МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.ГОНЧАРА

Факультет хімічний

Кафедра аналітичної хімії та хімічної технології

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни «Процеси та апарати хімічних виробництв»

на тему: Сушарка киплячого шару для виробництва

співполі(стирол/дивінілбензол).

Студентки 4 курсу
групи ХВ-20-3
спеціальність:
161 – Хімічні технології та інженерія

Шкуренко Олександри Миколаївни

Керівник Поджарський М.А.

Кількість балів____________

Національна шкала ________

ОцінкаECTS _____________

Члени комісії: ___________ . Поджарський М.А.

___________ Косіцина О.С..

___________ Моторіна К.А.

м. Дніпро, 2023 р.
 МЕТАДАНІ

Розроб. Шкуренко
Перевір. Поджарский
Н.контр. [Примечания]
Затверд. Косіцина

Група ХВ-20-3
Рік 2023

ПІСЛЯ РОЗДРУКІВКИ ТЕКСТУ ВИДАЛІТЬ

ЦЕЙ АРКУШ, А ЗАМІСТЬ НЬОГО ВСТАВТЕ
АРКУШ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ!

Структурні елементи пояснювальної записки створюються

автоматично!
Щоб знати, як це робиться перед роботою вивчить
Методичні вказівки
до роботи з шаблоном пояснювальної записки
курсового проекту з дисциплін
«Загальна хімічна технологія» та
«Процеси і апарати хімічних виробництв»

Всі елементи шаблона мають форматування згідно вимог

чинних нормативних документів. Формат кожного елемента
записаний у одному із стилів, який знаходиться в Колекції
стилів. Не намагайтеся використовувати інші формати – вільне
форматування відключене.

2
 РЕФЕРАТ
Розрахунково-графічна робота:35 арк., 4 рис.,2 табл., 17 джерел.
Мета роботи: Розрахунок сушарки киплячого шару для сушки
співполі(стиролу/дивінілбензолу);
Об’єкт розробки: Сушарка номінальним об’ємом 4 м3
В ході проектування проведено розрахунки основних розмірів сушарки та
особливості допоміжного устаткування
Одержані такі основні результати: оптимальне обладнання для сушки
полімеру; потужність та тип газодувки та особливості висушуваного матеріалу.
Результати роботи можуть бути використані для більш детального
розрахунку сушарок, з метою їх подальшого проектування та для подальших
досліджень цього методу.
Перелік ключових слів:
СУШАРКА КИПЛЯЧОГО ШАРУ, ФРАКЦІЇ, МАТЕРІАЛЬНО-ТЕПЛОВИЙ
РОЗРАХУНОК, ОСНОВНІ РОЗМІРИ, УСТАТКУВАННЯ.

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский К П 33 33
Реценз. РЕФЕРАТ
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 ЗМІСТ
Вступ. 5
1 Загальна частина. 6
1.1Аналітичний огляд літератури. 6
1.1.1 Фізико-хімічні основи виробництва продукції. 6
1.1.2 Порівняльний аналіз існуючих варіантів технологічних схем. 10
2 Спеціальна частина. 17
2.1 Матеріальні розрахунки. 17
2.2 Теплові розрахунки. 17
2.3 Технологічні розрахунки. 21
2.3.1 Підбір дозаторів 21
2.3.2 Підбір циклону 21
2.3.3 Гідравлічний розрахунок. 22
2.3.4 Підбір газодувки 22
3 Охорона праці. 24
4 Охорона навколишнього середовища. 29
Висновки. 30
Список літератури 31
Додатки 33

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский К П 43 33
Реценз. ЗМІСТ
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 ВСТУП
Суспензійний метод співполімеризації є одним із найпоширеніших
технологічних процесів у синтезі полімерних матеріалів. Він забезпечує високу
ефективність і контроль над отриманням полімерних продуктів із заданими
властивостями. У цьому випадку досліджується співполімеризація стиролу з
дивінілбензолом у суспензійному середовищі. Структурні особливості стиролу та
дивінілбензолу дозволяють отримувати полімери з різноманітними фізичними та
хімічними властивостями. Співполімери стиролу з дивінілбензолом мають велике
значення у виробництві еластомерів, пластиків, покриттів та інших полімерних
матеріалів. Вони характеризуються високою стійкістю до термічного та
окислювального розкладу, механічною міцністю та еластичністю, що робить їх
привабливими для різноманітних промислових продуктів [3].
Метою роботи є розрахунок основних розмірів сушарки киплячого шару для
співполімеру виготовленого суспензійним методом. Для цього необхідно
визначити ряд вимог для цього методу та розрахувати відповідно до цих
параметрів.
Розрахунок включає в себе визначення матеріально теплового балансу з
урахуванням особливостей полімеру.

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский 5 33
Реценз. ВСТУП
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 1 Спеціальна частина
1.1 Аналітичний огляд літератури
Сушка, являє собою процес видалення вологи з твердих вологих матеріалів
шляхом її випаровування і відводу пари, що утворюється.

1.1.1 Фізико-хімічні основи виробництва продукції

Механізм процесу сушіння в значній мірі визначається формою зв'язку
вологи з матеріалом. Чим міцніше зв'язок, тим важче протікає процес сушіння. При
сушінні зв'язок вологи з матеріалом порушується. П.А. Ребиндером запропонована
наступна класифікація форм зв'язку вологи з матеріалом:
1. хімічна (іонна, молекулярна);
2. фізико-хімічна (адсорбційна, осмотична, структурна);
3. механічна (волога в капілярах і макрокапілярах, волога змочування).
Найбільш міцним видом зв'язку вологи є хімічний. Може бути видалена лише
при нагріванні матеріалу до високої температури або хімічним впливом.
У процесі сушіння видаляється, як правило, тільки волога, пов'язана з
матеріалом фізико-хімічно і механічно. Волога, пов'язана з матеріалом фізико-
хімічно, може бути видалена за допомогою сушіння. Форми фізико хімічного
зв'язку різноманітні:
- Адсорбційно-пов'язана волога - утримується біля поверхні розділу
колоїдних частинок з навколишнім середовищем. Володіючи великою поверхнею,
колоїдні структури мають велику адсорбційну здатність. Міцно пов'язана з
матеріалом ця волога називається пов'язаної водою. Адсорбційна волога
утримується молекулярним силовим полем.
- Осмотично утримана і структурна волога - відрізняється від адсорбційної
тим, що вона пов'язана з матеріалом менш міцно, утримується осмотичними
силами і знаходиться всередині клітин матеріалу (звана інакше вологою
набухання).
Найбільш легко може бути видалена механічно зв'язана волога. Вона
міститься в капілярах тіла і на його поверхні. Капіляри пористих тіл розрізняються
Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
по діаметру. Капіляри, середній радіус яких менше 10-5 см називаються
мікрокапілярами.
Сушка матеріалу складається з трьох етапів:
1. переміщення вологи всередині висушується у напрямку до його поверхні;
2. пароутворення;
3. переміщення пара від поверхні матеріалу в навколишнє повітря.
Сушка є найбільш поширеним способом видалення вологи з твердих і пасто
образних матеріалів і проводиться двома основними способами:
- шляхом безпосереднього зіткнення сушильного агенту (нагрітого повітря,
топкових газів) з матеріалом, що висушується, - конвективна сушка;
- шляхом нагрівання висушуваного матеріалу тим чи іншим теплоносієм
через стінку, котра проводить тепло, - контактна сушка.
Сушка проводиться також шляхом нагрівання висушуваних матеріалів
струмами високої частоти або інфрачервоними променями.
1. Конвективне - здійснюється шляхом безпосереднього контакту матеріалу
з сушильним агентом.
2. Контактне – здійснюється шляхом передачі тепла від сушильного агенту
до матеріалу крізь стінку.
3. Радіаційне – здійснюється шляхом передачі тепла інфрачервоними
променями.
4. Діелектричне – здійснюється за допомогою струмів високої частоти.
5. Сублімаційне – здійснюється в замороженому стані або при глибокому
вакуумі.

Кількість вологи видаленої з матеріалу можна визначити за допомогою

основного рівняння масо передачі:
𝑀 = 𝐾𝐹∆
де К - коефіцієнт массопередачі, F - поверхня дотику фаз, - рушійна сила
процесу.

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Для І періоду:
а) визначається як різниця температур повітря t і температури вологого
матеріалу, яка дорівнює температурі мокрого термометру tм

Х = 𝑡 – 𝑡м

де Х – потенціал сушіння;
б) як різниця вологовмістів повітря насиченого (в поверхневому шарі) і
ненасиченого (в ядрі повітряного потоку)

𝛥𝑥 = 𝑥 нас – х

Середня рушійна сила:

𝑋1 − 𝑋2
𝑋сер =
𝑋
𝑙𝑛 1
𝑋2
∆𝑥1 − ∆𝑥2
∆𝑥сер =
∆𝑥
𝑙𝑛 1
∆𝑥2
При постійних умовах коефіцієнт масо передачі і рушійна сила залишаються
постійними, тому інтенсифікувати процес сушіння можна за рахунок збільшення
поверхні контакту фаз. Для сипучих мілко зернистих матеріалів цього можна
досягти в сушарках з псевдо зрідженим (киплячим) шаром.
Псевдозрідженим називають такий стан двофазної системи тверді частинки -
газ (або рідина), яке характеризується переміщенням твердих частинок відносно
один одного за рахунок підведення енергії від якого-небудь джерела.
Псевдозріджена система, що виникла під впливом агента, що зріджує отримала
назву псевдо зрідженого або киплячого шару, так як цього шару притаманні багато
властивостей крапельної рідини.

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Псевдозріджений шар утворюється при висхідному русі ожіжающого агента
через шар зернистого матеріалу зі швидкістю, що дозволяє підтримувати шар
матеріалу в підвішеному стані.
У киплячому шарі відбувається швидке вирівнювання температур твердих
частинок і сушильного агента і досягається досить інтенсивний тепло - і масообмін
між твердою і газовою фазами, в результаті цього сушка відбувається за декілька
хвилин.
При сушінні в киплячому шарі в якості сушильних агентів застосовують
топкові гази і повітря, сушіння проводять в апаратах безперервної та періодичної
дії, причому безперервна сушка проводиться в одноступінчатих і
багатоступінчатих сушарках. В останньому випадку досягається підвищена ступінь
використання тепла сушильного агенту.
Сушарки з киплячим шаром є одним з прогресивних типів апаратів для
сушки. Процес в киплячому шарі дозволяє значно збільшують поверхню контакту
між частками матеріалу і сушильним агентом, інтенсифікувати випаровування
вологи з матеріалу. Сушарки з киплячим шаром в даний час успішно застосовують
в хімічній технології не тільки для сушіння сильно сипучих зернистих матеріалів
(наприклад, мінеральних і органічних солей), а й матеріалів, схильних до
комкування, наприклад, для сульфату амонію, полівінілхлориду, поліетилену і
деяких інших полімерів, а також пастоподібних матеріалів (пігментів, анілінових
барвників), розчинів, розплавів і суспензій.

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 1.1.2 Порівняльний аналіз існуючих варіантів технологічних схем
Апарати з псевдо зрідженим шаром зернистого матеріалу набули широкого
поширення в хімічній та інших галузях промисловості. Вони відрізняються
великою різноманітністю, як по конструкції, так і по гідродинамічним і тепловим
режимам роботи. Їх можна класифікувати наступнім чином:
- за кількістю зон - однокамерні і багатокамерні;
- за характером руху матеріалу - з направленим і ненаправленим рухом від
місця завантаження матеріалу до місця його вивантаження;
- по використанню теплоносія - одноразове і багаторазове;
- по конфігурації сушильної камери - круглі, прямокутні і т.д.
Переваги сушарок з киплячим шаром:
- інтенсивна сушка;
- можливість сушіння при високих температурах, які можуть перевищувати
допустимі для даного матеріалу, внаслідок короткочасності його зіткнення з
сушильним агентом;
- високий ступінь використання тепла сушильного агента;
- можливість автоматичного регулювання параметрів процесу. Недоліки
таких сушарок:
- непридатність для сушіння матеріалів, що погано піддаються
псевдозжіженю (наприклад з високою вологістю, з великими розмірами частинок);
- високий гідравлічний опір;
- стирання і значне винесення твердих частинок.
Найбільш поширені однокамерні сушарки безперервної дії, але в сушарках
цього типу з циліндровим корпусом існує значна нерівномірність сушіння,
обумовлена тим, що при інтенсивному перемішуванні в шарі час перебування
окремих частинок суттєво відрізняється від його середнього значення. Тому
застосовуються сушарки з розширеним догори перетином, наприклад конічним.
Швидкість газу внизу камери повинна перевищувати швидкість осадження
найбільших часток, а вгорі бути менше швидкості осадження найдрібніших
Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
частинок. При такій формі камери досягається більш організована циркуляція
твердих частинок, які піднімаються в центрі і опускаються (у вигляді менш
розрідженої фази) у периферії апарату. Завдяки зниженню швидкості газів по мірі
їх підйому поліпшується розподіл часток по крупності і зменшується винесення
пилу. Це, в свою чергу, підвищує рівномірність нагріву (більш дрібні частинки, що
піднімаються вище, знаходяться в області більш низьких температур) і дозволяє
зменшити висоту камери.

Рисунок 1. Схема сушильної установки з киплячим шаром зернистого матеріалу

Однокамерна сушарка для зернистого матеріалу. Вологий матеріал з бункера
живильником (2) безперервно подається в циліндричну сушильну камеру (3) - в
шар «киплячого» матеріалу. Нагріте в калорифері повітря подається під опорну
решітку апарата за допомогою вентилятора і газодувки. Висушений продукт
видаляється через патрубок, розташований безпосередньо над гратами з боку,
протилежного завантаженні. Відпрацьоване повітря очищається від пилу в циклоні
(5), а потім остаточно - в рукавних фільтрів (6).

Рисунок 2. Установка з киплячим шаром:

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 1 - подача вологого матеріалу; 2 - киплячий шар; 3 - розвантаження сухого
матеріалу; 4 - тепло уловлювач; 5 - повітродувка; 6 - калорифер; 7 -
повітярозподільні ковпачки; 8 - сушильна камера; 9 - циклон; 10 - димосос; Uo і U2
- початковий і кінцевий вологовміст матеріалу.

На рисунку 2 наведено схему установки для сушіння вологих матеріалів, яка

обладнана камерою з киплячим шаром. Основним вузлом в камерах киплячого
шару є система розподілу повітря (грати), що складається з ковпачків різної
конфігурації, основним призначенням яких є рівномірний розподіл потоку що
подається під грати повітря або газу зі швидкістю, яка забезпечує псевдо зрідження
шару.
Причина утворення киплячого шару полягає в наступному. Якщо через
нерухомий шар твердих частинок, що лежать на решітці, пропускати знизу вгору
потік газу або повітря, при цьому збільшуючи його швидкість, то поступово весь
шар перейде у зважений стан. Він зросте в обсязі, в ньому буде відбуватися
інтенсивне перемішування частинок, як би "кипіння", яке сприяє поліпшенню
теплообміну.
При подальшому збільшенні швидкості шар руйнується, тверді частинки
несуться потоком газу.
Швидкість газу, з якої починається кипіння шару, називається критичною.
Швидкість газу, при якій відбувається руйнування шару, називається швидкістю
виносу, або швидкістю витання.
Розроблено численні конструкції апаратів з псевдо зрідженим шаром, що
враховують технологічні умови протікання процесів, вимоги до якості продуктів,
специфічні особливості взаємодіючих речовин. На рис. 3 та табл. 1 показані деякі
схеми апаратів з псевдо зрідженим шаром.

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1. Класифікація сушарок
Вид сушарки Призначення Схема Приклад матеріалів,
що висушує
Циклонна Добре сипучі високо Блокові аслістіроли
сушарка ЦС пористі матеріали з (ПСБ, ПСБС),
вільною або сополімер стиролу з
слабозв’язанною діаілбензолом
вологою
Одноступінчата Сипучі широко пористі Мінеральні солі
труба-сушарка матеріали з вільною або (хлористий калій,
ТС-1 слабо зв'язаної вологи кремнефтористий
амоній),
фармацевтичні
препарати
Двухступінчата Сипучі матеріали з Суспензійний
труба-сушарка перехідними порами полівінілхлорид,
ТС-2 (розміром до 80А) з фармацевтичні
вільною і пов'язаної препарати
вологою

Комбінована Високовологі матеріали з Полістироли ПС-СУ,

циклонна сушарка перехідними порами ПС-С, сополімер
КЦС (розміром до Твоя) з МС, сополімер А-15,
вільною і пов'язаної сополімер
вологою формальдегіду,
резотропін, перборат
натрію, сульгін
Комбінована Високовологі матеріали з Полівіїлбутіраль,
аерофонтно вікна перехідними порами нафтенати алюмінію,
сушарка КАС (розміром до 60Я) з стеарати
вільною і пов'язаної
вологою, що проявляють
адгезіонно-когезійними
властивості

Рисунок 3. Схеми апаратів з псевдо рідинним шаром:

а - циліндричний проти точний безперервної дії; б - з спрямованої ціркуляції
(силос); в - конічний; г - із пристроєм; д - пристрій для пневмотранспорту; 1 -
шлюзовий затвор; 2 - бункер; 3 - пневмоліній; 4-циклон Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 За принципом дії апарати бувають періодичної і безперервної дії. В апаратах
безперервної дії відбувається взаємодія газового потоку з зернистим матеріалом,
який безперервно вводиться в апарат і виводиться з нього. Процес може
здійснюватися в противотоці, прямотоці і перехресному струмі.
У циліндричний проти точних апарат безперервної дії (рис. 3, а) газовий
потік надходить знизу під газорозподільну решітку, а зернистий матеріал - у
верхню частину апарату. Для підтримки певного рівня матеріалу на
газорозподільній решітці і виведення його з апарату служить перетічними
патрубками.
Вертикальні циліндричні силоси (рис. 3, б) використовують для накопичення
і усреднення великих партій зернових матеріалів. Псевдозріджений шар
створюється газом (повітрям), що надходять у внутрішню порожнину між двома
днищами, яка розділена концентричною перегородкою на зовнішнє і внутрішнє
кільця. Під зовнішнє кільце подається приблизно в 2 рази більше газу, ніж у
внутрішнє. За рахунок різної кількості газу, що подається у зовнішнє і внутрішнє
кільця, в силосі створюється спрямована циркуляція зернового матеріалу від
периферії до осі апарату, що сприяє його перемішуванню.
У конічних апаратах (рис. 3, в) зменшення швидкості знизу вгору дозволяє
псевдоожіжать полідисперсні матеріали. Газ подається через невеликий отвір внизу
апарату з великою швидкістю. Це дозволяє при необхідності працювати без
газорозподільної-розділяючої решітки, що особливо важливо при псевдо
зріджених грудкуються і злипаються-трудящих матеріалів. При значному куті
конусного апарату струмінь газу може відірватися від стінок апарату і утворити
суцільний канал. По цьому каналу буде рухатися з більшою швидкістю потік
газосуспензії, який утворює над поверхнею шару фонтани твердих часток. Такий
шар називається фонтануючим.
В апаратах з фонтануючим шаром виникає інтенсивна циркуляція зернистого
матеріалу від осі до його стінок.
При псевдо зріджених дрібних частинках діаметром 25...40 мкм, що
володіють схильністю до агломерації, злипання і електризації, для поліпшення
Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
перемішування і руйнування застійних зон, а також для інтенсифікації процесів
тепло - і масообміну використовують газомеханічний спосіб псевдо рідинному.
При цьому способі додаткову енергію вводять в шар за допомогою різного роду
пристроями, і вібраторів (рис. 3, г).
На рис. 3, д показано пристрій для пневмотранспорту зернистого матеріалу в
раз доданої псевдо зріджених фазі. Зернистий матеріал дозується в пнемолінію з
допомогою шлюзового затвора.
Поділ псевдоожиженного шару на зернистий матеріал і газ відбувається на
новому рівні в циклоні.
Для зниження зворотного перемішування зернистого матеріалу, яке
призводить до зниження рушійної сили і вирівнюванню температур процесу, в
проти точних апаратах безперервної дії застосовують секціонування. Поділяють
весь шар зернистого матеріалу по висоті перфорованими перегородками (можливо
насадкою). Перетікання зернистого матеріалу з верхніх секцій в нижні відбувається
під дією гравітаційної сили через спеціальні переточні пристрої або через отвори в
горизонтального перегородках (провальних тарілках).

Рисунок 4. Технологічна схема роботи сушарки з псевдозрідженим шаром

На рис. 4 наведено технологічну схему роботи сушарки з псевдозрідженим
шаром.
Сушарка працює наступним чином: вологий матеріал шнековим
живильником ШЖ, подається в шар продукту, "киплячого" на газорозподільній
решітці в апараті з киплячим шаром АКС. Повітря, що забирається з атмосфери,
Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
подається із газодувки ГД в калорифер К, де нагрівається за рахунок конденсації
гріючої пари до температури 150оС, а потім надходить у підрешотчатий простір
апарату АКС. Виходячи з великою швидкістю з отворів газорозподільної решітки,
нагріте повітря псевдозріджує і висушує шар матеріалу. Висушений продукт
безперервно вивантажується дозатором Д (шлюзовим вигрузочним пристроєм).
Відпрацьоване повітря очищається від унесеного пилу в циклоні Ц. Вловлений пил
безперервно (або періодично) вивантажується з циклону і разом з висушеним
матеріалом у вигляді готового продукту направляється на склад або на подальшу
переробку.

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 2 Спеціальна частина
2.1 Розрахунок матеріально теплового балансу апарату
Кінцева частка води у полімері не повинна перевищувати 0,1%. Початкова
маса полімеру, що поступає у апарат невідома, оскільки окрім маси самого
полімеру, до апарату потрапить певна кількість води, спираючись на довідникові
дані, припустимо, що початкова вологість складатиме 20%.
Тоді 𝑢п = 20%, 𝑢к = 0,1%, де 𝑢п - початкова вологість від сухої маси
речовини, 𝑢к - кінцева вологість.
Продуктивність за сухою речовиною складає
кг кг
𝐺′ = 943,5589 = 0,262099694
год с
За вологого полімеру складатиме:
100 − 𝑢к кг
𝐺 = 𝐺′ = 0,327296993
100 − 𝑢п с
Кількість вологи W, що буде видалена у процесі сушки
𝑢п − 𝑢к кг
𝑊=𝐺 = 0,065197299
100 с
2.2 Теплові розрахунки
Кількість тепла, що витрачається на сушку визначається за формулою:
𝑄 = 𝑄вип − 𝑄наг − 𝑄вт
де, 𝑄вип - тепло, що витрачається на випаровування вологи (води), 𝑄наг -
тепло що витрачається на нагрів матеріалу, 𝑄вт - втрата тепла в навколишнє
середовище( приблизно 1,5% перших двох складових.

𝑄вип = 𝑊 ∗ (595 + 0,47𝑡п − 𝑡к ) = 40,68311457 кВт/с

де 𝑐п - питома теплоємність водяної пари 1,97 кДж/(кг*℃), 𝑡п , 𝑡к - початкова
та кінцева температура повітря.
Початкова температура повітря для нагріву апарату складатиме 100 ℃,
кінцеву ж вважатимемо кімнатною - 18℃.
𝑄наг = 𝐺𝑐п (𝑡к −𝑡п )

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 17
Зм Арк. № докум. Підпис Дата
.
 де 𝑐м - питома теплоємність полімеру 1,34 кДж/(кг*℃), 𝑡п , 𝑡к - початкова та
кінцева температура полімеру.
𝑄наг = 36,76854424

𝑄вт = (𝑄вип + 𝑄наг ) ∗ 0,15

𝑄вт = 11,61774882
кВт
𝑄 = 89,06940764
с
Кількість повітря, що потрібно продувати крізь камеру сушарки визначається
за формулою
𝑊
𝐿=
𝑥2 − 𝑥1
Де, 𝑐с - питома теплоємність сухого повітря, початковий вологовміст повітря
кг
складатиме 𝑥1 = 0,01 , кінцевий 𝑥2 = 0,09
кг
кг
𝐿 = 0,814966237
с
Питома витрата сухого повітря визначатиметься
𝐿 кг
𝑙= = 12,5
𝑊 кг
Властивості повітря на виході із сушарки
Щільність повітря на виході із сушарки
273 ⋅ 𝜌пов
𝜌𝑡 =
273 + 𝑡пов
Де 𝜌пов - щільність повітря в нормальних умовах, 1,293 Па·с; 𝑡пов –
температура повітря на виході з сушарки, ℃.
𝜌𝑡 = 0,946351206
В'язкість повітря за температури 100 ℃
273 + С Т 3/2
𝜇𝑡 = 𝜇0 ( )
Т + С 273
Де 𝜇0 = 1,73 ∗ 10−5 Пас – в’язкість повітря при 0 С, C = 124 – допоміжний
коефіцієнт.
𝜇𝑡 = 2,20699 ∗ 10−5 Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 18
Зм Арк. № докум. Підпис Дата
.
 Кінематична в'язкість повітря
𝜇𝑡
𝑣𝑡 = = 2,3321 ∗ 10−5
𝜌𝑡
Робоча швидкість повітря
Критерій Архімеда
𝑔𝑑3 𝜌М − 𝜌𝑡
𝐴𝑟 = 2 ⋅
𝜈𝑡 𝜌𝑡
де 𝜌М = 1050 кг/м3 – щільність матеріалу, 𝑑 - діамертр фракції полімеру 0,253
мм
𝐴𝑟 = 243,2496513
Порозність нехай складатиме 𝜀 = 0,75, тоді критерій Рейнольдса для
робочого режиму

𝐴𝑟 ∗ 𝜀 4,75
𝑅𝑒𝑝 = = 2,717858843
18 + 0,61√𝐴𝑟 + 𝜀 4,75

Робоча швидкість повітря на вході в сушарку:

𝑣 = 𝐾𝑣 𝑣кр
Де, 𝐾𝑣 – число псевдорозрідження, 𝑣кр – критична швидкість
псевдорозрідження.
Попередньо розрахуємо робоче значення критерія Лященка
𝑅𝑒 3
𝐿𝑦 = = 8,25 ∗ 10−2
𝐴𝑟
Критичне значення критерію Лященка 𝐿𝑦кр = 10−4 , тоді критерій
псевдорозрідження

3 𝐿𝑦
𝐾𝑣 = √ = 4,353876992
𝐿𝑦кр

Критична швидкість псевдорозрідження

3 𝐿𝑦кр 𝜇𝑡 𝑔𝜌М м
𝑣кр = √ = 0,063295096
𝜌𝑡 с
Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 19
Зм Арк. № докум. Підпис Дата
.
 м
𝑣′ = 0,275579063
с
Швидкість газу безпосередньо біля решітки більша з-за більшої температури
273 + 𝑡вх м
𝑣 = 𝑣′ = 0,423342636
273 + 𝑡вих с
Площа розподільчої решітки складатиме
𝐿
𝑆реш = = 2,034207576 м2
𝜌𝑡 𝑣
Діаметр рещітки:

𝐷 = √𝑆реш /0,785 = 1,609766204 м

Критерій Прандтля:
𝑐𝜇𝑡
𝑃𝑟 = = 0,630567313
𝑡
Вт
Де, 𝑡 = 0,035 – теплопровідність повітря
м∗К

Критерій Нуссельта:
𝑅𝑒 0,67 0,33
𝑁𝑢 = 0,4 ( ) 𝑃𝑟 = 0,813977398
𝜀
Коефіцієнт теплообміну:
𝑁𝑢𝑡
 = = 123,8661257
𝑑
Висота псевдорозрідженого шару з урахуванням гідростабілізації
Число одиниць переносу приймаємо 𝑚0 = 3,6
Об’єм киплячого шару
𝐿𝑐п 𝑚0
𝑉шар =
𝑆пит (1 − 𝜀)
6
Де, 𝑆пит = = 26086,95652 м2
𝑑

𝑉шар = 0,003631835 м3
Розраховуємо мінімальну висоту шару:
𝑉шар
𝐻шар = = 0,001785381
𝑆реш
Діаметр отвору в решітці приймаємо 𝑑0 = 0,001 м
Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 20
Зм Арк. № докум. Підпис Дата
.
 Максимальна висота шару
𝐻ш = 80𝑑0 = 0,08 м
Висота апарату об’ємом 4 м3 складатиме
𝑉
𝐻= = 1,97 м
𝑆реш
2.3 Технологічні розрахунки
2.3.1 Підбір дозаторів
Годинна об’ємна продуктивність установки:
𝐺
𝑄= = 1,149530904 м3
𝑝н
Де, 𝑝н = 1025 кг/м3 – насипна шільність
Для завантаження установки вибираємо гвинтовий живильник типу ПВ-160
з наступними характеристиками:
продуктивність - 0,6-6 м3/год,
діаметр гвинта - 160 мм,
діаметр вала - 60 мм,
потужність приводу - 2,2 кВт.
Для розвантаження установки вибираємо шлюзовий живильник типу ПШ1-
250 з наступними характеристиками:
продуктивність - до 1,46-14,2 м3/год,
обсяг ротора - 0,0126 м3,
потужність приводу - 1,1 кВт.
2.3.2 Підбір циклону
Швидкість повітря в циклоні:

2𝛥𝑃
𝑉=√ = 4,584868703 м/с
𝜉𝜌

де  = 60 - коефіцієнт опору циклону типу НЦ-24, Р = 700 Па гідравлічний

опір циклону
Діаметр циклону

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 21
Зм Арк. № докум. Підпис Дата
.
 𝐿
𝐷=√ = 0,451658345
0,785𝑉𝜌

Приймаємо циклон діаметром 0,45 м з наступними параметрами:

Таблиця 2. Розміри циклону

Діаметр вихідної труби 0,6D 0,27099501

Ширина вхідного патрубку 0,26D 0,11743117

Висота входного патрубку 0,66D 0,29809451

Висота цилиндричної частини 2,26D 1,02074786

Висота коничної частини 2,0D 0,90331669

Загальна висота циклону 4,56D 2,05956205

2.3.3 Гідравлічний розрахунок сушарки

Гідравлічний опір установки
Р = Р ш + Р реш + Р ц
де Р ш - опір псевдозрідженого шару,
Р реш - опір решітки,
Р ц = 700 Па - опір циклону
Р ш = 𝐻 (1 − 𝜀)( 𝜌 − 𝜌𝑡 ) = 205,6145152 Па
𝑣 2
 ( ) 𝜌𝑡
𝑓
Р реш = = 14,84035917 Па
2
де f = 0,10 - коефіцієнт вільного перетинання решітки,  = 1,75 - коефіцієнт
опору решітки.
Р = 920,4548743 Па
2.3.4 Підбір газодувки
Розрахуємо об’ємну витрату повітря
𝐿 м3
𝑄 = = 0,861166797
𝜌𝑡 с Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 22
Зм Арк. № докум. Підпис Дата
.
 За гідравлічним опором і об'єму витрат вибираємо газодувки ТВ-600-1,1, для
якої тиск 10000 Па, продуктивність 1-10,0 м3/с.
Як матеріал теплової ізоляції виберемо совеліт (85% магнезії + 15% азбесту),
що має коефіцієнт теплопровідності т = 0,09 Вт/мК. Приймаються температуру
наружної поверхні стінки 𝑡ст . =40°С; температуру навколишнього середовища 𝑡с =
20°С, тоді товщина шару ізоляції.
Коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні ізоляції в
навколишнє середовище
в = 8,4 + 0,06(𝑡ст − 𝑡с ) = 9,6
Товщина теплової ізоляції
т (𝑡а − 𝑡ст )
= = 0,03 м
в (𝑡ст − 𝑡с )
де 𝑡а = 100℃ - температура всередині апарату

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ 23
Зм Арк. № докум. Підпис Дата
.
 3 Охорона праці
При значних концентраціях стиролу повітря виробничих приміщень можливі
гострі інтоксикації, характеризуються наркотичним станом.
Тривала дія стиролу в концентраціях, що перевищують гранично допустимі
величини, може призвести до функціональної недостатності печінки з подальшим
розвитком токсичного гепатиту, частота і вираженість якого при роботі в
несприятливих умовах збільшується зі стажем роботи. Перебіг токсичного
ураження печінки при інтоксикації стиролом зазвичай латентний, функціональні
здібності печінки знижені; прогресування або загострення процесу, як правило,
рідкісні та часто провокуються різними обтяжливими моментами (інфекції,
зловживання алкоголем та ін.). Виходи в цирози та гострі атрофії майже не
спостерігаються. Поряд із змінами функції печінки можливі функціональні розлади
нервової системи, що протікають на тлі підвищеної збудливості нервової
вегетативної системи.
Хоча неврологічний синдром не відрізняється особливою специфічністю,
проте поєднання його із змінами печінки надає симптомокомплексу загалом
відомої характерності для даної форми інтоксикації.
У периферичній крові спостерігається помірна лейкопенія, тенденція до
анемії (зниження гемоглобіну та кількості еритроцитів).
У порядку диференціальної діагностики слід виключити інші форми
функціональних захворювань нервової системи та внутрішніх органів. Наявність
характерного симптомокомплексу при поєднанні змін функції печінки, крові,
нервової системи та за відсутності в анамнезі вказівок на перенесені захворювання
в минулому, які могли б спричинити подібний стан. У працюючих в умовах
сучасних виробництв полістиролу у значному відсотку випадків виявляються
також зміни верхніх дихальних шляхів та порушення специфічних функцій
жіночого організму.

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский К П 24 33
Реценз. ОХОРОНА ПРАЦІ
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 Динамічні спостереження за працюючими у виробництві полістиролу
дозволяють виявити як ранні функціональні порушення слизової оболонки верхніх
дихальних шляхів, так і її дистрофічні зміни. Серед дистрофічних змін слизової
оболонки верхніх дихальних шляхів переважають субатрофічні риніти та
ринофарингіти. Мають місце субатрофічні ринофарінголарінгіти і гіпертрофічні
риніти і фарингіти, а також хронічні тонзиліти, що важко протікають.
Порушення менструальних функцій встановлюються у значному відсотку у
жінок, які мають стаж роботи у виробництвах полістиролу та при його переробці
п'ять і більше років. Найбільший відсоток порушень і більш тяжкий перебіг їх
відзначено у жінок, які працюють в умовах комбінованого впливу - парів стиролу
та мікроклімату, що нагріває. Для комбінованого впливу полістирольного пилу та
пари стиролу характерне виникнення кольпітів.
Повітряне середовище виробничих приміщень забруднюється парами
мономерів, що використовуються як сировина (стирол, альфаметилстирол,
акрилонітрил, метилметакрилат, а також пари ізопентанної фракції,
пластифікаторів). Крім того, можливе виділення повітря продуктів
термоокислювальної деструкції полімерів і співполімерів стиролу - дивінілу,
формальдегіду, бензальдегіду, ацетонфенону, пилу полімерів та ін.
Контроль за станом повітряного середовища необхідно здійснювати,
враховуючи рецептуру полістиролу та співполімерів та стадію виробництва. Як
правило, вищі концентрації мономерів на рівні ГДК (можливо вище ГДК)
виявляються у відділеннях полімеризації. На інших стадіях технологічного процесу
отримання готового полімеру вміст пари та інших шкідливих речовин знаходиться
на рівні значно нижче ГДК. При контролі повітряного середовища на всіх стадіях
виробництва необхідно також визначати продукти деструкції полістиролу –
бензальдегід та формальдегід. Можливість комбінованого впливу зазначених
компонентів (стиролу, акрилонітрилу, дивінілу, бензальдегіду, ізопентану та ін.)
необхідно враховувати при гігієнічній оцінці ступеня забруднення повітряного
середовища відповідно до ГОСТ 12.1.005-76 "ССБТ.
Технологічні процеси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75.
Арк.
ХАХ-ХХТ
25 20-3.023.161.001 ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-74.
Подача сиру і напівпродуктів (мономера, розчину каучука в стиролі,
перекису, латексу і т.д.) в цехових ємностях і апаратах повинна вироблятися по
закритій мережі трубопроводів автоматично.
На лінії передачі мономерів або напівпродуктів трубопроводи повинні бути
герметичними.
Герметичність з'єднань: фланців, оглядових штуцерів, вентиляцій і кранів
повинна бути забезпечена прокладками з матеріалів, стійких до дії стиролу та
інших мономерів, а також високотемпературтих органічних теплоносіїв (ВОТ).
На лініях передачі мономерів слід застосовувати насоси бессальникові або з
торцевим ущільненням.
Для відбору проб при емульсійних і суспензійних способах виробництва -
безпосередньо з апаратів за допомогою пробовідбіників.
Відбір технологічних проб у всіх виробництвах слід виробляти в щільно
закривається тару. Аналіз технологічних проб проводити тільки у витяжній шафі.
Забороняться очистка робочої поверхні рефрактометра бензолом. Використання
толуола або інших менш шкідливих розчинників допускається за погодженням з
органами державного санітарного нагляду.
Не допускається відкритий слив напівпродуктів (латексів, суспензій і т.д.) із
апаратів.
Місце сливу повинно бути обладнано укриттям з аспірацією.
Апарати (полімеризатори та ін.) перед відкриттям для чистки і ремонту
повинні бути продуті інертним газом, а потім чистим повітрям і промивати воду.
Для забезпечення дегазації апарати повинні бути обладнані вбудованими вводами
для подачі повітря та води, а також виходами для їх скидання. Дегазація
полімеризаторів може проводитися вакуумуванням.
Очищення апаратів від наростів полімерів повинна проводитися способом,
що виключає використання ручної праці та зменшення робочого місця всередині
апарата.

Арк.
ХАХ-ХХТ
26 20-3.023.161.001 ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Конструкція апаратів повинна передбачати зручне для обслуговування
розташування люків, регулюючої і запорної арматури, приладів і комунікацій.
Люки для відбору технологічних проб і завантаження малих компонентів в
апарати необхідно зосереджувати під аспірованими укриттями.
Урівні шумів на робочих місцях устаткування і машини повинні відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.003-76.
Не допускається розміщення в одному приміщенні різного за кількістю та
складом виділення шкідливих речовин і шумовими характеристиками обладнання,
наприклад, змішувачів і конвеєрів для затарювання готової продукції.
Технологічні викиди та викиди місцевих вентиляційних систем необхідно
піддавати очищенню від парів шкідливих речовин (стиролу, нітрил-акрилової
кислоти та ін.).
Розпізнавальна окраска, знаки безпеки, маркірувальні щитки трубопроводів
повинні виконуватися за ГОСТ 14.202-69.
Кольори сигнальні, знаки безпеки в цехах по виробництву полімерів і
співполімерів стиролу повинні відповідати ГОСТ 12.4.026-76.
Проектування будівельних цехів по виробництву полімерів і співполімерів
стиролу повинно виконуватися у відповідності з діючими будівельними і
санітарними нормами.
Монтажні проекти в міжповерхових перекриттях, а також проекти для
обладнання та комунікацій повинні бути заділ.
Проектування будівель цехів з виробництва полімерів та співполімерів
стиролу повинно виконуватись відповідно до діючих будівельних та санітарних
норм.
Монтажні отвори в міжповерхових перекриттях, а також отвори для
обладнання та комунікацій повинні закладатися або мати знімні щити, що
закриваються, для локалізації виробничої шкідливості.
Усі цехи повинні мати закриті сходові клітки з тамбурами.

Арк.
ХАХ-ХХТ
27 20-3.023.161.001 ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Відділення підігріву та перекачування теплоносія (дивініла, дитолілметану
та ін.) повинні мати самостійний вхід і сходові клітини, пов'язані з сходовими
клітинами відділення полімеризації тільки через шлюзи.
Цехи з виробництва полімерів та співполімерів стиролу повинні мати
вентиляцію, що відповідає вимогам діючих санітарних норм та глави СНиП II-33-
75.
Обладнання цехів з виробництва полімерів та співполімерів стиролу
повинно, як правило, оснащуватися вбудованими відсмоктувачами або
вентильованими укриттями з відсмоктувачем.
Центрифуги для відділення емульсійного полістиролу повинні мати кожухи
з бічним відсмоктуванням по ходу обертання центрифуги.
Ваги, дозатори, бункери, просіювачі та інше обладнання, що палить, повинно
оснащуватися аспірованими укриттями і відсмоктувачами.
Повітропроводи місцевих відсмоктувачів від апаратів, що виділяють пил або
аерозолі, повинні мати трасування, що запобігає осіданню пилу та аерозолів, і
оснащуватися очисними пристроями.
Вентиляційні викиди від пилу обладнання повинні проходити попереднє
очищення в мокрих пиловловлювачах.
Робочі, які піддаються впливу стиролу, повинні бути забезпечені
індивідуальними засобами захисту органів дихання та шкірних покривів відповідно
до типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та
запобіжних пристроїв.
Для захисту органів дихання при високих концентраціях стиролу необхідно
застосовувати протигази фільтруючі марки А, а при контакті з пилом полістиролу
- респіратор "Пелюсток". При контакті з нітрилом акрилової кислоти - спеціальний
протигаз.
Спецвзуття повинне змінюватися в міру його зношеності та негайно при
забрудненні НАК. Прання спецодягу, ремонт спецодягу та спецвзуття мають бути
централізовані. Забруднений спецодяг перед пранням повинен зберігатися у
закритих ємностях.
Арк.
ХАХ-ХХТ
28 20-3.023.161.001 ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Особи, допущені до роботи у виробництві полімерів та співполімерів
стиролу, повинні проходити інструктаж про характер умов праці та можливий
вплив шкідливих факторів, а також про заходи щодо запобігання гострим
отруєнням та хронічним захворюванням.
На роботах, пов'язаних з впливом стиролу, не допускається використовувати
працю жінок з моменту встановлення вагітності, а також матерів, що годують, і
підлітків до 18 років.

К П
Арк.
ХАХ-ХХТ
29 20-3.023.161.001 ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 4 Охорона навколишнього середовища
Суспензійну полімеризацію стиролу проводять періодичним методом. У
реактор завантажується вода, додається водний розчин стабілізатора та ініціатор.
Потім отриманий полімер відокремлюється від водної фази, промивається водою і
прямує на сушіння та упаковку.
У процесі виробництва полістиролу та співполімерів вода використовується
на охолодження апаратів, приготування розчинів, як матковий розчин, а також для
промивання полімерів. Залежно від способу промивання полімеру на 1 т
утворюється від 3 до 8 м3 забруднених стічних вод. Ступінь забрудненості
залежить від методу полімеризації, характеру мономерів, що застосовуються, а
також природи емульгатора або стабілізатора.
Термічний метод застосовують для знешкодження маткових розчинів та
перших промивних вод виробництва полістиролу марки ПСБ-С (ПСБ), кількість
яких становить 5 – 6 м3 на 1 т полімеру.
Знешкодження проводять у вертикальній шахтній печі. Паливом є коксовий
газ. Стічні води розпорошуються в пічному просторі за допомогою форсунок.
Температура у зоні спалювання становить 1100 – 1200 °C. Повітря, що подається в
піч, нагрівається в рекуператорі димовими газами, що відходять. Димові гази разом
з парами води виходять із печі з температурою близько 700 – 800 °С і після
рекуператорів надходять у димову трубу.
У димових газах не виявлено присутності шкідливих домішок.

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский К П 29 33
Реценз. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО
Н. Контр. СЕРЕДОВИЩА ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 ВИСНОВКИ
В роботі виконано літературний огляд способів сушіння та сушіння у
псевдозрідженому шарі.
Наведена технологічна схема дії установки.
У процесі проведеної роботи була розрахована сушильна установка з
псевдозрідженим шаром.
Були отримані наступні дані:
діаметр апарату - 1600 мм;
висота – 1,97 мм;
витрата повітря – 0,815 м3/с;
діаметр отворів решітці – 1 мм.
Розраховані матеріальний і тепловий баланс установки. Розраховані та
підібрано допоміжне устаткування: циклон, газодувка, дозатор.

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский К П 30 33
Реценз. ВИСНОВКИ
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Усачева Т.С. Загальна хімічна технологія полімерів // Івановський
державний хіміко-технологічний університет - 2006 - 59с.
2. Варлан К.Е. Хімія та фізика високомолекулярних сполук // Дніпровський
національний університет імені Олеся Гончара - 2020 - 104 с.
3. Gupta D.C. Suspension copolymerization of styrene and divinylbenzene:
Formation of beads. // Journal of Applied Polymer Science. – 2006. – С. 3559–3563.
4. Prasada Rao T. Styrene–Divinyl Benzene Copolymers: Synthesis,
Characterization, and Their Role in Inorganic Trace Analysis. // Critical Reviews in
Analytical Chemistry. – 2010. – С. 177–193.
5.Белкін Д.І. Вибір і розрахунок апаратів з мішалками у навчальному
проектуванні – Рубіжне: РФ СНУ імені Володимира Даля, 2005. – 237 с.
6. Лащинский А. А. Основи коструирования и расчета хиической апаратури
/ А. А. Лащинский, А. Р. Толчинский. – Ленинград: Машиностроение, 1970. – 752
с. – (Издание 2-е).
7. Гетьманчук О. П. Хімія та технологія полімерів / О. П. Гетьманчук, М. М.
Братичак. – Львів: Бескид Біт, 2006. – 496 с.
8. Фізикохімічні характеристики співполімерів [Електронний ресурс] //
Державне підприємство "СМОЛИ" – Режим доступу до ресурсу:
http://smoly.com.ua/sopolimer-
9. Лыков М.В. Сушка в химической промышленности. М.: Химия, 1970. – 430
с.
10. Сажин Б.С. Основы техники сушки. М.: − Химия, 1984. −320 с.
11. Павлов К.П. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов
химической технологии / К.П.Павлов, П.Г.Романков, А.А.Носков. - Л.: Химия, 1981
- 560 с.
12. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по
проектированию. - 2-е изд., перераб. и доп. / Г.С.Борисов, В.П.Бривок,
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Ю.И.Дытнерский и др.; Под ред. Ю.И.Дытнерского. - М.: Химия, 1991. - 496с.
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский 32 33
Реценз. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 12. Альперт Л.Э. Основы проектирования химических установок. − М.:
Высш. шк., 1989. − 304 с.
13. Лащинский А.А. Основы конструирования и расчета химической
аппаратуры: Справочник / А.А.Лащинский, А.Р.Толчинский. - М., Л.:
Машиностроение, 1970. - 752 с.
14. Иоффе И.Л. Проектирование процессов и аппаратов химической
технологии: Учеб. для техникумов. − Л.: Химия, 1991. − 352 с.
15. Коваленко І. В. Основні процеси, машини та апарати хімічних
виробництв: Підручник / І. В. Коваленко, В. В. Малиновський. – К.: Інрес: Воля,
2005. – 264 с.
16. Товажнянский Л .Л. Процессы и аппараты химической технологии. Части
1 и 2. Учебник. В двух книгах. / Л. Л. Товажнянский, А. П. Готлинская, В. А.
Лещенко, И. А. Нечипоренко, И. С. Чернышов – Под общ. ред. Л. Л.
Товажнянского. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2004. — 1176 с.
17. Ханик Я. М. Процеси та апарати хімічних технологій. Частина ІІІ. Теплові
процеси, нагрівання, охолодження, конструкції теплообмінників, випарювання.
Навчальний посібник / Я. М. Ханик, Є. М. Семенишин, О. В. Станіславчук, Д. П.
Кіндзера. – Львів, Видавництво національного університету "Львівська
політехніка", 2006.-340 с.

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский К П 33 33
Реценз. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 Кіл-
Поз. Найменування Примітка
сть
1 Збірник з охолоджувальною сорочкою
2 Відсічний клапан
3 Збірник з охолоджувальною сорочкою
5 Ваговий мірник
6 Ваговий мірник
7 Реактор змішувач з охолоджувальною сорочкою
8 Реактор з паровою сорочкою
11 Сталевий реактор з приварною сорочкою
12 Запобіжний клапан
13 Промивна колона
14 Збірник
15 Насос
16 Сітчата пастка
17 Герметичний бункер
18 Секторний живильник
19 Сушарка з киплячим шаром
20 Вентилятор високого тиску
21 Калорифер
22 Циклон
23 Вентилятор
24 Свіча
25 Бункер
26 Секторний живильник
27 Барабанний грохот
28 Бункер
29 Бункер
30 Насос

ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн.
Розроб. Шкуренко Літ. Аркуш Аркушів
Перевір. Поджарский К П 34 33
Реценз. ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА
Н. Контр. ДНУ ім. Олеся Гончара ХВ-15-2
Затверд. Косіцина
 Кіл-
Поз. Найменування Примітка
сть
31 Бункер
32 Кульовий кран
33 Вібраційний грохот

Арк.
ХАХ-ХХТ 20-3.023.161.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
35