You are on page 1of 131

М-1 Клінічна та топ.

анатомія ділянок тіла людини


Розробка вчення про мінливість будови органів і систем та форми тілобудови людини
належить:
Пирогову М.І.
Боброву А.А.
Бурденку М.Н.
Шевкуненку В.М.
Кульчицькому К.І.

Праця “Топанатомія ілюстрована малюнками розпилів, проведених через заморожене


тіло в трьох проекціях” належить:
Шевкуненку В.М.
Боброву А.А.
Пирогову М.І.
Бурденку М.Н.
Кульчицькому К.І.

Праця “Хірургічна анатомія артеріальних стовбурів і фасцій” належить:


Бурденку М.Н.
Боброву А.А.
Шевкуненку В.М.
Пирогову М.І.
Кульчицькому К.І.

Можливість виконання розрізу для оголення найближчим шляхом патологічного


вогнища або ураженого органу без пошкодження життєво важливих тканин і систем,
називають:
оперативною можливістю
фізіологічною дозволеністю
анатомічною доступністю
технічною можливістю
фізіологічною доступністю

Виконання операцій через намічений доступ, називають:


оперативною можливістю
фізіологічною дозволеністю
анатомічною доступністю
технічною можливістю
фізіологічною доступністю

Максимальне збереження функції органа та врахування його компенсаторних


можливостей, називають:
фізіологічною дозволеністю
анатомічною доступністю
оперативною можливістю
технічною можливістю
фізіологічною доступністю

Пацієнту виконують операцію виправлення деформації носа. За метою виконання дана


операція належить до:
діагностичних
косметичних
лікувальних
паліативних
радикальних

Пацієнту виконують операцію виправлення деформації носа. За ефективністю дана


операція належить до:
пробних
паліативних
діагностичних
радикальних
пластичних

Пацієнту показана операція трахеотомія внаслідок повного перекриття дихальних


шляхів стороннім тілом. За строком виконання дана операція є:
невідкладною
плановою
ургентною
терміновою
пізньою

Пацієнту виконують операцію апендектомії. За травматичністю дана операція


відноситься до:
атравматичних
паліативних
кривавих
безкровна
радикальних

Пацієнту виконують операцію апендектомії. Сутністю оперативного прийому цієї


операції є:
пошарове ушивання тканин
спосіб завершення операції
здійснення зупинки кровотечі
здійснення доступу до патологічного вогнища
обсяг оперативних дій на патологічному вогнищі

Пацієнту показана операція зупинки кровотечі з пошкодженої стегнової артерії. За


строком виконання вона належить до:
невідкладної
ургентної
планової
позапланової
первинної

Під час операції на тулубі операційна медсестра відносно хірурга повинна


розташовуватися:
справа від нього
навпроти від нього
зліва від нього
позаду від нього
де зручно медсестрі

Під час операції на животі перший асистент відносно хірурга згідно з правилами
повинен розташовуватись:
навпроти від нього
справа від нього
зліва від нього
позаду від нього
де зручно асистенту

Під час операції на животі другий асистент відносно хірурга згідно з правилами
повинен розташовуватись:
зліва від нього
справа від нього
навпроти від нього
позаду від нього
де зручно асистенту

Після обкладання операційного поля під час операції оберіть можливий спосіб фіксації
до шкіри операційної білизни:
цапками
кровоспинними затискачами
липким пластиром
корнцангами
медичним клеєм

Хірург виконує ушивання невеликої рани. Для з’єднання шкіри потрібен один з
названих інструментів:
скобки Мішеля
пінцети
цапки
затискачі
гачки

Хірург під час операції використовує певні інструменти. Назвіть інструмент, що


належить до допоміжних:
корнцанг
скобка Мішеля
пінцет
цапка
затискач

Операційна сестра готує голкотримач до ушивання рани. Вкажіть співвідношення між


кінцями лігатури зафіксованої в голці голкотримача:
1 до 3
1 до 5
1 до 1
1 до 4
1 до 2

Потрібно розширити краї лапаротомної рани. Підберіть належний інструмент:


гвинтовий ранорозширювач
кремальєрний ранорозширювач
однозубі гострі гачки
багатозубі гострі гачки
гачок Фарабефа

У пацієнта алергія до йоду. Визначте розчин для оптимальної обробки шкіри


операційного поля:
спирт
спиртовий 1% розчин брильянтового зеленого
спиртовий 5% розчин йоду
розчин Люголя
не обробляти

Під час операції необхідно зафіксувати білизну навколо операційного поля Назвіть
інструмент необхідний для цього?:
цапка
затискач Кохера
корнцанг
пінцет
затискач москіт

Оберіть можливий спосіб фіксації до шкіри операційної білизни при відсутності цапок:
швами до шкіри
кровоспинними затискачами
липким пластиром
корнцангами
затискачами

Під час операції хірург вивчає взаємне розташування органів і утворень ділянки. В
клінічній топографічній анатомії це називається:
синтопією
голотопією
ектопією
скелетотопією
пошаровим розташуванням

Під час операції хірург визначає місце розташування органів і утворень у тілі людини.
В клінічній топографічній анатомії це називається:
голотопія
ектопія
скелетотопія
синтопія
пошарове розташування

При накладанні судинного шва хірург використовує атравматичну голку. Така голка
має:
запресовану у вушко лігатуру
не розрізане вушко
розрізане вушко;
круглий поперечний перетин
трикутний поперечний перетин

Пацієнту виконують операцію трахеотомії. Оперативна дія під час цієї операції
полягає:
у розсіченні трахеї і видаленні з неї стороннього тіла
у пошаровому з’єднанні тканин
у виконанні тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі
у доступі до патологічного вогнища
у обкладанні операційного поля

Пацієнту виконують операцію перев’язки судини. Оперативним доступом під час цієї
операції називають:
досягнення до патологічного вогнища
пошарове з’єднання тканин
виконання тимчасової і кінцевої зупинки кровотечі
підведення лігатури і перев’язка судини
обкладання операційного поля

Виберіть один з наведених моментів, що не є основним етапом операції резекції


ребра?:
гемостаз
оперативний доступ
вихід з операції
оперативний прийом
оперативна дія

При роз’єднанні тканин хірург використав жолобчастий зонд. Вкажіть групу до якої
належить даний інструмент:
допоміжні
кровоспинні
фіксаційні
для роз’єднання тканин
для з’єднання тканин

Тема 2
Під час виконання операційного доступу при розрізі складки власної фасції
скальпельнеобхідно тримати у позиції:
смичка
столового ножа
пишучого пера
не має значення
в кулаці

При виконанні інфільтраційної анестезії ін’єкційну голку фіксують у положенні зрізом


голки:
догори
донизу
направо
наліво
не має істотного значення

Під час операції з місцевим знеболенням інфільтраційна анестезія передбачає:


тугу пошарову інфільтрацію тканин
введення анестетика в інфільтрат
інфільтрацію фасціального футляра довкола органу
інфільтрацію анестетиком нервового волокна або довкола нього
комбінацію декількох способів

При розрізі шкіри під час операції хірург фіксує її на початку розтину:
І і ІІ пальцями лівої руки
ІІ пальцем лівої руки
цапкою
швом накладеним на шкіру
розведеними браншами пінцета

Під час операції при розрізі шкіри скальпель має знаходитися щодо поверхні тіла у
площині:
під кутом 90о
під кутом 45о направо
під кутом 45о наліво
не має істотного значення
під кутом 45о в бік спинки

Оберіть належний кут введення скальпеля у тканини на початку розтину і його


виведення з них у кінці розтину:
під кутом 90о
під кутом 45о
під кутом 30о
під кутом 100о
не має істотного значення

Оберіть кут нахилу скальпеля під час виконання середньої частини розтину шкіри (на
протязі розтину):
під кутом 45о в сторону леза
під кутом 90о в сторону леза
під кутом 30о в сторону леза
під кутом 20о в сторону леза
під кутом 100о в сторону леза

Для зупинки кровотечі з підшкірної клітковини затискач накладається на:


клітковину на протилежному краю рани
клітковину на “своєму” краю рани
шкіру і клітковину на протилежному краю рани
шкіру і клітковину на “своєму” краю рани
не має істотного значення
Вкажіть мінімальну кількість точок кровотечі при розтині шкіри і підшкірної
клітковини:
дві
три
чотири
одна
жодної

Підберіть інструменти, які можна застосувати при розтині фасції:


жолобчастий зонд і скальпель
головчастий зонд і скальпель
корнцанг і скальпель
головчастий зонд і ножиці
провідник Полєнова і скальпель

Під час ушивання рани потрібно підготувати голкотримач. Захопіть голку


голкотримача належним способом:
відступивши від вушка голки на 1/3 її довжини
відступивши від вістря голки на 1/3 її довжини
посередині довжини голки
відступивши від вістря голки на ¼ її довжини
відступивши від вушка голки на ¼ її довжини

Під час операції рану ушивають пошарово. Оберіть найбільш доцільний вид шва для
з’єднання розсічених м’язів:
накласти П-подібні вузлові кетгутові шви
накласти звичайні вузлові шовкові шви
накласти П-подібні шовкові шви
накласти звичайні кетгутові шви
накласти П-подібні безперервні кетгутові шви

Під час операції рану ушивають пошарово. Оберіть найбільш доцільний спосіб
з’єднання розсіченої широкої фасції стегна:
вузловими звичайними шовковими швами
вузловими звичайними, кетгутовими швами
П-подібними кетгутовими швами
Z-подібними шовковими швами
безперервний П-подібний шовковий шов

Оберіть доцільну відстань між лігатурами шва, накладеного на шкіру під час операції
на тулубі:
1,5-2,0 см
0,5-1,0 см
2,0-3,0 см
0,2 – 0,5 см
0,5 см

Запропонуйте початкуючому хірургу спосіб запобігання можливого утворення


надлишку тканин одного з країв рани шкіри при її зашиванні:
використати правило половинок при накладанні вузлових швів
накласти безперервний шов
використати П-подібні вузлові шви
застосувати косметичний шов
накласти безперервний П-подібний шов

Назвіть основну мету первинної хірургічної обробки рани:


створення умов для загоєння рани первинним натягом
попередження інфікування рани
переведення рани у асептичний стан
видалення з рани сторонніх тіл
зупинка кровотечі в рані

Перед первинною хірургічною обробкою рани під час її туалету волосся навколо рани
видаляють:
вологим голінням по радіусам від рани на периферію
вистриганням
вологим голінням по спіралі від центру до периферії
сухим голінням по радіусам від рани на периферію
сухим голінням по спіралі від центру до периферії

Визначте необхідну ширину висікання країв різаної рани при її первинній обробці:
немає потреби висікання
на 1 см від краю рани
на 1,5 см від краю рани
на 2 см від краю рани
на 0,5 см від краю

Під час первинної хірургічної обробки рани вогнепальної рани кінцівки її краї
необхідно витнути на глибину:
всієї рани
3 см
шкіри і підшкірної клітковини
до захоплення у обсяг власної фасції
5 см

Оберіть шви після первинної хірургічної обробки значно забрудненої рани:


первинні відкладені шви
первинні шви
вторинні шви
вести рану відкритим способом
косметичні шви

Застосуйте необхідні шви при наявності рани з нагноєнням:


вести рану відкритим способом
первинні шви
первинні відкладені шви
вторинні ранні шви
вторинні пізні шви
Під час виконання операційного доступу хірург разом з поверхневою фасцією
роз’єднує:
шкіру з підшкірною клітковиною
власну фасцію
м’язи
внутрішню фасцію
серозні оболонки

Під час виконання операційного доступу хірург після власної фасції роз’єднує:
м’язи
шкіру
поверхневу фасцію
порожнину тіла
підшкірну клітковину

Під час операційного доступу на тулубі хірург після внутрішньої фасції роз’єднує:
серозну оболонку
шкіру з підшкірною клітковиною
поверхневу фасцію
м’язи
власну фасцію

Свідченням операції первинної хірургічної обробки рани є:


висічення країв рани
зупинка кровотечі
розсічення шкіри
з’єднання країв рани
роз’єднання м’язів

Вкажіть загальний принцип роз’єднання тканин, якого дотримуються хірурги під час
операції:
всі вказані вимоги
сувора пошаровість
паралельно лініям Лангера
врахування проекції судин та нервів
врахування топографії патологічного вогнища

Виберіть хірургічну голку потрібну для зшивання шкіри при завершенні операції:
ріжучу (тригранну)
атравматичну
колючу (круглу)
змішану
голку Дешана

При розрізі шкіри хірург повинен тримати скальпель у позиції:


столового ножа
смичка
пишучого пера
не має значення
в кулаці
Після розсічення підшкірної жирової клітковини в рані виникла кровотеча. Виберіть
кровоспинний затискач для зупинки кровотечі:
затискач Кохера
затискач Більрота
затискач Мікуліча
затискач “москіт”
затискач Окснера

Після розсічення підшкірно-жирової клітковини виникла кровотеча. Запропонуйте


спосіб тимчасової її зупинки в рані:
притискання серветкою
ушивання кінців артерій
притискання пальцем
перев’язка артерії
електрокоагуляція

Пластика круглою стеблиною, за допомогою якої можна відновити шкірні дефекти


щелепно-лицевої ділянки запропонована:
Філатовим;
Панкратовим;
Амосовим;
Тімофєєвим;
Маланчуком.

Трансплантація при якій тканину або орган для пересадки беруть у того ж
індивідуума, така називається:
автопластикою;
алопластикою;
ксенопластикою;
ізопластикою;
сингенною.

Трансплантація при якій тканину або орган для пересадки беруть від індивідуума того
ж виду (від людини людині) називається:
алопластикою;
ксенопластикою;
ізопластикою;
автопластикою;
сингенною.

Трансплантація при якій тканину або орган для пересадки беруть від іншого виду (від
тварини людині) називається:
ксенопластикою;
алопластикою;
ізопластикою;
автопластикою;
сингенною.
Термін «анатомічні матеріали» відповідно до Закону України «Про трансплантацію
органів та інших анатомічних матеріалів людини» означає:
органи, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварин;
засоби медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів померлих людей;
анатомічні матеріали тварин, призначені для трансплантації;
анатомічні матеріали мертвого ембріона;
небіологічні матеріали;

Термін «біоімпланти» відповідно до Закону України «Про трансплантацію органів та


інших анатомічних матеріалів людини» означає:
засоби медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів померлих
людей;
органи, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварин;
анатомічні матеріали тварин, призначені для трансплантації;
анатомічні матеріали мертвого ембріона;
небіологічні матеріали;

Термін «ксенотрансплантанти» відповідно до Закону України «Про трансплантацію


органів та інших анатомічних матеріалів людини» означає:
анатомічні матеріали тварин, призначені для трансплантації;
органи, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварин;
засоби медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів померлих людей;
анатомічні матеріали мертвого ембріона;
небіологічні матеріали;

Термін «фетальні матеріали» відповідно до Закону України «Про трансплантацію


органів та інших анатомічних матеріалів людини» означає:
анатомічні матеріали мертвого ембріона;
органи, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварин;
засоби медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів померлих людей;
анатомічні матеріали тварин, призначені для трансплантації;
небіологічні матеріали;

Термін «експлантанти» відповідно до Закону України «Про трансплантацію органів та


інших анатомічних матеріалів людини» означає:
небіологічні матеріали;
органи, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварин;
засоби медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів померлих людей;
анатомічні матеріали тварин, призначені для трансплантації;
анатомічні матеріали мертвого ембріона;

Ззовні підключений апарат штучної нирки називається:


ектопічною пересадкою
гетеротопічною пересадкою
експлантацією
ортотопічною пересадкою
алопластикою

Трансплантація серця проведена на місце видаленого серця називається:


гетеротопічною пересадкою
ектопічною пересадкою
експлантацією
ортотопічною пересадкою
алопластикою

трансплантація нирки у малий таз називається:


гетеротопічною пересадкою
ектопічною пересадкою
експлантацією
ортотопічною пересадкою
алопластикою

Укриття дефекту носа клаптем шкіри на живильній ніжці, викроєним на плечі


називається дерматопластикою:
прямим або італійським методом
артеріалізованим трансплантатом
вільною
Філатовською стеблиною
клаптями за Лімбергом

Виправлення деформації щоки клаптем круглої форми викроєним на передній стінці


живота, а потім переміщеним на передпліччя і далі на щоку називається
дерматопластикою:
Філатовською стеблиною
прямим або італійським методом
артеріалізованим трансплантатом
вільною
клаптями за Лімбергом

Укриття опікового дефекту шиї клаптем шкіри з підшкірною клітковиною, викроєного


на внутрішній поверхні стегна належить до дерматопластики:
вільної
прямим або італійським методом
артеріалізованим трансплантатом
Філатовською стеблиною
клаптями за Лімбергом

Підапоневротичні крововиливи склепіння голови мають розлитий характер в зв’язку з:


відсутністю фіброзних перетинок між апоневротичним шоломом та окістям
наявністю триярусної венозної системи
наявністю фіброзних перетинок між шкірою та апоневротичним шоломом
наявністю фіброзних перетинок між апоневротичним шоломом та окістям
добре вираженою підокісною клітковиною

Підшкірні крововиливи склепіння голови мають обмежений характер і нагадують


гулю в зв’язку з:
наявністю фіброзних перетинок між шкірою та апоневротичним шоломом
відсутністю фіброзних перетинок між апоневротичним шоломом та окістям
наявністю триярусної венозної системи
наявністю фіброзних перетинок між апоневротичним шоломом та окістям
добре вираженою підокісною клітковиною

Гнійники в підокісній клітковині кісток склепіння черепа є обмеженими через:


наявність зрощення окістя зі швами кісток черепа
відсутність зрощення окістя з кісткою черепа
наявність триярусної венозної системи
наявність фіброзних перетинок між шкірою та апоневротичним шоломом
відсутність сухожилкових перетинок між сухожилковим шоломом та надкісницею

Інфекція з поверхневих вен може потрапити в порожнину черепа через наявність:


випускних вен
вен губчатки (диплоітичних)
триярусної венозної системи
наявність зрощення поверхневих вен з фіброзними перетинками
венозних пазух твердої оболони мозку

Під час огляду пацієнта з травмою голови відмічається болючість та припухлість, яка
відповідає контурам тім’яної кістки справа. Визначте травму у пацієнта:
закрита черепно-мозкова травма, підокісна гематома
закрита черепно-мозкова травма, підшкірна гематома
закрита черепно-мозкова травма, підапоневротична гематома
проникаюча рана
не проникаюча рана

Задньою межею трепанаційного трикутника Шипо є:


гребінь соскоподібного відростка
лінія, що є продовженням виличної дуги
лінія, що іде позаду зовнішнього слухового проходу до верхівки соскоподібного
відростка
лінія, що іде попереду зовнішнього слухового проходу до верхівки соскоподібного
відростка
задній край соскоподібного відростка

Склоподібною пластинкою черепа називають:


внутрішню пластинку
зовнішню пластинку
губчасту речовину
тверду мозкову оболону
решітчасту пластинку

Трепанація соскоподібного відростка виконується у межах трикутника Шипо.


Передньою межею даного утворення є?
лінія, що іде позаду зовнішнього слухового проходу до верхівки соскоподібного
відростка
лінія, що є продовженням виличної дуги
гребінь соскоподібного відростка
лінія, що іде попереду зовнішнього слухового проходу до верхівки соскоподібного
відростка
передній край соскоподібного відростка
Другим ярусом венозної системи лобово - тім’яно - потиличної ділянки є
вени зубчатки (диплоітичні)
внутрішньочерепні вени
емісарні вени
надблокові вени
синуси твердої мозкової оболонки

Часті переломи скроневої кістки при травмах пов’язані з відсутністю у кістці:


диплоітичного шару
контрфорсів
зовнішньої пластинки
внутрішньої пластинки
окістя

При переломах скроневої кістки причиною епідуральних гематом найчастіше є


ушкодження:
середньої артерії твердої мозкової оболони
передньої артерії твердої мозкової оболони
задньої артерії твердої мозкової оболони
середньої мозкової артерії
передньої мозкової артерії

При виході за межі передньої границі трикутника Шипо під час трепанації
соскоподібного відростка може бути ушкоджений:
лицевий нерв
мозок у середній черепній ямці
сигмоподібна венозна пазуха
мозок у передній черепній ямці
внутрішня сонна артерія

Мастоідит (запалення соскоподібного відростка) найчастіше виникає внаслідок


поширення інфекції з:
середнього вуха
зовнішнього вуха
внутрішнього вуха
венозної сигмоподібної пазухи
порожнини носа

Гнійна інфекція в порожнину черепа найчастіше потрапляє через вени:


випускні
підшкірні
внутрішньочерепні
диплоітичні
венозні синуси

Під час огляду голови у пацієнта відмічається відшарування від кістки вкритої окістям
клаптя шкіри, з підшкірною клітковиною та апоневротичним шоломом. Така рана
називається:
скальпованою
проникаючою
не проникаючою
відшарованою
шкірно-апоневротичною

Під час огляду голови у пацієнта відмічається пошкодження м’яких тканин покривів
голови, окістя та кістки. Така рана називається:
не проникаючою
скальпованою
проникаючою
відшарованою
шкірно-апоневротичною

Під час огляду голови у пацієнта відмічається пошкодження м’яких тканин покривів
голови, кістки з окістям, а також твердої оболони мозку. Така рана називається:
проникаючою
скальпованою
не проникаючою
відшарованою
шкірно-апоневротичною

Під час операції трепанації соскоподібного відростка хірург вийшов за межі верхньої
границі трикутника Шипо і потрапив у:
середню черепну ямку
канал лицевого нерва
сигмоподібну венозну пазуху
передню черепну ямку
задню черепну ямку
.
Верхньою границею трепанаційного трикутника Шипо є:
лінія, що є продовженням виличної дуги
лінія, що іде позаду зовнішнього слухового проходу до верхівки соскоподібного
відростка
гребінь соскоподібного відростка
лінія, що іде попереду зовнішнього слухового проходу
основа соскоподібного відростка

При виході за межі задньої границі трикутника Шипо під час трепанації
соскоподібного відростка може бути ушкоджено:
сигмоподібну венозну пазуху
мозок у середній черепній ямці
печеристу пазуху
мозок у передній черепній ямці
поперечну венозну пазуху

Під час трепанації черепа з приводу епідуральної гематоми при яких ознаках твердої
мозкової оболони не виконують її розкриття:
підвищенні її температури
багрово-ціанотичному кольорі
субдуральній гематомі
відсутності пульсації
випинанні через трепанаційний отвір

Після видалення дрібних уламків та гострих кінців кістки при виконанні первинної
хірургічної обробки отвору у кістці надають форму:
округло – овальну
квадратну
трикутну
ромбоподібну
еліпсоподібну

Підвищена кровоточивість ран м’яких тканин голови пов’язана з:


зрощенням зовнішньої оболонки судин з фіброзними перетинками підшкірної
клітковини
наявністю триярусної венозної системи
підвищеним артеріальним тиском
наявністю випускних вен
радіальним ходом судин голови

Під час первинної хірургічної обробки рани кровотечу з кісткових країв рани голови
зупиняють:
втиранням воску
накладанням затискача
довенним введенням хлористого кальцію
перев’язкою підшкірних вен
перев’язкою диплоїтичних вен

Після перенесеної травми ліквор не може потрапити з бокових шлуночків мозку у


третій. Вкажіть отвір у якому виникла перешкода:
міжшлуночковий
серединний
боковий
водопровідна протока
медіальний

Після перенесеного енцефаліту (запалення мозку) ліквор не може потрапити з


третього у четвертий шлуночок головного мозку. Назвіть отвір у якому виникла
перешкода:
водопровідна протока
міжшлуночковий
серединний
боковий
медіальний

Внаслідок вродженої вади ліквор не може потрапити з четвертого шлуночка у


мозково-мозочкову цистерну. Назвіть отвори у яких виникла перешкода:
серединний і бокові
серединний і присередні
серединний і верхні
водопровідна протока
міжшлуночкові
Гематома, що найчастіше утворюється при переломі внутрішньої пластинки і
пошкодженні середньої оболонної артерії називається:
епідуральною
субдуральною
субарахноідальною
внутрішньомозковою
підпавутинною

При переломі основи черепа в ділянці середньої черепно-мозкової ямки можуть бути
ушкоджені:
скроневі частки головного мозку, гіпофіз
довгастий мозок, мозочок
мозочок, гіпофіз
потиличні частки головного мозку, гіпофіз
лобові частки головного мозку

Вкажіть, синус твердої мозкової оболонки пошкодження якого може призвести до


порушення відтоку венозної крові із злиття синусів:
поперечний
сагітальний верхній
прямий
сагітальний нижній
кавернозний

Визначте пазуху твердої мозкової оболонки, тромбування (перекриття тромбом) якої


може порушити відтік крові з верхньої та нижньої кам’янистих пазух:
сигмоподібна
печериста
поперечна
потилична
пряма

Вкажіть анатомічне утворення, що утворює вирости (пахіонові грануляції), порушення


функції яких утруднює відтік ліквору у венозне кровоносне русло і може стати
причиною гідроцефалії:
павутинна мозкова оболона
тверда мозкова оболона
м’яка мозкова оболона
кістка черепа
судинна оболона мозку

Виберіть оболону головного мозку, що проникає в мозкові шлуночки і утворює


судинні сплетення продуценти мозкового ліквору:
м’яка
тверда
павутинна
арахноідальна
внутрішня
При травмі голови у пацієнта з’явилися неврологічні розлади. Під час поперекової
пункції у спинномозковій рідині виявлена кров. Вкажіть вид внутрішньочерепної
гематоми:
субарахноідальна
епідуральна
субдуральна
внутрішньомозкова
підокісна

Найбільше практичне значення з наведених цистерн підпавутинного простору має:


мозочково-мозкова
цистерна перехрестя
цистерна бічної ямки великого мозку
міжніжкова цистерна
чотиригорбкова

Вкажіть місце проекції основного стовбура середньої оболонної артерії за схемою


Кренлейна – Брюсової:
перетин передньої вертикалі з виличною дугою
перетин передньої вертикалі з верхньою горизонталлю
перетин задньої вертикалі з верхньою горизонталлю
перетин середньої вертикалі з нижньою горизонталлю
перетин середньої вертикалі з виличною дугою

Вкажіть місце, де проводиться декомпресійна трепанація черепа за Кушингом:


в скроневій ділянці
в лобовій ділянці
безпосередньо над вогнищем пошкодження
в тім’яній ділянці
в проекції сагітального синуса

При проведенні кістково-пластичної трепанації черепа за Олівекроном виконується:


роздільне формування двох клаптів: шкірно-апоневротичного та окістно-
кісткового
резекція кісткової пластини у скроневій ділянці
формування одного шкірно-апоневротично-окісно-кісткового клаптя
укриття дефекту донорською кістковою пластинкою
створення отвору соскоподібного відростка

При проведенні кістково-пластичної трепанації черепа за Вольфом-Вагнером


виконується:
формування одного шкірно-апоневротично-окісно-кісткового клаптя
роздільне формування двох клаптів: шкірно-апоневротичного та окістно-кісткового
резекція кісткової пластини у скроневій ділянці
укриття дефекту донорською кістковою пластинкою
створення отвору соскоподібного відростка

Яка маніпуляція виконується при проведенні декомпресійної трепанації черепа за


Кушингом?:
резекція кісткової пластини у скроневій ділянці
роздільне формування двох клаптів: шкірно-апоневротичного та окістно-кісткового
формування одного шкірно-апоневротично-окісно-кісткового клаптя
укриття дефекту донорською кістковою пластинкою
створення отвору соскоподібного відростка

Вкажіть найбільш оптимальний метод зупинки кровотечі з артерії середньої оболонної


артерії:
кліпсування вище і нижче місця травми
тампонада марлею
електрокоагуляція
тампонада гемостатичною губкою
втирання соскоподібної пасти

Вкажіть один з наведених інструментів спеціального призначення, що не


використовують при проведенні трепанації черепа:
распатор Дуайєна
распатор Фарабефа
трепан ручний
пилка Джильї-Олівекрона
кусачки Дальгрена

Визначте метод запобігання пошкодження твердої мозкової оболони при


перепилюванні кістки дротяною пилкою:
використання провідника Полєнова
використання жолобуватого зонда
проведення розпилу під кутом 450
проведення розпилу під кутом 900
використання мозкового шпателя

Вкажіть як запобігти западанню кістково-окісного клаптя в рану при проведенні


трепанації черепа:
перепиляти кістку під кутом 45° назовні
перепиляти кістку під кутом 45° всередину
перепиляти кістку під кутом 90°
перепиляти кістку під кутом 30° всередину
кістку перепилювати не повністю

При виконанні декомпресійної трепанації черепа за Кушингом ушивання твердої


мозкової оболони:
не проводиться
проводиться вузловим шовковим швом
проводиться безперервним обвивним шовковим швом
здійснюється вузловим кетгутовим швом
здійснюється частково

Виберіть вид операції на черепі при якій попередньо проводиться спинно-мозкова


пункція:
резекційна трепанація за Кушингом
кістково-пластична трепанація за Вагнер-Вольфом
кістково-пластична трепанація за Олівекроном
краніопластика
вентрикулоперитонеальне шунтування

В якому напрямку може пошириться процес при неправильному лікуванні карбункула


в ділянці щоки?:
до крилопіднебінної ямки
на підборіддя
у клітковину губ
у білявушножувальну ділянку
у піджувальний простір

Гнійний процес локалізується у жировому тілі Біша. В якій ділянці виконаєте розріз?:
щічній
соскоподібній
глибокій лицевій
привушно-жувальній
виличній

У хворого рвана рана в ділянці переднього краю жувального м’язу з сильною


кровотечею. Яка судина пошкоджена?:
a.facialis
а.maxillaris
a.infraorbitalis
a.temporalis superficialis
a.alveolaris superior anterior

Гнійний процес локалізується у міжкрилоподібному просторі. До якої ділянки лиця


належить даний простір?:
глибокої
соскоподібної
щічної
привушно-жувальної
скроневої

У хворого з фурункульозом верхньої губи виникло внутрішньо-черепне ускладнення.


Яким шляхом міг поширитися процес?:
по верхній губній, лицевій і кутовій венах до очних вен, а далі до кавернозного
синусу
по клітковині до орбіти, далі через її верхню щілину до порожнини черепа
по верхній губній, лицевій і кутовій артеріях до очних, а далі до передніх мозкових
артерій
по верхній губній, лицевій і кутовій венах до очних вен, а далі до нижнього
сагітального синусу
по клітковині до жирового тіла щоки; далі до крилопіднебінної ямки і через круглий
отвір до порожнини черепа

Гнійний процес локалізується у жировому тілі Біша. В якому напрямку виконаєте


розріз?:
радіально від мочки вуха
вертикально
горизонтально
радіально від кута рота
радіально від кута ока

У хворого, внаслідок запалення, виник тромбоз лицевої вени. Назвіть вену, по якій
процес може поширитися до внутрішньочерепних пазух?:
v.angularis
v.transversa faciei
v.jugularis interna
v.jugularis exsterna
v.nasalis externa

Гнійний процес локалізується у скронево-крилоподібному просторі. До якої ділянки


лиця належить даний простір?:
глибокої
соскоподібної
щічної
привушно-жувальної
скроневої

Яку артерію найбільш ймовірноможна пошкодити при розкритті гнійного паротиту?:


зовнішню сонну
внутрішню сонну
лицеву
глибоку скроневу
верхньощелепну

Які з названих утворень не розташовані в глибокій ділянці лиця і не пошкодяться при


розкритті гнійника міжкрилоподібного сплетення?:
a.transversa faciei
n.lingualis
n.auriculotemporalis
a.masseterica
a.buccalis

Який нерв можна пошкодити при розкритті гнійного паротиту?:


n.facialis
n.ophthalmicus
n.maxillaris
n.mandibularis
n.lingualis

Після поранення відсутня чутливість шкіри в щічній ділянці. Гілки якого нерва
пошкоджені?:
n.maxillaris
n.ophthalmicus
n.mandibularis
n.facialis
n.lingualis
Вкажіть напрямок хірургічного розтину для розкриття гнійного паротиту при
локалізації гнійно-некротичного вогнища в частці привушної залози, розташованій
поблизу жувального м’яза:
радіально від мочки вуха
вертикально
горизонтально
радіально від кута рота
радіально від кута ока

В якому місці верхнього краю орбіти знаходять точку для виконання блокади
надорбітального нерва (від І гілки трійчастого нерва) ?:
на 0,5 см медіальніше від середини
посередині
на 0,5 см латеральніше від середини
на 1,5 см медіальніше від середини
на 1,5 см латеральніше від середини

Вкажіть напрямок хірургічного розтину для розкриття гнійного паротиту при


локалізації гнійно-некротичного вогнища в частці привушної залози, розташованій в
позадущелепній ямці:
позаду паралельно до гілки нижньої щелепи
горизонтально
радіально від мочки вуха
паралельно і нижче тіла нижньої щелепи
косо

В якому місці нижнього краю орбіти знаходять точку для виконання блокади
підочноямкового нерва (від ІІ гілки трійчастого нерва) ?:
на 0,5 см нижче від медіальної 1/3 і латеральних 2/3
на межі медіальної 1/3 і латеральних 2/3
на середині
на 0,5 см нижче від середини
на 1,5 см нижче від середини

Після поранення у боковій ділянці лиця хворий не може зажмурити праве око. Який
нерв пошкоджено?:
n.zygomaticus
n.temporalis
n.buccalis
n.oculomotorius
n.supraorbitalis

У потерпілого під час ревізії рваної рани лиця та видалення пошкоджених кісткових
уламків виникла сильна кровотеча, яку не можливо зупинити в рані. Яку судину на
протязі доцільно перев’язати для зупинки кровотечі?:
зовнішню сонну
нижню альвеолярну
верхньощелепну
лицеву
загальну сонну
Після поранення у боковій ділянці лиця у хворого опущений кут рота. Який нерв
пошкоджено?:
n.buccalis
n.infraorbitalis
n.zygomaticus
n.oculomotorius
n.supraorbitalis

В якому напрямку може пошириться процес при неправильному лікуванні карбункула


в ділянці щоки?:
у скроневу ділянку
у клітковину губ
у під’язиковий простір
у білявушну-жувальну ділянку
у щелепно-крилоподібний простір

Як визначити проекційну лінію вивідної протоки білявушної слинної залози, щоб не


пошкодити її при виконанні обробки рваної рани щічної ділянки?:
від основи мочки вуха до середини відстані між кутом рота і крилом носа
від основи мочки вуха до кута рота
від зовнішнього слухового проходу до крила носа
від зовнішнього слухового проходу до кута рота
від зовнішнього слухового проходу до середини відстані між кутом рота і крилом носа

У хворого після розкриття гнійного паротиту справа виник параліч мімічних м’язів.
Пошкодження яких анатомічних утворень призвело до даного ускладнення?:
лицевого нерва
лицевої артерії
лицевих м’язів
ІІ гілки трійчастого нерва
білявушної слинної залози

Пацієнт госпіталізований для корекції викривлення носової перегородки. Які кістки


підлягають коррекції в даному випадку?
Перпендикулярна пластинка решітчатої кістки, леміш
Вертикальна пластинка піднебінної кістки, леміш
Перпендикулярна пластинка решітчастої кістки, нижня носова раковина
Носова кістка, вертикальна пластинка піднебінної кістки
Горизонтальна пластинка піднебінної кістки, леміш

Під час операції закриття природженої щілини піднебіння (уранопластики), при


збиванні долотом крилоподібного гачка, ушкоджено великий піднебінний канал.
Виникла кровотеча яку можна зупинити лише шляхом тампонади каналу. Яку артерію
ушкоджено?
Низхідну піднебінну артерію
Висхідну піднебінну артерію
Висхідну глоткову артерію
Клиноподібну артерію
Задню верхню альвеолярну артерію
У хворого, 26 років, діагностовано фурункул в ділянці кореня носа та нижньої повіки.
Грізним ускладненням цього захворювання може бути розповсюдження інфекції по
венозних сполученнях цього регіону до пазух твердої мозкової оболони. До якої з
пазух найбільш вірогідно попаде інфекція
Печериста пазуха
Верхня сагітальна пазуха
Потилична пазуха
Сигмоподібна пазуха
Верхня кам’яниста пазуха

Студентка 17 років видавила гнійничок у медіальному куті ока. Через 2 дні вона
поступила в інститут нейрохірургії з діагнозом тромбоз печеристої пазухи. Яким
шляхом інфекція попала в цю пазуху?
Через v.angularis
Через v. maxillarіs
Через v. profunda faciei
Через v. transversa faciei
Через v. diploicae frontalis

У пацієнта К., 56 років, який 28 років пропрацював робочим на хімічному заводі в


цеху зі шкідливими умовами виробництва, спостерігаються часті кровотечі із слизової
оболонки носової порожнини. За рахунок яких артерій це відбувається?
Передня і задня решітчасті артерії.
Надочноямкова артерія
Війчасті артерії
Передня мозкова артерія
Очна артерія

У чоловіка 40 років із флегмоною лиця гнійне запалення та значний набряк м'яких


тканин спричинили перетиснення просвіту лицевої вени і ретроградний (зворотній)
напрямок току венозної крові. Інфікування якої венозної пазухи можливе:
Печеристої
Верхньої кам'янистої
Нижньої кам'янистої
Прямої
Сигмоподібної

У хворого кровотеча в ділянці верхньої губи. Яка артерія ймовірніше всього


пошкоджена ?
Лицева
Верхньощелепна
Язикова
Поверхнева скронева
Кутова

У хворого на рак спинки язика виникла сильна кровотеча внаслідок ураження


пухлиною дорзальної артерії язика. Яку судину перев’язує лікар для зупинки кровотечі
?
Язикову артерію
Дорзальну артерію язика
Глибоку артерію язика
Лицеву артерію
Висхідну артерію глотки

Виконуючи тонзилектомію ‘видалення мигдалика) хірург повинен пам’ятати, що на


відстані 1,0–1,5 см дозаду від піднебінного мигдалика знаходиться життєвоважливий
утвір. Який утвір може бути пошкоджений при виконанні цієї операції?
Внутрішня сонна артерія
Язикова артерія
Хребтова артерія
Зовнішня сонна артерія
Лицева артерія

Хворий 30 років, госпіталізований з кровотечею з лицевої артерії. В якому місці


можливе пальцеве притиснення даної артерії для короткочасної зупинки кровотечі?
край нижньої щелепи
виступ підборіддя
гілка нижньої щелепи
спинка носа
вилична кістка

У хворого виявлений фурункул зовнішнього слухового проходу. Які з перелічених


лімфатичних вузлів в першу чергу можуть відреагувати на запальний процес?
Nodi lymphatici parotidei
Nodi lymphatici retropharyngeales
Nodi lymphatici mandibulares
Nodi lymphatici cervicales superficiales
Nodi lymphatici cervicales profundi

У хворого фронтит. З анамнезу відомо, що в нього було запалення верхньощелепної


пазухи. Через який відділ носової порожнини могла потрапити інфекція в лобну
пазуху?
середній носовоий хід
верхній носовий хід
нижній носовий хід
присінко носової порожнини
решітчасто-клиноподібну кишеню

Під час обстеження, у хворого виявлено абсцес крило-піднебінної ямки. Куди може
розповсюдитись інфекція при несвоєчасному наданні медичної допомоги?
Орбіту
Міжкрилоподібний простір
Лобову пазуху
Підапоневротичний скроневий простір
Барабанну порожнину

У хворого встановлено запалення слизової оболонки лобової пазухи. В який з


перелічених утворів буде прямувати запальна рідина?
Середній носовий хід
Верхній носовий хід
Нижній носовий хід
Хоани
Підскронева ямка

Під час обстеження пацієнта ЛОР лікар діагностував запалення верхньощелепних


пазух. В якому носовому ході під час риноскопії був виявлений гній?
В середньому
В верхньому
В нижньому
У загальному
В найвищому

Дитина віком 10 років скаржиться на затруднення носового дихання. При обстеженні


встановлено, що причиною є стійка гіпертрофія лімфоїдної тканини. Збільшення якого
мигдалика має місце ?
Глоткового
Піднебінного
Трубного лівого
Язикового
Трубного правого

У хворого 28 років, діагностовано гострий запальний процес слизової оболонки носо-


сльозової протоки. З анамнезу стало відомо, що після перенесеного грипу протягом 10-
ти днів були виділення із носа. З якого відділу носової порожнини інфекція могла
проникнути у носо-сльозову протоку ?
Із нижнього носового ходу
Із середнього носового ходу
Із верхнього носового ходу
Із присінку носа
Із лобової пазухи

У дітей часто можна спостерігати затрудння носового дихання, яке пов'язане з


надмірним розвитком лімфоїдної тканини слизової оболонки глотки. Розростання яких
мигдаликів може спричинити це явище?
Tonsilla pharyngea
Tonsilla lingualis
Tonsilla palatina
Tonsilla tubaria
Усіх названих мигдаликів

У хворого ускладнення нежиті. Рентгенологічно встановлено скупчення гною у


верхньощелепній пазусі зліва. У який носовий хід виділяється гній?
У лівий середній носовий хід
У правий нижній носовий хід
У правий верхній носовий хід
У правий загальний носовий хід
У правий носоглотковий хід
Хворий скаржиться на головний біль, утруднене дихання. Рентген підтвердив діагноз
– фронтит (запалення лобової пазухи). В якому носовому ході при огляді порожнини
носа можуть спостерігатись гнійні виділення?
Середній носовий хід
Верхній носовий хід
Нижній носовий хід
Загальний носовий хід

У хворого спостерігається запалення клиноподібної пазухи. Куди відкривається її


апертура?
Recessus sphenoethmoidalis
Infundibulum
Meatus nasi medius
Meatus nasi inferior
Meatus nasi communis

Хворий 30 років, із запаленням пульпи 2-го верхнього моляра, звернувся до лікаря зі


скаргами на головний біль та слизові виділення з носа. Після огляду йому встановили
діагноз – пульпіт, ускладнений синуситом. До якої з пазух потрапила інфекція від
кореня зуба?
Верхньощелепної
Лобової
Клиноподібної
Решітчастої
Соскоподібних комірок

Хворий 35 років, звернувся у приймальний покій із скаргами на нежить та головний


біль на протязі 5 днів. Після обстеження йому встановили діагноз – гайморит
(запалення верхньощелепної пазухи). Крізь який носовий хід інфекція
Середній
Верхній
Нижній
Загальний
Носоглотковий

Хірург здійснює доступ до язикової артерії. Назвіть в межах якої ділянки трикутника
шиї знаходиться трикутник Пирогова:
піднижньощелепного трикутника
лопатковотрахейного
сонного трикутника
підпідборідного трикутника
підпідборідного

Лікарем виконується розкриття надгруднинного міжапоневротичного простору,


однією стінкою якого є лопатково-ключичний апоневроз. Вкажіть яким фасціальним
листком шиї є дане утворення:
третім
другим
четвертим
п’ятим
першим

При проведенні оперативного доступу до основного судинно-нервового пучка шиї


хірург розрізає його піхву. Назвіть фасцію шиї, що утворює піхву для основного
судинно-нервового пучка шиї:
внутрішньошийна, парієтальний листок
лопатково –ключична
передхребтова
власна
внутрішньошийна, вісцеральний листок

У хворого флегмона в ділянці шиї ускладнилася медіастинітом (запаленням


клітковини середостіння). Вкажіть клітковинний простір шиї, що з’єднується із заднім
середостінням:
позадуорганний
попередуорганний
надгруднинний міжапоневротичний
простір латерального трикутника шиї
піхва судинно-нервового пучка шиї

Для виконання вагосимпатичної блокади за Вишневським лікарю необхідно знати


топографію шийного відділу симпатичного стовбура. Вкажіть, в якому клітковинному
просторі шиї розташований симпатичний стовбур:
передхребтовому
латерального трикутника
позаду внутрішніх органів
надгруднинному міжапоневротичному
піхві судинно-нервового пучка шиї

При виконанні оперативного доступу до трахеї лікар повинен пам’ятати про


топографію яремної венозної дуги. Назвіть в якому клітковинному просторі
знаходиться яремна венозна дуга:
надгруднинному міжапоневротичному
попередуорганному
позадуорганному
латерального трикутника
передхребтовому

Для зупинки кровотечі з пораненого язика потрібно знайти і перев’язати язикову


артерію. Язикова артерія відходить від:
зовнішньої сонної
загальної сонної
внутрішньої сонної
язикової
верхньощелепної

Під час операції на шиї лікар знайшов артерію, яка проектується на бісектрису кута,
утвореного груднинно-ключично-соскоподібним м’язом та лопатково - під’язиковим
м’язом. Дана артерія це:
загальна сонна
зовнішня сонна
внутрішня сонна
лицева
язикова

З метою визначення нижньої межі поширення флегмони передхребтового


клітковинного простору, необхідно визначити до якого хребця продовжується
передхребтовий клітковинний простір шиї. Визначте цей рівень:
Тn3
Тn4
Тn5;
Тn6
Тn2

Хірургом виконується розкриття абсцесу надгруднинного міжапоневротичного


простору обмеженого фасціями. Назвіть ці фасції:
2і3
1і2
3і4
4і5
3і5

На препараті студент проводить препарування глибокої ділянки шиї. Вкажіть


латеральну межу драбинчасто-хребетного трикутника шиї:
передній драбинчастий м’яз
задній драбинчастий м’яз
кивальний м’яз
довгий м’яз
грудинно-ключично-соскоподібний м’яз

На препараті студент проводить препарування глибокої ділянки шиї. Вкажіть, м’яз що


є медіальною межею драбинчасто-хребетного трикутника?:
довгий шийний
передній драбинчастий
кивальний
задній драбинчастий
грудинно-ключично-соскоподібний

При виконанні оперативного доступу до стравоходу хірургу необхідно знати


розташування гортанного поворотного нерва. Вкажіть де проходить гортанний
поворотний нерв:
між трахеєю та стравоходом
позаду стравоходу
латерально від трахеї
попереду від трахеї
між стравоходом та хребтом

При виконанні езофаготомії в шийному відділі виникла кровотеча зі стінки


стравоходу. Назвіть артерії, що кровопостачають шийний відділ стравоходу:
нижніми щитоподібними артеріями
хребтовою артерією
внутрішньою грудною артерією
поперечною артерією шиї
верхніми щитоподібними артеріями

При верхній трахеостомії для доступу до трахеї лікар перерізає серединну зв’язку
щитоподібної залози. Анатомічно серединна зв’язка щитоподібної залози знаходиться
між перешийком щитоподібної залози і:
її перснеподібним хрящем
її щитоподібним хрящем
надгортанником
її клиноподібним хрящем
під’язиковою кісткою

У хворого невралгія верхнього гортанного нерва, що проявляється сильними болями


локалізованими в ділянці гортані, які іррадіюють в ділянки ока, вуха, грудної клітки і
надпліччя, та супроводжуються гикавкою, гіперсалівацією, кашлем. Верхній
гортанний нерв є гілкою іншого нерва:
блукаючого
діафрагмального
язикоглоткового
під’язикового
язикового

При прогнозуванні поширення гнійного процесу при заглотковому абсцесі лікар


враховує глотково-фасціальні взаємовідношення. Яка фасція шиї знаходиться позаду
глотки?:
передхребтова
власна
парієтальна пластина внутрішньошийної
лопатково-ключична
вісцеральна пластина внутрішньошийної

Одним з хірургічних методів лікування бронхіальної астми є гломектомія (видалення


сонного гломуса). Вкажіть де, відносно біфуркації загальної сонної артерії,
знаходиться сонний гломус:
позаду
справа
попереду
зліва
досередини

При проведенні нижньої трахеостомії можна пошкодити найнижчу щитоподібну


артерію. Найнижча щитоподібна артерія найчастіше відходить від:
дуги аорти
щитошийного стовбура
зовнішньої сонної артерії
внутрішньої сонної артерії
нижньої щитоподібної артерії
При мобілізації долей щитоподібної залози враховується топографія судин залози.
Верхні щитоподібні артерії є гілками артерії:
зовнішньої сонної
внутрішньої сонної
загальної сонної
підключичної
щитошийного стовбура

В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї


попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). При не своєчасній операції
інфекція може поширитись в:
переднє середостіння
середнє середостіння
заднє середостіння
ретровісцеральний простір
надгрудинний міжапоневротичний простір

До лікаря звернувся хворий із скаргами на болі в лівій половині шиї, які посилюються
при рухах голови. Положення при якому болі не турбують - це нахил голови вліво, з
поверненням лиця вправо. Біль спричиняє ураження м’язу:
sternocleidomastoideus sinister
sternocleidomastoideus dexter
platisma dexter
platisma sinister
longus colli

У хворої М., 37р. в результаті попадання чужорідного тіла в дихальні шляхи виник
кашель, а потім ядуха. Хворому була зроблена трахеотомія в ділянці шиї, яка обмежена
верхнім черевцем m. omohyoideus, m.sternocleidomastoideus та серединною лінією шиї.
Хірургічне втручання проведено в трикутнику:
omotracheale
caroticum
submandibulare
omotrapezoideum
omoclaviculare

У пацієнта рана розміщена у проекції трикутника шиї обмеженого ззаду грудинно-


ключично-соскоподібним м'язом, зверху - заднім черевцем двочеревцевого м'язу,
зпереду - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'язу. Назвіть цей трикутник.
cонний
лопатково-трахейний
піднижньощелепний
лопатково-ключичний
лопатково-трапецієподібний

В зв'язку з наявністю кровотечі при пораненні язика потрібно її зупинити. Язикову


артерію знаходять і перев'язують в трикутнику
Пирогова
підщелепному
лопатково-підключичному
лопатково-трапецієподібному
лопатково-трахейному

Для постійного внутрішнього введення ліків і меншої травматизації, хворому краще


встановити підключичний катетер. Підключична вена на шиї розміщена у просторі:
antesсalenum
interscalenum
retroscalenum
interaрoneuroticum
suprasternale

До реанімаційного відділення поступив чоловік 45 років з пораненням ділянки шиї в


межах трикутника, який обмежений позаду латеральним краєм трапецієподібного
м’язу. Назвіть трикутник в межах якого буде виконуватися операція:
omotrapezoideum
omotracheale
caroticum
omoclaviculare
submandibulare

До хірургічного відділення поступив чоловік 35-ти років з гнійною раною шиї


попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). При несвоєчасній операції
інфекція може поширитись у:
переднє середостіння
ретровісцеральний простір
заднє середостіння
середнє середостіння
надгруднинний міжапоневротичний простір

Хворий скаржиться на біль при рухах у лівій половині шиї. Найкраще положення, при
якому хворий не відчуває болю - нахил шиї вліво з одночасним підняттям голови і
поверненням лиця в протилежний бік. Біль зумовлена порушенням функції:
грудинно-ключично-соскоподібного м’язу зліва
трапецієподібного м’язу зліва
трапецієподібного м’язу справа
грудинно-під’язикового м’язу
грудинно-ключично-соскоподібного м’язу справа

Хворому Т. виконується операція видалення щитоподібної залози. Під час даної


операції хірург перев’язує:
верхню та нижню щитоподібні а.
верхню та нижню гортанні а.
верхню щитоподібну а. та щитошийний стовбур
верхню щитоподібну а. та висхідну артерії шиї
висхідну та глибоку артерії шиї

Хворому, який потрапив у реанімаційне відділення лікарні з набряком гортані, при


проведенні трахеотомії, була випадково перерізана яремна венозна дуга. Дане
утворення розміщене у:
spatium interaponeuroticum suprasternale
spatium pretracheale
spatium retropharyngeale
spatium interscalenum
spatium antescalenum

У пораненого кровотеча із гілок сонної артерії. Для тимчасової зупинки кровотечі,


сонну артерію треба притиснути до горбика поперечного відростка шийного хребця, а
саме:
VI
V
IV
III
II

У хворого внаслідок пошкодження шкіри в середній ділянці груднинно-ключично-


соскоподібного м’язу виникла повітряна емболія. При цьому травмована вена:
зовнішня яремна
передня яремна
внутрішня яремна
задня вушна
поперечна шиї.

Потерпілому 37 років була нанесена травма гострим предметом в нижню ділянку


сонного трикутника шиї. При цьому може бути пошкоджена:
загальна сонна артерія
зовнішня сонна артерія
зовнішня яремна вена
верхня щитоподібна артерія
внутрішня сонна артерія

Внаслідок бійки чоловік, 25 років, отримав ножове поранення шиї з пошкодженням


зовнішньої сонної артерії. Для тимчасової зупинки кровотечі ефективним методом є
пальцеве притиснення загальної сонної артерії до поперечного відростка шостого
шийного хребця. Його проводять у трикутнику:
сонному
піднижньощелепному
Пирогова
лопатково-трахейному
лопатково-ключичному

У хворого 40 років внаслідок ножового поранення шиї розпочалась кровотеча з


загальної сонної артерії, яка проходить в сонному трикутнику у складі судинно-
нервового пучка. Цей пучок формують:
а.carotis communis, n. vagus, v.jugularis interna
а.carotis communis, n. hypoglossus v.jugularis interna
а.carotis communis, n. vagus, v.jugularis anterior
а.carotis communis, n. hypoglossus, v.jugularis externa
а.carotis communis, n. phrenicus, v.jugularis externa
Хворій 25 років планується операція: резекція правої частки щитоподібної залози.
Вкажіть артерії, що кровопостачають щитоподібну залозу:
верхня щитоподібна, нижня щитоподібна, найнижча щитоподібна артерії
верхня щитоподібна, нижня щитоподібна, язикова, лицева артерії
нижня щитоподібна, потилична, поверхнева скронева артерії
нижня щитоподібна, язикова, лицева артерії
верхня щитоподібна, язикова, поверхнева скронева артерії

При виконанні оперативного втручання на щитоподібній залозі, хірургу потрібно


виділити верхню та нижню щитоподібні артерії. Ці артерії є гілками з басейнів:
а. carotis externa et a. subclavia
а. carotis interna et a. subclavia
а. carotis externa et a. carotis interna
а. subclavia et truncus thyrocervicalis
а. subclavia et a. transversa colli

Хворого 65 років госпіталізовано з підозрою на рак стравоходу. На рентгенограмі


встановлено пухлину, яка розташована на межі глотки та стравоходу. Вкажіть хребець
на рівні якого розташована пухлина:
6 шийний
5 шийний
1 грудний
3 грудний
2 грудний

У жінки виявлена травма щитоподібного та перснеподібного хрящів гортані. В


результаті цього порушився акт ковтання, що зумовлено пошкодженням м’язу:
нижнього стискача глотки
середнього стискача глотки
верхнього стискача глотки
шило-глоткового
піднебінно-глоткового

Хворому з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити


трахеостомію. Вкажіть хрящові кільця трахеї на рівні яких частіше за все може
знаходитися перешийок щитоподібної залози:
II- ІV
III-IV
I-II
IV-V
V-VI

Хворий Б. 50 років скаржиться на осиплість голосу, утруднення дихання. При


обстеженні діагностована пухлина гортані в ділянці голосових зв'язок. Назвіть
регіонарні лімфатичні вузли можливого метастазування пухлини:
глибокі шийні
заглоткові
піднижньощелепні
підпідборідні
поверхневі шийні
Після видалення щитоподібної залози у хворої з’явилися судоми. Дане ускладнення
зумовлено пошкодженням:
прищитоподібних залоз
гортанного нерва
м’язів гортані
внутрішньої сонної артерії
внутрічерепних притоків внутрішньої яремної вени

Хворий потрапив у клініку з пораненням в ділянці шиі. При обстеженні виявлено


пошкоджений нерв, розташований попереду переднього драбинчастого м'яза. Визначте
пошкоджений нерв:
діафрагмальний
блукаючий
язикоглотковий
під'язиковий
шийний відділ симпатичного стовбуру

Під час операції при доступі до правої підключичної артерії сталося ускладнення у
вигляді порушення дихання. Вказане явище зумовлено пошкодженням:
діафрагмального нерва
зірчастого вузла
спиномозкового нерва С7
додаткового нерва
під’язикового нерва

Хірургом проводиться розкриття інтрамамарного маститу. Вкажіть оптимальний


розтин для розкриття даного маститу:
радіальний розтин шкіри і поверхневої фасції навколососкового поля і далі на
периферію залози;
радіальний розтин шкіри і поверхневої фасції до 1 см від навколососкового поля на
периферію залози
радіальний розтин шкіри до 1 см від навколососкового поля на периферію залози без
пошкодження поверхневої фасції
дугоподібний розтин шкіри і поверхневої фасції по проекції абсцесу
дугоподібний розтин шкіри по проекції абсцесу без пошкодження власної фасції

Хірургом проводиться розкриття ретромамарного абсцесу у верхньо-латеральному


квадранті грудної залози: Вкажіть оптимальний розтин для розкриття даного маститу:
дугоподібний розтин паралельно нижньому краю залози
радіальний розтин через всю товщу залози у відповідному квадранті
дугоподібний розтин паралельно верхньо-латеральному краю залози
поперечний розтин від краю залози у латеральному напрямку
дугоподібний розтин шкіри і поверхневої фасції по проекції абсцесу

У пацієнта з ексудативним плевритом показана плевральна пункція. Оберіть можливу


точку для пункції плевральної порожнини з метою видалення ексудату:
по верхньому краю сьомого ребра по лопатковій лінії
по верхньому краю дев’ятого ребра по лопатковій лінії
по нижньому краю дев’ятого ребра по лопатковій лінії
по верхньому краю десятого ребра по лопатковій лінії
по нижньому краю восьмого ребра по задні пахвові лінії

Потерпілому з проникаючою раною грудей під час ПХОР ушито рану і в плевральну
порожнину введено дренаж. Як надійно зафіксувати до грудної стінки дренажну
трубку:
накласти на шкіру шовковий шов з прошиванням трубки
зв’язати на трубці кінці лігатури накладеного на шкіру шва
зафіксувати трубку до шкіри липким пластиром
накласти на шкіру кетгутовий шов з прошиванням трубки
фіксувати трубку швами пошарово накладеними на грудну стінку

Діагностовано остеомієліт восьмого ребра по лопатковій лінії. Оберіть доцільний


спосіб оперативного лікування:
черезокістна резекція ребра з наступною пластикою
підокістна резекція ребра з наступною його пластикою
підокістна резекція ребра без наступної її пластики
черезокістна резекція ребра без його пластики
будь-який із вказаних способів

У хворого діагностована субпекторальних флегмона. Вкажіть - по зовнішньому краю


якого м’язу потрібно орієнтуватися при розкритті даної флегмони:
великого грудного
малого грудного
підключичного
переднього зубчастого
дельтоподібного

Лікарем проводиться один з етапів ПХОР проникаючого поранення грудної стінки.


При ушиванні рани в перший ряд швів захоплюють:
поверхневі м’язи грудей, поверхневу фасцію, підшкірну клітковину
поверхневу фасцію, підшкірну клітковину, шкіру
плевру, внутрішньогрудну фасцію, міжреберні м'язи, окістя
власну фасцію, поверхневі м’язи грудей, поверхневу фасцію
плевру, внутрішньогрудну фасцію

Лікарем проводиться один з етапів ПХОР проникаючого поранення грудної стінки.


При ушиванні рани в третій ряд швів захоплюють:
поверхневі м’язи грудей, поверхневу фасцію, підшкірну клітковину
поверхневу фасцію, підшкірну клітковину, шкіру
плевру, внутрішньогрудну фасцію, міжреберні м’язи, окістя
власну фасцію, поверхневі м’язи грудей, поверхневу фасцію
плевру, внутрішньогрудну фасцію

При травмі грудної клітки може пошкоджуватися міжреберний судинно-нервовий


пучок. В парасагітальній площині цей пучок розташовується:
нерв, артерія, вена
нерв, вена, артерія
вена, артерія, нерв
вена, нерв, артерія
артерія, нерв, вена

Під час плевральної пункції, після проколу грудної стінки по верхньому краю ребра
VIII міжребер’ї у шприці з’явилась кров. До переду від якої лінії виконання пункції
плеври по верхньому краю ребра може супроводжуватися кровотечою:
лопаткової
задньої пахвової
середньої пахвової
передньої пахвової
середньо-ключичної

Хірург проводить розкриття інтрамамарного маститу. Назвіть фасцію, що розсікається


при розкритті даного маститу:
поверхнева
грудна
ключично-грудна
внутрішньо грудна
жодна з вказаних

При пневмонектомії правої легені хірург перев’язує елементи її кореня. Вкажіть


взаємне їх розташування в сагітальній площині:
вена, бронх, артерія
вена, артерія, бронх
бронх, артерія, вена
бронх, вена, артерія
артерія, бронх, вена

При пневмонектомії лівої легені хірург перев’язує елементи її кореня. Вкажіть взаємне
їх розташування в сагітальній площині:
артерія, вена, бронх
артерія, бронх, вена
вена, бронх, артерія
вена, артерія, бронх
бронх, артерія, вена

У хворого діагностовано пневмоторакс. Для видалення повітря з плевральної


порожнини показана пункція. Вкажіть місце її виконання:
VІ міжребір′я
III міжребір′я
IV міжребір′я
V міжребір′я
І міжребір’я

У хворого потрібно виконати пункцію для видалення повітря з плевральної


порожнини при клапанному пневмотораксі. Вкажіть лінію по якій знаходять точку для
пункції:
Парастернальна
середньоключична лінія
передня пахвова лінія
задня пахвова лінія
по будь-якій з вказаних ліній

У пацієнта встановлено діагноз проникаючого поранення грудної стінки. Ознакою


даної рани є пошкодження:
шкіри з підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією
власної фасції з грудними м’язами
міжреберних м’язів
внутрішньо грудної фасції з парієтальною плеврою
всіх названих тканин

При проникаючому пораненні грудної стінки краї рани зімкнулися. При цьому
виникає:
відкритий пневмоторакс
закритий пневмоторакс
клапанний пневмоторакс
напружений пневмоторакс
пневмоторакс не виникає

При первинній хірургічній обробці рани грудної стінки після ушивання рани для
видалення повітря та ексудату з плевральної порожнини її потрібно дренувати:
гумовою трубкою
гумовою стрічкою
марлевою турундою
декількома трубками обгорнутими гумовою рукавичкою
трубкою до якої фіксовано розрізаний пальчик рукавички

Хворому з ексудативний плевритом показана пункція плевральної порожнини. Назвіть


інструмент для її виконання:
ін’єкційна голка
голка Дешана
троакар
пункційна голка з мандреном
пункційна голка з гумовою трубкою

Хворому з остеомою 5 ребра проводиться резекція ребра. Назвіть інструмент який


використовують для зсування окістя з передньої поверхні ребра:
распатор Фарабефа
распатор Дуаєна
скальпель
пінцет
ранорозширювач

Виконується операція видалення легені з приводу раку легені. Елементи коренів


легень перев’язують і пересікають у наступній послідовності:
артерія, вена, бронх
бронх, артерія, вена
вена артерія бронх
бронх, вена, артерія
артерія, бронх, вена
У пацієнта з медіастинітом відбулося поширення процесу в порожнину живота.
Процес поширився через:
груднинно-реберні і попереково-реберні проміжки
груднинно-реберні щілини
діафрагмально-реберні щілини
груднинно-ключичні проміжки
сухожильний центр діафрагми

У молодої жінки виявлено рак молочної залози. Найбільш доцільно їй виконати на


молочній залозі:
секторальну резекцію
просту мастектомію
радикальну мастектомію
обмежену секторальну резекцію
резекцію пухлини

Діагностовано остеомієліт восьмого ребра по лопатковій лінії. Оберіть доцільний


спосіб оперативного лікування:
черезокістна резекція ребра з наступною пластикою
підокістна резекція ребра з наступною його пластикою
підокістна резекція ребра без наступної її пластики
черезокістна резекція ребра без його пластики
будь-який із вказаних способів

У пацієнта проникаюча рана грудей з рваним пошкодженням 3х4 см на передньо-


нижньому краю легені. На легені виконують:
витинання некротизованої тканини на 1,0-1,5 см від краю пошкодження з наступним
зашиванням
крайову резекцію легені
сегментарну резекцію легені
клиноподібну резекцію легені
пульмонектомію

У чоловіка в результаті удару в ділянку нижнього кута лопатки справа встановлені


переломи ребер. Вкажіть пошкоджені ребра:
VI-VII
VIII-IX
X-XI
XII
I-III

При рентгенологічному дослідженні у хворого було діагностовано пухлину верхньої


частки правої легені. При цьому можливим поширенням метастазів можуть бути у:
верхні і нижні праві бронхолегеневі лімфатичні вузли
нижні середостінні лімфатичі вузли
передні середстінні лімфатичні вузли
пахвові лімфатичні вузли
глибокі латеральні шийні лімфатичні вузли
При пальпації молочної залози у хворої виявлено ущільнення у вигляді вузла у
нижньому медіальному квадранті. Метастази при цьому можуть поширитися у такі
лімфовузли:
пригруднинні, пахвові
задні середостінні
глибокі латеральні шийні
бронхолегеневі
верхні діафрагмальні

До лікаря звернулась пацієнтка зі скаргами на ущільнення у верхньо-бічній ділянці


правої молочної залози. Щоб упевнитися в нерозповсюдженні патологічного процесу
лікар повинен перевірити такі лімфатичні вузли:
Пахвові
Білягрудинні
Міжреброві
Верхні діафрагмальні
Передні середостінні

В клініку госпіталізована пацієнтка із скаргами на кровохаркання, пітливість.


Рентгенологічно виявлено вогнище туберкульозу у верхній частці правої легені.
Необхідна операція лобектомія верхньої частки. Вкажіть кількість видалених при
цьому сегментів:
3
5
4
2
1

При рентгенобстеженні у пацієнта діагностована пухлина в правій легені. Хірург при


виконанні оперативного втручання видалив середню частку правої легені, яка включає
segmentum:
laterale et mediale
basale anterius et posterius.
anterius et apicale
lingualare superius et inferius
apicale (superius) et basale mediale

Хвора госпіталізована в терапевтичне відділення з діагнозом: правобічний плеврит.


Найбільше скупчення серозної рідини відзначається у одному із синусів плеври:
правому реброво-діафрагмовому
правому реброво-середостінному
лівому діафрагмово-середостінному
лівому реброво-середостінному
правий діафрагмово-середостінному

В клініку госпіталізована пацієнтка із пухлиною, розташованою у середній долі правої


легені. Показана операція видалення цієї долі. Кількість сегментів, які можуть бути
видалені у складі цієї долі становить:
2
3
4
5
1

В хірургічне відділення поступив хворий з ножовим пораненням грудної клітки справа


та пневмотораксом. Перкуторно нижня межа правої легені по середньоключичній лінії
піднялася до рівеня III ребра. У нормі вона повинна визначатися на рівні:
VI ребра
VII ребра
VIII ребра
IX ребра
V ребра

У клініку доставлено дитину, яка напередодні проковтнув арахісовий горішок, після


чого з’явився безперервний кашель та симптоми затрудненого дихання. Функція
голосоутворення не порушена. Вірогідніше усього це стороннє тіло може знаходитися
на рівні.
правого головного бронха
лівого головного бронха
трахеї
присінкової щілини
голосової щілини

При обстежені хворого на рентгенограмі виявлена пухлина середньої частки правої


легені. Назвіть сегменти, що можуть бути уражені:
присередній, бічний
верхній язичковий, нижній язичковий
передній та задній основні
верхівковий, передній
верхівково- задній, передній

У пацієнта діагностовано правобічну часткову пневмонію медіального та латерального


сегментів. Визначте частку уражену пневмонією:
середня
верхня права
нижня права
верхня ліва
нижня ліва

При операції правосторонньої лобектомії хірург підійшов до кореня правої легені з


метою окремого виділення і обробки його складових. Вкажіть порядок розміщення
елементів кореня правої легені в напрямку зверху вниз:
бронх, легенева артерія, легеневі вени
легенева артерія, бронх, легеневі вени
легенева вена, легеневі артерія, бронх
бронх, легенева артерія, діафрагмальний нерв
діафрагмальний нерв, бронх, бронхіальна артерія і вена

Хворому проводять правобічну пульмонектомію з приводу раку легені. Після


розсічення медіастінальної плеври в першу чергу необхідно перев’язати легеневі вени,
щоб зменшити можливість дисемінації пухлинних клітин. Щоб уникнути помилки,
хірургу слід згадати порядок розташування анатомічних утворів кореня правої легені
( у напрямку зверху вниз).
бронх, артерія, вени
артерія, бронх, вени
артерія, вени, бронх
вени, артерія, бронх
бронх, вени, артерія

Пацієнту 50 років з приводу раку легень проведено правосторонню лобектомію


(видалення) верхньої частки легень. Встановіть кількість сегментів вилучених при
такій операції:
три
чотири
п'ять
два
один

Хворій виставлений діагноз - плеврит. Для евакуації ексудату була призначена


плевральна пункція. Встановіть відділ плевральної порожнини, що містить найбільшу
кількість ексудату:
реберно-діафрагмальний синус
діафрагмально-медіастинальний синус
реберно-медіастинальний синус
під куполом плеври
під коренем легенів

У хворого необхідно зробити пункцію порожнини плеври. Назвіть частину


міжребрового простору для введення голки:
нижня частина міжребрового простору, по верхньому краю ребра
посередині міжребрового простору на рівній віддалі від країв сусідніх ребер
верхня частина міжребрового простору, по нижньому краю ребра
задня частина міжребрового простору, по нижньому краю ребра
передня частина міжребрового простору, посередині між краями сусідніх ребер

У хворого запалення легень ускладнилось ексудативним плевритом. При цьому рідина


може накопичуватися у
recesus (sinus) costodiaphragmaticus pleurae
recesus (sinus) costomediastinalis pleurae
recesus (sinus) phrenicomediastinalis pleurae
recesus (sinus) transversus pericardii
recesus (sinus) obliquus pericardii

Хворий страждає туберкульозом легень з дитинства. Йому була призначена операція:


лобектомія правої легені. Під час операції у хворого була видалена середня доля правої
легені. При цьому були видалені такі сегменти:
латеральний і медіальний
верхній і передній
медіальний базальний і латеральний базальний
верхній язичковий і нижній язичковий
задній і передній

У хворого діагностована лівобічна сегментарна пневмонія. Назвіть сегмент легені, де


локалізується патологічний процес, якщо додаткові дихальні шуми (крипітація)
вислуховуються зліва, зі сторони спини, на рівні VII-X ребер
задньо базальний
присередній базальний
латеральний базальний
передній базальний
нижній язичковий

Хвора поступила у пульмонологічне відділення з діагнозом лівобічний ексудативний


плеврит. Запальний випіт наймовірніше скупчиться у:
реброво - діафрагмальному синусі
реброво –середостінному синусі
діафрагмально – середостінному синусі
у всіх вище перерахованих
плевральній порожнині

У пацієнтки рентгенологічно виявлено вогнище туберкульозу у верхній частці лівої


легені. Рекомендована операція лобектомія. У складі верхньої частки лівої легені
максимально можна видалити таку кількість сегментів:
4
6
3
2
1

Під час операції у пацієнта було видалено частину легені, яка вентилюється бронхом
третього порядка, що супроводжується гілками легеневої артерії та інших судин.
Визначте частину легені, що була видалена:
сегмент легені
середня частка
нижня частка
верхня частка
легенева часточка

У пацієнта поранення, що проникає у середостіння. Яке з наведених тверджень дає


найбільш правильне уявлення про середостіння:
серозна порожнина;
порожнина обмежена медіастінальною плеврою;
простір між грудниною і хребтом;
комплекс органів, судин і нервів, розміщений між грудниною і хребтом;
комплекс органів, судин і нервів, розміщений між медіастінальною плеврою та
фасцією, що покриває груднину і хребет.

У хворого діагностовано гнійний процес клітковини заднього середостіння. Вкажіть


гнійний процес якої клітковини міститься лише у задньому відділі середостіння:
позадугруднинної;
навколоаортальної;
претрахейної;
позадустравохідної;
позадутрахейної.

У хворого діагностовано обмежений гнійний процес в середостінні, який не


поширюється в інші відділи. Назвіть клітковинний простір в якому наймовірніше
розташований гнійник:
позадугруднинний;
навколоаортальний;
претрахейний;
позадустравохідний;
позадутрахейний.

У хворого діагностовано гнійне запалення клітковинного простору, що міститься


одночасно у передньому і задньому відділах середостіння. Назвіть клітковинний
простір наймовірніше джерело гнійника:
позадугруднинний;
навколоаортальний;
претрахейний;
позадустравохідний;
позадутрахейний.

У пацієнта діагностовано серозний перикард. Вкажіть в якому синусі перикарду


переважно скупчується патологічна рідина:
косому;
поперечному;
передньо-нижньому;
задньо-нижньому;
передньо-задньому.

У пацієнта діагностовано осумковане нагноєння (абсцес) косої пазухи перикарду


Вкажіть поверхні яких анатомічних структур не втягуються в патологічний процес
оскільки не є стінкою пазухи:
верхня порожниста вена;
нижня порожниста вена;
задня стінка перикарда;
епікард задньої поверхні лівого передсердя;
легеневі вени.

Хворому показана катетеризація порожнини серця після пункції. Прослідкуйте шлях


проходження катетера в порожнину серця при пункції правої підключичної вени:
внутрішня яремна, верхня порожниста вени, ліве передсердя;
плечеголовна, нижня порожниста вени, праве передсердя;
плечоголовна, верхня порожниста вени, ліве передсердя;
плечоголовна, верхня порожниста вени, праве передсердя;
плечова, верхня порожниста вени, праве передсердя.

Після народження у дитини виявили змішування артеріальної і венозної крові,


поставили діагноз незрощення артеріальної (боталової) протоки. Ця протока з’єднує:
низхідну аорту з легеневим стовбуром;
низхідну аорту з верхньою порожнистою веною;
дугу аорти з легеневим стовбуром;
дугу аорти з легеневою веною;
висхідну аорту з легеневим стовбуром.

У пацієнта ексудативний перикардит, показана пункція перикарду. Точка для її


виконання знаходиться:
у куті між реберною дугою і мечоподібним відростком зліва;
у ділянці верхівкового поштовху серця;
у сьомому міжребір’ї на 1 см від лівого краю груднини;
у шостому міжребір’ї на 2 см від лівого краю груднини;
у куті між реберною дугою і мечоподібним відростком справа.

У пацієнта проникаюче поранення серця. Рану правого шлуночка доцільно ушивати


одним з вказаних швів:
вузловим;
П-подібним;
безперервним обвивним;
кисетним;
Z-подібним.

Хворому виконується пункція перикарду. Ознаками неправильного виконання пункції


перикарду є:
відчуття подолання голкою опору перикарду;
відчуття ритмічного коливання голки у такт з пульсом;
одержання крові через голку;
одержання рідини з перикарду;
всі перелічені ознаки.

У хворого одним з симптомів патології є прогресуюча охриплість голосу. Аневризма


(випинання) якої судини може здавлювати поворотній нерв:
верхньої порожнистої вени;
нижньої порожнистої вени;
дуги аорти;
низхідної аорти;
внутрішньої грудної.

Хворому з ішемічною хворобою серця показано хірургічне втручання. Виберіть один з


наведених способів операції, що найчастіше застосовують для лікування коронарної
недостатності:
аорто-коронарне шунтування;
мамарно-коронарний анастомоз;
інтимтромбектомія коронарних артерій;
оментокардіопексія;
діафрагмокардіопексія.

При яких операціях на серці не доцільно використовувати апарат штучного


кровообігу?:
відкрита комісуротомія;
з приводу комбінованих вад серця;
при незарощенні боталової протоки;
при пластиці клапанів;
пересадці серця.

Хворому з вадою серця показана пластика (заміщення) клапанів. Назвіть при яких
вадах серця використовується пластика клапанів:
звуженні устя легеневої артерії;
незрощенні міжшлуночкової перетинки;
стенозі мітрального клапану;
недостатності мітрального отвору;
незрощенні міжпередсердної перетинки.

У хворого діагностовано стеноз атріовентрикулярного отвору з відкладанням солей


кальцію в ділянці зрощень та показана відкрита комісуротомія. Вкажіть суть даної
операції:
пальцеве роз’єднання стулок клапану, без зупинки серця;
пальцеве та інструментальне роз’єднання стулок клапана з підключенням АШК;
роз’єднання стулок комісуротомом без зупинки серця;
інструментальне роз’єднання стулок клапана, без зупинки серця;
роз’єднання стулок клапана балонним катетером.

Хворому з патологією легеневої артерії проводиться нутрішньоперикардіальний


оперативний доступ. Вкажіть пазуху перикарду через яку проникають для проведення
маніпуляцій на легеневій артерії:
косу;
поперечну;
передньо-нижню;
реберно-діафрагмальну;
діафрагмально-медіастінальну.

У хворого зона некрозу (змертвіння) при інфаркті міокарду розташована по передній


поверхні лівого шлуночка. Визначте судину серця перекриту тромбом (згустком крові):
права вінцева;
передня міжшлуночкова;
огинаюча;
задня міжшлуночкова;
ліва вінцева.

У пацієнта розрив нижнього відділу стравоходу. Виберіть доступ:


поздовжня стернотомія;
боковий в 6-7 міжребер’ї зліва;
боковий в 6-7 міжребер’ї справа;
боковий в 4-5 міжребер’ї зліва;
боковий в 4-5 міжребер’ї справа.

У дитини 2-х років виявлено відставання у фізичному розвитку, часті пневмонії.


Встановлено діагноз — незарощення артеріальної протоки. Порушення гемодинаміки
викликане сполучення:
аорти та легеневого стовбура
легеневого стовбура і легеневих вен
верхньої порожнистої вени і аорти
верхньої порожнистої вени і легеневого стовбура
аорти і легеневих вен

У хворого верхня межа серця на рівні другого міжребір'я. Верхня межа серця у
здорової людини локалізується на рівні:
spatium intercostale III
spatium intercostale II
costa II
costa III
costa IV

При гіпертонічній хворобі звичайно ліва межа серця зміщена вліво. Це зміщення
відбувається за рахунок:
лівого шлуночка
лівого передсердя.
лівого шлуночка і лівого передсердя
дуги аорти.
легеневого стовбура

Звуження крупної судини спричинило погіршення відтоку крові з лівого шлуночка.


Патологічних змін зазнала:
аорта
легеневий стовбур
легенева вена
верхня порожниста вена
нижня порожниста вена

Підвищення кров'яного тиску в аорті, спричинило навантаження на серцевий м'яз. На


подразнення реагує м'язова стінка:
лівого шлуночка
лівого передсердя
правого шлуночка
правого передсердя
венозного синуса

Підвищення кров'яного тиску в крупній судині, що несе кров до легень, спричинило


навантаження на серцевий м'яз. На подразнення реагує м'язова стінка:
правого шлуночка
лівого шлуночка
правого передсердя
лівого передсердя
венозного синуса

При обстеженні підлітка, лікарем виявлена вроджена вада серця – не зрощення


боталової протоки. Ця протока у внутрішньоутробному періоді розвитку з’єднує:
легеневий стовбур та аорту
правий та лівий шлуночки
аорту та нижню порожнисту вену
праве та ліве передсердя
легеневий стовбур та верхню порожнисту вену

Хворому поставили діагноз: ішемічна хвороба серця (ІХС), поширений інфаркт


міокарда задньої стінки правого шлуночка. Визначіть басейн артерії з порушеним
кровообігом:
задня міжшлуночкова гілка правої вінцевої артерії
передня міжшлуночкова гілка лівої вінцевої артерії
огинаюча гілка лівої вінцевої артерії
осердно-діафрагмальна артерія
задня гілка лівого шлуночка

У хворого діагностовано передньоверхівковий інфаркт, який є наслідком тромбозу


однієї із судин серця. Визначіть цю судину:
передня міжшлуночкова гілка лівої вінцевої артерії
задня міжшлуночкова гілка правої вінцевої артерії
огинаюча гілка лівої вінцевої артерії
осердно-діафрагмова
задня артерія лівого шлуночка

При обстеженні хворого діагностовано передньоперегородковий інфаркт міокарду.


Припинення кровопостачання по якій із судин серця стало причиною цього:
передній міжшлуночковій гілці лівої вінцевої артерії
задній міжшлуночковій гілці правої вінцевої артерії
огинаючій гілці лівої вінцевої артерії
задньої гілки лівого шлуночка
осердно-діафрагмольній артерії

У хворого при ангіокардіографії встановлено звуження кровоносної судини, що


розташована у вінцевій борозні серця ліворуч. В якій з кровоносних судин виявлені
патологічні зміни:
ramus circumflexus
ramus interventricularis posterior
а. coronaria dextra
v.cordis parva
ramus interventricularis anterior

У кардіологічний відділ поступила хвора з порушенням кровопостачання лівого


передсердя. Зміна крововідтоку якої артерії привело до такого стану:
r. circumflexus
r. interventricularis anterior
a. coronaria dextra
r. interventricularis posterior
r. ventricularеs

У пацієнта діагностований запальний процес ендокарду (ендокардит). При цій


патології уражено:
клапан серця
провідна система серця
коронарна судина
серцева сумка
серцевий м'яз

У хворого на тимому (пухлину вилочкової залози) спостерігається ціаноз, розширення


підшкірної венозної сітки і набряк м’яких тканин лиця, шиї, верхньої половини тулуба
і верхніх кінцівок. Це зумовлено перетисканням:
верхньої порожнистої вени
зовнішньої яремної вени
підключичної вени
внутрішньої яремної вени
передньої яремної вени

Електрокардіографічне дослідження хворого показало наявність великої ділянки


некрозу на задній поверхні серця. Хворому поставлений діагноз: трансмуральний
інфаркт міокарду задньої стінки серця. Це захворювання пов'язане закупоркою:
правої вінцевої артерії
вінцевого синуса
правої легеневої артерії
лівої вінцевої артерії
лівої загальної сонної артерії

У хворого інфаркт міокарда в ділянці передньої стінки лівого шлуночка. В басейні


якої артерії виникло порушення кровообігу:
передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії
передніх шлуночкових гілок правої вінцевої артерії
огинаючої гілки лівої вінцевої артерії
лівої крайової гілки лівої вінцевої артерії
передсердно-шлуночкових гілок лівої вінцевої артерії

При обстеженні хворого на ішемічну хворобу серця, лікар виявив погіршення


венозного кровотоку в басейні вени серця, яка проходить в передній міжшлуночковій
борозні серця. Назвіть цю вену:
v. cordis magna
v. cordis media
v. cordis parva
v. posterior ventriculi sinistri
v. obliqua atrii sinistri

У хворого інфаркт (змертвіння) передньої стінки лівого шлуночка. У басейні якої


судини виникло порушення кровообігу:
Передньої міжшлуночкової гілки лівої вінцевої артерії
Передсердно-шлуночкових гілок правої вінцевої артерії
Огинаючої гілки лівої вінцевої артерії
Задньої міжшлуночкової гілки правої вінцевої артерії
Лівої крайової гілки лівої вінцевої артерії

У хворого з порушенням серцевої діяльності при обстеженні знайдена аневризма


(мішкоподібне розширення стінки) верхньої порожнистої вени у місці її впадіння у
праве передсердя. Порушення роботи серця викликано здавленням:
nodus sinuatrialis
nodus atrioventricularis
fasciculus atrioventricularis
crus dextrum
crus sinistrum

При УЗД серця виявлено що у дитини 2-х років дефект перетинчастої частини
міжшлуночкової перегородки серця. Визначте, в якій ділянці міжшлуночкової
перегородки Він розташований:
верхній
нижній
середній
передній
задній

Хворому діагностовано недостатність мітрального клапана. Даний клапан


розміщується:
між лівим передсердям і лівим шлуночком
між правим передсердям і правим шлуночком
між лівим і правим передсердями
між лівим і правим шлуночками
в місці виходу аорти

Хворому діагностовано порушення провідності серця, пов’язаної з правою ніжкою


Гісса. Даний утвір розміщений:
в товщі правого шлуночка
між правим передсердям і правим шлуночком
між лівим і правим передсердями
між лівим і правим шлуночками
між лівим передсердям і лівим шлуночком

На заключному етапі видалення загруднинної залози з приводу її доброякісної


пухлини у хворого виникла значна венозна кровотеча. Причиною кровотечі стало
пошкодження:
плечо-головної вени
яремної венозної дуги
внутрішньої грудної вени
підключичної вени
передньої яремної вени

Хворий звернувся до лікарні із скаргами на больові явища та порушення ритму серця.


Встановлено діагноз – блокада пучка Гісса. Цей пучок розташований:
в міжпередсердній перетинці
в міжшлуночковій перетинці
в стулках тристулкового клапану
в стулках двостулкового клапану
на верхівці серця

У хворого на ангіографії виявлені патологічні зміни в задній міжшлуночковій гілці


правої вінцевої артерії. Вкажіть уражену ділянку серця:
задня стінка правого і лівого шлуночків
праве передсердя
передня стінка правого і лівого шлуночків
правий передсердно-шлуночковий клапан
ліве передсердя

У важкоатлета при підйомі штанги відбувся розрив грудної лімфатичної протоки.


Вкажіть найбільш вірогідне місце пошкодження:
у ділянці аортального отвору діафрагми
у місці впадіння у венозний кут
у ділянці шиї
у ділянці попереково-крижового зчленування
у задньому середостінні

У хворого на рівні 4-го грудного хребця рентгеноскопічно діагностовано стороннє


тіло стравоходу. Визначіть звуження стравоходу, де зупинилося стороннє тіло:
аортального звуження
глоткового звуження
біфуркаційного звуження
діафрагмального звуження
абдомінального звуження

Пацієнт скаржиться на болі у правій пахвинній ділянці передньо-бічної стінки живота.


Болі можуть зумовити:
червоподібний відросток, порожня кишка, права нирка
червоподібний відросток, клубова кишка, права нирка
сліпа кишка, клубова кишка, правий сечовід
сліпа кишка, правий сечовід, порожня кишка
червоподібний відросток, порожня кишка, правий яєчник

Пацієнт скаржиться на болі у власне епігастральній ділянці передньо-бічної стінки


живота. Болі можуть зумовити:
шлунок, ліва доля печінки, черевна аорта
ліва доля печінки, підшлункова залоза, селезінка
черевний стовбур, черевне сплетення, верхня брижова артерія
підшлункова залоза, ободова кишка, ліва доля печінки
підшлункова залоза, селезінка, ліва доля печінки

Пацієнт скаржиться на болі у правій підреберній ділянці передньо-бічної стінки


живота. Болі можуть зумовити:
права доля печінки, поперечна ободова кишка, шлунок
права доля печінки, шлунок, жовчний міхур
жовчний міхур, дванадцятипала кишка, правий наднирник
жовчний міхур, права нирка, правий згин ободової кишки
жовчний міхур, ворота правої нирки, правий наднирник

Пацієнт скаржиться на болі у лівій підреберній ділянці передньо-бічної стінки живота.


Болі можуть зумовити:
дно шлунка, селезінка, низхідна ободова кишка
хвіст підшлункової залози, кардіальний відділ шлунку, лівий наднирник
ліва нирка, лівий наднирник, тіло шлунка
селезінка, тіло підшлункової залози, дно шлунка
хвіст і тіло підшлункової залози, кардіальний відділ шлунку

Пацієнт скаржиться на болі у правій боковій ділянці передньо-бічної стінки живота.


Болі можуть зумовити:
права нирка, висхідна ободова кишка, клубова кишка
права нирка, низхідна ободова кишка, петлі клубової кишки
петлі порожньої кишки, права нирка, сліпа кишка
права нирка, правий сечовід, сліпа кишка
петлі порожньої кишки, права нирка, клубова кишка

Пацієнт скаржиться на болі у пупковій ділянці передньо-бічної стінки живота. Болі


можуть зумовити:
поперечна ободова кишка, ворота нирок, печінка
велика кривизна шлунка, черевна аорта, петлі тонкої кишки
петлі тонкої кишки, ворота нирок, правий сечовід, підшлункова залоза
поперечна ободова кишка, нижня порожниста вена, дно шлунка
петлі тонкої кишки, ворота нирок, правий сечовід, висхідна кишка

Пацієнт скаржиться на болі у лівій боковій ділянці передньо-бічної стінки живота. Болі
можуть зумовити:
низхідна ободова кишка, ліва нирка, селезінка
низхідна ободова кишка, петлі тонкої кишки, підшлункова залоза
ліва нирка, лівий сечовід, велика кривизна шлунку
лівий сечовід, петлі тонкої кишки, ліва нирка
лівий сечовід, петлі тонкої кишки, селезінка

Пацієнт скаржиться на болі у лобковій ділянці передньо-бічної стінки живота. Болі


можуть зумовити:
сечовий міхур, жовчевий міхур, пряма кишка
кінцеві відділи сечоводів, сигмоподібна і тонка кишки
кінцеві відділи сечоводів, сліпа кишки
сечовий міхур, велика кривина шлунку, яєчник
сигмоподібна і тонка кишки, червоподібний відросток

Пацієнт скаржиться на болі у лівій пахвинній ділянці передньо-бічної стінки живота.


Болі можуть зумовити:
петлі тонкої кишки, сигмоподібна кишка, лівий сечовід
петлі тонкої кишки, низхідна ободова кишка, лівий сечовід
сигмоподібна кишка, лівий сечовід, сечовий міхур
низхідна ободова кишка, петлі тонкої кишки, матка
низхідна ободова та сигмоподібна кишки, лівий сечовід

Хірург виконує косий пахвинний доступ зліва. При розрізі у цій ділянці живота хірург
розсікає (виберіть найбільш точну відповідь):
шкіру,зовнішній косий, поперечний і прямий м’язи живота, очеревину
шкіру,поверхневу фасцію, власну фасцію, зовнішній косий і прямий м’язи
шкіру, власну фасцію, зовнішній і внутрішній косий м’язи живота, поперечну фасцію
шкіру, апоневроз зовнішнього косого м’язу живота, внутрішній косий і поперечний
м’язи, очеревину
апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих та поперечного м’язів живота,
очеревину

У пацієнта проникаюча рана в ділянці пупкового кільця. При ревізії рани хірург має
оглядати наступні шари (виберіть найбільш точну відповідь):
фіброзну тканину, пупкову фасцію, очеревину
прямий м’яз живота, поперечну фасцію, очеревину
зовнішній косий м’яз живота, поперечний м’яз живота
підшкірну клітковину, поверхневу фасцію, власну фасцію, прямий м’яз
підшкірну клітковину, поверхневу фасцію, прямий м’яз

Лікар у протоколі операції записав, що до органів черевної порожнини використав


трансректальний доступ. Даний доступ виконано:
по серединній лінії
через прямий м’яз живота
через пряму кишку
через медіальну пахвинну ямку
по медіальному краю прямого м’язу живота

Хірург при верхній серединній лапаротомії розсік шкіру. Для завершення розрізу ще
потрібно розсікти:
апоневроз зовнішнього косого м’язу, прямий м’яз і білу лінію живота
підшкірну жирову клітковину, білу лінію живота, внутрішньочеревну фасцію
підшкірну жирову клітковину, білу лінію живота, прямий м’яз живота
поверхневу фасцію, білу лінію живота, прямий м’яз живота
підшкірну жирову клітковину, апоневроз зовнішнього косого м’язу, прямий м’яз
живота

При виконанні верхнього трансректального доступу глибше прямого м’язу живота


виникла кровотеча. Кровотеча зумовлена пошкодженням:
a.epigastrica superior
a.thoracica interna
a.epigastrica superficialis
aa.lumbales
a.intercostales

Хірург при виконанні трансректального доступу вище пупка розсік шкіру. Для
завершення розрізу ще потрібно розсікти:
апоневроз зовнішнього косого м’язу, прямий м’яз, білу лінію живота
апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих м’язів, прямий м’яз; апоневрози
внутрішнього і поперечного м’язів живота
підшкірну жирову клітковину, білу лінію живота, прямий м’яз живота
поверхневу фасцію, білу лінію живота, прямий м’яз живота
апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих та поперечного м’язів живота,
внутрішню фасцію, очеревину

Хірург виконав лапаротомію. Який із перечислених доступів належить до кулісних:


верхня серединна лапаротомія;
косий у правій пахвинній ділянці
параректальний
косий підреберний
поперечний

Хірург виконав лапаротомію. Який із перечислених доступів належить до перемінних:


верхня серединна лапаротомія;
косий у правій пахвинній ділянці
параректальний з відведенням прямого м’язу живота
нижня серединна лапаротомія
поперечний

При огляді пацієнта на передній поверхні живота лікар виявив звивисті, розширені
утворення, які утворюють широку сітку анастомозів та нагадують голову медузи. Це
виникає внаслідок:
розтягнення шкіри передньобокової стінки живота
розростання підшкірної жирової клітковини на животі
розширення поверхневих вен живота
розширення поверхневих артерій живота
розширення лімфатичних судин живота

Хірург під час операції грижесічення виділив грижу. Який з названих елементів не є
головним її елементом:
мішок
ворота
тіло
вміст
очеревина

Хірург під час операції грижесічення виділив грижовий мішок, який утворений:
внутрішньогрудною фасцією
очеревиною
апоневрозом
власною фасцією
внутрішньочеревною фасцією

Хірург після огляду пацієнта поставив діагноз невправима грижа. Невправима -це така
грижа при якій:
грижовий вміст не вправляється у лежачому положенні, зате вправляється при
натискуванні
грижовий вміст перетиснений в ділянці грижових воріт
грижовий вміст зрощений із грижовим мішком
стінка грижового мішка частково представлена органом
грижовий мішок представлений незарощеним відростком очеревини

Хірург під час операції грижесічення виділив грижовий мішок. До частин грижового
мішка не відоситься:
дно
ворота
тіло
шийка
очеревина
Хірург після огляду пацієнта поставив діагноз вправима грижа. Вправима- це така
грижа при якій:
грижовий вміст не вправляється у лежачому положенні, зате вправляється при
натискуванні
грижовий вміст перетиснений в ділянці грижових воріт
грижовий вміст зрощений із грижовим мішком
стінка грижового мішка частково представлена органом
грижовий мішок представлений незарощеним відростком очеревини

Під час верхнього трансректального доступу хірург розрізає піхву прямого м’язу
живота. Передню її стінку утворює:
власна фасція прямого м’язу живота
апоневроз зовнішнього косого м’язу живота
апоневроз зовнішнього і внутрішнього косих м’язів живота
апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м’язів живота
апоневроз прямого м’язу живота

Під час нижнього трансректального доступу хірург розрізає піхву прямого м’язу
живота. Передню її стінку утворює:
власна фасція прямого м’язу живота
апоневроз зовнішнього косого м’язу живота
апоневроз зовнішнього і внутрішнього косих м’язів живота
апоневрози зовнішнього і внутрішнього косих і поперечного м’язів живота
апоневроз прямого м’язу живота

Під час виконання трансректального розрізу розсічена медіальна пупкова складка. При
цьому може бути пошкоджена :
заросла сечова протока
облітерована пупкова артерія
надчеревна судина
облітерована пупкова вена
сім’явиносна протока

Під час виконання трансректального розрізу розсічена латеральна пупкова складка.


При цьому може бути пошкоджена:
заросла сечова протока
облітерована пупкова артерія
надчеревна судина
облітерована пупкова вена
сім’явиносна протока

Під час виконання нижньої серединної лапаротомії розсічена серединна пупкова


складка. При цьому може бути пошкоджена:
заросла сечова протока
облітеровані пупкові артерії
надчеревні судини
облітерована пупкова вена
сім’явиносна протока
Під час операції герніотомії виявлено, що грижовий мішок проходить під загальною
оболонкою сім’яного канатика. Дана грижа є:
стегнова
пряма пахвинна
коса пахвинна
надміхурова
затульна

Хірург діагностував пряму пахвинну грижу. Сім’яний канатик по відношенню до


грижового мішка при прямій пахвинній грижі знаходиться:
латерально
медіально
позаду
зверху
спереду

Хірург діагностував косу пахвинну грижу. Сім’яний канатик по відношенню до


грижового мішка при косій пахвинній грижі знаходиться:
латерально
медіально
позаду
зверху
спереду

При герніотомії з приводу прямої пахвинної грижі у жінки латерально від грижового
мішка у пахвинному каналі виявлена зв’язка. Це є:
широка зв’язка матки
лобково-стегнова зв’язка
кругла зв’язка матки
головна зв’язка матки
лакунарна звязка

Під час операції у хворого виявлена і усунена пряма пахвинна грижа. Вкажіть стінку
пахвинного каналу, яку потрібно зміцнити:
задню
передню
нижню
верхню
передньо-верхню

При обстеженні задньої стінки пахвинного каналу у хворого з косою пахвинною


грижою хірург відчуває пульсацію артерії медіально від грижових воріт. Це артерія:
epigastrica superior
epigastrica inferior
circumflexa ilеum profunda
cremasterica
femoralis

При обстеженні задньої стінки пахвинного каналу у хворого з прямою пахвинною


грижою хірург відчув пульсацію артерії латерально від грижових воріт.Це артерія:
epigastrica superior
epigastrica inferior;
circumflexa ilium profunda
cremasterica
femoralis

У хворого з пахвинною грижою хірург оглянув пахвинний проміжок який знаходиться:


між внутрішнім косим м’язом , поперечним м’язом та гребінцевою зв’язкою
між зовнішнім косим м’язом, поперечним м’язом та пахвинною зв’язкою
між внутрішнім косим м’язом, поперечним м’язом та пахвинною зв’язкою
між зовнішнім косим м’язом, поперечним м’язом та міжямковою зв’язкою
між прямим м’язом, поперечним м’язом та паховою зв’язкою

Хірург під час огляду пацієнта з паховою грижою провів огляд поверхневого пахового
кільця. Дане кільце утворене:
латеральною та медіальною ніжкою поперечного м’язу живота
латеральною та медіальною ніжкою внутрішнього косо м’язу живота
латеральною та медіальною ніжкою пірамідального м’язу живота
латеральною та медіальною ніжкою прямого м’язу живота
латеральною та медіальною ніжкою зовнішнього косо м’язу живота

При внутрішньоутробному розвитку плода процес опускання яїчка починається з:


ІІ місяця
ІІІ місяця;
IV місяця
V місяця
VI місяця

Хірург під час операції з приводу пахвинної грижі у жінки розкрив пахвинний канал.
Вмістом пахового каналу у жінок є:
lig.interfoveolare
lig. teres uteri
lig.reflexum
lig suspensorium clitoridis
lig.lacunare

Під час огляду пацієнта хірург оглянув слабкі місця передньо-бокової стінки живота.
До слабких місць передньо-бокової стінки живота не відноситься:
пупкова ділянка
пахвинний канал
біла лінія живота
півмісяцева лінія
грудинно-реберний проміжок

При операції з приводу пупкової грижі хірург пошарово розсік пупкове кільце. Який з
перерахованих шарів не бере участі в формуванні пупкового кільця? Вкажіть шар, який
не міг бути розсічений
шкіра
підшкірна клітковина
фіброзна рубцева тканина
пупкова фасція
парієтальна очеревина

Нижньою стінкою пахвинного каналу є пахвова звязка. Пахвову зв’язку утворює м’яз:
прямий;
зовнішній косий
внутрішній косий
поперечний
пірамідальний

У хворого з цирозом печінки на передній черевній стінці виявляються розширені


підшкірні вени. Систему v.porte і v.cavae з’єднують вени передньої черевної стінки:
epigastricae superiores
epigastricae inferiores
intercostales
lumbales
paraumbilicales

При розкритті пахвиного каналу хірург виявив n.ilioinguinalis. Клубово-пахвинний


нерв (n.ilioinguinalis) формується з нервового сплетення:
cervicalis
brachialis
hypogastricus inferior
lumbalis
rectalis

Під час проведення доступу до пахвинного каналу хірург пересік одну з гілок стегнової
артерії. Не є гілкою стегнової артерії:
a.epigastrica superficialis
a.epigastrica superior
a. circumflexa ilium superficialis
a.pudendae externae
a.inguinales

Хірург оперує хворого з невправимою пахвинною грижою. Додатковим етапом


герніотомії при невправимій грижі є:
ушивання грижових воріт кисетним швом
розсічення грижових воріт
розсічення грижового мішка та фіксація грижового вмісту
роз’єднання зрощень очеревини та перитонізація органів
видалення частини органа

Хірург оперує хворого з ковзною пахвинною грижою. Додатковим етапом герніотомії


при ковзній пахвинній грижі є:
ушивання грижових воріт кисетним швом
розсічення грижових воріт
фіксації грижового вмісту перед розсіченням грижових воріт
роз’єднання зрощень очеревини та перитонізація органів
видалення грижового мішка
Хірург оперує хворого з защемленою пахвинною грижою. Додатковим етапом
герніотомії при защемленій пахвинній грижі є:
ушивання грижових воріт кисетним швом
розсічення грижових воріт
фіксація грижового вмісту перед розсіченням грижових воріт
роз’єднання зрощень очеревини та перитонізації органів
видалення грижового мішка

Під час операції герніотомії виявлено, що грижовий мішок проходить під загальною
оболонкою сім’яного канатика. У пацієнта грижа:
стегнова
пряма пахвинна
коса пахвинна
надміхурова
затульна

Під час операції встановлено, що частково стінка грижового мішка представлена


сечовим міхуром. Ця грижа є:
внутрішня
пристінкова
невправима
ковзна
вроджена

Під час операції хірург виявив, що у хворого вроджена пахвинна грижа. Грижовий
мішок при вродженій пахвинній грижі утворений:
піхвовим відростком очеревини
поперечною фасцією
пупковою фасцією
вісцеральною очеревиною
внутрішньочеревною фасцією

Хірург під час операції виділив грижовий мішок. Сім’яний канатик по відношенню до
грижового мішка при прямій пахвинній грижі розміщений:
латерально
медіально
позаду
зверху
спереду

Хірург під час операції виділив грижовий мішок. Сім’яний канатик по відношенню до
грижового мішка при косій пахвинній грижі розміщений:
латерально
медіально
позаду
зверху
спереду

При герніотомії з приводу прямої пахвинної грижі у жінки латерально від грижевого
мішка у пахвинному каналі виявлена зв’язка. Це є:
широка зв’язка матки
лобково-стегнова зв’язка
кругла зв’язка матки
головна зв’язка матки
лакунарна зв’язка

Під час операції у хворого виявлена пряма пахвинна грижа. Для усунення грижі
потрібно зміцнити стінку пахвинного каналу:
задню
передню
нижню
верхню
передньо-верхню

Пластика пахвинного каналу під час герніотомії за способом Ру передбачає:


підшивання апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота до пахвинної зв’язки;
формування дублікатури апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота
зшивання ніжок апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота
підшивання внутрішнього косого м’язу до пахвинної зв’язки
зшивання листків апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота

Пластика пахвинного каналу під час грижосічення за способом Мартинова передбачає:


підшивання апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота до пахвинної зв’язки
формування дублікатури апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота
зшивання ніжок апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота
підшивання внутрішнього косого м’язу до пахвинної зв’язки
зшивання листків апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота

Під час грижосічення пластика пахвинного каналу за способом Жирара передбачає


підшивання до пахвинної зв’язки:
першим рядом швів внутрішній косий та поперечні м’язи, другим рядом верхній
клапоть апоневрозу зовнішнього косого м’язу
формування дублікатури апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота
підшивання верхнього клаптя апоневрозу зовнішнього косого м’язу разом з
внутрішнім косим та поперечним м’язами живота
підшивання внутрішнього косого м’язу до пахвинної зв’язки
зшивання листків апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота

Під час грижосічення пластика за способом Спасокукоцького передбачає підшивання


до пахвинної зв’язки:
першим рядом швів внутрішній косий та поперечні м’язи, другим рядом верхній
клапоть апоневрозу зовнішнього косого м’язу
формування дублікатури апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота
підшивання верхнього клаптя апоневрозу зовнішнього косого м’язу разом з
внутрішнім косим та поперечним м’язами живота
підшивання внутрішнього косого м’язу до пахвинної зв’язки
зшивання листків апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота

Зміцнення задньої стінки пахвинного каналу за способом Бассіні передбачає


підшивання до пахвинної зв’язки:
внутрішнього косого та поперечного м’язів живота
внутрішнього косого та піхви прямого м’язів живота
підшивання внутрішнього косого і поперечного м’язів разом з поперечною фасцією
підшивання внутрішнього косого і поперечного м’язів
зшивання листків апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота

Хірург проводить операцію з приводу грижі. Під час грижосічення хірург повинен
дотриматись правил перев’язки шийки грижового мішка:
перев’язка шийки грижового мішка шовком без її прошивання
перев’язка шийки грижового мішка шовком з її прошиванням
перев’язка шийки грижового мішка кетгутом з її прошиванням
перев’язка шийки грижового мішка кетгутом без її прошивання
будь-який із вказаних способів

Хірург під час обстеження хворого з косою пахвинною грижою виявив пульсацію
артерії, яка визначається медіально від грижових воріт при обстеженні задньої стінки
пахвинного каналу. Це є:
а.epigastrica superior
а.epigastrica inferior
а.circumflexa ilеum profunda
a.cremasterica
a.femoralis

Хірург під час обстеження хворого з прямою пахвинною грижою виявив пульсацію
артерії, яка визначається латерально від грижових воріт при обстеженні задньої стінки
пахвинного каналу. Це є:
а.epigastrica superior
а.epigastrica inferior
а.circumflexa ilium profunda
a.cremasterica
a.femoralis

На грижовий мішок біля черевної порожнини накладають кисетний шов, а надлишки


мішка висікають по краям сім’яного канатика і яєчка. Це проводять при:
ковзній грижі
прямій пахвинній грижі
вродженій пахвинній грижі
косій пахвинній грижі
стегновій

Спосіб пластики грижових воріт, при якому верхній клапоть апоневрозу зовнішнього
косого м’язу живота, що огортає внутрішній косий і поперечний м’язи, підшивають до
пахвинної зв’язки проводиться за:
Ру
Руджі
Кукуджановим
Кімбаровським
Бассіні
Спосіб пластики, при якому пахвинний серп з краєм розсіченої поперечної фасції
підшивають до пахвинної зв’язки, а медіально глибокий листок піхви прямого м’язу
живота підшивають до гребінцевої зв’язки проводиться за:
Ру
Руджі
Кукуджановим
Кімбаровським
Бассіні

При операції з приводу защемленої грижі хірург провів оцінку життєздатності кишки.
Серед перелічених ознак життєздатності кишки до основних не відноситься:
рожевий колір;
пульсація брижових судин
перистальтичні рухи
рефлекторна збудливість
тонус кишки

У хворого коса пахвинна грижа справа. При даній грижі доцільно зміцнити стінку
пахвинного каналу:
передню
задню
нижню
верхню
передньо-верхню

У хворого діагностовано пупкова грижа. Зміцнення черевної стінки при пупковій грижі
проводять за:
Мартиновим
Мейо
Жираром
Бассіні
Руджі

У хворого діагностована пупкова грижа. Зміцнення черевної стінки при пупковій


грижі проводять за:
Мартиновим
Сапежко
Жираром
Бассіні
Руджі

У дитини 7 років діагностована пупкова грижа. Зміцнення черевної стінки при


пупковій грижі проводять за:
Мейо
Сапежко
Бассіні
Лексером
Руджі
У хворого діагностована грижа білої лінії живота. Зміцнення черевної стінки при
грижі білої лінії живота проводять за:
Мейо
Сапежко
Бассіні
Лексером
Руджі

У пацієнта стегнова грижа. При цьому органи виходять через анатомічне утворення:
судинну лакуну
медіальну ямку
затульний канал
привідний канал стегна
надміхурову ямку

У пацієнта виявлена стегнова грижа. Внутрішнє кільце стегнового каналу зсередини


утворене:
стегновою веною
лакунарною зв’язкою
пахвинною зв’язкою
стегновою артерією
гребінцевою зв’язкою

У пацієнта виявлена стегнова грижа. Внутрішнє кільце стегнового каналу ззовні


утворене:
стегновою веною
лакунарною зв’язкою
пахвинною зв’язкою
стегновою артерією
гребінцевою зв’язкою

У пацієнта виявлена стегнова грижа. Внутрішнє кільце стегнового каналу спереду


утворене:
стегновою веною
лакунарною зв’язкою
пахвинною зв’язкою
стегновою артерією
гребінцевою зв’язкою

У пацієнта виявлена стегнова грижа. Внутрішнє кільце стегнового каналу ззаду


утворене:
гребінцевою зв’язкою
лакунарною зв’язкою
пахвинною зв’язкою
стегновою артерією
стегновою веною

Метод, що передбачає ушивання грижових воріт при стегновій грижі стегновим


способом, проводять за:
Бассіні
Руджі
Парлавеччо
Райха
Мейо

Найчастіше може пошкодитися при пластиці стегнового каналу:


стегнова артерія
стегнова вена
стегновий нерв
затульна артерія
нижня надчеревна вена

Під час верхньої серединної лапаротомії пересікається біла лінія живота. Біла лінія
живота утворена:
зрощенням апоневрозу прямого м’язу живота
переплетенням волокон апоневрозу прямого м’язу живота
зрощенням апоневрозу зовнішнього і внутрішнього косих та поперечного м’язів
живота
переплетенням апоневрозу зовнішнього і внутрішнього косих та поперечного м’язів
живота
зрощенням апоневрозу прямого м’язу живота

У пацієнта виявлена стегнова грижа. Задню стінку стегнового каналу утворює:


поверхневий листок широкої фасції стегна
гребінцева зв’язка
пахвинна зв’язка
глибокий листок широкої фасції стегна
лакунарна зв’язка

У пацієнта виявлена стегнова грижа. Латеральну стінку стегнового каналу утворює:


стегнова артерія
стегнова вена
гребінцева зв’язка
клубово-гребінцева дуга
широка фасція стегна

У пацієнта виявлена стегнова грижа. Зовнішнє кільце стегнового каналу утворене:


отвором великої підшкірної вени
лакунарною зв’язкою
пахвинною зв’язкою
глибокою пластинкою фасції стегна
гребінцевою зв’язкою

При пластиці грижових воріт стегнової грижі за Бассіні пахвинну зв’язку зшивають з:
гребінцевою зв’язкою
лакунарною зв’язкою
лакунарною і гребінцевою зв’язкою
гребінцевою з внутрішнім косим м’язом
клубово-гребінцевою дугою
При пластиці грижових воріт стегнової грижі за Руджі з гребінцевою зв’язкою
зшивають:
пахвинну зв’язку
пахвинну зв’язку разом з внутрішнім косим та поперечними м’язами живота
поперечний та внутрішній косий м’яз живота
внутрішній косий м’яз живота
лакунарну зв’язку

При пластиці грижових воріт стегнової грижі за Райхом з гребінцевою зв’язкою


зшивають:
пахвинну зв’язку
пахвинну зв’язку разом з внутрішнім косим та поперечними м’язами живота
поперечний та внутрішній косий м’яз живота
внутрішній косий м’яз живота
лакунарну зв’язку

Странгуляційне кільце при защемленій стегновій грижі розсікають:


медіально
латерально
допереду
дозаду
косо вперед

При розсіченні странгуляційного кільця стегнової грижі в ділянці лакунарної зв’язки


можна пошкодити:
стегнову артерію
стегновий нерв
затульну артерію;
внутрішню соромітну артерію
стегнову вену

При пересіченні странгуляційного кільця стегнової грижі розсікають:


гребінцеву зв’язку
лакунарну зв’язку
пахвинну зв’язку
піхву стегнової вени
клубово-гребінцеву дугу

Подвоєння апоневрозу при ушиванні грижових воріт пупкової грижі в поперечному


напрямку проводиться за способом:
Мейо
Сапежко
Лексера
Шалімова
Напалкова

Подвоєння апоневрозу при ушиванні грижових воріт пупкової грижі в повздовжньому


напрямку проводиться за способом:
Мейо
Сапежко
Лексера
Шалімова
Напалкова

Ушивання грижових воріт кисетним швом при пупковій грижі проводиться за


способом:
Мейо
Сапежко
Лексера
Шалімова
Напалкова

Підшивання внутрішнього косого та поперечного м’язів живота до гребінцевої зв’язки


першим рядом, та цих же м’язів до пахвинної зв’язки при пластиці грижових воріт
стегнової грижі використав:
Руджі
Райх
Бассіні
Парлавеччо
Лексер

Пошкодження якої судини може стати причиною смертельної кровотечі при


грижосіченні стегнових гриж:
стегнової артерії
затульної артерії
стегнової вени
нижньої надчеревної артерії
соромітної

Подвоєння апоневрозу при ушиванні грижових воріт грижі білої лінії живота в
повздовжньому напрямку проводиться за способом:
Мейо
Сапежко
Лексера
Шалімова
Напалкова

Розсічення защемлюючого кільця при защемленій стегновій грижі проводять:


після накладання двох затискачів на лакунарну зв’язку
розсіченням лакунарної зв’язки, з наступним накладанням затискача для зупинки
кровотечі
після накладання двох затискачів на пахвинну зв’язку
розсіченням пахвинної зв’язки, з наступним накладанням затискача для зупинки
кровотечі
після накладання двох затискачів на гребінцеву зв’язку

Пластика грижових воріт грижі білої лінії живота за методом Сапежко передбачає:
подвоєння апоневрозу без подвоєння очеревини
подвоєння апоневрозу з подвоєнням очеревини
зшивання апоневрозу без формування дублікатури
зшивання апоневрозу з подвоєнням очеревини
жоден з цих випадків

Розширення пупкового кільця шляхом розсічення білої лінії живота вгору та вниз
проводиться при пластиці за методом:
Мейо
Сапежко
Лексера
Шалімова
Напалкова

Під час операції в черевній порожнині хірургу потрібно оглянути чепцеву (сальникову)
сумку. Для візуальної ревізії чепцевої (сальникової) сумки доступ виконують через:
печінково-дванадцятипалу зв’язку;
шлунково-селезінкову зв’язку;
сальниковий отвір;
шлунково-ободову зв’язку;
шлунок.

В процесі операції у черевній порожнині хірург пальцем виконує ревізію сальникового


отвору. На верхній його стінці він пальпує:
хвостату частку печінки;
головку підшлункової залози;
дванадцятипалу кишку;
ліву нирку;
селезінку.

В процесі операції з приводу розриву петлі тонкої кишки. При наявності кишкового
вмісту у правій брижовій пазусі (синусі) органів виконують ревізію (виберіть найбільш
точну відповідь):
висхідної і низхідної та поперечної ободової кишок;
висхідної і низхідної ободової та тонкої кишок;
низхідної ободової і сигмоподібної та тонкої кишок;
висхідної і поперечної ободової та тонкої кишок;
поперечної і низхідної ободової та сигмоподібної кишок.

Під час ревізії передшлункової сумки хірург дослідив задню її стінку. Вона утворена:
діафрагмою і підшлунковою залозою;
великим сальником і передньою стінкою шлунка;
малим сальником і передньою стінкою шлунка;
круглою і вінцевою зв’язками;
брижою поперечної ободової кишки і передньої стінкою шлунку.

Під час абдомінальної операції з приводу перфоративної виразки задньої стінки


шлунка потрібно виконати доступ у сальникову (чепцеву) сумку. З цією метою можуть
розсікти:
великий сальник;
брижу поперечної ободової кишки;
шлунково-селезінкову зв’язку;
діафрагмально-ободову зв’язку;
шлунок.

У пацієнта діагностовано перфоративний апендицит. Вміст відростка і гній по ходу


правого бічного каналу може поширитися у:
правий брижовий синус;
лівий брижовий синус;
лівий піддіафрагмальний простір;
правий піддіафрагмальний простір;
сальникову сумку.

Під час операції резекції хвоста підшлункової залози виконують пересічення зв’язки.
Вкажіть зв’язку, що пересікають з метою мобілізації хвоста залози:
діафрагмально-ободову;
шлунково-ободову;
шлунково-селезінкову;
діафрагмально – селезінкову;
пілоропанкреатичну.

Після розриву кісти, розміщеної на діафрагмальній поверхні печінки, вміст потрапив у


правий надпечінковий простір. Визначте подальший шлях поширення вмісту, оскільки
дана щілина безпосередньо сполучається з:
передшлунковою щілиною;
правим бічним каналом;
правим брижовим синусом;
чепцевою (сальниковою) сумкою;
лівою над печінковою щілиною.

Під час операції з приводу захворювання підшлункової залози для дослідження


чепцевої (сальникової) сумки палець вводять у чепцевий (сальниковий) отвір. Визначте
анатомічні структури, що утворюють його стінки і можуть бути досліджені:
серпоподібна, кругла, печінково – дванадцятипала і печінково-ниркова зв’язки;
хвостата доля печінки, печінково-шлункова, серпоподібна і кругла зв’язки;
печінково-дванадцятипала, діафрагмально-ободова і нирково - дванадцятипала зв’язки
та права доля печінки;
печінково - дванадцатипала, печінково-ниркова, нирково - дванадцятипала зв’язки та
хвостата доля печінки;
печінково-ниркова, нирково - дванадцятипала зв’язки, нирково-ободова та права доля
печінки.

У пацієнта з закритою травмою живота виникла підозра на розрив брижі тонкої кишки
та внутрішньочеревну кровотечу. Для підтвердження діагнозу показаний лапароцентез.
Точка для лапароцентезу лежить:
на межі між середньою і верхньою третинами відстані між пупком і лобковим
з’єднанням;
на середині відстані між пупком і лобковим з’єднанням;
на межі середньої і нижньої третини відстані між пупком і лобковим з’єднанням;
над верхнім краєм лобкового з’єднання;
в ділянці пупкового кільця.
Під час виконання пункції живота за допомогою троакара (лапароцентезу) потрібно
пройти троакаром шкіру. Для цього потрібно:
спочатку зробити розтин шкіри довжиною 1,0 – 1,5 см, далі – троакаром;
спочатку зробити розтин шкіри та білої лінії довжиною 1,0 – 1,5 см, далі – троакаром;
спочатку зробити розтин шкіри та білої лінії довжиною 2,0 – 2,5 см, далі – троакаром;
спочатку зробити розтин шкіри і м’язів довжиною 1,0 – 1,5 см, далі – троакаром;
прокол шкіри виконувати з певним зусиллям без її розрізу.

Під час виконання серединної лапаротомії потрібно лапаратомними серветками


ізолювати рану від порожнини очеревини. Після розкриття очеревини фіксують до:
очеревини;
апоневрозів м’язу;
шкіри;
поперечної фасції;
до всіх вказаних.

При резекції печінки виконують її мобілізацію (пересічення очеревини та зв’язок). Це


можливо зробити, оскільки печінка відноситься до очеревини:
ретроперитонеально;
інтраперитонеально;
мезоперитонеально;
субперитонеально;
екстраперитонеально.

Вміст низхідної ободової кишки при її розриві по лівому боковому каналу не


поширився у верхній поверх черевної порожнини. Цьому перешкодила анатомічна
структура:
діафрагмально-ободова зв’язка;
діафрагмально-шлункова зв’язка;
селезінка;
лівий згин ободової кишки;
шлунково-селезінкова зв’язка.

У пацієнта гній у лівій надпечінковій щілині, внаслідок самовільного розкриття


абсцесу печінки. В першу чергу процес пошириться у:
праву надпечінкову щілину;
правий бічний канал;
чепцеву сумку;
передшлункову сумку;
підпечінковий простір.

Під час операції з приводу закритої травми живота виявлено кишковий вміст у лівій
брижовій пазусі (лівому брижовому синусі). Для виявлення місця пошкодження
виконують ревізію:
висхідної і низхідної та поперечної ободової кишок;
висхідної і низхідної ободової та тонкої кишок;
поперечної і низхідної ободової, сигмоподібної та тонкої кишок;
висхідної і поперечної ободової та тонкої кишок;
поперечної і низхідної ободової та сигмоподібної кишок.
Внаслідок закритої травми живота і розриву медіальної стінки висхідної кишки вміст
спочатку вийшов у праву брижову пазуху, а потім у ліву. Вміст поширився через:
сальниковий отвір;
міжсигмоподібну кишеню;
простір між передньою-боковою стінкою живота та петлями тонкої кишки;
щілину між брижою ободової кишки та дванадцятипало-порожнім згином;
не міг поширитися, оскільки пазухи повністю відокремлені.

Під час ревізії нижньої стінки чепцевого (сальникового) отвору хірург про пальпував
орган. Вкажіть цей орган:
хвостата частка печінки;
головка підшлункової залози;
дванадцятипала кишка;
ліва нирка;
селезінка.

В процесі операції на черевній порожнині при огляді вісцеральної поверхні печінки


хірург не може знайти жовчного міхура. Це пов’язано з варіантом норми розташування
жовчного міхура:
ретроперитонеальним;
інтраперитонеальним;
мезоперитонеальним;
ектраперитонеальним;
внутрішньопечінковим.

Після розсічення очеревини в процесі лапаротомії накладають лапаратомні серветки.


Оберіть доцільний спосіб їх фіксації при додатковому обкладанні операційної рани:
тимчасовими вузловими шовковими швами;
кровоспинними затискачами Кохера;
кровоспинними затискачами Микулича;
кровоспинними затискачами Більрота;
корнцангами.

При підозрі розриву задньої стінки шлунку з метою її ревізії хірург розрізав передню
стінку сальникової сумки. Хірург розсік:
малий сальник;
шлунково-ободову зв’язку;
шлунково-печінкову зв’язку;
великий сальник;
шлунково-селезінкову зв’язку.

Хворому виконується операція з приводу перфоративної виразки задньої поверхні


шлунку. Вкажіть частину порожнини очеревини де в першу чергу можна виявити
вміст:
в передшлунковій сумці;
в сальниковій сумці;
в правому боковому каналі;
в правому брижовому синусі;
в лівому піддіафрагмальному просторі.
Хворому з тупою травмою живота виконана серединна лапаротомія. Вкажіть від якого
орієнтира почнете послідовну низхідну ревізію за Губарєвим:
брижі сигмоподібної кишки;
великого сальника
брижі тонкої кишки;
дванадцятипало-порожнього згину;
брижі поперечної ободової кишки.

Хворому з тупою травмою живота виконана серединна лапаротомія. Вкажіть від якого
орієнтира почнете послідовну висхідну ревізію за Губарєвим:
брижі сигмоподібної кишки;
великого сальника;
ілеоцекального кута;
дванадцятипало-порожнього згину;
від будь-якої петлі кишки, позначеної марлевою стрічкою.

Під час ревізії верхнього поверху черевної порожнини хірург ввів ІІ палець у чепцевий
отвір, а І палець приклав до передньої його стінки. Під час її пальпації пальцями хірург
може дослідити:
власну печінкову артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку;
головку підшлункової залози;
нижню порожнисту вену;
загальну печінкову артерію, ворітну вену та загальну печінкову протоку;
шлунково-дванадцятипалу артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку.

Під час ревізії верхнього поверху черевної порожнини хірург ввів ІІ палець у чепцевий
отвір долонною поверхнею оберненою до задньої його стінки. Під час пальпації
пальцем хірург може дослідити:
власну печінкову артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку;
головку підшлункової залози;
нижню порожнисту вену;
загальну печінкову артерію, ворітну вену та загальну печінкову протоку;
шлунково-дванадцятипалу артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку.

Для ушивання кишки хірург застосував кишковий шов. Для кишкових швів не
притаманна:
герметичність;
гемостатичність;
атромботичність;
астенотичність;
атравматичність.

Для ушивання кишки хірург застосував шов Альберта. За своєю суттю даний шов є:
однорядний серозно-м’язовий;
однорядний серозно-м’язовий Z-подібний;
дворядний;
трирядний;
однорядний серозно-м’язовий кисетний.
Під час ушивання передньої стінки рани кишки хірург застосував шов Шмідена. За
своєю суттю даний шов є:
однорядний серозно-м’язовий;
безперервний наскрізний обвивний;
безперервний наскрізний ввертаючий;
безперервний наскрізний вивертаючий;
безперервний наскрізний матрацний.

Для ушивання кишки хірург застосував шов Прибрама. За своєю суттю даний шов є:
безперервний наскрізний матрацний;
безперервний матрацний із затягуванням нитки зсередини;
безперервний наскрізний ввертаючий;
безперервний наскрізний обвивний;
однорядний серозно-м’язовий.

Для ушивання кишки хірург застосував наскрізний шов. Найбільш вживаний матеріал
для цього шва:
шовк;
лавсан;
кетгут;
медичний клей;
капрон.

Для ушивання кишки хірург застосував кисетний шов. Даний шов забезпечує:
міцність;
гемостатичність;
перитонізацію;
астенотичність;
атромботичність.

Під час операції на кишці потрібно перитонізувати її рану. Для цього застосують шов:
серозно-м’язовий вузловий;
безперервний матрацний із затягуванням нитки зсередини;
безперервний наскрізний ввертаючий;
безперервний наскрізний обвивний;
безперервний наскрізний матрацний.

Для ушивання кишки хірург застосував Z-подібний шов. За захопленими шарами


даний шов є:
серозно-серозний;
серозно-м’язовий;
слизово-підслизовий;
наскрізний;
серозно-м’язово-підслизовий.

Під час ушивання кишки потрібно забезпечити міцність шва. Для цього потрібно
захопити:
серозну оболонку;
м’язову оболонку;
підслизову основу;
слизову оболонку;
серозну і м’язову оболонки.

У пацієнта проникаюча рана живота, нанесена шилом. Під час ревізії на товстій кишці
виявлена колота рана. Дану рану ушивають:
однорядним вузловим серозно-м’язовим швом;
трьома рядами вузлових серозно-м’язових швів, поперечно до осі кишки;
дворядним: кисетним та вузловими серозно-м’язовими швами;
дворядним: безперервним ввертаючим та вузловими серозно-м’язовими швами;
однорядним серозно-м’язовим кисетним швом.

У пацієнта проникаюча рана живота, нанесена шилом. Під час ревізії на тонкій кишці
виявлена колота рана. Дану рану ушивають:
однорядним вузловим серозно-м’язовим швом;
однорядним серозно-м’язовим Z-подібним швом;
дворядним: кисетним та вузловими серозно-м’язовими швами;
дворядним: безперервним ввертаючим та вузловими серозно-м’язовими швами;
однорядним серозно-м’язовим кисетним швом.

У пацієнта поздовжня різана рана тонкої кишки, яка не перевершує 1/2 її периметра.
Таку рану ушивають:
однорядним вузловим серозно-м’язовим швом;
однорядним серозно-м’язовим Z-подібним швом;
дворядним: кисетним та вузловим серозно-м’язовим швами;
дворядним: безперервним ввертаючим та вузловим серозно-м’язовим швами;
однорядним серозно-м’язовим кисетним швами.

У пацієнта множинні колоті рани тонкої кишки розміщені на відрізку 5 см. Хірурги у
цьому випадку:
рану не ушивають, видаляють разом з ділянкою кишки;
ушивають однорядним серозно-м’язовим Z-подібним швом;
ушивають дворядним швом: кисетним та вузловим серозно-м’язовим швами;
ушивають трирядним швом: кисетним та двома рядами вузлових серозно-м’язових
швів;
ушивають однорядним серозно-м’язовим кисетним швом.

У пацієнта поздовжня різана рана тонкої кишки більше 1/2 її периметра. Хірурги у
цьому випадку:
ушивають однорядним вузловим серозно-м’язовим швом;
рану не ушивають, а пошкоджену ділянку кишки видаляють;
ушивають дворядним: кисетним та вузловим серозно-м’язовим швами;
ушивають трирядним: безперервним ввертаючим та двома рядами вузлових серозно-
м’язових швів;
ушивають однорядним серозно-м’язовим кисетним швом.

У пацієнта поздовжня різана рана тонкої кишки довжиною 1,2 см. Для попередження
непрохідності кишки рану ушивають:
у поздовжньому напрямку однорядними вузловими швами;
у поперечному напрямку однорядними вузловими швами;
у поздовжньому напрямку кисетними швами;
у поперечному напрямку трирядним швом;
у поперечному напрямку дворядним швом.

При проникаючому пораненні живота знайдено пошкоджену ділянку кишки і


виведено її з рани. Прийміть рішення щодо Ваших наступних дій:
ліквідувати пошкодження;
ізолювати серветкою і тимчасово погрузити її назад;
тимчасово ізолювати і продовжити ревізію;
позначити місце пошкодження і тимчасового занурити в рану;
будь-який з вказаних варіантів правильний.

При непрохідності тонкої кишки потрібно накласти ілеостому. Для цього хірург
повинен:
сформувати зовнішню фістулу порожньої кишки;
розсікти клубову кишку;
видалити частину тонкої кишки;
сформувати анастомоз між петлями порожньої кишки;
сформувати зовнішню фістулу клубової кишки.

При мобілізації товстої кишки під час її резекції хірург пересікає судини брижі.
Назвіть кількість порядків аркад, що має брижа товстої кишки:
один;
два;
три;
чотири;
п’ять.

При мобілізації тонкої кишки під час її резекції хірург пересікає судини брижі. Назвіть
кількість порядків аркад, що має брижа тонкої кишки:
один;
дві;
три;
немає аркад;
п’ять.

Під час операції на кишці потрібно перитонізувати її рану. При цьому ушивають:
внутрішньочеревну фасцію;
вісцеральний листок очеревини;
парієтальний листок очеревини;
підслизову основу;
слизову оболонку кишки.

Для ушивання кишки хірург застосував шов Ламбера. За своєю суттю цей шов є:
однорядний серозно-м’язовий;
однорядний серозно-м’язовий Z-подібний;
дворядний;
трьохрядний;
однорядний серозно-м’язовий кисетний.
Під час ушивання рани кишки можливе виділення його вмісту. Для запобігання
виділення вмісту кишки з її рани потрібно:
накласти еластичні кишечні жоми;
накласти жорсткі кишечні жоми;
перев’язати кишку кетгутом;
накласти на кишку еластичні гумові петлі удавки;
накласти на кишку корнцанги.

Під час операції з приводу раку тонкої кишки потрібно накласти ілеостому. Для
формування ілеостоми виконують:
розтин клубової кишки:
видалення її частини;
створення зовнішньої фістули;
ушивання кишки;
переміщення тонкої кишки.

При тонкокишковій непрохідності показано розвантаження порожньої кишки. Для


цього застосовують:
єюностомію;
єюнотомію;
єюнорафію;
резекцію кишки;
єюнопластику.

Під час ушивання поздовжньої рани потрібно тримати шви тримачі. Дану дію
виконує:
хірург;
І асистент двома руками;
ІІ асистент двома руками;
І і ІІ асистент різними руками;
операційна медсестра.

Для забору частини кишки в якості пластичного матеріалу з метою пластики


стравоходу необхідно виконати мобілізацію кишки. Оберіть варіант мобілізації:
клиноподібна на судинно - брижовій ніжці;
крайова на судинно - брижовій ніжці;
клиноподібна без судинної ніжки;
спосіб не має практичного значення;
крайова без судинної ніжки.

Під час ревізії тонкої кишки виявлена некротизована частина кишки. Оберіть варіант
мобілізації петлі кишки під час її резекції при цьому:
клиноподібна на судинно - брижовій ніжці;
крайова на судинно - брижовій ніжці;
клиноподібна без судинної ніжки;
спосіб не має практичного значення;
крайова без судинно - брижової ніжки.

Під час ревізії тонкої кишки виявлена злоякісна пухлина тонкої кишки. Оберіть
варіант мобілізації петлі кишки під час резекції при цій патології:
клиноподібна на судинно - брижовій ніжці;
крайова на судинно - брижовій ніжці;
клиноподібна без судинної ніжки;
спосіб не має практичного значення;
крайова без судинно - брижової ніжки.

Під час ревізії тонкої кишки виявлена поздовжня різана рана, довжиною 4 см. Оберіть
варіант мобілізації петлі кишки під час резекції при цьому:
крайова без судинної ніжки;
крайова на судинно - брижовій ніжці;
клиноподібна без судинної ніжки;
спосіб не має практичного значення;
клиноподібна на судинно - брижовій ніжці.

Під час ревізії тонкої кишки виявлено тромбоз брижових судин. Оберіть варіант
мобілізації петлі кишки під час резекції тонкої кишки при цьому:
крайова без судинної ніжки;
крайова на судинно - брижовій ніжці;
клиноподібна без судинної ніжки;
спосіб не має практичного значення;
клиноподібна на судинно - брижовій ніжці.

В процесі операції з приводу защемленої грижі, під час ревізії виявлено некроз
защемленої петлі. Оберіть варіант мобілізації петлі кишки при цьому:
клиноподібна на судинно - брижовій ніжці;
крайова на судинно - брижовій ніжці;
клиноподібна без судинної ніжки;
спосіб не має практичного значення;
крайова без судинно - брижової ніжки.

Після видалення частини тонкої кишки хірург наклав анастомоз “кінець в кінець”. Він
вибрав дане з’єднання кишок, оскільки його перевагою є:
фізіологічність анастомозу;
можливість регулювання ширини співустя;
створення співустя достатньої ширини;
відсутність критичних точок анастомозу;
з’єднання різних за діаметром кишок.

Після видалення частини тонкої кишки хірург наклав анастомоз “бік в бік”. Він вибрав
дане з’єднання кишок, оскільки його перевагою є:
фізіологічність анастомозу;
можливість регулювання ширини співусть;
відсутність сліпих кишень;
відсутність порушення перистальтики в місці спів устя;
простота техніки накладання.

Після видалення частини кишки потрібно вибрати метод анастомозу. Анастомоз


“кінець у бік” накладають при:
різаній рані кишки;
не відповідності діаметрів з’єднання кишки;
комбінованих ранах кишки;
малому діаметрі кишки;
великому діаметрі кишки.

Операцію резекцію тонкої кишки з формуванням анастомозу виконує молодий хірург.


Найбільш оптимальний спосіб формування анастомозу для нього:
“бік в бік”;
не має суттєвого значення;
“кінець в кінець”;
“кінець в бік”;
“Т-подібний”.

Операцію резекцію тонкої кишки з формуванням анастомозу виконують у дитини 5


років. У дітей бажано використовувати анастомоз:
“бік в бік”;
не має суттєвого значення;
“кінець в кінець”;
“кінець в бік”;
“Т-подібний”.

Після правобічної геміколектомії хірург наклав анастомоз “кінець в бік”. Він вибрав
дане з’єднання кишок, оскільки його перевагою є:
фізіологічність анастомозу;
можливість регулювання ширини співусть;
з'єднання різних за діаметром кишок;
простота техніки накладання;
з’єднання кишок малого діаметра.

Після видалення частини тонкої кишки у дитини хірург вибрав співустя “бік в бік”.
Він не застосував анастомоз “кінець в кінець”, оскільки його недоліком є:
звуження просвіту в ділянці анастомозу;
порушення перистальтики у ділянці анастомозу;
утворення сліпих кишень;
неможливість формування ізоперистальтичного анастомозу;
формування шпори анастомозу.

Під час операції цекостомії сліпа кишка виведена в рану, що є можливим внаслідок
особливості її відношення до очеревини. Сліпа кишка вкрита очеревиною:
з однієї сторони;
з двох сторін;
з трьох сторін;
з усіх сторін;
не покрита.

Під час операції з приводу пухлини висхідного відділу товстої кишки не можливо
вивести її в рану, що зумовлено відношенням до очеревини. Висхідна кишка вкрита
очеревиною:
з однієї сторони;
з двох сторін;
з трьох сторін;
з усіх сторін;
не покрита.

Під час операції формування трансверзостоми поперечна ободова кишка виведена в


рану, що є можливим внаслідок її відношення до очеревини. Поперечна ободова кишка
вкрита очеревиною:
з однієї сторони;
з двох сторін;
з трьох сторін;
з усіх сторін;
не покрита.

Під час операції з приводу розриву нисхідного відділу товстої кишки не можливо
вивести її в рану і виконати огляд, що зумовлено відношенням до очеревини. Низхідна
ободова кишка вкрита очеревиною:
з однієї сторони;
з двох сторін;
з трьох сторін;
з усіх сторін;
не покрита.

Під час операції формування штучного ануса сигмоподібна кишка виведена в рану, що
є можливим внаслідок відношення до очеревини. Сигмоподібна кишка вкрита
очеревиною:
з однієї сторони;
з двох сторін;
з трьох сторін;
з усіх сторін;
не покрита.

У пацієнта під час операції виявлено некроз висхідного відділу ободової кишки
зумовлений тромбозом артерії. Тромбозом уражена:
права ободова артерія;
нижня брижова артерія;
ліва ободова артерія;
верхня прямокишкова артерія;
клубова артерія.

У пацієнта під час операції виявлено некроз поперечної ободової кишки зумовлений
тромбозом артерії. Тромбозом уражена:
середня ободова артерія;
права ободова артерія;
клубова артерія;
верхня прямокишкова артерія;
сигмоподібна артерія.

У пацієнта під час операції виявлено некроз низхідного відділу ободової кишки
зумовлений тромбозом артерії. Тромбозом уражена:
клубово-сліпокишкова артерія;
ліва ободова артерія;
права ободова артерія;
верхня прямокишкова артерія;
верхня брижова артерія.

У пацієнта під час операції виявлено некроз сигмоподібної кишки зумовлений


тромбозом артерії. Тромбозом уражена:
верхня брижова артерія;
нижня брижова артерія;
черевний стовбур;
верхня прямокишкова артерія;
клубова артерія.

У пацієнта з підозрою на апендицит лікар відмітив посилення болю у апендикулярій


точці. Вкажіть автора, що описав точку проекції основи червоподібного відростка на
передньо-бокову стінку живота:
Мак-Бурнея;
Пирогова;
Ортнера;
Д’яконова;
Кера.

У пацієнта з підозрою на апендицит лікар відмітив посилення болю у апендикулярій


точці. Вкажіть автора, що описав точку проекції основи червоподібного відростка на
передньо-бокову стінку живота:
Ортнера;
Пирогова;
Ланца;
Д’яконова;
Кера.

У пацієнта з підозрою на апендицит лікар відмітив посилення болю у точці, яка


розміщена на межі між середньою і нижньою третинами лінії, проведеної між
передньою верхньою остю клубової кістки і пупком. Вкажіть назву даної точки:
Д’яконова;
Пирогова;
Ортнера;
Мак-Бурнея;
Кера.

У пацієнта з підозрою на апендицит лікар відмітив посилення болю у точці, яка


розміщена на межі між середньою і правою третинами лінії, проведеної між передньо-
верхніми остями клубової кістки. Вкажіть назву даної точки:
Ланца;
Пирогова;
Ортнера;
Д’яконова;
Кера.

У пацієнта з підозрою на апендицит лікар відмітив посилення болю у точці Мак-


Бурнея. Дана точка розміщена:
на межі між середньою і нижньою третинами лінії, проведеної між передньо-верхніми
остями клубової кістки;
на межі між середньою і верхньою третинами лінії, проведеної між передньо-верхніми
остями клубової кістки;
посередині лінії, проведеної між передньо-верхніми остями клубової кістки;
на межі між середньою і правою третинами лінії, проведеної між передньо-верхніми
остями клубової кістки;
на межі між правою середньою і правою 1/4 лінії, проведеної між передньо-верхніми
остями клубової кістки.

В зв’язку з особливістю будови поздовжнього шару м’язової оболонки товстої кишки


на товсту кишку накладають три ряди швів. Вкажіть цю особливість:
утворює гаустри;
утворює три стрічки;
зовсім відсутній;
рівномірний по периметру кишки;
утворює дві стрічки.

При непрохідності товстої кишки хірурги можуть накладати колостому або


протиприродній задній прохід. Особливістю колостомії на відміну від штучного ануса
є:
виконання колопексії;
накладання на сигмоподібну кишку;
збереження пасажу калу по кишці нижче отвору;
повне відведення калових мас з просвіту кишки;
виконання перитонізації рани.

У пацієнта діагностовано злоякісна пухлина низхідної ободової кишки При такій


патології доцільно:
виконати резекцію товстої кишки на 10-15 см вище і нижче пухлини;
виконати колостомію;
виконати лівобічну резекцію товстої кишки;
використати дворядний шов при формуванні міжкишкового анастомозу;
накласти штучний відхідник на поперечну ободову кишку.

Хірург виконує операцію на товстій кишці. Особливістю операції на ній є:


накладання трирядного шва;
накладання дворядного шва;
накладання однорядного шва;
резекція кишки в один етап;
формування анастомозу “кінець в кінець”.

Хірург виконує операцію на товстій кишці. Особливістю операції на ній є:


накладання дворядного шва;
накладання однорядного шва;
резекція кишки в один етап;
виконання розвантажувальної операції;
формування анастомозу “кінець в кінець”.
При апендектомії червоподібний відросток виявлено у правому брижовому синусі.
Даний варіант розташування відростка називається:
латеральним;
медіальним;
переднім;
тазовим;
підпечінковим.

У пацієнта проникаюча ножова рана живота з пошкодженням товстої кишки. Хірург


під час ушивання рани на стінку товстої кишки накладає такі шви:
наскрізний, наскрізний, серозно-м’язовий;
наскрізний, серозно-м’язовий;
серозно-м’язовий, серозно-м’язовий;
наскрізний, серозно-м’язовий, серозно-м’язовий;
серозно-м’язовий, наскрізний.

При злоякісній пухлині висхідного відділу товстої кишки хірург виконав


геміколектомію, а не економну резекцію, як на тонкій кишці. Причиною цього є:
тонша стінка товстої кишки за межами стрічок;
грубий кишечний вміст;
вміст кишки багатий мікрофлорою;
мезоперитонеальне розташування висхідної кишки;
наявність випинань.

Під час операції апендектомії в процесі ревізії у хірурга виникли проблеми з


виявленням червоподібного відростка. У пошуку червоподібного відростка допоможе:
купол сліпої кишки;
клубово-сліпокишковий кут;
сальникова стрічка;
сходження трьох стрічок;
брижова стрічка.

При накладанні двоствольного протиприродного відхідника важливо не допустити


попадання калу в операційну рану і її нагноєння. Для профілактики даного
ускладнення виконується:
колопексія;
підшивання парієтальної очеревини до шкіри;
формування шпори;
відведення привідної петлі;
накладання стерильної пов’язки.

При формуванні двоствольного протиприродного відхідника важливо не допустити


попадання калу у відвідну петлю сигмоподібної кишки. Для профілактики даного
ускладнення виконується:
колопексія;
підшивання парієтальної очеревини до шкіри;
формування шпори;
відведення привідної петлі;
перитонізація рани.
Під час операції хірург вивів з черевної порожнини петлю кишки. Анатомічними
ознаками товстої кишки є:
рожевий колір, м’язові стрічки, випинання;
рожевий колір, суцільний поздовжній м’язовий шар;
м’язові стрічки, випинання, жирові відростки;
сіро-голубий колір, суцільний м’язовий шар, випинання;
сіро-голубий колір, жирові відростки, малий діаметр.

Хірург під час виконання апендектомії після доступу за Д’яконовим – Волковичем


знайшов і вивів купол сліпої кишки з червоподібним відростком в рану. Наступним
етапом для забезпечення рухомості відростка при типовій апендектомії хірург виконає:
резекцію відростка, з формуванням кукси;
накладання кисетного шва;
мобілізацію відростка;
накладання Z-подібного шва;
перев’язку відростка.

Хірург під час виконання апендектомії після доступу за Д’яконовим – Волковичем


знайшов і вивів купол сліпої кишки з основою червоподібного відростка в рану.
Наступним етапом при ретроградній апендектомії хірург виконає:
резекцію відростка, з формуванням кукси;
накладання кисетного шва;
мобілізацію відростка;
накладання Z-подібного шва;
накладання затискача і перев’язку відростка в його основі.

Для доступу до червоподібного відростка для виконання апендектомії хірург виконав


розріз що проходить через точку Мак-Бурнея. Вкажіть автора цього доступу:
Бергмана-Ізраеля;
Ленандера;
Пирогова-Овтаняна;
Д’яконова-Волковича;
Федорова.

Після проникаючого поранення та резекції декількох ділянок необхідно накласти три


анастомози. З метою економії часу хірург застосував механічний шов на кишку. Його
накладають за допомогою апарату:
УКЛ;
Гудова-Андросової;
стейплера;
скобівника Мішеля;
НШКА.

Під час операції ушивання рани тонкої кишки після накладання першого ряду швів
хірург застосував Z-подібний шов. Першим рядом хірург наклав:
кисетний шов;
безперервний матрацний шов;
безперервний обвивний шов;
ряд вузлових швів;
ряд П-подібних вузлових швів.
Хірург проводить резекцію шлунка хворому з доброякісною пухлиною пілоричного
відділу. При мобілізації шлунка по малій кривизні у печінково-шлунковій зв’язці
можуть бути пошкоджені:
права та ліва шлунково-сальникові артерії та вени;
загальна печінкова артерія і ворітна вена;
права і ліва шлункові артерії та вени;
короткі артерії та вени шлунка;
права і ліва печінкові артерії і вени.

Хворому з доброякісною пухлиною дна шлунка хірург виконує резекцію шлунка. При
проведенні мобілізації шлунка по великій кривизні у шлунково-ободовій зв’язці
можуть бути пошкоджені:
права шлункова артерія і вени;
права і ліва шлунково-сальникові артерії та вени;
верхня брижова артерія та вени;
ліва шлункова артерія та вени;
загальна печінкова артерія і ворітна вена.

Хворому з пухлиною дна шлунка, хірургом проводиться резекція шлунка. При


мобілізації шлунка по великій кривизні у шлунково-селезінковій зв’язці можуть бути
пошкоджені:
ліва шлункова артерія та вена;
ліва шлунково-сальникова артерія та вена;
короткі артерії та вени шлунка;
права шлунково-сальникова артерія та вена;
права шлункова артерія та вена.

Хворому показана гастростомія з метою видалення поліпа шлунка. При цьому


оптимально використати лапаротомію:
верхню серединну;
середню серединну;
лівосторонню трансректальну;
правосторонню трансректальну;
верхню поперечну.

Хірургом виконується ушивання перфоративного отвору шлунка без висічення країв


перфорації. Даний отвір ушивають:
дворядним швом: перший ряд – швом Шмідена, другий ряд – швом Ламбера;
двома рядами серозно-м’язових швів Ламбера;
швом Шмідена;
П-подібними швами з захопленням сальника на ніжці;
дворядним швом: перший ряд – обвивним, другий ряд – швом Ламбера.

У пацієнта діагностовано розрив нижньої третини стравоходу. Відновлення


поступлення їжі до шлунка при цьому проводять:
через гастростому за способом Вітцеля;
через гастростому за способом Топровера;
годувать через ушитий стравохід;
через гастростому за способом Сапожкова;
виконавши пластику стравоходу.

Хірургом виконується гастростомія за Топровером. Змістом даної операції є:


вшивання трубки на передній поверхні шлунка, з наступною її фіксацією в отворі
шлунка кисетним швом;
занурення гумової трубки в просвіт шлунка разом з його стінкою і фіксацією трьома
кисетними швами;
введення трубки у розріз на конусі, сформованому на передній поверхні шлунка за
допомогою трьох кисетних швів і виведеним в рану;
введення трубки в шлунок через муфту сформовану з клаптя стінки шлунку;
введення в розріз шлунка катетера з обтуратором.

Хірург виконує ощадливу резекцію шлунка. При цьому висікається частина шлунка,
що становить:
2/3;
4/5;
3/4;
1/2;
1/3.

Хірург виконує типову резекцію шлунка. При цьому висікається частина шлунка, що
становить:
2/3;
4/5;
3/4;
1/2;
1/3.

Хірург виконує резекцію шлунка за методом Більрота І. Дана операція завершується


формуванням анастомозу типу:
“бік в бік” задній;
“кінець в бік”;
“бік в кінець”;
“кінець в кінець”
“бік в бік” передній

Хірургом виконується резекція шлунка за методом Більрота ІІ. Завершення вказаного


оперативного втручання передбачає формування анастомозу типу:
“бік в бік” задній;
“кінець в бік”;
“бік в кінець”;
“кінець в кінець”;
“бік в бік” передній.

Хворому з пухлиною пілоричного відділу шлунка показана резекція шлунка за


методом Більрота ІІ в модифікації Гофмейстера-Фінстерера. Завершальним етапом
даної операції є формування анастомозу:
“бік в бік” задній;
“кінець в бік”;
“бік в кінець”;
“кінець в кінець”;
“бік в бік” передній.

Хірург, виконуючи ваготомію, пересік шлункові гілки блукаючого нерва. Даний етап
операції є характерним для наступної ваготомії:
стовбурової;
проксимальної-селективної;
проксимальної;
селективної;
дистальної.

Хірург виконує пілоропластику, яка полягає в нанесенні поздовжнього розрізу


пілоруса з наступним ушиванням його в поперечному напрямку. Дана етапність є
характерною для пілоропластики за:
Гейнеке-Мікуличем;
Фіннеєм;
Жабуле;
Шаліковим;
Вітцелем.

Хірург проводить пілоропластику, при якому виконують поперечний розтин шлунка і


дванадцятипалої кишки, поблизу пілоруса з наступним формуванням анастомозу бік у
бік. Виконаний оперативний прийом є суттю пілоропластики за:
Гейнеке-Мікуличем;
Фіннеєм;
Жабуле;
Шаліковим;
Вітцелем.

З метою проведення ваготомії хірург пересік лише короткі секреторні гілочки, а довгі,
що йдуть до пілоруса зберіг. Хірургом виконано ваготомію:
стовбурову;
проксимально-селективну;
проксимальну;
селективну;
дистальну.

Хворому з розривом селезінки виконана спленектомія. В післяопераційному періоді


можливе порушення кровопостачання:
хвоста підшлункової залози;
дна шлунка;
тіла підшлункової залози;
кардіального відділу шлунку;
діафрагми.

Пацієнту показана каудальна панкреатоєюностомія. Найбільш оптимальним способом


ревізії доступу до сальникової сумки при операції на підшлунковій залозі є шлях:
через малий сальник;
через брижу поперечно-ободової кишки;
через шлунково-ободову зв'язку;
через сальниковий отвір;
через поперекову ділянку.

В пацієнта діагностовано хронічний панкреатит з протоковою гіпертензією. Оберіть


оперативне втручання, яке показане при даній патології:
лівостороння геміпанкреатектомія;
каудальна панкреатоєюностомія;
панкреатодуоденальна резекція;
тотальна панкреатектомія
маргінальна невротомія

В пацієнта діагностована доброякісна пухлина хвоста підшлункової залози. Оберіть


оперативне втручання, яке показане при даній патології:
лівостороння геміпанкреатектомія;
каудальна панкреатоєюностомія;
панкреатодуоденальна резекція;
тотальна панкреатектомія;
маргінальна невротомія.

В пацієнта діагностована доброякісна пухлина головки підшлункової залози. Оберіть


оперативне втручання, яке показане при даній патології:
лівостороння геміпанкреатектомія;
каудальна панкреатоєюностомія;
панкреатодуоденальна резекція;
тотальна панкреатектомія;
маргінальна невротомія.

Хворому проводиться панкреатодуоденальна резекція підшлункової залози. Оберіть


види анастомозів необхідні, для завершення даного оперативного втручання:
гастроєюно - та холедохоєюноанастомоз;
гастроєюно - та панкреатоєюноанастомоз;
панкреатоєюно- та холедохоєюноанастомоз;
холедохогастро - та холедохоєюноанастомоз;
гастроєюно -, холедохоєюно-, панкреатоєюноанастомоз.

Хворому на цироз печінки показано проведення гепатопортографії. Даний метод


контрастної рентгенографії передбачає бужування облітерованої пупкової вени, що
розташована в:
серпоподібній зв’язці;
круглій зв’язці;
вінцевій зв’язці;
печінково-дванадцятипалій зв’язці;
печінково-шлунковій зв’язці.

При виконанні сегментарної резекції печінки хірург виділяє і перев’язує анатомічні


структури, які лежать в основі її поділу на сегменти за Куїно. Складовими елементами
цих анатомічних структур є:
печінкові артерії, вени і лімфатичні судини;
печінкові артерії, вени і жовчні ходи;
печінкові артерії і нерви, гілки ворітної вени;
печінкові артерії і жовчні ходи, гілки ворітної вени;
печінкові і ворітні вени, печінкові жовчні протоки.

При виконанні холецистектомії з метою виділення жовчного міхура хірург пересікає


очеревину. Найчастіше жовчний міхур покритий очеревиною:
інтраперитонеально;
екстраперитонеально;
мезоперитонеально;
не має відношення до очеревини;
внутрішньопечінково.

Під час операції на печінці хірургу потрібно дослідити ворота печінки. До


структурних елементів, розташованих у воротах відносяться:
власні печінкові артерії, вени і лімфатичні судини;
власні печінкові артерії, вени і жовчні ходи;
загальні печінкові артерії і нерви, гілки ворітної вени;
власні печінкові артерії і жовчні ходи, гілки ворітної вени;
власні печінкові і ворітні вени, печінкові жовчні протоки.

Хворому з калькульозним холециститом показано холецистектомія. При виконанні


мобілізації жовчного міхура від шийки, хірург знаходить і перев’язує міхурову
артерію, що найчастіше є гілкою:
правої печінкової артерії;
лівої печінкової артерії;
правої шлункової артерії;
шлунково - дванадцятипалої артерії;
власної печінкової.

У хворого з цирозом печінки розвинулась портальна гіпертензія. Розвиток даного


ускладнення пов'язаний з перетисненням структур печінки до яких належать:
власні печінкові артерії;
внутрішньопечінкові жовчні протоки;
печінкові вени;
загальна печінкова протока;
загальна жовчна протока.

Хворому з пораненням печінки хірург виконує її крайову резекцію. Для проведення


кінцевої зупинки кровотечі з печінки оптимальним методом буде:
перев’язка печінкової артерії;
накладання шва Опеля;
перев’язка ворітньої вени;
прошивання печінки обвивним швом навколо накладеної печінкової клеми;
стискання печінки пальцями біля рани до повної зупинки кровотечі.

Хворому з швидкопрогресуючою хронічною печінковою недостатністю показана


трансплантація печінки. Вкажіть вид пересадки донорської печінки взятої від людини:
ортотопічна;
гетеротопічна;
ектопічна;
ксенопластика;
алопластика.

При холецистектомії від шийки для знаходження і перев’язки міхурової протоки


хірург знаходить трикутник Калло. Даний трикутник утворений:
міхуровою протокою, ворітною веною, загальною печінковою протокою;
ворітною веною, правою печінковою артерією, міхуровою протокою;
правою печінковою артерією, міхуровою протокою, дванадцятипалою кишкою;
міхуровою протокою, загальною печінковою протокою, міхуровою і правою
печінковою артеріями;
міхуровою, правою і лівою печінковими протоками.

Хірург виконує крайову резекцію печінки. В процесі даної операції:


відсікають печінку назовні від лінії накладених швів Кузнецова-Пенського;
відсікають печінку назовні від швів Опеля накладених через всю паренхіму печінки в
межах анатомічних границь сегментів за Куіно;
видаляють печінку по лінії зміненого кольору, після перев’язки і пересічення гілок
печінкової артерії, жовчної протоки і ворітної вени;
видаляють печінку по лінії зміненого кольору, після перетиснення гілок печінкової
артерії, жовчної протоки і ворітної вени;
висікають печінку у вигляді клина назовні від лінії накладених швів Опеля.

Хірург виконуює резекцію печінки “східним” методом. В процесі даної операції:


відсікають печінку назовні від лінії накладених швів Кузнецова-Пенського;
відсікають печінку назовні від швів накладених зшиваючим апаратом УО;
видаляють печінку по лінії зміненого кольору, після перев’язки і пересічення гілок
печінкової артерії, жовчної протоки і ворітної вени;
видаляють печінку по лінії зміненого кольору, після перетиснення гілок печінкової
артерії, жовчної протоки і ворітної вени;
висікають печінку у вигляді клина назовні від лінії накладених швів Опеля.

Хірург виконуює резекцію печінки “західним” методом. В процесі даної операції:


відсікають печінку назовні від лінії накладених швів Кузнецова-Пенського;
відсікають печінку назовні від швів накладених зшиваючим апаратом УО;
видаляють печінку по лінії зміненого кольору, після перев’язки і пересічення гілок
печінкової артерії, жовчної протоки і ворітної вени;
видаляють печінку по лінії зміненого кольору, після перетиснення гілок печінкової
артерії, жовчної протоки і ворітної вени;
висікають печінку у вигляді клина назовні від лінії накладених швів Опеля.

Оглядаючи черевну порожнину потерпілого з проникаючим пораненням передньої


черевної стінки, хірург помітив пошкодження малого сальника, з якого витікає ясно
червона (артеріальна) кров. Кровотеча виникла при пошкодженні:
a. hepatica propria
a. gastroepiploica dextra
a. hepatica communis
a. lienalis
a. gastroepiploica sinistra
При видаленні жовчного міхура в лігатуру крім а. сystyca, була захоплена артерія,
перев’язка якої призвела до некрозу правої частки печінки. Розвиток даного
ускладнення пов'язаний з помилковою перев’язкою?
ramus dexter а. hepatica propria
a. hepatica communis
a. gasro-duodenalis
a. hepatica propria
a. pancreato- duodenalis superior

Хірург виконує субтотальну резекцію шлунка. При цьому висікаємо нижню частину
дна шлунка, що становить:
2/3;
4/5;
3/4;
1/2;
1/3.

Хворому з пораненням печінки хірург виконує клиновидну резекцію печінки. Для


проведення кінцевої зупинки кровотечі з печінки оптимальним методом буде:
перев’язка печінкової артерії;
накладання шва Кузнецова-Пенського;
перев’язка ворітньої вени;
прошивання печінки обвивним швом навколо накладеної печінкової клеми;
стискання печінки пальцями біля рани до повної зупинки кровотечі.

Хворому з швидконаростаючою печінковою недостатністю показана трансплантація


печінки. Вкажіть вид пересадки донорської печінки взятої від тварини:
Ортотопічна;
гетеротопічна;
ектопічна;
ксенопластика;
аутопластика.

При обстеженні пацієнта виявлена грижа в проекції поперекового трикутника.


Вкажіть анатомічні структури, що обмежують грижові ворота:
найширший м’яз спини, внутрішній косий м’яз та гребінь клубової кістки;
найширший м’яз спини, зовнішній косий м’яз та гребінь клубової кістки;
найширший м’яз спини, внутрішній косий м’яз та поперечний м’яз;
зовнішній косий м’яз, гребінь клубової кістки та поперечний м’яз;
нижній зубчатий м’яз, внутрішній косий м’яз, розгинач хребта;

При обстеженні пацієнта виявлена грижа в проекції поперекового чотирикутника.


Грижові ворота утворені:
нижнім зубчатим м’язом, внутрішнім косим м’язом, розгиначем хребта, XII ребром;
нижнім зубчатим м’язом, внутрішнім косим м’язом, розгиначем хребта, поперечним
м’язом;
зовнішнім косим м’язом, нижнім зубчатим м’язом, внутрішнім косим м’язом,
розгиначем хребта;
найширшим м’язом спини, зовнішнім косим м’язом, нижнім зубчатим м’язом,
внутрішнім косим м’язом;
найширшим м’язом спини, внутрішнім косим м’язом та гребенем клубової кістки.

У пацієнта рана досягає дна поперекового чотирикутника. Дно чотирикутника


утворює:
апоневроз зовнішнього косого м’язу живота;
апоневроз поперечного м’язу;
найширший м’яз спини;
грудинно-поперекова фасція;
внутрішній косий м’яз.

Хворого з приступом ниркової коліки доставлено в приймальне відділення. При


обстеженні встановлено, що у нижній третині сечоводу зупинився камінь і повністю
перекрив просвіт сечоводу, розвивається гідронефроз. Для видалення каменя показані
наступні доступ і операція:
за Бергманом, пієлотомія;
за Федоровим, уретеретомія;
за Пироговим, уретеретомія;
за Ізраелем, пієлотомія;
за Овтаняном, цистотомія.

При пальпації лікар встановив болі у передній нирковій точці зліва. Дана точка
знаходиться:
у місці перетину зовнішнього краю прямого м’язу живота з реберною дугою;
у місці перехресту грудини з реберною дугою;
між мечоподібним відростком та реберною дугою;
в V міжребер’ї по середньоключичній лінії;
в місці перетину лінії проведеної через реберні дуги з латеральним краєм прямого
м’язу живота.

При пальпації лікар встановив болі у задній нирковій точці зліва. Дана точка
знаходиться:
в місці перетину XI ребра та латеральної поверхні хребта;
в VIIІ міжребер’ї по лопатковій лінії;
в місці перетину м’язу випрямляча спини та XII ребра;
в місці перетину м’язу випрямляча спини з Х ребром;
в місці перетину м’язу випрямляча спини та XI ребра.

Хворому для уточнення діагнозу пухлини наднирників показано проведення


ретропневмоперитенеума. Відділ заочеревинного простору куди вводиться повітря
називається:
власне заочеревинний;
правий навколокишковий;
лівий білякишковий;
навколонирковий;
позадупрямокишковий.

У пацієнта запідозрили ретроцекальний апендицит. При цьому можлива іррадіація


(поширення) болей в точку:
Мак-Бурнея;
Ланца;
задну ниркову справа;
у ділянці поперекового трикутника справа;
у ділянці поперекового чотирикутника справа.

У хворого дігностовано параколіт. Враховуючи сполучення біляободового простору


спрогнозуйте подальше поширення гнійного процесу у клітковинні простори:
у власне заочеревинний;
у паранефральний;
у піддіафрагмальний;
у позадупрямокишковий;
в жоден з названих.

У дитини при народженні діагностована Spina bifida. Анатомічним проявом даної


вродженої патології є:
щілина між тілом хребця та його дугою;
щілина між дугами хребців;
відсутність хребця;
відсутність половини хребця;
припинення росту хребця у висоту.

Хворому з нирковою колікою хірург виконує паранефральну блокаду. Для визначення


точки уколу лікар керується наступними орієнтирами:
перетин XI ребра та латеральної поверхні хребта;
VIIІ міжребер’я по лопатковій лінії;
перетин м’язу випрямляча спини та нижнього краю XII ребра;
перетин м’язу випрямляча спини з Х ребром;
перетин м’язу випрямляча спини та XI ребра.

Проводячи оцінку рентгенограми хребта дитини, лікар відмічає вигин вліво по


відношенню до центральної осі в грудній ділянці. Даний вигин називають:
сакралізацією;
кіфозом;
сколіозом;
лордозом;
люмбалізацією.

Проводячи оцінку рентгенограми хребта дитини, лікар відмічає вигин в ділянці шиї,
випуклістю допереду. Даний вигин називають:
сакралізацією;
кіфозом;
сколіозом;
лордозом;
люмбалізацією.

Проводячи оцінку рентгенограми хребта дитини, лікар відмічає вигин в поперековому


відділі, випуклістю допереду. Даний вигин називають:
сакралізацією;
кіфозом;
сколіозом;
лордозом;
люмбалізацією.

Проводячи оцінку соматичного розвитку дитини, лікар відмічає вигин хребта


випуклістю дозаду в грудному відділі хребта. Даний вигин називають:
сакралізацією;
кіфозом;
сколіозом;
лордозом;
люмбалізацією.

При розгляді рентгенограми хребта пацієнта виявлено 6 поперекових хребців. Такий


варіант норми називається:
сакралізацією;
лордозом;
кіфозом;
спондилолізом;
люмбалізацією.

Для уточнення діагнозу менінгіту беруть на дослідження спинномозкову рідину.


Найбільш безпечно у дорослих пункцію виконувати між наступними хребцями:
І і ІІ поперековими;
ІУ і У поперековими;
ІІ і ІІІ поперековими;
ІІІ і ІУ поперековими;
ХІІ грудним і І поперековими.

При розгляді рентгенограми хребта пацієнта виявлено 6 крижових хребців. Такий


варіант норми називається:
сакралізацією;
лордозом;
кіфозом;
спондилолізом;
люмбалізацією.

Для уточнення діагнозу менінгіту лікар виконує спинномозкову пункцію. При її


виконанні голка проходить:
надостисту зв’язку;
міжостисту і жовту зв’язку зв’язки;
шкіру з підшкірною клітковиною;
тверду і павутинну мозкові оболонки;
всі перераховані утворення.

У пацієнта рана досягає дна поперекового трикутника. Дно поперекового трикутника


утворено:
зовнішнім косим м’язом живота;
внутрішнім косим м’язом живота;
поперечним м’язом живота;
нижнім заднім зубчатим м’язом;
квадратним м’язом.

У пацієнта перфорація виразки задньої стінки висхідної ободової кишки. Вміст


потрапить у:
білякишкову клітковину;
власний заочеревинний простір;
позадупрямокишковий простір;
правий брижовий синус;
правий боковий канал.

При операції з приводу перфоративного ретроцекального апендициту дренована


клітковина зачеревинного простору. Дана клітковина називається:
власне заочеревинна;
навколоаортальна;
біляободова;
навколониркова;
навколосечовідна.

При тупій травмі у власне заочеревинному просторі виникла гематома. Стінки даного
простору утворені:
внутрішньочеревною і заочеревинною фасціями;
внутрішньочеревною і позадуободовою фасціями;
заочеревинною і позадуободовою фасціями;
переднирковою і позадуободовою фасціями;
заочеревинною фасцією і парієтальною очеревиною.

При тупій травмі у біляободовій клітковині виникла гематома. Стінки даного простору
утворені:
внутрішньочеревною і заочеревинною фасціями;
внутрішньочеревною і позадуободовою фасціями;
позадунирковою і позадуободовою фасціями;
переднирковою і позадуободовою фасціями;
внутрішньочеревною фасцією і парієтальною очеревиною.

При тупій травмі у навколонирковій клітковині виникла гематома. Стінки даного


простору утворені:
внутрішньочеревною і заочеревинною фасціями;
внутрішньочеревною і позадуободовою фасціями;
заочеревинною і позадуободовою фасціями;
переднирковою і позадунирковою фасціями;
заочеревинною фасцією і парієтальною очеревиною.

У хворого з нирковою колікою зліва болі іррадіюють (поширюються) в статеві органи


і на медіальну поверхню стегна. Іррадіація болю зумовлена подразненням:
блукаючого нерва;
статево-стегнового нерва;
стегнового нерва;
клубових судин;
підчеревного нерва.
При закритій травмі хребта на комп’ютерній томографії виявлена епідуральна
гематома. Даний простір міститься:
між кісткою і твердою оболонкою спинного мозку;
між твердою та павутинною оболонкою спинного мозку;
між павутинною та м’якою оболонкою спинного мозку;
під м’якою оболонкою спинного мозку;
між твердою та м’якою оболонками.

У хворого видалено камінь з ниркової миски. Така операція називається:


нефростомією;
пієлолітотомією;
нефротомією;
нефропексією;
нефректомією.

У хворого з нефроптозом виконана фіксація нирки. У пацієнта проведена :


нефростомія;
пієлотомія;
нефротомія;
нефропексія;
нефректомія.

У хворого виконана розвантажувальна нефростомія. Суть даної операції є:


розсічення нирки;
накладання фістули на нирку;
розкриття капсули нирки;
видалення нирки;
розсічення ниркової миски.

Хворому показана правобічна пієлотомія. Найбільш оптимальними доступами до


ниркової миски є:
Бергмана, Овтаняна;
Федорова, Овтаняна;
Ізраеля, Федорова;
Федорова, Пирогова;
Федорова, Бергмана.

При закритій травмі хребта на комп’ютерній томографії виявлена субарахноідальна


гематома. Даний простір міститься:
між кісткою і твердою оболонкою спинного мозку;
між твердою та павутинною оболонкою спинного мозку;
між павутинною та м’якою оболонкою спинного мозку;
під м’якою оболонкою спинного мозку;
між твердою та м’якою оболонками.

До клініки швидкої допомоги поступив хворий з ножовим пораненням лівої


поперекової ділянки. У ході операції хірург встановив, що внутрішні органи не
пошкоджені, але лезо ножа пошкодило один із м'язів ниркового ложа. У пацієнта
пошкоджено:
великий поперековий м'яз;
зовнішній косий м'яз живота;
внутрішній косий м'яз живота;
випрямляч хребта;
клубовий м'яз.

Після значного похудання у дівчини з’явились тупі болі в поперековій ділянці. При
обстеженні був виставлений діагноз: нефроптоз. Вірогідніше всього була уражена
наступна частина фіксуючого апарату:
capsula adiposa;
capsula fibrosa;
m. iliopsoas;
lig. нepatorenalis;
m. quadratus lumborum.

Хворий скаржиться на нестерпні болі в правій поперековій ділянці, які ірадіюють в


праву пахвинну ділянку. Рентгенологічно на фоні сечоводу на границі його середньої і
нижньої третини виявлено затемнення округлої форми. Із діагнозом сечо-кам'яної
хвороби хворого госпіталізовано. Затемнення виявлено в звуженні сечовода:
при переході абдомінальної частини в тазову;
в місці відходження від ниркової миски;
при перехресті його із яєчковою артерією;
в тазовій частині;
в інтрамуральній частині.

Під час ревізії нижнього поверху черевної порожнини хірург встановив, що окремі
петлі опускаються в порожнину малого тазу. Верхньою границею малого тазу є:
площина проведена через пограничну лінію;
горизонтальна площина, проведена через мис;
горизонтальна площина проведена через верхній край лобкового зрощення;
горизонтальна площина проведена через нижній край лобкового зрощення;
горизонтальна площина проведена через передню верхню ость клубової кістки.

Запальний процес розташований в пристінковій клітковині. Він може поширитися:


в сідничну ділянку по ходу нижніх сідничних судин і нерва;
в сідничну ділянку по ходу стегнових судин і нерва;
в заочеревинний простір по ходу клітковини сечоводу;
в черевну порожнину по ходу клітковини прямої кишки;
в заочеревинний простір по ходу клітковини прямої кишки.

У пацієнтки позаматкова вагітність ускладнилася розривом маткової труби і


внутрішньою кровотечею. При цьому кров нагромадиться в одному з поверхів малого
тазу:
в очеревинному;
в підочеревинному;
в надочеревинному;
в підшкірному;
в серединному.

Після перенесеної операції на матці запальний процес розташований в параметральній


клітковині. Даний процес міститься в одному з поверхів малого тазу:
в підочеревинному;
в очеревинному;
в серединному;
в підшкірному;
в надочеревинному.

Запальний процес розташований в параметральній клітковині. Дана клітковина


обмежена:
листками круглої зв’язки матки;
листками широкої зв’язки матки;
парієтальним і вісцеральним листками очеревини;
парієтальними листками фасції тазу;
очеревинно-промежинним апоневрозом.

Під час операції видалення матки виконують її мобілізацію, в процесі якої враховують
відношення органу до очеревини. Матка покрита очеревиною:
не покрита очеревиною;
з всіх сторін;
з трьох сторін;
з однієї сторони;
з двох боків.

При парапроктиті запальний процес, розташований в навколопрямокишковій


клітковині, не може вільно поширитися на клітковину навколосечового міхура. Цьому
перешкоджає:
очеревинно-промежинний апоневроз;
міхурово-прямокишкова заглибина;
сухожильний центр промежини;
вісцеральний листок фасції тазу;
парієтальний листок фасції тазу;

Внаслідок розриву тонкої кишки у пацієнта відмічається вихід вмісту за межі


пошкодженої кишки. Вкажіть найнижчу точку накопичення вмісту у черевній
порожнині:
правий брижовий синус;
ліва клубова заглибина;
права клубова заглибина;
міхурово-прямокишкова заглибина;
надміхурова ямка

У пацієнтки внаслідок вишкрібання внутрішньої поверхні матки кюретка пробила дно


матки і проникла в очеревинний поверх тазу. Найбільш імовірно може бути
пошкоджено:
висхідна ободова кишка;
низхідна ободова кишка;
петля тонкої кишки;
шлунок;
сліпа кишка.
У пацієнтки позаматкова вагітність ускладнилася розривом маткової труби і
внутрішньою кровотечею. При цьому кров нагромадиться в одній із заглибин:
в надміхуровій;
в міхуро-матковій;
в матково-прямокишковій;
в міхурово-прямокишковій;
в міжсигмоподібній.

У пацієнта внаслідок позаочеревинного розриву сечового міхура виникла флегмона


підочеревинного поверху тазу. Даний простір лежить між:
вісцеральним та парієтальними листками очеревини;
очеревиною та парієтальною фасцією тазу;
парієтальною та вісцеральною фасціями тазу;
фасцією тазу та очеревиною;
вісцеральною фасцією тазу та вісцеральною очеревиною.

Пацієнту з гострою затримкою сечі показана пункція сечового міхура, оскільки


катетер не можливо ввести через сечівник. Визначте точку її виконання:
над лобковим зрощенням;
на 1 см вище лобкового зрощення;
на 2 см вище лобкового зрощення;
на 3 см вище лобкового зрощення;
посередині між пупком і лобковим зрощенням..

Пацієнту показана пункція сечового міхура. Положення хворого при цьому:


лежачи на спині з дещо припіднятим тазом;
лежачи на боці;
лежачи на животі;
положення Тренделенбурга;
сидячи на стільці.

Одним із показань до пункції сечового міхура є неможливість самовільного сечопуску


та затримка сечі. Виберіть найбільш оптимальний варіант показання до пункції
сечового міхура:
затримка сечі;
затримка сечі при неможливості катетеризації;
затримка сечі при інфекційних захворюваннях;
затримка сечі при гострій нирковій недостатності;
рефлекторна затримка сечі.

При гострій затримці сечі лікар виконав пункцію сечового міхура. Під час даної
операції голка проходить такі шари (виберіть найбільш точну відповідь):
шкіру і підшкірну клітковину;
два листки поверхневої фасції, внутрішню фасцію і очеревину;
шкіру і підшкірну клітковину, білу лінію живота;
внутрішню фасцію і очеревину;
всі зазначені шари.

Пацієнту показана операція цитотомії. Виберіть оптимальний доступ до сечового


міхура при цій операції:
за Пфанненштілем;
за Пироговим;
за Овтаняном;
за Ізраелем;
за Бергманом.

Після виконаної операції створення штучної фістули сечового міхура хірург написав
протокол операції і має вказати її назву. Дана операція називається:
цистостомія;
цистотомія;
цисторафія;
уретероцистоанастомоз;
катетеризація через сечівник.

Пацієнтці показана операція на матці Виберіть оптимальний оперативний доступ:


параректальний;
дугоподібний за Федоровим;
трансректальний;
нижня серединна лапаротомія;
середня серединна лапаротомія.

У жінки 29 років підозра на позаматкову вагітність. Виберіть метод підтвердження


діагнозу:
пункція заднього склепіння піхви;
пункція переднього склепіння піхви;
пункція правого склепіння піхви;
пункція лівого склепіння піхви;
жоден з наведених способів.

У пацієнтки встановлено діагноз аднексит. Даний запальний процес локалізований в:


навколоматковій клітковині;
м’язовому шарі матки;
клітковині навколо яєчника;
маткових трубах;
клітковині навколо маткових труб.

Під час операції з приводу позаматкової вагітності потрібно видалити матковий кінець
труби. Його витинають:
клиноподібно з рогу матки на 1 см;
клиноподібно з рогу матки на 5 мм;
клиноподібно з рогу матки на 0,5 мм;
поперечноно з рогу матки на 25 мм;
поперечно з рогу матки на 5 мм.

У пацієнта встановлено діагноз парапроктит. Процес локалізований в:


навколоматковій клітковині;
м’язовому шарі матки;
клітковині навколо яєчника;
клітковині навколо прямої кишки;
клітковині навколо маткових труб.
Для накладання пресакрального ретропневмоперитонеуму кисень вводять у власне
заочеревинну клітковину. Вкажіть анатомічний шлях його введення:
по позадупрямокишковій клітковині;
по навколопрямокишковій клітковині;
по латеральній клітковині;
по навколосечовідній клітковині;
по позадуміхуровій клітковині.

У пацієнта після поранення сечового міхура виникла флегмона передньо-медіальної


ділянки стегна. Сечовий заплив поширився:
по затульному каналу;
по соромітному каналу;
по надгрушоподібній щілині;
через малий сідничний отвір;
через підгрушоподібну щілину.

У пацієнта діагностовано абсцес у прямокишково-міхуровій заглибині тазу. Даний


гнійник дренують через:
передню стінку прямої кишки;
промежину попереду від зовнішнього проходу;
нижню серединну лапаротомію;
косий розріз у правій клубовій ділянці;
промежину справа від прямої кишки.

У пацієнта внаслідок травми пошкоджено тазовий відділ сечоводу. До тазового


відділу сечоводу найбільш раціональним є оперативний доступ за:
Кохером;
Пироговим;
Бергманом-Ізраелем;
Федоровим;
за Пфанненштилем.

У пацієнта після падіння з висоти на рентгенограмі виявлено розрив лобкового


зрощення. При даній травмі можливий розрив м’язів, що кріпляться до нього. Вкажіть
м’яз тазу, що може бути пошкоджений при цьому:
глибокий поперечний м’яз промежини;
м’яз піднімач заднього проходу;
поверхневий поперечний м’яз промежини;
цибулинно-губчастий м’яз;
внутрішній затульний м’яз.

У жінки під час родів виникла загроза розриву промежини. Для попередження даного
ускладнення на промежині виконують розріз:
поздовжній позаду задньої спайки великих соромітних губ;
поздовжній спереду передньої спайки великих соромітних губ;
поперечний в правий бік через соромітні губи;
поперечний в лівий бік через соромітні губи;
поперечний через обидві соромітні губи.
Після автомобільної аварії у пацієнта встановлено перелом усіх кісток тазу. Імовірно
залишиться неушкодженою:
os coxae;
vertebrae sacrales;
vertebrae lumbales;
vertebrae coccygeа;
os illi.

Під час первинної хірургічної обробки рани на промежині в ділянці прямої кишки, з
метою зупинки венозної кровотечі перев’язана середня прямокишкова вена. Венозний
відтік від прямої кишки після буде здійснюватися через:
верхню прямокишкову вену у нижню брижову та нижню у соромітну вени;
верхню прямокишкову вену у нижню брижову та нижню у внутрішню клубову вени;
верхню прямокишкову вену у внутрішню клубову та нижню соромітну вени;
верхню та нижню прямокишкові вени у нижню порожнисту вени;
верхню прямокишкову вену у нижню порожнисту та нижню у соромітну вени.

При позаочеревинному розриві сечового міхура дренують передміхуровий простір за


Буяльським-Мак-Уортером. При цьому методі дренаж вводиться через:
анальну діафрагму поблизу куприка;
затульну мембрану;
сечостатеву діафрагму нижче лобкового зрощення;
передню черевну стінку;
сечостатеву діафрагму біля нижнього краю гілки лобкової кістки.

При ушиванні рани сечового міхура хірург прошив слизову оболонку і лігатура
виступає в просвіт міхура. Ускладненням цього може бути:
утворення каменів;
нориця;
кровотеча;
сечовий наплив;
запалення.

При перинеотомії у жінки із загрозою розриву промежини виконують розріз в ділянці


акушерської промежини. Анатомічно “акушерська промежина” відповідає:
великим соромітним губам;
відстані між задньою спайкою великих соромітних губ і зовнішнім проходом;
відстань між лобковим зрощенням і куприком;
комплекс м’яких тканин, обмежений лініями, проведеними через лобкове зрощення,
куприк і сідничні горби;
тканинам прилеглим до великих соромітних губ.

Операція на матці ускладнилася гнійним параметритом. Дренування параметриту


виконують через розріз:
радіально по відношенню до відхідника;
з боку просвіту прямої кишки;
заднього склепіння піхви;
надлобковий;
задньої стінки піхви.
При епізіотомії, у жінки із загрозою розриву промежини, виконують її розріз. Під
анатомічним поняттям промежина розуміють:
великі статеві губи;
відстань між задньою спайкою і зовнішнім проходом;
відстань між лобковим зрощенням і куприком;
комплекс м’яких тканин, обмежений лініями, проведеними між лобковим зрощенням,
куприком і сідничними горбами;
тканини прилеглі до великих статевих губ .

У пацієнта виявлено підшкірний парапроктит. Для його розкриття з метою наступного


дренування застосовується розріз:
радіальний по відношенню до відхідника;
з боку просвіту прямої кишки;
через задню частину склепіння піхви;
надлобковий;
дугоподібний.

У пацієнта виявлено позадупрямокишковий підшкірний парапроктит. Для його


розкриття з метою наступного дренування застосовується розріз:
радіальний по відношенню до відхідника;
з боку просвіту прямої кишки;
через задню частину склепіння піхви;
надлобковий;
півмісяцевий між куприком і заднім проходом.

У пацієнта виявлено підслизовий парапроктит. Для його розкриття з метою


наступного дренування застосовується розріз:
радіальний по відношенню до відхідника;
з боку просвіту прямої кишки;
через задню частину склепіння піхви;
надлобковим;
дугоподібний.

У пацієнта виявлено сіднично-прямокишковий парапроктит. Для його розкриття з


метою наступного дренування застосовується розріз:
через задню частину склепіння піхви;
поперечний надлобковий;
з боку просвіту прямої кишки;
радіальний по відношенню до відхідника;
дугоподібний на висоті гнійника, відступивши від відхідника.

Пацієнту виконано операцію “sectio alta“. Це означає що пацієнту:


накладено фістулу на сечовий міхур;
виконано високий розтин сечового міхура;
розсічена вуздечка передньої шкірочки статевого члена;
проведено операцію при крипторхізмі;
зроблено пункцію сечового міхура.

Хворий із сидячою професією скаржиться на біль при дефекації і періодичну появу


свіжої крові в калі. Причиною болю і кровотечі є:
геморой, розрив вени прямої кишки;
парапроктит, пошкодження соромітної артерії;
папілома, розрив вени папіломи;
геморой, розрив нижньої прямокишкової артерії;
аневризма нижньої артерії прямої кишки.

Пацієнту виконано операцію гемороїдектомію з приводу геморою за Міліганом-


Морганом. В процесі виконання операції:
вузли прошивають і перев’язують шовковими лігатурами;
вузли відсікають після їх перев’язки;
через U-подібні розрізи вузли прошивають, перев’язують їх судинну ніжку і
видаляють;
висікають слизову оболонку разом з вузлами у вигляді циліндра;
вузли висікають разом із слизової після їх перев’язки.

Після автомобільної аварії у хворого наступив черезочеревинний розрив сечового


міхура. Для надання адекватної хірургічної допомоги:
на міхур накладають надлобкову норицю і широко дренують передміхурову
клітковину;
міхур ушивають однорядним швом і широко дренують передміхурову клітковину;
міхур ушивають дворядним швом і накладають цистостому;
міхур ушивають дворядним швом і дренують передміхурову клітковину;
в міхур вводять катетер через сечівник і широко дренують черевну порожнину.

Після автомобільної аварії внаслідок перелому кісток тазу у хворого наступив


позаочеревинний розрив сечового міхура. Для надання адекватної хірургічної
допомоги:
на міхур накладають надлобкову норицю і широко дренують передміхурову
клітковину;
міхур ушивають однорядним швом і широко дренують передміхурову клітковину;
міхур ушивають дворядним швом і вводять катетер через сечівник;
міхур ушивають дворядним швом і дренують передміхурову клітковину;
в міхур вводять катетер через сечівник і широко дренують черевну порожнину.

Мужчині із зниженою функцією яєчка здійснено пересадку сім’яників тварини. Такий


вид пластики називається:
ортотопічною;
ектопічною;
експлантацією;
ксенопластикою;
алопластикою.

Після автомобільної аварії у хворого наступило поранення позаочеревинного відділу


прямої кишки. Для надання адекватної хірургічної допомоги виконують:
ушивання рани дворядним швом, накладання протиприродного відхідника;
накладання протиприродного відхідника і широке дренування клітковини тазу;
ПХОР з дренуванням клітковини промежини і накладання протиприродного
відхідника;
ПХОР, ушивання рани дворядним швом;
ушивання рани, дренування черевної порожнини.
Після автомобільної аварії внаслідок перелому тазу у хворого наступило поранення
очеревинного відділу прямої кишки. Для надання адекватної хірургічної допомоги
виконують:
ушивання рани дворядним швом, накладання протиприродного відхідника;
накладання протиприродного відхідника і широке дренування клітковини тазу;
ПХОР з дренуванням клітковини промежини і накладання протиприродного
відхідника;
ПХОР, ушивання рани дворядним швом;
ушивання рани, дренування черевної порожнини.

У пацієнта із злоякісною пухлиною прямої кишки виконана операція екстирпація


прямої кишки. В процесі цієї операції виконують:
висічення частини прямої кишки та відновлення її прохідності;
видалення дистальної частини прямої кишки з низведенням її центральної частини;
висічення всієї прямої кишки і формування протиприродного відхідника;
видалення дистальної частини прямої кишки і накладання протиприродного
відхідника;
пересічення прямої кишки і низведення її центрального кінця всередині дистального.

У пацієнта із злоякісною пухлиною прямої кишки виконана операція ампутація прямої


кишки. В процесі цієї операції виконують:
висічення частини прямої кишки та відновлення її прохідності;
видалення дистальної частини прямої кишки з низведенням її центральної частини;
висічення всієї прямої кишки і формування протиприродного відхідника;
видалення дистальної частини прямої кишки і накладання протиприродного
відхідника;
пересічення прямої кишки і низведення її центрального кінця всередині дистального.

У пацієнта із злоякісною пухлиною прямої кишки виконана операція резекція прямої


кишки. В процесі цієї операції виконують:
висічення частини прямої кишки та відновлення її прохідності;
видалення дистальної частини прямої кишки з низведенням її центральної частини;
висічення всієї прямої кишки і формування протиприродного відхідника;
видалення дистальної частини прямої кишки і накладання протиприродного
відхідника;
пересічення прямої кишки і низведення її центрального кінця всередині дистального.

Під час операції здійснено видалення дистальної частини прямої кишки з низведенням
її центральної частини, тобто проведена черевно-промежинна ампутація прямої кишки.
Дана операція виконується при:
раку прямої кишки;
парапроктиті;
випадінні прямої кишки;
запаленні прямої кишки;
геморої.

У пацієнта поранення промежини із пошкодженням прямої кишки. Для надання


адекватної хірургічної допомоги виконують:
ушивання рани дворядним швом, накладання протиприродного відхідника;
накладання протиприродного відхідника і широке дренування клітковини тазу;
ПХО ушивання рани з дренуванням клітковини промежини і накладання
протиприродного відхідника;
ПХО і ушивання рани дворядним швом;
ушивання рани, дренування черевної порожнини.

У хворого запідозрено розрив сухожилка, що проходить в порожнині плечового


суглобу. Через порожнину плечового суглоба проходить сухожилок:
довгої головки двоголового м’яза плеча
короткої головки двоголового м’яза плеча
довгої головки триголового м‘яза плеча
короткої головки триголового м’яза плеча
дельтоподібного м’яза

Хворий госпіталізований з переломом плеча. Частіше всього пошкоджується при


переломі в середній третині плеча нерв:
променевий
серединний
пахвовий
ліктьовий
плечовий

Хворий госпіталізований з переломом плеча. Найчастіше пошкоджується при


переломі в середній третині плеча артерія:
глибока артерія плеча
плечова артерія
верхня колатеральна ліктьова артерія
нижня колатеральна ліктьова артерія
пахвинна артерія

Хворий госпіталізований з вивихом плечової кістки. Вкажіть, яка судина


пошкоджується, при вивиху плечової кістки зі зміщенням донизу:
задня огинаюча артерія плеча
передня огинаюча артерія плеча
пахвова артерія плеча
артерія огинаюча лопатку
пахвинна артерія

Хворий госпіталізований з вивихом плечової кістки. При вивиху плечової кістки зі


зміщенням донизу пошкоджується нерв:
пахвовий
променевий
ліктьовий
серединний
плечовий

Хірургу треба провести перев’язку судини. Голка Дешана повинна вводитися у


тканини при перев’язці судин по відношенню до елементів судинно-нервового пучка:
з боку від пучка зі сторони вени
з боку від пучка зі сторони артерії
між артерією та веною
між артерією та нервом
з боку від пучка зі сторони нерва

Хворий госпіталізований з гематомою дельтоподібної ділянки. До складу основного


судинно-нервового пучка дельтоподібної ділянки не входить:
пахвова артерія
артерія, що огинає плечову кістку ззаду
артерія, що огинає плечову кістку спереду
пахвовий нерв
вена, що огинає плечову кістку ззаду

Хворий госпіталізований з пошкодженням судини задньої стінки пахвинної ділянки в


ділянці чотирьохстороннього отвору. Через чотиристоронній отвір проходить :
артерія, що огинає плече ззаду
артерія, що огинає плече спереду
артерія, що огинає лопатку
променевий нерв
серединний нерв

Хворий госпіталізований з пошкодженням нерва задньої стінки пахвинної ділянки в


ділянці чотирьохстороннього отвору Через чотиристоронній отвір проходить:
пахвовий нерв
променевий нерв
ліктьовий нерв
серединний нерв
блукаючий нерв

Хворий госпіталізований з пошкодженням судини задньої стінки пахвинної ділянки в


ділянці тристороннього отвору. Через тристоронній отвір проходить:
артерія, що огинає лопатку
передня огинаюча артерія плеча
задня огинаюча артерія плеча
променевий нерв
блукаючий нерв

При оголенні пахвової артерії хірург визначив як орієнтир нерв, який покриває
артерію у вигляді літери У. Це нерв:
серединний
променевий
пахвовий
ліктьовий
блукаючий

Пацієнту показана пункція плечового суглобу. Вкажіть точку для проколу голкою
плечового суглобу переднім доступом:
під дзьобоподібним відростком лопатки
2 см медіальніше суглобової западини лопатки
під акроміальним кінцем ключиці
під акроміальним відростком лопатки
2 см латеральніше від яремної вирізки

Пацієнту показана пункція плечового суглобу. Вкажіть точку для проведення пункції
плечового суглобу боковим доступом:
під акроміальним відростком лопатки
2 см медіальніше суглобової западини лопатки
під акроміальним кінцем ключиці
під дзьобоподібним відростком лопатки
2 см латеральніше від яремної вирізки

У хворого діагностовано бурсит плечового суглобу. З порожниною плечового суглобу


з’єднується:
піддельтоподібна сумка
підлопаткова кишеня
підключична сумка
підгорбкова сумка
білягрудинна сумка

Пацієнту показана пункція ліктьового суглобу. Вкажіть точку проведення пункції


ліктьового суглоба заднім доступом:
над ліктьовим відростком ліктьової кістки
зовнішньобокова поверхня суглобу
внутрішньобокова поверхня суглобу
під головкою променевої кістки
під головкою ліктьової кістки

Хворому показана артротомія плечового суглобу. При виконанні контрапертурного


розрізу при артротомії плечового суглобу можливе пошкодження нерва:
пахвового
променевого
ліктьового
серединного
блукаючого

Хворому показана артротомія плечового суглоба. Для проведення доступу при


артротомії плечового суглоба використовують орієнтир:
дельтоподібно-грудну борозну
акроміальний відросток лопатки
дзьобоподібний відросток
нижньолатеральний край ключиці
яремну вирізку

Хворого госпіталізовано з пошкодженням плечової артерії. Оперативний доступ до


плечової артерії в середній третині плеча здійснюється по лінії:
на 1 см латеральніше медіальної борозни
по медіальній борозні двоголового м’язу
по латеральній борозні двоголового м’язу
на 1 см медіальніше латеральної борозни
по дельтоподібно-грудній борозні
У жінки при обстеженні виявлено збільшений лімфатичний вузол Зоргіуса.
Лімфатичний вузол Зоргіуса розташовується:
на рівні третього ребра під краєм великого грудного м’яза
по задній стінці пахвової ямки
по передній стінці пахвової ямки
біля латеральної стінки пахвової ямки
на рівні першого ребра під краєм великого грудного м’яза

З метою доступу до серединного нерва хірург виконав розріз по серединній борозні


передпліччя. В утворенні серединної борозни передпліччя приймають участь:
m. flexor carpi radialis, m. flexor digitorum superficialis
m.brachioradialis, m.flexor carpi ulnaris
m.flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris
m.brachioradialis, m. flexor digitorum superficialis
m.brachioradialis, m. flexor digitorum profundus

З метою доступу до ліктьового нерва хірург виконав розріз по ліктьовій борозні


передпліччя. В утворенні ліктьової борозни передпліччя приймають участь:
m. flexor carpi ulnaris; m. flexor digitorum superficialis
m.brachioradialis, m.flexor carpi radialis
m.flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris
m.brachioradialis, m. flexor digitorum superficialis
m.brachioradialis, m. flexor digitorum profundus

З метою доступу до променевої артерії хірург виконав розріз по променевій борозні


передпліччя. В утворенні променевої борозни передпліччя приймають участь:
m.brachioradialis, m.flexor carpi radialis
m.flexor carpi radialis, m. flexor carpi ulnaris
m. flexor carpi ulnaris, m. flexor digitorum superficialis
m.brachioradialis, m. flexor digitorum superficialis
m.brachioradialis, m. flexor digitorum profundus

Під час операції на нижній третині передпліччя був пошкоджений м’яз, який
відноситься до четвертого м’язового шару передньої поверхні передпліччя. Цей м’яз
називається:
квадратний пронатор
глибокий згинач пальців
довгий згинач великого пальця
круглий пронатор
довгий долонний

Під час операції на передпліччі був пошкоджений м’яз, який відноситься до першого
шару передньої поверхні передпліччя. Цей м’яз називається:
круглий пронатор
квадратний пронатор
глибокий згинач пальців
довгий згинач великого пальця
розгинач мізинця
Під час операції на передпліччі хірург виконав доступ між ліктьовим згиначем
зап’ястка і поверхневим згиначем пальці. В глибині рани хірург виділить:
a. et v. ulnaris, n.ulnaris
a. et v. ulnaris, ramus superficialis n.ulnaris
a. et v. radialis, n. radialis
a. et v. radialis, ramus superficialis n. radialis
a. et v. comitans n.mediani, n.medianus

Під час операції на передпліччі хірург виконав доступ між променевим згиначем
зап’ястка і плечопроменевим м’язом. В глибині рани хірург виділить:
a. et v. radialis, ramus superficialis n. radialis
a. et v. ulnaris, ramus superficialis n.ulnaris
a. et v. radialis, n. radialis
a. et v. ulnaris, n.ulnaris
a. et v. comitans n.mediani, n.medianus

Під час операції на передпліччі хірург використав проекційну лінію на передпліччі


від середини ліктьової ямки до пульсової точки. На цю лінію проектується:
a. radialis
a. ulnaris
a. interossea anterior
a. interossea posterior
a. comitans n.mediani

Хірург використав проекційну лінію на передпліччі від середини ліктьової ямки до


горохоподібної кістки. На цю лінію проектується:
a. ulnaris
a. radialis
a. interossea anterior
a. interossea posterior
a. comitans n.mediani

Хворий госпіталізований з пошкодженням задньої ділянки передпліччя. На задній


поверхні передпліччя при цьому можуть бути пошкоджені:
m. extensor carpi radialis longus, extensor digitorum, abductor policis longus
mm.extensor digiti minimi, flexor carpi radialis, extensor indicis
m. extensor carpi radialis longus, m.supinator, extensor digiti minimi, quadratus
mm. extensor carpi radialis brevis, adductor policis, abductor digiti minimi
m. extensor carpi radialis longus, extensor digitorum, flexor policis longus

Хворий госпіталізований з травмою тилу верхньої третини передпліччя з глибокою


гематомою. Джерелом даної гематоми можуть бути судини:
задні міжкісткові
променеві
передні міжкісткові
серединні
ліктєві

Хворий госпіталізований з пошкодженням задньої ділянки передпліччя. Які судини і


нерви входять до складу судинно-нервового пучка задньої поверхні передпліччя:
задні міжкісткові артерія і вена, глибока гілка променевого нерва
серединний нерв, артерія і вена, що його супроводжують
задні міжкісткові артерія і вена та променевий нерв
задні міжкісткові артерія, вена і нерв
ліктьовий нерв, ліктьова артерія та вена

Хірург діагностував флегмону простору Пирогова. Простір Пирогова обмежений:


mm. flexor digitorum profundus, flexor policis longus, pronator quadratus
mm. flexor digitorum superficialis, flexor policis longus, pronator teres
mm. flexor digitorum profundus, flexor policis longus, pronator teres
mm. flexor digitorum superficialis, flexor policis longus, pronator quadratus
mm.brachioradialis, m. flexor digitorum profundus, pronator quadratus

У хворого з різаною раною долонної поверхні кисті пошкоджено поверхневу


артеріальну долонну дугу. Поверхнева артеріальна долонна дуга знаходиться:
у підапоневротичній щілині
у підшкірній клітковині
у підсухожилковій щілині
між сухожилками згиначів пальців
на п’ясткових кістках

У хворого з різаною раною долонної поверхні кисті пошкоджено поверхневу


артеріальну долонну дугу. В утворенні поверхневої артеріальної дуги долоні
приймають участь:
ліктьова артерія і поверхнева гілка променевої артерії
променева і ліктьова артерії
поверхнева гілка ліктьової артерії і променева артерія
глибокі гілки ліктьової і променевої артерій
ліктьова артерія і артерія, яка супроводжує серединний нерв

Під час травми був пошкоджений нерв, що забезпечує чутливу іннервацію п’ятого
пальця кисті. Це нерв :
ліктьовий
серединний
серединний і променевий
ліктьовий і променевий
плечовий

У хворого діагностовано У-подібну флегмону. У-подібна флегмона - це:


тендовагініт 1-5 пальців
тендовагініт 1 - 2 пальців
флегмона мезотенора
флегмона підвищень І і У пальців
флегмона простору Пирогова

У хворого з різаною раною долонної поверхні кисті пошкоджено глибоку артеріальну


долонну дугу. В утворенні глибокої артеріальної дуги долоні приймають участь:
глибока гілка ліктьової артерії і променева артерія
променева і ліктьова артерії
поверхнева гілка ліктьової артерії і променева артерія
ліктьова артерія і поверхнева гілка променевої артерії
ліктьова артерія і артерія, що супроводжує серединний нерв

У хворого діагностовано абсцес долонної поверхні кисті. Підшкірні гнійні процеси


долонної поверхні кисті обмежені:
фіброзними перетинками
власною фасцією
долонним апоневрозом
щільною шкірою долоні
глибокою долонною фасцією

У хворого виявлено мозоль на долонній поверхні кисті. При нагноєнні мозолів на руці
частіше розвивається запалення у вигляді:
комісуральної флегмони
тендовагініту
підапоневротичної флегмони
підфасціальної флегмони
міозиту міжкісткових м’язів

У хворого різанa рана долонної поверхні кисті. При пораненні кисті у забороненій зоні
Канавела пошкоджується нерв:
серединний
поверхнева гілка променевого нерва
ліктьовий
глибока гілка променевого нерва
плечовий

У хворого панарицій другого пальця. Серед перерахованих тверджень найбільше


відповідає суті панарицію:
запалення пальця
запалення клітковини кисті
запалення сухожилкової сумки кисті
запалення у просторі Пирогова
міозит міжкісткових м’язів

У хворого діагностовано флегмону простору Пирогова. Доступ з метою розкриття


простору Пирогова виконують по:
латеральній поверхні передпліччя
передній серединній лінії передпліччя
серединній задній ліній передпліччя
медіальній борозні передпліччя
задній поверхні передпліччя

У хворого панарицій другого пальця. Точки проколу шкіри в ділянці основи пальця
при виконанні знеболення за Оберстом-Лукашевичем знаходяться:
тильно-бокових
бокових
долонній
долонно-бокових
тильно-долонні

Хворому з панарицієм другого пальця показано знеболення за Браун-Усольцевою, яке


виконують:
посередині міжп’ясткових проміжків на тильній поверхні кисті
посередині міжп’ясткових проміжків на долонній поверхні кисті
у дистальній частині міжп’ясткових проміжків на тильній поверхні кисті
у проксимальній частині міжп’ясткових проміжків на долонній поверхні кисті
у дистальній частині міжп’ясткових проміжків на долонній поверхні кисті

У хворого підшкірний панарицій другого пальця. Для розкриття підшкірного


панарицію кінцевої фаланги пальця використовують розріз:
клюшкоподібний, ручкою обернений до основи пальця
хрестоподібний на долонній поверхні
дугоподібний спереду від вільного краю нігтя
поздовжній на долонній поверхні
Z-подібний на долонній поверхні

Адаптаційні шви сухожилків Бенеля і Долецького-Пугачова відрізняються від


фіксаційних, бо:
накладаються у вигляді 8 проксимальніше місця пошкодження
накладаються у вигляді 8 на обидва кінці пошкодженого сухожилка
накладаються у вигляді букви П на обидва кінці пошкодженого сухожилка
накладаються у вигляді букви П проксимальніше місця пошкодження
накладаються у вигляді Z на обидва кінці пошкодженого сухожилка

Хворий госпіталізований з приводу травми передньої ділянки гомілки. Під час


операції хірург виявив пошкодження м’язу переднього фасціально-м’язового ложа
гомілки. Назвіть даний м’яз:
m. extensor digitorum longus
m. flexor digitorum longus
m. peroneus longus
m. peroneus brevis
m.lumbricales

Під час операції на передній поверхні гомілки хірург виділив судинно - нервовий
пучок переднього фасціально – м’язового ложа гомілки. До складу даного пучка
входять:
передня великогомілкова артерія, дві однойменні вени, глибокий малогомілковий нерв
задня великогомілкова артерія, дві однойменні вени, глибокий малогомілковий нерв
передня великогомілкова артерія, дві однойменні вени, великогомілковий нерв
передня великогомілкова артерія, дві однойменні вени, литковий нерв
передня великогомілкова артерія, дві однойменні вени, сідничний нерв

Під час операції на гомілці хірург виявив канал, який утворений довгим
малогомілковим м’язом, головкою малогомілкової кістки, зовнішньою поверхнею
латерального виростка великогомілкової кістки. Цей канал називається:
canalis musculoperoneus superior
canalis musculoperoneus inferior
canalis malleolaris medialis
canalis malleolaris lateralis
canalis malleolaris profundus

Хворий госпіталізований в травматологічне відділення з розривом ахіллового


сухожилка. Його утворюють сухожилки м’язів:
литкового, камбалоподібного, підошовного
переднього великогомілкового, литкового, камбалоподібного
довгого малогомілкового, переднього великогомілкового, камбалоподібного
переднього великогомілкового, камбалоподібного, підошовного
переднього великогомілкового, литкового, підошовного

З метою доступу до v.saphena parva хірург розкрив канал Пирогова. Канал Пирогова на
задній ділянці гомілки знаходиться:
між головками литкового м’язу;
між довгим малогомілковим м’язом, головкою малогомілкової кістки, зовнішньою
поверхнею латерального виростка великогомілкової кістки
між довгим згиначем великого пальця, малогомілковою кісткою, заднім
великогомілковим м’язом
між п’ятковою кісткою, утримувачем сухожилків-згиначів та заднім краєм медіальної
кісточки
між п’ятковою кісткою, утримувачем сухожилків-згиначів та заднім краєм латеральної
кісточки

З метою доступу до гомілково-підколінного канала хірург розкрив глибоке фаціальне


ложе задньої ділянки гомілки. До м’язів, що утворюють глибоке фасціальне ложе
задньої ділянки гомілки відноситься м’яз:
задній великогомілковий
довгий малогомілковий
відвідний м’яз великого пальця
привідний м’яз великого пальця
червоподібний м’яз

Хірург під час операції на гомілці розкрив канал, який обмежений довгим згиначем
великого пальця, малогомілковою кісткою, заднім великогомілковим м’язом. Цей
канал називається:
musculoperoneus inferior
musculoperoneus superior
malleolaris medialis
cruropopliteus
malleolaris lateralis

У хворого діагностовано бурсит колінного суглоба. Запальний ексудат містися у


сумці, що з’єднується порожниною колінного суглоба:
надколінковій
підшкірній передколінковій
підшкірній піднадколінковій
підшкірній сумці горбистості великогомілкової кістки
підфасціальній переднадколінковій
З метою виділення підколінної артерії хірург використав доступ через жоберову ямку.
Зверху жоберова ямка обмежена:
кравецьким м’язом
сухожилком великого привідного м’язу
медіальним виростом стегнової кістки
медіальною головкою литкового м’язу
латеральним виростом стегнової кістки

Під час операції на гомілці хірург розкрив м’язово – малогомілковий канал. Позаду
нижній м’язово – малогомілковий канал обмежений:
довгим згиначем великого пальця стопи
малогомілковою кісткою
заднім великогомілковим м’язом
камбалоподібним м’язом
латеральним виростом стегнової кістки

Під час операції на гомілці хірург виділив судинно – нервовий пучок задньої ділянки
гомілки. До складу судинно – нервового пучка задньої ділянки гомілки входить нерв :
n. tibialis
n. saphenus
n. peroneus communis
n. suralis
n.cutaneus surae medialis

Хірург під час операції на коліні виділив синовіальну оболонку. При переході
синовіальної оболонки в суглобову капсулу коліна утворюється:
9 заворотів
7 заворотів
8 заворотів
10 заворотів
6 заворотів

З метою виділення підколінної артерії хірург використав доступ через жоберову ямку.
Задньою стінкою жоберової ямки є:
сухожилки напівсухожилкового, напівперентичастого, тонкого м’язу
медіальний виріст стегнової кістки і медіальна головка литкового м’язу
сухожилки великого привідного м’язу
кравецький м’яз
широка фасція

Під час операції на гомілці хірург виконав доступ зі сторони зовнішнього м’язового
ложа передньої ділянки гомілки. В зовнішньому м’язовому ложі передньої ділянки
гомілки знаходиться:
довгий малогомілковий м’яз
передній великогомілковий м’яз
довгий розгинач пальців
довгий розгинач великого пальця
кравецький м’яз
З метою виділення a.tibialis posterior хірург зробив доступ до гомілково–підколінного
каналу. Спереду гомілково–підколінний канал обмежений:
заднім великогомілковим м’язом
камбалоподібним м’язом
довгим згиначем великого пальця стопи
довгим розгиначем пальців
кравецьким м’язом

З метою виділення a.peronea хірург виконав доступ до нижнього м’язово–


малогомілковий каналу. Спереду нижній м’язово–малогомілковий канал обмежений:
малогомілковою кісткою та заднім великогомілковим м’язом
довгим згиначем великого пальця
камбалоподібним м’язом
довгим малогомілковим м’язом
кравецьким м’язом

З метою виділення n.tibialis хірург виконав доступ до нижнього отвору гомілково–


підколінного каналу. Спереду нижній отвір гомілково–підколінного каналу
обмежений:
заднім великогомілковим м’язом
п’ятковим сухожилком
малогомілковою кісткою
камбалоподібним м’язом
червоподібним м’язом

Під час огляду пацієнта хірург пальпує пульсацію a. dorsalis pedis.


dorsalis pedis є продовженням:
передньої великогомілкової артерії
задньої великогомілкової артерії
малогомілкової артерії
середньої колінної артерії
нижньої колінної артерії

Під час операції на надп’ятково-гомілковій ділянці хірург виконав доступ до canallis


malleolaris medialis. Передньою стінкою canallis malleolaris medialis є:
задній край медільної кісточки
п’яткова кістка
утримувач сухожилків – згиначів
сухожилок довгого згинача великого пальця стопи
задній край латеральної кісточки

Хворий госпіталізований в травматологічне відділення з переломом однієї з кісток


надп’ятково-гомілковому суглобі. До складу надп’ятково-гомілкового суглоба входить
кістка:
таранна
кубоподібна
клиноподібна
плеснева
човникоподібна
Хворий госпіталізований з різаною раною підошвової поверхні стопи ділянки
середнього фаціального ложа. В середньому фаcціальному ложі підошви знаходиться
м’яз:
короткий згинач пальців
м’яз, що відводить мізинець
короткий згинач великого пальця
м’яз, що відводить великий палець стопи
червоподібним

Хірург з метою виділення медіального судинно-нервового пучка стопи виконав доступ


до п’яткового каналу стопи. П’ятковий канал стопи знаходиться:
між п’ятковою кісткою та м’язом, що відводить великий палець
між п’ятковою кісткою та м’язом, що відводить мізинець
між п’ятковою кісткою та коротким згиначем мізинця
між п’ятковою кісткою та квадратним м’язом стопи
між п’ятковою кісткою та червоподібним м’язом

Хірург під час операції на стопі виконав перев’язку гілок тильної артерії стопи. Від
тильної артерії стопи не відходить:
латеральна підошвова артерія
латеральна заплеснова артерія
медіальна заплеснова артерія
дугоподібна артерія
глибока підошовна гілка дугоподібної артерії

Хворий госпіталізований з підозрою на пересічення м’язу внаслідок різаної травми


підошвової поверхні стопи ділянки латерального фаціального ложа. В латеральному
фасціальному ложі підошви стопи знаходиться м’яз:
короткий згинач мізинця
короткий згинач пальців
квадратний м’яз підошви
короткий згинач великого пальця
м’яз, що відводить великий палець стопи

З метою зупинки кровотечі хірург виконав перев’язку латеральної підошовної артерії.


Латеральна підошовна артерія відходить від:
задньої великогомілкової артерії
тильної артерії стопи
передньої великогомілкової артерії
дугоподібної артерії
медіальної заплеснової артерії

Під час операції на клиночовноподібному суглобі травматолог виконав його


роз’єднання. Ключем для роз’єднання суглобу є зв’язка:
кубоподібно – човноподібна
роздвоєна зв’язка
п’ятково – кубоподібна
заплесно – плеснова
п’ятково – човноподібна
Під час операції на стопі хірург виконав доступ до м’язово–фасціального ложа в
підапоневротичному просторі підошви. В підапоневротичному просторі підошви
виділяють м’язово–фасціальне ложе:
латеральне
верхнє
нижнє
переднє
заднє

Хворий госпіталізований з підозрою на пересічення м’язу внаслідок різаної травми


підошвової поверхні стопи ділянки медіального фаціального ложа. В медіальному
фасціальному ложі підошви стопи знаходиться м’яз:
короткий згинач великого пальця
квадратний м’яз підошви
короткий згинач пальців
короткий згинач мізинця
червоподібним

З метою виділення артерії хірург виконав доступ до переднього отвору гомілково–


підколінного каналу. Через передній отвір гомілково–підколінного каналу проходить
артерія:
передня великогомілкова артерія
задня великогомілкова артерія
малогомілкова артерія
верхня колінна артерія
середня колінна артерія

У хворого виявлено травматичне пошкодження судини. З метою відновлення


прохідності судини рекомендовано використати штучний трансплантат, який
називається
експлантат
ксенотрансплантант
алотрансплантат
ізотрансплантант
аутотрансплантант

У хворого виявлена аневризма великогомілкової артерії. З метою видалення


аневризми проведено операцію Філагріуса, суть якої полягає в:
перев’язці судин, що впадають в аневризму та видалення її мішка
перев’язці привідних і відвідних судин
ушиванні стінки артерії через аневризматичний мішок
видаленні аневризми з наступним шунтуванням судини
коагуляції аневризматичного мішка

У хворого після перелому гомілки появилися неврологічні симптоми, що пов’язані з


перетисненням великогомілкового нерва рубцевими тканинами гомілки. З метою
усунення неврологічних симптомів показано проведення операції:
нейротомія
нейрорафія
невроліз
пластика нерва
резекція нерва

Хворому з переломом плечової кістки в ділянці хірургічної шийки показаний


екстрамедулярний остеосинтез. Раціональний доступ у вищезгаданій в даній ділянці
плечової кістки є:
передній
латеральний
задній
медіальний
задньомедіальний

У хворого діагностовано гематогенний остемієліт плечової кістки. З лікувальною


метою, при даній патології, хірургом запропоноване оперативне втручання:
трепанація кістки
остеосинтез
резекція кістки
остеопластика
остеоклазія

У хворого діагностовано хронічний непоширений остеомієліт стегнової кістки. З


лікувальною метою, при даній патології, хірургом запропоноване оперативне
втручання:
секвестректомія
остеосинтез
резекція кістки
остеопластика
остоклазія
1
Хворому з переломом середньої третини великогомілкової кістки показаний
екстрамедулярний остеосинтез. Оптимальним доступом до великогомілкової кістки
буде:
передньо-медіальний
передньо-латеральний
задньо-медіальний
задньо-латеральний
латеральний

У пацієнта наявна вроджена патологія: вкорочення лівої нижньої кінцівки.


Оптимальним методом хірургічної корекції даної патології є:
остеотомія з накладанням апарату Ілізарова
поперечна підвертлюгова остеотомія за Козловським
вікончаста підвертлюгова остеотомія за Кочевим
кутоподібна надвиросткова остеотомія за Рєпке
драбинчаста остеотомія.

У пацієнта діагностовано поперечний перелом середньої третини стегнової кістки. З


лікувальною метою травматологом буде виконано:
остеосинтез
остеотомія
остеоклазія
остеопластика
часткова резекція

Після застосованого скелетного витяжіння, на рентгенограмі діагностовано


неправильне зрощення перелому. Вкажіть оперативне втручання, направлене на
корекцію даного ускладнення:
остеоклазія
остеотомія
остеопластика
остеосинтез
розширена резекція кістка

У хворого деформуючий артроз ускладнився анкілозом в кульшовому суглобі з


розвитком привідної контрактури. З метою корекції кінцівки в функціонально вигідній
позиції пацієнту потрібно виконати остеотомію:
клиноподібну
косу
поперечну
драбинчасту
сегментарну

Пацієнту з переломом стегнової кістки показаний інтрамедулярний остеосинтез.


Даний метод передбачає застосування:
цвяха ЦІТО – в кістково-мозковому каналі
балки Клімова введена в кортикальний шар
шурупів, які з’єднують відламки кісток
кісткової пластини прикріпленої до відламків
пластинки Лена ,фіксованої на поверхні кіски

З метою виправлення вродженої деформації стегнової кістки пацієнту рекомендовано


проведення остеотомії. Дане оперативне втручання передбачає:
перетин кістки
видалення дистальної частини кінцівки на рівні кістки
заміщення дефекту кістки
видалення частини кістки
видалення дистальної частини кінцівки на рівні суглобу

У хворого діагностовано злоякісне утворення кістки, що не вийшло за межі окистя.


При цьому виконають резекцію кістки:
черезокісну
клиноподібну
підокісну
кістково-пластичну
сферичну

Хворому травматологічного відділення виконана дренуюча артротомія. Показом для її


виконання є:
емпієма суглоба
внутрішньосуглобова пухлина
розрив суглобових зв’язок
наявність сторонніх тіл
розрив меніска

Хірург проводить артротомію плечового суглоба. Доступ до суглоба оптимально


виконати:
по дельтоподібно-грудній борозні
по передньому краю пахвової ямки
по задньому краю дельтоподібного м’язу
з латеральної сторони через дельтоподібний м’яз
з латеральної сторони через пахвову ямку

Після резекції суглоба, для попередження зрощення суглобових поверхонь пацієнту


виконують артропластику. При даному оперативному втручанні, як пластичний
матеріал не використовується:
кістка
хрящ
м’яз
віталіум
фасція

Пацієнту з артрозом кульшового суглоба, що супроводжується різко вираженим


больовим синдромом показаний артродез. За своєю суттю внутрішньосуглобовий
артродез полягає у:
видаленні суглобових хрящів і наступній іммобілізації
обмеженні рухомості суглоба
видаленні суглобових хрящів і укритті поверхонь фасцією
створенні нерухомості суглоба без його розкриття, накладанням кістки ззовні суглоба
видаленні суглобових хрящів і укритті поверхонь м’язом

Пацієнту з артрозом кульшового суглоба, що супроводжується різко вираженим


больовим синдромом показаний артродез. Метою даного оперативного втручання є:
створення нерухомості в суглобі
роз’єднання кісткових зрощень
створення рухомості в суглобі
висікання зрощень в суглобі
видалення суглобових хрящів і укритті поверхонь фасцією

Пацієнту з внутрішньосуглобовим багатовідламковим переломом показано виконання


резекції сеглоба. За своєю суттю економна резекція суглоба передбачає:
видалення суглобової поверхні без росткових зон
видалення ураженого вогнища суглоба
видалення одного полюса суглоба
видалення суглобової капсули
видалення двох полюсів суглоба

Хірург виконує резекцію колінного суглоба. Етапом, що визначає суть даного


оперативного втручання є:
видалення частини або всієї суглобової поверхні
дренування суглоба
доступ
з’єднання тканин
видалення внутрішньосуглобового зв’язкового апарату

Хворому з гнійним артритом колінного суглоба виконують дренуючу артротомію. За


даних умов слід використати доступ:
парапателярний
п-подібний
поздовжній серединний
поперечний
т- подібний

При проведенні хірургом дренуючої артротомії плечового суглоба, неможливо ввести


корнцанг з внутрішньої сторони головки плечової кістки. Для виконання подальших
етапів слід :
виконати передній вивих в плечовому суглобі
ввести корнцанг з зовнішньої сторони
виконати розріз з протилежної сторони
замінити корнцанг на жолобуватий зонд
замінити корнцанг на затискач

В травматологічне відділення направлений пацієнт з кістково-суглобовим


туберкульозом колінного суглобу. Дана патологія є показом для виконання:
артродезу
пункції суглоба
дренуючої артротомії
артропластики
екзартикуляції

Хворому проведено оперативне втручання, що полягає в обмеженні рухомості в


суглобі. Пацієнту виконано:
артроріз
артропластика
артродез
резекцію суглоба
екзартикуляцію

В травматологічне відділення направлений пацієнт з рецидивуючим гнійним артритом


в плечовому суглобі. З лікувальною метою пацієнту буде проведена:
дренуюча артротомії
пункція суглоба
артроріз
резекція суглоба
атродез

Хірургом виконується радикальна операція на колінному суглобі. За даних умов слід


використати доступ:
u-подібний розріз за Текстором
контрапертурні розрізи за Войно-Ясенецьким
парапателярні розрізи
серединний пателярний
т-подібний

Хворому проведено оперативне втручання, направлене на повне знерухомлення в


суглобі. Пацієнту виконано:
артродез
артроріз
артропластика
артротомія
екзартикуляцію

Хворому з приводу анаеробної гангрени кінцівки виконано ампутацію. За своєю суттю


дане оперативне втручання є:
видалення периферичного відділу кінцівки на рівні діафіза кістки
видалення периферичного відділу кінцівки на рівні суглоба
видалення м’яких тканин кінцівки
видалення середнього відділу кістки
видалення суглоба

При виконанні ампутації кінцівки, хірург проводить обробку кровоносних судин. При
цьому великі судини, відносно рівня пересічення м’язів, перев’язують на:
1,5-2,0 см вище
рівні пересічення м’язів
0,5-1,0 см вище
5,0–6,0 см вище
1,5-2,0 см вище

Пацієнту хірургічного відділення виконано ампутацію кінцівки. Абсолютним


показанням для її виконання є:
газова гангрена
хронічний запущений остеомієліт
вроджені вади кінцівки
важкі післятравматичні деформації кінцівки
нейротрофічні виразки

Пацієнту хірургічного відділення з анаеробною гангреною кінцівки проведено


екзартикуляцію. Змістом даного оперативного втручання є :
видалення кінцівки на рівні суглоба
видалення м’яких тканин кінцівки
видалення периферичного відділу кінцівки на рівні діафізу кістки
видалення периферичного відділу кістки
видалення сулоба

Хворому для попередження кровотечі при ампутації застосовують джгут.


Протипоказанням до його застосування є:
облітеруючий ендартеріїт
опікова гангрена
гангрена через відмороження
травматичне роздавлення кінцівки
варикозне розширення вен кінцівки.

Хірургом проводиться ампутація верхньої кінцівки. За даних умов він надасть


перевагу ампутації:
фасціопластичній
коловій
кістково-пластичній
двомоментній
тримоментній

В хірургічне відділення транспортований пацієнт для виконання ампутації. Умовою


для проведення первинної ампутації є:
наявність нежиттєздатних частин кінцівки до 24 год
патологічна кукса
поширення гнійних процесів в межах 7-8 діб
незаживаюча рана й остеомієліт
виникнення фантомних болей

Хірургом проводиться ампутація нижньої кінцівки. За даних умов він надасть


перевагу ампутації:
кістково-пластичній
гільйотинній
у вигляді манжетки
одноментній
фасціо-пластичній

В хірургічне відділення направлений пацієнт для виконання ампутації. Умовою для


проведення повторної ампутації є:
патологічна кукса
наявність нежиттєздатних частин кінцівки до 24 год.
поширення гнійних процесів в межах 7-8 діб
незаживаючі рани і остеомієліт
прогресуючий фантомний біль

При виконанні ампутації кінцівки, хірург проводить обробку нервових стовбурів. При
цьому нерви, відносно рівня пересічення м’язів, перерізають на:
на 5,0 – 6,0 см вище
на рівні пересічення м’язів
на 0,5-1,5 см вище
на 1,5-2,0 см вище
на 1,5-2,0 см нижче

При виконанні етапів ампутації кінцівки, хірург проводить обробку нервових


стовбурів. Для попередження утворенню невром необхідно:
пересікти нерв гострим лезом після введення 2% р-ну новокаїну
перев’язати нерв лігатурою вище місця пересічення
перев’язати із зігнутим кінцем нерва
ввести в нерв склерозуючі речовини
укрити куксу нерва фасцією
В хірургічне відділення транспортований пацієнт для виконання ампутації. Умовою
для проведення планової ампутації є:
незаживаючі рани й остеомієліт
патологічна кукса
наявність нежиттєздатних частин кінцівки до 24 год
поширення гнійних процесів в межах 7-8 діб
прогресуючий фантомний біль

При виконанні ампутації кінцівки, хірург проводить обробку нервових стовбурів. Для
виділення нерва з навколишніх тканин застосовує:
розведення м’язів гачками Фарабефа
витягання нерва з рани
виконання додаткового розрізу на місці пересічення
розведення м’язів гачками Фарабефа і злегка витягання нерва
виведення нерва з тканин анатомічними пінцетами

Хірург проводиться ампутація кінцівки. Обробка тканин, при цьому, проводиться в


послідовності:
шкіру з поверхневою фасцією, м’язи з фасцією, кістку з окістям, судини, нерви
шкіру з фасціями і м’язами, судини, нерви, кістку з окістям
шкіру, фасції, м’язи, кістку з окістям, нерви, судини
шкіру з поверхневою фасцією, м’язи з фасцією, судини, нерви, окістя, кістку
шкіру з поверхневою фасцією, судини, нерви, м’язи з фасцією, окістя, кістку

Хірургог виконує кістково-пластичну ампутацію за Пироговим нижньої кінцівки.


Кістковий опил при цьому укривають:
п’ятковою кісткою
надколінником
горбистістю велико-гомілкової кістки
пластинкою велико-гомілкової кістки
пластинкою мало-гомілкової кістки

Хірург виконує двомоментну ампутацію нижньої кінцівки на рівні стегна. За своїм


змістом це:
пересічення шкіри і клітковини, потім м’язів на рівні скороченої шкіри,
перепилювання кістки на місці скорочених м’язів
формування двох клаптів з шкіри і поверхневої фасції
пересічення м’яких тканин до кістки, перепилювання кістки на рівні відтягнутих
проксимально м’язів
формування двох клаптів з шкіри і м’язів
формування двох клаптів з шкіри і власної фасції

В хірургічне відділення направлений пацієнт для виконання ампутації. Умовою для


проведення вторинної ампутації буде:
поширення гнійних процесів в межах 7-8 діб
патологічна кукса
наявність нежиттєздатних частин кінцівки до 24 год
не заживаючі рани і остеомієліт
мацерація шкіри кукси
Хірург виконує кістково-пластичну ампутацію за Гріті-Шимановським-Альбрехтом
нижньої кінцівки. Кістковий опил при цьому укривають:
наколінником
п’ятковою кісткою
горбистістю велико-гомілкової кістки
пластинкою велико-гомілкової кістки
пластинкою мало-гомілкової кістки

Хірург виконує одномоментну ампутацію нижньої кінцівки на рівні стегна. За своїм


змістом це:
пересічення м’яких тканин до кістки, перепилювання кістки на рівні відтягнутих
проксимально м’язів
формування одного клаптя з шкіри і поверхневої фасції
пересічення м’яких тканин і перепилювання кістки на одному рівні
формування одного клаптя шкіри з поверхневою і власною фасціями
пересічення м’яких тканин до кістки, перепилювання кістки на рівні м’язів

Хірург виконує тримоментну ампутацію нижньої кінцівки на рівні стегна. За своїм


змістом це:
пересічення шкіри і фасцій, потім поверхневих м’язів, далі глибоких м’язів і
перепилювання кістки
формування трьох клаптів з шкіри і поверхневої фасції
пересічення шкіри, м’язів на місці скороченої шкіри, перепилювання кістки на місці
скорочених м’язів
формування трьох клаптів шкіри з поверхневою і власною фасціями
формування одного клаптя з шкіри, власної фасції, м’язів

Хірург виконує кістково-пластичну ампутацію нижньої кінцівки за Біром. Кістковий


опил при цьому укривають:
пластинкою велико-гомілкової кістки
п’ятковою кісткою
надколінником
горбистістю велико-гомілкової кістки
пластинкою мало-гомілкової кістки

Хірург виконує кістково-пластичну ампутацію нижньої кінцівки за Сабанєєвим.


Кістковий опил при цьому укривають:
горбистістю велико-гомілкової кістки
п’ятковою кісткою
надколінником
пластинкою велико-гомілкової кістки
пластинкою мало-гомілкової кістки

Для забезпечення асептичних умов проведення операції білизну та перев’язувальний


матеріал потрібно стерилізувати. З цією метою найчастіше використовують метод:
автоклавування;
ультрафіолетове опромінення;
холодна хімічна стерилізація;
опромінення гама променями;
ультразвукова стерилізація.

Для забезпечення асептичних умов проведення операції хірургічний інструментарій


потрібно стерилізувати. Найбільш надійним і швидким є метод стерилізації
хірургічного інструментарію в:
в сухожарових шафах;
в автоклаві текучою парою;
в автоклаві при підвищеному тиску;
ультрафіолетове опромінення
холодова стерилізація хімічними засобами.

Для забезпечення асептичних умов проведення операції хірург повинен помити і


обробити руки антисептиком. З цією метою застосовують різні антисептики. Один з
перерахованих нижче засіб не використовується для підготовки рук до операції.
Виберіть його:
окис етилену;
стериліум;
первомур;
церигель;
дегміцин.

Успіх операції залежить від порядку розташування учасників бригади за операційним


столом. Згідно з правилами перший асистент відносно хірурга, повинен
розташовуватися:
справа;
навпроти;
зліва;
де зручно;
найближче.

Успіх операції залежить від порядку розташування учасників бригади за операційним


столом. Згідно з правилами другий асистент відносно хірурга, повинен
розташовуватися:
зліва;
де зручно;
справа;
навпроти;
найближче.

Успіх операції залежить від порядку розташування учасників бригади за операційним


столом. Згідно з правилами операційна медсестра відносно хірурга, повинна
розташовуватися:
справа;
зліва;
де зручно;
навпроти;
найближче.

Для забезпечення асептичних умов проведення операції хірург повинен антисептиком


обробити операційне поле. З цією метою застосовують метод Гроссіха-Філончикова,
який передбачає декілька етапів. Один з наведених моментів, не є етапом обробки
операційного поля. Виберіть його:
перед зняттям швів.
перед обкладанням операційного поля;
перед роз’єднанням тканин;
перед накладанням швів;
після накладання швів;

Для забезпечення асептичних умов проведення операції хірург за класичним методом


Гроссіха-Філончикова повинен обробити операційне поле антисептиком. Виберіть
антисептик для обробки операційного поля за класичним методом Гроссіха-
Філончикова:
5% спиртовий р-н йоду;
0,5% спиртовий р-н хлоргекседину;
1% водним р-н йоду;
3% розчин перекису водню;
3% спиртовий р-н йоду.

Під час операції хірург обклав операційне поле двома простирадлами та двома
рушниками. Вкажіть хірургічний інструмент необхідний для фіксації операційної
білизни до шкіри у кутках операційного поля:
цапка;
пінцет;
кровоспинний затискач;
корнцанг;
скобка Мішеля.

Під час операції хірург попросив операційну медсестру подати йому серветку для
зупинки масивної кровотечі. Для подачі операційної білизни медсестра використає:
корнцанг;
пінцет;
кровоспинний затискач;
цапки для білизни;
скріпки Мішеля.

Під час операції при роз’єднанні власної фасції хірург попросив операційну медсестру
подати йому інструмент для захисту судини. Вкажіть хірургічний інструмент, що
використовується для захисту нижче розміщених тканин при виконанні доступу до
органів:
жолобуватий зонд.
распатор;
ножиці;
кровоспинний затискач;
пінцет;

Для успішного проведення хірургічної операції застосовують різні види антисептики.


Один з перерахованих нижче видів не відноситься до антисептики. Виберіть його:
бактеріологічний;
механічний;
фізичний;
хімічний;
біологічний.

Успіх операції та дотримання правил асептики і антисептики залежить від злагодженої


роботи членів хірургічної бригади та чіткого виконання ними функціональних
обов’язків. Вкажіть хто з членів операційної бригади безпосередньо одягає хірурга в
стерильний халат:
операційна сестра;
санітарка;
хірург самостійно;
І асистент;
ІІ асистент.

Під час операції хірург проводить ушивання тканин. Для вдалого і швидкого їх
ушивання потрібно правильно захопити голку голкотримачем. Правильно голку
фіксувати у голкотримачі:
на межі 2/3 від кінчика, 1/3 від вушка;
біля вушка;
посередині;
на межі 1/3 від кінчика, 2/3 від вушка;
біля кінчика.

В процесі операції для правильного введення голки у тканини під час інфільтраційної
анестезії за Вишневським потрібно правильно зафіксувати голку у шприці. Ін’єкційну
голку при виконанні інфільтраційної анестезії фіксують зрізом:
догори;
донизу;
направо;
наліво;
як зручно.

Під час операції виникла необхідність виконати місцеву інфільтраційну анестезію.


Даний вид знеболення передбачає:
тугу пошарову інфільтрацію тканин;
введення анестетика в інфільтрат;
інфільтрацію фаціального футляра довкола органу;
інфільтрацію анестетиком нервового волокна або довкола нього
комбінацію декількох способів.

Під час операції хірург обклав операційне поле чотирма рушниками, однак серед
інструментів не виявилося стерильних цапок для фіксації білизни. Оберіть можливий
спосіб фіксації до шкіри операційної білизни при відсутності цапок:
швами до шкіри;
кровоспинними затискачами;
липким пластиром;
корнцангами
затискачами
Під час операції хірург дав вказівку «шити» і попросив операційну медсестру подати
йому голкотримач з голкою і лігатурою. Операційна медсестра підготувала інструмент
і подала його не травмувавши свою і руку хірурга:
ручками до руки хірурга, голкою назовні від руки медсестри;
ручками до руки хірурга, кінчиком голки назовні від руки медсестри;
ручками до руки медсестри, кінчиком голки назовні від руки хірурга;
ручками до руки хірурга, кінчиком голки до руки медсестри;
ручками до руки медсестри, голкою назовні від руки хірурга;

Під час операції хірург проводить ушивання тканин. Для вдалого і швидкого їх
ушивання операційна медсестра повинна правильно захопити голку голкотримачем.
Правильно голку фіксувати у голкотримачі:
2 мм від кінчика;
біля носика;
біля перехрестя бранш;
посередині губок;
2 мм від перехрестя бранш.

Успіх і швидкість операції залежить від місця розташування інструментів на


інструментальному столику. Найоптимальнішою послідовністю розташування
інструментів на столи-ку є:
у порядку використання під час операції;
як зручно операційній медсестрі;
як зручно хірургу;
у довільному порядку;
по групах.

Якість та швидкість виконання операції залежить від знання будови та правильного


використання хірургічних інструментів. Замок хірургічного затискача призначений
для:
з’єднання бранш інструмента;
фіксації бранш інструмента;
захоплення анатомічних структур під час операції;
захоплення голки;
захоплення рукою хірурга;

Якість та швидкість виконання операції залежить від знання будови та правильного


використання хірургічних інструментів. Кремаль’єра у голкотримача призначена для:
фіксації бранш інструмента;
з’єднання бранш інструмента;
захоплення анатомічних структур під час операції;
захоплення голки;
захоплення рукою хірурга;

Якість та швидкість виконання операції залежить від знання будови та правильного


використання хірургічних інструментів. Губки голкотримача призначені для:
захоплення голки;
фіксації бранш інструмента;
з’єднання бранш інструмента;
захоплення анатомічних структур під час операції;
захоплення рукою хірурга;

Якість та швидкість виконання операції залежить від знання будови та правильного


використання хірургічних інструментів. голкотримач від затискача відрізняється:
короткими широкими губками;
довгими браншами;
довгими вузькими губками;
наявністю насічок;
відсутністю насічок;

Якість та швидкість виконання операції залежить від знання загальних принципів


виконан-ня доступу до органу. Загальний принцип роз’єднання тканин для доступу до
органа полягає в (у):
дотриманні усіх вказаних принципів;
строгій пошаровості;
врахуванні ходу судин;
врахуванні ходу нервів;
найкоротший шлях до органу;

Якість та швидкість виконання операції залежить від знання загальних принципів


виконання розрізу шкіри. Лінія розрізу шкіри повинна відповідати:
усім вказаним напрямкам;
лініям Лангера шкіри;
ходу великих судин і нервів;
шкірним складкам;
ходу колагенових волокон дерми.

Якість та швидкість виконання операції залежить від знання загальних правил


виконання розрізу шкіри. Розріз шкіри повинен відповідати вимогам:
усім вказаним;
вкол перпендикулярно до шкіри;
нахил скальпеля при розрізі під кутом 45°;
викол перпендикулярно до шкіри;
розріз на всьому протязі однакової глибини;

Якість виконання операції, відсутність ускладнень та швидкість загоєння рани


залежить від правильності техніки зупинки кровотечі. З підшкірної клітковини
кровотечу зупиняють:
усіма згаданими методами;
накладанням затискача;
притисканням серветкою;
притисканням тупфером;
перев’язкою судини під затискачем.

Якість виконання операції, відсутність ускладнень та швидкість загоєння рани


залежить від правильності техніки зупинки кровотечі. З підшкірної клітковини
кровотечу зупиняють:
усіма згаданими методами;
лазером;
електрокоагуляцією;
притисканням тупфером;
лігуванням судини під затискачем.

Якість виконання операції, відсутність ускладнень та швидкість загоєння рани


залежить від кривавості її виконання. До кривавих способів з’єднання тканин
належить:
швами;
скобками Мішеля;
зшиваючим апаратом;
смужками липкого пластиру;
апаратом LigaSure;

Якість виконання операції, відсутність ускладнень, естетичність та швидкість загоєння


рани залежить від правильності техніки ушивання шкіри. Шов на шкіру повинен
відповідати вимозі:
усім переліченним;
жодній з перелічених.
вкол і викол на одній відстані від країв рани;
вкол і викол на однакову глибину;
краї рани повинні дотикатися;

Якість виконання операції, відсутність ускладнень, естетичність та швидкість загоєння


рани залежить від правильності техніки ушивання шкіри. Шов на шкіру повинен
відповідати вимозі:
усім переліченним;
жодній з перелічених.
вкол і викол на одній відстані від кутів рани;
вкол і викол на однакову глибину;
краї рани не повинні стискати тканини;

Якість виконання операції, відсутність ускладнень, естетичність та швидкість загоєння


рани залежить від правильності техніки ушивання шкіри. Шов на шкіру повинен
відповідати вимозі:
вузли повинні розташовуватися на лінії швів;
вкол і викол на одній відстані від країв рани;
вкол і викол на однакову глибину;
краї рани повинні дотикатися;
краї рани не ввертаються всередину.

Якість виконання операції, відсутність ускладнень та швидкість загоєння рани


залежить від правильності техніки роз’єднання шкіри. При роз’єднанні шкіри
скальпель утримують у по-ложенні:
столового ножа;
пишучого пера;
смичка;
в кулаці;
не має значення.
Якість виконання операції, відсутність ускладнень та швидкість загоєння рани
залежить від правильності вибору шовного матеріалу. вибір шовного матеріалу
визначається
усіма вказаними властивостями;
механічною міцністю;
тканинною реакцією на матеріал;
швидкістю абсорбції;
можливістю інфікування рани;

You might also like