Срібник Ярослава Мудрого

Герб - це відмітний знак, символічна емблема держави, міста, роду або

дворянської особи, зображений на прапорах, печатках, монетах, документах
та інше. Герб України є одним з трьох обов’язкових елементів державної
символіки. На ньому зображений тризуб. Якщо вірити археологам, цей
символ використовувався на території України ще у давні часи.

Археологи віднайшли його на Поділлі. Це були наскельні малюнки з

тризубом. Вчені датують їх IV-III тис. до н.е.; в Ольвії такі знаки датуються І
тис. до н.е.; на монетах Боспорського царства тризуби карбувалися з V ст. до
н.е. і були успадковані скіфами, які вважали себе нащадками атлантів.

Серед багатьох версій про походження тризуба як державного символа,

що розглядаються вченими та істориками, є поняття тризуба як символа
потрійності Всесвіту та його розділення на небесне, земне та потойбічне.

Найперші спогади про тризуб як символ держави знаходимо на

території України. Вони датувалися першими століттями н.е. в Боспорському
царстві використовувалися як родові знаки боспорських царів: Котіса (123-
131 pp.), Ріміталка (131-153 pp.), Ріскупоріда (239-261 pp.). Продовжуючи
історичні традиції, кримські хани через 1000 років використовують тризуб,
карбуючи його на срібних монетах (хан Дєллєт-Бурді).

У VI-V1II ст.ст. цей знак знаходимо на Полтавщині і на Київщині.

На деяких давніх та середньовічних храмах збереглися дуже давні

знаки у вигляді тризуба. Наприклад, такий хрест-тризуб має Володимирський
собор у Києві. Поєднання хреста з тризубом є на маківці Золотих Воріт у
Києві. Перша літописна згадка про знаки належить до X ст. Дружина князя
Ігоря Ольга розставляла князівські знаки по всій Київській землі - аж до
Новгородських земель, повідомляє «Повість временних літ» (XI ст.).

Відомо також, що тризуб був символом деяких князів на Русі,

наприклад, Святослава Ігоревича та князя Володимира, а також входив до
складу гербу гетьманської держави П.Скоропадського. За княжих часів
тризуб почав набувати сучасної форми. У ХV-ХVІІ ст.ст. тризуб
зустрічається в Україні як складовий елемент геральдичних знаків окремих
династій та родів.

Після 1652 року гетьмани та козацька Україна, хоч і під «наглядом»

Росії, але все ж таки самостійно розвивають свою національну культуру, а,
значить, і продовжують традиції удосконалення державної національної
символіки. Цей недовгий період триває до 1775 р. - року зруйнування
Запорізької Січі. Бо саме там зберігалася національна символіка, яка
використовувалася як позначки на корогвах козацьких полків. До речі, один
елемент із козацької символіки — козак із мушкетом - був внесений до
складу проекту Великого Державного герба України у наш час.

Офіціально тризуб вперше він був затверджений в якості державного

символа при створенні Української Радянської Республіки на початку ХХ
століття.

Протягом століть тризуб був поширеним по всіх князівствах Київської

Русі; за тривалий час зазнав певних змін, але все-таки зберіг свою первісну
основу в зображенні. Саме зображення тризуба має понад 200 різновидів.
Дослідники походження цього знака висловлювали багато думок щодо суті
самого знака.

Сучасний Герб України символізує спорідненість поколінь, мир і

творчу працю і є продовженням у розвитку геральдичних традицій
українського народу. В його основу покладено стародавній золотий тризуб на
синьому тлі. У наш час Тризуб став символом відродження Батьківщини і її
традицій, продовженням славних сторінок її історії.
 У 2002 році Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про
Великий Державний герб України. Комісію по розробці проекту очолював
віце-прем'єр міністр М.Жулинський. За ескізом це має бути щит синього
кольору, а на його тлі - золотий Тризуб – знак князівської держави
Володимира Великого. По боках — козак із мушкетом —Герб війська
Запорізького (праворуч), а ліворуч - коронований лев – Герб Галицько-
Волинської держави. Над щитом - князівський вінець, під щитом - золоте
колосся пшениці, яку тримають кетяги червоної калини, обвиті жовто-
синьою стрічкою, тобто за основу взятий Тризуб з Великого і Малого гербів.

Найстаріша з відомих печаток Війська Запорізького. 1595 р