ПОЛІТИКА КОРЕНІЗАЦІЇ УСРР

1.Нац. політика радянської влади УСРР.

Головним пит для більшовиків було національне пит. Створили концепцію “титульної нації”.
Так назив. ту частину н-ня, національність якої визначала назву держави. Більшовики
оголосили титульними націями всі етноси, які були більшістю в кожній адмі-терит одиниці.
Очолювала все- рос нація, яка була переважною по всій терит СРСР. Титульн. нац 2-го порядку
були ті, хто давали назви республікам (українці, білоруси, грузини, вірмени…), 3-го
порядку-автономн республ (кримські татари),4-го нац.округам, 5-го нац. районам. Всі інші-нац.
меншини. Керівництво СРСР -турбувалось тільки про рос національні інтереси.
2. Політика коренізації (українізації)
Більшовики у б-бі за владу в Укр хотіли: 1.здобути прихильн. н-ня 2. пошир. комуніст.
ідеологію. Проте нац. специфіка викликала труднощі у просування своєї ідеології.
1923 р. поч політика коренізації. в УСРР (українізація). Більшовики прагнули: 1.збільш
соціальну базу в нац. регіонах.2. створити нац. підгрунтя для більш політики. 3. сформ.
позитивн. образ радян влади в середині країни та ззовні.
Складові коренізації:
1.підготовка та просування керівних кадрів корінної національності
2. врахування нац. чинників під час формув. партійного апарату
3. організац. навч закладів , преси книговидання мови корінних націон.
4. вивчення нац. історії , розвиток традиц. і культури.
В УСРР коренізація-це поширення на держ рівні укр.м. Проте здійснюв. в дозволених владою
межах.
Результат коренізації:
-1930 р- кількість шкіл укр.м 85%
-укр. інтелігенція залучена до радян. культ будівництва
-бурхливий розвиток культури.
Н-ня поч. сприймати всі ці дії як початок формування укр держави.Політика україніз швидко
поширюв і поч виходити за межі. Прибічн націонал-комунізму вваж, що рос шлях до
комунізму необов’язк, і укр. народ має йти до комунізму своїм шляхом. Осн. ідеолог укр.
нац-комун був Микола Звильовий, О. Шумський, М. Волобуєв.
Більшовикам такий план-не підходив. Поч. ширитись репресії , які перетв на геноцид укр
народу 1932-1933 рр.
14.12.1932 р- наказ про припин українізації. Повернення до русифік. Була тільки “показна
україніз”.
Молдавська АСРР
Лівобережжя Дністра (бессарабія(що буча част Румунії)-жили молдав.населення. Радян влада
вирішує створ. автономну республ у складі СРСР. .12.10.1924 р.- прийнято постанову про свор.
Молдав. Автономн. Соціаліст Радян. Республ(МАСРР)
Реліг. життя в УСРР
Радян влада заявл, що комун і реліг-несумісні. Проводили постійну антиреліг. роботу.
В Укр правосл церква-легальна організ, але її діяльн не вписувалась в межі більшовиків.
1921-1923 рр. більшов розгорн камп по ліквідац. храмів та куль цінностей, що там були.
Впровадили розкол у церк організацію, арештовували розстрілюв. священників.
жовтень 1921 р. створ окремо від рос. правосл церкви Укр. автокефальна правосл. церква
(УАПЦ) очолив митроп. Василь Липківський. Служби велись укр.м, вел к-ть прихожан та
церковнослуж. 1926-більш поч камп ліквідац УАПЦ, 1930 р-розпустили