You are on page 1of 7

CERN, ЄВРОПЕЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ З

ЯДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ВЕЛИКИЙ


АДРОННИЙ КОЛАЙДЕР.
ЕКСПЕРИМЕНТИ CERN.
CERN — міжнародний дослідницький центр європейської спільноти, найбільша у світі
лабораторія фізики високих енергій. Ідея заснування CERN належить французькому фізику Луї де
Бройлю. 1949 року на Європейській конференції з культури (Лозанна, Швейцарія) він
запропонував створити міжнародну організацію для здійснення наукових досліджень:
“Наша увага зосереджена на створенні нової міжнародної організації для проведення науково-
дослідницьких робіт, що виходять за межі національних програм. Ця організація могла б узяти на
себе виконання таких завдань, обсяг і суть яких не під силу жодному національному
інститутові… Окрім того, заснування наукового центру буде символом об'єднання
інтелектуальних сил Європи.”
Ідею де Бройля підтримали європейські уряди — зруйнована війною Європа не мала
іншої можливості зберегти фундаментальну науку, розпочати дуже дорогі ядерні
дослідження й особливо дослідження в галузі фізики елементарних частинок
високих енергій. 1952 року Європейську організацію з ядерних досліджень де-факто
створено.
Сьогодні на експериментальному обладнанні CERN працює близько 12 000 дослідників
80 народів із 500 наукових центрів і університетів — це половина всіх фізиків-
дослідників мікросвіту.
Великий адронний колайдер (ВАК)
ВАК — найбільший у світі прискорювач елементарних частинок, збудований саме у CERN, між 1998 і
2008 роками.
Осноні завдання ВАК:

• Вивчення механізму Хіггса

• Вимірювання параметрів Стандартної Моделі

• Вивчення топ-кварків

• Пошук суперсиметрії

• Дослідження кварк-глюонної плазми

• Дослідження важких андронів


Експерименти CERN
1. ATLAS (від англ. A Toroidal LHC ApparatuS) — один з семи детекторів частинок збудований для однойменного
експерименту на ВАК. Експеримент призначений для того, щоб скористатися енергією, яка доступна на LHC, і
спостерігати явища, пов'язані з надважкими частинками, які не можна було досліджувати на раніше збудованих
прискорювачах з нижчою енергією. Це може пролити світло на нові теорії фізики елементарних частинок за
межами Стандартної моделі. ATLAS — це один з двох експериментів на LHC, пов'язаних з відкриттям[3] частинки,
схожої на бозон Хіггса в липні 2012 року.
2. ALICE (англ. A Large Ion Collider Experiment) — один із 6 детекторів у складі Великого адронного колайдера, його
внутрішня трекова система. Призначений для спостережень за зіткненнями ядер свинцю, під час яких може
утворюватися Кварк-глюонна плазма, а також для дослідження зіткнень «протон-протон», з яких можна отримувати
дані для порівняння зі зіткненнями іонів свинцю.
3. CMS (Compact Muon Solenoid) — Компактний мюонний соленоїд — один з детекторів Великого адронного
колайдера, призначений для вирішення широкого спектра задач фізики елементарних частинок.
4. LHCb (від англ. Large Hadron Collider beauty) — один із семи експериментів з фізики частинок на ВАК. Є
експериментом, спеціалізованим на b-фізиці, призначений для вимірювання параметрів порушення CP-симетрії у
взаємодіях b-адронів (адрони, що містять b-кварк). Такі дослідження можуть допомогти пояснити асиметрію
речовини-антиречовини у Всесвіті. Детектор здатний проводити вимірювання перерізів утворення за рахунок
електрослабкої фізики для вперед направлених процесів.
Внесок України
В експериментах на ВАК задіяно понад 40 країн світу.
Зокрема, українські науковці з Харківського Фізико-Технічного Інституту та НТК «Інститут
монокристалів», фізик-теоретик Г. М. Зинов'єв брали участь у частині проекту ВАК — роботах над
системою детектування ALICE (внутрішньою трековою системою). У Науково-дослідному
технологічному інституті приладобудування (Харків) під керівництвом професора В.Борщова
налагодили відповідне виробництво. Фінансування української частини робіт здійснювалося
коштом Українського Науково-Технологічного центру, створеного відповідними департаментами
США, Японії та Канади, а також INTAS [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.], CERN і
НАТО, адже офіційно участь України в CERN на той час ще не було оформлено.
Українські наукові інститути беруть участь в колабораціях CMS, ALICE та LHCb[63].
Використані джерела:
• https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA
%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD
%D0%B8%D0%B9_%
D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B5%D1%80
• https://uk.m.wikipedia.org/wiki/CERN
• https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%
D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0
%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%
D0%B2_CERN
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

You might also like