Міністерство освіти і науки України

Коледж інженерії та управління

Національного авіаційного університету

Практична робота
з дисципліни
«Іноваційний менеджмент»
Студента групи 705 – КІ
Андрія Куркудима

Перевірив викладач:
Яровий І.М.

м. Київ 2023 рік

Питання 1. Поняття і зміст інновацій в галузі ІТ
Питання 2. Особливості інноваційного менеджменту в галузі ІТ
Питання 3. Загальні функції інноваційного менеджменту в галузі ІТ
Питання 4. Перспективи розвитку сфери ІТ як провідної інноваційної
галузі в Україні

Іннова́ція (англ. innovation — нововведення) — ідея, новітній продукт

в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших
сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні
досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом
діяльності.
Інновація — це результат системної діяльності, спрямованої на
реалізацію досягнень науково-технічного прогресу та їх удосконалень, що
сприяє кількісним та якісним змінам у внутрішньому середовищі
підприємства та забезпечує підвищення ефективності та отримання
конкурентних переваг.
Інновація — 1) вкладення коштів в економіку, що забезпечує зміну
техніки та технології; 2) нова техніка, технологія, що є результатом
досягнень науково-технічного прогресу. Істотним чинником інновації є
розвиток винахідництва, раціоналізації, поява великих відкриттів
Інновації — новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені
конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також
організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного,
комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та
якість виробництва і (або) соціальної сфери. Інновація є введенням у
споживання якого-небудь нового або значно поліпшеного продукту
(товару або послуги) або процесу, нового методу маркетингу, або нового
організаційного методу в діловій практиці, організації робочих місць або
зовнішніх зв'язків. Іннова́ції — об'єкти впровадження чи процес, що веде
до появи чогось
нового — новації. До наукового лексикону цей термін вперше ввів Й.
Шумпетер, що в буквальному перекладі означає «втілення наукового
відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді
виробу». Крім того, інновація розглядалася Й. Шумпетером як нова
функція виробництва, її нова комбінація.
1. Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному
виробництві.
2. Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів
продукції тощо в організацію продукції, виробництво, управління
підприємством та галуззю.
3. Щось, що сприймається як нове, як нововведення.
4. Форма керованого розвитку вже наявних систем.
5. Процес, в ході якого винахід або відкриття доводиться до стадії
практичного застосування і починає давати економічний ефект.
6. Нове прикладання науково-технічних знань, що забезпечує
ринковий успіх.
Термін Інновації набув розповсюдження в американському менеджменті,
але сьогодні активно використовується і в Україні інновації відіграють
надзвичайно важливу роль у розвитку
загальнолюдської цивілізації (наприклад, відомий такий феномен як
«хвилі Кондрат'єва») та, зокрема, кожної окремої держави, відповідно
більшість сучасних держав намагаються створити та постійно
удосконалювати національні інноваційні системи для підтримки процесу
створення та впровадження інновацій. Інноваційний потенціал —
здатність різних галузей народного господарства робити наукомістку
продукцію, що відповідає вимогам
світового ринку. Інноваційний потенціал містить у собі наукові, проектні й
конструкторські розробки, експериментальні послуги, зв'язані з
підготовкою нового виробництва, інструмент і оснащення для проведення
наукомістких операцій, засоби технологічного контролю тощо.
Розрізняють кілька видів інновації. Перша класифікація базується на
об'єкті:
● товарна — впровадження нового продукту;
● технологічна — впровадження нового методу виробництва;
● технічна — впровадження нового засобу виробництва,
модернізація конструкції відомого технічного об'єкту;
● ринкова — створення нового ринку товарів і послуг;
● маркетингова — освоєння нового джерела постачання сировини;
● управлінська — реорганізація структури управління;
● соціальна — впровадження заходів з метою покращення життя
населення;
● екологічна — впровадження заходів з питань охорони довкілля.
В основі другої класифікації лежить ринкова сутність інновації:
● постійні інновації— такі удосконалення наявних виробів, які не
вносять значних змін у спосіб їх використання споживачами;
● переривчасті інновації (англ. revolutionary, discontinuous, radical
innovation)— повністю нові вироби, які вимагають від споживачів зусиль
для прийняття нових звичок щодо їх використання, але не справляють
істотного впливу на раніше наявні ринки;
● підривні інновації (англ. disruptive innovation)— інновації, які
створюють новий ринок завдяки іншим вартостям, які в кінцевому
рахунку (і несподівано) розповсюджуються на раніше наявний ринок та
повністю його змінюють.
Керівництво Осло розрізняє чотири типи інновацій: продуктові,
процесові, маркетингові та організаційні.
● Продуктова інновація (англ. product innovation) являє собою
впровадження товару або послуги, які є новими або значно поліпшеними у
частині їхніх властивостей або способів використання. Сюди включаються
значні удосконалення в технічних характеристиках, компонентах і
матеріалах, у вбудованому програмному забезпеченні, у ступені
приязності стосовно користувача або в інших функціональних
характеристиках.
● Процесова інновація (англ. process innovation) є впровадження
нового або значно поліпшеного способу виробництва або доставки
продукту.Сюди входять значні зміни у технології, виробничому
устаткуванні та/або програмному забезпеченні.
● Маркетингова інновація (англ. marketing innovation) є
впровадження нового методу маркетингу, що включає значні зміни в
дизайні або упакуванні продукту, його складуванні, просуванні на ринок
або в призначенні ціни продажу.
● Організаційна інновація (англ. organisational innovation) є
впровадження нового організаційного методу в діловій практиці фірми, в
організації робочих місць або зовнішніх зв'язків.
Інноваційний цикл — це комплексний багаторівневий процес, який триває
за певних умов і протягом певного проміжку часу, упродовж якого ідея
набуває матеріального втілення
Цикл проходить такі стадії:
● Фундаментальні дослідження;
● Практичні дослідження;
● Конструкторські розробки;
● Технологічне освоєння;
● Виробництво;
● Експлуатація;
● Модернізація;
● Утилізація.
2. Зміст інновацій в галузі ІТ
Саме у сфері ІТ відбувається найбільше інновацій. Зараз ІТ-галузь
Виходить на цифрову трансформацію (Digital transformation), не лише

Переходить в сферу допомоги іншим бізнесам, але і самостійно робить

інші бізнеси.
«Важливою стає не тільки технологічна, а й бізнесова складова.
Сучасна економіка творить нові бізнес-моделі, робить цифрові
трансформації та орієнтується на клієнта (User Experience), – розповідає
керівник Програми комп’ютерних наук УКУ Ярослав Притула. –
Наприклад, «Amazon» є успішним і в нових бізнес-моделях, і в цифрових
трансформаціях, і навіть в User Experience, що складається з двох частин:
клієнти і працівники. Дуже часто ми фокусуємося на клієнтах. Однак,
варто пам’ятати, що саме
працівники творять інновації». Інформаційні технології в умовах
трансформації бізнес-середовища є
могутніми інструментальними засобами для підвищення
конкурентоспроможності підприємства, вагомою частиною системи
управлінні підприємством, а також є невід’ємною складовою здійснення
бізнесу на міжнародному рівні.
На думку науковців, для підвищення ефективності використання
інформаційних технології, потрібно спочатку визначити стратегічні
можливості підприємців та сфери бізнесу, де саме інформаційні технології
можуть забезпечувати переваги над конкурентами [1, с. 38]. Саме розвиток
ІТ-технологій надає додаткові можливості, такі, як: зменшення часу для
створення нових виробів за допомогою інструментальних засобів
автоматизованого проектування; оптимізація процесів комп'ютерними
системами управління, в які внесені експертні правила рішення; швидка
зміна потокової лінії плануючими системами, які інтегрують наукові
дослідження у виробництво.
Сучасні додатки інформаційних технологій дозволити підприємствам
конкурувати новаторськими способами. Якщо у минулому фірми повинні
були вибрати між стратегіями вартості або диференціювання, то сьогодні
інформаційні технології дозволяють фірмам в деяких галузях
промисловостіконкурувати з низькими цінами і диференціюванням
виробів одночасно.
Деякі фірми намагаються конкурувати не тільки з низькими цінами і
високою якістю, але також здатні робити високо якісні вироби з
урахуванням вимог користувача. Названі як «масові настройки»
інформаційних технологій використовуються, щоб швидко пов'язати
процеси і робочі групи, виготовити конкурентноздатні вироби, які є саме
такими, в яких клієнт має потребу. Однією з найважливіших вимог до
методології проектування сучасних інформаційної технології, на думку О.
М. Томашевського [2], є саме забезпечення динамічності її структури і
функцій. Тому великого значення набуває визначення інваріантів
технологій, тобто опорних структур даних і процесів, які можуть бути
досить стабільними властивостями і характеристиками гнучкої
інформаційної технології.
В умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства,
інформаційні технології повинні відповідати наступним вимогам:
- забезпечення реалізації процесів документообігу і обробки
інформації за критеріями їх ефективності;
- включення повного набору блоків обробки інформації та
апаратно-програмних засобів підтримки інформаційно-технологічних
процесів;
- відповідність організаційній структурі, яка має забезпечити
планування і нормування процесів обробки інформації;
- застосування методів реалізації та контроля за процесом
документообігу;
- відповідність порядку освоєння і впровадження інформаційних
технологій, а також використання її як бази для адаптації засобів
автоматизації;
- наявність очевидних переваг порівняно з існуючими технологіями
для впровадження передових інформаційних технологій [2, с. 39].
Найближчі п’ять років, за даними консалтингової компанії «Cartner»
[3], очікується розповсюдження голосових інтерфейсів, Інтернету речей
(ІоТ) та чат-ботів, демократизація штучного інтелекту (АІ) а також поява
рекордної кількості неправдивої інформації та переосмислення формату
діяльності великих технологічних корпорації.
Отже, заслуговує на увагу розгляд саме основних світових трендів
діджіталізації бізнесу, розвитку ІТ-індустрії та
інформаційно-телекомунікаційних технологій.
За прогнозними оцінками в 2021 році найбільш просунуті торговельні
підприємства розпочнуть впровадження сервісу віртуального та
голосового пошуку товарів. Цє у всю чергу, буде вимагати від компанії
більшого розуміння побажань споживачів, їх інтересів та намірів. За
прогнозами аналітиків консалтингової компанії «Cartner», в результаті
впровадження нововведень виручка майданчиків електронної комерції
може зрости на 30%, а разом із цим збільшиться коефіцієнт залучення
нових покупців, рівень задоволення клієнтів та доля на ринку»
Заслуговує на увагу розгляд такого тренда як переосмислення формату
діяльності великих технологічних корпорації. Такі відомі технологічні
гіганти, як американські корпорації «Facebook», «Apple», «Amazon» та
«Coogle» та китайські «Alibaba», «Baidu» та «Tencent», з власної ініціативи
розпочнуть зміну формату своєї діяльності. Це пов’язано із тим, що вплив
ції компаній стане настільки вагомим, що буде все складніше розробляти
нові сценарії отримання прибутку. Для того щоб бути попереду
потенційних
конкурентів, корпораціям прийдеться «підривати» власні ринки та
змінювати
правила гри з урахуванням усіх відповідних ризиків.
Серед трендів, на думку аналітиків, слід зазначити також, зростання
неправдивої інформації, яка по кількості перевищить обсяги реальної
інформації (особливо для країн із розвинутою економікою). У зв’язку із
цим, компаніям більше уваги приділяти процесу моніторингу за
інформацією про себе у соціальних медіа та оперативно виявлять фейки.
У відповідності зростання неправдивої інформації призведе до
вдосконалення інструментів її створення генеративної нейромережі.
Самепоширення використання штучного інтелекту дозволить строювати
фейки
такої якості, що інший штучний алгоритм не зможе іх розпізнати. В
результаті цього буде сформована «контрафактна реальність», тобто
генеровані зображення, відеороліки, документи та звуки.
Зазначимо також, що за оцінками аналітиків. консалтингової компанії
«Cartner» [3], можна стверджувати, що у 2021 році майже 50% компаній та
фірм щорічно будуть витрачати більше коштів на розробку чат-ботів, на
відміну від розробок мобільних додатків. Постає ера пост-додатків,
характерними рисами якої є використання віртуальних помічників із
ознаками штучного інтелекту (АІ) та проникнення чат-боті в всі сфер
комунікації.
Викликають інтерес також і тенденції, що стосуються роботи
ІТ-персоналу, на думку аналітиків, до 40% складу ІТ-персоналу будуть
спрямовані виконання декількох професійних задач одночасно. При цьому
більша частина діяльності буде пов’язана не з технологічними завданнями,
а
саме із вирішенням бізнес-завдань.
За прогнозами, попит на технічних фахівців в ІТ-сфері протягом 3-5
років впаде на 5%. а потреба в багатопрофільних фахівцях буде зростати в
рази. При цьому, за даними консалтингової компанії «Cartner»,
використання
штучного інтелекту дозволить створити в світі приблизно 2,3 млн.
Робочих місць, а знищить лише 1,8 млн. [3]. Зазначимо, що зміни на ринку
праці
будуть нерівномірними, тобто за одними видами діяльності всі завдання
можуть бути автоматизовані, тоді як в інших галузях вакансій робочих
місць буде багато, наприклад в сфері освіти та охорони здоров’я.
Серед трендів зазначимо також поширення використання технологій
речей (Internet of Things), орієнтовно 95% електронних пристроїв будуть
пов’язані із обслуговуванням систем моніторингу, розумних датчиків та
лічильників, а також із хмарними системами. Саме тому до 2022 року
половину витрат на безпеку в ІоТ-сегменті буде не захист від кібер-загроз,
асаме подолання негативних наслідків та помилок, у тому числі відзив
товарів та поновлення систем після кібер-атак.
Також аналітики консалтингової компанії «Cartner», протягом 3-5 років
передбачають перехід від різноспрямованих технологічних інфраструктур
до екоспрямованих платформ (цифрових екосистем), які спрямовані на
створення принципово нових бізнес-моделей з метою побудови мосту між
людиною та технологіями (наприклад, блокчейн та платформи для
Інтернету
речей (IoT Platform), блокчейн для безпеки даних, графи знань (Knowledge
Graphs).
Відтак, автори вважають за доцільне підкреслити. що впровадження
інформаційних технологій долають часові та просторові межі, проникають
у глибинну сутність явищ і процесів, показують явища у розвитку та
динаміці. реалістично відображають дійсність.
На думку авторів необхідно сконцентрувати увагу на наступних
пріоритетних напрямів впровадження інформаційних технологій: а)
застосування відкритих програмно-керованих мереж, що забезпечить
аналіз даних межи, автоматизацію робочі процеси та захист від
кіберзагроз; б) широке використання штучного інтелекту та технологій
глибинного навчання; в) підвищення ефективності колективних
комунікації на основи застосування хмарних технологій, підтримки
мобільного зв’язку та відкритості для інтеграції різних технологічних
процесів; г) впровадження хмарних або розпорошених обчислень (fog
computing) з метою розширення сфери діяльності хмари до меж мережі.
3. Функції інноваційного менеджменту
У вузькому значенні слід ставити питання про менеджмент інновацій
(інноваційної діяльності), тобто сукупність економічних, організаційних і
Правових методів і форм управління інноваційним процесом та
персоналом, Що його здійснює. На вище керівництво організації та
керівників Науково-дослідних, конструкторських підрозділів покладається
виконання Низки функцій
Формулювання стратегічних орієнтирів розвитку фірми- Формулювання
бачення та місії розвитку фірми (підприємства);побудова «дерева цілей» з
виокремленням цілей інноваційної діяльності; - напрацювання
альтернатив інноваційної діяльності; - вибір та ухвалення стратегії
інноваційного розвитку.
Прогнозування та передбачення перспектив інноваційного розвитку
- Постійний моніторинг інновацій та їх можливих
джерел;
- проведення та аналіз результатів технологічного
форсайту галузі;
- прогнозування інноваційного розвитку галузі і
підприємства його фахівцями та залученими
експертами й консультантами;
- прогнозування життєвого циклу нового продукту та
нової продукції підприємства.
Планування інновацій - Розробка планів і програм інноваційної діяльності,
тематичних планів НДДКР;
- обґрунтування і затвердженням календарних
планів-графіків їх виконання;
- розробка інноваційних проектів (стартапів);
- розробка фінансового плану: затвердження очкуваних
витрат, доходів і прибутків, у тому числі від
інноваційної діяльності;
- аналіз ризиків інноваційної діяльності, визначення
методів їх мінімізації (страхування);
- напрацювання можливих варіантів кооперації з
іншими фірмами у сфері інновацій.
Організовування інноваційної діяльності
- Створення організаційної структури управління
інноваційним процесом на підприємстві;
- затвердження штатного розпису та посадових
інструкцій працівників підрозділів, які здійснюють
інноваційну діяльність;
- затвердження схеми організації інноваційного
процесу;
- організація виконання інноваційної стратегії
підприємства; - впровадження на підприємстві
концепції внутрішнього підприємництва.
Стимулювання - Створення системи морального і матеріального
стимулювання співробітників організації до творчої,
інноваційної діяльності;
- упровадження заходів поточного стимулювання
інноваційної діяльності;
- упровадженя заходів стимулювання інноваційної
діяльності за результатами впровадження інновацій;
- формування інноваційного типу мислення
працівників підприємства.
Контроль - Контроль за реалізацією планів і програм інноваційної
діяльності,
тематичних планів НДДКР (виконанням створення та реалізацією
інновацій);
- оцінювання рівня інноваційності результатів, одержаних підприємством
та
виконавцями окремих інноваційних програм/проектів (підрозділів
НДДКР);
- оцінка економічної ефективності інноваційної діяльності (результатів
НДДКР) та рівня конкурентоспроможності підприємства в інноваційній
ссфер.
Менеджмент інновацій (інноваційної діяльності) є важливою
складовою сучасного менеджменту. Однак зараз у рамках менеджменту
інновацій відбувається виокремлення і подальший розвиток таких сфер
практичної управлінської діяльності, як маркетинг інновацій, планування
інновацій, прогнозування і форсайт інновацій, управління персоналом в
інноваційних організаціях, конкурентне управління інноваціями,
фінансування інноваційної діяльності та інших. Останні стають новими,
самостійними об’єктами наукових досліджень і навчальними
дисциплінами,
які вивчають майбутні фахівці і професіонали в галузі менеджменту.