1

1 Type of the Paper (Article / Review)

2 Overview of sunflower cultivation areas in Ukraine in the
3 period from 2021-2023
4 Andrii Kysylchuk 1, Elina Zacharchenko1,2, Yehor Bolshakov1
5
1
6 Department of Agrotechnologies and Soil Science, Faculty of Agrotechnologies
7 and Natural Resource Management, Sumy National Agrarian University,
8 H. Kondratieva str., 160, 40021, Ukraine
2
9 Institute of Agriculture of the Northeast, National Academy of Agrarian
10 Sciences of Ukraine, Zelena str., 1, v. Sad, Sumy Region, 42343, Ukraine

11 Background: Despite the decrease of the total cultivated area due to the war in
12 Ukraine, significant changes have taken place in the structure of crop cultivation.
13 This study aimed to investigate the changes in land area for cultivation of
14 oilseeds. Methods: data is obtained on the basis of analytical and statistical
15 analysis, oral survey. Results: The changes in the structure of cultivated area are
16 explained by the increase in the cost of cultivation technology, logistics chains and
17 a sharp decrease in the marginality of growing grain crops. Conclusions: there
18 was a significant increase in oil crops in the structure of cultivation, in particular,
19 sunflower. The main factors of this process were: a) the lower cost of cultivation
20 technology due to the presence of processing within Ukraine; b) the problems
21 with the sale of sunflower were much smaller than, for example, corn; с) the
22 preservation of almost guaranteed marginality.

23 Keywords: sunflower, oilseed crops, agricultural land, war in Ukraine.

24 Структура вирощування сільськогосподарських культур в Україні мала свої

25 особливості і тенденції впродовж всього періоду незалежності. Від 24 лютого
26 2022 року триває повномасштабне вторгнення Російської Федерації, яке
27 значно впливає як на країну в цілому, так і на сферу сільського господарства,
28 як вагому складову української економіки.

29 Таким чином, важливо не тільки визначити чинники скорочення обсягів

30 виробництва та посівних площ, а і проаналізувати процеси, які зараз
31 відбуваються в галузі аграрного сектору країни – одного із найбільших
32 експортерів агропродукції у світі.

33 Активні бойові дії, окупація частини територій, постійні атаки на

34 інфраструктуру, знищення сільськогосподарської техніки та цілих
35 агрокомплексів призвели до змін у ланцюгах вироблення
36 сільськогосподарської продукції. За попередніми підрахунками,
37 виробництво зернових культур скоротилося на 37% порівняно з 2021 роком в

2
 3 2 of 4

38 результаті збройної агресії проти України. Вищезазначені питання є

39 значущими не лише для України, де агропромисловий комплекс
40 забезпечував 20% ВВП країни, а й в цілому є важливими для формування
41 нової стратегії гуманітарної безпеки та експортних відносин.

42 Проблема експорту української агропродукції до країн Європи у світлі

43 початку жнив також загострюється, враховуючи невизначеність статусу
44 «зернової угоди» і політичного напруження навколо рішень щодо
45 врегулювання об’ємів імпортованого зерна. Внаслідок високих логістичних
46 витрат та вузьких місць, спостерігається збільшення імпорту з України до
47 країн-членів ЄС, розташованих поруч з Україною. Цей імпорт перенасичує
48 складські потужності та логістичні ланцюги, зокрема, в Болгарії, Угорщині,
49 Румунії та Словаччині. Ці обставини впливають на економічну
50 життєздатність місцевих виробників у цих країнах-членах. (Регламент
51 Комісії ЄС – треба зробити посилання).

52 Метою даної статті є окреслення кола проблем, пов’язаних із вирощуванням

53 зернової групи і соняшника зокрема в Україні, враховуючи активні бойові дії,
54 оцінити причинно-наслідкові зв’язки, які впливають на перерозподіл
55 структури посівних площ і охарактеризувати перспективи олійного сегменту
56 як важливої складової продовольчої безпеки.

57 Для розуміння динаміки ситуації був взятий період часу за два роки до
58 повномасштабного вторгнення Російської Федерації, як приклад стабільного
59 розвитку сектору, і два роки під час війни. Саме період часу з 2020 по 2023
60 роки дає змогу найбільш повно розглянути процеси змін у структурі
61 вирощування сільськогосподарських культур.
62

63 Розпочати варто з загальної структури посівних площ в Україні за вказаний

64 період, щоб більш повно зрозуміти ситуацію. Для цього проаналізуємо
65 наведений нижче графік по двох основних зернових культурах (пшениця та
66 кукурудза) та трьох основних олійних культурах (соняшник, соя та ріпак).
67
68 Таблиця 1. Структура площ вирощування за 2021-2023 роки
 4 3 of 4

27500

22500

17500

12500

7500

2500
2021 2022 2023
Інші зернові та зернобобові 3377.2 2355.9 2194.2
Пшениця 7095.2 5248.1 4646.4
Кукурудза 5522.4 4123.4 4055.2
Соняшник 6665.1 5238 5059.7
Соя 1322.9 1527.2 1425.6
Ріпак 1004.5 1156.2 1425.6
Інші 3541.7 3506.2 2607.9
69

70 Виходячи з даних, можна відзначити, що загальною тенденцією є зменшення

71 посівних площ з 27,529 до 21,800 млн га. Тобто, через окупацію та війну
72 Україна втратила загалом 5,729 млн га, або 20,8% посівних площ до
73 повномасштабного вторгнення. Кожен п’ятий гектар посіву був втрачений.
74 Географія окупованих на даний момент територій склалася так, що це
75 переважно південно-східні регіони України. Особливість їх в тому, що саме
76 там зосереджувалися основні площі таких культур як соняшник та пшениця.

77 За даними Державної служби статистики України, через бойові дії в

78 частково окупованих областях (Луганська, Донецька, Запорізька та
79 Херсонська) відбулося зменшення площ вирощування пшениці в 6,2 рази (з
80 1847,6 тис га у 2021 до 216,2 тис га у 2023) та соняшника – 4,2 рази (з 1638,0 тис
81 га у 2021 до 307,8 тис га у 2023). Таким чином, одним із перших чинників
82 перерозподілу у структурі посівних площ сільськогосподарських культур в
83 Україні є наявність військового фактору, що впливає на логістику, ресурси і
84 можливість провести посівну кампанію, враховуючи мінування територій та
85 загальний рівень небезпеки від обстрілів у прифронтових областях.

86 Виходячи із даних таблиці 1 можна прослідкувати значне збільшення долі

87 олійних культур в структурі вирощування сільськогосподарських культур. В
88 першу чергу це стосується таких культур як соняшник, ріпак та соя. Дане
89 збільшення відбулося, не тільки не дивлячись на загальне зменшення площ
90 посіву через окупацію значної кількості територій України, але і за рахунок
91 зменшення площ посіву під зерновими культурами, зокрема кукурудзи.

92 Так у 2021 році група зернових та зернобобових культур займала 15994,8 тис
93 га, то вже у 2023 даних сегмент вирощувався на площі 10895,8 тис.га. В свою
94 чергу олійні культури (соняшник, соя та ріпак) у 2021 були висіяні на 8992,5
 5 4 of 4

95 тис га, а у 2023 вже на 7910,9 тис га. Як бачимо, скорочення вирощування
96 зернових та зернобобових культур відбулося на 31,9% посівних площ взагалі,
97 а олійних – на 12,1%.

98 Серед основних причин збільшення посівних площ олійних культур можна

99 назвати доцільність вирощування олійних культур, враховуючи
100 перспективність, наявність великих потужностей по переробці та високу
101 рентабельність, значне підвищення вартості добрив, засобів захисту рослин,
102 пального та інших складових технологій вирощування всіх
103 сільськогосподарських культур, проблеми з експортом через кратне
104 здорожчання логістичних маршрутів з віддалених від портів робить
105 кукурудзу економічно нецікавою категорією для агровиробників.

106 Важливо відмітити, що ситуація із збільшенням посівних площ під

107 соняшником загрожує подальшій деградації ґрунтів, зниженням урожаю
108 через недотримання порядку сівозміни. Також слід розуміти, що порушення
109 сівозміни задля отримання мінімального прибутку призведе до збільшення
110 вартості технологій через потребу рослин у більшій кількості мінеральних
111 добрив і більш дороги системах захисту рослин для контролю популяції
112 шкідників та хвороб, які накопичуються в ґрунті.