Характеристика техніки переміщень у баскетболі

Сучасна змагальна діяльність вимагає від баскетболіста високого рівня

оволодіння спеціалізованими вільними рухами, які виконуються з високою
точністю в умовах дефіциту часу та постійного одноборства з суперником.
Під час гри, баскетболісти вимушені проявляти вміння виконувати значну
кількість рухових дій. При цьому, знаходячись в постійному русі, гравець
повинен вміти з найрізноманітніших положень тіла виконувати
цілеспрямовані рухові дії, головними з яких є: передача, точний кидок у
кошик, своєчасне блокування кидка м‘яча або пересування гравця та інш.. У
баскетболі дуже важлива швидкість, але баскетболістові недостатньо лише
швидко бігати. Він повинен вміти робити ривки і зупинки, змінювати напрям
і швидкість руху, виконувати повороти і кроки перекатом з п'яти на носок.
Про значення якісного виконання зупинок висловлюється американський
тренер Дж. Р. Вуден: «я вважаю, що робота ніг є основною складовою
частиною кожного прийому нападу і захисту, оскільки вона забезпечує
гравцеві збереження рівноваги»
Переміщення – основа техніки баскетболу. Для переміщення по
майданчику гравець використовує ходьбу, біг, стрибки, зупинки,
повороти. Під час гри, баскетболісти вимушені проявляти вміння виконувати
значну кількість рухових дій.
Ведення м'яча
Ведення м'яча — прийом гри в баскетбол, що дає можливість гравцеві
переміщатись із м'ячем у будь-якому напрямку та з великим діапазоном
швидкостей.
Ведення м'яча невід'ємна частина нападу:
разом із кидком, передачами— це один із способів переміщення м'яча і
єдиний спосіб пересування гравця з м'ячем;
індивідуальне обігравання суперника з метою проходу під щит для кидка у
кошик або для передачі партнеру, який зайняв найсприятливішу позицію для
атаки;
налагодження взаємодій з партнерами.
Способи ведення м'яча: високе; середнє, низьке; переведення м'яча з руки на
руку, обведення, зміна напрямку руху.
Високе (швидке) ведення м 'яча застосовують в тих випадках, коли
важлива швидкість. Гравець при високому веденні майже повністю
випрямлений, ноги злегка зігнуті в колінах для кращої рівноваги. Рука, яка
веде м'яч — випрямлена. Висота відскоку коливається від рівня поясу до
плечей, залежно від індивідуальних особливостей гравця.
Низьке ведення з прикриванням м 'яча застосовують тоді, коли необхідно
закрити м'яч від захисника. Виконують приблизно на рівні колін. Вільну руку
використовують для рівноваги і накривання м'яча; голова піднята; лікоть
руки, що веде м'яч, тримають біля тулуба.
№ Техніка виконання Типові помилки
Стійка: коліна зігнуті, таз злегка опущений,
маса тіла перенесена на задню частину стопи
1 ноги, що розміщена попереду. Верхня частина Проміжні положення
тулуба нахилена вперед, а голова і плечі
тримають прямо для рівноваги і контролю
Ведення здійснюють послідовними м'якими
«Шльопання» по м'ячу
поштовхами м'яча однією рукою (чи почергово
2 розкритою долонею —
правою і лівою) вниз-вперед, дещо збоку від
розслаблена кисть
ступні
М'яч контролюють пальцями; висоту і
Високий відскок —
швидкість відскоку м'яча регулюють кистю
сильне згинання руки в
руки; долоня зігнута у вигляді чашечки і не
3 ліктьовому суглобі.
торкається м'яча, пальці розведені; в момент
Ведення м'яча перед
відскоку м'яч ловлять пальцями і кистю,
ногами
пом'якшуючи рух м'яча вгору
На кожен крок — удар
Ноги зігнуті для збереження рівноваги і
4 м'яча, відсутня
швидкої зміни напрямку руху
координація
Тулуб дещо подають вперед, плече і рука,
Прямі ноги, тулуб сильно
5 вільна від м'яча, повинні не підпускати
нахилений
суперника до м'яча
Поле зору: бачити все, що розміщено попереду Постійний зоровий
6 від лінії плечей до кордонів майданчика контроль над м'ячем.
(партнерів, суперників, суддів, кошик тощо) Перенос м'яча

Найважливими компонентами ведення м'яча є:

• правильна стійка: положення ніг, тазу, колін, голови, рук, розподіл маси
тіла;
• контроль м'яча, пальців, кисті, ліктя, висоти відскоку, ритм;
• поле зору (огляд): бачити все, що розміщено попереду від лінії плечей до
кордонів майданчика (партнерів, суперників, суддів, розмітку майданчика,
кошик тощо).
Послідовність навчання веденню м'яча:
• ведення м'яча (дриблінг) на місці (правою і лівою рукою);
• ведення м'яча в русі;
• ведення м'яча під час бігу;
• ведення м'яча зі зміною напрямку зігзагоподібно;
• ведення м'яча після передачі партнера;
• ведення м'яча після зупинки і поворотів;
• ведення м'яча після ловлі під час бігу;
• ведення м'яча після відволікаючих дій;
• ведення м'яча у сполученні з кидком і передачами;
• ведення м'яча зі зміною ритму з зупинками, прискореннями, ривками тощо.
Оволодіння навичкою ведення м'яча без зорового контролю і розвитком
здібності стежити за тим, що відбувається на майданчику під час ведення
здійснюють за допомогою спеціальних завдань, підготовчих вправ і особливо
вправ на техніку.
Підготовчі вправи
Біг із максимальною швидкістю вперед обличчям або спиною, правим або
лівим боком.
Прискорення під час бігу по прямій за зоровим сигналом.
Ривки на 5-10 м у поєднанні з різкими зупинками за зоровим сигналом.
Пересування у повному присіді обличчям вперед, спиною вперед, правим,
лівим боком вперед.
Стрибки в присіді на місці, з просуванням у різних напрямках (вперед, назад,
вправо, вліво).
Ходьба і біг у напівприсіді зі зміною напрямку у поєднанні з ривками і
зупинками.
Кидки набивних м'ячів у парах (двома руками від грудей, двома зверху,
двома руками назад через голову, однією рукою від плеча; те саме сидячи на
підлозі).
Відштовхування руками з положення упору, стоячи біля стіни зігнувши руки.
Відштовхування кистями з положення упору, стоячи біля стіни.
Підвідні вправи
Імітація ведення м'яча на місці правою, лівою рукою.
Імітація ведення правою, лівою рукою під час ходьби і бігу.
Імітація ведення м'яча по колу вправо (правою рукою), вліво (лівою рукою).
Імітація ведення м'яча правою, лівою рукою зі зміною напрямку.
Вправи на техніку. Ведення м'яча без зорового контролю удвох. Перший
учень без м'яча рухається перед ним спиною вперед і постійно показує різну
кількість пальців. Другий, рухаючись за ним, веде м'яч і називає відповідну
кількість пальців на руці першого.
Те саме, лише перший учень по черзі піднімає вгору то праву, то ліву
руку. Відповідно до цього другий виконує ведення м'яча правою, лівою
рукою.
Учні шикуються у дві шеренги уздовж бокових ліній майданчика
обличчям один до одного. Перші виконують ведення м'яча, другі подають
сигнали рухами рук: руки вгору — ведення вперед; руки вниз — ведення
назад; руки в сторони — ведення на місці.
Ведення м'яча по колу вправо — правою рукою, вліво — лівою рукою.
Ведення м'яча за вісімкою по черзі правою і лівою рукою.

Кидок в русі після виконання подвійного кроку

Кидок в русі після виконання подвійного кроку – найбільш ефективний
прийом для завершення атаки кошика з близької відстані. Кидок виконується
від плеча або від голови правою рукою або лівою рукою – після оволодіння
м'ячем в русі, після ведення або передачі партнера (рис. 1.12).

Рис. 1.12. Кидок м’яча в кошик після виконання подвійного кроку

У вихідному положенні гравець знаходиться в русі.

Підготовча фаза починається в момент ловіння м'яча на подовженому кроці

однойменною з кидаючою рукою ногою. Вона ставиться пружно на всю
стопу, тулуб незначно подається вперед, а руки тягнуться до м'яча і
охоплюють його пальцями.

Подальший (другий) крок з постановкою ноги перекатом з п'ятки на всю

стопу. Його довжина і напрям визначаються відстанню до кошика та
розташуванням суперників. Гравець прагне максимально наблизитися до
щита і вийти на зручну для завершального кидкового руху позицію, чим
одночасно ускладнює протидію. М'яч при цьому найкоротшим шляхом
підноситься до тулуба.

Одночасно з відштовхуванням м'яч перекладається на кисть кидаючої руки і

виноситься найкоротшим шляхом вздовж тулуба в положення замаху над
плечем (головою). Вільною рукою м'яч підтримується збоку або знизу.
Висота підіймання ліктя кидаючої руки індивідуальна. Тулуб виводиться у
вертикальне положення.

Основна фаза – це саме кидковий рух, який починається у вищій точці

стрибка випрямленням кидаючої руки вгору для максимального наближення
м'яча до кільця, і виконується відповідно до загальних положень про кидок
однією рукою з місця (м'яч іде в кільце м'якими рухами пальців і йому
надається необхідне обертання).

У завершальній фазі відбувається приземлення гравця під щитом на обидві

зігнуті ноги (або поштовхову) і відновлення рівноваги для участі в
подальших ігрових діях.

Вивчення кидка однією рукою зверху (від плеча, від голови) в русі повинно
проходити після оволодіння технікою зупинки двома кроками з ловінням
м'яча та дистанційного кидка м'яча з місця.
Методика навчання техніки виконання кидка м’яча в русі після
виконання подвійного кроку

1. Пояснення і показ.

2. Виконання імітації подвійного кроку пересуваючись по колу та

переступаючи гімнастичну лаву або фішки з правого та лівого боку без
м’яча.

3. Пересуваючись по колу виконувати подвійний крок з переступанням через

перешкоду з імітацією кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки
партнера з права та зліва.

4. Виконання подвійного кроку без перешкоди рухаючись по колу з

виконанням кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з
права та зліва.

5. Те ж саме, але з ловінням м'яча, злегка підкинутого партнером угору.

6. Виконання прийому в цілому після зустрічної передачі партнера.

7. Виконання кидка в русі по черзі правою і лівою рукою (праворуч і ліворуч

від кошика) після зустрічної передачі партнера з відскоком від підлоги.

8. Виконання варіантів прийому в особистих і командних змаганнях на

результативність.

9. Виконання вивчаємого способу кидка в цілому в поєднанні з іншими

ігровими прийомами (по мірі оволодіння технічними прийомами гри).

Організаційно-методичні вказівки

1. Спочатку виконувати імітацію без м’яча переступаючи гімнастичну лаву, з

права – перший крок робити правою ногою, а відштовхуватися лівою, зліва –
перший крок робити лівою ногою, а відштовхування правою.

2. Вправи бажано виконувати поточним способом (один за одним,

пересуваючись від щита до щита).

3. Чергувати виконання прийому праворуч і ліворуч від кошика.

4. Підвідні вправи на початковому етапі навчання виконувати під кутом 30-

45° по відношенню до щита.

5. При виконанні прийому в цілому передавати м'яч набігаючому гравцю,

спочатку практично з рук в руки, потім з відскоком від підлоги, далі по
навісній траєкторії, і нарешті, по прямій траєкторії.
6. Своєчасно і точно робити передачу м'яча атакуючому гравцю (уникати
передчасних, запізнілих і незручних для обробки передач).

7. У змаганнях на результативність враховувати якість виконання різновидів

прийому, змінювати умови змагань, переможця визначати за кількістю
влучень після виконання заданої кількості кидків або за певний відрізок часу.

8. При виконанні прийому:

– довжину другого кроку варіювати в залежності від відстані до кошика так,

щоб максимально наближатися до нього, але не проходити при цьому щит;

– на другому кроці підносити м'яч до тулуба найкоротшим шляхом,

укриваючи його в сторону кидаючої руки;

– поштовх вгору виконувати перекатом з п'ятки на всю стопу з енергійним

замахом однойменної ноги з кидаючою рукою, зігнутою в коліні до 90°,
повністю випрямляти поштовхову ногу, штовхатися вертикально або трохи
вперед-вгору, наближаючись до кошика;

– в безопорної фазі зберігати раціональне положення ніг, поштовхова нога –

пряма, махова – зігнута, вертикальне розташування в одній площині голови,
тулуба і поштовховій ноги;

– м'яч випускати у вищій точці стрибка після повного випрямлення кидаючої

руки;

– приземлюватися прямо під кільцем на поштовхову або обидві ноги, пружно

амортизуючи;

– приходити в стійке положення і бути в готовності до підбору м’яча після

відск

оку при невдалому виконанні кидка, і до подальшого добиванні м'яча.

Основні помилки при виконанні подвійного кроку

1. Зниження швидкості пересування або зупинка перед ловінням м'яча,

перебільшений підбір розбігу (неприродне розтягування кроків) для ловіння
м'яча під потрібну ногу.

2. Неузгодженість роботи ніг і рук: ловіння м'яча на кроці різнойменної ноги

з кидаючою рукою.

3. Поперечні рухи м'ячем після ловіння (з боку в бік), в наслідок цього

зростає ймовірність вибивання чи виривання м'яча суперником.
4. Мляве, неефективне відштовхування; відсутність махового руху
однойменної ноги з кидаючою рукою – недостатньо високий стрибок.

5. Неправильний винос м'яча при виконанні замаху:

– м'яч сильно віддалений від плеча (голови) вперед або заведений за голову;

– лікоть кидаючої руки відхилений або відведений в сторону;

6. Передчасне або запізнене відведення в сторону підтримуючої руки

призводить до втрати контролю над м'ячем в повітрі, або випуску м'яча
двома руками.

7. Втрата рівноваги при приземленні на махову, або на прямі ноги,

призводить до неможливості швидко включитися в гру.