Історія України 8 клас

Тема: Розділ 3. Національно – визвольна війна українського народу середини ХУІІ ст.
Передумови і причини Національно – визвольної війни. Події 1648-1649 років.
Зборівський договір.
Мета: визначити хронологічні межі національно – визвольної війни під проводом
Б.Хмельницького, пояснити поняття «національно – визвольна війна», «рушійні сили»,
«характер війни», передумови та причини війни , умови Зборівського договору;
розповісти про перебіг І етапу національно – визвольної війни; удосконалити вміння
учнів у складанні хронологічних таблиць, вміння працювати з текстом підручника та
історичними джерелами, робити висновки та узагальнення; сприяти формуванню
хронологічної, просторової, інформаційної, логічної компетентностей та ціннісного
ставлення до суспільства і держави.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Основні поняття та терміни: національно – визвольна війна, рушійні сили війни,
характер війни
Ключові дати: 1648 – 1657 рр. – національно – визвольна війна під проводом
Б.Хмельницького
Обладнання: підручники із історії України для 8 класу, історичні атласи, настінна карта
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів
Фронтальна бесіда
1. В складі яких держав перебували українські землі на середину ХУІІ століття?
2.Про що свідчили козацько – селянські повстання кінця ХУІ та початку ХУІІ століть?
3.Що породила Берестейська унія?
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.
У.Опрацювання теми.
1. Які були передумови і причини війни
А)Робота з хронологією
1648 – 1657 рр. – національно – визвольна війна під проводом Б.Хмельницького
Б)Робота над поняттями «національно – визвольна війна» (підручник сторінка 139).
Національно – визвольна війна українського народу середини ХУІІ століття- це
збройна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького за визволення від
польсько – шляхетського панування
Рушійні сили – козацтво, селянство, міщани, дрібна шляхта та православне духівництво.
Характер війни – антифеодальний національно – визвольний під релігійними лозунгами
В) Передумови війни - робота із схемою у підручнику на сторінці 139
Г)Причини війни - робота з документами сторінка 138 та схемою у підручнику сторінка
139.
Д)Конфлікт Б.Хмельницького із чигиринським підстаростою Данилом Чаплинським.
2.Як розгорталися події війни у 1648 – 1649 рр.
А)Складання хронологічної таблиці «Національно – визвольна війна українського народу
середини ХУІІ ст.»

Період Основні події Підсумки

війни воєнні суспільно - політичні
І період 1.Січень 1648 р. – 1.Початок
1648-1649 Б.Хмельницький оволодів національно –
рр. Січчю. визвольної війни.
2.Січень 1648 р.- 2.Очолив
 Б.Хмельницького національно –
обрано гетьманом В визвольну війну.
Війська Запорозького.
3.1648 р. – універсали 3.Велика кількість
Б.Хмельницького до українців
українського народу. приєдналася до
повсталих.

4.Березень 1648р. – 4.Вирішив складну

договір проблему – брак
Б.Хмельницького із кінноти, а також це
кримським ханом Іслам давало змогу
– Гіреєм ІІІ про воєнно уникнути
– політичний союз. несподіваного
нападу татарських
5.5-6 травня 1648 року – орд під час війни з
битва під Жовтими Польщею.
Водами. 5.Перемога
6.16 травня 1648 року – козацького війська.
битва під Корсунем. 6.Поразка поляків.
7.11-13 вересня 1648 року
– битва під Пилявцями. 7.Перемога
8.27 вересня – 16 жовтня козацького війська.
1648 рр. – облога Львова. 8.Козаки відступили,
9.28 жовтня -14 листопада узявши викуп.
1648 року- облога Замостя. 10.Грудень 1648р. – 9.Перемир’я з
тріумфальний в’їзд Польщею.
Б.Хмельницького до 10.Оприлюднення
Києва. програми побудови
української держави.
11.Червень – серпень 1649
р.- облога Збаража. 11.Облога знята за
12.5 – 6 серпня 1649 р.- викуп.
Зборівська битва. 12.Укладення
Зборівської угоди
Б) Відстеження подій національно – визвольної війни на настінній карті та історичних
атласах сторінка 7.
В) Самостійна робота учнів із підручником сторінка 144 .
Завдання учням: якими були умови Зборівського договору?
УІ.Систематизація та узагальнення
УІІ.Підсумок уроку
Сьогодні на уроці я досягнув…, не досягнув
УІІІ. Домашнє завдання
Параграф 19 опрацювати, дати відповіді на питання 1-8 сторінка 144; виконати
завдання на контурній карті 3 (1648-1649 роки), 4, сторінка 6
Історія України 8 клас
Тема: Українська козацька держава – Військо Запорозьке
Мета: визначити устрій Війська Запорозького – української козацької держави, пояснити
поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина»,
«універсал». «полк», «сотня», охарактеризувати відносини Війська Запорозького із
державами - сусідами; удосконалити вміння учнів у складанні схем, вміння працювати з
текстом підручника та історичними джерелами, історичними атласами та настінною
картою; робити висновки та узагальнення; сприяти формуванню хронологічної,
просторової, інформаційної, логічної, аксіологічної компетентностей та ціннісного
ставлення до суспільства і держави.
Цілі: Учень/учениця:
- знає устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
- розуміє Військо запорозьке як незалежну станову (козацько – гетьманську) військову
державу (що не мала міжнародного юридичного визнання); поняття «Гетьманщина»,
«Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал». «полк».»сотня»;
- уміє показати на карті кордони Української козацької держави, охарактеризувати устрій
війська запорозького – української козацької держави, проаналізувати відносини Війська
Запорозького з державами – сусідами.
Тип уроку: комбінований урок
Основні поняття та терміни: «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман»,
«генеральна старшина», «універсал». «полк», «сотня»,
Обладнання: підручники із історії України для 8 класу, історичні атласи, настінна карта
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1.Методичний прийом «Далі…Далі…Далі…»
1. Назвіть хронологічні рамки національно – визвольної війни українського народу
середини ХУІІ століття.
2.Хто очолив національно – визвольну війну українського народу середини ХУІІ століття?
3.Назвіть рушійні сили війни.
4. Який вона носила характер?
5.Що таке національно – визвольна війна?
6. Поясніть, що було передумовами національно – визвольної війни?
7.Поясніть, що було причинами національно – визвольної війни?
8.Назвіть основні битви 1648т – 1649 рр.та знайдіть їх на карті.
9. Коли і за яких умов було укладено Зборівський договір?
10. Якими були умови Зборівського договору?
11.Як ви вважаєте, чому козакам удалося здобути такі блискучі перемоги? (допомога
татарської кінноти,перехід реєстровиків на сторону козаків, зрада шляхетського
командування, смерть польського короля Владислава ІУ).
12.Що свідчило про те, що Богдан Хмельницький поступово почав усвідомлювати себе
очільником загальнонаціонального руху?
13.Чи міг на вашу думку, Зборівський договір забезпечити сталий мир і чому?
2. Завдання на контурних картах сторінка 6
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.
У.Опрацювання теми.
1. Яким був адміністративно – територіальний устрій козацької держави
А) Бесіда з учнями: назвіть, яку територію охоплювала українська козацька держава за
Зборівським договором (робота із настінною картою та історичними атласами)
Б)Робота над поняттям «адміністративно – територіальний устрій»
Адміністративно – територіальний устрій – це поділ держави на певні частини
(області, провінції, департаменти тощо), відповідно до якого будується і функціонує
система державних і місцевих органів держави.
Адміністративний устрій Війська Запорозького дублював структуру війська :
територіальні одиниці відповідали бойовим підрозділам
В)Робота над схемою (підручник сторінка 146).
Питання для роботи над схемою:
1.Назвіть найнижчу адміністративно – територіальну одиницю.
2.Назвіть інші адміністративно – територіальні одиниці.
3.Назвіть цивільну та військову владу в куренях, сотнях, полках. Г) Розповідь вчителя:
столиця – місто Чигирин. Автономія Запорозької Січі .
2.Хто і як керував Козацькою державою
А) Назва держави – Військо Запорозьке, зумовлено воєнним станом.
Б) Робота із підручником у групах сторінка 147
І група – генеральна військова рада
ІІ група – гетьман
ІІІ група – генеральна старшина
В) Складання схеми «Політичний устрій козацької держави»
Г) Бесіда з учнями:
1.Що таке козацькі клейноди?
2.Які ви знаєте козацькі клейноди?
Державна символіка Війська Запорозького: гетьманська булава, корогва, гетьманський
бунчук, печатка Війська Запорозького із зображенням козака із рушницею на плечі та
шаблею при боці.
Д) Самостійна робота учнів з підручником сторінка 148
Завдання учням: якими були Збройні сили у козаків?
3.Чим характеризувалося соціально – економічне життя населення
А) Слово вчителя: ліквідація великого і середнього феодального землеволодіння,
фільварково – панщинної системи; на зміну прийшло козацько – селянське дрібне
землеволодіння.
Б) Самостійна робота в парах
І пара – козацтво
ІІ пара – селянство
ІІІ пара – середня і дрібна шляхта
ІУ пара – міщанство
У пара – православне духовенство
УІ пара – податки
Складання схеми «Податки у Війську Запорозькому»
Висновок: демократичний характер козацької держави
3.Яку зовнішню політику проводив Богдан Хмельницький
А) Робота з настінною картою
Завдання учням: з якими державами межувало Військо Запорозьке?
Б) Робота з документом «Історик Валерій Степанков про дипломатичну службу козацької
держави» сторінка 150 у підручнику
В) Завдання учням: за розповіддю вчителя записати у зошит із якими державами
дипломатична служба козацької держави підтримувала відносини.
Держави, із якими дипломатична служба козацької держави підтримувала відносини:
Кримське ханство, османська імперія, Московська держава, Трансильванське князівство,
Молдова, Волощина, Швеція, Венеція.
УІ.Систематизація та узагальнення
Завдання учням: спробуйте відтворити будь – яке із питань теми, розглянутих на уроці,
так як ви його запам’ятали, використовуючи терміни та поняття.
УІІ.Підсумок уроку
Сьогодні на уроці я зрозумів, що…
УІІІ. Домашнє завдання
Параграф 20 опрацювати, дати відповіді на питання 1-11 сторінка 151-152; учням із
високим та достатнім рівнем знань виконати домашнє завдання 1 на сторінці 151
письмово.
Історія України 8 клас
Тема: Події 1650 – 1651 рр. Білоцерківський договір. Іван Богун. Битва під Батогом.
Молдавські походи.
Мета: познайомити учнів із основними військовими та суспільно – політичними подіями
національно – визвольної війни у 1650- 1653 років,; удосконалити вміння учнів у
складанні хронологічних таблиць, вміння працювати з текстом підручника та історичними
джерелами, історичними атласами та настінною картою; робити висновки та
узагальнення; сприяти формуванню хронологічної, просторової, інформаційної, логічної,
аксіологічної компетентностей та ціннісного ставлення до суспільства і держави.
Цілі: Учень/учениця:
- знає устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
- розуміє Хмельниччину як національно – визвольну , соціальну та релігійну війну;
- уміє показати на карті кордони Української козацької держави за Білоцерківським
договором, основні напрями походів і місця битв Національно – визвольної війни,
зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, проаналізувати відносини
війська запорозького із державами – сусідами.
Тип уроку: комбінований урок
Обладнання: підручники із історії України для 8 класу, історичні атласи, настінна карта
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1.Методичний прийом «Далі…Далі…Далі…»
1. Як називалась українська козацька держава.
2. Яке місто було столицею Війська Запорозького.
3. Яким був адміністративно – територіальний устрій Війська Запорозького?
4.Яким був політичний устрій Війська Запорозького?
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.
У.Опрацювання теми.
1. Які події відбулися 1650 – 1651 рр. Чим завершилася битва під Батогом. Чому і як
було укладено Кам'янецьку угоду
А) Складання хронологічної таблиці «Національно – визвольна війна українського народу
середини ХУІІ ст.»

Період Основні події Підсумки

війни воєнні суспільно - політичні
ІІ період 1.Серпень – вересень 1650 1.Встановився 1.Українсько-
1650-1653 р. – І Молдавський похід. війстково – політичний татарське військо
рр. союз двох держав, який оволоділо столицею
повинен був скріпитися містом Ясс.
шлюбом Тимоша
Хмельницького і
Розанди.
2.Червень – липень 1651 2.Поразка армії
року - битва під 2.Укладення Б.Хмельницького
Берестечком Білоцерківського
договору
3.Травень 1652 р. – Битва 3.Поразка польських
під Батогом 3.Б.Хмельницький став військ
 вимагати відновлення
Зборівської угоди
4.Липень – серпень 1652
р. – ІІ Молдавський похід 4.Відновлено україно –
молдавський союз,
відбулося весілля
тимоша Хмельницького
і Розанди
5.Квітень – травень 1653
р.- ІІІ Молдавський похід 5.В.Лупулу було
повернуто владу, який
був скинутий внаслідок
6.Серпень – вересень 1653 державного перевороту 6.Поразка козацького
р. – ІУ Молдавський похід війська
6.Формування
антиукраїнського
союзу у складі Валахії,
Трансильванії та Речі
7.Жовтень – грудень 1653 Посполитої. 7.Не принесла
р. – Жванецька облога бажаних результатів
7.Козацька держава жодній із сторін,
розпочала укладення
налагоджувати Кам’янецької угоди
відносини із Московією

Б) Робота з настінною картою та історичними атласами (сторінка 7-8)

В)Самостійна робота учнів із підручником сторінка 160 «Умови Білоцерківського
договору»
УІ.Систематизація та узагальнення
Завдання учням: спробуйте відтворити будь – яке із питань теми, розглянутих на уроці,
так як ви його запам’ятали, використовуючи терміни та поняття.
УІІ.Підсумок уроку
Сьогодні на уроці я зрозумів, що…
УІІІ. Домашнє завдання
Параграф 22 опрацювати, дати відповіді на питання 1-8 сторінка 151-152; виконати
завдання на контурній карті 3, 6 - 7
Історія України 8 клас
Тема: Українсько – московський договір 1654 року. Воєнно – політичні події 1654 – 1655
рр. Віленське перемир’я. Українсько –шведсько – трансільванський союз.
Мета: познайомити учнів із основними військовими та суспільно – політичними подіями
національно – визвольної війни у 1654- 1656 років,; удосконалити вміння учнів у
складанні хронологічних таблиць, вміння працювати з текстом підручника та історичними
джерелами, історичними атласами та настінною картою; робити висновки та
узагальнення; сприяти формуванню хронологічної, просторової, інформаційної, логічної,
аксіологічної компетентностей та ціннісного ставлення до суспільства і держави.
Цілі: Учень/учениця:
- знає: хронологічні межі Національно – визвольної війни;
розуміє: Хмельниччину як національно – визвольну, соціальну та релігійну війну;
уміє: розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно – визвольної
війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська запорозького з іншими державами;
показати на карті основні напрямки походів і місця битв національно – визвольної війни;
розповісти про перебіг Національно – визвольної війни; наслідки укладення українсько –
московського договору 1654 року та українсько – шведсько – трансільванського союзу;
наслідки національно – визвольної війни.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: підручники із історії України для 8 класу, історичні атласи, настінна карта
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1.Методичний прийом «Далі…Далі…Далі…»
1. Як називалась українська козацька держава.
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.
У.Опрацювання теми.
1. Якими були умови українсько – московського договору 1654 року
А) Самостійна робота учнів із підручником сторінка 163
Завдання: що спонукало Б.Хмельницького укласти союз із Московським царством?
Б) Розповідь вчителя – Земський собор 1 жовтня 1653 року
В) Самостійна робота учнів з документами «Російський історик кінця ХІХст. Василь
Ключевський», «Український історик початку ХХ століття Олександра Єфименко» у
підручнику на сторінці 164
Г) Розповідь вчителя про Переяславську раду, використання картини на сторінці 165
«Навіки разом»
Д) Робота з документом на сторінці 164 - 165 «Історик Юрій Мицик про Переяславську
раду»
Е) Самостійна робота учнів з підручником сторінка 165.
Завдання: хто не присягнув на вірність цареві. Як ви думаєте, чому?
Ж) Складання хронологічної таблиці «Національно – визвольна війна українського народу
середини ХУІІ ст.»

Період Основні події Підсумки

війни воєнні суспільно - політичні
ІІІ період 1.8 січня 1654 р.- 1.Ухвалено
1654-1655 відбулася одностайне рішення
рр. переяславська рада. про прийняття
гетьманщиною
московського
 протекторату.
2.Березень 1654 р.- 2. «Березневі статті»
укладено «Березневі надавали Україні
статті». широку автономію
під протекторатом
Московії.
3.Червень – вересень 1654
3.Звільнення значної
р.- похід в Білорусь.
частини Білорусі.
4.Липень 1564 р – 4.Передбачав
укладено «Вічний взаємну допомогу
договір» між Польщею «проти будь – якого
і Кримським ханством. ворога».
5.Осінь 1654 р.- поляки та
татари вдерлися на 5.Польські війська не
Брацлавщину та Поділля. взяли м.Умань.

6.Січень 1655 р. –
жорстокі бої на Київщині 6.Жодна із сторін не
(битва під Охматовим). здобула перемоги,
було зупинено
наступ польсько –
татарського війська
углиб України.
7.Липень – листопад 1655
р. – похід 7.Розгром коронного
Б.Хмельницького на війська.
західноукраїнські землі. 8.листопад 1655р.-
укладення під Озерною 8. Кримське ханство
Б.Хмельницьким знову стало
угоди з Мехмед – союзником
Гіреєм. Б.Хмельницького.
9.Жовтень 1656 р.- 9.Припринення
укладено Віленське військових дій із
перемир’я. Польщею та
загострення україно
1656 – 1657 – московських
рр.- ІУ відносин.
період 10.Жовтень 1656 р.-
10.Трансильванський
угода між Військом
князь обіцяв
Запорозьким і
Б.Хмельницькому
Трансильванією.
допомогти
відвоювати
Галичину, частину
білорусі і визнав за
гетьманом титул
князя.
11.26 листопада 1656 р.
– укладення 11.Формування нової
Раднотського шведсько антипольської
– трансільванського коаліції.
договору.
2.Як розгорталися воєнно – політичні події 1654 – 1655 рр.
А) Робота з настінною картою та історичними атласами (сторінка 8)
Б) Складання хронологічної таблиці «Національно – визвольна війна українського народу
середини ХУІІ ст.»
В)Самостійна робота учнів із підручником сторінка 167
Завдання: коли, хто та де уклав Віленське перемир’я; якими були його наслідки для
України?
3.Чому і як було укладено українсько – шведсько –трансильванський союз.
А) Самостійна робота учнів з підручником в групах сторінка 167 – 168
Завдання:
І група – якими були причини та умови укладення українсько – трансільванської угоди.
ІІ група – чому не вдалося укласти союзу із Швецією.
ІІІ група – якими були умови Раднотського договору та які він мав наслідки для
українських земель.
ІУ група – як Богдан Хмельницький виконував взяті на себе союзницькі зобов’язання.
4.Наслідки національно – визвольної війни
А) Самостійна робота учнів із таблицею на сторінці 169 у підручнику
Б) Представлення роботи учнів
УІ.Систематизація та узагальнення
Завдання учням: спробуйте відтворити будь – яке із питань теми, розглянутих на уроці,
так як ви його запам’ятали, використовуючи терміни та поняття.
УІІ.Підсумок уроку
Сьогодні на уроці я дізнався, зрозумів, що… , навчився…
УІІІ. Домашнє завдання
Параграф 23 опрацювати, дати відповіді на питання 1-6 сторінка 170; учням з високим та
достатнім рівнем знань завдання 7 – 8 сторінка 170

Історія України 8 клас

Тема: Практична робота. Складання порівняльної характеристики особистісних якостей,
політичних позицій, військово – політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана
Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та інших (на вибір учня).
Мета: скласти порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій,
військово – політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми
Вишневецького, Адама Кисіля та інших (на вибір учня) ;
удосконалити вміння працювати з текстом підручника та історичними джерелами,
історичними атласами та настінною картою; робити висновки та узагальнення; сприяти
формуванню хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, аксіологічної
компетентностей та ціннісного ставлення до суспільства і держави.
Цілі: Учень/учениця:
- знає: хронологічні межі Національно – визвольної війни;
розуміє: Хмельниччину як національно – визвольну, соціальну та релігійну війну;
уміє: обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово – політичну
діяльність Б,Хмельницького та його сподвижників, інших учасників подій.
Тип уроку: практична робота
Обладнання: підручники із історії України для 8 класу, історичні атласи, настінна карта,
відеофрагменти «Богдан Хмельницький», «Іван Богун»
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Тестова робота
1. Переяславська рада відбулася:
а) 8 березня 1654 р.; б) 8 січня 1654 р.; в) 8 лютого 1654 р.; г) 8 квітня 1654 р.
2. «Березневі статті» були підписані:
а) в березні 1654 р.; б) в січні 1654 р.; в) в лютому 1654 р.; г) в квітні 1654 р.
3. «Березневі статті» були підписані між:
а) Військом Запорозьким і Річчю Посполитою;
б) Військом Запорозьким і Трансильванією;
в) Військом Запорозьким і Московським царством;
г)Військом Запорозьким і Швецією.
4. За умовами цієї угоди військові дії припинялися між Московією і Річчю Посполитою і
вони зобов’язувалися спільно виступити проти Швеції. Угода називалась
а) «Березневі статті»; б)Віленське перемир’я;
в) Трансильванська угода; г) Раднотський договір.
5.Другий похід Б.Хмельницького на західноукраїнські землі відбувся у
а) 1654 р.; б) 1655 р.; в) 1656 р.; г) 1657 р.
6.Встановіть відповідність
1.Віленське перемир’я. а)жовтень 1656 р.
2.Трансильванський союз. б) серпень 1649 р.
3.Укладення Зборіського договору. в) листопад 1656 р.
4. Раднотський договір. г) жовтень 1656 р.
7.Встановіть відповідність. Визначте,які держави укладали ці угоди.
1.Віленське перемир’я. а)Військо Запорозьке і Річ Посполита
2.Трансильванський союз. б) Військо Запорозьке і Трансильванія
3.Укладення Зборіського договору. в) Швеція і Трансильванія
4. Раднотський договір. г)Московія І Річ Посполита
8.Виберіть три правильні відповіді із семи запропонованих. Українсько –
трансільванський союз передбачав:
1.Договір юридично визнавав утворення незалежної української держави у межах
Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.
2. Князь Юрій ІІ Ракоці обіцяв відвоювати Галичину .
3.За гетьманом визнавався титул князя.
4.Війна коаліційних сил проти Речі Посполитої.
5. Територія Гетьманщини визначалася лише Київським воєводством.
6. Князь Юрій ІІ Ракоці обіцяв відвоювати частину Білорусі.
7.Розподіл земель Речі Посполитої між Швецією, Бранденбургом, Трансильванією,
Україною.
9.Виберіть три правильні відповіді із семи запропонованих. Раднотський договір
передбачав:
1.Договір юридично визнавав утворення незалежної української держави у межах
Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.
2. Князь Юрій ІІ Ракоці обіцяв відвоювати Галичину .
3.За гетьманом визнавався титул князя.
4.Війна коаліційних сил проти Речі Посполитої.
5. Територія Гетьманщини визначалася лише Київським воєводством.
6. Князь Юрій ІІ Ракоці обіцяв відвоювати частину Білорусі.
7.Розподіл земель Речі Посполитої між Швецією, Бранденбургом, Трансильванією,
Україною.
10.Виберіть три правильні відповіді із семи запропонованих. «Березневі статті»
передбачали:
1.Чисельність козацького реєстру складала 60 тисяч осіб.
2. Чисельність козацького реєстру складала 40 тисяч осіб.
3.За гетьманом визнавався титул князя.
4.У Києві розміщувався царський воєвода із залогою.
5. Московія зобов’язувалася обороняти Україну від Речі Посполитої.
6. Князь Юрій ІІ Ракоці обіцяв відвоювати частину Білорусі.
7.Розподіл земель Речі Посполитої між Швецією, Бранденбургом, Трансильванією,
Україною.
11.Виберіть три правильні відповіді із семи запропонованих. Наслідки національно-
визвольної війни середини ХУІІ століття::
1.Зростання міжнародного визнання України.
2. Чисельність козацького реєстру складала 40 тисяч осіб.
3.Утворення козацької республіки – ВійськаЗапорозького.
4.Ліквідація кріпосної залежності.
5. Московія зобов’язувалася обороняти Україну від Речі Посполитої.
6. Князь Юрій ІІ Ракоці обіцяв відвоювати частину Білорусі.
7.Розподіл земель Речі Посполитої між Швецією, Бранденбургом, Трансильванією,
Україною.
12.Виберіть три правильні відповіді із семи запропонованих. Негативні наслідки
національно- визвольної війни середини ХУІІ століття::
1.Зростання міжнародного визнання України.
2.Ліквідація шляхетсько – магнатського стану.
3.Утворення козацької республіки – ВійськаЗапорозького.
4.Погіршення матеріального становища більшості населення.
5. Ліквідація кріпосної залежності.
6. Посилення суперечностей всередині верхівки суспільства.
7.Значні втрати населення.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.

ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.
У.Опрацювання теми.
1. Богдан Хмельницький як політик і особистість
А) Складання плану характеристики Б.Хмельницького
Робота в групах
Завдання учням:
І група - відомі факти про життя і діяльність Б.Хмельницького
ІІ група - що говорять історики та сучасники про діяльність Б.Хмельницького
ІІІ група – якою людиною постає Б.Хмельницький в очах сучасників та нащадків
ІУ група – як сьогодні вшановуємо пам’ять видатного діяча
Б) Примірний план – характеристика
1.Дитинство гетьмана.
2.Освіта.
3. Здобуття війського досвіду.
4.Очільник національно – визвольної війни середини ХУІІ ст.
5.Українська козацька держава – Військо Запорозьке.
6.Дипломат і державний діяч.
3.Іван Богун як політик і особистість
А) Самостійна робота учнів з картками «Іван Богун»
Іва́н Богу́н (пом. 17 лютого 1664) — український військовий і державний
діяч, козацький полководець часу Хмельниччини, полковник подільський,
згодом — кальницький і паволоцький. З початком у 1648 році Визвольної війни українського
народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького і, згідно
з «Реєстром Війська Запорізького 1649 року», значився серед козаків Чигиринського полку, в
його сотні був записаний «кадровий резерв» Хмельницького як прості козаки (зокрема серед
них Михайло Криса, який був серед заручників у поляків у битві під Жовтими водами). Треба
додати, що народна дума згадує про нього як одного із чотирьох керівників повстання, які
перед самим початком війни прибули на Низ (серед них ще Максим Кривоніс, Мартин
Пушкар та Михайло Борохович). Згодом, 1650 року, за добрі організаторські здібності та
військовий талант Богуна призначили кальницьким полковником.
У 1651 році Богун вів бої на Брацлавщині проти загонів М. Калиновського та С.
Лянцкоронського. У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно
проявив свої здібності воєначальника. Залишивши частину свого війська у місті, Богун з
рештою вирушив назустріч польському магнатові Лянцкоронському з добірною шляхетською
кіннотою. Після нетривалої сутички козаки в удаваній паніці почали відступати до укріпленого
по той бік Бугу монастиря, таким чином заманивши в ході бою польську кінноту на Південний
Буг, де крилаті гусари потрапили до завчасно підготованої пастки (козаки перед боєм
прорубали в кризі ополонки, притрусивши їх сіном та прикрили снігом, щоб не було видно).
Сам Лянцкоронський ледве врятувався від такої смерті.
Незабаром надійшов і польський гетьман Калиновський. Він обложив Вінницю та почав штурм.
Проте великого успіху це не принесло. Сучасник (польський шляхтич) з сумом говорив про
повну безпорадність і безсилля шляхетського війська перед козаками Івана Богуна. Відіграв
значну роль у битві під Берестечком влітку 1651 року. З приводу цих боїв сучасник-шляхтич з
сумом писав:
“Неприятель напав з рівною запеклістю… і цей день був для нас нещасним
внаслідок загибелі багатьох знатних людей і добрих вояк”.
Але все змінилося 30 червня, коли військо Ісляма III Ґерая, під тиском польських військ,
панічно вдалося до втечі. Керівництво перейшло до Филона Джалалія. Хмельницький,
разом із писарем Іваном Виговським і чотирма охоронцями, подався за татарами аби
повернути їх назад. Проте зробити цього йому не вдалося й він почав збирати військо до
чергової сутички. Становище козацького війська, котре без татарської кінноти було
вельми вразливе, стало стратегічно невигідне та містило певну небезпеку. Гетьман, за
допомоги гінців, віддав наказ війську відходити на інший плацдарм. Богун, на чолі
кількатисячного загону, здійснив відволікальний атакувальний маневр на розташування
поляків, доки основні козацькі сили полишили табір та вдалися до відступу. У той же час
зо кілька сотень козаків, фактично смертників, лишилися в таборі аби надати з'єднанню
Богуна та основним силам більше часу для відступу. Цього ж 1653 року Богун разом
із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдовське князівство, де
було розгромлено армію Георгіци та його союзників. Після загибелі в Сучаві Тимоша (5
листопада 1653 року), Богун повернувся з військом в Україну.
У битві під Жванцем Богдан Хмельницький оточив військо Яна Казимира, що не полишав
сподівання підкорити українські землі. У цей вирішальний момент кримський хан зрадив
козаків і вступив в договір з польським королем, тим самим врятувавши його. Відносини
між Гетьманщиною і Річчю Посполитою починали регулюватися згідно зі Зборівським
договором 1649 р. За це король дозволив татарам під час повернення до Криму грабувати
та брати у полон українське населення. Богун отримав наказ не допустити цього і
покарати зрадників. Літописець Величко описує, як вінницький полковник на чолі
десятитисячного козацького війська розгромив татар, які розділилися невеликими
загонами для взяття ясиру. Їх втрати становили близько 8 тисяч воїнів, 2 тисячі було взято
у полон.
Наприкінці 1653 року та протягом 1654–1655 років кальницький полковник практично
безперервно вів бойові дії проти коронної армії та татарських загонів на Брацлавщині та
Уманщині. У політичному спектрі української козацької держави Іван Богун досить рішуче
виступив проти укладення Богданом Хмельницьким Білоцерківського договору (28
жовтня 1651), засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького
реєстру. У 1654 році Богун був у числі противників курсу Хмельницького на союз із Москвою.
Він, разом з Іваном Сірком, Петром Дорошенком та іншими, виступав проти
підписання Переяславської угоди, й, не склавши присяги російському цареві, згодом очолив
антимосковську старшинську опозицію.

1662 року кальницький полковник Богун був ув'язнений поляками і відправлений

до Мальборка. Але на початку 1663 року його звільнив Ян II Казимир в обмін на участь у
поході на Лівобережну Україну. Проте згодом Богуна звинуватили у зносинах з московитами і
урядом Івана Брюховецького й розстріляли поблизу Новгород-Сіверського17
лютого 1664 року, за іншою версією — зі звичайної помсти за завдані ним поразки. Похований
під Новгород-Сіверським.

УІІ.Підсумок уроку
Сьогодні на уроці я дізнався… , зрозумів, що… , навчився…
УІІІ. Домашнє завдання
Скласти історичний портрет Б.Хмельницького, параграфи 19 – 20, 22-23 повторити

Історія України 8 клас

Тема: Узагальнення
Мета: узагальнити, систематизувати та перевірити знання, вміння та навички учнів із
розділу 3 «Національно – визвольна війна українського народу середини ХУІІ століття»,
виявити прогалини; сприяти формуванню ключових та предметних компетентностей,
ціннісних ставлень особистості до суспільства і держави.
Тип уроку: урок контролю та корекції
Форма проведення: усний залік
Обладнання: підручники із історії України для 8 класу, історичні атласи, настінна карта
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності.
ІУ.Оголошення теми, завдань уроку.
У.Опрацювання теми.
Запитання для усного заліку
1.Пояснити поняття: «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна
старшина», «універсал», «полк», «сотня».
2.Вкажіть дати названих подій: національно – визвольної війни під проводом
Б.Хмельницького, укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Віленського
перемир’я, Трансильванського союзу, Раднотського договору.
3.Охарактеризуйте устрій Війська Запорозького – української козацької держави.
4.Визначте причини Національно – визвольної війни українського народу та укладення
українсько-московського договору 1654 року.
5.Визначте наслідки Національно – визвольної війни українського народу.
6.Розкажіть про перебіг Національно – визвольної війни: розмістіть в хронологічній
послідовності битви і походи Національно – визвольної війни, рішення про політичні
союзи і угоди з іншими державами.
7.Зіставте умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей».
8.Охарактеризуйте та оцініть державотворчу та військово – політичну діяльність
Б.Хмельницького, І.Богуна.

УІІ.Підсумок уроку
Сьогодні на уроці я досягнув…, не досягнув
УІІІ. Домашнє завдання
Скласти тестові завдання: а) учням із початковим і середнім рівнем знань - 6
тестових завдань закритого типу; б) учням із достатнім рівнем знань – 9 тестових
завдань, із них 6 – закритого типу, а 3 завдання – відкритого типу; в) учням із
високим рівнем знань - 12 тестових завдань, із них 6 – закритого типу, а 6 завдань –
відкритого типу за матеріалом розділу 3 «Національно – визвольна війна
українського народу середини ХУІІ століття»