1. У моделювальних алгоритмах, що побудовані за часовим принципом: с.

58
розбивається інтервал дослідження на відрізки фіксовані відрізки t і
визначається стан у певний момент.

2. У моделювальних алгоритмах, що побудовані за подійним принципом: с.58

здійснюється циклічне послідовне відстеження подій під час проходження
через систему обслуговування кожної заявки. Підходить для особливих
об’єктів.

3. Моделювальні алгоритми, що побудовані за подійним принципом у

порівнянні з алгоритмами, побудованими за часовим принципом, є: с.58
Моделювальні алгоритми, які побудовані за цим принципом є більш
економічними з погляду обчислень та не містять методичної похибки,
пов’язаної з визначенням моменту настання особливого стану

4. Принцип послідовного проведення заявок є: с.58

Частковим випадком подійного принципу є принцип послідовної проводки
заявок, який використовується при статистичному моделюванні систем
масового обслуговування. В алгоритмах, що побудовані за цим принципом,
здійснюється циклічне послідовне відстеження подій під час проходження
через систему обслуговування кожної заявки.

5. Точність моделювальних алгоритмів, що побудовані за часовим

принципом, зі зменшенням кроку:
Зазвичай, зі зменшенням кроку моделювання точність моделі, побудованої за
часовим принципом, збільшується. Це пов'язано з тим, що зменшення кроку
дозволяє більш точно врахувати зміни у системі протягом коротших
проміжків часу.
Застосування меншого кроку моделювання дозволяє отримати більш
деталізовані результати, особливо коли система має швидкі зміни або
важливі події, які відбуваються на дуже малих часових проміжках. Чим
більше точок часу береться до уваги, тим більше дрібних змін можна
врахувати у моделі, що сприяє більш точному відтворенню поведінки
системи.
Однак, зі зменшенням кроку моделювання зростає обчислювальна
складність, оскільки модель потребує більшої кількості обчислень для
кожного кроку часу. Це може призвести до збільшення обсягу
обчислювальних ресурсів, необхідних для моделювання, і може збільшити
час обчислення.
Тому при виборі кроку моделювання слід збалансувати потреби в точності та
обчислювальній складності. Варто виконати дослідження для визначення
оптимального значення кроку моделювання, яке забезпечить достатню
точність результатів при раціональному використанні ресурсів.

6. Теоретичною основою методу статистичного моделювання є: с.60

Теоретичною основою методу статистичного моделювання систем на ЕОМ є
граничні теореми теорії ймовірностей (Чебишева, Бернуллі, Пуассона,
центральна гранична), які гарантують високу якість статистичних оцінок при
досить великій кількості випробувань (реалізацій) N. Практично прийнятні
при статистичному моделюванні кількісні оцінки характеристик систем часто
можуть бути отримані вже при порівняно невеликих значеннях N.

7. Для розв’язання детермінованої задачі методом статистичного

моделювання створюють еквівалентну схему у вигляді стохастичної системи:
с.62
8. Похибка результатів статистичного моделювання при збільшенні кількості
експериментів:
зменшується

9. Послідовності, що видаються ідеальним генератором випадкових чисел,

мають: с.64
До ідеального генератора ставиться ряд вимог. Зокрема, послідовності, що
видаються ним, мають:
– складатися із рівномірно розподілених чисел;
– містити статистично незалежні числа;
– бути відтворюваними;
– містити числа, що не повторюються;
– створюватися із мінімальними витратами машинного часу;
– займати мінімальний обсяг машинної пам’яті.

10. Найпоширенішими на практиці є такі способи генерації випадкових

чисел: с.64
Найпоширенішими на практиці є три основних способи генерації
випадкових чисел: апаратний (фізичний), табличний (файловий) і
алгоритмічний (програмний).

11. Перевагами файлового способу генерації випадкових чисел є: с.64-65

Табличний спосіб. При цьому способі випадкові числа, оформлені у 64
вигляді таблиці, поміщають в пам’ять ЕОМ, попередньо сформувавши з них
відповідний файл.
Перевагами цього способу генерації є: одноразова перевірка якості
послідовності; можливість відтворення послідовностей. Його недоліками є:
великі витрати оперативної пам’яті (або часу при розміщенні файла в
зовнішній пам’яті).
12. Перевагами алгоритмічного способу генерації випадкових чисел є: с.65
Алгоритмічний спосіб. При використанні цього способу випадкові числа
формуються ЕОМ за допомогою спеціальних алгоритмів і реалізуючих їх
програм.
Перевагами цього способу генерації є: можливість відтворення
послідовностей; використання відносно невеликого обсягу пам’яті. Його
недоліками є: обмеженість розміру послідовності її періодом; суттєві витрати
машинного часу.
Як найбільш раціональний на практиці при моделюванні систем управління
на універсальних ЕОМ найчастіше використовується алгоритмічний спосіб
одержання випадкових чисел. При цьому, з урахуванням детермінованого
характеру алгоритмів, отримувані з їх допомогою числа вважаються
псевдовипадковими з квазірівномірним розподілом.

13. Перевагами апаратного способу генерації є: с.64

Апаратний спосіб. При цьому способі генерації випадкові числа
виробляються спеціальною електронною приставкою – датчиком випадкових
чисел. Реалізація цього способу не потребує додаткових обчислювальних
операцій ЕОМ з генерації випадкових чисел (необхідна операція звертання
до зовнішнього датчика). Як фізичний ефект, що лежить в основі таких
генераторів, найчастіше використовуються шуми в електронних і
напівпровідникових приладах та явища розпаду радіоактивних елементів.

Перевагами цього способу генерації є: необмежений запас чисел; мінімум

машинних операцій та пам’яті. Його недоліками є: необхідність періодичної
перевірки якості послідовності; неможливість відтворення послідовності;
необхідність використання спеціального пристрою.
14. Два цілих числа конгруентні за модулем т, тоді й тільки тоді, коли: с.66

15. Яке випадкове число дасть конгруентний генератор, що реалізує

змішаний метод, для

16. Випадкова подія А, що настає із заданою ймовірністю р, матиме місце за

умови (де хі – випадкове число із послідовності з рівномірним розподілом в
інтервалі від 0 до 1): с.67

17. Одна з подій повної групи А1, А2, ..., , що настають із ймовірностями ,
матиме місце за умови (де хі – випадкове число із послідовності з
рівномірним розподілом в інтервалі від 0 до 1): с.67
18. Для одержання послідовностей випадкових чисел із заданим законом
розподілу використовують: с.68
Для одержання безперервних випадкових величин із заданим законом
розподілу (як і для дискретних величин) використовують точний метод
зворотної функції та наближені методи.

19. Який з методів доцільно використовувати для одержання випадкових

чисел із показниковим законом розподілу?
Метод зворотної функції.

20. Який із методів генерації випадкових чисел із заданим законом розподілу

є найбільш універсальним? С.69
Серед наближених виділяється універсальний метод одержання випадкових
чисел, заснований на кусковій апроксимації функції щільності.
21. Який із методів генерації випадкових чисел із заданим законом розподілу
є найбільш точним? С.68
Для одержання безперервних випадкових величин із заданим законом
розподілу (як і для дискретних величин) використовують точний метод
зворотної функції та наближені методи.

22. Які особливості машинних експериментів необхідно враховувати при

виборі способів фіксації та методів обробки результатів статистичного
моделювання? С. 71
1. Можливість отримувати при моделюванні системи S на ЕОМ великих
вибірок дозволяє кількісно оцінити характеристики процесу функціонування
системи, але перетворює в серйозну проблему зберігання проміжних
результатів моделювання. Виходом є використання рекурентних алгоритмів
обробки, коли оцінки обчислюють по ходу моделювання, причому великий
обсяг вибірки дає можливість користуватися при цьому досить простими
асимптотичними формулами.
2. Складність більшості досліджуваних систем при їх моделюванні на ЕОМ
часто призводить до того, що апріорне судження щодо характеристик
процесу їх функціонування, наприклад щодо типу очікуваного розподілу
вихідних змінних, є неможливим. Виходом є використання непараметричних
оцінок та оцінок моментів розподілів.
3. Блочність конструкцій машинних моделей М М і роздільне дослідження
блоків пов’язані з програмною імітацією вхідних змінних для однієї
часткової моделі за оцінками вихідних змінних, отриманих на іншій
частковій моделі. Якщо ЕОМ, що використовується для моделювання, не
дозволяє скористатися в повному обсязі отриманою інформацією, то можна
подати відповідні змінні у формі, зручній для побудови алгоритму їх імітації.
23. За якою формулою у ході статистичного моделювання визначається
оцінка ймовірності настання події?

24. За якою формулою у ході статистичного моделювання доцільно

визначати оцінку дисперсії при великому обсязі вибірки?

25. Скільки комірок комп’ютерної пам’яті необхідно для зберігання

інформації у ході статистичного моделювання для оцінки дисперсії (за умови
використання рекурентного співвідношення, що справедливе для вибірок
невеликого обсягу N)?
Кількість комірок пам'яті, необхідних для зберігання інформації про вибірку,
розраховується як N, обсяг вибірки. Тобто, для кожного значення
спостереження потрібно мати окрему комірку пам'яті.
Загалом, кількість комірок пам'яті, яка буде використовуватись, буде рівна N,
обсягу вибірки, якщо необхідно зберегти всі значення вибірки.
26. Для оцінки ймовірностей можливих значень випадкової величини (закону
розподілу) у ході статистичного моделювання необхідно фіксувати:

27. За яким співвідношенням визначають достовірність оцінки результатів

статистичного моделювання?

28. За яким співвідношенням визначається похибка оцінки ймовірності появи

події за результатами статистичного моделювання?

29. За яким співвідношенням визначається кількість реалізацій для оцінки із

заданою похибкою ймовірності появи події за результатами статистичного
моделювання?

30. За яким співвідношенням визначається похибка оцінки математичного

сподівання за результатами статистичного моделювання?
31. За яким співвідношенням визначається кількість реалізацій для оцінки із
заданою похибкою математичного сподівання за результатами статистичного
моделювання?

32. N1, N2 – відповідно кількості реалізацій для оцінки із заданою похибкою

математичного сподівання та ймовірності появи події. Якою є раціональна
кількість реалізацій для визначення із похибкою, не вище заданої, в межах
одного експерименту математичного сподівання і ймовірності появи події?

33. Базова структура імітаційних моделей системної динаміки включає:

34. Імітаційні моделі системної динаміки не містять у своєму складі:

35. Рівняння імітаційних моделей системної динаміки розв’язуються у
такому порядку:

36. Інтервал розв’язання рівнянь імітаційних моделей динаміки має бути:

37. Який із символів позначає рівень в імітаційних моделях системної

динаміки?
38. Який із символів позначає функцію рішення в імітаційних моделях
системної динаміки?

39. Який із символів позначає допоміжне рівняння в імітаційних моделях

системної динаміки?

40. Який із символів позначає показникові запізнення в імітаційних моделях

системної динаміки?
41. Скільки рівнянь містить модель показникового запізнення 3-го порядку?
Показникове запізнення 3-го порядку складається з трьох послідовно
з'єднаних запізнень 1-го порядку
42. Неусталена реакція показникового запізнення визначає:
"Неусталеною" реакцією, яка відображає зв'язок між динамікою вихідного
потоку і вхідного потоку при зміні останнього.

43. Вміст показникового запізнення в усталених умовах визначається як:

44. "Хвостами" показникових запізнень називають:

Показникові запізнення мають "хвости": темпи потоків на виході лише
наближаються до темпів потоків на вході, але ніколи не досягнуть їх.

45. Перевагою аналогових обчислювальних машин у порівнянні з ОЕМ є:

46. Змінні та параметри математичних моделей динаміки подаються в АОМ у
вигляді:
чисел, формул, графіків і таблиць.
АБО

47. Які з пристроїв не входять до складу АОМ?

До складу АОМ не входять прилади збору даних, такі як сенсори, датчики,
вимірювальні прилади. АОМ - це програмне забезпечення, яке
використовується для моделювання систем та аналізу їх динаміки.

48. Характерними для процесів функціонування систем масового

обслуговування є:
Характерними для процесів функціонування систем масового
обслуговування є наявність черги, час очікування, розмір черги, рівень
обслуговування, інтенсивність потоку заявок. Такі системи
використовуються, наприклад, у банках, аеропортах, магазинах тощо.

49. Моделювальні алгоритми для дослідження СМО можуть бути

побудовані:
Моделювальні алгоритми для дослідження СМО можуть бути побудовані як
за часовим (Δt), так і за подійним (δz) принципами. У загальному випадку
більш економними для моделювання СМО є алгоритми, що побудовані за
принципом δz та "послідовного проведення заявок" (модифікація принципу
δz для систем масового обслуговування).
50. Формалізуючи систему за допомогою Q-схеми як елементи
використовують:

Формалізуючи систему за допомогою Q-схеми, необхідно побудувати її

структуру, використовуючи три основних типи елементів: И – джерела; Н –
накопичувачі; К – канали обслуговування заявок (рис. 7.1).

51. Як у моделювальному алгоритмі СМО визначається час очікування

заявки в черзі?
Як оцінку часу очікування використовуватимемо його середньоарифметичне
значення τ₀
τо:=τс / n; (τс – сумарний час очікування всіх заявок, що надійшли до
системи), а (n – кількість обслугованих заявок)

52. Як у моделювальному алгоритмі СМО визначається час початку

обслуговування заявки?
Треба tз(момент закінчення обслуговування чергової заявки) відняти
τобі( час обслуговування заявки)
АБО
53. При синхронному способі побудови моделювального алгоритму СМО:
При синхронному способі побудови алгоритму один з елементів Q-схеми (И,
Н або К) вибирається за ведучий і по ньому "синхронізується" весь процес
моделювання.

54. При спорадичному способі побудови моделювального алгоритму СМО:

Моделювальний алгоритм може використовувати різні елементи Q-схеми в
різних частинах моделі залежно від потреб дослідження. Перегляд елементів
Q-схеми в особливі моменти часу здійснюється спорадично (тільки ті, які
можуть у цьому випадку змінити свій стан – перегляд із прогнозуванням).

55. Лічильник часу у моделювальному алгоритмі СМО:

Використовується для відстеження пройденого часу під час моделювання та
синхронізації подій у системі масового обслуговування. У моделі СМО час
може бути представлений у різних одиницях. Дозволяє відтворити
хронологію подій та аналізувати продуктивність системи в залежності від
часових факторів.
Подібна схема моделювального алгоритму може бути застосована і для
стохастичних об’єктів. Відмінність полягатиме у тому, що функція стану
процесу х(t) визначатиметься не однозначно, а лише розподілом
імовірностей. При цьому і початковий стан об’єкта х(t0) може бути
випадковим і задаватися відповідним розподілом імовірностей. Розглянутий
принцип побудови моделювальних алгоритмів називають часовим або
"принципом Δt ".

56. Які вимоги висуваються при виборі мови для розв'язання задач
моделювання?
Серед основних вимог, які висуваються до мов програмування, є такі:
зручність опису процесу, що моделюється; зручність введення вхідних даних,
внесення змін до структури і параметрів моделі; ефективність засобів аналізу
і відображення результатів моделювання. Для розв’язання задач
моделювання використовують мови загального призначення (МЗП) і мови
імітаційного моделювання (МІМ).

57. Які серед названих мов відносяться до мов загального призначення?

Прикладами МЗП, які найбільш широко використовувалися для
програмування задач моделювання, є Java, C, C++, C#, Go.

58. Які серед названих мов відносяться до мов імітаційного моделювання?

59. Що визначає операнд поля Е оператора GENERATE мови GPSS?

60. Який з операторів мови GPSS виконує об'єднання копій тразактів?

TERMINATE

61. Який з операторів мови GPSS виконує затримку тразакта?

ChatGPT:
У мові GPSS (General Purpose Simulation System), оператор, який виконує
затримку тразакта, називається SEIZE. Оператор SEIZE використовується
для захоплення ресурсу і затримки тразакта до того моменту, коли ресурс
стане дос

62. Який з операторів мови GPSS змінює значення параметрів тразактів?

ChatGPT:
У мові GPSS (General Purpose Simulation System), оператор, який змінює
значення параметрів тразакцій, називається ADVANCE. Оператор
ADVANCE використовується для переміщення тразакції до наступної станції
в моделі та зміни значень її параметрів.

63. Який з операторів мови GPSS імітує звільнення місць у черзі ?

64. Який з операторів мови GPSS імітує вхід транзакта до накопичувача ?

65. Який з операторів мови GPSS імітує вихід транзакта з накопичувача ?
ChatGPT:
У мові GPSS (General Purpose Simulation System), оператор, який імітує вихід
транзакта з накопичувача, називається RELEASE.
66. Який з операторів мови GPSS синхронізує рух транзактів?

67. Який з операторів мови GPSS імітує зайняття транзактом місця у черзі?

68. Який з операторів мови GPSS імітує заняття транзактом обслуговуючого

каналу?
ChatGPT:
У мові GPSS (General Purpose Simulation System) оператор, який імітує
заняття транзактом обслуговуючого каналу, називається "SEIZE" (або "SEIZE
UNIT").

69. Який з операторів мови GPSS імітує зайняття транзактом обслуговуючого

каналу?
Оператор "SEIZE"

70. Який з операторів мови GPSS створює копію транзакта?

Оператор "SPLIT"
71. Що визначає символ С у полі В оператора ЕХРОN FUNCTION Rn1, C25 ?
Символ "C" визначає число знаків, які повинні бути відведені для
представлення числа у вихідному полі (поле B). В даному випадку, C25
вказує, що у вихідному полі B має бути відведено 25 знаків для
представлення числа.

72. Що визначає операнд у полі D оператора TABLE A, B, C, D?

D – загальна кількість інтервалів таблиці, включаючи лівий.

73. З якою метою у мові GPSS введено механізм стандартних числових

атрибутів?
Для надання можливості доступу до поточних результатів у процесі
моделювання у GPSS створено механізм стандартних числових атрибутів
(СЧА).

74. Які функції виконує управляюча команда RESET мови GPSS?

Управляюча команда Reset викликає знищення відносного умовного часу
всіх накопичених статистик, зберігаючи поточні значення стану пристроїв,
черг, комірок і датчиків псевдовипадкових чисел.

75. Які функції виконує управляюча команда CLEAR мови GPSS?

Для встановлення нульового відносного й абсолютного часу моделі,
вилучення з моделі всіх транзактів і статистик, приведення до початкового
значення всіх станів усіх об’єктів використовують команду Clear.

76. Що визначає операнд у полі А оператора START мови GPSS?

Операнд А є цілим позитивним числом, яке визначає момент закінчення
прогону моделі. Зазвичай цим числом є поточне значення лічильника
завершення, яке визначається числом транзактів, що обслуговуються
блоками.
Операнд у полі А оператора START визначає кількість запусків програми
(тобто задає початкове значення лічильника завершень).

77. Який з операторів GPSS-моделі змоделює надходження у систему більшої

кількості транзактів?
Оператор "GENERATE"

78. Який з операторів GPSS-моделі задає мінімальний час надходження у

систему першого транзакта?
Оператор "START"

79. Який з операторів GPSS-моделі задає найбільшу частоту надходження

транзактів?
Оператор "TRANSFER"

80. Процес моделювання, що задається парою операторів

TERMINATE 10
...
START 200,
завершиться після того, як через модель пройде:
як через модель пройде 210 транзактів

81. Процес моделювання, що задається сукупністю операторів:

TERMINATE
...........
GENERATE 3600
TERMINATE 1
START 2
завершиться:
процес моделювання завершиться після проходження 2 транзактів

82. Скільки місць у накопичувачу займе транзакт, поведінка якого задається

сукупністю операторів:
ASSIGN 1,12
................
ASSIGN 1+,7
ENTER NAK1,P1?
Транзакт займе 12 одиниць місця у накопичувачу.

83. Скільки місць у накопичувачу займе транзакт, поведінка якого задається

сукупністю операторів:
ASSIGN 1,24
................
ASSIGN 2,7
ENTER NAK1,P2?
Транзакт займатиме 24 одиниці місця у накопичувачу.

84. Який пристрій буде зайнято після виконання такого фрагмента програми:
QUEUE OCH1, 6
TEST LE Q$OCH1, 10, MET1
SEIZE KAN1
MET1 SEIZE KAN2?
Після виконання програми буде зайнятий пристрій з ім'ям "KAN2".

85. Який пристрій буде зайнято після виконання такого фрагмента програми:
ENTER NAK1, 12
TEST LE Q$OCH1, 10, MET1
SEIZE KAN1
..................
MET1 SEIZE KAN2?
Після виконання фрагмента програми, пристрій "KAN1" буде зайнятий.
86. Який пристрій буде зайнято після виконання такого фрагмента програми:
QUEUE OCH1, 6
TEST GE Q$OCH1, 10, MET1
SEIZE KAN1
..................
MET1 SEIZE KAN2?
Після виконання програми, жоден пристрій не буде зайнятий.

87. Який пристрій буде зайнято після виконання такого фрагмента програми:
ENTER NAK1, 35
TEST NE S$OCH1, 12, MET6
MET4 SEIZE KAN1
..................
MET6 SEIZE KAN2?
Після виконання програми, пристрій "KAN1" буде зайнятий.

88. На яку мітку перейде транзакт, поведінка якого описується таким

фрагментом програми:
SEIZE KAN1
RELEASE KAN1
SEIZE KAN2
TRANSFER BOTH, MET8, MET14
MET8 SEIZE KAN1
................
MET14 SEIZE KAN2?
Транзакт перейде на мітку "MET14".

89. У чому полягає основне завдання планування машинних експериментів?

Основне завдання планування машинних експериментів – отримання
необхідної інформації щодо досліджуваної системи S при обмеженнях на
ресурси (витрати машинного часу, пам’яті тощо).

90. Які з завдань належать до числа тих, що вирішуються під час планування
машинних експериментів?
До числа часткових завдань, що вирішуються при плануванні машинних
експериментів, належать завдання зменшення витрат машинного часу на
моделювання, збільшення точності та достовірності результатів
моделювання, перевірки адекватності моделі і т. д.

91. Які особливості комп’ютерного моделювання об’єктів враховуються під

час планування експериментів?
Використання існуючих математичних моделей і методів для планування
машинних експериментів з математичними моделями MМ потребує
врахування специфіки моделювання систем на ЕОМ, зокрема:
– простоти повторення умов експерименту на ЕОМ з моделлю M М системи
S;
– можливості управління ходом експерименту з моделлю M М (включаючи
можливість його переривання і відновлення);
– відносної простоти варіювання умов проведення експерименту (імітації
впливів зовнішнього середовища Е).

92. Які із завдань вирішуються у ході тактичного планування машинного

експерименту?
У ході тактичного планування машинного експерименту вирішуються
завдання:
– визначення початкових умов та їх впливу на досягнення сталого результату
при моделюванні;
– забезпечення точності та достовірності результатів моделювання;
– зменшення дисперсії оцінок характеристик процесу функціонування
системи, що моделюється;
– вибору правил автоматичної зупинки імітаційного експерименту.

93. Структура досліджуваної виробничо-збутової системи є:

Об'єктом дослідження є трирівнева територіально розподілена система з
виробництва і збуту продукції, що включає завод (виробнича ланка), мережу
оптових баз (оптова ланка) і мережу магазинів (роздрібна ланка – РЛ).
При створенні моделі необхідно мати інформацію: щодо організаційної
структури системи; щодо запізнень рішень і дій; щодо правил регулювання
закупівель і формування товарних запасів.
У системі існують запаси трьох рівнів: на заводі, в оптовій і у роздрібній
ланках. Запізнення, що мають місце у системі подано у тижнях, являють
собою звичайні величини для підприємств, що виготовляють товари
довготривалого користування.
Передбачено три види замовлень: замовлення на відшкодування проданих
товарів; замовлення для поповнення запасів у всіх ланках у зв'язку зі зміною
рівня продаж; замовлення, необхідні для заповнення каналів забезпечення
товарами по замовленнях, що знаходяться на стадії виконання.

94. Який із показників не визначається моделлю динаміки виробничо-

збутової системи?
Усі параметри і змінні моделі можуть і повинні бути відображеннями
відповідних величин і категорій об'єкта моделювання. Розмірність величин у
моделі повинна бути ретельно погодженою. Починати потрібно з побудови
моделі з детермінованою структурою рішень, а потім включати в неї
елементи
випадковості й періодичні коливання. При побудові моделі не слід
припускати, що система є лінійною й стійкою.
95. Який із видів замовлень відсутній у досліджуваній виробничо-збутовій
системі?
Відсутнім видом замовлення є "замовлення на відшкодування проданих
товарів", система передбачає замовлення для поповнення запасів у всіх
ланках у зв'язку зі зміною рівня продажу і замовлення, необхідні для
заповнення каналів забезпечення товарами по замовленнях, що знаходяться
на стадії виконання.
У моделі динаміки виробничо-збутової системи не використовується рівень
фінансових ресурсів. В тексті було зазначено, що процеси, що протікають у
ВЗС, можна представити за допомогою трьох видів мереж: замовлень,
товарів і інформації. Зазначено також, що фінансові ресурси, робоча сила і
обладнання, що можуть бути задіяні у системі, є в достатній кількості і
обмеження по ним можуть не враховуватись у моделі. Отже, у моделі не
використовується рівень фінансових ресурсів.

97. Обсяг замовлень, що перебувають у процесі виконання (відправлені

поштою, невиконані замовлення у постачальника, товари на стадії доставки)
прийнятий:
Обсяг замовлень, що перебувають у процесі виконання (відправлені поштою,
невиконані замовлення у постачальника, товари на стадії доставки)
прийнятий пропорційним середньому рівню ділової активності і тривалості
виконання замовлення.

98. Який із рівнів не використовується у моделі динаміки виробничо-збутової

системи?
У моделі динаміки виробничо-збутової системи не використовується рівень
фінансових ресурсів. В тексті було зазначено, що процеси, що протікають у
ВЗС, можна представити за допомогою трьох видів мереж: замовлень,
товарів і інформації. Зазначено також, що фінансові ресурси, робоча сила і
обладнання, що можуть бути задіяні у системі, є в достатній кількості і
обмеження по ним можуть не враховуватись у моделі. Отже, у моделі не
використовується рівень фінансових ресурсів.

99. Який із темпів потоків не використовується у моделі динаміки

виробничо-збутової системи?
У моделі динаміки виробничо-збутової системи не використовується темп
потоку замовлень на відшкодування проданих товарів
До найбільш важливих рівнів, що впливають на динаміку процесів,
відносяться:
– обсяги невиконаних замовлень;
– запаси товарів на складах;
– середні темпи продажу товарів, виходячи з яких визначаються бажані
(раціональні) рівні запасів та заповнення каналів забезпечення.
Як найбільш важливі визначені такі темпи потоків у системі:
– темпи потоків замовлень від покупців;
– темпи відправки товарів покупцям;
– темпи видачі замовлень на товари;
– темпи отримання товарів.
Для встановлених вище потоків найбільш суттєвими є такі запізнення:
– виконання замовлення;
– прийняття рішень і підготовки замовлень;
– пересилання замовлень;
– транспортування товарів.

100. Яке із запізнень безпосередньо не використовується у моделі динаміки

виробничо-збутової системи?
Запізнення безпосередньо не використовується в моделі динаміки
виробничо-збутової системи - запізнення між замовленнями на
відшкодування проданих товарів. В системі передбачено три види замовлень:
замовлення на відшкодування проданих товарів, замовлення для поповнення
запасів у всіх ланках у зв'язку зі зміною рівня продаж та замовлення,
необхідні для заповнення каналів забезпечення товарами по замовленнях, що
знаходяться на стадії виконання. Таким чином, запізнення між замовленнями
на відшкодування проданих товарів не враховується у моделі.
Величина запізнення zzr, що визначається за середньою кількістю виконаних
замовлень, буде обернено пропорційною можливості виконання замовлень. У
міру того, як усе менша кількість замовлень може бути виконаною за
рахунок запасів fzr, усе більше невиконаних замовлень nzr будуть чекати
виконання за рахунок надходження товарів. При досить великому обсязі
запасів nzr середнє запізнення zzr буде наближатися до мінімально
можливого mzr, обумовленого часом на оформлення замовлення й
відвантаження товару (рис. 10.3). З урахуванням бажаного (раціонального)
рівня запасів запізнення виконання замовлень можна визначати за
співвідношенням:
101. У який спосіб доцільно встановлювати початкові значення змінних
моделі?
Рівняння, що описують поведінку виробничо-збутової системи повинні
розв'язуватися періодично в моменти часу, розділені між собою інтервалом
dt. Для того щоб розв'язати ці рівняння перший раз, необхідно знати вихідні
значення змінних. Доцільно почати вивчення системи, що перебуває в
стабільних умовах, вважаючи, що у минулому попит на товар був
стабільним. Початкові умови доцільно встановлювати на основі зовнішніх
вводів і параметрів системи. Це дозволить змінювати лише значення
параметрів, не вимагаючи змін для визначення початкових умов у системі
рівнянь. Початкові і попередні значення темпу потоку замовлень до РЛ рzr
повинні бути задані чисельно:
(54-n): рzr = pzrі. (10.19)
pzrі – початкове значення темпу потоку замовлень до РЛ.
Початкові значення для змінних, що характеризують значення рівнів і темпів
потоків, для умов стабільного функціонування дорівнюють їх нормальним
або бажаним значенням.
Початкові значення кількості невиконаних замовлень у РЛ nzr
встановлюється на основі рівняння (10.12):
(55- n): nzr = upr * (mzr + uzr),

102. Якою є реакція виробничо-збутової системи на стрибкоподібну зміну

попиту на товар?
Показникове запізнення n-го порядку складається з n послідовно з'єднаних
запізнень 1-го порядку. "Неусталені" реакції показникових запізнень різних
порядків суттєво відрізняються одна від одної
Показникові запізнення мають "хвости": темпи потоків на виході лише
наближаються до темпів потоків на вході, але ніколи не досягнуть їх.

103. Якою є реакція виробничо-збутової системи на періодичну (з періодом в

один рік) зміну попиту на товар?
Реакція виробничо-збутової системи на періодичну зміну попиту на товар
може включати сезонну адаптацію, використання запасів та стратегій
управління запасами, а також прогнозування попиту для планування
виробництва та поставок.
Періодичні коливання роздрібних продажів. Припустимо, що в минулому
система функціонувала в умовах постійного попиту на продукцію pzr=1000.
Потім у січні продажі починають збільшуватися й наприкінці березня
зростають на +10%, а до кінця вересня спостерігається 10-процентний спад і,
нарешті, наприкінці грудня повернення до попереднього рівня pzr =1000.
Поведінка системи у таких умовах є ще більш нестабільною (рис. 10.6).

Початкове зростання темпів видачі замовлень і випуску продукції багато в

чому схоже з розглянутим раніше. Відмінністю є те, що перші максимуми
функцій дещо менші й відстають за часом. Однак у той час, коли система вже
повинна була вийти зі стану пері виробництва, вона одержує додатковий
понижуючий поштовх, викликаний спадом роздрібних продажів pzr.
104. За допомогою якого елемента СМО подається вхідний потік запитів до
інформаційно-обчислювальної мережі колективного користування?
Вхідний потік запитів до інформаційно-обчислювальної мережі колективного
користування подається за допомогою елемента СМО (системи масового
обслуговування) - генератора запитів. Таким чином, Q-схема, що описує
процес функціонування системи масового обслуговування будь-якої
складності, однозначно задається у вигляді:
Q = <W, U, H, Z, R, A>, (4.10)
де W – вхідний потік вимог (закон розподілу і параметри);
U – потік обслуговувань (закон розподілу і параметри);
H – множина внутрішніх параметрів;
Z – множина станів елементів структури;
R – оператор, який задає взаємозв’язок елементів Q-схеми;
A – оператор, який задає алгоритми функціонування Q-схеми.
Відносно прості Q-схеми досліджуються за допомогою аналітичних моделей
теорії масового обслуговування. Q-схеми, що описують поведінку більш
складних об’єктів, досліджуються за допомогою імітаційного статистичного
моделювання.

105. За допомогою якого елемента СМО подається абонентська ЕОМ

інформаційно-обчислювальної мережі колективного користування?
Абонентська ЕОМ інформаційно-обчислювальної мережі колективного
користування подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого
пристрою абонентської ЕОМ.
Одним із напрямків в області створення технічного забезпечення для систем
керування територіально розподіленими об’єктами є використання
інформаційно-обчислювальних мереж (ІОМ), цифрових мереж інтегрального
обслуговування, що дозволяють найефективніше використовувати ресурси
обробки та зберігання інформації. У структурі інформаційно-
обчислювальних мереж у загальному випадку виділяють рівні базової
(магістральної) мережі, що реалізує обмін інформацією між центрами
колективного користування, і термінальною (абонентською) мережею, які
забезпечують обмін інформацією між користувачами і ЕОМ (рис. 11.1).

106. За допомогою якого елемента СМО подається головна ЕОМ

інформаційно-обчислювальної мережі колективного користування?
Головна ЕОМ інформаційно-обчислювальної мережі колективного
користування подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого
пристрою головної ЕОМ.

107. За допомогою якого методу моделювання досліджуються складні

інформаційно-обчислювальні мережі колективного користування?
Складні інформаційно-обчислювальні мережі колективного користування
досліджуються за допомогою методу моделювання, відомого як "системна
динаміка".

108. За допомогою якого елемента СМО подається вхідний потік заготівок

для механообробного цеху підприємства?
Вхідний потік заготівок для механообробного цеху підприємства подається
за допомогою елемента СМО - приймального пристрою заготівок.

109. За допомогою якого елемента СМО подається оборотний заділ

складального цеху підприємства?
Подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого пристрою
оборотного заділу.
У процесі виробництва можливі: нормальний режим роботи (рис. 11.5), коли
деталі з цеху 1 надходять в оборотний заділ (1), а з оборотного заділу – на
складання (3) (в страховому заділі є повний запас деталей); аварійний режим
– коли деталі з цеху 1 не надходять, оборотний заділ використано, а
складання в цеху 2 забезпечується тільки за рахунок страхового заділу (4);
простій складального виробництва – коли немає потоку деталей з цеху 1, а
запаси деталей в оборотному та страховому заділах витрачені; перехідний
режим – коли в оборотному заділі є деталі і він поповнюється з цеху 1 (1),
деталі надходять на складання (3), а крім того, йде комплектування
страхового заділу (2).

110. За допомогою якого елементу СМО подається страховий заділ

складального цеху підприємства? Див. Питання 109
Подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого пристрою
страхового заділу.

111. За допомогою якого елемента СМО подається складальний цех у моделі

виробничого процесу підприємства?
Подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого пристрою
складального цеху.

112. За допомогою якого елемента СМО подається механооброблювальний

цех у моделі виробничого процесу підприємства?
Подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого пристрою
механооброблювального цеху.

113. За допомогою якого методу моделювання досліджуються складні

виробничі процеси?
Складні виробничі процеси досліджуються за допомогою методу
моделювання, такого як "моделювання подійної системи" або "моделювання
чергового типу".

114. Якими засобами враховується під час моделювання невизначеність

даних?
Під час моделювання невизначеність даних враховується за допомогою
методів статистичного аналізу, ймовірнісних розподілів і сценарного
моделювання.

115. Які переваги під час розв’язання задач моделювання мають

інтелектуальні паралельні комп’ютери?
Інтелектуальні паралельні комп'ютери мають переваги під час розв'язання
задач моделювання, такі як велика обчислювальна потужність, швидкість
обробки даних, здатність до паралельної обробки складних алгоритмів і
аналізу даних.
Інпарком дозволяє автоматично:
– досліджувати властивості комп’ютерних моделей з наближено заданими
вхідними даними;
– визначати необхідну для розв’язання задачі кількість процесорів і
формувати топологію із процесорів MIMD-комп’ютера для розв’язання
задачі відповідно до властивостей задачі та характеристиками комп’ютера
для мінімізації часу розв’язання;
– синтезувати під обрану топологію програму паралельних обчислень;
– оцінювати достовірність отриманого комп’ютерного розв’язку (визначати
близькість машинного розв’язку до точного (математичного) та давати
оцінку похибки;
– виконувати візуалізацію результатів розв’язку мовою предметної галузі.
116. Інтелектуальні паралельні комп’ютери, як сучасні засоби моделювання,
є:
Інтелектуальні комп’ютери вже використовуються під час моделювання
об’єктів різної фізичної природи, при створенні тренажерів для навчання
персоналу управлінню об’єктами сучасної техніки.
Переваги Інпаркому:
– звільнення користувача від робіт щодо дослідження задачі, створення
алгоритмів, написання і налагодження програм, що скорочує час на
постановку і розв’язання задач не менше, ніж у 100 разів;
– постановка задачі користувачем на комп’ютері мовою предметної галузі;
– отримання машинного розв’язку з оцінкою достовірності, а також всіх
властивостей машинної моделі задачі з наближено заданими вхідними
даними;
– суттєве скорочення часу дослідження і розв’язання задач у порівнянні з
традиційною технологією розв’язання задач на MIMD-комп’ютері з тією ж
кількістю процесорів, на тій же елементній базі з традиційною паралельною
архітектурою.
Програмне забезпечення Інпаркому включає три рівні:
– операційне середовище, яке підтримує інтелектуальне програмне
забезпечення;
– інтелектуальне програмне забезпечення для дослідження і розв’язання
задач обчислювальної математики з наближено заданими вхідними даними;
– інтелектуальне прикладне програмне забезпечення для розв’язання
конкретних задач: систем лінійних алгебраїчних рівнянь, алгебраїчної
проблеми власних значень, систем нелінійних рівнянь і систем звичайних
диференціальних рівнянь з початковими умовами.