Хальмг үнн
ТҮҮК-ТУУЛЬ
Бичкдўд, гемим тівтн: – эн туулиг
таднд нерідлго, бґдўн улст нерідљ
біінів. Бийін гем угаєан медўлљ єар-
хар келљінів, тер бґдўн кўн – мини
ґґрхн ўр. Терўніс ўлў: ўўрм ю болвчн
медні, эн Парнцс орн-нутгт бііні.
Тенд ода олар бііцхіні.
ЛЕОН ВЕРТД, бичкн настаднь
1-Ч БҐЛГ
Намаг зурєан настадм, «Ил тууљс»
гиһід, ґ-шуєу модд зурата дегтр
хіліһід суутл, нег соньн зург зўр-
ким авлв. Зургт – ик гидг аврє моєа
бийісн ик ањгиг зальгљана. Дегтрт
келгдљіні: «Аврє моєа ањгиг бўклднь
љажллго зальгљана.
Зальгчкад, ґріл љилд хотан шињ-
гієід, кґндрлго кевтні». Ґ-шуєу мод-
на тускар би уданд ухаллав. Ґњгті
харнда авад зурган зурлав. Эн мини
тўрўн зурсн зург.
Эвріннь ўўділтін улст ўзўлід, тад-
нд ііљінт? – гиљ сурљанав.
– Тиирцг (шляпа) бас іімтхі бол-
дви? – эдн хірў ґгв. Ю-у … Тиирцг
гиљ сананд уга билі. Зурсн зургт аврє
моєа! Ик заныг зальгљасн моєа! Яахм
болхв? – гиљіһід, аврє моєаг дотрас-
нь зурув, – улст медгдтхі гиһід. Теднд
юуна чигн туст тодрха ціілєвр кергті.
Элід, наста улс: чи, кґвўн, моєаг
єазаєаснь чигн, дотраснь чигн бичі
зур, гилдљіні! Нам, тууљ, то, чик
бичлєні ном дас гиһід, уха орулљана!
Тиигід, зурєатадан зурач болљасан
хайлав. Зурєатадан зурсн зургм ода
кўртл нанд бііні. Болв зурач болсн
угав. Бґдўн улс бийснь олн юм медхш.
Бичкдўдт ціілєљ ґгхдін залхурна.
Тегід, яахв, оњдан кґдлмш шўўљ
авх болув. Нисіч болув. Нисхлірн
бўкл делкіг эргід нисўв. Географин
ном нанд нґкд болв. Китд, Аризона
єазрмудыг хілін таньчкув. Сґґһір
нисід хіліһит, – олзта ном …
Эвріннь љирєлдін олн улсла ґґрх-
нір харєлав. Болв ґґрхніс айтань
немгдсн уга.
Ик кўн харєхла, ухата, тоолврта
БИЧКН ХУН-ТІІЉ
би, хавтхдан йовсн тўрўн зурган ўзўл-
дг билів. Зурган ўзўлхлірн, тоолвр-
та угаһинь медљ авхар седлів. Уга
… Цугтан: «Энчн тиирцг», гиљ хірў
ґгні. Арє уга. Теднлі аврє моєан ту-
скар, ґ-шуєу модна тускар би кўўнд-
дгін уурлав. Теднлі гольф-наадна
тускар, политикин, эс гиљ галстукин
тускар кўўндснь деер. Тоолврта кўн
гиһід, бґрўн улс амрад, байрлна. Ю-у
…
2-Ч БҐЛГ
Тиигід би єанцарн біідг болув.
Нанла кўўнддг кўн єарчахш. Нег
дәкљ Сахара єазрт буулав. Моторнь
эвдрв. Би – єанцарн. Механик чигн
уга, кўн чигн уга. Эвдрсинь эврін кех-
мн болљана. Кўнд болвчн, яахв? Мо-
торан эс ясхла, ўклм ирсн тер. Уснь
болхла, долан хонгт кўрхнь маєд уга.
Тиигід тер асхн элсн деер унтув.
Эргнд – мињєн дуунад нег чигн гер
уга, юн чигн юмн уга. Тењгст, далад
сал деер (плот) йовхнь яєна! Єанцарн
гиљ келшго билі! …
– Буйн болтха … нанд тґлг (годова-
лый ягнёнок) зурад ґгич!
Мини алњ болсн нўдн, алњ болсн
ухан! Ґрлі, эн эргмў элсн кґдід на-
маг серўлсн дун! Дун болхларн нірхн,
нірн …
– А? …
– Тґлг зурад ґгич …
Оєтрєун дун намаг серўлсн кевті
ґсрід босад одув. Нўдін нухад, энд-
тендін толєаһан эргўлљінів. Хіліх-
нь, тав-зурєа кўрсн сііхн кґвўн
ґґрм зогсчана. Зогсхларн, нан тал
болєамљтаһар хіліљіні.
… Єартм – кґвўні сін гисн зург.
Мини зургт кґвўн сін єарв гиљ келљ
болшго. Эннь мини буру биш. Ик ул-
син гем. Тедн чи зурач болшгоч, моєаг
єазаһаснь, дотраснь зурдмн биш гиљ
келід, амм боочкла.
Тиигід би эн учрсн ўзгдлиг онь-
глљанав. Кўўні біісн гер кўртл мињєн
дууна һазринь бичі марттн. Кґвўн
болхла геедрв гиљ келљ болшго, цу-
црв гиљ келљ болшго, харєнљана, ун-
дасчана гиљ келљ болшго.
Акад юмби!
Келм кґндрід, імн орад, сурљанав:
– Болєаља … Чи энд ю кељініч?
Кґвўн дәкн арєулхн, болєамљтаһар
нанас сурљана:
– Буйн болтха … нанд тґлг зурад
ґгхнчн …
Нуувчар, сурврин хірўєинь ґгчінів.
Кедў цагнь бурута болчкад, элсн кґді
эргндін болчкад, мини љирєлм ўкл-
дін ґґрдљ йовв чигн, хавтхасн цаасан
єарєад, бичўрін авад зурљанав. Гео-
граф, тууљ, то болн чик бичлє дассн
би, зург зурљ чаддгов гиһід, кґвўнд
невчк ахрар келљінів.
Хірўһинь ґгчіні:
– Тиим болвчн, тґлг зурад ґгхнчн.
Хґ зурад уга би, чамаг гиһід, моєаг
єазаһаснь зурад оркув. Акад юмби,
кґвўн хіікрљіні:
15 июня 2021 года, вторник
Антуан Де Сент-Экзюпери
– Уга, уга! Нанд заныг зальгљасн
моєа керг уга! Моєа іімшгті болхла,
зан дегд ик. Гертм – юн болвчн бичкн.
Нанд тґлг кергті. Тґлгим зур.
Зурад ґгўв.
Мини зургим оньгтаєар хіліљієід:
– Уга, эн тґлгчн эццн. Оњданиг зур.
Зурув.
Мини бичкн нііљ ірі инім-
склљіһід:
– Чи бийчн ўзљініч, - энтн тґлг
биш. Энтн бґдўн хґн. Тиигчкід толєа
деерін ґврті …
Би бас нег зургиг оњданар зурад
ґгўв.
– Энчн дегд кґгшн хґн. Нанд кергті
хґн – уданд бііх хґн.
Кевтсн яршгин йоралд бичкн
хґґһинь эрілід, тўлкід ґгчінів:
– Мі! Яршг! Дотрнь тґлг йовна!
Халта зарєч болљасн мини кґвўн
генткн байрлљана:
– Иим хґн, иим тґлг нанд кергті
билі! Юн гиљінч – дала ноєа хґґг ид-
хий?
– Яєна? …
– Гертм юн болв чигн бичкн …
– Кўрх. Би чамд бичкхн хґ ґгчінів.
– Бичкн гиљ келљ болшго … – зур-
ган хіліљієід. – Хілієич! Тґлг минь
унтљ одва …
Тиигљ би бичкн хун-тііљлі
таньлдсн болдг.
3-Ч БҐЛГ
Удл уга альдас ирсинь би медўв.
Бум-тўмн сурврарн намаг эргўлід,
эврін болхла, мини сурврмудыг
хамрин хањхт авчахш. Зуг бичкнір,
ірі-ірі, арєул кўўндід, шўўєід ирхлі
медгдв. Нисклим ўзчкід, сурљана:
– Эн юн дінв?
– Энчн дін биш. Энчн нискл. Мини
7
нискл. Энчн нисні.
Яєљ ниссін, ю ўзсін би кґвўнд
омгтаєар келід суунав. Соњсад суусн
кґвўн алњ болљана:
– Ю-у! Чи тењгріс унвч?
– Э, – бийін бәрәд келљінів.
– Ю-у! Инідті юмб! …
Бичкн хун-тііљ инієід эд уга! Би
болхла иніљіхшв. Мини ўзсн зовлњ-
гиг болєамљта улс дааљ єарх билі.
Дәкәд кґвўн келљіні:
– Чи бас тењгріс бууљ ирсн болља-
нач. Альк одн-єарагасвч?
А-а! Ода ирљ медгдљіні! Эн элсті
кґдід ирід буусн учрнь, нуувч – єа-
раг, кўўні, оддын єараг, – ухалчкад,
нўдинь хіліљієід сурљанав:
– Ўнір келхлі, чи оњдан єарагас
ирвч?
Хірў ґгсн уга. Нислєим хілін бііљ,
сурљана:
– Эн нислєір холас ирљ чадсн угач.
…
Юм ухалад, тагчг бііні. Бііљієід,
хавтхасн бичкн тґлг зурата зурган
єарєад, ухалад бііні.
Медљінт? Кўўні, хол оддын дун-
дас ирсн кўн! Зўркм цокад, чеељісм
єархар седљіні! Шулуєар медљ авхар
біінів:
– Арвт, альдас нисљ ирвч? Герчн
альд бііні? Бичкн хґґєін альдаран
авч йовхар біініч?
Кґвўн тагчг зогсљаєад келљіні:
– Зурата яршг нанд ґгснчн мґр
болва: мини хґґнд сґґдін унтх єазр
бііні.
– Э-э. Чи ухата болхла, би чамд де-
ернь деес ґгнів – ґдртнь арєхлхич. Де-
ернь – дееснь боодг шоњг. (Кол).
Бичкн хун тііљин кўмсгнь буугдад:
– Боох? Яєад боољахб?
– Хґґг эс боохла, ірлід йовљ одх.
Геедрх.
Дәкәд кґвўн иніљіні:
– Альдаран йовхмб?
– Альдаран чигн. Хґн сальк ґрні,
ноєа ўзні, ус хііні.
Тиигхлі Бичкн хун тііљ
болєамљтаһар:
– Тернь учр уга, мини єазрт біісн
біірн бичкн.
Гейўрн, деернь немљіні:
– Чик уралан йовтха, – холд одшго
…
Орчулснь УВШАН Иван
(Цааранднь барлгдхмн)
Хальмг үнн
ТҮҮК-ТУУЛЬ
4-ч бґлг
Би нег олвр кевўв: энўні єараг нег геріс
элід биш!
Ўнір келхлі, намаг эн соньмсулсн уга.
Яєад гихлі ик-ик єарагудын дунд, Єазр,
Юпитер, Марс, Венера зун баахн єараг
бііні. Дурнавагар ўзгдні, болв нірн уга.
Оддч улс тиим єараг олхларн, нір ґглго,
хоосн тойгинь ґгні. Ўлгўрнь, астероид
3251.
Миниєір болхла, бичкн хун – тііљ
«астероид Б-612» гидг тойгта єарагас
нисљ ирв. Эн астероид 1909-ч љилд Тўрг
орн-нутгин оддчд нег ўзгдсн билі.
Тиигхд олвран кесн тўрг оддч,
нарт-делкін оддчнрин чуулєнд цаас орулљ
ґглі. Зуг энўнд кўн итксн уга. Яєад? Тўрг
кўн олн улсин хувцта бііљ. Ик улс басл
аальта!
Астероид Б-612-иг імдрўлхин тґлі Тўр-
гин толєач шиидвр єарєљ: цуг делегатнрт
европейск хувц ґмскўлљ. 1920-ч љилд тўрг
оддч дікн цаасан орулна. Бийнь евро-
пейск хувцта – одак конгрессмўд ўг угаєар
дууєан ґгні.
Би таднд астероид Б-612-ин тускар
тодрхаєар келљ ґгўв. Терўніс ўлў, икчў-
дин тґлі, тойгинь келљ ґгўв. Икчўд
басл тойгт дурта. Би шин нііљті бо-
лув гихлі, дунь ямаран, ямаран нааднд
дурта, эрвікі бірнў гиљ тґрўц сурхш.
Сурдг сурврнь эн: «Кедў наста? Ахта
– дўўтій? Бийиннь чињнўрнь кедў? Эц-
киннь шињгісн љалвнь кедўв?» Юн –
кўўєинь медўв гилдні! Ю-у! Соњсчант?
«Би оошк чолуєар тосхсн нег гер ўзлів.
Терз деернь сііхн цецг. Ора деернь – кґ-
глљрєн» гихлі, ямаран геринь тґрўц мед-
хш. «Сай мґњгні гер ўзўв» гихлі, одљ мед-
ні. «Ямаран сііхн гер!» – гилдні. Ю-у!
Икчўдт келід хілієит: «Бичкн хун-тііљ
бііні: бичкн кґвўн инієід йовдмн, тґлг
хґ бийдін хіієід йовдмн. Хґ хііхлі, йосн-
дан біієід хііљінм эсий?» гихлі ґмірін
холькад, ґмнін єіргті кўн зогсчасн кевті
намаг хілідмн. «Энтн Б-612-ч тойгта асте-
роидас нисљ ирв» гихлі, оошалдна, юм да-
лаєар сурхш. Икчўд тиим. Икчўдт ґґлхмн
биш. Бичкдўд икчўдлі кўўндхлірн, зірм
ўгинь ардан хаяд біітн.
Болв бидн, љирєлін ўзсн улс, то-тойг
деер инінівидн! Би эн ўўділтін «илвті
тууль» гиєід эклх билів. Иигід бичх
билів:
«Нег цагин кемд бичкн хун-тііљ билі.
Бііхлірн, єарагин єазрнь бийіснь ірі элід
бііљ. Нііљ уга болад, бичкн хун тііљ басл
гейўрні … » Љирєл меддг кўн эн тґриг
сііхн медх. Яєад гихлі эн тґр ўнндін шаху.
Мини дегтрим хара зґњдін бичі
умштн. Бичкн хун тііљін санхларн, зўр-
км бульглад бііні. Мини нііљ, тґлг
хґґтієін нанла салад йовхларн, зурєан
љил давв. Нііљін мартшгоєар би тўргн
эн тууљан келід біінів. Нііљін мартна
гисн йир гэйўрті юмн. Кўн болєн нііљтів
гиљ келљ чадшго. Би дундын наста бо-
лад, нанд іімшг орна – икчўдиг дураља-
хий? То-тойгуд намаг эргўлід авхий?
Тиим учр біієід, би ширті, ґњгті хар-
ндата яршг хулдљ авув. Бийін хілінів:
ода ирљ зура зурсн чикий-хаљєрий?
Хойрхн зургта: моєа єазаєаснь, моєа до-
траснь. Болв зурєатадан зурсн хойр зург!
Бичкн хун-тііљ зургудим: авч ирхий?
Зурљанав. Нег зургнь гем уга болв, хой-
рдгчнь – ґґрхн биш, ґґрнь нам зогсад уга.
Маштг, ґндрірнь чигн ирлцхш. Хувцнь
ямаран ґњгтієинь йосндан тодлљахшв.
Энд-тендіснь авад, хувцна ґњгинь зурља-
нав – ода яахв? Зуг іімшг орна – нег бичкн
юмн мартгдхла, ик гем болад єархнь маєд
уга. Тадн, кўндті улс, гемим тівтн. Мини
нііљ нанд учринь ціілєљ келдго билі.
Ма хойран ідл, цацу гиљ сандг болвза?
БИЧКН ХУН-ТІІЉ
Ухалхла, яршг єатц хґґєинь би ўзљ чад-
дго билів. Терўгірн би икчўдин біідлтів
… Насм ирљ йовна ...
5-ч бґлг
Ґдр болєн мини медрл икдід йовна. Єа-
рагинь медўв, яєљ тендіс єарсинь, яєљ одд
дундаєар эргсинь. Ўгіс ўг бичк-бичкнір
медгдід ирні. Єурвдгч ґдртнь баобабин
туск хґв уга єашута йовдл нанд медгдв.
Учрнь – дікід бичкн хґн. Бичкн
хун-тііљ кўндір саналдад бііні. Тагчг
бііљієід:
– Келич, хґн ноєаг иднў?
– Э. Идні.
– Йир сін!
Ода хґн ноєа идснд юн гем біідви?
Болв Бичкн хун-тііљ немљіні: Тиим
болхла, баобабиг тедн бас иддг болх?
Би бурушаљанав, баобаб маштг урємл
биш, ик, івр ик модын, біішњгин чињгі,
олн зан ирв чигн, нег баобаб идљ чадшго.
Занын тускар соњссн бичкн хун-тііљ
иніљіні:
– Тер занмудыг деер-деернь тівхмн
билі …
Дікід келљіні:
– Баобаб, тўрўлід ґстлін, бичкн, гоољи
билі.
– Тернь чик. Болв хґн яєад бичкн бао-
баб идні?
– Идлго яах билі! – Тііљ ил, ўнн юмн эн
бііні гиєід, дунь чањєрад бііні.
Дікн мини толєа келсн ўгинь ухалад,
диинрід біів.
Бичкн хун-тііљин єарагд, оњдан єа-
рагд бас кергті, керг уга ноєан урєна. Чик
келхлі, сін экн біідг, му экн біідг. Зуг
экн кўўнд ўзгдхш, єазр дор унтад кевтні.
Серхлірн, бичкн салань ґндіні, деегшін,
нар ўзхір урєна. Салань ґкір, мууєан
ўзўлід уга. Иргчдін улан луувњ, оошк
цецг болад урєтха, ўг бііни? Зуг керг уга
ноєан болхла, уњгарнь таслад уга кех керг-
ті. Тиигід, мини єарагд керг уга, му экті
урємл бііні. Энчн баобабин экн. Єарагин
ик зууєинь тер экн эзлід авчкч. Цаг деернь
тер экн эс олдхла, цуг єараг бўслід авчкх.
Тер экнь єазр єатц урєх. Єазрмдн бичкн,
баобабд – дала, єараг олн іњгір хаєрх.
– Манад сін закан бііні, – Бичкн хун
тііљ хґґннь келљіні! – «Ґрўєір босчанч,
нўўрін уєа, бийін хілі – єараган ахул.
Ґдр болєн баобабин салаг оошк цецгўд
йилєљ, чавчад уга ке. Яахв, саначрєта
кґдлмш, болв кўнд биш».
Нег дікљ Тііљ келљіні: «Чи зурхларн,
мана бичкдўд меддг зург зур, медљінч?
– Єарад йовхларн, тедн бийлієін зур-
ган авад єарх. Теднд нґкд болх. Кґдлмш
кўлієід чигн біітхі, юмн болшго. Зуг ба-
обабин зургт дуран ґгхмн биш. Нег єараг
22 июня 2021 года, вторник
Антуан Де Сент-Экзюпери
меддг билів, тенд Залхуч билі. Єурвн керг
уга урємл чавчлго билі …
Бичкн хун-тііљ нанд сііхн ціілєід ґгв
– єарагин зург зурад єарєчкув. Ямаран
іімшг баобаб белдљіхинь кўн медхш. Тер
іімшгнь ик болчкад, кўўнд ўзгдхш. Бий-
існ тўрўлід: «Бичкдўд! Баобабас іітн!» –
гиєід келдўв. Тер іімшгин учрас би зургин
арднь орад, тохнятаєар зурув. Кўн сурх:
«Чини зург дотр иим ик-ик баобабла ідл
юмн біінў? Угай?» Йирин хірўті: «Наадк
зура зурхларн, кўчін ґгв чигн – болљ ґгсн
уга. Баобаб зурхларн санаєан ґгід зурлав,
яєад гихлі, кергнь чинрті болчкад, бачм».
6-ч бґлг
О, Бичкн хун-тііљ! Біідл љирєлчн яма-
ран єашута болчкад, нег дўрті, нег янзта.
Єанцхн чини љирєлин аадруллєн – нарн
суулєн. Таньлдад, дґрвдгч ґдрнь ирхлі
медгдљіні. Сурљанач:
– Нарн суухла би бас дуртав. Йовий,
хілій.
– Кўліхмн билі.
– Ю кўліхмн?
– Нарн суухиг кўліхгов.
Тўрўлід чи алњ болвч. Дікід бий деерін
инічкід келљініч:
– Бийін мел гертін бііні болєнав!
Тернь чигн чик, цуєар медні, Америкд
ўдин алдн болхла, Парнцст нарн сууља-
на. Нег агчмин зуурт мадн Парнцст біісн
болхла, нарна суухин кем ўзх билівидн.
Болв Парнцсин орн-нутг хол, дегд хол.
Чини єарагд сандл єартан авад, хойр-
єурвн ишкмд тівич, – нарн суусн кем эн!
Чини дурн кергті …
– Тоолхла, би нарн суусн кемиг дґчн
єурв дікљ ўзлів!
Ухалљаєад, немљіні:
– Медљінч, кемр гейўрід, уйдад ирхлі,
нарн суусиг хіліхлі – йир сін.
– Тиигід дґчн єурв нарн суусн ґдр чи
икір гейўрлчи?
Бичкн хун-тііљ хірў ґгсн уга.
7-ч бґлг
Тавдгч ґдрт, тґлгин учр біієіті, бич-
кн хун-тііљин бас нег нуувчинь медчкўв.
Тііљ генткн, белдвр келго, сурљана:
– Хґн ноєа идхлірн цецгўдиг бас иддг
болхгов?
– Терчн ю болвчн идні.
– Хатханчгта цецгўдиг бас идни?
– Хатханчгта цецгўд бас идні.
– Тиигхлі хатханчг юуни тґлі?
Эн сурврин хірў би медлго біівўв. Ти-
игчкід моторан ясад, нег болд єарч ґглго,
намаг зоваљана. Уух усн чилљіні, тии-
гід мини эвдрід буусн буулєм љањєрта
7
болљана.
– Хатханчг юуна тґлів?
Бичкн хун-тііљ сурвран ґгхлірн,
хірўєинь авлго бііхш. Моторин тґмр
ясгдљ ґглго кетим ораєад бііхлінь,
хірўєін йирдін ґгчкўв:
– Хатханчг керг уга, цецг уурлад ўзўрті
зўўєін єарєчкна.
– Тиимий?
Тагчг бііљієід, уурлн келљіні:
– Би чамд иткљіхшв! Цецгўдин чидл
тату, цаєан саната. Тиигід зґргті болхар
седні. Ўзўрті зўн бііхлі, цецгўдіс кен
болвчн ііх.
Би хірў ґгсн угав. Мини ухалсн ўгмўд:
«Эн тґмр эс ясгдхла, алхар цокад олн іњг
кесв!»
Бичкн хун тііљ дікн ухаєим хутхчкв:
– Чини ухан – цецг урєхларн …
– Угала! Юм ухалљахшв! Толєадан ор-
сан келлів. Йоста керг кељіхим ўзљіхшч?
Алг нўдірн намаг хіліљіні:
– Йоста керг?!
Намаг хілієід сууна: машині тосар
будгдсн, єартан алхта, керг уга тґмр деер
ґкісн, тер тґмртнь юмна біідл уга.
– Ик кўўнієір келљініч.
Би ичўв. Келсн деерін дунь чањєрљана:
– Цугинь хутхљанач … нег юм
медљіхшч!
Йосндан уурлљана. Толєаєарн сегсрід
оркв, алтн ўснь салькнд делсід одв.
– Би нег єараг меднів, тенд нег кўрњ
чиріті зерг бііні (господин). Кедў біів
чигн, нег дікљ цецг ўнркід уга чигн. Одд
оньглљ нег дікљ хілієід уга чигн. Нег
чигн кўўнд дурлад уга. Кедг юмнь – то
тоолдг кґдлмш. Ґдрір болну, сґґєір бол-
ну – келдг ўгнь: «Би болєамљта кўмб! Би
болєамљта кўмб!» Чамла ідл. Тер кўўні
чирінь хаєрад авн гиєід бііні. Ўннднь
келхлі, тернь кўн биш. Тењгрин ки.
– Юн?
– Тењгрин ки!
Бичкн хун-тііљин чирі кўрњтхіс биш –
цііљіні.
– Сай љилмўдт цецгўдт керг уга ўзўрті
зўн, хатханчг урєљана. Сай љилд хґд тед-
ниг идљіні. Тедн тер хатханчг керг уга
болхла, юнгад урєадв? Хґн цецг хойр
діілдхлі ик чинрті керг эсий? Арифметик
тоолдг, тарєн, кўрњ чиріті зергіс чинрті.
Нарта делкід єанцхн, тиигчкід, мини єа-
рагд урєљах, нань єазрт урєдго цецгўдим
ирсн тґл хґн идчкхлі юн болљахмб? Идч-
кід, ю кесін чигн медљіхш! Танаєар эн
керг чинрті аль угай?
Чирінь улаєад бііні. Дікід келљіні:
– Олн сай єараг дотр, чи, нег біісн
цецгўдт дурта болхла, нань юмн керг уга:
тењгрін хілініч, – хўвтіч. «Тенд, одд дунд,
мини цецг … » гиніч. Болв, хґн цецгієичн
идчкв, – цуг одд унтрсн мет! Тер керг
чинрті биший?
Ўгін келљ чадљахш. Зекрід уульљана
…
Харњєурад біів. Моторан ясдган ха-
йчклав. Тґмр цокдг алхан мартад, уух
усан мартад, ўклин тускар мартљв. Мини
одна ґґр, мини Єазр деер кўн уульља-
на – тґвкнўлх кергті. Єар деерін нііљін
авчанав. Келљінів: «Чини дурта цецгт
іімшг уга, яєад гихлі би чини хґґнд
шґрг зурад ґгнів. (Намордник). Цецгўд-
чн цґ-болд зурљ ґгнів. (Броня) … Би …»
Деернь ю келхін чигн медљіхшв. Би ірі
імд кевті, алв-алв гисн, нііљін хіікрід
дуудв чигн, седклнь љивід, єульдрад
алдрљ йовна… Нульмсн орн – нуувчта,
медід угань ик …
Орчулснь УВШАН Альчан Иван
(Эклцнь 78-ч тойгт
Цааранднь барлгдхмн)
Хальмг үнн
ТҮҮК-ТУУЛЬ
8-ч бґлг
Юн цецгўдынь удл уга олад авв.
Бичкн хун тііљин єараг деер ик санан
уга цецгўд біідг бііљ – олн делвті дала
орм эзлдго бііљ, ацан болдго. Ґрўнд-
нь секгдід, асхнднь хаагдад бііљ. Эннь
болхла альдас нисч ирсн болхв – буу-
дяєас урєдг бііљ. Бичкн хун-тііљ нўдін
чирмлн уга хіліљіні. Наадк урємл ідл
биш. Энчн баобабин негнь болвзго?
Уга. Деегшін хіліљ урєљахш. Хаалєата
цецгин бґґр ўзгдљіні. Иим ик бґґриг
бичкн хун-тііљ ўзід уга билі. Ґврмљті
йовдл, єііхмљ болн гиљіні, – гиєід бич-
кн хун-тііљ кўлієід сууна. Медгдід уга
гиич болхла эвріннь хорадан белдврін
кељіні. Сііхн ґњгін хііљіні. Сііхн делв
олн делвсіс шўўєід іврлљіні. Бґґрісн
єархларн, салвасн ўсті єархм? Йирин
мак цецглі ідл шавшхм? Олн-імтні ґмн
гилв-далв гиєід сііхрхір бііні! Ю-у!
Йоста сііхлі! Ґдр сґ уга, нуувчар тер
белдврін кељ. Тиигід нег ґрўн, ірі нарн
єархла, бґґрин делвс секгдні.
Дала белдврин кґдлмш кесн сііхлі,
утар эвшін:
– Ой-йе, би эрт серўв … Буруєим
тівтн … Ўсм салвасн … – келљіні.
Бичкн хун-тііљ икір байрлад:
– Та сііхлієіс сііхлі!
– Тиимий? – ґгсн хірўнь арєул-арєул.
– Та хілілт, би нарнла хамдан босув.
Гиичин ик санан угаєасн іврлдгнь
элід біідлті, – гиљ санад бііхнь, болв
сііхлі зўсірн деер авад біів.
Удл уга, сііхн гиич Тііљд сана
орулљана:
– Хотм холдад біівлі. Буйн болтха,
нанд зґв кеєід оркит …
Бичкн хун-тііљ эмів чигн, уста цутхур
хіієід, цецг деер кељ ґгљіні.
Удл уга сііхлі-цецг омгта болчкад,
ґґлмхі бііљ, – Бичкн хун-тііљ зовад
біів. Цецгт болхла дґрвн ўзўрті зў урєљ,
хатханчг. Энтн омглљана:
– Арвс чигн ирх, іішгов!
– Мана єарагд арвс уга. – Бичкн хун-
тііљ бурушаљана. – Меддг чигн болхмт,
арвс ноєа идхш.
– Би ноєан бишв, – арєул цецг
келљіні.
– Буруєим тівтн …
– Уга, арвсас би іідгов, ивтркі сальк-
нас іідўв. Танад халхвч бііни?.
Урємл болчкад, ивтркі салькнас ііні,
– гиєід бичкн хун-тііљ дотран санна. –
Біідл-зўснь – кўнд …
Цецг цааранднь келљіні:
– Асхн бўрўл ирхлі, намаг бўркієір
кґдрід орктн. Танад дегд серўн. Басл
эвго єараг. Мини єазрм болхла …
Тагчгрв. Келљісн ўгін худлнь медід
біів. Аль єазрас, ямаран буудяєас на-
аран нисљ ирсін медшголм. Бііљієід,
«коњк-коњк» гиєід ханяљана:
– Одак халхвч яєла?
Бичкн хун-тііљиг ўўмілєхір белн.
Бичкн хун-тііљ болхла эн цецгт дурнь
кўрв чигн, сўўлірн ухалад біів. Цецгин
ки болсн ўгмўд зўркнднь єі болад біів.
Нег дікљ бичкн хун-тііљ нанд
келљіні:
– Тер цецгин ки соњсув. Цецгин келсн
ўгиг соњсхмн биш бііљ. Хілієід, ўнр-
шлід байрлхас биш. Бўкл єараг сііхн
ўнрірн бўркчкв, болв би байрлљ чадсн
угав. Арвс, хумсн гиєід келхлінь, єунд-
хин ормд мини уурм кўрлі …
Бас деернь, эндўєін медід:
– Дала юм медлго бііљв! Ўгірнь мед-
хмн биш бііљ, кергірнь медхмн бііљ.
Сііхн ўнрір мини љирєлим сііхрўллі.
Би болхла гўўєід ірллів. Терўні кесн
бичкн-бичкн юмсуднь – ґкірлєн. Цецг
БИЧКН ХУН-ТІІЉ
ўгдін эс кўрдгнь дегд! Би болхла басл ба-
ахн наста биший! Дурн гидг юмиг медід
уга билів …
9-ч бґлг
Тііљд, делкі эргід нисдг шовудыг ду-
раєад, нисх ухан кўрљ. Тер ґрўн єараган
ахулчкна. Хойр єалт уулын нўк цеврдід
чикні. Єалт уул деер Тііљ хотан халул-
дг билі. Єарагднь бас негн унтрсн єалт
уул бііні. Тиигід ирх цагтан серід чигн
бііх гиєід, бас цеврлчкні. Єалт уулыг
арєулхн арчкхла, арєул, і угаєар шатна.
Єалт уулын серлєн – бешт тўўмр орсн-
ла ідл! Кґ шатна гисн! О! Мадн, єазрин
улс, бичкн болад, єалт уул цеврлљ чад-
дговидн. Тегід тедн мадниг му утаєар
бўтіні.
Баобабин сўўлин салаєинь Тііљ та-
слад, амрад, кииєін авад зогсча-
на. Хірў иршгов гиљ санљала.
Болв тер ґрўні кґдлмшін та-
астаєар кељілі. Сўўлднь цецгін
услљасн кемлі, уульх дурнь кўрч.
– Менд бі! – гиљіні.
Сііхлі хірў ґглго бііљіні.
– Менд бі! – бичкн хун-тііљ
давтљана.
Сііхлі эс даарсн бийнь, ха-
няєад оркв.
Адєлго келљіні:
– Єіргті бііљв. Буруєим тів.
Хґвті болхан бичі март.
Єундлта ўг келсн уга! Бичкн
хун-тііљ алњ болљана. Єартан
шил бўркіті, аман ањєасн зогсча-
на. Иим сііхн ґкірлєн альдасви?
– Э, э, би чамд дуртав, – Тііљ
соњсад бііні. – Чини эс медсн –
мини буру. Тернднь учр уга. Нан-
ла ідл чи гиніч. Хґвті болхан
бичі март. Бўркієін орк, – энчн
нанд керг уга болв.
– Салькн …
– Би икір царцсн угав … Сґґни
серўн аєар нанд зокх. Би – цецглм.
– Ањгуд бііні, хаздг бґкўн,
батхн …
– Эрвікілі таньлдхар седљіх
би, хойр-єурв дікљ хазсн кўўкинь
эс даах яєла? Эрвікієіс сііхн болх зґвті.
Нанд кен ирхмб? Чи хол, хаалєдан. Ик
ањгас би ііхшв. Нанд бас хумсн бііні.
Цецг дґрвн зўўєін ўзўлљіні. Дікід
келљіні:
– Саллєан бичі утдул! Йовхар шии-
дврін аввч – йов!
Бичкн хун-тііљ нульмсинь ўзх гиєід,
эмієід бііљ. Омг саната цецг …
10-ч бґлг
Бичкн хун-тііљин єарагин ґґр, 325,
326, 327, 328, 329 болн 330 тойгта астеро-
идмуд бііљ. Теднд орхар Тііљ шиидні:
бийнь кергті болхв, ю болвчн дасад авхв
гиєід.
Тўрўн астероидт Хан бііљ. Булєн
кермір хувцлсн, ширі деер суусн, йирин
чигн біідлті алдр гиљ келљ болхмн.
Бичкн хун-тііљиг ўзчкід:
– Э-э! Энтн мини алвт! – гиєід Хан
хіікрљіні.
Намаг яєљ таньв? Тиигчкід намаг
ўзљіхнь эн!
Хан хіліхлірн, деерієір хілідгинь
мана Тііљ меддго санљ, хіімнь. Кенінь
чигн Хаанд – алвт.
– Нааран ґґрд, хілінів чамаг, – Хаа-
на омг ухань эн біінів гиєід бііні.
Бичкн хун-тііљ альд суух болхв
гиљіні, энд-тендін сандл хііні, хаана
булєн-кермн бўшмўднь делггдід, цуг єа-
рагиг бўркчкч. Кедў цуцрв чигн, зогсхмн
болљана. Генткн Тііљ эвшієід оркв.
29 июня 2021 года, вторник
Антуан Де Сент-Экзюпери
– Эзн Хаана ґґр сурлго эвшіх зґв уга,
– гиљіні Хан. – Би чамд зґв ґгљіхшв.
– Медл уга эвшівўв, – Тііљ буруєан
медід. – Удан хаалєдан ўрглн йовљ …
Хан:
– Тиигхлі, зґвін ґгљінів, – эвші! Эв-
шісн кў олн љилд ўзід угав. Соньн. Ні,
мини заквр – эвші!
Бичкн хун-тііљ, улаєад:
– Би эміљінів … дікљ чадшгов …
– Хм, хм … Тиигхлі, эвші. Уга, бичі
эвші … Ода ямаран заквр …
Хан эндўрід, уурлхдан шаху. Хаана
ах кергнь – улс, ард ўгинь соњсх зґвті.
Эс соњсснь уга кех. Ўнмлгч эзн Хан тер
эсий! Болв, эн Хан цаєан седклті бііљ.
Тиигід ґгсн закврнь ухата гиљ келхмн.
– Эвріннь эзндін «цаєан цах болад
хўвр» гиєід, келсн закврим эс кехлі, –
терўні гем биш. Мини гем.
– Сууљ болхий? – Бичкн хун-тііљ ха-
анас арєул сурљана.
– Зірлг ґгчінів: су! – Хан девлін ээм
деерін хаяд оркв.
Бичкн хун-тііљ ўўмід бііні: єараг
иим бичкн, альднь Хан болљ залхмб?
– Тана алдр зергіс, – Тііљ эклљіні. –
Сурхар седлів …
– Зірлг ґгчінів: сур! – Хан адєм зак-
вран ґгчіні.
– Тана алдр зергіс … Тана алвттн
альдв?
– Альд болв чигн, – хаана ґгсн хірў.
– Альд болв чигн?
Єаран ґргід, хан єараган эргндін
ўзўлід, оњдан єараг тал, одд ўзўлљіні.
– Эннь цугнь танай?
Хаана хірў:
– Э.
Хан йоста эзн хааєан ўзўлљіні.
– Одд бас тана ўг соњсну?
Хан:
– Э, тиим. Келсн ўгм соњсчкна. Эс
соњсхла – закрчкдв.
Бичкн хун-тііљ ґврід, эдго! Нанд
тиим йосн бііхн яєна! Би, нарна буулєиг,
дґчн дґрв биш, далн хойр уга, зун, хойр
зун дікљ, сандларн нўўлго хіліх билів!
Дікн гейўрід, єараган санад, зґргін ба-
рад сурљана:
– Тана нарна буулєиг хіліх билів …
Буйни тґлі, заквр ґгід, нариг буухинь
ўзўлит …
Хаана хірў:
– Эвріннь олна нег эзнд эрвікі бол,
7
цецгўдиг эргід нис, эс гиљ єунигт ўўді
гиєід, эс гиљ, тењгсин цах бол гисн закв-
рим эс кехлі, кен гемті болх?
– Та, та, алдр зергіс! – Тііљин эндў
уга хірў.
– Йосндан чик. – Хан зґвшірљіні.
– Ю ґгхинь, ю эс ґгљ чадхинь – кўўніс
сурх кергті. Йосн ухата болх зґвті. Ул-
сиг тењгс ор гихлі, – хўвсхл кехісн іішго.
Цугтан соњстн! Яєад гихлі мини заквр –
ухата!
– Нарна суулєн тиигід яєљана! – Бич-
кн хун-тііљ сурвран ґгчкід, хірўєін ав-
лго бііхш.
– Нарна суулєн ирх. Келід суулєхв.
Болв терўнд сін біідл-зўсір кергті. Эн
цецн тоолвр.
– Сін біідл-зўсір кезі ирхмб? – Бичкн
хун-тііљ сурвран мартљ бііхш.
– Хм, хм, – Хан зузан толян секљіні.
– Ирхнь … хм, хм … эндр асхн,
долан часла дґчн минутла. Яєљ
мини заквр кўцідгчинь ўзхич.
Бичкн хун-тііљ эвшіљіні. Сан-
сар нарн буудгиг эс ўзхлі, гейўрті.
Тііљ хаанд келљіні:
– Би йовнав. Энд нанд дікљ
керг уга.
– Ўлд! – Хан омг ухандан дур-
та, алвт біісір, алвтан тівшго са-
ната, – келљіні. – Би чамаг сіідт
шииднів.
– Юуна сіідд?
– Юуна … Зарєин.
– Кенін зарєлхмб? Кўн угалм?
– Кен медхв, – Хан бурушаља-
на. – Би кўцц орн-нутган хілієід
угав. Би медіті, тґгідм суудг сул
орм уга, йовєар йовхларн цуцрдв
…
Бичкн хун-тііљ ґкієід, єара-
гин оњдан хаљукинь хіліљіні.
– Би тер хаљукинь хілічкўв!
Тенд бас кўн уга.
Хан келљіні:
– Тиигхлі бийдін зарє кеєід
хілі. Энчн кўнд керг. Кў хілісн
дорхн, бийін хілісн кўнд. Бийін
чик хіліхлі, чи йоста цецн зарєч
болхич.
Бичкн хун-тііљ келљіні:
– Бийін альд болв чигн зарєд орулхв.
Терўні тґлі тана єазр керг уга.
Хан:
– Хм, хм … Мини орна нег булњд
кґгшн кўшл бііні. Сґ болєн юм хіврід
бііні. Тер кўшлиг зарєд орул. Цаг ца-
гасн ўклин шиидвр шиидід бі. Терўні
љирєл чини медлд біітхі. Болв хая-хая
сулдєх кергті, яєад гихлі кґгшн кўшлиг
харх кергті: манад энчн негн.
Бичкн хун-тііљ:
– Ўклин шиидвр кехдін эміљінів. Ні,
эртлнів.
Хан:
– Уга. Цаг болад уга.
Бичкн хун-тііљ хаалєдан орхар белн,
болв медіті эзн Хааг ґґлўлшгоєар бііні.
– Тана зергіс, заквран соњсулхар
бііхлі, нанд чик заквран келід орктн.
Ўлгўрнь, нег минут ґріл уга, йов гиєід
… Би санљанав, тиим закврт цагнь чигн
сін, белдврнь чигн сін …
Хан тагчг сууна. Бичкн хун-тііљ зог-
счаєад, саначрхад, єарад йовв.
Ардаснь Хан адєљ:
– Чамаг элчд шиидљінів!
Дунь болхла, бурушаљ болшго дуута.
Тііљ хаалєдан орн йовљ, бийдін:
– Икчўд … Басл акад улс.
Орчулснь УВШАН Альчан Иван
(Эклцнь 78-ч; 82-ч тойгудт
Цааранднь барлгдхмн)
Хальмг үнн
ТҮҮК-ТУУЛЬ
11-ч бґлг
Хойрдгч єарагт бийдін дурта Бийркг
бііљ (Честолюбец).
Холас бичкн хун-тііљиг ўзчкід, хіі-
крљіні:
– Тоомсрдг аашна!
Єарагт біісн Бийркг, – кўн болєнар
бийін бууляд біідг биший.
Бичкн хун-тііљ:
– Мендвт? – Тана тиирцгтн инідті
гиљ келљ болхмн!
– Энчн учрта. Нанла кўн мендлхлі,
тиирцгін тіілід мендлдўв. Нааран кўн
орхш. Тернь єундлта.
– Тиигід? – бичкн хун-тііљ юуєинь
медл уга ўўмљіні.
Бийркг:
– Альхан ташад орк.
Бичкн хун-тііљ альхан ташад ор-
кна. Бийркг тиирцгін ґнділєід, ірі
толєаєарн гекід оркв.
Кґгшн хаанад орхнь энд байрта,
инідті, – бичкн хун-тііљ санад, альхан
дікн ташад оркв. Бийркг дікід тиирцгін
ґргід, толєаєарн гекні.
Тав єар минутын дотр негнь бууляд,
негнь хірўєинь ґгід бііцхів. Тііљ зевн
гиєід біів. Сурљана:
– Тиирцгиг уњєахла ю кехмб?
Бийркг соњсчахш. Тиим улс бууль-
мљан соњсх биш, нань юм соњсдго. Бийр-
кг тііљіс сурљана:
– Чи лавта мини байрта кўўндлл эсий?
– Яєљ кўўндлхм?
–- Кўўндлні гисн, ўннь медх кергті:
би цуєараснь сііхн, цуєараснь сііхн хув-
цта, цуєараснь байн болн ухата.
– Тана єарагт нань кўн угалм!
– Намаг бууль, – байрлхв.
– Буульљанав, – тііљ ээмін холькн
келљіні. – Болв танд юн байр бііні?
Бийркг кўўніс тііљ єарад гўўні.
Хаалєдан орљ йовад:
– Икчўд, юн гихв, басл акад улс.
12-ч бґлг
Дарук орчлњд іркнч бііљ.
Бичкн хун-тііљ энд удан біісн уга,
сііхн цокљасн зўркнь номєрад біів.
Орчлњд ирхлінь, іркнч секіті шил ір-
киг, татад уга шил іркиг хілієід сууна.
Бичкн хун-тііљ сурљана:
– Ю кељінч?
Кўрњ чиріті іркнч хірў ґгљіні:
– Ууљанав.
– Юн учрар?
– Мартхин тґлі.
Бичкн хун-тііљд Іркнчиг харм болад,
сурљана:
– Ю мартхин тґлі?
Іркнч:
– Ичрін мартхар, – ўнін келід,
толєаєан ґкілєв.
Бичкн хун-тііљ іркнчд нґкд болхар
сурљана;
– Яєад чамд ичр кўрні?
Іркнчин хірў:
– Уухла.
Ю-у! Нань ўг іркнчіс єарєљ чадљахш.
Алмацсн, ўўмсн біідлтієір тііљ єарад
йовв. – Э, э! Мана икчўд басл акад-акад
улс!
13-ч бґлг
Дґрвдгч єарагин эзн – керг-ўўл мед-
дг кергч. Ўўлін бірљісн кўн, тііљиг орљ
ирсинь чигн медсн уга, толєаєан ґн-
ділєсн чигн уга.
Бичкн хун-тііљ мендлљіні:
– Мендвт? Тана тімктн унтрљ оч.
Кергч тоолад сууна:
– Єурвн, хойр – тавн. Тавн, долан –
арвн хойр. Арвн хойр, єурвн – арвн тавн.
БИЧКН ХУН-ТІІЉ
Менд. Арвн тавн, долан – хґрн хойр.
Хґрн хойр, зурєан – хґрн ніімн. Хуст-
гарн хустыг цол уга. Хґрн зурєан, тавн
– єучн негн. Пуфф! Тиигід, илднь, – тавн
зун нег сай, зурєан зун хґрн хойр мињєн,
долан зун єучн негн.
– Тавн зун сай – юмб?
– А? Чи энд біієівч? Тавн зун сай …
Юуєинь мартчкув … Нанд кґдлмш дала!
Би болєамљта кўмб! Шальшлєнд (бол-
товня) цаган ўрідгов! Хойр, тавн – до-
лан …
Бичкн хун-тііљиг ямаран кўўєинь
меддвт. Дікн сурљана:
– Тавн зун сай юуна?
Кергч толєаєан ґнділєід:
– Тівн дґрвн љилд эн єарагт біінів,
– єурвн юмн нанд харшлла. Негдвір,
хґрн хойр љил хооран иигірін хґн са-
рин цокц хорха (майский жук) нисљ
ирлі. Ик гидг шууга єарєад, – немўрин
дґрвн эндў келів. Хойрдвар, арвн негн
љил хооран нурєм ґвдлі. Суудг кўўні
гем. Хара йовдг цол уга. Би болєамљта
кўмбв. Єурвдвар болхла … эн! Тиигід,
тавн зун сай …
– Юуна сай?
Кергч тііљиг хірўєін авлго бііш-
гоєинь медчкв:
– Тавн зун сай аєар єатц ўзгдсн юмн.
– Батхний?
– Уга! Тиим, бичкн, гилв-далв гисн.
– Зґгий (пчела)?
– Уга-ла! Бичкн, алтн болсн, залху
кўн хіліхлірн кўслін сандг. Би болхла
болєамљта кўмбв. Кўслін санх нанд цол
уга.
– А, одд?
– Э, э. Одд.
– Тавн зун сай одн? Тиим олн оддар
ю кедвч?
– Тавн зун негн сай, зурєан зун хґрн
хойр мињєн, долан зун єучн негн. Би
болєамљта кўмбв, тооєан меддўв.
– Эн оддар ю кедвч?
– Ю кедўв?
– Э.
– Юм кедгов. Эзлдўв.
– Одд эзлдвч?
– Э.
– Би нег од эзлсн хааг ўзчклів …
– Хаадуд юм эзлхш. Хаадуд єардна.
Терчн ідл биш.
– Эзлсн оддар ю кехвч?
– Байн болхин тґлі.
– Юуна тґлі байн болхар седљінч?
– Шиніс секгдсн одд хулдљ авхар.
Бичкн хун-тііљ дотран санљана:
энўні ухан одак іркнчин уханас хол биш.
Цааранднь сурљана:
– Оддан яєљ эзлхмб?
– Кені одд? – Кергч бурмтхаєар
15 июля 2021 года, четверг
Антуан Де Сент-Экзюпери
сурљана.
– Медљіхшв. Кўўні.
– Тиигхлі, мини. Тўрўн ухалсн кўнь
– бив.
– Тўрўлід ухалсн болљану?
– Э, боллго! Ўлгўрнь, эзн уга очр
чолу (алмаз) олљ аввич, – чини. Эзн уга
арл олљ аввич, – чини. Толєадчнь шин
ухан орна, цаасинь авнач, – чини. Би
одыг эзлдв, яєад гихлі, намас тўрўлљ нег
чигн кўўні уханд тер ухан орсн уга билі.
– Тернь ўнн. Тер оддар ю кедвч?
Заллт кедўв. Тоолад, дікн тоолдув.
Энтн кўнд кґдлмш. Би болєамљта кўмбв.
Бичкн хун-тііљд терўні келсн ўг бає
болљ медгдв. Дікід дееріснь сурљана:
– Ўлгўрнь, нанд торєн альчур бііні.
Альчуран кўзўндін бооєад йовхув. Нанд
цецг бііні. Терўг би таслад ўнркід, йо-
вад одхув. Чи болхла, оддан бийлієін
авч чадшгоч!
– Уга, болв, оддан шањєа банкд тівх
зґв бііні.
– Яєљ?
– Иигід: біісн оддан цааснд бичід,
цаасан яршгт тівід оньслхв.
– Болув?
– Болва.
Бичкн хун-тііљ ухалљана:
– Наадта юмбв! Шўлглін гиљ келљ
болхмн. Болєамљта чигн биш.
Болєамљта, эс болєамљтаєинь тііљ
бийнь ухална, икчўдіс талдан.
– Нанд цецг бііні, – бичкн хун-тііљ
келљіні, – ґрўн болєн услдув. Нанд
єурвн єалт уул бііні, долан хонгт нег
цеврлдўв. Єурвлаєинь. Унтрсинь бас.
Юн болвчн харєхмн болљана. Цецг
олзта, єалт уул олзта, – эдниг би олзлља-
нав. Чамд болхла, одд олзлсн тус уга …
Кергч аман секід, ўг келн гиљієід
біів.
Бичкн хун-тііљ хаалєдан орн йовљ:
– Икчўд – аальта улс.
14-ч бґлг
Тавдгч бичкн єарагт біірн уга бііљ.
Цугтаєаснь бичкн болчкад, деернь баг-
тасн – панрта Панрч. Бичкн хун-тііљ
ухална: тењгрт геедрсн, ўчўкн, гер уга,
кўн уга єарагт, панрч панртаєан яєад
кергті болсмб? Болв бас ухална: эн кўн
толєа уга болвза? Хан, бийркг, іркнч,
кергч, – эдніс єіргті гиљ келљ болшго,
кґдлмштнь ухан бііні. Панран шатахла,
– одд шатасн мет, эс гиљ цецгиг. Панран
унтрахла, – одд цецг хойр унтсн болна.
Сііхн кґдлмш. Кергті кґдлмш, юнгад
гихлі – сііхн. Тиигід, бичкн хун-тііљ,
7
ўчўкн єарагин ґґр зогсад, панрчла мен-
длљіні.
– Менд? – мана кўн мендинь сурљана.
– Панран яєад унтраввч?
– Тиим бооцан бііні. – Сін зўўд бірљ
хонтн!
Панран унтрачкв.
– Юн бооцан би?
– Панр унтрах бооцан. Сін зўўд бірљ
хонвта?
Панран дікід шатачкв.
– Панран яєад шатачквч?
– Тиим бооцан, – дікід келљіні.
Бичкн хун-тііљ алмацад, ўнін
келљіні:
– Нанд нег юмн медгдљіхш.
– Медх юмн уга, – панрч келљіні. –
Бооцан гисн бооцан. Сін зўўд бірљ хон-
вта?
Панран унтрачкв. Дґрвлљн эріті
улан альчурарн мањнаннь кґлс арччкад:
– Кґдлмшм кўнд. Ґмннь учр-утхта
билі. Би асхнднь унтраєад, ґрўнднь ша-
тадг билів. Ґдртнь амрдг билів, сґґднь
унтдг билів …
– Терўні хґґннь бооца оњдарв?
– Бооцан оњдарсн уга, – панрч
ціілєљіні. – Тиим зовлњ! Мини єарагм
љил ирвіс шулуєар эргљіні. Бооца
болхла хуучарн біієі.
Бичкн хун-тііљ:
– Ода болхла яєљ біініч?
– Тиигід. Єараг нег эргхлірн минут
давна. Амрдг цол уга. Нег минутын дотр
би шатаєад, дікід унтрадув.
– Ю-у, инідн кўрчіні. Чини ґдрин ге-
гін нег минутд болдг чигн!
– Иніх юмн уга! Би чамла бўкл сар-
дан кўўндљінів.
– Бўкл сардан?
– Э. Єучн минут. Єучн ґдр. Сін зўўд
бірљ хонтн!
Панрч дікід панран шатачкв.
Бичкн хун-тііљ аљглад хілієід біів.
Эн кўн улм-улм таасгдљана. Сандлан ґр-
гід тівдг йовдл сананднь орв. Ўгін бірдг
кўўнд тііљ нґкд болхар седв.
– Намаг соњсич. Би нег эв-арє меднів:
амрх кергті болхла, – амр …
Панрч:
– Би кезі болвчн амрхдан дуртав.
Ўг бірдг болвчн залху болад чигн
бііх.
Тііљ панрчт ціілєљіні:
– Чини орчлњ бичкн. Єурвн ишкм
єазр. Нар бийдін тусхахар бііхлі, йов
– гегіті ґдр біієід бііх. Амрх дурн
кўрхлі, – амр … Ґдр чилшго.
Панрч буруєан келљіні:
– О, энўнісчн дала олз уга. Би унхдан
дуртав.
Тііљ:
– Тиигхлі, чини керг љањєрта.
– Љањєрта. Сін зўўд бірљ хонвт?
Панрч панран утрачкв.
«Эн кўўніс, – бичкн хун-тііљ хаалє-
дан орн йовљ, – хан, бийркг, іркнч болн
кергч љигшх билі. Тоолхла, єанцхн пан-
рчар улс наад біршго. Яєад гихлі єан-
цхн панрч бийиннь тускар санлго бііні.
Бичкн хун-тііљ зовад:
– Эднлі би ўўрлх билів. Болв орчлњ-
гнь дегд бичкн. Хойр кўн багтшго.
Эн єарагт дуран ґгх бас нег учр билі:
энд біісн хґрн дґрвн часин дотр мињєн
дґрвн зун дґчн нарна суулєвриг ўзх
билів!
Орчулснь УВШАН Альчан Иван
(Эклцнь 78-ч; 82-ч; 86-ч тойгудт.
Цааранднь барлгдхмн)
Хальмг үнн
ТҮҮК-ТУУЛЬ
15-ч бґлг
Зурєадгч єараг арв дікљ ґмнк
єарагас ик. Терўні деер зузан дегтр
бичдг ґвгн бііљ.
Бичкн хун-тііљиг ўзсн ґвгн хіі-
крљіні.
– Хілітн! Зуульч кўн аашна!
Тііљ сандл деер сууєад, імсхлін
тогтнулљана.
Ґвгн:
– Альдасвч?
Бичкн хун-тііљ хірўєін ґњгрўлід:
– Эн ик дегтр юн дегтрв? Энд та
ю кељінт?
Ґвгн:
– Би – географ.
– Географ гисн кемб?
– Энчн номт. Номт – тењгс, єол,
балєсн, уул болн элсті кґді альд біі-
хинь цугтаєинь медні.
– Ямаран соньн! – Бичкн хун-тііљ
ґврљіні. – Йоста ўўл!
Тііљ єарагиг нўдірн эргўлід
хіліљіні. Иим алдр єараг тер ўзід
уга билі.
Келљіні:
– Тана єараг івр сііхн. Танад
дала бііни?
– Терўгичн би медхшв, – геогра-
фин эрдмтінь хірў ґгв.
– Я-а … – Тііљ уданар татад. –
Уул бііни?
– Медљіхшв, – ґвгн давтљана.
– Балєсн, єолмуд, элсті кґді?
Ґвгні хірў негн:
– Энўгичн бас медхшв.
– Акад юмб! Та географ эс?
– Тернь тиим, – ґвгн ціілєљіні. –
Зуульч кўн бишв. Би – географ. Нанд
зуульч улс бас хіігдні. Балєсна, єо-
лын, уулын, тењгсин, далан болн
кґдін тойгинь бичљ авдгнь – зуульч
кўн. Географ болхла, чинрті кўн,
йирин йовєар йовшго. Эвріннь хо-
раєасн єардго. Зуульч улсиг тосад,
келсн келврмўдинь бичљ авад суу-
на. Соньн келвр харєхла, келљ ґгсн
кўўні тускар хііврин цаас бичні, –
итклті зуульчв, иткл уга зуульчлви?
– Юнгад?
– Зуульч худл келхлі, – ик сурєу-
лин дегтрт эндў орхмн болљана. Ірк
уухла, бас зовлњ.
– Яєад?
– Яєад гихлі, іркнчин нўдн сольр.
Нег уул бичхин ормд, хойр уул гиєід
бичні.
– Тиим кўўг би меддг билів … –
Тііљ дотран ухалв. – Тер кўўніс му
зуульч єарх билі.
Ґвгн зґвшірљіні:
– Тиим болад чигн бііх. Тиигід,
зуульч гем уга кўн болхла, келсн
ўгинь хіліні.
– Яєљ хіліні, йовад хілінў?
– Уга … Йовљ хіліхд кўнд. Зууль-
час ціілєвр сурна. Ўлгўрнь, ик уул
БИЧКН ХУН-ТІІЉ
сексн болхла, ик чолу авч ирх зґвті.
Географ седклин зовлњган дахад:
– Чи бийчнь зуульч біініч! Чи
холас ирсн біініч! Эвріннь єарагин
тускар келід ґг!
Ґвгн ик дегтрін секід, харнда
ўзўлљіні. Зуульчин келсн ўгиг
тўрўлід харндаєар бичід, дікід чик
болхла, чикір бичх.
– Соњсчанав, – ґвгн бичхір белн.
Бичкн хун-тііљ арєулхн:
– Мини єарагд соньн юмн уга.
Цугнь бичкн. Єурвн єалт уул бііні.
Хойрнь шатљана, негнь унтрљ одсн.
Болв, кен медхв …
– Э, юн чигн болад бііх, – географ
толєаєарн гекв.
– Дікід болхла, нанд цецг бііні.
Географ:
– Цецгўдиг бидн бичдговидн.
– Яєад? Энтн цугтаєаснь сііхн
юмн бііні!
– Яєад гихлі цецгўд – уга болдг
юмн.
– Уга болна гисн?
– Географин дегтрмўд – ик ўнті
юмн. – Энчн элхш. Уул ормасн кґн-
дрхш. Дала хагсад чилхш. Мадн дег-
тртін бичхлірн хўврдго, алдр юмна
тускар бичнівидн.
Бичкн хун-тііљ кўўндвриг йовулљ
ґгід бііні:
– Унтсн єалт уул шатад чигн бііх.
«Уга болдг юмн» гисн юмб?
– Унтрв, шатв, – маднд керг
уга юмн. Йоста чинрнь – уул. Уул
хўврхш.
– «Уга болдг юмн» гисн юмб?
– Бичкн хун-тііљ хірўhін авл уга
бііхш.
– Юн гисн, – тер юмн уга болх
зґвті.
– Мини цецг уга болх зґвтій?
– Э-э, мел тиим!
Бичкн хун-тііљ цецгін санад суу-
на: «мини сііхлі, мини байр алдр
биш. Делкієіс бийін харсж чадшго.
Харсх юмн – дґрвхн зў. Хайсн кўнь
– би. Кґґрк цецг – єараг деер єан-
царн!»
Хайсн цецгиг «хіімнь» гиєід
хармнсн йовдл – эн. Болв зґргті
йовдлын хірў ирід:
– Нанд альдаран йовх селвг келід
ґгтн, – гив.
Географ селвгін ґгчіні:
– Єазр гидг єарагд од. Терўні нер
алдрднь гем уга.
Тиигід бичкн хун-тііљ єарад
йовв, болв хайсн цецг уханаснь
уданд єарлго біів.
16-ч бґлг
Тиигід бичкн хун-тііљин одсн
доладгч єараг – Єазр. Єазр – йирин
єараг биш. Деернь: зун арвн негн
хан бііні (тедн дотр хар ґњгті бас
йовна), долан мињєн географ, йирн
22 июля 2021 года, четверг
Антуан Де Сент-Экзюпери
мињєн шамдєа-шулун, чадмг бийр-
кг, долан сай, єурвн зун тівн мињєн
іркнч, єурвн зун арвн негн сай кергч
– бўклдін, – хойр тербумд (милли-
ард) шаху ик улс. Єазриг ямаран ал-
дринь ўзўлхлі, хілітн: электрокўчн
секгдід уга, – зурєан тив (конти-
нент) деер дґрвн зун сай, зурєан зун
хойр мињєн, тавн зун арвн негн пан-
рч кґдлљіні. Дееріс хілісн йир сін
єііхўл: панрин гегірлтин йовдл ба-
летын бииті дўњцўлљ болхмн.
Тўрўлід панран шатасн Шин Зе-
ланьдин болн Австралин панрчнр
мґн. Панран шатаєад, орндан орна.
Тедні ардас Китдин панрчнрин че-
ерўд ирні. Бииєін чилієід тедн бас
талвњгин кенчрин ард геедрні. Дікід
Ірісін болн Энткгин панрчнрин че-
ерўд ирні. Дікід – Африк, Европ.
Тедні дару – Ґмнк Америк. Тедні
дару – Ар Америк. Нег чигн эндў
угаєар єарна. Эврі цаглань – талвњ
деер. Эн ўзмљ – мартгдшго ўзмљ!
Зуг нег панрч бііні, – панран Дорд
тўўлд (полюс) шатана. Тер панрчин
дўнь бііні, – панран Ґмн тўўлд ша-
тана. Эн хойр панрчин љирєл гиигн:
кґдлмшін љилд нег кені.
17-ч бґлг
Олмљта ўг келхір седхлірн, худл
чигн орулад оркнач. Панрчнрин
тускар келхлірн, би невчк ўгін хут-
хув. Мана єазр меддго улс оњданар
чигн тоолад бііх. Єазрин улс дегд
дала орм эзлхш. Тер хойр бум ул-
сиг цуглулад, ээм-ээминь харєулад
зогсахла, тер єазрин кемљін – хґрн
дуунад утдан, хґрн дуунад ґргндін
болх. Цуг улс Ик далан нег бичкн
арлд багтх билі. Бґдўн улс болхла,
ю эс кев чигн иткшго. Бидн олн біір
эзлнівидн, – гилдні. Бийін алдр гиљ
санна, – баобаб кевті. Тоолад хіліт-
хі. Тоолхдан дурта. Тадн болхла,
эн арифметикин цаган бичі ўрітн.
Нанд иткљінт, тиим эсий?
Тиигід, єазрт ирсн бичкн хун-
тііљ нег чигн кў ўзсн уга. Алњ бо-
лад біів. Энчн оњдан єарагд ирсн
болвза? – гиєід ухалљатл, элсн деер
сарин герл мет тохшрсн нег юмн
гилвкід одв. Батнь сін гиєід, бичкн
хун-тііљ мендлљіні.
– Менд, гихлі, – кевтсн моєа мен-
дин хірўєинь ґгчіні.
– Би ямаран єарагд тусв?
– Єазр.
– Тер – ли? Єазр деер кўн угай?
– Энчн – элсті кґді. Кґдід кўн
бііхш. Єазр болхла ик.
Бичкн хун-тііљ чолун деер сууєад,
тењгр хілієід, келљіні:
– Одд яєад шатдг болхв, – тііљ
тагчг сууна. – Учрнь, – кўн болєн
кезі болвчн эвріннь одан олх. Хілі,
мини тус деер – мини одн … Зуг,
біісн єазрнь – хол!
7
Моєа келљіні:
– Сііхн єараг. Чи энд, Єазр деер
ю кехвч?
Бичкн хун-тііљ ўнін келљіні:
– Би эвріннь цецглі цўўглдчклів.
Моєа:
– А, тиим гиєич …
Хоюрн тагчг болад біілдні.
– Кўн яєла? – дікн тііљ сурљана.
– Элсті кґдід эжго …
– Кўн дунд бас єанцардг йовдл
харєна.
Бичкн хун-тііљ моєад оньган ґгід
хіліљіні.
– Чи – љигті імтн. Хурєнас зузан
бишч …
– Мини кўчн хаана хурєнас чидл-
ті, – гиєід келід оркв.
Бичкн хун-тііљ инімсклљ
келљіні.
– Тиим кўчті болхий? Чамд кґл
уга … Зуульч чи бишич …
– Орчлњгин керміс хол єазрт би
чамаг кўргљ чадхв.
Ўгін келн, моєа алтн буєу мет
тііљин кґлин шаєаєинь эргўлід авч-
кв.
– Шўдн кўрсін хірў єарсн єазрт-
нь авч ирдв. – Чи болхла цевр, оддас
ирліч …
Бичкн хун-тііљ хірўєін ґгсн уга.
– Би чамд сана зовљанав, – моєа
цааранднь келљіні. – Єазр – чолун
мет хату. Чини болхла, кўчн тату. Чи
цаг ирід, хайчксн єараган санхла, –
би чамд нґкд болхв. Би чамд …
– Сііхн медўв. Болв, чи юњгад
ўгдін тіілврті тууль орулад, келід
біініч?
Моєан ўг:
– Би тіілврті туульсин сурврму-
дыг цугинь таслдв.
Хоюрн тагчкрв.
18-ч бґлг
Элсті кґдіг єатлсн бийнь, бич-
кн хун-тііљ кў ўзсн уга. Зуурнь нег
цецг харєв – бичкхн, ўзмљ уга, єурвн
делвті …
– Менд? – бичкн хун-тііљ мен-
длљіні.
– Менд, – гиєід, цецг мендин
хірўєинь ґгчіні.
Тііљ єольшг дууєарн сурљана:
– Улс яєла?
Цецг нег цувсн темід ўзсін
тодлљана.
– Улс? Э-э … Зурєан, долан кў
ўзсн билів. Олн љил болљана. Альд
хііхинь медљіхшв. Теднчн салькар
ўрўдід йовљ одна. Єазрт уњг уга
болхла, івр эвго.
– Сін бі.
– Сін йов.
Орчулснь УВШАН Альчан Иван
(Эклцнь 78-ч; 82-ч; 86-ч;
94-95-ч тойгудт.
Цааранднь барлгдхмн)
Хальмг үнн
ТҮҮК-ТУУЛЬ
19-ч бґлг
Бичкн хун-тііљ ґндр уул деер
єарчана. Эвріннь єалт уулас оњдан
уул ўзід уга билі. Тедн Тііљд ґвдг-
ці билі. Унтрсн уул деер сандл кевті
суудг билі. Ода ухалљана: «Иим ґндр
уулас цуг єараг, цуг улсиг ўзхв». Уга,
– нірхн, хурц хадд. (Скала).
Терв чигн, бичкн хун-тііљ мен-
длљіні:
– Мендвт?
– «Менд ,.. энд … энд … » – мендин
хірў ґгсн дўўрін. (Эхо).
Бичкн Тііљ сурљана:
– Кемб та?
– «Кемб та … та … та … » – дўўріні
хірў.
Тііљ келв:
– Ўўрлий, би – негн.
Дўўрін:
– «Негн … негн … негн … »
Бичкн тііљ ухалљана: «Ямаран
акад єарагви! Хўўрі болчкад, ўзўрті,
давста. Улсин ухань кўрљіхш. Кўўні
келсиг давтна … Гертм цецгм ўлдлі,
мини сііхлі, мини байр, мел тўрўлід
ўгін эклдмн».
20-ч бґлг
Зґвір уданд бичкн хун-тііљ йовєар
йовв. Элсті кґді єатлад, хад-уул дав-
шад, цаснд булхад, генткн хаалє ўзгд-
ні. Хаалє болхла, улст кўргх зґвті.
Ґмннь – оошк цецгўдір дўўрњ сад.
– Менд? – Тііљ мендлљіні.
– Менд, – оошк цецгўд мендин
хірўєинь ґгчіні.
Хіліхнь, эн цецгўд біідл-зўсірн
бийиннь цецглі ідл.
Тііљ ґврн:
– Кембта?
– Мадн оошк цецгўдвидн.
Тііљ, арєул:
– Тиимий …
Бийін басл хўв угаєан тііљ санв.
«Нанла ідл цецг бўкл орчлњд уга» гиљ
мини Сііхлі келдг билі. Ода болхла
тавн мињєн цецг нег садт урєљана.
«Эдниг ўзсн болхла ўкчінів
гиєід, Сііхлі, икір ханях билі.
Инідті юмн … Би ардаснь гемті
гиєід йовх билів. Намаг басхин
тґлі цецг ўкхісн іішго билі … »
Єанцхн цецгтів гиљ ки санљалав.
Хіліхлі, йирин оошк цецг бііљ.
Нанд ухалхла, нег цецгті, бийдм
ґвдгці єурвн єалт уул, негнь унтрљ
одсн, – йосндан унтрљ одсн болх …
Тиигід би юн тііљ болљахмб? … »
Тііљ ноєан деер кевтід уульљана.
21-ч бґлг
Ода аратын єарч ирх кем.
Арат:
– Менд!
– Менд, – гиєід, тііљ энд-тендін
хіліні – кўн уга.
– Би энд, альмна дор.
Бичкн хун-тііљ сурљана:
БИЧКН ХУН-ТІІЉ
– Кемб чи? Сііхн ўзмљтіч!
Арат келљіні:
– Би аратв.
– Нанла наад, – тііљ сурљана. –
Гейўрљінів …
– Чамла наадљ чадшгов. Би єарт
иљлдід угав.
– А, буруєим тів.
Тііљ невчк ухалљаєад:
– Єарт иљлдні гисн юмби?
– Эн єазра кўн бишвч. Ю хіініч
энд?
– Кў хііљінів. Єарт иљлдні гисн
юмб?
– Кўн буута, ањєучллєнд єарна.
Тернь эвго! Імтн гертін така бірні.
Терўгірн энчн сін. Чи така хііљінч?
Тііљ:
– Уга. Би нііљнрін хіілів. Єарт
иљлдні гисн юмб?
Арат:
– Энчн кезіњк мартгдсн ухалвр.
Бооца бўрдіх.
– Бооца?
– Э-э, – арат зґвшірљіні. – Чи нанд
болхла, – бичкн кґвўнч. Зун мињєні
негн. Чи нанд керг угач. Би чамд керг
угав. Би чамд йирин нег аратв, – зун
мињєн аратас негн. Болв чи нанла бо-
оца бўрдіхлі, бидн хойр нег-негндін
кергті болхвидн. Чамд би нарта дел-
кід єанцхн болљв. Би чамд нарта дел-
кід єанцхн болув …
Бичкн хун-тііљ:
– Ода ирљ медљінів. Нанд нег цецг
бііні … Тер нанла бооца бўрдісн
біідлті …
– Тиим чигн болх, – арат дікід зґв-
шірљіні. – Єазр деер юн чигн юмн
болдг бііљ.
Бичкн хун-тііљ келљіні:
– Эн юмн єазрт болсн уга.
Арат алњ болљана:
– Оњдан єарагд?
– Э.
– Тер єарагд ањєуч біінў?
– Уга.
– О, соньн! Тенд такас біінў?
– Уга.
– О-о … дуту уга юмн, альдвчи? –
Арат саналдад біів.
Терўні тускар арат:
– Мини љирєл соньн биш. Би та-
касин ардас ањєучлхла, – кўн мини
ардас ањєучлна. Такас нег біідл-
ті, – кўн нег біідлті. Тегід љирєлм
мини соньн биш. Болв чи нанла бо-
оца бўрдісн болхла, мини љирєл на-
рар герлтід одх билі. Чини ишкдлчн
олн мињєн ишкдл дундас таньх билів.
Кўўні ишкдл соњсхларн, би гўўєід
бултув. Чини ишкдл намаг кґгљм
мет дуудх, – хорєдсн єазрасн єархв.
Хілі! Теегт болљасн буудяг ўзљінч?
Би ґдмг иддгов. Буудян толєа нанд
керг уга. Цаєан буудята тег нанд юм
келљіхш. Тернь гейўрті! Болв чини
толєан ўсн алтн ґњгті. Чи намаг боо-
цана бўрділєнд дасхад хілі, – ямаран
5 августа 2021 года, четверг 7
Антуан Де Сент-Экзюпери
сііхн болх! Алтн буудя чини тускар
нанд сана орулад бііх билі. Салькнд
шимлдсн буудян толєан ііг би дурлад
чигн бііхв …
Арат тагчград, бичкн хун-тііљиг
уданд хіліљіні. Дікід келљіні:
– Буйн болтха … Намаг бооцана
бўрділєнд дасхнчн!
Бичкн хун-тііљ хірўєін ґгчіні:
– Дасхх билів, болв цол уга. Ўўр-
мўдін олљ авх санатав, юм медх чигн
санан бііні.
Арат келљіні:
– Бооца бўрдісн юмиг медљ болх-
мн. Імтнд болхла, цагнь кезі чигн
кўрхш. Белн юман делгўріс хулдљ
авна. Нііљнриг делгўрт хулдхш, ти-
игід кўўнд нііљнр хатяр. Чамд нііљ
Бичкн хун-тііљ цецгүдиг хіліхір
кергті болхла, нанла бооца бўрді!
йовна.
Бичкн хун-тііљ сурљана:
Тііљ цецгүдт келљіні:
– Энўні тґлі юн кергті?
– Тадн мини цецглі ідл бишит. Кўн
– Тесвр кергті. Альков! Тер ноєан
таднла бооца бўрдісн уга. Тадн кўўн-
деер сууєич. Э-э, тиигід. Би чамаг
лі бооца бўрдісн угат. Таднла ідл
нўдніннь булњгар хілієід біісв, чи
Арат билі. Зун мињєн аратын негн
болхла, тагчг бі. Ўг керг уга. Зірм ўг-
билі. Ода болхла мини нііљ болад, –
мўд кў медлєнд харш болна. Тиигід
делкід негн болв.
суухларн, ґдр болєн ґґрдід сууєад бі.
Оошк цецгүд шуугад, хўв келдід эд
Мањєдуртнь бичкн хун-тііљ ирсн
уга!
єазртан ирні. Ґмірін єарад сууна.
Бичкн хун-тііљ цааранднь келљіні:
– Ирхлірн нег частан ир, яєад гихлі,
– Тадн сііхн болв чигн, – хооснт.
ўлгўрнь, чи дґрвн часла ирхлі, би
Тадна тґлі ўкх дурн кўрхш. Йирин
єурвн часас авн байрта біінів. Мањє-
кўн келх: чини оошк цецг эднлі негн.
дуртан улм байрта болхув. Дґрвн час
Болв мини цецг таднас цуєараһастн
болхла, би ўўмід, зовад бііхв. Цагин
ўнті. Яєад гихлі, эврі цецгін ґрўн
ўнн гидг тер! Оњдан цагла чи ирід
болєн би усар усллав. Яєад гихлі,
бііхлі, мини зўркн орман оллго бііх
эврі цецгін би шил бўркіһір бўрклів.
…
Халхвч хііһід, салькнас немр келів.
– Хуучн авъяс кергті.
Эрвікін кўўк алад, хойр-єурвинь ўл-
– Хуучн авъяс гисн юмби?
ділів – эрвікі єартха гиһід, кґдлм-
– Энчн бас мартгдсн юмн. Авъяс
шинь келів. Санан зовад бііхлінь,
медні: ямаран ґдрмўднь, ямаран час-
бууляд бііхлінь, тагчг бііхлінь чигн
нь. Ўлгўрнь, мини ањєучнр пўрві ґдр
соњсдг билів. Цецг – мини.
хотна кўўкдлі биилні. Нанд болхла,
Ўгін тґгсн, бичкн хун-тііљ хірў
пўрві ґдр – байрта ґдр. Би амрад,
арат тал одв.
єарад йовхларн, – ўсті ўзмин урємл
Тііљ аратд:
кўртл кўрнів! Ањєучнр пўрві ґдрт
– Сін бі …
бииллго, дурлсн ґдрт биилхлі, – нанд
– Сін бі, – арат келљіні. – Мини
амр уга!
нуувч: єанцхн зўркн сііхн ўзні.
Тиигід, бичкн хун-тііљ аратыг
Нўдірн икнь ўзшгоч.
бооцанд бўрдів.
– Чини цецг чамд ўнті, тиигід
Салх ґдрнь ирв. Арат гейўрн:
терўндін сўл ґдрмўдін ґгід бііввч.
– Чамаг санад уульхв.
– Тегід би терўндін сўл ґдрмўдін
– Чини гем, – бичкн хун тііљ келљіні.
ґгід бііљв … – Бичкн хун-тііљ тер ўг-
– Чамаг ґвдкіхв гиљ санандм уга; бооца
мўдін чеељір дасҗ авхар давтад біів.
бўрді гиљ чи эврін сурлач …
– Імтн ўнниг мартчкв, – арат
– Э, чик, – арат зґвшірљіні.
келљіні. – Зуг чи бичі март: бооца
– Болв, чи уульхич!
бўрдісн імтін харсад, чи хірўһинь ґгх
– Э, чик.
зґвтіч. Эврі цецгін харсад хірўһинь
– Уульхла му болхий?
ґгх зґвтіч.
– Уга, – арат бурушаљана. – Нанд
– Цецгін харсад хірўһинь ґгх зґвтів
– сін. Алтн буудян тускар ю келсим
… – бичкн хун тііљ тер ўгмўдін че-
тодлн бі.
ељір дасҗ авхар давтад біів.
Тагчг бііљієід:
– Садт одад, оошк цецгүдиг бас нег
Орчулснь УВШАН Альчан Иван
хілі. Чи медхич – чини цецг делкід єан-
(Эклцнь 78-ч; 82-ч; 86-ч; 94-95-ч;
цхн. Хірў ирхлічн, би чамд нег нуувчан
98-99-ч тойгудт.
келсв. Тернь мини белг болтха.
Цааранднь барлгдхмн)
Хальмг үнн 12 августа 2021 года, четверг 7
ТҮҮК-ТУУЛЬ

БИЧКН ХУН-ТІІЉ
Антуан Де Сент-Экзюпери
22-ч бґлг Би келўв:
– Олхш.
Бичкн хун-тііљ: – Хіісн юман негхн цецгієір олљ
– Менд? болхмн, нег зальгц усар …
Хаалєч: – Э, тиим, – гиљінів.
– Менд. Бичкн хун-тііљ келв:
Бичкн хун-тііљ сурљана: – Болв нўдн ўзшго. Зўркірн хііх
– Ю кељінч? кергті.
Хаалєч:
– Кў йилєљінів. Мињєід улс поездар Усан уувв. Імсхлм гиигрід одв. Элсн
йовулув – нег поезд иигірін, нег поезд ґрўєір імтіхн балын алтн ґњгті болна.
тиигірін. Терўг ўзсн би – байртав. Яєад би гей-
Терзірн гилв-далв гисн шулун поезд ўрх билів? …
давад одв. Хаалєчин бичкн гер чичрід Ґґрм сууљаєад, бичкн хун-тііљ
одв. келљіні:
Бичкн хун-тііљ алњ болад: – Ўгін даах зґвтіч.
– Альдаран адєљ йовхмб? Юуєинь – Ямаран ўг?
Харєна гисиг, ундасна гисиг медід уга. 25-ч бґлг
хііљ йовцхана? – Мини тґлгд шґрг кељ ґгнів, –
Нег нарна толян бііхлі, – амрад бііні – Шулун поездд улс суулдна. Юуєан
– Машич, – тер чигн медхш. гиєід, ўгін ґгліч. Эвріннь цецгін би
…» хііснь медхш, – Бичкн хун-тііљ
Иигірін йовсн поезд, тиигірін хір- харсх зґвтів.
Эн ўгмўдін келсн угав, – дотран са- келљіні. – Тиигід, амрлєан медлго, ии-
гід йовад одв. Би хавтхасн зургуд єарєљанав. Бич-
нув. Болв, бичкн хун-тііљ намаг хіліч- гірін гўўлдні, тиигірін гўўлдні …
Бичкн хун-тііљ сурљана: кн хун-тііљ теднін хілієід, иніљіні:
кід, келљіні: Деернь, саналдад:
– Одак улс хірў йовљану? – Чини баобаб хавстна біідлті …
– Би бас ундасчанав … Йовий, худг – Тернь – ки …
– Уга, энчн оњдан. Энчн зґрўд поезд. Эвріннь баобабарн омг авчалав!
хій … Мана худг Сахарин олн худгла ідл
– Йовсн єазрнь сін боллго, хірў – Аратын хойр чикн болхла, йоста
Би хойр єарарн зањєљанав, – альд биш бііљ. Олн худгуд – элсті нўкн.
йовљ йовну? хойр ґвр! Тиигчкід, ут!
элсті кґдід худг біідв? Болв, хоюрн Мана болхла – йоста худг. Иим худгин
Хаалєч: Дәкн иніљіні.
йоввидн. ґґр хотн бііх зґвті. Хотн уга, – зўўдн
– Мадн эс біісн єазр – сін. – Чини иніднд зґв уга. Би зурач
Зґвір уданд, тагчгар, ірі љивід біідлті гиљ санљанав.
Дікід нег гилв-далв гисн шулун по- бишв. Бичкндін моєаг зурхас биший.
йоввидн. Бўрўл болад, одд єарчана. Бичкн хун-тііљд келљінів:
езд йовад одв. Тііљ намаг эвлљіні:
Ундасад, ухам ўўмід, одд зўўдндм орсн – Акад юмб, – кўн бел кечкч: зањє,
Бичкн хун-тііљ: – Учр уга. Бичкдўд медід бііх.
болна. Бичкн хун-тііљ келсн ўгмўд суулє, деесн …
– Энчн ґмннь йовсн поездыг кўцх
нанд сангдад:
біідлті!
– Чи болхла, ундасна гидг юм мед-
– Кўцхір бііхш, – Хаалєч ціілєљіні.
двч? – Тііљіс сурљанав.
– Эднчн унтад кевтні, эс гиљ эвшієід
Тііљ хірўєін ґглго, йирин келљіні:
сууна. Бичкдўд болхла хамрарн терзин
– Усн зўркнд кергті болна …
шил шахад юм хіліні.
Би медсн угав. Тагчг йовнав. Ки
Бичкн хун-тііљ арєул:
сурад керг уга. Тііљ цуцрљ. Элсн
– Юуєан хіісн бичкдўд медні. Бўкл
деер сууљана. Ґґрнь суувв. Ўг келлго
ґдр наадєа наадад, тернь эњкр болад,
бііљієід:
булалдхла – ууляд …
– Одд сііхн, тедні ґґр нег єарагд
Хаалєч:
цецг бііні, эндіс ўзгдхш …
– Тедні хґв тиим.
Би сарар герлтсн элс хілієід, келўв:
– Э, чик.
23-ч бґлг
– Элсті кґді басл сііхн … – Тііљин
немр ўг.
Бичкн хун-тііљ:
Тернь ўнн. Элсн нанд таасгддг билі.
– Менд?
Ґндр элсн деер суунач. Нег юмн ўзгд-
Хулдач:
хш. Нег юмн соњсгдхш. Кґдін тагчг –
– Менд.
герлтсн мет …
Хулдач шин, ундин хірўлдг товч-эм
– Яєад элсті кґді сііхн болљ медгд-
хулдљана. Нег тиим эм уухла, – долан
ні? Яєад гихлі, элсні дор – киитн бул-
хонгт ус уушгоч.
гуд …
Бичкн хун-тііљ хулдачас сурљана:
Би ґврід біівўв. Юунас авн элсн
– Эднін яєад хулдљанчи?
герлттгинь генткн би медўв. Бичкндін
Хулдач байртаєар:
би хуучн, кезіњк герт біілів, – улс дунд
– Мини эміс цагин ірвлгдні. Тоолдг Шґргинь зурад, тііљд ґгўв. Зўркнд
соњсхвр йовдг билі – тер герт зґґр Бичкн хун-тііљ инієід, дееснісн
улс келні, – долан хонгт тівн єурвн ми- минь харм болад одв.
бііхмб гиєід кўн олсн уга, кўн хіісн бірід, зањєан ґкілєљіні. Салькн угад
нут ірвлх єардг чигн. – Чи юм ухалад, ухалсан нанд
чигн уга билі. Болв зґґрті гер авлхин зеврљісн зањє генткн ду єарчана.
– Тер ірвлє кесн тівн єурвн минутд келљіхшч …
нер зўўлі. Эвріннь зўркндін нуувчан – Соњсчанчи? – Тііљин ўг. – Мадн
ю кехмб? Тагчг.
біілєлі … худгиг серўлвидн, – дуулљана …
– Ю болвчн ке. – Мањдур тана Єазрт тусад, би љил
– Э, – келљінів. – Гер болтха, одд, Тііљиг цуцрх гиєід ііљілів.
Бичкн хун-тііљ дотран: нанд сул болљанав, – тагчг бііљіні. Келљіні: –
кґді – тедні сііхн нуувчинь нўдір Келљінів:
тівн єурвн минут біісн болхла, би Энд, ґґрхнд унлав .... – Улаљана.
хіліљ болшго. – Би эврін ус утхнав, чини чидл кўр-
йирдін булг тал одх билів … Дәкәд седклинм санан зовад бііні.
Бичкн тііљ зґвшірљіні: шго.
Дўўрњ суулєта усиг худгин чолун Сурљанав.
Мини нііљ аратла нег ўгті болсндчн
24-ч бґлг – Долан хонг хооран, маднла
байрлљанав. ирмігд тівљінів. Чикндм зањгин дун
дуулсн, суулєд усна дольган дольгалсн, таньлдсн ґдрт, чи кергті болад энд,
Бичкн хун-тііљ унтв. Єар деерін
Нисклм эвдрід, дола хонв. Хулдачин мињєн дуунад, кўўні біідг гер уга єазрт
авад, би цааранднь йовв. Кўўрг юм терўні дольганд нарна толь наадсн, –
туск келвр соњсад, сўўлиннь нег зальгц йовљмч. Унсн єазртан ирљ йовљмч …
авч йовсн кевті, седклм зовад йовнав. хуљр болад бііні …
усан уучкув. Бичкн хун-тііљ улм улаљана.
Хіліхнь, єазр деер энўніс кўўрг юмн Бичкн хун-тііљ:
– Э-э, – Бичкн хун-тііљд келљінів, Би арєулхн немљінів:
уга гиљ сангдла. Сарин герлд ўзгдсн – Эн уснас тўрўлід балєсн болхнь.
– чини келвр соњса бііљ, нисклін ясад – Љил давсн болљану?
ціівр мањнань, сормснь, салькар на- Нанд ґгич …
угав, усм чилв. Чини келвр ідл булгиг Тііљ улаєад бііні. Нег чигн сурврт
адсн алтн ўснь – ўзл болљ медгдлі. Ик Юуєинь хііљісинь би медўв!
бііхнь яєна, одад, ус ууєад, хґвті кўн хірўһинь ґгсн уга, болв уласн темдг «э»
юминь нўдірн ўзљ болшго … Суулєан ґргід, урлднь кўргід
болх билів. гисн ідлий?
Ірі секіті урлнь инімсклљісинь уулєљанав. Нўдін аняд ууљана. Эн –
– Нанла ўўрлсн арат … – Тґвкнўн уга біінів … – намаг
ўзчкід, би дотран санљанав: унтсн бич- юмнас сііхн ундын, хотын нір. Йирин
– Сііхн иньгм минь, чини арат нанд эклід ўгін келљітл:
кн хун тііљин ўнн чик біілєн – цецгт, усн биш билі. Оддын хаалєас ўўдісн,
керг уга! – Кґдлмшін экл. Нискдін од. Би ча-
оошк цецгин дўрин седклд біідг. Тер зањгин дуунас імлдсн, хойр єаринм
- Яєад? маг энд кўлінів. Мањєдур асхн ирхін
дўрнь дотрасн герлтљіні, шамин герл белг. Зўркні белг. Намаг бичкнд, Тґр-
- Яєад гихлі усн уга болад, чи ўкн бичі март …
мет, унтсн бийнь … Кўўргіс кўўргинь лєні ґдрт (Рождество) гегірлсн белгўд:
гиљініч … Зўркм амрсн уга. Аратыг санад,
ода ирљ медљінів. Єалта шамиг хадєлх шин љилин єацурин хорєн шам, кґгљ-
Нанд ўгмўдин ниицін медгдлго ухалљанав: бийін бооцанд орулад,
кергті: салькна хўрўлєн унтраєад чигн мин зевсгин ут дун, кўўні сііхн инім-
бііні. хґґннь ууляд чигн бііх.
бііх … склєн…
Тііљ цааранднь келљіні:
Тиигід би ухалад йовлав … Ґрўнднь Бичкн хун-тііљ:
– Нанд тиим нііљ біісн болхнь яєна, Орчулснь УВШАН Альчан Иван
худгт кўрв. – Чини єарагд кўн нег садт тавн
– терўні тґлі ўкв чигн харм биш. Арат- (Эклцнь 78-ч, 82-ч, 86-ч, 94-95-ч, 98-
мињєн цецг урєана, болв хіісн юман
ла ўўрлсндін байрта біінів … 99-ч, 107-108-ч тойгудт.
олхш …
«Ямаран ик іімшг бііхнь медљіхш. Цааранднь барлгдхмн)
Хальмг үнн
ТҮҮК-ТУУЛЬ
26-ч бґлг
Худгин ґґр, кезіні эвдрсн чолун
эрс кевтні. Мањєдуртнь, кґдлмшін
кечкід, игірін ирхлім, бичкн хун-
тііљ кґлін унљулсн эрс деер сууна.
Дууєинь соњсчанав:
– Тодлљанчи? – келљіні. – Мана
харєлт энд болсн уга билі …
Ишкмлін чањєаљанав. Эрсин ґґр
дікљ кў ўзсн угав – нўдірн чигн,
чикірн чигн. Болв, бичкн хун-тііљ
кенд болхв, ўгін келід бііні:
– Э, тиим. Элсн деер мини орм ўзхч. Ти-
игхлі, кўлі. Эндр асхн би тиигірін ирхв.
Эрс кўртл хґр єар ишкм ўлдљіні,
болв кў ўзід угав.
Тўрд гиљієід, бичкн хун-тііљ
сурљана:
– Чамд йовсн хорн кўчтій? Удан би
зовхв?
Би зогсув. Зўркм менрід бііні,
болв, нанд ода кўртл юмн медгдљіхш.
Тііљ келљіні:
– Ода йов. Дорагшан єірідхір
біінів.
Дорагшан хіліљінів. Іієід, чичрід
одув! Эрсин захд моєа тохшрад кевт-
ні. Терўні хорн кўўг ґріл минутин
дотр алчкх.
Хавтхасн пистўль уудлн бііљ, моєа
тал гўўљ йовнав, болв, гўўсн гўўлєм
соњсад моєа, элсн деегўр тошад, чолун
заагар орад уга болв. Эрсўр гўўєід
ирўв. Мґр болљ! Тііљиг єарарн хав-
лад авв. Чирінь – цаснас цаєан.
Би хіікрљінів:
– Ода ямаран санан чини толєадчн
орна? Юн учрар моєала кўўндх дур-
нчн кўрв? Алтн альчуринь тіілљінів.
Мањнаєинь усар норєад, ус уулєљанав.
Дікљ юм сурљахшв. Намаг хілін кўзўєим
теврљіні. Зўркніннь цоксн цоклєн – шав-
тсн шовуна зўркн мет цокчана.
Келљіні:
– Нисклін ясад авснчнь би байрта
біінів. Ода – хірхч …
– Альдас медвч?!
Нисклін кев гиљ, нііљдін ода
келхір седљілів.
Хірў ґглго, йиринір келљіні:
– Би бас эндр хірхв.
Дікід, гейўрн:
– Хаалєнь хол … йир кўнд …
Ма хойрин кўўндвр, біісн біідл
акад болчкад, зўўдн болљ медгдні.
Бичкн хун тііљін теврљінів, чањєар
теврљінів, болв, мини сананасм тер
намас єульдрад, хааляд йовљана. Йо-
рал уга улм сорад, гихм, авчана …
Уха ухалад холагшан хіліљіні.
– Чини тґлг нанд ўлдх. Тґлгин
яршг. Шґрг …
Гейўрн, ірі инімсклљіні.
Би уданд кўлівўв. Ухандан орсн
кевті, амрад кииєін авчанав.
– Чи, бичкн кґвўн, іівч …
Іілго яах билі! Болв, тііљ арєулхн
иніљіні:
БИЧКН ХУН-ТІІЉ
– Эндр асхн би энўніс икір ііхв …
Дікід мґсті санан мини зўркм кии-
трўлід, юмн болх гиєід генўлід бііні.
Инідинь дікљ соњсшговидн? Кґвўні
инідн – бульглсн булг.
– Чини инідиг бас нег соњсх билів
… – А, чивч? …
Болв, келљіні:
– Эндр љил болљана. Мини одн,
унсн орм деерм, сііхн чик зогсхмн …
– Ўўрм, эн цугнь, – моєа, однла
харєлт – му зўўдн эсий?
Хірўєін ґгљіхш.
– Ик юмн нўдір ўзгдшго … –
келљіні.
– Э, тиим …
– Цецглє ідл. Хол однд чини цецг
цецгірні, чи сґґєір тењгр хілініч.
Цуг одд цецгірні.
– Э, тиим …
– Уснла ідл. Элсті кґдід чи мини
ундм хірўлліч. Тер уусн усм кґгљм
болљ айслла. Учрнь – зањ деесн хойр.
Тодлљанч? Усн імтіхн билі …
– Э, тиим …
– Сґґдін одд хіліхич. Мини одн
бичкн, одан ўзўлљ чадшгов. Тернь
чигн чик. Чамд болхла – олн одна
негн. Одд хіліхдін дуртач … Цугтан
чини нііљнр болтха. Дікід чамд нег
белг белглнів.
Келчкід иніљіні.
– Ю-у, кґґрк, кґґрк! Иніхлічн –
басл байрлдув!
Энчн – мини белг … Энчн – уснла
ідл …
– Юн учрар?
– Кўн болєнд эврі одн. Зуульч
кўўнд – негн, хаалєинь ўзўлні. Талын
улст – бичкн шам. Номтнрт болхла,
– кўсл кех кґдлмш. Мини керг кесн
кўўнд – алтн. Цуг улст одд – келн уга.
Чини одд болхла, – ончта … – Яма-
ран?
– Сґґєір одд хіліхлі, нег однд би
біінів, иніљінів. Чини чикнд цуг
одд иніљіні гиєід соњсгдх. Чини одд
иніљ чадна!
Келчкід иніљіні.
– Сўўлірн – санамрлєн ирні. На-
маг таньсндан байрлхч. Чи мини
ўўр. Ўўрлієін иніхір седхч. Терзін
секід иніхч. Нііљнр ўзід, иніљіснь
соњсад алњ болх. Теднд келхич: «Э,
э, од ўзхлірн, инідўв!». Тедн чамаг
єірєлљіні гих. Иим чамла хар шог
наачанав …
Дікід иніљіні:
– Оддын ормд дала таљгнур хірсн
болна …
Иніљіні. Дікід невчк, тґвкнід:
– Чи … эн сґ … бичі ир.
– Би чамаг хайшгов.
Оњдан юм сансн болна.
– Медљінч … Моєа … Чамаг моєа
хазхла яахвч? … Моєас хар саната. Кў
хазхларн амрад біідм.
– Би чамаг хайшгов.
19 августа 2021 года, четверг 7
Антуан Де Сент-Экзюпери
Невчк тґвкнід:
– Ўннін келхлі, хойр кўўнд хорнь
кўршго …
Тер сґ яєљ йовсинь медсн угав. Таг-
чгар. Гўўєід кўцхлі, мана кўн шулун,
негір таслгч ишкмірн йовљ йовна.
Єарм авчана. Болв, юмн бийнь
ўўмўлід бііні.
– Намаг дахсн ки. Намаг хіліхд
зовлњта болх. Ўкчіні гиљ санхч, тернь
тиим биш …
Би ўг келљіхшв.
– Мини одн хол, медљінч? … Мини
цогцм дегд кўнд. Авч чадшгов.
Тагчг біінів.
– Келхд, хуучн єазрас єарсн мет.
Гейўрхд юмн уга …
єарагт юн болљадг болхви? Хґн цец-
Тагчг біінів.
гиг идчксн болхий?
Невчк зґргнь баєрад, тііљ:
Дікід келнів: уга, уга! Бичкн хун-
– Саллєн гем уга болх. Би бас одд
тііљ сґґдін цецгиг шил бўркієір бўр-
хіліхв. Цуг одд хуучн худг мет, дуута
кіслдг болх, хґґєін хілідг болх …
зањта … Одн болєн нанд ус ґгх …
Тиигхлі би хґвтів. Цуг одд арєул
Тагчг біінів.
инілдні.
– Соњсч намаг, бидн ямаран шогта!
Хая-хая бийдін келдўв: чи бііљ-
Чамд тавн зун сай таљгнур бііх, нанд
бііљієід зўўлніч … Тиигхлі, юн
болхла тавн зун сай булг …
болвчн болна! Нег асхн шил бўркісн
Генткн тагчг болв, юнгад гихлі –
мартчксн болх, эс гиљ хґн хашаєасн
уульљана.
єарад йовљ одсн болх … Тиигхлі,
– Ормдан ирвидн. Би сўўлин нег
таљгнурмуд уульлдна …
ишкмлін эврін кесўв.
Эн тоот тууляр ціілєдшго, ухаєар
Іімшг орад, элсн деер сууљана.
ухалгдшго юмн. Тадн дотр бичкн хун
Дікід тер келљіні:
тііљд дуран ґгсн улс бііхмн. Делкі
– Медљінч … мини цецг … би
оњданар медгдні. Юн учрар, яєад
терўні љирєлин харсач. Басл ўнн!
гихлі, нерн уга нег єарагт хґн, маднд
Цаєан седклті! Дґрвн ўзўрті зўн
ўзгдід уга хґн, мана медід уга цецгиг
бііхіс биш, нань юмн уга. Делкід
идчкх. Теегўр хілітн. Бийісн суртн:
харсдг кўн уга.
тер цецг імд йовну аль угай? Бичкн
Би бас суувв, яєад гихлі, хойр кґлм
тґлг цецгиг идчксн болхий?
унљ одв.
Юмн оњданар хўврх, – ўзхт …
Тііљ келљіні:
Нег чигн кўн, кезі чигн, эн соњссн
– Ні … болв …
юмиг ямаран ўнтієинь медшго!
Нег агчмд бііљієід, босчана. Не-
Эн делкід туульнь сііхн болчкад,
гхн ишкмін кев. Би болхла, ормасн
гейўрті гисн ормта. Элсті кґдін бичкн
кґндрсн угав.
ўзл би нег халхднь зурув. Тадниг онь-
Єал ціклсн мет кґлиннь ґґр нег
ган ґгід, сіінір хілітхі гиєід, зурлав.
юмн гилв-далв гиєід одв. Кииєін
Энд бичкн хун-тііљ мана єазрт буула.
авлго, ду єарлго, кґндрлго зогсчасн
Буучкад, бііљієід – илв мет хірлі …
кґвўн, арєул унад одв. Чавчксн модн
мет, і угаєар, – элсн цуг іісиг унтрану
эсий? Оньган ґгід хілітн, эн єазриг
таньтн, энтн Африк, элсті кґді. Эн
27-ч бґлг
єазрарн йовхларн, буйн болтха, бичі
… Тер цагасн авн зурєан љил давв
адєтн, эн одна дор тогтнтн! Нег бич-
… Би кўўнд энўні тускар келід угав.
кн, алтн ўсті кґвўн танур ґґрдхлі,
Гертін ирхлім, намаг імд, шав уга ўз-
љињнсн инідірн иніхлі, ґгсн сурвр-
сндін мини ўўрмўд байрта. Гейўрті
мудтн хірў эс ґгхлі, – юн кўўєинь
біісн бийнь, ўўрмўдтін келљінів:
медід орктн! Тиигхлі – танас икір
– Невчк цуцрв …
Бичкн-бичкнір тґвкнід ирўв. сурљанав! – мини єундлм герлті са-
наєар тґвкнўлід орктн. Тер – ирв
Йосндан биш … Болв, медљінів: Бич-
гиєід, бичгір нанд дамљулад орктн.
кн хун-тііљ одндан кўрч, яєад гихлі,
* * *
элсн деер цогцнь олсн угав. Цогцнь
дегд кўнд биш билі.
Сґґєір одд соњсдв. Тавн зун сай
Орчулснь УВШАН Альчан Иван,
таљгнурмуд … Аальта юмн! Бичкн
(Чилгчнь. Эклцнь 78-ч; 82-ч; 86-ч;
хґґні шґрг зурхларн, бўсинь зурхан
94-95-ч; 98-99-ч; 107-108-ч; 111-112-ч
мартљв! Бўс угаєар тііљ шґргін тґлгт
тойгудт)
ґмскљ чадшго. Бийін сурљанав: тер