Особливості творення радянського суспільства та радянської

людини в Україні
Після Жовтневої революції 1917 року більшовики прагнули не
лише змінити політичний устрій, але й створити принципово
нове суспільство та нову людину. Ця мета стала однією з
ключових у проекті комуністичного будівництва в СРСР, а
Україна, як одна з його республік, відчула на собі всі особливості
цього процесу.
У період радянської диктатури на території України відбувався
активний процес формування нового типу суспільства та нової
ідентичності, які відповідали ідеології комунізму. Це було
спрямовано на створення "нової" людини та нової історичної
спільноти – "радянського народу" – як головної мети
комуністичного будівництва в Союзі Радянських Соціалістичних
Республік.
Прагнення сформувати "нову" людину та нову історичну
спільноту - «радянський народ» – як головна мета
комуністичного будівництва в СРСР
Створення радянського суспільства передбачало активну
перебудову культурних, економічних та соціальних структур.
Головною метою було перетворити існуюче суспільство на
колективістське, де кожен громадянин служить інтересам
колективу, а не особистим. Це здійснювалося через масові
кампанії з переписування історії, ідеологічну агітацію,
індоктринування через освіту та культуру.
Основні складові радянської ідентичності – "радянська людина"
("homo soveticus")
Ключовим аспектом творення радянської ідентичності було
формування образу "радянської людини". Ця ідеологічно
запропонована модель людини була побудована на принципах
колективізму, відмови від особистого нагромадження та
підпорядкування інтересам держави та партії. "Homo soveticus"
мав бути вірним ідеям комунізму, готовим до самопожертви на
користь колективу та готовим до відстоювання ідеологічних
принципів.
Радянська людина, або «homo soveticus», мала чітко окреслений
набір цінностей та характеристик:
Атеїзм: Релігія заперечувалась, а на її місце ставилась атеїстична
мораль.
Колективізм: Інтереси колективу ставились вище за особисті.
Патріотизм: Любов до Батьківщини та вірність радянській владі
були обов'язковими.
Інтернаціоналізм: Відданість ідеї світового комунізму та єднання
з трудящими інших країн.
Працелюбність: Праця вважалась основою життя та суспільного
прогресу.
Оптимізм: Віра в світле майбутнє та комуністичний ідеал.
Пропаганда як головний зміст освіти, ЗМІ, мистецтва. Візуальні
та монументальні засоби впливу
Для формування радянської ідентичності активно
використовувалась пропаганда. Вона пронизувала всі сфери
життя: освіту, ЗМІ, мистецтво. Школи та університети
виховували учнів у дусі комуністичної ідеології. Газети, журнали,
радіо та телебачення транслювали офіційну точку зору на всі
події. Мистецтво мало слугувати справі комуністичного
будівництва та пропагувати радянські цінності.
Візуальні та монументальні засоби також відігравали важливу
роль у пропаганді. Плакати, скульптури, мозаїки та інші твори
мистецтва зображували ідеалізований образ радянської людини
та щасливе життя в СРСР.
Створення образу ворога як одного із засобів мобілізації
суспільства
Створення зовнішнього ворога було одним з ефективних засобів
мобілізації суспільства. Зовнішній ворог, як правило, виступав у
вигляді капіталістичних країн, які прагнули знищити досягнення
соціалізму. Ця ідея використовувалася для утримання
внутрішньої єдності та мобілізації громадян на захист ідеології
та держави.