Professional Documents
Culture Documents
Копія для ВАК
Копія для ВАК
адронний
колайдер –шлях
до вивчення будови
Всесвіту
Умовні позначення
ВАК – Великий адронний колайдер;
ЦЕРН – Європейська організація з ядерних
досліджень;
СМ- Стандартна модель.
Бозони Хіггса - частинки, що переносять взаємодію інших
частинок. Притягання чи відштовхування – результат обміну
бозонами. Є елементи слабкої, сильної та електромагнітної
взаємодії. Усі частинки, крім W та Z бозонів не мають інертної маси.
Пітер Хіггс відкрив існування поля, завдяки якому вони знаходять
цю властивість
Актуальність теми
Розвиток ядерної
Внесок українців енергетики
03 Бажання дізнатися про
04 Розвиток ядерної енергетики
неможливий без розуміння
вклад українських фундаментальних аспектів
вчених в проекті ВАК ядерної фізики
“Вивільнення атомної енергії змінило все,
крім нашого мислення... Вирішення цієї
проблеми лежить в серці людства. Якби я
міг це передбачити, я б став
годинникарем..”
— А. Ейнштейн
Історія створення
ВАК
Великий адронний колайдер – найбільший у світі
прискорювач елементарних частинок, створений у
ЦЕРН, поблизу Женеви (Швейцарія). Запуск ВАК
відбувся 10 вересня 2008 року. Офіційно ВАК відкрили
20 листопада 2009 року.
Фінансування та розробку проекту здійснюють
понад10,000 науковців та інженерів, представників
різних університетів і лабораторій з понад 100 країн
світу.
Будова ВАК
Прискорювач пролягає в тунелі
(у формі тора діаметром 27 км)
на глибині до 175 метрів (570
футів) під землею. Як свідчить назва, він
призначений для прискорювання адронів,
зокрема протонів і
важких іонів.
На ВАК було встановлено 6 детекторів,
розміщених у міжсекційних блоках. Два з
них — ATLAS та CMS (Компактний
мюонний соленоїд) — великогабаритні
колайдери, головною ціллю яких є
фіксування елементів. ALICE (Великий
іонний колайдер) та LHCf є набагато
меншими та обмеженими операційно.
Будова ВАК
Компанія BBCдала наступне визначення:
ATLAS — один з двох детекторів з широкою
сферою функціонування з метою нових
відкриттів та відповідей на старі питання.
CMS — детектор з широкою сферою
функціонування, котрий «полює» на
бозони Хіггса і шукає природу
походження темної матерії.
ALICE — вивчатиме «рідинну» форму
існування матерії, відому як кваркглюонна
плазма, короткий проміжок
існування якої виникає відразу ж після
Великого Вибуху.
LHCb — вивчатиме рівну кількість матерії та
антиматерії, яка вивільняється після
Великого вибуху. Намагатиметься дати
відповідь на питання: „Що сталося зі
«зниклою» антиматерією?“
Призначення ВАК
Планувалося, що запуск колайдера дозволить виявити так звані бозони
Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після
Великого вибуху. Спостереження бозона Хіггса може підтвердити прогнози
та «недостатні зв'язки» в стандартній моделі фізики, пояснити, в який
спосіб інші елементарні частинки отримують такі властивості, як маса.
Учасники проекту ВАК розраховують з його допомогою отримати
антиматерію
Результати досліджень
У будівництві ВАК брало участь близько 130 українських вчених. В теперішній час
українські фізики активно працюють у різних колабораціях на ВАК. У ННЦ ХФТІ
створений обчислювальний комплекс, його ресурси використовуються для аналізу
інформації на детекторі CMS.
5 жовтня 2016 року Україна стала асоційованим членом ЦЕРН.