Golovnya Magistr PDF

4
РЕФЕРАТ
Магістерська дисертація складається з пояснювальної записки та графічної

частини. Пояснювальна записка виконана на 136 сторінках формату А4, яка включає
в себе 44 рисунків, 71 таблиць, 29 джерел використаної літератури. Графічна
частина містить 8 аркушів технічних креслень форматом А1.
В дисертації виконано проект районної електричної мережі напругою 110 кВ
та електричної частини підстанції 110/35/10 кВ. Розроблено стартап-проект,
розглянуто питання релейного захисту та охорони праці. Досліджено розвиток
ферорезонансного процесу в електричній мережі на рівні напруги 110 кВ.
Актуальність теми: Задача оперативного керування роботою
електроенергетичних систем вимагає достовірної та своєчасної інформації про
поточні параметри режимів. Основним джерелом цієї інформації є вимірювальні
трансформатори. Пошкодження чи відмова вимірювальних трансформаторів може
стати причиною системної аварії з перервою електропостачання на тривалий час та
великими витратами на ліквідацію наслідків.
З практики експлуатації відомо, що основною причиною виходу з ладу ТН є
виникнення ФРП. Слід відзначити, що особливу небезпеку становлять усталені
ферорезонансні режими, тому що саме тривале протікання надструмів під час
відповідних процесів призводить до ушкодження ізоляції обмоток вимірювальних
трансформаторів.
Тому дослідження утворення ферорезонансних процесів є актуальною темою.
Мета магістерської дисертації: використання сучасних обчислювальних
методів для аналізу та виявлення ферорезонансних процесів, створення
комп’ютерної моделі розподільного пристрою 110 кВ за допомогою програмного
забезпечення ATP/EMTP, для моделювання ферорезонансного явища.
Об’єкт дослідження: розподільний пристрій 110 кВ.
5
Предмет дослідження: ферорезонансі коливання які можуть бути ініційовані

при миттєвому насиченні осердя індуктивного елементу наприклад у результаті
комутаційних операцій або інших подій в результаті яких в системі виникають
перехідні перенапруги.
Методи дослідження. В основу роботи покладено моделювання
ферорезонансу в обмотці ВН індуктивного ТН НКФ-110. Обробка результатів
дослідження виконувалася з використанням сучасного прикладного програмного
забезпечення ATP/EMTP.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні
комп’ютерних моделей для дослідження ферорезонансних процесів.
Публікації на тему дослідження:
Результати даної роботи подані до публікації у вигляді рукопису статті
«Simulation of ferroresonance process in switchgear with electromagnetic transformer of
the NCF type in the ATP / EMTR software complex» до Міжнародного науково-
технічного журналу молодих учених, аспірантів і студентів "СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГОТЕХНІКИ ТА АВТОМАТИКИ".
РАЙОННА ЕЛЕКТРИЧНА МЕРЕЖА, РОЗПОДІЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ,

НАДІЙНІСТЬ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ, ФЕРОРЕЗОНАНС, МОДЕЛЮВАННЯ,
НАПРУЖЕНІСТЬ ЕЛЕКТРИЧНОГО ПОЛЯ
6
ABSTRACT
Master's thesis consists of an explanatory note and a graphic part. The explanatory
note is made up 136 pages of A4 format, which includes 44 drawings, 71 tables,
29 references. The graphical part contains 8 sheets of A1 technical drawings.
In the dissertation the project of the district electric network with the voltage of
110 kV and the electrical part of the substation 110/35/10 kV was executed. A startup
project was developed, relay protection and labor protection issues were considered. The
application of poly-circuit overhead transmission lines is investigated.
Relevance of the topic. The task of operational control of the operation of power
systems requires reliable and timely information on the current parameters of the modes.
The main source of this information is measuring transformers. Damage or failure of the
measuring transformers can cause a systemic accident with a long-term interruption of
power supply and high cost of repair.
From the practice of operation it is known that the main cause of failure of the
voltage transformer is the emergence of FRF. It should be noted that steady ferroresonance
modes are of particular danger, since it is the prolonged flow of overcurrents during the
respective processes that causes damage to the insulation of the transformer windings.
Therefore, the study of the formation of ferroresonance processes is a topical topic.
The purpose of the master's thesis: the use modern computational methods for
the analysis and detection of ferroresonance processes, to create a computer model of a
110 kV switchgear using ATP / EMTP software, to simulate a ferroresonance
phenomenon.
Object of the study: 110 kV switchgear.
Subject of the study: Ferroresonance oscillations that can be triggered by
instantaneous saturation of the core of an inductive element, for example as a result of
switching operations or other events that result in transient surges in the system.
7
Methods of research. The basis of the work is the modeling of ferroresonance in

the winding of the inductive voltage transformer NKF-110. The results of the study were
processed using modern ATP / EMTP application software.
The scientific novelty of the results consists in the development of computer
models for the study of ferroresonance processes.
Publications on research topic:
The results of this work have been submitted for publication in the form of a
manuscript «Simulation of ferroresonance process in switchgear with electromagnetic
transformer of the NCF type in the ATP / EMTR software complex» to the International
scientific and technical journal of young scientists, graduate students and students
"MODERN PROBLEMS OF ELECTRICAL ENGINEERING AND AUTOMATICS".
DISTRICT ELECTRIC NETWORK, SWITCHGEAR, POWER SUPPLY

RELIABILITY, FERRESONANCE, MODELING, ELECTRIC FIELD STRENGTH
8
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ ............................... 10

ВСТУП ................................................................................................................................ 11
1 ПРОЕКТ РАЙОННОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НАПРУГОЮ 110 кВ .................. 12
1.1 Вибір варіантів конфігурації схеми районної електричної мережі ....................... 12
1.2 Вибір та розрахунок трансформаторів на підстанціях ............................................ 16
1.3 Вибір перерізів проводів ділянок замкненої мережі, та вибір оптимального
варіанту конфігурації електричної мережі ..................................................................... 20
1.4 Розрахунок максимальних навантажень для обраної схеми електричної мережі 40
1.5 Розрахунок післяаварійного режиму для обраної схеми електричної мережі ..... 43
1.6 Вибір регулювальних відгалужень РПН і ПБЗ ........................................................ 46
Висновок до розділу 1 ....................................................................................................... 47
2 ПРОЕКТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЧАСТИНИ ПІДСТАНЦІЇ 110/35/10 кВ
У ВУЗЛІ 2 РАЙОННОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ ....................................................... 48
2.1 Опис вузла проектованої підстанції районної електричної мережі ....................... 48
2.2 Опис головної схеми електричних з’єднань підстанції .......................................... 48
2.3 Розрахунок струмів короткого замикання на підстанції ......................................... 49
2.4 Вибір та перевірка електричного обладнання на підстанції ................................... 68
3 РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ ТРАНСФОРМАТОРА ТДТН-25000/110 .............................. 81
3.1 Загальні відомості........................................................................................................ 81
3.2 Диференційний захист трансформатора ................................................................... 83
3.3 Розрахунок та вибір уставок спрацювання максимального струмового
захисту трансформатора з пуском за напругою ............................................................. 89
3.4 Інші захисти трансформатора (Автоматичне включення резерву) ........................ 93
4 РОЗРОБЛЕННЯ СТАРТАП-ПРОЕКТУ....................................................................... 97
4.1 Опис ідеї проекту ........................................................................................................ 97
9
4.2 Технологічний аудит ідеї проекту ............................................................................. 98

4.3 Фінансово-економічний аналіз та оцінка ризиків проекту ................................... 101
4.4 Аналіз ринкових можливостей запуску стартап-проекту ..................................... 110
Висновок до розділу 4 ..................................................................................................... 111
5 МОДЕЛЮВАННЯ ФЕРОРЕЗОНАНСНОГО ПРОЦЕСУ В ТРАНСФОРМАТОРІ
НАПРУГИ НКФ-110 У ПРОГРАМНОМУ КОМПЛЕКСІ ATP/EMTP ..................... 112
5.1 Загальні відомості...................................................................................................... 112
5.2 Моделювання індуктивного ТН ............................................................................... 113
5.3 Програмне середовище ATP/EMTP......................................................................... 115
5.3 Моделювання ферорезонансного процесу у середовищі ATP/EMTP ................. 116
6 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРИОБМОТКОВОГО ТРАНСФОРМАТОРА ............. 120
6.1 Загальні відомості...................................................................................................... 120
6.2 Технічні характеристики і вибір місць розміщення трансформатора ................. 120
6.3 Визначення та оцінка показників умов праці на робочих місцях ........................ 122
6.4 Визначення та оцінка шкідливих і небезпечних виробничих чинників .............. 123
6.5 Визначення технічних заходів і засобів під час заміни масла в трансформаторі 124
6.6 Вибір засобів індивідуального захисту для обмеження впливу небезпечних і
шкідливих виробничих чинників ................................................................................. 125
6.7 Вибір технічних та організаційних заходів для унеможливлення і ліквідації
наслідків надзвичайних ситуацій ................................................................................. 128
ВИСНОВКИ ..................................................................................................................... 131
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ................................................................................................... 133
Додаток А. Результати перевірки роботи на плагіат ................................................... 136
10
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ
ЛЕП – лінія електропередавання;

ПЛ – повітряна лінія електропередавання;
БП – балансуючий пункт;
ВН – висока напруга;
СН – середня напруга;
НН – низька напруга;
КЗ – коротке замикання;
РПН – регулювання під навантаженням;
ПБЗ – переключення без збудження;
ПС – підстанція;
РП – розподільний пристрій;
ВРП – відкритий розподільний пристрій;
ЗРП – закритий розподільний пристрій;
ЗПК – загальнопідстанційний пункт керування;
ШСВ – шинний секційний вимикач;
АВР – автоматичне введення резерву;
АПВ – автоматичне повторне ввімкнення;
МСЗ – максимальний струмовий захист;
ПУЕ – правила улаштування електроустановок;
СОУ – стандарт організації України.
11
ВСТУП
Метою роботи будь-якої електроенергетичної системи є забезпечення

надійного та якісного електропостачання споживачів.
Експлуатація та надійність систем генерації та передавання електричної
енергії значною мірою визначається надійністю роботи одного з основних її
елементів – системою релейного захисту та автоматики. Основними давачами
інформації, в таких системах, є вимірювальні трансформатори струму та напруги.
Пошкодження трансформаторів напруги часто мають причиною саме
ферорезонансні процеси, які призводять до руйнівного перегріву. Оскільки таке
явище може призвести до «важких» наслідків для генерації та передавання
електричної енергії. Постає питання про дослідження розвитку та запобігання
ферорезонансних процесів.
Для здійснення моделювання ферорезонансу на розподільному пристрої із
електромагнітними трансформаторами напруги використовують програмні пакети
для розрахунку електромагнітних перехідних процесів. Одним із таких пакетів є
ATP-EMTP з графічним препроцесором ATPDraw, що зручним і досить потужним
інструментом для аналізу явищ в електричних мережах будь-якого ступеня
складності, який можна використовувати, у тому числі, для дослідження
ферорезонансних процесів.
12
1 ПРОЕКТ РАЙОННОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НАПРУГОЮ 110 кВ
1.1 Вибір варіантів конфігурації схеми районної електричної мережі
Проектуванняьсистеми електропостачанняьпов'язане з вибором найкращої

конфігураціїкмережі. Вибір конфігурації схеми електричної мережімздійснюється
шляхом техніко-економічного порівняння можливих варіантів виконання мережі за
однакової надійності.
На рис. 1.1 наведено ситуаційниймплан в заданому масштабі (1см : 5км), де
Ситуаційний план
вказано розташування балансуючого пунктуіта навантаження споживачів.
Масштаб 1 см : 5 км
3
8/7
4 2
4/11 4/10 1 0/15
5
0/20
7 3/10
БП
6 10/7
9 7/8 11
0/17
8 4/13 10 4/12
Рисунок 1.1 – Ситуаційний план

13
3
15
7 11
4 15
2
15 14 1 15
14
21
21
32
5 20
11 16 7 13
БП
6 17
22
11
15
11
9 1
16 15 1 11 17
8
17 10
16
lΣ=234 км
Рисунок 1.2 – Варіант 1 конфігурації схем районної електричної мережі
3
15
11
7
4 15
2
15 14 1 15
14
21
25
21
5 20
11
16 7 13
БП
6 17
18
11
15
11
9 1
16 15 1 11 17
8
17 10
16
lΣ=223 км
14
3
15
7 11
4
2 15
1
15 14 15
14
16
21
5 11 20
16 7 13 16
БП
6
15
17
11
15
11
9 11 11
16 15 17
8
17 10
16
lΣ=206 км
3
15
11
7
4
2 15
1
15 14 15
14
32
21
5 20 21
11
7 13 16
БП
6
15
17
11
15
11
9 11
16 15 11
17
8
17 10
16
lΣ=227 км
15
3
15
7 11
4
2 15
1
15 14 15
14
18
21
5 11
20
16 7 13 16
БП
6 17
11
18
15
11
9 11
16 15 11
17
8
17 10
16
lΣ=211 км
3
15
11
7
4
15 2 15
1
14 15
14
18
21
32
5 20
11
7
13
БП
6
15
17
11
18
15
11
9 11
16 15 11
17
8
17 10
16
lΣ=226 км
16
1.2 Вибір та розрахунок трансформаторів на підстанціях
Результати розрахунку навантажень підстанцій наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Результати розрахунку потужностей підстанцій

Активні Реактивні
Повна Модуль повної
потужності потужності
№ пункту потужність потужності
P, МВт Q, МВАр ̇
𝑆𝑚𝑎𝑥 , МВА 𝑆𝑚𝑎𝑥 , МВА
СН НН СН НН
1 0 15 0 -8,50 15-j8,5 17,24
2 4 10 -2,69 -5,67 14-j8,36 16,30
3 8 7 -5,38 -3,97 15-j9,35 17,67
4 4 11 -2,69 -6,23 15-j8,92 17,45
5 0 20 0 -11,33 20-j11,33 22,99
6 10 7 -6,72 -3,97 17-j10,69 20,08
7 3 10 -2,02 -5,67 13-j7,69 15,10
8 4 13 -2,69 -7,37 17-j10,06 19,75
9 7 8 -4,70 -4,53 15-j9,23 17,62
10 4 12 -2,69 -6,80 16-j9,49 18,60
11 0 17 0 -9,63 17-j9,63 19,54
За результатами розрахунку потужностейізаносимо вибір трансформаторів в

табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Результати вибору силових трансформаторів

Модуль Розрахункова
повної номінальна Кількість Кількість і тип
№ пункту
потужності потужність обмоток трансформаторів
𝑆𝑚𝑎𝑥 , МВА Sт, МВА
1 17,24 12,07 2 2xТДН-16000/110
2 16,30 11,41 3 2xТДТН-16000/110
3 17,67 12,37 3 2xТДТН-16000/110
4 17,45 12,22 3 2xТДТН-16000/110
5 22,99 16,09 2 2xТДН-25000/110
6 20,08 14,06 3 2xТДТН-16000/110
7 15,10 10,57 3 2xТДТН-16000/110
8 19,75 13,83 3 2xТДТН-16000/110
9 17,62 12,33 3 2xТДТН-16000/110
10 18,60 13,02 3 2xТДТН-16000/110
11 19,54 13,68 2 2xТДН-16000/110
Таблиця 1.3 – Паспортні дані силових трансформаторів
№ Потужність Напруга Напруга Напруга Втрати Втрати Струм
пункту Тип одного, МВА ВН, кВ СН, кВ НН, кВ В-С В-Н С-Н U kz КЗ ХХ ХХ
1 2xТДН-16000/110 16 115 - 11 - - - 10,5 85 19 0,7
2 2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
3 2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
4 2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
5 2xТДН-25000/110 25 115 - 10,5 - - - 10,5 120 27 0,7
6 2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
7 2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
8 2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
9 2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
10
2xТДТН-16000/110 16 115 38,5 11 10,5 17 6 - 100 23 1
11 2xТДН-16000/110 16 115 - 11 - - - 10,5 85 19 0,7
18
Розрахуємо приведені навантаження пунктів електричної мережі для

оціночних розрахунків та вибору перерізів. Розрахунковіюпараметри пунктів для
розрахунку ітераційних процесів.
Результати розрахунків втрат в силових трансформаторах наводимо в табл. 1.4
Таблиця 1.4 – Результати розрахунків втрат в силових трансформаторах

№ Завантаження обмоток на 2 ТР Втрати на 2 ТР
пункту ВН СН НН dPxx dQxx dPkz dQkz
1 0,54 - 0,54 0,038 -0,224 0,049 -0,975
2 0,51 0,15 0,36 0,046 -0,320 0,041 -1,151
3 0,55 0,30 0,25 0,046 -0,320 0,046 -1,176
4 0,55 0,15 0,40 0,046 -0,320 0,048 -1,336
5 0,46 - 0,46 0,054 -0,350 0,051 -1,110
6 0,63 0,38 0,25 0,046 -0,320 0,060 -1,481
7 0,47 0,11 0,36 0,046 -0,320 0,036 -1,024
8 0,62 0,15 0,47 0,046 -0,320 0,062 -1,747
9 0,55 0,26 0,29 0,046 -0,320 0,046 -1,208
10 0,58 0,15 0,43 0,046 -0,320 0,055 -1,534
11 0,61 - 0,61 0,038 -0,224 0,063 -1,253
Провівши розрахунок приведених навантаженнь результати заносимо в табл.1.5
Таблиця 1.5 – Результати розрахунків приведених навантаженнь

Приведене Розрахункові параметри вузлів
№ навантаження Приведене навантаження Провідності від ТР
пункту P Q P Q G, мкСм B, мкСм
1 15,087 -9,700 15,049 -9,476 2,87 -16,9376
2 14,087 -9,826 14,041 -9,506 3,48 -24,1966
3 15,092 -10,839 15,046 -10,519 3,48 -24,1966
4 15,094 -10,578 15,048 -10,258 3,48 -24,1966
5 20,105 -12,794 20,051 -12,444 4,08 -26,465
6 17,106 -12,488 17,060 -12,168 3,48 -24,1966
7 13,082 -9,027 13,036 -8,707 3,48 -24,1966
8 17,108 -12,122 17,062 -11,802 3,48 -24,1966
9 15,092 -10,766 15,046 -10,446 3,48 -24,1966
10 16,101 -11,343 16,055 -11,023 3,48 -24,1966
11 17,101 -11,111 17,063 -10,887 2,87 -16,9376
19
Виконавши розрахунок регулювальних діапазонів силових трансформаторів

для післяаварійних режимів результати заносимо до табл.1.6
Таблиця 1.6 – Результати розрахунку регулювальних діапазонів силових

трансформаторів для післяаварійних режимів
Номер Sн, ∆Pкз, Обмотка Uт і, ∆Uт і, Umin, Umax,

Uк і, %
пункту МВА кВт (і) кВ кВ кВ кВ
1 16 85 ВН 115 10,5 6,99 99,18 134,35

ВН 115 10,75 6,77
2 16 100 СН 38,5 0 0,09
НН 11 6,25 2,77 101,73 136,90
ВН 115 10,75 7,56
3 16 100 СН 38,5 0 0,18
НН 11 6,25 1,94 101,68 136,85
ВН 115 10,75 7,23
4 16 100 СН 38,5 0 0,09
НН 11 6,25 3,05 102,47 137,64
5 25 120 ВН 115 10,5 5,92

102,49 139,34
ВН 115 10,75 8,64
6 16 100 СН 38,5 0 0,22
НН 11 6,25 1,94 102,77 137,94
ВН 115 10,75 6,23
7 16 100 СН 38,5 0 0,07
НН 11 6,25 2,77 101,19 136,36
ВН 115 10,75 8,15
8 16 100 СН 38,5 0 0,09
НН 11 6,25 3,60 103,94 139,11
ВН 115 10,75 7,47
9 16 10 СН 38,5 0 0,16
НН 11 6,25 2,22 101,88 137,05
ВН 115 10,75 7,69
10 16 100 СН 38,5 0 0,09
НН 11 6,25 3,32 103,20 138,37
11 16 85 ВН 115 10,5 7,92 100,11 135,28

20
1.3 Вибір перерізів проводів ділянок замкненої мережі, та вибір

оптимального варіанту конфігурації електричної мережі
Виконавши розрахунок L-схеми для всіх варіантів мережі, отримали такі

струморозподіли (рис.1.8, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12, 1.13).
3 79.21-j56.89
7
1.
85
j13
.87
3-
-j6
11 0
1
6
.94
1.
7
19
159.81-j112.52
4
18 79.22-j55.52
2 15
6. 73.94-j51.57 79.19-j50.91
-j7
41
2.
14
76.2
11
21
9-j53
26
1.2
3.43
105.52-j67.15
.2
7-
9
5
32
j 18
9-j16
21
0.9
4
238.9
6. 8
9-j9
0.54 68.67-j47.38
11
.03
1-j6
86.8
16
7
БП
418
79.1
6 89.78-j65.55
.54
9-j5
-j28
11
4.6
22
8.5
3
3.92-j4.02
9
15
7-j5
9.6
16
5.0
8-j1 30
. 27 11
85.8
9 11
1 6.1
1 32
8.7
8-j2
16 79.21-j56.5 11 89.76-j58.32
8 89.79-j63.62 10 84.51-j59.53
Рисунок 1.8 – Струморозподіл в L-схемі для варіанту 1
3 79.21-j56.89
93
11
3.
6.3
j5
9-j
3-
8
11 1 .2
1
.6
7
79
190.33-j132.84
7
4
79.22-j55.52 2 15
5 9
73.94-j51.57 79.19-j50.91
1.
+j
41
42.4
0.
14
. 64
21
5-j29
j 90
105.52-j67.15 7 5-
9.
4.4
.55
12
5
7-j27
25
21
399.2
10
5.1
2-j6
3.7 2
11
4-j1
8
18.6
7
.74
16 68.67-j47.38
БП
240
.0 1
6 j1 94
.31
89.78-j65.55 2-
9.2
-
j16
27
18
11
176.26-j120.57
4. 5
5
15
j184
.2 66
.04 0 6.2
3 11
.05- -j4
266
9 11
6.6
9
15
0.5
5 -j1
16 79.21-j56.5 11 89.76-j58.32
8
89.79-j63.62 10 84.51-j59.53

21
3 79.21-j56.89
16
3
.0
6.2
9
1-j
-j5
11
11 5.9
1
87
2 159.17-j112.25
7
4
79.22-j55.52
2 15
2
73.94-j51.57 79.19-j50.91
.5
j3
7 8-
7.
4
14
5.2
8-j5
16
80.9
3.17
105.52-j67.15
6-j16
21
238.3
97
. 74 381
-j6
9 .08-
20.0 j264
11
3
j1 .15
.93-
.64
172
16
7 68.67-j47.38 16
БП
58.5-j41.44
15
299
6 89.78-j65.55
.37
-j20
11
5.6
14.6-j9.09
3
15
j72.7
2 12
5.1 4 7.3
2 11
.39-
104
9 11
-j8
7.7
8
20
9 .61
-j1
16 79.21-j56.5 11 89.76-j58.32
8 89.79-j63.62 10 84.51-j59.53
3 79.21-j56.89
5
.2
29
j88
.22
7-
-j2
11 1
1
0
.76
8.
12
103.16-j73.33
7
4
79.22-j55.52
2 15
74
73.94-j51.57 79.19-j50.91
2.
j3
5-
.8
14
48
17
8.0
32
4.24
6-
105.52-j67.15
j1
5
23
4-j12
.39
21
126.8
7-j86
.96
182.3
21
70
. 19
288
.37-
-j5
j199
11
2
.89
.55
7 68.67-j47.38 16
БП
92.83-j65.55
15
270
6 89.78-j65.55
.02
-j18
11
5.4
3
19.59-j13
15
j76.6
2 95
. 76 2 7.1
2 11
.38-
109
9 11
-j6
7.5
8
18
0 .26
-j1
16 79.21-j56.5 11 89.76-j58.32
8 89.79-j63.62 10 84.51-j59.53

22
3 79.21-j56.89
32
62
2.
.48
-j1
-j4
11 4
1
4
.57
.7
7 136.41-j96.14
16
4
2
79.22-j55.52
2 15
.0 73.94-j51.57 79.19-j50.91
j 18
8-
.7
28
14
12
18
4.7
21
.05
4-j8
5
-j147
5.8
105.52-j67.15
215.6
76
. 74
306
.16-
-j4
.57 j211
11
-j78
9
.76 .8
.14
112
7 16
16 68.67-j47.38
БП
6
197
9.3
6 89.78-j65.55 6-
j1 3
.08
9.9
-j13
19
11
18
4.7
53.77-j36.11
4
15
j99.7
4 22
. 81 6.4
2 11
.56- 7
143
9 11
-j1
6.8
8 10
7.3
2-j
16 79.21-j56.5 11 89.76-j58.32
8 89.79-j63.62 10 84.51-j59.53
3 79.21-j56.89
87
52
8.
.8-
-j1
j 38
11 1
2
. 02
.4
126.73-j89.59
26
4 79.22-j55.52
2 15
4 7
79.19-j50.91
3.
73.94-j51.57
- j8
19
3.
14
12
20
21
18
6.
.92
9
21
0.51
1-
j1
-j1
4
5 32 3.
4
2-j14
14
.71
105.52-j67.15
205.9
17
.67
-j1
11
6
.31
7 68.67-j47.38
БП
90.58-j62.09
2
235
8.0
6 j1 8
15
89.78-j65.55 4-
.52
0.4
-j16
27
11
18
1.2
72.11-j49.23
8
15
j112
.86 61
. 26 0 2.9
6 11
.91-
161 9 11
-j4
3.4
3
14
5 .76
-j1
16 79.21-j56.5 11 89.76-j58.32
8 89.79-j63.62 10 84.51-j59.53

23
Розрахуємо струмові навантаження для ділянок електричної мережі.

Результати розрахунку струмових навантажень та оптимальних перерізів
проводів наведено в (табл. 1.7, 1.8, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12).
Таблиця 1.7 – Для ділянок схеми 1-го варіанту електричної мережі

Струмове Оптимальний переріз
Ділянка навантаження проводу
I, А Fопт, мм2
0-1 289,53 400,7
1-2 195,44 270,5
2-3 105,3 145,7
0-3 317,8 439,8
0-11 508,39 703,6
10-11 401,4 555,5
7-10 96,2 133,1
9-10 201,83 279,3
8-9 104,53 144,7
6-7 105,84 146,5
3-7 93,06 128,8
3-4 232,53 321,8
4-5 135,8 187,9
5-6 11,36 15,7
6-8 5,62 7,8
Таблиця 1.8 Для ділянок схеми 2-го варіанту електричної мережі

0-1 484,47 670,5
1-2 232,1 321,2
2-3 141,95 196,5
0-9 340 470,6
0-11 291,25 403,1
10-11 184,26 255,0
1-7 158,28 219,1
9-10 80,88 111,9
8-9 323,6 447,9
6-7 23,14 32,0
3-7 51,72 71,6
3-4 96,17 133,1
4-5 1,64 2,3
5-6 125,6 173,8
6-8 213,55 295,6
24

0-1 288,85 399,8
1-2 194,77 269,6
2-3 202,64 280,5
0-7 463,68 641,7
0-11 363,19 502,7
10-11 256,2 354,6
7-9 71,69 99,2
9-10 152,83 211,5
8-9 127,22 176,1
6-7 210,54 291,4
2-7 98,03 135,7
3-4 105,14 145,5
4-5 8,54 11,8
5-6 116,63 161,4
6-8 17,2 23,8

0-1 220,65 305,4
1-2 126,56 175,2
2-3 36,43 50,4
0-3 216,63 299,8
0-11 327,56 453,3
10-11 220,58 305,3
7-9 113,64 157,3
9-10 117,2 162,2
8-9 133,55 184,8
0-7 350,88 485,6
5-7 153,81 212,9
3-4 155,53 215,3
4-5 58,8 81,4
5-6 87,68 121,3
6-8 23,51 32,2
25

0-1 260,98 361,2
1-2 166,89 231,0
2-3 76,74 106,2
0-9 243,73 337,3
0-11 238,73 330,4
10-11 131,75 182,3
4-7 151,43 209,6
9-10 28,38 39,3
8-9 174,81 241,9
0-7 372,29 515,2
6-7 137,43 190,2
3-4 20,78 28,8
4-5 33,96 47,0
5-6 91,12 126,1
6-8 64,77 89,6

0-1 249,29 345,0
1-2 155,2 214,8
2-3 65,06 90,0
0-4 251,6 348,2
0-11 285,45 395,1
10-11 178,46 247,0
7-9 109,82 152,0
9-10 75,09 103,9
8-9 197,36 273,1
4-7 26,4 36,5
0-9 329,38 455,9
3-4 32,46 44,9
4-5 148,8 205,9
5-6 24,05 33,3
6-8 87,32 120,9
26
Виконавши розрахунок сумарних дисконтованих витрат для ділянок схеми

мережі, проводимо порівняння величин. Результати наведено в (табл. 1.13, 1.14, 1.15,
1.16, 1.17, 1.18).
Таблиця 1.13 – Результати техніко-економічного порівняння варіантів вибору

перерізів ПЛ ділянок схеми електричної мережі для 1го варінту
Кпл, Ие, Ивтр, Здс,

Ділянка Виконання
тис.грн. тис.грн./рік тис.грн./рік тис.грн.
1×240
36 750 441,0 3 594,5 77 104,6
0-1
2×240
52 500 1 350,0* 1 826,9 114 269,0*
1×240
26 250 315,0 1 177,6 41 175,8
1-2
2×240 37 500 738,0* 610,0 62 979,8*
2-3 1×120
16 225 194,7 505,7 23 229,1
1×240
56 000 672,0 6 592,9 128 649,4
0-3
2×240
80000 1 248,0* 3 341,7 137 896,8*
0-11 2×240
27 500 330,0 2 907,3 59 873,3
10-11 2×240
27 500 330,0 1 820,2 49 002,1
7-10 1×120
32 450 389,4 847,6 44 819,9
1×240
19 250 231,0 920,3 30 762,6
9-10
2×240 27500 1 050,0* 475,7 72 756,7*
8-9 1×120
23 600 283,2 725,1 33 682,8
6-7 1×120
23 600 283,2 743,0 33 861,9
3-7 1×240
30 975 371,7 758,4 42 275,7
1×240
12 250 147,0 775,2 21 471,7
3-4
2×240
17500 930,0* 397,5 60 774,7*
1×120 20 650 247,8 1 061,7 33 745,4
4-5
1×240 24500 294,0* 537,5 32 814,6*
5-6 1×70 15 125 181,5 20,3 17 143,3
6-8 1×70 20 625 247,5 17,5 23 274,6

27

0-1 2×240
52 500 630,0 5 044,0 109 239,9
1×240 26 250 315,0 1 655,0 45 949,9
1-2
2×240 37 500 1 170,0* 848,7 87 686,9*
1×120 16 225 194,7 910,5 27 277,3
2-3
1×240 19 250 231,0* 460,4 26 164,5*
0-9 2×240
45 000 540,0 2 146,6 71 865,8
1×240
0-11 19 250 231,0 1 905,1 40 611,3
2×240 27 500 1 050,0* 968,1 77 681,0*
1×240 19 250 231,0 768,7 29 247,4
10-11
2×240 27 500 1 050,0* 399,9 71 999,1*
1×120 36 875 442,5 2 567,2 66 971,7
1-7
1×240 43 750 525,0* 1 295,4 61 953,6*
9-10 1×120
16 225 194,7 302,6 21 198,0
1×240 28 000 336,0 3 417,3 65 533,4
8-9
2×240 40 000 1 200,0* 1 731,3 99 312,7*
6-7 1×70 22 000 264,0 75,2 25 392,5
3-7 1×70 28 875 346,5 414,3 36 483,5
3-4 1×120
10 325 123,9 269,5 14 259,2
4-5 1×70 19 250 231,0 13,5 21 694,5
5-6 1×240 19 250 231,0 362,7 25 187,3
1×240 26 250 315,0 1 403,2 43 431,9

6-8
2×240 37 500 1 170,0* 722,8 86 427,9*
28

1×240 36 750 441,0 3 577,7 76 936,9
0-1
2×240 52 500 1 350,0* 1 818,5 114 185,1*
1×240 26 250 315,0 1 169,6 41 096,2
1-2
2×240 37 500 606,0* 1 170,0 85 260,0*
1×120 19 250 231,0 927,6 30 835,8
2-3
1×240 27 500 330,0 479,3 35 593,3
0-7 2×240 40 000 480,0 3 522,8 80 028,1
0-11 2×240 27 500 330,0* 1 493,9 45 739,2*
1×240 19 250 231,0 1 476,5 36 325,2
10-11
2×240 27 500 1 482,0* 753,8 97 858,0*
1×70 20 625 247,5 555,6 28 656,2
7-9
1×120 22 125 265,5 327,2 28 052,2
1×120 16 225 1 053,8 194,7 28 710,1
9-10
1×240 19 250 951,0 532,1 64 080,9
1×120 23 600 283,2 1 066,8 37 099,7
8-9
1×240 28 000 336,0 540,9 36 769,2
1×240 28 000 336,0 1 455,3 45 912,6
6-7
2×240 40 000 480,0* 750,2 52 302,4*
1×120 23 600 639,5 283,2 32 827,2
2-7
1×240 28 000 336,0 327,3 34 633,0
1×120 10 325 123,9 320,9 14 772,6
3-4
1×240 12 250 147,0 163,7 15 357,3
4-5 1×70 19 250 231,0 20,4 21 763,6
1×120 16 225 194,7 618,0 24 352,4
5-6
1×240 19 250 231,0 314,2 24 702,0
6-8 1×70 20 625 247,5 45,3 23 553,0
29

1×240 36 750 441,0 2 095,9 62 119,3
0-1
2×240 52 500 1 350,0* 1 077,6 106 776,3*
1×120 22 125 265,5 989,9 34 678,9
1-2
1×240 26 250 315,0 502,0 34 420,1
2-3 1×70 15 125 181,5 112,9 18 069,0
1×240 56 000 672,0 3 079,6 93 515,7
0-3
2×240 80 000 1 248,0* 1 585,0 120 329,9*
1×240 19 250 231,0 2 407,0 45 630,2
0-11
2×240 27 500 618,0* 1 219,0 57 870,5*
1×240 19 250 231,0 1 097,2 32 531,8
10-11
2×240 27 500 1 482,0* 564,1 95 961,3*
1×120 22 125 265,5 800,8 32 788,4
7-9
1×240 26 250 315,0 407,5 33 474,8
1×120 16 225 194,7 624,0 24 411,9
9-10
1×240 19 250 231,0 317,2 24 731,8
1×120 23 600 283,2 1 174,0 38 172,3
8-9
1×240 28 000 336,0 594,6 37 305,5
0-7 2×240 40 000 480,0* 2 030,2 65 101,8*
1×120 30 975 371,7 2 037,4 55 066,5
5-7
1×240 36 750 441,0 1 028,6 51 446,1
1×120 10 325 123,9 694,3 18 506,8
3-4
1×240 12 250 147,0 350,4 17 224,3
4-5 1×70 19 250 231,0 353,2 25 091,8
1×120 16 225 194,7 353,8 21 710,0
5-6
1×240 19 250 231,0 182,1 23 380,8
6-8 1×70 20 625 247,5 72,4 23 823,6
30

1×240 36 750 441,0 2 924,2 70 402,4
0-1
2×240 52 500 1 350,0* 1 491,8 110 917,9*
1×120 22 125 265,5 1 710,9 41 888,6
1-2
1×240 26 250 315,0 862,5 38 024,9
1×70 15 125 181,5 465,4 21 593,7
2-3
1×120 16 225 194,7 273,4 20 906,5
1×240 31 500 378,0 2 188,3 57 162,6
0-9
2×240 45 000 828,0* 1 119,6 76 475,6*
1×240 19 250 231,0 1 283,4 34 393,9
0-11
2×240 27 500 1 050,0* 657,2 74 572,4*
1×120 16 225 194,7 785,8 26 030,1
10-11
1×240 27 500 330,0 214,6 32 945,8
1×120 26 550 318,6 1 693,3 46 668,8
4-7
1×240 31 500 378,0 855,1 43 831,1
9-10 1×70 15 125 181,5 72,6 17 665,9
1×240 28 000 336,0 1 007,9 41 439,2
8-9
2×240 40 000 480,0* 526,6 50 065,7*
0-7 2×240 40 000 480,0* 2 281,7 67 617,0*
1×120 23 600 283,2 1 242,4 38 855,5
6-7
1×240 28 000 336,0 628,7 37 647,1
1×70 9 625 115,5 27,8 11 058,2
3-4
1×120 10 325 123,9 18,9 11 752,7
4-5 1×70 19 250 231,0 126,6 22 826,0
1×120 16 225 194,7 381,3 21 984,8
5-6
1×240 19 250 231,0 195,8 23 518,2
1×70 20 625 247,5 456,1 27 661,3
6-8
1×120 22 125 265,5 269,7 27 476,9
31

1×240 36 750 441,0 2 669,9 67 858,7
0-1
2×240 52 500 1 350,0* 1 364,6 109 646,0*
1×120 22 125 265,5 1 481,5 39 594,9
1-2
1×240 26 250 315,0 747,8 36 878,1
1×70 15 125 181,5 337,4 20 314,0
2-3
1×120 16 225 194,7 199,5 20 166,6
1×240 56 000 672,0 4 143,6 104 155,5
0-4
2×240 80 000 1 248,0* 2 117,0 125 649,9*
1×240 19 250 231,0 1 830,4 39 864,1
0-11
2×240 27 500 1 050,0* 930,7 77 307,5*
1×240 19 250 231,0 721,7 28 777,5
10-11
2×240 27 500 1 050,0* 376,4 71 764,1*
1×120 22 125 265,5 748,8 32 268,4
7-9
1×240 26 250 315,0 381,5 33 214,8
1×70 15 125 181,5 446,0 21 400,1
9-10
1×120 16 225 194,7 262,3 20 794,5
1×240 28 000 336,0 1 280,6 44 165,9
8-9
2×240 40 000 1 200,0* 662,9 88 629,0*
4-7 1×70 24 750 297,0 105,1 28 770,7
1×240 31 500 378,0 3 982,5 75 104,6
0-9
2×240 45 000 828,0* 2 016,7 85 446,6*
3-4 1×70 9 625 115,5 58,4 11 364,0
1×120 20 650 247,8 1 272,1 35 849,0
4-5
1×240 24 500 294,0 642,6 33 866,4
5-6 1×70 15 125 181,5 55,1 17 490,5
1×120 22 125 265,5 478,6 29 566,2
6-8
1×240 26 250 315,0 246,4 31 863,8
Числа позначені (*) свідчать про те, що для всіх дволанцюгових ліній було
враховано витрати на капіталовкладення та експлуатаційні витрати для додаткових
комірок вимикачів.
32
Перевіримо обрані перерізи на відповідність технічним умовам

післяаварійних режимів роботи за умови відключення найбільш завантаженої
ділянки.
Результати розрахунку рівнів напруг наведено в (табл. 1.19, 1.20, 1.21, 1.22,
1.23, 1.24) а результати перевірки за допустимими струмами в (табл. 1.25, 1.26, 1.27,
1.28, 1.29, 1.30).
Таблиця 1.19 – Перевірка перерізів ПЛ на відповідність технічним

обмеженням післяаварійних режимів роботи за рівнями напруги (для 1-го варіанту
схеми з відключеню ділянкою 0-11, так як вона дволанцюгова відключаємо 1 ланцюг)
Діапазон регулювання
Umax роб, кВ Розрахунковий
№ пункту трансформаторів
(ГОСТ 721-77) рівень напруги, кВ
Umin, кВ Umax, кВ
1 99,18 134,35 111,91
2 101,73 136,90 110,47
3 101,68 136,85 109,76
4 102,47 137,64 108,88
5 102,49 139,34 107,85
6 102,77 137,94 126 107,76
7 101,19 136,36 108,82
8 103,94 139,11 107,9
9 101,88 137,05 109,3
10 103,20 138,37 110,59
11 100,11 135,28 111,85
Таблиця 1.20 – Для 2-го варіанту схеми з відключеню ділянкою

0-1, так як вона дволанцюгова відключаємо 1 ланцюг
1 99,18 134,35 109,99
2 101,73 136,90 108,19
3 101,68 136,85 107,4
4 102,47 137,64 107,02
5 102,49 139,34 107,32
6 102,77 137,94 126 108,17
7 101,19 136,36 108,29
8 103,94 139,11 110,13
9 101,88 137,05 111,63
10 103,20 138,37 112,86
11 100,11 135,28 114,08
33

1 99,18 134,35 111,7
2 101,73 136,90 110,1
3 101,68 136,85 108,92
4 102,47 137,64 108,41
5 102,49 139,34 108,36
6 126
102,77 137,94 109,33
7 101,19 136,36 111,21
8 103,94 139,11 109,63
9 101,88 137,05 110,71
10 103,20 138,37 112,16
11 100,11 135,28 113,84
Таблиця 1.22 – Для 4-го варіанту схеми з відключеню ділянкою 0-7

1 99,18 134,35 112,26
2 101,73 136,90 110,56
3 101,68 136,85 109,81
4 102,47 137,64 108,47
5 102,49 139,34 106,11
6 102,77 137,94 126 105,57
7 101,19 136,36 106,4
8 103,94 139,11 106,22
9 101,88 137,05 107,57
10 103,20 138,37 110,48
11 100,11 135,28 113,28
34

1 99,18 134,35 104,3
2 101,73 136,90 105,31
3 101,68 136,85 106,78
4 102,47 137,64 108,78
5 102,49 139,34 109,23
6 102,77 137,94 126 110,45
7 101,19 136,36 112,22
8 103,94 139,11 111,08
9 101,88 137,05 112,51
10 103,20 138,37 112,7
11 100,11 135,28 113,67

1
99,18 134,35 111,62
2 101,73 136,90 109,97
3 101,68 136,85 109,05
4 102,47 137,64 108,93
5 102,49 139,34 107,39
6 126
102,77 137,94 106,48
7 101,19 136,36 107,77
8 103,94 139,11 106,8
9 101,88 137,05 107,98
10 103,20 138,37 110,04
11 100,11 135,28 112,19
35
Таблиця 1.25 – Перевірка перерізів ПЛ на відповідність технічним

обмеженням післяаварійнихюрежимів роботи за допустимими струмами (для 1-го
варіанту схеми з відключеню ділянкою 0-11, так як вона дволанцюгова відключаємо
1 ланцюг)
Струмове Максимально
Ділянка навантаження допустимий струм
I, А I, А
0-1 269,35 610
1-2 176,96 610
2-3 88,12 390
0-3 294,2 610
0-11 527,59 1220
10-11 424,54 1220
7-10 112,49 390
9-10 213,24 610
8-9 117,29 390
6-7 96,37 390
3-7 64,44 390
3-4 224,39 610
4-5 128,81 610
5-6 13,24 265
6-8 8,75 265
Таблиця 1.26 Для 2-го варіанту схеми з відключеню ділянкою

0-1, так яківона дволанцюгова відключаємо 1 ланцюг
I, А I, А
0-1 435,89 1220
1-2 215,6 610
2-3 126,87 610
0-9 330 1220
0-11 321,58 610
10-11 217,72 610
1-7 131,01 610
9-10 116,55 390
8-9 352,64 610
6-7 9,42 265
3-7 45,72 265
3-4 75,67 390
4-5 20,46 265
5-6 143,99 610
6-8 247,32 610
36
Таблиця 1.27 – Для 3-го варіантуісхеми з відключеню ділянкою

I, А I, А
0-1 278,75 610
1-2 186,58 610
2-3 195,89 610
0-7 427,69 1220
0-11 388,5 1220
10-11 284,61 610
7-9 43,45 390
9-10 182,5 390
8-9 130,54 610
6-7 207,79 610
2-7 97,94 390
3-4 99,3 390
4-5 3,95 265
5-6 120,37 390
6-8 23,57 265

I, А I, А
0-1 204,99 610
1-2 112,58 610
2-3 25,36 265
0-3 207,69 610
0-11 357,16 610
10-11 253,38 610
7-9 84,42 390
9-10 151,12 390
8-9 140,33 610
0-7 324,9 1220
5-7 161,18 610
3-4 136,26 610
4-5 41,64 265
5-6 78,29 390
6-8 31,93 265
37

I, А I, А
0-1 - 610
1-2 93,46 610
2-3 182,33 390
0-9 246,18 610
0-11 228,42 610
10-11 122,54 390
4-7 338,8 610
9-10 23,17 265
8-9 171,16 610
0-7 622,07 1220
6-7 205,86 610
3-4 278,94 265
4-5 37,77 265
5-6 160,14 390
6-8 63,35 390

I, А I, А
0-1 294,96 610
1-2 202,55 610
2-3 113,75 390
0-4 340,77 610
0-11 461,85 610
10-11 355,96 610
7-9 15,79 390
9-10 253,69 390
8-9 144,67 610
4-7 67,93 265
0-9 - 610
3-4 18,68 265
4-5 197,81 610
5-6 74,04 265
6-8 37,54 390
38
Таким чином, у схемі варіанту №5 струмове навантаження вітки 3-4

перебільшує допустимий струм, тому було прийняте рішення збільшити переріз лінії
з 1×70 до 1×120 згідно даних перерізів максимально допустимий струм збільшиться
з 265А до 390А. Усі інші рекомендовані перерізимпроводів ПЛ електричних мереж
п’яти варіантів повністю відповідають вимогам технічних обмежень.
Розрахуємо сумарні дисконтовані витрати для шести варіантв схем
електричних мереж і занесемо до табл.1.31.
Таблиця 1.31 – Сумарні дисконтовані витрати для всіх варіантів схем
Сумарні витрати Сумарні витрати на

Варіант, Сумарні витрати
на спорудження спорудження мережі
№ на спорудження
ПЛ (тис.грн) (тис.грн)
ПС (тис.грн.)
1 659 141,35 1163120 1 822 261,35
2 638 212,51 1185440 1 823 652,51
3 567 674,36 1163120 1 730 794,36
4 585 189,53 1163120 1 748 309,53
5 539 161,20 1163120 1 702 281,20
6 591 091,69 1118480 1 709 571,69
Для подальшого розрахунку обираємо п’ятий варіант конфігурації схеми

районної електричної мережі з найменшими дисконтованими витратами рис. 1.14.
3
15
11
7
4
2 15
1
15 14 15
14
18
21
5 20
11
16 7 13 16
БП
6 17
11
18
15
11
9 11
16 15 11
17
8
17 10
16
lΣ=211 км

39
Обравши єдиний варіант конфігурації мережі розраховуємо параметри схеми

заміщення ділянок. Результати розрахунку наведено у табл. 1.32.
Таблиця 1.32 – Результати розрахунку параметрів схем заміщення ЛЕП

Перері Довжин Опір ЛЕП, Ом Провідність ЛЕП, См
Ділянка з а ЛЕП,
F, мм2 км rл xл Zл gл bл Yл
0-1 1×240 2,56+j8,46 0 59,732×10-6 j59,732×10-6

21 2,56 8,46
1-2 1×240 1,83+j6,05 0 42,664×10-6 j42,664×10-6
15 1,83 6,05
2-3 1×120 2,68+j4,68 0 29,590×10-6 j29,590×10-6
11 2,68 4,68
0-9 1×240 2,20+j7,25 0 51,190×10-6 j51,190×10-6
18 2,20 7,25
0-11 1×240 1,34+j4,43 0 31,281×10-6 j31,281×10-6
11 1,34 4,43
10-11 1×120 2,68+j4,68 0 29,590×10-6 j29,590×10-6
11 2,68 4,68
4-7 1×240 2,20+j7,25 0 51,191×10-6 j51,191×10-6
18 2,20 7,25
9-10 1×70 4,64+j4,87 0 28,347×10-6 j28,347×10-6
11 4,64 4,87
8-9 1×240 1,95+j6,45 0 45,501×10-6 j45,501×10-6
16 1,95 6,45
0-7 2×240 0,98+j3,22 0 227,52×10-6 j227,521×10-6
16 0,98 3,22
6-7 1×240 1,95+j6,45 0 45,501×10-6 j45,501×10-6
16 1,95 6,45
3-4 1×120 1,71+j2,98 0 18,83×10-6 j18,83×10-6
7 1,71 2,98
4-5 1×70 5,91+j6,20 0 36,062×10-6 j36,062×10-6
14 5,91 6,20
5-6 1×120 2,68+j4,68 0 29,591×10-6 j29,591×10-6
11 2,68 4,68
6-8 1×120 3,66+j6,38 0 40,351×10-6 j40,351×10-6
15 3,66 6,38
40
1.4 Розрахунок режиму максимальних навантажень для обраної схеми

електриної мережі
Виконавши розрахунок режиму за вузловою моделлю (метод лінеаризації та

розрахунок СЛАР – системи лінійнихюалгебраїчних рівнянь, на кожній ітерації
методом Гауса). Результати розрахунку режиму наведено в табл.1.33.
Таблиця 1.33 – Результати розрахунку режиму максимальних навантажень

Ітерація 1 Ітерація 2 Ітерація 3 Ітерація 4 Ітерація 5 Ітерація 6
1 2 3 4 5 6 7
U_0, кВ 115 115 115 115 115 115

P_0, МВт 182,97 177,19 177,33 177,33 177,33 177,33
Q_0, МВАр -116,01 -117,76 -117,6 -117,61 -117,61 -117,61
U_1, кВ 112,49 112,47 112,47 112,47 112,47 112,47
U_2, кВ 111,06 111,03 111,04 111,04 111,04 111,04
U_3, кВ 110,75 110,72 110,72 110,72 110,72 110,72
U_4, кВ 111,17 111,14 111,14 111,14 111,14 111,14
U_5, кВ 110,7 110,66 110,67 110,67 110,67 110,67
U_6, кВ 111,43 111,41 111,41 111,41 111,41 111,41
U_7, кВ 113,03 113,02 113,02 113,02 113,02 113,02
U_8, кВ 111,65 111,64 111,64 111,64 111,64 111,64
U_9, кВ 112,78 112,78 112,79 112,79 112,79 112,79
U_10, кВ 112,84 112,86 112,86 112,86 112,86 112,86
U_11, кВ 113,72 113,73 113,74 113,74 113,74 113,74
I_0-1, А 221,02 217,83 217,88 217,88 217,88 217,88
I_1-2, А 128,63 127,54 127,58 127,57 127,57 127,57
I_2-3, А 39,94 39,7 39,71 39,71 39,71 39,71
I_0-9, А 217,43 213,19 213,2 213,2 213,2 213,2
I_0-11, А 215,62 210,31 210,29 210,29 210,29 210,29
I_10-11, А 109,72 107,87 107,87 107,87 107,87 107,87
I_4-7, А 185,22 183,36 183,41 183,41 183,41 183,41
I_9-10, А 10,5 10,59 10,63 10,62 10,62 10,62
I_8-9, А 129,78 128,63 128,67 128,66 128,66 128,66
I_0-7, А 440,5 433,96 434,06 434,05 434,05 434,05
I_6-7, А 177,72 175,47 175,5 175,5 175,5 175,5
41
Продовження таблиці 1.33 – Результати розрахунку режиму максимальних

навантажень
1 2 3 4 5 6 7
I_3-4, А 57,05 56,62 56,64 56,64 56,64 56,64
I_4-5, А 33,81 33,39 33,39 33,39 33,39 33,39
I_5-6, А 90,11 89,76 89,79 89,79 89,79 89,79
I_6-8, А 21,68 22,06 22,09 22,09 22,09 22,09
dP, МВт 8,41 2,63 2,78 2,77 2,77 2,77
dQ, МВАр 1,23 -0,52 -0,37 -0,37 -0,37 -0,37
ddS, % 100 224,71 7,6 0,29 0,01 0
U_0, кВ 115 115 115 115 115 115
U_1, кВ 112.47-j2.25 112.45-j2.15 112.45-j2.15 112.45-j2.15 112.45-j2.15 112.45-j2.15
U_2, кВ 111.02-j3.02 111-j2.88 111-j2.88 111-j2.88 111-j2.88 111-j2.88
U_3, кВ 110.71-j3.21 110.68-j3.06 110.68-j3.07 110.68-j3.07 110.68-j3.07 110.68-j3.07
U_4, кВ 111.13-j3.16 111.09-j3.02 111.1-j3.03 111.1-j3.03 111.1-j3.03 111.1-j3.03
U_5, кВ 110.65-j3.31 110.62-j3.16 110.62-j3.17 110.62-j3.16 110.62-j3.16 110.62-j3.16
U_6, кВ 111.39-j2.92 111.37-j2.8 111.38-j2.8 111.38-j2.8 111.38-j2.8 111.38-j2.8
U_7, кВ 113.02-j1.64 113.01-j1.57 113.01-j1.57 113.01-j1.57 113.01-j1.57 113.01-j1.57
U_8, кВ 111.62-j2.76 111.61-j2.64 111.61-j2.64 111.61-j2.64 111.61-j2.64 111.61-j2.64
U_9, кВ 112.76-j1.77 112.77-j1.69 112.77-j1.69 112.77-j1.69 112.77-j1.69 112.77-j1.69
U_10, кВ 112.83-j1.67 112.85-j1.59 112.85-j1.6 112.85-j1.6 112.85-j1.6 112.85-j1.6
U_11, кВ 113.71-j1.16 113.73-j1.11 113.73-j1.11 113.73-j1.11 113.73-j1.11 113.73-j1.11
S_0-1, MBA 37.31-j22.45 36.21-j23.03 36.24-j23 36.24-j23 36.24-j23 36.24-j23
S_1-2, MBA 21.42-j12.7 20.86-j13.2 20.88-j13.18 20.88-j13.18 20.88-j13.18 20.88-j13.18
S_2-3, MBA 6.85-j3.45 6.69-j3.65 6.7-j3.64 6.7-j3.64 6.7-j3.64 6.7-j3.64
S_0-9, MBA 35.41-j24.2 34.22-j24.44 34.25-j24.41 34.25-j24.41 34.25-j24.41 34.25-j24.41
S_0-11, MBA 36.65-j21.92 35.43-j21.91 35.44-j21.88 35.44-j21.88 35.44-j21.88 35.44-j21.88
S_10-11, MBA -18.72+j10.62 -18.2+j10.81 -18.21+j10.8 -18.21+j10.8 -18.21+j10.8 -18.21+j10.8
S_4-7, MBA -30.11+j19.67 -29.22+j20.32 -29.26+j20.29 -29.26+j20.29 -29.26+j20.29 -29.26+j20.29
S_9-10, MBA -2-j0.46 -2.06-j0.24 -2.06-j0.25 -2.06-j0.25 -2.06-j0.25 -2.06-j0.25
S_8-9, MBA -21.57+j13.07 -21+j13.57 -21.02+j13.55 -21.02+j13.55 -21.02+j13.55 -21.02+j13.55
S_0-7, MBA 72.88-j47.5 70.63-j48.52 70.7-j48.46 70.7-j48.46 70.7-j48.46 70.7-j48.46
S_6-7, MBA -28.74+j19.17 -27.86+j19.68 -27.89+j19.65 -27.88+j19.65 -27.88+j19.65 -27.88+j19.65
S_3-4, MBA -8.66+j6.72 -8.4+j6.92 -8.41+j6.91 -8.41+j6.91 -8.41+j6.91 -8.41+j6.91
S_4-5, MBA 5.78-j2.97 5.62-j3.09 5.62-j3.08 5.62-j3.08 5.62-j3.08 5.62-j3.08
S_5-6, MBA -14.86+j8.93 -14.5+j9.37 -14.52+j9.35 -14.52+j9.35 -14.52+j9.35 -14.52+j9.35
S_6-8, MBA -3.88+j1.58 -3.85+j1.82 -3.86+j1.81 -3.86+j1.81 -3.86+j1.81 -3.86+j1.81
42
Таблиця 1.34 – Струмові навантаження ділянок схеми в післяаварійному

режимі
Тривало допустимий струм
Ділянка Струмове навантаження, А
Iдоп, А
0-1 217,88 610
1-2 127,57 610
2-3 39,71 390
0-9 213,2 610
0-11 210,29 610
10-11 107,87 390
4-7 183,41 610
9-10 10,62 265
8-9 128,66 610
0-7 434,05 1220
6-7 175,5 610
3-4 56,64 265
4-5 33,39 265
5-6 89,79 390
6-8 22,09 390
Струмові навантаження неюперевищують тривало допустимих струмів для

відповідних перерізів.
Результати розрахунку режиму максимальних навантажень нанесемо на схему

110,72
15.046-j10.519
1
3
.9
6 .7
j6
2,6 -j3
98
1-
.64
8+
2 1
2,
4
j4,
8.
+j
68 20.88-j13.18
71
1,
111,14 112,47
15.048-j10.258 111,04 1,83+j6,05
4
8
14.041-j9.506 15.049-j9.476
.0
j3
20
6 2-
6,
5.
+j
91
2,2
5,
29
0+
110,67
.26
j7,
,46
-j2
25
4-j23
5
j8
0
.29
2,56+
20.051-j12.444
36.2
113,02
14
2,6
.52
70.7
8
-j48
-j9
9.65
+j4
.46
8-j1
.3
27.8
7
,6
0,98
8
,45 +j3,
5+j6 13.036-j8.707 22
111,41
1,9
БП
1
4.4
35 .
6 17.060-j12.168 - j2
44 -
.25
1,3
34 25
j ,
j21
7
4+j
0+
.88
2,2
4,4
3,66+j6,38
3.86-j1.81
112,79
11
.55 2.0 .8 113,74
-j13 6-j 10
1.02 1-j
2
j6,4
5 9 4 ,6
4+
j4 ,
0
.25
1 8.2
j4,
6 8
,95+ 87 8+ 17.063-j10.887
1 15.046-j10.446 2,6
111,64
112,86 10
8
17.062-j11.802 16.055-j11.023
Рисунок 1.15 – Параметри електричної мережі в режимі максимальних навантажень

43
1.5 Розрахунок післяаварійного режиму для обраної схеми електриної

мережі
Виконавши розрахунок режиму за вузловоюьмоделлю (метод лінеаризації та

розрахунок СЛАР – системи лінійних алгебраїчних рівнянь, на кожній ітерації
методомьГауса). Результати розрахунку режиму наведено в табл.1.35.
Таблиця 1.35 – Результати розрахунку післяаварійного режиму з віключеною

найбільш завантаженою ділянкою 0-1.
Ітерація 1 Ітерація 2 Ітерація 3 Ітерація 4 Ітерація 5 Ітерація 6
1 2 3 4 5 6 7
U_0, кВ 115 115 115 115 115 115

P_0, МВт 182,97 178,93 179,61 179,6 179,6 179,6
Q_0, МВАр -116,78 -123,57 -123,61 -123,67 -123,67 -123,67
U_1, кВ 104,32 103,6 103,56 103,55 103,55 103,55
U_2, кВ 105,33 104,71 104,68 104,67 104,67 104,67
U_3, кВ 106,8 106,3 106,28 106,27 106,27 106,27
U_4, кВ 108,79 108,41 108,4 108,39 108,39 108,39
U_5, кВ 109,24 108,94 108,93 108,93 108,93 108,93
U_6, кВ 110,46 110,25 110,24 110,24 110,24 110,24
U_7, кВ 112,23 112,09 112,08 112,08 112,08 112,08
U_8, кВ 111,09 110,95 110,95 110,95 110,95 110,95
U_9, кВ 112,51 112,47 112,46 112,46 112,46 112,46
U_10, кВ 112,7 112,69 112,69 112,69 112,69 112,69
U_11, кВ 113,67 113,67 113,67 113,67 113,67 113,67
I_1-2, А 93,39 98,47 99,15 99,19 99,2 99,2
I_2-3, А 182,17 191,21 192,45 192,52 192,53 192,53
I_0-9, А 245,95 244,57 245,03 245,05 245,05 245,05
I_0-11, А 228,23 224,5 224,69 224,71 224,71 224,71
I_10-11, А 122,41 122,07 122,26 122,27 122,28 122,28
I_4-7, А 338,49 347,14 348,74 348,81 348,83 348,83
I_9-10, А 23,15 24,42 24,64 24,64 24,64 24,64
I_8-9, А 171 173,75 174,35 174,38 174,38 174,38
I_0-7, А 621,48 629,15 631,39 631,49 631,51 631,51
I_6-7, А 205,68 206,8 207,31 207,34 207,34 207,34
I_3-4, А 278,68 290,63 292,32 292,41 292,43 292,43
44
Продовження таблиці 1.35 – Результати розрахунку післяаварійного режиму з

віключеною найбільш завантаженою ділянкою 0-1.
1 2 3 4 5 6 7
I_4-5, А 37,73 41,62 42,11 42,13 42,14 42,14
I_5-6, А 159,99 165,21 166 166,04 166,05 166,05
I_6-8, А 63,29 66,83 67,31 67,34 67,34 67,34
dP, МВт 8,41 4,38 5,05 5,04 5,05 5,05
dQ, МВАр 0,46 -6,33 -6,37 -6,43 -6,43 -6,43
ddS, % 100 102,59 8,33 0,76 0,07 0,01
U_0, кВ 115 115 115 115 115 115
U_1, кВ 104.1-j6.81 103.4-j6.37 103.36-j6.43 103.35-j6.43 103.35-j6.43 103.35-j6.43
U_2, кВ 105.15-j6.25 104.54-j5.85 104.51-j5.91 104.5-j5.9 104.5-j5.9 104.5-j5.9
U_3, кВ 106.66-j5.46 106.18-j5.13 106.15-j5.18 106.15-j5.18 106.15-j5.18 106.15-j5.18
U_4, кВ 108.67-j5 108.31-j4.78 108.29-j4.81 108.29-j4.81 108.29-j4.81 108.29-j4.81
U_5, кВ 109.14-j4.69 108.85-j4.49 108.84-j4.52 108.84-j4.52 108.84-j4.52 108.84-j4.52
U_6, кВ 110.39-j3.88 110.19-j3.72 110.18-j3.74 110.18-j3.74 110.18-j3.74 110.18-j3.74
U_7, кВ 112.2-j2.31 112.07-j2.21 112.06-j2.22 112.06-j2.22 112.06-j2.22 112.06-j2.22
U_8, кВ 111.04-j3.4 110.91-j3.27 110.9-j3.28 110.9-j3.28 110.9-j3.28 110.9-j3.28
U_9, кВ 112.5-j2.04 112.45-j1.95 112.45-j1.96 112.45-j1.96 112.45-j1.96 112.45-j1.96
U_10, кВ 112.69-j1.85 112.67-j1.78 112.67-j1.78 112.67-j1.78 112.67-j1.78 112.67-j1.78
U_11, кВ 113.66-j1.25 113.66-j1.2 113.66-j1.21 113.66-j1.21 113.66-j1.21 113.66-j1.21
S_1-2, MBA -14.91+j8.08 -14.99+j9.52 -15.13+j9.52 -15.13+j9.54 -15.13+j9.54 -15.13+j9.54
S_2-3, MBA -29.08+j16.56 -29.16+j19.25 -29.42+j19.25 -29.41+j19.28 -29.42+j19.28 -29.42+j19.28
S_0-9, MBA 40.41-j26.74 39.34-j27.81 39.45-j27.8 39.45-j27.81 39.45-j27.81 39.45-j27.81
S_0-11, MBA 39.21-j22.48 38.13-j22.85 38.19-j22.83 38.19-j22.84 38.19-j22.84 38.19-j22.84
S_10-11, MBA -21.25+j11.15 -20.88+j11.7 -20.93+j11.68 -20.93+j11.68 -20.93+j11.68 -20.93+j11.68
S_4-7, MBA -53.79+j36.11 -52.94+j39.88 -53.29+j39.92 -53.28+j39.95 -53.29+j39.95 -53.29+j39.95
S_9-10, MBA -4.51+j0.07 -4.72+j0.62 -4.76+j0.61 -4.77+j0.61 -4.77+j0.61 -4.77+j0.61
S_8-9, MBA -29.02+j15.94 -28.7+j17.51 -28.84+j17.5 -28.84+j17.51 -28.84+j17.51 -28.84+j17.51
S_0-7, MBA 102.48-j66.73 100.58-j72.06 101.08-j72.11 101.07-j72.15 101.08-j72.15 101.08-j72.15
S_6-7, MBA -34.14+j20.2 -33.47+j21.56 -33.6+j21.55 -33.6+j21.56 -33.6+j21.56 -33.6+j21.56
S_3-4, MBA -44.71+j26.61 -44.67+j30.42 -45.03+j30.43 -45.03+j30.46 -45.03+j30.46 -45.03+j30.46
S_4-5, MBA -7.02+j1.23 -7.53+j2.17 -7.63+j2.16 -7.63+j2.17 -7.63+j2.17 -7.63+j2.17
S_5-6, MBA -27.6+j12.84 -27.68+j14.75 -27.85+j14.73 -27.85+j14.75 -27.85+j14.75 -27.85+j14.75
S_6-8, MBA -11.29+j4.47 -11.51+j5.6 -11.62+j5.59 -11.62+j5.6 -11.62+j5.6 -11.62+j5.6
45
Таблиця 1.36 – Струмові навантаження ділянок схеми в післяаварійному

режимі
Тривало допустимий струм
Ділянка Струмове навантаження, А
Iдоп, А
0-1 - 610
1-2 99,2 610
2-3 192,53 390
0-9 245,05 610
0-11 224,71 610
10-11 122,28 390
4-7 348,83 610
9-10 24,64 265
8-9 174,38 610
0-7 631,51 1220
6-7 207,34 610
3-4 292,43 390
4-5 42,14 265
5-6 166,05 390
6-8 67,34 390
Струмові навантаження не перевищують тривало допустимих струмів для

відповідних перерізів.
106,27 15.046-j10.519
46
29
.
3 42
0.
-j1
j3
2,6
98
9.2
3-
8+ 8
2 1
2,
.0
j4,
+j
15.13-j9.54
45
68
71
1,
108,39 103,55
15.048-j10.258 1,83+j6,05
104,67
4
7
14.041-j9.506 15.049-j9.476
.1
j2
20
6 3-
6,
7.
+j
91
2,2
5,
53
0+
108,93
.29
j7,
-j3
25
5
9
.95
20.051-j12.444
27
112,08
2,6
.85
101
.08-
-j1
8
1.56 j72.1
+j4
-j2 5
. 75
33.6
7
,6
0,98
8
5 +j3,
+j6,4 13.036-j8.707 22
1,95
110,24
БП
1
7.8
38 .
6 17.060-j12.168 - j2
19 -
.45
1,3
39 ,25
j22
+j7
4+j
0
.84
2,2
4,4
3,66+j6,38
11.62-j5.6
112,46
11
7 .51 4.7
7-j . 68 113,67
4-j1 11
3-j
28.8
5+j6
,45 9 4 ,6
4+
j4 ,
0
.61
20
.9
+j4
,6 8
1,9 87 8 17.063-j10.887
15.046-j10.446 2,6
110,95
112,69 10
8
17.062-j11.802 16.055-j11.023
Рисунок 1.16 – Параметри електричної мережі в післяаварійному режимі

46
1.6 Вибір регулювальних відгалужень РПН і ПБЗ
Результати виборуьвідгалужень РПН та ПБЗ пунктів в режимі максимальних

навантажень наведено в табл. 1.37, у післяаварійному режиміьроботи – в табл. 1.38.
Таблиця 1.37 – Результати вибору відгалужень РПН та ПБЗ силових

трансформаторів в режимі максимальнихьнавантажень
№ Uм, Uпс, Uсд, Uнд,
ωвж ωсж Nвст Nсст
пункту кВ кВ кВ кВ
1 108,98 - -0,007 - 0 - - 10,42
2 106,27 107,61 -0,032 0,031 -2 1 38,29 10,54
3 105,97 106,85 -0,035 0,038 -2 2 38,95 10,51
4 106,00 107,48 -0,034 0,032 -2 1 38,24 10,51
5 107,71 - -0,063 - -4 - - 10,59
6 106,12 106,98 -0,033 0,037 -2 1 38,06 10,53
7 108,52 109,87 -0,011 0,028 -1 1 38,39 10,57
8 105,76 107,52 -0,037 0,031 -2 1 38,26 10,49
9 107,94 108,97 -0,017 0,037 -1 1 38,07 10,51
10 107,35 108,97 -0,022 0,037 -1 1 38,07 10,45
11 109,78 - 0,000 - 0 - - 10,50
Таблиця 1.38 – Результати вибору відгалужень РПН та ПБЗ силових

трансформаторів у післяаварійному режиміьроботи
№ Uм, Uпс, Uсд, Uнд,
ωвж ωсж Nвст Nсст
пункту кВ кВ кВ кВ
1 100,06 - -0,089 - -5 - - 10,51
2 99,90 101,24 -0,090 0,035 -5 1 38,13 10,49
3 101,52 102,40 -0,075 0,043 -4 2 38,76 10,46
4 103,25 104,73 -0,059 0,039 -3 2 38,89 10,43
5 105,97 - -0,079 - -4 - - 10,42
6 104,95 105,81 -0,044 0,048 -2 2 38,57 10,41
7 107,58 108,93 -0,020 0,037 -1 1 38,06 10,48
8 105,07 106,83 -0,043 0,038 -2 2 38,94 10,42
9 107,61 108,64 -0,020 0,040 -1 2 38,88 10,48
10 107,18 108,80 -0,024 0,038 -1 2 38,94 10,44
11 109,71 - -0,001 - 0 - - 10,49
47
Висновок до розділу 1
Проведено техніко-економічне порівнянняюшести варіантів конфігурації

районної електричної мережі, проведено розрахунок і вибір кількості та потужності
силовихютрансформаторів, обраховано та обрано оптимальнуювеличину перерізів
проводів ділянок схеми мережі, за отриманими результатами було обрано
оптимальний варіантбконфігурації мережі.
За отриманими результатами виконано розрахунок максимальних
навантажень, а такожюпісляаварійний режим роботи. Встановлено, що струмові
навантаження проводів ПЛ та рівні напруги шинюПС перебувають в допустимих
межах.
Обрано номери регулювальних відгалуженьюРПН та ПБЗ двообмоткових та
триобмоткових силових трансформаторів. Підтверджено допустимість їх
застосування за умовиюперезбудження живильної обмотки. Для пунктів схеми
забезпечено бажаний рівень напруги на шинахьНН ПС, що становить 10,5 кВ.
48
2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЧАСТИНИ ПІДСТАНЦІЇ 110/35/10 кВ

У ВУЗЛІ 2 РАЙОННОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ
2.1 Опис вузла проектованої підстанції районної електричної мережі
Проектованаапідстанція 110/35/10 кВ розташованап у вузліп2 районної

електричноїрмережі. До вузлар2 підходять двірПЛ: 3-2 з проводом
маркиюАС-120/19 довжиною 11 км та 1-2 з проводом марки АС-240/39 довжиною
15 км.
Проектованаіпідстанція є прохідною, з 2 паралельноіпрацюючими
трансформаторамиртипу ТДТН-16000/110.
2.2 Опис головної схеми електричних з'єднань підстанції
Принципові схемиірозподільчих пристроїв прийнятоівідповідно до [7].

Опис схеми і конструкції РП-10 кВ та РП-35 кВ
РП-10 кВ виконано за схемоюіодна, секціонована вимикачем, системаішин
(схема 10-1). РП-35 кВ виконаноіза схемою одна робоча, секціонованаівимикачем,
система шин (схема 35-5).
Для обмеження струмів короткогоізамикання та забезпечення можливості
ремонтуізбірних шин передбачається ШСВ, який в нормальномуірежимі роботи
вимкнений. При відключеннііодного з трансформаторів ШСВ автоматично
вмикаєтьсяюпристроєм автоматичного введенняірезерву. Перевагами даної схемиює
простота і економічність. Недоліками схеми є:
а) відключенняівсієї секції на час ремонтуюзбірних шин;
б) при ремонтіівимикачів необхідно відключатиівідповідне приєднання;
в) при короткомуізамиканні на збірних шинах повністівідключається одна
секція.
49
У зв'язкуіз цим споживачі I та II категорійіповинні мати живлення від

різнихісекцій РП.
Опис схеми РП-110 кВ
РП-110 кВ виконаноіпо схемі місток зівимикачами в колах ліній і
ремонтноюіперемичкою з боку ліній (110-3).
2.3 Розрахунок струмів короткого замикання на підстанції
Розрахуноківиконується з метою визначення максимальнихізначень струмів

короткогоізамикання для вибору обладнання наіпідстанції. Розрахунковими точками
є шини ВН, СН і НН підстанції 2.
За розрахунковоюісхемою районної електричної мережііскладемо схему
заміщення прямоїіпослідовності (рис. 2.1).
3
X2-3
4
3-
X
4 2 X1-2 1
-5
X4
X4
5
-7
X0-1
7
X5-
X0-7
6
X 6 -7
6
0
-9
X 0-
X0
11
X6-8
9
X9 - -11 11
X8-9 10 X10
10
8
Рисунок 2.1 – Схема заміщення районної електричної мережі
Перетворенняісхеми заміщення прямої послідовності

Приведемо параметриісхеми заміщення до наступнихібазисних умов:
𝑆б = 1000 МВА;
𝑈б = 115 кВ.
50
Тоді базисний струм:

𝑆б 1000
𝐼б = = = 5,02 кА.
√3 ∙ 𝑈б √3 ∙ 115
Опір системиіприймаємо рівним нулю.
Розрахуємо опориіпрямої послідовності для ЛЕП у відноснихіодиницях. Для
ПЛ 0-1 маємо:
∗
𝑆б 1000
𝑥0−1 = 𝑥л0−1 ∙ = 8,46 ∙ = 0,64 в. о.
𝑈б2 1152
Розрахунокіопорів інших ПЛ виконуємо аналогічно. Результатірозрахунку
наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Індуктивні опори ПЛ

Ділянка Довжина xі, Ом xі*, в.о.
(i-j) ділянки, км
0-1 21 8,46 0,64
1-2 15 6,05 0,457
2-3 11 4,68 0,354
0-9 18 7,25 0,548
0-11 11 4,43 0,335
10-11 11 4,68 0,354
4-7 18 7,25 0,548
9-10 11 4,87 0,368
8-9 16 6,45 0,488
0-7 16 3,22 0,243
6-7 16 6,45 0,488
3-4 7 2,98 0,225
4-5 14 6,20 0,469
5-6 11 4,68 0,354
6-8 15 6,38 0,482
Виконаємоіеквівалентування схеми відносноіточки короткого замикання.

𝑥1∗ = 𝑥0−1
∗ ∗
+ 𝑥1−2 = 0,64 + 0,457 = 1,097 в. о. ;
𝑥2∗ = 𝑥2−3
∗ ∗
+ 𝑥3−4 = 0,354 + 0,225 = 0,579 в. о. ;
∗ ∗
𝑥3∗ = 𝑥4−5 + 𝑥5−6 = 0,469 + 0,354 = 0,823 в. о. ;
𝑥4∗ = 𝑥6−8
∗ ∗
+ 𝑥8−9 = 0,482 + 0,488 = 0,97 в. о. ;
𝑥5∗ = 𝑥9−10
∗ ∗
+ 𝑥10−11 ∗
+ 𝑥0−11 = 0,368 + 0,354 + 0,335 = 1,057 в. о.
51
Етап еквівалентування показано на рис. 2.2.
4 X2 2
X3 X4-7 X1
X6-7 X0-7 0
6
7
X4 X0-9 X5
Рисунок 2.2 – Схема на етапі еквівалентування
∗ ∗
𝑥0−7 ∙ 𝑥6−7 0,243 ∙ 0,488
𝑥6∗ = ∗
𝑥0−7 + ∗
𝑥6−7 + ∗ = 0,243 + 0,488 + = 0,948 в. о. ;
𝑥4−7 0,548
∗ ∗
𝑥0−7 ∙ 𝑥4−7 0,243 ∙ 0,548
𝑥7∗ = ∗
𝑥0−7 + ∗
𝑥4−7 + ∗ = 0,243 + 0,548 + = 1,065 в. о. ;
𝑥6−7 0,488
∗ ∗
𝑥4−7 ∙ 𝑥6−7 0,548 ∙ 0,488
𝑥8∗ = ∗
𝑥4−7 + ∗
𝑥6−7 + ∗ = 0,548 + 0,488 + = 2,134 в. о. ;
𝑥0−7 0,243
𝑥5∗ ∙ 𝑥0−9
∗
1,057 ∙ 0,548
𝑥9∗ = ∗ ∗ = = 0,361 в. о. ;
𝑥5 + 𝑥0−9 1,057 + 0,548
∗
𝑥10 = 𝑥4∗ + 𝑥9∗ = 0,97 + 0,361 = 1,331 в. о.
4 X2 2
X
8
X3 X1
X
X6 0
6
X10

52
∗
𝑥3∗ ∙ 𝑥8∗ 0,823 ∙ 2,134
𝑥11 = ∗ ∗ = = 0,594 в. о. ;
𝑥3 + 𝑥8 0,823 + 2,134
∗
𝑥6∗ ∙ 𝑥10
∗
0,948 ∙ 1,331
𝑥12 = ∗ ∗ = = 0,554 в. о.
𝑥6 + 𝑥10 0,948 + 1,331
4 X2 2
11
X
X1
X
7
X12 0
6
∗ ∗ ∗
𝑥13 = 𝑥11 + 𝑥12 = 0,594 + 0,554 = 1,147 в. о. ;
∗
𝑥7∗ ∙ 𝑥13
∗
1,065 ∙ 1,147
𝑥14 = ∗ ∗ = = 0,552 в. о.
𝑥7 + 𝑥13 1,065 + 1,147
4 X2 2
X1
X14 0
Рисунок 2.5 – Схема на етапііеквівалентування
∗
𝑥15 = 𝑥2∗ + 𝑥14
∗
= 0,579 + 0,552 = 1,132 в. о.
Еквівалентний опір прямої послідовності:
∗
∗
𝑥1∗ ∙ 𝑥15 1,097 ∙ 1,132
𝑥екв.1 = ∗ ∗ = = 0,557 в. о.
𝑥1 + 𝑥15 1,097 + 1,132
Еквівалентна схема заміщення прямої послідовності показана на рис. 2.6.
53
Xекв.1
0 2
Рисунок 2.6 – Еквівалентна схема заміщенняіпрямої послідовності
Перетворення схеми заміщення нульової послідовності

При з’єднаннііобмоток ВН-СН-НН трансформатора заісхемою Y-Y-
обмотка СН струмомінульової послідовності не обтікається.
Триобмотковийітрансформатор для струмів нульовоїіпослідовності представляється
двообмотковим і вноситься вісхему заміщення опором Х В  Н [1].
Розрахуємо приведеніізначення опорів нульової послідовностіідля
трансформаторів. Для трансформаторівіпункту 1 маємо:
∗
𝑈кв1 % ∙ 𝑆б 10,5 ∙ 1000
𝑥т1 = = = 3,281 в. о.
𝑛 ∙ 100 ∙ 𝑆н1 2 ∙ 100 ∙ 16
Розрахунок приведенихіопорів нульової послідовностііінших
трансформаторів виконуємоіаналогічно. Результат розрахунку наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Індуктивні опори трансформаторів

№ пункту Тип трансформатора xі*, в.о.
1 ТДН-16000/110 3,281
2 ТДТН-16000/110 3,359
3 ТДТН-16000/110 3,359
4 ТДТН-16000/110 3,359
5 ТДН-25000/110 2,1
6 ТДТН-16000/110 3,359
7 ТДТН-16000/110 3,359
8 ТДТН-16000/110 3,359
9 ТДТН-16000/110 3,359
10 ТДТН-16000/110 3,359
11 ТДН-16000/110 3,281
Розрахуємо приведенііопори нульової послідовності. ДляіПЛ 0-1 маємо:

𝑥0∗ 0−1 = 2 ∙ 𝑥0−1
∗
= 2 ∙ 0,64 = 1,279 в. о.
Результати розрахунку опорів ПЛ наведено в табл. 2.3.
54
Таблиця 2.3 – Опори нульової послідовності ЛЕП

Ділянка xі*, в.о. Ділянка xі*, в.о. Ділянка xі*, в.о.
(i-j) (i-j) (i-j)
0-1 1,279 10-11 0,708 6-7 0,975
1-2 0,915 4-7 1,096 3-4 0,451
2-3 0,708 9-10 0,736 4-5 0,938
0-9 1,096 8-9 0,975 5-6 0,708
0-11 0,67 0-7 0,487 6-8 0,965
Схему заміщення нульової послідовності показано на рис. 2.7.
Xт3
3 X
4
3- 2-3
X 2 1 Xт1
4 X1-2
-5
X4 Xт2
Xт4
X4
5
-7
X0-1
5
Xт
7
X5-
X0-7
6
X 6-7
6
Xт7
X т6 0
0-9
X0-
X
11
X6-8
9
8- 9
X9- -11 11
X 10 X10
10
Xт9 Xт11
8
Xт8 Xт10
Рисунок 2.7 – Схема заміщення нульової послідовності
Виконаємо еквівалентування схемиівідносно точки короткогоізамикання:

∗ ∗
𝑥т1 ∙ 𝑥т2 3,281 ∙ 3,359
𝑥1∗ = ∗ ∗ = = 1,459 в. о. ;
𝑥т1 + 𝑥т2 + 𝑥0∗ 1−2 3,281 + 3,359 + 0,915
∗
𝑥т1 ∙ 𝑥0∗ 1−2 3,281 ∙ 0,915
𝑥2∗ = ∗ ∗ = = 0,397 в. о. ;
𝑥т1 + 𝑥т2 + 𝑥0∗ 1−2 3,281 + 3,359 + 0,915
∗
𝑥т2 ∙ 𝑥0∗ 1−2 3,359 ∙ 0,915
𝑥3∗ = ∗ ∗ = = 0,407 в. о. ;
𝑥т1 + 𝑥т2 + 𝑥0∗ 1−2 3,281 + 3,359 + 0,915
∗ ∗
𝑥т3 ∙ 𝑥т4 3,359 ∙ 3,359
𝑥4∗ = ∗ ∗ = = 1,574 в. о. ;
𝑥т3 + 𝑥т4 + 𝑥0∗ 3−4 3,359 + 3,359 + 0,451
∗
𝑥т3 ∙ 𝑥0∗ 3−4 3,359 ∙ 0,451
𝑥5∗ = ∗ ∗ = = 0,211 в. о. ;
𝑥т3 + 𝑥т4 + 𝑥0∗ 3−4 3,359 + 3,359 + 0,451
55
∗
𝑥т4 ∙ 𝑥0∗ 3−4 3,359 ∙ 0,451
𝑥6∗ = ∗ ∗ ∗ = = 0,211 в. о. ;
𝑥т3 + 𝑥т4 + 𝑥0 3−4 3,359 + 3,359 + 0,451
∗ ∗
𝑥т5 ∙ 𝑥т6 2,1 ∙ 3,359
𝑥7∗ = ∗ ∗ ∗ = = 1,144 в. о. ;
𝑥т5 + 𝑥т6 + 𝑥0 5−6 2,1 + 3,359 + 0,708
∗
𝑥т5 ∙ 𝑥0∗ 5−6 2,1 ∙ 0,708
𝑥8∗ = ∗ ∗ ∗ = = 0,241 в. о. ;
𝑥т5 + 𝑥т6 + 𝑥0 5−6 2,1 + 3,359 + 0,708
∗
𝑥т6 ∙ 𝑥0∗ 5−6 3,359 ∙ 0,708
𝑥9∗ = ∗ ∗ ∗ = = 0,386 в. о. ;
𝑥т5 + 𝑥т6 + 𝑥0 5−6 2,1 + 3,359 + 0,708
∗ ∗
∗
𝑥т8 ∙ 𝑥т9 3,359 ∙ 3,359
𝑥10 = ∗ ∗ ∗ = = 1,467 в. о. ;
𝑥т8 + 𝑥т9 + 𝑥0 8−9 3,359 + 3,359 + 0,975
∗
∗
𝑥т8 ∙ 𝑥0∗ 8−9 3,359 ∙ 0,975
𝑥11 = ∗ ∗ ∗ = = 0,426 в. о. ;
𝑥т8 + 𝑥т9 + 𝑥0 8−9 3,359 + 3,359 + 0,975
∗
∗
𝑥т9 ∙ 𝑥0∗ 8−9 3,359 ∙ 0,975
𝑥12 = ∗ ∗ ∗ = = 0,426 в. о. ;
𝑥т8 + 𝑥т9 + 𝑥0 8−9 3,359 + 3,359 + 0,975
∗ ∗
∗
𝑥т10 ∙ 𝑥т11 3,359 ∙ 3,281
𝑥13 = ∗ ∗ ∗ = = 1,5 в. о. ;
𝑥т10 + 𝑥т11 + 𝑥0 10−11 3,359 + 3,281 + 0,708
∗
∗
𝑥т10 ∙ 𝑥0∗ 10−11 3,359 ∙ 0,708
𝑥14 = ∗ ∗ ∗ = = 0,324 в. о. ;
𝑥т10 + 𝑥т11 + 𝑥0 10−11 3,359 + 3,281 + 0,708
∗
∗
𝑥т11 ∙ 𝑥0∗ 10−11 3,281 ∙ 0,708
𝑥15 = ∗ ∗ ∗ = = 0,316 в. о.
𝑥т10 + 𝑥т11 + 𝑥0 10−11 3,359 + 3,281 + 0,708
X
4
X5 3
X1
X2-3
X2
X6
X 3
1
4
-5
X4 2
X4
5
-7
X0-1
7
X8
X9 X6-7 X0-7
X7 6
Xт7
0
0-9
X0-
X
11
X6-8
9
2 X9 - 11
X1
5
10
X1
X11 10 X14
8
X 13
X 10

∗
𝑥16 = 𝑥2∗ + 𝑥0∗ 0−1 = 0,397 + 1,279 = 1,677 в. о. ;
56
∗
𝑥17 = 𝑥5∗ + 𝑥0∗ 2−3 = 0,211 + 0,708 = 0,919 в. о. ;
∗
𝑥18 = 𝑥8∗ + 𝑥0∗ 4−5 = 0,241 + 0,938 = 1,179 в. о. ;
∗ ∗
𝑥19 = 𝑥11 + 𝑥0∗ 6−8 = 0,426 + 0,965 = 1,391 в. о. ;
∗ ∗ ∗
𝑥20 = 𝑥14 + 𝑥9−10 = 0,324 + 0,736 = 1,06 в. о. ;
∗ ∗ ∗
𝑥21 = 𝑥15 + 𝑥0−11 = 0,316 + 0,67 = 0,986 в. о.
X
4
X17 X1
X6
X 3
4
2
X4
8
X1
X16
-7
7
X9 X 6-7
X0-7
X7 6
Xт7
0
0-9
X
X1
X21
9
9
12 X20
X
X 13
X 10
∗
𝑥3∗ ∙ 𝑥16
∗
0,407 ∙ 1,677
𝑥22 = 𝑥3∗ + ∗
𝑥16 + = 0,407 + 1,677 + = 2,551 в. о. ;
𝑥1∗ 1,459
∗
𝑥1∗ ∙ 𝑥16
∗
1,459 ∙ 1,677
𝑥23 = 𝑥1∗ + ∗
𝑥16 + ∗ = 1,459 + 1,677 + = 9,149 в. о. ;
𝑥3 0,407
∗
𝑥1∗ ∙ 𝑥3∗ 1,459 ∙ 0,407
𝑥24 = 𝑥1∗ + 𝑥3∗ + ∗ = 1,459 + 0,407 + = 2,22 в. о. ;
𝑥16 1,677
∗
𝑥6∗ ∙ 𝑥17
∗
0,211 ∙ 0,919
𝑥25 = 𝑥6∗ + ∗
𝑥17 + ∗ = 0,211 + 0,919 + = 1,253 в. о. ;
𝑥4 1,574
∗
𝑥4∗ ∙ 𝑥17
∗
1,574 ∙ 0,919
𝑥26 = 𝑥4∗ + ∗
𝑥17 + ∗ = 1,574 + 0,919 + = 9,343 в. о. ;
𝑥6 0,211
∗
𝑥4∗ ∙ 𝑥6∗ 1,574 ∙ 0,211
𝑥27 = 𝑥4∗ + 𝑥6∗ + ∗ = 1,574 + 0,211 + = 2,147 в. о. ;
𝑥17 0,919
∗
𝑥9∗ ∙ 𝑥18
∗
0,386 ∙ 1,179
𝑥28 = 𝑥9∗ + ∗
𝑥18 + ∗ = 0,386 + 1,179 + = 1,961 в. о. ;
𝑥7 1,144
57
∗
𝑥7∗ ∙ 𝑥18
∗
1,144 ∙ 1,179
𝑥29 = 𝑥7∗ + ∗
𝑥18 + ∗ = 1,144 + 1,179 + = 5,82 в. о. ;
𝑥9 0,386
∗
𝑥7∗ ∙ 𝑥9∗ 1,144 ∙ 0,386
𝑥30 = 𝑥7∗ + 𝑥9∗ + ∗ = 1,144 + 0,386 + = 1,904 в. о. ;
𝑥18 1,179
∗ ∗
∗
𝑥20 ∙ 𝑥21 1,06 ∙ 0,986
𝑥31 = ∗ ∗ ∗ = = 0,333 в. о. ;
𝑥0 0−9 + 𝑥20 + 𝑥21 1,096 + 1,06 + 0,986
∗
∗
𝑥20 ∙ 𝑥0∗ 0−9 1,06 ∙ 1,096
𝑥32 = ∗ ∗ ∗ = = 0,37 в. о. ;
𝑥0 0−9 + 𝑥20 + 𝑥21 1,096 + 1,06 + 0,986
∗
∗
𝑥21 ∙ 𝑥0∗ 0−9 0,986 ∙ 1,096
𝑥33 = ∗ ∗ ∗ = = 0,344 в. о.
𝑥0 0−9 + 𝑥20 + 𝑥21 1,096 + 1,06 + 0,986
7 X2
X2 6
4 X25
X 24
X2
9 2
X4
-7
X 22
X28
7
X23
X 30
X 6 -7
X0-7
Xт7
6 3 0
X3
2
X1
X3
X3
9
9
2
X1
X1
3
X 10
∗ ∗ ∗
𝑥34 = 𝑥23 + 𝑥24 = 9,149 + 2,22 = 11,369 в. о. ;
∗ ∗
∗
𝑥22 ∙ 𝑥34 2,551 ∙ 11,369
𝑥35 = ∗ ∗ = = 2,084 в. о. ;
𝑥22 + 𝑥34 2,551 + 11,369
∗ ∗ ∗
𝑥36 = 𝑥26 + 𝑥27 = 9,343 + 2,147 = 11,49 в. о. ;
∗ ∗
∗
𝑥25 ∙ 𝑥36 1,253 ∙ 11,49
𝑥37 = ∗ ∗ = = 1,13 в. о. ;
𝑥25 + 𝑥36 1,253 + 11,49
∗ ∗ ∗
𝑥38 = 𝑥29 + 𝑥30 = 5,82 + 1,904 = 7,723 в. о. ;
∗ ∗
∗
𝑥28 ∙ 𝑥38 1,961 ∙ 7,723
𝑥39 = ∗ ∗ = = 1,564 в. о. ;
𝑥28 + 𝑥38 1,961 + 7,723
58
∗ ∗ ∗
𝑥40 = 𝑥12 + 𝑥32 = 0,426 + 0,37 = 0,796 в. о. ;
∗ ∗ ∗
𝑥41 = 𝑥13 + 𝑥31 = 1,5 + 0,333 = 1,833 в. о.
4 X37
2
X4
-7
X 35
X 39 7
X 6 -7
X0-7
Xт7
3 0
X3
X1
X4
9
0
X4
1
X 10
∗
𝑥0∗ 4−7 ∙ 𝑥0∗ 6−7 1,096 ∙ 0,975
𝑥42 = ∗ = = 0,294 в. о. ;
𝑥0 4−7 + 𝑥0∗ 6−7 + 𝑥39∗
1,096 + 0,975 + 1,564
∗
∗
𝑥39 ∙ 𝑥0∗ 4−7 1,564 ∙ 1,096
𝑥43 = ∗ ∗ ∗ = = 0,472 в. о. ;
𝑥0 4−7 + 𝑥0 6−7 + 𝑥39 1,096 + 0,975 + 1,564
∗
∗
𝑥39 ∙ 𝑥0∗ 6−7 1,564 ∙ 0,975
𝑥44 = ∗ ∗ ∗ = = 0,42 в. о. ;
𝑥0 4−7 + 𝑥0 6−7 + 𝑥39 1,096 + 0,975 + 1,564
∗ ∗
∗
𝑥10 ∙ 𝑥41 1,467 ∙ 1,833
𝑥45 = ∗ ∗ ∗ = = 0,656 в. о. ;
𝑥10 + 𝑥40 + 𝑥41 1,467 + 0,796 + 1,833
∗ ∗
∗
𝑥10 ∙ 𝑥40 1,467 ∙ 0,796
𝑥46 = ∗ ∗ ∗ = = 0,285 в. о. ;
𝑥10 + 𝑥40 + 𝑥41 1,467 + 0,796 + 1,833
∗ ∗
∗
𝑥41 ∙ 𝑥40 1,833 ∙ 0,796
𝑥47 = ∗ ∗ ∗ = = 0,356 в. о.
𝑥10 + 𝑥40 + 𝑥41 1,467 + 0,796 + 1,833

59
4 X37
2
X 43
X 35
X 42
7
X44
X0-7
Xт7
3 0
X3
7
X4
X1
9
6
X4
X4
5
∗ ∗ ∗
𝑥48 = 𝑥37 + 𝑥43 = 1,13 + 0,472 = 1,602 в. о. ;
∗
∗ ∗
𝑥42 ∙ 𝑥0∗ 0−7 0,294 ∙ 0,487
𝑥49 = 𝑥42 + 𝑥0∗ 0−7 + ∗ = 0,294 + 0,487 + = 0,824 в. о. ;
𝑥т7 3,359
∗ ∗
∗ ∗ ∗
𝑥42 ∙ 𝑥т7 0,294 ∙ 3,359
𝑥50 = 𝑥42 + 𝑥т7 + ∗ = 0,294 + 3,359 + = 5,683 в. о. ;
𝑥0 0−7 0,487
∗
𝑥0∗ 0−7 ∙ 𝑥т7
∗
0,487 ∙ 3,359
𝑥51 = 𝑥0∗ 0−7 + ∗
𝑥т7 + ∗ = 0,487 + 3,359 + = 9,408 в. о. ;
𝑥42 0,294
∗ ∗ ∗ ∗
𝑥52 = 𝑥19 + 𝑥44 + 𝑥46 = 1,391 + 0,42 + 0,285 = 2,095 в. о. ;
∗ ∗ ∗
𝑥53 = 𝑥33 + 𝑥47 = 0,344 + 0,356 = 0,7 в. о. ;
∗ ∗
∗ ∗ ∗
𝑥52 ∙ 𝑥53 2,095 ∙ 0,7
𝑥54 = 𝑥52 + 𝑥53 + ∗ = 2,095 + 0,7 + = 5,03 в. о. ;
𝑥45 0,656
∗ ∗
∗ ∗ ∗
𝑥52 ∙ 𝑥45 2,095 ∙ 0,656
𝑥55 = 𝑥52 + 𝑥45 + ∗ = 2,095 + 0,656 + = 4,716 в. о. ;
𝑥53 0,7
∗ ∗
∗ ∗ ∗
𝑥53 ∙ 𝑥45 0,7 ∙ 0,656
𝑥56 = 𝑥53 + 𝑥45 + ∗ = 0,7 + 0,656 + = 1,576 в. о.
𝑥52 2,095
60
X48 X35
X49
0
X50 X51
X54
X55 X56
∗ ∗ ∗
𝑥57 = 𝑥50 + 𝑥51 = 5,683 + 9,408 = 15,091 в. о. ;
∗ ∗ ∗
𝑥58 = 𝑥55 + 𝑥56 = 4,716 + 1,576 = 6,292 в. о. ;
∗
1 1
𝑥59 = = = 0,611 в. о.
1 1 1 1 1 1 1 1
∗ + ∗ + ∗ + ∗ + + +
0,824 15,091 5,03 6,292
𝑥49 𝑥57 𝑥54 𝑥58
X48 X35
X59
0
∗ ∗ ∗
𝑥60 = 𝑥48 + 𝑥59 = 1,602 + 0,611 = 2,212 в. о. ;
Еквівалентний опірюнульової послідовності:
∗ ∗
∗
𝑥35 ∙ 𝑥60 2,084 ∙ 2,212
𝑥екв.0 = ∗ ∗ = = 1,073 в. о.
𝑥35 + 𝑥60 2,084 + 2,212
61
Еквівалентна схемаізаміщення нульової послідовностіюпоказана на рис. 2.14.
Xекв.0
0 2
Рисунок 2.14 – Еквівалентна схема заміщення нульової послідовності
Розрахунок струмів короткого замикання на шинах 110 кВ

Однолінійна схемаіпідстанції для розрахунку струмівікороткого замикання
показана на рис. 2.15.
Xекв.
К-1
110 кВ
К-2
Т1 Т2
35 кВ
К-3
10 кВ
Рисунок 2.15 – Однолінійна схема ПС
Трифазне.коротке замикання наюшинах 110 кВ

Періодична складоваіструму короткого замиканняів точці К-1:
(3) 𝐼б 5,02
𝐼п0 = = = 9,012 кА.
𝑥екв.1 0,557
Значення ударногоіструму короткого замиканняів точці К-1:
(3) (3)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 9,012 = 22,942 кА,
де 𝑘у = 1,8 – ударний коефіцієнт.
Значення повного струму короткогоізамикання в точці К-1:
(3) (3) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 9,012 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 13,608 кА.
Двофазне короткеізамикання на шинах 110 кВ

Коефіцієнт пропорційностііпри двофазному короткомуізамиканні:
𝑚(2) = √3.
62

(2) 𝐼б 5,02
𝐼п0 = 𝑚(2) ∙ (2)
= √3 ∙ = 7,805 кА,
𝑥екв. 1,114
(2)
де 𝑥екв. = 𝑥екв.1 + 𝑥екв.2 = 0,557 + 0,557 = 1,114 в. о.
(2) (2)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 7,805 = 19,868 кА.
Значенняіповного струму короткогоізамикання в точці К-1:
(2) (2) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 7,805 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 11,785 кА.
Однофазнеікоротке замикання на шинах 110 кВ

Коефіцієнт пропорційностііпри однофазному короткомуізамиканні:
𝑚(1) = 3.
Періодичнаіскладова струму короткого замиканняів точці К-1:
(1) 𝐼б 5,02
𝐼п0 = 𝑚(1) ∙ (1)
=3∙ = 6,886 кА,
𝑥екв. 2,187
(1)
де 𝑥екв. = 𝑥екв.1 + 𝑥екв.2 + 𝑥екв.0 = 0,557 + 0,557 + 1,073 = 2,187 в. о.
Значення ударногоіструму короткого замикання віточці К-1:
(1) (1)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 6,886 = 17,53 кА.
(1) (1) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 6,886 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 10,398 кА.
Розрахунокіструмів короткого замикання наішинах 35 кВ

Xекв.
110 кВ
Xт К-2 Xт
Q1
35 кВ
Рисунок 2.16 – Коротке замикання на шинах 35 кВ

63
Приведемоіпараметри схеми заміщення до наступнихібазисних умов:

𝑆б = 1000 МВА;
𝑈б = 38,5 кВ.
𝑆б 1000
𝐼б = = = 14,996 кА.
√3 ∙ 𝑈б √3 ∙ 38,5
Приведені опори обмотокітриобмоткового трансформатораіпідстанції 2:
1 𝑆б
𝑥тв2 = ∙ (𝑈к(в−с)2 % + 𝑈к(в−н)2 % − 𝑈к(с−н)2 %) ∙ =
200 𝑆н2
1 1000
= ∙ (10,5 + 17 − 6) ∙ = 6,719 в. о. ;
200 16
1 𝑆б
𝑥тс2 = ∙ (𝑈к(в−с)2 % + 𝑈к(с−н)2 % − 𝑈к(в−н)2 %) ∙ =
200 𝑆н2
1 1000
= ∙ (10,5 + 6 − 17) ∙ = −0,156 = 0 в. о. ;
200 16
1 𝑆б
𝑥тн2 = ∙ (𝑈к(в−н)2 % + 𝑈к(с−н)2 % − 𝑈к(в−с)2 %) ∙ =
200 𝑆н2
1 1000
= ∙ (17 + 6 − 10,5) ∙ = 3,906 в. о.
200 16
Приведений опір трансформатора:
𝑈сн 2 38,5 2
𝑥екв. = 𝑥екв.1 ∙ ( ) = 0,557 ∙ ( ) = 0,062 в. о.
𝑈вн 115
Трифазне короткеізамикання на шинах 35 кВ

а) ШСВ Q1 увімкнений.
(3) 𝐼б 14,996
𝐼п0 = (3)
= = 4,383 кА,
𝑥екв. 3,422
(3) 𝑥тв2 6,719
де 𝑥екв. = 𝑥екв. + = 0,062 + = 3,422 в. о.
2 2

(3) (3)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 4,383 = 11,156 кА.
64
(3) (3) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 4,383 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 6,617 кА.
б) ШСВ Q1 вимкнений.
(3) 𝐼б 14,996
𝐼п0 = (3)
= = 2,211 кА,
𝑥екв. 6,781
(3)
де 𝑥екв. = 𝑥екв. + 𝑥тв2 = 0,062 + 6,719 = 6,781 в. о.
(3) (3)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 2,211 = 5,629 кА.
(3) (3) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 2,211 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 3,339 кА.
Двофазне короткеізамикання на шинах 35 кВ

(2) 𝐼б 14,996
𝐼п0 = 𝑚(2) ∙ (2)
= √3 ∙ = 3,795 кА,
𝑥екв. 6,844
(2)
(2) (2)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 3,795 = 9,661 кА.
Значенняіповного струму короткого замиканняів точці К-2:
(2) (2) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 3,795 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 5,731 кА.
(2) 𝐼б 14,996
𝐼п0 = 𝑚(2) ∙ (2)
= √3 ∙ = 1,915 кА,
𝑥екв. 13,562
(2)
65
Значенняіударного струму короткого замикання віточці К-2:

(2) (2)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 1,915 = 4,875 кА.
(2) (2) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 1,915 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 2,892 кА.
Розрахунокіструмів короткого замиканняюна шинах 10 кВ

Xекв.
110 кВ
Xт К-3 Xт
Q2
10 кВ
Рисунок 2.17 – Коротке замикання на шинах 10 кВ
Приведемоіпараметри схеми заміщення доінаступних базисних умов:

𝑆б = 1000 МВА;
𝑈б = 10,5 кВ.
𝑆б 1000
𝐼б = = = 54,986 кА.
√3 ∙ 𝑈б √3 ∙ 10,5
Приведений опір трансформатора:
𝑈нн 2 10,5 2
𝑥екв. = 𝑥екв.1 ∙ ( ) = 0,557 ∙ ( ) = 0,005 в. о.
𝑈вн 115
Трифазне короткеізамикання на шинах 10 кВ

Періодична складоваіструму короткого замикання віточці К-3:
(3) 𝐼б 54,986
𝐼п0 = (3)
= = 10,341 кА,
𝑥екв. 5,317
(3) 𝑥тв2 +𝑥тн2 6,719+3,906
де 𝑥екв. = 𝑥екв. + = 0,005 + = 5,317 в. о.
2 2
66

(3) (3)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 10,341 = 26,324 кА.
Значенняіповного струму короткого замиканняів точці К-3:
(3) (3) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 10,341 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 15,615 кА.
Періодичнаіскладова струму короткого замиканняі в точці К-3:
(3) 𝐼б 54,986
𝐼п0 = (3)
= = 5,173 кА,
𝑥екв. 10,63
(3)
де 𝑥екв. = 𝑥екв. + 𝑥тв1 + 𝑥тн1 = 0,005 + 6,719 + 3,906 = 10,63 в. о.
(3) (3)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 5,173 = 13,168 кА.
(3) (3) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 5,173 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 7,811 кА.
Двофазнеікоротке замикання на шинах 10 кВ

(2) 𝐼б 54,986
𝐼п0 = 𝑚(2) ∙ (2)
= √3 ∙ = 8,956 кА,
𝑥екв. 10,634
(2)
(2) (2)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 8,956 = 22,798 кА.
Значенняіповного струму короткого замикання віточці К-3:
(2) (2) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 8,956 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 13,523 кА.
Періодичнаюскладова струму короткого замиканняюв точці К-3:
67
(2) 𝐼б 54,986
𝐼п0 = 𝑚(2) ∙ (2)
= √3 ∙ = 4,48 кА,
𝑥екв. 21,259
(2)
Значення ударногоіструму короткого замикання в точці К-3:
(2) (2)
𝑖у = 𝑘у ∙ √2 ∙ 𝐼п0 = 1,8 ∙ √2 ∙ 4,48 = 11,404 кА.
(2) (2) 2
𝐼п = 𝐼п0 ∙ √1 + 2 ∙ (𝑘у − 1) = 4,48 ∙ √1 + 2 ∙ (1,8 − 1)2 = 6,764 кА.
Результати розрахунку струмів короткого замикання наведено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 – Результати розрахунку струмів короткого замикання

Місце та умови КЗ Вид КЗ Iп0, кА iу, кА Iп, кА
Трифазне 9,012 22,942 13,608
РП-110 кВ Двофазне 7,805 19,868 11,785
Однофазне 6,886 17,53 10,398
Трифазне 4,383 11,156 6,617
ШСВ вкл.
Двофазне 3,795 9,661 5,731
РП-35 кВ
Трифазне 2,211 5,629 3,339
ШСВ відкл.
Двофазне 1,915 4,875 2,892
Трифазне 10,341 26,324 15,615
ШСВ вкл.
Двофазне 8,956 22,798 13,523
РП-10 кВ
Трифазне 5,173 13,168 7,811
ШСВ відкл.
Двофазне 4,48 11,404 6,764
68
2.4 Вибір та перевірка електричного обладнання на підстанції
Вимикачі
Вимикачі на стороні 110 кВ
Вимикачііобираються за напругою електроустановки 𝑈уст. таізначенням
довготривалого допустимогоіструму в максимальному режимі 𝐼𝑚𝑎𝑥 [3]. Повинні
виконуватисяіумови (2.1):
𝑈уст. ≤ 𝑈ном.вим. ;
(2.1)
𝐼𝑚𝑎𝑥 ≤ 𝐼ном.вим. ,
де 𝑈ном.вим. , 𝐼ном.вим. – відповідно номінальні напруга та струм вимикача.

Обираємо доівстановлення елегазовий вимикач 120-SFM-32B з 𝑈ном.вим. =
= 110 кВ та 𝐼ном.вим. = 3150 А.
Перевіркуівимикача проводимо заіумовами (2.2-2.4):
1) перевірка наіелектродинамічну стійкість:
𝐼п0 ≤ 𝐼гр.с. ;
(2.2)
𝑖у ≤ 𝑖гр.с. ,
де 𝐼гр.с. – діючеідопустиме значення наскрізного струмуіКЗ вимикача;

𝑖гр.с. – амплітудне значенняідопустимого наскрізного струму КЗ.
2) перевірка наітермічну стійкість:
𝐵к ≤ 𝐼т2 ∙ 𝑡т , (2.3)
2
де 𝐵к = 𝐼п0 ∙ (𝑡відкл. + 𝑇а ) – розрахунковеізначення теплового імпульсу;
𝐼т , 𝑡т – допустимийіструм термічної стійкості і тривалість йогоіпротікання.
3) перевірка наікомутаційну здатність:
𝐼п𝑡 ≤ 𝐼відкл.ном. . (2.4)
Результатиіперевірки розглянутого вимикача наведені в табл. 2.5.

69
Таблиця 2.5 – Перевіркаівимикача 120-SFM-32B

Розрахункові параметри Параметри вимикача
𝐼п0 = 9,012 кА 𝐼гр.с. = 40 кА
𝑖у = 22,942 кА 𝑖гр.с. = 102 кА
𝐵к = 246,085 кА2 ∙ с 𝐼т2 ∙ 𝑡т = 402 ∙ 3 = 4800 кА2 ∙ с
𝐼п𝑡 = 13,608 кА 𝐼відкл.ном. = 40 кА
Значення довготривалогоідопустимого струму через вимикач:

𝑆н 16000
𝐼𝑚𝑎𝑥 = 1,4 ∙ = 1,4 ∙ = 112,458 А.
√3 ∙ 𝑈вн √3 ∙ 115
Всі перевіркиюдля вимикача 120-SFM-32B виконуються і вініприймається до
встановлення.
Перевіримо заіумовам КЗ вимикачі приєднань трансформаторівіі ШСВ, що
розміщені в комірках РП-35 кВ.
Вимикачі обрані заіномінальним струмом:
𝑆сн 4,82 ∙ 103
𝐼𝑚𝑎𝑥 = = = 95,794 А ≤ 𝐼ном.вим. = 630 А,
√3 ∙ 𝑈сн ∙ cos 𝜑сн √3 ∙ 35 ∙ 0,83
де 𝑰ном.вим. – номінальний струм вимикача ВВ/TEL-35-12,5/630 УХЛ1.
Перевіркуівимикача ВВ/TEL-35-12,5/630 УХЛ1 заіумовами КЗ наведено в
табл. 2.6.
Таблиця 2.6 – Перевіркаівимикача ВВ/TEL-35-12,5/630 УХЛ1

𝐼п0 = 4,383 кА 𝐼гр.с. = 12,5 кА
𝑖у = 11,156 кА 𝑖гр.с. = 32 кА
𝐵к = 58,208 кА2 ∙ с 𝐼т2 𝑡т = 12,52 ∙ 3 = 468,75 кА2 с
𝐼п𝑡 = 6,617 кА 𝐼відкл.ном. = 12,5 кА
Всі перевіркиідля вимикача ВВ/TEL-35-12,5/630 УХЛ1 виконуютьсяіі він

приймається доівстановлення.
70
Вимикачі віколі трансформаторів і ШСВ обираються зюумови протікання по
ним струму, рівномуісумарному номінальному струму приєднаньіобох секцій:
Вимикачі обрані за номінальним струмом:
𝑆нн 11,496 ∙ 103
𝐼𝑚𝑎𝑥 = = = 762,899 А ≤ 𝐼ном.вим. = 1000 А,
√3 ∙ 𝑈нн ∙ cos 𝜑нн √3 ∙ 10 ∙ 0,87
де 𝐼ном.вим. – номінальний струмівимикача ВВ/TEL-10-20/1000 У2.
Перевіркуівимикача ВВ/TEL-10-20/1000 У2 за умовами КЗінаведено в
табл. 2.7.
Таблиця 2.7 – Перевірка вимикачаіВВ/TEL-10-20/1000 У2

𝐼п0 = 10,341 кА 𝐼гр.с. = 20 кА
𝑖у = 26,324 кА 𝑖гр.с. = 51 кА
𝐵к = 324,017 кА2 ∙ с 𝐼т2 ∙ 𝑡т = 202 ∙ 3 = 1200 кА2 ∙ с
𝐼п𝑡 = 15,615 кА 𝐼відкл.ном. = 20 кА
Всі перевіркиідля вимикача ВВ/TEL-10-20/1000 У2 виконуються іівін

приймається до встановлення.
Роз'єднувачі
Роз'єднувачі вибираютьсяіза номінальною напругою і струмом, і
перевіряютьсяіна термічну та електродинамічну стійкість доюструмів КЗ [3]. Вибір і
перевірка наведеніів табличній формі (табл. 26-28).
Роз'єднувачі на стороні 110 кВ

Вибір і перевіркаіроз'єднувачів типу РДЗ-2-110/1000 УХЛ1 наістороні 110 кВ
71
Таблиця 2.8 – Перевірка роз'єднувача РДЗ-2-110/1000 УХЛ1

Розрахункові параметри Параметри роз’єднувача
𝑈ном = 110 кВ 𝑈ном.роз. = 110 кВ
𝐼𝑚𝑎𝑥 = 112,458 А 𝐼ном = 1000 А
𝑖у = 22,942 кА 𝐼дин = 100 кА
𝐵к = 246,085 кА2 ∙ с 𝐼т2 ∙ 𝑡т = 402 ∙ 3 = 4800 кА2 ∙ с
Роз'єднувачі наюстороні 35 кВ
Вибір і перевіркаіроз’єднувачів на стороні 35 кВ передбачається
встановленняміКРП типу КУ35.
Таблиця 2.9 – Перевірка роз'єднувача КРП КУ35

𝐼𝑚𝑎𝑥 = 95,794 А 𝐼ном = 630 А
𝑖у = 11,156 кА 𝐼дин = 51 кА
Термічна стійкість забезпечується при виготовленні КРП
Роз'єднувачііна стороні 10 кВ
Вибір і перевіркаіроз’єднувачів на стороні 10 кВ передбачається
встановленнямішаф типу КМ-1Ф-10-20 У3.
Таблиця 2.10 – Перевірка роз'єднувачаішафи КМ-1Ф-10-20 У3

𝐼𝑚𝑎𝑥 = 762,899 А 𝐼ном = 1000 А
𝑖у = 26,324 кА 𝐼дин = 51 кА
Термічна стійкість забезпечуєтьсяіпри виготовленні КРП
Збірні шини
Шини розміщуються вішафі КМ-1Ф у вершинахірівностороннього
трикутника та кріпляться наіопорних ізоляторах.
72
Приймаємоіалюмінієві шини прямокутного перерізу 𝑆 = 60 × 6 мм з

допустимиміструмом Iдоп. = 870 А.
Перевіримо шиниіза умовою нагрівання:
𝐼𝑚𝑎𝑥 = 762,899 А < 𝐼доп. = 870 А.
Шини необхідноіперевірити на динамічну і термічнуістійкість [3].
Перевірка шиніна динамічну стійкість
Сила, що діє наішину середньої фази:
𝑙 1
𝐹 = 0,17 ∙ 𝑖у2 ∙ = 0,17 ∙ 26,3242 ∙ = 392,673 H,
𝑎 0,3
де 𝑙 – відстань міжіопорними ізоляторами, приймається в межахю0,8-1,2 м;
𝑎 – міжосьова відстань, приймаєтьсяів межах 0,2-0,4 м.
Гнучкийімомент шини:
𝐹 ∙ 𝑙 392,673 ∙ 1
𝑀= = = 39,267 H ∙ м.
10 10
Момент опоруішини залежить від способу кріплення їїюдо ізолятора.
Момент опоруішини, яка до ізолятора кріпитьсяіплиском:
ℎ2 ∙ 𝑏 0,062 ∙ 0,006
𝑊п = = = 3,6 ∙ 10−6 м3 ,
6 6
де ℎ – більша сторонаішини, м;
𝑏 – менша сторонаішини незалежно від способу кріпленняідо ізолятора, м.
Момент опоруішини, яка до ізолятора кріпитьсяіна ребро:
ℎ ∙ 𝑏 2 0,06 ∙ 0,0062
𝑊р = = = 3,6 ∙ 10−7 м3 .
6 6
Шина перевіряєтьсяіна динамічну стійкість при закріпленнііплиском і на
ребро [3].
Визначаємоімеханічну напругу в шині, що кріпитьсяіплиском:
М 39,267
𝛿п = = = 10,9 МПа.
𝑊п 3,6 ∙ 10−6
Шина будеідинамічно стійкою оскільки виконуєтьсяінерівність:
п = 10,9 МПа < [а ] = 70 МПа.
73
Визначаємоімеханічну напругу в шині, що кріпитьсяіна ребро:

М 39,267
𝛿р = = = 109 МПа.
𝑊р 3,6 ∙ 10−7
Шина не будеідинамічно стійкою оскільки не виконуєтьсяінерівність:
р = 109 МПа < [а ] = 70 МПа.
Шину доіізоляторів необхідно кріпитиіплиском.
Перевірка шин наітермічну стійкість
Температура шини в нормальномуірежимі роботи:
2
𝐼роб. 762,899 2
𝑡н = 𝑡0 + (𝑡доп. − 𝑡0 ) ∙ ( ) = 25 + (70 − 25) ∙ ( ) = 56,602 ℃,
𝐼доп. 870
де 𝑡0 = +25 ℃ – температура навколишньогоісередовища;
𝑡доп. = +70 ℃ – допустимаітемпература нагрівання шини в нормальному режимі
роботи.
Маючиітемпературу шини в нормальному режимііроботи, за кривими
нагріванняіструмопровідних частин при короткому замиканні знаходимоіквадрат
щільності струму в часі, який відповідаєінормальному режиму роботи:
4
А2
Ан = 0,5 ∙ 10 ∙ с.
мм4
Квадрат щільностііструму в часі при короткомуізамиканні:
2
𝐼п.𝑡 2 4
15,615 ∙ 103 4
А2
Ак = Ан + ( ) ∙ 𝑡 = 0,5 ∙ 10 + ( ) ∙ 0,06 = 0,511 ∙ 10 ∙ с,
𝑆 360 мм4
де 𝑆 – площа поперечного перерізу шини, мм2 .
Маючи Ак за тимиіж кривими, але в зворотному порядкуівизначаємо
температуру шиниіпри короткому замиканні:
𝑡к = 60 ℃.
Шина будеітермічно стійкою оскільки виконуєтьсяінерівність:
𝑡к = 60 ℃ < [𝑡к.а ] = 140 ℃.
Оскількиівсі умови вибору виконуються, приймаємоіалюмінієві шини
прямокутного перерізу 𝑆 = 60 × 6 мм з допустимим струмом 𝐼доп. = 870 А.
74
Обмежувачііперенапруг нелінійні (ОПН)

ОПН – електричнийіапарат, призначений для захисту обладнанняісистем
електропостачання від комутаційних та грозових перенапруг.
Обмежувачі перенапругіобираються за умовами (2.5):
𝑈мережі < 𝑈ном.розр. ;

(2.5)
𝑈пробою розр. < 𝑈пробою .
Обираємо наступнііОПН: PEXLIM Q 96 XV123 дляіРП-110 кВ, MWK 41 КL

для РП-35 кВ таіMWK-12 для РП-10ікВ.
Трансформаториіструму в лініях 110 кВ

Для трансформаторівіструму мають виконуватисяіумови (2.6-2.10):
1) за напругоюіустановки:
ТС
𝑈уст. ≤ 𝑈ном. ; (2.6)
2) за струмом:
ТС
𝐼доп. ≤ 𝐼ном.1 ;
(2.7)
ТС
𝐼𝑚𝑎𝑥 ≤ 𝐼ном.1 ;
3) за конструкцією та класоміточності;
4) на електродинамічну стійкість:
ТС
𝑖у ≤ 𝑘ел.дин. ∙ √2 ∙ 𝐼ном.1 ; (2.8)
5) на термічнуістійкість:
ТС 2
𝐵к ≤ (𝑘т ∙ 𝐼ном.1 ) ∙ 𝑡т ; (2.9)
6) по вторинному навантаженню:
𝑟2 ≤ 𝑟2ном. , (2.10)
75
де 𝑟2 , 𝑟2ном. – відповідно фактична і номінальнаіточності навантаження

трансформатораіструму.
Обираємоікомплект із 3 трансформаторів струму IMB 123 600/5 класу
ТС ТС
точності 0,5/0,5s/10P/10P з наступнимиіпараметрами: 𝑈ном. = 110 кВ; 𝐼ном.1 = 600 А;
ТС
𝐼ном.2 = 5 А.
Вимірювання на підстанції
Контроль основногоіта допоміжного обладнання на ПС здійснюєтьсяіза
допомогоюіконтрольно-вимірювальних приладів. До шин 110 кВіприєднані
трансформаториінапруги НКФ-110-83 У1, до шин 35 кВ трансформаториінапруги
ЗНОМ-35-65 У1, доішин 10 кВ трансформатори напругиіНТМИ-10-66. Розрахунок
вторинногоінавантаження наведено в табл. 2.11.
Таблиця 2.11 – Розрахунок вторинного навантаження трансформаторів

напруги
Загальна
Потужність Кількість Кількість
Прилад Тип потужність
котушки, ВА котушок cos 𝜑 𝑠𝑖𝑛 𝜑 приладів
Р, Вт Q, ВАр
Вольтметр Э-335 2 1 1 0 1 2 0
Лічильник
СА4У-
активної 8 1 0,25 0,97 1 2 7,76
І672М
енергії
Лічильник
СА4У-
реактивної 12 1 0,25 0,97 1 3 11,64
І676М
енергії
Ватметр Д-335 1,5 2 1 0 1 3 0
Всього: 10 19,4
𝑆Ʃ = √𝑃2 + 𝑄 2 = √102 + 19,42 = 21,826 ВА.
До шин ВН приєднано 3 трансформатори струму IMB 123 600/5

ТС ТС ТС
з наступнимиіпараметрами: 𝑈ном. = 110 кВ, 𝐼ном.1 = 600 А, 𝐼ном.2 = 5 А, 𝑘т. = 40 кА.,
𝑡терм. = 3 с., 𝑘ел.дин. = 63 кА.
Перевіримоіобрані трансформатори струму:
1) за напругою установки:
76
ТС
𝑈уст. = 110 кВ ≤ 𝑈ном. = 110 кВ;
2) за струмом:
ТС
𝐼доп. = 112, 458 А ≤ 𝐼ном.1 = 600 А;
3) на електродинамічнуістійкість:
ТС
𝑖у = 22,942 кА ≤ 𝑘ел.дин. ∙ √2 ∙ 𝐼ном.1 = 63 ∙ √2 ∙ 0,6 = 53,457 кА;
4) на термічну стійкість:
ТС 2
𝐵к = 246,085 кА2 ∙ с ≤ (𝑘т ∙ 𝐼ном.1 ) ∙ 𝑡т = (40 ∙ 0,6)2 ∙ 3 = 1728 кА2 ∙ с;
5) по вторинному навантаженню (табл. 2.12):
Таблиця 2.12 – Розрахуноківторинного навантаження трансформаторів

струму
S, ВА
Прилад Тип
Фаза А Фаза В Фаза С
Амперметр Э-337 0,2 0,2 0,2
Ватметр Д-355 0,5 – 0,5
Лічильник активної енергії И-670 5 – 5
Лічильник реактивної енергії И-684 5 – 5
Опірівимірювальних приладів:
𝑆прил. 10,7
𝑅прил. = 2 = = 0,428 Ом.
ТС
𝐼ном.2 52
Повний опір:
𝑅Ʃ = 𝑅прил. + 𝑅пров. + 𝑅кон. = 0,428 + 0,4 + 0,15 = 0,978 Ом;
𝑅Ʃ = 0,978 Ом ≤ 𝑅2ном. = 1,2 Ом.
Аналогічноівибираємо трансформатори струму ТОЛ-35 III-II 300/5 дляішин
35 кВ, ТПОЛ-10 У3 1000/5 для шин 10 кВ.
Джерелаіоперативного струму
Джереломіпостійного оперативного струму є стаціонарнаіакумуляторна
батарея, що допускаєікороткочасний режим розряду, типу СК.
77
Всіх споживачів, що живлятьсяівід акумуляторної батареї (АБ), можна

розділитиіна наступні групи:
а) постійноіувімкнене навантаження (пристрої керування, блокування,
сигналізації,ірелейного захисту, постійно увімкнена частинаіаварійного освітлення);
б) тимчасовеінавантаження, що виникає при зникненніізмінного струму в
аварійному режиміі(аварійне освітлення);
в) короткочаснеінавантаження тривалістю не більше 5 с. (струми увімкнення
таівимкнення приводів вимикачів, струми навантаження апаратівікерування,
сигналізації релейнихізахистів, в яких короткочасно протікаєіструм).
Тривалістьіаварійного режиму для засобів зв'язку таітелемеханіки складає
1-2 с., для решти приймачівіоперативного струму – 0,5 год.
Розрахунок АБ і зарядногоіпристрою
Розрахунок навантаженняіакумуляторних батарей наведеноів табл. 2.13.
Таблиця 2.13 – Розрахунок навантаженняіакумуляторних батарей

𝑃н , 𝑃розр , 𝐼пуск. , Розрахункові навантаження
Приймачі К-сть 𝐼н , А
кВт кВт А 𝐼ав. , А 𝐼пуск.ав. , А 𝐼макс.пуск. , А
Постійне
25 25 25 25
навантаження
Аварійне
200 200 200
освітлення
Приводи
1 450 450
вимикачів
Вбудований
ел.магн.привод 1 58 58
В-10 кВ
ШПЕ-10 для
720 720
В-35 кВ
Перетворюючі
агрегати
1 7,2 38 30 100 30 100 30
оперативного
зв’язку
Всього: 255 575 975
Приймаємо схему батареї без елементного комутатора.

Розраховуємоікількість елементів, що приєднують до шин в режимі
постійногоіпідзаряду:
78
𝑈ш 230
𝑛0 = = = 106,977 = 108.
𝑈пп 2,15
Визначаємо типовийіномер батареї:
𝐼ав. 255
𝑁 > 1,05 ∙ = 1,05 ∙ = 10,71 = 12,
𝑗 25
де 𝐼ав. – приймаємоіз табл. 31;
𝑗 – допустиме навантаженняідопустимого розряду, приведене до першогоіномера
акумуляторів залежноівід температури електроліту 𝑗 = 25.
Виконаємоіперевірку по максимальному пусковому струму:
46 ∙ 𝑁 > 𝐼макс.пуск. ;
46 ∙ 12 = 552 < 𝐼макс.пуск. = 975 А.
Необхідно обиратиіакумулятори з типовиміномером:
975
𝑁> = 21,196 = 24.
46
Приймаємо СК 24.
Обираємоіпідзарядний пристрій:
𝐼пп > 0,15 ∙ 𝑁 + 𝐼п = 0,15 ∙ 24 + 25 = 28,6 А;
𝑈нз = 𝑈пп ∙ 𝑛0 = 2,15 ∙ 108 = 232,2 В.
Обираємо підзаряднийіпристрій ВАЗП-380/260-40/80 напругою 380/260 В і
струмом 40/80 А. Потужність вірежимі зарядки та живлення установокістановить
23 кВА, cos 𝜑 = 0,86.
Зарядний пристрій:
𝐼з = 5 ∙ 𝑁 + 𝐼п = 5 ∙ 24 + 25 = 145 А;
𝑈з = 2,75 ∙ 𝑛 = 2,75 ∙ 130 = 357,5 В.
Освітлення підстанції
На проектованійіпідстанції 110/35/10 кВ застосовуєтьсяіприродне та штучне
освітлення.
Дляіосвітлення території підстанції приймаємоіпрожектори ЖО-04В-1000-71
з натрієвимиілампами, що встановлюються на залізобетоннихіпорталах та на
79
щоглах. Живленняімережі зовнішнього освітлення територіїіпідстанції та керування

освітленнямівиконується від щитка ЯУО-01-1.
Освітленняюприміщень РП та ЗПК здійснюється світильниками з
люмінесцентнимиілампами та лампами розжарювання.
Напругаімережі робочого освітлення 220 В змінного струму,іремонтного –
12 В змінного струму,іаварійного 220 В від блоку аварійногоіосвітлення (БАО).
Вмиканняюпрожекторів здійснюється обслуговуючим персоналомюза
допомогоюівимикача. Аварійне освітлення вмикаєтьсяіавтоматично при зникненні
робочого. Живлення аварійногоюосвітлення здійснюється від
акумуляторнихюбатарей. Вмикання освітлення РП здійснюється вимикачем,
розташованимівсередині приміщення.
Блискавкозахист
Прямі влучанняюблискавки в струмопровідні частини ВРПюпідстанції
викликаютьюаварії, пов'язані з виникненням КЗюпри перекриттях ізоляції, а також
пошкодженняюелектроустаткування за значних перенапруг. Захистіздійснюється за
допомогою стрижневихюблискавковідводів, що встановлюються наюконструкціях
ВРП. Блискавковідводи і заземлюючіюпристрої блискавковідводів з’єднуютьсяюз
контуром заземленняіпідстанції.
Розрахуємо радіусюзахисту підстанції на відмітках ℎ110 = 11 м, ℎ35 = 7 м,
ℎ10 = 5 м:
ℎ110 11
𝑟110 = 1,5 ∙ (ℎ − ) = 1,5 ∙ (24 − ) = 18,065 м;
0,92 0,92
ℎ35 7
𝑟35 = 1,5 ∙ (ℎ − ) = 1,5 ∙ (24 − ) = 24,587 м;
0,92 0,92
ℎ10 5
𝑟10 = 1,5 ∙ (ℎ − ) = 1,5 ∙ (24 − ) = 27,848 м.
0,92 0,92
На проектованійіпідстанції встановлюємо 5 щогл блискавкозахистуіМГ-24.
80
Складено головну схему електричних з’єднаньіпідстанціїю110/35/10 кВ в

пункті 2 районної електричної мережі. РП-110 кВ виконано по схемі місток з
вимикачами в колах ліній і ремонтною перемичкою з боку ліній (схема 110-3).
РП-35 кВ виконано по схемі одна робоча, секціонована вимикачем, система шин
(схема 35-5), РП-10 кВ – за схемою одна, секціонована вимикачем, система шин
(схема 10-1). Рекомендовано роботу РП в нормальному режимі з вимкненим ШСВ.
Максимальні ударні струми короткого замикання становлять 22,942 кА для
шин 110 кВ, 11,156 кА для шин 35 кВ і 26,324 кА для шин 10 кВ, відповідно до яких
обрано основне обладнання підстанції.
Визначено тип системи оперативного струму на підстанції та розраховано її
технічні характеристики. Сформульовано рекомендації щодо виконання систем
автоматики, сигналізації, вимірювань та освітлення.
81
3 РЕЛЕЙНИЙ ЗАХИСТ ТА АВТОМАТИКА
3.1 Загальні відомості
Релейний захист (РЗ) - спеціальні пристрої для захисту, що виконуються за

допомогою реле, процесорів, блоків і інших апаратів, і призначені для вимкнення
силових вимикачів при напрузі понад 1000 В або автоматичних вимикачів при напрузі
до 1000 В. Більш часто термін релейного захисту використовується в установках і
мережах високої напруги. До систем автоматики в даній роботі віднесені пристрої
АПВ, АВР, АЧР, АРТ.
Вимоги до РЗ. До релейного захисту ставляться такі вимоги:
- селективність, тобто здатність захисту самостійно визначати пошкоджену

ділянку мережі і відключати тільки цю ділянку;
- швидкодія;
- надійність;
- чутливість (тобто здатність відключати пошкоджені ділянки на початковій
стадії ушкодження);
- простота схеми.
Функції релейного захисту. Пристрої РЗ можуть виконувати такі функції:
- захист від К.З міжфазних,

- захист від замикань на землю, в т. ч. 2х-3х і однофазних
- захист від мінімальної напруги;
- захист від внутрішніх пошкоджень в обмотках трансформаторів.
82
Основні види пошкоджень трансформатора.
Основними видами ушкоджень є багатофазні КЗ в обмотках і на виводах

трансформатора, а також «пожежа стали» магнітопроводу. Однофазні ушкодження
бувають двох видів: на землю і між витками обмотки (виткові замикання). Найбільш
ймовірні однофазні і багатофазні КЗ на виводах трансформаторів і однофазні виткові
замикання в обмотках. Захист на КЗ виконується з дією на відключення ушкодженого
трансформатора.
Замикання однієї фази на землю небезпечно для обмоток, приєднаних до мереж

із глухозаземленими нейтралями. У цьому випадку захист повинен відключати
трансформатор і при однофазних КЗ у його обмотках на землю. При віткових
замиканнях у замкнених витках виникає значний струм, що руйнує ізоляцію і
магнитопровід трансформатора, тому такі ушкодження повинні відключатися
швидкодіючим захистом.
Для обмеження розміру руйнування захист від ушкоджень у трансформаторі

повинен діяти швидко. Ушкодження, що супроводжуються великими струмами КЗ,
повинні відключатися без витримки часу з t=0,05 – 0,1 с.
Ненормальні режими і захист від них.
Найбільш частим ненормальним режимом роботи трансформаторів є поява в

них сверхструмів, тобто струмів, що перевищують номінальний струм обмоток
трансформаторів. Надструми в трансформаторі виникають при зовнішніх КЗ,
хитаннях і перевантаженнях. Останні виникають унаслідок самозапуску
електродвигунів, збільшення навантаження в результаті відключення паралельно
працюючого трансформатора, автоматичного підключення навантаження при дії АВР
і т.п.
83
3.2 Диференційний захист трансформатора
В якості основного захисту трансформатора використовується диференційний

захист, виконаний на базі реле RET 670 (ABB), який забезпечує швидкий селективний
захист, контроль і управління всіх типів трансформаторів, зокрема 2- та 3-обмоткових
трансформаторів, автотрансформаторів, фазозсувних трансформаторів (ТПР),
шунтувальних реакторів з управлінням, підвищувальних трансформаторів на
електростанціях і спеціальних трансформаторів, що застосовуються в залізничному
транспорті.
Термінал передбачає гальмування диференційного захисту від шістьох

трифазних аналогових входів, можливе застосування терміналу для трансформаторів
з двома вимикачами на двох його сторонах. В терміналі передбачені сучасні технічні
можливості для передачі даних, які дозволяють інтегрувати пристрій в систему
управління підстанції, одночасно термінал можна використовувати як окремий
багатофункціональний пристрій захисту.
На рис.3.1 представлено цифрове реле RET 670
Рисунок 3.1 - цифрове реле RET 670
В RET 670 може бути застосована функція контролю напруги для реалізації
управління режимами напруги для одного трансформатора або для груп паралельних
трансформаторів з кількістю до 8.
84
RET 670 забезпечує високу чутливість визначення міжвиткових замикань в

трансформаторах та інших внутрішніх пошкоджень, що супроводжуються малими
струмами пошкоджень. Термінали мають низькі вимоги до ТС, крім не вони
вимагають встановлення додаткових проміжних трансформаторів струму.
Низькоомний захист від замикань на землю з гальмуванням виконує чітке

визначення зовнішніх і внутрішніх замикань відносно обмоток трансформатора з
глухозаземленими або компенсованими нейтралями.
Розрахунко диференціального захисту трансформатора ТДТН 25000/110 з реле

RET 670.
Дані для розрахунків:

Sн = 25000 кВА, Uвн = 115 кВ, Uсн = 38,5 кВ, Uнн = 11 кВ
Відносна похибка регулювання напруги:
dVвн* = 0,095, dVсн* = 0,08
Коефіцієнти трансформації трансформаторів струму:
КттВН = 200/5, КттСН = 200/5, КттНН = 600/5
Перше що ми повинні виконати, це перевірити чи забезпечується цифрове
вирівнювання струмів плечей захищаємого трансформатора, для цього визначаємо
первинні номінальні струми:
𝑆н 25000
𝐼н.ВН = = = 115,511 А;
√3 ∙ 𝑈н.ВН √3 ∙ 115
𝑆н 25000
𝐼н.СН = = = 374,903 А;
√3 ∙ 𝑈н.СН √3 ∙ 38,5
𝑆н 25000
𝐼н.НН = = = 1312,16 А.
√3 ∙ 𝑈н.НН √3 ∙ 11
Визначаємо вторинні номінальні струми на сторонах трансформатора з
урахуванням встановлення групи трансформаторів струму «зірка» з усіх сторін
трансформатора:
85
𝐼н.ВН ∙ Ксх 115,511 ∙ 1

𝑖н.вт.ВН = = = 2,888 А;
КТСВН 200/5
𝐼н.СН ∙ Ксх 374,903 ∙ 1
𝑖н.вт.СН = = = 9,373 А;
КТССН 200/5
𝐼н.НН ∙ Ксх 1312,16 ∙ 1
𝑖н.вт.НН = = = 10,935 А.
КТСНН 600/5
де Ксх = 1 – коефіцієнт схеми;
КТС – коефіцієнт трансформації трансформатора струму.
Обираємо номінальний струм входу пристрою для кожної сторони захисту і

відносну похибку вирівнювання при вторинному струмі в номінальному режимі
𝐼н.вт. = 5 − 20 А:
𝐼н.т.𝑛 = 5 А – номінальний струм входу пристрою;
∗
∆𝑓вир = 0,03 – відносна похибка вирівнювання.
Перевіримо, чи забезпечується цифрове вирівнювання для всіх сторін
трансформатора.
Зі сторони ВН:
𝑖н.вт.ВН 2,888
0,1 < = = 0,578 < 4.
𝐼н.т.𝑛 5
Зі сторони СН:
𝑖н.вт.СН 9,373
0,1 < = = 1,875 < 4.
𝐼н.т.𝑛 5
Зі сторони НН:
𝑖н.вт.НН 4,374
0,1 < = = 2,187 < 4.
𝐼н.т.𝑛 5
Цифрове вирівнювання амплітуд струмів сторін забезпечується.
Визначимо розрахунковий коефіцієнт небалансу за уточненим виразом:

2 2
Кнб.розр = √(К′ пер ∙ 𝜀 ∗ ) ∙ (1 + 2(∆𝑈рег
∗ + ∆𝑓 ∗ )) + (∆𝑈 ∗ + ∆𝑓 ∗ ) =
вир рег вир
86
= √(1 ∙ 0,1)2 ∙ (1 + 2(0,16 + 0,02)) + (0,16 + 0,02)2 = 0,214,
де К′ пер = 1 – коефіцієнт, що враховує перехідний процес;

𝜀 ∗ = 0,1 – повна відносна похибка трансформатора струму усталеного режиму;
∗
∆𝑈рег – відносна похибка, рівна максимально можливому відхиленню від
номінального положення РПН.
Визначимо початковий диференційний струм спрацювання:
𝐼𝑑 𝑚𝑖𝑛 = Квідлашт. ∙ Кнб.розр ∙ 𝐸𝑛𝑑𝑆𝑒𝑐𝑡𝑖𝑜𝑛1 = 1,2 ∙ 0,214 ∙ 1,15 = 0,296 А,
де Квідлашт. = 1,2 – коефіцієнт відлаштування;
𝐸𝑛𝑑𝑆𝑒𝑐𝑡𝑖𝑜𝑛1 – початковий гальмівний струм (за рекомендацією «ABB» 1,15).
Мінімальний струм двофазного короткого замикання на стороні НН:
(2) √3 (3) √3
𝐼к.𝑚𝑖𝑛 = ∙ 𝐼к.𝑚𝑖𝑛 = ∙ 642 = 556,5 А.
2 2
Відносний розрахунковий мінімальний диференційний струм короткого
замикання на стороні НН:
(2)
𝐼 556,5
∗
𝐼диф.розр = к.𝑚𝑖𝑛 = = 2,95 в. о.
𝐼н.ВН 115,511
Перевіримо чутливість для горизонтальної ділянки гальмівної
характеристики:
∗
𝐼диф.розр 2,95
Кч = ∗ = = 8,946 > 2 − умова виконується,
𝐼диф.спр 0,3
∗
де 𝐼диф.спр – уставка по початковому диференційному струму спрацювання
(рис. 3.2).
87
Відносний
диференційний струм
Iдиф*
Відносний
гальмівний струм Iгальм*
Рисунок 3.2 – Область гальмівної характеристики, що відповідає

внутрішнім КЗ
Чутливість при внутрішніх КЗ на горизонтальній ділянці гальмівної

характеристики забезпечена.
Чутливість захисту на похилих ділянках гальмівної характеристики буде
забезпечуватися завжди, оскільки виконується умова:
𝐼𝑑 𝑚𝑖𝑛 0,296
= = 0,257 < 0,5 − умова виконується.
𝐸𝑛𝑑𝑆𝑒𝑐𝑡𝑖𝑜𝑛1 1,15
За умовою відлаштування від режиму кидка намагнічуючого струму параметр
спрацювання струмового органу диференційної відсічки повинен прийматися не
менше 500 %:
𝐼𝑑𝑢𝑛𝑟𝑒 > 500 %.
88
Відносний максимальний струм при зовнішньому КЗ:
∗
𝐼к.𝑚𝑎𝑥 4317
𝐼к.𝑚𝑎𝑥 = = = 37,373 в. о.
𝐼н.ВН 115,511
Струм спрацювання диференційної відсічки Idunre за умовою відлаштування
від максимального струму небалансу при зовнішніх пошкодженнях:
𝐼𝑑𝑢𝑛𝑟𝑒 ≥ Квідлашт. ∙ Кнб(1) ∙ 𝐼к.𝑚𝑎𝑥 ∙ 100 % = 1,2 ∙ 0,65 ∙ 37,373 ∙ 100 % =
= 2915,098 %,
де Кнб(1) – відношення амплітуди першої гармоніки струму небалансу до
приведеної амплітуди періодичної складової наскрізного струму (згідно
рекомендацій «ABB» для трансформаторів приймається 0,65 при використанні з усіх
сторін трансформатора струму з вторинним номінальним струмом 5 А).
Параметр спрацювання приймається рівним найбільшому значенню з двох
отриманих. Вихідне значення параметра у відсотках округляємо:
𝐼𝑑𝑢𝑛𝑟𝑒 = 2915 %.
Наступні параметри і уставки для терміналу RET670 приймаються у
відповідності з рекомендаціями «ABB»:
 параметр SlopeSection3 = 50 %;
 параметр StabByOption- «завжди»;
 параметр I2 / I1 ratio = 14 %;
 параметр I5 / I1 ratio = 25 %;
 уставка ZSCSub – вимкнено;
 уставка CrossBlockEn – вимкнено;
 уставка SOTFMode – вимкнено;
 уставка NegSegDiffEn – вимкнено;
 уставка OpenCNEnable – вимкнено.
Результати розрахунку та вибраних параметрів наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Результати розрахунку диференційного захисту на базі

цифрового терміналу RET670
89
Позначення Одиниця Прийняте

Діапазон За замовченням
параметра вимірювання значення
У відсотках від
EndSection1 ∗ 0,20-1,50 1,25 1,15
𝐼н.опор.
IdMin ∗ 0,10-0,60 0,3 0,3
𝐼н.опор.
EndSection2 ∗ 1,00-10,00 3 2,0
𝐼н.опор.
SlopeSection2 % 10,0-50,0 40 45
SlopeSection3 % 30,0-100,0 80 50
Idunre ∗ 1,00-50,00 10 29,1
𝐼н.опор.
I2 / I1 ratio % 5-100 15 14
I5 / I1 ratio % 5-100 25 25
CrossBlockEn – On; Off On Off
SOTFMode – On; Off On Off
NegSegDiffEn – On; Off On Off
OpenCNEnable – On; Off On Off
3.3 Розрахунок та вибір уставок спрацювання максимального струмового

захисту трансформатора з пуском за напругою
Розрахунок МСЗ-11 кВ з пуском за напругою

Для того, щоб виконати максимальний струмовий захист з пуском за
напругою, необхідно підключити термінал REF615 до трансформаторів струму
класом точності 10P і завести кола напруги з обмоток ТН-10 кВ, з’єднаного зіркою.
Визначимо струм спрацювання за умовою відлаштування від струму
навантаження (номінального струму трансформатора):
Кн ∙ Кз 1,2 ∙ 1,3
𝐼сз = ∙ 𝐼н.НН = ∙ 1312,16 = 2154,7 А,
Кп 0,95
де Кн = 1,1 − 1,25 (1,2 для «ABB»);
Кз = 1,3 – коефіцієнт запасу;
Кп = 0,95 – коефіцієнт повернення реле для мікропроцесорних терміналів.
Струм спрацювання за умовою забезпечення чутливості при двофазному КЗ
на шинах 11 кВ трансформатора (основна зона):
𝐼кз √3 3627
𝐼сз = = ∙ = 2060,049 А,
Кч 2 1,5
90
де Кч – коефіцієнт чутливості (згідно ПУЕ [11] має бути не менше 1,5).

Струм спрацювання за умовою погодження по чутливості з МСЗ приєднань 11
кВ:
𝐼сз = Кн ∙ 𝐼сзМСЗ = 1,2 ∙ 300 = 360 А,
де 𝐼сзМСЗ – максимальна уставка МСЗ приєднань.
Визначимо час спрацювання за умовою погодження з часом спрацювання
приєднань 11 кВ 𝑡сз = 0,5 с:
𝑡 = 𝑡сз + ∆𝑡 = 0,5 + 0,4 = 0,9 с,
де ∆𝑡 = 0,3 − 0,5 с – ступінь селективності.
Визначимо струм і час спрацювання за умовою погодження по чутливості з
МСЗ СВ-11 кВ:
𝐼сз = Кн ∙ 𝐼сзМСЗ = 1,2 ∙ 800 = 960 А;
𝑡 = 𝑡сз + ∆𝑡 = 1 + 0,4 = 1,4 с.
Визначаємо вторинний струм спрацювання реле:
𝐼сз ∙ Ксх 2060,049 ∙ 1
𝐼спр = = = 17,167 А.
КТСНН 600/5
Визначимо напругу спрацювання реле мінімальної напруги за умовою
забезпечення повернення реле після відключення зовнішнього КЗ:
𝑈𝑚𝑖𝑛 0,85 ∙ 10000
𝑈сз ≤ = = 5822,8 В,
Квідлашт. ∙ Кп 1,2 ∙ 1,2
де 𝑈𝑚𝑖𝑛 = (0,85 − 0,9)𝑈н – для наближених розрахунків;
Кп = 1,2 – коефіцієнт повернення.
відлаштування від напруги самозапуску при ввімкненні від АПВ чи АВР двигунів
навантаження:
𝑈зап 0,7 ∙ 10000
𝑈сз ≤ = = 5843,4 В,
Квідлашт. 1,2
де 𝑈зап = 0,7𝑈н – для наближених розрахунків.
Визначимо вторинне значення напруги спрацювання реле мінімальної
напруги:
91
𝑈сз 5843,43
𝑈спр ≤ = = 58,4 В,
КТН 10000/100
де КТН – коефіцієнт трансформації трансформатора напруги.
Приймаємо напругу спрацювання реле: первинну напругу 𝑈сз = 5800 В,
вторинну напругу реле 𝑈спр = 58 В.

МСЗ-35 кВ з пуском за напругою реалізується за допомогою терміналу захисту
REC650 («ABB»). Для цього необхідно завести в термінал кола струму і напруги з
трансформаторів струму 35 кВ і трансформатора напруги 35 кВ.
Кн ∙ Кз 1,2 ∙ 1,3
𝐼сз = ∙ 𝐼н.СН = ∙ 374,903 = 615,63 А.
Кп 0,95
Струм спрацювання за умовою забезпечення чутливості при двофазному КЗ
на шинах 35 кВ трансформатора (основна зона):
𝐼кз √3 1372
𝐼сз = = ∙ = 793,137 А.
Кч 2 1,5
Струм і час спрацювання за умовою погодження по чутливості з МСЗ
ПЛ 35 кВ №1:
𝐼сз = Кн ∙ 𝐼сзМСЗ = 1,2 ∙ 240 = 288 А;
𝑡 = 𝑡сз + ∆𝑡 = 2,5 + 0,4 = 2,9 с.
МСЗ ПЛ 35 кВ №2:
𝐼сз = Кн ∙ 𝐼сзМСЗ = 1,2 ∙ 500 = 600 А;
𝑡 = 𝑡сз + ∆𝑡 = 2,5 + 0,4 = 2,9 с.
МСЗ СВ-35 кВ:
𝐼сз = Кн ∙ 𝐼сзМСЗ = 1,1 ∙ 550 = 605 А;
𝑡 = 𝑡сз + ∆𝑡 = 2,9 + 0,4 = 3,3 с.
92
Визначаємо вторинний струм спрацювання реле:

𝐼сз ∙ Ксх 605 ∙ 1
𝐼спр = = = 15,125 А.
КТССН 200/5
забезпечення повернення реле після відключення зовнішнього КЗ:
𝑈𝑚𝑖𝑛 0,85 ∙ 35000
𝑈сз ≤ = = 20539,7 В.
Квідлашт. ∙ Кп 1,2 ∙ 1,2
відлаштування від напруги самозапуску при ввімкненні від АПВ чи АВР двигунів
навантаження:
𝑈зап 0,7 ∙ 35000
𝑈сз ≤ = = 20426,7 В.
Квідлашт. 1,2
Визначимо вторинне значення напруги спрацювання реле мінімальної
напруги:
𝑈сз 20426,7
𝑈спр ≤ = = 58,4 В.
КТН 35000/100
Приймаємо напругу спрацювання реле: первинну напругу 𝑈сз = 20300 В,
вторинну напругу реле 𝑈спр = 58 В.

МСЗ-35 кВ з пуском за напругою реалізується за допомогою терміналу захисту
REC650 («ABB»).
Кн ∙ Кз 1,2 ∙ 1,3
𝐼сз = ∙ 𝐼н.ВН = ∙ 115,511 = 189,681 А.
Кп 0,95
Струм і час спрацювання приведені до сторони 110 кВ, за умовою погодження
по чутливості з МСЗ-35 кВ трансформатора:
𝑈сн 37
𝐼сз = Кн ∙ 𝐼сзМСЗ 35кВ ∙ = 1,2 ∙ 618 ∙ = 238,6 А.
𝑈вн 115
𝑡 = 𝑡сз + ∆𝑡 = 3,3 + 0,4 = 3,7 с.
93
Струм і час спрацювання, приведені до сторони 110 кВ, за умовою погодження

по чутливості з МСЗ-11 кВ трансформатора:
𝑈нн 10,5
𝐼сз = Кн ∙ 𝐼сзМСЗ 10,5кВ ∙ = 1,2 ∙ 1400 ∙ = 153,39 А.
𝑈вн 115
𝑡 = 𝑡сз + ∆𝑡 = 1,4 + 0,4 = 1,8 с.
Визначаємо струм спрацювання за умовою забезпечення чутливості при
двофазному КЗ на шинах 35 кВ трансформатора (резервна зона):
√3 𝐼кз √3 504
𝐼сз = ∙ = ∙ = 363,73 А.
2 Кч 2 1,2
Визначаємо струм спрацювання за умовою забезпечення чутливості при КЗ на
шинах 11 кВ трансформатора (резервна зона):
𝐼кз 342
𝐼сз = = = 285 А.
Кч 1,2
Визначимо вторинний струм спрацювання реле:
𝐼сз ∙ Ксх 285 ∙ 1
𝐼спр = = = 7,125 А.
КТСВН 200/5
Напруга спрацювання реле напруги: 𝑈сз = 20300/58 В від ТН-35 кВ: 𝑈сз =
5800/58 В від ТН-11 кВ.
4.4 Інші захисти трансформатора (Автоматичне включення резерву)
Автоматичне включення резерву (АВР) призначене для перемикання

споживачів з пошкодженого джерела живлення на справний, резервний. У системах
сільського електропостачання пристрої АВР застосовують на двотрансформаторних
підстанціях 35 - 110/10 кВ (місцеві АВР) і на лініях 10 кВ з двостороннім живленням,
які працюють в розімкнутому режимі (мережеві АВР).
У зв'язку з появою споживачів першої категорії надійності електропостачання

починають впроваджувати пристрої АВР на ТП-10 / 0,38 кВ, на лініях 0,38 кВ і на
резервних дизельних електростанціях.
До схем АВР пред'являються наступні основні вимоги:

94
• АВР повинно забезпечуватися при непередбаченому припиненні

електропостачання по будь-якій причині і при наявності напруги на резервному
джерелі живлення;
• АВР повинно здійснюватися з мінімально можливим часом дії;
• АВР повинно бути однократним;
• АВР повинно забезпечувати швидке відключення резервного джерела при

включенні на стійке к.з., для цього рекомендується виконувати прискорення захисту
після АВР (аналогічно тому, як це робиться після АПВ);
Для пуску АВР при зникненні напруги основного джерела використовується

реле мінімальної напруги. У деяких випадках роль пускового органу виконує реле
часу з повертаються якорем (в нормальному режимі реле часу знаходиться постійно
під напругою і якір притягнуть).
Мережеві АВР це комплекс апаратів, в який входять:
• сам пристрій АВР, перемикаюче живлення мережі на резервне джерело

шляхом включення вимикача пункту АВР, який відключений в нормальному режимі
роботи схеми;
• пристрої, що забезпечують при необхідності автоматичну перебудову

релейного захисту перед зміною режиму роботи мережі при АВР;
• пристрій ділення автоматики мінімальної напруги (діє па відключення 1В і

5В), яке запобігає подачу напруги від резервного джерела на пошкоджений робочий
джерело живлення (на робочу лінію, трансформатор ), а також на деякі інші пристрої.
Відновлення живлення споживачів повинно мати місце не тільки при

пошкодженні основного джерела живлення або зникнення напруги на живильної
стороні, а й у випадках коли відключення джерела живлення відбувається внаслідок
помилкової або неселективной роботи релейного захисту, самовільного відключення
вимикача, помилкових дій персоналу при проведенні ремонтних або
95
(налагоджувальних робіт, а також при пошкодженні ізоляції в ланцюгах оперативного

струму, що призводять до відключення вимикачів робочого джерела живлення).
Для скорочення тривалості перерви живлення споживачів включення

резервного живлення проводиться автоматично за допомогою спеціальних релейних
пристроїв.
Необхідність автоматичного включення викликається тим, що відновлення

нормального режиму харчування персоналом неминуче пов'язане з більш тривалою
перервою живлення споживачів, особливо в електричних установках, що працюють
без постійного чергового персоналу і обслуговуються оперативними виїзними
бригадами.
На відміну від пристрою автоматичного повторного включення (АПВ)

ефективність пристроїв автоматичного включення резерву (АВР) не залежить від
характеру ушкоджень (стійких або нестійких) основного джерела живлення і тільки
при виникненні пошкодження в момент включення від АВР може бути неуспішним.
Успішність дії пристроїв АВР становить 90 - 95%.
Висока техніко-економічна ефективність н простота схем АВР зумовили їх

широке застосування в енергосистемах і мережах промислових підприємств.
В даний час відповідно до директивним вказівкам пристрої АВР повинні

передбачатися у випадках, коли відключення робочого джерела живлення призводить
до знеструмлених електроустановок споживачів або їх розвантаження.
Автомати включення резерву встановлюються: лініях, трансформаторах, на

силових трансформаторах шиноз’єднувальних і секційних вимикачах підстанцій, на
транзитних лініях, що працюють нормально з розімкненим транзитом.
96
Розглянуто питання пошкодження і ненормальних режимів роботи

трансформаторів, а також основних і резервних захистів, що використовуються для
усунення таких небезпечних явищ.
Розраховано та обрано уставки спрацювання диференційного захисту на базі
цифрового терміналу RET670 (фірми «ABB»), побудована гальмівна характеристика.
Розраховано уставки максимального струмового захисту з пуском за напругою
для трансформатора типу ТДТН-25000/110 на основі реле REF615 і REC650.
97
4 РОЗРОБЛЕННЯ СТАРТАП-ПРОЕКТУ
4.1 Опис ідеї проекту
Нагальна потреба в новому будівництві та заміні фізично та морально

застарілого обладнання в енергетиці вимагає чималих обсягів інвестицій, для
залучення яких необхідно обґрунтувати як їхню ефективність, так і можливості
своєчасного повернення вкладених коштів .
Опис ідеї стартап-проекту наведено в табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Опис ідеї стартап-проекту

Зміст ідеї Напрямки застосування Вигоди для користувача
Передача та розподіл Надійність роботи
електричної енергії в Якість електроенергії
Розроблення оптимальної електроенергетичній
Енергоефективність
конфігурації схеми системі
районної електричної Безпека і зручність
Можливість підключення
мережі експлуатації
до мережі нових
Можливість подальшого
споживачів
розвитку
Для того, щоб зрозуміти чим буде відрізнятися запропонована конфігурація

схеми розвитку районної електричної мережі від інших варіантів схем розвитку, було
проведено їх техніко-економічне порівняння та аналіз потенційних переваг.
Конкурентні варіанти конфігурації електричної мережі мають забезпечувати:
- виконання вимог ПУЕ, Кодексу системи розподілу, Норм технологічного
проектування енергетичних систем і електричних мереж, ЛЕП, ПС, інших
нормативних документів;
98
Оптимальний варіант конфігурації електричної мережі має забезпечувати:

- кращі показники економічної ефективності;
4.2 Технологічний аудит ідеї проекту
В межах даного підрозділу був проведений аудит технології, за допомогою

якої можна реалізувати ідею проекту.
Визначення технологічної здійсненності ідеї проекту передбачає застосування
наступних технологій і розрахунків (табл. 4.2):
Таблиця 4.2 – Технологічна здійсненність ідеї проекту

Ідея проекту Технології її реалізації Наявність Доступність
технологій технологій
Розроблення Розрахунок режимів Доступна, є
оптимальної Наявна програмні
конфігурації реалізації
схеми районної Вибір трансформаторів на ПС Наявна Доступна
електричної Вибір проводів ЛЕП Наявна Доступна
мережі
Вибір опор ЛЕП Наявна Доступна
Розрахунок релейного Доступна, є
захисту та автоматики Наявна програмні
реалізації
Визначення економічної Доступна, є
ефективності капітальних Наявна програмні
вкладень в енергетику реалізації
На рис. 4.1 – 4.3 наведено три варіанти конфігурації схеми районної

електричної мережі
99
110,72
15.046-j10.519
41
29
.
j9
3 .71
3-
-j2
.5
0.2
1
14
7 11 2
2 20.66-j16.52
111,14 112,47
111,04 15
7
4 15.048-j10.258
.8 14.041-j9.506 15.049-j9.476
- j0
59
0. 4 1
1
-j13.4
110,67
16
7
23.3
6.39
5
21
20.051-j12.444
36-j2
113,02
20
.76
87.4
-j1
8-j5
6.02
11
7.51
3
5-j2
. 39
35.7
16
7 13.036-j8.707
16
111,41
БП
14.55-j9.17
53 .
6 17.060-j12.168
74-
15
j34
11
.69
2.34-j0.21
112,79
11
15
20 113,74
1.54 . 18 4.1
2
9-j1 -j1 -j2
19.4
16
9 11
2.7
3 36
. 44
11 17.063-j10.887
15.046-j10.446
111,64
112,86 10
8
17.062-j11.802 16.055-j11.023
Рисунок 4.1 – Схема розвитку районної електричної мережі

для першого варіанту
110,72
15.046-j10.519
3
.9
1
3 .4
3
j1
2-j
2-
1.
.9
11 89
2 1
18
17.54-j11.38
7
111,14 112,47
111,04 15
4 15.048-j10.258
4
14.041-j9.506 15.049-j9.476
.6
j1
1-
8
30
3.
14
.8
2-
j2
32
0 .7
110,67
6
.04
20.051-j12.444
5
1-j21
21
29.9
3-j21
.61
32.8
21 113,02
13
.36
68.3
2-j4
-j1
11
4.87
0
.7
7 13.036-j8.707
16
111,41
БП
24.0-j14.83
44 .
6 17.060-j12.168
83 -
15
j31
11
.46
3.78-j1.43
112,79
11
15
.21 11 3 113,74
4-j1
3 . 33 0.0
-j8 -j2
20.9
16
9 11
. 83
27
. 51
11 17.063-j10.887
15.046-j10.446
111,64
112,86 10
8
17.062-j11.802 16.055-j11.023

для другого варіанту
100
110,72
15.046-j10.519
1
3
.9
6 .7
-j6
-j3
.64
41
7 11
2 1
8.
20.88-j13.18
111,14 112,47
15.048-j10.258 111,04 15
8
4
.0 14.041-j9.506 15.049-j9.476
- j3
62
5.
14
29
18
110,67
.26
-j2
4-j23
5
21
.29
20.051-j12.444
36.2
113,02
14
.52
70.7
-j48
-j9
9 .65
11
.46
8-j1
.3
27 .8
7
5
16
16 13.036-j8.707
111,41
БП
1
4.4
35 .
6 17.060-j12.168 - j2
44 -
.25
34
j21
18
11
.88
3.86-j1.81
112,79
11
15
55 2.0 .8 113,74
- j13. 6-j 10
1.02 1-j
2
16
9 11
0 .25
18
.2
11 17.063-j10.887
15.046-j10.446
111,64
112,86 10
8
17.062-j11.802 16.055-j11.023

для третього варіанту
Всі представлені схеми передбачають живлення вузлів навантаження

ПЛ 110 кВ з використанням чотириконтурних схем мережі.
У першому варіанті (рис. 4.1) вузловими передбачається зробити ПС-2, 6, 7 і 9
за схемою РУ ВН 110-6. Всі інші – прохідними за схемою РУ ВН 110-3.
ЛЕП 6-8, 4-5 в нормальному режимі роботи малозавантажені, і у разі
обмеженості інвестицій, можуть бути побудовані пізніше (резервування для
виконання вимог категорійності буде на 35 і 10 кВ).
При аварійному відключенні в режимі максимальних навантажень одного
ланцюга ділянки 0-7 напруга у вузлі 7 дорівнює 111,08 кВ, але завдяки наявності РПН
в трансформаторі вона може бути відрегульована.
У другому варіанті (рис. 4.2) вузловими передбачається зробити ПС-3, 5, 7 і 9
101
ЛЕП 6-8, 2-3 в нормальному режимі роботи малонавантажені, і у разі

обмеженості інвестицій, можуть бути побудовані пізніше, а в майбутньому
знаходитися вимкненими в резерві з метою зменшення втрат потужності та
електроенергії.
Як показала перевірка у післяаварійному режимі, при відключенні одного
ланцюга ділянки 0-7 рівень напруги у вузлі 7 становить 112,02 кВ і знаходиться в
межах діапазону регулювання трансформаторів.
У третьому варіанті (рис. 4.3) вузловими передбачається зробити ПС-4, 6, 7 і 9
ЛЕП 3-4, 4-5, 9-10 в нормальному режимі роботи малозавантажені, і у разі
обмеженості інвестицій, можуть бути побудовані пізніше, а в майбутньому
знаходитися в резерві з метою зменшення втрат потужності та електроенергії.
При відключенні найбільш завантаженої ділянки 0-1 рівень напруги у вузлі 1
становить 103,55 кВ, який можна збільшити за рахунок регулювальних можливостей
трансформаторів даного вузла.
З аналізу всіх схем, у післяаварійному режимі роботи мережі почергове
відключення головних ділянок не перевантажує інші та не порушує якість напруги у
вузлах.
4.3 Фінансово-економічний аналіз та оцінка ризиків проекту
Визначаються наближені значення сумарних втрат активної потужності

режиму максимальних навантажень останнього року розрахункового періоду в лініях
і трансформаторах для кожного з порівнюваних варіантів за формулою (4.1):
𝑃𝑖 2 + 𝑄𝑖 2
∆𝑃Ʃ = ∑ ∆𝑃𝑖 = ∑ ∙ 𝑟𝑖 , (4.1)
𝑈н 2
𝑖 𝑖
де 𝑟𝑖 – еквівалентний активний опір лінії i-ої ділянки, Ом;

𝑃𝑖 , 𝑄𝑖 – відповідно значення активної та реактивної потужностей, МВт, МВАр, що
протікають i-ою ділянкою в розрахунках останнього року розрахункового періоду;
Результати розрахунку наведено в табл. 4.3-4.5.
102
Таблиця 4.3 – Розрахунок втрат активної потужності в ЛЕП останнього року

розрахункового періоду, МВт, для першого варіанта
Перший варіант
Для останнього року розрахункового
Довжина,
Ділянка Переріз 𝑟0 , Ом/км 𝑟𝑖 , Ом періоду
км
𝑃𝑖 , МВт 𝑄𝑖 , МВАр ∆𝑃, МВт
0-1 1×240 21 0,118 2,56 36 -26.39 0,291
1-2 1×240 15 0,118 1,83 20.66 -16.52 0,279
2-3 1×120 11 0,244 1,34 29.71 -20.22 0,134
0-7 2×240 16 0,061 0,98 87.48 -57.51 0,774
0-11 2×240 11 0,061 0,67 53.74 -34.69 0,237
10-11 1×240 11 0,118 1,34 36.44 -24.12 0,205
7-9 1×120 15 0,244 6,33 14.55 -j9.17 0,194
9-10 1×120 11 0,244 2,68 20.18 -12.73 0,194
8-9 1×240 16 0,118 3,90 19.49 -11.54 0,088
6-7 1×240 16 0,118 1,95 35.75 -26.02 0,27
2-7 1×120 16 0,244 3,90 23.37 -13.41 0,279
3-4 1×120 7 0,244 1,71 14.53 -j9.41 0,072
4-5 1×70 14 0,422 5,91 0.59 -0.87 0,152
5-6 1×120 11 0,244 2,68 20.76 -13.39 0,072
6-8 1×70 15 0,422 6,33 2.34 -0.21 0,27
Разом: 3,511

розрахункового періоду, МВт, для другого варіанта
Другий варіант
Довжина,
км
0-1 1×240 21 0,118 2,56 32.81 -21.04 0,221
1-2 1×240 15 0,118 3,66 17.54 -11.38 0,079
2-3 1×70 11 0,422 4,64 3.42 -1.89 0,274
0-3 1×240 32 0,118 3,90 30.82 -20.76 0,274
0-11 1×240 11 0,118 1,34 44.83 -31.46 0,257
10-11 1×240 11 0,118 1,34 27.51 -20.03 0,125
7-9 1×120 15 0,244 3,66 24.9 -14.83 0,656
9-10 1×120 11 0,244 2,68 11.33 -8.83 0,656
8-9 1×240 16 0,118 3,90 20.94 -13.21 0,098
0-7 2×240 16 0,061 0,98 68.32 -44.87 1,354
5-7 1×240 21 0,118 5,12 29.83 -21.61 0,329
3-4 1×240 7 0,118 1,71 18.92 -11.93 0,062
4-5 1×70 14 0,422 5,91 3.81 -1.64 0,329
5-6 1×120 11 0,244 2,68 13.36 -10.7 0,08
6-8 1×70 15 0,422 6,33 3.78 -1.43 0,08
Разом: 4,874
103

розрахункового періоду, МВт, для третього варіанта
Третій варіант
Довжина,
км
0-1 1×240 21 0,118 2,56 36.24 -23 0,311
1-2 1×240 15 0,118 3,66 20.88 -13.18 0,139
2-3 1×120 11 0,244 4,64 6.7 -3.64 0,064
0-9 1×240 18 0,118 2,20 34.25 -24.41 0,244
0-11 1×240 11 0,118 1,34 35.44 -21.88 0,167
10-11 1×120 11 0,244 2,68 18.21 -10.8 0,095
4-7 1×240 18 0,118 4,39 29.26 -20.29 0,182
9-10 1×70 11 0,422 4,64 2.06 -j0.25 0,244
8-9 1×240 16 0,118 1,95 21.02 -13.55 0,098
0-7 2×240 16 0,061 0,98 70.7 -48.46 0,524
6-7 1×240 16 0,118 3,90 27.88 -19.65 0,16
3-4 1×120 7 0,244 2,95 8.41 -6.91 0,182
4-5 1×70 14 0,422 5,91 5.62 -3.08 0,089
5-6 1×120 11 0,244 2,68 14.52 -9.35 0,089
6-8 1×120 15 0,244 6,33 3.86 -1.81 0,16
Разом: 2,748
Був визначений обсяг інвестиційних витрат – повних капіталовкладень в

мережу (табл. 4.6-4.7).
Таблиця 4.6 – Розрахунок капіталовкладень в підстанції
Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3

трансформаторі
Потужність
№ схеми № схеми № схеми

і кількість
по НТП Вартість по НТП Вартість по НТП Вартість

ПС
ПС на будівництва, ПС на будівництва, ПС на будівництва,

стороні млн. грн. стороні млн. грн. стороні млн. грн.
110 кВ 110 кВ 110 кВ
1 2×16 110-3 64,5 110-3 64,5 110-3 64,5
2 2×16 110-6 97,5 110-3 76,5 110-3 76,5
3 2×16 110-3 73,5 110-6 97,5 110-3 73,5
4 2×16 110-3 73,5 110-3 73,5 110-6 97,5
5 2×25 110-3 77,1 110-6 101,1 110-3 77,1
6 2×16 110-6 97,5 110-3 73,5 110-6 97,5
7 2×16 110-6 103,5 110-6 100,5 110-6 100,5
8 2×16 110-3 73,5 110-3 73,5 110-3 73,5
9 2×16 110-6 97,5 110-6 97,5 110-6 97,5
10 2×16 110-3 73,5 110-3 73,5 110-3 73,5
11 2×16 110-3 64,5 110-3 64,5 110-3 64,5
0 – Комірки 42 Комірки 42 Комірки 42
Разом: 1165,32 1163,12 1161,23
104
Таблиця 4.7 – Розрахунок капіталовкладень у ЛЕП

Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3
Довжина,
Ділянка
Вартість, Вартість, Вартість,
Переріз,
Переріз,
Переріз,
км
млн. грн. млн. грн. млн. грн.
мм2
мм2
мм2
1 км Загальна 1 км Загальна 1 км Загальна
0-1 21 1×240 3,663 76,936 1×240 2,958 62,119 1×240 3,352 70,402
1-2 15 1×240 2,739 41,096 1×240 2,294 34,420 1×240 2,534 38,024
2-3 11 1×240 2,803 30,835 1×70 1,642 18,069 1×120 1,900 20,906
0-9 18 - - - - - - 1×240 3,175 57,162
0-11 11 2×240 4,158 45,739 1×240 4,148 45,630 1×240 3,126 34,393
10-11 11 1×240 3,302 36,325 1×240 2,957 32,531 1×120 2,366 26,030
4-7 18 - - - - - - 1×240 2,435 43,831
9-10 11 1×120 2,61 28,710 1×120 2,219 24,411 1×70 1,605 17,665
8-9 16 1×240 2,289 36,769 1×120 2,331 37,305 1×240 2,589 41,439
0-7 16 2×240 5,001 80,028 2×240 4,068 65,101 2×240 4,226 67,617
6-7 16 1×240 2,869 45,912 - - - 1×240 2,352 37,647
3-4 7 1×120 2,110 14,772 1×240 2,460 17,224 1×120 1,678 11,752
4-5 14 1×70 1,554 21,763 1×70 1,787 25,021 1×70 1,630 22,826
5-6 11 1×120 2,213 24,352 1×120 1,973 21,710 1×120 2,138 23,518
6-8 15 1×70 1,570 23,553 1×70 1,588 23,823 1×120 1,831 27,476
0-3 32 - - - 1×240 2,922 93,515 - - -
5-7 21 - - - 1×240 2,449 51,446 - - -
2-7 16 1×120 2,051 32,827 - - - - - -
7-9 15 1×120 1,870 28,052 1×120 2,185 32,788 - - -
Разом: 567,674 585,189 539,161
Таким чином, сумарні інвестиції в підстанції і ЛЕП складуть (4.2):
КƩ = КПС + КЛЕП , (4.2)
де КПС – капіталовкладення (інвестиції) в підстанції (з табл. 4.6);

КЛЕП – капіталовкладення (інвестиції) в ЛЕП (з табл. 4.7).
Для варіанта 1:
КƩ1 = 1165,32 + 567,674 = 1732,994 млн. грн.
КƩ2 = 1163,12 + 585,189 = 1748,309 млн. грн.
КƩ3 = 1161,23 + 539,161 = 1700,391 млн. грн.
Втрати активної потужності в ЛЕП, отримані з розрахунку потокорозподілу в
режимі максимальних навантажень пунктів.
105
∆𝑃Ʃ1 = 3,511 МВт.
∆𝑃Ʃ2 = 4,874 МВт.
∆𝑃Ʃ3 = 2,748 МВт.
Час максимальних втрат електроенергії:
𝑇𝑚𝑎𝑥 2 4900 2 год
𝜏 = (0,124 + ) ∙ 8760 = (0,124 + ) ∙ 8760 = 3189,516 ,
10000 10000 рік
де 𝑇𝑚𝑎𝑥 = 4900 год/рік – час використання максимального навантаження
(відповідно до завдання).
Втрати активної енергії в ЛЕП складуть.
МВт ∙ год
∆𝐴1 = ∆𝑃Ʃ1 ∙ 𝜏 = 3,511 ∙ 3189,516 = 11198,390 .
рік
МВт ∙ год
∆𝐴2 = ∆𝑃Ʃ2 ∙ 𝜏 = 4,874 ∙ 3189,516 = 15545,700 .
рік
МВт ∙ год
∆𝐴3 = ∆𝑃Ʃ3 ∙ 𝜏 = 2,748 ∙ 3189,516 = 8764,789 .
рік
Сумарні втрати активної потужності в трансформаторах будуть однакові для
всіх варіантів:
∆𝑃Ʃкз = Ʃ∆𝑃𝑇𝑍 = 2(∆𝑃к1 + ∆𝑃к2 + ∆𝑃к3 + ∆𝑃к4 + ∆𝑃к5 + ∆𝑃к6 + ∆𝑃к7 + ∆𝑃к8 + ∆𝑃к9 + ∆𝑃к10 + ∆𝑃к11 ) =
= 2 ∙ (85 + 100 + 100 + 100 + 120 + 100 + 100 + 100 + 100 + 100 + 85) ∙ 10−3 = 2,18 МВт;
∆𝑃Ʃхх = Ʃ∆𝑃𝑇𝑌 = 2(∆𝑃х1 + ∆𝑃х2 + ∆𝑃х3 + ∆𝑃х4 + ∆𝑃х5 + ∆𝑃х6 + ∆𝑃х7 + ∆𝑃х8 + ∆𝑃х9 + ∆𝑃х10 + ∆𝑃х11 ) =
= 2 ∙ (19 + 23 + 23 + 23 + 27 + 23 + 23 + 23 + 23 + 23 + 19) ∙ 10−3 = 0,498 МВт.
Результати розрахунку річних витрат наведено в табл. 4.8.
106
Таблиця 4.8 – Розрахунок річних витрат

Варіант
Витрати
1 2 3
Щорічні експлуатаційні витрати на обслуговування та ремонт, млн. грн.
ПЛ: 1,2 % ∙ КЛЕП 8,257 8,445 8,051
ПС: 2,4 % ∙ КПС 23,062 21,031 20,062
Разом: 31,319 29,476 28,113
Амортизаційні відрахування, млн. грн.
ПЛ: 2,0 % ∙ КЛЕП 12,969 12,922 11,267
ПС: 3,6 % ∙ КПС 31,056 30,074 29,043
Разом: 44,025 42,996 40,310
Вартість втрат електричної енергії, млн. грн.
В трансформаторах: к.з.: Цвх ∙ ∆𝐴Ʃкз 18,332
В трансформаторах х.х.: Цвх ∙ 0,75 ∙ ∆𝐴Ʃхх 2,676
В ЛЕП: Цвх ∙ ∆𝐴 34,96 40,378 30,382
Разом: 55,968 61,386 51,39
Разом витрат (В): 97,294 99,859 93,772
Величина сумарного максимального навантаження визначається додаванням

навантаження на сторонах СН і НН всіх вузлів мережі і становить 𝑃𝑚𝑎𝑥 = 174 МВт.
Для всіх варіантів розвитку схем прийняті припущення:
1) тривалість будівництва становить 1-2 роки;
2) максимальні навантаження споживачів і число годин використання
максимуму навантаження (𝑇𝑚𝑎𝑥 ) приймаються незмінними протягом всього періоду
експлуатації;
3) величина цінової надбавки (різниця тарифів на виході і вході в мережу)
приймається рівною: Цвих − Цвх = 40 коп.⁄(кВт ∙ год);
4) податок на прибуток 𝑝 = 16 %;
5) норма прибутку 𝐸 = 0,1 1⁄рік;
6) тариф на вході в мережу: Цвх = 3 грн.⁄(кВт ∙ год).
Дохід однаковий для всіх варіантів:
Д = 𝑃𝑚𝑎𝑥 ∙ 𝑇𝑚𝑎𝑥 ∙ (Цвих − Цвх ) = 174 ∙ 4900 ∙ 0,5 ∙ 10−3 = 426,3 млн. грн.
107
Розрахунок основних фінансово-економічних показників проекту наведено в

табл. 4.9.
Таблиця 4.9 – Розрахунок економічних показників

Варіант
Показники
1 2 3
Середньорічний обсяг електричної енергії, що
852,6∙ 106
передається мережею, Wпер, кВт∙год/рік
Дохід, млн. грн./рік 406,3
Балансовий прибуток: Пб = Д − В, млн. грн./рік 301,006 295,441 301,528
Податок на прибуток: Нп = 𝑝 ∙ Пб , млн. грн./рік 24,640 21,230 22,204
Чистий прибуток: Пр = Пб − Нп , млн. грн./рік 248,366 243,211 248,324
Інтегральний ефект, Пдс = (Пр + Ар )⁄𝐸н − К,
971,392 966,732 993,2
млн. грн.
Строк окупності: Ток = 1⁄𝑅𝑖 , років 7,752 7,891 6,615
Сумарні дисконтовані витрати: Здс 𝑖 = 2028,02
Ве 𝑖 +Ввтр 𝑖 2031,144 1991,471
+ К𝑖 , млн. грн. 1
𝐸н
З метою врахування ризиків, пов’язаних з можливими похибками в

прогнозуванні вихідних даних, був проведений аналіз чутливості критеріїв
ефективності інтегрального ефекту і строку окупності від зміни цінової надбавки в
мережі, а також інтегрального ефекту від тарифу на вході в мережу. Відповідні
графіки зображено на рис. 4.2-4.4.
108
Рисунок 4.2 – Графік залежності інтегрального ефекту

від зміни мережевої надбавки
Рисунок 4.3 – Графік залежності строку окупності від зміни мережевої надбавки
109
Рисунок 4.4 – Графік залежності інтегрального ефекту від зміни тарифу

на вході в мережу
З графіків (рис. 4.2-4.3) видно, що при зміні величини цінової надбавки за

передачу електроенергії в мережі обраний варіант залишається оптимальним, але при
величині його менше 0,32 грн./(кВт∙год) він стає нерентабельним.
При зростанні тарифу на вході в мережу (рис. 4.4) рентабельність інвестицій
знижується.
Проведений аналіз потенційних техніко-економічних переваг ідеї варіанту
передбачає:
а) визначення переліку техніко-економічних властивостей та характеристик;
б) визначення техніко-економічних показників;
в) проведення порівняльного аналізу показників: для власної ідеї визначаються
показники, що мають гірші значення (W, слабкі), аналогічні (N, нейтральні) значення,
кращі значення (S, сильні) (табл. 4.10).
110
Таблиця 4.10 – Визначення сильних, слабких та нейтральних характеристик

ідеї проекту
Техніко-економічні Конкурентні варіанти W N S
№
характеристики Конкурент 1 Конкурент 2 Мій проект (слабка (нейтральна (сильна
п/п
ідеї проекту (Варіант 1) (Варіант 2) (Варіант 3) сторона) сторона) сторона)
1 Капіталовкладення
567,674 585,189 539,161 В1 В2 В3
в ПЛ, млн. грн.
2 Капіталовкладення
1165,32 1163,12 1161,23 В1 В2 В3
в ПС, млн. грн.
3 Вартість втрат
електричної 29,984 32,693 27,695 В2 В1 В3
енергії, млн. грн.
4 Щорічні
експлуатаційні 31,319 29,476 28,113 В1 В2 В3
витрати, млн. грн.
5 Інтегральний
999,392 997,732 1024,2 В1 В2 В3
ефект, млн. грн.
6 Тариф на передачу,
що забезпечить
нормативну 0,35 0,4 0,30 – В1, В2 В3
окупність,
грн./(кВт∙год)
Визначений перелік слабких, сильних та нейтральних характеристик та

властивостей ідеї потенційного товару є підґрунтям для формування його
конкурентоспроможності.
4.4. Аналіз ринкових можливостей запуску стартап-проекту
Був складанний SWOT-аналіз (матриці аналізу сильних (Strength) та слабких

(Weak) сторін, загроз (Troubles) та можливостей (Opportunities) на основі виділених
ринкових загроз та можливостей, та сильних і слабких сторін (табл. 4.11).
111
Таблиця 4.11 – SWOT-аналіз стартап-проекту

Сильні сторони: Слабкі сторони:
- надійність роботи; - високі капіталовкладення в мережу;
- низькі втрати електричної енергії;
- кращі показники економічної
ефективності;
Можливості: Загрози:
- мережею, що пропонується можна - встановлення Державним регулятором
передати значно більший обсяг тарифу на передачу (розподіл)
електричної енергії, тобто підключити електроенергії меншого за
нових споживачів; розрахований;
- обсяг електроенергії може виявитись
меншим за розрахунковий;
Розглянуто стартап-проект з розроблення оптимальної конфігурації схеми

районної електричної мережі.
При встановленні цінової надбавки в розмірі 40 коп/(кВт∙год) за передачу
електроенергії в мережі, проектний варіант матиме позитивний інтегральний ефект
(993,2 млн. грн.), що дозволить покрити всі поточні витрати та відшкодувати понесені
капіталовкладення за прийнятий строк окупності. Аналізуючи потребу в потужності
та рентабельність даного стартап-проекту, ринкова комерціалізація проекту є
актуальною та буде мати попит на ринку.
З наведених 3 альтернатив доцільно обрати третій варіант розробленої
конфігурації схеми електричної мережі для ринкової реалізації проекту, що
характеризується меншими капіталовкладеннями, меншою вартістю втрат
електричної енергії та більшим інтегральним ефектом порівняно з конкурентами.
Подальша імплементація проекту є доцільною.
112
5 МОДЕЛЮВАННЯ ФЕРОРЕЗОНАНСНОГО ПРОЦЕСУ В

ТРАНСФОРМАТОРІ НАПРУГИ НКФ-110 У ПРОГРАМНОМУ
КОМПЛЕКСІ ATP/EMTP
Насичення осердя трансформатора напруги (ТН) призводить до того, що його

індуктивність змінюється. Принцип проектування магнітних кіл електричних
апаратів і машин, полягає у забезпеченні неможливості перевищення величиною
магнітного потоку рівня, характерного для насичення використовуваного матеріалу
магнітопроводу. Цей критерій має бути виконаний для нормальних умов
експлуатації пристрою, однак магнітопровід тимчасово може насичуватися під час
перехідних процесів у мережі, наприклад під час увімкнення під напругу. Наявність
нелінійної індуктивності в поєднанні з ємністю призводить до небезпеки
виникнення ферорезонансних явищ[29] в електричних мережах. Ферорезонансні
явища становлять небезпеку для обладнання електричних мережах, оскільки
величина напруги та/або струму може значно перевищувати максимально
допустиме значення для даної ланки мережі.
Ферорезонанс це явище нелінійного резонансу, що може вплинути на
обладнання електричних мереж. Викликані їм анормальні величини гармонік і
перехідних чи стійкий перенапруг і надструмів, часто небезпечні для електричного
обладнання. Причиною деяких незрозумілих аварій може бути це нелінійне явище.
Явище ферорезонансу може мати місце у випадку, коли осердя індуктивності
насичується, і його вебер-амперна характеристика стає нелінійною. У випадку
лінійного резонансного контуру резонансна частота добре визначена, у випадку
нелінійного кола коливання можуть існувати на різних частотах, в залежності від
багатьох факторів, що характеризують конкретний випадок.
На практиці ферорезонансі коливання можуть бути ініційовані при миттєвому
насиченні осердя індуктивного елементу наприклад у результаті комутаційних
113
операцій або інших подій в результаті яких в системі виникають перехідні

перенапруги. Незгасаючі ферорезонансні коливання в енергосистемі небезпечні для
встановленого обладнання, у зв'язку з великими надструмами та/або перенапругами,
які в кінцевому результаті можуть призвести до пошкодження обладнання.
У роботі представлене чисельне моделювання ферорезонансу в обмотці ВН
індуктивного ТН НКФ-110. Проаналізовані ферорезонансні коливання що
виникають в результаті взаємодії між ТН та ємнісним дільником вимикача.
5.2 Моделювання індуктивного ТН
Трансформатори напруги характеризуються особливою конструкцією та

номінальною потужністю, як правило, дуже малими через їх метрологічне
призначення. Номінальні первинні струми в ТН, як правило, порядку одиниць
міліампер, а первинна напруга від одиниць до десятків кВ (СН) або до сотень кВ
(ВН).
Нелінійні індуктивні елементи, до яких можна віднести вимірювальні
електромагнітні трансформатори напруги часто моделюють за основною кривою
намагнічування. Ми обрали арктангенсну функція апроксимації [26]:
B    arctg   H    H
Обрана функція дозволяє із високим ступенем точності відобразити реальну

криву намагнічування трансформатора, а її похідна має простий математичний
опис:
dB 
 
dH 1    H 2
Для підвищення точності комп’ютерного моделювання ТН у роботі [25]

пропонується виконання апроксимації залежності потокозчеплення від струму
намагнічування функцією арктангенса з лінійним членом розбитою на два
інтервали.
1  arctg ( 1i )   1 , i  I крит ,  граничний

 (i)  
 2  arctg (  2i)   2 , i  I крит ,

114
Для трансформатора НКФ-110 коефіцієнти апроксимації матимуть значення:

1  230,59; 1  276,32;  1  183, 275;  2  256, 2;  2  35, 79;  2  54, 75; I êðèò  0,16 A . На
рис. 1 представлено графік розрахункової кривої намагнічування ТН типу НКФ-110.
Рисунок 5.1. Розрахункова крива намагнічування ТН типу НКФ-110
З метою перевірки ТН НКФ-110 на можливість виникнення ферорезонансу, у

середовищі ATP/EMTP[28] була розроблена імітаційна модель(Рис. 5.2.). Модель
трансформатора напруги представлена чотирма елементами: L(i ) - нелінійна
індуктивність ТН; RT - активний опір ТН; X T - реактивний опір ТН; RCT - опір, що
моделює активні втрати в магнітопроводі ТН. СВ - ємність дільників напруги по
розривам вимикача; СШ - сумарна ємність відносно землі шин, роз’єднувачів,
розрядників, вимикачів, ТН та іншої високовольтної апаратури підключеної до
системи шин; RC та X C - відповідно активний та реактивний еквівалентні опори
системи; e(t ) - джерело ЕРС; RH - навантаження ТН.
115
Рисунок 5.2. Імітаційна модель у середовищі ATP/EMTP для дослідження

ферорезонансу
5.3 Програмне середовище ATP/EMTP
EMTP - універсальна система програмування для цифрового моделювання

перехідних явищ як електромагнітного, так і електромеханічного характеру. За
допомогою цієї програми можуть моделюватися складні мережі і системи
управління довільної структури. ЕМТР використовується для аналізу комутаційних і
грозових перенапруг, дослідження координації ізоляції і обертальних коливань
електричних машин, моделювання релейного захисту та гармонійного аналізу,
вивчення проблем якості електроенергії та електромагнітної сумісності і т.д.
При використанні програми ATP для розрахунку перехідних процесів в
електричному ланцюзі необхідно створити структурований текстовий файл з описом
параметрів входять в ланцюг елементів і з'єднань між ними, опцій чисельного
методу і формату вихідних даних, які необхідно аналізувати після проведення
розрахунку. Структура файлу містить строго певні поля для введення різної
інформації. Сформований файл є файлом вихідних даних для головного програми,
що виробляє чисельне інтегрування методом трапецій системи диференціальних
рівнянь, складених для схеми заміщення електричного кола.
116
Програма розрахунку електромагнітних перехідних процесів ATP-EMTP з

графічним препроцесором ATPDraw є зручним і досить потужним інструментом для
аналізу явищ в електричних мережах будь-якого ступеня складності. Даний
програмний комплекс можна рекомендувати для використання в навчальному
процесі електротехнічних спеціальностей у вищих навчальних закладах.
5.4 Моделювання ферорезонансного процесу у середовищі

ATP/EMTP
Можливість ферорезонансу була перевірена для різних значень ємності

дільників напруги вимикача СВ та ємності ошиновки С Ш Область перевірки значень
ємності дільників та ошиновки включає в себе ємності найбільш поширених РП 110
кВ. Значення ємності дільників було прийнято у діапазоні від 200 пФ до 2400 пФ із
кроком 200 пФ, а значення ємності ошиновки – від 200 пФ до 3600 пФ із кроком 200
пФ.
При моделюванні значення мережевої напруги прийнято рівним максимально
допустимій робочій напрузі U  1,1U n  242 кВ. Навантаження ТН прийнято рівним
номінальному для класу точності 0,5.
Ферорезонанс є складним явищем в якому поява конкретного режиму дуже
чутлива до початкових умов. Початкові заряд конденсатору та потокозчеплення у
котушці визначають яким в результаті буде усталений режим. Порівняємо процеси у
досліджуваній схемі при різних фазах комутації вимикача. Приймемо наступні
значення ємностей: СВ  2000 пФ,. СШ  1800 пФ. На рис. 5.3 представлені
осцилограми струму і напруги первинної обмотки ТН при фазі комутації вимикача
  0 (а) та при   90 (б)
117
(а)
(б)
Рисунок 5.3. Осцилограми струму і напруги первинної обмотки ТН при фазі
комутації вимикача   0 (а) та при   90 (б).
118
Зважаючи на вплив початкових умов на результуючий усталений режим

моделювання проводили для різних фаз комутації, а саме від   0 до   180 із
кроком 18 . Результати моделювання представлені на Рис. 5.4.
Рисунок 5.4. Область існування ферорезонансу в ТН типу НКФ-110
На Рис. 5.4 можна виділити наступні характерні області:

a) Область заповнена символами відповідає значенням ємності ошиновки та
дільників вимикача при яких виникають стійкі ферорезонансі коливання на
основній частоті зі значними надструмами, що є небезпечними для ТН.
b) При ємностях мережі що відповідають області позначеній символами
виникають стійкі ферорезонансні коливання на частоті(16,67 Гц), що
відрізняється від частоти коливань джерела енергій – це так званий
субгармонійний або автопараметричний ферорезонанс. Для даної області
також характерні небезпечні для ТН надструми але вони значно менші ніж для
попередньої області.
c) Незаповнена частина на Рис. 5.4 відповідає області у якій не виникають
усталені резонансні процеси, а коливальний процес після розмикання
вимикача швидко затухає.
119
Для розподільчих пристроїв із ТН, ємності яких відповідають першим двом

областям, повинні бути впроваджені заходи по попередженню ферорезонансних
процесів. Зокрема можуть бути використані такі засоби: виключення можливості
утворення ферорезонансного контуру; розлагодження ферорезонансного контуру,
що утворений джерелом живлення, ємностями і індуктивностями; зниження
добротності ферорезонансного контуру включенням в нього резистора; ведення в
ферорезонансний контур стороннього джерела електричної енергії для виведення
феромагнітного осердя з стану насичення; використання захисного відключення.
При моделюванні ферорезонансних кіл особливу увагу слід приділяти

нелінійній індуктивності. Особливо точно має бути представлена крива
намагнічування через дуже велику чутливість ферорезонансного процесу до
параметрів мережі. Характеристика намагнічування осердя трансформатора для
розрахунків має бути отримана в результаті вимірювань на реальному ТН або
шляхом моделювання його магнітних кіл.
Області існування ферорезонансних процесів для реального ТН типу НКФ-110
свідчать про необхідність розробки заходів захисту даного типу ТН від
ферорезонансів.
Використання середовища моделювання АТР/ЕМТР дозволяє провести
дослідження потенційно небезпечних ферорезонансних схем на можливість
виникнення у них усталених ферорезонансних процесів.
120
6. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях під час експлуатації

триобмоткового трасформатора
Мета розділу – розробити комплекс заходів за для запобігання або зменшення

впливу на працівників електричних мереж небезпечних і шкідливих чинників, які
можуть виникнути при експлуатації триобмоткового трансформатора.
Об’єкт дослідження – триобмотковий трансформатор ТДТН-16000/110, під час
експлуатації якого можуть виникнути небезпечні та шкідливі виробничі чинники.
Підстанція розташована в Сумській області.
Предмет досліджень – заходи і засоби з охорони праці при заміні масла в
триобмотковому трансформаторі.
6.2 Технічні характеристики і вибір місць розміщення трансформатора
Трансформатор ТДТН-16000/110 -масляний трифазний триобмотковий

трансформатор загального призначення з регулюванням напруги під навантаженням,
з системою охолодження виду «Д» - примусовою циркуляцією повітря і природною
циркуляцією масла.
Місцевість де розміщена підстанція належить до ІІ-го ступеню забрудненості
навколишнього серидовища.
121
Таблиця 6.1 – Технічні характеристики

Основні характеристики Значення показника
напруга 115/38,5/10,5 кВ
Трансформатор потужність 16000 кВА
ТДТН-16000/110 маса 42 500 кг
габаритні розміри 5845 x 3570 x 5470 см
маса і марка масла 12 500 кг, МТК-60
Рисунок 6.1 – Зовнішній вигляд ТДТН 16000/110
Розглянута підстанція знаходиться в Сумській області. Середня температура

січня -5°С, липня +24°С (в особливо спекотні дні може досягати 35-38°С). Снігове
навантаження – 1670 Па. Глибина промерзання грунту – 1,1м.
Район за ожеледю – ІІІ
Район за вітровим тиском – ІІІ
122
6.3 Визначення та оцінка показників умов праці на робочих місцях
Показники умов праці для електротехнічних працівників показано у табл. 6.2.
Таблиця 6.2 – Показники умов праці

Найменування Основні Фактичне значення
показника характеристики
Кваліфікація Кількість 4
працівників Група з електробезпеки V група
Місце виконання робіт Відкрита місцевість Трансформаторна
підстанція
Параметри мікроклімату Температура повітря Липень +25°С
Вологість 55%
Швидкість вітру 3-7м/с
Важкість праці Переміщення вантажів До 5 кг
Робоче положення Хотьба
Напруженість праці Тривалість 8 годин

Змінність Однозмінна робота
(без нічної зміни)
Оцінка умов праці Шкідливі (категорія) І категрії
Розглянута трансформаторна підстанція є відкритого типу, тому для неї

висуваються вимоги з охорони праці як до особливо небезпечного приміщення.
За вибухопожежною та пожежною небезпекою підстанція 110/35/10 кВ
відноситься до категорії «В», тому що на її території знаходяться трансформаторні
камери з маслонаповненими вимикачами та підведені лінії напругою 110 кВ.
123
6.4 Визначення та оцінка шкідливих і небезпечних виробничих чинників
Під час експлуатації трансформатора на підстанції є безліч небезпечних

факторів, адже до трансформатора підключені високовольтні лінії.
Таблиця 6.3 – Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників
Небезпечні і Перелік НШВЧ Фактичне Граничнодопустиме

шкідливі значення значення та номер
чинники нормативного
документу
важкість Статичні і Оптимальна До 3,5 кг [2]

динамічні
ІІ категорія
навантаження
напруженість Зміст роботи допустимий Рішення простих

(напруженість альтернативних
праці завдань згідно з
середнього інструкцією [2]
ступеня)
Ступінь ризику Шкідливий Вірогідний [2]

для власного (напружена
життя та життя праця ІІ
інших осіб категорія)
Характер Шкідливий Робота в умовах

виконуваної (напружена дефіциту часу [2]
роботи праця ІІІ
категорія)
124
6.5 Визначення технічних заходів і засобів безпеки під час заміни масла в
трансформаторі
Під час обслуговування трансформатора (заміні масла в триобмоткову

трансформаторі), необхідно дотримуватися заходів і засобів безпеки для цього було
визначено і наведено результати в таблиці 6.4
Таблиця 6.4 – Технічні і організаційні заходи

Вид заходу Найменування Опис, показники і
заходу характеристики
Організаційні заходи Вид дозвільного Наряд-допуск для
з електробезпеки документу на виконання робіт по заміні
виконання робіт масла в трасформаторі
Категорія робіт Роботи без напруг.
щодо заходів
безпеки
Тривалість і 8 годинний робочий день
порядок (позмінно). Відключення
виконання робіт трансформатора від
мережі, заміна мастила.
Плакати безпеки «Не включати працюють
люди»,
«Працювати тут»
Технічні заходи з Огороджувальні Захисний кожух
електробезпеки засоби трансформатора з
захистом від вологи IP34,
огорожа
Блокувальні Механічне блокування
засоби огорожі
Захисне Штучне заземлення
заземлення
125
6.6 Вибір засобів індивідуального захисту для обмеження впливу

небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) - це засіб захисту, що одягається на тіло

працівника або використовується під час праці. ЗІЗ застосовують тоді, коли безпека
робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування,
організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та
іншими засобами колективного захисту. Результати вибору засобів індивідуального
захисту наведено в табл. 6.5.
Таблиця 6.5 – Засоби індивідуального захисту

Вид ЗІЗ Призначення Марка або Технічні Нормативні
маркування характеристики документи
Захист Захист від Каски Пластикові [3]

голови механічних
пошкоджень
голови
Захисний Захист від Костюм Літній робочий [3]

одяг механічних бавовняний
тіла
Захист Захист від Рукавички Прорезинені [3]

рук механічних
рук
Захист Захист від Взуття Шкіряне [3]

ніг механічних
ніг
126
Засоби захисту і запобіжні пристрої застосовують для захисту людей, які

виконують роботи з технічного обслуговування, огляду і ремонту електроустановок.
їх поділяють на основні й додаткові. Основні ізолювальні засоби захисту, маючи
високу ефектричну міцність, дозволяють працівнику торкатися і працювати
безпосередньо зі струмоведучими частинами установки, які знаходяться під
напругою, не зазнаючи небезпечної дії струму. Результати вибору потрібних ЗІЗ
надати у вигляді табл. 6.6.
Таблиця 6.6 – Електрозахисні засоби

Вид ЕЗЗ Найменування Технічні Призначення і
характеристики норми
випробувань
1 2 3 4
Електрозахисний Діелектричний Для робіт під Підключення
засіб комплект напругою від після ремонту.
індивідуального 1 кВ Що 6 місяців
захисту Діелектричні Для робіт під Підключення
рукавички напругою до після ремонту.
35 кВ Що 6 місяців
Діелектричне взуття Для робіт під Підключення
напругою до після ремонту.
Діелектрична каска Для робіт під Підключення
напругою до після ремонту.
Окуляри захисні від Захист від Підключення
електромагнітних пошкоджень після ремонту.
випромінювань ОРЗ-5 очей Що 6 місяців
127
Продовження таблиці 6.6. Електрозахисні засоби

1 2 3 4
Контрольно- Ізолювальні штанги Оперативні, 0,4 – 110 кВ

сигнальні вимірювальні, Раз у 24 місяці
прилади універсальні.
Напруга 6 -
110 кВ
Ізолювальні кліщі Накладання 0,4-35 кВ

муфт, заміна Раз у 24 місяці
плавких
вставок
Електровимірювальні Вимірювання 0,4- 10 кВ

кліщі струму Раз у 12 місяці
Покажчики напруги Наявність 0,4 – 110 кВ

(контактні та напруги Раз у 12 місяці
безконтактні)
Сигналізатори Наближення 6 – 35 кВ
напруги до частин ЕУ Раз у 12 місяці
під напругою
Захисні Захисне переносне Виконання 0,4 – 110 кВ

пристосування заземлення, ізолюючі робіт Раз у 24 місяці
підставки, плакати
безпеки.
128
6.6 Вибір технічних та організаційних заходів для унеможливлення і

ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
Проведемо аналіз імовірного виникнення небезпек, які можуть створити

надзвичайні ситуації та призвести до нещасних випадків серед
працівників, під час експлуатації ТР. Результати наведені в табл. 6.7.
Таблиця 6.7 – Основні джерела небезпек

Джерело небезпеки Причини небезпеки Наслідки небезпеки
Електроустановка:
Коротке замикання Ушкодження ізоляції Виникнення пожежі
Загорання Перегрів обмоток Виникнення пожежі

трансформатора
Розлив мастила МТК-60 Порушення Хімічне забруднення
технологічної території
процедури під час
заміни масла
Провівши аналіз імовірного виникнення небезпек, які можуть призвести до

надзвичайних ситуацій вибираємо відповідні техніко-організаційні заходи, щодо
ліквідації можливих наслідків, результати заносимо до табл. 6.8
129
Таблиця 6.8 – Перелік заходів і засобів

Група заходів Вид заходу Критерії вибору
Відповідна категорія Наявність горючих і
приміщення (А,Б,В,Г,Д) негорючих речовин
Відповідна зона в Наявність горючого
електроприміщенні (П- пилу, рідини або
Технічні І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ) твердої речовини
Наявність первинних Вогнегасник через
засобів до тушіння 40…70м. Щит з
пожеж (вогнегасник, інвентарем (1 щит на
пожежний інвентар) 500 м2)
Автоматична система Емність, установка до
пожежо гасіння розпилення,
оповіщувач
Релейний захист ТР Газове реле, плавкі
запобіжники
Навчання та тренінги Постійні періодичні
(раз на рік)
Перевірка ізоляцій Відповідно до вимог
Перевірка засобів Відповідно до
Організаційні пожеже тушіння технічних умов
План дій з Відділ з охорони праці
попередження
надзвичайних ситуацій
Протипожежні заходи Відділ з охорони праці
130
Під час експлуатації електроустановок зачасту виникають обставини, при яких

досконале конструктивне виконання не забезпечує безпеки працюючого, і тому
необхідне застосування спеціальних засобів захисту - захисного одягу, приладів,
апаратів, переносних перевізних механізмів і пристроїв, що слугують для захисту
персоналу, працюючого в електроустановках, від ураження електричним струмом,
електричного поля, продуктів горіння. Ці засоби не являються конструктивними
частинами електроустановок, вони доповнюють огородження, блокування,
сигналізацію, занулення та інші стаціонарні захисні засоби.
В даному розділі було проаналізовано умови праці працівників

трансформаторної підстанції зокрема під час експлуатації трансформатора ТДТН-
16000/110, було наведено перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників,
проведено розробку технічних і організаційних заходів з охорони праці, вибрано
засоби індивідуального захисту персоналу, було проведено вибір технічних і
організаційних заходів для унеможливлення і ліквідацій наслідків можливих
надзвичайних ситуацій.
132
ВИСНОВКИ
Знайдено оптимальну конфігурацію та виконано розрахунок опорних

режимів роботи районної електричної мережі напругою 110 кВ. Підтверджено
допустимість струмових навантажень проводів ПЛ та рівнів напруги шин ПС.
Встановлено Регулювальні відгалуження РПН та ПБЗ силових трансформаторів, що
забезпечують бажані рівні напруг на шинах НН усіх пунктів схеми.
Розроблено проект електричної частини знижувальної підстанції напругою
110/35/10 кВ для пункту 2 розробленої мережі. Вибрано схему розподільних
пристроїв та дано рекомендації щодо роботи шинозє’днувальних вимикачів.
За результатами визначення максимальнихюударних струмів короткого
замиканняюстановлять обґрунтовано вибір основногоіобладнання підстанції.
Здійснено фінансово-економічний аналіз трьох варіантів проектованих
електричних мереж в розробленому стратап-проекті, за результатами якого обрано
варіант, що характеризується меншими капіталовкладеннями, меншою вартістю
втрат електричної енергії та більшим інтегральним ефектом порівняно з
конкурентами.
Обрано уставки спрацювання диференційного захисту на базі цифрового
терміналу RET670, уставки максимального струмового захисту з пуском за
напругою на основі реле REF615 і REC650 для трансформатора ТДТН-25000/110.
Поведено дослідження можливості розвитку ферорезонансу на шинах
розподільного пристрою 110 кВ з електромагнітним трансформатором напруги.
Моделювання ферорезонансного процесу в обмотці ВН трансформатора напруги
НКФ-110 здійснили за допомого програмного комплексу ATP/EMTP.
Проаналізовано умови праці працівників трансформаторної підстанції
зокрема під час експлуатації трансформатора ТДТН-16000/110, наведено перелік
небезпечних і шкідливих виробничих чинників, проведено розробку технічних і
організаційних заходів з охорони праці, вибрано засоби індивідуального захисту
133
персоналу, проведено вибір технічних і організаційних заходів для унеможливлення

і ліквідацій наслідків можливих надзвичайних ситуацій.
133
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Сулейманов В.М., Кацадзе Т.Л. Електричні мережі та системи:

підручник. Київ: НТУУ «КПІ», 2008. 456 с.
2. Районні електричні мережі: Методичні вказівки до виконання
дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» для студентів усіх
форм навчання та студентів-іноземців з напряму підготовки 6.050701
«Електротехніка та електротехнології» / Уклад.: В.М. Сулейманов,
В.В. Чижевський. 2009. 100 с.
3. Неклепаев Б.Н., Крючков И.П. Электрическая часть электростанций и
подстанций: Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования:
Учеб. пособие для вузов. Москва: Энергоатомиздат, 1989. 608 с.
4. ГКД 340.000.001-95. Визначення економічної ефективності капітальних
вкладень в енергетику. Методика. Загальні методичні положення. 1995. 51 с.
5. ГКД 340.000.002-97. Визначення економічної ефективності капітальних
вкладень в енергетику. Методика. Енергосистеми й електричні мережі. 1997.
6. ГКД 341.004.003-94. Норми технологічного проектування енергетичних
систем і електричних мереж 35 кВ і вище. 1994.
7. ГКД 341.004.001-94. Норми технологічного проектування підстанцій
змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ. 1994.
8. ГКД 341.004.002-94. Норми технологічного проектування повітряних
ліній електропередач 0,38-750 кВ. Провода ліній електропередач 35-750 кВ. 1994.
9. Шабад М.А. Расчеты релейной защиты и автоматики распределительных
сетей: Монография. Санкт-Петербург: ПЭИПК, 2003. 350 с.
10. Казанський С.В. Надійність електроенергетичних систем: навчальний
посібник. Київ: НТУУ «КПІ», 2011. 216 с.
11. Правила улаштування електроустановок. 5-те вид., переробл. й доповн.
Xарків: Міненерговугілля України, 2014. 793 с.
134
12. СОУ 40.1-00013741-36:2010. Рекомендації щодо проектування та

будівництва багатоколових ліній електропередавання напругою від 35 кВ до 330 кВ.
Київ: Міністерство палива та енергетики України, 2010. 44 с.
13. СОУ-Н ЕЕ 20.179:2008. Розрахунок електричного і магнітного поля лінії
електропередавання. Методика. Київ: Державне підприємство «Український
науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний
інститут «Сільенергопроект», 2008. 34 с.
14. Бржезицький В.О., Сулейманов В.М., Троценко Є.О., Хомініч В.І.,
Кулакевич А.Г. Експериментальне дослідження електричного поля повітряної лінії
електропередавання змінного струму класу 330 кВ. Енергетика: економіка,
технології, екологія. 2016. № 2 (44). С. 7–12.
15. Методи розрахунку і аналізу електричних полів в високовольтних
конструкціях і апаратах: методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з
дисципліни для студентів напряму підготовки 6.050701 «Електротехніка та
електротехнології». НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», уклад. Є. О. Троценко,
І. М. Маслюченко. Київ: Політехніка, 2015. 38 с.
16. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів. 1998.
17. ДСН 239-96. Державні санітарні норми і правила захисту населення від
впливу електромагнітних випромінювань. Київ: Держстандарт України, 1996. 35 с.
18. ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми мікроклімату виробничих
приміщень. Київ: Держстандарт України, 1999. 25 с.
19. НПАОП 40.1-1.01-97 (ДНАОП 1.1.10-1.01-97). Правила безпечної
експлуатації електроустановок споживачів.
20. Наказ МОЗ від 08.04.2014 № 248, зареєстрованим у Мін'юсті 06.05.2014 за
472/25249, затверджено Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна
класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу".
21. ДСТУ 4676:2006. Засоби індивідуального захисту.
135
22. ДНАОП 1.1.10-1.07-01. Правила експлуатації електрозахисних засобів.

Встановлює вимоги до потрібного переліку електрозахисних засобів, до зберігання,
випробування, перевірки стану та користування залежно від умов праці.
23.НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок.
24. Дружинин В.В. Магнитные свойства электротехнической стали. - М.:
Энергия, 1974. - 240с.
25. Кадомская К.П., Лаптев О.И. антирезонансные трансформаторы
напряжения эффективность применения, // Новости ЭлектроТехники. – 2006. – №
6(42).
26. Лейтес Л.В. Электромагнитные расчеты трансформаторов и реакторов. -
М.: Энергия, 1981. - 392с.
27. Преображенский А.А. Магнитные материалы. - М.: Высшая школа, 1965.
- 234с.
28. Mariusz Stosur et al.: ATP/EMTP Study of Ferroresonance Involving HV
Inductive VT and Circuit Breaker Capacitance. Power Quality and Utilization, Journal
Vol. XIV, No 2, 2008.
29. Ph. Ferracci, "Ferroresonance," Cahiers Techniques Schneider, Collection
Technique Groupe Schneider, No. 190, 1998.

Golovnya Magistr PDF

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Golovnya Magistr PDF

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

4

Магістерська дисертація складається з пояснювальної записки та графічної

Предмет дослідження: ферорезонансі коливання які можуть бути ініційовані

РАЙОННА ЕЛЕКТРИЧНА МЕРЕЖА, РОЗПОДІЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ,

Methods of research. The basis of the work is the modeling of ferroresonance in

DISTRICT ELECTRIC NETWORK, SWITCHGEAR, POWER SUPPLY

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ ............................... 10

4.2 Технологічний аудит ідеї проекту ............................................................................. 98

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ

ЛЕП – лінія електропередавання;

Метою роботи будь-якої електроенергетичної системи є забезпечення

1 ПРОЕКТ РАЙОННОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НАПРУГОЮ 110 кВ

1.1 Вибір варіантів конфігурації схеми районної електричної мережі

Проектуванняьсистеми електропостачанняьпов'язане з вибором найкращої

Рисунок 1.1 – Ситуаційний план

1.2 Вибір та розрахунок трансформаторів на підстанціях

Результати розрахунку навантажень підстанцій наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Результати розрахунку потужностей підстанцій

За результатами розрахунку потужностейізаносимо вибір трансформаторів в

Таблиця 1.2 – Результати вибору силових трансформаторів

Розрахуємо приведені навантаження пунктів електричної мережі для

Таблиця 1.4 – Результати розрахунків втрат в силових трансформаторах

Провівши розрахунок приведених навантаженнь результати заносимо в табл.1.5

Таблиця 1.5 – Результати розрахунків приведених навантаженнь

Виконавши розрахунок регулювальних діапазонів силових трансформаторів

Таблиця 1.6 – Результати розрахунку регулювальних діапазонів силових

Номер Sн, ∆Pкз, Обмотка Uт і, ∆Uт і, Umin, Umax,

1 16 85 ВН 115 10,5 6,99 99,18 134,35

5 25 120 ВН 115 10,5 5,92

11 16 85 ВН 115 10,5 7,92 100,11 135,28

1.3 Вибір перерізів проводів ділянок замкненої мережі, та вибір

Виконавши розрахунок L-схеми для всіх варіантів мережі, отримали такі

Рисунок 1.8 – Струморозподіл в L-схемі для варіанту 1

Рисунок 1.9 – Струморозподіл в L-схемі для варіанту 2

Рисунок 1.10 – Струморозподіл в L-схемі для варіанту 3

Рисунок 1.11 – Струморозподіл в L-схемі для варіанту 4

Рисунок 1.12 – Струморозподіл в L-схемі для варіанту 5

Рисунок 1.13 – Струморозподіл в L-схемі для варіанту 6

Розрахуємо струмові навантаження для ділянок електричної мережі.

Таблиця 1.7 – Для ділянок схеми 1-го варіанту електричної мережі

Таблиця 1.8 Для ділянок схеми 2-го варіанту електричної мережі

Таблиця 1.9 Для ділянок схеми 3-го варіанту електричної мережі

Таблиця 1.10 Для ділянок схеми 4-го варіанту електричної мережі

Струмове Оптимальний переріз

Таблиця 1.11 Для ділянок схеми 5-го варіанту електричної мережі

Таблиця 1.12 Для ділянок схеми 6-го варіанту електричної мережі

Струмове Оптимальний переріз

Виконавши розрахунок сумарних дисконтованих витрат для ділянок схеми

Таблиця 1.13 – Результати техніко-економічного порівняння варіантів вибору

Кпл, Ие, Ивтр, Здс,

5-6 1×70 15 125 181,5 20,3 17 143,3

6-8 1×70 20 625 247,5 17,5 23 274,6

Таблиця 1.14 – Для ділянок схеми 2-го варіанту електричної мережі

Кпл, Ие, Ивтр, Здс,

5-6 1×240 19 250 231,0 362,7 25 187,3

1×240 26 250 315,0 1 403,2 43 431,9

Таблиця 1.15 – Для ділянок схеми 3-го варіанту електричної мережі

Кпл, Ие, Ивтр, Здс,

Таблиця 1.16 – Для ділянок схеми 4-го варіанту електричної мережі

Кпл, Ие, Ивтр, Здс,

Таблиця 1.17 – Для ділянок схеми 5-го варіанту електричної мережі

Кпл, Ие, Ивтр, Здс,

Таблиця 1.18 – Для ділянок схеми 6-го варіанту електричної мережі