I

1.Дослідник бере у лапки визначені ним риси "нової людини", оскільки ці риси є
результатом ідеологічної пропаганди й не відповідають реальності. Ці риси стали
міфом, який використовувався владою для формування образу ідеального
радянського громадянина, який повинен бути відданий ідеї комунізму та
безособистісному колективу.
2.Влада намагалась формувати "нову людину", яка була б віддана ідеї комунізму та
безособистісному колективу. Влада вважала, що така людина буде сприймати світ у
відповідності з марксистсько-ленінською ідеологією, і допоможе досягти будівництва
комуністичного суспільства. Таким чином, влада намагалась формувати ідеального
громадянина, який був би підданий партії і колективу, а не мав би власних інтересів.
II
Ідеальна радянська людина, як описувалось у радянській ідеології, мала насамперед
бути трудовою, відданою ідеї комунізму і радянському ладу, мати високу класову
свідомість та пильність щодо «ворогів народу». Її мислення та дії повинні були
підпорядковуватися партійній лінії та диктуватися державними ідеалами.
Також, важливою характеристикою ідеальної радянської людини була матеріальна
невибагливість та відмова від особистих благ, які сприймалися як «буржуазні» та
несумісні з ідеалами комунізму. Це включало у себе відмову від приватної власності,
приватних розваг, та відданість ідеї колективізму та колективної власності.
III
З даних документів випливає, що буденне життя дітей у роки колективізації та
індустріалізації було дуже важким. Діти стикалися з проблемою голоду та
недостатнього отримання необхідних продуктів харчування, які часто виділялися
нерегулярно та у незадовільних кількостях. Багато сімей не могли дозволити собі
купувати продукти на ринку, так як їх доходи були низькими. Деякі матері працювали
вночі та не могли годувати своїх дітей, що поглиблювало проблему голоду в родинах.
Навіть дошкільні заклади не мали достатньо продуктів для годування дітей. Все це
свідчить про те, що життя дітей у роки колективізації та індустріалізації було дуже
складним та незабезпеченим.
IV
Однією з причин, чому радянська влада зазнала повної невдачі в реалізації плану
інтелектуального та культурного росту особистості комунара, була зосередженість на
ідеології та доктрині комунізму, внаслідок чого індивідуальність та свобода виявилися
пригніченими. Радянська влада переконувала людей, що індивідуальність та
самовиразнення є знаками буржуазного суспільства, а комунізм передбачає відмову
від особистісної свободи на користь колективу. Така ідеологічна політика призвела до
поширення в обществі монотонності та рівномірності, внаслідок чого індивідуальність
та креативність стали чужими.
Висновок
З одного боку, було здійснено значний прогрес у відбудові економіки та індустріалізації
країни. Це призвело до зростання життєвого рівня та рівня освіти більшості населення.
З іншого боку, були суттєві обмеження свободи людей та порушення прав людини, що
проявлялося в політиці примусових колективізацій, голодоморі, терорі й
репресіях.Зважаючи на те, що я не маю особистих вражень про життя в СРСР у 1930-ті
рр., не можу сказати, наскільки легко мені уявити повсякденне життя тієї доби. Однак, я
можу зрозуміти, що життя в таких умовах було важким та незручним для багатьох
людей.Я хотів би дізнатися більше про те, як люди в той час боролися за свої права та
свободу, як вони реагували на політику держави та як вони формували свої особисті та
культурні ідентичності. Також цікаво дізнатися про те, які методи виховання дітей та
молоді застосовувалися в СРСР та як вони впливали на формування світогляду та
підготовку молоді до дорослого життя.