Великий

адронний
колайдер –шлях
до вивчення будови
Всесвіту
Умовні позначення
ВАК – Великий адронний колайдер;
ЦЕРН – Європейська організація з ядерних
досліджень;
СМ- Стандартна модель. 
Бозони Хіггса - частинки, що переносять взаємодію інших
частинок. Притягання чи відштовхування – результат обміну
бозонами. Є елементи слабкої, сильної та електромагнітної
взаємодії. Усі частинки, крім W та Z бозонів не мають інертної маси.
Пітер Хіггс відкрив існування поля, завдяки якому вони знаходять
цю властивість
Актуальність теми

Розвиток атомної Загадкова

фізики репутація ВАК
01 Стрімкий розвиток
фізики елементарних
02 Наявність в масовій культурі
різних теорій про небезпеку
частинок існування ВАК

Розвиток ядерної
Внесок українців енергетики
03 Бажання дізнатися про
04 Розвиток ядерної енергетики
неможливий без розуміння
вклад українських фундаментальних аспектів
вчених в проекті ВАК ядерної фізики
“Вивільнення атомної енергії змінило все,
крім нашого мислення... Вирішення цієї
проблеми лежить в серці людства. Якби я
міг це передбачити, я б став
годинникарем..”
— А. Ейнштейн
 Історія створення
ВАК 
Великий адронний колайдер – найбільший у світі
прискорювач елементарних частинок, створений у
ЦЕРН, поблизу Женеви (Швейцарія). Запуск ВАК
відбувся 10 вересня 2008 року. Офіційно ВАК відкрили
20 листопада 2009 року.
Фінансування та розробку проекту здійснюють
понад10,000 науковців та інженерів, представників
різних університетів і лабораторій з понад 100 країн
світу.
 Будова ВАК
Прискорювач пролягає в тунелі
(у формі тора діаметром 27 км)
на глибині до 175 метрів (570
футів) під землею. Як свідчить назва, він
призначений для прискорювання адронів,
зокрема протонів і
важких іонів.
На ВАК було встановлено 6 детекторів,
розміщених у міжсекційних блоках. Два з
них — ATLAS та CMS (Компактний
мюонний соленоїд) — великогабаритні
колайдери, головною ціллю яких є
фіксування елементів. ALICE (Великий
іонний колайдер) та LHCf є набагато
меншими та обмеженими операційно.
 Будова ВАК
Компанія BBCдала наступне визначення:
ATLAS — один з двох детекторів з широкою
сферою функціонування з метою нових
відкриттів та відповідей на старі питання.
CMS — детектор з широкою сферою
функціонування, котрий «полює» на
бозони Хіггса і шукає природу
походження темної матерії.
ALICE — вивчатиме «рідинну» форму
існування матерії, відому як кваркглюонна
плазма, короткий проміжок
існування якої виникає відразу ж після
Великого Вибуху.
LHCb — вивчатиме рівну кількість матерії та
антиматерії, яка вивільняється після
Великого вибуху. Намагатиметься дати
відповідь на питання: „Що сталося зі
«зниклою» антиматерією?“
 Призначення ВАК
Планувалося, що запуск колайдера дозволить виявити так звані бозони
Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після
Великого вибуху. Спостереження бозона Хіггса може підтвердити прогнози
та «недостатні зв'язки» в стандартній моделі фізики, пояснити, в який
спосіб інші елементарні частинки отримують такі властивості, як маса.
Учасники проекту ВАК розраховують з його допомогою отримати
антиматерію
 Результати досліджень 

1.  - Відкритий Бозон Хіггса і визначена його маса;

2. - При енергіях до 8 ТеВ вивчені основні статистичні характеристики протонних зіткнень;
3. - Вказано відсутність асиметрії протонів і антипротонів;
4. - Виявлені незвичайні кореляції протонів;
5. - Отримані обмеження на можливі контактні взаємодії кварків. Принцип протон-протонного
зіткнення
6. - Отримані вагомі ознаки виникнення кварк-глюонної плазми в ядерних зіткненнях;
7. - Досліджені події появи адронних струменів;
8. - Підтверджено існування топ-кварка;
9. - Отримані перші дані протон-іонних зіткнень на рекордній енергії;
10. - Оголошено про спостереження частинки X(4140).
 Участь українських вчених в дослідженнях
на ВАК

Для детектора CMS Харківський НТК Інститут монокристалів створив 22 тисячі

тайлів. Ця технологія є унікальною. Інститут монокристалів створював детекторні
елементи й для установки LHCb. Крім того, була вперше застосована унікальна
розробка - металеві фольгові детектори. 
 Участь українських вчених в дослідженнях
на ВАК

У будівництві ВАК брало участь близько 130 українських вчених. В теперішній час
українські фізики активно працюють у різних колабораціях на ВАК. У ННЦ ХФТІ
створений обчислювальний комплекс, його ресурси використовуються для аналізу
інформації на детекторі CMS. 
5 жовтня 2016 року Україна стала асоційованим членом ЦЕРН.

ННЦ ХФТІ ХНУ ім. Каразіна

 Резонанс у суспільстві

1. Волтер Ваґнер, власник ботанічного саду на

Гавайських островах, і Луїс Санчо (Іспанія)
подавали позов до суду, вимагаючи
заборонити запуск Великого адронного
колайдера. На їхню думку, запуск пристрою
небезпечний для людства: колайдер може
породити невелику чорну діру або «дивну
частку», яка перетворить Землю на грудку
«дивної матерії». Дослідники з CERN
спростовували ці гіпотези і називали заяви
Ваґнера і Санчо «нісенітницею».
 Висновки 
1. ВАК є найбільшим на планеті прискорювачем елементарних частинок - довжина його кільця
становить 27 кілометрів. Вперше колайдер був запущений у вересні 2008 року, проте через 9
днів сталася аварія в системі охолодження, через яку робота прискорювача була зупинена
більше ніж на рік. Наразі фізики працюють над поступовим збільшенням потужності
колайдера. Великий адронний колайдер поставив рекорд по світимостіпучків «Висока
світимість пучка - ключова характеристика ВАК, так що це є важливим кроком в роботі
колайдера», - заявив
керівник CERN Рольф Дітер Хойер. Світимість пучка є характеристикою, яка безпосередньо
впливає на кількість зіткнень частинок у прискорювачі, а отже, на кількість отримуваних
фізиками даних.
Дякую за
увагу!