あ い う え お

а і у е о
か き く け こ
ка кі ку ке ко
さ し す せ そ
са ші су се со
た ち つ て と
та чі цу те то
な に ぬ ね の
на ні ну не но
は ひ ふ へ ほ
ха хі фу хе хо
ま み む め も
ма мі му ме мо
や ゆ よ
я ю йо
ら り る れ ろ
ра рі ру ре ро
わ を
ва о (во)
ん
н

が ぎ ぐ げ ご
ґа ґі ґу ґе ґо
 ざ じ ず ぜ ぞ
(д)за джі (д)зу (д)зе (д)зо
だ ぢ* づ* で ど
да джі дзу де до
ば び ぶ べ ぼ
ба бі бу бе бо
 ぱ ぴ ぷ ぺ ぽ
па пі пу пе по

 Букви ぢ та づ використовуються тільки в парі з

неодзвінченими відповідниками: つづく, ちぢまる (і
загалом використовуються вкрай рідко, на даному етапі
нам просто треба знати що вони існують і вміти якщо що
відрізнити від інших).
きゃ きゅ きょ
кя кю кьо
しゃ しゅ しょ
шя шю шьо
ちゃ ちゅ ちょ
чя чю чьо
にゃ にゅ にょ
ня ню ньо
ひゃ ひゅ ひょ
хя хю хьо
みゃ みゅ みょ
мя мю мьо
りゃ りゅ りょ
ря рю рьо
ぎゃ ぎゅ ぎょ
ґя ґю ґьо
じゃ じゅ じょ
джя джю джьо
びゃ びゅ びょ
бя бю бьо
ぴゃ ぴゅ ぴょ
пя пю пьо
Принципи подовження голосних:
 Букви зі стовпчика あ подовжуємо додаючи ще одну あ.
Приклад: おばあさん
 Букви з стовпчика い подовжуємо додаючи ще одну い.
Приклад: おじいさん
 Букви з стовпчика う подовжуємо додаючи ще одну う.
Приклад: ゆうき
 Букви з стовпчика え подовжуємо додаючи い.
Приклад: せんせい
Винятки: ええ – так; ねえ – чи не так, правда ж; おねえさん
– старша сестра.
 Букви з стовпчика お зазвичай подовжуємо додаючи う.
Приклад: こうこう
Винятки: おおきい – великий; おおい– багато; とおい –
далекий і т.д.

Принципи подвоєння приголосних:

 Щоб подвоїти приголосний у складі, ми перед потрібним
складом записуємо маленьку «цу»:
Приклади: よかった, がんばって.
 Щоб подвоїти склад ряду «н», ми перед ним записуємо
Приклади: みんな, こんな.

! Перед буквами рядів ば, ぱ і ま буква ん вимовляється як

«м»: せんぱい – семпай, しんぶん – шімбун, うんめい –
уммей.