Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт

з галузей знань і спеціальностей у 2021/2022 навчальному році

Напрям: «Освітні, педагогічні науки»

Тема:
«Формування виконавчих вмінь у студентів при вивченні дисципліни
«Основи конструювання та моделювання швейних виробів» засобами хмарних
технологій»

Шифр: «Nearpod»

2021
 ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ1. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧИХ ВМІНЬ
У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК
ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 Поняття про хмарні технології навчання
1.2 Педагогічні умови формування виконавчих вмінь у
студентів засобами хмарних технологій
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧИХ
ВМІНЬ У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ
ПІДГОТОВЦІ
2.1Методичні рекомендації щодо формування виконавчих
вмінь у студентів
2.2.Методика розробки формування виконавчих вмінь у
студентів
2.3 Результати експериментальної роботи
ВИСНОВКИ
 ВСТУП

Актуальніть теми.
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми
інноваціями, спрямованими на збереженні досягнень минулого і, водночас, на
модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки,
культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку
педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання;
розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження
освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.
Хмарні технології є одним із потужних засобів підвищення якості освіти
шляхом рішення ряду важливих завдань : збільшення учбового часу за рахунок
самостійної роботи учнів; зміни контролю за якістю навчання і забезпечення
гнучкості управління учбовим процесом; підвищення інформаційно-
комунікаційної культури учнів; формування орієнтовної основи діяльності.
Об’єкт дослідження – упровадження хмарних технологій в освітній процес
підготовки фахівців за спеціальністю 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів
легкої промисловості);
Предмет дослідження – методика використання хмарних технологій як
засобу навчання студентів спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія
виробів легкої промисловості);
Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити та обґрунтувати
педагогічні умови формування виконавчих вмінь у студентів, що навчаються за
спеціальністю 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої
промисловості), засобами хмарних технологій.
Відповідно до мети й гіпотези визначено такі основні завдання
дослідження:
1. На підставі аналізу наукової літератури розкрити теоретичні засади
навчання студентів спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів
легкої промисловості) засобами інформаційних технологій.
 2. Дослідити можливості застосування засобів хмарних технологій у
підготовці фахівців зі спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів
легкої промисловості).
3. Розробити та експериментально перевірити ефективність методики
використання хмарних технологій як засобу навчання студентів спеціальності
015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості).
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що методика використання
хмарних технологій як засобу навчання студентів спеціальності 015.36 Професійна
освіта (Технологія виробів легкої промисловості) сприятиме підвищенню рівня
їхніх навчальних досягнень за умови:
– теоретичного обґрунтування методичних засад використання хмарних
технологій як засобу навчання;
– здійснення добору та класифікації засобів хмарних технологій навчання;
– упровадження технологій комбінованого та мультистратегійного навчання;
– розробки хмарозорієнтованих навчально-методичних матеріалів.
Для розв’язання поставлених завдань застосовано такі методи дослідження:
теоретичні – аналіз, узагальнення, систематизація науково-методичної та
психолого-педагогічної літератури з актуальних проблем дослідження, чинних
галузевих стандартів вищої освіти, навчальних програм, підручників і навчальних
посібників, монографій, дисертацій, статей і матеріалів науково-методичних
конференцій з проблеми дослідження, з питань інформатики та методики її
навчання у вищій технічній школі, інформаційно-комунікаційних технологій в
освіті, фундаменталізації інформатичної освіти, застосування хмарних технологій у
навчанні з метою визначення теоретико-методичних засад дисертаційної роботи,
розробки методики використання хмарних технологій при вивченні дисципліни
«Основи конструювання та моделювання швейних виробів». емпіричні –
діагностичні (цілеспрямоване педагогічне спостереження, бесіди з роботодавцями,
викладачами та студентами, аналіз досвіду роботи викладачів), ретроспективний
аналіз особистого педагогічного досвіду для визначення провідних засобів
хмарних технологій навчання студентів спеціальності 015.36 Професійна освіта
(Технологія виробів легкої промисловості) при вивченні дисципліни «Основи
конструювання та моделювання швейних виробів»
експериментальні (констатувальний та формувальний етапи педагогічного
експерименту) – з метою апробації розробленої методики використання хмарних
технологій як засобу навчання методи математичної статистики для визначення
статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів. навчання
студентів спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої
промисловості)

1.1 Поняття про хмарні технології навчання

Проблемам і перспективам розробки й упровадження сучасних технологій в
освітнє середовище вищої школи України присвячена низка педагогічних
досліджень В. Кременя, В. Курило, В. Лугового, О. Ляшенко, О. Мороза, О.
Ярошенко та ін. Важливі аспекти використання інформаційних технологій в освіті
досліджують В. Биков, Р. Гуревич, М. Жалдак, В. Клочко, С. Мамрич, Н.
Морзе, Н. Сороко, О. Співаковський, Ю. Триус. За кордоном над реалізацією
інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності учителя
працюють В. Беспалько, Б. Гершунський, С. Новіков, Є. Полат, А. Бодзін, С. Вівер,
Б. Kлейн та ін.
Охарактеризуємо особливості застосування вищезгаданих технологій у
процесі формування виконавчих вмінь у студентів при вивченні дисципліни
«Основи конструювання та моделювання швейних виробів» засобами хмарних
технологій». Особливості впровадження інформаційних технологій хмарних
обчислень у професійну діяльність учителя описали зарубіжні вчені Дж. Рейх,
Т. Даккор, А. Новембер [253], В. Скот [259], вітчизняні науковці В. Биков [14],
М. Жалдак, Н. Морзе [107], М. Кадемія, В. Кобися, В. Михалевич, С. Семеріков,
Ю. Триус та ін. [228], Н. Сороко, М. Шиненко [241] та ін.
На державному рівні запровадження хмарних технологій задекларовано
розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку
інформаційного суспільства» на 2013-2020 рр. Документ передбачає розвиток
інформаційної інфраструктури, електронної освіти, науки та інновацій, Е-культури
за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій [205]. У цьому контексті
важлива думка Р. Гуревича про те, що їх впровадження в освітній простір дозволяє
«підвищити ефективність навчання, урізноманітнити організаційні форми, методи
навчання, виховання, самостійної роботи студентів, забезпечити високий науковий
рівень викладання навчальних дисциплін у ВНЗ» [128, с. 32].
За означенням П. Мелла та Т. Гренса (2011 р.), «хмарні обчислення – це
модель надання послуги з мережевого доступу до загального фонду
обчислювальних (комп’ютерних) ресурсів (таких, як мережеві, сервери, сховища
даних, програмні додатки, послуги з опрацювання даних тощо), що можуть бути
гнучко налаштовані на різні потреби користувача і надані з мінімальними з його
боку управлінськими зусиллями чи взаємодією з провайдером послуг» [256].
Хмарні технології, як динамічно масштабований вільний спосіб доступу до
зовнішніх обчислювальних інформаційних ресурсів у вигляді сервісів, що
надаються за допомогою мережі Інтернет, у різному вигляді застосовуються у
багатьох сферах життєдіяльності. Однією із широковживаних є освіта. Електронна
пошта, опрацювання текстів, електронні таблиці, презентації, співпраця,
редагування вмісту, що має мультимедійний характер, та багато іншого – усім цим
можна користуватися за допомогою браузера, якщо програмне забезпечення та
файли розміщені у хмарі.
Цей інструментарій може стати для студентів і викладачів безкоштовною або
дуже дешевою альтернативою дорогим приладам [107, с. 20-29]. Як зазначає
М. Кадемія, «процес обміну і зберігання необхідних навчальних матеріалів також
зазнав істотних змін і відобразився в якісно новому вигляді». Поява хмарних
обчислень змінює наше уявлення про використання апаратного й програмного
забезпечення та збереження даних. Сховище даних як об’єкт, який можна
відділити від окремого комп’ютера, вже стало звичайним явищем, але нині у
такому сенсі почали розглядати і програмні додатки. Замість розміщення файлів і
програмного забезпечення на одному комп’ютері, результати й засоби роботи
поступово переносяться та розміщуються у хмарі і доступні користувачу через
Інтернет (або локальну мережу) у вигляді сервісу, що надає можливість
використовувати веб-інтерфейс для віддаленого доступу до виділених ресурсів
(обчислювальних ресурсів, програм і даних). За таких умов програмні додатки та
дані доступні з багатьох комп’ютерів, а засоби, які використовуються для
вирішення завдань, безкоштовні або дуже дешеві [228, с. 66-67, 127]. «На практиці
хмарні обчислення дають змогу розгорнути знаряддя, які за потреби можна
масштабувати для обслуговування довільної кількості користувачів. Нерідко
користувачі використовують хмари, навіть не підозрюючи про це» [107, с. 20].
Таким чином, хмарні технології передбачають віддалену обробку та зберігання
інформації, опрацювання електронних даних і використання різноманітного
програмного забезпечення за допомогою мережі Інтернет. Однак, використання
хмарних технологій в освіті має як переваги, так і недоліки.
Технології хмарних обчислень доволі економічні і доцільні для навчальних
закладів будь-якого рівня акредитації та не потребують ліцензійних продуктів і
значних ресурсів пристрою (будь-то планшет, смартфон, нетбук або комп’ютер),
але вони вимогливі щодо доступу до Інтернету. Однією з суб’єктивних перешкод
на шляху впровадження хмарних технологій є не тільки недостатньо високий
рівень інформативних компетентностей викладацького складу та відсутність
відповідного науково-методичного забезпечення, скільки наявність нечіткого
уявлення про можливі педагогічні моделі застосування переваг подібних
технологій з метою підвищення ефективності викладання математичних
дисциплін у педагогічних ВНЗ. Об’єктивною перешкодою використання хмарних
технологій може стати проблема надання користувачу безперебійного
швидкісного Інтернету. Хоча провайдери і намагаються забезпечити безперервний
онлайн зв’язок, але може трапитись випадок, коли сервер буде оффлайн і тоді
доступ до послуг стане неможливим.
Саме викладач, як куратор співпраці, визначається з напрямом, у якому буде
просуватись робочий процес між ним та студентом, розробляє його зміст згідно
навчальних планів та на основі індивідуального підходу до методики навчання
конкретної дисципліни. А «використання інформаційно-телекомунікаційних
технологій у самостійній роботі студентів збільшує кількість способів та методів
подання навчальних завдань, призначених для самостійного опрацювання.
Зокрема з’явилася можливість використання молодими науковцями у процесі
самостійної роботи спеціальних завдань на планування та контроль самостійної
навчальної діяльності, в яких прямим продуктом є формування вміння визначати
стратегію розв’язання, планувати процес виконання діяльності, контролювати
його, знаходити й виправляти помилки» [243, с. 177].
Зберігання персональної інформації й доступ до неї з будь-якого комп’ютера
здійснюється за допомогою використання віртуальних флешок. Цей сервіс
широко доступний завдяки різноманітним сервісам Інтернету. Зокрема
персональне сховище e-Disk від порталу Ukr.net надає можливість завантажувати
файли різних розширень, а також необмежений час їх зберігання на сервері;
дозволяє надавати завантажені файли чи папки друзям, які зареєстровані на
Ukr.net. Серед переваг віртуальної флешки DropBox виділимо те, що на даному
сервісі після завантаження та установки програми в папці «Мої документи»
комп`ютера буде створена папка DropBox. У дану папку можна скидати будь-які
файли, після чого вони автоматично зберігаються в Інтернеті. Доступ до цих
файлів можна отримати з будь-якого комп`ютера, зайшовши в свій аккаунт
DropBox або в синхронізовану папку на комп`ютері [28].
Послуги текстового, голосового і відеозв’язку через Інтернет (IP-телефонія)
надає програмне забезпечення Skype. Програма дозволяє здійснювати індивідуальні
дзвінки, конференц-дзвінки (до 25 голосових абонентів, включаючи ініціатора),
відеодзвінки (у тому числі відеоконференції до 10 абонентів), а також забезпечує
передачу текстових повідомлень (чат) і передачу файлів. Є можливість замість
зображення з веб-камери передавати зображення з екрану монітора, а також
створювати і відправляти відеоповідомлення користувачам настільних версій
програми [251].
Зрештою, ознайомившись з передовим досвідом впровадження технологій
хмарних обчислень у навчальний процес закладів освіти, зокрема у професійну
діяльність педагогів [12; 28; 49; 84; 227; 233; 247; 256; 257; 260], можемо
стверджувати, що відносно формування виконавчих вмінь у студентів при вивченні
дисципліни «Основи конструювання та моделювання швейних виробів» засобами
хмарних технологій» сукупність інформаційно-комунікаційного і навчально-
методичного хмарного контенту підвищує ефективність навчально-виховного
процесу, забезпечує мобільність студентів в освітньому просторі, розвиває уміння
самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Використання подібних технологій
базується на особистісно-зорієнтованому навчанні і дає змогу підвищити
мотивацію до навчання під час самостійної роботи, а також активізувати,
індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, налагодити співпрацю
викладача безпосередньо з кожним студентом на рівні «суб’єкт – суб’єктних»
відносин.
Г. А. Алексанян вказує, що застосування хмарних технологій дозволяє більш
ефективно організувати самостійну діяльність за рахунок мобільності, доступності
й зручності використання на будь-якому пристрої з доступом до Інтернет [78, с. 5].
Упровадження хмарних технологій у навчальний процес вищої та середньої школи,
на його думку, забезпечує: – ефективне використання навчальних площ (відпадає
необхідність виділення окремих та спеціально обладнаних приміщень під
традиційні комп’ютерні аудиторії); – можливість швидкого створення, адаптування
і тиражування електронних освітніх ресурсів; – кардинальне скорочення витрат,
необхідних на створення і підтримку комп’ютерних аудиторій; – можливість для
студентів здійснювати зворотний зв’язок із викладачем шляхом оцінки та
коментування пропонованих їм освітніх сервісів; – мобільність студентів через
можливість навчатися в будь-який час ів будь-якому місці, де є доступ до Інтернет;
– гарантію ліцензійності програмного забезпечення, використовуваного у процесі
навчання, та скорочення витрат шляхом створення функціонально еквівалентних
освітніх сервісів на базі програмного забезпечення з відкритим кодом; –
мінімізацію кількості необхідних ліцензій за рахунок їх централізованого
використання; – можливість централізованого адміністрування програмних та
інформаційних ресурсів, що використовуються у навчальному процесі [78, с. 45-
46].
 Е. А. Альдахіль основою застосування хмарних технологій у навчанні вважає
дистанційне навчання [4, с. 21], під яким у вітчизняній нормативній базі
«розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів
пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої
взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у
спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-
педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» [203]. Основною метою
дистанційного навчання є надання освітніх послуг шляхом застосування у навчанні
сучасних ІКТ за певними освітніми або освітньокваліфікаційними рівнями
відповідно до державних стандартів освіти. Автори [203], характеризуючи одне із
уживаних понять – «веб-ресурси навчальних дисциплін (програм)» (у тому числі
дистанційні курси), – вказують, що вони, зокрема, мають бути доступні через
Інтернет за допомогою веббраузера. Останній виступає у якості клієнтської
частини програмного забезпечення, за допомогою якої надається послуга у вигляді
дистанційного навчального курсу. Веб-ресурси навчальних дисциплін (програм),
що необхідні для забезпечення дистанційного навчання, можуть містити: –
методичні рекомендації щодо їх використання, послідовності виконання завдань,
особливостей контролю тощо; – документи планування навчального процесу
(навчальні програми, навчально-тематичні плани, розклади занять); – відео– та
аудіозаписи лекцій, семінарів тощо; – мультимедійні лекційні матеріали; –
термінологічні словники; – практичні завдання із методичними рекомендаціями
щодо їх виконання; – віртуальні лабораторні роботи із методичними
рекомендаціями щодо їх виконання; – віртуальні тренажери із методичними
рекомендаціями щодо їх використання; – пакети тестових завдань для проведення
контрольних заходів, тестування із автоматизованою перевіркою результатів,
тестування із перевіркою викладачем; – ділові ігри із методичними
рекомендаціями щодо їх використання; – електронні бібліотеки чи посилання на
них; – бібліографії; – дистанційний курс, що об’єднує зазначені вище веб-ресурси
навчальної дисципліни (програми) єдиним педагогічним сценарієм; 75 – інші
ресурси навчального призначення [203].
 У роботі Т. М. Шалкіної [257] розглянуто інноваційне
інформаційнопредметне середовище підготовки майбутніх інженерів-програмістів
як сукупність педагогічних, інформаційно-комунікативних, матеріально-технічних
компонентів, необхідних для організації навчальної діяльності студентів з
формування професіональних знань і умінь у виділеній предметній галузі в процесі
розв’язання професійно-орієнтованих задач. Дослідник наголошує на тому, що
інформаційно-предметне середовище стає фактором підготовки майбутніх
інженерів-програмістів при реалізації наступних умов: – наявність
автоматизованого навчального середовища і сукупності навчально-методичних
матеріалів для організації навчальної діяльності студента; – включення студента у
професійну діяльність шляхом запровадження в навчальний процес професійно-
орієнтованих задач; – орієнтація студента на самостійну, пошукову, науково-
дослідницьку діяльність, використовуючи ресурси мережі Інтернет, різні
електронні і друковані носії для пошуку матеріалу у виділеній предметній галузі,
аналізу отриманої інформації, обґрунтування вибору засобів вирішення задачі.
Остання умова розвинена А. О. Ричковою [209] з позицій
особистіснодіяльнісного підходу у напрямі формування професійної самостійності
майбутніх інженерів-програмістів засобами дистанційних технологій навчання.
Зокрема, дослідником визначені дидактичні, психолого-педагогічні і
організаційно-комунікативні можливості використання дистанційних технологій
навчання та розроблена відповідна методика. У хмарозорієнтованому навчальному
середовищі дистанційне навчання може бути реалізоване у віртуальному класі
(середовищі), в якому навчальна взаємодія студентів та викладача
опосередковується хмарними ІКТ.
Е.А. Альдахіль зазначає, що із розвитком Web 2.0 все більшої важливості у
віртуальному навчальному середовищі набуває соціальна взаємодія [4, с. 22]. Е.А.
Альдахіль пропонує виділити два основні типи віртуальних класів, 76 що
розрізняються за режимом взаємодії суб’єктів навчання – асинхронні та синхронні.
Проте у більшості випадків чітке доцільними є не їх розмежування, а їх
комбінування: так, А. М. Стрюк вказує, що, якщо розглядати форми організації
навчання як синхронні (спільна спеціально організована навчальна діяльність у
визначений час у визначеному місці – наприклад, у традиційному аудиторному
навчанні) та асинхронні (індивідуальна навчальна діяльність, що має бути
виконана за певний час – наприклад, у традиційному заочному навчанні), то навіть
за традиційної організації навчального процесу комбінування форм організації
навчання стає необхідним. Така синхронна форма, як лекція, може
супроводжуватися як фронтальною (синхронною), так і груповою (синхронно-
асинхронною), і навіть індивідуальною (асинхронною) лабораторною роботою.
Більшою мірою це стосується активності навчальної діяльності, класифікацію якої
можна подати відповідно зі співвідношенням синхронних та асинхронних часових
проміжків, оскільки чим вище рівень самостійності навчальної діяльності, тим
вищий ступінь її асинхронності. При цьому найвищий ступінь асинхронності (та,
відповідно, найбільшу частину самостійної роботи) мають дистанційне та мобільне
навчання [228, с. 20].
Розглядаючи тенденції розвитку комбінованого навчання, К. Дж. Бонк та Ч.
Р. Грем (Charles R. Graham) [10] вказують, що рівень використання засобів ІКТ у
найближчому майбутньому вже не буде фактором вибору форми навчання, а
враховуючи, що частка самостійної роботи у процесі підготовки бакалаврів
комп’ютерної інженерії вже є досить значною, доцільним є розгляд комбінованого
навчання у вимірі «мобільність ІКТ – синхронність».
Дослідники Мічиганського віртуального університету на чолі з Дж.
Уотсоном (John Watson) вважають, що у процесі комбінованого навчання із
зростанням частки самостійної роботи змінюються ролі викладача, студента та
технології навчання через розширення меж використання онлайн навчання,
збільшення гнучкості планування занять та консультаційної підтримки, перехід до
мобільного навчання [76, с. 12].
Дж. Адамс (Jean Adams) вказує, що комбіноване навчання інтегрує 77
синхронні та асинхронні комунікаційні технології, формальне та неформальне
навчання, друковані та електронні навчальні матеріали, онлайнову та оффлайнову
фасилітацію, забезпечуючи умови для створення якісних інтерактивних
навчальних матеріалів для самонавчання та неперервної підтримки процесу
навчання [2].
Аналізуючи вимоги до системи підтримки комбінованого навчання
системного програмування бакалаврів програмної інженерії, А. М. Стрюк у якості
важливого засобу організації спільної роботи викладача та студентів вказує
віртуальні класи та хмарні технології [228, с. 100].
Комбіноване навчання реалізує чотири системні принципи відкритої освіти,
сформульованих В. Ю. Биковим: мобільності студентів і вчителів; рівного доступу
до освітніх систем; надання якісної освіти; принцип формування структури та
реалізації освітніх послуг [214, с. 55-56]. Стосовно комбінованого навчання В. Ю.
Биков зазначає, що «на практиці в межах єдиного навчального плану і навчально-
виховного процесу різні форми здобуття освіти поєднуються між собою у тих чи
інших пропорціях… Такий підхід надає можливість раціонально організувати
навчально-виховний процес (з точки зору досягнення високої якості освіти),
використовуючи такі форми навчання на тих або інших його етапах, які
виявляються найбільш доцільними з педагогічної точки зору на кожному з них і
дозволяють найкращим чином поєднати і збалансувати наявні можливості
навчального закладу (насамперед, врахувати обмеження ресурсного характеру) і
можливості (бажання) тих, хто навчається» [86, с. 99].
Мобільне навчання С. О. Семеріков визначає як «підхід до навчання, при
якому на основі мобільних електронних пристроїв створюється мобільне освітнє
середовище, де студенти можуть використовувати їх у якості засобу доступу до
навчальних матеріалів, розміщених в Інтернеті, будь-де та будь-коли» [214, с. 119].
Навчальне середовище комбінованого навчання Е. А. Альдахіль відносить до
хмаро зорієнтованих, пропонуючи для побудови такого середовища застосовувати
три моделі надання хмарних послуг: SaaS, IaaS, PaaS [4, с. 31].
З. С. Сейдаметова, розглядаючи методичну систему рівневої підготовки
інженерів-програмістів [211], відзначає необхідність фундаменталізації навчання
дисциплін блоку професійно-орієнтованої та практичної підготовки з одночасним
«професійним тюнінгом» (налаштування на професію). Значне місце у цьому, на
думку дослідника, має посідати «енкаридж» – дружнє професійне програмно-
методичне оточення, що є складовою хмарно орієнтованого середовища вищого
навчального закладу. У табл. 1.6 наведено порівняння засобів технологій
дистанційного навчання та засобів хмарних технологій за технічними
характеристиками
Таблиця 1.6
Параметр Засоби технологій Засоби хмарних
Характеристика дистанційного навчання технологій
Безпека даних Висока Низька або середня
Безпека програмного Залежить від навчального Залежить від
забезпечення закладу постачальника хмарних
послуг
Вартість апаратного та Середня або висока Низька
програмного
забезпечення
Відновлення після збоїв Ручне Автоматичне
Доступність системи за Відсутня Наявна
збою одного з серверів
Доступність системи Так Так
незалежно від часових
або просторових
обмежень
Збереження даних та Обов’язково Не обов’язково
виконання обчислень
на комп’ютері
користувача
Масштабованість Обмежена Необмежена
навчальних курсів
Мобільність Так Так
програмного
забезпечення
Можливість інтеграції Низька Висока
різних платформ
Потреба в Наявна Відсутня
обслуговуванні системи
при зміні апаратного чи
програмного
забезпечення
Раціональне Не завжди Завжди
використання ресурсів
Управління змістом Вимагає певних зусиль Вимагає незначних
навчання зусиль
Фізичне розташування Відоме явно Приховане
навчальних матеріалів
Використання хмарних технологій у підготовці фахівців зі
спеціальності 015.36 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості)
надає ряд переваг для студентів:
1) повсюдна доступність необхідних електронних освітніх ресурсів;
2) мобільність програм та даних;
3) відсутність суттєвих програмно-апаратних обмежень на
використовувані ресурси;
4) можливість проведення неруйнівних експериментів у
віртуалізованому програмно-апаратному середовищі; – для викладачів та
співробітників;
5) можливість уніфікації програмного забезпечення у Web-
орієнтованих операційних системах (наприклад, ІOS);
6) зниження витрат на ліцензування програмного забезпечення;
7) зняття обмежень на використовуване апаратне та програмне
забезпечення завдяки технології віртуалізації;
 8) можливість обслуговування потенційно необмеженої кількості
студентів;
9) спрощення та уніфікація технічного обслуговування у хмарі.
Переваги використання хмарних технологій для різних категорій
учасників навчального процесу подано на мал. 1.7.

Адмініст
Адмініст
ратор
ратор

Викладач
Викладач Студент
Студент

Мал. 1.7. Переваги використання хмарних технологій для різних

категорій учасників навчального процесу.
Таким чином, для студентів хмарні технології виступають насамперед
засобом підвищення їх професійних компетентностей, для викладачів та
співробітників – засобом підвищення ефективності навчання без додаткового
навантаження на них, для адміністраторів комп’ютерних систем та мереж –
засобом уніфікації та спрощення задач адміністрування. Для ЗВО у цілому
використання хмарних технологій приводить до вагомого зниження витрат на
обслуговування, оновлення програмного забезпечення та ліцензування, апаратне
конфігурування, забезпечення потужності і зменшення площі інфраструктури, що
надає можливість зменшити видатки, не впливаючи на якість надання освітніх
послуг.
1.2 Педагогічні умови формування виконавчих вмінь у студентів
засобами хмарних технологій
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується
освітніми інноваціями, спрямованими на збереженні досягнень минулого і,
водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх
надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього
періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів
навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на
впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти.
Хмарні технології є потужним засобом підвищення якості освіти
шляхом рішення ряду важливих завдань : збільшення учбового часу за рахунок
самостійної роботи студентів; зміни контролю за якістю навчання і забезпечення
гнучкості управління учбовим процесом; підвищення інформаційно-
комунікаційної культури студентів.
Для організації навчального процесу з використанням хмарних
технологій потрібні відповідні педагогічні умови формування виконавчих вмінь у
студентів. Специфічною рисою поняття «педагогічні умови» є те, що воно включає
елементи всіх складових процесу навчання і виховання: мети, зміст, методи,
форми, засоби. Розглядаючи це поняття, вчені дотримуються кількох позицій.
Першої позиції дотримуються вчені, котрим педагогічні умови є
сукупність будь-яких заходів педагогічного впливу та можливостей матеріально-
просторового середовища:
 комплекс заходів, зміст, методи (прийоми) та організаційні форми навчання
та виховання [1];
  сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів, коштів та
матеріально-просторового середовища, спрямованих на вирішення
поставлених завдань [5];
 сукупність заходів (об'єктивних можливостей) педагогічного процесу [8].
Другу позицію займають дослідники, що пов'язують педагогічні
умови з конструюванням педагогічної системи, в якій вони виступають одним із
компонентів:
 компонент педагогічної системи, що відображає сукупність внутрішніх (що
забезпечують розвиток особистісного аспекту суб'єктів освітнього процесу) та
зовнішніх (що сприяє реалізації процесуального аспекту системи) елементів, що
забезпечують її ефективне функціонування та подальший розвиток [3];
 змістовна характеристика одного з компонентів педагогічної системи, в
якості якого виступають зміст, організаційні форми, засоби навчання та характер
взаємовідносин між учителем та учнями (Зверєва М.В.) [2].
Для вчених, які займають третю позицію, педагогічні умови -
планомірна робота з уточнення закономірностей як стійких зв'язків освітнього
процесу, що забезпечує можливість перевірки результатів науково-педагогічного
дослідження. При цьому вчені цієї групи вказують на необхідність рядовості
педагогічних умов, що перевіряються в рамках гіпотези одного дослідження [4].
Аналіз позицій різних дослідників щодо визначення поняття
«педагогічні умови» дозволяє виділити низку положень, важливих для нашого
розуміння даного феномену:
1. Умови виступають як складовий елемент педагогічної системи (у тому числі
цілісного педагогічного процесу).
2. Педагогічні умови відображають сукупність можливостей освітньої
(цілеспрямовано конструйовані заходи впливу та взаємодії суб'єктів освіти:
зміст, методи, прийоми та форми навчання та виховання, програмно-
методичне оснащення освітнього процесу) та матеріально-просторове
(навчальне та технічне обладнання, природно-просторове оточення
 освітнього закладу і т.д.) середовища, що впливають позитивно чи негативно
на її функціонування.
3. У структурі педагогічних умов є як внутрішні (що забезпечують вплив на
розвиток особистісної сфери суб'єктів освітнього процесу), так і зовнішні
(що сприяють формуванню процесуальної складової системи) елементи.
4. Реалізація правильно обраних педагогічних умов забезпечує розвиток та
ефективність функціонування педагогічної системи.
Педагогічні умови є одним із компонентів педагогічної системи, що
відображає сукупність можливостей освітнього та матеріально-просторового
середовища, що впливають на особистісний та процесуальний аспекти даної
системи та забезпечують її ефективне функціонування та розвиток.
Виділимо чотири групи педагогічних умов: особистісні, методичні,
матеріально-технічні та організаційні.
Особова група педагогічних умов зумовлює облік інтересів, потреб,
вікових та індивідуальних особливостей студентів, їх схильності до емпіричних
методів пізнання та здатності до самостійної діяльності.
Методичні умови забезпечують використання активних форм
навчання, застосування різноманітного моделювання, евристичного та
дослідницького методів, міжпредметну та внутрішньопредметну інтеграцію знань.
Матеріально-технічні умови включають використання реального
фізичного обладнання, засобів мультимедіа, цифрових освітніх ресурсів і обраних
хмарних сервісів.
До організаційних умов відноситься вибір бінарної форми проведення
занять, застосування групових та індивідуальних форм роботи студентів, а також
облік доступу студентів до хмарних сервісів, що застосовуються.
Таким чином, застосування хмарних технологій в організації
самостійної діяльності студентів при виконанні перерахованих педагогічних умов є
однією з найперспективніших інновацій у системі освіти, адже, крім зниження
витрат на інформаційну інфраструктуру, вони дозволяють створювати,
розповсюджувати та використовувати в освітньому середовищі сервіси, які
зможуть забезпечувати підвищення якості освіти.

2.1 Методичні рекомендації щодо формування виконавчих вмінь у

студентів
Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття
учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці
називають «закріпленням».
Метою етапу проектування технологій формування виконавчих вмінь є
формування умінь, навичок, тобто процес засвоєння дійсності, в якої пізнавальна
діяльність набуває розумову форму, яка відбувається шляхом реалізації ряду
етапів. Чинники виконавчих умінь, що враховуються при їх розробці: зміст, цілі та
характеристика навчальної групи.
Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що
пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувають розумову форму, стають
узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через цілий ряд етапів. Якщо
викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно
підвищує можливість досягнення мети всіма учнями.
Основною метою діяльності по проектуванню технології формування і
засвоєння діяльності є визначення способів формування дій, обумовлених метою
навчання.
Педагогу потрібно розуміти, шо одним з головних способів формування
виконавчих вмінь у рамках теоретичного навчання є рішення завдань. На кожному
з етапів формування виконавчих умінь завдання виконують різноманітні функції.
Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій завдання служать для
створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони
сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони
формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність,
узагальненість і т.д.).
 До всіх завдань пред'являється ряд вимог. Перша з них - це розрахунок тільки
на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друга - це
відповідність завдань етапу засвоєння, тобто в умові завдань повинна
відображатись мета і її характеристики.

2.2.Методика розробки формування виконавчих вмінь у студентів

У ході експерименту, з метою перевірки ефективності визначених нами
педагогічних умов формування виконавчих вмінь у студентів засобами хмарних
технологій, було розроблено та проведено урок з диисципліни «Основи
конструювання одягу» на тему «Відомості про анатомію та морфологію людини»
на платформі «Nearpod».
«Nearpod» - це онлайн-платформа, яка дозволяє викладачам конструювати
інтерактивні презентації і ділитися ними з учнями за допомогою спецільного
унікального коду. Дана онлайн-платформа надає два режими доступу - для
студентів і для вчителя. Режим вчителя дозволяє створювати навчальні презентації,
наповнювати їх необхідним контентом і ділитися ними з учнями. Продукт, що
створює вчитель може нести в собі інформативну, навчальну функцію для
демонстрації нового матеріалу або контролюючу, а може поєднати всі відразу. Це
залежить від того, які цілі переслідує викладач і які інструменти вибирає для
подачі, або збору інформації в своїй презентації. Цікавій функціонал програми
дозволить перетворити звичні презентації у геймифіковані інтерактиви та
справжнісінькі комп'ютерні ігри. На відміну від популярного інструменту для
інтерактивних презентацій «Pear Deck», який прив'язаний до Google-диску,
«Nearpod» не залежить від інших застосунків. Брати участь в сесіях можна з будь-
якого пристрою і з будь-якої платформи: iOS, Android, Windows Phone. Для роботи
з презентаціями підійдуть і планшети з ноутбуками, але розробники звернули
особливу увагу на те, щоб інтерфейс був зручний для доступу з мобільного
телефону. Щоб почати працювати з Nearpod, треба зареєструватися на сайті(для
цього можна використати свої профілі соцсетей або електронну пошту). Тим, хто
приєднується до вже створеної сесії по запрошенню, реєстрація не потрібно.
 Те, що дійсно виділяє «Nearpod» від інших продуктів, - це їх новаторські ідеї
для подальшого розширення інтерактивних уроків. Користувачі «Nearpod» мають
можливість підключення до «Nearpod 3D» і «Nearpod VR».
Інструкція до використання «Nearpod» представлена у додатку А.

2.3 Результати експериментальної роботи

Відповідно до завдань дослідження, для перевірки ефективності розроблених
методик, нами було проведено педагогічний експеримент, який складався з двох
етапів: констатуючого та формуючого. Педагогічний експеримент проводився на
базі УІПА.
Для проведення експерименту ми залучили студентів двох груп: 7 група (10
чоловік) – контрольна група і 8 група (14 чоловік) – експерементальна група.
Склад студентів під час експерименту був постійним. Для визначення рівня
формування виконавчих вмінь ми визначили такі критерії:
1. «Якість знань», яку ми визначили на обох еттапах експерименту за
допомогою розроблених нами завдань до теми «Відомості про анатомію та
морфологію людини»;
2. «Рівень оволодіння розумовими операціями».
По кожному з критеріїв ми визначили три рівні формування виконавчих
вмінь: високий, середній, низький.
Результати перевірки були занесені в таблицю 2.1
Таблиця 2.1
Рівні Констратуючий експеримент Формуючий експеримент
7 гр(10) 8 гр(14) 7 гр(10) 8 гр(14)
Чол. % Чол. % Чол. % Чол. %
Високий 1 10 3 21,4 2 20 4 28,6
Середній 5 50 6 42,9 5 50 8 57,1
Низький 4 40 5 35,7 3 30 2 14,3
Порівняльні графіки результатів констратуючого та формуючого
експериментів за критеріями № 1 «Якість знань» (у %) зображено на мал. 2.1
 Мал. 2.1. Порівняльні графіки результатів констратуючого та формуючого
експериментів за критеріями № 1 «Якість знань» (у %)
 Порівнявши результати педагогічного експерименту за критерієм № 1
«Якість знань», ми дійшли висновку, що:
високий рівень в експерементальній групі зріс на 7,2%, а в контрольній
– на 10%;
середній рівень в експерементальній групі зріс на 14,2%, а в
контрольній – не змінився;
низький рівень в експерементальній групі зменшився на 21,4%, а в
контрольній – на 10%.
Для критерію № 2, «Рівень оволодіння розумовими операціями», ми також
виявили рівні і розробили для них показники. Результати перевірки було зведено в
таблицю 2.2.
Таблиця 2.2.

Рівні Констратуючий експеримент Формуючий експеримент

7 гр(10) 8 гр(14) 7 гр(10) 8 гр(14)
 Чол. % Чол. % Чол. % Чол. %
Високий 2 20 3 21,4 2 20 4 28,6
Середній 3 30 6 42,9 4 40 9 64,3
Низький 5 50 5 35,7 4 40 1 7,1
Порівняльні графіки констатуючого і формуючого експерименту за
критерієм №2 «Рівень оволодіння розумовими операціями» (у %) зображено на
мал. 2.3.

Порівнявши результати педагогічного експерименту за критерієм №2 «Рівень

оволодіння розумовими операціями», ми дійшли висновку, що:
високий рівень в експерементальній групі зріс на 7,2%, а в контрольній
групі цей показник не змінився;
середній рівень в експерементальній групі зріс на 21,4%, а в
контрольній групі – на 10%
низький рівень в експерементальній групі зменшився на 28,6%, а в
контрольній групі – на 10%.
 ВИСНОВКИ
Дослідивши процес формування виконавчих вмінь у студентів засобами
хмарних технологій на уроці з диисципліни «Основи конструювання одягу» на
тему «Відомості про анатомію та морфологію людини» на платформі «Nearpod»,
ми зробили висновки:
1. Розумове виховання студентів – це невідємна частина навчального
процесу. Розумове виховання озброює студентів системою знань основ наук.
Свідоме засвоєння системи знань сприяє розвитку логічного мислення, пам'яті,
уваги, уяви, розумових здібностей, формуванню виконавчих вмінь.
2. Більш успішно формування виконавчих вмінь у студентів засобами
хмарних технологій буде здійснюватися за таких педагогічних умов:
особистісних(облік інтересів, потреб, вікових та індивідуальних особливостей
студентів, їх схильності до емпіричних методів пізнання та здатності до
самостійної діяльності), методичних(використання активних форм навчання,
застосування різноманітного моделювання, евристичного та дослідницького
методів, міжпредметну та внутрішньопредметну інтеграцію знань), матеріально-
технічних(використання засобів мультимедіа, цифрових освітніх ресурсів і
обраних хмарних сервісів) та організаційних(вибір бінарної форми проведення
занять, застосування групових та індивідуальних форм роботи студентів, а також
облік доступу студентів до хмарних сервісів, що застосовуються).
3. Розроблені нами методичні рекомендації щодо ефективного
формування виконавчих вмінь у студентів спеціальності 015.36 Професійна освіта
(Технологія виробів легкої промисловості) на прикладі теми «Відомості про
анатомію та морфологію людини» з дисципліни «Основи контруювання та
моделювання швейних виробів» засобами хмарних технологій Розроблені нами
методичні рекомендації підтвердили свою доцільність і ефективність для
практичного застосування. Розроблені методичні розробки перевірялися
експериментально в УІПА та підтвердили нашу гіпотезу.