Українська легко

ХАРКІВ
2016
УДК 81-2
ББК 81.2
К49
Жодну з частин цього видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі
без письмового дозволу видавництва
Якщо ви, дорогий читачу, сумніваєтеся, як сказати українською мовою

правильно, якщо хочете висловитись образно, якщо мрієте говорити
точно, красиво, гарно та виразно — ця книга для вас. Наочно й детально,
схематично, але ґрунтовно, серйозно, проте і з гумором вона допоможе
вам удосконалити українське мовлення. А ви ж знаєте, що свою рідну
мову треба вивчати все життя.
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри
української мови і прикладної лінгвістики
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
О. М. Сидоренко
В авторській редакції
Дизайн обкладинки й ілюстрації Павла Мельника-Крисаченка
© «Мова — ДНК нації», 2016 р.

© Книжковий клуб «Клуб сімейного
дозвілля», видання українською мо-
вою, 2016 р.
© Книжковий клуб «Клуб сімейного
дозвілля», художнє оформлення,
ISBN 978-617-12-2065-2 (PDF) 2016 р.
Антисуржик
Арбуз чи кавун?
Кавун
В українській мові слова «арбуз» немає, натомість

є «кавун». Приклади вживання: «А ниви пахли хлібами,
динями, кавунами, і шуліки високо в небі погойдувалися
на крилах» (Григір Тютюнник); «Його голова, голена
й кругла, немов кавун, здіймалась над усіма» (Михайло
Коцюбинський).
4 Антисуржик
Бархатний чи оксамитовий сезон?
Я обожнюю оксамитовий сезон!
«Бархатний сезон» — суржик. Додатковий приклад:

«Найголовнішого я вам не сказала — на курорт їду! Гагри!
Жовтень! Оксамитовий сезон» (Вадим Собко).
Антисуржик 5
Бізнес часний чи приватний?
Кав'ярня
Тепер у мене є приватний бізнес!

P. S. «Часний бізнес» — це росіянізм.
Крім того, правильно говорити: приватна власність,

приватний літак, приватне життя, приватні справи
тощо. Додатковий приклад: «Я завжди вміла відрізняти
публіцистику від приватних справ» (Леся Українка).
Біль і нежить
Осінь прийшла, а з нею —

головний біль і неcтерпний нежить.
В українській мові слова «біль», «нежить», «мозоль»,

«кір», «Сибір» — іменники чоловічого роду. Додатко-
вий приклад: «Проценко нажив страшенний нежить
і цілими днями не виходив з хати» (Панас Мирний).
Божа корівка чи сонечко?
Сонечко
Бездрик, бедрик, зозулька.

P. S. «Божа корівка» — калька.
Є безліч дитячих примовок про сонечко.

Ось одна з них:
Лети, лети, сонечко,
на дідове полечко,
на бабине зіллячко,
на наше подвір’ячко!
Болільник чи вболівальник?
Чи є тут серед нас палкі вболівальники?

P. S. «Болільник» — прикра калька.
В українській мові є дієслово «вболівати» («уболіва-

ти») — сильно переживати за щось, наприклад за успіх
улюбленої команди у спортивних змаганнях. Саме
тому активних прихильників «Динамо Київ» потріб-
но називати «вболівальниками».
Бути правим чи мати рацію?
З кимось згодні? Кажіть: «Ви маєте рацію»

або «Ваша правда». «Ви праві» — це калька.
В українській мові слово «правий» має різні значен-

ня: «протилежний лівому», «невинний, справедли-
вий», «рівний», а от у значенні «слушний» не вико-
ристовується. Російський вислів «Вы правы» має такі
українські відповідники: «Ви маєте рацію» і «Ваша
правда».
Бути при надії
Це так чудово — бути при надії...

P. S. «Бути в цікавому стані» — калька.
Синоніми слова «вагітна»: при надії, у тяжі, у поваж-

ному стані, важка. Додаткові приклади: «Берегтися
треба, особливо в тяжі» (Гнат Хоткевич); «Пані моя
нездужає: вона в поважному стані» (Словник Бориса
Грінченка).
В останній час чи останнім часом?
Останнім часом я п’ю багато кави.

P. S. «В останній час» — калька.
Крім того, варто говорити: іншим часом (а не «в інший

час»), другим разом (а не «в другий раз»), тим часом як
(а не «у той час коли»), цими днями (а не «на цих
днях»). Додаткові приклади: «Другим разом напишу
тобі більше, а тепер бувай здоров» (Тарас Шевченко);
«Все бачила і чула… докладно описувати не буду, а то
дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу» (Леся
Українка).
Вагання і коливання
Я без вагань погодився

стрибнути з парашутом.
P. S. А коливання бувають у маятника.
Російське слово «колебания» українською переклада-

ється по-різному. Якщо ми говоримо про періодичні
зміни певних величин, доречно використовувати сло-
во «коливання»: коливання маятника, коливання тем-
ператури, електричне коливання тощо. Коли йдеться
про сумніви або нерішучість, варто вживати слово
«вагання».
Вважати і рахувати
Я вважаю, що вмію рахувати.
Слово «рахувати» доречно вживати тільки в прямому

значенні, а для висловлення своєї думки вживають
інше дієслово — вважати. Порівняйте: «Андрій Бурма
вважав, що він найкраще за всіх уміє бігати на лижах»
(Олесь Донченко); «Два сержанти зупинили колону,
почали рахувати людей» (Григорій Тютюнник).
Виключити світло чи вимкнути?
Вимикайте світло,
коли виходите з кімнати!
P. S. «Включити (виключити)
світло» — росіянізм.
Крім того, потрібно говорити: увімкнути (вимкнути)

електрику, радіо, вентилятор, опалення, телевізор
тощо. Натомість можна включити когось до списків або
виключити зі складу команди.
Від нічого робити чи знічев’я?
Зніче�в’я я почав лічити горобців.

P. S. «Від нічого робити» — калька.
Додаткові приклади: «Ну, дарма, не варто нам про теє

говорити, що там вигадують знічев’я люди» (Леся Укра-
їнка); «Семен Іванович не спав і не відпочивав по праці,
він просто собі лежав знічев’я» (Борис Антоненко-
Давидович).
Відносини, стосунки, взаємини, відношення, ставлення
Відносини
економічні, ринкові,
політичні, суспільні, сімейні,
міжнародні, дипломатичні
Взаємини
особисті, родинні, взаємини
між чоловіком і жінкою,
взаємини між дітьми
Стосунки
особисті, позашлюбні,
стосунки з колегами,
з’ясовувати стосунки;
міждержавні стосунки
Російське слово «отношения» («отношение») має

різні відповідники в українській мові.
Відносини — переважно суспільні зв’язки; зв’язки
між країнами, організаціями тощо.
Взаємини — особисті зв’язки між людьми.
Стосунки — зв’язки між людьми, рідше — зв’язки між
абстрактними поняттями, державами, різними орга-
нізаціями.
Відносини, стосунки, взаємини, відношення, ставлення
СТАВЛЕННЯ
уважне ставлення
до пацієнтів, зневажливе
ставлення до старших,
недбале ставлення
до роботи
ВІДНОШЕННЯ
синтаксичне відношення,
арифметичне відношення,
відношення поверхонь,
золоте відношення
Ставлення — характер поводження з ким-, чим-не-

будь.
Відношення — взаємозв’язки між предметами, яви-
щами. Це слово вживають передусім у фізичних, хі-
мічних, математичних термінах.
«Взаємовідносини» і «взаємостосунки» — росіянізми,
які в українській мові вживати не варто.
Гадати і ворожити
Уночі проти Івана Купала

дівчата ворожать.
P. S. Гадати — думати, розмірковувати,
вважати.
Коли мова йде про вгадування майбутнього чи мину-

лого, варто використовувати дієслово «ворожити».
Додатковий приклад: «На далекій вежі видко магів ва-
вілонських, що ворожать на зорях» (Леся Українка).
Гладити і прасувати
Мама погладила мене по голові, коли

побачила, що я сам прасую білизну.
У сучасній українській мові варто послуговуватися

висловом «прасувати білизну» (а не «гладити білиз
ну»). Порівняйте додаткові приклади: «Раптом згадав
свої іменини і легку руку, що так ніжно гладила його по
голівці, — і знову тихо заплакав» (Михайло Коцюбин-
ський); «Біля хати на дерев’яному столику Оксана ста-
ранно прасує білу сорочку» (Анатолій Шиян).
Говорити українською
ГОВОРІМО УКРАЇНСЬКОЮ,
по-українськи, по-українському!
P. S. «Говорити на українській» — калька.
Говорити, співати, писати, викладати, видавати… мож-

на українською, по-українському, по-українськи. При-
клади вживання: «Це така книжка, що в їй усе понапи-
сувано по-нашому, по-українському, — поважно пояснив
він» (Степан Васильченко); «Між собою часто ми го-
ворили, що є сім’я Косачів, де дітей виховують по-укра-
їнськи, і що в цій сім’ї є така чудова поетеса» (Агатан-
гел Кримський).
Гребля і веслування
Улітку ми з друзями
змагаємося у веслуванні.
P. S. Гребля — це гідротехнічна
споруда на річці.
Не варто плутати ці два слова, оскільки вони мають

різне значення. Порівняйте додаткові приклади: «Се-
ред села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля»
(Іван Нечуй-Левицький); «У бухті відбувається зма-
гання з плавання та веслування» (Микола Трублаїні).
Гуртом і вроздріб
Гурто�м дешевше, ніж уро�здріб.

P. S. «Оптом» і «в розницю» — росіянізми.
Крім того, варто запам’ятати такі корисні вислови:

гуртом і вроздріб (нарізно), гуртова і роздрібна тор-
гівля (ціна), гуртовий ринок (продаж), гуртівня (а не
«оптовий магазин»). Додатковий приклад: «Він думав
про гуртову торгівлю сіллю» (Іван Франко).
Дівічнік чи дівич-вечір?
У нас дівич-вечір!
«Дівічнік», «дівішнік», «дівичник»… Не варто кальку-

вати російські слова, коли в нас є чудові відповідни-
ки. Приклад: «На дівич-вечір зібралися всі Катрусині
подружки» (Оксана Іваненко).
Доля правди чи часточка правди?
У кожному жарті є часточка правди.

P. S. «Доля істини» — калька.
Також можна сказати: часточка істини, частка правди.

Додатковий приклад: «В своїм оповіданні вона багато
наплутала… Але тут була часточка болючої правди»
(Михайло Коцюбинський).
З наступаючим…?
Щасливого Нового року

й веселих свят!
«З наступаючим Новим роком» — калька.
Новий рік ні на кого не наступає, а приходить або

настає. Тож, якщо хочете привітати своїх рідних або
друзів із наближенням свята, використовуйте такі
варіанти:
Щастя в Новому році!
Хай вам щастить у Новому році!
З Різдвом Христовим!
Заважати і мішати
Малята не лише не заважали мені готувати,

а й допомагали мішати ложкою кашу.
«Не мішайте мені» — це калька з російської мови.

Порівняйте додаткові приклади: «Всипала я кукурудзя-
не борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу» (Іван
Нечуй-Левицький); «А йдіть, діточки, гратися в другу
хату, бо ви тут заважаєте…» (Михайло Коцюбин-
ський).
«Заключатися»
ЗАКЛЮЧАЄТЬСЯ
Проблема полягає в тому, що не всі

знають, що слова «заключається»
немає в українській мові.
В українській мові немає слова «заключатися», тому

природа людини полягає в… (а не «заключається»). Додат-
ковий приклад: «Завдання полягало в тому, щоб відрізати
білі війська від перешийків, оточити й винищити їх»
(Олесь Гончар).
Заключати угоду чи укладати?
Ви можете укласти угоду

або підписати договір.
P. S. «Заключати договір» — калька.
Слова «заключати» в українській мові теж немає,

тому мирний договір укладають, важливу угоду підпи-
сують, друга обіймають. Додатковий приклад: «Папа
римський… хотів укласти союз з татарськими ханами,
щоб… підкорити Русь папству» (Антон Хижняк).
Залишити в спокої чи дати спокій?
Вони залишили мене в саду, коли

я попросив дати мені спокій.
«Залишити в спокої» — це калька з російського висло-

ву «оставить в покое». Правильно говорити: дати спо-
кій, дати чистий (святий) спокій, не турбувати. Додат-
ковий приклад: «Чого ти причепилася до мене? Дай
мені спокій, прошу тебе!» (Іван Франко).
Згідно з і відповідно до
Я ж зробив усе згідно з інструкцією!

Добре, що відповідно до контракту
я можу повернути товар продавцю...
«Згідно інструкції», «відповідно з…», «у відповідності

з …», «згідно до…» — це помилкові конструкції. Укра-
їнською потрібно говорити: «відповідно до…» і «згідно
з…». Додатковий приклад: «Спав згідно з уставом — сім
годин» (Дмитро Ткач).
Здавати іспити чи складати?
Я склав останній іспит!

P. S. А здають документи в архів.
У сучасній українській мові правильно говорити:

складати іспит (екзамен), перескладати іспит (екза-
мен). Додатковий приклад: «Він складе іспит і може
собі відпочивати ціле літо» (Гнат Хоткевич).
Зустрічатися і траплятися
Зустрічаються закохані,
а помилки трапляються.
Помилки трапляються, бувають, а не «зустрічають-

ся». Додатковий приклад: «Павлу Сергійовичу здалося,
що трапилась помилка, що цю людину він бачить упер-
ше» (Любомир Дмитерко).
Іти врозвалку чи перевальцем?
Вони йшли перева�льцем.

P. S. «Іти врозвалку» — суржик.
Синоніми слова «перевальцем»: перевáги-вáги, пе

рéхильцем, перéхильці. Додаткові приклади: «О. Василь
ходив перехильцем по хаті» (Михайло Коцюбинський);
«Іде Денис по полю переваги-ваги, голова як приліпле-
на…» (Григорій Тютюнник).
Їх і їхній
Я підвіз їх до їхнього будинку.
Щоб уникати зайвої плутанини, мовознавці радять

розрізняти:
їхній — присвійний займенник (відповідає на питан-
ня «чий?»): їхній будинок, їхня донька;
їх — форма родового й знахідного відмінка від особо-
вого займенника «вони» (відповідає на питання «ко
го?», «чого?», «що?»): бачив їх, залишив їх на столі.
Качка і хитавиця
Хитави�ця, гойдани�на,
Качка
хитани�на на морі
Не плутайте! Приклади вживання: «На далекому плесі

кахкала дика качка» (Іван Нечуй-Левицький); «Гойда-
ло. Моряки не помічали хитанини, бо “звикли до неї з ко-
лиски”» (Зінаїда Тулуб).
Клубніка чи полуниця?
А ви вже встигли поласувати полуницями?

P. S. «Клубніка» і «клубника» — це суржик.
Крім того, запам’ятайте інші українські назви ягід:

суниці (рос. «земляника»), ожина (рос. «ежевика»), білі
або червоні порічки (рос. «белая или красная смороди-
на»), смородина (рос. «чёрная смородина»), чорниці
(рос. «черника»), брусниці (рос. «брусника»), журавли-
на (рос. «клюква»), лохина (рос. «голубика»), аґрус
(рос. «крыжовник»).
Кращий і найкращий
Цей фільм кращий, ніж той, що я дивився

вчора, але далеко не найкращий.
В українській мові ступені порівняння прикметників

утворюються не так, як у російській. «Лучший фильм»
українською — найкращий фільм (а не «кращий»),
«высшее качество» — найвища якість (а не «вища»).
Прикметники вищого ступеня порівняння (кращий,
вищий, сильніший, розумніший) вживаємо з приймен-
никами ВІД, ЗА або сполучниками НІЖ, ЯК: розумні-
ша за всіх (а не «розумніша всіх»), добріший, ніж він
(а не «добріший нього»).
Кружка, чашка і кухоль
Кухоль Чашка
кухлик горнятко
кварта філіжанка
А кружка — це частина гончарного круга. Приклади

вживання: «Гаїнка подавала йому тремтячою рукою
води. Підводила йому голову, він на хвилинку припадав
смажними устами до кухля» (Борис Грінченко); «А що
якби купити їй, наприклад, чашку?.. Що ж, се нічого!»
(Леся Українка).
Крупним чи великим планом?
Хочу сфотографувати
метелика великим планом.
P. S. А крупним буває пісок або зерно.
В українській мові слово «крупний» означає «такий,

що складається з окремих великих частинок»: крупне
(грубе) зерно, крупний (грубий) пісок. Під впливом ро-
сійської мови дедалі частіше трапляються помилкові
словосполучення: «крупний талант», «крупним пла-
ном». Натомість варто говорити: широким (великим)
планом або зблизька, великий талант.
Ландиші чи конвалія?
У моєму саду росте конвалія.

P. S. «Ландиші» — суржик.
Запам’ятайте й інші українські назви квітів: троянда

(рос. «роза»), жоржúна, оргíнія, аргóнія (рос. «георги-
на»), нагідки (рос. «ноготки»), волошки (рос. «василь-
ки»), півники, іриси (рос. «ирисы»).
Лодка чи човен?
Зненацька я опинився
на підводному човні.
P. S. «Лодка» — суржик.
Приклади вживання: «І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав» (Тарас Шевченко); «В океані
пливе підводний човен» (Олександр Довженко).
Любий чи будь-який?
Люба, тобі всякий скаже, що ти гарна

в будь-якій сукні!
P. S. «Любий» — милий, коханий.
«Любий» — калька.
Замість кальки «любúй» вживайте залежно від ситу-

ації такі слова: будь-який, будь-хто, усякий, кожний,
перший-ліпший. Додаткові приклади: «В усяку хвилину
і перед ким завгодно він ладен вступитися за свого бра-
та» (Олесь Гончар); «Він ускочив у першу-ліпшу порож-
ню нору» (Іван Франко).
Миндальний чи мигдалевий?
Кому мигдале�ве печиво?

P. S. «Миндаль, миндальний» — кальки.
Правильно говорити: мигдаль, мигдалеве дерево, мигда-

лева олія (а не «миндаль», «миндальне дерево», «мин-
дальна олія»). Приклади вживання: «Навколо цвів миг-
даль і буз…» (Олександр Олесь); «Берізка — бур’ян
з чудесними мигдалевого запаху квітами» (Максим
Рильський).
Морковний чи морквяний?
Люблю морквяний сік!

P. S. «Морковний» — росіянізм.
Зверніть увагу! Слово «морквяний» пишемо без апо-

строфа. Додатковий приклад: «Сеспель упивався не так
морквяним чаєм без цукру, як братньою, дружньою мо-
вою товариша» (Юрій Збанацький).
На протязі чи протягом?
Коли протягом дня сидиш

на протязі, можна й захворіти!
У сучасній українській мові мовознавці радять не плу-

тати:
На протязі — на різкому струмені повітря, що проду-
ває приміщення крізь щілини, отвори, розташовані
одне проти одного.
Протягом (упродовж / впродовж) — час існування
чогось, тривалості якоїсь дії або процесу.
На цей рахунок чи щодо цього?
Щодо цього в мене була своя думка…

P. S. «На цей рахунок» — калька.
Можна також сказати: з цього приводу та стосовно.

Додатковий приклад: «Щодо моєї роботи, то краще
не питай. Я нічого не роблю, і це мене гризе немало»
(Михайло Коцюбинський). А рахунок можна мати
в банку.
Наздогнати чи надолужити?
Не вчили рідну мову в школі?

Пропонуємо надолужити згаяне.
P. S. «Наздогнати упущене» — калька.
Крім того, можна сказати: надолужити прогаяне. Але

в жодному разі не «наверстати упущене», бо це теж
калька з російської мови. Додатковий приклад: «Йому
довелося сьогодні рано прокинутися, щоб приготувати
машину, і він тепер надолужував прогаяне» (Павло За-
гребельний).
Накип сильний чи сильна?
Вода з-під крана залишає сильний накип.

P. S. В українській мові
«накип» — іменник чоловічого роду.
Крім того, в українській мові слова «тюль», «сту-

пінь», «шампунь» — іменники чоловічого роду. Додат-
ковий приклад: «Тюль гардин гойдавсь біля вікна» (Іван
Гончаренко).
Налічка чи готівка?
Чи є у вас можливість
безготівкового розрахунку?
У мене мало готівки.
Додатковий приклад: «Певно, в пана полковника не ви-

стачає готівки розрахуватися зі мною?» (Зінаїда Ту-
луб). А от «нал», «налічка», «по безналу» — це суржик.
Нанести і завдати
Нанести можна маску

на обличчя, а удару завдають.
Додатковий приклад: «Яресько згоряв від сорому. Він

бачив, що своїм запізненням завдав образи командирові»
(Олесь Гончар). До речі, візит теж не «наносять»,
а роблять або здійснюють, а ще краще сказати одним
словом — «відвідують».
Натощак чи натщесерце?
На�тще, натщесе�рце, не попої�вши,

на порожній шлунок
P. S. «Натощак» — калька.
Приклади вживання: «Напередодні нам веліли прихо-

дити до школи рано і натщесерце» (Василь Минко);
«Бувало, цілими тижнями ходив натще до школи» (Осип
Маковей).
Не під силу
Дарма� я думав, що мені це

не під силу (не до снаги)!
P. S. «Не по силам» — калька.
Крім того, можна сказати: несила, бракує сили, не поду-

жає. Додаткові приклади: «І вдруге дівчина йому відмо-
вила. І ще гірш не під силу стало козакові» (Марко Вов-
чок); «На людях було легше, а зараз, на самоті, несила
тамувати душевний біль» (Олесь Донченко).
Олія, масло, мастило
ОЛІЯ
рослинна, соняшникова,
малювати олією,
олійна фарба
МАСЛО
вершкове,
вазелінове
МАСТИЛО
для змащування запчастин
Олія — жир рослинного походження. До речі, олива —

олія з плодів оливкового дерева, рицина (а не «кастор-
ка») — олія з плодів рицини.
Масло — жировий продукт тваринного та мінераль-
ного походження.
Мастило — технічна жирова речовина для змащення
деталей механізмів, запчастин тощо; синонім — олива
(уживається рідше).
Оточуюче середовище чи довкілля?
Кожен повинен дбати про довкілля.

P. S. «Оточуюче середовище» — росіянізм.
Запам’ятайте правильні варіанти: довкілля, довколишнє

або навколишнє середовище. До речі, замість вислову
«оточуючі люди» варто говорити: оточення.
Парик чи перука?
Вирішив придбати собі перуку.

P. S. «Парик» — калька.
Також правильно говорити: перукар, перукарка, перу-

карня, перукарська вітрина тощо. Додатковий приклад:
«Зачіска теж свідчила, що Теллер давно не сидів у кріслі
перукаря» (Натан Рибак).
Переводити й переказувати
Не переводьте гроші!
Краще переказуйте їх на доброчинність.
Переводити гроші (хліб, їжу, папір тощо) — марно,

нераціонально витрачати.
Переказувати гроші — пересилати, відправляти гроші
за допомогою банку, пошти, термінала.
Переписуватися чи листуватися?
Я люблю листуватися з друзями!

P. S. «Вести переписку» — це калька.
Листування (а не «переписка») — обмін листами між

особами чи організаціями. Додатковий приклад: «Між
ними почалося листування» (Іван Нечуй-Левицький).
Під відкритим небом чи просто неба?
Весна... Відпочиваймо просто неба!

P. S. «Під відкритим небом» — це калька.
Просто неба (на землі), просто голого неба — не в при-

міщенні, надворі. Додатковий приклад: «Я спав просто
неба на високому дерев’яному помості біля комори»
(Ігор Муратов).
Підводити підсумки чи підбивати?
Підводять очі олівцем,

а підсумки підбивають.
Можна взагалі сказати одним словом — підсумовувати,

а от «підводити підсумки» — це калька з російської
мови. Додатковий приклад: «Немає добра без зла, —
по-філософському підбив підсумок дід Кияшко» (Юрій
Збанацький).
«Підходящий»
Я не проґавив нагоди
й купив підхо�жий будинок поці�нно.
P. S. «Підходящий» — калька з російської.
Як перекласти українською «подходящий»? Насправ-

ді в українській мові є багато відповідників: підхóжий,
відповідний, придатний; (про час, нагоду) слушний,
нáгíдний, догíдний, пригíдний; (про вартість) поцíнний.
Піон чи півонія?
Кінець травня пахне півоніями.

P. S. «Піон» — це росіянізм.
Запам’ятайте також інші назви квітів: брáтки, брáтчи-

ки, брат і сестра, полуцвіт (рос. «анютины глазки»),
стокрóтка (рос. «маргаритка»), кульбáба (рос. «оду-
ванчик»), чорнобрúвці, повнякú (рос. «бархатцы»), ко
сáрик, гладіóлус (рос. «гладиолус»).
Площадка чи майданчик?
27
Я зустрів його на сходово�му майданчику.

P.S. «Площадка» — калька.
Крім того, правильно говорити: будівельний майдан-

чик, дитячий майданчик, спортивний майданчик, тан-
цювальний майданчик. Додатковий приклад: «Він зу
пинявся біля дитячих майданчиків, повних дітвори»
(Михайло Томчаній).
По вулиці, вулицею, на вулиці
Я мешкаю на вулиці
Оноре де Бальзака, а зараз
їду вулицею Драйзера
або по вулиці Драйзера.
Таким чином, українською правильно говорити: йти

(їхати) вулицею або ПО вулиці, а жити (мешкати) НА
вулиці. Додатковий приклад: «Скупались у морі і йшли
побережньою вулицею» (Іван Нечуй-Левицький).
По крайній мірі чи принаймні?
Принаймні намагайтеся
уникати росіянізмів!
P. S. «По крайній мірі» — це росіянізм.
Слово «принаймні» має такі синоніми: щонайменше,

у всякому разі; бодай, хоч би. Додаткові приклади: «Вона
йшла сама і так жваво про щось говорила, наче круг неї
було принаймні з десяток слухачів» (Семен Журахо-
вич); «Здавалося, від страху оця жінка щонайменше збо-
жеволіє» (Юрій Бедзик).
По складам чи по складах?
Наша доня вже читає по складах.

P. S. «По складам» — помилкова форма.
На жаль, деякі мовці під впливом російської мови

в місцевому відмінку множини іменників помилко-
во ставлять закінчення -ам, -ям: «рахує по пальцям»,
«читає по складам», «видно по очам». Натомість у та
ких випадках потрібно вживати закінчення -ах, -ях:
по пальцях, по складах, по очах тощо.
По суботам чи щосуботи?
Щосуботи ми бігаємо.
P. S. «По суботам» — калька.
Правильно говорити: у понеділок або щопонеділка (а не

«по понеділкам»), у вівторок або щовівторка тощо.
Додатковий приклад: «Щоп’ятниці бував у нашому селі
базар» (Степан Васильченко).
Повільним кроком чи тихою ходою?
Додому ми йшли тихою ходою.

P. S. «Повільним кроком» — калька.
Додатковий приклад: «Тодозя тихою ходою прямувала

шляхом до Києва» (Іван Нечуй-Левицький). Крім того,
можна сказати: повільно, повільною ходою.
Попередити і запобігти
Нас попередили, що лекції не буде,

бо професор захворів, і порадили вживати
вітаміни, щоб запобігти хворобі.
«Попередити хворобу» — це калька з російської мови.

Порівняйте додаткові приклади: «Я хочу попередити,
що те, про що я говорив і далі говоритиму, я роблю од
щирого серця» (Остап Вишня); «Дивні ті люди: бідує,
горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає
лихові…» (Михайло Коцюбинський).
Прививати чи прищеплювати?
Прищеплювати повагу
до старших треба змалку.
P. S. «Прививати повагу» — калька.
В українській мові слово «прищеплювати»

(а не «прививати») вживається, коли йдеться про:
• вакцинацію — робити щеплення проти грипу;
• виведення нових сортів рослин — прищепити
яблуню;
• виховання навичок, уміння — прищепити ціннісні
орієнтири.
Приємного апетиту чи смачного?
Смачного!
P.S. «Приємного апетиту» — калька.
«Смачного!» — це традиційне побажання апетиту

в українській мові. А «Приємного!» — це теж калька
з російської мови.
Признатися в коханні чи освідчитися?
Я нарешті наважився освідчитися.

P. S. «Признатися в коханні
(любові)» — калька.
Ще одне значення дієслова «освідчуватися» — про-

сити руки. Додатковий приклад: «Кавалери крутилися,
бавилися, але ні один не освідчився» (Наталія Кобрин-
ська).
Приймати чи брати до серця?
Дівчата все беруть до серця!

Візьміть це до уваги.
P. S. «Прийняти до уваги, серця» — кальки.
«Приймати» — одне з тих слів, які часто вживають

неправильно. Зокрема, треба говорити: брати (взяти)
до уваги, брати (взяти) до серця, брати (взяти) до відо-
ма, натомість мовці помилково кажуть у цих слово
сполученнях слово «приймати».
Приймати чи брати участь?
Потрібно бути активним — брати участь

у змаганнях, виборах, дискусіях!
P. S. «Приймати участь» — калька.
Крім того, правильно говорити: взяти проект за осно-

ву (а не «прийняти проект за основу»), ухвалити про-
позицію (а не «прийняти пропозицію»), присягти або
скласти присягу (а не «прийняти присягу»).
Прийняти міри чи вжити заходів?
Надворі прохолодно, тому потрібно

вжити заходів, щоб не захворіти.
P. S. «Прийняти міри» — калька.
В українській мові слово «міра» — це передусім оди-

ниця виміру чого-небудь. У значенні «сукупність дій
або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь»
вживається інше слово — захід. Додатковий приклад:
«Я постараюся ужити всі заходи, щоб дістати книжку»
Прийшло в голову чи спало на думку?
І тут мені спало на думку…

P. S. «Прийти в голову» — калька.
Спадати (приходити, спливати) на думку — хто-не-

будь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь,
замислюватися над чим-небудь. Додатковий приклад:
«Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка
цього образу якось не могла схопить виразно» (Володи-
мир Винниченко).
Приносити вибачення чи просити?
Я приніс трохи печива, щоб

попросити вибачення.
«Приносити вибачення» — калька з російської мови.

Додатковий приклад: «Я приїхав просити заздалегідь
вибачення за свою Онисію Степанівну» (Іван Нечуй-Ле-
вицький).
Рибалка і риболовля
Рибалка — це людина, яка ловить рибу,

а процес ловіння риби — риболовля,
рибальство або рибацтво.
Мовознавці радять називати:

людину, яка ловить рибу, — рибалкою (а не «риба-
ком»);
ловіння риби — риболовлею, рибальством або риба-
цтвом (а не «рибалкою»).
Борис Антоненко-Давидович писав: «…рибалки тіль-
ки тоді їздять на рибалку, коли автори, які пишуть про
них, негаразд знають українську мову».
Робити пропозицію чи просити руки?
Я попросив її руки.
P. S. «Зробив пропозицію» — калька.
Додатковий приклад: «Саню, моя дитино! Віктор Ти-

тович просить твоєї руки. Я кращого зятя для себе
не бажаю» (Іван Нечуй-Левицький). Крім того, коха-
ній можна освідчитися, але це слово має два значен-
ня: «зізнатися в коханні» і «просити руки».
Розбити чи посадити?
Розбити можна лоба, серце, ворога...

Парк можна лише посадити.
P. S. «Розбивати парк» — це калька.
Основні синоніми дієслова «розбити»: знищити, роз-

трощити, розгромити. А от парк або сад можна поса-
дити, насадити, виростити. До речі, намети теж став-
лять або напинають (а не «розбивають»).
Рокова помилка чи фатальна?
Я зробила фатальну помилку…

P. S. «Рокова помилка» — калька.
В українській мові на позначення поняття «невідво-

ротний, неминучий, який призводить до непоправ-
них наслідків, згубний» варто використовувати слово
«фатальний»: фатальна помилка, фатальна (згубна)
пристрасть, фатальний кінець, фатальна жінка.
Сірєнь чи бузок?
Ходімо в ботанічний сад! Там бузо�к цвіте...

P. S. «Сірєнь» — це суржик.
Українською правильно говорити: бузок (рос. «сирень»),

черемшúна, черéмха (рос. «черёмуха»), шипшúна (рос.
«шиповник»). Приклади вживання: «Над дорогою часом
попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемхи»
(Михайло Коцюбинський); «Тонким ароматом віяло
від шипшини в червоних і лимонно-жовтих квітах» (Зі-
наїда Тулуб).
Скасувати чи відмінити?
Лекції сьогодні скасували,

тому я вирішив піти на пляж.
P. S. Слово «відміняти» означає змінювати
кого-небудь або що-небудь.
Мовознавці рекомендують на позначення поняття

«визнавати щось недійсним, незаконним, припиняти
дію чогось» використовувати слово «скасовувати»:
скасовувати закон, указ, вирок, заняття тощо. Додат-
ковий приклад: «Але враховуючи мужність, яку проявив
у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасо-
вую, — високим збудженим голосом додав Білогруд»
(Юрій Бедзик).
Слідувати
Слідувати — це рухатися слідом за кимось.

В інших значеннях дієслово
«слідувати» застаріло.
Радимо вживати такі вислови: наслідувати чийсь при-

клад (а не «слідувати прикладу»), іти за такою логікою
(а не «слідувати логіці»), виконувати поради лікаря
(а не «слідувати порадам»), зі сказаного випливає (а не
«слідує»), як і треба було сподіватися (а не «слідува-
ло»).
Слідуючий чи наступний?
На наступній,
будь ласка!
P. S. В українській мові слова

«слідуючий» немає!
Запам’ятайте правильні словосполучення: поїзд іде без

зупинок (а не «слідує»), автобус далекого прямування
(а не «слідування»).
Сосулька чи бурулька?
БУРУЛЬКА
P. S. «Сосулька» — це суржик.
Приклади вживання: «Бурульки, що знай кругом бряж-

чали, уже зовсім пообпадали» (Євген Гребінка); «Серце
Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька» (Юрій
Яновський). Крім того, є ще такі синоніми: мерзляк,
висýля, висýлька, кóпень.
Співпадіння чи збіг?
І ти тут? Який збіг!

P. S. «Співпадіння» — це як спільне
з кимось падіння.
Префікс СПІВ- трапляється переважно в назвах осіб,

які з кимось щось роблять (співавтор, співрозмовник,
співучасник), чи дій, які виконуються з кимось (спів-
творчість, співучасть). Мовознавець Олександра Сер-
бенська зазначає, що кальку «співпадіння» можна тлу-
мачити як «спільне з кимось падіння».
Стелька чи устілка?
Навіщо я купив у�стілки?

P. S. «Стелька» — суржик.
До речі, російський фразеологізм «пьян(ый) в стель-

ку» має такі відповідники в українській мові: п’яний
як ніч (як чіп, як квач, як хлющ, як дим, як барило, як
земля).
Так як чи оскільки?
Уранці я не побігав, тому що пішов дощ.

Оскільки зараз він закінчився,
я маю надолужити.
P. S. «Так як» — росіянізм.
Замість кальки «так як» (від рос. «так как») варто ви-
користовувати сполучники: бо, тому що, через те що,
оскільки, у зв’язку з тим що. Додаткові приклади: «Швид-
ше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені»
(Тарас Шевченко); «На вулиці з її убогого одягу насмі-
халися багатіші дівчата, а через те, що в них була тіль-
ки латка землі, ніхто довго не слав старостів» (Ми-
хайло Стельмах).
Текучість чи плинність?
Замислився про плинність часу...

P. S. «Текучість часу» — калька.
Українською мовою також правильно говорити: плин-

ність кадрів на підприємстві (а не «текучість кадрів»).
Терпіння лопнуло чи терпець урвався?
Я довго чекав, але врешті терпець урвався!

P. S. «Терпіння лопнуло» — калька.
Додатковий приклад: «Давид… хоч він і дуже погане діло

зробив, підпалив, — так же його призведено до того!
Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець
увірвався чоловікові?» (Борис Грінченко).
Тримати слово чи дотримуватися слова?
Потрібно дотримувати слова, а тримати

можна вазу, книгу, парасольку.
Дотримувати (додержувати) — точно, без відхилень

виконувати, здійснювати що-небудь обіцяне, згадане,
потрібне тощо. Додаткові приклади: «На перевозі Мак-
сим гостро наказав козакам дотримувати цілковитої
тиші» (Іван Ле); «Я свого слова дотримав» (Юрій Зба-
нацький).
Тушити чи тушкувати капусту?
Я навчився тушкува�ти капусту.

P. S. «Тушити капусту» — калька.
До речі, м’ясо теж тушковане, а не «тушене». А туши-

ти можна пожежу. Додатковий приклад: «Коли тра-
плялося на кухні м’ясо — кидали його просто в борщ або
тушкували з картоплею» (Юрій Збанацький).
У кінці кінців чи зрештою?
Зрештою я не втримався
й почав танцювати.
P. S. «У кінці кінців» — росіянізм.
Крім того, можна сказати: врешті-решт або кінець

кінцем. Додаткові приклади: «Зрештою Андрій не ви-
терпів» (Степан Васильченко); «Дарина з другої світ-
лиці прислухається, як пересварюються брати, й сумно
радіє, що зрештою поміж ними не буде щоденної ворож-
нечі» (Михайло Стельмах).
У розстрочку чи на виплат?
Я придбав холодильник на ви�плат.

P. S. «У розстрочку» — росіянізм.
Додаткові приклади: «Дурно не треба, можна на ви-

плат» (Михайло Коцюбинський), «Ми домовилися з гра-
фом, що він нам, громаді, значить, віддасть землю на
виплат» (Юрій Мокрієв).
У цьому році чи цього року?
Цього року літо спекотне,

і дощів менше, ніж торік.
P. S. «У цьому / минулому році» —
не притаманні
українській мові конструкції.
Свого часу мовознавець Борис Антоненко-Давидович

писав: «Ближче буде до нашої мовної традиції цього
року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так
само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік,
а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикмет-
ники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не
позаминулорічний».
Учімо, читаймо, співаймо…
Учімо рідну мову! Читаймо українською!

Співаймо українських пісень!
P. S. «Давайте вчити, читати...» — не властиві
українській мові конструкції.
В українській мові дієслова в наказовому способі

мають форму першої особи множини: учімо, читай-
мо, шануймо, співаймо, тому слово «давайте» у спо-
нукальних конструкціях є зайвою калькою з росій-
ської мови.
Хвилююча зустріч чи зворушлива?
Це була зворушлива мить.

P. S. Уникайте дієприкметників
із суфіксами -уч-, -юч-, -ач-, -яч-,
таких як «хвилюючий».
Більшість мовознавців радять уникати активних діє

прикметників теперішнього часу, оскільки вони
не властиві українській мові. Це дієприкметники, що
закінчуються на -ачий, -ячий, -учий, -ючий (бачачий,
спляча, слабнучий, читаючий).
Чинне законодавство
Згідно з чинним законодавством...

P. S. «Діюче законодавство» — росіянізм.
Крім того, правильно говорити: чинна постанова й чин-

ний правопис.
Корисний словничок
Вживають Радимо
бажаючий що (який, котрий) бажає, охочий
біжуча вода проточна вода
біжучий рядок рухомий рядок
болезаспокоюючий болезаспокійливий
ведуча організація провідна організація
виконуючий обов’язки виконувач обов’язків
вимираючі види тварин напіввимерлі види тварин
виступаючий доповідач, лектор, промовець
відпочиваючий який відпочиває, відпочивальник
вміщуючий залізо багатий на залізо, залізовмісний
водоплаваючі птахи водоплавні птахи
ворогуючі сторони ворожі сторони
всепроникаючий погляд проникливий погляд
годуюча мама мама-годувальниця
головуючий голова
дезінфікуючий засіб дезінфекційний засіб
діюча особа у виставі дійова особа у виставі
діючий вулкан активний (ожилий) вулкан
діючий закон (правопис) чинний закон (правопис)
друкуючий пристрій друкувальний пристрій
думаюча, мисляча
вдумлива людина
людина
енергозберігаючі лампи лампи енергозбереження
життєстверджуюча книга життєствердна книга
забруднюючі речовини забруднювальні речовини
завідуючий кафедрою завідувач кафедри
захоплюючий краєвид захопливий краєвид
захоплюючий фільм дуже цікавий фільм
зволожуючий крем зволожувальний крем
зникаючі види напівзниклі види
інакомислячий інакодумець
існуюче законодавство
чинне законодавство (мито)
(мито)
існуючі кордони сучасні кордони
існуючі методи наявні методи
існуючі ціни теперішні ціни
керуючий керівник
комплектуючі деталі деталі для комплектування
лідируюча команда команда-лідер
лікуючий лікар лікар-куратор
люблячий працю, волю працелюбний, волелюбний
лютуюча зима люта зима
мийні засоби або засоби для
миючі засоби
миття
наступаюче свято прийдешнє свято
обезболюючий засіб знеболювальний засіб
освіжаючий душ освіжальний душ
оточуюче середовище довкілля
оточуючі люди оточення
пануюча ідея панівна ідея
перебуваючий
поставлений на ремонт
на ремонті
перебуваючий
у відрядженні
у відрядженні
переконуючий доказ переконливий доказ
підростаюче покоління молоде покоління, молодь
плачучий який плаче, у сльозах
який подорожує, подорожній або
подорожуючий
мандрівник
постійно діюча виставка постійна виставка
поступаючий вступник
пояснююча записка пояснювальна записка
правляча еліта панівна (керівна) еліта
працюючий працівник
приваблююча
приваблива пропозиція
пропозиція
прохолоджуючі напої прохолодні напої
радіючий студент зраділий студент
руйнуюча енергія руйнівна енергія
сидячі (стоячі) місця місця для сидіння (стояння)
слабнучі поштовхи щораз слабші поштовхи
спляча красуня приспана красуня
страйкуючі страйкарі
хвилюючий момент зворушливий момент
Наголос
Асиметрія
АСИМЕТР Я
104 Наголос
Бовтати
Б ВТАТИ
Наголос 105
Вантажівка
ВАНТАЖ ВКА I
Крім того, пам’ятайте, що правильно говорити: ван-

таж, вантажний, вантажити, завантажувати, наван-
таження. А от «груз», «грузовий», «грузити», «загру-
жати», «загрузка», «грузовик» — це кальки з російської
мови.
106 Наголос
Видання
ВИДАННЯ
Наголос 107
Випадок
ВИПАДОК
Слово «випадок» має наголос на першому складі, як

і слова «виняток», «висновок», «виселок».
108 Наголос
Витрати
ВИТРАТИ
Наголос 109
Горошина
ГОРОШИНА
110 Наголос
Граблі
Г РА Б Л І
Наголос 111
Данина
ДАНИНА
112 Наголос
Дрова
ДР ВА
Наголос 113
Зручний
У
ЗР ЧНИЙ
Аналогічний наголос: влýчний.
114 Наголос
Каталог
КАТАЛ
ОГ
Наголос 115
Кидати
КИДАТИ
116 Наголос
Кишка
КИШКА
Зверніть увагу: в однині — кúшка, у множині — кишкú.

Але: дві, три, чотири кúшки.
Наголос 117
Колесо
К ЛЕСО
Зверніть увагу: в однині — кóлесо, у множині — колéса.

Але: два, три, чотири кóлеса.
118 Наголос
Корабель
КОРАБЕЛЬ
Наголос 119
Косий
КОСИЙ
120 Наголос
Котрий
КОТРИЙ
Запам’ятайте: котрúй, котрá, котрé, котрí.
Наголос 121
Кроїти
КР ЇТИ
122 Наголос
Кропива
КРОПИВА
Наголос 123
Курятина
У
К РЯТИНА
124 Наголос
Кухонний
КУХОННИЙ
Наголос 125
Лате
ЛАТЕ
126 Наголос
Легкий
ЛЕГК И Й
У більшості двоскладових прикметників наголос падає

на закінчення: новúй, старúй, гіркúй, тонкúй, товстúй,
тіснúй, вузькúй тощо.
Наголос 127
Листопад
ЛИСТОП АД
1
1
У слові «листопáд» наголос падає на останній склад

у обох значеннях: «назва місяця» і «процес опадання
листя».
128 Наголос
Локшина
Л О
КШИНА
Наголос 129
Мережа
МЕР ЖА
130 Наголос
Кілометр, сантиметр, міліметр
МІЛІМЕТР
САНТИМЕТР
КІЛОМЕТР
У слові «кіломéтр» наголошуємо останній склад, як

і в інших словах на означення довжини, складовою
частиною яких є слово «метр»: мілімéтр, сантимéтр,
децимéтр. Але в назвах вимірювальних приладів на-
голос падає на передостанній склад: барóметр, спідó
метр, термóметр.
Наголос 131
Начинка
Н ЧИНКА
132 Наголос
Ненависть
НЕН ВИСТЬ
Запам’ятайте: ненáвисть, ненáвидіти, ненáвисний.
Наголос 133
Вести і нести
НЕСТИ
ВЕСТИ
134 Наголос
Ніздря
НІЗДРЯ
Наголос 135
Новий
И
НОВ Й
136 Наголос
Обруч
ОБРУЧ
Наголос 137
Одинадцять
ОДИН ДЦЯТЬ
У числівниках від 11 до 19 наголос падає на перед

останній склад: одинáдцять, дванáдцять, чотирнá
дцять тощо.
138 Наголос
Одноразовий
ОДНОРАЗ ВИЙ
Наголос 139
Олень. Отаман
ЛЕНЬ
ОТАМАН
140 Наголос
Подруга і приятель
ПОДРУГА
ПРИЯТЕЛЬ
Наголос 141
Покрова
ПОКРОВА
142 Наголос
Причіп. Разом
ПРИЧІП
Р ЗОМ
Наголос 143
Ремінь
РЕМІНЬ
144 Наголос
Ринковий
Р НКОВИЙ
Наголос 145
Середина
Е Р Е ДИН
А
С
146 Наголос
Солодощі
С ЛОДОЩІ
До речі, слово «солодощі» має такі синоніми: лáсощі,

лагомúни, хвиґи-миґи, лáкітки, лєґумíни, пýндики, лáкот-
ки, смакóлики.
Наголос 147
Спина
С П И Н А
148 Наголос
Страшний
СТРАШНИЙ
Наголос 149
Тонкий і товстий
ТОНКИЙ
ТОВСТИЙ
150 Наголос
Фартух
ФАРТУХ
До речі, слово «фартух» має такі синоніми: нагрýд-

ник, фартушúна, опúнка, поперéдник, поперéдниця, за-
пáска.
Наголос 151
Фаховий
ФАХОВИЙ
Слово «фаховúй» наголошують за зразком прикмет-

ників: лісовúй, льодовúй, сніговúй, що теж походять від
односкладових іменників (ліс, лід, сніг тощо). Звер-
ніть увагу: не всі прикметники, що походять від од-
носкладових іменників, мають наголос на останньо-
му складі.
152 Наголос
Феномен. Фольга
ФЕН МЕН
Ф ЛЬГА
Наголос 153
Циган
ЦИГАН
Зверніть увагу: в однині — цúган, у множині — цигáни.

Але: два, три, чотири цúгани.
154 Наголос
Чарівна
ЧАРІВН
Наголос 155
Черговий
Ч Е Р ГО В ИЙ
156 Наголос
Чорнозем
ЧОРНОЗЕМ
Наголос 157
Чорнослив
ЧОРНОСЛИВ
Пароніми,
омоніми
Адрес і адреса
АДРЕСА
моя адреса
адреса ресторану
мешкати за адресою
надсилати на адресу
звертатися на адресу
сказано на мою адресу
АДРЕС
вітальний адрес
адрес із нагоди ювілею
адрес від колишніх учнів
Áдрес — письмове вітання особі чи організації, пере-

важно з нагоди ювілею.
Адрéса — місце проживання чи перебування особи,
установи; напис на конверті, бандеролі тощо.
Вислів «на адресу» вказує на напрямок дії (можна
поставити запитання «куди»?). Приклад: Листи над-
силайте на адресу... Вислів «за адресою» вказує на
місце дії (можна поставити запитання «де»?). При-
клад: Курси з водіння розташовані за адресою...
160 Пароніми, омоніми

Атлас і атлас
АТЛАС
збірник карт
АТЛАС
тканина
Áтлас — систематизований збірник географічних чи

історичних мап, зображень рослин або тварин, ма-
люнків, таблиць тощо.
Атлáс — гладенька шовкова або напівшовкова ткани-
на. Приклад уживання: «Катерина набрала Іванові на
сорочку червоного атласу, аж горить» (Степан Чорно-
бривець).
Пароніми, омоніми 161

Виборний і виборчий
ВИБОРНИЙ
посада, орган, служба,
особа, представники
ВИБОРЧИЙ
бюлетень, голос, закон, право,
дільниця, компанія, комісія,
агітація, система, збори
Виборний — який визначається, обирається голосу-

ванням на якусь посаду або для виконання певних
обов’язків. Приклад уживання: «Він належав до тієї
категорії людей на селі, які вважають себе народжени-
ми для різних виборних посад» (Іван Кириленко).
Виборчий — пов’язаний з виборами, з місцем чи по-
рядком їх проведення, а також з іншими заходами,
пов’язаними з ними. Приклад уживання: «В день вибо-
рів Катя пішла разом з татом і мамою на виборчу діль-
ницю» (Наталя Забіла).

Вітряний і вітровий
ВІТРЯНИЙ
день, ранок, ліс,
дорога, погода,
небо; юнак,
дівчата, юність
ВІТРЯНИЙ
двигун, млин,
електростанція;
лишай, віспа
ВІТРОВИЙ
порив, режим,
удар, ерозія, сила,
крило, скло
Вíтряний — наповнений вітром, з вітром; легковаж-

ний, безтурботний. Приклад уживання: «Ранок видав-
ся хоч і ясний, а вітряний» (Андрій Головко).
Вітрян й — який працює за допомогою вітру; який
є наслідком дії вітру. Приклад уживання: «На обличчі
у Олександра Петровича різкіше виділилася луска віт-
ряних лишаїв» (Михайло Стельмах).
Вітров й — який стосується вітру; викликаний віт-
ром; який захищає від вітру. Приклад уживання:
«На вітрове скло машини падають перші краплі» (Юрій
Яновський).

Грати і відігравати роль
Я грала роль Попелюшки в театрі,

і це відіграло роль у моєму житті.
Грáти роль — втілювати образ на сцені, у кінофільмі

тощо; удавати з себе когось. Приклад уживання: «Аня
щойно скінчила театральний інститут і зіграла першу
роль на сцені» (Леонід Первомайський).
Відігравáти роль — мати значення, вагу. Таким чином,
у переносному значенні правильно говорити: відігра-
вати велику роль; мати велику вагу; багато важити
(рос. «играть большую роль»).

Гривна і гривня
ГРИВНЯ ГРИВНА
грошова одиниця металева прикраса
України у вигляді обруча,
яку носили на шиї
У повсякденному спілкуванні мовці іноді плутають

слова «гривна» і «гривня». Дехто, рахуючи гроші, по-
милково каже: «один гривень», «дві гривни», «дев’ять
гривнів» тощо. Насправді слово «гривна» (прикраса)
відмінюється, як іменник першої відміни твердої
групи «весна». Назва української валюти «гривня»
відмінюється, як іменник першої відміни м’якої гру-
пи «вишня»: дві гривні, вісім гривень, немає гривні, маю
гривню тощо.

Громадський і громадянський
ГРОМАДСЬКИЙ
порядок
транспорт
місце
організація
життя
думка
ГРОМАДЯНСЬКИЙ
обов’язок
право
свідомість
війна
Громáдський — який стосується суспільства, громади

чи окремого колективу; який відбувається у суспіль-
стві (громаді) або пов’язаний із суспільно корисною
роботою. Приклад уживання: «Були в них якісь спільні
громадські справи на селищі» (Юрій Шовкопляс).
Громадянський — який стосується громадянина як
члена суспільства, а також усього суспільства. При-
клад уживання: «Дрібніша стала й мірка, якою міря-
ють і честь, і цноту, і гідність громадянську» (Леся
Українка).

Дощовий і дощовитий
ДОЩОВИЙ
вода, краплини,
хмари, черв’як
ДОЩОВИТИЙ
день, осінь,
погода, рік
Дощовитий — багатий на дощі. Приклад уживання:

«Літо цього року було дощовите» (Михайло Стельмах).
Дощовий — відносний прикметник до слова «дощ».
Приклад уживання: «Вдарили в шибки рясні дощові
краплини» (Анатолій Шиян).

Дружний і дружній
ДРУЖНИЙ ДРУЖНІЙ
дружна праця, дружній візит,
дружний колектив, дружня бесіда,
дружний сміх дружня підтримка,
дружній тон
Дружний — який відбувається одночасно, злагоджено,

спільно. Приклад уживання: «Чуйне вухо однаково мог-
ло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті
мури — негучний, але дружний спів» (Юрій Смолич).
Дружній — який ґрунтується на дружбі, прихильно-
сті, взаємно доброзичливий. Приклад уживання: «Сьо-
годні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до дав-
нього дружнього тону, а тепер знов…» (Леся Українка).

Закордон і за кордон
Я завжди мріяв про закордон, тому

радію, що цього року поїду
у відпустку за кордон.
Закордон — іноземні країни, чужі землі, зарубіжжя.

Приклад уживання: «Навчився, як їздив із паном по за-
кордонах…» (Юрій Яновський).
За кордон — за межі своєї країни. Також правильно
писати: поїхала за кордон, побував за кордоном, по-
вернувся з-за кордону. Приклад уживання: «Запізнив-
ся з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном»

Запитання і питання
ЗАПИТАННЯ
ставити запитання
відповідати на запитання
риторичне запитання
цікаве запитання
ПИТАННЯ
порушувати питання
вирішувати питання
знак питання
питання життя та смерті
Деякі мовознавці радять розрізняти ці два слова.

Запитання — звернення до когось, яке потребує від-
повіді, вимога, прохання з приводу чогось; запит. При-
клад уживання: «Відповідайте на запитання точно»
(Олександр Довженко).
Питання — справа, проблема, що потребує розв’язан-
ня, обговорення чи дослідження. Приклад уживання:
«Радити Вам, які саме книжки поперекладати — не по-
чуваюся на силі, бо це питання великої ваги» (Михайло
Коцюбинський).

Змерзнути і замерзнути
ЗМЕРЗНУТИ
відчути холод,
страждати від холоду
ЗАМЕРЗНУТИ
стати твердим від холоду,
перетворитися на кригу,
загинути від холоду
Приклади уживання: «Далі чекати на вулиці було вже

неможливо: хлопець дуже змерз» (Олесь Донченко);
«Зима видалась люта, море біля берегів замерзло» (Лю-
бомир Дмитерко).

Книжковий і книжний
КНИЖКОВИЙ
клуб, полиця, продукція,
крамниця, ринок, виставка
K
КНИЖНИЙ
мова, стиль, лексика
Книжковий — пов’язаний із книжкою, із виготовлен-

ням, торгівлею або зберіганням книжок. Приклад
уживання: «Стін у кабінеті вченого майже не видно,
бо по всьому здовженому чотирикутнику ця кімната
заставлена книжковими шафами» (Іван Волошин).
Книжний — притаманний літературно-писемному
стилю. Приклад уживання: «І потекла його мова книж-
на, школярська, невтямлива народові» (Іван Нечуй-Ле-
вицький).

Мимохідь і мимохіть
МИМОХІТЬ
мимоволі, ненароком,
мимовільно, підсвідомо,
не хотівши, знехотя
МИМОХІДЬ
по дорозі; (сказати) між іншим;
(почути) краєм вуха;
(глянути) краєм ока
Приклади вживання: «Хотіли мимохідь і ми додому за-

зирнути, та капітан не дозволив» (Григорій Тютюн-
ник); «Обіцянка самостійно влаштувати свою долю
прохопилась у нього мимохіть» (Олекса Гуреїв).

Нервувати і нервуватися
Перед іспитом я завжди нервуюся,

а сьогодні ще таксист мене нервує.
Нервувати — приводити кого-небудь у стан нервово-

го збудження або роздратування. Приклад уживання:
«Ольга нетерпляче прикусила губу. Короткі, нескладні
відповіді дівчини нервували її» (Іван Микитенко).
Нервуватися — бути в стані збудження, хвилювання
або роздратування. Приклад уживання: «Щодалі роз-
повідав Малинка, ставало помітно, як інспектор почи-
нав нервуватися» (Степан Васильченко).

Обумовлювати і зумовлювати
ОБУМОВЛЮВАТИ
обумовлено в угоді,
сторони обумовлюють
усе заздалегідь
ЗУМОВЛЮВАТИ
зумовлювати руйнування гірської породи,
зумовлювати наслідки,
зумовлювати труднощі
Обумовлювати — обмежувати якоюсь умовою; зазда-

легідь установлювати, зазначати. Приклад уживання:
Ми заздалегідь обумовили всі особливості співпраці, щоб
уникнути непорозумінь.
Зумовлювати — бути причиною чогось, спричиняти
щось. Приклад уживання: «В 80-ті вже про це мова
йшла, але це вже було зумовлено цілою низкою чинників»
(Сергій Брунь).

Ожеледь і ожеледиця
ОЖЕЛЕДЬ
вкриватися ожеледдю,
слабка ожеледь
ОЖЕЛЕДИЦЯ
ожеледиця на дорогах,
братися ожеледицею
Мовознавці радять розрізняти:

Ожеледь — кристали льоду або снігу, якими оброста-
ють стовбури й гілки дерев, дроти тощо. Приклад
уживання: «Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод» (Та-
рас Шевченко).
Ожеледиця — тонкий шар льоду на поверхні землі.
Приклад уживання: «Вона розіп’яла черкесовий платок,
розстебнула комір у ватянці і, прямуючи до волості,
немов і не помічала ні вітру, ні снігу, ні слизької ожеле-
диці» (Любов Яновська).

Поверховий і поверхневий
Спілкування в соцмережах дає лише

поверхове уявлення про людину.
P. S. А поверхневими бувають джерела.
Поверховий — той, що має поверхи; неглибокий, який

не заглиблюється в суть справи, обмежується несут-
тєвим. Приклад уживання: «Блондинка, в чобітках,
блискучі очі, трохи стурбовані, — таке було перше по-
верхове враження від неї» (Микола Трублаїні).
Поверхневий — той, що перебуває, відбувається,
здійснюється на поверхні чи недалеко від поверхні
чого-небудь. Приклад уживання: «…потрібно вико-
ристовувати підземні джерела, де води вищої якості
порівняно з поверхневими» (Зі спеціалізованого жур-
налу).

Сідайте і присідайте
ПРИСІДАЙТЕ! СІДАЙТЕ!
Присідати — згинаючи ноги в колінах, опускатися

до землі. Приклад уживання: «В цей час показував
[Ляський] різні гімнастичні вправи… Він присідав на
долівку, падав на руки й хутко підводився» (Олесь
Досвітній).
Сідати — зігнувши корпус, опуститися сідницями на
що-небудь; займати місце на сидінні. Приклад ужи-
вання: «Чого ж ви стоїте? Сідайте. Сідайте та поба-
лакаємо» (Панас Мирний).

Уява і уявлення
УЯВА УЯВЛЕННЯ
багата, дитяча, поетична повне, чітке уявлення
уява, поставати в уяві, про щось,
витвори уяви мати уявлення про щось
Уява — фантазія, здатність образно створювати або

відтворювати щось у думках. Приклад уживання:
«Мрійливість і уява були такими сильними, що іноді
життя, здавалось, існувало в двох аспектах, які змага-
лися між собою — реальному і уявному» (Олександр
Довженко).
Уявлення — знання, розуміння чогось. Приклад ужи-
вання: «Я вважаю за недоцільне приймати на філологіч-
ний факультет людину, яка не має жодного уявлення
про філологію…» (Григорій Тютюнник).

Хрещений і хресний
Хреще�ний батько подарував мені книгу.

P. S. Хре�сним буває хід або тяжкий
життєвий шлях.
Хрещений (-а) — той, хто бере участь в обряді хре-

щення в ролі так званих духовних батька та матері.
Таким чином, правильно говорити: хрещений батько
(а не «хресний»), хрещена мати, хрещені батьки, хре-
щеник (а не «хресник»).
Хресний — пов’язаний зі хрестом (хресний хід, хресне
цілування); тернистий (хресний шлях).

Хутровий і хутряний
ХУТРОВИЙ ХУТРЯНИЙ
звір, сировина, одяг, комір, шапка,
виробництво, рукавиці, чоботи,
промисловість, вироби, штани
цех, ринок, торгівля
Хутровий — пов’язаний із розведенням звірів, добуван-

ням та обробкою хутра, а також із торгівлею хутром.
Приклад уживання: «Тут водяться цінні хутрові звірі,
які є предметом мисливського промислу, — білка, заєць,
лисиця, куниця, соболь, горностай» (З підручника).
Хутряний — виготовлений, пошитий із хутра. При-
клад уживання: «Кажан на самісінькі очі насунув об-
лізлу хутряну шапку» (Олесь Донченко).

Чисельний і численний
ЧИСЕЛЬНИЙ
чисельний аналіз,
чисельне зростання населення,
чисельна перевага,
чисельна різниця
ЧИСЛЕННИЙ
численна група,
організація,
аудиторія;
численні збори,
гості, делегації,
досліди, жертви,
зразки, зорі, озера
Чисельний — який стосується числа; виражений

у якій-небудь кількості; кількісний. Приклад уживан-
ня: «Чисельна перевага була на боці гімназистів» (Спи-
ридон Добровольський).
Численний — який складається з великої кількості
когось, чогось; наявний у великій кількості. Приклад
уживання: «Небо заступали хмари. Вони насувалися
з заходу, закриваючи собою численні зорі» (Анатолій
Шиян).
Прикметників «багаточисельний» і «багаточислен-
ний» в українській мові немає.
Синоніми
Взимку
ВЗИМКУ
Взимку, зимою, холодами, за білих мух
Приклади вживання: «Що влітку родиться, то взимку

згодиться» (Українське прислів’я); «Зимою Гавриловим
дітям тільки й рятунок від простуди, що парене моло-
ко з лоєм» (Григорій Тютюнник).
184 Синоніми
Витрачати
Не марнуйте сили. Не гайте часу.

Краще вчіть рідну мову!
P. S. А які синоніми до слова
«витрачати» знаєте ви?
Синоніми слова «витрачати»: гаяти, марнувати, гай-

нувати, переводити, розтрачувати, марнотратити,
тринькати. Приклади вживання: «Гаяти й часинки
не можна» (Андрій Головко); «Ти мені глини не гайнуй»
(Олександр Ільченко); «А той [пан] розтринькав усе
і вмер» (Борис Грінченко).
Синоніми 185
Відкривати чи відмикати
ВІДК ИТО
Р
ВІДКРИВАТИ
новий ресторан, змагання,
засідання, таємницю,
душу, карти, рахунок,
закон фізики,
комусь очі на правду
В українській мові є багато синонімів для перекладу

російських слів «открывать» і «закрывать». Намагай-
теся щоразу підібрати вдалий варіант.
Коли мова йде про початок події чи роботи закладу,
виявлення нових властивостей або про те, що стає
відомим, слід вживати дієслово «відкривати». Приклад
уживання: «Прокіп на мене розсердився. Бігає, вистав-
ку влаштовує. Сьогодні відкривають» (Олександр Кор-
нійчук). Відповідно до цього вживаємо слово «закри-
вати»: закривати ресторан на ремонт; закривати
змагання, рахунок.
Відкривати чи відмикати?
ВІДМИКАТИ
ЗАМИКАТИ
замок, ключем двері
Коли йдеться про замок і потрібно скористатися клю-

чем, вживаємо дієслово «відмикати» («замикати»).
Приклади вживання: «А Панас вже відмикав невіль-
ницькі кайдани і з несамовитою радістю кидав їх за
борт» (Зінаїда Тулуб); «Заперти було нічим хату; га-
разд, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати»
(Панас Мирний).
Відкривати чи відчиняти?
ВІДЧИНЯТИ
ЗАЧИНЯТИ
двері, вікна, кватирку,
ворота, хату
Якщо йдеться про те, що потребує певного фізичного

зусилля рук людини, використовуємо дієслово «відчи-
няти» («зачиняти»). Приклади вживання: «Пора вікна
відчиняти!» (Панас Мирний); «Віра Михайлівна зайшла
до кімнати і міцно зачинила за собою двері» (Вадим
Собко).
Відкривати чи розгортати?
РОЗГОРНУТИ
ЗГОРНУТИ
книгу, зошит, газету
Коли говоримо про книгу чи зошит, варто вживати

дієслово «розгортати» («згортати»). Приклади вжи-
вання: «Мій хлопчику! З тобою сам би я Охоче сів на
лаву, розгорнув би Синенький зошит» (Максим Риль-
ський); «Устав [учитель], книжку згорнув, сховав у свою
шаховку й на ключ замкнув» (Борис Грінченко).
Відкривати чи розплющувати?
РОЗПЛЮЩУВАТИ
ЗАПЛЮЩУВАТИ
очі, повіки
Коли йдеться про очі чи повіки, використовуємо діє

слово «розплющувати» («заплющувати»), про рот або
вуста — «розтуляти» («стуляти»). Приклади вживан-
ня: «Розплющую очі — темно» (Степан Васильченко);
«Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не
сплю» (Ольга Кобилянська); «Вона підводить голову,
розтулює уста, щоб щось випалити, та, глянувши па-
рубкові у вічі, відразу терпне» (Михайло Стельмах);
«Не знаю, куди глянуть, як той рот стулить, де ті руки
діти…» (Архип Тесленко).
Говорити
ГОВОРИТИ
УКРАЇНСЬКОЮ — ЦЕ...
Казати, мовити, промовляти
Приклади вживання: «Або розумне казати, або зовсім

мовчати» (Українське прислів’я); «Дозволь слово мо-
вити, курінний отамане» (Олександр Корнійчук); «Ба-
чите, як в житті заведено: що кому дошкуля, той про
те й промовля» (Григорій Тютюнник).
Говорити
ГОВОРИТИ
УКРАЇНСЬКОЮ — ЦЕ...
Розповідати, розказувати, повідомляти
Приклади вживання: «Замфір розповів жінці про вечір-

ні пригоди» (Михайло Коцюбинський); «Мені снилось,
що я була щаслива, дуже щаслива, я була з тобою і роз-
казувала тобі своє життя» (Леся Українка); «Вона по-
відомляє, як радісну таємницю, що прийшла кравчиха»
(Олесь Донченко).
Горизонт
Обрій, горизонт, крайнебо, небосхил…

А як ви називаєте лінію
зіткнення неба із землею?
Слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід,

небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, видно-
круг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Приклади
вживання: «Вітрилами срібляться кораблі, од видноко-
ла плинучи до міста» (Леся Українка); «Ще одгора на
небокраї, де промінь дня останній зник, а вже з-за мурів
виглядає золоторогий молодик» (Володимир Сосюра).
Заважати
ЗАВАЖАТИ
перешкоджати,
плутатися під ногами,
бути на заваді,
заступати дорогу
Приклади вживання: «На Мар’ю знову насіло… їй усе

здавалося не так, все було на заваді!» (Панас Мирний);
«Вона саме купала найменшу дитину, а двоє плутались
у неї під ногами» (Леся Українка).
Завірюха
ЗАВІРЮХА
хуртови�на, мете�лиця,
вı�хола, заметı�ль, ху�га,
завія, сніговı�й, сніжни�ця,
хурде�лиця
Приклади вживання: «Крутить завірюха, сипле колю-

чий сніг в очі» (Віталій Петльований); «Надвечір здійня-
лася страшна хуртовина» (Іван Цюпа); «Свистіла, спі-
вала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала
молодий сад» (Олесь Донченко); «В глибоких заметах
брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (Михайло
Коцюбинський); «І свистить в степу завія, І зникає
крутія» (Андрій Малишко).
Красуня
КРАСУНЯ
вродлива дівчина або
жінка, красуля, краля,
вродливиця, грація
Приклади вживання: «Якби зібрать красунь усіх віків,

повз мене хай ідуть вони без краю, Марії я на них не про-
міняю, ні одній з них не вклониться мій спів» (Володи-
мир Сосюра); «Це була звичайна собі дівчина, метка
й моторна, …не потвора, але ж і не вродливиця» (Олек-
сандр Ільченко); «На всю околицю краля» (Олекса Сто-
роженко).
Кричати
КРИЧАТИ
вола�ти, галасува�ти,
горла�ти, зіпа�ти,
дерти горло,
лементува�ти,
репетува�ти,
вереща�ти, вища�ти
Приклади вживання: «Пильнуй! — волав хтось басом»

(Натан Рибак); «Та не зіпайте так, бо всіх кожум’яцьких
собак збентежите!» (Михайло Старицький); «Троє за-
бутих мужичих дітей качались під грубою й од переляку
дерлись не своїм голосом» (Іван Нечуй-Левицький);
«Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі
баба Марина» (Олесь Гончар); «Та вгамуйся, не репе-
туй, ходім у господу, там і гроші дам» (Марко Кропив-
ницький).
Любити і кохати
ЛЮБИТИ КОХАТИ
Україну Наталю
сина Павла
доньку дружину
маму чоловіка
батька хлопця
подорожі дівчину
читати наречену
борщ нареченого
сало
Кохати — 1. Почувати глибокі романтичні почуття до

особи, здебільшого протилежної статі. 2. Плекати, ви-
рощувати щось. Приклад уживання: «Лукаш усе садо-
вину ростив та кохав» (Марко Вовчок).
Любити — 1. Почувати глибоку відданість до когось,
чогось, мати потяг до чогось. 2. Потребувати якихось
умов для існування. Приклад уживання: «Виноград
любить, щоб коло нього ходити» (Михайло Коцюбин-
ський).
Масляна
МАСЛЯНА
Ма�сниця, ма�сляниця,
ма�сничка, сирна седми�ця,
ма�слений тиждень
Приклади вживання: «Почекайте, варенички, прийде

на вас масниця!» (Українське прислів’я); «А Неля… ще-
бетала, як пташка: — О, як тут весело у Варшаві! Які
казкові бали, маскаради! На масляниці я зовсім закрути-
лася» (Зінаїда Тулуб).
Немовля, дитя, діти
немовля�
пискля�
пискля�тко
маля�
ля�ля
дитя�
дитя�тко
малю�к
карапу�з
пу�цьвірінок
дı�ти
дітвора�
дітлахи�
маля�та
мале�ча
Приклади вживання: «Бідна жінка радо йшла в мамки,

хоч їй жаль було лишати на чужі руки своє мале писклят-
ко, але що було робити» (Наталя Кобринська); «Вима-
нений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті,
сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз» (Олесь
Гончар); «Він почав з дітьми пиріжки з квасолею ліпити.
Не вміє ж, ледачий макогон, а взявся, щоб потішити
своїх пуцьвірінків» (Михайло Стельмах); «Біжить весе-
ла дітвора зі школи» (Дмитро Павличко).
Одержувати, отримувати, здобувати, набувати
ОДЕРЖУВАТИ,
ОТРИМУВАТИ
подарунок,
книжки в бібліотеці;
гроші, стипендію, зарплату
ЗДОБУВАТИ
освіту, знання,
науковий ступінь,
перемогу, волю
Російське слово «получать» має декілька українських

відповідників.
Одержувати й отримувати — брати те, що дають, над-
силають, дарують. Ці синонімічні слова вживають
передусім тоді, коли йдеться про конкретний фізич-
ний, матеріальний об’єкт або наслідок фізичних чи
хімічних процесів.
Здобувати — діставати, розшукувати, знаходити кого,
що-небудь. Це слово вживають передусім з іменни-
ками абстрактного значення, воно має значення «одер-
жання чогось із певними затратами сили, енергії,
зусиль».
Діставати, набувати
ДІСТАВАТИ
рідкісну книжку,
квитки на виставу;
назву; визнання,
моральне задоволення;
НАБУВАТИ
трійку, ляпаса, нежить розголосу, форми,
ваги, слави
Діставати — здобувати, відшукувати що-небудь, дола-

ючи труднощі. Це слово вживають також у значенні
«одержати» з іменниками, що передають абстрактне
поняття. Крім того, можна дістати якесь покарання
чи взагалі щось негативне.
Набувати — ставати власником, набирати чого-не-
будь, здобувати щось (про ознаку, якість).
Проноза
ПРОНО�ЗА, ПРОНИ�РА, ПРОМІТНИ�Й,

ПРОЛА�ЗЛИВИЙ, В’ЮНКИ�Й, МЕТКИ�Й
який скрізь встигає,
проникає завдяки спритності й хитрості;
використовує обставини для власної вигоди
Приклади вживання: «Тепер усі троє дивились на

мене як на пронозу, що й у мишачу дірку пролізе» (Єв-
ген Гуцало); «То що воно, де та як? — допитувався
пронира…» (Юрій Збанацький); «Інший, пролазливий,
нажився б на його місці, бодай встановив корисні зв’яз-
ки» (Ігор Муратов).
Святвечір
Святий вечір, Святвечір,

Багатий вечір, Багата кутя
У написанні слова «Святвечір» — назви вечора напере-

додні Різдва — досі спостерігаємо плутанину: хтось
пише її разом, а хтось — через дефіс. Мовознавці Олек-
сандр Пономарів і Катерина Городенська радять писа-
ти разом і з великої літери.
Спека
СПЕКА
гаряче, дуже нагріте повітря
Синоніми: парня, вар, жар, спекота,

духота, пекло.
Приклади вживання: «У холодку — і там парня, аж

в’ялить, Бо сонечко вогнем неначе палить» (Леонід
Глібов); «В хаті була спекота, і вони спали в сінях»
(Григорій Тютюнник); «В хаті було пекло, як і на сон-
ці» (Юрій Яновський); «Вертаються з панщини люди
потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею» (Мар-
ко Вовчок).
Чудово
СУПЕР
ЧУДОВО
Не зловживайте словом «супер».

Можна ж сказати: чудово, блискуче,
надзвичайно, дивовижно!
Крім того, є такі синоніми: неймовірно, непереверше-

но, прегарно, незрівнянно, неповторно… Приклади
вживання: «Браво! Чудово! Які ми смішні! Ах, наш госпо-
дар — це геній!» (Максим Рильський); «Дивовижно! Не-
ймовірно! — обурювався в колі своїх однодумців аптекар
Лякін» (Анатолій Шиян).
Правопис
Будь ласка
БУДЬ ЛАСКА
Люди, пишіть «будь ласка»

правильно! Окремо. Без дефіса.
Вигук «будь ласка» потрібно писати окремо й виділя-

ти з обох боків комами. Приклад уживання: «Збудіть
мені, будь ласка, Чіпку» (Панас Мирний).
208 Правопис
До речі
ДО РЕЧІ
До речі, ці два слова

пишемо окремо!
Якщо прислівник утворено за допомогою приймен-

ника й іменника, який зберігає своє лексичне значен-
ня та граматичну форму, то він пишеться окремо: без
упúну, до бíса, до вподóби, до ладý, до остáнку, до
порú, до пуття, до рéчі, до снагú, до сьогóдні, з переляку,
на бíс, на дúво, на злó, на óко тощо.
Правопис 209
Жовтогарячий
Жовтогарячий
гарбуз
Назви відтінків і поєднання кольорів пишемо через

дефіс: чорно-білий, яскраво-ліловий, блідо-рожевий, жов-
тувато-червоний, фіолетово-сірий, біло-блакитний
(але жовтогарячий — назва кольору).
Кримськотатарський
Кримськотатарський
Разом. Без дефіса.
Складні прикметники, утворені від сполучення імен-

ника та узгоджуваного з ним прикметника, пишемо
разом: загальноосвітній (загальна освіта), легкоатле-
тичний (легка атлетика), сільськогосподарський (сіль-
ське господарство), східнослов’янський (східні слов’я-
ни), кримськотатарський (кримські татари).
На добраніч!
На добраніч!
Добраніч або на добраніч —

побажання приємного сну.
Зверніть увагу! Побажання «на добраніч» пишемо

окремо. Приклади вживання: «Так прощавайте. На
добраніч! — Прощай. Добраніч!» (Панас Мирний); «Що ж,
ніби час спати. На добраніч» (Олександр Корнійчук).
На жаль
На жаль
На жаль, багато людей
пишуть ці два слова разом.
Якщо прислівник утворено за допомогою при-

йменника й іменника, який зберігає своє лексич-
не значення та граматичну форму, то він пишеть-
ся окремо, особливо якщо між прийменником та
іменником можна вставити прикметник. Прикла-
ди: на (превеликий) жаль, без (будь-якого) відома, без
(особливого) наміру.
Надворі і на дворі
Надворі вже темно. Не видно навіть

дерев, що ростуть на дворі нашого будинку.
Надвóрі — поза приміщенням, на повітрі. Приклади

вживання: «Надворі стемніло» (Панас Мирний); «На-
дворі дощ шумить і плеще…» (Володимир Сосюра).
На дворí — іменник з прийменником. Приклад ужи-
вання: «Де в тих сиріт безталанних добро теє бра-
лось? І в коморі, і на дворі, на току й на ниві» (Тарас
Шевченко).
Напам’ять і на пам’ять
Він подарував мені на пам’ять

збірку поезії. І я вже вивчила
майже всі вірші напам’ять.
Напам’ять — прислівник, який означає «з пам’яті,

не дивлячись у текст». Приклад уживання: «Тарас
Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав
їх напам’ять своїм друзям» (Максим Рильський).
На пам’ять — іменник із прийменником. Приклад
уживання: «Якось Хома виявив бажання, щоб Ференц
змалював його на пам’ять нащадкам. Художник охоче
згодився і за кілька хвилин увічнив Хому на аркуші
цупкого паперу» (Олесь Гончар).
Незважаючи і не дивлячись
Лепетун біг, не дивлячись під ноги.

Незважаючи на це, він навіть
не забруднився.
Незважаючи — вживаємо при позначенні предметів,

явищ, понять, усупереч яким відбувається дія. Мож-
ливі синоніми: попри, дарма що. Приклад уживання:
«Аліна, незважаючи на свій жвавий, веселий характер,
читала серйозні книжки» (Оксана Іваненко).
Не дивлячись, не зважаючи — вживаємо, коли гово-
римо про дію, пов’язану з тим, що людина на когось
або на щось не дивиться, не звертає уваги. Приклад
уживання: «Жінки, не зважаючи на крик, бігли колоною»
(Василь Кучер).
По хліб чи за хлібом?
Побачивши її, я забув,

що йшов по хліб, і пішов за нею.
Коли йде мова про напрям руху, вживаємо приймен-

ник «за». Приклади вживання: «Побігла дівчинка за
саньми…» (Гнат Хоткевич); «Побачив його Тарасик та
й тихенько, тихенько за ним» (Михайло Коцюбин-
ський).
Якщо йдеться про мету руху, то потрібно вживати
прийменник «по». Приклади вживання: «І хліб пекти,
по телята йти, Коли б мені, господи, Василя знайти!»
(Павло Чубинський); «Пішов Дідок у ліс по дрова»
(Леонід Глібов).
Фразеологізми
Бити байдики
Працювати в полі —
це вам не байдики бити.
P. S. «Бити баклуші» — це калька.
Бити байдики — бути без діла, весело проводити час;

нічого не робити, марнувати час, ледарювати. Додат-
кові приклади: «Юруш вернувся до батьків, нічого
не робив, все спав та байдики бив» (Іван Нечуй-Ле-
вицький); «Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік:
ішов би, ледарю, робити, а не байди бити» (Українське
прислів’я).
220 Фразеологізми
Бідний
БІДНИЙ
бідний, як церковна миша
голий, як бубон
голий, як турецький святий
і кішки нема чим годувати
латана свитина
Приклади вживання: «І нащо він тобі здався? Він же

бідний, мов церковна миша» (Михайло Стельмах); «Де
там! такі стали голі, як турецькі святі» (Марко Вов-
чок); «Попросив би могорича, та знаю, що в вас і кішки
нема чим годувати, — сказав Зануда й вийшов з хати»
(Іван Нечуй-Левицький).
Фразеологізми 221
Виснажений
ВИСНАЖЕНИЙ
валиться з ніг
від вітру валиться
ледве дихає
не здужає й скіпки підняти
як з хреста знятий
Приклади вживання: «Книги й справді були нерозібрані,

не було каталогів. Туся з ніг валилася — наводила поря-
док» (Юрій Збанацький); «Тільки я в хату — суне Карпо
до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий» (Михай-
ло Коцюбинський); «А він такий, що ні на що і диви-
тись було; та ще перепивсь, так не здужав і скіпки під-
няти» (Григорій Квітка-Основ’яненко).
Втратити здатність говорити
ВТРАТИТИ
ЗДАТНІСТЬ ГОВОРИТИ
відібрало мову
мов заціпило
розгубити слова
слова застрягли в горлі
язик став руба
Приклади вживання: «Треба було озватися до неї, при-

вітатись, а в мене відібрало мову, стояв як пень» (Юрій
Збанацький); «Як натякнув я за гроші, зараз моїй Бер-
чисі як рот заціпило. Вже й не гримає, й не сердиться!»
(Іван Нечуй-Левицький).
Говорити улесливо і дошкульно
МАЗАТИ
МЕДОМ РЕЧІ
говорити улесливо, ПУСКАТИ
підлещуватися
ШПИЛЬКИ
говорити дошкульно,
в’їдливо
Приклади вживання: «Там пан-гаман по сто рублів дає

Пройдисвіту, що речі медом маже» (Леонід Глібов);
«Христина пустила шпильку Бородавкіній. Бородавкіна
втямила це. Її брови насупились, і між ними мигнули
легенькі зморшки» (Іван Нечуй-Левицький).
Годувати жданиками
ТИ МЕНЕ
ЖДÁНИКАМИ ГОДУЄШ...
P. S. Годувати обіцянками (жданиками) —

неодноразово обіцяти зробити
що-небудь, але не виконувати обіцяного.
Додаткові приклади: «Ти й досі годуєш мене жданиками:

жди та пожди» (Марко Кропивницький); «Хіба ти
не бачиш, що вони щодня швендяють до мене… Все пі-
дождіть та підождіть (грошей) — пожданиками году-
ють» (Панас Мирний).
Далеко куцому до зайця
ДАЛЕКО КУЦОМУ
ДО ЗАЙЦЯ
Велика різниця між ким-небудь.
Приклад уживання: «Ви себе рівняєте з Йосифом? Да-

леко куцому до зайця!» (Іван Котляревський). До речі,
цей фразеологізм має цікаве походження. Слово «ку-
ций» асоціюється із зайцем. Проте раніше так нази-
вали мисливських собак. Куций повільніший, ніж
заєць, бо він тільки бігає, а заєць ще й стрибає, тому
в погоні за здобиччю куций завжди відстає.
Досвідчена людина
ДОСВІДЧЕНА
ЛЮДИНА
битий жак (жук)
старий вовк
стріляний горобець
Приклади вживання: «Шовкун — битий жак! Недаром

він посивів, сидячи над бумагами (паперами)» (Панас
Мирний); «Сам біс десь не злякає мене, — стріляний
я вже горобець» (Михайло Стельмах); «Не води мене
за ніс, Федю. Я старий горобець» (Павло Загребельний).
Дрімати, хотіти спати
ДРІМАТИ,
ХОТІТИ СПАТИ
дрімота хилить
клювати носом
ловити окунів
морить на сон
сліпці сватають
сон клонить
Приклади вживання: «Микола підпер важку голову ру-

ками, покльовує носом» (Василь Кучер); «Днинка була
сьогодні ясна й тепла, то старого трохи морило на сон»
(Осип Маковей); «Говорить далі невиразно слова, по
голосі чутно, що її сон клонить» (Леся Українка).
Дуже багатий
ДУЖЕ БАГАТИЙ
аж із горла лізе
бряжчить у кишені
набита кишеня
повний гаманець
Приклади вживання: «У нас з бабою молока немає,

а в них аж із горла преться» (Юрій Збанацький); «А се-
ляни, хто вже й без свитини, Йдуть до Гершка смик-
нуть по чарчині, А у Гершка в кишені бряжчить» (Во-
лодимир Самійленко); «І дає ж Бог таке щастя людям!
Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня» (Па-
нас Мирний).
Дуже вродливий
ДУЖЕ ГАРНИЙ,
ВРОДЛИВИЙ
хоч куди
хоч з лиця воду пий
хоч картину малюй
хоч у рамці вправ
хоч малюй, хоч цілуй
Приклади вживання: «Та ти ж його (жениха) ще не ба-

чила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова короле-
вич!» (Іван Карпенко-Карий); «Одягни їх по-людськи —
і хоч картину малюй» (Михайло Стельмах); «Івась
парубок — хоч куди!» (Панас Мирний).
Дуже темно і дуже світло
ХОЧ В ОКО
СТРЕЛЬ
дуже темно
ХОЧ
ГОЛКИ
ЗБИРАЙ
дуже світло, видно
Приклади вживання: «На землю злізла ніч. Хоч в око

стрель тобі, так темно надворі» (Петро Гулак-Арте-
мовський); «Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна: Ясно, хоч
голки збирай» (Михайло Старицький); «Вони сіли вече-
ряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було
ясно, хоч голки збирай» (Борис Грінченко).
Дуже тісно
ДУЖЕ ТІСНО,
НАДЗВИЧАЙНО ЛЮДНО
ніде курці клюнути
ніде голкою (пальцем) ткнути
ніде маковому зерну (яблуку) впасти
як оселедців у бочці
Приклади вживання: «Весь стіл завалений, ніде курці

клюнути, ще не переглянутими… книжками» (Леся Укра-
їнка); «Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки
встромити» (Марко Вовчок); «Он у Гордія Кошари, ото
сім’я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає
де голови простромити» (Григір Тютюнник).
Залицятися
ЗАЛИЦЯТИСЯ,
ЗАГРАВАТИ,
КОКЕТУВАТИ
підбивати клинці
смалити халявки
стелити містки
топтати стежку
Приклади вживання: «Дарма все до Оришки клинці під-

биваєте! Що ви знайшли в ній?» (Павло Автомонов);
«Як вона йому у вічі дивилася, коли він смалив до неї
халявки!» (Михайло Коцюбинський); «Галина йому
не сподобалась, бо мовчазна й на вдачу горда. Тоді почав
до Світлани Підігрітої містки стелити» (Микола За-
рудний); «Знаєте що, Фесенку? Ви дурнісінько топче-
те стежку до Сані» (Іван Нечуй-Левицький).
Замилювати очі
Не дозволяйте нікому замилювати вам очі!

P. S. «Вішати лапшу» — це калька.
Замилювати очі — обдурювати кого-небудь, прихову-

ючи недоліки чи справжній стан речей. Додатковий
приклад: «Де течія? У нас вода стояча. Кому ви очі за-
милюєте?» (Олександр Корнійчук).
Запальна людина
ЗАПАЛЬНА,
НЕВРІВНОВАЖЕНА ЛЮДИНА
гаряча голова
ні керма, ні вітрил
слабий на утори
Приклади вживання: «Потоцький знає, чим закінчить-

ся та нерозумна затія гарячих голів, і не піде за ними»
(Яків Стецюк); «Розумний, здібний з нього хлопець. От
тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зов-
сім розгубив її — наче ні керма в нього, ні вітрил» (Юрій
Шовкопляс); «Богині в гніві… на утори слабі, З досади
часом і брехнуть, І, як перекупки, горланять, Одна дру-
гу безчестять» (Іван Котляревський).
Крига скресла
Крига скресла — почалась якась робота,

є певні зрушення в якійсь справі.
«Лід зрушився» — невдалий переклад російського

фразеологізму «лёд тронулся». Намагайтеся знаходи-
ти українські відповідники, а не перекладати дослів-
но. Приклад уживання: «На той час я вже зрозумів, що
крига тут, в Україні, скресла. Що треба залишатися
і працювати тут» (Борис Ґудзяк).
Критикувати, сварити
КРИТИКУВАТИ, СВАРИТИ
давати прикурити
давати прочуханки
знімати стружку
милити шию
протирати з пісочком
читати мораль (нотації)
Приклади вживання: «Дала мені мама доброї прочухан-

ки й заборонила зовсім виходити з двору» (Іван Не-
чуй-Левицький); «Це він тут поетом став, а в нас
йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубощі
в повітрі…» (Олесь Гончар); «Щойно Плужник стружку
з мене знімав, — пожартував Тарас» (Дмитро Ткач).
Ловити (пускати) півня
ЛОВИТИ (ПУСКАТИ) ПІВНЯ

видавати фальшиві звуки
під час співу чи декламації
В українській мові дуже багато фразеологізмів зі сло-

вом «ловити». І «ловити (пускати) півня» — лише
один з них. Приклад уживання: «Один соліст у хорі
торгівців зірвався і пустив “півня”» (Микола Тарнов-
ський).
Ловити ґав
ҐАВ ЛОВИТИ
марно витрачати час, байдикувати
Приклади вживання: «Цілу чверть ловив наш Петя

в класі ґав» (Дмитро Білоус); «Вона в тебе увесь день
Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візь-
меться» (Марко Вовчок).
Ловити окунів
ЛОВИТИ ОКУНІВ
дрімати, куняти,
схиливши голову вниз
Приклади вживання: «Стоять (люди) з позасвічувани-

ми свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи»
(Григорій Квітка-Основ’яненко).
Ловити рибку в каламутній воді
ЛОВИТИ РИБКУ
В КАЛАМУТНІЙ ВОДІ
хитрувати для власної вигоди,
намагаючись приховати свої дії
Приклад уживання: «У каламутній воді рибу ловить,

а хоче з води вийти сухим» (Євген Гуцало)
Ловити ротом мух
РОТОМ МУХ ЛОВИТИ

бути неуважним
Приклади вживання: «Він ротом мух ловить» (Укра-

їнське прислів’я); «Убирайсь, тобі сказано! У нас даром
не ловлять мух! — гукнув пузатий» (Архип Тесленко).
Мало і багато з’їсти
ЗОВСІМ МАЛО З’ЇСТИ

заморити черв’ячка
заморити хробачка
задушити в пузі комара
ДУЖЕ БАГАТО
З’ЇСТИ
напхати пельку
набити черево
наїстися від пуза
Приклади вживання: «Заморивши черв’яка, козацтво

запалило люльки і повело розмову» (Олекса Стороженко);
«Хлопець поспішив на хвильку додому, щоб задушити
в пузі комара й заспокоїти неню, коли та й досі не спить,
дожидаючи сина» (Олександр Ільченко); «Той борщ був
такий смачний, що вербівські бурлаки… через велику силу
набивали ним пельку» (Іван Нечуй-Левицький).
Мовчати, дотримуватися таємниці
МОВЧАТИ,
ДОТРИМУВАТИСЯ ТАЄМНИЦІ
ні пари з вуст
справляти мовчанку
тримати язик (язика) на прив’язі
як у рот води набрати
Приклади вживання: «Ти, Палажко, дивися: нікому ні

пари з рота!» (Яків Мамонтов); «Мати розмовляє з Одар-
кою, а вона сидить — мовчанку справляє» (Панас Мир-
ний); «Я вмію тримати язик за зубами. Твою таємницю
не видам нікому» (Дмитро Ткач).
Незчутися
Незчувся, як уже й тиждень пролетів…

P. S. Незчутися — не помітити,
не відчути чогось.
Додаткові приклади: «Незчулася [вдовиця], як минули

Літа молодії…» (Тарас Шевченко); «Федір незчувся,
коли… клунок вислизнув з рук і посунувся по спині додо-
лу» (Панас Мирний).
Ніколи
НІКОЛИ
як виросте гарбуз на вербі
як виросте трава на помості
як рак свисне
Приклади вживання: «Ось годі тобі! Тоді буде, як виро-

сте Гарбуз на вербі» (Леонід Глібов); «Кирило, може,
хутко й вернеться. — Як виросте трава на помості, —
шепче сама собі сестра Кирилова» (Пантелеймон Ку-
ліш); «Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Рі-
чинських, коли рак свисне» (Ірина Вільде).
Ніч-мати дасть пораду
Ніч-мати дасть пораду.

P. S. «Ранок мудріший за вечір» — калька.
Додаткові варіанти:
— Ніч додасть розуму.
— Ранок покаже.
— Ранок покаже, що вечір не скаже.
— Завтра буде видніше.
— Година вранці варта двох увечері.
Палицею кинути
Недалеко вже й до лісу — палицею кинути.

P. S. Палицею кинути —
близько, зовсім недалеко.
Додаткові приклади: «Недалеко вже й до базару — па-

лицею кинути. Уже й вози видно» (Панас Мирний);
«Чого нам, Христю, гибіти отак на вітрі, під заві-
рюхою? Тікаймо в затишок! — А де? — Та ось же. Пали-
цею кинути — ожеред» (Андрій Головко).
Передати куті меду
Я все-таки передав куті меду.

P. S. Передати куті меду — перебільшувати,
перевищувати міру.
Додатковий приклад: «Одного разу два такі знавці Пе-

редали куті, як кажуть, меду — І от зайшла в них жвава
суперечка» (Максим Рильський).
Печені голуби не летять до губи
Печені голуби не летять до губи.
Печені голуби не летять до губи — одна з версій пе-

рекладу російського вислову «Без труда не вынешь
и рыбку из пруда». Але є й інші варіанти:
— Щоб рибу їсти, треба у воду лізти.
— Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
— Нікому сама птаха в руки не летить.
— Не побігаєш — не пообідаєш.
Плакати
ПЛАКАТИ
пускати сльози
розсипати кислиці
сміятися на кутні
умиватися сльозами
Приклади вживання: «От хай хтось хоч найменше сло-

вечко похвали викаже на його адресу, одразу ж, як віск,
розтопиться його душа, і вже він готовий сльозу пусти-
ти…» (Юрій Збанацький); «Яка ж у тебе любов, коли
ти покохав гоноровиту панну, а зразу й кислиці розси-
пав, тільки дістав одкоша!» (Олександр Ільченко);
«Нехай тепер наші вороги на кутні сміються» (Укра-
їнське прислів’я).
Потрапити в неприємну ситуацію
ПОТРАПИТИ
В НЕПРИЄМНУ СИТУАЦІЮ
АБО СКРУТНЕ СТАНОВИЩЕ
попасти в тенета (пастку)
влипнути як муха в мед
вскочити в халепу
вскочити по самі вуха
попасти на слизьке
Приклади вживання: «Не втечеш неминучої долі! Й я не

втекла її: пісні співала, а у тенета, як сарна, попала»
(Яків Щоголів); «Отак влипнути як муха в мед, потра-
пити, як жаба в пащу вужа!» (Петро Гуріненко); «Через
вас, белебенів, у халепу вскочив» (Григорій Тютюнник).
Прихилити небо
Кохана, я для тебе радий небо прихилити…

P. S. Прихилити небо (сонце) —
зробити для когось усе, навіть неможливе.
Додаткові приклади: «Гірко було Маланці. От, зрости-

ла дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихи-
лити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на
поневіряння» (Михайло Коцюбинський); «Оленько,
кохана моя. Та я радий для тебе сонце прихилити» (Ми-
кола Зарудний).
Про душевне заспокоєння
ПРО ДУШЕВНЕ ЗАСПОКОЄННЯ,

ПОЛЕГШЕННЯ
аж вага з грудей спала
наче камінь з душі скотився
як гора з плечей звалилася
Приклади вживання: «Серце моє, я так втішився, коли

дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага
з грудей спала» (Михайло Коцюбинський); «В Сергія
наче камінь скотився з душі» (Юрій Мушкетик).
Пускати бісики
А ти вмієш пускати бісики?

P. S. Пускати бісики (очима) — кокетувати
очима, загравати з кимось.
Додатковий приклад: «Як стрінеться де-небудь з Ма-

риною, то знай пуска їй бісики очима» (Панас Мирний);
«Сиджу я під образами… очима на Тетяну спідлоба ґедзи-
ки пускаю. А вона червоніє і не знає, чи сміятися, чи
ніяковіти» (Михайло Стельмах).
Пускатися берега
Не варто пускатися берега…
Пускатися берега — занедбуючи себе, порушувати

загальноприйнятні норми моралі, суспільної пове-
дінки. Приклад уживання: «Чіпка — наче таке собі діло
вигадав — кожнісінький день гуля та гуля… Зовсім пу-
стився берега…» (Панас Мирний).
Робити швидко і повільно
АЖ У РУКАХ КИПИТЬ
робити щось швидко
ЯК МОКРЕ ГОРИТЬ
робити щось повільно
Приклади вживання: «У неспокійного діда завжди

знайдеться якась робота, усе він знав, усе кипить
в його руках» (Михайло Стельмах); «Катре, — кажу
їй, — так ти діло робиш, голубко, як мокре горить!»
(Марко Вовчок).
Розумний, кмітливий, здібний
РОЗУМНИЙ,
КМІТЛИВИЙ, ЗДІБНИЙ
голова варить
голова на плечах
є лій у голові
макітра розуму
мати кебету
мати олію в голові
мати розум
не в тім’я битий
Приклади вживання: «Певно, спросоння в мене голова

не дуже варила, бо я майже нічого не міг збагнути» (Ле-
онід Смілянський); «Що ж там робиться? — хотів до-
питатись Мар’ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчов-
пеш, — відповів Лесь» (Михайло Стельмах); «Так не
можна, Онисіє Степанівно. Давайте поради! В вас же
розуму добра макітра» (Іван Нечуй-Левицький).
Сміятися, реготати
СМІЯТИСЯ, РЕГОТАТИ
вибілювати зуби
продавати зуби
сушити зуби
шкірити зуби
Приклади вживання: «Ти чого вибілюєш зуби? — здиву-

вався батько. — Бо є що вибілювати, — ще більше розби-
рав мене сміх» (Михайло Стельмах); «Але одного дня
таки не витримав: він сказав їй, що взяв її не на те, щоб
вона продавала зуби та реготалась з парубками» (Ми-
хайло Коцюбинський).
Спіймати (ухопити) облизня
СПІЙМАТИ
(ВХОПИТИ) ОБЛИЗНЯ
лишитися без того, на що розраховував
одержати відмову під час сватання, залицяння
зазнати невдачі в чомусь
Приклади вживання: «Ледар літо спав, восени облизня

спіймав» (Українське прислів’я); «Роман заслав старо-
стів до однієї дуже гарної дівчини, але вхопив од неї
облизня, потім заслав старостів до другої і потяг гар-
буза» (Іван Нечуй-Левицький).
Ставити питання руба
СТАВИТИ
ПИТАННЯ РУБА
запитувати про що-небудь чи заявляти
щось категорично, з усією рішучістю
Приклад уживання: «Я ставлю питання руба: хто має

право цей авторитет відняти у мене?» (Іван Мики-
тенко).
Схожі, однакові
СХОЖІ, ОДНАКОВІ
два чоботи — пара одним миром мазані
з одного тіста обоє рябоє
на один аршин як дві краплі води
одного поля ягоди
Приклади вживання: «Всі ви [хлопці] з одного тіста.

Мабуть, помру і не побачу справжнього кохання…» (Олек-
сандр Корнійчук); «Що стражник, що становий — усі
вони одного поля ягода, одним миром мазані!..» (Панас
Мирний); «Про це скупе подружжя кажуть, що вони
обоє рябоє» (Михайло Стельмах).
Тремтіти від холоду
ТРЕМТІТИ ВІД ХОЛОДУ

бере на дрижаки
бити (вибивати) дрижаки
їсти (ловити, хапати) дрижаки
дрижаки пробирають
вухналі кувати зубами
Приклади вживання: «Семен загорнувся в свиту, але

його взяли дрижаки» (Михайло Коцюбинський); «Не бий-
те дрижаків, бо в Петрівку замерзнете, — хоче якось
втішити її вчитель» (Михайло Стельмах); «Тільки
змерз чомусь, хоч і була ніч тепла, — аж вухналі кував
зубами ковалисько» (Олександр Ільченко).
У свинячий голос
Вчора я прийшов додому

у свинячий голос.
P. S. У свинячий голос —
дуже пізно, несвоєчасно.
Згідно з версією походження цього фразеологізму,

колись давно свиней виганяли пасти. Жадібні свині
дуже часто додому поверталися вночі й подавали сви-
нячий голос — рохкали, вищали. Таким чином, люди
почали говорити «у свинячий голос», маючи на увазі
«дуже пізно».
Хоч греблю гати
Цього року ягоди вродили —

хоч греблю гати!
P. S. Хоч греблю гати —
дуже багато.
Додаткові фразеологізми зі значенням «дуже багато»:

кури не клюють; і свині не їдять; сила-силенна; аж ки-
шить; хоч лопатою загрібай.
Швидко бігти, тікати
ШВИДКО БІГТИ, ТІКАТИ

брати ноги на плечі (в руки)
давати драла (драпака)
накивати п’ятами
показати хвіст
Приклади вживання: «Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі

треба брати ноги на плечі» (Петро Панч); «Мотря вхо-
пила півня за ногу, витягла з борщу та й дала драла
з хати» (Іван Нечуй-Левицький); «Нічого старостам
робити, мерщій за шапки та… з хати! Закивали п’ятами,
скільки видно!» (Григорій Квітка-Основ’яненко).
Цікавинки
Барва і фарба
БАРВА
барви осені
барви веселки
художні барви
ФАРБА
олійна фарба
синя фарба
малювати фарбами
Барва — природний колір, забарвлення, тон, відтінок,

а також характер, колорит. Приклади вживання: «В гли-
бині затоки долі кам’яною стіною ревів водопад, мов
живий срібний стовп, граючи до сонця всіма барвами
веселки» (Іван Франко).
Фарба — речовина для забарвлювання предметів у той
чи інший колір, для малювання картин. Приклад ужи-
вання: «Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла
фарби подарувати, акварель називається» (Юрій Янов-
ський).
268 Цікавинки
Білет і квиток
БІЛЕТ
екзаменаційний
кредитний
банківський
лотерейний
КВИТОК
партійний
профспілковий
журналістський
військовий
трамвайний
проїзний
залізничний
вхідний
театральний
Білет — картка з питаннями для тих, хто складає іспит

або залік; грошовий документ. Приклад уживання:
«Був у нас усний іспит з української мови… Підійшов я до
столу, взяв з купи білет і читаю» (Олесь Донченко).
Квиток — документ, який засвідчує належність до
організації; куплена картка, що дає право проїзду на
транспорті, відвідання музею тощо. Приклад уживан-
ня: «Кур’єр… приніс нам три квитки до театру» (Олесь
Досвітній).
Цікавинки 269
Веселка
Чапля Осінь Жде Завзято,

Буде Сани Фарбувати.
Як запам’ятати послідовність кольорів веселки? Про-

понуємо спеціальні мнемонічні фрази. До речі, мне
мóніка (грец. τα μνημονιχα — мистецтво запам’ятову-
вання) — це сукупність способів, що полегшують
запам’ятовування за допомогою утворення штучних
асоціацій.
Веселка
Чому Пінгвіни Живуть Зимою

Без Своїх Фантазій
Додаткові варіанти для дітей і дорослих:

Чарівна Оленка Живе у Заростях Біля Старого Фонтана.
Чабан Отару Жваво Заганяє, Бо Скоро Фільм.
Чи Обжене Жвавенького Зайчиська Байдикуватий Си-
тий Фокстер’єр?
Чи Одслонить Жінка Зранку Бісову Свою Фіранку?
Виключення і виняток
Усі люблять море, і я — не ви�няток!

P. S. А ви�ключення буває
з інституту чи зі спілки.
Виключення — усування, припинення дії: виключення

зі списку, з університету, з організації.
Виняток — відхилення від правила, від чогось звичай-
ного. Приклад уживання: «Досі вона була доброзичли-
вою до всіх без винятку» (Олесь Гончар).
Виключний і винятковий
Потрібно мати виняткову сміливість,

щоб стрибнути з парашутом.
P. S. А виключним буває право.
Винятковий — надзвичайний, особливий, який ста-

новить виняток із загальних правил. Приклад ужи-
вання: «Пісня в житті нашого народу має особливе,
виняткове значення» (Юрій Яновський).
Виключний — який поширюється тільки на когось або
щось, єдиний: виключне право, виключна ліцензія, влас-
ність тощо.
Вислів і вираз
Коли він зрозумів значення вислову,

у нього змінився вираз обличчя.
У класичній українській літературі слова «вираз»

і «вислів» уживали як синоніми, а нині мовознавці
рекомендують розрізняти значення.
Вислів — фраза, мовний зворот. Приклад уживання:
«Минулого разу на влучні вислови Сергія Михайловича
присутні кілька разів сміялися» (Іван Микитенко).
Вираз — вияв настрою, почуттів на обличчі. Приклад
уживання: «Сильне, з грубуватими рисами Храпчукове
обличчя сьогодні мало вираз невластивої йому розгубле-
ності» (Семен Журахович).
Військовий і воєнний
ВІЙСЬКОВИЙ ВОЄННИЙ
аеродром вторгнення
частина провокація
бюджет злочин
рапорт стан
шпиталь історія
організація доктрина
підготовка авантюра
спорядження здобич
призов
хитрість
Військовий — який стосується війська, військово

службовця.
Воєнний — який стосується війни, пов’язаний з нею.
Можливе паралельне вживання «військовий» і «воєн
ний» з такими словами: блок, союз, суд, трибунал,
диктатура, допомога, історія, машина, наука, проми
словість, стратегія, тактика, теорія, зіткнення, ми
стецтво, витрати, потреби, умови, цілі.
Вірний чи правильний?
Слушна порада. Правильна відповідь.

Надійний спосіб.
P. S. А вірним може бути друг або коханий.
Не зловживайте словами «вірний» і «вірно». Оскільки

«вірний» — це насамперед відданий, який не зраджує,
заслуговує на довіру. Приклади вживання: «Усе буде,
як кажеш, — промовила вірна, віддана дружина» (Марко
Вовчок); «Вибравши слушну хвилину, він тихо попросив
у мене пробачення» (Олекса Гуреїв); «…навмання йшли
мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний
напрям» (Олесь Донченко).
Вклад і внесок
ВНЕСОК ВКЛАД
внесок у науку, вклад грошей у банк,
літературу, культуру, грошовий вклад,
внесок у становлення вклади громадян,
державності, вносити вклад
членський внесок,
вступний внесок,
робити внесок
Внесок — гроші, які хтось сплачує організації, устано-

ві; що-небудь цінне, внесене в громадську справу,
науку, літературу тощо. Приклад уживання: 10 учених,
які зробили найбільший внесок у розвиток науки.
Вклад — грошова сума, внесена на збереження до фі-
нансової установи. Приклад уживання: Вона внесла
вклад на поточний рахунок.
Кафе «Птах»
КаФе
«ПТаХ»
Перед К, П, Т, Ф, Х завжди пишемо префікс С-, а не

З- (сказати, сфотографувати, спекти, стерти, схопити).
Є ще такі варіанти для запам’ятовування:
Тихо Ходить Кіт По Фабриці.
Казав Петро: «Треба Фарбувати Хату».
Коли Ти, Федоре, Перестанеш Хворіти?
Тато Купив Петрику Фотоапарат «Харків».
Коза Пішла Тихою Ходою до Ферми
Нагода і пригода
НАГОДА ПРИГОДА
Гарна нагода зустрітися Дорожньо-
Сказати при нагоді транспортна пригода
Скористатися нагодою Романтична пригода
Не пропустити нагоди Мисливські пригоди
Мати нагоду поговорити Пригода сталася поблизу...
Випала нагода сходити в... Стати комусь у пригоді
Нагода — сприятливі для здійснення чого-небудь об-

ставини, влучний для чогось момент. Приклад ужи-
вання: «Олексій дав оправити портрет у рамки за скло
і послав при нагоді до матері» (Пантелеймон Куліш).
Пригода — несподіваний випадок у житті; подія, яка
трапилась під час подорожі, мандрівки, часто пов’я-
зана з ризиком; нещасливий випадок. Приклад ужи-
вання: «Коли приймете мене до своєї ватаги, то я вам
на степах скрізь дорогу покажу і, може, стану вам в при-
годі» (Іван Нечуй-Левицький).
Об’єм і обсяг
ОБ’ЄМ ОБСЯГ
циліндра, конуса, статті, книги, робіт,
куба, колби, виробництва,
посудини, вагона, будівництва,
кімнати, мозку, заготівель, знань,
приміщення, інформації,
серця, тіла, капіталовкладень,
повітря, газу, бюджету
рідини
Об’єм — величина чогось у довжину, висоту й шири-

ну, вимірювана в кубічних одиницях. Приклад ужи-
вання: «Треба було визначити поверхню і об’єм конуса»
(Олександр Довженко).
Обсяг — розмір, величина, кількість; значення; межі
чогось. Приклад уживання: В Україні збільшився обсяг
виробництва промислової продукції.
Освічений, досвідчений, обізнаний
ОСВІЧЕНИЙ
Народ, молодь,
людина, юнак,
жителі, кадри
ДОСВІДЧЕНИЙ
Людина, керівник,
агроном,
учитель, лектор, лікар
ОБІЗНАНИЙ
Людина,
співрозмовник,
агенти
В українській мові слів «освітчений», «освідчений»,

«освідченний» немає. Запам’ятайте правильні відпо-
відники.
Освічений (рос. «образованный») — який має освіту,
грамотний.
Досвідчений (рос. «опытный») — який має великий
досвід у певній галузі, життєвий досвід.
Обізнаний (рос. «осведомленный») — який добре оз-
найомлений із чимось.
Тепер і зараз
Я народився в Криму, тепер живу в Києві.

Однак зараз мене немає в місті,
бо я гостюю в друзів у Козині.
Тепер — у наш час, останнім часом. Приклади вживан-

ня: «Чого тепер не роблять люди!» (Леонід Глібов);
«Сама хата, колись висока, тепер понижчала-присіла»
(Панас Мирний).
Зараз — цієї миті, секунди, хвилини; негайно, незабаром.
Приклади вживання: «Ходім зараз до матері» (Ми-
хайло Коцюбинський); «Зараз візьму сундук — і на вок-
зал» (Григорій Тютюнник).
Українські назви сузір’їв зодіаку
Овен Лев Стрілець
Телець Діва Козоріг
Близнята Терези Водолій
Рак Скорпіон Риби
Зверніть увагу: Овéн (у родовому відмінку — Овнá),

Телéць (а не «Тілець»), Козоріг (у родовому відмін-
ку — Козорога).
ЗМІСТ
Антисуржик
Арбуз чи кавун? . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 Їх і їхній . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Бархатний чи оксамитовий Качка і хитавиця . . . . . . . . . . . . . . . 36
сезон? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Клубніка чи полуниця? . . . . . . . . 37
Бізнес часний чи приватний? . . . 6 Кращий і найкращий . . . . . . . . . . 38
Біль і нежить . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Кружка, чашка і кухоль . . . . . . . . 39
Божа корівка чи сонечко? . . . . . . . 8 Крупним чи великим планом? . . . 40
Болільник чи вболівальник? . . . . . 9 Ландиші чи конвалія? . . . . . . . . . . 41
Бути правим чи мати рацію? . . . 10 Лодка чи човен? . . . . . . . . . . . . . . . . 42
Бути при надії . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 Любий чи будь-який? . . . . . . . . . . 43
В останній час чи останнім Миндальний чи мигдалевий? . . . 44
часом? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Морковний чи морквяний? . . . . 45
Вагання і коливання . . . . . . . . . . . 13 На протязі чи протягом? . . . . . . . . 46
Вважати і рахувати . . . . . . . . . . . . . 14 На цей рахунок
Виключити світло чи чи щодо цього? . . . . . . . . . . . . . . 47
вимкнути? . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Наздогнати чи надолужити? . . . . 48
Від нічого робити чи знічев’я? . . . 16 Накип сильний чи сильна? . . . . . 49
Відносини, стосунки, Налічка чи готівка? . . . . . . . . . . . . . 50
взаємини, відношення, Нанести і завдати . . . . . . . . . . . . . . 51
ставлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Натощак чи натщесерце? . . . . . . . 52
Відносини, стосунки, Не під силу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
взаємини, відношення, Олія, масло, мастило . . . . . . . . . . . 54
ставлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Оточуюче середовище
Гадати і ворожити . . . . . . . . . . . . . . 19 чи довкілля? . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Гладити і прасувати . . . . . . . . . . . . 20 Парик чи перука? . . . . . . . . . . . . . . 56
Говорити українською . . . . . . . . . 21 Переводити й переказувати . . . . 57
Гребля і веслування . . . . . . . . . . . . 22 Переписуватися
Гуртом і вроздріб . . . . . . . . . . . . . . . 23 чи листуватися? . . . . . . . . . . . . . 58
Дівічнік чи дівич-вечір? . . . . . . . . 24 Під відкритим небом
Доля правди чи часточка чи просто неба? . . . . . . . . . . . . . 59
правди? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Підводити підсумки
З наступаючим…? . . . . . . . . . . . . . . 26 чи підбивати? . . . . . . . . . . . . . . . 60
Заважати і мішати . . . . . . . . . . . . . .27 «Підходящий» . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
«Заключатися» . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Піон чи півонія? . . . . . . . . . . . . . . . 62
Заключати угоду чи укладати? . . . 29 Площадка чи майданчик? . . . . . . 63
Залишити в спокої чи дати По вулиці, вулицею, на вулиці . . . 64
спокій? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 По крайній мірі
Згідно з і відповідно до . . . . . . . . . 31 чи принаймні? . . . . . . . . . . . . . . 65
Здавати іспити чи складати? . . . . 32 По складам чи по складах? . . . . . 66
Зустрічатися і траплятися . . . . . . 33 По суботам чи щосуботи? . . . . . . 67
Іти врозвалку Повільним кроком
чи перевальцем? . . . . . . . . . . . . 34 чи тихою ходою? . . . . . . . . . . . . 68
Попередити і запобігти . . . . . . . . 69 Слідувати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
Прививати Слідуючий чи наступний? . . . . . .85
чи прищеплювати? . . . . . . . . . . 70 Сосулька чи бурулька? . . . . . . . . . 86
Приємного апетиту Співпадіння чи збіг? . . . . . . . . . . . . 87
чи смачного? . . . . . . . . . . . . . . . . 71 Стелька чи устілка? . . . . . . . . . . . . 88
Признатися в коханні Так як чи оскільки? . . . . . . . . . . . . 89
чи освідчитися? . . . . . . . . . . . . . 72 Текучість чи плинність? . . . . . . . 90
Приймати чи брати до серця? . . . . 73 Терпіння лопнуло чи
Приймати чи брати участь? . . . . 74 терпець урвався? . . . . . . . . . . . . 91
Прийняти міри чи вжити Тримати слово чи
заходів? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 дотримуватися слова? . . . . . . . 92
Прийшло в голову чи спало Тушити чи тушкувати
на думку? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 капусту? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .93
Приносити вибачення чи У кінці кінців чи зрештою? . . . . . 94
просити? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77 У розстрочку чи на виплат? . . . . . 95
Рибалка і риболовля . . . . . . . . . . . . 78 У цьому році чи цього року? . . . . 96
Робити пропозицію чи Учімо, читаймо, співаймо… . . . . . 97
просити руки? . . . . . . . . . . . . . . . 79 Хвилююча зустріч чи
Розбити чи посадити? . . . . . . . . . . 80 зворушлива? . . . . . . . . . . . . . . . . 98
Рокова помилка Чинне законодавство . . . . . . . . . . 99
чи фатальна? . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Корисний словничок . . . . . . . . . . 100
Сірєнь чи бузок? . . . . . . . . . . . . . . . 82 Корисний словничок . . . . . . . . . . 101
Скасувати чи відмінити? . . . . . . . 83 Корисний словничок . . . . . . . . . . 102
Наголос
Асиметрія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104 Кухонний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Бовтати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Лате . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
Вантажівка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106 Легкий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
Видання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Листопад . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
Випадок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108 Локшина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Витрати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 Мережа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
Горошина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110 Кілометр, сантиметр,
Граблі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111 міліметр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Данина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112 Начинка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
Дрова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113 Ненависть . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Зручний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114 Вести і нести . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
Каталог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115 Ніздря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
Кидати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116 Новий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
Кишка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117 Обруч . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
Колесо . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118 Одинадцять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
Корабель . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119 Одноразовий . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
Косий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120 Олень. Отаман . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Котрий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 Подруга і приятель . . . . . . . . . . . . 141
Кроїти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122 Покрова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
Кропива . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 Причіп. Разом . . . . . . . . . . . . . . . . . 143
Курятина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124 Ремінь . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
Ринковий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145 Фаховий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
Середина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146 Феномен. Фольга . . . . . . . . . . . . . 153
Солодощі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147 Циган . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154
Спина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148 Чарівна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Страшний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149 Черговий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
Тонкий і товстий . . . . . . . . . . . . . .150 Чорнозем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
Фартух . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151 Чорнослив . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158
Пароніми, омоніми
Адрес і адреса . . . . . . . . . . . . . . . . . 160 Книжковий і книжний . . . . . . . . 172
Атлас і атлас . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161 Мимохідь і мимохіть . . . . . . . . . . 173
Виборний і виборчий . . . . . . . . . 162 Нервувати і нервуватися . . . . . . 174
Вітряний і вітровий . . . . . . . . . . . 163 Обумовлювати
Грати і відігравати роль . . . . . . . 164 і зумовлювати . . . . . . . . . . . . . . 175
Гривна і гривня . . . . . . . . . . . . . . . 165 Ожеледь і ожеледиця . . . . . . . . . 176
Громадський Поверховий і поверхневий . . . 177
і громадянський . . . . . . . . . . . . 166 Сідайте і присідайте . . . . . . . . . . 178
Дощовий і дощовитий . . . . . . . . 167 Уява і уявлення . . . . . . . . . . . . . . . 179
Дружний і дружній . . . . . . . . . . . 168 Хрещений і хресний . . . . . . . . . . 180
Закордон і за кордон . . . . . . . . . . 169 Хутровий і хутряний . . . . . . . . . . 181
Запитання і питання . . . . . . . . . . 170 Чисельний і численний . . . . . . . 182
Змерзнути і замерзнути . . . . . . . . 171
Синоніми
Взимку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184 Красуня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196
Витрачати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185 Кричати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197
Відкривати чи відмикати . . . . . . 186 Любити і кохати . . . . . . . . . . . . . . 198
Відкривати чи відмикати? . . . . . 187 Масляна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 199
Відкривати чи відчиняти? . . . . . 188 Немовля, дитя, діти . . . . . . . . . . . 200
Відкривати чи розгортати? . . . . 189 Одержувати, отримувати,
Відкривати здобувати, набувати . . . . . . . . 201
чи розплющувати? . . . . . . . . . .190 Діставати, набувати . . . . . . . . . . . 202
Говорити . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191 Проноза . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
Говорити . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192 Святвечір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204
Горизонт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193 Спека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205
Заважати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 194 Чудово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206
Завірюха . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 195
Правопис
Будь ласка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 208 Жовтогарячий . . . . . . . . . . . . . . . . 210
До речі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 209 Кримськотатарський . . . . . . . . . . 211
На добраніч! . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212 Напам’ять і на пам’ять . . . . . . . . 215
На жаль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 213 Незважаючи і не дивлячись . . . 216
Надворі і на дворі . . . . . . . . . . . . . 214 По хліб чи за хлібом? . . . . . . . . . . 217
Фразеологізми
Бити байдики . . . . . . . . . . . . . . . . . 220 таємниці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 244
Бідний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 221 Незчутися . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 245
Виснажений . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222 Ніколи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 246
Втратити здатність говорити . . . . 223 Ніч-мати дасть пораду . . . . . . . . 247
Говорити улесливо Палицею кинути . . . . . . . . . . . . . . 248
і дошкульно . . . . . . . . . . . . . . . . 224 Передати куті меду . . . . . . . . . . . 249
Годувати жданиками . . . . . . . . . . 225 Печені голуби не летять
Далеко куцому до зайця . . . . . . . 226 до губи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250
Досвідчена людина . . . . . . . . . . . 227 Плакати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 251
Дрімати, хотіти спати . . . . . . . . . 228 Потрапити в неприємну
Дуже багатий . . . . . . . . . . . . . . . . . 229 ситуацію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 252
Дуже вродливий . . . . . . . . . . . . . . 230 Прихилити небо . . . . . . . . . . . . . . 253
Дуже темно і дуже світло . . . . . 231 Про душевне заспокоєння . . . . 254
Дуже тісно . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232 Пускати бісики . . . . . . . . . . . . . . . 255
Залицятися . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233 Пускатися берега . . . . . . . . . . . . . 256
Замилювати очі . . . . . . . . . . . . . . . 234 Робити швидко і повільно . . . . . 257
Запальна людина . . . . . . . . . . . . . . 235 Розумний, кмітливий,
Крига скресла . . . . . . . . . . . . . . . . . 236 здібний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 258
Критикувати, сварити . . . . . . . . . 237 Сміятися, реготати . . . . . . . . . . . . 259
Ловити (пускати) півня . . . . . . . 238 Спіймати (ухопити)
Ловити ґав . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239 облизня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 260
Ловити окунів . . . . . . . . . . . . . . . . 240 Ставити питання руба . . . . . . . . . 261
Ловити рибку в каламутній Схожі, однакові . . . . . . . . . . . . . . . 262
воді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 241 Тремтіти від холоду . . . . . . . . . . . 263
Ловити ротом мух . . . . . . . . . . . . . 242 У свинячий голос . . . . . . . . . . . . . 264
Мало і багато з’їсти . . . . . . . . . . . . 243 Хоч греблю гати . . . . . . . . . . . . . . . 265
Мовчати, дотримуватися Швидко бігти, тікати . . . . . . . . . . 266
Цікавинки
Барва і фарба . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268 Вклад і внесок . . . . . . . . . . . . . . . . 277
Білет і квиток . . . . . . . . . . . . . . . . . 269 Кафе «Птах» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 278
Веселка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 270 Нагода і пригода . . . . . . . . . . . . . . 279
Веселка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 271 Об’єм і обсяг . . . . . . . . . . . . . . . . . . 280
Виключення і виняток . . . . . . . . 272 Освічений, досвідчений,
Виключний і винятковий . . . . . 273 обізнаний . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281
Вислів і вираз . . . . . . . . . . . . . . . . . 274 Тепер і зараз . . . . . . . . . . . . . . . . . . 282
Військовий і воєнний . . . . . . . . . 275 Українські назви сузір’їв
Вірний чи правильний? . . . . . . . 276 зодіаку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 283
Популярне видання
КЛИМЕНКО Наталія, МЕЛЬНИК-КРИСАЧЕНКО Павло
Українська легко!
Керівник проекту В. В. Столяренко

Художній редактор Т. О. Балановська
Технічний редактор В. Г. Євлахов
Підписано до друку 16.08.2016.

Формат 60х90/16. Друк офсетний.
Гарнітура «Marta». Ум. друк. арк. 18.
Наклад 10 000 пр. Зам. № .
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Св. № ДК65 від 26.05.2000
61140, Харків-140, просп. Гагаріна, 20а
E-mail: cop@bookclub.ua
Віддруковано у ПРАТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”»

61012, м. Харків, вул. Різдвяна, 11.
Свідоцтво ДК № 3985 від 22.02.2011 р.
www.globus-book.com

Українська легко

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Українська легко

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ХАРКІВ

Жодну з частин цього видання

Якщо ви, дорогий читачу, сумніваєтеся, як сказати українською мовою

Дизайн обкладинки й ілюстрації Павла Мельника-Крисаченка

© «Мова — ДНК нації», 2016 р.

В українській мові слова «арбуз» немає, натомість

Я обожнюю оксамитовий сезон!

«Бархатний сезон» — суржик. Додатковий приклад:

Тепер у мене є приватний бізнес!

Крім того, правильно говорити: приватна власність,

Осінь прийшла, а з нею —

В українській мові слова «біль», «нежить», «мозоль»,

Бездрик, бедрик, зозулька.

Є безліч дитячих примовок про сонечко.

Чи є тут серед нас палкі вболівальники?

В українській мові є дієслово «вболівати» («уболіва-

З кимось згодні? Кажіть: «Ви маєте рацію»

В українській мові слово «правий» має різні значен-

Це так чудово — бути при надії...

Синоніми слова «вагітна»: при надії, у тяжі, у поваж-

Останнім часом я п’ю багато кави.

Крім того, варто говорити: іншим часом (а не «в інший

Я без вагань погодився

Російське слово «колебания» українською переклада-

Я вважаю, що вмію рахувати.

Слово «рахувати» доречно вживати тільки в прямому

Крім того, потрібно говорити: увімкнути (ви­мкнути)

Зніче�в’я я почав лічити горобців.

Додаткові приклади: «Ну, дарма, не варто нам про теє

Російське слово «отношения» («отношение») має

Ставлення — характер поводження з ким-, чим-не-

Уночі проти Івана Купала

Коли мова йде про вгадування майбутнього чи мину-

Мама погладила мене по голові, коли

У сучасній українській мові варто послуговуватися

P. S. «Говорити на українській» — калька.

Говорити, співати, писати, викладати, видавати… мож-

Не варто плутати ці два слова, оскільки вони мають

Гурто�м дешевше, ніж уро�здріб.

Крім того, варто запам’ятати такі корисні вислови:

«Дівічнік», «дівішнік», «дівичник»… Не варто кальку-

У кожному жарті є часточка правди.

Також можна сказати: часточка істини, частка правди.

Щасливого Нового року

«З наступаючим Новим роком» — калька.

Новий рік ні на кого не наступає, а приходить або

Малята не лише не заважали мені готувати,

«Не мішайте мені» — це калька з російської мови.

Проблема полягає в тому, що не всі

В українській мові немає слова «заключатися», тому

Ви можете укласти угоду

Слова «заключати» в українській мові теж немає,

Вони залишили мене в саду, коли

«Залишити в спокої» — це калька з російського висло-

Я ж зробив усе згідно з інструкцією!

«Згідно інструкції», «відповідно з…», «у відповідності

Я склав останній іспит!

У сучасній українській мові правильно говорити:

Помилки трапляються, бувають, а не «зустрічають-

Вони йшли перева�льцем.

Синоніми слова «перевальцем»: перевáги-­вáги, пе­

Я підвіз їх до їхнього будинку.

Щоб уникати зайвої плутанини, мовознавці радять

Не плутайте! Приклади вживання: «На далекому плесі

Крім того, потрібно говорити: увімкнути (вимкнути)

Синоніми слова «перевальцем»: перевáги-вáги, пе