Professional Documents
Culture Documents
Перевтілення
Перевтілення
Сюжет і композиція «Перевтілення»
Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головного героя Грегора
Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели
становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три
його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім
світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини.
Композиція: Три спроби Грегора Замзи виповзти з кімнати відповідають трьом
зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на
три частини.
Зав’язка дії: Прокинувшись уранці, комівояжер Грегор Замза побачив, що
перетворився на незрозумілу комаху.
Розвиток дії:
– Адаптація героя до нового способу існування, реакція оточуючих.
– Еволюція поглядів Грегора
– Занепад сімейних стосунків
Кульмінація: вигнання Грегора батьком
– Відчуження
– Презирство найрідніших людей до Грегора
Головні герої
Грегор Замза;
родина Грегора – батько, мати, сестра Грета
керуючий фірмою.
Головний герой «Перевтілення» – Ґреґор Замза, який одного дня прокидається,
перевтілений у велику комаху. Він хоче жити нормально. На жаль, це неможливо,
бо він навіть не може встати з ліжка. Він втрачає роботу. Родина замикає його в
кімнаті, турбуючись, щоб ніхто не дізнався, що з ним сталося. Під впливом
перевтілення Ґреґора змінюються також і члени його родини. Вони мусять самі
собі заробляти на життя, так як Ґреґор досі працював заради всієї сім’ї. Зміна, яка
повністю ізолювала Ґреґора від світу, призвела в кінці до його смерті, до
полегшення родини, якій він вже надзвичайно набрид.
Проблематика твору:
• проблема відчуження та знецінення особистості;
• проблема самовідданості;
• проблема трудоголізму;
• проблема сімейних відносин;
• проблема втрати гуманності
Після смерті Грегора автор називає членів родини не «батько», «мати», «сестра», а
«пан», «пані», «дочка» – цим він символічно підкреслює розпад сімейних
стосунків.
Характеристика героїв
o Грегор Замза – турботливий син, який утримував усю сім’ю,
відпрацьовував батькові борги, дуже любив свою сестру Грету.
Він перетворився на комаху та помер. Грегор, перетворившись зовнішньо на
комаху, залишився в душі людиною. Він не втратив почуття прекрасного: рятує
картину на стіні, слухає і розуміє музику; розуміє людську мову, його хвилюють
проблеми родини. Втративши подобу людини, герой ніби став за межами
людського існування. Він вже не мав права займати в суспільстві навіть найнижче
положення, навіть у своїй сім’ї він не міг займати «людське» місце (з часу
перевтілення Грегор постійно знаходився під замком у своїй кімнаті, не обідав із
сім’єю за столом, не проводив час за розмовами із ріднею). У своєму нещасті
Грегор самотній, без підтримки людей, яким він присвятив своє життя і які
зрадили його кинувши напризволяще.
o Начальник Грегора Замзи – це дріб’язковий чоловік, який прагне бути вище
свої підлеглих. Це проявляється не лише у відносинах, а й у поведінці –
завжди сідає на конторку, щоб виглядати вище інших.
Художні особливості стилю Франца Кафки
Свого часу Франц Кафка став справжнім новатором у царині художньої прози,
запровадивши багатозначні символічні й метафоричні образи, які підкреслювали
трагізм людської долі, безкінечне відчуження окремої особистості, її самотність й
безсилля перед абсурдністю буття. Його твори викликають незмінну читацьку
цікавість, змушують замислитися над «вічними питаннями», які ставить людині
життя.
У творчій свідомості письменника настільки органічно переплітаються фантастика
і реальність, що створена картина світу (ворожого, байдужого, холодного,
підступного) стає абсолютно природною. Ключове слово для інтерпретації
творчості Кафки часто зустрічається у його щоденниках, це слово — самотність.
Герої Кафки — самотні люди, що болісно сприймають світ. Трагічне безсилля,
приреченість «маленької людини» та разом з тим небажання змиритись з цим,
пошуки хоч якогось виходу втілені в образах Кафки.
Франц Кафка був тонким стилістом, ясність слова й інтонації разюче
контрастують у його творах із зображеним страхітливим світом.
Кафка поєднує реальне і фантастичне – і це перетворює життя героїв у щось
реально-абсурдне. Він використовує гротеск, метафору, інакомовлення, символи,
контрасти, щоб підкреслити дисгармонію світу.
Метафора: Гротескний образ головного героя – це образ-метафора, це пророцтво,
передбачення того, що зробить з людиною технократичне століття й негуманне
суспільство.
Алегорія: стан душі людини створює форму тіла і відповідно форма тіла людини
відображає стан душі людини
Таблиця 2. Художній світ Франца Кафки
5 Світобачення 1. Трагічне.
письменника
2. Метафоричне