ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В
ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА..………..4
1.1 Зміст і задачі технічної підготовки виробництва на підприємстві .……….4
1.2. Основні стадії технічної підготовки виробництва……….……………….6
1.3. Організаційно-економічні задачі, що вирішуються в ході підготовки
виробництва………………………………………………………………………8
1.4. Оцінка економічної ефективності організаційно-технічних заходів…...15
РОЗДІЛ 2
 2

ВСТУП
Технічне переозброєння підприємства або його підрозділи - це заміна старої
виробничої техніки і технології на нову, з більш високими техніко-
економічними показниками, без розширення виробничої площі. Розширення
діючих підприємств - це інвестування з метою збільшення обсягу
виробництва шляхом будівництва нових додаткових цехів і інших
підрозділів. Як правило, воно ведеться на новій технічній основі і сприяє
підвищенню технічного рівня виробництва. До реконструкції відносяться
заходи, пов'язані як із заміною морально застарілих і фізично зношених
машин і обладнання, так і з вдосконаленням і перебудовою будівель і споруд.
Реконструкція направлена на зростання технічного рівня виробництва
продукції і сприяє більш швидкому освоєнню потужностей.
Метою курсовою з'явилося вивчення процедури технічної підготовки
виробництва в умовах ВАТ «Зерно», сферою діяльності якого є помел зерна в
муку і зберігання у власних складських приміщеннях.
Задачі і зміст технічної підготовки виробництва на предприятииПодготовка
проекту нового виробу і нових технологій - технічна підготовка виробництва
- це комплекс наукових, проектно-конструкторських, технологічних і
виробниче-господарських робіт по створенню і освоєнню нових виробів і
впровадженню нових технологій. У системі «наука - техніка - виробництво -
споживання» технічна підготовка виконує роль зв'язуючої ланки, оскільки
об'єднує окремі науково-дослідні, проектно-конструкторські, дослідно-
експериментальні і організаційно-технічні роботи, внаслідок чого продукти
науки перетворюються в продукти виробництва.
 3

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАЧАДИ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА

1.1. Зміст і задачі технічної підготовки виробництва на підприємстві

У системі "наука - техніка - виробництво - споживання" технічна освіта

є тією ланкою, яка об'єднує індивідуальні дослідження, конструювання,
експериментальну роботу і технічну організацію, що перетворює продукти
науки на продукти виробництва. Залежно від галузі, розміру та виробничого
профілю підприємства, структура та обсяг технічного навчання можуть
значно відрізнятися, що змінює тривалість технічного навчання та ресурси,
які виділяються на нього.
До основні функцій технологічної підготовки виробництва належать:
1. Забезпечення технологічності конструкції виробу;
2. Розробка технологічних процесів;
3. Проектування та виготовлення засобів технічного оснащення;
4. Підвищення продуктивності праці, зниження витрат матеріалів,
палива і енергії
5. Організація і управління процесами ТПВ (рис.1.1).

Функції технологічної
підготовки виробництва

Проектування Підвищення
Забезпечення та продуктивност Організація і
Розробка і праці, управління
технологічності виготовлення
технологічних зниження процесами
конструкції засобів
процесів витрат ТПВ
виробу технічного
оснащення матеріалів,
палива і енергії

Рис.1.1. Функції технологічної підготовки виробництва

 4

Ці завдання включають усі роботи, пов'язані з технологічною

готовністю виробництва: конструкторсько-технологічний аналіз продукції,
організаційно-технічний аналіз виробництва, розрахунок виробничих
потужностей, підготовка виробничих і технологічних планів, визначення
норм матеріалів і робіт, підготовка технологічних процедур.
Загальні завдання, пов'язані з основними функціями технологічної
готовності, розв'язують на національному, галузевому рівні та рівні
підприємства відповідно до вимог стандартів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1
Склад загальних задач ТПВ
Рівень рішення
Функції ТПВ
загальнодержавний галузевий підприємства
Технологічний
Розробка типових контроль
Встановлення методів обробки конструкторської
Забезпечення типових методів та конструкції на документації
технологічності засобів обробки технологічність Оцінка технологічності
конструкції конструкції Встановлення конструкції виробу;
виробу виробуна базових показників Скорочення обсягів
технологічність технологічності робіт з ТПВ за рахунок
виробів забезпечення високого
рівня технологічності
Розробка і
Організація
Розробка стандартизація Організація заводських
галузевих фондів
технологічних типових фондів технологічної
технологічної
процесів технологічних документації
документації
процесів
Спеціалізація
Проектування і Комплексна проектування та
Організація
виготовлення стандартизація виробництва засобів
застосування засобів
засобів засобів технічного
технологічного
технологічного технологічного оснащення
оснащення
оснащення оснащення галузевого
призначення
Організація та Планування Розробка галузевих Планування організації
управління розвитку та методичних ТПВ на підприємстві
процесом ТПВ вдосконалення ТПВ матеріалів по
 5

організації
управління ТПВ
На підприємстві роботи з ТПВ виконує відділ головного технолога та
інші підрозділи.

1.2. Основні стадії технічної підготовки виробництва

Технічна підготовка спрямована на ефективне управління новим або

модернізованим продуктом, упровадження нових складних машин і
установок, нових технологічних методів і змін в організації виробництва.
Завданням технічної підготовки виробництва є створення технічних,
організаційних та економічних умов, які повністю гарантують перехід
виробничого процесу на вищий технічний і соціально-технічний рівень, що
ґрунтується на досягненнях науки і техніки.
Технічна підготовка виробництва містить у собі планування і
технологічну підготовку (рис. 1.2).

Технічна підготовка
виробництва

Конструкторська підготовка Технологічна підготовка

переобладнання підприємства вибір і розставляння

або його окремих підрозділів обладнання на площі цеху

визначення і проектування
розробка проекту спеціального технологічного
реконструкції оснащення

проектування нової продукції і

модернізацію що раніше нормування витрат труда,
проводилася матеріалів, палива і енергії

Рис.1.2. Складові технічної підготовки виробництва

 6

На підприємствах різних типів, розмірів і профілів різні етапи

підготовки виробництва можуть бути представлені більш-менш повно. Однак
у всіх випадках значна частина робіт з проектування виробництва є
обов'язком підприємства.
Підготовка виробництва до проектування охоплює проектування нових
і модернізацію наявних виробів, а також підготовку плану реконструкції та
технічного переозброєння підприємства або його окремих підрозділів. У
процесі проектування визначають характер продукції, її конструкцію, фізичні
та хімічні властивості, зовнішній вигляд, технічні, економічні та інші
показники. Результати конструкторської підготовки реалізуються у вигляді
технічної документації - креслень, хімічних рецептур, специфікацій
матеріалів, деталей і вузлів, зразків готової продукції тощо. [3].
Проектування нової продукції здійснюється конструкторськими,
технологічними та науково-дослідними інститутами, науково-технічними
центрами, а також конструкторськими відділами та лабораторіями на
підприємствах.
Основними завданнями підготовки виробництва через проектування є.
- безперервне поліпшення якості продукції ;
- підвищення технологічності конструкції, тобто спрощення методів
виробництва і можливість використання прогресивних методів виробництва
за заданого обсягу виробництва. Це дає змогу краще використовувати
виробничі ресурси під час виготовлення продукції;
- зниження собівартості нової продукції за рахунок виробництва і
вдосконалення конструкції продукції, зниження витрат матеріалів на
одиницю продукції, зниження експлуатаційних витрат, пов'язаних з
використанням продукції;
- використання наявних стандартів та уніфікованих проміжних
продуктів під час проектування продукції ;
- забезпечення здоров'я і безпеки, простоти використання і ремонту
нової продукції.
 7

Відправною точкою для проектування нової продукції є специфікація

(технічне завдання), складена замовником (компанією) або проєктною
організацією чи за їхнім дорученням. Технічне завдання визначає
найменування виробу, його призначення, сферу застосування і техніко-
економічні параметри процесу виробництва та використання. На рівні
технічного завдання на проєктування мають бути визначені основні
відмінності нової конструкції або виробу від продукції, що випускалася
раніше, перелічено й обґрунтовано потреби в оригінальній продукції, надано
детальні розрахунки ефективності нового виробу та його впливу на
користувача і виробника.
На основі аналізу технічного завдання замовника і порівняння різних
можливих варіантів вирішення виробу, порівняльної оцінки конструктивних і
функціональних характеристик розроблюваної та наявної продукції і
фірмових матеріалів складається технічна пропозиція - комплект
конструкторської документації, в якому дається технічне і техніко-
економічне обґрунтування доцільності подальшого розвитку проекту.
Технічна пропозиція, погоджена і затверджена в установленому
порядку, є основою для підготовки ескізного (технічного) проекту.
Ескізний проєкт являє собою комплект проєктної документації, який
повинен містити основні проєктні рішення, огляд установки і принцип дії
виробу, а також інформацію, що визначає призначення, основні параметри і
розміри виробу, який розробляють. В ескізному проєкті виявляють основні
характеристики нового виробу, вибирають найефективніше рішення,
визначають технічні, технологічні та функціональні параметри [1].
Пропозицію завжди готують у кількох варіантах, з яких потім
обирають один. Після того як проєкт погоджено і затверджено в
установленому порядку, його використовують як основу для підготовки
технічного проєкту або робочої документації на проєктування.
Технічний проєкт - це комплект конструкторських документів, який
повинен містити остаточне технічне рішення, що дає загальне уявлення про
 8

будову розроблюваного виробу, а також вихідні дані для підготовки робочої

документації.
Технічний проєкт дає змогу вибрати матеріали та напівфабрикати,
визначити основні принципи виготовлення виробу та економічно
обґрунтувати проєкт [9].
Після узгодження і затвердження технічного проєкту в установленому
порядку він використовується як основа для розроблення робочої
документації. Розроблена раніше конструкторська документація часто
використовується для розроблення нових виробів або модернізації наявних,
що дає змогу скоротити час проектування.
Заключним етапом підготовки конструкції до виробництва є підготовка
технічної документації (креслень, інструкцій тощо) і специфікацій.
Технічні умови (ТУ) є невід'ємною частиною технічної документації на
продукцію (виріб, матеріал, речовину тощо), на яку вони поширюються. ТСС
повинні містити всі вимоги до продукції, її виготовлення, випробувань,
приймання та постачання, які можуть бути адекватно зазначені в проектній
або іншій технічній документації.
Якщо проєктна або інша технічна документація на дану продукцію
відсутня, то ОСТ повинен містити всі вимоги до продукції, її виготовлення,
випробувань, приймання та постачання.
ТУ може встановлюватися на один виріб, матеріал або речовину, а
також на кілька конкретних виробів, матеріалів або речовин (групові ТУ).
Склад ТУ і зміст різних розділів визначаються характеристиками продукції.
Після випробування і доопрацювання дослідної партії визначається
робочий проект, який в остаточному вигляді надходить на технологічну
підготовку виробництва.
На кожному етапі проектування визначають, встановлюють і остаточно
з'ясовують усі техніко-економічні характеристики виробу, визначають
можливість застосування раніше обраного методу для вдосконалення виробу
і приймають рішення про його виробництво.
 9

Наведена вище послідовність підготовки конструкції виробу досить

типова тільки для масового виробництва і виробів складного профілю і
великого обсягу (автомобілі, верстати, трактори тощо). Для малосерійних і
одиничних виробництв, незалежно від технічної складності виробу, кількість
етапів і трудомісткість кожного з них скорочуються. У металургійній,
хімічній промисловості, промисловості з переробки сільськогосподарської
сировини, а також у гірничодобувній промисловості проєктування продукції
здійснюють переважно на стадії прикладних досліджень, НДДКР і
технологічної готовності до виробництва.
Проектування на стадії готовності до виробництва здійснюється
відповідно до комплексу національних стандартів "Єдина система
конструкторської документації" (ЄСКД), що встановлює єдині та
взаємопов'язані правила і норми застосування, оформлення й обігу
конструкторської документації, яку розробляють та використовують
відповідно промислові, науково-дослідні, проєктні та експлуатаційні
організації.
Впровадження ЄСКД створює сприятливі умови для забезпечення
високого рівня науково-технічної підготовки виробництва, що може
гарантувати конкурентоспроможність продукції, що випускається, скоротити
строки проектування, забезпечити необхідну однаковість цього процесу на
підприємствах різних галузей економіки [2].
Технологічна підготовка виробництва є продовженням робіт по
проектуванню виробу. На цій стадії встановлюється, за допомогою яких
технічних методів і коштів, способів організації виробництва повинно
виготовлятися даний виріб, остаточно визначається його собівартість і
ефективність виробництва. Така технологія розробляється як для кожного
нового виробу, так і для традиційної продукції з метою підвищення
технічного рівня і зниження витрат виробництва, поліпшення умов труда,
охорони навколишнього середовища.
 10

Технологічна підготовка виробництва охоплює проектування

технологічних процесів, а саме:
- вибір і розставляння обладнання на площі цеху;
- визначення і проектування спеціального технологічного оснащення;
- нормування витрат труда, матеріалів, палива і енергії.
Під технологічним процесом розуміють сукупність операцій з
виготовлення продукції шляхом зміни стану, властивостей, форми і розмірів
вихідних матеріалів, сировини і напівфабрикатів.
Технологічна підготовка виробництва включає вдосконалення методів
механізації та автоматизації виробничих процесів, вирішення деяких питань
організації виробництва: впровадження потокових методів, організацію та
оснащення робочих місць і відділень, вибір транспортних засобів і складів
для зберігання сировини, напівфабрикатів і готової продукції тощо.
На основі спланованого технологічного процесу, підбору та
експлуатації обладнання визначаються основні норми витрат робочого часу
на одиницю продукції, витрати сировини, матеріалів, палива, енергії та інших
елементів виробництва.
Планування технологічного процесу починається з розробки заводської
технології. Має бути визначена послідовність основних операцій та їх
розподіл за конкретними групами витрат.
Одночасно підбираються інструменти, розраховуються терміни
виконання, формуються робочі класи і визначається спеціалізація
працівників до відповідного рівня кваліфікації. Після складання робочого
плану кожній дільниці та відділенню присвоюється тип продукції, яку вони
обробляють, що визначає їх спеціалізацію, місце розташування та роль у
виробничій структурі компанії.
Потім кожній філії та дільниці призначається технологія роботи, яка
описується в робочих планах. Вони містять інструкції та параметри для
кожної виробничої операції.
 11

В одиничному і дрібносерійному виробництві та на підприємствах з

відносно простою технологією розробка технологічних процедур часто
обмежується технологією робочого плану. У масовому і великосерійному
виробництві, з іншого боку, більш детальна технологія процесу
розробляється після технології контролю.
На цьому етапі з усіх представлених технологій обирається найбільш
підходяща технологія. Для кожного варіанту порівнюються натуральні
показники, собівартість продукції та трудовитрати.
Обрана технологія виробництва повинна забезпечувати вищу
продуктивність праці та необхідну якість продукції при найнижчих
виробничих витратах порівняно з іншими варіантами. Найкращий варіант
технологічного процесу розглядається як типовий для даних умов
виробництва на певний період часу, поки не буде розроблений більш
перспективний варіант.
Розробка типових технологічних процесів включає наступні етапи:
Визначення технологічного маршруту обробки виробу даної групи;
Поетапний вибір технологічного процесу; Визначення способів обробки
окремих елементів (технологічних операцій, які необхідно виконати) для
виробу даної групи.
Технологічна підготовка виробництва включає також розробку
конструкцій, необхідних для виробництва нового (удосконаленого) виробу, а
також виготовлення та адаптацію спеціального технологічного обладнання та
інструменту.
Це дуже трудомістке і дороге завдання, оскільки розробка декількох
нових моделей (наприклад, автомобілів та інших машин) вимагає
виготовлення декількох тисяч інструментів, пристосувань, моделей і десятків
автоматичних ліній.
На великих і масових підприємствах, що випускають технологічно
складну продукцію, перехід на виробництво нового продукту часто
передбачає реструктуризацію і технічне переоснащення підприємств.
 12

Технологічною підготовкою виробництва займається відділ головних

технологів. Основні завдання, які вирішуються в цьому процесі, можна
розділити на наступні функції (рис. 1.3).

розробка
технологічних
процесів

організація і
Функції проектування і
управління процесом
технологічної виготовлення коштів
технологічної
підготовки технологічного
підготовки
виробництва оснащення
виробництва

забезпечення
технологічності
конструкції виробу

Рис.1.3. Функції технологічної підготовки виробництва

Відправною точкою в технологічній підготовці виробництва є

отримання початкових документів на розробку і виробництво нових виробів.
Результатом роботи по технологічній підготовці виробництва є
виробіток правил забезпечення технологічності конструкції виробів
 13

1.3. Організаційно-економічні задачі, що вирішуються в ході

підготовки виробництва

Одним із найосновніших і трудомістких завдань технолога є

забезпечення реалізованості конструкції виробу. Ця функція необхідна під
час підготовки до виробництва нового виробу або під час підготовки до
виробництва наявного виробу зі зміненою конструкцією.
Під реалізованістю конструкції виробу розуміють її відповідність
певним технічним умовам виробництва, що забезпечують мінімальні витрати
праці на виготовлення та експлуатацію низки виробів.
При цьому мається на увазі
- абсолютної реалізованості - принципової можливості виготовлення
виробу за сучасного рівня науково-технічного розвитку;
- технологічність - можливість виготовлення конструкції виробу за
заданих умов виробництва.
Технологічність конструкції виробу відображається в його
характеристиках на різних стадіях життєвого циклу виробу, у питомих
витратах і часі на працю, матеріали, енергію, підготовку виробництва,
виготовлення, обслуговування і ремонт. Знання цих характеристик дає змогу
оптимізувати витрати (рис. 1.4) [6].
 14

Технологічна
Технологічна раціональність
раціональність компонентів і
конструкції виконання
За властивостями виробу

Спадкоємність Застосову-ваність
конструктивних і повторюваність
рішень компонентів
Технологічність
конструкції
виробу При
Експлуатаційна технологічному
технологічність обслуговуванні і
ремонті
За проявом
При підготовці
виробництва
Виробнича
технологічність
При виготовленні
продукції

Рис.1.4. Класифікація видів технологічності конструкції виробу

До характеристик конструкції виробу, що забезпечують

технологічність, належать технологічність і безперервність (послідовність)
проектування.
Технологічність конструкції виробу - це сукупність характеристик
виробу, що виражають технологічність обраних проєктних рішень з погляду
відповідності умовам виробництва та експлуатації. Ці умови визначаються
можливістю ефективного використання ресурсів на основі визнаних норм і
стандартів.
Наступність конструкції виробу - це сукупність характеристик виробу,
що виражають технологічність прийнятих конструкторських рішень з
погляду їхньої відтворюваності (під час розроблення нової продукції до 70%
конструкторських рішень переносять з одного виробу на інший).
Одним з основних завдань забезпечення технологічності та
ремонтопридатності конструкцій виробів є зниження трудомісткості та
вартості виготовлення і монтажу.
 15

Аналіз технологічності конструкцій проводять із використанням двох

груп показників: технічних та економіко-технологічних.
Технологічний аналіз передбачає визначення характеристик
конструкції, що дають змогу застосовувати певні методи і способи
виробництва з найменшими витратами при збереженні високої якості
продукції (геометричні розміри, вид арматури, форма, чистота і точність
виготовлення, складність армування і лиття).
Техніко-економічні показники описують конструкцію з точки зору
матеріальних і трудових витрат на основні технологічні операції (густина
металу, густина матеріалу, густина форми, виробничі витрати тощо).
З погляду технологічності дизайн вивчають у сфері проектування
виробів, технології виробництва, створення прототипів і управління масовим
виробництвом.
Геометричні розміри описуються в термінах висоти, контурів поверхні,
отворів, виступів тощо.
Точність виготовлення регулюється системою технологічних допусків
розмірів відповідно до національного стандарту.
Обробка поверхні визначається ступенем жорсткості, яка залежить від
ступеня обробки, необхідної на заводі.
Тип армування визначається несучою здатністю конструкції і залежить
від конкретного технологічного обладнання, використовуваного для
армування.
Після визначення конструктивних і технологічних характеристик
виробу та обладнання в процесі прототипування проводяться безпосередні
випробування виробу для визначення його технологічності.
Одним з основних завдань функції технологічності виробу є перевірка
технологічності конструкторської документації. Метою перевірки є надання
практичної допомоги розробнику послуги ТПВ у підготовці проєкту виробу
для розв'язання основного завдання зі зниження обсягу роботи і вартості.
 16

Конструкторська документація для забезпечення технологічної

ефективності виробу включає :
- технічну пропозицію - визначення варіантів конструкції, що
забезпечують найкращі умови для раціональної утилізації виробу;
- ескізний проект - визначення нових матеріалів, процесів та
інструментів; розрахунок індексів виробничих можливостей; порівняння
варіантів конструкції виробу з погляду уніфікації та стандартизації;
- технічне проектування - виявлення можливостей застосування нових
технологічних процесів; ухвалення принципових рішень щодо виготовлення
виробу.
Технологічність конструкції вивчають під час проєктування
будівельних виробів, технологічного виробничого обладнання,
прототипування й освоєння серійного виробництва.
Однією з основних проблем забезпечення технологічності конструкції
виробу є зміщення акценту на ранні стадії проєктування, оскільки тільки в
цьому разі можна розробляти і запускати у виробництво вироби з високим
вмістом ТЕП.
 17

1.4 Оцінка економічної ефективності організаційно-технічних заходів

Як вже зазначалось, технічний розвиток – це процес формування та

вдосконалення техніко-технологічного рівня підприємства, що має бути
постійно зорієнтованим на підвищення ефективності виробництва та
прогресивність розвитку. Технічний розвиток охоплює різні форми – стадії
розвитку виробництва, які характеризують, з одного боку, техніко-
технологічну базу підприємства, а з другого – її вдосконалення та
нарощування.

Оцінку організацiйно-технічного рівня різногалузевих підприємств потрібно

проводити періодично (один раз на рік, кілька років) у процесі аналізу та
узагальнення певної системи показників, які відбивають ступені технічної
оснащеності праці персоналу, прогресивний рівень застосовуваної технології,
технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації та
автоматизації основного й допоміжного виробництва тощо.

Об’єктивність такої оцінки можна забезпечити лише за умови не тільки

методично правильного обчислення відповідних показників, а й порівняння
їхньої динаміки на даному підприємстві за кілька років, а також порівняння з
досягнутим рівнем на інших споріднених підприємствах.

Для оцінки загальної економічної ефективності організаційно-технічних

заходів, інновацій використовують систему показників:

 інтегральний ефект;
 індекс рентабельності інновацій;
 норма рентабельності;
 період окупності.

Інтегральний ефект (ЕІН) – це різниця результатів та витрат на реалізацію

техніко-організаційного заходу за розрахунковий період приведених до
одного року (як правило, початкового), тобто з урахуванням дисконтування
результатів та витрат:

де Вр – витрати розрахункового періоду;

Рt – результати діяльності за t-й рік;

Вt – витрати на провадження заходу;

 18

– коефіцієнт дисконтування (дисконтний множник).

Інтегральним ефектом може вважатися чистий дисконтований дохід, чиста

приведена вартість або чиста сучасна вартість, чистий приведений ефект.

Індекс рентабельності (Ір) – це співвідношення приведених доходів до

приведених на цю ж дату інноваційних витрат:

де – дохід за j-й період;

– розмір інвестицій в інновації за t -й місяць.

У чисельнику формули показано розмір доходів, які приведені до початку

реалізацій організаційно-технічного заходу, а в знаменнику – величина
інвестицій в останні, дисконтованих до початку процесу інвестування.
Іншими словами, порівнюється дві частини потоку платежів – доходна та
інвестиційна.

Індекс рентабельності тісно пов'язаний із інтегральним ефектом. Якщо

інтегральний ефект ЕІН >О, то 1р <1, і навпаки, при 1р >1 проект вважається
економічно невигідним, при 1р <1 – неефективним.

В умовах дефіциту коштів перевага повинна надаватися тим рішенням, для

яких Ір найбільший.

Норма рентабельності (Нр ) – являє собою ту норму дисконту, при якій

доходи, які дисконтуються за певний проміжок часу дорівнюють
інноваційним вкладенням. У цьому разі доходи та витрати проекту
визначаються шляхом приведення до розрахункового періоду, тобто:

Іншими словами, норма рентабельності характеризує рівень доходності

конкретного інноваційного рішення через дисконтну ставку, по якій
майбутня вартість грошового потоку від інновацій приводиться до
 19

теперішньої вартості інвестиційних коштів. Показник Нр може мати і інші

назви: внутрішня норма доходності, внутрішня норма прибутку, норма
повернення інвестицій.

Період окупності (То) – один із найбільш часто вживаних показників оцінки

ефективності капітальних вкладень. На відміну від показників, які
використовуються у вітчизняний практиці, показник «термін окупності
капітальних вкладень» базується не на прибутку, а на грошовому потоці з
приведенням коштів, які інвестуються в інновації та суми грошового потоку
до теперішньої вартості.

Інвестування у ринковій економіці пов'язано зі значним ризиком, і цей ризик

тим більший, чим довший терміну окупності вкладень. Це дуже актуально
для галузей, де високі темпи НТП та поява нових технологій чи виробу
швидко знецінює попередні інвестицій.

Показник То використовують тоді, коли немає впевненості у тому, що

організаційно-технічні заходи, інновації будуть реалізовані. Тому власник
коштів не ризикує довірити інвестиції на тривалий термін. Показник
розраховується за формулою:

де К – початкові інвестиції;

Д – щорічні грошові потоки.

 20

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ескізний проект [Електронний ресурс] - Режим доступу:

https://www.wiki-data.uk-ua.nina.az/%D0%95% 82.html
2. Єдина система конструкторської документації [Електронний ресурс]
- Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B4%D0%
3. Конструкторська підготовка виробництва [Електронний ресурс] -
Режим доступу:
https://pidru4niki.com/16231228/ekonomika/konstruktorska_pidgotovka_virobnits
tva
4. Основи технологічного проектування [Електронний ресурс] - Режим
доступу: https://msd.com.ua/texnologiya-budivnictva/osnovi-texnologichnogo-
proektuvannya/
5. Підготовка виробництва. Конспект лекцій. [Електронний ресурс] -
Режим доступу: https://org2.knuba.edu.ua › mod › resource › view
6. Технологічність конструкції виробів [Електронний ресурс] - Режим
доступу: https://buklib.net/books/36258/#:~:text=%
7.Технічна підготовка виробництва [Електронний ресурс] - Режим
доступу: https://ibl.pp.ua/1/019596.html
8.Технічне підготовлення виробництва [Електронний ресурс] - Режим
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%
9. Характеристика стадії «технічний проект» [Електронний ресурс] -
Режим доступу:
https://litr.at.ua/publ/komp_juterni_tekhnologiji_v_juridichnij_dijalnosti/
tema_1/1_47_kharakteristika_stadiji_tekhnichnij_proekt/8-1-0-102