ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Кафедра міжнародних відносин і дипломатичної служби

“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Проректор
з науково-педагогічної роботи

___________________________

“______”____________2011р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ДИПЛОМАТИЧНА І КОНСУЛЬСЬКА СЛУЖБА
(шифр і назва навчальної дисципліни)

0302 Міжнародні відносини

напряму підготовки______________________________________________________
(шифр і назва напряму підготовки)
6.030201 Міжнародні відносини
для спеціальності ___________________________________________________
(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_____________________________________________________________
(назва спеціалізації)
Міжнародних відносин
інституту, факультету, відділення___________________________________________
(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система
організації навчального процесу

2011 – 2012
Дипломатична і консульська служба
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки Міжнародні
відносини, спеціальності: 6.030201 Міжнародні відносини
Львів: ЛНУ, 2010.-_____ с.

Розробник: Сагайдак О.П., доцент кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри міжнародних відносин і дипломатичної

служби

Протокол № 1 від 31.08.2011 р.

Завідувач кафедрою

_______________________ проф.Мальський М.З.

(підпис)
“_____”___________________ 2011 р

Схвалено Вченою радою факультету міжнародних відносин

Протокол № ___ від “____”________________2011 р.

“_____”________________2011 р. Голова ради _______________ Бик І.С.

(підпис)

Ó Сагайдак О.П., 2011

Ó ЛНУ ім.І.Франка, 2011
 1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою курсу “Дипломатичні представництва та консульські установи ” є

вивчення структури, функцій та особливостей практичної діяльності
центральних та закордонних органів зовнішніх зносин. Розглядаються
організаційні, адміністративні, правові аспекти становлення і розвитку
дипломатичної і консульської служби. Даний курс включає питання
узагальнення історичного досвіду і появи нових тенденцій у розбудові
дипломатичних і консульських служб та їх врахування і застосування у
повсякденній дипломатичній практиці.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
Знати: передумови і процес встановлення дипломатичних та консульських
відносин між державами та відкриття дипломатичних представництв і
консульських установ, їх функції та внутрішньо організаційні принципи, форми
і методи діяльності, структуру і персонал, дипломатичні привілеї та імунітети.
Вміти: володіти спеціальною дипломатичною термінологією і
застосовувати набуті знання для оцінки перспектив розвитку дипломатичної і
консульської служб, визначення їх місця й ролі у зовнішніх зносинах між
державами та реальної перспективи їх застосування для встановлення взаємодії
України зі світовим співтовариством.

2. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Становлення та розвиток дипломатичної служби.

Тема 1. Поняття дипломатичної служби. Виникнення та основні історичні

етапи розвитку дипломатичної служби.
Зовнішні зносини як сфера офіційних відносин та складова частина
системи міжнародних відносин. Активізація діяльності України у сфері
зовнішніх зносин в умовах інтернаціоналізації та глобалізації міжнародних
відносин.
Поняття і визначення дипломатії. Визначення сутності та порівняння
понять «дипломатія», «дипломатична служба», «дипломат». Форми та методи
дипломатії. Підготовка та підписання міжнародних договорів та угод. Щодення
представництво держави за кордоном. Робота посольств та місій.
Представництво держави при міжнародних організаціях універсального та
регіонального характеру.
 Виникнення та формування основних історичних типів дипломатії.
Зародження та становлення дипломатичної служби як невід»ємної частини
державної служби. Характеристика головних історичних етапів розвитку
сучасної дипломатії. Особливості дипломатії та дипломатичних служб
провідних держав світу.

Тема 2. Державні органи зовнішніх зносин

Поняття та особливості державних органів зовнішніх зносин, їх роль та

місце вструктурі державної влади. Система органів зовнішніх зносин держави:
загальні принципи її організації,залежність від форми правління та політичного
устрою. Центральні (внутрішні) органи зовнішніх зносин : конституційні та
спеціалізовані (конвенційні). Закордонні органи зовнішніх зносин : постійні та
тимчасові.
Конституція України про компетенцію Верховної Ради, Президента та
Кабінету Міністрів в сфері зовнішніх зносин держави та виконання
дипломатичних функцій. Міністерство закордонних справ України – головний
функціональний орган держави в реалізаціїзовнішньопполітичного курсу
країни, його структура, проблеми кадрового забезпечення.
Принципи, форми організації і методи роботи дипломатичної служби
України. Указ Президента України «Про Положення про дипломатичну службу
в Україні від 16 липня 1993 р.» Указ Президента України «Про заходи щодо
вдосконалення координаційної діяльності виконавчої влади в сфері зовнішніх
зносин від 18 вересня 1996 р.» Консульський Статут України 1994 р.

Тема 3. Відкриття дипломатичних представництв та завершення

дипломатичної місії.

Міжнародно-правові підстави для становлення дипломатичних відносин.

Дипломатичні відносини де-факто і де-юре. Віденська конвенція про
дипломатичні зносини 1961 р. про порядок встановлення дипломатичних
відносин між державами. Поняття «поновлення дипломатичних відносин».
Правове оформлення домовленості про встановлення дипломатичних
відносин та відкриття дипломатичних представництв. Обмін дипломатичними
представництвами.
Угода між державами про рівень дипломатичних представництв. Види
дипломатичних представництв : посольство і місії (папські нунціатури та
інтернунціатури тощо).
Процедура призначення глави дипломатичного представництва. Постанова
Верховної Ради України «Про порядок призначення глав представництв
України в іноземних державах та при міжнародних організаціях» від 15 липня
1994 р.
Класи глав дипломатичних представництв. Їх акредитація в державах
перебування. Постанова Верховної ради України «Про відкриття
дипломатичних і консульських представництв України « від 3 березня 1993 р.
 Завершення дипломатичної місії. Право держави перебування оголошувати
членів персоналу дипломатичного представництва «персоною нон грата».
Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. про поняття «persona
non grata». Інші випадки завершення місії.

Тема 4. Структура та персонал дипломатичного представництва. Функції

дипломатичних представництв та засоби їх здійснення

Структурні частини і підрозділи посольств і місій. Внутрішня організація

роботи дипломатичних представництв. Методи роботи дипломатичних
представництв. Планування роботи дипломатичних представництв.
Розпорядження Президента України « Про положення Про дипломатичне
представництво України за кордоном» від 22 жовтня 1992 р.
Укомплектування персоналом дипломатичні представництва.
Категоризація персоналу дипломатичних представництв: дипломатичний
персонал, адміністративно-технічний та обслуговуючий персонал. Внутрішня
охорона посольства : функціональні обов»язки та правовий статус. Розподіл
обов»язків серед членів дипломатичного персоналу посольства чи місії.
Дипломатичні класи та ранги. Дипломатичні ранги, які вживаються в діяльності
української дипломатичної служби. Правова процедура їх присвоєння.
Традиційні функції дипломатичних представництв: функція представництва,
функція дипломатичного захисту. Функція ведення переговорів, інформаційна
функція. Функція заохочення дружніх відносин між акредитуючою державою
ат країною перебування в галузі політичних, економічних, культурних,
спортивних тощо зв»язків. Консульська функція дипломатичного
представництва. Функції дипломатичного представництва України згідно з
«Положенням про дипломатичне представництво України за кордоном» від 22
жовтня 1992 року.
Засоби виконання дипломатичних функцій. Приміщення для
дипломатичного представництва. Право на вільні зносини з державою, що
акредитує (поштово-телеграфний зв»язок, шифровані депеші, електронна
пошта, дипломатична пошта тощо). Віденська конвенція про дипломатичні
зносини 1961р. про використання радіозв»язку. Свобода перебування
співробітників представництва по території країни перебування та можливі
мотиви її обмеження.
Порядок зносин дипломатичного представництва з установами і
посадовими особами країни перебування. Постанова КМ України про
затвердження «Положення про порядок розміщення дипломатичних
представництв, консульських установ іноземних держав, представництв
міжнародних оргазацій в України» від 27лютого 1995 р.

Тема 5. Дипломатичні привілеї та імунітети

Походження інститут «дипломатичних привілеїв та імунітетів». Перелік
основних дипломатичних привілеїв та імунітетів. Принцип взаємності для
надання більших ніж передбачається міжнародним правом привілеїв та
імунітетів.
Початок і завершення дії привілеїв та імунітетів: права та обов»язки
держави, яка акредитує дипломатичне представництво та держави перебування
дипломатичного представництва. Відмова від привілеїв та імунітету, умови та
наслідки.
Привілеї та імунітети посольства (місії): недоторканість приміщення,
архівів і документів, право на користування прапором та гербом як символами
акредитуючої держави, митні та податкові привілеї представництва тощо.
Особисті привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва:
особиста недоторканість дипломатичного агента, його особистої резиденції,
паперів, майна, імунітет від кримінальної, цивільної та адміністративної
юрисдикції, митні і податкові пільги і вилучення.
Коло осіб з числа персоналу дипломатичного представництва, які
користуються привілеями та імунітетами дипломатичного характеру.
Дипломатичні привілеї та імунітети адміністративно-технічного персоналу,
обслуговуючого персоналу, внутрішньої охорони посольства.

Змістовий модуль 2. Організація та форми роботи консульських

установ.
Тема 6. Встановлення консульських відносин

Історія встановлення консульського інституту. Створення, розвиток та

етапи формування консульської служби України. Визнання держави та
встановлення консульських відносин. Основні умови та принципи
встановлення консульських відносин та відкриття консульських. Поняття
«консульська установа» та «консул». Класи консульських установ та
найменування глав консульських представництв. Окремі консульсьтва і
консульські відділи дипломатичних представництв. Штатні та позаштатні
(почесні) консули.
Процедура призначення глави консульської установи. Структура та
персонал консульських представництв. Категорії персоналу. Внутрішня
організація та методи роботи консульського представництва.
Завершення консульської місії. Право держави перебування оголошувати
консульську посадову особу чи будь-якого іншого працівника із числа
консульського персоналу “persona non grata”. Інші випадки завершення
консульської місії.

Тема 7. Функції консульських установ та засоби їх виконання

Функції дипломатичних і консульських представництв : спільне та

особливе. Основні напрями діяльності консульських установ: інформаційна,
консультативна, юридична. Головні консульські функції: паспортно-візова
робота, функції з питань обліку та реєстрації актів громадянського стану,
функції легалізації та засвідчення, функція надання допомоги громадянам
акредитуючої держави.
 Додаткові консульські функції. Випадки виконання консульськими
установами дипломатичних функцій.
Обов»язки консульств, консульських посадових осіб і співробітників
консульств по відношенню до держави перебування. Консульський округ.
Засоби виконання консульських установ. Право на вільні зносини з
державою, яку представляє консульська установа. Свобода пересування
консульських посадових осіб по території консульського округу та її
обмеження. Надання необхідних можливостей для виконання функцій
консульського представництва – обов»язок держави перебування.

Тема 8. Консульські привілеї та імунітети

Історія виникнення та формування інституту консульських привілеїв та

імунітетів. Спільне та відмінне в правовому положенні дипломатів і консулів з
точки зору привілеїв та імунітетів.
Початок і завершення дії консульських привілеїв та імунітетів. Основні
види привілеїв та імунітетів в сучасній консульській практиці. Привілеї та
імунітети консульства як закордонного органу держави : недоторканність
приміщення, архівів, документів, консульської кореспонденції, право
користування прапором і консульським щитом як символами акредитуючої
держави, митні та податкові пільги і вилучення.
Особисті привілеї та імунітети консульських посадови осіб : особиста
недоторканність та її обмеження, імунітет від юрисдикції по відношенню до
дій, які здійснюються при виконанні консульських функцій, митні та податкові
пільги і вилучення.
Коло осіб, які мають право користуватися консульськими привілеями та
імунітетами. Умови ат підстави для розповсюдження на консульських
посадових осіб дипломатичних привілеїв та імунітетів. Віденська конвенція про
консульські зносини 1963 р., Консульський Статут України від 4 квітня 1994 р.
про консульські привілеї та імунітети.

Тема 9. Спеціальні місії як форма дипломатії

Поняття спеціальних місій як одного із важелів дипломатичної практики.

Історія зародження та розвитку інституту спеціальних місій. Особливості та
переваги форми дипломатії, що не потребує наявності дипломатичних чи
консульських відносин та взаємо визнання між державами. Зростання ролі та
значення спеціальних місій на сучасному етапі. Віденська конвенція про
спеціальні місії від 4 грудня 1969 р.
Класифікація спеціальних місій. Основні види дипломатії спеціальних
місій: спеціальні місії з функціями політичного, церемоніального,
економічного, технічного характеру. Секретні спеціальні місії. Характерні риси
дипломатії спеціальних місій : їх обмежений характер в часі, конкретно-
цільовий зміст завдань, що покладаються на спеціальні місії.
Порядок призначення глави і членів персоналу спеціальної місії. Склад
спеціальної місії, її повноваження, функції та засоби виконання. Завершення
роботи спеціальної місії. Привілеї та імунітети спеціальних місій. Визначення
кола осіб, які користуються привілеями та імунітетами спеціальних місій.

4. Теми семінарських занять

№ Назва теми Кількість
з/п годин
1 Дипломатична і консульська служба як галузь зовнішніх зносин 2
2 Система державних органів зовнішніх зносин 2
3 Встановлення дипломатичних відносин. Початок роботи 2
дипломатичних місій України.
4 Структура і функції дипломатичних представництв 2
5 Специфічні галузі дипломатії 2
6 Встановлення консульських відносин і організація консульської 2
служби
7 Функції консульських установ. Консульські привілеї та імунітети 2
8 Спеціальні місії як форма дипломатії 2

5. Самостійна робота

№ Назва теми Кількість

з/п годин
1 Структура, зміст і сутність Віденської конвенції про дипломатичні 4
зносини (18 квітня 1961 року)
2 Структура дипломатичного представництва згідно Віденської 4
конвенції 1961 р.
3 Основні тенденції розвитку дипломатичних привілеїв та 4
імунітетів на сучасному етапі.
4 Доктрина обмеженого імунітету держав 4
5 Відмінність вірчих грамот посла та його особливих повноважень 4
6 Зростання ролі інформаційної функції дипломатичних 4
представництв.
7 Роль Віденського конгресу 1815 р. та Аахенського протоколу 4
1818 р. в сучасній дипломатії.
8 Віденська конвенція про консульські зносини 1963р. : структура, 4
зміст, сутність.
9 Відмінність консульства від дипломатичного представництва 4
10 Консульський Статут України від 2 квітня 1994 р. : структура та 4
сутність
11 Віденська конвенція про представництво держав у їхніх 4
відносинах із міжнародними організаціями універсального
характеру ( 14 березня 1975 р.)
12 Основні функції постійного представництва згідно Віденської 4
конвенції 1975 р.
13 Процедура видачі повноважень главі постійного представництва 4
14 Конвенція про спеціальні місії ( 16 грудня 1969р.): структура, 4
зміст і сутність.
15 Роль спеціальних місій у формування сучасної дипломатичної 4
структури
 16 Положення про торговельно-економічну місію у складі 4
дипломатичного представництва України за кордоном
(затверджене Указом Президента України від 30 квітня 1994 р.).
Основні завдання ТЕМ
17 Привілеї та імунітети ТЕМ і членів їхнього персоналу 4
18 Роль дипкур’єра у доставці дипломатичної пошти. 4
19 Сучасні вимоги до дипломата вищого рівня 2
Разом 74

6. Методи контролю

Поточний контроль здійснюється у формі усного опитування під час семінарських

занять. Оцінювання виступів студентів здійснюється за шкалою від 0 до 5 і від 0 до 10
балів (залежно від складності завдань), як наведено у таблиці нижче.
Поточне тестування та самостійна робота Іспит Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 50 100
5 5 5 10 5 5 5 10
Т1, Т2 ... – теми змістових модулів

Іспит проводиться в усній формі й оцінюється за шкалою від 0 до 50 балів.

Результат поточного контролю й оцінка за іспит у сумі складають оцінку за
курс.

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

За національною шкалою
Оцінка Оцінка в
Екзаменаційна оцінка, оцінка
ECTS балах
з диференційованого заліку Залік

А 90 – 100 5
Відмінно
В 81-89 Дуже добре
4
С 71-80 Добре Зараховано
D 61-70 Задовільно
3
Е 51-60 Достатньо

Критерії оцінювання знань студентів

Оцінка Критерії оцінювання

Е Студент виявляє знання і розуміння основних положень те-
 оретичного матеріалу. Дає правильні, але недостатньо осмислені
відповіді. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за
зразком, наводити окремі власні приклади на підтвердження
власних думок
Студент вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних
ситуаціях, намагається аналізувати встановлювати найсуттєвіші
D
зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки,
загалом дає відповіді логічно, допускаючи при цьому неточності.
Студент добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в
стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати
C
інформацію, використовує основні положення із самостійною і
правильною аргументацією.
Студент має повні, глибокі знання, здатний застосовувати їх у
практичній діяльності, робити висновки, узагальнення. Вміє
B аргументовано використовувати отримані знання в різних
ситуаціях, самостійно знаходити інформацію, ставити і роз-
в’язувати проблеми
Студент має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог
навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних
A та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати,
оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно
користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

7. Методичне забезпечення
ДОКУМЕНТИ
1. Акт проголошення незалежності України. 24 серпня 1991 року.
2. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. // Дипломатична і
консульська служба. Збірник документів. / Уклала Кротюк С. Ф. – К.: КиМУ, 2003. – С.3-7.
3. Закон України “Про дипломатичні ранги України” від 28 листопада 2002 року //
Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – №4.
4. Закон України “Про дипломатичну службу” від 20 вересня 2001 року / Відомості
Верховної Ради (ВВР). – 2003. – №4.
5. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996
року.
6. Основні напрямки зовнішньої політики України. Постанова Верховної Ради України від
2 липня 1993 року. // “Урядовий кур’єр” від 24 липня 1993 р.
7. Положення про дипломатичне представництво України за кордоном. // “Голос України”
від 28 жовтня 1992р.
8. Положення про дипломатичну службу в Україні. Указ Президента України від 16 липня
1993 р. // “Голос України” від 22 липня 1993 р.
9. Положення про Міністерство закордонних справ України затверджено Указом
Президента України від 3 квітня 1999 року // Відомості Верховної ради (ВВР). – 2003. – №14.
ЛІТЕРАТУРА
1. Блищенко И.П. Дипломатическое право.- М.,1990
2. блищекно И.П., Дурденевский В.Н. Дипломатическое и консульское право.- М.,1962
3. Бобылев Г.В., Зубков Н.Г. Основы консульской службы.- М., 1986
4. Галиняк Б. Дипломатична служба// Дипломатична бібліотека українського
визвольного руху.- Мюнхен, 1945 р., ч. 1
5. Ганюшкин Б.В. Дипломатическое право международных организаций.-М., 1972
6. Геновски М. дипломатическое и консульское право и дипломатический протокол.-
София,1971
7. Гуменю к Б.І. основи дипломатичної і консульської служби.- К., 1998
8. Дипломатический словарь ( в 3 томах).- М.,1984-86рр.
9. Демин Ю.Г. Статус дипломатических представительств и их персонал.- М., 1995
10. Дипломатія сучасної України.- К.,1997
11. Зорин В.А. основы дипломатической службы.- М., 1977
12. Камбон Ж. Дипломат.- М., 1946
13. Ковалев Ан. Азбука дипломатии. –М.,1993
14. Киссинджер Г. Дипломатия. – М.,1997
15. Колоколов Б.Л. Профессия Дипломат. – М., 1998
16. Кулик О.П., Сардачук П.Д. Елементи дипломатичного протоколу і дипломатичної
практики в історії України.- Львів, 2000
17. Левин Д.Б. дипломатия: ее сущность, методы и формы.- М., 1962
18. Левин Д.Б.Международное право, внешняя политика и дипломатия.- М., 1981
19. Метренко В.М. Основы консульского права.- М., 1986
20. Никольсон Г. Дипломатия .- М.,1941
21. Плотникова О.В. Консульские отношения и консульское право. – М.,1998
22. Репецький В.М. Дипломатичнее і консульске право.- Львів, 2002
23. Руденко Г.М. Україна дипломатична. – К.,1999
24. Сандровский Право внешних сношений. – К., 1986
25. Сандровский К.К. Специальные дипломатические мисии. –К.,1977
26. Танюшин Б.В. Дипломатическое право международних отношений. – М., 1972
27. Федоров А. Дипломат и консул. – М., 1965

Автор _________Сагайдак О.П.