Всесвіт як результат

Великого вибуху
Якушенко Каріна | Фізика | 10-б клас

Теорія Великого Вибуху – це космологічна модель, яка

описує ранні стадії розвитку Всесвіту. В її основі лежить ідея,
яка до недавнього часу була зовсім очевидною – у нашого
Всесвіту був початок. На початку 20 століття астрономи
виявили, що віддалені від нас галактики розлітаються в різні
сторони. З цього випливає, що наш Всесвіт не статичний, а
розширюється. І якщо з плином часу відбувається розширення,
то колись, у минулому, це розширення мало початись. Саме
момент, з якого почалося розширення Всесвіту, зараз і
називають «Великим вибухом». За сучасними підрахунками,
сталося це 13.8 мільярдів років тому.
Відповідно до загальноприйнятої теорії Великого вибуху,
Всесвіт виник із нескінченно щільної крихітної кулі матерії. Цей
світовий вибух породив перші елементарні частинки, які потім
сформували зорі та галактики. Але нові дослідження в галузі
ранній теоретичної фізики нещодавно відкрили можливе вікно
у дуже Всесвіт.
Великий вибух — фізико-космологічна теорія, згідно з якою
Всесвіт виник із надзвичайно щільного та гарячого стану
приблизно 13,7 мільярда років тому. Вона ґрунтується на
екстраполяції в минуле факту розбігання небесних тіл за
законом Габбла та на моделі Всесвіту, запропонованій
Олександром Фрідманом. Теоретичні положення й імплікації
Екстраполяція астрономічних спостережень у минуле вказує на
те, що Всесвіт розширився з початкового стану, в якому вся
матерія та енергія мали величезну температуру та густину.
Фізики не мають єдиного погляду на те, що саме передувало
початковому станові. Однією з можливих гіпотез є гравітаційна
сингулярність.
Теорію зародження і еволюції Всесвіту, яку сьогодні називають
«теорією великого вибуху», запропонував 1931 року
бельгійський абат і астроном Жорж Леметр. Знаючи про
розбігання галактик, про що свідчили спостереження Едвіна
Хаббла, та незалежно отримавши рівняння Фрідмана, Леметр
припустив, що розбігання галактик можна екстраполювати в
минуле, звівши все до єдиної точки, яку абат називав
«первинним атомом».
Сьогодні існує безліч підтверджень Теорії Великого Вибуху. Ми
спостерігаємо розширення Всесвіту і бачимо, як формувалися
галактики і міжгалактичні структури на різних етапах еволюції
Всесвіту, спостерігаємо передбачене співвідношення гелію і
водню в останніх. Всі вони сходяться з поточними уявленнями
про ранні етапи формування Всесвіту, які і описує ТБВ.

У самій теорії є неточності, які потрібно буде усувати

подальшими більш точними і детальними астрономічними
спостереженнями та розробкою більш досконалих фізичних
моделей. Але та кількість незалежних перехресних даних, які
вже є на руках у сучасній космології, дозволяють нам з
упевненістю говорити про те, що Великий Вибух, що став

СТР. 1
відправною точкою розширення Всесвіту, дійсно стався, і все
навколо нас – це його прямі наслідки.

СТР. 2
СТР. 3