Professional Documents
Culture Documents
Загадки для дітей 3-4 роки
Загадки для дітей 3-4 роки
Загадки
Пасеться на лугу тварина: Здогадались хто? _ _ _ _ _ _.
Пухка і сіра, як хмарина. (Бджола)
Вона нам вовною дає В нас гуляє біля тину,
Турботу і тепло своє. Має носик-намистину,
(Вівця) Сам він схож на будячок
Довгі вуха, куций хвіст, Це колючий _ _ _ _ _ _ .
До мисливства в нього хист: (Їжачок)
Все знаходить навмання Вона живе в болоті,
Це маленьке _ _ _ _ _ _. Зелена, як трава.
(Цуценя) І цілий день нам чути
З квіток мед вона збирає З болота “ква-ква-ква”.
І у вулику ховає. (Жаба)
Кружляє цілий день мала
Я вночі дзижчу на вухо, Бронзовий великий _ _ _.
Та не джміль я і не муха. (Жук)
Непомітно вас я – кусь! Довго він в яйці сидів,
Й крові вашої на’пюсь. Мати його гріла.
(Комар) Шкаралупу він пробив
Не боїться ця пташка зими, І розправив крила.
Сало любить вона, так як ми. Наче сонечко жовтенький,
Жовта грудка та сиві крильця. Він маленький і тепленький.
Здогадалися, хто це? _ _ _ _ _ _. (Курча)
(Синиця) У лусці мої боки –
І ввечері, і зранку Вони холодні та слизькі.
Вартую я на ґанку. Плавать можу досхочу,
І кусаю, і гарчу- Та усе життя мовчу.
В дім чужих не пропущу. (Риба)
(Собака) Птаха ця живе на морі,
Здивувалась дітвора: Там літає на просторі.
„Це тварина чи гора? Дзьобом рибу ловить влучно,
Як же їсть він, як він п’є?” А співає різко й гучно.
А для цього хобот є! (Чайка)
(Слон) Швидко бігаю в траві,
В мене довгий хоботок, Спробуй ти мене влови!
З квіт збираю я пилок. Міцно хвостик мій тримай,
Ще яскраві крильця маю, Та збіжу я, так і знай.
Безтурботно я літаю. Я тваринка непроста –
(Метелик) Проживу і без хвоста.
Величезний цей хижак (Ящірка)
На людей наводить жах. В річці риба проживає-
Проживає в річці Ніл Довгу морду вона має,
Небезпечний _ _ _ _ _ _ _ _. Гострі зуби, хижу вдачу –
(Крокодил) В річці всі від неї плачуть.
В хаті я мишей ганяю, (Щука)
Вуса ще з дитинства маю, У хазяїна живу,
Лапками чешусь щодня. Сіно їм, овес, траву.
Я пухнасте _ _ _ _ _ _. Працьовита я, грайлива,
(Кошеня) Довгий хвіст, пухнаста грива.
Невеличка та сіренька (Кобила)
В нірці мешкаю тихенько. В лісі тваринка живе полохлива,
Уночі по хаті – нир, Добра, пухнаста, та дуже ляклива.
Я шукаю сало й сир. Вушка вона притискає свої,
(Миша) Шурхіт усякий лякає її.
В морі плаваю на дні, (Заєць)
Там спокійніше мені, Я пасуся на лужку
Як желе мої боки: В хутряному кожушку.
І прозорі, і м’які. Гострі ріжки бе-бе-бе,
Якщо зловиш мене ти – Налякаю я тебе.
Можу руку обпекти! (Коза)
(Медуза) Птах моторний,
Я в ґадзівстві допомога Як сажа чорний,
Маю вим’я і два роги. Їсти черв’яків мастак
Цілий день траву жую, Це спритний звичайний _ _ _ _.
Молоко смачне даю. (Грак)
(Корова) В лісі у норі живе,
В нього крила, в нього вуса, Дуже хитрою сливе.
Трохи я його боюся. Низька тварина ця на зріст,
Як летить – так чути звук. Хутро руденьке,пишний хвіст.
Найкраща в лісі витівниця. Хто з вас цю тварину знає?
Ну що, впізнали? Це _ _ _ _ _ _. Хто скоріше відгадає?
(Лисиця) Гладенький бочок,
У хаті зачинилася, Рожевий п’ятачок,
Тихенько причаїлася, І хвостик – крючок!
Та сидить німа від страху. (Порося)
Ви впізнали _ _ _ _ _ _ _ _? Надувається, ґелґоче,
(Черепаха) Наче щось сказати хоче.
Відкриваються щоночі Бігає туди-сюди,
Величезні її очі. Краще його обійди!
Землю темрява вкрива- (Індик)
Полювать летить _ _ _ _. Будить будильник нас кожного ранку,
(Сова) Він кукурікає гучно на ґанку.
Як на гойдалках на вітках Всі прокидаються, сонце встає –
Вони плигають у клітках. На кожнім подвір’ї будильник цей є.
Граються, кривляються, (Півень)
Разом забавляються. Його дзьобик – молоток,
А веселі ці малята- В лісі чути: “ток-ток-ток”.
Пустотливі _ _ _ _ _ _ _ _ _. Він з кори комах виймає,
(Мавпенята) Про дерева щиро дбає.
Він незграбний і товстий, (Дятел)
Завжди він чомусь сумний. Може скрізь вона літати,
А на лобі в нього ріг, Бо нема своєї хати.
Ця тварина _ _ _ _ _ _ _ . Яйця іншим підкидає,
(Носоріг) Скільки кому жити – знає!
Є горішки і грибочки (Зозуля)
У дуплі на мотузочку. Засвітились серед ночі
Плигаю по гілочкам, В темній хащі жовті очі.
Я – руденька _ _ _ _ _ _ _. Наче лісу грізний дух –
(Білочка) Гострі ікла, сірий смух.
На зеленому лужку Полювати йде хижак.
Плига сірий в кожушку. На весь ліс наводить жах.
Куций хвостик, довгі вушки, (Вовк)
В лубяній живе ізбушці. Він мисливець хоч куди –
(Заєць) Сітки ставляє завжди.
Заповзята трудівниця, А тоді сидить та слуха –
Вона праці не боїться. Чи не попадеться муха?
Дуже сильна ця комаха Вириватися не слід!
Називається _ _ _ _ _ _. З’їсть він муху на обід.
(Мураха) (Павук)
У савані проживає, Ходить – бродить по двору
Чорно-білі смужки має. І лякає дітвору.
І весела, і пригожа, Заґелґоче, зашумить,
На конячку нашу схожа. Наче зараз полетить.
(Зебра) Розбігайтеся, малята,
Отруйне жало має, Бо почне він вас щипати!
Як вірьовка в’ється. (Гусак)
Спритна, влучна та холодна. Вона в морі промишляє,
Як вона зоветься? І людей, і риб лякає.
(Гадюка) Гострі зуби в два ряди,
На дні річному проживаю, Ось плавець стирчить з води.
Я небезпечні клешні маю, Краще б в морі потонула
Довгі вуса, чорні очі, Ця страшна, бридка _ _ _ _ _.
А вперед іти не хочу! (Акула)
(Рак)
Чув я десь таке повір’я: Хліб приношу в кожну хату.
Коли в птаха біле пір’я, (Колос)
Птах цей символ миру в світі. Той, хто їсть його, той знає –
Як же він зоветься, діти? Всіх мікробів він вбиває.
(Голуб) Овоч цей корисний дуже,
Ходить птаха по подвір’ю: Та від нього сліз калюжа.
Гребінець, борідка, пір’я. (Цибуля)
А як сяде у гніздечко – Під ногами у саду
Нам знесе вона яєчко. Стиглу ягідку знайду.
(Курка) Треба низько нахилиться,
Взимку спить цей звір в барлозі Щоб зірвати _ _ _ _ _ _ _ _.
І прокинутись невзмозі. (Полуницю)
Смокче лапу уві сні. Влітку диво це знайду
Хто це? Підкажіть мені. В полі, в лісі і в саду.
(Ведмідь) Ці рослини кольорові
Крильця прозорі в цього вертоліта, Запашні, такі чудові.
Над нами літає він майже все літо. (Квіти)
Для нього посадочна смуга – кульбабка, Він на дубі виростає,
А цей вертоліт – звичайнісінька _ _ _ _ _. Шапочку гарненьку має.
(Бабка) З дуба в землю упаде
Хоч бачить він погано, І весною проросте.
Але копа старанно. (Жолудь)
Під землею вирив хід З мене листя обдирають,
Сліпкуватий сірий _ _ _ _. Мене квасять, в борщ кидають,
(Кріт) В пирогах мене печуть
В нього лапи й дзьоб червоні, І в салат мене січуть!
Не годуй його з долоні. (Капуста)
Дуже гучно заґелґоче, Для зеленого борщу
І тебе вщипнути схоче. Кисле листя посічу.
(Гусак) Що за листя – всі впізнали,
Ця птаха тендітна та сильна, Коли борщ покуштували.
Пливе вона в річці повільно. (Щавель)
Шия довга, наче спиця, Все обвила ця рослина
А постава, як в цариці. Як зелена павутина.
(Лебідь) Краще очі ти розплющ –
Він солодкий, соковитий, Це звичайний в’ється _ _ _ _.
Сонцем півдня він налитий,. (Плющ)
Не росте цей фрукт у нас Намистиночки малі
Товстошкурий _ _ _ _ _ _. Стебло тягнуть до землі.
(Ананас) (Конвалія)
На смак чудова, жовта, медова, В нас деревина така у дворі,
Їсть її малий Павлуша. Фрукт цей з дитинства дають дітворі,
Здогадались, що це? _ _ _ _ _. Корисне, доступне та дуже смачне,
(Груша) Багате залізом та поживне.
Солоденька, червоненька (Яблуко)
Оця ягідка маленька. В діжці ми їх засолили,
Має кісточку тверду. А тоді всю зиму їли.
З’їм її, коли знайду. Солоненькі та хрумкі
(Вишня) З пухирцями _ _ _ _ _ _.
І красива, і пахуча (Огірки)
Квітка ця, на жаль, колюча. На болоті біля річки
(Троянда) Виросли пухнасті свічки.
В полі влітку вистигаю, Забіжу я наперед –
Я зернят багато маю. Це звичайний _ _ _ _ _ _.
Золотистий та вусатий (Очерет)
Квітка ця на сонце схожа, Фіолетовий _ _ _ _ _.
На олію вона гожа, (Буряк)
Жовті пелюсточки має, Помаранчева і гарна,
Їх до сонця повертає. У землі сиджу не марно:
(Соняшник) Соковита, солоденька,
Як миша хвостик довгий маю, Вже я стала чималенька.
Та я з городу не тікаю. Собою пригощу дитину.
З мене зробити кожен рад Хай корисну з’їсть _ _ _ _ _ _ _ _.
Корисний та смачний салат. (Морквину)
(Редиска) Ця широколиста пані
Сонечко маленьке, На землі і на паркані.
Кисло –солоденьке. У стручки, як у торби
На частинки поділю Заховала всі скарби.
Своїх друзів пригощу. (Квасоля)
Здогадалися, що це? У землі вона зростає
Корисне, з вітаміном “С”? І брунатний колір має.
(Апельсин) Її смажать і печуть,
На кущах росте низенько Її варять і товчуть.
Оця ягідка кисленька. Овоч цей всі люблять дуже,
Рвеш, так не подряпай ручки, Як же він зоветься, друже?
Бо на тих кущах колючки. (Картопля)
(Аґрус) В сукні зеленій стоїть на городі,
Ця жовтогаряча пані Дуже дивуються всі її вроді.
В бархатистому жупані. Коси довгі, зуби білі,
І солодка, і пригожа Хто ж це є в самому ділі?
На компот й варення гожа. (Кукурудза)
(Абрикоса) До мене з повагою ставляться всі,
Лист різний із оксамиту, Хоч в лісі стою на одній я нозі.
Соком ягідка налита. Як тільки до лісу грибник завітає –
А для хворої дитини То зразу поклоном мене привітає.
Кращі ліки – чай з _ _ _ _ _ _. (Гриб)
(Малини) Цього фрукту по шматку
Багато ягід на гілках, В чай добавлю для смаку.
Їх взимку любить кожний птах. Запашистий та кисленький,
Не з’їсть ту ягідку людина, Наче сонечко жовтенький.
Гірка й несмачна _ _ _ _ _ _ _ _. (Лимон)
(Горобина) В сукні зеленій стою цілий рік:
Він такий гіркий один. Сонечко світить, чи падає сніг.
На городі виріс _ _ _ _. Голок багато в ґадзівстві тримаю,
(Хрін) Тільки не шию і не вишиваю.
Він овальну форму має, (Ялинка)
На городі виростає. Зелений чуб, червоний бік,
Ґадзині його консервують, Смачний із нього чавлять сік.
І рагу смачне готують. Ґадзині варять з ним борщі,
Цей фіалковий пан – Росте в городі на кущі.
Тонкошкурий _ _ _ _ _ _ _ _. (Помідор)
(Баклажан) На сметану, масло, сир
Я тримаю у долоні Нам воно згодиться.
Намистиночки червоні. І корисне, і смачне,
Ягідка ця кислувата, Тече, як водиця.
На кущі їх так багато! Колір в нього, наче сніг,
(Порічка) Пригощу їм вас усіх!
Борщ із нього варить ненька, (Молоко)
В нього шкурочка тоненька, Хтось відкрив на небі душ,
Солодкуватий він на смак, Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється. Пригоди ждуть мене завжди –
Як це явище зоветься? Я не боюсь вогню, води.
(Дощ) Дисциплінований, слухняний,
Здивувалося маля: Це я – _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _.
Стала білою земля. (Солдатик олов’яний)
Щось кружляє, наче пух, Є у мене річ важлива:
Наче зграя білих мух, Не страшні ні дощ, ні злива.
Та додолу опадає, Її розкрию над собою,
Все ретельно укриває. І не замочить дощ водою!
(Сніг) (Парасолька)
Гріє взимку, наче груба Я із гуми, надувна,
Хутряна, тепленька _ _ _ _. Як повітря я легка,
(Шуба) Міцно мотузок тримай
Щось на небі гуркотить, Та мене не відпускай!
Наче звір страшний летить. (Повітряна куля)
Сильний дощ на землю ллється, Замість старого з чорнилом пера
Звір у руки не дається. річ ця у кожного є школяра.
Очі світяться яскраво – В зошиті пише він нею гладенько,
Всі у дім тікайте жваво! Дуже старанно, охайно, чистенько.
(Грім та блискавка) (Ручка)
Я маленький і кругленький, Взимку холодно стає,
На одежі я завжди, Мама шубу достає,
Мене в петлю всиляють Що ж на голову надіти,
Сто разів туди – сюди. Щоб малі не змерзли діти?
(Ґудзик) (Шапка)
Я ніколи не сиджу, З молока його зробили,
А ходжу, ходжу, ходжу. Та ретельно остудили.
І хоч з місця не зійду – Нам здається, що в жару
Все про час вам докладу. Його б з’їли по відру.
(Годинник) (Морозиво)
Пташка пір’ячко шукала, Плига, плига цілий день,
Щось у стрісі будувала. Через лаву, через пень,
Покладе туди яєчка. Через кущ і через квіти.
Її хатка – це _ _ _ _ _ _ _ _ _. Що за іграшка це, діти?
(Гніздечко) (М’яч)
Тісто, ягоди і крем, Металева та тоненька,
Шоколад, прикраси, джем. Мною сукню шиє ненька.
Дуже страву цю люблю В мене тулуб є і вушко,
Її в кондитерській куплю. Я із голкою подружка.
(Тістечко) (Голка)
Я у кожній є квартирі: Хто мене в ґадзівстві має,
Сидіння, та ноги чотири. Той завжди напевно знає:
Для комфорту спинку маю, Їдеш в ліс гриби збирати,
Багато місця не займаю. Тож мене потрібно взяти.
(Стілець) (Корзина)
В руку мотузок взяла, Якщо став на ті дощечки,
Їх на гору потягла. Швидко їду я з гори,
Швидко з’їхала з гори, А якщо впаду зненацька –
Треба в гору знов тягти. Ноги будуть догори.
(Санки) Палки дві в руках тримаю,
Довгий носик, ручку має, Сам собі допомагаю.
Всіх нас чаєм пригощає! Тут потрібна рівновага,
(Чайник) Тренування та увага!
Про мене казка є відома, (Лижі)
Я не люблю сидіти вдома,
На дорозі їх багато – Хто я діти? _ _ _ _ _ _ _.
Їде на колесах хата. (Самовар)
Двері спершу ти відчиниш, Квіти в небі розпустилися
На дивані відпочинеш, І на землю покотилися.
А вона в єдину мить Палахкоче там і тут
Хоч куди тебе домчить! Наче золотом _ _ _ _ _.
(Автомобіль) (Салют)
Можу я його розбити, Голуба вода тече,
Можу на обід зварити, В’ється, наче стрічка.
Курка нам його знесе, Здогадалися, що це?
Що це діти? Це – _ _ _ _. Це глибока _ _ _ _ _.
(Яйце) (Річка)
Гострі зуби вона має, Тут міста, країни, скелі,
Їсти нам допомагає, Океани і пустелі,
Що бере в тарілці – все Гори, ріки і моря –
Нам до рота донесе. Мандрувати буду я!
(Виделка) Щоб по світу мандрувати,
Влітку ягід так багато. Не виходжу я із хати,
Їх спочатку буду рвати, Не сідаю у автобус,
Потім з цукром перетрем А беру у руки _ _ _ _ _ _.
Ось смачний і вийде _ _ _ _. (Глобус)
( Джем ) На небі появилася,
Ти розправ мої боки – Дощем вона пролилася,
І пухкенькі, і м’які, Від землі піднялась парою,
Поклади мене під вушко Знов на небі стане _ _ _ _ _ _.
І лягай мені на брюшко. (Хмарою)
(Подушка) Є у зайця і лисиці,
В мене є три кольори, У корови і куниці,
Всі для діла, не для гри. Навіть у дворі кота
Пішоходи й водії Не зустрінеш без _ _ _ _ _ _.
Знають правила мої. (Хвоста)
Коли колір я міняю – Щоб рудим волосся стало
Тих чи інших зупиняю. Фарбу дівчина достала.
(Світлофор) Не зашкодить їй вона,
І ввечері, і зранку Це рослинна фарба _ _ _.
Вартую я на ґанку. (Хна)
Не кусаю, не гарчу, Будівельнику без них нічого робити –
В дім чужих не пропущу. Не збудує школу, дім і садок, де діти.
(Замок) Починається на “Ц”, здогадалися, що це?
Із дівчатами для гри (Цегла, цемент)
Цей предмет ти не бери! Пані крижана зі стріхи
Річ коштовна і маленька, Ноги звісила для втіхи.
Заховала її ненька. А як сонце припече –
Не помітиш, як загубиш – Пані плаче і тече.
Ще сама жаліти будеш. (Бурулька)
(Каблучка) З неба зірочки летять,
На одній нозі стоїть, Землю укривають,
Йде за колом коло, А коли прийде весна –
Доки не зупиниться – Всі вони розтануть.
Не впаде ніколи. (Сніжинки)
( Дзиґа ) Звідкіля у нас на небі
Руки в боки я стою – Риби, близнюки, ведмеді?
Всіх вас чаєм напою. Лебідь розправляє пір’я.
Я гарячий, наче жар. Це все зоряні _ _ _ _ _ ’_ .
(Сузір’я)
Взимку скляр прийшов на річку Є цей прилад в кожній хаті,
Наче склом накрив водичку. Що це, можете сказати?
Бавитися там не слід – Для матусі серіал і футбол для тата
Бо крихкий на річці _ _ _. Може скринька ця чудова легко показати!
(Лід) (Телевізор)
На мене сідають дорослі і діти, Він в дім приносить подарунки,
Коли вони схочуть перепочити. На склі малює візерунки,
Я в парку, в дворі, на зупинці стою: Річки заковує у лід,
І вам я хвилини спочинку даю. Як зветься цей казковий дід?
(Лава) (Дід Мороз)
Зранку всіх людей розбудить, Візерунки на вікні він намалював мені,
Гріє, пестить і голубить. Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав.
А на нього дивишся Хто впізнає невидимку, того, що поруч ходить
І ненавмисно скривишся! взимку?
(Сонце) (Мороз)
В небі камінці блищать. Темно стало на дворі,
Їх не 7 , не 100, не 5. Сяє місяць угорі.
А як падають униз – Спати треба, певна річ,
Бажання згадуй, не барись! Бо прийшла на землю _ _ _ .
(Зірки) (Ніч)
Дощ пройшов, через ставок Я живу у гаражі – перевожу вантажі,
Перекинувся місток. Ще великий кузов маю, людям всім
Кольорів у ньому сім, допомагаю.
Він подобається всім! Дрова я вожу, пісок. Іграшку на мій зразок
(Веселка) Он малий хлопчак повіз. Я звичайний _ _ _ _ .
В цьому місці поїзди (Ваговіз)
Гуркотять сюди-туди. Замість справжньої дитини
Каси тут, чекання зал, Є у кожної дівчини.
Одним словом – це _ _ _ _ _ _. Її пестять, одягають,
(Вокзал) Спати ввечері вкладають.
Я гучно в лісі закричу, І годують її смачно –
Кричати буду досхочу. Дуже мамі вона вдячна!
А що це в відповідь луна? (Лялька)
Неначе дражниться _ _ _ _ . Я в барлозі взимку спав,
(Луна) Мед із вуликів збирав.
З какао цукерка ця і з молока, Бант на шию пов’язали,
Буває солодка, буває гірка, І до іграшок поклали.
Буває начинка: ізюм чи горіх, Вайлуватий та м’який.
Поділимо плитку велику на всіх! Відгадай, хто я такий?
Якщо запитаємо, навіть в малят, (Плюшеве ведмежа)
Усі нам підкажуть, що це _ _ _ _ _ _ _ .
(Шоколад)
Вправи на розвиток
С “Ж” він ніччю вилітає Бадьорим бути поможу.
І дітей малих лякає. (гава, кава)
С “З” стоїть він на вогні З “С” у мене борщ нал’ють,
Варить кашу й борщ мені. З “Ш” проходу не дають -
(кажан, казан) Ловить кіт мене щодня,
С “С” це фрукт дуже смачний, Хоч маленька дуже я.
С “З” це дощик заливний. (миска, мишка)
(слива, злива) С “З” пасусь я на зорі,
З буквой “Г” я важний птах, В мене ріжки чималі.
На дереві сиджу. Сіно на зиму для мене
З буквой “К” – міцний напій,
З “С” накосять косарі. З буквой “Г” мене в ігрі
(коза, коса) Хай заб’ють в ворота.
З “Д” у мами я одна, З буквой “В” живу в селі,
З “Б”- дубова, для вина. В мене там робота.
(дочка, бочка) (гіл, віл)
Тварина я дика із буквою “Б”, С буквой “С” я злак смачний,
А з буквою “З” нагодую тебе. Я корисний, поживний.
Ти кашу вари в мені, К “С” м’який добавлю знак –
борщ і супець, якщо відгадаєш – Лютий з’явиться хижак.
То ти – молодець! (рис, рись)
(кабан, казан) Я на дереві любому
З “Ш” я дірку проколю, З буквой “Г” росту,
З “М” я чистоту люблю. З буквой “Г” я по деревах
(шило,мило) Плигати змогу.
З “М” я влітку розквітаю, (білка, гілка)
З “Л” я нігті прикрашаю, З буквой “Н” – герой казковий,
З “Р” я в річці проживаю. З “П” – автомобиль чудовий.
(мак, лак, рак) Швидко джип поїхав по дорозі,
З буквой “Й” папір я клею, Джин з кувшину вилізти невзмозі.
З “Н” я створюю алею.
(клей, клен)
Лічилки
В лісі є грибів багато, Раз, два, три чотири, п’ять
Почнемо їх рахувати: Буду квіти рахувать.
Це 1 – гриби лисички, Ось червоний гладіолус,
2 – це рижик невеличкий, Ось волошка, ось жасмін,
Біля зайчика нори Ось ромашка, хризантема,
Підберезник буде 3. Чотири, три, два, один.
Ось 4 – маслюки, А троянда біла – п’ять,
В темних шляпках малюки. Буде в вазочці стоять.
Сироїжка буде п’ята, Гуска з дітками гуляє,
Продовжуємо рахувати. Їм лічилку промовляє:
6 і 7 це два опенька, - Раз і два – в саду трава,
8 – білий чималенький, Три – це просто ГА-ГА-ГА,
Хай красноголовець – 9, А чотири, п’ять і шість
А волнушка буде 10. Мої лапи, дзьоб і хвіст.
Поки в лісі ми гуляли Сім – на річку ми пішли,
І грибочки рахували - Вісім – черв’ячка знайшли,
Цілий кошик назбирали! Дев’ять – з’їли черв’яка.
На городі у бабусі Ось лічилочка яка!
рахувати я навчуся.