Тема 3.

Транспортна задача
Приклади розв’язування задач
Приклад 1. Знайти початковий опорний план транспортної задач
методом мінімального елемента, північно-західного кута та усереднених
коефіцієнтів, якщо задані витрати на перевезення одиниці вантажу від
постачальників А1 А2 А3 до споживачів В1 В2 В3 В4 . Запаси постачальників та
потреби споживачів задані таблицею.

Пункти Пункти споживання

Запас
відправленн В1 В2 В3 В4 В5
и
я
А1 4 1 3 4 4 60

А2 2 3 2 2 3 35

А3 3 5 2 4 4 40

Потреби 22 45 20 18 30 135
Розв’язування
Застосуємо метод північно-західного кута.
Перевіримо задачу на наявність балансу між постачальниками та
споживачами. Маємо: 135=135 - баланс виконується.
Першою заповнюємо клітинку А1В1. Маємо потребу 22 та 60. Оберемо
найменше з цих чисел: min (22, 60)=22. В результаті такої дії потреби пункту В1
задовольнялися повністю, а запаси А1 зменшилися до 60-22=38 од. Стовпець
називають «закритим» Але залишилися запаси в розмірі 38 од. Ідемо на сусідню
клітинку А1В2. (В подальшому принцип заповнення клітинок, що відповідають
незадоволеному споживачу або постачальнику залишається для усіх методів).
Потреба в постачанні складає 45 од. продукції а на складі лише 38 тому ми
записуємо min (38, 45)=38. Перший склад все відав, а другий постачальник має
залишок: 45-38=7 од. Отже ідемо на клітинку під номером А2В2 . Клітинку А2В2
заповнюємо числом 7 так як (min(45-38, 35))=7 Другий споживач задовольнив
потребу в продукті але склад А2 має остачу 35-7=28. Тому ідемо по другому
рядку на наступну клітинку А2В3 . Залишок на складі А2 складає 28 од. продукції
а потреба В3 20 одиниць. (min(28, 20))=20. Отже потужність клітинки А2В3 .=20.
Третій споживач «закритий». Але склад А2 ще має залишок в розмірі 28-20=8
Тому ми залишаємося на другому рядку таблиці й ідемо на клітинку А2В4 .
Потреба споживача В4 – 18 одиниць продукції а залишок. А2 – 8 одиниць, тому в
клітинці А2В4 – запишемо мінімальне з цих значень – 8 і таким чином
«закриємо» склад А2. За вище описаним принципом закриваємо потребу
споживача В4. Він вже отримав 8 одиниць, але йому потрібно 18. Порівняємо
залишок 18-8=10 зі потужністю складу А3 - 40 одиниць min(10, 40))=10. Залишок
складу 2 «закриє» потреба споживача В5 в 30 одиниць. Задача повинна зійтись Отже в
клітинці А3В5 min(40-10, 30))=30. Для перевірки правильності заповнення плану
потрібно, щоб сума обсягів перевезень по рядках та стовпцях співпадала з
відповідними потребами споживачів та постачальників.

Пункти Пункти споживання

Запас
відправленн
В1 В2 В3 В4 В5 и
я
А1 4 1 3 4 4
60
22 38
А2 2 3 2 2 3
35
7 20 8
А3 3 5 2 4 4
40
10 30
Потреби 22 45 20 18 30 135

Для подальшого порівняння різних методів обрахуємо значення функції

цілі, що відповідає побудованому плану перевезень.
F  4  22  1  38  3  7  2  20  2  8  4  10  4  30  88  38  21  40  16  40  120  363
ум од.

Застосуємо метод мінімального елемента.

Принцип заповнення залишається. Ми не покинемо рядок або стовпець,
що не задовольняє повністю свої потреби. Але на відміну від методу північно-
західного кута обирається не «сусідня клітинка» а клітинка рядка або стовпця,
що має найменшу вартість перевезення.
Отже серед усіх клітинок таблиці оберемо ту, що має найменшу вартість
перевезення це клітинка А1В2 вартість перевезення якої складає 1 ум. од. за
одиницю ваги вантажу. На складі А1 - 60 одиниць товару., а В2 потрібно лише
45. Тому min (45, 60)=45. Другий стовпець таблиці вважається «закритим». Але
склад А1 ще має залишок в розмірі 60-45=15 од. Тому серед усіх чисел 1 рядка
таблиці (крім «закритого» стовпця В2) розглянемо клітинку, що має найменшу
вартість перевезення. min (4, 3;4;4)=3. Тому закриваємо клітинку з вартістю
перевезення 3 ум. одиниці. А1В3. Порівнюємо залишок з потребою В3. min (15,
20)=15. Склад А1 - задовольнив свої потреби. Але споживачу В3 потрібно ще
20-15=5 одиниць продукції. Їх будемо брати або на 2 або на 3 складі.
Порівняємо вартість перевезень відповідних цим складам клітинкам в стопці В3 .
Так як вони обидва однакові, томи беремо будь-яку з них. Наприклад клітинку
А2В3. Залишок потреби В3. Споживача складає 5 одиниць, а на складі А2 35
одиниць, тому min (5, 35)=5. Починаємо заповнювати 2 рядок таблиці. Залишок
на складі А2 дорівнює 35-5=30 одиниць. Відати цю продукцію ми можемо тільки
споживачу В1 В5 та В4. Мінімальну вартість перевезень серед них має клітинка
А2В1 та А2В4. Візьмемо наприклад клітинку А2В1. Відповідному споживачу
потрібно 22 одиниці . А наш залишок складає 30 одиниць. Тому ми
задовольняємо В1 споживача і спустошуємо склад ще на 22 одиниці. Але склад
ще не порожній. У нього залишилося 30-22=8 одиниць продукції. Їх ми віддамо
клітинці А2В4. Відповідно до алгоритму «незакритим» залишився споживач В4.
Його залишок складає 18-8=10 одиниць. Їх може поставити тільки А3. Якщо він
їх віддасть єдина поставка, що може відбутися після цього – це поставка А3В5.
Вона дорівнюватиме – 30 одиниць.

Пункти Пункти споживання

Запас
відправленн
В1 В2 В3 В4 В5 и
я
А1 4 1 3 4 4
60
45 15
А2 2 3 2 2 3
35
22 5 8
А3 3 5 2 4 4
40
10 30
Потреби 22 45 20 18 30 135

План побудований. Обрахуємо функцію цілі.

F  1  45  3  15  2  22  2  5  2  8  4  10  4  30  45  45  21  44  10  16  160  351
ум од.
Приклад 2.Розглянемо методологію побудови початкового плану за
методом усереднених коефіцієнтів.
Додамо до таблиці додатковий стовпці та рядок та обрахуємо середні
арифметичні вартостей перевезень по рядках та стовпцях. Починаємо
заповнювати таблицю додатковими числами – що дорівнюють різниці між
сумою відповідних потенціалів рядка та стовпця та вартістю перевезень
відповідної клітинки.

Пункти споживання
Середнє

Пункти
етичне
арифм

Зап
відправл
В1 В2 В3 В4 В5 аси
ення
.

А1 4 1 3 4 4 60
2,2 5,2 3,3 2,2 3,2 3,2

А2 2 3 2 2 3 35
3,4 2,4 2,7 3,7 3,4 2,4
 А3 3 5 2 4 4 40
3,8 1,8 4,1 3,1 3,8 3,8

Потреби 22 45 20 18 30
Середнє
135
арифмет 3 3 2,3 3,3 4
ичне

Далі заповнюємо таблицю аналогічно методу мінімального елемента але

обираючи клітинки з максимальним значення отриманих коефіцієнтів.
Починаємо з клітинки А1 В2

Пункти Пункти споживання

Запас
відправленн
В1 В2 В3 В4 В5 и
я
А1 4 1 3 4 4
60
45 15
А2 2 3 2 2 3
35
5 18 12
А3 3 5 2 4 4
40
22 18
Потреби 22 45 20 18 30 135

План побудований. Обрахуємо функцію цілі.

F  1  45  3  15  2  18  2  5  3  12  4  18  3  22  45  45  36  10  36  72  66  320
ум од.
Приклад 3. Знайти оптимальний розвозок транспортної задачі, якщо
задані витрати на перевезення одиниці вантажу від постачальників А1 А2 А3 до
споживачів В1 В2 В3 В4 . Запаси постачальників та потреби споживачів задані
таблицею.
А
А1 35 А2 20 А335
В
В1 25 5 4 4
В2 30 2 3 7
В3 55 3 4 5
В4 20 4 5 4

Задачу будемо розв’язувати за наступним алгоритмом:

1. Визначимо тип ТЗ (відкрита чи закрита).
2. Побудуємо перший опорний план ТЗ.
3. Перевіримо план транспортної задачі на оптимальність.
 4. Перейдемо до нового опорного плану, якщо умова
оптимальності не виконується.

Розв’язок
Для початку перевіримо баланс. Маємо сумарний запас постачальників
складає 35+20+35=90 од.
Сумарна потреба складає 25+30+55+20=130. Так як потреба в продукті
більше введемо фіктивного постачальника з запасом 130-90=40 од. і вартостями
перевезення – нульовою.
Складемо першу таблицю і знайдемо початковий опорний план методом
усереднених коефіцієнтів.

А коефіцієнт
35 20 35 40
В и
5 4 4 0
25 1,75 3,25 3,25 3,25 3,25
5 20
2 3 7 0
30 4,5 4 1 3 3
30
3 4 5 3
55 3,5 3 3 40 3
15
4 5 4 0
20 2,75 3,25 4,25 3,25 3,25
5 15
коефіцієнт
3,5 4 5 0
и

Перевіримо побудований план на оптимальність . Для цього заповнімо

додатковий рядок і стовпець, що називаються потенціалами.

А 35 20 35 40 Потенціал
В и
5 4 4 0
25 0
5 20
2 3 7 0
30 -2
30
3 4 5 0
55 0
15 40
20 4 5 4 0 0
 5 15
Потенціал
4 4 4 0
и
Потенціал першого рідка нехай дорівнює 0. Побудуємо матрицю
оптимальності для перевірки на оптимальність обраного плану.
1 0 0 0
 
0 1 5 2
1 0 1 0
 
0 1 0 0 

План не оптимальний, так як містить від’ємну оцінку, вона відповідає
елементу матриці а31 і дорівнює -1.
Цей елемент зайде в новий опорний план. Будуємо ламану перерахунку,
враховуючи, що попередні план був не виродженим.

А
35 20 35 40
В
5 4 + 4 - 0
25
5 20
2 3 7 0
30
30
3 4 - 5 2
55
+ 15 40
4 - 5 4 + 0
20
5 15
Серед клітинок зі знаком „– „ випишемо значення кількості перевезень і
знайдемо найменше.
  min20,15,5  5
Тобто клітинка а14 вийде з плану і відповідна кількість перевезень для
значень що входять до опорного плану зміняться на це число. Побудуємо нову
таблицю і обчислимо ї потенціали.

А Потенціал
35 20 35 40
В и
5 4 4 0
25 0
10 15
2 3 7 0
30 -1
30
3 4 5 0
55 0
5 10 40
4 5 4 0
20 0
20
 Потенціал
3 4 4 0
и
Перевіримо новий план на оптимальність. Матриця оптимальності буде
мати вигляд:
1 0 0 0
 
0 0 4 1
0 0 1 0
 
1 1 0 0
 
План оптимальний, так як не містить від’ємних оцінок . Обчислимо
значення функції цілі і випишемо рішення задачі. Оптимальний план має
вигляд:
x12  10 , x13  15 , x 21  30 , x31  5 , x32  10 , x34  40 , x 43  20 .
x11  x13  x 22  x 23  x33  x 41  x 42  0
А функція цілі мінімальної вартості перевезень дорівнює:
F min=4*10+4*15+2*30+3*5+4*10+0*40+4*20=40+60+60+15+40+80=295
ум. од.

Завдання для самостійної роботи

1. Знайти початковий опорний план трьома різними методами, де N –
порядковий номер студента у журналі.

Потужність Вимоги користувачів

постачальника 9n 7n 8n
10n 9- n 2+ n 5
8n 3 4+ n 3
6n 1+ n 2 8
2. Знайти розв’язки ТЗ методом потенціалів
Споживачі та їх потреби товару
Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
70 13 15 75
А1 90 6 3 5 7
А2 180 2 5 2 3
А3 150 5 1 3 4

Споживачі та їх потреби товару

Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
70 90 15 90
А1 110 4 3 4 2
А2 190 2 5 2 3
А3 100 5 1 3 4

Споживачі та їх потреби товару

Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
70 90 13 90
А1 110 1 3 4 2
А2 170 2 5 2 3
А3 100 5 1 3 4

Споживачі та їх потреби товару

Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
70 90 13 90
А1 110 2 4 3 2
А2 170 3 3 4 3
А3 100 5 1 3 4

Споживачі та їх потреби товару

Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
50 12 14 190
А1 120 4 3 4 2
А2 190 2 5 2 3
А3 100 3 6 2 4

Споживачі та їх потреби товару

Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
17 100 130 40
А1 100 2 3 1 2
А2 140 2 5 2 4
А3 150 1 6 3 4
Споживачі та їх потреби товару
Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
70 90 13 90
А1 110 1 3 4 2
А2 170 2 5 2 3
А3 100 5 1 3 4

Споживачі та їх потреби товару

Постачальник
Запаси В1 В2 В3 В4
и
20 120 130 90
А1 110 1 3 6 2
А2 270 2 6 2 3
А3 100 5 4 6 4

3.Знайти опорний і оптимальний план транспортної задачі. Якщо задана

матриця вартості перевезень та значення споживання та об’єм продукції на
складах
 9 11 16 15 
 
cij   5 7 13 10 
 4 17 12 14 
1.  
ai  (200;180;310)
b j  (190;200;250;250);

7 6 3 2 ai  (205;195;240),
 
cij   2 5 4 8  bj  (175;225;230;170);
 9 10 11 6 
2.  

 3 5 7 2 ai  (270;180;300),
 
cij   6 9 4 5  b j  (260;280;300;240);
11 8 10 9 
3  

5 4 6 7  ai  (450;300;400),
 
cij   3 8 9 10  b j  (240;300;295;245);
 8 11 7 12 
4  

 9 10 16 4  ai  (200;180;310),
 
cij   3 6 11 8  b j  (180;240;170;180);
 4 5 7 13 
5  

11 10 7 9  ai  (400;250;170),
 
cij   8 5 4 13  b j  (220;190;310;170);
 4 3 14 15 
6  

13 9 11 8  ai  (400;200;180),
 
cij  10 12 6 7  b j  (300;220;160;170);
 5 4 12 9 
7  
  8 7 11 5  ai  (300;350;300),
 
cij   6 9 10 8  b j  (200;220;210;230);
11 12 7 6 
8  

6 3 4 9 ai  ( 220;160;240),
 
4 5 8 3 b j  (160;180;190;170);
сij  
7 6 4 10
 
 
9  
8 4 2 2 ai  ( 250;180;200),
 
7 5 9 6 b j  ( 220;180;165;195);
сij  
3 6 6 10
 
 
10  

5 4 8 3  ai  (400;200;300),
 
 6 10 2 11 b j  ( 350;300;450;310);
сij  
7 5 4 15
 
 
11  

10 7 13 10 ai  ( 280;300;290),

 
 11 8 9 7  b j  ( 340;270;260;200);
сij  
6 7 4 5
 
 
 
12.

15 13 11 9  ai  ( 340;250;300),
 
12 10 8 7  b j  ( 250;300;310;260);
сij  
6 9 12 10
 
 
 
13.
10 11 12 9  ai  ( 300;200;400),
 
7 6 4 5 b j  (400;380;220;280);
сij  
6 7 9 12
 
 
 
14.
 5 4 8 6 ai  (400;300;200),
 
11 9 3 12 b j  ( 350;400;250;180);
сij  
7 10 5 8 
 
 
 
15
 3 5 7 2 ai  ( 270;180;300),
 
 6 9 4 5 b j  ( 260;280;300;240);
сij  
11 8 10 9 
 
 
16  

4 5 7 3 ai  ( 310;280;250),
 
 8 6 9 10 b j  ( 250;189;220;260);
сij  
12 4 5 11
 
 
17  

10 9 8 5  ai  ( 320;220;250),
 
 6 7 11 4  b j  ( 300;300;240;280)
сij  
3 4 6 8
 
 
18  

 0 2 1 ai  (8;10;5)
 
сij   2 1 3  b j  (5;5;10)
 2 4 5
19  

 0 5 2 ai  (8;7;6)
 
сij   2 3 4  b j  (7;10;6)
1 2 0
20  

3.В завданнях 3.21-3.30 знайти розв’язки ТЗ, користуючись даними

заданими в таблицях
Постачальники Споживачі та їх потреби
товару

№21 Запаси В1 В3 В3 В4
товару
70 13 14 75
А1 90 6 3 4 7
А2 180 2 5 2 3
А3 150 5 1 3 4
Постачальники Споживачі та їх потреби
товару

№22 Запаси товару В1 В3 В3 В4

70 135 140 75
А1 90 4 3 4 2
А2 180 2 5 2 3
А3 150 5 1 3 4

Постачальники Споживачі та їх потреби

товару

№23 Запаси В1 В3 В3 В4
товару
70 90 13 90
А1 110 1 3 4 2
А2 170 2 5 2 3
А3 100 5 1 3 4
Постачальники Споживачі та їх потреби
товару

№24 Запаси В1 В3 В3 В4
товару
70 90 130 90
А1 110 2 4 2 2
А2 170 3 3 4 3
А3 100 1 2 5 4
Постачальники Споживачі та їх потреби
товару

№25 Запаси В1 В3 В3 В4
товару
50 120 140 130
А1 120 4 3 4 5
А2 180 2 1 3 3
А3 140 3 4 3 2
Постачальники Споживачі та їх потреби
товару

№26 Запаси В1 В3 В3 В4
товару
50 12 14 13
А1 120 1 3 4 2
А2 180 2 5 2 3
А3 140 5 1 3 4