Огляд: Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, War Childhood

museum, Меморіальний Музей Тоталітарних Режимів “Територія

терору”

1. Інформаційне наповнення (комеморація)

2. Освітня діяльність (успішна чи ні). Чи є вона успішною та етичною?
3. Плата за вхід (?)
4. Діяльність яку вони ведуть в рамках експозиційних виставкових практик. (питання етики)
Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”
1. Інформаційне наповнення (комеморація)
2. Освітня діяльність (успішна чи ні). Чи є вона успішною та етичною?
3. Плата за вхід (?)
4. Діяльність яку вони ведуть в рамках експозиційних виставкових практик. (питання етики)

Лист до Наглядової ради Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” з вимогою звільнити Іллю Хржановського
з посади художнього керівника центру та поновити діяльність Громадської ради Меморіалу, яка була розпущена
30 вересня 2019 року. 30 квітня 2020 https://life.pravda.com.ua/culture/2020/04/30/240824/

Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіялізації Бабиного Яру до Президента
Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та мера Києва Віталія Кличка з вимогою взяти
повну державну відповідальність за створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру.
Квітень 2020
https://krytyka.com/ua/articles/zvernennya-ukrayinskoyi-kulturnoyi-ta-naukovoyi-spilnoty-shchodo-memoriyalizatsiyi-ba
bynoho

Національний історико-меморіяльний заповідник “Бабин Яр” http://babynyar.gov.ua/

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» представляє художню концепцію
Меморіалу Голокосту.
Згідно з художньою концепцією, майбутній Меморіальний комплекс буде включати в себе:

Музей трагедії Бабиного Яру 1941-1943;

Музей Голокосту в Україні та Східній Європі;

Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру;

Музей історії місця та Куренівської трагедії;

Інсталяцію, присвячену жертвам трагедії;

Простір для молитви, до складу якого увійдуть синагога, церква, мечеть та неконфесійний простір;

Освітній та науковий центр, майданчик для дискусій;

Медіатека, бібліотека, архів і колекції;

Освітньо-ігровий простір для дітей;

Центр реабілітації наслідків психологічної травми.

Ознайомитися з концепцією та міжнародною авторською групою можна за посиланням https://cc-ua.babynyar.org

ДОКУМЕНТИ ФОНДУ

МЕМОРАНДУМ про взаєморозуміння та принципи співпраці з метою створення на території

м. Києва Меморіалу Голокосту «Бабин Яр». Підписаний 29 вересня 2020 року
Міністерством культури та інформаційної політики України та Благодійною організацією
«Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» у присутності Президента України
Володимира Зеленського під час церемонії вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного
Яру.

Документ підписали Міністр культури та інформаційної політики України Олександр

Ткаченко і Член Наглядової ради Благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал
Голокосту «Бабин Яр», Президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер.

https://babynyar.org/storage/main/88/ac/88acbcb94534770ddc8231bd66d7c63bb176f98ef02574
03c5e8670ce837b0eb.pdf
Заснування Музею воєнного дитинства
Натхненний історіями учасників і предметами, які вони показували, у 2012 році Ясмінко
Галіловіч розробив концепцію Музею воєнного дитинства, а вже у лютому 2015 року —
зібрав команду для створення колекції Музею. Першу тимчасову виставку вдалося відкрити
у Боснії в березні 2016 року. Протягом десяти днів її відвідали понад 4000 людей. Про неї
писали не лише найпопулярніші національні ЗМІ, а й міжнародні видання, зокрема BBC і
Reuters.

Перша постійна виставка Музею воєнного дитинства відкрилася в січні 2017 року — за сім
років після початку проєкту — в місті Сараєво (Боснія і Герцеговина).

У 2020 році Музей воєнного дитинства заснував свій перший міжнародний офіс в Україні.
Робота офісу присвячена документуванню досвіду дітей і підлітків, на життя яких вплинув
збройний конфлікт на Донбасі та тимчасова окупація Криму. Музей збирає їхні історії та
особисті речі для колекції, яка буде представлена під час серії виставок у регіонах України.
Освітня діяльність
У фокусі воршкопів, як і самої виставки, – особистий досвід дітей. Практичні заняття з
тренерами нашого Музею допомагають учням сформувати розуміння процесу «розбудови
миру» завдяки прикладам із життя. Це допомагає їм краще зрозуміти, де їхня власна
відповідальність за розбудову та збереження миру, а також як сприяти цьому щоденними
справами; надихає реалізувати власні ініціативи та проєкти.

Майстер-класи роблять відвідування виставки більш інтерактивним і залучають учнів до

обговорення. Проводячи паралелі між досвідом дітей в умовах воєнних конфліктів та
власними дитинством, учні розвивають уміння спілкуватися із повагою до думки інших,
емпатією, солідарністю та чуйністю до людей, що опинилися в складних життєвих
обставинах. Усі ці навички – запорука мирного вирішення конфліктів, як на
міжособистісному рівні, так і у спільнотах, до яких вони належать.
Перша виставка Музею воєнного дитинства в Україні 2021 р.

Музей воєнного дитинства відкрив першу виставку в Україні. Виставка

розповідає історії з повсякденного життя людей, чиє дитинство змінила війна.
Виставка буде доступною для відвідувачів 23 червня – 12 липня 2021 р. в
Музеї історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7).
Музей в Україні вже зібрав більше 130 свідчень про збройний конфлікт на
Донбасі і тимчасову окупацію Криму, а також свідчення дітей Другої світової
війни. Це історії про останні квитки з Луганська, про те, як заради вступу в
університет довелося покинути рідний Донецьк, про гру в карти в підвалі, про
спогади з Криму, про щоденники дорослішання, про життя в нових містах
після вимушеного переселення, про книжки, які додають сил і надію, і про
речі, які нагадують про рідних.
Виставка Музею воєнного дитинства, вересень, 2023
18 вересня в Польському
Інституті Музей воєнного
дитинства в Україні
відкрив виставку, що
представляє історії дітей,
які мусили покинути свої
домівки й переїхати за
кордон, зокрема до
Польщі. Виставка
розповідає про їхнє життя
до війни й показує, як вони
адаптуються до нової
реальності.
Муніципальна інституція, завдання якої дослідити, осмислити та презентувати трагічні сторінки історії
середини ХХ ст. у контексті викликів сучасності. Створення музею ініціювала Львівська міська рада у
2009 році. Спорудження музейного комплексу тривало впродовж 2014–2016 років. Музей розташований
у Львові на території колишніх ґетто (1941–1943 рр.) та пересильної тюрми №25 (1944–1955 рр.).
Рава-Руська
Нове єврейське кладовище на околиці Рави-Руської під час німецької окупації
використовувалося як місце масового захоронення. Під час ліквідації гетто в
грудні 1942 року біля кладовища було вбито близько 2 000 євреїв. Ще 1000
були поховані в самому гетто або на кладовищі. Масові поховання заростали
чагарниками й не були позначеними. Кладовище було зруйнованим.
Збереглася лише невелика кількість старих меморіальних плит, які, очевидно,
походили зі Старого єврейського кладовища в Раві-Руській. Споруджене в
2014 й відкрите в 2015 року пам’ятне місце позначає і захищає межі
поховання за допомогою огорожі. Зі знайдених меморіальних плит, між
територією кладовища й масовим похованням, на місці колишнього входу
було споруджено Мур пам’яті.
Мережа пам'яті
Міжнародний проєкт «Захистимо пам’ять» був розпочатий у 2010 році Американським єврейським комітетом у
Берліні. До 2015 р. на заході України було облаштовано п’ять місць пам’яті вбитим євреям. З 1 квітня 2016 р.
проєкт було продовжено Фондом «Меморіал убитим євреям Європи». У період 2016-2019 рр. з’явилися ще 15
місць пам’яті вбитим євреям і ромам, а також виставка просто неба у Бердичеві.

Ми працюємо в рамках зобов’язання Федеративної Республіки Німеччина гідно вшановувати пам’ять усіх жертв
націонал-соціалізму. Діяльність проєктів «Захистимо пам’ять» (2010-2019) та «Мережа пам’яті» (2019-2023)
стала можливою за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Проєкт «Мережа пам’яті» створений на основі досвіду та опрацювання викликів попереднього проєкту
«Захистимо пам’ять», який вперше об’єднав команду українських й міжнародних партнерів та місцеві громади
навколо спільної мети: сталого захисту масових поховань, облаштування гідних місць пам’яті, а також
супровідної історичної й педагогічної роботи в громадах, де єврейські та ромські общини фактично перестали
існувати внаслідок геноцидальної політики нацистської Німеччини та її союзників.
Поховання німецьких вояків ІІ світової війни