ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХІРУРГІЇ № 1 з післядипломною підготовкою

ТЕСТИ
КРОК-2
ДО ТЕМ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Обговорені та затверджені
на методичній нараді кафедри
“16”червня 2022 р.
Протокол № 6
Зав. Кафедрою
Професор _______ Грубник В.В.

ОДЕСА – 2022
Тести КРОК-2 до Теми СРС – Апендицит

1.Хворий 38 років надійшов до клініки з болями у правій половині черева.

Хворіє більш
12 годин. Захворів гостро, коли звилися болі в епігастральній ділянці. Через
3 години болі мігрували в праву підвздошну ділянку, підвищувалася
температура тіла до 37,5оС. Звернувся до хірургічної клініки, де було
встановлено діагноз - гострий апендицит.
Які головні причини виникнення гострого апендициту?
А. вегето-судинні порушення;
В. порушення мікроциркуляції;
С. імунний конфлікт та обструкція;
Д. глистна інвазія;
Є. запор.

2.Хвора П.,52 років надійшла до хірургічної клініки з різкими болями у нижніх

відділах правої половини черева. Симптом Щеткіна-Блюмберга позитивний у
цьому відділі. Під час операції виявлено гострий деструктивний апендицит з
містним перитонітом. Виконано апендектомію, санація черевної порожнини.
Хворій призначена антибактеріальна терапія- цефалоспоріни ІІІ покоління. Яка
мікрофлора при цьому частіше виявляється?
А. кишкова палочка;
В. стафілокок;
С. вірус;
Д. сінегнійна паличка;
Є. аеробна-анаеробна асоціація;

3. Хворий В., 18 років надійшов до клініки з діагнозом – гострий апендицит. З

анамнезу: батько хворого у молодому віці оперований за причиною гострого
апендициту. Рідний брат батька теж в дитинстві був прооперований з приводу
гострого апендициту. Які антигени схильні до запалення апендиксу?.
А. НЕА -Д5;
В. НЕА -В8;
С. НЕА - В27;
Д. НЕА - А25;
Є. НЕА - С4.

4. До клініки надійшов хворий який хворіє близько 4 годин. Встановлено

діагноз - гострий апендицит. Болі зявилися поступово в верхніх відділах
черевної порожнини і мігрували в праву ділянку. Хворий відмічає нудоту,
підвищення температури до 37,4оС. Позитивний симптом, Сітковського,
Ровзінга. Під час операції виявлено, що змін з боку серозного шару не має.
Запальний процес при апендициті починається в:
А. слизові оболонці;
 В. у мязовому шарі;
С. серозному шарі;
Д. лімфатичних узлах;
Є. нервових кінцівок.

5. Хворій М. 42 років надійшов до хірургічної клініки з болями в нижній

половині черевної порожнини. З анамнезу: Хворіє близько 16 годин, коли
зявилися болі в праві полові черева черева знизу. Поступово болі
посилювалися, зявилася нудота. Хворий лікувався самостійно прийманням
спазмолітичних препаратів. При огляді черевної порожнини відміченні
позитивні симптоми Ровзінга, Сітковского, Кримова. Симптом Щьоткіна-
Блюмберга слабо позитивний в правій підвздошній ділянці. Під час
виконання апендектомії виявлені ознаки флегмонозного апендициту.
Гістологічною прикметою гнійного процесу при гострому апендициті
являється:
А. первинний ефект;
В. лейкоцитарна інфільтрація стінки;
С. збільшення лімфоузлів;
Д. расширення судин;
Є. звуження судин.
6. До клініки звернувся хворий який хворіє більш 4 діб. Захворів гостро, коли
зявилися болі в правій півздошній ділянці, підвищилися температура тіла
до 37,8оС. Лікувався самостійно, вживанням спазмолітичних припаратів
антибіотиків – ципринола. Болі зменшились, але підвищилась температура
тіла до 38оС. Звернувся до хірургічного стаціонара При обстежені в правій
підвздошні ділянці виявлено інфільтрат. Також відмічається лихоманка до
38оС. Консервативному лікуванню підлягає:
А. звичайний апендицит;
В. флегмонозний апендицит;
С. гангренозний апендицит;
Д. перфоративний апендицит;
Є. апендикулярний інфільтрат;
7. Хворий В. 33 років хворіє близько 2 діб. Звернувся до хірургічної клініки.
Під час обстеження виявлено позитивний симптом Ровзінга, Сітковського,
Щьоткіна-Блюмберга в правій підвздошній ділянці. Права половина черевної
стінки відстає в акті дихання. В загальному аналізі крові L-17,3г/л; Er-4,2/10 9;
Мв – 132 г/л; Э-0%, б-1; с-72%; п-12%; м-6%, л-9%. Було встановлено діагноз –
гострий апендицит, місцевий перитоніт. Що відносять до ускладнень гострого
апендициту?
А. катаральне запалення;
В. флегмонозне запалення;
С. апендикулярний абсцес;
Д. гангренозне запалення;
Є. апендикулярна коліка.
8. До клініки звернулася хвора С, 42 років зі скаргами на лихоманку до
37,5оС, запор, нудоту, біль в правій половині черевної порожнини. Біль носила
постійний характер та в перебігу часу посилювалася. Через 6 годин після
початку захворювання болі локалізувалися в правій півздошній ділянці і
ірадіювала в праву ногу. Підвищилася температура тіла до 37,5оС, зявилася
нудота. Яка ознака гострого апендициту є найбільш стабільною?
А. лихоманка (гіпертермія);
В. запор;
С. понос;
Д. нудота;
Є. біль в черевній порожнині.
9. Хворий 46 років звернувся в клініку з болями в правій півздошній ділянці,
які ірадіювали в спину. Під час операції виявлено гострий апендицит з
ретроцекальним розташуванням. Який симптом характерний для цієї форми
апендициту?
А. Щьоткіна-Блюмберга;
В. Ровзінга;
С. Сітковського;
Д. Бартомє-Міхельсона;
Є. Коупа.

10. До клініка надійшла хвора 16 років з сильними болями в нижніх відділах

черевної порожнини. Під час оперативного втручання виявлено гострий
апендицит з базовим розташуванням. Який симптом характерний для цієї
форми апендициту:
А. Коупа;
В. Ровзінга;
С. Бартомє-Міхельсона;
Д. Воскресенського;
Є. Щьоткіна-Блюмберга.
11. Хвора Л. 18 років надійшла до клініки з болями в нижніх відділах черевної
порожнини, перитоніальними симптомами. З анамнезу: Хворіє близько 4 годин,
зявилися сильні болі в нижніх відділах черевної порожнини, більше справа. З
появою болей підвищилась температура тіла до 38,5оС. Під час пальпації
виявлено позитивний симптом Щьоткина-Блюмберга в правій півздошній
ділянці. Встановлено діагноз гострий апендицит. Під час операції
патологічних змін з боку апендикса не виявлено не виявлено. Найчастіша
причина діагностичних помилок при гострому апендициті у жінок.
А. ентероколіт;
 В. перфоративна виразка;
С. ниркова коліка;
Д. аднексит;
Є. паранефрит.
12. До клініки надійшов хворий К. 38 років. З анамнезу: захворів гостро коли
зявилися болі в правій половині черева, ірадіювали в праву ногу та мали
приступоподібний характер. Протягом 10 років страдає сеченкамяною
хворобою. Найчастіші причини діагностичних помилок при гострому
апендициті у чоловіків:
А. перфоративна виразка;
В. ниркова коліка;
С. ентероколіт;
Д. паропроктіт;
Є. гепатит.
13. У маленької дитини 3 років протягом 12 годин відмічається нудота,
блювота, понос, болі в черевної порожнини. Гіпертермія до 38 оС. У якої формі
найчастіше проходить гострий апендицит у маленьких дітей?
А. ангіни;
В. пневмонії;
С. харчової токсикоінфекції;
Д. піелонефриту;
Є. глистної інвазії;
14. Хворий В. надійшов до хірургічної клініки з клінічною картиною гострого
апендицита. Виконано загальний аналіз крові у якому свідчилось: Нg –138 г/л;
Е – 4,1  109 ;
L- 13,2 109 ; ШОЕ – 14 мм/ч; із біохімічних показників крові - амілаза 17 мг/л;
загальний білірубін – 18 мк Моль/л.
Яка найбільш постійна лабораторна ознака гострого апендицита?
А. лейкоцитоз;
В. прискорена ШОЕ;
С. гіпербілірубінемія;
Д. гіперглікемія;
Є. підвищення рівня амілази.
15. У хворої М. 25 років болі в нижніх відділах черевної порожнини, більше
справа. Симптом Ровзінга – позитивний, симптоми Щьоткина-Бльмберга
Воскресенського негативні. Який метод інструментальної діагностики є
найбільш інформативним при гострому апендициті?
А. теплометрія;
В. УЗО;
С. компьютерна томографія;
Д. рідинокришталева термографія;
Є. лапароскопія.
16. Хворий П. Надійшов до хірургічної клініки з нагнійною картиною
гострого апендицита. Хворіє 15 год, позитивні симптоми Ровзінга,
Воскресенського, Кримова. Призначено оперативне лікування. Який доступ є
“золотим стандартом” при апендектомії?
 А. параректальний
В. за Волковичем-Дяконовим;
С. за Пфаненштилем;
Д. за Кохером;
Є. за Пироговим.
17. Хворий М. 51 років, надійшов до хірургічної клініки з діагнозом -
дифузний перитоніт. Із анамнеза: хворіє близько 3 діб, коли зявилися болі в
епігастральній області. Потім болі мігрували в праву підвздошну ділянку.
Лікувався самостійно. Болі посилювалися та розповсюджувалися. При
обстежені-позитивний симптом Щьоткина-Блюмберга в нижніх відділах
черева в мезогастральний області. Який необхідний доступ при
розповсюдженому апендикулярному перитоніті?
А. параректальний;
В. за Федоровим;
С. серединна лапаротомія;
Д. за Кохером;
Є. за Пфаненштилем.
18. У хворого К. 38 років підвищення температури тіла до 39, оС, болі в правій
підвздошній області, де пальпується шароподібне повторення до 8 см. В
діаметрі. Відмічається флуктуація. Із анамнезу – хворіє близько 7 днів. Який
необхідний доступ при апендекулярному абсцесі?
А. параректальний;
В. за Волковичем-Дяконовим;
С. серединна лапаротомія;
Д. позаочеревинний за Піроговим;
Є. за Кохером.
19. До клініки надійшла жінка 32р. З болями в нижніх відділах черевної
порожнини. Який найбільш інформативний метод для проведення
диференційної діагностики гострого апендициту та аднекситу?
А.УЗО;
В. пункція заднього своду;
С. лапароцентез;
Д. рентгенологічний;
Є. лапароскопія.
20. Хворий Б надійшов до клініки з діагнозом – гострий апендицит. Із
анамнеза: хворіє близько 2-х діб, коли зявилися болі в праві підвздошній
області, лихоманка до 38оС, нудота. За медичною допомогою не звертався.
Коли болі посилилися звернувся до хірургічної лікарні. При пальпації –
симптом Щьоткіна – Блюмберга в нижніх відділах черевної порожнини. Яке
найчастіше ускладнення гострого апендициту?
А. місцевий перитоніт;
В. абсцес;
С. інфільтрат
Д. пілефлебіт;
Є. розповсюджений перитоніт.
Тести КРОК-2 до Теми СРС - Захворювання оперованого шлунку

1. Який з перекислених методів дослідження при синдромі приводящої

кишки найбільш інформативний?
А.Езофагогастродуоденоскопія
В.Рентгенеонтрасне дослідження шлунку
С.УЗД черевної порожнини
Д.Сканування печінки
Є.Обзорна рентгеноскопія.
2. Постгастрорезекційна дістрофія виникає в результаті:
А.Порушення водно-електролітного балансу
В.Порушення всмоктування та переварювання всіх складових
частин страв
С.Печінкової недостатності
Д.Порушення функцій тазових органів.
Є.Амілоїдозу нирок.
3. Який синдром не відносять до функціональних розладів при хворобі
оперованого шлунку:
А.Демпінг-синдром
В.Синдром «приводящей петли».
С.Гіпоглікемічний синдром.
Д.Синдром Золлінгера-Елісона
Є.Пістрезекційна анемія.
4. Який синдром частіше за інших виникає при хворобі оперованого
шлунку?
А.Синдром «приводящей петли»
В.Пептична виразка анастомозу
С.Демпінг-синдром
Д.Пістрезекційна дистрофія
Є.Пістрезекційна анемія.
5. Які симптоми не відносять до синдрому «приводящей петли»:
А.Нудота,блювання жовчею через 15-20 хвилин після їжі.
В.Інтенсивні болі в правому підребірї, виникаючі після іжи, та
зникаючі після блювання жовчею.
С.Зниження маси тіла, працездатності.
Д.Швидке проходження хімусу по шлунково-кишковому тракту.
Є.Вегето-судинні розлади після прийому їжі.
6. Хворий 5 разів оперований з приводу рецидивуючої виразки тонкої
кишки. Висока резекція з ваготомією також не мала успіху. Перша
операція була резекція шлунку на виключення. Яка найбільш вірогідна
причина рецидиву виразки?
А..Недостатня ваготомія
В.Малий обєм резекції шлунку
С.Резекція по Б-ІІ
Д.Запалення слизової оболонки вороторевої частини шлунку.
Є.Лужний рефлюкс гастрит.
 7. Яку обовязкову умову треба виконати при резекції шлунку на
виключення?
А.Накласти міжкишковий анастомоз
В.Накласти тотальний гастроентероанастомоз
С.Повністю видалити слизову оболонку вороторевої частини
шлунку
Д.Виконати операцію за Ру
Є.Доповнити резекцію ваготомією.

8. У хворого на протязі 30 років стійка течія виразкової хвороби 12 п. кишки

з кровотечами. З приводу чого оперований: СПВ; СВ+ЧЕА;
реконструктивна резекція ¾ шлунку за Б ІІ. Незважаючи на це
зберігається синдром гіперацидності в шлунку та рецидивує пептична
виразка ЧЕА. Вкажіть найбільш вірогідну причину.
А.Недостатня ваготомія
В.Вадовий ЧЕА
С.Синдром приводячої кишки
Д.Синдром Золлінгера-Еліссона.
Є.Гастроєзофагальний рефлюкс.
9. Що з переліченого відноситься до органічних уражень при
пострезекційному синдромі:
А.Діарея
В.Демпінг синдром
С.Гіпоглікемічний синдром
Д.Шлунково-ободовокишкова нориця
Є.Харчова алергія.
10.Для демпінг синдрому характерно:
А.Надмірно швидке спустоження куксу шлунку та посилення
моторіки тонкої кишки.
В.Уповільнене випорожнення кукси шлунку та посилена моторика
тонкої кишки.
С.Уповільнене випорожнення кукси шлунку та послаблення
моторики тонкої кишки
Д.Стійка діарея
Є.Важкість в епігастрії, нудота, блювота.
11. Хворий 43 років раніше переніс ваготомію в зв'язку з виразкою ДПК яка
ще не загоїлась. Через 6 місяців після операції наступив рецидив виразкової
хвороби. При обстеженні виявлено синдром Золлингера-Эллисона. Гастринома
розташована в хвості підшлункової залози. Ваша тактика лікування.
А. Призначення антагоністів гістамінних Н2 – рецепторів.
В. Тотальна гастректомія.
С. Лапаротомія з видаленням гастриноми.
Д. Призначення блокаторів гастринових рецепторів.
Є. Субтотальна гастрэктомія, доповнена ваготомією.
12.Через тиждень після лапароскопічної селективної ваготомії з приводу
виразки ДПК хворий 40 років звернувся в прийомальне відділення зі скаргами
на неприборкану блювоту без домішки жовчі. На рентгеноскопії виявлено
величезний газовий міхур у порожнині шлунка. Укажіть найбільш імовірну
причину даного стану:
А. Рубцювання пілоричного каналу.
В. Передозування наркотиків.
С. Післяопераційний парез кишечника і шлунка.
Д. Травма галузі вагуса йде до антральної і пілоричної
частин шлунка.
13.Хворий 55 років оперований із приводу виразки ДПК. Зроблена
Ваготомія з антрумэктомією. Через 5 років у хворого рецидив виразки
ДПК. Яка імовірна причина рецидиву.
А. Неадекватна антрумектомія.
В H/pilori інфікування.
С. Неповна ваготомія
Д. Зловживання алкоголем.

14.Що не є постгастректомічним синдромом?

А. Перфорація виразки
В. Малабсорбція.
С. Дампинг-синдром.
Д. Діарея.
Є. Ру синдром.
15.Дампинг синдром – це:
А.Швидка евакуація вмісту шлунка після прийому їжі
В.Уповільнена евакуація
С.Обструкція гастроэнтероанастомоза
Д.Невгомонна блювота
Є.Ослаблена перистальтика кишечнику.
16. Симптомокомплекс Дампинг синдрому - це:
А. Нудота, блювота, слабкість.
В. Нудота, слабкість.
С. Різкий біль вепігастрії після прийому їжі.
Д. Тахікардія, холодний піт, блідість шкірних покривів, слабкість
через
15- 60 хвилин після прийому їжі.
Є. Диспное.
17. Крайові виразки – це:
А. Виникнення виразки в тонкому кишечнику поблизу від
гастроентероанастомоза.
В. Виразки, які виникають по малій кривизні шлунка.
С. Виразка товстого кишечнику.
 Д. Пептична виразка.
Є. Рефлюкс гастрит.
18. Дампинг синдром виникає в результаті виділення наступних
гуморальних агентів:
А. Гастрин.
В. Холецистокинин.
С. Серотонин, бродикинин.
Д. Пепсин.
Є. Інсулін.
19. Лікування дампинг синдрому – це:
А. Обмеження жирів.
В. Обмеження білків.
С. Обмеження вуглеводів.
Д. Обмеження фруктів.
Є. Ніяких обмежень.
20. Один з ефективних методів лікування Дампинг синдрому – це:
А.В/в введення білкових препаратів.
В. В/м ведення Н2 – блокаторов.
С. Інгібітори ферментів підшлункової залози.
Д. П/к введення октреотида до їжі.
Є. В/м введення гістаміна.
21. Анемія після резекції шлунка виникає в результаті:
А. Гіперхлоргидрин і недостатнє усмоктування заліза.
В. Гіпохлоргидрин і недостатнє усмоктування заліза.
С. Ахлоргидрин і недостатнє усмоктування заліза.
Д. Дисбактеріозу.
Є. Діареї.

22. Хворий 33 років звернувся до хірурга зі скаргами на дискомфорт і

почуття розтягання в епігастрії, що проходить після блювоти. У
минулому оперований із приводу виразкової хвороби ДПК – резекція 2/3
шлунка по Б-I. Який діагноз у хворого?
А. Рецидивна виразка шлунка.
В. Анастомозіт.
С. Виразка анастомозу
Д. Синдром привідної петлі.
Є. Малігнізація.
23. Рецидив виразкової хвороби після операції на шлунку найчастіше
зв'язаний з:
А. Неадекватною резекцією.
В. Неадекватною терапією.
С. Неадекватною ваготомією.
Д. Способом життя.
Є. Недотриманням дієти.
 24. Хворий 32 років скаржиться на понос раптового характеру і без коліки.
Хворий 3 роки тому оперований із приводу виразки ДПК. Зроблено
резекцію шлунка по Б-I. Ваш діагноз?
А. Коліт.
В. Ентероколіт.
С. Постваготомічна діарея.
Д. Інфекційний коліт.
Є. Хвороба Гиршпрунга.
25. Хворий 36 років надійшов у клініку з діагнозом « Анемія». Ознак
кровотечі не виявлено. В анамнезі – резекція шлунка по Б-II. Яка
найбільш імовірна анемія.
А. Постгеморагічна.
В .В12 дефіцитна.
С. Залізодефіцитна.
Д. Посттравматична.
26. Лужний рефлекс- гастріт виникає в результаті:
А. Заброса жовчі в частину шлунка, що залишилася.
В. Гіперсекреція ферментів підшлункової залози.
С. Відсутність секреції шлункового соку.
Д. Заброс шлункового вмісту в стравохід.
27. Діагноз жовчний рефлекс-гастріт вірогідно можна установити
застосовуючи:
А. Rg-скопію.
В. ЕФГДС.
С. КТ.
Д. МЯР.
28. Рецидивні крайові виразки потрібно лікувати:
А. Консервативно.
В. Оперативним втручанням.
С. Спостереженням.
Д. Інфузіонною терапією.
Є. Антибактеріальною терапією.
29. Для лікування постваготомичних діарей призначають:
А. Дієтотерапію.
В. Хіміотерапію.
С. Гормонотерапію.
Д. Антибактеріальну.
30. Малабсорбція після операції на шлунку з приводу виразкової хвороби
виявляється:
А. втратою маси тіла і стеатореєю.
В. Поганим апетитом.
С. Нестерпністю жирної їжі.
Д. Нестерпністю насолод.

Тести КРОК-2 до Теми СРС - Захворювання прямої кишки - 1 частина

1.В чому полягає основна особливість венозного кровообігу прямої
кишки?
A. “Кільцьовий” відтік венозної крові.
B. Відтік венозної крові в нижню порожнисту вену.
C. Відтік венозної крові в воротню вену.
Д. Розповсюджене анастомозування двох венозних систем – воротньої і
нижньої порожнистої вени.
Є. Схильність вен до варикозного розширення.
2. Де як правило розташовуються гіперплазовані кавернозні тільця при
геморої?
A. Дифузно довкола анального отвору .
B. На 3,6,9,12 годинах по циферблату.
С. На 3,7, 11 годинах по циферблату
Д. В ділянках верхньої і нижньої крипи.
Є. В довільному місці анального кільця.
3. Що є основним критерієм в визначенні ступіння важкості геморроя?
А.Частота та об’єм кровотечі з гемороїдальних вузлів.
В.Здатність “випавши” гемороїдальних вузлів до самостійного
виравлення.
С.Наявність ускладнень гемороя.
Д.Тривалість захворювання.
Є.Важкість стану хворого.
4.Хворий 48 років поступив ургентно в важкому стані зі скаргами на
гіпертермію до 39о С,
різкими болями в ділянці заднього проходу, що підсилюються при спробі
дефекації, ”ішурію парадокса”,слабість.
Об’єктивно у хворого в перианальній ділянці виявляється виражений набряк
синюшного кольору до 10-11см ,з анального отвору пролабують 4
гемороїдальних вузла темно-синьюшного кольору,один з них – темно-
фіолетового кольору з звиразкуванням слизової , виравлення вузлів неможлива
внаслідок спазму і больового синдрому.
Який діагноз у даного хворого?
А.Переанальний абсцес.
В.Рак анального каналу із звиразкуванням.
С.Гострий геморой з защемленям гемороїдальних вузлів.
Д.Гострий парапрактат.
Є.Актиномікоз анального кільця.
5.Хворий 38 років звернувся до хірурга поліклініки з скаргами на гострі пекучі
болі в аналіній ділянці, значно підсилюючі при дефекації, що продовжуються
на протязі доби. Відмічає наявність яскравої крові на колі в вигляді окремих
стрічок. Пальцьове дослідження прямої кішки неможливе внаслідок
вираженого больового синдрому і спазма сфінктера .
Візуально виявляється лінійний дефект слизової прямої кишки в зоні задньої
кріпти довжиною до 2см та шириною до 0.5см, верхній кут якого знаходиться
на рівні зубчастої лінії ,дно яскраво-червоного кольору.
Який діагноз у хворого?
А.Неспецифічний виразковий коліт.
 В.Тріщина прямої кішки.
С.Геморой.
Д.Рак прямої кішки.
Є.Кокцитодинія.

6. Хвора 33 років доставлена ургентно зі скаргами на пульсуючі інтенсивні болі

в ділянці заднього проходу, що підсилюються при рухах ; дизуричні явища ;
гіпертермію до 38,7 оС.
Об’єктивно відмічається гіперемію зліва від заднього проходу ,виражений
набряк м’яких тканин з флуктуацією в центрі ,желеподібна форма заднього
проходу . Ректально виявлено інфільтрат, який вибухає в просвіт кишки ,з
чітким верхнім рівнем .Хворіє на протязі доби . Про яке захворювання треба
думати?
А.Гострий підшкірний парапрактит .
В.Геморой.
С.Тріщина прямої кішки.
Д.Хвороба крона.
Є. Рак прямої кишки.
7. В чому полягає лікування гострого підшкірного парапроктита?
A. Консервативна місцева та загальна антібактеріальна терапія, нагляд.
B. Пункція порожнини гнійника з евакуацією вмісту.
C. Вскриття та зовнішнє дренування гнійника.
Д. Розкриття гнійника в просвіті прямої кишки.
Є. Операція Габріеля
8. Що є основним критерієм неповної внутрішньої нориці прямої кишки?
A. Однією з стінок нориці служить поверхня прямої кишки.
B. Періодичне “закриття” отвору нориці.
С.Наявність тільки одного внутрішнього отвору нориці (в стінці прямої
кишки) і відсутність зовнішнього отвору на шкірі.
Д. Неповне формування стінок нориці.
Є. Вростання слизової прямої кишки в просвіт норицевого ходу.
9. Хвора 47 років звернулась до проктолога зі скаргами на наявність двох
норицевих ходів на шкірі в пері анальній ділянці з помірним гнійним
виділенням з них. Хворіє понад рік, отвори зявилися через 3 місяці після
операції з приводу гострого пара проктиту. При пальцьовому дослідженні
прямої кишки виявлено воронкоподібне углублення стінки кишки в ділянці
гребінцевої лінії. При введенні синьки в зовнішній отвір вона швидко
зявляється в просвіті прямої кишки, але зондом пройти в кишку не
вдається. Про яку патологію слід думати?
А. Трассфінктерна нориця прямої кишки.
В. Екстрасфінктерна нориця прямої кишки.
С. Епітеліальний куприковий хід.
Д. Ускладнений геморой.
Є. Актиполіпоз.
10. В чому полягає основний принцип хірургічного лікування хронічного
парапроктиду?
A. Розсічення норицевого ходу.
B. Висі січення нориці з “глухим” швом на рану.
С. Відсічення нориці в просвіт прямої кишки з розкритям і
дренуванням гнійної порожнини і дозованою сфінкреротомією.
Д. Висікання зовнішнього отвору нориці.
Є. Висікання внутрішнього отвору нориці.
11. Хворий 34 років поступив ургентно у важкому стані зі скаргами на біль та
інфільтрат в ділянці заднього проходу, слабість гіпертермію до 38,5 0С.
Обєктивно у хворого в пері анальній ділянці виявляється інфільтрат до 12-13
см. Темно-фіолетового кольору, пальпаторно виражений больовий синдром.
Який діагноз у даного хворого?
А. Защемлена періанална грижа.
В. Гострий парапроктит.
С. Неспецифічний виразковий коліт.
Д. Рак прямої кишки.
Є. Актиномікоз прямої кишки.

12. Хвора 29 років скаржиться на біль в задньому проході, яка посилюється при
дефекації, суміш крові до калу у вигляді полоски іноді у вигляді краплин, зуд у
задньому проході.
Діагноз:
А. Гострий парапроктит.
В. Виразковий проктосигмоідіт.
С. Крипти.
Д. Анальна тріщина.
13. Хворий 49 років звернувся до поліклініки зі скаргами на норицю в ділянці
проміжності та виділення гнію, біль при дефекації,часті загострення
захворювання.
Діагноз:
А. Хронічний пара проктит (нориця прямої кишки).
В. Парапроктит.
С. Рак шкіри проміжності.
Д. Абсцедуючий фурункул проміжності.
Є. Рак прямої кишки у формі нориці.
14.Хворий 34 років, поступив до клініки зі скаргами на відчуття інородного тіла
в ділянці проміжності, почуття вологи шкіри в цієї ділянці, біль при дефекації
та анальний зуд. При наружному огляді на шкірі в ділянці проходу мають
місце плотні, бородавчаті вузлики у вигляді кольорової капусти. Діагноз:
А. Внутрішній геморой.
В. Наружний геморой.
С. Періанальні гострокінцеві кондиломи.
Д. Рак прямої кишки.
Є. Папиломи прямої кишки.
15. Хвора 32 років звернулась до клініки зі скаргами на виділення слизі з
прямої кишки, прожилок крові на Белізі, випадіння прямої кишки після
дефекації та виражений біль.
Діагноз:
А. Рак прямої кишки.
В. Наружний геморой.
С. Защемлення випавшої прямої кишки.
Д. Виразкові кандиломи.
Є. Випадіння сигмовидної кишки.
16. Хвора 37 років звернулась зі скаргами на випадіння прямої кишки після
фізичної нагрузки, недержання газів, яким хвора страждає понад 6 місяців.
Визначить стадію випадіння прямої кишки, та ступень слабкості
затворювального апарату.
А. І стадія випадіння та І стадія слабкості запірательного апарату.
В. ІІ стадія випадіння та ІІ стадія слабкості запірательного апарату.
С. ІІ стадія випадіння та І стадія слабкості запірательного апарату.
Д. І стадія випадіння та ІІ стадія слабкості запірательного апарату.
Є. ІІІ стадія випадіння та ІІ стадія слабкості запірательного апарату.
17. Хворий 67 років поступив до клініки зі скаргами на частий, жидкій стул з
сумішшю слизі та крові, слабкість. Лихорадку до 39 0 С, біль у черевній
порожнині, диспепсичні розстрої. Захворювання повязує з прийомом етазолу.
Діагноз:
А. Виразково-некротичний коліт.
В. Лікова хвороба.
С. Токсичний коліт.
Д. Хвороба Крона.
Є. Амебіаз.

18. Хворому з товстокишковою непрохідністю понад 4 діб потрібна операція з

приводу стенозуючої пухлини сигмовидної кишки.
А.H.Pillore–цекостомія.
В.Duret – сігмостома.
С. Gartmana – резекція сигмовидної кишки з пухлиною та виведенням
сигмостоми.
Д. Bussey H. – субтотальна резекція товстої кишки з ілеоректальним
анастомозом.
19. Хворий 28 років посупив зі скаргами на біль в ділянці заднього проходу,
випадіння вузлів гемороїдальних, почуття зуду. Діагноз:
А. Гострий геморой І ступеню важкості.
В. Гострий геморой ІІ ступеню важкості.
С. Гострий геморой ІІІ ступеню важкості.
Д. Гострий геморой ІV ступеню важкості.
20. При огляді хворого 35 років має місце запалення пухлини у задньому
проході. Пальцьове дослідження викликає різку біль. Внутрішні гемороїдальні
вузли багрові. Слизова оболонка вузлів з виразками до 1 мм.
Діагноз:
А. Гострий геморой І ступеню важкості.
В. Гострий геморой ІІ ступеню важкості.
С. Гострий геморой ІІІ ступеню важкості.
Д. Гострий геморой ІV ступеню важкості.
21. Хворий 35 років тривалий час страждає випадінням гемороїдальних вузлів
та кровотечу після дефекації. Яку операцію потрібно запропонувати хворому?
А. Whitehead – вдалення гемороїдальних вузлів з циліндром мобілізованої
слизової
оболонки задньопрохідного каналу.
В. F. Salmon - перевязка гемороїдальних вузлів.
С.E.Milligan C.Morgan - девульсія сфінктера, лігування та висічення трьох
гемороїдальних вузлів в ділянці 3,7,11 годин з лігуванням судинних
ніжок.
Д. W. Miles – девульсія сфінктера,лігування та висічення трьох
гемороїдальних вузлів
в ділянці 3,7,11 годин (при положенні пацієнта на крижах).
22.Після лікування гострого пара проктиту, хворий скаржится на гнійні
виділення з нориці в ділянці анального отвору, та біль навколо нориці. Для
встановлення діагнозу потрібно виконати:
А. Пальцьове дослідження прямої кишки.
В. Фістулограму нориці.
С. Ректороманоскопію.
Д. Дослідження за допомогою ґудзикового зонду.
Є. Усі переліковані методи.
23. Хворий 45 років звернувся до клініки зі скаргами на гнійні виділення з
зовнішнього отвору нориці, біль у анальному каналі та у пері анальній ділянці
виникають у період загострення запального процесу які до 5-7 раз на рік,
підвищення температури тіла до 37,7ОС. У хворого діагностовано
транссфінктерна нориця прямої кишки.
Яке оперативне втручання потрібно виконати?
А. Висічення нориці прямої кишки з ушиванням дна рани.
В. Висічення нориці прямої кишки з частковим ушиванням дна рани,
вскриттям та
дренуванням гнійної порожнини.
С. Висічення нориці прямої кишки, вскриття та дренування гнійної
порожнини.
Д. Можливо виконати усі вище переліковані оперативні втручання.
24. Укладка хворого для виконання оперативного втручання з приводу
епітеліального куприкового ходу.
А. За Депажу.
В. За Тренделєнбургом.
С. За Федоровим.
Д. За Бергманом-Ізраелю
25. Хвора 32 років страждає на ректоцелє ІІ ступеню. Їй показано:
А. Консервативне лікування.
В. Висічення задньої стінки пихви.
С. Горріровання передньої стінки прямої кишки.
Д. Леваторопластика.
Є. Всі перелічені оперативні втручання.
26.Хворий 37 років, страждає на випадіння прямої кишки ІІ ступеня. Яке
лікування йому показане?
А. Електростимуляція мязів тазового дна.
В. Лікувальна фізкультура.
С. Тільки оперативне втручання.
Д. Введення склерозуючих розчинів в пара ректальну клітковину.
Є. Фізіотерапевтичне лікування.
27. Хвора 52 років поступила до клініки зі скаргами на біль у ділянці заднього
проходу. Інфільтрат шкіри. Лихоманка до 39 0 С, озноб. Біль гостра, пульсуюча
посилюється при руханні, зміни положення тіла, кашлю, дефікації. Діагноз:
А. Гострий підшкірний паро проктит.
В. Рак прямої кишки.
С. Наружний геморой.
Д. Актиномікоз заднього проходу.
Є. Защемлений внутрішній геморой.
28. Серед обмежених параректальних нагноювань які виділяють форми?
А. Підшкірні, підслизові, ішіоректальні.
В. Підшкірні, тазовопрямокишкові, ішіоректальні.
С. Підшкірні, підслизові, ретроректальні.
Д. Підшкірні, ретроректальні, ішіоректальні.
Є. Підшкірні, підслизові, ішіоректальні, тазовопрямокишкові
ретроректальні.
29.Які доступи найбільш здобні при хірургічному лікуванні гострого
парапроктиту?
А. Радікальний, хрестоподібний.
В. Доступ з боку слизової оболонки прямої кишки.
С. Радіальний та полулунний.
Д. Полулунний та хрестоподібний.
Є. Доступ з боку слизової оболонки прямої кишки та хрестоподібний.
30. Хворого 29 років встановлено інфільтрат в ділянці заднього проходу,
пальпація його не викликає болю, фіолетовий кольор навколо наружного
утвору нориці, плоска язва до 0,3 см, виділення рідкого гною з нориці. Який
діагноз можно встановити?
 А. Сіфіліс з утворенням нориці.
В. Туберкульоз з утворенням нориці.
С. Актиномікоз з утворенням нориці.
Д. Анаеробний пара проктит з утворенням нориці.
Є. Ентерококковий пара проктит з утворенням нориці.

Тести КРОК-2 до Теми СРС - Захворювання прямої кишки - 2 частина

1. Інфільтрат товстої кишки виникає внаслідок закупорення гілок:

А) верхньої брижової артерії;
В) нижньої брижової артерії
С) черевної артерії
Д) печінкової артерії
2. Для діагностики раку товстої кишки найбільш інформативним буде:
А) ультразвукове обстеження;
В) оглядова рентгенограма органів черевної порожнини;
С) іригоскопія;
Д) ренографія;
Є) доплероскопія.
3. Назвіть найчастіші ускладнення неспецифічного виразкового коліту:
А) кишкова непрохідність;
В) малігнізація;
С) перфорація кишки;
Д) кровотеча;
Є) інвагінація.
4. Дивертикульоз кишечника в 2/3 випадків починається:
А) до 30 років;
В) вроджена патологія;
С) у віці від до 30-45 років;
Д) до 50 років;
Є) після 60 років.
5. Хворий, 70 років, хворіє протягом 10 днів. Температура тіла нормальна.
Болі в правій здухвинній ділянці, де визначається пухлинне утворення
щільної консистенції. Симптоми подразнення очеревини негативні.
Втрату ваги звязує з відсутністю апетиту. Яке захворювання зявилось у
хворого:
А) апендикулярний інфільтрат;
В) тифліт;
С) пухлина сигмоподібної кишки;
Д) пухлина сліпої кишки;
Є) пухлина правої нирки.
6. Хворий, 36 років, відмічає підвищення температури тіла до 39 0 С, біль в
області відхідника,що підсилюється при акті дефекації та фізичному
навантаженні. Який діагноз найбільш імовірний:
А) пухлина прямої кишки;
В) парапроктіт;
 С) тифліт;
Д) геморой;
Є) сигмоїдіт.

7. У хворого, 74 років, скарги на закреп біля 3 місяців. Відмічає відсутність

стільця останні 2 тижні протягом 3-4 днів. Користується проносними
засобами. Тиждень тому був епізод кровотечі з прямої кишки –
виділилося понад 150 мл незміненої крові. Обєктивно: стан задовільний.
Живіт помірно здут, мякий, патологічних утворювань не визначається.
Перкуторно – високий тимпаніт.
Під час ректального дослідження – патології немає. Ваш попередній
діагноз:
А) дивертикуліт сигмоподібної кишки;
В) мегаколон;
С) пухлина лівої половини ободової кишки;
Д) заворот сигмоподібної кишки;
Є) нічого з названого.
8. Що характерно для хвороби Крона?
А) тривалий перебіг хвороби;
В) виникнення параректальних нориць;
С) ураження стінки слизової оболонки кишечника;
Д) анемія при хронічному перебігу хвороби;
Є) розвиток зовнішніх та внутрішньоорганних нориць.
9. Які паліативні операції можна виконувати при наявності у хворого рака
анального каналу:
А) операція Гартмана;
В) накладання протиприродного відхідника;
С) екстирпація прямої кишки;
Д) накладання обхідного анастомозу;
Є) цекостомія.
10. Які поліпи ободової кишки мають найменшу схильність до малігнізації:
А) гіперпластичні;
В) ворсинкуваті;
С) аденоматозні;
Д) численні аденоматозні;
Є) індекс малігнізації однаковий в усіх випадках.
11. Укажіть вроджене захворювання товстої кишки, що зустрічається
найбільш часто:
А) хвороба Гіршпрунга;
В) доліхоколія;
С) доліхосигма;
Д) атрезії, стенози;
Є) дістопія.
12. Укажіть найбільш вірогідний діагноз у молодого хворого зі скаргами на
стійкий закреп, вздуття живота, біль у животі, слабкість:
А) хвороба Гіршпрунга;
В) рак товстої кишки;
С) поліпоз товстої кишки;
Д) кологенний колостаз;
Є) проктогенний колостаз.
13. Який обсяг оперативного втручання при класичній формі хвороби Крона:
А) обширна резекція;
В) геміколектомія;
С) геміколектомія з видаленням брижових лімфатичних вузлів;
Д) економна резекція;
Є) протиприродний відхідник.

14. Укажіть захворювання товстої кишки, при якій найбільш ефективне

застосування операції – субтотальної колектомії з колоректальним
анастомозом типу Дюамеля:
А) доліхосигма;
В) кологенний колостаз;
С) поліпоз товстої кишки;
Д) хвороба Крона товстої кишки;
Є) неспецифічний виразковий коліт.
15. Укажіть найвірогідніший діагноз у хворого, що має стілець 10-15 разів на
добу, домішок до калу слизу, крові, гною, біль в суглобах, підвищення
температури до 38 град.С. Хахворювання почалося гостро і
продовжується 4 місяці:
А) неспецифічний виразковий коліт;
В) хвороба Крона товстої кишки;
С) гостра дизентерія;
Д) дифузний поліпоз товстої кишки;
Є) дивертикуліт товстої кишки.
16. Визначте захворювання, при якому під іригоскопії виявляють відсутність
гаустр, симптом подвійного контуру, „пальцьові” вдавлення, укорочення
сегментів кишки, її стріктури:
А) хвороба Крона;
В) поліпоз;
С) неспецифічний виразковий коліт;
Д) хвороба Гіршпрунга;
 Є) лімфогранульоматоз товстої кишки.
17. Укажіть захворювання, при якому під час фіброколоноскопії і
ректороманоскопії виявляють дискретне ураження слизової оболонки
товстої кишки у вигляді тріщин, набряку і контактної кровоточивості:
А) хвороба Крона;
В) дизентерія;
С) виразковий коліт;
Д) туберкульоз товстої кишки;
Є) лімфогранульоматоз.
18. Виділіть захворювання товстої кишки, для якого характерні ускладнення
у вигляді профузних кровотеч, формування стриктур, перфорацій,
нориць, токсичної дилятації, розвитку раку:
А) дивертикулярна хвороба товстої кишки;
В) черевний тиф;
С) неспецифічний виразковий коліт;
Д) синдром Пейтц-Єгерса;
Є) хвороба Крона товстої кишки.
19. Укажіть у якому відділі товстої кишки найчастіше зустрічаються
дивертикули:
А) сліпа і висхідна ободова кишка;
В) поперечна ободова кишка;
С) низхідна ободова кишка;
Д) сигмоподібна кишка;
Є) пряма кишка.
20. Визначіть найчастіші ознаки дивертикульозу ободової кишки:
А) почастішання випорожнень до 6 разів на добу;
В) профузна кишкова кровотеча;
С) біль в животі без чіткої локалізації, здуття живота;
Д) періодичні приступи болю зліва, здуття живота;
Є) біль в епігастрії, нудота.
21. Виберіть оптимальний метод лікування неускладненого дивертикульозу
товстої кишки:
А) міотомія поздовжня і поперечна;
В) зашивання або резекція дивертикула;
С) режим харчування, спазмолітики;
Д) накладання обхідного анастомозу;
Є) резекція товстої кишки.
22. Укажіть найчастіші поєднання поліпозу товстої кишки з іншими
хворобами:
А) синдром Кляйнфельда;
В) синдром Пейтц-Єгерса;
С) синдром Гарднера;
Д) синдром Канада;
Є) ювенільний поліпоз.
23. Визначіть найбільш характерну ознаку поліпів товстої кишки:
А) окультна кишкова кровотеча;
В) нестійкий стілець (чергування закрепів і поносів);
 С) пріодичні спастичні болі в проекції товстої кишки;
Д) виділення слизу з калом;
Є) відсутність позиву на дефекацію.
24. Виберіть найбільш ефективний метод лікування поліпозу товстої кишки:
А) операція Равича;
В) ендоскопічна поліпектомія;
С) лікування настоєм чистотіла;
Д) накладання обхідного анастомозу;
Є) колостомія.
25.Укажіть клінічну форму раку товстої кишки, що зустрічається
найчастіше:
А) токсико-анемічна;
В) ентероколітична;
С) псевдозапальна;
Д) пухлинна;
Є) стерта.
26. Яка найчастіша етіологія масивних кровотеч з товстої кишки:
А) дивертикуліт;
В) ішемічний коліт;
С) дивертикульоз;
Д) пухлини товстої кишки;
Є) ангіодисплазії.
27. Укажіть оптимальний метод лікування при випадінні прямої кишки:
А) операція Тірша;
В) внутрішньочеревна фіксація кишки до фасції промонторіума;
С) операція Зереніна-Кюмеля;
Д) операція Суботіна;
Є) ампутація прямої кишки.
28. У хворого 56 років установлено рак сигмоподібної кишки, обтураційна
кишкова непрохідність. Виберіть оптимальний метод лікування:
А) консервативні заходи на протязі кількох годин;
В) операція Гартмана;
С) накладання колостоми на висхідну ободову кишку;
Д) субтотальна колектомія;
Є) обхідний анастомоз.

29. При якому з наступних захворювань існує найвищий ризик виникнення

рака товстої кишки:
А) гранульоматоз ободової кишки;
В) синдром Пейтц-Єгерса;
С) параректальна нориця;
Д) хронічний виразковий коліт;
Є) хронічний дивертикуліт.
30. Які характерні знахідки можуть бути виявлені при ректосигмоїдоскопії у
хворого з
 хворобою Крона:
А) поліпоподібне утворення;
В) виразки і тріщини на фонгі нормальної слизової оболонки;
С) псевдополіпи;
Д) пласти лейкоцитів на фоні запалення слизової оболонки;
Є) дифузний набряк слизової оболонки.

Тести КРОК-2 до Теми СРС - Захворювання щитоподібної залози

1.Хвора 21 років,звернулась зі скаргами на серцебиття, дратівливість,

підвищену стомленність, рівномірне збільшення шиї в обїємі, екзофтальм
хворіє 4 роки. Діагноз:
А. Тиреотоксичний зоб
В. Зоб Хашимото
С. Зоб Ріделя
Д. Аденома щитоподібної залози

2.Хвора 32 років зі скаргами на деформацію шиї за рахунок пухлиноподібного

утворення зправа, яка збільшується під час кофтання. Темпратура тіла в нормі,
голос змінений. Хворює 5 років. Діагноз:
Аденома щитоподібної залози
Рак щитоподібної залози
Еутиреоїдний зоб
Д. Бокава кіста шиї

3.Хвора 28 років звернулась зі скаргами на дратівливість, тахікардію,

екзофтальм, прогресуюче зхуднення, зарахунку тремор рук.
А. Базедова хвороба
В. Рак щитоподібної залози
С. Кіста щитоподібної залози
Д. Хвороба Хашимото
Є. Хвороба Рід еля

4.Хвора 24 років звернулась зі скаргами на дратівливість, слабкість, тремор

рук, періодичну біль в серці, підвищену стомленність, зхуднення. Хворіє 2
роки. Помитна деформація шиї більш зліва. Температура тіла 37,20 С. Діагноз:
A. Рак щитоподібної залози
B. Калоїдний зоб
C. Аденома щитоподібної залози
Д. Змішаний зоб
Є. Тиреотоксикоз

5.Хвора 24 років скаржиться на дратівливість, тремор рук, екзофтальм,

серцебиття, задуху, зхуднення. Хворіє тиреотоксикозом 6 років. Найбільш
характерні ознаки Базедової хвороби:
A. Екзофтальм, слабкість, задуха
B. Тремор рук, екзофтальм, задуха
C. Екзофтальм, тремор рук, серцебиття
Д. Серцебиття, задуха, екзофтальм
Є. Тремор рук, задуха, серцебиття

6.Хворій 24 років зі тиреотоксикозом ІV ст. оптимальний обєм оперативного

втручання
А.Тиреоідектомія
В.Субтотальна, субфасціальна тиреоідектомія за О.В.Ніколаєвим
С. Резекція правої долі щитоподвбної залози із перетиніем за
О.В.Ніколаєвим
Д. Екстерпація щитоподібної залози
Є. Резекція перешийка щитоподібної залози.

7.Після субтотальної тиреоїдектомії з приводу тиреотоксичного зоба у хворої

21 року найбільш небезпечне ускладнення, яке може розвинутись в
післяопераційному періоді:
A. Тиреотоксичний криз
B. Нагноєння післяопераційної рани
С. Пошкодження повертаючого нерва зправа
Д. Кровотеча із підшкірних вен
Є. Підшкірна емфізема

8.У хворої 29 років після операції з приводу тиреотоксичного зоба після

операції зявились судоми в мязах лиця, рук, різка слабкість. Подібна ситуація
можлива:
A. При видаленні всієї щитоподібної залози
B. При видалені паращитоподібних залоз
C. При пошкодженні повертаючого нерва
Д. При пошкодженні щитоподібного хреща
Є. При пересіченні передніх мязів шиї

9.Хворий 35 років скаржиться на наявність пухлиноподібною утворення на

шиї, малорухомою, охриплість голосу, порушення ковтання, слабкість,
зменшення апетиту. Таемпература тіла в нормі. Хворіє 1 рік. Діагноз:
A. Еутиреоідний зоб
B. Рак щитоподібної залози
C. Тиреотоксичний зоб
Д. Аденома щитоподібної залози
Є. Кіста що нагноїлась або:

10.Хвора 27 років скаржиться на слабкість, підвищену стомленність, часто

виникаючі переломи кінцівок. Діагноз:
A. Аденома щитоподібної залози
B. Аденома надниркових залоз
C. Аденома паращитоподібної залози
Д. Аденома підшлункової залози
Є. Аденома гіпофізу

11. Хвора, 45 років, протягом 4 років страждає на тиреотоксичний дифузний

зоб 3 ступеня. Основний обмін +50%. Хвора дратівлива, плаксива. Відзначає
втрату в масі ( за півроку на 6 кг). Пульс 132 у хвилину. За даними УЗД –
щитовидна залоза дифузно збільшена. Протягом останніх 3-х років постійно
лікувалася мерказолілом, під спостереженням ендокринолога – з тимчасовим
ефектом. Направлена до клініки для оперативного лікування. Яка операція
показана хворій?
А. Геміструмэктомія
В. Тотальна струмектомія
С. Субтотальна струмектомія за Ніколаєвим.
Д. Резекція обох часток.
Є. Продовження консервативної терапії.

12. У хворої, 51 рік, є великих розмірів щитовидна залоза (зоб IV ст.). Хвора
відзначає, що зазначений стан спостерігається в неї протягом багатьох років.
Ознак тиреотоксикозу не виявлено. Хвора також відзначає, що подібний зоб є в
деяких її родичів, що проживають з нею і сусідів (постійно живе в Закарпатті).
Якої природи зоб у пацієнтки?
А. Епідемічний.
В. Спорадичний.
С. Гострий тиреоідит.
Д. Ендемічний.
Є. Рак.

13. Хворому, 38 років, виконана тиреоідектомія з приводу папілярного раку

щитовидної залози. Віддалені та регіонарні метастази відсутні. У
післяопераційному (наступного дня) періоді в хворого відзначені судорожні
посмикування мімічної мускулатури, позитивні симптоми Хвостека і Труссо.
Що необхідно призначити в цій ситуації?
А. L-Тироксин.
В. Глюконат кальцію.
Д. Хлорид калію.
С. Кальцитонін.
Є. Преднізолон.

14. Хворий, 41 року. Діагноз: вузловий еутиреоідний зоб II ст. У правій частці
щитовидної залози у хворого є солітарний вузол, розміром до 2 см. Не можливо
виключити рак щитовидної залози. Яке дослідження необхідно виконати, з
метою верифікації діагнозу?
А. УЗД щитовидної залози.
В. Сканування щитовидної залози з ізотопом йоду.
С. Рентген щитовидної залози.
Д. Голкова біопсія з цитологічним і гістохімічним дослідженням.
Є. Такого дослідження не існує.
15. Хворий, 32 років, оперований з приводу дифузно-токсичного зоба, виконана
субтотальна струмектомія за Ніколаєвим. У післяопераційному періоді у
хворого спостерігається стійка сиплість голосу. Яке ускладнення оперативного
втручання має місце у пацієнта?
А. Ушкодження зворотного гортанного нерву.
В. Ушкодження прищитовидних залоз.
С. Травма гортані.
Д. Ушкодження діафрагмального нерву.
Є. Ускладнення, пов'язане з наркозом.

16. Хворий, 38 років, оперований півроку тому назад з приводу багатовузлового

еутиреоідного зоба Виконана субтотальна струмектомія. В наступний час в
ендокринолога не спостерігався. Зараз звернувся зі скаргами на збільшення
маси тіла, набряклість, млявість, швидку стомлюваність. Яке ускладнення
оперативного втручання є у хворого?
А. Рецидив вузлового зоба.
В. Гіпертиреоз.
С. Ушкодження зворотного гортанного нерва.
Д. Гіпотиреоз.
Є. Гіпопаратиреоз.

17. Хвора, 35 років, тривалий час (2 роки) спостерігається в ендокринолога з

приводу вузлового зоба. За останні півроку відзначено збільшення вузла в
щитовидній залозі. Пальпуються збільшені шийні лімфатичні вузли. На
сканограмі з ізотопом йоду визначається «холодний» вузол. З яким
захворюванням щитовидної залози необхідно в першу чергу диференціювати
дану патологію?
А. Аутоімунний тиреоідит.
В. Токсична аденома.
С. Рак.
Д. Ендемічний зоб.
Є. Гострий гнійний тиреоідит.

18. Хворий, 46 років, звернувся до лікаря зі скаргами на дратівливість,

нервозність, швидку стомлюваність, утрату маси тіла, серцебиття, поява
пухлиноподібного утворення на передній поверхні шиї. Зазначені скарги в
хворого з'явилися близько 6 місяців тому. При огляді відзначається екзофтальм,
тремор кінчиків пальців. Відзначається збільшена щитовидна залоза (зоб II ст.).
У правій частці – вузол, діаметром до 2,5 див. При скануванні з ізотопом йоду
спостерігається активне поглинання ізотопу йоду зазначеним вузлом
(«гарячий» вузол). Яке лікування показане даному пацієнту?
 А. Лікування мерказолілом, якщо ефекту не буде – операція.
В. Тривала терапія великими дозами L-тироксину.
С. Операція – видалення всієї щитовидної залози.
Д. Лікування не показане, необхідне спостереження.
Є. Операція – видалення правої частки щитовидної залози.

19. Хвора, 51 рік, оперована з приводу раку щитовидної залози (T 2M1M0).

Виконана тиреоідектомія, з лімфодиссекцієй. Яке лікування показане надалі?
А. Замісна терапія L-тироксином.
В. Лікування радіоактивним ізотопом йоду.
С. Призначення препаратів йоду з їжею.
Д. Перші три пункти.
Є. Перші два пункти.

20. У хворої 28 років є незначне дифузне збільшення щитовидної залози, що

було помічене випадково, під час медичного огляду. Інших скарг пацієнтка не
пред'являє. З анамнезу: недоліку йоду в їжі не відзначено. Під час УЗД в
пацієнтки виявлено вузол у лівій частці щитовидної залози, розміром до 8 мм.
Виконано голкову біопсію – атипових клітин не виявлено. Хворій призначено
консервативну терапію, спостереження в динаміці. Як правильно
сформулювати діагноз?
А. Вузловий еутиреоідний зоб.
В. Вузловий гіпертиреоідний зоб.
С. Вузлова токсична аденома.
Д. Рак щитовидної залози.
Є. Ендемічний зоб.

21. Хвора, 23 років, оперована з приводу дифузно-токсичного зоба та

тиреотоксикозу важкого ступеня. Виконана субтотальна струмектомія за
Ніколаєвим. У післяопераційному періоді стан хворої погіршився,
спостерігається тахікардія, порушення ритму у вигляді миготливої аритмії,
гіпертермія, свідомість хворої порушена за типом сопору. Яке ускладнення
спостерігається в пацієнтки?
А. Ускладнення наркозу.
В. Паратиреопривна тетанія.
С. Гіпотиреоідна кома.
Д. Тиреотоксичний криз.
Є. Інсульт.

22. У хворої, 32 років, при профілактичному огляді виявлено пухлиноподібне

утворення на передній поверхні шиї, що диференційована як збільшена
щитовидна залоза. Інших скарг не пред'являє. Щитовидна залоза помітна при
огляді, змінює контур шиї, додаючи їй вигляд “товстої шиї”. Який ступінь
збільшення щитовидної залози в пацієнтки?
А. I ст.
В. II ст.
С. III ст.
 Д. IV ст.
Є. V ст.

23. У хворої, 46 років, є збільшена щитовидна залоза: зоб величезних розмірів,

що супроводжується стисканням трахеї, стравоходу з порушенням дихання і
ковтання. Який ступінь збільшення щитовидної залози в пацієнтки?
А. I ст.
В. II ст.
С. III ст.
Д. IV ст.
Є. V ст.

24. У хворої збільшення щитовидної залози, виявлене під час профілактичного

огляду, без порушення її функції. Залоза під час ковтання видна і добре
пальпується, але форма шиї не змінена. Який ступінь збільшення щитовидної
залози в пацієнтки?
А. I ст.
В. II ст.
С. III ст.
Д. IV ст.
Є. V ст.

25. Хвора, 43 років, звернулася до лікаря зі скаргами на наявність пухлино

подібного утворення в області шиї. При огляді знайдено вузол у лівій частці
щитовидної залози, розміром до 3 см. Залоза також дифузно збільшена до зобу
III ст. Лікар призначив ізотопне сканування щитовидної залози. Однак,
з'ясувалося, що напередодні хвора обробила садно на нозі великою кількістю
настоянки йоду. Чи впливає це на результат дослідження? Як правильно
виконати дослідження?
А. Впливає. Збільшити дозу радіоактивного ізотопу йоду при
дослідженні.
В. Йод не впливає на якість дослідження.
С. Впливає. З метою виведення йоду з організму дати рясне питво та
виконати дослідження наступного дня.
Д. Впливає. Виконати дослідження через місяць, в цей час препаратів
йоду не застосовувати.
Є. Впливає. Виконати дослідження можна не раніше чим через рік, в цей
час препаратів йоду не застосовувати.

26. Пацієнтка, 24 років, звернулася зі скаргами на наявність пухлиноподібного

утворення в області шиї, серцебиття, перебої в діяльності серця, підвищену
стомлюваність, дратівливість, схуднення. При об'єктивному огляді –
екзофтальм, тремор пальців. Пульс – 100 уд. за хв., рідкі екстрасистоли.
Артеріальний тиск – 130/80 мм рт.ст. Для уточнення діагнозу необхідно
виконати наступні дослідження, КРІМ:
А. Визначення рівня тиреоідних гормонів і ТТГ.
В. Тест із прийманням великої дози L-тироксину.
 С. УЗД щитовидної залози.
Д. Ізотопне сканування щитовидної залози.
Є. ЕКГ.

27. Через кілька годин після субтотальної тиреоідектомії у хворого з'явився

утруднене дихання, вибухання і напруга тканин в ділянці рани на шиї. Ваші дії?
А. Накласти тугу пов'язку, що давить, на шию і холод.
В. За допомогою штрикали в рану ввести розчин хлориду кальцію, зверху
на рану покласти гемостатичну губку.
С. Екстрена емболізація верхніх і нижніх щитовидних артерій.
Д. Туга тампонада рани, вікасол, дицинон.
Є. Терміново розкрити рану, випорожнити гематому і виконати остаточну
зупинку кровотечі.

28. При оперативному втручанні у хворого з приводу зоба Ріделя відбулося

пошкодження обох зворотних гортанних нервів. Що необхідно зробити з метою
запобігання асфіксії в післяопераційному періоді?
А. Зазначений стан пройде самостійно.
В. Інтубація трахеї на 2-3 дні.
С. Трахеостомія.
Д. Термінова реконструктивна пластика гортані.
Є. Спробувати відновити нервові стовбури.

29. Хворий, 42 років, звернувся зі скаргами на постійний ниючий біль в нижніх

відділах шиї, за грудиною, що підсилюється при ковтанні і рухах головою.
Також відзначає трохи утруднене дихання. При об'єктивному обстеженні
визначено: збільшення щитовидної залози до зобу III ст. Пацієнт страждає
ожирінням, в нього є великі відкладення жиру в ділянці шиї і грудної клітки,
через що пальпаторне дослідження щитовидної залози утруднене. При
ізотопному скануванні виявлено великих розмірів (15 х 10 див) пухлиноподібне
утворення, розташоване за грудиною, що активно захоплює ізотоп йоду.
Верхній край його висувається над яремною вирізкою. Який попередній
діагноз?
А. Загрудинний зоб.
В. Тимома.
С. Метастаз раку щитовидної залози в межстіння.
Д. Пухлина стравоходу.
Є. Аневризма дуги аорти.

30. Хвора, 19 років, звернулася до ендокринолога зі скаргами на наявність

пухлиноподібного утворення в області шиї, серцебиття, підвищену
стомлюваність, дратівливість, схуднення. При об'єктивному огляді – незначний
екзофтальм, тремор пальців. Хворіє близько 3 місяців. Щитовидна залоза
збільшена до зобу II ст. За даними УЗД – тканина залози без вузлових утворень.
Рівень тиреоідних гормонів підвищений. ТТГ знижений. Яка тактика лікування
даної хворий?
А. Лікування радіоактивним йодом.
 В. Консервативна терапія мерказолілом, анапріліном.
С. Термінове оперативне втручання.
Д. Лікування глюкокортикоідами, розчином Люголя, з метою підготовки
до оперативного втручання.
Є. Лікування не показане, необхідне спостереження в динаміці.
31. Хворому, 38 років, виконана операція: видалення частки щитовидної залози,
разом з перешийком, із приводу вузлового еутиреоідного зобу. Який стан може
розвитися в хворого в післяопераційному періоді?
А. Гіпотиреоз.
В. Гіпертиреоз.
С. Еутиреоз.
Д. Паратиреоз.
Є. Тиреотоксикоз.

32. У хворої, 37 років, діагностовано рак щитовидної залози, з проростанням в

капсулу, без метастазів у регіонарні лімфатичні вузли. Який оптимальний обсяг
оперативного втручання показаний пацієнтці?
А. Резекція частки щитовидної залози з боку пухлини.
В. Тиреоідектомія.
С. Операція Крайля.
Д. Субтотальна струмектомія за Ніколаєвим.
Є. Операція не показана.

33. Хворому, 56 років, виконана тиреоідектомія з приводу фолікулярного раку

щитовидної залози, без регіонарних та віддалених метастазів. Як буде
змінюватись рівень ТТГ у післяопераційному періоді?
А. Залишиться як раніше.
В. Збільшитися.
С. Зменшитися.
Д. Секреція ТТГ припинитися.
Є. Буде синтезуватися аномальний ТТГ.

34. Хвора, 32 років, оперована з приводу дифузно-токсичного зобу і

тиреотоксикозу важкого ступеня. В післяопераційному періоді в неї розвився
тиреотоксичний криз. В такому стані можуть спостерігатися наступні
симптоми, КРІМ:
А. Психічного порушення.
В. Занепокоєння.
С. Підвищення температури тіла і тахікардії.
Д. Появи холодного поту.
Є. Наростання екзофтальму.

35. У хворого, 34 років, в післяопераційному періоді розвився тиреотоксичний

криз. Хворий оперований з приводу дифузно-токсичного зобу, у зв'язку з чим
необхідно застосовувати все перераховане, КРІМ:
А. Кортикостероідів.
 В. Серцевих засобів.
С. Жарознижуючих.
Д. Внутрішньовенного введення глюкозо-новокаінової суміші.
Є. Антикоагулянтів.

36. У хворої, 43 років, збільшена ліва частка щитовидної залози. Пальпаторно

визначається збільшення цієї частки, пальпується вузлове утворення. Іншої
клінічної симптоматики немає. Рівень тиреоідних гормонів у межах норми.
При скануванні знижене накопичення ізотопу йоду в лівій частці. Який
попередній діагноз?
А. Багатовузловий токсичний зоб.
В. Дифузний токсичний зоб.
С. Вузловий токсичний зоб.
Д. Вузловий нетоксичний зоб.
Є. Дифузний нетоксичний зоб.

37. У хворого, 18 років, через тиждень після перенесеного грипу, з'явився біль в
області передньої поверхні шиї, припухлість, почервоніння, підвищення
температури тіла. Симптом флуктуації позитивний. При УЗД визначено,
рідинне утворення у тканині щитовидної залози. При його пункції отриманий
гній. Діагноз?
А. Хронічний тиреоідит.
В. Гострий тиреоідит.
С. Тиреоідит Де-Кервена.
Д. Тиреоідит Хашимото.
Є. Тиреоідит Ріделя.

38. Хвора, 42 року, оперована з приводу раку щитовидної залози, виконана

тиреоидэктомия. У післяопераційному періоді в хворої розвилася
паратиреопривная тетанія. Хворий необхідно призначити:
А. Гемотрансфузия.
В. Гіпотермія.
С. Оксигенотерапія.
Д. Мікродози йоду.
Є. Усе перераховане невірно.

39. У хворої, 23 років, під час обстеження виявлений вузол щитовидної залози.
Хвора відзначає появлення зазначеного утворення півроку тому і швидкий його
ріст останнім часом. Лімфатичні вузли шиї збільшені. Симптомів порушення
функції щитовидної залози не визначено. З якими захворюваннями щитовидної
залози необхідно в першу чергу проводити диференціальну діагностику?
А. Тиреоідит Хашимото.
В. Рак щитовидної залози.
С. Дифузно-токсичний зоб.
Д. Токсична аденома.
Є. Тиреоідит Ріделя.

40. Хворий, 58 років, переніс 5 місяців тому видалення частки щитовидної

залози з приводу вузлового зоба. Під лікарським спостереженням весь час не
знаходився. Зараз відзначає млявість, сонливість, апатію, мерзлякуватість,
м'язові спазми. Є одутлість обличчя та періорбітальний набряк, шкіра бліда,
суха. При лабораторному дослідженні визначено високий рівень ТТГ. Що
необхідно призначити в першу чергу?
А. Преднізолон.
В. Мерказоліл.
С. L-тироксин.
Д. Препарати йоду.
Є. Радіоактивний йод.

Тести КРОК-2 до Теми СРС - Кили черева - 1 частина

1. Хворий доставлений в ургентному порядку. Оглянутий хірургом,

поставлений діагноз - защемлена пахвинна грижа, термін защемлення близько 6
годин. Стан хворого середнього ступеня тяжкості. Після зняття ЕКГ і огляду
кардіологом поставлений діагноз – інфаркт міокарда, підгостра стадія. Яка
тактика лікування даного хворого?
А. Госпіталізація в реанімаційне відділення для передопераційної
підготовки, потім – термінова операція.
B. Негайне оперативне лікування.
C. Госпіталізація у відділення кардіології.
Д. Госпіталізація для спостереження у відділення хірургії.
Є. Ввести спазмолітики і спробувати вправити грижу.

2. Хворий звернувся до хірурга зі скаргами на болісне пухлиноподібне

утворення в правій пахвинній ділянці, хворіє біля 3-х діб. Температура
підвищується до 38( С. Об'єктивно: у правій паховій області нижче пахового
зв'язування визначається пухлиноподібне утворення 2 x 3 см, твердо-еластичної
консистенції, болісне, малорухоме, шкіра над ним гіперемована. Найбільш
вірогідний діагноз:
A. Защемлена пахвинна грижа.
B. Аневризма здухвинної артерії.
C. Паховий лімфаденіт.
Д. Защемлена стегнова грижа.
Є. Ліпома.
 3. Хвора 40 років надійшла в приймальне відділення у важкому стані, зі
скаргами на блювоту, болі в животі, затримку відходження газів і кала. Вважає
себе хворою протягом 3-х діб. Об'єктивно: артеріальний тиск 100/60 мм рт.ст.,
пульс 110 у 1 хв., язик сухий, живіт здутий, м'який, болісний в ділянці пупка, де
спостерігається напружене пухлиноподібне утворення розміром 5 x 8 x 7 см, що
не вправляється протягом останніх 3-х діб. Симптом кашльового поштовху –
негативний. Укажіть найбільш вірогідний діагноз:
А. Защемлена пупкова грижа, ускладнена кишковою
непрохідністю.
B. Невправима пупкова грижа.
C. Обтураційна кишкова непрохідність.
Д. Харчова токсикоінфекція.
Є. Злукова кишкова непрохідність.

4. Хворий, 40 років, доставлений до лікарні через півгодини після початку

захворювання. Страждає на пахвинну грижу більше 2 років. Діагноз був
встановлений в поліклініці, але від оперативного втручання хворий
відмовлявся. Після натуження з’явилася біль в пахвинній ділянці, грижа
перестала вправлятися, негайно доставлений до лікарні. Все нижче
перераховане необхідно виконати під час оперативного лікування, КРІМ:
A. Утримання защемленого органу при розкритті грижового мішка.
B. Вибір найбільш простого методу пластики.
C. Грижові ворота розсікаються до розкриття грижового мішка.
Д. Ретельна ревізія й оцінка життєздатності защемленого органа.
Є. Грижові ворота розсікаються тільки після розкриття і ревізії
грижового вмісту.

5. У хворої 50-ти років після оперативного втручання з приводу гострого

холециститу через 3 місяця виникла вентральна грижа в ділянці
післяопераційного рубця. Які ускладнення можливі у цієї хворої, КРІМ:
A. Невправлюваність.
B. Защемлення.
C. Пошкодження грижового вмісту.
Д. Пілефлебіт.
Є. Герніїт.

6. Хворий 1 року страждає пупковою грижею. Пупкове кільце розширене

до 6 мм. Випинання в пупку з'являється тільки під час крику і зникає коли
дитина спокійна. Найбільш раціональна тактика лікування хворого?
A. Негайне оперативне втручання.
B. Консервативне лікування до 3-х років, потім – операція.
C. Оперативне вручання в плановому порядку.
Д. Тільки носіння бандажу все життя.
Є. Необхідності в лікуванні немає.

7. У хворої 55 років є гігантська післяопераційна вентральна грижа з

явищами часткової кишкової непрохідності та копростазу. Шкіра над грижовим
випинанням атрофічно та рубцьово змінена. Хворій потрібно виконати
оперативне втручання. Який спосіб пластиці є методом вибору у цієї хворої?
A. Пластика з переміщенням клаптів апоневрозу та м’язів.
B. Пластика за Яновим.
C. Необхідно відмовитися від операції.
Д. Пластика синтетичною полімерною сіткою.
Є. Вправлення грижового вмісту із закриттям дефекту апоневрозу
клаптем із очеревини грижового мішка.

8. У чоловіка 39 років двобічна пряма пахвинна грижа. Який спосіб

герніопластики в цьому випадку є найбільш доцільним?
A. Лапароскопічна білатеральна інтраобдомінальна герніопластика.
B. Відкрита пластика сіткою за Ліхтенштейном.
C. Пластика за Басіні.
Д. Пласика за Жираром.
Є. Бандаж.

9. Хвора 58 років надійшла в приймальний покій з діагнозом: защемлена

післяопераційна вентральна грижа, кишкова непрохідність. Під час операції у
хворої знайдено: злукова кишкова непрохідність в грижовому мішку яка
з’явилася чинником калового защемлення грижі. Як правильно формулювати
діагноз?
A. Непрохідність грижового вмісту.
B. Каловий завал.
C. Злукова кишкова непрохідність.
Д. Защемлена грижа (калове защемлення).
Є. Невправима грижа.

10. У хворого 38 років під час планової операції з приводу пахвинної грижі
виявилося розволокнення задньої стінки пахвинного каналу з виходом
грижового мішка через задню стінку. Але також є другий грижовий мішок,
який знаходиться серед елементів сім’яного канатика. Яку назву носить ця
грижа?
A. Коса грижа.
B. Комбінована грижа.
C. Пряма грижа.
Д. Двобічна грижа.
Є. Стегнова грижа.
 11. У хворого 25 років, який займається важкою атлетикою, є пахвинна
грижа невеликих розмірів. Яке ускладнення найбільш вірогідне?
A. Пошкодження грижового вмісту.
B. Защемлення грижі.
C. Злоякісні новотвори в області грижі.
Д. Невправлюваність грижі.
Є. Герніїт.

12. У хворого 45 років, без супутньої патології, під час планової

герніопластики з приводу правобічної пахвинної грижі, серед грижового вмісту
знайдена сліпа кишка та січовий міхур. Яким буде правильний діагноз?
A. Грижа Літре.
B. Калове защемлення грижі.
C. Грижа защемлена.
Д. Грижа Ріхтеру.
Є. Ковзна грижа

13. Хвора доставлена в клініку з діагнозом: перитоніт. Страждає на

ожиріння 4 ступеня. Із анамнезу: Хворіє 3 доби. Спочатку почалися сильні болі
внизу живота. Потім через 5-6 годин болі затихли. Через добу почалися знов,
але по всьому животу. Під час лапаротомії знайдено перфорація здухвинної
кишки розміром до 2 см, краї її покриті фібрином. В ділянці стегнового каналу
знайдено дефект очеревини та флегмона підшкірної клітковини. Діагностовано
защемлення стегнової грижі. Яку назву має ця грижа?
A. Грижа Мондору.
B. Грижа ковзна.
C. Грижа Літре.
Д. Грижа Ріхтеру.
Є. Грижа Майдлю.

14. У хворого (15 років) під час операції з приводу защемленої пахвинної
грижі серед грижового вмісту знайдено дивертикул Меккелю. Яку назву носить
ця грижа?
A. Грижа Мондору.
B. Грижа ковзна.
C. Грижа Літтре.
Д. Грижа Ріхтеру.
Є. Грижа Майдлю.

15. У хворого 53 років діагностовано защемлена правобічна пахвинна

грижа. Але під час операції защемлення грижового вмісту не знайшли. В
грижовому мішку у хворого знаходився апендикс, який був гангренозно
змінений. Біля охвістя вже сформувався періапендікулярний абсцес. Як
називають таке защемлення?
A. Защемлення Літре.
B. Защемлення Майдлю.
C. Защемлення Ріхтеру.
Д. Брока защемлення (псевдозащемлення)
Є. Назви немає. Ця патологія не відноситься до гриж.

16. У хворого 45 років діагностовано пряма пахвинна грижа великих

розмірів. Який найбільш надійний спосіб пластики пахвинного каналу
необхідно застосувати в цьому випадку?
A. Пластика задньої стінки пахового каналу
B. Звуження зовнішнього пахового кільця
C. Пластика передньої стінки пахового каналу
Д. Звуження внутрішнього пахового кільця
Є. Ліквідація пахового каналу

17. У хворого 54 років під час операції з приводу защемленої пупкової

грижі великих розмірів, з кишковою непрохідністю, було діагностовано
защемлення Майдлю. Це означає:
A. Защемлення в грижовому кільці паренхіматозного органа.
B. Защемлення в грижовому кільці сечового міхура.
С. Ретроградне защемлення петлі кишки, що знаходиться в черевний
порожнини, якщо вона з'єднує дві кишкові петлі, розташовані в
грижовому мішку.
Д. Защемлення в грижовому мішку ілеоцекального кута при ковзній
грижі, з наступним його некрозом і каловим перитонітом.
Є. Псевдозащемлення.

18. Хворий 32 років доставлений в лікарню з діагнозом: защемлена

пахвинна грижа. Але під час огляду хірургом приймального покою з’ясувалося,
що грижа вже вправилась і стан пацієнта задовільний. Яка тактика ведення
цього хворого?
A. Виконати лапаротомію в ургентному порядку.
B. Виконати грижесічення, з ревізією кишечнику через герніотомічний
отвір в ургентному порядку.
C. Госпіталізувати хворого для динамічного спостереження.
Д. Відпустити хворого додому, з рекомендацією прооперувати грижу в
плановому порядку.
Є. Запропонувати хворому потужитись, щоб грижа защемилася заново, а
потім його прооперувати.
 19. Під час операції з приводу защемленої пахвинної грижі у хворого 65
років (тривалість защемлення біля 5-ти годин), після розкриття грижового
мішка, відбулося мимовільне вправляння його вмісту в черевну порожнину.
Необхідно:
A. Зашити шкіру без пластики грижових воріт і перевести хворого в
палату для динамічного спостереження.
B. Виконати ревізію кишечнику через герниотомічний отвір і зробити
пластику грижових воріт.
C. Зробити пластику грижових воріт, перевести хворого в палату для
динамічного спостереження.
Д. Виконати серединну лапаротомію, з метою ревізії органів черевної
порожнини, пластику пахового каналу не робити.
Є. Виконати серединну лапаротомію, з метою ревізії органів черевної
порожнини, а потім зробити пластику пахового каналу.

20. Хворий, 70 років, надійшов в лікарню з симптомами защемленої

пахвинної грижі. В ургентному порядку хворому виконане оперативне
втручання – грижосічення. Але під час операції в грижовому мішку знайдено
защемлення дивертикулу сечового міхура з некрозом його стінки. Необхідно:
A. Вправити сечовий міхур і задренувати передміхурову клітковину.
B. Висікти некротизовану ділянку й ушити дефект міхура, потім
поставити сечовий катетер.
C. Висікти некротизовану ділянку й ушити дефект міхура, потім накласти
епіцістостому.
Д. Видалити сечовий міхур і вивести сечоводи на передню черевну
стінку.
Є. Ушити рану і відправити хворого в центр спеціалізованої урологічної
допомоги.

21. Хвора 57 років надійшла до клініки ургентне, з діагнозом: защемлена

пупкова грижа. Тривалість защемлення – 3 доби. Спостерігається кишкова
непрохідність, а також явища гнійного запалення в ділянці грижового
випинання. Хірург припускає у хворої защемлення кишки в грижових воротах,
з некрозом її стінки та флегмоною грижового вмісту. Яка оперативна тактика є
найбільш раціональною в такому випадку?
А. Термінове грижесічення, ліквідація защемлення, а потім – резекція
кишки.
B. Оперативне втручання за Грековим.
C. Дренування флегмони грижового вмісту.
Д. Термінова лапаротомія, резекція защемленої петлі кишки з
анастомозом, ушивання парієтальної очеревини в ділянці грижового дефекту.
Потім – висічення грижового випинання, з дренуванням рани.
Є. Консервативна терапія (антибіотики, спазмолітики).
 22. Хворий 81 року доставлений в клініку з діагнозом: защемлення
післяопераційної вентральної грижі. Хворий переніс кілька операцій на органах
черевної порожнини. Грижове випинання великих розмірів, у хворого вже
тиждень відсутня дефекація, не відходять гази. Раніше випинання вправлялося
в черевну порожнину. Спостерігаються явища копростазу. Стан тяжкий – АД –
100/60 мм рт.ст. Пульс – 100 уд. В мін. Симптом кашлюкового поштовху –
сумнівний. Є супутня патологія: Стенокардія напруження, IV ф.к.,
післяінфарктний кардіосклероз, НК – IIA, Пневмосклероз ДН - II ст. Яка
оптимальна тактика лікування потрібна в цьому випадку?
А. Консервативна терапія – спазмолітики, кардіотропні засоби, інфузійна
терапія, тепла ванна, що може призвести до мимовільного вправлення
грижового вмісту. Якщо ні – оперативне втручання в мінімальному об’ємі –
ліквідація защемлення.
B. Негайне оперативне вручання.
C. Герніотомія, ліквідація защемлення, потім – підготовка до пластики в
плановому порядку.
Д. Планове оперативне втручання після підготовці в амбулаторному
порядку.
Є. Динамічне спостереження в приймальному покої.

23. Жінка, 55 років, доставлена в хірургічне відділення зі скаргами на

наявність великих розмірів невправимого грижового випинання, постійний
біль, затримку стулу та газів на протязі тижня. При огляді: грижове випинання
є невправимим. Симптом кашлюкового поштовху – позитивний. Після
сифонної клізми стан поліпшився: був стул, грижове випинання зменшилося в
розмірах. Яке ускладнення грижі є у цієї хворої?
А. Копростаз
B. Малігнізація
C. Защемлення
Д. Герніїт
Є. Флегмона.

24. Хвора, 67 років, надійшла до клініки зі скаргами на наявність

випинання в ділянці пупка. Вказане випинання спостерігається вже біля 3-х
місяців. Але протягом останнього тижня з’явилися болі, висока температура.
При огляді спостерігається пухлиноподібне випинання в ділянці пупка, помірно
болісне, навколо є почервоніння. Випинання твердої консистенції, в черевну
порожнину не вправляється. Також хвора скаржиться на схуднення та
відсутність апетиту протягом останнього року. Який найбільш вірогідний
діагноз?
А. Невправима пупкова грижа.
B. Ліпома.
C. Метастаз Крукенбергу.
Д. Метастаз Сестри Джозеф.
Є. Защемлена пупкова грижа.
 25. Хворий 25 років, звернувся до хірурга зі скаргами на наявність
болісного випинання у пахвинній ділянці, високу температуру. Вказане
пухлиноподібне утворення з’явилося 5 діб тому. При огляді спостерігається
почервоніння навколо випинання, болісність, в проекції випинання є
флуктуація. На гомілці з того ж боку – інфікована рана. Який найбільш
вірогідний діагноз?
А. Метастаз рака яєчка.
B. Пахвинний лімфаденіт.
C. Лімфогранулематоз.
Д. Защемлена пахвинна грижа.
Є. Герніїт пахвинної грижі.

26. Спортсмен, звернувся до лікаря-терапевта зі скаргами на наявність

інтенсивно болісного пухлиноподібного утворення в пахвинній ділянці, яке
з’явилося годину тому, під час змагань. При огляді: вказане випинання
інтенсивно болісне, в черевну порожнину не вправляється, симптом
кашлюкового поштовху – негативний. Хворий категорично стверджує, що
раніше в нього не було ніякої грижі (він регулярно доглядається у спортивного
лікаря). Що необхідно зробити лікареві?
А. Рекомендувати звернутися до хірурга в плановому порядку.
B. Можна продовжити тренування.
C. Терміново направити хворого до хірургічного стаціонару.
Д. Негайно розсікти вказане випинання, а потім направити до хірурга.
Є. Направити хворого до інфекційної лікарні.

27. Хвора 61 року доставлена до хірургічної лікарні з діагнозом: защемлена

пупкова грижа. При огляді хірургом діагноз підтверджено. Тривалість
защемлення – 6 годин. При оперативному втручанні у хворої знайдена
защемлена здухвинна кишка, з некрозом її стінки. Розмір грижового дефекту –
5 х 5 см. Яка подальша оперативна тактика?
А. Резекція кишки з виведенням ілеостоми, пластика дефекту за Мейо.
B. Відігрівання кишки теплим фізіологічним розчином, повернення її до
черевної порожнини, пластика за Мейо, дінамічне спостереження.
C. Виведення некротизованої петлі кишки на черевну стінку, з фіксацією
до шкіри.
Д. Резекція кишки з анастомозом, укриття дефекту очеревиною з
грижового мішка без виконання будь якої пластики.
Є. Резекція кишки з анастомозом, пластика грижового дефекту за Мейо.

28. Хворий доставлений до хірургічного стаціонару з діагнозом: защемлена

пахвинна грижа. При огляді хірургом діагноз підтверджено. Під час операції в
грижовому мішку знайдено дві петлі здухвинної кишки та прозора грижова
вода. Стінка кишки звичайного кольору, помірно роздута, пульсація судин
брижі та перистальтика збережені. Після ліквідації защемлення вказані петлі
кишок негайно вправлені в черевну порожнину. Виконана пластика пахвинного
каналу за Басіні. Яка помилка була допущена хірургом?
А. Необхідно було до операції зробити спробу вправити грижу.
 B. Не проведена ревізія петлі кишки, що з’єднує вказані дві петлі
здухвинної кишки.
C. Защемлені петлі кишки необхідно було вивести на черевну стінку для
спостереження за ними.
Д. Пластику пахвинного каналу при подібному випадку виконувати не
можна.
Є. Необхідно було виконати резекцію обох защемлених петель.

29. Чоловік 40 років, шахтар, звернувся до хірурга зі скаргами на наявність

пухлиноподібного утворення в поперековій ділянці, яке з’явилося тиждень
тому після удару кутом вагонетки в шахті. При огляді: в поперековій ділянці є
пухлиноподібне випинання округлої форми, помірно болісне, при натисканні на
нього – зникає. Але при натужені – знов з’являється. Шкіра над ним звичайного
кольору. Попередній діагноз?
А. Післятравматичний реберний періостит.
B. Післятравматичний лімфаденіт.
C. Перелом ребра.
Д. Післятравматична гематома.
Є. Післятравматична поперекова грижа.

30. Хворий звернувся до хірурга зі скаргами на наявність

пухлиноподібного безболісного утворення в пахвинній ділянці, яке не
вправляється; з’явилося більше місяця тому. Воно спочатку було невеликих
розмірів, потім поступово збільшувалося. При огляді: в правій пахвинній
ділянці спостерігається випинання до 10 х 6 х 8 см. При пальпації – м’якої
консистенції, безболісне, в черевну порожнину не вправляється. Є позитивний
симптом флуктуації. Травм не було. В анамнезі є туберкульоз легень. Яке
дослідження необхідно провести в першу чергу, з метою уточнення діагнозу?
А. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.
B. Комп’ютерна томографія.
C. Рентгенограма хребта.
Д. Пункція випинання.
Є. Рентгенографія органів грудної клітини.

Тести КРОК-2 до Теми СРС - Кили черева - 2 частина

1. Хворий доставлений в ургентному порядку. Оглянутий хірургом,

поставлений діагноз - защемлена пахвинна грижа, термін защемлення близько 6
годин. Стан хворого середнього ступеня тяжкості. Після зняття ЕКГ і огляду
кардіологом поставлений діагноз – інфаркт міокарда, підгостра стадія. Яка
тактика лікування даного хворого?
А.Госпіталізація в реанімаційне відділення для передопераційної
 підготовки, потім – термінова операція.
В.Негайне оперативне лікування.
С.Госпіталізація у відділення кардіології.
Д.Госпіталізація для спостереження у відділення хірургії.
Є.Ввести спазмолітики і спробувати вправити грижу.

2. Хворий звернувся до хірурга зі скаргами на болісне пухлиноподібне

утворення в правій пахвинній ділянці, хворіє біля 3-х діб. Температура
підвищується до 38( С. Об'єктивно: у правій паховій області нижче пахового
зв'язування визначається пухлиноподібне утворення 2 x 3 см, твердо-еластичної
консистенції, болісне, малорухоме, шкіра над ним гіперемована. Найбільш
вірогідний діагноз:
А.Защемлена пахвинна грижа.
В.Аневризма здухвинної артерії.
С.Паховий лімфаденіт.
Д.Защемлена стегнова грижа.
Є.Ліпома.

3. Хвора 40 років надійшла в приймальне відділення у важкому стані, зі

скаргами на блювоту, болі в животі, затримку відходження газів і кала. Вважає
себе хворою протягом 3-х діб. Об'єктивно: артеріальний тиск 100/60 мм рт.ст.,
пульс 110 у 1 хв., язик сухий, живіт здутий, м'який, болісний в ділянці пупка, де
спостерігається напружене пухлиноподібне утворення розміром 5 x 8 x 7 см, що
не вправляється протягом останніх 3-х діб. Симптом кашльового поштовху –
негативний. Укажіть найбільш вірогідний діагноз:
А.Защемлена пупкова грижа, ускладнена кишковою непрохідністю.
В.Невправима пупкова грижа.
С.Обтураційна кишкова непрохідність.
Д.Харчова токсикоінфекція.
Є.Злукова кишкова непрохідність.

4. Хворий, 40 років, доставлений до лікарні через півгодини після початку

захворювання. Страждає на пахвинну грижу більше 2 років. Діагноз був
встановлений в поліклініці, але від оперативного втручання хворий
відмовлявся. Після натуження з’явилася біль в пахвинній ділянці, грижа
перестала вправлятися, негайно доставлений до лікарні. Все нижче
перераховане необхідно виконати під час оперативного лікування, КРІМ:
А.Утримання защемленого органу при розкритті грижового мішка.
В.Вибір найбільш простого методу пластики.
С.Грижові ворота розсікаються до розкриття грижового мішка.
Д.Ретельна ревізія й оцінка життєздатності защемленого органа.
Є.Грижові ворота розсікаються тільки після розкриття і ревізії грижового
вмісту.
5. У хворої 50-ти років після оперативного втручання з приводу гострого
холециститу через 3 місяця виникла вентральна грижа в ділянці
післяопераційного рубця. Які ускладнення можливі у цієї хворої, КРІМ:
А.Невправлюваність.
В.Защемлення.
С.Пошкодження грижового вмісту.
Д.Пілефлебіт.
Є.Герніїт.

6. Хворий 1 року страждає пупковою грижею. Пупкове кільце розширене до 6

мм. Випинання в пупку з'являється тільки під час крику і зникає коли дитина
спокійна. Найбільш раціональна тактика лікування хворого?
А.Негайне оперативне втручання.
В.Консервативне лікування до 3-х років, потім – операція.
С.Оперативне вручання в плановому порядку.
Д.Тільки носіння бандажу все життя.
Є.Необхідності в лікуванні немає.

7. У хворої 55 років є гігантська післяопераційна вентральна грижа з явищами

часткової кишкової непрохідності та копростазу. Шкіра над грижовим
випинанням атрофічно та рубцьово змінена. Хворій потрібно виконати
оперативне втручання. Який спосіб пластиці є методом вибору у цієї хворої?
А.Пластика з переміщенням клаптів апоневрозу та м’язів.
В.Пластика за Яновим.
С.Необхідно відмовитися від операції.
Д.Пластика синтетичною полімерною сіткою.
Є.Вправлення грижового вмісту із закриттям дефекту апоневрозу клаптем
із очеревини грижового мішка.

8. У чоловіка 39 років двобічна пряма пахвинна грижа. Який спосіб

герніопластики в цьому випадку є найбільш доцільним?
А.Лапароскопічна білатеральна інтраобдомінальна герніопластика.
В.Відкрита пластика сіткою за Ліхтенштейном.
С.Пластика за Басіні.
Д.Пласика за Жираром.
Є.Бандаж.

9. Хвора 58 років надійшла в приймальний покій з діагнозом: защемлена

післяопераційна вентральна грижа, кишкова непрохідність. Під час операції у
хворої знайдено: злукова кишкова непрохідність в грижовому мішку яка
з’явилася чинником калового защемлення грижі. Як правильно формулювати
діагноз?
А.Непрохідність грижового вмісту.
В.Каловий завал.
С.Злукова кишкова непрохідність.
 Д.Защемлена грижа (калове защемлення).
Є.Невправима грижа.

10. У хворого 38 років під час планової операції з приводу пахвинної грижі
виявилося розволокнення задньої стінки пахвинного каналу з виходом
грижового мішка через задню стінку. Але також є другий грижовий мішок,
який знаходиться серед елементів сім’яного канатика. Яку назву носить ця
грижа?
А.Коса грижа.
В.Комбінована грижа.
С.Пряма грижа.
Д.Двобічна грижа.
Є.Стегнова грижа.

11. У хворого 25 років, який займається важкою атлетикою, є пахвинна грижа

невеликих розмірів. Яке ускладнення найбільш вірогідне?
А.Пошкодження грижового вмісту.
В.Защемлення грижі.
С.Злоякісні новотвори в області грижі.
Д.Невправлюваність грижі.
Є.Герніїт.

12. У хворого 45 років, без супутньої патології, під час планової герніопластики
з приводу правобічної пахвинної грижі, серед грижового вмісту знайдена сліпа
кишка та січовий міхур. Яким буде правильний діагноз?
А.Грижа Літре.
В.Калове защемлення грижі.
С.Грижа защемлена.
Д.Грижа Ріхтеру.
Є.Ковзна грижа

13. Хвора доставлена в клініку з діагнозом: перитоніт. Страждає на ожиріння 4

ступеня. Із анамнезу: Хворіє 3 доби. Спочатку почалися сильні болі внизу
живота. Потім через 5-6 годин болі затихли. Через добу почалися знов, але по
всьому животу. Під час лапаротомії знайдено перфорація здухвинної кишки
розміром до 2 см, краї її покриті фібрином. В ділянці стегнового каналу
знайдено дефект очеревини та флегмона підшкірної клітковини. Діагностовано
защемлення стегнової грижі. Яку назву має ця грижа?
А.Грижа Мондору.
В.Грижа ковзна.
С.Грижа Літре.
Д.Грижа Ріхтеру.
Є.Грижа Майдлю.

14. У хворого (15 років) під час операції з приводу защемленої пахвинної грижі
серед грижового вмісту знайдено дивертикул Меккелю. Яку назву носить ця
грижа?
А.Грижа Мондору.
В.Грижа ковзна.
С.Грижа Літтре.
Д.Грижа Ріхтеру.
Є.Грижа Майдлю.

15. У хворого 53 років діагностовано защемлена правобічна пахвинна грижа.

Але під час операції защемлення грижового вмісту не знайшли. В грижовому
мішку у хворого знаходився апендикс, який був гангренозно змінений. Біля
охвістя вже сформувався періапендікулярний абсцес. Як називають таке
защемлення?
А.Защемлення Літре.
В.Защемлення Майдлю.
С.Защемлення Ріхтеру.
Д.Брока защемлення (псевдозащемлення)
Є.Назви немає. Ця патологія не відноситься до гриж.

16. У хворого 45 років діагностовано пряма пахвинна грижа великих розмірів.

Який найбільш надійний спосіб пластики пахвинного каналу необхідно
застосувати в цьому випадку?
А.Пластика задньої стінки пахового каналу
В.Звуження зовнішнього пахового кільця
С.Пластика передньої стінки пахового каналу
Д.Звуження внутрішнього пахового кільця
Є.Ліквідація пахового каналу

17. У хворого 54 років під час операції з приводу защемленої пупкової грижі
великих розмірів, з кишковою непрохідністю, було діагностовано защемлення
Майдлю. Це означає:
А.Защемлення в грижовому кільці паренхіматозного органа.
В.Защемлення в грижовому кільці сечового міхура.
С.Ретроградне защемлення петлі кишки, що знаходиться в черевний
порожнини, якщо вона з'єднує дві кишкові петлі, розташовані в
грижовому мішку.
Д.Защемлення в грижовому мішку ілеоцекального кута при ковзній
грижі, з наступним його некрозом і каловим перитонітом.
Є.Псевдозащемлення.

18. Хворий 32 років доставлений в лікарню з діагнозом: защемлена пахвинна

грижа. Але під час огляду хірургом приймального покою з’ясувалося, що грижа
вже вправилась і стан пацієнта задовільний. Яка тактика ведення цього
хворого?
А.Виконати лапаротомію в ургентному порядку.
В.Виконати грижесічення, з ревізією кишечнику через герніотомічний
отвір в ургентному порядку.
С.Госпіталізувати хворого для динамічного спостереження.
Д.Відпустити хворого додому, з рекомендацією прооперувати грижу в
 плановому порядку.
Є.Запропонувати хворому потужитись, щоб грижа защемилася заново, а
потім його прооперувати.

19. Під час операції з приводу защемленої пахвинної грижі у хворого 65 років
(тривалість защемлення біля 5-ти годин), після розкриття грижового мішка,
відбулося мимовільне вправляння його вмісту в черевну порожнину.
Необхідно:
А.Зашити шкіру без пластики грижових воріт і перевести хворого в
палату для динамічного спостереження.
В.Виконати ревізію кишечнику через герниотомічний отвір і зробити
пластику грижових воріт.
С.Зробити пластику грижових воріт, перевести хворого в палату для
динамічного спостереження.
Д.Виконати серединну лапаротомію, з метою ревізії органів черевної
порожнини, пластику пахового каналу не робити.
Є.Виконати серединну лапаротомію, з метою ревізії органів черевної
порожнини, а потім зробити пластику пахового каналу.

20. Хворий, 70 років, надійшов в лікарню з симптомами защемленої пахвинної

грижі. В ургентному порядку хворому виконане оперативне втручання –
грижосічення. Але під час операції в грижовому мішку знайдено защемлення
дивертикулу сечового міхура з некрозом його стінки. Необхідно:
А.Вправити сечовий міхур і задренувати передміхурову клітковину.
В.Висікти некротизовану ділянку й ушити дефект міхура, потім
поставити сечовий катетер.
С.Висікти некротизовану ділянку й ушити дефект міхура, потім
накласти епіцістостому.
Д.Видалити сечовий міхур і вивести сечоводи на передню черевну стінку.
Є.Ушити рану і відправити хворого в центр спеціалізованої урологічної
допомоги.
Тести КРОК-2 до Теми СРС – Панкреатит

1. Хворий 22р. тричі оперований з приводу перфоративних виразок 12-и

палої кишки. Постійно лікувався в терапевтичних стаціонарах, на
курортах Неодноразово була мелєна великою кількістю, чому передувало
 запаморочення. При фіброгастродуоденоскопії в шлунку велика кількість
рідини, деформація дванадцятипалої кишки. При УЗД підшлункової
залози виявлене ехогенне утворення в діаметрі 2см. У хворого:
А- Хвороба Золінгера-Еллісона;
В- Абсцес підшлункової залози;
С- Кіста підшлункової залози;
Д- Пухлина селезінкового кута ободової кишки;
Є- Камінь лівого сечоводу.

2. Хворий 42 років поступив до клініки зі скаргами на болі в епігастрії, які

віддають у спину і посилюються після їди настільки, що хворий має страх
перед їдою. Схуд за останні 1,5 року на 20 кг. Стілець непостійного
характеру: закрепи змінюються проносами. При мікроскопічному
дослідженні калу знайдено непереварені м’язові волокна, краплі
нейтрального жиру, кристали жирових кислот. На оглядовій
рентгенограмі живота виявлено помірний метеоризм, кальцинати
заочеревинно. Ваш попередній діагноз ?
А- Хронічний панкреатит ;
В- Хронічний гастродуоденіт ;
С- Цироз печінки ;
Д- Хронічний коліт ;
Є- Хронічна вісцеральна ішемія .

3. Хворий 57 років прооперований з приводу гострого апендициту. Проте

стан хворого після операції погіршився. На наступний день відзначено
метеоризм, біль у животі, підвищення температури тіла до 39 (С.
Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Незважаючи на
проведення масивної антибіотикотерапії, стан пацієнта прогресивно
погіршується, приєдналася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення
слід думати ?
А- Піддіафрагмальний абсцес ;
В- Гострий панкреатит;
С- Пілефлебіт;
Д- Гангренозний холецистит ;
Є- Розлитий перитоніт.

4. У відділенні інтенсивної терапії та реанімації хірургічного стаціонару 5-

ту добу лікується хворий 68 років з приводу гострого деструктивного
панкреатиту. Стан хворого украй важкий. Незважаючи на комплексну
інтенсивну терапію, стан хворого ще погіршується, з’явилися ознаки
перитоніту. Виставлені показання до вимушеного термінового
оперативного лікування (по життєвим показанням). Яке оперативне
втручання найдоцільніше у такого хворого?
А- Лапароскопічні мікрохолецистостомія та дренування черевної
порожнини;
В- Лапаротомія, дренування черевної порожнини;
С- Лапаротомія, дренування черевної порожнини та сальникової сумки ;
 Д- Лапаротомія, мікрохолецистостомія, дренування черевної порожнини;
Є- Дренування сальникової сумки через люмботомний доступ .

5. Хвора, 44 років, поступила через 10 годин від початку захворювання із

скаргами на сильні оперізуючі болі в верхній половині живота, нудоту ,
багаторазову блювоту, вздуття животу. Із слів хворої , напередодні
приймала гостру їжу. Стан важкий. Шкіра та слизові бліді, сухі. Обличчя
гіперемоване. Пульс 100 уд. на хв. Ритм правильний. Артеріальний тиск
100/60 мм рт. ст. Язик дещо сухий, обкладений. Живіт помірно здутий,
м'який, болючий в епігастральній ділянці. Симптоми подразнення
очеревини не чітко визначені. Перистальтика кишечника млява. Жовчний
міхур не пальпується. При ректальному обстеженні ампула прямої кишки
не розширена, порожня. На оглядовій рентгенографії черевної порожнини
виявлено газ в ободовій кишці. Назвіть вірогідний попередній діагноз.
А- Гострий холецистит ;
В- Гостра кишкова непрохідність;
С- Гострий панкреатит ;
Д- Перитоніт;
Є- Тромбоз мезентеріальних судин .

6. Хворий 42 років скаржиться на тупий біль в верхніх відділах черева,

більше зліва, підвищення температури до 38 гр., погіршення апетиту. За
тиждень до цього відмічає падіння з висоти 1,5 метра. Пацієнт зловживає
алкоголем, в минулому році лікувався з приводу гострого панкреатиту.
Біль після травми зник на 3 добу, але на 8-10 добу підвищилась
температура і біль поновився. Живіт не здутий, функція кишківника не
порушена, в лівому підребір'ї еластичне утворення, що виходить з-під
реберної дуги, має чіткий контур, на внутрішній його поверхні -
поглиблення. Утворення малорухоме, мало болюче. В крові Нв-120г/л,
лейк. - 8,5 * 109 /л, ПТІ - 98\%, діастаза сечі - 8од. Чим страждає хворий?
А- Пухлина товстої кишки ;
В- Гострий панкреатит ;
С- Тромбофлебітична спленомегалія;
Д- Заворот товстої кишки;
Є- Забій лівої нирки.

7. Хворий Ш., 72 років доставлений в приймальне відділення у важкому

стані із скаргами на вздуття черева, біль у череві без чіткої локалізації на
протязі трьох діб. Загальний стан важкий, шкіра та видимі слизові бліді.
Язик сухий. Пульс 98, артеріальний тиск 100/60 мм рт. ст. Живіт здутий,
болісний в усіх ділянках, визначаються нечіткі ознаки подразнення
очеревини. При акускультації - перистальтичні шуми не вислуховуються.
Рer rectum - ампула прямої кишки порожня, на рукавичці - сліди
кров(янисто-слизових виділень. Найбільш вірогідний попередній
діагноз?
А- Перфорація порожнинного органа.
В. Гострий панкреатит;
С- Тромбоз мезентеріальних судин;
Д- Гостра кишкова непрохідність ;
Є- Загострення виразкової хвороби.

8. У хворої К.,60 років гострий набряковий панкреатит. Укажіть

оптимальний термін оперативного втручання.
А- Хірургічне втручання не показане;
В- 1-3 діб;
С- 1-5 діб;
Д- 5-9 діб;
Є- 10-15 діб.

9. Який оптимальний об’єм операції у хворого Р., 30- років, при

панкреонекрозі?
А- Видалення випоту з черевної порожнини;
В- Санація жовчовивідних шляхів;
С- Декапсуляція підшлункової залози;
Д- Резекція підшлункової залози;
Є- Лапаростомія, некрсеквестректомія.

10.Укажіть найбільш радикальне втручання у хворої при геморагічному

панкреонекрозі з переважним ураженням лівих відділів підшлункової
залози.
А- Видалення випоту з черевної порожнини;
В- Введення розчину новокаїну в пара панкреатичну клітковину;
С- Декапсуляція підшлункової залози;
Д- Видалення тканини, що омертвіли;
Є- Дренування сальникової сумки.

11.Хворому М., при лікуванні гострого панкреатиту введено розчин

промедолу. Як він діє на сфінктер Одді?
А- викликає спазм;
В- не діє;
С- розслабляє сфінктер;
Д- спочатку викликає спазм, а потім розслабляє;
Є- спочатку розслабляє, а потім викликає спазм.

12.Хворому Х., 45 років виконується ендоскопічна ретроградна

панкреатохолангіографія. Яке ускладнення при цьому найбільш
можливе?
А- Панкреатит, холангіогенний сепсис, панкреатогенний сепсис;
В- Інструментальне поранення, аспіраційна пневмонія;
С- Гострий панкреатит, кровотеча з папілотомної рани;
Д- Гострий портальний тромбоз;
Є- Перфорація дванадцятипалої кишки.
13.Укажіть яка оптимальна концентрація рентгеноконтрастних речовин
застосовується при виконанні хворим ендоскопічної ретроградної
панкреатохолангіографії?
А- 30%;
В-35-40%;
С-50-70%;
Д- 70-80%;
Є- 90-100%

14.При призначенні хворим трансдуоденальної папілосфінктеротомії, що є

протипоказанням до використання цієї операції?
А- Продовжений стеноз термінального відділу холедоху (довжина
стриктури понад 20 мм ), гострий панкреатит, дуоденостаз, рубцьові та
запальні зміни дванадцятипалої кишки;
В- Продовжений стеноз термінального відділу холедоху (довжина
стриктури понад 30 мм ), дуоденостаз, рубцьові та запальні зміни
дванадцятипалої кишки;
С- Защемлений камінь великого дуодентального смок тунця, що послужив
причиною розвитку гострого панкреатиту;
Д- Холецістолітіаз;
Є- Біліарний цироз печінки.

15.Хвора М., 60 років страждає хронічним панкреатитом. Яка з причин

більш могла сприяти захворюваню?
А- Недотримання дієти;
В- Жовчнокам’яна хвороба;
С- Зловживання алкоголем;
Д- Імунні порушення;
Є- Гіперліпідемія.

16.Хворий Б., 36 років звернувся до лікувального закладу через 24 години

від початку захворювання. Укажіть найхарактерніші ознаки важкої
форми гострого панкреатиту.
А- Падіння гематокриту на 10%;
В- Концентрація кальцію сироватки крові нижче 2 ммоль/л;
С- рО2 нижче 60 мм рт.ст.
Д- вмістАСТ понад 25 МО/л
Є- А,В,С,Д.

17.Хворому при хронічному панкреатиті зроблено операцію яку розробив

Puestow.Що це за операція?
А- Панкреатодуоденальна резекція;
В- Панкреатоєюностомія впродовж;
С- Панкреатектомія;
Д- Сегментарна резекція підшлункової залози;
Є- Лівобічна резекція підшлункової залози.

18.У хворої на хронічний панкреатит виявлений симптом Воскресенського.

Що це?
А- Екхімози на бокових поверхнях живота;
В- ціаноз лиця та тулуба;
С- Відсутність пульсації черевної аорти;
Д- Запальний інфільтрат в епігастральній області;
Є- Поперекова біль.

19.У хворого з хронічним панкреатитом виражений больовий синдром. Яка

його головна причина?
А-Вісцеральна ішемія;
В- Запалення панкреатичних нервів;
С- Протокова гіпертензія;
Д- Подразнення сонячного сплетіння;
Є- Рецидиви загострення панкреатиту.

20.При лікуванні хворого гострим панкреатитом необхідно гальмувати

синтез протеолітичних ферментів. Які препарати цьому сприяють?
А- Альбумін, протеїн;
В- 5-фторураціл, циклофосфан;
С- Реополіглюкін, поліглюкін;
Д- Контрикал, трасилол, гордокс;
Є- Манітол, лазікс

21.Хворий К., 38 років, надійшов у хірургічне відділення зі скаргами на

сильний біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювоту, яка не приносить
поліпшення. За даними лабораторного обстеження виявлені лейкоцитоз і
підвищення рівня амілази крові і сечі. Який більш імовірний діагноз:
А. Гострий апендицит.
В. Гострий холецистит.
С. Гострий панкреатит.
Д. Перітоніт.
Є. Перфоративная виразка.

22.Хворий 45 років, надійшов у хірургічне відділення зі скаргами на

поширений біль по всьому животі, слабкість, нездужання, підвищення
температури тіла до 390С. Об'єктивно: Язик сухий, тахікардія, симптом
Щеткина позитивний, діурез знижений. П'ять днів назад у хворого в умовах
поліклініки за даними УЗД була виявлена гігантська киста підшлункової
залози. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Перфоративна виразка шлунка.
В. Аневризма аорти.
С. Розрив кісти підшлункової залози.
Д. Гострий деструктивний панкреатит.
Є. Гострий гангренозний холецистит.

23. Хвора 36 років надійшла в хірургічне відділення з діагнозом: Гострий

холецистит, холедохолітіаз, механічна жовтяниця. Під час операції
виявлений набряк підшлункової залози з геморагічним фарбуванням
паренхіми, з сальникової сумки аспіровано до 400 мл. серозно-
геморагичного відокремлюваного. Хірургом виконана холецистектомія і
дренування холедоха по Керу. Які додаткові інтраопераційні маніпуляції
повинний виконати хірург?
А. Широке дренування чепцевої сумки.
В. Интубація кишечнику.
С. Дренування панкреатичної протоки.
Д. Папіллосфінктеротомія.
Є. Перитонеальний діаліз.

24. Хвора 55 років надійшла в стаціонар з діагнозом гострий панкреатит.

Проведена консервативна терапія - не ефективна. Наростають явища
інтоксикації, з'явилася жовтяниця склер і шкірних покривів, зберігається
лейкоцитоз з палочкоядерним зрушенням формули, діурез знижується. Який
симптомокомплекс плевалирует у хворій?
А. Панкреато-пульмональний синдром.
В. Гепаторгия.
С. Гостра ниркова недостатність на тлі інтоксикаційного синдрому.
Д. Дістрес-синдром дорослих.
Є. Панкреатокардіальний синдром.

25.Хворий 63 років протягом 10 років страждає хронічним панкреатитом.

При останнім обстеженні виявлений вірсунголітіаз з розширенням головної
протоки підшлункової залози до 2 см у діаметрі. Яке оперативне втручання
необхідно виконати хворому?
А.Холедохостомія.
В. Папіллосфінктеротомія.
С. Холецистоєюностомія.
Д.Подовжня панкреатоєюностомія.
Є. Холедоходуоденостомія.
26. Хворий 68 років надійшов у клініку зі скаргами на болі в епігастральній
ділянці, де пальпується хворобливий інфільтрат. Лейкоцитоз помірно
виражений, амілаза крові 68 г.ч.л. Перітонеальних симптомів немає. Яка
форма панкреатиту в хворого?
А. Хронічний панкреатит у стадії загострення.
В.Набрякла форма панкреатиту.
 С. Жировий панкреонекроз.
Д. Геморагичний панкреонекроз.
Є. Гнійний деструктивний панкреатит.

27. Хвора 42 років була прооперована з приводу гострого деструктивного

панкреатиту.
Зроблено розкриття і дренування чепцевої сумки з некрсеквестректомією.
На п'яту добу після операції в хворої по дренажах з'явилося гнійне
відокремлюване. Стан погіршився. Промивання дренажів антисептиками не
ефективно. Хворій показано?
А. Пункційне дренування чепцевої сумки.
В. Видалення дренажів.
С. Релапаротомія із санацією черевної порожнини.
Д. Зміна антибактеріальної терапії.
Є. Продовжити інгібіторну терапію.
28. Хвора 47 років, надійшла в хірургічне відділення з діагнозом. Гострий
біліарний панкреатит. Механічна жовтяниця. За даними УЗД виявлена
наявність
дрібних конкрементів у жовчному міхурі і розширення холедоха до 11 мм у
діаметрі.
Який обсяг оперативного втручання повинний бути виконаний хворій?
А. Холецистектомія.
В. Холецистектомія, холедохотомія, ревізія холедоха, зовнішнє дренування
холедоха.
С. Холецистостомія.
Д. Холедохолітотомія.
Є Чрезкожна холецистостомія під контролем УЗД.
29. Хворий 76 років тривалий час страждає хронічним рецидивуючим
панкреатитом. На момент останньої госпіталізації в хворого відзначене
підвищення
рівня загального білірубіна до 58 мкм/л, за даними ЕРХПГ мається звуження
інтра-
панкреатичної частини холедоха і відзначається порушення відтоку
контрасту в правої
дванадцятипалої кишки. Яке оптимальне ендоскопічне втручання
рекомендовано хворому?
А. Папілотомі в межах слизуватої великого дуоденального соска.
В. Папілофіктеротомі з частковим розсіченням сфінктерної частини великого
дуоденальнного соска.
С. Папілосфінктеротомія в межах необхідних для проведення канюляції
холедоха, стентування дистальних відділів холедоха.
Д. Субтотальна папілосфінктеротомія.
Є. Тотальна папілосфінктеротомія.
30. Хворий 56 років знаходиться на стаціонарному лікуванні в хірургічному
відділенні з
приводу гострого панкреатиту. На тлі консервативної терапії стан хворого
 значно покращився. Болльовий синдром купірований, біохімічні показники
крові
без особливостей, лейкоцитозу немає. Однак за даними контрольного УЗД в
хворого в
проекції тіла підшлункової залози сформувалося кістозне утворення
діаметром
до 4 см з неоднорідним умістом. Яке втручання необхідно виконати
хворому?
А. Лапаротомія, дренування чепцевої сумки.
В. Пункційне дренування абсцесу чепцевої сумки під контролем УЗД.
С. Цистоєюностомія.
Д. Подовжня панкреатоєюностомія.
Є. Некрсеквестректомія.