Professional Documents
Culture Documents
Урок 8 - Дідур
Урок 8 - Дідур
Квантовий світ все більше пронизує наш звичний макросвіт завдяки зусиллям
науковців та інженерів. Science Ukraine, відповідаючи на питання читачів, пропонує
розглянути найбільш визначні явища квантового світу, які так і хочуть перевернути його
догори дриґом.
#AskScienceUkraine Що таке квантова сплутаність? Та ефект спостерігача?
— Helga (@helga_lopatko) 24 квітня 2016 р.
Квантовий світ 2
Ефект спостерігача.
Природа чекає, коли ми на неї “поглянемо”.
Про “ефект спостерігача” стало відомо минуло сторіччя, коли народжувалась
квантова механіка. З того часу фізики та філософи не могли зупинити свою збуджену
уяву. І хоча у 1998 році науковці
остаточно підтвердили існування
цього явища на прикладі з
електронами, у мережі можна знайти
чимало спекуляцій на цю тему.
Класичним експериментом, що
демонструє екстравагантну
поведінку природи стосовно квантів,
є експеримент на пластині з
Ефект спостерігача
Квантовий світ 3
Квантова телепортація
Квантова фізика продовжує бути бурхливим середовищем, звідки чи не щомісяця “вилітають” нові відкриття. Нещодавно
дослідники з Національного інституту стандартів і технології США повідомили про встановлення нового рекорду з відстані
квантової телепортації. За словами дослідників, їм вдалось передати квантову інформацію з фотонами на відстань понад 100 км.
Цей експеримент демонструє можливості квантових явищ, зокрема квантової сплутаності, для миттєвої передачі
інформації. Дослідники NIST використали квантові стани фотонів, щоби встановити їх чітке розташування у часових інтервалах.
У цьому випадку інформація квантового стану, яка кодується “кубітом”, була закодована у свого роду часових позначках. Для
цього вони випустили один фотон, який випадково обирав напрямок руху з поміж двох шляхів: короткого та довгого з довжиною
100 км. Хоча кожен маршрут був випадковим, він позначав стан кожного фотона як “рано” та “пізно”, в залежності від його
реєстрації детектором. Оскільки стан фотонів є повністю випадковим, вони можуть бути в будь-якому з двох часових станів.
Якщо, в результаті одного часу проходження, фотон “у фазі” а суперпозиція квантових станів залишається такою ж, то піки хвиль
будуть синхронізовані й сигнал буде проходити до кінця. Якщо, з іншого боку, вони не збігаються по фазі, то піки будуть
накладатися з мінімумами хвилі, і вони будуть повністю компенсувати одне одного.
Першим кроком в процесі телепортації є створення фотона в суперпозиції всіх можливих станів. Потім його вистрілюють у
кристал-розділювач (поляризатор), де фотон розщеплюється на два заплутаних фотони (у NIST їх назвали “допоміжним” та
“вихідним” фотонами). Другий фотон (випадковим чином кодується з “кінця” або “ранньої” мітки часу) генерується одночасно і
вистрілюється у в розділювач променя у той же час, як прибуває “допоміжний” фотон. Два детектори в цій точці визначають, чи
знаходяться допоміжний та вхідний фотон у одній фазі, чи ні.
Оскільки допоміжний фотон сплутується з вихідним фотоном, коли вихідний фотон досягає кінця свого довгого шляху через
оптичне волокно, він досягає детектора та віддзеркалює стан його сплутаного двійника. Таким чином, суперпозиція сплутані
пари – у фазі / у протифазі може бути визначена, щоби перевірити, що квантові стани залишилися недоторканими, а квантова
інформація була надійно передана.
У двох словах, застосування такого методу кодування у майбутньому стане частиною нового “квантового інтернету”, який
буде складатися з оптичних мереж.
Квантова телепортація
Квантовий світ 4