Professional Documents
Culture Documents
Курсова робота
із загального мовознавства1
Напрям 6.020303 "Філологія* Мова і література (англійська)"
Студентки 42 групи
філологічного факультету
Деркач Альони Валеріївни
Науковий керівник2 –
канд. філол. наук,
доцент Гніздечко О. М.
Чернігів – 2011
1
Для 2-го курсу – з історії зарубіжної літератури
2
Вставити дані щодо свого наукового керівника
2
ЗМІСТ3
3
Зверніть увагу на те, що номер на титульному аркуші не ставиться. Номери мають шрифт TNR, кегль 14 (а не
12, який установлюється автоматично)
4
Винесення висновків до розділів 1, 2, 3 в окремий підпункт є факультативним
5
Для курсових робіт двох розділів (перший – теоретичний, другий – практичний) цілком достатньо
3
промови ...........................................................................................30
3.2 Аналіз тембрального забарвлення політичних промов
британських та американських посадовців найвищого рангу...... 33
Висновки до розділу 3...............................................................................................38
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...........................................................................................40
ДОДАТКИ..................................................................................................................43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................446
6
Обсяг роботи – 25-28 сторінок (вступ+основна частина+висновки). У цей обсяг слід вкластися.
4
CПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
7
Для курсової роботи 20-25 джерел цілком достатньо
8
РОЗДІЛ 1
ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-МОДАЛЬНИХ ЗНАЧЕНЬ ЗАСОБАМИ
ІНТОНАЦІЇ
Висновки до розділу 1
1. Інтонація, як самостійний рівень мови, одиниці якого мають певну
семантику й структуру, тісно пов`язану зі смисловою стороною мовлення,
покликана полегшити слухачеві розуміння зверненого до нього мовленнєвого
повідомлення.
13
2. Виконуючи, насамперед, дискурсивну функцію, суть якої полягає
в наданні комунікативної оцінки кожної частини висловлювання або кожного
висловлення в контексті чи ситуації, інтонація здатна також віддзеркалювати
велику кількість модальних значень.
3. Вираження емоцій та емоційних оцінок у мовленні відбувається за
допомогою засобів усіх мовних рівнів, що за певними законами виступають та
взаємодіють у мовленні одночасно, проте саме інтонацію слід вважати
провідним засобом відображення емоційного стану мовця.
14
РОЗДІЛ 2
ФІЗІОЛОГІЧНО Й СИТУАТИВНО ЗУМОВЛЕНІ ОСОБЛИВОСТІ
ТЕМБРАЛЬНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ МОВЛЕННЯ
Здійснений під кутом зору мети нашої праці аналіз лінгвістичних праць,
спрямованих на опис особливостей актуалізації тембру як окремого
компоненту інтонації, показав, що існує ціла низка уявлень про відповідність
окремих різновидів ТЗМ конкретним емоційним станам мовця. Зокрема,
як зазначається у праці [58], добре поставлений, ласкавий жіночий голос здавна
слугував важливим засобом привабливості й указував на приналежність жінки
до вищого стану суспільства, коли ще не існувало ані розмаїття кольорів губної
помади, інтернету, високих підборів і коротких спідниць. Ідеальний тембр
жіночого голосу, що втілює справжню жіночу привабливість, В. Шекспір
описав як ніжний, м’який і низький [58]. Отже, існують певні стереотипи
сприйняття людського голосу, за якими, як правило, судять про привабливість,
освіченість, сферу діяльності, характер і темперамент мовця.
У праці [52, c. 592] Дж. Лавер зазначає, що "якість голосу" (label of voice)
слід віднести до компонентів інтонації, оскільки вона вказує на особливі зміни,
які відбуваються в гортані мовця за певних причин. Слід окремо зауважити, що
надгортанна зона відповідає за загальну характеристику якості передачі голоса.
Якість голосу в значній мірі залежить від анатомічних конфігурацій органів
мовлення людини, що допомагає слухачеві відрізнити голос однієї людини від
іншої, напр., по телефону.
Варіативність тембру має свою функціональну специфіку на сегментному
й надсегментному рівнях. Зокрема повторення у мовленнєвому повідомленні
23
конкретних голосних і приголосних звуків, тобто, акцентування якогось одного
різновиду тембру, використовується як особливий фонетико-стилістичний засіб
досягнення милозвуччя при звукових повторах. В інтонації тембром називають
додаткове забарвлення звучання, що повідомляє мові різноманітні емоційно-
експресивні відтінки. Коли кажуть "це було сказано з гнівом у голосі" чи
"з радістю у голосі", чи "зі страхом у голосі" і т. п., то мають на увазі саме ТЗМ
[39, с. 12].
Інші науковці, зокрема Т. Г. Медведєва [24, c. 96], вважають, що
функціональне навантаження тембру як навмисної зміни голосу пов’язане
з передачею не тільки емоційної, а й біологічної (фізіологічні особливості мовця,
які він не в змозі контролювати: зріст і статура, стать, вік, стан здоров’я),
психологічної (психологічні характеристики мовця), соціальної (класова
приналежність мовця, його релігійні переконання, соціальні цінності та
установки) та змістової інформації.
Зазвичай розрізняють [16, c. 365] повільний, швидкий, голосний,
шиплячий, м’який, гугнявий, лабіалізований, слабкий, напружений, хрипкий,
скрипучий, різкий, нейтральний, фальцетний, черевний типи тембру. Виявлено,
що варіативність тембру голосу бути наслідком дії таких чинників:
1) вимови сегментів, напр., свистячий, нечіткий, змазаний, чіткий,
шиплячий, звучний, щебетливий, напружений, різкий тембр;
2) відмінностей у висотному діапазоні, напр., пташиний, ниючий,
безбарвний, скрипучий, крякаючий, темно-брунатний, глибокий, плаский,
скрипучий, твердий, загробний, хриплий, важкий, високий, світлий, світло-
блакитний, гучний, низький, слабкий, слабко-рожевий, співучий, багатий,
гугнявий, гуркотливий, пронизливий, сріблястий, похмурий, дзвінкий,
щебетливий, скигливий;
3) тонального діапазону, напр., галасливий, безбарвний, скрипучий,
кумкаючий, повний, твердий, хрипкий, сиплий, світло-блакитний, гучний,
низький, звучний, блідий, гострий, сиплий, резонуючий, буркітливий, м’який,
дзвінкий, похмурий, уривчастий, сильний, слабкий;
24
4) особливих комбінацій тонального рівня вимови й тонального діапазону,
напр., бубнявий, мелодійний, монотонний, музичний, тремтячий, гуркітливий,
співаючий, скиглявий;
5) ритму, напр., дзижчачий, швидкий, замогильний, повільний,
похмурий, стаккато, джеркотливий, гострий;
6) безперервності вимови, напр. скриплячий, монотонний, уривчастий,
ніжний, плавний, плинний;
7) фонаційного регістру, напр., дихаючий, надтріснутий, скрипучий,
кумкаючий, фальцетний, різкий, твердий, сміливий, сердитий, жорсткий,
хрипкий, сухий, скрегочучий, шершавий, гуркочучий, наполегливий, похмурий,
шепітний;
8) фізичних показників, напр., тенор, баритон, бас, подвійний бас,
сопрано, контральто;
9) різновиди м’язевих установок, які охоплюють ефект вертикального
положення гортані, напр., проповідницький, темно-брунатний, могильний,
глухий, світло-блакитний, блідо-рожевий, усміхнений, гортанний,
пишномовний, соковитий, задушливий;
10) м’язеве напруження голосового тракту, напр., нахабний, зухвалий,
жорсткий, металевий, приглушений, протяжний, скрипучий, хрипкий, дзвінкий,
м'який, різкий;
11) позиція гортані, напр., пташиний, тріскучий, скрипучий, солодкий,
фальцетний, грубий, різкий, хриплий, блакитний, пестливий для слуху, м'який,
мелодійний, металічний, приглушений, музичний, блідо-рожевий, скрипучий,
багатий, гуркітливий, пронизливий, товстий, тонкий, оксамитовий, шепітний.
За твердженням Дж. Лавера [52, c. 471], якість голосу виникає з двох
джерел: анатомічної основи і зовнішньої установки. Дослідник також зауважує,
що специфічний тембр слугує важливою особливістю географічної й соціальної
самобутності мовця. Зокрема, жителі Великобританії зазвичай говорять із
скрипучим голосом, часто застосовують твердий приступ і використовують
глотталізовані приголосні у фінальній позиції в слові, що надає голосу більш
25
яскравої характеристики. Американській і австралійській мовам притаманна
певна назалізація. Відповідно, чоловічий голос у Північній Америці
характеризується як тихий і гортанний, з більш глибоким і глухим звучанням.
Американсько-англійські артикуляційні установки описуються як об’єднання
апікально-альвеолярної артикуляції з увуляризацією, назалізацією і слабким
голосом. У праці [52, с. 406] особливо зазначається, що регіональні типи
вимови часто асоціюються з низьким соціальним та інтелектуальним рівнем,
але добротою і щирістю, багатодітністю.
Варто відзначити, зокрема, що у межах проведеного англійськими
психолінгвістами експерименту [53, с. 335], на основі прослуховування одного
й того самого тексту, залежно від типу вимови (південноанглійський стандарт
чи один з регіональних акцентів), слухачі давали характеристику особистості
диктора. Виявилося, що південноанглійська норма вимови у чоловічому і в
жіночому виконанні асоціюється з високим рівнем компетентності та інтелекту,
високим соціальним статусом, але з погляду особистих якостей мовця
оцінюється негативно, як "кар’єризм" і "нещирість". Тим не менш жінки, що
володіють цим престижним типом вимови, розглядалися як тендітні, жіночні,
здатні створити рівноправні відносини в сім’ї, малодітні.
Іншими прикладами функціонування ТЗМ в якості соціолінгвістичної
категорії на позначення національної приналежності мовця є специфічний
"надтріснутий" тембр у іспанців, сильна глоталізація голосних у сучасній
німецькій мові. Причому відсутність цих ознак у голосі сприймається іншими
носіями мови як негативна якість [24, с. 96].
Як показують дані низки експериментально-фонетичних досліджень,
у залежності від настрою та намірів мовця тембр може виступати
функціонально значущим компонентом вираження різновидів позитивних
[20, с. 84–86] і негативних [37, с. 155–159] емоцій. Так, у праці
І. В. Красовської [20, с. 84–86] зафіксовано, що з різними типами позитивних
емоцій слухач асоціює такі типи фонації:
26
- дзвінкий, схожий на фальцет голос передає сильне здивування,
напр., коли людині стають відомі цікаві неочікувані факти: "What a
coincidence!;
- придиховий, гортанний голос асоціюється із щирими
позитивними емоціями, напр., відверте захоплення жінки новим ароматом: I
love this! This is fantastic!;
- світлий тембр є перцептивним маркером глибокого почуття
радості: -Oh, " ޑwhat can I tell you, ޑI am so happy today;
new world. ׀׀Just figured ޑwe`d get started right here, ޑwith your home;
Висновки до розділу 2
1. ТЗМ або якість голосу (label of voice) є особливим компонентом
інтонації, що вказує на особливості голосу мовця або його зміну за певних
причин, зумовлені артикуляційними процесами, які відбуваються в гортані.
2. Тембральні характеристики голосу мовця можуть виступати як
функціонально значущі компоненти вираження цілого спектру позитивних
і негативних емоцій.
3. З погляду функціональної специфіки тембру виокремлюють його
фонетичний, емоційний та індивідуальний різновиди. Урахування
30
артикуляційної специфіки ТЗМ дозволяє виокремити звичайний, скрипучий,
придиховий і палатальний типи тембру, кожен з яких здатний передавати
конкретні емоційно-модальні відтінки значення.
4. Фізіологія тембру пов’язана зі специфікою коливання голосових зв’язок
і впливом окремих резонаторів, зокрема ротової і носової порожнин.
5. Коливання голосових зв’язок призводить до варіативності складного
комплексу надсегментних ознак, серед яких найважливішими є модуляції тону,
діапазону, гучності, темпу, зміни якості голосу.
РОЗДІЛ 3
ТЕМБРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЛІТИЧНИХ ПРОМОВ
БРИТАНСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ ПОСАДОВЦІВ НАЙВИЩОГО
РАНГУ
Висновки до розділу 3
1. Для публічних промов англійських та американських політиків типовий
високий ступінь контрольованості мовлення, що виражається чітким набором
таких просодичних маркерів, як висхідна та спадна шкали, спадний тон широкого
діапазону або рівний тон, чіткий поділ мовленнєвого потоку на синтагми,
збільшення тривалості пауз, сповільнений темп, сильний, твердий тембр.
2. Публічне мовлення є безпосереднім, невимушеним як необхідна умова
встановлення контакту між мовцем і слухачем, а також емоційним для
забезпечення виразності мовлення за рахунок використання вербальних
і невербальних засобів.
3. Для американських та британських високопосадовців характерним
є гучний, скрипучий тембр с повільним темпом та спадно-висхідним тоном що
використовується для переконливого мовлення та впливу над громадянами.
40
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
ДОДАТОК А
Комплексна класифікація різновидів ТЗМ*8
8
Рисунок створений за допомогою комп’ютерної програми Inkscape version 0.48.2
44
9
Джерела на електронних носіях можна не виносити в окремий список, а включити в загальний, розмістивши їх
за алфавітом
10
Якщо джерел ілюстративного матеріалу небагато (1-3), слід внести їх у загальний список за алфавітом, не
формуючи окремий список
51
СIA.: Clinton W. G. Inaugural Address. Washington, DC, January 20, 1993 /
W. G. Clinton / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.
com/watch?v=2SWjIPwm954
СhAAC.: Churchill W. Address to the American Congress. Washington, DC,
December 26th, 1941 / Winston Churchill / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.youtube.com/watch?v=DiVIpZikl-Y
СhFB.: Churchill W. We Shall Fight On the Beaches. London, UK, June 4th, 1940 /
Winston Churchill / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.youtube.com/watch?v=6llT2ZYg-4E
СhFY.: Churchill W. The First Year. London, UK, August 20th, 1940 / Winston
Churchill / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.
com/watch?v=11FfG3meMuc
KIA.: Kennedy J. F. Inaugural Address. Washington, DC, January 20, 1961 /
[Електронний ресурс] / J. F. Kennedy. – Режим доступу: http://www.youtube.com/
watch?v=BLmiOEk59n8
KMC.: Kennedy J. F. Missile Crisis. Washington, DC, October 23, 1962 /
J. F. Kennedy / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.com/
watch?v=P7YkJxQT_0Y
KRN.: Kennedy J. F. Remarks in Nashville at the 90th Anniversary Convocation of
Vanderbilt University. Nashville, Tennessee, May 18, 1963 / J. F. Kennedy /
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.jfklibrary.org/Historical+
Resources/Archives/Reference+Desk/Speeches/JFK/003POF03Vanderbilt05181963.htm.
OHCS.: Obama B. Health Care Speech. Washington, DC, January 24, 2010 /
B. Obama / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.
com/watch?v=U1YNF9I25yU
OHCS.: Obama B. Health Care Speech. Washington, DC, January 24, 2010 /
B. Obama / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.
com/watch?v=U1YNF9I25yU
OSUA.: Obama B. State of the Union Address. Washington, DC, January 28, 2010 /
B. Obama / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.
com/watch?v=rTMrs9vpoqg