність, причини виникнення та форми.
2. Види дипломатії.
Реферати
1. Дипломатія Ватикану в умовах постбіполярності.
2. Громадська дипломатія та її особливості.
3. Електронна дипломатія: сутність та специфіка застосування.
1. Дипломатична та консульська служба: Навч. посібн. / Я. Б. Турчин,
О. Н. Горбач, Л. О. Дорош, О. Я. Івасечко, У. В. Ільницька. – Львів:
Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 224 с.
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 133-142.
Рекомендованана література
1. Бєлєй С. І. Публічна дипломатія держав середньої сили в сучасних
міжнародних відносинах: досвід Канади та Нідерландів / С. І. Бєлєй // Наукові
праці [Чорноморського державного університету ім. Петра Могили]. Сер.:
Політологія. – 2012. – Т. 197, Вип. 185. – С. 72-77. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2012_197_185_16;
2. Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної та консульської служби /
Гуменюк Б. І. – К.: Либідь, 1998.
3. Гуменюк Б. І. Сучасна дипломатична служба: Навч. посібн. /
Гуменюк Б. І., Щерба О. В. – К.: Либідь, 2001.
4. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів /
Дюрозель Ж.-Б. – К.: Основи, 1995.
5. Зленко А. Українська дипломатія та політика: вчора, сьогодні,
завтра / А. Зленко // Зовнішні справи. – 2013. – №8. – С. 8-9. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_8_5;
6. Козлов В. Дипломатія Святого Престолу: духовне та світське в
сучасних міжнародних відносинах / В. Козлов // Зовнішні справи. – 2013. – №2.
– С. 35-39. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_2_13;
Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528
с.
8. Матлай Л. Кулінарна дипломатія як різновид публічної дипломатії:
нові підходи та концепції / Л. Матлай // Humanitarian vision. – 2015. – Vol. 1,
Num. 2. – С. 55-60. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hv_2015_1_2_11;
9. Мельник С. Превентивна дипломатія: міф чи реальність? /
С. Мельник // Зовнішні справи. – 2013. – №3. – С. 46-49. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_3_14;
М. П. Гетьманчук, Л. О. Дорош [та ін.]. – Львів: Видавництво Львівської
11. Руднєва В. Публічна дипломатія: теоретичні основи застосування
нової інформаційно-комунікаційної технології в державному управлінні /
В. Руднєва // Вісник Національної академії державного управління при
Президентові України. – 2012. – Вип. 1. – С. 147-153. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2012_1_18;
12. Сухорольська І. Нова громадська дипломатія та особливості її
реалізації у сучасних умовах / І. Сухорольська // Українська національна ідея:
реалії та перспективи розвитку. – 2015. – Вип. 27. – С. 136-143. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unir_2015_27_23;
324 с.
14. Ціватий В. Зовнішня політика та дипломатія: майстерність і процес
прийняття рішень / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2013. – № 8. – С. 42-43. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_8_12;
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
Розглядаючи перше питання, слід з’ясувати сутність дипломатії як
діяльності міжнародних акторів, спрямованої на здійснення їх цілей і завдань у
міжнародній політиці. У цьому питанні доцільно розкрити значення
дипломатичної діяльності у міжнародних відносинах, взявши до уваги основні
нормативно-правові акти, що регулюють дипломатичні відносини, а також
дослідити різні стилі дипломатії. У рамках цього ж питання необхідно
проаналізувати основні функції дипломатії, а також засоби, які сприяють їх
реалізації: «імунітет», «привілеї» дипломатичних представництв.
У межах другого питання доцільно виокремити основі види та форми
дипломатії, наголосивши на особливостях двосторонньої та багатосторонньої
дипломатії, виявити специфіку дипломатії на високому та найвищому рівнях.
Розглядаючи це питання, необхідно дослідити й прояви «неофіційної»
дипломатії, а також специфіку та способи використання «цифрової» дипломатії
на сучасному етапі розвитку міжнародної політики.
Тема 10.
МІЖНАРОДНІ КОНФЛІКТИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВРЕГУЛЮВАННЯ
План
1. Cутність міжнародного конфлікту та його основні прояви.
2. Типи міжнародних конфліктів.
3. Шляхи врегулювання міжнародних конфліктів.
Реферати
1. Війни у ХХІ ст.: особливості та специфіка протікання.
2. Гуманітарна інтервенція та її значення у міжнародних відносинах.
3. Російсько-український конфлікт: причини та сценарії закінчення.
4. «Арабська весна»: причини та наслідки.
5. Специфіка переговорів при врегулюванні міжнародних конфліктів.
6. Шляхи боротьби з міжнародним тероризмом.
7. Шляхи подолання транснаціональної злочинності (наркоторгівля,
кіберзлочинність тощо).
М. В. Здоровега [та ін.]. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. –
244 с. – С. 143-165.
1. Арон Р. Мир и война между народами / Арон Р. – М., 2000.
2. Говард М. Війна в європейській історії / Говард М. – К.: Мегатайп,
2000.
3. Григор О. О. Багатостороння дипломатія як чинник урегулювання
міжнародних конфліктів і кризових ситуацій / О. О. Григор // Мультиверсум.
Філософський альманах. – 2015. – Вип. 3-4. – С. 45-58. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Multi_2015_3–4_6;
4. Здоровега М. Проблема легітимності гуманітарних інтервенцій у
сучасних міжнародних відносинах / М. Здоровега // Українська національна
ідея: реалії та перспективи розвитку. – 2015. – Вип. 27. – С. 102-107. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unir_2015_27_18;
5. Іжнін І. Проблема суверенітету і конфлікту у сучасних міжнародних
відносинах / І. Іжнін // Вісник Львівського університету. Серія: Міжнародні
відносини. – 2013. – Вип.32. – С. 40-46. – Режим доступу:
6. Канцір В. С. Тероризм як деструктивний, дисбалансний фактор
міжнародних відносин / В. С. Канцір // Європейські перспективи. – 2014. –
№ 2. – С. 153-158. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2014_2_29;
7. Кормич Л. І. Новий зміст процесу вирішення конфліктів в сучасній
системі міжнародних відносин: українські реалії / Л. І. Кормич // Актуальні
проблеми політики. – 2015. – Вип. 56. – С. 107-114. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/appol_2015_56_15;
8. Лисак В. Ф. Миротворчість в сучасних міжнародних відносинах /
В. Ф. Лисак // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія.
Соціологія. Політологія. – 2015. – №2. – С. 24-33. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2015_2_6;
9. Луцишин Г. І. Особливості сучасних збройних конфліктів в умовах
глобалізації / Г. І. Луцишин // Українська національна ідея: реалії та
перспективи розвитку. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. –
Вип. 26. – С. 128-133.
Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. –
528с.
11. Мацях М. Наукова інтерпретація проблеми застосування збройної
сили у сучасних міжнародних відносинах / М. Мацях // Вісник Львівського
університету. Серія : Міжнародні відносини. – 2012. – Вип. 30. – С. 134-139. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Mv_2012_30_18;
13. Ткаченко В. І. Латентна війна як форма міжнародних відносин країн
світу у ХХІ столітті / В. І. Ткаченко, Є. Б. Смірнов // Збірник наукових праць
Харківського університету Повітряних Сил. – 2015. – Вип.4. – С. 3-11. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2015_4_3;
14. Федина С. Перспективні напрями розвитку теорії і практики миру в
сучасних міжнародних відносинах / С. Федина // Наукові записки
Національного університету «Острозька академія». Серія: Міжнародні
відносини. – 2013. – Вип.3. – С. 62 67. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoamv_2013_3_8;
324 с.
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
Вивчення теми слід розпочати із з’ясування суті суспільного конфлікту та
його основних типів, головно, міжнародного. Наступним буде розгляд
особливостей міжнародних конфліктів, їх особливостей. При цьому слід
враховувати те, що жоден міжнародний конфлікт у глобальній історії не був
копією іншого, який мав місце раніше. Особливу увагу при розгляді першого
питання слід звернути на структуру та фази розгортання міжнародного
конфлікту.
Друге питання присвячене квасифікації міжнародних конфліктів. Розгляд
цього питання слід розпочати з аналізу типів міжнародних конфліктів,
запропонованих К. Боулдінгом, Й. Гальтунгом та А. Рапопортом. У цьому
питанні слід також проаналізувати відмінності між збройними конфліктами,
війною та світовою війною. Розглядаючи це питання, необхідно визначити
асиметричність сучасних міжнародних конфліктів і міру «гібридності»
класичного міжнародного конфлікту.
У третьому питанні доцільно розглянути проблему вирішення
міжнародного конфліктів. У теорії міжнародних відносин виділяють два
основні шляхи врегулювання міжнародних конфліктів: через примус – збройні
конфлікти, війни або через переговори, мирним шляхом. Особливо слід
наголосити на тому, що застосування зброї чи іншого примусу (у воєнному
конфлікті) – небезпечний спосіб вирішення проблем, які виникають на
міжнародній арені. У межах цього питання необхідно з’ясувати сутність
переговорів як основного механізму попередження та вирішення міжнародних
конфліктів. Слід проаналізувати основні етапи переговорів і стратегії учасників
конфлікту на переговорах для забезпечення їх цілей та інтересів.
Тема 11.
СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ІНТЕГРАЦІЯ В МІЖНАРОДНИХ
ПРОЦЕСАХ
План
1. Міжнародне співробітництво: його сутність та основні форми.
2. Основні теоретичні моделі та етапи інтеграції.
3. Місце України у глобальній та регіональній інтеграції. Основні
регіональні об’єднання держав та Україна.
Реферати
1. Поняття та основні концептуальні моделі міжнародного
співробітництва.
2. Регіональні інтеграційні об’єднання: специфіка та міра ефективності.
3. Особливості теоріяї міжнародних режимів.
4. Міжнародне право: джерела та функції.
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 166-186.
1. Алексієвець Л. Україна в системі міжнародних відносин: деякі
особливості й проблеми (1991–2011) / Л. Алексієвець, С. Прийдун // Україна-
Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні
відносини. – 2012. – Вип. 10. – С. 179-183. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ues_2012_10_20;
2. Барановський Ф. В. Європейський Союз у міжнародних відносинах
на сучасному етапі / Ф. В. Барановський // Політологічні записки. – 2013. –
№ 7. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polzap_2013_7_7;
3. Вайденфельд В. Европа от А до Я. Справочник европейской
интеграции / Вайденфельд В., Вессельс В. – 2002.
4. Герасимчук Т. Концепція міжнародних режимів у теорії міжнародних
відносин / Т. Герасимчук // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і
знахідки. – 2010. – Вип. 19. – С. 319-332. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mzu_2010_19_29;
Мальський М. З., Мацях М. М. – 2-ге вид, доп. та випр. – К.: Кобза, 2003. – 528
с.
7. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади / [За ред.
Я. Й. Малика, М. З. Мальського]. – Львів, 2002.
8. Толстов С. В. Європейський Союз як суб’єкт міжнародних відносин /
С. В. Толстов, О. І. Дікарєв // Наукові праці МАУП. – 2013. – Вип. 3. – С. 60-73.
– Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup_2013_3_10;
324 с.
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
Шепелєв М. А. – К.: Вища школа, 2004. – 622 с
12. Щербина Т. В. Теорії регіональної економічної інтеграції в контексті
розвитку міжнародних відносин / Т. В. Щербина // Проблеми і перспективи
розвитку банківської системи України. – 2014. – Вип. 38. – С. 306-314. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pprbsu_2014_38_32;
Розгляд першого питання слід розпочати із з’ясування понять
«міжнародна співпраця», «міжнародна інтеграція» як відображення відносин, у
рамках яких втілюються спільні інтереси, уникаються кризові форми взаємодій
та примусу між учасниками міжнародних відносин. У цьому питанні необхідно
проаналізувати основні види міжнародного співробітництва. Основну увагу
доцільно зосередити на вивченні інтеграції у міжнародних відносинах, що
забезпечує об’єднання інтелектуального та матеріального потенціалу країн
певного регіону, з метою підвищення їх конкурентоспроможності на
глобальній арені.
У рамках другого питання слід проаналізувати основні закономірності
міжнародної інтеграції та можливі її схеми у різних частинах земної кулі.
Необхідно розглянути основні моделі міжнародних співробітництва та
інтеграції, спробувати визначити місце України в інтеграційних об’єднаннях в
ближньому і дальньому міжнародному оточенні.
Третє питання присвячене місцю та ролі України у сучасній міждержавній
інтеграції. Сьогодні Україна є одним із суб’єктів міжнародних відносин, які
творили цілісну та впорядковану систему – міжнародне співтовариство. У
цьому питанні слід розглянути, як підтримуються безпосередні й
опосередковані зносини України з іншими державами та міжнародними
організаціями, як вона приєднується до міжнародних договорів, вирішує
питання війни та миру тощо.
Тема 12.
МІЖНАРОДНИЙ ПОРЯДОК
План
1. Міжнародний та світовий порядок: проблеми трактування понять.
2. Основні історичні типи міжнародного порядку.
Реферати
1. Основні концептуальні моделі міжнародного порядку.
2. Глобальний світопорядок: творці та тренди становлення.
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 187-201.
1. Бауман З. Европейский путь к мировому порядку / Бауман З. //
Свободная мысль. – 2004. – №9.
2. Бурьян М. С. Генрі Кіссинджер і проблема розбудови «нового
світового порядку» / М. С. Бурьян, К. А. Ткаченко // Вісник Луганського
національного університету ім. Тараса Шевченка. Історичні науки. – 2013. –
№ 16. – С. 5-12. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlui_2013_16_3;
3. Бэтллер А. Контуры мира в первой половине ХХІ века и чуть далее /
Бэтллер А. // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №1. –
С.73-80.
4. Гантінгтон С. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку /
Гантінгтон С. – Львів: Кальварія, 2006. – 474 с.
5. Макарук І. В. Становлення нового світового порядку в контексті
розвитку політичної глобалізації / І. В. Макарук // Гілея: науковий вісник. –
2013. – № 72. – С. 799-803. – Режим доступу:
6. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручн.– 2-ге вид.,
доп. та випр. / Мальський М. З., Мацях М. М. – К.: Кобза, 2003. – 528 с.
7. Набі І. М. А. Функціональні особливості Вестфальського
міжнародного порядку в теорії міжнародних відносин / І. М. А. Набі // Гілея:
науковий вісник. – 2013. – № 78. – С. 373-376. – Режим доступу:
8. Набі І. М. А. Поняття міжнародного порядку в сучасній теорії
міжнародних відносин / І. М. А. Набі // Гілея: науковий вісник. – 2013. – № 75.
– С. 443-445. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_75_186;
10. Рябінін Є. Концепція керованого хаосу в контексті побудови
сучасного світового порядку / Є. Рябінін // Зовнішні справи. – 2013. – № 11. –
С. 32-37. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_11_11;
11. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? / Хантингтон С. //
Политические исследования. – 1994. – №1. – С. 33-48.
Цимбалістий В. Ф. – 2-ге вид. доп. та випр. – Львів: Новий світ-2000, 2005. –
324 с.
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
14. Шепелєв М. А. Теорія міжнародних відносин: Підручник /
Розгляд першого питання слід розпочати із розкриття змісту понять
«міжнародний» та «світовий» порядок. Тут слід з’ясувати відмінності між
цими поняттями, проаналізувати специфіку становлення нового світового
порядку в умовах глобалізації, за яких державні та недержавні актори, з метою
реалізації своїх інтересів, прагнуть впливати на глобальну систему чи її
регіональні підсистеми. Беручи до уваги те, що людство сьогодні стало
єдиним, цілісним та неподільним, у цьому питанні доцільно зосередити увагу
на моделях нового світового порядку, що формується у рамках останньої хвилі
глобалізації.
У другому питання необхідно проаналізувати історичні типи
міжнародного порядку в рамках Вестфальської та Поствестфальської систем
міжнародних відносин. При цьому необхідно відзначити, що Вестфальський
мир (1648 р.) визнав державну різноманітність, закріпив співвідношення сил,
що склались в результаті Тридцятилітньої війни, та визначив кордони окремих
держав. Саме з цього часу головною формою політичної організації
суспільства стала виступати національна держава, а домінуючим принципом
міжнародних відносин став принцип національного суверенітету.
Тема 13.
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ
План
1. Сучасні глобальні тенденції та їх вплив на міжнародні відносини.
2. Економічна, політична та культурна глобалізація та її вплив на
міжнародні процеси.
3. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
Реферати
1. Соціально-політичний вимір глобалізації.
2. Глобальна проблема народонасення як чинник впливу на розвиток
міжнародних відносин.
3. Кліматичні зміни як глобальний виклик сьогодення.
4. Глобальний захист життя людини у сучасних умовах.
політехніки, 2015. – 244 с. – С. 202-219.
1. Волинець О. О. Глобальні проблеми сучасності з позиції католицизму
/ О. О. Волинець // Українська національна ідея: реалії та перспективи
розвитку. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – №25. – С. 16-
20.
2. Кукарцев О. В. Дослідження і теоретизування глобалізації: до історії
питання / О. В. Кукарцев // Українська національна ідея: реалії та перспективи
розвитку. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – Вип. 26. –
С. 27-31.
3. Богомолов Б. А. Глобализация: некоторые подходы к осмыслению
феномена / Б. А. Богомолов // Вестн. Моск. у-та. Сер. 12. Политические науки.
– 2004. – № 3. – С. 105-118.
4. Внучко С. М. Глобальні проблеми сучасності: причини виникнення та
шляхи їх розв'язання / С. М. Внучко // Вісник СевНТУ. Сер.: Політологія. –
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsntupol_2013_145_22;
5. Гелд Д. Глобалізація/антиглобалізація / Гелд Д., МакГрю Е. – К.:
К. І. С., 2004. – 180 с.
6. Гордеев И. В. Глобализация как основная тенденция эпохи
постмодерна / Гордеев И. В. // Вестн. Моск. ун-та. Серия 12. Политические
науки. – 2008. – №3. – С. 89-90.
7. Жуков С. А. Глокалізація як сучасний і перспективний процес
розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин /
С. А. Жуков // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Економіка.
– 2014. – Вип. 3. – С. 199-201. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_2014_3_46;
8. Косолапов Н. Глобализация: сущностные и международно–
политические аспекты / Косолапов Н. // Мировая экономика и международные
отношения. – 2000. – № 3.
9. Обиход Г. Екологічна безпека як пріоритетний фактор міжнародних
відносин в умовах глобалізації: паритетні засади та принципи формування /
Г. Обиход, А. Омельченко, В. Бойко // Економіка природокористування і
охорони довкілля. – 2015. – С. 22-34. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/epod_2015_2015_5;
324 с.
– М.: Гардарики, 2004. – 590 с.
У першому питанні потрібно розкрити зміст поняття «глобалізація»,
наголошуючи на складності та неоднозначності описуваного ним явища, яке
охоплює більшість населення планети і спричиняє глибинні трансформації
різноманітних сфер його діяльності. У цьому питанні слід проаналізувати
основні тлумачення глобалізації, її типи та прояви. Особливої уваги заслуговує
з’ясування специфіки антиглобалістського руху – протестного руху,
представники якого наголошують на потребі подолання негативів глобалізації.
Доцільно проаналізувати форми діяльності антиглобалістів, їх організаційну
структуру.
Друге питання доцільно присвятити визначенню впливу глобальних
процесів на міжнародні економічні, політичні, культурні відносини,
демографічні процеси, технологічні революції, транснаціоналізацію
міжнародних взаємодій, глобалізацію політики тощо. У цьому питанні
необхідно визначити, як саме глобалізація змушує кожну країну до
гармонізації національних економік та політик з потребами світового розвитку,
враховувати позицію сусідів та конкурентів.
Третє питання присвячене з’ясуванню глобальних проблем, які сьогодні
пронизують всі сфери міжнародних взаємодій, вирішення яуких пов’язане з
різноманітними способами міжнародної співпраці. У цьому питанні необхідно
визначити перелік проблем, які можна віднести до глобальних (різке
погіршення екологічної та демографічної ситуацій, виникнення нових викликів
людству у формі транснаціональної організованої злочинності, міжнародного
тероризму, незаконного обігу наркотиків тощо), визначити способи їх
регулювання та подолання. У цьому питанні необхідно з’ясувати як саме
глобальні проблеми впливають на розвиток сучасних міжнародних відносин,
розвивають міжнародну солідарність, почуття належності до єдиної людської
спільноти.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Плани та методичні вказівки

до проведення семінарських занять
для студентів денної та заочної форми навчання
спеціальності «Міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії»
Укладачі Дорош Леся Олексіївна,

Івасечко Ольга Ярославівна,
Турчин Ярина Богданівна
Редактор
Комп’ютерне верстання

ТМВ семінари 32 год.

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ТМВ семінари 32 год.

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Плани та методичні вказівки

Уклали: Дорош Л. О., к. політ. н., доц.,

Відповідальна за випуск: Дорош Л. О., к. політ. н., доц.

Рецензент: Луцишин Г. І., д. політ. н., проф.

© Національний університет «Львівська політехніка», 2017 ©

№ Зміст /теми/ занять Кількість годин

6. Зовнішня політика держави 2 1

7. Інтереси та цілі суб’єктів міжнародних відносин 2 1

8. Сила у міжнародних відносинах 2 1

9. Дипломатія у міжнародних відносинах 2 1

11. Співробітництво та інтеграція у міжнародних процесах 2 1

12. Міжнародний порядок 2 1

13. Глобалізація та глобальні проблеми сучасності 2 1

ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Плани та методичні вказівки

Укладачі Дорош Леся Олексіївна,

You might also like