«Альбатрос» Ш. Бодлер.

Символіка
Птаха альбатрос є найбільшою у світі морською птицею. Його пір’я має білий колір, а дзьоб
світло-світло-рожевий відтінок. Розмах крил сягає більше ніж 3 метрів, і кожен, хто бачив на
власні очі, як літає альбатрос, може сказати, що це неймовірно величне явище. Альбатроси чи
не єдині на всій планеті птиці, які більшу частину відведеного їм часу проводять у морі.
Нерідко впродовж життя вони можуть облетіти весь земний шар декілька разів, а на сушу
птахи виходять лише раз на рік для спарювання. Ці володарі моря часто супроводжують
кораблі в їх далеким подорожах і за день можуть подолати більше 400 км. Важливо те, що ці
птахи є одинаками, а пару обирають довго й раз на все життя. Альбатроси не бояться штормів
та ураганів, і можуть летіти як високо під хмарами, так і надзвичайно низько, чіпляючи
кінчиками пальців непідвладну стихію моря. Єдиний недолік цього величного птаха –
абсолютна нездатність ходити по суші, через великі крила, що чіпляються та заважають.
Як видно з вищеперерахованих фактів, аналогію між поетом та альбатросом можна провести
зіставивши їх характеристики. Обоє є володарями високого і недосяжного неба, одинокі та
прекрасні, але зовсім не підлаштовані до буденного світу (суші). Поетам, так само як і
альбатросом, добре живеться в гармонії з природою, стихією моря та вітру. Так само як ці
птахи бачили наш світ у своїх безкінечних мандрах, так само бачить будову всесвіту поет,
помічаючи не суттєві для звичайної люди деталі. Творці, що втілили самих себе у своїх
творах, супроводжують людство в його мандрах життям так, як роблять це альбатроси,
супроводжуючи кораблі. Так як людина вирішує, що їй робити з мистецтвом – нищити чи
насолоджуватись ним, так само вирішують моряки, що робити з альбатросом – надихатись
його величністю чи жорсткого спустити на палубу та знущатись. І як не прилаштований до
світу поет, так не прилаштований до суші альбатрос. Найкраще це видно в цій цитаті:
«Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!»
Отже, альбатрос є символом досконалої, чистої, могутньої та світлої душі поета, якій
підвладні недоступні іншим людям висоти та глибини, якій підвладна сама краса. Але саме
ця могутність та величність не дає йому нормально існувати в низькому та такому простому
для звичайної людини просторі – буденності, де немає нічого окрім бруду та розваг для
натовпу. Цим віршом Бодлер каже: «Місце поета – серед прекрасного, місце альбатроса – у
морі».
Поет як альбатрос — володар гроз та грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.