Тестові завдання для екзамену з хірургії для студентів 5-ого курсу медичного

факультету №2

1. Хворий М., віком 73 роки, страждає на атеросклероз аорти та великих артерій.

Скаржиться на біль у правій гомілці. Поступово пальці правої ступні почорніли,
ступня холодна. Шкіра на пальцях та в дистальному відділі ступні суха, зморщена,
темного кольору. Пульсація на підколінній артерії різко ослаблена, а на задній
великогомілковій та тильній артерії ступні відсутня. Яке ускладнення атеросклерозу
виникло у хворого?
A. Волога гангрена правої ступні
B. Тромбоз глибоких вен правої гомілки
C. Облітерація артерій гомілки та суха гангрена ступні
D. Емболія правої підколінної артерії
E. Некротична бешиха правої ступні

2. Хворий К., віком 63 роки, скаржиться на біль у правій пахвинній ділянці, здуття
живота, слабкість, стійкі закрепи протягом семи місяців. Об’єктивно: шкіра бліда,
суха. В правій здухвинній ділянці пальпується утворення 5×7 см, малорухоме,
безболісне. При аускультації живота – посилення кишкових шумів. У загальному
аналізі крові: еритроцити – 2,9×1012/л, гемоглобін – 80 г/л, ШОЕ – 32 мм/год.
Визначається кров у калі. Який найбiльш імовірний діагноз?
A. Поліп сліпої кишки
B. Хвороба Крона
C. Спастичний коліт
D. Рак правої нирки
E. Рак сліпої кишки

3. Чоловік В., 26 років, скаржиться на колючий 6іль при диханні, кашель, задишку.
Об’єктивно: температура тіла – 37,3oC, ЧД – 19 р./хв., ЧСС = частоті пульсу = 92
уд./хв.; АТ – 120/80 мм рт. ст. Дихання везикулярне з обох боків. Зліва над нижньо-
боковими відділами грудної клітки у фазі вдиху та видиху вислуховується шум, який
посилюється при натисканні фонендоскопом та зберігається після кашлю. ЕКГ – без
патологічних змін. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Спонтанний пневмоторакс
B. Гострий сухий плеврит
C. Гострий сухий перикардит
D. Міжреберна невралгія
E. Підшкірна емфізема

4. Хворий Т., віком 30 років, надійшов у приймальне відділення після автомобільної

аварії зі скаргами на задишку, біль у лівому боці. На оглядовій рентгенограмі органів
грудної клітки визначається просторе просвітлення лівого легеневого поля з
відсутністю легеневого малюнка, зміщення органів середостіння вправо. Ліва легеня

1
притиснута до лівого кореня, діафрагма зміщена на одне міжребер’я донизу, синуси
контуруються чітко. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Гемоторакс
B. Пневмоторакс
C. Пневмогемоторакс
D. Забій легені
E. Пошкодження діафрагми

5. Жінка М., 40 років, що страждає на комбіновану мітральну ваду з переважанням

стенозу, скаржиться на задишку, напади ядухи вночі, перебої у роботі серця. У
теперішній час не може виконувати легку домашню роботу. Яка оптимальна тактика
ведення хворої?
A. Проведення мітральної комісуротомії
B. Імплантація штучного клапана
C. Проведення антиаритмічної терапії
D. Лікування серцевої недостатності
Е. Призначення протиревматичної терапії

6. Хворий С., віком 51 рік, скаржиться на відчуття важкості в епігастрії після прийому
їжі, відрижку з тухлим запахом, блювання після переїдання. Довгий час хворіє на
виразку пілоричного відділу шлунка з частими загостреннями. Об’єктивно: маса тіла
знижена, нижня межа шлунка на 4-5 см нижче пупка, шум плескоту натщесерце. Яке
ускладнення виразкової хвороби розвинулось у хворого?
A. Пілоростеноз
В. Перфорація виразки
С. Перивісцерит
D. Пенетрація
Е. Малігнізація виразки

7. У хворого Б., віком 42 роки, діагностована шлунково-кишкова кровотеча, що

підтвердилось позитивною реакцією Грегерсена та зниженням рівня гемоглобіну до
90 г/л та кількості еритроцитів до 2,7×1012/л. Загальний стан хворого задовільний.
Який додатковий метод обстеження треба насамперед виконати?
A. Фіброгастродуоденоскопія
B. Лапароскопія
C. Визначення кислотності шлункового соку
D. Проба Холландера
Е. Рентгеноскопія шлунка з барієвою сумішшю

8. У хворого 47-ми років з декомпенсованим стенозом пілоричного відділу шлунка

виразкового генезу з’явився судомний синдром. Назвіть найбільш імовірне
патогенетичне обґрунтування цього синдрому:
A. Ахлоргідрія
2
B. Гіпохлоремія
C. Гіповолемія
D. Кахексія
Е. Залізодефіцитна анемія

9. Хвора Т., віком 50 років, скаржиться на розпираючий біль у лівій нижній кінцівці,
який посилюється при фізичному навантаженні, припухлість в ділянці гомілки та
ступні. Об’єктивно: ліві гомілка та ступня пастозні, шкіра в нижній частині гомілки
індурована, бронзового відтінку, розширені підшкірні вени, наявна виразка на
внутрішній стороні гомілки з некротичним дном. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Посттромбофлебітний синдром
B. Хронічна артеріальна недостатність
C. Гострий артеріальний тромбоз
D. Тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок
E. Гангрена нижньої кінцівки

10. Хворий Л., віком 27 років, знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу

облітеруючого ендартеріїту. Хворіє впродовж двох років. Ефекту від консервативного
лікування не відмічає. Яке оперативне втручання може бути найбільш ефективним?
A. Периартеріальна симпатектомія
B. Резекція наднирника
C. Поперекова симпатектомія
D. Видалення IV-V поперекових симпатичних вузлів
E. Видалення II-III грудних симпатичних вузлів
11. У хворого Ю., 38-ми років, внаслідок отриманого удару тупим предметом по лівій
половині грудної клітки виявлено перелом Х ребра зліва зі зміщенням відламків,
пристінковий пневмоторакс. Відзначає болі у лівому підребер’ї. Об’єктивно: блідий,
АТ = 80/40 мм рт.ст., пульс – 138 р./хв., слабкого наповнення і напруження. На УЗД
виявлено рідину в лівій половині живота. Діагностовано розрив селезінки. Яку
лікувальну тактику слід обрати?
A. Негайно виконати верхньо-серединну лапаротомію і потім дренувати ліву
плевральну порожнину
B. Зробити негайно лапаротомію і спирт-новокаїнову блокаду Х ребра
C. Зробити лівобічну торакотомію, а потім одразу ж лапаротомію
D. Провести протишокові заходи і після підвищення артеріального тиску зробити
лапаротомію
E. Дренувати ліву плевральну порожнину і зробити лапаротомію

12. У хворого Д., віком 32 роки, раптово з’явився біль у лівій половині грудної клітки,
задуха. Об’єктивно: стан середньої важкості, пульс – 110 р./хв., АТ = 90/60 мм рт. ст.,
дихання зліва не вислуховується. При рентгенографії грудної клітки – колапс лівої
легені на половину. Яке лікування потрібно призначити хворому?
A. Активне дренування плевральної порожнини
3
B. Покій, розсмоктуюча терапія
C. Плевральні пункції
D. Пасивне дренування плевральної порожнини
E. Оперативне лікування

13. Хворий М., віком 50 років, скаржиться на гострий біль у епігастральній ділянці,
часте блювання, різку загальну слабкість. Хворіє впродовж двох діб. Об’єктивно: різка
блідість шкірних покривів, язик сухий. Пульс – 112 р./хв., слабкого наповнення, АТ =
110/70 мм рт. ст. Живіт при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії та
мезогастрії, симптомів подразнення очеревини немає. Перистальтика значно посилена
у мезогастрії зліва. При оглядовій рентгенографії є чаші Клойбера зліва. Про яку
патологію слід думати?
A. Харчове отруєння
B. Гострий панкреатит
C. Проривна виразка 12-палої кишки
D. Гострий холецистит
E. Гостра кишкова непрохідність

14. Жінка Л., 57 років, скаржиться на відчуття стиснення у стравоході, серцебиття,

утруднення дихання при прийомі твердої їжі, деколи з’являється блювання повним
ротом. Вночі відзначається симптом "мокрої подушки". Хворіє близько 6-ти місяців.
Об’єктивно: зріст –168 см, маса тіла – 62 кг, температура тіла – 36,9°C, пульс – 76
уд./хв., АТ – 120/80 мм рт. ст. Рентгенологічно: стравохід значно розширений, у
кардіальній частині - звужений. Яка патологія найбільш імовірно викликала дисфагію
у хворої?
A. Грижа стравохідного отвору діафрагми
B. Ахалазія кардії
C. Рак стравоходу
D. Первинний езофагоспазм
E. Рефлюкс-езофагіт

15. Хворий П., 40 років, був прооперований з приводу флегмони поперекової ділянки.
У нього знову різко підвищилась температура тіла до 38oC, з’явились явища
інтоксикації, зросла кількість лейкоцитів у крові. В рані, яка майже очистилась від
некротичних тканин і заповнилася грануляціями, з’явились гнилісні виділення,
грануляції стали блідими. Яке ускладнення виникло у даного хворого ?
A. Сепсис
B. Гнилісна флегмона
C. Бешихове запалення
D. Алергічна реакція
E. Еризипелоїд

4
16. Хворому Ч., 77 років, із поширеним післяін’єкційним абсцесом правої сідниці
лікар-хірург провів спочатку пункцію, а потім оперативне розкриття абсцесу з
випорожненням гнійного вмісту та налагодженням постійного промивання
порожнини розчинами антисептиків, введенням протеолітичних ферментів.
Призначив антибіотики широкого спектру дії та імунокоригуючу терапію. Яка із
виконаних та призначених дій хірурга є провідним компонентом профілактики
сепсису?
A. Призначення медикаментозної імунокорекції
B. Призначення антибіотикотерапії
C. Пункція абсцесу
D. Хірургічне розкриття абсцесу
E. Місцеве застосування протеолітичних ферментів

17. Чоловік Г., 40 років, доставлений каретою швидкої медичної допомоги після
дорожньо-транспортної пригоди зі скаргами на виражену задишку, біль в правій
половині грудної клітки та грудини, кашель з невеликою кількістю яскравої пінистої
крові. Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, ціаноз обличчя, виражена підшкірна
емфізема грудної стінки, шиї та обличчя, пульс ритмічний, 110 уд./хв., АТ – 90/60 мм
рт. ст. При аускультації легенів справа дихання різко послаблене на всьому протязі,
зліва – везикулярне. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Правобічний тотальний гемоторакс
B. Травматичний пневмоніт
C. Правобічний пневмоторакс
D. Розрив правого головного бронха
E. Розрив діафрагми

18. Хворому Д., віком 54 роки, з виразковою кровотечею, група крові 0 (I), Rh-
негативний, перелито 200 мл еритроцитарної маси. Через декілька годин після
гемотрансфузії у хворого виникли наступні симптоми: послаблення пульсу, зниження
артеріального тиску до 80/50 мм рт.ст., блідість шкіри обличчя, запаморочення,
головний біль, болі в усьому тілі, особливо в поперековій ділянці. Рік тому хворому
вже проводилася гемотрансфузія із приводу кровотечі. Про яке ускладнення йдеться?
A. Несумісність крові за груповими факторами
B. Недоброякісність донорської крові
C. Анафілактичний шок
D. Цитратна інтоксикація
E. Несумісність крові за резус-фактором

19. На першу добу після операції з приводу дифузного токсичного зобу у хворої Д., 48
років, з’явилися скарги на утруднення дихання, холодний піт, загальну слабість.
Об’єктивно: шкіра бліда, температура тіла 38,5C, ЧД – 25 р./хв., пульс – 110 уд./хв.,
АТ = 90/60 мм рт. ст. Яке ускладнення раннього післяопераційного періоду
розвинулося у хворої ?
A. Тиреотоксичний криз
5
B. Гіпотиреоїдний криз
C. Післяопераційна тетанія
D. Гострий тиреоїдит
E. Стиснення трахеї гематомою

20. Через 2 тижні після пологів у породіллі М., 23 років, з’явилися болі в молочній
залозі, що наростали впродовж 3-х днів. Об’єктивно: температура тіла 39oC, дрощі,
слабість, гіперемія шкіри, збільшення, болючість та деформація молочної залози. При
пальпації інфільтрату визначається ділянка розм’якшення та флюктуації. Який
найбільш імовірний діагноз?
A. Серозний мастит
B. Мастопатія
C. Лактостаз
D. Флегмонозний мастит
E. Інфільтративно-гнійний мастит

21. До хірурга звернувся чоловік Л., 60 років, з колотою раною правої ступні. Дві
години тому наступив на дошку з цвяхом. В карті амбулаторного хворого зазначено,
що він 3 роки тому отримав повний курс щеплення проти правцю. Як проводиться в
даному випадку екстрена профілактика правцю?
А. Ввести 1,0 мл правцевого анатоксину
В. Ввести 3000 МО протиправцевої сироватки
С. Ввести 0,5 мл правцевого анатоксину
D. Ввести 1 мл анатоксину та 3000 МО сироватки
E. Не проводиться

22. При визначенні груп крові виявилась позитивною реакція ізогемаглютинації із

стандартними сироватками А (II) і B (III) груп і негативною – із 0 (I) і AB (IV) груп.
Про що свідчить даний результат?
А. Третя група крові
В. Друга група крові
С. Четверта група крові
D. Непридатність стандартних сироваток
Е. Перша група крові

23. До травмпункту звернувся фермер Я., 54 років, , який під час роботи в полі
поранив праву ступню. Коли був щепленим, не пам’ятає, в армії не служив. При
огляді правої ступні виявлено забруднену рану довжиною 5-6 см з нерівними краями.
Яка подальша тактика лікаря?
A. Призначити антибіотик
B. Тільки хірургічна обробка рани
C. Ввести правцевий анатоксин
D. Ввести протиправцеву сироватку
E. Ввести правцевий анатоксин і протиправцеву сироватку

6
24. Хворого Л., 54 років, переведено до обласної клініки через 12 діб від початку
захворювання на гострий панкреатит. Об’єктивно: стан важкий, температура тіла –
39,2°C; пульс – 112 уд./хв. Живіт здутий. В епігастрії пальпується різко болючий
інфільтрат проекційно до локалізації підшлункової залози. В черевній порожнині –
вільна рідина. Набряк поперекової ділянки зліва. У ЗАК: лейкоцитоз – 18,6×109/л. Яка
тактика лікування хворого?
A. Оперативне лікування
B. Продовження консервативного лікування
C. Перитонеальний діаліз
D. Збільшення дози антиферментних препаратів
E. Масивна антибактеріальна терапія

25. Хворий Ю., 26 років, скаржиться на болі у правій кисті протягом 4-х днів. Болі
з’явилися у місці мозолів на долонній поверхні у основи ІІ і ІІІ пальців. У подальшому
почав наростати набряк і припухлість тилу кисті. II і III пальці напівзігнуті у
міжфалангових суглобах, кисть має вид "граблів". Який найбільш імовірний діагноз?
A. Флегмона другого міжфалангового простору правої кисті
B. Аденофлегмона правої кисті
C. Підмозольний абсцес правої кисті
D. U-подібна флегмона правої кисті
E. Тендовагініт

26.Хворий Д., 37 років, доставлений до лікарні у непритомному стані. Отримав

закриту травму в ділянку живота. Підозрюється внутрішньочеревна кровотеча,
пошкодження внутрішніх органів. Готуються до термінового оперативного втручання.
Лікар визначив за допомогою стандартних сироваток групу крові та отримав такий
результат: 0 (І) – відсутність аглютинації, А (II) – відсутність аглютинації, В (III) –
відсутність аглютинації. Яка група крові у потерпілого?
A. А(ІІ)
В. АВ (IV)
С. В(III)
D. 0 (I)
E. Непридатність стандартних сироваток

27. В поліклініку звернувся хворий В., 38 років, з карбункулом верхньої губи.

Температура тіла 39°С. Виражений набряк верхньої губи, повік. Як повинен вчинити
хірург з цим хворим?
А. Амбулаторно призначити курс антибіотикотерапії
В. Госпіталізувати до хірургічного відділення
С. Рокрити карбункул і призначити антибіотики
D. Розкрити карбункул, лікувати амбулаторно
Е. Призначити фізіотерапевтичні процедури і зігріваючі компреси

7
28. У хворого Д., 64 років, на цукровий діабет з правобічною нижньочастковою
пневмонією на 7-му добу підвищилася температура до 39,6°C з остудою, посилилася
задишка. Об’єктивно: ЧД – 26 р./хв., ЧСС – 100 р./хв., АТ = 100/60 мм рт. ст. Нижче
кута правої лопатки перкуторно тупий звук, дихання не вислуховується.
Рентгенографія ОГК: справа від 6 ребра донизу – інтенсивне затемнення легеневої
тканини, синус не диференціюється. Яке ускладнення розвинулося у хворого?
A. Ателектаз нижньої частки правої легені
B. Емпієма плеври
C. Гідроторакс
D. Пневмоторакс
E. Тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії

29. Хвора Ф., віком 63 роки, висловлює скарги на болі в ділянці серця, задишку. З
анамнезу відомо, що 2 місяці назад вона перенесла гострий інфаркт міокарда. Під час
огляду грудної клітки відзначається наявність патологічної прекардіальної пульсації в
IV межребер’ї ліворуч від грудини. На ЕКГ – стійкий підйом інтервалу ST і
негативний зубець T у грудних відведеннях. У ході рентгенологічного дослідження –
зміна конфігурації тіні серця за рахунок мішкоподібного випинання зліва. Який
діагноз найбільш імовірний?
A. Постінфарктна аневризма серця
B. Недостатність мітрального клапана
C. Стеноз мітрального клапана
D. Стеноз аортального клапана
E. Повторний гострий інфаркт міокарда

30. Пацієнт П., 60-ти років, скаржиться на практично постійне відчуття важкості і
переповнення в епігастрії, що посилюється після їжі, відрижку з тухлим запахом, іноді
блювання з’їденою 1-2 дні тому їжею, схуднення. 12 років тому вперше виявлена
виразка пілоричного каналу. Відзначав періодичні ’’голодні” болі, з приводу яких
приймав ранітидин. Погіршення протягом трьох останніх місяців. Об’єктивно:
спостерігається ”шум плескоту” в епігастрії. Про яке ускладнення йдеться?
A. Стороннє тіло шлунка (безоар)
B. Малігнізація виразки шлунка
C. Пенетрація виразки шлунка
D. Функціональний спазм воротаря
E. Стеноз воротаря

31. У породіллі Л., 25 років, на десяту добу після пологів загальний стан погіршився:
з’явилася остуда, біль у правій молочній залозі, температура тіла підвищилася до
39C. Об’єктивно: права молочна залоза дещо збільшена, в верхньо-зовнішньому
квадранті пальпується болісний щільний інфільтрат розмірами 5×7 см з ділянкою
розм’якшення в центрі, шкіра над ним гіперемована з синюшним відтінком. Пахвові
лімфатичні вузли справа збільшені, болісні під час пальпації. Який найбільш
імовірний діагноз?
8
A. Гнійний мастит
B. Лактостаз
C. Серозний мастит
D. Фіброаденома молочної залози
E. Рак молочної залози

32. У 60-річного чоловіка Т. розвинулася дисфагія, яка швидко прогресує протягом

декількох тижнів. Спостерігається втрата ваги, анемія. Який найбільш ймовірний
діагноз?
А. Стороннє тіло стравоходу
В. Ахалазія кардії
С. Дивертикул стравоходу
D. Рак стравоходу
Е. Кила стравохідного отвору діафрагми

33. Хвора В., 64-х років, впродовж 14-ти років хворіє на цукровий діабет. Близько
трьох тижнів тому шкіра дистальної фаланги I пальця лівої стопи стала холодною,
синюшно-чорною. Біль неінтенсивний. Пульс на артеріях стопи не визначається, на
підколінній – збережений. Рівень глікемії – 12,4 ммоль/л. УЗ сканування – стеноз
артерій гомілки, кровоплин – колатеральний компенсований. Гомілково-плечовий
індекс  0,7 На рентгенограмі стопи  деструкція дистальної фаланги I пальця.
Визначить ступінь діабетичної стопи за Wagner:
A. Друга
B. Третя
C. П’ята
D. Четверта
E. Перша

34. Хворий М., віком 32 роки, скаржиться на гострий ’’кинджальний” біль у животі,
що виник раптово в епігастрії на фоні повного здоров’я. Відбулося підвищення
температури тіла до 38,7C, застосовується комплекс медичних заходів, які
виконуються професійно підготовленими фахівцями, що мають на це право, згідно з
законодавством. Які складові медичної допомоги повинні бути в цьому випадку?
A. Госпiталiзацiя в хірургічний стаціонар та ургентна операція
B. Обстеження хворого, діагностика захворювання, планова госпіталізація та
медикаментозна терапія
C. Обстеження хворого, діагностика захворювання, ургентна госпiталiзацiя та
ургентна операція
D. Ургентна госпiталiзацiя та медикаментозне лікування
E. Госпiталiзацiя в хірургічний стацюнар та планова операція

35. Хвора Г., 23-х років, доставлена ургентно зі скаргами на біль внизу живота, більш
інтенсивну справа, з іррадіацією в пряму кишку, запаморочення. Вище зазначені
скарги з’явилися раптово вночі. Остання менструація 2 тижні тому. Об’єктивно:
9
шкірні покриви бліді, пульс 92 р./хв., температура тіла – 36,6C, артеріальний тиск =
100/60 мм рт. ст. Живіт дещо напружений, незначно болючий в нижніх відділах,
симптоми подразнення очеревини слабо позитивні. Гемоглобін  98 г/л. Який
попередній діагноз?
A. Кишкова непрохідінсть
B. Порушена позаматкова вагітність
C. Апоплексія яєчника
D. Ниркова колька
E. Гострий апендицит

36. На четверту добу після отримання колотої рани правої стопи у хворого Р., 36
років, підвищилася температура тіла до 38,3C, пахвинні лімфатичні вузли
збільшились, стали болючими, шкіра над ними почервоніла. Яке ускладнення рани
можна припустити?
A. Лімфаденіт
B. Лімфангіїт
C. Флегмона
D. Правець
E. Бешиха

37. Хворий У., 50-ти років, звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла до
39,5C, пульсуючий біль та припухлість правої китиці. Напередодні вколов китицю
риб’ячою кісткою. При огляді відмічається набряк і різкий біль в долоні та в ділянці
підвищення I пальця китиці. Окрім цього відзначається набряк м’яких тканин тилу
китиці, почервоніння шкіри та різкий біль при рухах пальців. Яке захворювання у
пацієнта?
A. Сухожилковий панарицій першого пальця китиці
B. Стороннє тіло китиці
C. Карбункул китиці
D. Флегмона правої китиці
E. Бешиха китиці

38. Хворий В., віком 43 роки, поступив з клінічною картиною ішіоректального

парапроктиту. На 12-ту добу лікування стан хворого різко погіршився: почав зростати
рівень інтоксикації та печінкової недостатності, температура тіла гектична, АТ –
100/60 мм рт. ст. На УЗД в печінці виявлено гідрофільне утворення. У загальному
аналізі крові: лейкоцити – 19,6×109/л, еритроцити – 3,0 ×1012/л, гемоглобін – 98 г/л.
Чим ускладнився перебіг захворювання?
A. Синдром Бадда-Кіарі
B. Кіста печінки
C. Абсцес печінки
D. Некроз печінки
E. Пілефлебіт

10
39. У повної жінки А., 73-х років, на 4-й день після пластики пупкової кили виникла
клінічна картина субмасивної тромбоемболії легеневих артерій. Під час дуплексної
сонографії вен нижніх кінцівок виявлено флотуючий тромб в стегновій вені. Який
оптимальний засіб профілактики рецидиву емболії?
A. Імплантація кава-фільтра
B. Безперервна внутрішньовенна інфузія гепарину
C. Низькомолекулярні гепарини
D. Тромбектомія
E. Плікація нижньої порожнистої вени

40. У хворої В., 50-ти років, впродовж півтора місяця спостерігається стабільне
наростання жовтяниці, анемії з періодичними підвищеннями температури тіла. Під
час пальпації виявлено збільшений і безболісний жовчний міхур. Розвиток якого
захворювання можна припустити?
A. Жовчнокам’яна хвороба
B. Первинний склерозуючий холангіт
C. Рак головки підшлункової залози
D. Рак жовчного міхура
E. Ехінококоз печінки

41. Лікаря швидкої допомоги викликано до потерпілого. Циркулярною пилкою

зроблено відрив лівої кисті на рівні променево-зап’ястного суглоба у робітника М., 25
років. Має місце артеріальна кровотеча. Де треба накласти джгута для тимчасової
зупинки артеріальної кровотечі?
A. Верхня третина передпліччя
B. Нижня третина передпліччя
C. Середня третина плеча
D. Область ліктьового суглоба
E. Верхня третина плеча

42. Жінка Ф., 35 років, скаржиться на слабкість, часті випорожнення з домішками

крові, зменшення ваги тіла на 8 кг за 6 місяців, періодично – підвищення температури
до 37,8C. Об’єктивно: температура тіла 37,5C, пульс – 86 р./хв., АТ = 110/70 мм рт.
ст. Шкіра бліда, пальпаторно живіт помірно болісний. У крові: гемоглобін – 92 г/л,
ШОЕ – 35 мм/год. Фіброколоноскопія: слизова прямої та сигмоподібної кишки
зерниста, гіперемована, набрякла, нерівномірно потовщена (псевдополіпи), кровить,
на її поверхні – ерозії та виразки. Яка патологія найбільш імовірно викликала
ураження кишки у хворої?
A. Виразковий коліт
B. Поліпоз кишки
C. Хвороба Крона
D. Синдром подразненого кишківника
E. Рак прямої кишки

11
43. Чоловік В., 40 років, доставлений швидкою допомогою після дорожньо-
транспортної пригоди зі скаргами на виражену задишку, біль в правій половині
грудної клітки та грудини, кашель з невеликою кількістю яскравої пінистої крові.
Об’єктивно: стан хворого вкрай важкий, ціаноз обличчя, виражена підшкірна
емфізема грудної стінки, шиї та обличчя. Пульс – 116 уд./хв., ритмічний, АТ = 90/60
мм рт. ст. Під час аускультації легень справа дихання різко послаблене на всьому
протязі, зліва – везикулярне, чисте. Який метод обстеження необхідно провести для
діагностики патології у даного хворого?
A. Рентгенографія органів грудної клітки та фібробронхоскопія
B. Електрокардіографія
C. Комп’ютерна томографія головного мозку
D. Фіброезофагоскопія
E. Ультразвукове обстеження

44. На 4-й день після перенесеної застуди хворого Р., 44 років, госпіталізовано зі
скаргами на кашель з виділенням незначної кількості слизового харкотиння. На 2-й
день одноразово виділилося близько 250 мл гнійного харкотиння з прожилками крові.
Об’єктивно: стан середньої важкості. ЧД – 28-30 р./хв., пульс 96 р./хв., АТ = 110/70 мм
рт. ст. Дихання над лівою легенею везикулярне, над правою – ослаблене, різноманітні
вологі хрипи над нижньою часткою та амфоричне дихання біля кута лопатки. Який
найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий абсцес легені
B. Ексудативний плеврит
C. Гостра вогнищева пневмонія
D. Емпієма плеври
E. Піопневмоторакс

45. Хворого С., 43-х років, госпіталізовано з приводу перфоративної виразки шлунку
через 5 годин з моменту захворювання. Діагноз підтверджений наявністю ознак
пневмоперитонеуму на оглядовій рентгенограмі черевної порожнини. Клінічно в
хворого наростають ознаки розлитого перитоніту. Супутнє захворювання -
шизофренія. Близьких, родичів не має. Від оперативного втручання категорично
відмовився. Які найдоцільніші дії хірурга-куратора?
A. Скликати консиліум з участю адміністрації лікарні та за його рішенням негайно
оперувати хворого
B. Відмовитися від оперативного втручання і проводити комплексне консервативне
лікування
C. Продовжувати вмовляти хворого, доки не отримає його згоду на операцію
D. Проводити консервативне лікування за методикою Тейлора
E. Повідомити головного лікаря лікарні та проводити консервативне лікування до
згоди хворого на операцію

12
46. Хворого Р., 40 років, годину тому покусав невідомий собака. На лівій гомілці слід
від укусу – рана розмірами 4×2×0,5 см. Яка хірургічна допомога найбільш доцільна в
цьому випадку?
A. Мазьова пов’язка
B. Глухий шов
C. Асептична пов’язка
D. Туалет рани мильною водою, провізорні шви на рану
E. Провізорні шви на рану

47. Хворому Б., 20 років, доставленому влітку з вулиці з кровотечею з плечової

артерії, під час надання першої медичної допомоги з метою тимчасової зупинки
кровотечі було накладено джгут. Вкажіть максимальну експозицію джгута:
A. 180 хвилин
B. 15 хвилин
C. 30 хвилин
D. 120 хвилин
E. 60 хвилин

48. Хвора М., 39 років, протягом десяти років хворіє на цукровий діабет. Останній рік
зазначає похолодніння пальців ніг, біль та відчуття затерпання. Об’єктивно: шкіра
нижніх кінцівок суха, стончена, холодна на дотик; пульсація на стегновій і підколінній
артеріях збережена. Який найбільш імовірний діагноз?
A. Хвороба Рейно
B. Облітеруючий ендартеріїт судин нижніх кінцівок
C. Діабетична макроангіопатія судин нижніх кінцівок
D. Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок
E. Діабетична мікроангіопатія судин нижніх кінцівок

49. Хворий Л., 56 років, який страждає на виразкову хворобу шлунка більше 15-ти
років, неодноразово лікувався з приводу загострень. Упродовж року зазначає відчуття
важкості у шлунку, відрижку з неприємним запахом. За останні три дні декілька раз
було блювання неперетравленою їжею. Який з наведених методів дослідження є
найбільш інформативним для верифікації діагнозу?
A. Рентгенологічне дослідження
B. Дослідження на наявність Helicobacter pylori
C. Багатоетапне дуоденальне зондування
D. Ультразвукове дослідження
E. рН-метрія

50. У хворого Ч., 35 років, на 8-му добу після хірургічної обробки гнійного вогнища
рана очистилася від гнійно-некротичного вмісту, з’явилися грануляції. Проте, на фоні
антибактеріальної терапії температура тіла тримається на рівні 38,5-39,5C,
персистують дрощі, пітливість, ейфорія, тахікардія до 120 уд./хв. Яке ускладнення
місцевого гнійно-запального процесу можна припустити ?
13
A. Запалення легень
B. Тромбофлебіт
C. Менінгіт
D. Гнійно-резорбтивна лихоманка
E. Сепсис

51. Чоловік В., віком 61 рік, розмовляв під час їжі (гарбузове насіння) і закашлявся.
Безперервний кашель змінився через 2 години періодичним. На видиху під час кашлю
на відстані вислуховується ”хлопання”. Під час аускультації легеневе дихання
вислуховується з обох сторін. На рентгенограмі органів грудної порожнини
патологічних змін не виявлено. Де локалізується балотуюче стороннє тіло?
A. Трахея
B. Гортаноглотка
C. Правий бронх
D. Лівий бронх
E. Шлуночки гортані

52. В інфекційне відділення госпіталізовано хворого Д., 38 років, з імовірною

дизентерією (часті випорожнення з домішками крові, схожі на желе з червоної
смородини). Через добу встановлено остаточний діагноз – інвагінація. Хворого
переведено до спеціалізованого відділення. Які методи лікування можна використати?
A. Оперативна дезінвагінація
B. Консервативна дезінвагінація
C. Інфузійна терапія зі спазмолітиками
D. Мануальна дезінвагінація
E. Паранефральна блокада

53. Хворий Ц., 62 років, скаржиться на наявність випинання в лівій пахвинній ділянці,
яке поступово збільшується. Об’єктивно: в лівій пахвинній ділянці випинання
розміром 5-6 см, щільне, еластичне, болюче, в черевну порожнину не вправляється,
шкіра над ним не змінена, зовнішнє пахвинне кільце пропускає кінчик пальця. Який
найбільш імовірний діагноз?
A. Пухлинне утворення
B. Невправна лівобічна пахвинна грижа
C. Лівобічна защемлена пахвинна грижа
D. Вправна лівобічна пахвинна грижа
E. Пахвинний лімфаденіт

54. У хворого Б., 56 років, з виразковою хворобою 12-палої кишки змінилася клінічна
картина: біль постійний з іррадіацією у спину, що посилюється після їжі, погано
зупиняється атропіном. Втрата ваги за півроку до 6 кг. Ендоскопічно виявлена виразка
цибулини 12-палої кишки з щільними краями, деформація цибулини. Чим можна
пояснити зміни клінічної картини?
A. Перфорація

14
B. Дуоденоспазм
C. Стеноз воротаря
D. Малігнізація
E. Пенетрація

55. Хворий Р., 65 років, проковтнув фрагмент зламаного зубного протезу. При
ендоскопічному видаленні протезу було пошкоджено стінку стравоходу. При
контрастному рентгенологічному дослідженні виявлено велике депо барієвої суміші
поза контурами верхньої третини стравоходу. Визначте, який хірургічний доступ
потрібно використати для дренування середостіння в даному випадку.
A. Правобічна торакотомія
B. Лівобічна торакотомія
C. Лівобічна шийна медіастинотомія за Разумовським
D. Позаплевральний доступ за Насіловим
E. Супраюгулярна шийна медіастинотомія

56. У хворого Ш., 45 років, з гострим абсцесом лівої легені, в якого при кашлі раптово
виникли сильні болі в грудній клітці, задуха, при рентгенологічному контролі
виявлено колапс лівої легені, повітря в лівій плевральній порожнині з горизонтальним
рівнем рідини. Визначте механізм розвитку ускладнення, яке розвинулося в хворого.
A. Розрив булли лівої легені
B. Прорив гнійника в плевральну порожнину
C. Прорив гнійника в середостіння
D. Прорив гнійника в порожнину перикарду
E. Ателектаз лівої легені

57. У хворого П., 64 років, протягом останніх 6-7 місяців наростає дисфагія, з’явилися
неприємний запах з рота, періодичні відчуття стиснення та “булькання” в ділянці шиї,
необхідність штучного блювання. За цей час втратив більше 10 кг маси тіла. При
рентгенологічному контрастному дослідженні стравоходу виявлено велике депо барію
на рівні рукоятки грудини. Встановіть найбільш ймовірний діагноз.
А. Біфуркаційний дивертикул стравоходу
B. Хронічна езофаго-медіастинальна нориця
C. Ахалазія глотково-стравохідного переходу
D. Рак шийного відділу стравоходу з розпадом
E. Дивертикул шийного відділу стравоходу

58. Жінка М., 38 років, скаржиться на затруднене проходження їжі через стравохід,
блювання незміненою їжею, нічні регургітації, втрату ваги. Спостерігається симптом
“мокрої подушки”. Хворіє близько 10 років. При рентгенологічному контрастному
дослідженні виявлено ахалазію кардії IV стадії з S-подібною деформацією
стравоходу. Визначте, яке оптимальне лікування слід застосувати.
А. Резекція кардії з езофаго-гастроанастомозом
B. Кардіодилатація балонним дилататором

15
C. Екстирпація стравоходу з одномоментною езофаго-гастропластикою
D. Операція позаслизової езофаго-кардіоміотомїї з езофаго-кардіопластикою
E. Операція езофаго-фундоанастомозу за Гейровським

59. Жінка М., 38 років, скаржиться на затруднене проходження їжі через стравохід,
блювання незміненою їжею, нічні регургітації, втрату ваги. Спостерігається симптом
“мокрої подушки”. Хворіє близько 10 років. При рентгенологічному контрастному
дослідженні виявлено ахалазію кардії IV стадії з S-подібною деформацією
стравоходу. Визначте, яке оптимальне лікування слід застосувати.
А. Резекція кардії з езофаго-гастроанастомозом
B. Кардіодилатація балонним дилататором
C. Екстирпація стравоходу з одномоментною езофаго-гастропластикою
D. Операція позаслизової езофаго-кардіоміотомїї з езофаго-кардіопластикою
E. Операція езофаго-фундоанастомозу за Гейровським

60. У хворого В., 48 років, з клінічною картиною лобарної пневмонії на рентгенограмі

органів грудної клітки виявлено виражену інфільтрацію верхньої частки правої легені
з дрібними множинними порожнинами в центрі розмірами від 0,4 до 0,8 см в діаметрі.
Встановіть попередній діагноз.
А. Абцедивна пневмонія верхньої частки справа
B. Хронічний абсцес верхньої частки правої легені
C. Гангренозний абсцес верхньої частки правої легені
D. Бронхоектатична хвороба верхньої частки правої легені
E. Гострий абсцес верхньої частки правої легені

61. Хворого М., віком 32 роки, доставлено в клініку через 1 годину після того, як він
зазнав колото-різаного поранення живота ліворуч від пупка зі скаргами на біль у місці
поранення. Стан хворого задовільний. Живіт без патологічних симптомів, приймає
участь в акті дихання. Рана розмірами 2×1 см. У глибині рани визначається пасмо
сальника. АТ = 110/70 мм рт. ст., пульс 80 уд. за 1 хв. Еритроцити – 3,91012/л, Нb –
108 г/л, Ht – 0,3. Якою буде лікувальна тактика ?
А. Повторити аналіз червоної крові
B. Хірургічна обробка рани
C. Лапаротомія
D. Рентгеноскопія органів черевної порожнини
E. УЗД живота
62. Хвора А., 49 років скаржиться на гострий біль в правому підребер’ї, який виник
через 2 години після вечері, нудоту, блювання жовчю. Вважає себе хворою 18 годин.
Хвора неспокійна, метушиться в ліжку. Пульс 98 за 1 хв., язик обкладений білими
нашаруваннями, сухуватий. Температура тіла 38,2 С. При огляді  права половина
відстає в акті дихання, пальпаторно в правому підребер’ї напруження м’язів,
болючість. Позитивні френікус-симптом та симптом Ортнера. Симптоми подразнення
очеревини від’ємні. Ваш діагноз ?

16
А. Гострий холецистит
В. Гострий панкреатит
С. Гострий перитоніт
D. Гострий апендицит
E. Кишкова непрохідність
63. Хворого Ф., 40 років, доставлено зі скаргами на біль у ділянці рани черевної
стінки. Годину тому зазнав поранення живота подовгастим предметом (типу ножа),
якого завдав сусід. Стан хворого задовільний. Ходить самостійно. Живіт приймає
участь в акті дихання, м’який, болісний у ділянці рани. Перитонеальних симптомів
немає. Ліворуч від пупка видно рану розмірами 2,5×1,5 см з рівними краями. У рані –
пасмо сальника, яке не кривавить. АТ = 110/70 мм рт. ст., пульс 84 уд. за 1 хв. Еритр.
4,01012/л, Нb 110 г/л. З чого слід починати надання допомоги ?
А. Динамічне клінічне спостереження
B. Хірургічна обробка рани
C. Лапаротомія
D. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
E. Повторити аналіз червоної крові
64. Хворий С, віком 31 рік, поступив з відкритою травмою живота через 1 годину
після того, як зазнав її. Під час огляду – стан відносно задовільний. При пальпації
живіт м’який, помірно болісний у лівому підребер’ї, де наявна рана розмірами 4×1 см,
з рівними краями і сильною кровотечею з неї. АТ 110/60 мм рт.ст., пульс 88 уд. за 1
хв., еритр. 3,9 1012/л. Якими будуть ваші дії ?
А. Повторити аналіз червоної крові
B. Хірургічна обробка рани
C. Лапаротомія
D. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини
E. УЗД живота
65. Хвора М., 42 років, через 1,5 години після одержання травми поступила зі
скаргами на біль у ділянці рани черевної стінки в правій половині живота. Рана
розмірами 2×1 см, з невеликою кровотечею. У глибині рани пасмо сальника. Живіт
м’який, помірно болісний у місці рани. Симптоми подразнення очеревини не
визначаються. АТ 110/60 мм рт.ст, пульс 84 уд. за 1 хв. Еритроц. 4,01012/л, Нb 137
г/л, Ht 0,34. Сформулюйте попередній діагноз.
А. Відкрита травма живота, внутрішньочеревна кровотеча
B. Проникаюче поранення з ушкодженням порожнистого органа
C. Забій живота
D. Відкрита травма живота, непроникаюча в черевну порожнину
E. Проникаюче поранення живота
66. Хворий К., віком 28 років, доставлений з колото-різаним пораненням черевної
стінки ліворуч від пупка зі скаргами на біль в ділянці рани. Під час огляду – стан

17
відносно задовільний. Живіт приймає участь в акті диханні. При пальпації черевна
стінка м’яка, помірно болісна в ділянці рани. Симптоми подразнення очеревини не
визначаються. Рана розмірами 1,5×0,5 см з рівними краями і помірною кровотечею. В
дні рані видно пасмо сальника. АТ 110/70 мм рт.ст., пульс 80 уд. за 1 хв., Еритр.
3,91012/л, Hb 110 г/л. Про що свідчать дані огляду ?
А. Проникаюче поранення живота
В. Поранення черевної стінки
С. Поранення живота з ушкодженням порожнистого органу
D. Забій черевної стінки
Е. Поранення живота з ушкодженням селезінки

67. Дитина 6 років під час гри одержала травму живота. Стан середньої тяжкості.
Шкірні покрови бліді. Пульс 124 уд. за 1 хв. Натискання на ліву реберну дугу болісне.
Позитивні симптоми Розанова, Вейнерта, Куленкампфа. Симптом Пастернацького
негативний праворуч, ліворуч – сумнівний. Макроскопічно сеча не змінена.
Сформулюйте попередній діагноз:
А. Розрив лівої частки печінки, внутрішньочеревна кровотеча
В. Розрив лівої нирки, заочеревинна гематома
С. Розрив підшлункової залози
D. Розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча
Е. Розрив порожнистого органа, перитоніт

68. Хворий М., віком 25 років, поступив до лікарні з пораненням живота у

задовільному стані. Об’єктивно: ліворуч пупка – рана 2,50,5 см. У глибині рани
видно невелике пасмо сальника. Живіт при пальпації м’який, помірно болючий в
ділянці рани. Аналіз крові: еритроцити – 2,71012/л, гемоглобін – 90 г/л. Яка
лікувальна тактика ?
А. Оглядова рентгеноскопія черевної порожнини
В. Діагностична лапароскопія
С. Лапаротомія
D. Хірургічна обробка рани
Е. Повторити аналіз крові

69. Хворого Б., віком 34 роки, доставлено в клініку через 30 хвилин після поранення
живота зі скаргами на біль у животі, загальну слабість. Об’єктивно: у лівому
підребер’ї – рана довжиною 2 см з помірною кровотечею з неї. Аналіз крові: Еритр.
3,9 1012/л, Нb 97 г/л, Нt 0,34. Якою буде ваша тактика ?
А. Оглядова рентгенографія органів живота
В. Лапаротомія
С. Перитонеальний діагностичний лаваж
D. Ректальне дослідження
Е. Хірургічна обробка рани

18
70. Хвору С., віком 42 роки, доставлено через 1½ години після одержання травми з
пошкодженням живота зі скаргами на болі в ділянці поранення. При огляді на 3 см
вище пупка – рана 20,5 см з помірною кровотечею і невеликим пасмом сальника в
рановому каналі. Живіт приймає участь в акті дихання. АТ 130/70 мм рт. ст. Аналіз
крові: Еритр. 3,91012/л, Нb 110 г/л, Нt 0,38. Який ваш попередній діагноз ?
А. Проникаюче поранення живота
В. Різана рана черевної стінки
С. Непроникаюче поранення живота
D. Забійна рана черевної стінки
Е. Травма живота з ушкодженням порожнистого органа

71. Хворий С. 45 років, після одержання тупої травми живота поступив з підозрою на
внутрішньочеревну кровотечу. При пальпації живіт м’який, помірно болісний у місці
забою живота. В аналізі крові: еритр. 3,71012/л, Нb 94 г/л, Нt 0,36; в аналізі сечі:
лейкоцити 5-6 у полі зору, епітелій – невелика кількість. Що необхідно зробити
для уточнення діагнозу ?
А. Оглядовий знімок органів черевної порожнини
В. Фіброгастродуоденоскопія
С. УЗД нирок
D. Перитонеальний діагностичний лаваж
Е. Контрастна рентгеноскопія ШКТ

72. Хвора Д., 32 років, поступила через 1 годину після удару в живіт. Скарги на біль у
животі, переважно, в нижній половині, який посилюється при русі, сухість у роті.
Об’єктивно: живіт м’який, симетричний, болісний у нижніх відділах, де відзначається
помірне м’язове напруження, наявні нечіткі симптоми подразнення очеревини.
Лейкоцити крові – 14109/л. На оглядовому знімку живота патологічних тіней немає.
Ваш попередній діагноз:
А. Внутрішньочеревна кровотеча
В. Пошкодження порожнистого органа
С. Пошкодження підшлункової залози
D. Пошкодження нирок
Е. Гематома черевної стінки

73. Доставлено хворого Н., 37 років, зі скаргами на біль у животі, здебільшого,

ліворуч, через годину після одержання тупої травми живота. Стан середньої тяжкості.
При пальпації спостерігається болісність у лівій половині живота, переважно, в лівому
підребер’ї. Намагається прийняти сидяче положення. У положенні лежачи болі
посилюються. Перистальтика кишок збережена. АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96 уд. за
хв. Аналіз крові: еритр. 3,21012/л, Hb 96 г/л, Ht 0,28; лейкоц. крові 8,1109/л. Який
ваш попередній діагноз ?
А. Травматичний розрив селезінки
В. Заочеревинна гематома
С. Розрив товстої кишки
19
D. Розрив лівої нирки
Е. Синдром Меллорі-Вейса

74. Хвору доставлено зі скаргами на біль у животі, переважно, ліворуч. Годину тому
зазнала удару в лівий бік живота. Об’єктивно: стан середньої тяжкості, стогне.
Дихання 30 разів за 1 хв., за грудним типом. Живіт м’який, різко болісний у лівій
половині. Симптом Пастернацького ліворуч – слабко позитивний. Біль у лежачому
положенні посилюється, тому приймає сидяче положення. АТ 110/70 мм рт. ст., пульс
108 уд. за хв. Лейкоц. крові 7,9 109/л, еритр. 3,11012/л, Hb 100 г/л, Ht 0,29. Аналіз
сечі: лейкоц. 2-5 у полі зору, еритр. 1-2 у полі зору. Який з перелічених симптомів
характерний для основної патології ?
А. Симптом Розанова
В. Симптом Пастернацького
С. Симптом Воскресенського
D. Тахіпное
Е. Тахікардія

75. Хворого доставлено зі скаргами на болі в животі та його здуття через 6 годин після
забою поперекової ділянки. Об’єктивно: АТ 110/70 мм рт. ст., пульс 98 уд. за хв.
Живіт рівномірно піддутий, м’який, помірно болісний у верхній половині, приймає
участь в акті дихання. Симптомів подразнення очеревини немає. Аналіз крові: еритр.
3,01012/л, Hb 104 г/л, Ht 0,38; в аналізі сечі – поодинокі еритроцити у полі зору. Ваш
попередній діагноз:
А. Тупа травма живота з пошкодженням печінки
В. Тупа травма живота з утворенням заочеревинної гематоми
С. Тупа травма живота з ушкодженням порожнистого органа
D. Тупа травма живота з ушкодженням сечового міхура
Е. Тупа травма живота з ушкодженням м’яких тканин

76. Через 3,5 години після одержання тупої травми живота доставлено хворого зі
скаргами на біль у животі, переважно, у верхній половині, сухість у роті, нудоту,
слабість. Об’єктивно: живіт симетричний, м’який, приймає участь в акті дихання.
Симптоми подразнення очеревини сумнівні. Перистальтика збережена. При
пальцевому дослідження прямої кишки – нависання передньої стінки. АТ 110/60 мм
рт. ст, пульс 102 уд. за хв.; аналіз крові: еритр. 3,11012/л, Hb 100 г/л, Ht 0,32; лейкоц.
8,2109/л. Яке дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу ?
А. Хромоцистоскопія
В. Оглядовий знімок черевної порожнини
С. ФЕГДС
D. Лапароскопія
Е. Термографія

77. Хворий Г., 54 років, годину тому зазнав удару в живіт. Турбує постійний біль у
ділянці забитого місця, що посилюється при напруженні черевної стінки. Під час
20
огляду: живіт відстає в акті дихання, при пальпації живота праворуч і вище пупка
визначається інфільтрат 810 см, тут же наявне напруження живота і різка болісність.
Симптоми подразнення очеревини сумнівні. АТ 120/70 мм рт.ст., пульс 84 уд. за хв.,
Еритр. 3,81012/л. Ваш попередній діагноз?
А. Розрив печінки
В. Розрив порожнистого органа
С. Гематома передньої черевної стінки
D. Перфоративна виразка шлунка
Е. Розрив підшлункової залози

78. Через 40 хвилин після забою живота доставлено хворого Ш., 18 років, у важкому
стані, який стогне від болю. Скарги на біль по всьому животу. Під час дихання живіт
щадить. При пальпації визначається напруження черевної стінки. При ректальному
дослідженні: передня стінка болісна і нависає над отвором кишки. АТ 90/60 мм рт. ст,
пульс 132 уд. за хв., Еритр. 2,51012/л. Який попередній діагноз ?
А. Розрив тонкої кишки
В. Розрив порожнинного органа
С. Внутрішньочеревна кровотеча
D. Розрив сечового міхура.
Е. Розрив м’язів передньої черевної стінки.

79. Хворого Б., 42 років, доставлено у важкому стані через 1 годину після одержання
закритої травми живота. На шкірі живота – велике глибоке садно в лівому підребер’ї.
Стан важкий. Блідий. Живіт м’який. На пальпацію не реагує. АТ 70/40 мм рт. ст, пульс
140 уд. за хв., Еритр.2,71012/л. З чого необхідно починати надання допомоги ?
А. Лапаротомія
В. Рентгеноскопія органів черевної порожнини
С. Консервативні протишокові заходи
D. Лапароцентез, перитонеальний діагностичний лаваж
Е. Наркотики, паранефральна блокада

80. Хлопчик 6 років упав з висоти 3 метри і вдарився об землю лівою половиною
живота. На момент доставлення в стаціонар загальний стан важкий. Шкірні покриви і
видимі слизові бліді. АТ 70/40 мм рт. ст. Живіт симетричний, напружений і болісний у
лівому підребер’ї та у лівій бічній ділянці. Симптоми Розанова і Куленкампфа
позитивні. В аналізі крові – анемія важкого ступеня; аналіз сечі без особливостей.
Сформулюйте попередній діагноз:
А. Розрив тонкої кишки
В. Розрив селезінки
С. Розрив печінки
D. Розрив підшлункової залози
Е. Розрив лівої нирки

21
81. Хвора Р., 52 років, госпіталізована в клініку в тяжкому стані зі скаргами на біль у
черевній порожнині, слабість, запаморочення. Одну годину назад зазнала удару
кінським копитом у ліву половину живота, свідомість не втрачала. Відзначається
блідість шкіри та слизових оболонок. Пульс 120 уд. за хв., АТ = 80/40 мм рт.ст. Живіт
при пальпації напружений, болісний зліва від пупка. Симптом Щоткіна-Блюмберга
позитивний. Сеча без змін. Загальний аналіз крові: еритр.  2,81012 /л, Нb  90 г/л.
Про яке закрите пошкодження живота слід подумати насамперед ?
А. Субкапсулярний розрив селезінки
В. Закрита травма черевної порожнини. Розрив селезінки. Внутрішня кровотеча
С. Розрив товстої кишки. Каловий перитоніт
D. Закрита травма черевної порожнини без пошкодження внутрішніх органів
Е. Пошкодження лівої нирки

82. Хворий М., 43 років, на роботі зазнав забою передньої черевної стінки, впавши з
узвишшя. Через 4 дні, піднявши вантаж, відчув різкий біль у лівому підребер’ї,
запаморочення, і через 2 години після цього був госпіталізований до хірургічного
відділення. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, пульс 110 уд./хв., АТ = 90/50 мм рт. ст.
Язик сухуватий, чистий. Живіт здутий, при пальпації м’який, резистентний у лівому
підребер’ї з поширенням на епігастрій і лівий бічний фланг. Перкуторно над
передньою черевною стінкою тимпаніт, у проекції обидвох флангів – притуплення.
Перистальтика послаблена. Ознаки подразнення очеревини слабко позитивні. Яке
пошкодження найбільш ймовірне в даному випадку ?
А. Розрив печінки
В. Розрив селезінки
С. Розрив низхідної ободової кишки
D. Розрив хвоста підшлункової залози
Е. Розрив лівої нирки

83. Хворий Н., 34 р., доставлений швидкою медичною допомогою у важкому стані зі
скаргами виражену загальну слабкість, періодичні запаморочення, багаторазове
блювання „кавовою гущею”. Об'єктивно: шкіра та видимі слизові бліді, зниженого
відживлення, пальпаторно – болючість в гастродуоденальній зоні, позитивний с-м
Менделя. ЗАК: ер. – 2,1×109/л, гемоглобін − 80 г/л; лейк. − 12,0×109/л; ШЗЕ − 20
мм/год. Чим ускладнився перебіг захворювання?

А. Виразкова хвороба, кальозна виразка

B. Виразкова хвороба, ускладнена пенетрацією
C. Приєднання вторинного панкреатиту
D. Виразкова хвороба, ускладнена перфорацією
E. Виразкова хвороба, ускладнена кровотечею

84. При тиреотоксикозі середньої важкості спостерігається тахікардія:

22
A. До 130 уд./хв.
B. До 110 уд./хв.
C. До 120 уд./хв.
D. До 100 уд./хв.
E. До 90 уд./хв.

85. Хвора К., 66 років, скаржиться на переймоподібний біль у правому підребер’ї,

блювання, пожовтіння шкіри, знебарвлення калу. Хворіє 2 дні. Язик сухий. Живіт
пальпаторно болючий у епігастрії. Печінка виступає з-під реберної дуги, пальпується
дно жовчного міхура. Лейкоцити 11,7×109/л, загальний білірубін 57 мкмоль/л, прямий
– 42 мкмоль/л, АлАТ – 18 ОД/л/год, діастаза – 128 ОД. Який попередній діагноз?
A. Рак жовчного міхура
B. Гострий панкреатит
С. Гострий холецистит, холедохолітіаз
D. Рак печінки
E. Вірусний гепатит

86. Хворий Б., 68 років, госпіталізований із клінікою механічної жовтяниці. Захворів

три місяці тому, на фоні повного благополуччя. Поступово з’явилася та наростала
жовтушність шкіри, потемніння сечі, освітлення кала до біло-глинистого. Турбують
постійні ниючі болі в правому підребер’ї та надчеревній ділянці, похудів на 14 кг. При
пальпації живота виділяється різко збільшений та безболісний жовчний міхур. Заг.
білірубін – 372,0 мкмоль/л, прямий – 312,0 мкмоль/л, амілаза крові – 29,0 г/год×л.
Який попередній діагноз є найбільш вірогідним?

A. Холедохолітіаз
B. Рак головки підшлункової залози
C. Пухлина великого дуоденального сосочка
D. Рак вихідного відділу шлунку
E. Рак воріт печінки

87. Хворий Д., 58 років, скаржиться на загальну слабість, втрату 10 кг маси тіла за 1,5
місяця, прогресуючий тупий біль у попереку, підвищення АТ до 220/160 мм рт.ст.,
субфебрильну температуру тіла. При обстеженні у правому підребер’ї пальпується
утвір з горбистою поверхнею та незначною рухомістю, визначається розширення вен
сім’яного канатика та мошонки. В аналізі крові: анемія, високе ШОЕ. В сечі: питома
вага 1020, білок – 0,99 г/л, ер. – на все поле зору, л – 4-6 у п/з. Який ваш попередній
діагноз ?

A. Пухлина нирки
B. Туберкульоз нирки
23
C. Гострий гломерулонефрит
D. Нефроптоз
E. Сечокам’яна хвороба

88. У хворої М., 26 років, виявлено вузол у правій частці щитоподібної залози. Вузол
помітила 3 місяці тому; появу його хвора зв’язує зі стресом. Збільшення вузла та болю
хвора не відмічає. Під час УЗД виявлено вузол 1,8 см у нижній частині правої долі
щитовидної залози. Яке лікування треба призначити?
A. Визначити після біопсії вузла
B. Не потребує лікування
C. Консервативну терапію
D. Хірургічне лікування
E. Динамічний нагляд
89. Який з інструментальних методів дослідження найбільш інформативний для
вибору тактики лікування псевдокіст підшлункової залози ?
A. УЗД
B. Рентгенологічне дослідження ШКТ з барієвою сумішшю
C. ФЕГДС
D. МРХПГ
E. ЧЧХПГ
90. Яке невідкладне лікування найбільш важливе у лікуванні новонародженого з
атрезією стравоходу ?
А. Правобічна торакотомія із закриттям нориці та ліквідацією атрезії
B. Гастростомія
C. Серединна стернотомія та ліквідація вади
D. Лівобічна торакотомія із закриттям нориці та ліквідацією атрезії
E. Антибіотики, оксигенотерапія, ретельне спостереження за газами крові протягом
перших 48 годин
91. Яке місце займає у структурі онкозахворюваності в Україні рак стравоходу?
A. 2,8 %
B. 1,1 %
C. 42 %
D. 11,4 %
E. 4,5 %
92. Які найчастіше причини формування ректовагінальної нориці?
A. Тромбофлебіт внутрішніх гемороїдальних вузлів
B. Гостра анальна тріщина та випадіння прямої кишки
C. Травми ректовагінальної перетинки та гострий парапроктит
24
D. Хронічна анальна тріщина та хронічний парапроктит
E. Інструментальне обстеження піхви
93. З яким захворюванням необхідно диференціювати “холодний” вузол у
щитоподібній залозі?
A. Раком щитоподібної залози
B. Кістою щитоподібної залози
C. Тиреотоксичною аденомою
D. Автоімунним тиреоїдитом
E. Вузловим токсичним зобом

94. Хворий Й., 37 років, поступив через 6 годин з моменту захворювання з попереднім
діагнозом – спонтанний пневмоторакс. Лікування за допомогою пасивного
дренування плевральної порожнини протягом трьох діб ефекту не дало. Яке
дослідження найбільш достовірно дозволить виявити причину відсутності ефекту від
лікування ?

A. Поліпозиційна рентгеноскопія органів грудної клітки

B. Бронхоскопія
C. Бронхографія
D. Торакоскопія
E. УЗД плевральних порожнин

95. Гіпоехогенний неваскуляризований вузол є ознакою:

A. Вузлового колоїдного зоба

B. Дифузного токсичного зоба
C. Вузлового токсичного зоба
D.Тиреоїдиту Хашімото
E. Багатовузлового токсичного зоба

96. У хворої П., 30 років, через 6 місяців після розкриття гострого парапроктиту
утворилася нориця з гнійними виділеннями в перианальній ділянці справа від
анального отвору на відстані 2,0 см. Яка найбільш часта причина утворення нориць
прямої кишки? A. Анальна тріщина
B. Геморой
C. Туберкульоз
D. Актиномікоз
E. Гострий парапроктит

25
97. Пацієнтка Б., віком 54 роки, поступила в приймальне відділення зі скаргами на
гострий інтенсивний біль у верхніх відділах живота, що з’явився після вживання
гострої їжі. При огляді язик обкладений білим нальотом, сухий; шкіра і склери
іктеричні; на передній поверхні живота, навколо пупка, визначаються плями
синюшного кольору. Живіт при пальпації болючий, здутий і напружений у в верхніх
відділах. Позитивні симптоми Ортнера, Керте, френікус-симптом. Який попередній
діагноз?

А. Гострий біліарний панкреатит

В. Гостра дилятація шлунка
С. Перфорація виразки шлунка
D. Гемолітичний криз
E. Гострий холецистит

98. У хворої Т., 50 років, скарги на затримку випорожнення, що змінюються

проносами та домішки крові у калі. При ректороманоскопії на відстані 12 см від ануса
виявлена циркулярна пухлина, що звужує просвіт кишки. При гістологічному
дослідженні біоптату – аденокарцинома. Якими додатковими методами можна
встановити операбельність пухлини ?
A. УЗД органів черевної порожнини
B. Імунологічні маркери пухлинного росту
C. Лапароскопія
D. Пневмоперітонеум, рентгенологічне дослідження
E. Діагностична лапаротомія

99. Хворий Л., 38 р., звернувся на приймальний покій зі скаргами на болі у всіх
відділах живота, сухість в роті, загальну слабкість. З анамнезу відомо, що 24 години
назад відчув різкий кинжальний біль в епігастрії, який поступово розповсюдився по
всьому животу. Хворіє на виразкову хворобу протягом 6 років. Об’єктивно: Пульс 100
уд./ хв., АТ 100/60 мм рт.ст. Живіт піддутий, болючий у всіх відділах. Позитивні
симптоми Щоткіна-Блюмберга, Воскресенського, Роздольського. Перистальтика не
вислуховується. Який попередній діагноз у даного хворого?
A. Кишкова непрохідність
B. Гострий ентероколіт
C. Перфоративна виразка
D. Гострий панкреатит
E. Тромбоз мезентеріальних судин

26
100. Впродовж останнього року хворого Д., 18 років, часто турбують болі в
епігастральній області, печія, іноді блювання спожитою їжею. У 5-ти літньому віці
переніс вірусний гепатит. Учора стан різко погіршав: з’явилася слабість, став блідий, а
увечері були рідкуваті випорожнення чорного кольору, дьогтеподібні. Який ваш
попередній діагноз ?
A. Синдром портальної гіпертензії, позапечінковий блок
B. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, кровотеча
C. Синдром Меллорі-Вейса
D. Пептична виразка дивертикула Меккеля, що кровоточить
E. Синдром портальної гіпертензії, внутрішньопечінковий блок

101. Хворий М., 74 років, скаржиться на сильний біль у прямій кишці, підвищення
температури тіла до 38,5С, озноб, виділення гною із прямої кишки, загальну слабість.
Хворіє 12 днів. Раніше 8 разів оперований з приводу гострого парапроктиту. Ліва
сідниця збільшена, гіперемована, різко болюча при пальпації. При огляді per rectum:
зразу за сфінктером болісне випинання слизової в просвіт кишки на задній і лівій
бокових стінках. На задньо-правій стінці є отвір, що пропускає кінчик пальця.
Встановлено діагноз: гострий пельвіоректальний парапроктит з некрозом стінки
прямої кишки. Якою має бути лікувальна тактика ?
A. Розтин, некректомія і сигмостомія
B. Розтин і некректомія
C. Розтин і дренування парапроктиту
D. Сигмостомія
E. Консервативне лікування

102. У чоловіка М., 59 років, раптово з’явився біль у попереку праворуч та виникла
макрогематурія. Подібне явище було декілька тижнів тому. Об’єктивно: t° ₋ 37,7°C,
Ps ₋ 88 уд./хв., АТ ₋ 140/80 мм рт.ст. З боку легень та серця змін не виявлено. Живіт
м’який, безболісний. Печінка побільшена, + 1 см. Набряків нижніх кінцівок немає.
Варикозне розширення вен сім’яного канатику праворуч. Лабораторно: анемія,
прискорення ШОЕ, гіпопротеїнемія, протеїнурія, макроеритроцитурія. Який найбільш
вірогідний діагноз?
A. Хронічний гепатит
B. Туберкульоз нирок
C. Хронічний гломерулонефрит
D. Пухлина нирки
E. Сечокам’яна хвороба

103. Хвора Л., 37 років, доставлена у приймальне відділення через 40 хвилин після
автомобільної аварії. За її словами, дуже сильно вдарилася об кермо автомобіля
животом. Скаржиться на сильний біль по всьому животу. Останній в акті дихання
майже не приймає участі. Пальпація дуже болісна у всіх відділах. Перитонеальні
симптоми сумнівні. Через виражений больовий синдром фізикальними методами
обстежання не можливо визначити наявність рідини у вільній черевній порожнині.
Яке дослідження треба виконати для встановлення діагнозу ?
27
A. Пальцеве дослідження прямої кишки
B. ФЕГДС, потім оглядову рентгенографію черевної порожнини
C. Оглядову рентгенографію черевної порожнини, потім ₋ лапароцентез
D. Лапароцентез, потім ₋ оглядову рентгенографію черевної порожнини
E. Термографію, потім ФЕГДС

104. Хвора З., 35 років, через місяць після перенесеного грипу скаржиться на
схуднення, прискорене серцебиття, пітливість, дратівливість, тремор рук, відчуття
жару в тілі, появу розлитої неболючої припухлості в нижньому відділі шиї.
Температура тіла – нормальна, апетит не порушений, шкіра волога, тепла. Хвора
збуджена як емоційно, так і фізично. Хворіє протягом 4 міс. Про яке захворювання
може йти мова ?
A. Дифузний токсичний зоб
B. Рак ЩЗ
C. Хронічний автоімунний тиреоїдит (тиреоїдит Хашімото)
D. Дифузний нетоксичний зоб
E. Гострий тиреоїдит
105. Здоровий до цього часу чоловік Р., 32 років, під час фізичних вправ зненацька
почув нестачу дихання, загальну слабість, гострий колючий біль у правій половині
грудної клітки з ірадіацією в праве плече, задишку, серцебиття. Стан на момент
огляду тяжкий, тахікардія до 120 ударів/хв. Частота дихання – 28 р./хв., права
половина грудної клітки відстає при диханні. При перкусії справа високий тимпаніт,
при аускультації дихальні шуми справа не прослуховуються. Температура тіла –
нормальна. Який ваш попередній діагноз?
A. Абсцес легені
B. Спонтанний пневмоторакс
C. Інфаркт міокарду
D. Емпієма плеври
E. Медіастиніт
106. У хворого Т., 23 років, під час чихання з’явився різкий біль у грудній клітці та
розвинулася клініка гострої дихальної недостатності. Доставлений до лікарні через 3
години від початку хвороби. Стан важкий. Шкірні покриви землистого відтінку, губи
ціанотичні. Дихання часте, 36 разів у хвилину. Праворуч дихання не прослуховується,
перкуторно тимпаніт. Пульс 130 уд. в 1 хв., АТ = 100/85 мм рт. ст. Гематокрит – 0,46.
Встановіть попередній діагноз.
A. Тромбоемболія легеневих артерій
B. Аспірація стороннього тіла
C. Деструктивна позашпитальна пневмонія
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Спонтанний гемоторакс
28
107. Хворий Р., 50 років, після загального охолодження в стані алкогольного сп’яніння
поступив у лікарню на 9-ий день після початку захворювання. Скарги на підвищення
температури тіла до 38,5С, різку загальну слабість, задишку, біль у ділянці правої
лопатки при диханні, сухий кашель. Частота дихання – 28 в 1 хв., тахікардія – до 110 в
1 хв., виражені ознаки інтоксикації. Під правою лопаткою притуплення перкуторного
тону, бронхіальне дихання, поодинокі дрібноміхурчасті та крепітуючі хрипи.
Рентгенологічно – масивна запальна інфільтрація в середньому легеневому полі. Через
три доби на фоні лікування, яке проводилося, виник напад кашлю з виділенням 200 мл
гнійного харкотиння, після чого температура тіла знизилась до субфебрильної, стан
покращився. При рентгеноскопії органів грудної порожнини на рівні кута лопатки
виявлено округле просвітлення з горизонтальним рівнем на фоні інфільтрації
легеневої тканини. Встановіть діагноз.

A. Нагноєна кіста легені

B. Рак легені з розпадом
C. Обмежена правобічна емпієма плеври
D. Бронхоектатична хвороба
E. Гострий абсцес легені
108. У стаціонар звернувся пацієнт М., 46 років, зі скаргами на оперізуючий біль
живота, який виник спонтанно. Хворий заперечує погрішності в дієті, зловживання
алкоголем. Часто відчуває важкість в животі, що може супроводжуватись нудотою та
блюванням. Об'єктивно: жовтушність шкіри та склер, позитивні симптоми Мондора,
Кера, Ортнера. Лабораторно: активність АлАТ – 2,4 ммоль/год×л, лужної фосфатази –
400 од/л, амілази – 51 г/год×л. За даними УЗД: Жовчний міхур містить конкременти 6-
12 мм, стінка його потовщена до 5мм, щільна; холедох розширений до 12 мм;
підшлункова залоза збільшена, гіпоехогенна. При ЕРХПГ: холедох розширений до 13
мм, великих конкрементів не містить; уповільнення відтоку контрастної речовини
понад 45 хв. Яке захворювання розвинулося у хворого?

A. Гострий біліарний панкреатит

B. Гострий калькульозний холецистит
C. Холедохолітіаз
D. Гнійний холангіт
E. Стеноз ВСДК
109. Дитина народилась від першої вагітності, яка перебігала з нефропатією. Пологи
своєчасні, багатовіддя. Оцінка за шкалою Апгар ₋ 7-8 пунктів. Маса при народженні
3000 г. Приклали до грудей на 2-гу добу, смоктав активно, проте відзначено рясне
зригування молоком відразу після годування. На першу добу був незначний стілець
(слиз, забарвлена в зелений колір) у наступні доби стільця не було. Зі збільшенням
об’єму годування посилювалось блювання і швидко втрачав у масі тіла. У віці 4-х діб
29
стан дитини важкий: в’ялий, адинамічний, тургор тканин знижений. В легенях
жорсткувате дихання, хрипів немає. Серцеві тони приглушені, ЧСС – 160 уд./хв.
Живіт м’який, запалий. Через шлунковий зонд евакуйовано 60 мл молока без домішок.
Ампула прямої кишки порожня. Маса тіла 2460 г. В аналізах крові: Hb – 180 г/л,
гематокрит – 75%, [Na+} – 132 мМ/л, [K+] – 3,8 мМ/л. Який попередній діагноз можна
встановити? A. Атрезія дванадцятипалої кишки нижче фатерового сосочка
B. Атрезія стравоходу
C. Синдром Ледда
D. Атрезія голодної кишки
E. Атрезія порожньої кишки

110. Чоловік Р., 29 років, звернувся самостійно у приймальне відділення стаціонару.

Скарги на постійний біль в правій здухвинній ділянці, нудоту, одноразове блювання.
Хворіє 6 годин. Пульс 86 уд./хв. Температура тіла 37,8°C. Язик сухий, обкладений
білим нальотом. Під час пальпації живіт болючий і резистентний у правій здухвинній
ділянці. Позитивні симптоми Ровзінга, Роздольського, Сітковського, Бартом’є-
Міхельсона. Лейкоцити крові 9,6×109/л. Який ваш діагноз ?

A. Правобічна ниркова колька

B. Гострий правобічний пієлонефрит
C. Перфоративна виразка ДПК
D. Гостра кишкова непрохіднисть
E. Гострий апендицит

111. Внутрішній отвір параректальної нориці частіше локалізується:

1. У середньоампулярному відділі прямої кишки
2. У нижньоампулярному відділі прямої кишки
3. У верхньоампулярному відділі прямої кишки
4. У ділянці Морганієвих крипт
A. 3
B. 2, 4
C. 1, 2
D. 4
E. 1, 3

112. Для клініки гострого обтураційного холангіту характерно все, крім:

A. Лейкоцитоз із зсувом вліво
B. Дрощі
C. Жовтяниця
D. Гепатомегалія
30
E. підвищення лужної фосфатази у крові

113. У хворої Ю., 24 років, діагностовано бронхоектатичну хворобу з пораженням

нижньої частки та язичкових сегментів верхньої частки лівої легені. Мають місце
часті загострення і ознаки помірної інтоксикації в періоди затихання. Визначте
тактику лікування хворої.
A. Нижня лобектомія з резекцією язичкових сегментів зліва у плановому порядку
B. Лівобічна пневмонектомія у плановому порядку
C. Санаторно-курортне лікування
D. Курс антибактеріальної терапії після дослідження чутливості мікрофлори
харкотиння
E. Ендоскопічна санація бронхіального дерева з ендобронхіальним введенням
антибіотиків
114. У пацієнта П., 43 років, після прийому алкоголю уперше виникла кровотеча, яка
проявилося блюванням свіжою кров'ю і згустками. При ургентній ендоскопії
діагностований лінійний розрив слизової оболонки кардіального відділу шлунка
завдовжки 15 мм. Кровотеча триває. АТ 100/60 мм рт ст. Пульс 90 в хв. Визначите
раціональний спосіб зупинки кровотечі:

A. Гемостатична терапія
B. Постановка зонду Блекмора
C. Кріоендоскопічна технологія дії на джерело кровотечі
D. Лапаротомія, гастротомія, ушивання розривів слизової оболонки
E. Ендоскопічний гемостаз
115. Вкажіть гормони, що сприяють розвиткові раку передміхурової залози:
A. АКТГ
B. Інсулін
C. Естрогени
D. Андрогени
E. Тироксин
116. Для оцінки перебігу гострого панкреатиту використовують шкалу Balthazar, яка
грунтується на результатах:

A. Cонографічних змін в підшлунковій залозі та парапанкреатичному просторі

B. Ендосонографічних змін в підшлунковій залозі та парапанкреатичному просторі
C. ЕРХПГ змін в підшлунковій залозі та парапанкреатичному просторі
D. МРТ змін у підшлунковій залозі та парапанкреатичному просторі
E. КТ змін в підшлунковій залозі та парапанкреатичному просторі

117. У жінки Л., 36 років, яка тривалий час має запори, під час акту дефекації з'явився
різкий біль в анальному каналі, незначні домішки яскраво-червоної крові в калі. При
31
огляді періанальна шкіра не змінена. Дослідження прямої кишки пальцем неможливе
із-за вираженого спазму сфінктера і різкої болючості. Який ваш попередній діагноз ?
A. Гостра тріщина анального каналу
B. Тромбофлебіт зовнішнього гемороїдального вузла
C. Тромбофлебіт внутрішнього гемороїдального вузла
D. Стороннє тіло прямої кишки
E. Поліп прямої кишки
118. Жінка К., 28 років, звернулася зі скаргами на гострий ріжучий біль у задньому
проході під час дефекації з виділенням крові у вигляді тонкої повздовжньої смужки на
поверхні калових мас. Хворіє 6 днів. Ззовні анальна зона не змінена. Під час аноскопії
в анусі на 6 годині за циферблатом визначається в межах слизової оболонки
повздовжня ранка. Встановіть діагноз.

A. Анальна тріщина
B. Гострий геморой
C. Анальний кандідомікоз
D. Гострий криптит
E. Гострий парапроктит

119. Жінка Ф., 36 років, звернулася зі скаргами на біль в анальній ділянці, що

посилюється під час дефекації. Хворіє 3 дні після вживання гострої страви з
алкоголем. В анальній ділянці визначаються три круглі щільні вузлики розміром 2 см
кожний, темно-синього кольору, гарячі, різко болючі, розташовані на 3, 7 та 11
годинах за циферблатом. Встановіть діагноз.

A. Анальна тріщина
B. Гострий геморой
C. Анальні конділоми
D. Гострий проктит
E. Гострий парапроктит

120. Чоловік Т., 38 років, звернувся зі скаргами на періодичну болючість в анальній

ділянці та незначні гнійні виділення на білизні. Хворіє протягом року. На промежині
біля анусу на 3 годині за циферблатом визначається гранулююча ранка розміром 5 мм,
краї її рубцево змінені. Зонд заходить в рану на 5 см і палець заведений в цей час до
прямої кишки відчуває через стінку кінчик інструменту. Встановіть діагноз.

A. Анальна тріщина
B. Гострий геморой
C. Хронічний остеомієліт крижової кістки
D. Епітеліальний куприковий хід

32
E. Хронічний парапроктит

121. Чоловік М., 48 років, поступає зі скаргами на постійний біль в промежині, що

стає нестерпним під час спроби дефекації, підвищення температури тіла до 39 С.
Хворіє 4 дні, хвороба розвивалася поступово. ЧД 22 р./хв., пульс 112 уд./хв.
Промежина асиметрична за рахунок набряку лівої параанальної ділянки, шкіра тут
гіперемована, гаряча, болюча. Ректально визначається інфільтрація лівої стінки
анального каналу з різким болем. Встановіть діагноз.

A. Гострий лімфаденіт
B. Гострий геморой
C. Гострий абсцес простати
D. Флегмона промежини
E. Гострий парапроктит

122. Хворий Л., 38 років, скаржиться на часті випорожнення з домішками крові та

слизу (до 4 разів на добу), періодичний переймоподібний біль за ходом товстої кишки.
Об-но: зниженого живлення, виражена пальпаторна болючість в ділянці
сигмоподібної кишки. При обстеженні: Ер – 3,2×1012/л, Нb – 100 г/л, ШОЕ – 28
мм/год, заг. білок – 65 г/л, фіброколоноскопія – дифузна гіперемія слизової оболонки,
ерозії, поодинокі поверхневі виразки. Який діагноз є найбільш ймовірним ?

A. Неспецифічний виразковий коліт

B. Хвороба Крона
C. Хронічний дискінетичний коліт
D. Дизентерія
E. Пухлина сигмовидної кишки

123. Пацієнтка С., 65 років, хворіє ревматоїдним поліартритом. Тривалий час приймає
стероїдні протизапальні препарати. Госпіталізована з кровотечею, яка проявилася
меленою, колапсом. При ендоскопії в антральному відділі шлунка виявлено три
виразкові дефекти діаметром 1,0 см; 1,5 см; і 2,0 см Усі округлої форми, плоскі,
покриті фібрином сірого кольору, без запального валу навкруги. У більшій виразці
артерійна судина, з якої продовжується кровотеча тонким пульсуючим струменем.
Оберіть оптимальний вид зупинки кровотечі.

A. Лапаротомія, антрумектомія
B. Лапаротомія, висічення виразок
C. Гемостатична терапія, противиразкове лікування
D. Ендоскопічний гемостаз, противиразкове лікування
E. Ендоскопічний гемостаз, відміна стероїдів

33
124. Дермоїдна параректальна кіста містить:
A. Кал
B. Гній
C. Кров
D. Солом’яно-жовту прозору рідину
E. Елементи ектодерми (волосся, нігті, зуби, зроговілий епітелій)

125. Хворий Г., 65 років, скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, схуднення,
відсутність апетиту, слабість, стійкі закрепи впродовж 6 місяців. Об'єктивно: шкіра
землиста, суха. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці визначається
інфільтрат 8×10 см, який майже не зміщується, при перкусії над ним тупий
перкуторний звук. Аускультативно – періодичне посилення кишкових шумів. Hb крові
– 86 г/л. Реакція Грегерсена позитивна. Яка найбільш вірогідна патологія, що
зумовлює таку картину ?
A. Апендикулярний інфільтрат
B. Рак правої нирки
C. Злоякісна пухлина тонкої кишки
D. Злоякісна пухлина сліпої кішки
E. Заочеревинна пухлина

126. Хвора Г., 62 років скаржиться на загальну слабість, здуття живота, зниження
апетиту. Періодично відзначає домішки крові в калі, деколи калові маси набувають
темного забарвлення. Проведена іригоскопія. На рентгенограмі товстої кишки
визначається дефект наповнення та звуження просвіту висхідної кишки. Для якого
захворювання це найбільш характерно ?
A. Рак висхідного відділу ободової кишки
B. Дивертикульоз товстої кишки
C. Рак сигмовидної кишки
D. Ворсинчастий поліп висхідного відділу ободової кишки
E. Гранульоматозний поліп висхідного відділу ободової кишки

127. Хворий К., 62 років, скаржиться на здуття живота, закрепи, виражену загальну
слабість, схуднення. Протягом останніх 6 місяців випорожнення відбуваються лише за
допомогою очисної клізми або приймання послаблюючих засобів. При пальпації
живота в лівій здухвинній ділянці визначається пухлиноподібне утворення. Який
найбільш вірогідний діагноз ?
A. Рак прямої кишки, хронічна часткова товстокишкова непрохідність
B. Пухлина брижі товстої кишки, хронічна часткова товстокишкова непрохідність
C. Рак низхідної ободової кишки, хронічна часткова товстокишкова непрохідність
D. Пухлина заочеревинного простору, хронічна часткова товстокишкова
непрохідність

34
E. Пухлина лівої нирки, хронічна часткова товстокишкова непрохідність

128. В лікарню госпіталізована хвора В., 34 років, зі скаргами на кров’янисто-слизові

випорожнення до 5-7 разів на добу, біль у животі, підвищення температури тіла.
Хворіє протягом 5 діб. Виникла підозра на неспецифічний виразковий коліт. Вкажіть
найбільш доцільне дослідження для підтвердження діагнозу.

A. Іригоскопія з іригографією
B. Фіброколоноскопія з біопсією
C. Ректороманоскопія з біопсією
D. УЗД органів черевної порожнини
E. Копрологічне дослідження

129. Чоловік Д., 67 років, страждає на гіпертонічну та ішемічну хворобу серця,

гастрит. Захворів раптово – гостро виник біль інтенсивного характеру в епігастральній
ділянці, який згодом розповсюдився в праву половину живота. Відмічає іррадіацію
болю в праве плече і надпліччя. Блювання не було. Стан важкий. Живіт помірно
здутий, напружений і різко болючий в епігастрії і правій половині живота. Позитивні
симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі живота вільного
повітря під куполами діафрагми не виявлено. Лейкоцити – 12,5×109/л. Який найбільш
вірогідний діагноз ?
A. Гострий холецистит. Перитоніт
B. Панкреонекроз. Перитоніт
C. Перфорація гастродуоденальної виразки. Перитоніт
D. Інфаркт міокарда
E. Перитоніт апендикулярного генезу
130. У хворого Б., 43 років, після операції з приводу проривної виразки шлунка,
термінальної фази розлитого перитоніту, ендотоксичного шоку в ранньому
післяопераційному періоді проводиться штучна вентиляція легень з інгаляцією 60%
кисню. Гази крові: РаО2 = 70-78 мм рт. ст., гіпоксемія не зменшується, ЦВТ = 150-180
мм вод. ст., АТ = 90/60 мм рт. ст. на фоні застосування великих доз дофаміну. На
рентгенограмі – дифузна інфільтрація легень. Яка причина стійкої артеріальної
гіпоксемії ?
A. Пневмоторакс
B. Набряк легень
C. Синдром Мендельсона
D. Респіраторний дистрес-синдром
E. Двобічна пневмонія

131. Хвора Л., 46 років, скаржиться на біль в епігастрії оперізуючого характеру,

нудоту, багаторазове блювання, здуття живота, наростаючу слабість. Стан важкий,
35
виражена блідісь шкіри. Пульс частотою 116 уд./хв., АТ 90/50 мм рт. ст. Язик сухий,
обкладений. Живіт здутий, але м’який при пальпації. Симптоми подразнення
очеревини не визначаються. Лейкоцитоз 26,3×109/л. Активність амілази крові 44
г/год×л. Сформулюйте попередній діагноз.

A. Гострий апендицит
B. Гострий холецистит
C. Гострий тромбоз мезентерійних судин
D. Пенетрація виразки і кровотеча з виразки 12-палої кишки
E. Гострий панкреатит

132. Хворий М., 32 років, на роботі зазнав забою передньої черевної стінки, впавши з
підвищення. Через 4 дні, піднявши вантаж, відчув різкий біль в лівому підребер'ї,
запаморочення. Об'єктивно: шкірні покриви бліді; пульс 110 уд./хв.; АТ = 90/50 мм
рт.ст.; язик сухуватий, чистий; живіт піддутий, при пальпації м'який, резистентний в
лівому підребер'ї; перкуторно над животом тимпаніт, в проекції обох флангів – тупий
звук; аускультативно – послаблення перистальтики; ознаки подразнення очеревини
слабо позитивні. Яке ушкодження найбільш вірогідне в даному випадку ?

A. Розрив печінки
B. Розрив лівої нирки
C. Розрив низхідної ободової кишки
D. Розрив хвоста підшлункової залози
E. Двоетапний розрив селезінки

133. Потерпілий Д., 23 років, доставлений у хірургічний стаціонар з діагнозом:

закрита травма живота. Яке додаткове обстеження першочергово слід виконати для
виключення ушкодження паренхіматозних органів черевної порожнини ?

A. УЗД органів черевної порожнини

B. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
C. Ангіографія
D. ФЕГДС
E. МРТ органів черевної порожнини

134. Хворий В., 45 років, скаржиться на загальну слабість, втомливість, похудіння,

зниження апетиту, незначний біль в правому підребер’ї. Відзначається субфебрилітет
Об’єктивно: субіктеричність, печінка збільшена, щільна, горбиста. В лабораторних
аналізах: гіпопротеїнемія, помірне підвищення лужної фосфатази, трансаміназ,
визначається підвищений альфа-фетопротеїн. При УЗД – вогнищеві зміни в печінці.
Який найбільш ймовірний діагноз?
36
A. Рак печінки
B. Ехінококоз печінки
C. Непаразитарна киста печінки
D. Абсцес печінки
E. Цироз печінки

135. Хворий Ч., 44 років, внаслідок руйнування будинку зазнав синдрому

довготривалого розчавлювання обох нижніх кінцівок, множинних переломів кісток
обох гомілок, переломів обох стегнових кісток. Вилучений з під уламків будинку
через 6 годин, на місці катастрофи накладено джгути на обидві нижні кінцівки на
рівні верхньої третини стегна. При огляді: шкірні покрови бліді, артеріальний тиск
80/30 мм рт. ст., тактильна і больова чутливість дистальних відділів нижніх кінцівок
відсутня, активні та пасивні рухи в колінних та гомілково-ступневих суглобах
неможливі. Яка тактика лікування ?

A. Стабілізація переломів нижніх кінцівок, протишокові заходи

B. Гіпербарична оксигенація
C. Термінова ампутація обох нижніх кінцівок вище джгута
D. Детоксикаційна інфузійна терапія, форсований діурез
E. Інфузійна терапія з метою стабілізації артеріального тиску

136. У хворого Г., 46 років, на 7 добу після лівобічної пневмонектомії з приводу

центрального раку верхньочасткового бронху з’явилися болі в лівій половині грудної
клітки, підвищилася температура тіла до 38°С, наросла задишка. На оглядовій
рентгенограмі грудної клітки – горизонтальний рівень рідини до 4-го ребра зліва. Що
є найбільш ймовірною причиною цього ускладнення ?
A. Неправильне післяопераційне лікування
B. Пневмонія єдиної легені
C. Інфікування залишкової порожнини
D. Неспроможність кукси головного бронху
E. Медіастиніт

137. Хворого Т., 36 років, з множинною скелетною травмою – переломами стегна і

гомілки готують до типового оперативного лікування. На четверту добу після травми
хворий почав скаржитися на біль голови, блювання, важкість при диханні; відзначався
стан непритомності. На шкірі грудної клітки і живота з`явилися множинні петехіальні
висипання. Яке ускладнення розвинулося ?
A. Сепсис
B. Жирова емболія
C. Тромбоемболія легеневих артерій
D. Травматичний шок, торпідна фаза
E. Травматичний шок, еректильна фаза
37
138. Хвора З., 32 років, скаржиться на наявність утворів, свербіж, печіння в ділянці
заднього проходу, біль під час дефекації. При огляді шкіри анальної ділянки виявлено
розростання у вигляді цвітної капусти, щільної консистенції, коричневого кольору.
Який діагноз?
A. Гострокінцеві перианальні кондиломи
B. Рак вульви
C. Нориця прямої кишки
D. Дермоїдна параректальна кіста
E. Геморой

139. Хворий В., 28 років, скаржиться на біль оперізуючого характеру в епігастральній

ділянці, нудоту, блювання «кавовою гущею», загальну слабкість, здуття живота.
Захворювання зв'язує з прийомом сурогатів алкоголю. Слизові оболонки бліді. Є
мармурове забарвлення шкірних покривів, ціаноз губ. Пульс 126 в хв., слабкого
наповнення. Позитивні перитонеальні симптоми в епігастральній ділянці. Активність
діастази сечі 1024 ОД за Вольгемутом. Сформулюйте попередній діагноз.

A. Гостре отруєння сурогатами алкоголю

B. Перфоративна виразка шлунка
C. Гострий панкреатит
D. Гострий апендицит
E. Гострий тромбоз мезентеріальних судин

140. Хворого було доставлено у стаціонар зі скаргами на сильні спастичні болі в

нижніх відділах живота, більше в правій пахвинній ділянці, де визначалось щільно-
еластичне, різко болюче утворення, розмірами 4×5 см. Шкіра над випинанням
гіперемована та набрякла. Кашльовий повштовх не визначається. Яке захворювання
можна запідозрити у хворого?

A. Невправима пахвинна кила

B. Гостра інвагінаційна кишкова непрохідність
C. Ліпома черевної стінки, яка нагноїлася
D. Защемлена пахвинна кила
E. Запалення грижового мішку пахвинної кили

141. У стані алкогольного сп’яніння під час приймання їжі пацієнт Р., 24 років,
проковтнув курячий хребець. Скаржиться на відчуття стороннього тіла за грудиною,
слинотечу, утруднене дихання. Визначте найбільш інформативний метод діагностики
стороннього тіла стравоходу.

38
A. Комп’ютерна томографія органів грудної порожнини
B. Фіброезофагоскопія
C. Контрастна рентгеноскопія з барієвою сумішшю
D. Пневмомедіастинографія
E. Торакоскопія

142. У хворого С., 36 років, через 2 місяці після хімічного опіку стравоходу,
розвинулася рубцева стриктура на рівні грудного відділу довжиною 10-12 см і
діаметром 0,3 см. Оберіть найбільш безпечний метод, який слід застосувати при
першому розширенні стриктури.
A. Бужування під контролем рентгеноскопії
B. Дилатація балонним дилататором зі стабільним діаметром балону
C. Бужування під контролем езофагоскопа
D. Бужування під місцевою анестезією наосліп
E. Бужування по металевому провіднику

143. Жінка Т., 42 років, протягом 14 років хворіє гіперацидним гастритом. Останні два
роки турбує печія, болі за грудиною, два місяці тому з’явилася і наростає дисфагія.
Погано проходить навіть рідка їжа. Рентгенологічно в нижньогрудному відділі
стравоходу звуження його просвіту до 0,3-0,4 см. Встановіть діагноз.

A. Ахалазія кардії
B. Лейоміома стравоходу
C. Пептичний стеноз стравоходу
D. Рак стравоходу
E. Дифузний спазм стравоходу

144. Пацієнт М., 47 років, у стані алкогольного сп’яніння випив 300 мл 20 %-ного
винного оцету. Було сильне блювання з прожилками крові. Після травми минуло 10
хвилин. Визначте обсяг першої медичної допомоги потерпілому.
A. Промити шлунок через еластичний зонд великою кількістю води
B. Призначити приймання нашатирних крапель
C. Дати розчин питтєвої соди і призначити проносні засоби
D. Встановити назогастральний зонд і ввести антибіотики
E. Призначити ентеросорбенти

145. У хворого К., 43 років, після споживання риби з’явився біль за грудиною. На
третю добу виникли дисфагія, болі при ковтанні, піднялася температура тіла,
з’явилася підшкірна емфізема в надключичних ділянках, наросла тахікардія. Вкажіть

39
клінічну ознаку, яка найбільш достовірно свідчить про перфорацію стравоходу з
розвитком медіастиніту.

A. Наростання тахікардії
B. Поява емфіземи м’яких тканин шиї
C. Посилення болю при ковтанні
D. Поява дисфагії
E. Підвищення температури тіла

146. У хворого В., 45 років, з післяопіковим рубцевим стенозом стравоходу після

чергового сеансу бужування виникли болі за грудиною, гарячка, тахікардія. При
поліпозиційній рентгеноскопії – горизонтальний рівень рідини в задньому
середостінні. Встановіть найбільш ймовірний діагноз.

A. Піопневмоторакс
B. Гостра емпієма плеври
C. Абсцес легені
D. Гострий задній медіастиніт
E. Гострий передній медіастиніт

147. Хворий В., 29 років, скаржиться на біль за грудиною, сухість у роті, задишку,
гарячку з дрощами. Температура тіла 40,2С, визначається емфізема м’яких тканин в
надключичних ділянках, позитивний симптом Романова-Герке. Встановіть
попередній діагноз.

A. Гнійний тиреоїдит
B. Гострий абсцес легені
C. Гостра емпієма плеври
D. Гнійний перикардит
E. Гострий гнійний медіастиніт

148. У хворого Ф., 48 років, на 7-му добу після появи помірного болю в грудях,
надсадного кашлю, підвищення температури тіла до 39,5°С з'явилося харкотиння з
неприємним запахом. Стан хворого залишається тяжким, за добу він виділяє понад
600 мл сіро-зеленого харкотиння, зберігаються гектичні перепади температури тіла.
На рентгенограмі – на тілі негомогенного затемнення нижньої частки правої легені
виявляється порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Який діагноз, на вашу
думку, найбільш вірогідний ?

A. Нагноєна туберкульозна каверна

B. Гангрена правої легені
C. Гангренозний абсцес правої легені
40
D. Гострий абсцес правої легені
E. Нагноєна кіста правої легені

149. У хворого М., 56 років, на фоні консервативного лікування гострого абсцесу

верхньої частки лівої легені розвинувся напружений піопневмоторакс. Визначте
тактику надання невідкладної кваліфікованої допомоги хворому.

A. Санаційна фібробронхоскопія
B. Лікувальна плевральна пункція
C. Дренування плевральної порожнини з активною аспірацією вмісту
D. Торакотомія з резекцією легені
E. Оксигенотерапія, мікротрахеостомія, інтенсивна терапія

150. Вкажіть, яке ускладнення найбільше загрожує хворому Р., віком 46 років, в якого
протягом 11 місяців персистує хронічна ємпієма плеври
A. Поліорганна недостатність
B. Легенева кровотеча
C. Розвиток гангрени легені
D. Амілоїдоз внутрішніх органів
E. Хронічна легенева недостатність

151. У працівника тваринницької ферми К., 54 років, два місяці тому назад з’явилися
кашель з густим харкотинням, щоденне підвищення температури тіла до 37,6-37,8°С,
слабість, задишка при фізичних навантаженнях. При рентгенологічному дослідженні:
у верхній долі правої легені знайдено кулясту тінь з рівними, округлими, чіткими
контурами без перифокального запалення легеневої тканини. При дослідженні
харкотиння знайдено нитки фібрину, хітину. Встановіть попередній діагноз.
A. Ехінококова кіста правої легені
B. Абсцес правої легені
C. Рак правої легені
D. Кавернозний туберкульоз правої легені
E. Бронхогенна кіста правої легені

152. Хворий П., 38 років, після переохолодження відзначив кашель з виділенням

незначної кількості слизистого харкотиння, підвищення температури тіла до 37,5С,
болі в лівій половині грудної клітки. Стан хворого протягом наступних 7-10 днів
прогресивно погіршився: посилились болі в грудній клітці, зросла задишка,
відзначено підвищення температури тіла до 39С. Частота дихання – 30-34 рази за 1
хв. При об’єктивному обстеженні – відставання лівої половини грудної клітки в акті
дихання. Голосове тремтіння не проводиться, наявне притуплення легеневого звуку
41
зліва від кута лопатки донизу та різко ослаблене дихання над цією ділянкою. Вкажіть
найбільш ймовірний з перелічених попередніх діагнозів.
A. Піопневмоторакс
B. Гострий абсцес легені
C. Емпієма плеври
D. Крупозна пневмонія
E. Казеозна пневмонія

153. У хворого Л., 32 років, доставленого в стаціонар із закритою травмою грудної

клітки, при пункції плевральної порожнини отримано кров, яка втратила здатність
згортатися. Проведіть інтерпретацію проведеної проби Рувілуа-Грегуара.
A. Проба свідчить про розрив стравоходу
B. Проба свідчить про пошкодження легеневої паренхіми
C. Проба свідчить про припинення кровотечі
D. Проба свідчить про триваючу кровотечу і наростання гемотораксу
E. Проба свідчить про поранення серця

154. Хворий М., віком 19 років, доставлений з місця аварії у тяжкому стані після
закритої травми грудної клітки з болями в грудній клітці зліва, задишкою, сухим
кашлем. Виражена підшкірна емфізема верхньої половини тулуба. На рентгенограмі
органів грудної клітки – ателектаз лівої легені, зміщення середостіння вліво, серце не
розширене. Встановіть попередній діагноз.
A. Тотальний гемоторакс зліва
B. Відрив лівого головного бронха
C. Розрив стравоходу
D. Тотальний пневмоторакс зліва
E. Розрив діафрагми

155. Хворий Д, віком 30 років, зазнав травми грудної клітки при ДТП. Об’єктивно:
стан хворого важкий, ціаноз шкіри, при пальпації болісність та крепітація в ділянці
IV-VI ребер справа по середній аксилярній лінії. Дихання з правого боку різко
послаблене. Підшкірна емфізема. На оглядовій рентгенограмі – колапс правої легені
на ½ об’єму. Визначте місце виконання діагностичної плевральної пункції.
A. У ІІ міжребер’ї здовж середньоключичної лінії
B. У VІ міжребер’ї здовж задньо-аксилярної лінії
C. У VІІ міжребер’ї здовж лопаткової лінії
D. У місці найбільшої перкуторної тупості
E. У V міжребер’ї здовж середньо-аксилярної лінії

42
156. Хворий К., віком 20 років, доставлений із закритою травмою грудної клітки зі
скаргами на неможливість вдиху та видиху. Шкірні покриви бліді, з сірим відтінком.
ЧД 42 р./хв., ЧСС 128 уд./хв., АТ=80/50 мм. рт. ст. При огляді – набухання шийних
вен, асиметрія грудної клітки за рахунок випинаня лівої половини, при перкусії – над
лівим гемітораксом визначається тимпанічний звук, при аускультації  зліва дихання
не вислуховується. Встановіть діагноз.
A. Тампонада серця інії
B. Тотальний гемоторакс зліва
C. Напружений лівобічний пневмоторакс
D. Розрив лівого головного бронха
E. Респіраторний дистрес-синдром

157. Пацієнт доставлений бригадою швидкої медичної допомоги з місця події до

лікарні в шоковому стані. Свідомість затьмарена, блідість, роздуті шийні вени,
дихання прослуховується з обох боків, ЧСС  120/хв, АТ = 60/40 mm Hg, АТ
підтримується інфузією адреноміметичних засобів. При огляді  колота рана по
лівому краю грудини без ознак зовнішньої кровотечі. Визначте, який патологічний
стан розвинувся в пацієнта.
A. Медіастиніт
B. Травматичний шок
C. Внутрішньоплевральна кровотеча
D. Напружений пневмоторакс зі зміщенням середостіння
E. Тампонада серця внаслідок проникаючого поранення серця

158. У хворої С., 40 років, після аварії з’явився біль у ділянці серця, важкість при
диханні, неспокій, загальна слабість. При обстеженні не пальпується верхівковий
поштовх, виражена тахікардія, тони серця глухі, візуалізується набухання шийних вен.
На рентгенограмі – легені без патологічних змін, серцева тінь дещо розширена.
Встановіть попередній діагноз.
A. Розрив аорти
B. Пневмогемоторакс
C. Гемоперикард
D. Травматична асфіксія
E. Медіастинальна емфізема

159. Хворий В., віком 24 роки, доставлений у хірургічне відділення з місця аварії із
закритою травмою грудної клітки у тяжкому стані з дихальною недостатністю. При
клінічному й рентгенологічному обстеженні виявлено правобічний напружений
пневмоторакс, подвійні переломи IV-VI ребер справа. Визначте тактику надання
невідкладної кваліфікованої допомоги хворому.
43
A. Інтубація трахеї з штучною вентиляцією легень
B. Дренування середостіння з надюгулярного доступу
C. Дренування правої плевральної порожнини
D. Торакотомія, ліквідація внутрішньогрудних пошкоджень
E. Трахеостомія

160. У хворого Т., 32 років, доставленого з місця аварії із закритою травмою грудної
клітки, виявлено поширену підшкірну емфізему, яка з’явилася спочатку в ділянці
яремної ямки, а потім швидко поширилася на шию, обличчя, верхню частину тулуба.
Встановіть причину такого розвитку підшкірної емфіземи.
A. Розрив аорти
B. Розрив діафрагми
C. Відкритий пневмоторакс
D. Тампонада серця
E. Пошкодження дихальних шляхів з розвитком емфіземи середостіння

161. Потерпілий Д., віком 32 роки, доставлений до лікарні після побиття невідомими
зі скаргами на біль в лівій половині грудної клітки, задишку. Об’єктивно: стан хворого
середньої тяжкості. АТ 110/70 мм рт.ст., пульс 98 уд. в 1 хв., ЧД 32 р. в 1 хв. Ліва
половина грудної клітки відстає при диханні, по середньо-пахвовій лінії зліва –
болісність та кісткова крепітація в проекції V-VIII ребер, при перкусії (у
вертикальному положенні) зліва до рівня VI ребра – тимпаніт, нижче – притуплення
перкуторного звуку, при аускультації – відсутність дихальних шумів. Проведіть
інтерпретацію рентгенологічних змін у прямій проекції, вертикальному положенні
хворого, які характерні для такої клінічної картини.
A. Перелом V-VIII ребер, повне гомогенне затемнення лівої плевральної порожнини
B. Перелом V-VIII ребер, колапс легені, гомогенне затемнення з горизонтальним
рівнем зліва
C. Перелом V-VIII ребер, ателектаз лівої легені, гомогенне затемнення з косим рівнем
(лінія Дамуазо)
D. Перелом V-VIII ребер, ателектаз лівої легені, високе стояння лівого купола
діафрагми
E. Перелом V-VIII ребер зліва, шокова легеня, гомогенне затемнення з косим рівнем
(лінія Дамуазо)

162. Пацієнт Р., 46 років, із закритою травмою грудної клітки і масивним забоєм
міокарда, який було діагностовано в стаціонарі, перебував на лікуванні у відділенні
інтенсивної терапії. На четверту добу стан раптово погіршився: наросли тахіпное й
тахікардія, відзначено набухання шийних вен, АТ 80/60 mm Hg. При аускультації
з’явився грубий систолічний шум над всією прекордіальною ділянкою. На ЕКГ –
44
блокада правої ніжки пучка Гіса. Встановіть найбільш ймовірний з нижче
перелічених діагнозів у даній клінічній ситуації.
A. Надрив аортального клапана
B. Післятравматичний дефект міжшлуночкової перетинки
C. Післятравматична вінцево-венозна фістула
D. Пізня тампонада серця
E. Розрив низхідної аорти

163. Жінка М., 56 років, поступила зі скаргами на випинання в ділянці пупка, що

деформує його та має приблизно постійні форму і розмір. Хворіє протягом 5 років.
Жінка має надмірну масу тіла, за рахунок чого, живіт симетрочно збільшений. Пуп
асиметрично разтягнутий і деформований щільним випинанням розмірами 10×8 см,
котре знаходиться під ним. Пальпація не викликає болю та не призводить до
вправлення випинання. Який ваш діагноз ?

A. Невправима пупкова грижа

B. Метастаз злоякісної пухлини в пупок
C. Невправима грижа білої лінії живота
D. Защемлена грижа білої лінії живота
E. Защемлена пупкова грижа

164. Всі перелічені діагностичні заходи для виявлення атрезії стравоходу вірні, окрім:

A. Трахеобронхоскопії
B. Езофагоскопії
C. Рентгенограми стравоходу з йодліполом
D. Введення в стравохід повітря по катетеру
E. Рентгенограми стравоходу з введенням резинового катетеру

165. Хворий Д., 44 років, скаржиться на інтенсивний оперізуючий біль у верхній

половині живота, нудоту, багаторазове блювання. Захворювання пов’язує із
вживанням алкоголю і жирної їжі. Стан важкий. Пульс 106 уд./хв. АТ − 100/60 мм
рт.ст. Живіт здутий, болючий в епігастрії і лівому підребір’ї. Симптом Блюмберга-
Щоткіна сумнівний. Позитивні симптоми Мейо-Робсона, Воскресенського. Який
імовірний попередній діагноз?
A. Тромбоз мезентеріальних судин
B. Гострий панкреатит
C. Гострий холецистит
D. Гостра кишкова непрохідність
E. Гострий перитоніт
45
166. Хворий К., 64 років, після перенесеної ГРВІ відзначив кашель з виділенням
гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 39,2°С, задишку. Напередодні
раптово виник сильний біль у лівій половині грудної клітки, з’явилася задишка. Пульс
118 уд./хв., АТ – 80/50 мм рт. ст. Виражений акроціаноз. Частота дихання – 38 р./хв.
При огляді – відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання. При перкусії –
притуплення легеневого звуку над нижніми відділами лівого гемітораксу, у
вертикальному положенні тіла – коробковий відтінок над верхніми відділами лівої
легені. При аускультації – дихання над лівою легенею не вислуховується. Який з
перелічених діагнозів відповідає клінічній картині ?

A. Піопневмоторакс
B. Емпієма плеври
C. Крупозна пневмонія
D. Гострий абсцес легені
E. Гострий інфаркт міокарду

167. У хворої М., 40 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу IV ст.,
після операції встановлено ураження гортанних нервів з порушенням фонації та
ковтання. Які заходи мають вирішальне значення в профілактиці цього ускладнення ?

A. Передопераційна підготовка
B. Малотравматична анатомічна хірургічна техніка
C. Загальна анестезія
D. Місцеве знеболювання
E. Субфасціальне видалення залози та малотравматична анатомічна хірургічна техніка

168. У хворої М., 62 років, яка лікується в стаціонарі з приводу позашпитальної

правобічної нижньочасткової пневмонії, посилився біль в грудній клітці, підвищилася
температура тіла до 39°С. При аускультації нижче кута лопатки дихання різко
послаблене, перкуторно – тупість. При яке ускладнення можна думати ?
A. Абсцес легені
B. Піопневмоторакс
C. Піддіафрагмальний абсцес
D. Інфаркт міокарда
E. Емпієма плеври

169. У хворої Ф., 38 років, діагностовано бронхоектази нижньої та середньої часток

правої легені. Мають місце часті загострення і ознаки помірної інтоксикації в періоди
затихання. Яка тактика подальшого лікування хворої ?

A. Правобічна верхня білобектомія у плановому порядку

46
B. Правобічна нижня білобектомія у плановому порядку
C. Санаційні фібронхоскопії з антибіотикотерапією при загостреннях хвороби
D. Правобічна середня лобектомія у плановому порядку
E. Правобічна нижня лобектомія у плановому порядку
170. Оперують хворого Б., 56 років, з приводу жовчнокам’яної хвороби, ускладненої
холедохолітіазом і гнійним холангітом. Якому обсягу операційного втручання слід
надати перевагу ?

A. Холецистектомія, холедохотомія і дренування гепатикохоледоха за Кером

B. Холецистостомія
C. Холецистектомія, дренування холедоха через куксу міхурової протоки
D. Холецистектомія, холедохолітотомія з глухим швом холедоха
E. Холецистектомія з холедоходуоденоанастомозом

171. Хвора Л., 40 років, перебуває під спостереженням ендокринолога з приводу

гіперплазії щитовидної залози І ступеня. Відомо, що вона переїхала з ендемічного
району, зловживає тютюнопалінням. Які рекомендації щодо профілактики зобу можна
дати цій хворій ?

A. Відмова від тютюнопаління

B. Йодотерапія в мікродозах (1-2 мкг)
C. Споживання їжі, багатої на тирозин
D. Регулярні огляди ендокринолога
E. Уникати переохолодження і стресових ситуацій

172. Хвора О., віком 22 роки, скаржиться на біль в правій половині живота, нудоту,
блювання. Захворіла 11 год. тому. Шкірні покриви чисті. Менструація буде через 7
днів. PS – 84 уд./хв. АТ – 110/70 мм рт. ст., температура тіла 37,6°C. Живіт приймає
участь в акті дихання, права половина дещо відстає, черевна стінка напружена і
болюча в правій здухвинній та паховій ділянках. Позитивні симптоми
Воскресенського, Супольта-Сейле та Роттера. Який ваш попередній діагноз ?

A. Гострий аднексит справа

B. Апоплексія правого яєчника
C. Позаматкова вагітність справа
D. Гострий тазовий апендицит
E. Гостра кишкова непрохідність

173. Хворий Б., 29 років, скаржиться на біль в правій клубовій ділянці протягом двох
діб. Біль почався в епігастрії. Випорожнення у нормі, дизурії немає. Температура тіла
– 38,1°С, пульс – 96 уд./хв., положення на спині, ноги зігнуті, праве стегно приведене
47
до живота. Живіт не здутий, м'який, болючий у правій клубовій ділянці при глибокій
пальпації, симптоми Щоткіна, Ровзінга, Сітковського негативні, Образцова і
Пастернацького позитивні. Лейкоцитоз 15,0×109/ л із зсувом уліво. Аналіз сечі без
змін. Який найбільше ймовірний діагноз ?

A. Гострий ретроцекальний апендицит

B. Апендикулярний абсцес
C. Правобічна ниркова коліка
D. Гострий холецистит
E. Гострий правобічний паранефрит

174. Хвора Т., віком 82 роки, поступила ургентно через добу від початку
захворювання. Діагностовано защемлену стегнову килу. Від показаної операції
категорично відмовляється. Яка повинна бути подальша тактика хірурга?

A. Оперувати з дозволу головного лікаря

B. Виписати хвору зі стаціонару
C. Подальше переконання хворої для отримання згоди, симптоматичне лікування
D. Оперувати без згоди хворої
E. Оперувати, заручившись згодою родичів

175. Хвора М., 26 років, має нещільний рухомий вузол 30 мм у правій частці
щитоподібної залози. Вузол помітила півроку тому; поступово він збільшується. При
УЗД вузол має чіткі межі; васкуляризація значно підсилена всередині вузла. При
тонкоголковій пункційній аспіраційній біопсії виявлено тиреоцити в стані помірної
проліферації без явних ознак атипії. Враховуючи збільшення вузла і його УЗД
характеристики, хворій запропоновано оперативне лікування, проте виявилося, що у
пацієнтки вагітність 4 тижні. Яка подальша лікувальна тактика?
A. Консервативна терапія тироксином
B. Хірургічне лікування – поступлення до хірургічного стаціонару протягом тижня
C. Не потребує операції – після пологів вузол зменшиться
D. Динамічне спостереження; операція після пологів
E. Хірургічне лікування – поступлення на третьому місяці вагітності

176. У хворої З., 65 років, стався напад інтенсивного болю у правому підребер'ї, який
супроводжувався нудотою, багаторазовим блюванням. Після спазмолітиків біль
майже зник, але через добу після нападу з’явилась жовтяниця. Сеча стала темною, кал
білий. Пальпується збільшений, напружений, болючий жовчний міхур. Лейкоцити –
10×109/л, білірубін крові – 64 ммоль/л, переважає прямий. Який діагноз найбільш
вірогідно відповідає такій картині?

48
A. Рак головки підшлункової залози
B. Цироз печінки
C. Жовчнокам’яна хвороба, холедохолітіаз
D. Вірусний гепатит
E. Гемолітична жовтяниця

177. Хвора Д., 42 років, скаржиться на різкий пекучий оперізуючий біль в

епігастральній ділянці живота. На фоні постійного болю виникають приступи його
посилення, що супроводжується печією, багаторазовим блюванням жовчю з
прожилками крові. Захворювання пов’язує з прийняттям напередодні значної
кількості жирної гострої їжі. Хвора неспокійна. Загальний стан середньої важкості.
Частота пульсу 94 уд./хв. АТ 150/90 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів
черевної порожнини пневматоз поперечно-ободової кишки. Лейкоцити крові −
10,8×109/л. Цукор крові – 4,3 ммоль/л. Діастаза сечі 512 од. Який найбільш імовірний
діагноз ?

A. Легкий гострий панкреатит

B. Перфоративна виразка шлунка
C. Тяжкий гострий панкреатит
D. Загострення виразкової хвороби ДПК
E. Гострий холецистит

178. У водія транспорту Т., 32 років, що має запори, під час акту дефекації зявилася
значна домішка яскраво-червоної крові в калі (струменем). Кровотеча зупинилася
після прикладання до промежини шматочків льоду. Який ваш попередній діагноз ?

A. Внутрішній геморой
B. Поранення прямої кишки
C. Пухлина прямої кишки
D. Неспецифічний виразковий коліт
E. Зовнішній геморой

179. Хвору Л., 34 років, періодично турбують болі по всьому животу, здуття, бурчання
в животі. У період загострення, що триває до 1-1,5 місяців, часті рідкі випорожнення
до 10-14 разів на добу з домішкою слизу і крові. Загострення наступають 2-3 рази на
рік. Хворіє 3 роки. Стан середньої тяжкості. Шкірні покриви бліді. Виснажена. При
зрості 168 см вага 43 кг. Живіт втягнутий, при пальпації болісний по ходу товстої
кишки. Симптомів подразнення очеревини немає. Шкіра перианальної ділянки
мацерована. В аналізі крові виражена анемія. Який ваш попередній діагноз ?

49
A. Рак товстої кишки
B. Геморагічний проктосигмоїдит
C. Дивертикул товстої кишки з явищами дивертикуліту
D. Хронічний ентероколіт
E. Неспецифічний виразковий коліт

180. Пацієнт С., 56 років. З анамнезу хворіє протягом 30 хвилин, коли відчув біль за
грудиною. Об’єктивно свідомість відсутня. Шкіра бліда, ЧД 30 /хв. На ЕКГ підйом ST.
Який шок у даного пацієнта можна запідозрити?

A. Дистрибутивний
B. Больовий
C. Гіповолемічний
D. Кардіогенний
E. Септичний

181. Хворий А., 28 років, на 5-ту добу після операції з приводу пошкодження товстої
кишки скаржиться на розпираючий біль у післяопераційній рані, слабкість,
сонливість, головний біль, підвищення температури до 40°С. Навколо рани
припухлість, крепітація газу. Виділення із рани скудні темно-сірого кольору з
гнилістним запахом. Який найбільш ймовірний діагноз ?

A. Нагноєння післяопераційної рани

B. Бешиха
C. Абсцес
D. Анаеробна клостридіальна ранева інфекція
E. Флегмона

182. У хворого М., 65 років, який має дифузне збільшення щитоподібної залози ІІІ
ступеня і явища тиреотоксикозу середньої важкості, при УЗД в правій частці залози
виявлено добре васкуляризований вузол 39 мм з чіткими межами. З’явилася думка про
можливість в пацієнта токсичної аденоми. Як встановити, що тиреотоксикоз
обумовлений аденомою, а не дифузним зобом?

A. Провести пункційну біопсію вузла щитоподібної залози

B. Визначити в крові рівні трийодтироніну і тироксину
C. Провести позитронну емісійну томографію
D. Визначити рівень тиреоглобуліну в крові
E. Провести радіоізотопне сканування щитоподібної залози

50
183. Для виявлення каменів у позапечінкових жовчних протоках можна
використовувати:

1. ультразвукове сканування;
2. внутрішньовенну холангіографію;
3. ендоскопічну ретроградну холангіографію;
4. пероральну холецистографію;
5. оглядову рентгенографію черевної порожнини.
Виберіть найкращу комбінацію відповідей:

A. 3, 4
B. 2, 4, 5
C. 1, 2
D. 1, 2, 3
E. 1, 3

184. Хворий Т., 35 років, що страждає виразковою хворобою 12-палої кишки,

відмітив, що за останню добу в нього виникли слабкість та головокружіння, а вранцы,
піднявшись з ліжка, він втратив свідомість. Хворий блідий, в епігастрії болісність,
симптомів подразнення очеревини немає. Яке ускладнення виразкової хвороби ви
запідозрили ?
A. Стеноз пілородуоденальної зони
B. Перфорація виразки
C. Пенетрація виразки
D. Кровотеча з виразки
E. Малігнізація виразки

185. Хворий К., 27 років, доставлений з ножовим пораненням живота через 4 години
після травми. Стан важкий. Пульс 120 в хв., слабкий. АТ 70/40 мм рт. ст. Проведена
лапаротомія. В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлено кровотечу із
судин брижі тонкої кишки. Кровотечу зупинено. Пошкодження порожнистих органів
не виявлено. Як краще швидко відновити крововтрату?

A. Перелити свіжозаморожену плазму

B. Перелити еритроцитарну масу
C. Перелити відмиті еритроцити
D. Перелити реополіглюкін
E. Провести реінфузію крові

186. Для жовтяниці з приводу холедохолітіазу не характерно:

51
A. Відсутність стеркобіліну в калі
B. Уробілінурія
C. Нормальна активність сивороткових трансаміназ
D. Підвищення лужної фосфатази в крові
E. Гіпербілірубінемія

187. У хворого Д., 64 років, на 5 добу після правобічної пневмонектомії з приводу

центрального раку верхньочасткового бронху з’явилися болі в правій половині
грудної клітки, з’явився надокучливий кашель, підвищилася температура тіла до 38°С,
наросла задишка. На оглядовій рентгенограмі грудної клітки – горизонтальний рівень
рідини до 5-го ребра справа. Що є найбільш ймовірною причиною цього ускладнення
?

A. Неправильне післяопераційне лікування

B. Медіастиніт
C. Інфікування залишкової порожнини
D. Неспроможність кукси головного бронху. Емпієма плеври
E. Пневмонія єдиної легені

188. Для уточнення характеру жовтяниці і причини її виникнення слід провести:

A. Інфузійну холецистохолангіографію
B. Ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатикографію
C. Визначення білірубіну у крові
D. Визначення трансаміназ у сироватці крові
E. Рентгенографію підпечінкового простору

189. Жінка П., 36 років, зі скаргами на біль в правому підреберї, який віддає до правої
лопатки, нудоту, повторну блювоту. Захворіла 11 годин тому після надмірного
вживання жирної смаженої страви. Пульс 106 уд./хв. Язик сухий, білий. Живіт
резистентний і болючий під час пальпації у правому підребір'ї. Визначаються
симптоми Ортнера, Захар’їна, Мерфі, Мюсі-Георгієвського. Лейкоцити крові
10,4×109/л. Який ваш діагноз ?

A. Гострий панкреатит
B. Правобічна ниркова коліка
C. Гострий холецистит
D. Гострий гастрит
E. Гостра кишкова непрохідність

52
190. Хворий К., 25 років, скаржиться на кашель з виділенням незначної кількості
слизисто-гнійного харкотиння, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С,
кволість. Хворіє протягом 7 днів, після переохолодження. Об’єктивно: над легенями –
притуплення перкуторного звуку під лопаткою і в аксилярній зоні справа, там же –
послаблене везикулярне дихання, на фоні якого вислуховуються вологі, звучні
дрібнопухирцеві хрипи. Який діагноз у хворого?
A. Гострий бронхіт
B. Хронічний обструктивний бронхіт
C. Ексудативний правобічний плеврит
D. Позашпитальна правобічна пневмонія
E. Правобічний пневмоторакс

191. Пацієнт Р., 42 років, скаржиться на сильний гострий біль в епігастрії і в правій
половині живота, незначне пожовтіння шкіри та склер. В анамнезі – жовчнокам’яна
хвороба. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 8,7 Г/л. Температура тіла – 37,5°С.
Об'єктивно: визначається помірна ригідність м’язів передньої черевної стінки в
правому підребер’ї. З якого з пропонованих методів Ви почнете обстеження пацієнта?

A. МРТ ОЧП
B. ФЕГДС
C. УЗД ОЧП
D. Оглядова рентгенографія ОЧП
E. Ендосонографія

192. Хвора Г., 68 років, звернулась до лікарні зі скаргами на біль в епігастрії,

пожовтіння склер, шкіри обличчя, тулуба. При лабораторних дослідженнях виявлено
ознаки обтураційної жовтяниці. Які зміни у біохімічному аналізі крові є найбільш
характерними ?

A. Гама-ГТП, АлАТ ₋ підвищуються; лужна фосфатаза ₋ знижується

B. Кисла фосфатаза, гама-ГТП, АлАТ, АсАТ ₋ підвищуються; лужна фосфатаза ₋
знижується
C. Лужна фосфатаза і АлАТ ₋ підвищуються; гама-ГТП ₋ знижується
D. Лужна фосфатаза, гама-ГТП, АлАТ; ЛДГ ₋ підвищуються
E. Лужна фосфатаза, кисла фосфатаза, АсАТ ₋ підвищуються; гама-ГТП, АлАТ ₋
знижуються

193. Хворий С., 29 років. Скарги на наявність болючого утворення в зоні аксілярної
впадини. Захворів гостро 4 доби тому. Через 2 дні підвищилась температура тіла до
38°С, вузол збільшився в розмірі, біль посилився, з’явилась слабість. При огляді: в
правій аксілярні ділянці пальпуються великі вузли грушовидної форми, спаяні з
53
шкірою, що випинаються у вигляді сосків. Відмічено зону флюктуації. Шкіра над
вузлами ціанотична, набрякла, визначається гіпертермія при пальпації. Який найбільш
ймовірний діагноз ?
A. Туберкульоз шкіри
B. Карбункул
C. Фурункул
D. Третинний сифіліс
E. Гідраденіт

194. До лікаря поліклініки звернувся хворий Р., 58 років, зі скаргами на біль у правій
половині грудної клітки постійного характеру. На рентгенографії органів грудної
клітки знайдена субплевральна тінь до 5 см у найбільшому вимірі, яка зливається з
грудною стінкою і має з нею тупий кут. Хворий за фахом покривальник, часто
працював з шифером та плитами з азбесту. Який Ваш попередній діагноз ?

A. Вогнищевий туберкульоз легені

B. Еозінофільна пневмонія
C. Вузлова мезотеліома плеври
D. Актиномікоз легені
E. Периферичний рак легені

195. У хворого Ф., 42 роки, на 5 день після падіння на бите скло в ділянці підвищення
першого пальця правої верхньої кінцівки з’явилася припухлість, почервоніння,
місцеве підвищення температури шкіри. Вказана ділянка болюча при рухах і
пальпації, характеризується явищами флюктуації. Яке лікування слід застосувати?

A. Розкриття флегмони, дренування, антибактеріальна терапія

B. Пункція ділянки нагноєння з введенням протеолітичних ферментів
C. Напівспиртові компреси і антибіотикотерапія
D. Загальна антибактеріальна терапія
E. УВЧ-терапія

196. Який з діагностичних методів є найбільш інформативним при норицях прямої

кишки?
A. Пальцеве дослідження прямої кишки
B. Фіброколоноскопія
C. Зондування та фістулографія
D. Іригоскопія
E. Пасаж контрастної рідини через товсту кишку

54
197. Хвору К, 45 р., після прийому “жирної” їжі турбує гострий біль у правій
підреберній ділянці з іррадіацією у праву лопатку, нудота, сухість і гіркота у роті.
Пульс 92 уд./хв., ритмічний. АТ = 135/85 мм рт.ст. Язик сухуватий, обкладений біло-
жовтим нашаруванням. Живіт “дихає”, помірно напружений і різко болючий у
правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Позитивний симптом
Грекова-Ортнера. Який ваш діагноз ?

A. Перфоративна виразка
B. Гострий апендицит
C. Гепатит
D. Гострий холецистит
E. Гострий панкреатит

198. Від якої артерії відходить a. thyreoidea inferior sinistra ?

A. Arcus aortae
B. A. subclavia
C. A. thyroidea communis
D. A. catotis communis
E. Tr. thyrocervicalis

199. У травмованого Д., 45 років, з множинними зламами ребер при пункції

плевральної порожнини отримано шлунковий вміст. Яке дообстеження буде найбільш
інформативним ?
A. Рентгенографія грудної клітки з контрастуванням шлунка
B. Рентгенографія черевної порожнини
C. Томографія грудної клітки
D. Фібробронхоскопія
E. Комп’ютерна томографія

200. У дитини віком 1,5 місяці виражений симптом зригування, погано набирає вагу,
часто хворіє пневмоніями, бронхітами. У блювотних масах – домішок слизу і крові.
Під час годування дитина неспокійна, симптом покашлювання у сні. Найбільш
вірогідним діагнозом є:

A. Муковісцидоз
B. Висока часткова кишкова непрохідність
C. Пілороспазм
D. Грижа стравохідного отвору діафрагми
E. Постгіпоксична енцефалопатія

55
201. Що не може обумовлювати механічну жовтяницю ?

A. Пухлина великого дуоденального соска

B. Камінь у шийці жовчного міхура
C. Рак головки підшлункової залози
D. Хронічний індуративний панкреатит
E. Камінь холедоха

202. Маммоґрафія показана:

A. Двічі на рік
B. Щорічно у жінок віком понад 25 років
C. Щорічно у жінок віком понад 40 років
D. У жінок віком понад 50 років один раз на 2 роки
E. Один раз на 2 роки у жінок віком понад 25 років

203. Що із перечисленого не спричиняє механічну жовтяницю ?

A. Резидуальний камінь холедоха

B. Камінь жовчного міхура
C. Рак головки підшлункової залози
D. Рак великого дуоденального соска
E. Холедохолітіаз

204. Хворий Я., 72-х років, скаржиться на біль та виділення крові під час дефекації.
При ректальному пальцевому дослідженні виявлено пухлину анального каналу
прямої кишки. Отримана верифікація – плоскоклітинний рак. Де слід в першу чергу
шукати вторинну (метастатичну) пухлину ?

A. Печінка
B. Легені
C. Головний мозок
D. Кістки тазу
E. Середостіння

205. Хвора Ф., 40 років, скаржиться на наявність випинання по передній поверхні

шиї протягом 5 років. Об'єктивно: пульс – 72/хв, АТ – 110/70 мм рт. ст., у правій
частці ЩЗ пальпується малорухомий вузол 4×2 см, ліва частка не пальпується.
Визначте найбільш імовірний діагноз:

A. Серединна кіста шиї

56
B. Тиреоїдит Ріделя
C. Вузловий еутиреоїдний зоб
D. Вузловий гіпертиреоїдний зоб
E. Змішаний еутиреоїдний зоб

206. Що сприяє виникненню анальної тріщини ?

1. Тривалі закрепи
2. Гострий парапроктит
3. Травма слизової оболонки прямої кишки і анального каналу
4. Ректовагінальна нориця
5. Ендометріоз
A. 1, 3
B. 1, 2, 3
C. 2, 3, 5
D. 4, 5
E. 2, 4

207. Який симптом найчастіше зустрічається при раку лівої половини товстої кишки?

A. Непрохідність
B. Анемія
C. Втрата маси тіла
D. Болі
E. Нудота
208. Хвора Л., 37 р., скаржиться на серцебиття, схуднення, пітливість,
роздратованість, загальну слабість. Ps – 108 за хв., екстрасистоли; АТ – 150/90 мм
рт.ст. В правій частці щитовидної залози вузол 3₋ 4 см; поверхня гладка, рухливість
не обмежена. Ліва частка дещо збільшена, м’яка. Основний обмін + 34%,
білковозв'язаний йод – 880 нмоль/л. Який розгорнутий діагноз?
A. Вузловий гіпертиреоїдний зоб ІІІ ст. Тиреотоксикоз середнього ступеню важкості
B. Дифузний гіпертиреоїдний зоб ІІ ст. Тиреотоксикоз важкого ступеню
C. Змішаний гіпертиреоїдний зоб ІІІ ст. Тиреотоксикоз важкого ступеню
D. Вузловий гіпертиреоїдний зоб ІІ ст. Тиреотоксикоз легкого ступеню
E. Змішаний гіпертиреоїдний зоб ІІІ ст. Тиреотоксикоз середнього ступеню важкості

209. Хворий Б., 52 років, звернувся в поліклініку за місцем проживання зі скаргами на

біль в надчеревній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту та одноразове блювання, що
пов’язує з прийманням жирної їжі. Лабараторно: підвищені показники рівня ліпази,

57
альфа–амілази, транаміназ, білірубіну в сироватці крові. Наступним кроком в
обстеженні пацієнта є:

A. ЕРХПГ
B. ЧЧХГ
C. МРТ ОЧП
D. КТ ОЧП
E. УЗД ОЧП

210. Пацієнт В., 64 років, скаржиться на кашель з виділенням помірної кількості

гнійного харкотиння, задишку при незначному фізичному напруженні, підйом
температури тіла до 39,2 °С. Пульс – 102/хв., АТ – 100/70 мм рт.ст. При огляді –
відставання правої легені в акті дихання. При перкусії легеневий звук над правою
легенею притуплений. Аускультативно справа – вологі різнокаліберні хрипи над
нижньою та середньою частками. Зліва патологічних змін не виявлено. На
рентгенограмі органів грудної клітки виявлено виражену інфільтрацію нижньої та
середньої часток правої легені з дрібними множинними порожнинами в центрі 0,4-0,6
см в діаметрі. Який ваш діагноз?
A. Нагноєна кіста правої легені
B. Гангренозний абсцес правої легені
C. Гостра правобічна вогнищева пневмонія
D. Абцедивна пневмонія
E. Гострий абсцес правої легені

211. Пацієнт З., 62 років, госпіталізований зі скаргами на блювоту прожилками крові.

При ендоскопічному дослідженні в абдомінальному відділі стравоходу виявлено
розростання слизової оболонки у вигляді цвітної капусти, слизова оболонка в цьому
відділі контактно кровоточить. Сформулюйте попередній діагноз.
A. Пухлина стравоходу
B. Абдомінальний езофагіт
C. Ахалазія кардії
D. Дивертикул стравоходу
E. Стравохід Баррета

212. Яке місце займають злоякісні пухлини серед причин смертності ?

A. Перше
B. Друге
C. Третє
D. Четверте
E. Десяте
58
213. У хворого М., 65 років, який має багатовузловий зоб дуже великих розмірів, під
час операції тироїдектомії виявлено трахеомаляцію. У чому небезпека цього
ускладнення ?

A. Може зникнути голос

B. Це ознака, що в хворого буде гіпокальціємія з судомами
C. Високий ризик пошкодження шийного відділу стравоходу
D. Хворий без додаткової операції не зможе ковтати
E. Високий ризик асфіксії

214. Для гострого холангіту, спричиненого холедохолітіазом, не характерно:

A. Іррадіація болю у праву лопатку
B. Механічна жовтяниця
C. Інтенсивний біль у правому підребер’ї
D. Оперізуючий біль
E. Підвищення температури тіла

215. Хвора Д., 35 років, у невідкладному порядку оперирована з приводу гострого

калькульозного холециститу. Ранній післяопераційний період протікав гладко,
виписана в задовільному стані. Через 3 тижні після операції звернулася повторно.
Скарги на жовтяничність склер, підвищення температури тіла до 38,8 °С, озноб,
помірний біль у правому підребер'ї. Живіт м'який, перитонеальних симптомів немає.
АЛТ 2,3 ммоль/л. Білірубін – 66 мкмоль/л за рахунок переважання прямої фракції.
Визначте найбільш раціональну тактику ведення хворої.

A. Антибактеріальна, протизапальна терапія

B. Лапаротомія, ревізія гепатікохоледоха
C. Лапароскопічна ендоскопічна холедохоскопія
D. 3D-комп’ютерна томографія, дистанційна холедохолітотріпсія
E. Ендоскопічна ретроградна холангіографія, літоекстракція

216. В терапевтичне відділення госпіталізовано хворого Д., 68 років, зі скаргами на

непостійний, але зростаючий біль в лівій половині грудної клітки, сухий кашель,
зниження апетиту, слабкість, схуднення, періодичну пітливість. Хворіє біля 4-х
місяців. Пункцією плевральної порожнини чотири рази отримували 1500-2500 мл
рідини без домішків крові. Об’єктивно: ліва половина грудної клітки відстає в акті
дихання, тут же зліва в нижніх відділах перкуторно виявляється тупий звук.
Аускультативно – дихання майже не прослуховується. Пункцією плевральної

59
порожнини зліва отримано 2000 мл прозорої жовтуватої рідини. Яке захворювання
найчастіше має подібну клінічну картину ?

A. Мезотеліома плеври
B. Туберкульоз легені
C. Гостра пневмонія
D. Рак легені
E. Пухлина середостіння

217. Хвора В., 51 року, скаржиться на важкість, ниючий біль в правому підребер‘ї,
який ірадіює в праве плече; відсутність апетиту; печію, нудоту, закрепи, вздуття
живота після прийняття жирної та смаженої їжі. Хворіє півроку. Язик обкладений
білим нашаруванням, вологий. Живіт м‘який, піддутий, приймає участь в акті
дихання, болючий в правому підребер‘ї. Жовчний міхур не пальпується. Печінка та
селезінка не пальпуються. Позитивні симптоми Кера, Мерфі, Грекова-Ортнера,
Георгієвського-М’юссі. Який ваш діагноз?

A. Хронічний гепатит
B. Хронічний гастродуоденіт
C. Хронічний холецистит
D. Гострий холецистит
E. Хронічний панкреатит

218. В хірургічному лікуванні Базедового зобу оптимальною операцією є:

A. Екстракапсулярна тироїдектомія
B. Резекція перешийка
C. Субтотальна екстракапсулярна резекція щитовидної залози
D. Гемітироїдектомія
E. Субтотальна субкапсулярна резекція щитовидної залози

219. У хворого П., 49 років, під час операції з приводу раку ЩЗ при ревізії пухлини
та проведенні експрес-діагностики встановлено: ступінь поширення процесу –
Т3N0М0, морфологія – папілярна форма карциноми. Яким має бути обсяг
радикального оперативного втручання ?

A. Резекція ураженої частки

B. Енуклеація пухлини
C. Тиреоідектомія
D. Субтотальна резекція залози
E. Резекція ураженої частки з перешийком
60
220. Який метод діагностики найдоцільніше провести при раку ВСДК ?

A. МРХПГ
B. ЕРХПГ
C. Ендосонографію
D. КТ ОЧП
E. УЗД ОЧП

221. У хворого М., віком 43 роки, встановлено діагноз недостатності мітрального

клапана ІІІ стадії. При обстеженні кальцинозу клапана не виявлено. Визначте
оптимальний метод лікування хворого.
A. Анулопластика
B. Комісуротомія
C. Протезування мітрального клапана
D. Операція Мастарда
E. Операція Бентала

222. У хворої В., 72 років, на 6-ту добу після трансмурального інфаркту міокарда
розвинувся набряк легень. При аускультації виявлено грубий систолічний шум на
верхівці, який проводиться в ліву пахвову ямку, має місце миготлива тахіаритмія,
тахіпное. Визначте, яке ускладнення інфаркта міокарда розвинулося.

A. Аневризма лівого шлуночка

B. Гострий дефект міжшлуночкової перетинки
C. Гостра мітральна недостатність
D. Перфорація інфарктної зони серця
E. Рецидив інфаркта міокарда

223. Хворий П., 44 років, поступає до клініки зі скаргами на підвищену втомлюваність

і задишку в спокої. При обстеженні виявлено гепатомегалію, асцит, пульсацію
югулярних вен. Серцеві тони ритмічні, шуми не вислуховуються, серце нормальних
розмірів. При електрокардіографії, окрім зниженого вольтажу, патології не виявлено.
Встановіть найбільш ймовірний діагноз.

A. Констриктивний перикардит
B. Трикуспідальна вада серця
C. Первинна легенева гіпертензія
D. Мітральна вада серця
E. Міксома правого передсердя

61
224. До сімейного лікаря звернувся чоловік Т., віком 54 роки, зі скаргами на задишку,
яка виникає під час фізичного навантаження. Під час ехокардіографічного
дослідження виявлено, що площа мітрального отвору становить 1,3 см 2, а градієнт
систолічного тиску на мітральному клапані – 15 мм рт. ст. Встановіть діагноз.

A. Аортальний стеноз
B. Мітральний стеноз
C. Мітральна недостатність
D. Аортальна недостатність
E. Трикуспідальна недостатність

225. До сімейного лікаря звернувся чоловік Д., віком 52 роки, зі скаргами на задишку,
тиснучий біль в грудях та запаморочення, які виникають під час фізичного
навантаження. Під час ехокардіографічного дослідження виявлено, що градієнт
систолічного артеріального тиску на аортальному клапані становить 60 мм рт. ст.
Встановіть діагноз.

A. Аортальний стеноз
B. Мітральний стеноз
C. Мітральна недостатність
D. Аортальна недостатність
E. Трикуспідальна недостатність

226. Хворий М., 36 років, скаржиться на загальну слабість, запаморочення, біль в

епігастрії, чорний кал, нудоту. Захворів тиждень тому, коли з’явився біль в животі.
Три дні тому з’явилися загальна слабість і мелена. Після цього біль зник. У минулому
відзначався біль в епігастрії, частіше навесні і восени. Не обстежувався. Який ваш
попередній діагноз ?

A. Рак шлунку, ШКК

B. Ерозивний ентерит, ШКК
C. Цироз печінки, варикозні вени стравоходу, ШКК
D. Лейоміома шлунку, ШКК
E. Виразкова хвороба, ШКК

227. До сімейного лікаря звернулася жінка В., віком 53 роки, зі скаргами на задишку,
яка виникає під час незначного фізичного навантаження, відчуття перебоїв в
діяльності серця. Ревматизмом хворіє з дитинства. Під час ехокардіографічного
дослідження виявлено, що площа мітрального отвору становить 1,1 см2, градієнт
систолічного тиску на мітральному клапані – 20 мм рт.ст., наявний виражений

62
кальциноз клапана. Діагностовано мітральний стеноз ІV стадії. Визначте тактику
лікування хворої.

A. Відкрита мітральна комісуротомія

B. Пластика мітрального клапану
C. Закрита мітральна комісуротомія
D. Протезування мітрального клапана
E. Консервативна терапія

228. У дорослої жінки, віком 37 років, в якої в дитинстві підозрювали вроджену ваду
серця, з’явилися скарги на серцебиття, перебої в діяльності серця. При аускультації –
розщеплення ІІ-ого тону над легеневою артерією, слабкий систолічний шум з
епіцентром в ІІ-ІІІ міжребер’ї біля лівого краю грудини. На ЕКГ – блокада правої
нижки пучка Гіса, на рентгенограмі – посилений легеневий малюнок. Встановіть
найбільш ймовірний діагноз в даному випадку.
A. Дефект міжшлуночкової перетинки
B. Дефект міжпередсердної перетинки
C. Стеноз легеневої артерії
D. Відкрита артеріальна протока
E. Коарктація аорти

229. У хворого Р., віком 33 роки, який почував себе повністю здоровим, випадково
було виявлено грубий систолічний шум в точці Боткіна-Ерба, котрий проводився на
судини шиї, верхівку, міжлопаткову ділянку. Від запропонованого лікування хворий
відмовився. Через 2 місяці на фоні грипу в хворого розвинулася важка серцева
недостатність. Визначте ваду серця, для якої характерний такий клінічний перебіг.
A. Стеноз гирла аорти
B. Стеноз лівого атріовентрикулярного отвору
C. Недостатність тристулкового клапана
D. Недостатність аортального клапана
E. Недостатність мітрального клапана

230. Хворий Т., віком 32 роки, скаржиться на періодичне запаморочення, головний

біль, носові кровотечі, ниючий біль у ділянці серця, судоми м’язів ніг, похолодання
ступнів. Об’єктивно: фізичний розвиток супроводжується диспропорцією м’язової
системи – м’язи верхньої половини тіла гіпертрофовані при відносній гіпотрофії
м’язів нижніх кінцівок, ноги на дотик холодні. Пульс – 86 уд. в 1 хв., ритмічний, АТ
на руках – 200/100 мм рт.ст., на ногах – 140/90 мм рт.ст. Визначте, для якого
захворювання характерна така клінічна картина.
A. Тетрада Фалло
63
B. Недостатність аортального клапана
C. Хвороба Такаясу
D. Облітеруючий ендартеріїт
E. Коарктація аорти

231. Хвора Л., 45 років, госпіталізована в кардіологічне відділення зі скаргами на

головний біль, шум у вухах, мерехтіння „мушок” перед очима, підвищену
втомлюваність, загальну слабість. Під час огляду відзначено пульсацію судин шиї.
Пульс – 96 ударів в 1 хв., ритмічний, АТ = 180/40 мм рт. ст. Межі серця розширені
вліво, верхівковий поштовх розлитий. Над аортою вислуховується діастолічний шум.
Визначте, для якого захворювання характерна виявлена у хворої клінічна картина.
A. Дифузний токсичний зоб
B. Мітральний стеноз
C. Аортальна недостатність
D. Коарктація аорти
E. Гіпертонічна хвороба

232. До сімейного лікаря звернулася жінка М., віком 50 років, зі скаргами на задишку,
тиснучий біль в грудях та запаморочення, які виникають під час фізичного
навантаження. Під час ехокардіографічного дослідження виявлено, що градієнт
систолічного артеріального тиску на аортальному клапані становить 70 мм рт.ст., зони
гіпокінезії лівого шлуночка в ділянці передньої стінки та верхівки. Під час
коронаровентрикулографії виявлено проксимальний стеноз передньої
міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії 80%. Діагностовано: ІХС, стабільну
стенокардію напруги ІІІ ФК та аортальний стеноз. Визначте лікувальну тактику.
A. Протезування аортального клапана та аорто-коронарне шунтування
B. Протезування аортального клапана
C. Маммаро-коронарне шунтування
D. Консервативна терапія
E. Ангіопластика зі стентуванням коронарної артерії

233. Хворий Б., 63 роки, поступив в плановому порядку в кардіологічний центр із

скаргами на біль тиснучого характеру за грудиною, котрий зникає після прийому
нітрогліцерину, виникає після підйому на 2-й поверх. З анамнезу відомо, що хворіє
ІХС (стабільна стенокардія напруги) останні 3 роки, приймає аспірин в дозі 100 мг на
добу, корвітол 100 мг 2 рази на добу, престаріум 8 мг 1 раз на добу, олікард 40 мг 1
раз на добу та нітрогліцерин сублінгвально під час нападів болю за грудиною. Під час
огляду пацієнта виявлено наступне: загальний стан середньої важкості, серцеві тони
приглушені, ритмічні, АТ=120/80 мм рт. ст., пульс 62 уд./хв., над легенями

64
вислуховується везикулярне дихання. На ЕКГ: порушення процесів реполяризації по
передній стінці лівого шлуночка. На ехокардіографії: гіпокінез передньої стінки
лівого шлуночка, гіпертрофія лівого шлуночка, фракція викиду лівого шлуночка –
45%. На коронарографії: стеноз 80% довжиною 10 мм проксимальної частини
передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії. Визначте оптимальну
лікувальну тактику в даному випадку.

A. Операція аорто-коронарного шунтування без використання штучного кровообігу

B. Операція аорто-коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу
C. Черезшкірна транслюмінальна ангіопластика із стентуванням уражених коронарних
артерій
D. Додати до лікування ніфедіпін, вазиліп, еноксапарин
E. Провести системну тромболітичну терапію

234. Хворий Т., 53 роки, поступив в плановому порядку в кардіологічний центр зі

скаргами на біль тиснучого характеру за грудиною, який зникає після прийому
нітрогліцерину, виникає при підйомі на перший поверх. З анамнезу відомо, що хворіє
стабільною стенокардією напруги протягом останніх трьох років, приймає аспірин по
100 мг на добу, корвітол по 100 мг 2 рази на добу, престаріум 4 мг на добу, олікард 40
мг на добу та нітрогліцерин сублінгвально під час нападів болю за грудиною. Під час
огляду пацієнта виявлено наступне: загальний стан середньої важкості, серцеві тони
приглушені, ритмічні, АТ=130/90 мм рт. ст., пульс 68 уд./хв., над легенями
вислуховується везикулярне дихання. На ЕКГ: порушення процесів реполяризації по
передній стінці лівого шлуночка та “коронарні” зубці Т у V1-V6 відведеннях. На
ехокардіографії: гіпокінез передньої стінки лівого шлуночка, ФВ лівого шлуночка –
45%. При коронарографії: стеноз 75% довжиною 25 мм початкового відділу передньої
міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії. Визначте оптимальну лікувальну
тактику в даному випадку.

A. Черезшкірна транслюмінальна ангіопластика із стентуванням уражених

коронарних артерій
B. Операція аорто-коронарного шунтування без використання штучного кровообігу
C. Операція аорто-коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу
D. Додати до лікування ніфедіпін, вазиліп, еноксапарин
E. Провести системну тромболітичну терапію

235. Хворий П., 57 років, звернувся до дільничого терапевта зі скаргами на загальну

слабість та задишку під час фізичних навантажень, періодичні запаморочення. Вказані
симптоми турбують протягом останніх 3 років. Під час огляду пацієнта виявлено
наступне: загальний стан середньої важкості, серцеві тони чисті, ритмічні, час від часу
вислуховується “гарматний тон”, АТ=160/80 мм рт. ст., пульс 44 уд./хв., над легенями
65
вислуховується везикулярне дихання, ЧД – 18 на хвилину. На ЕКГ: ритм правильний,
інтервали Р-Р та R-R рівні, відсутній взаємозв’язок між зубцями Р та комплексами
QRST, величина інтервалів Р-Р менша, ніж R-R, зубці Т коронарні в грудних
відведеннях. Визначте, яке захворювання має місце в даного хворого.

A. Атріовентрикулярна блокада І ступеня

B. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня
C. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня
D. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
E. Блокада правої ніжки пучка Гіса

236. Хворий С., 57 років, звернувся до дільничого терапевта зі скаргами на загальну

слабість та задишку під час фізичних навантажень, періодичні запаморочення. Вказані
симптоми турбують протягом останніх 3 років. Під час огляду пацієнта виявлено
наступне: загальний стан середньої важкості, серцеві тони чисті, ритмічні, час від часу
вислуховується “гарматний тон”, АТ=160/80 мм рт. ст., пульс 48 уд./хв., над легенями
вислуховується везикулярне дихання, ЧД – 18 р./хв. На ЕКГ: ритм правильний,
інтервали Р-Р та R-R рівні, відсутній взаємозв’язок між зубцями Р та комплексами
QRST, величина інтервалів Р-Р менша, ніж R-R, зубці Т коронарні в грудних
відведеннях. Встановлено діагноз повної атріо-вентрикулярної блокади. Визначте
основний метод лікування даного хворого.

A. Постійне приймання непрямих антикоагулянтів

B. Постійне приймання β-блокаторів
C. Постійна електрокардіостимуляція
D. Тимчасова електрокардіостимуляція
E. Постійне приймання нітратів

237. Хворий Б., 59 років, поступив в ургентному порядку в кардіологічний центр із

скаргами на інтенсивний біль тиснучого характеру за грудиною, котрий триває
останні 5 годин, виник в спокою, незначно зменшується після прийому
нітрогліцерину. З анамнезу відомо, що хворіє ІХС (стабільна стенокардія напруги)
останні 3 роки, періодично приймає аспірин в дозі 100 мг на добу (останній раз
приймав 2 тижні тому), бісопролол 10 мг на добу та нітрогліцерин сублінгвально під
час нападів болю за грудиною. Лікар швидкої допомоги, під час транспортування
пацієнта в кардіоцентр призначив 1,0 мл 1% розчину морфіну гідрохлориду та 5000
ОД гепарину довенно. Під час огляду пацієнта виявлено наступне: загальний стан
важкий, серцеві тони приглушені, ритмічні, АТ=110/70 мм рт. ст., пульс 110 уд./хв.,
над легенями вислуховується везикулярне дихання, ЧД 18 р./хв. На ЕКГ: депресія
сегменту ST в І стандартному відведенні та aVL, V2-V6 відведеннях. Визначте
оптимальну лікувальну тактику в даному випадку.
66
A. Інтенсивна консервативна терапія, визначення рівнів маркерів некрозу міокарда в
крові, коронарографія
B. Проведення тромболітичної терапії з допомогою тканинного активатора
плазміногену
C. Проведення тромболітичної терапії з допомогою стрептокінази
D. Довенна інфузія пентоксифіліну
E. Довенна інфузія нітрогліцерину

238. Хворий Т., 63 роки, поступив в плановому порядку в кардіологічний центр із

скаргами на біль тиснучого характеру за грудиною, котрий зникає після прийому
нітрогліцерину, виникає при будь-якому фізичному навантаженні. З анамнезу відомо,
що хворіє ІХС (стабільна стенокардія напруги) останні 7 років, приймає аспірин в дозі
100 мг на добу, корвітол 100 мг 2 рази на добу, престаріум 8 мг 1 раз на добу, олікард
40 мг 1 раз на добу та нітрогліцерин сублінгвально під час нападів болю за грудиною.
Під час огляду пацієнта виявлено наступне: загальний стан середньої важкості,
серцеві тони приглушені, ритмічні, в ІІ міжребер’ї справа від грудини вислуховується
грубий систолічний шум (шум проводиться на судини шиї), АТ-120/80 мм рт. ст.,
пульс 68 уд./хв., над легенями вислуховується везикулярне дихання. На ЕКГ:
порушення процесів реполяризації по передньо-боковій стінці лівого шлуночка,
“коронарні” зубці Т в І стандартному відведенні та aVL, V2-V6 відведеннях, ознаки
гіпертрофії лівого шлуночка. На ехокардіографії: гіпокінез передньо-бокової стінки
лівого шлуночка, гіпертрофія лівого шлуночка, фракція викиду лівого шлуночка –
40%, стеноз аотрального клапана ІІІ стадії (градієнт систолічного тиску – 55 мм рт.
ст.). На коронарографії: оклюзія проксимальної частини передньої міжшлуночкової
гілки лівої коронарної артерії та стеноз 75% першої гілки тупого краю. Визначте
оптимальну лікувальну тактику в даному випадку.

A. Черезшкірна транслюмінальна ангіопластика зі стентуванням уражених

коронарних артерій
B. Операція аорто-коронарного шунтування та протезування аортального клапана
C. Операція маммаро-коронарного шунтування
D. Продовження консервативної терапії
E. Операція протезування аортального клапана

239. У приймальне відділення доставлений бригадою швидкої допомоги хворий С.,

віком 52 роки, зі скаргами на пекучий біль за грудиною, який триває більше 45 хвилин
і не знімається нітратопрепаратами, різку задишку. В анамнезі 2 роки тому переніс
гострий субендокардіальний інфаркт передньо-бокової стінки лівого шлуночка.
Явища стенокардії спостерігаються протягом 5 років. Об’єктивно: стан важкий. Шкіра
волога, вкрита холодним потом. Акроціаноз. Артеріальний тиск в межах 100/50 мм
67
рт.ст. На ЕКГ : ритм синусовий. Патологічні зубці Q в поєднанні з дугоподібним
підйомом ST у відведеннях aVL, V5-V6. На ЕхоКГ – гіпокінез передньої, бокової
стінок, міжшлуночкової перетинки та верхівки серця. При коронарографії – стеноз
75% стовбура лівої коронарної артерії, поодинокі гемодинамічно незначущі стенози
правої коронарної артерії, при вентрикулографії – акінезія верхівки, гіпокінез
передньої та бокової поверхні ЛШ, фракція викиду – 34 %. В крові підвищений рівень
тропонінів Т та І (0,3 нг/мл). Встановіть діагноз.

A. Гострий Q інфаркт бокової стінки лівого шлуночка

B. Гострий не Q інфаркт бокової стінки лівого шлуночка
C. Гострий Q задньобазальний інфаркт лівого шлуночка
D. Гостра аневризма лівого шлуночка
E. Стабільна стенокардія напруги IV ФК

240. У хворого О., 60 років, який поступив до кардіологічного відділення лікарні з

діагнозом: «ІХС: гострий Q-інфаркт міокарда (ІМ) нижньої стінки лівого шлуночка»
на 4-й день хвороби при вставанні з ліжка раптово виникла тяжка дихальна
недостатність, над нижніми відділами легень з’явилися вологі дрібноміхурчаті хрипи,
АТ знизився до 100/75 мм рт.ст. (при поступленні 180/100 мм рт.ст.), на верхівці серця
з’явився грубий систолічний шум. При Ехо-КГ: тремтіння задньої стулки мітрального
клапана, її систолічне пролабування в ліве передсердя. При доплер-Ехо-КГ:
трансмітральний потік (+++). Визначте, яке ускладнення ІМ розвинулося в хворого.

A. Розрив міжшлуночкової перетинки

B. Зовнішній розрив міокарда
C. Розрив папілярного м’язу з розвитком гострої мітральної недостатності
D. Гостра аневризма лівого шлуночка
E. Тромбоз лівого передсердя

241. У приймальне відділення обласного кардіологічного центру доставлений

бригадою швидкої допомоги хворий С., 62 роки, зі скаргами на пекучий біль за
грудиною, який триває більше 45 хвилин і не знімається нітропрепаратами, різку
задишку. Явища стенокардії спостерігаються протягом 5 років. 2 роки тому переніс
інфаркт міокарду. Амбулаторна карта відсутня. Об’єктивно: стан хворого важкий.
Шкіра волога, вкрита холодним потом. Акроціаноз. АТ в межах 100/50 мм рт.ст. На
ЕКГ: ритм синусовий, патологічні зубці Q в поєднанні з дугоподібним підйомом ST у
відведеннях aVL, V5-V6. Визначте наступний крок діагностичної програми.

A. Ангіопульмонографія
B. Коронарографія та вентрикулографія
C. Велоергометрія
68
D. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки
E. Аортографія

242. Хвора М., 28 років, поступила зі скаргами на болюче ущільнення у правій

молочній залозі, загальну слабість, підвищення температури до 38,5С, втрату
апетиту. Два тижні тому виписана з пологового відділення з ущільненням у правій
молочній залозі та підвищенням температури тіла до 37,1С. Згодом ущільнення у
правій молочній залозі стало болісним, у центрі його почало визначатися
розм’якшення, шкіра над ним набула синюшно-багряного забарвлення, з соска почав
виділятися гній. Встановіть діагноз.

A. Гострий серозний мастит

B. Гострий гнійний мастит
C. Нагноєна атерома молочної залози
D. Туберкульоз молочної залози
E. Дифузна мастопатія

243. У хворої С., 52 років, на підставі результатів клінічного і маммографічного

досліджень запідозрено рак молочної залози. Після пункційної біопсії діагноз
підтверджено цитологічно. Вкажіть найбільш патогномонічну маммографічну ознаку
раку молочної залози.

A. Чіткі контури тіньового утворення

B. Променисті контури тіньового утворення
C. Однорідна структура тіньового утворення
D. Неоднорідна структура тіньового утворення
E. Вапнякові включення в структурі залози

244. У хворого Д., віком 34 роки, спостерігається втрата маси тіла, швидка
втомлюваність, субфебрилітет, частий пульс, булімія, емоційна лабільність, біль у
животі, часті випорожнення. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

A. Тиреотоксикоз
B. Панкреатогенна діарея
C. Рак шлунка
D. Целіакія
E. Синдром Золінгера-Еллісона

245. У хворої Л., 50 років, скарги на загальну слабість, сонливість, порушення слуху.
Рік назад перенесла субтотальну резекцію щитовидної залози. Об’єктивно:

69
пастозність, набряклість обличчя, АТ = 80/60 мм рт.ст., пульс 52 уд./хв., ЧД 12 р./хв.
Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

A. Гостре порушення мозкового кровообігу

B. Тиреотоксичний криз
C. Мікседема
D. Отруєння снодійними засобами
E. Інфаркт міокарду

246. У хворої М., 63 років, через шість місяців після холецистектомії з приводу
холециститу, знову став виникати біль в правому підребер’ї, який періодично
супроводжувавсяся пожовтінням склер. При УЗД черевної порожнини явної патології
позапечінкових жовчних проток виявити не вдалося. Який з перерахованих методів
найбільш інформаційний для діагностики в цієї хворої ?

A. Пероральна холецистографія
B. Інфузійна холеграфія
C. Сцинтиграфія печінки
D. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
E. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатикографія

247. Хворій К., 29 років, 3 роки тому було вcтановлено діагноз дифузного токсичного
зобу III ст. Отримувала консервативне лікування. Останнім часом у правій частці
залози з`явився вузол, щільний при пальпації, збільшується у розмірі. Яке
дослідження треба виконати, щоби достовірно виключити рак щитоподібної залози ?

A. Тонголкову пункційну аспіраційну біопсію

B. Рентгенографію шиї
C. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози
D. Сканування щитоподібної залози
E. Інтраопераційну біопсію вузла

248. У хворого після 2-х місяців лікування гострої емпієми залишається по задньо-
боковій поверхні лівої плевральної порожнини осумкована порожнина 10×13 см.
Стінка вісцеральної поверхні осумкованої порожнини тонка. Через дренаж при санації
відходить фібрин в невеликій кількості. Яка тактика в лікуванні хворого ?

A. Санація осумкованої емпіємної порожнини протеолітичними ферментами

B. Санація осумкованої емпіємної порожнини антисептичним розчином
C. Резекція частки легені разом з осумкованою порожниною
D. Декортикація плеври
70
E. Торакопластика лівої половини грудної клітки

249. Хвора Н., 82 років, госпіталізована до хірургічного відділення з діагнозом –

жовчокам’яна хвороба, холедохолітіаз, механічна жовтяниця. У анамнез інфаркт
міокарду двічі, ниркова недостатність. Якому з нижче перелічених методів лікування
слід віддати перевагу ?

A. Ендоскопічна папілотомія
B. Біліодигестивний анастомоз
C. Трансдуоденальна папілосфінктеротомія
D. Холецистектомія з дренажем холедоху
E. Холецистектомія

250. У працівника скотарні Д., віком 52 роки, протягом 2 місяців зберігаються кашель
с густим харкотинням, підвищення температури тіла до 37,6-37,8 °С щодня, слабість,
задишка під час фізичного навантаження. Під час рентгенологічного дослідження у
верхній частці правої легені виявлено округлу тінь з рівними круглими чіткими
контурами без перифокального запалення легеневої тканини. Під час дослідження
харкотиння виявлено нитки фібрину, хітину. Сформулюйте попередній діагноз.

A. Кіста правої легені

B. Кавернозний туберкульоз правої легені
C. Абсцес правої легені
D. Ехінокок правої легені
E. Рак правої легені

251. Чоловік Т., 60 років, скаржиться на біль, почастішання сечовипускання, наявність

пухлини у правій пахвинній ділянці ближче до надлонної зони. Появу пухлини
пов’язує з тяжкою фізичною працею. В правій пахвинній ділянці пухлиноподібне
утворення, щільноеластичної консистенції, розташована медіально від сім’яного
канатику, легко вправляється в черевну порожнину, але при цьому у хворого
виникають позиви на сечовипускання. Симптом “кашльового поштовху” позитивний.
Яка грижа у хворого ? A. Коса пахвинна грижа
B. Грижа білої лінії живота
C. Стегнова грижа
D. Пряма пахвинна грижа
E. Ковзна грижа сечового міхура

252. Шоковий індекс Алговера – це співвідношення:

A. Рівня паличкоядерних лейкоцитів та моноцитів

71
B. Діастолічного АТ та частоти пульсу
C. Частоти пульсу та систолічного АТ
D. Рівня лейкоцитів та лімфоцитів
E. Пульсового АТ та частоти пульсу

72