МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Філологічний факультет
Кафедра української мови і літератури

МАТЕРІАЛИ
навчальної практики з діалектології,
записані в м. Очаків Миколаївського р-ну
Миколаївської обл.

Студентки ІІ курсу 216 групи

Спеціальності 014.01 Середня освіта

(Українська мова і література)

Калинкіної К. С.

Керівник: доцент кафедри української мови

і літератури, кандидат філологічних наук

Каленюк С. О.

Національна шкала ________________

Кількість балів:____. Оцінка ECTS____.

м. Миколаїв – 2024 рік

 2

ЗМІСТ

І. З історії населеного пукту………………………………………………………3

ІІ. Питальник………………………………………………………………………6
Сімейні звичаї та обряди. Лексика весільного обряду…………………6;
Лексика, пов’язана з народженням та хрещенням дитини…………...7;
Лексика поховального та поминального обрядів…………...................8;
Лексика, пов’язана з дією магічних сил…………………………............9;
Українська календарна обрядовість....................10;
Трудова обрядовість українців…………….........12;
ІІІ. Тексти діалектного мовлення………………………………………..14;
ІV. Список інформаторів………………………………………………….18;
V. Словник степових говірок………………………………….................20;
VI. Висновки………………………………………………………..............29;

І. З ІСТОРІЇ МІСТА ОЧАКІВ МИКОЛАЇВСЬКОГО РАЙОНУ

Очаків розташований на узбережжі Чорного моря,

біля гирла Дніпра, неподалік від місця розташування
стародавньої мілетської колонії Ольвія (VII століття до н.
е.) і грецької колонії Алектор (I—III століття н. е.).

Герб міста
 3

За часів Київської Русі та Великого князівства Литовського місто мало

назву Дашів. Великий князь Литовський Вітовт (1392—1430) сприяв побудові у
1415 році Дашівського замку (фортеці) поблизу гирла Дніпра для захисту від
татарських набігів, яке вперше згадується у договорі між правителями Великого
князівства Литовського (князем Свидригайлом) та Польщі
(королем Владиславом II Ягайло) у 1431 році.
У 1480-ті роки Дашів було окуповане кримськими татарами.
У1794 році був розроблений проєкт будівництва в Очакові
найпотужнішого морського порту Російської імперії на Чорному морі, але зі
стрімким зростанням заснованої у 1794 році Одеси значення Очакова як
торгового порту поступово було втрачено. 1859 року у заштатному
місті Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 4823 особи (2427 осіб
чоловічої статі та 2396 — жіночої), налічувалось 676 домогосподарств, існувала
православна церква, єврейська синагога й молитовна школа, парафіальне
училище, лікарня, поштова станція, купецька гавань, 32 млини.
У радянські часи з 1928 по 1937 роки під керівництвом генерал-
лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева в Очакові було побудовано
низку військових об'єктів: військовий порт, аеродром «Очаків», гідроаеродром
«Каборга», у військову інфраструктуру було включено фортифікаційну
гідротехнічну споруду на острові Первомайський.
 4

За часів Незалежної України військові також розбудовували укріплення.

Попри те, що Очаків тривалий час був курортним містом, крім туристичних баз,
тут були й військові бази. Саме вони стали першими об'єктами російських
обстрілів у лютому 2022 року в ході російського вторгнення в Україну. Тоді був
зруйнований військовий навчальний центр, не обійшлося і без загиблих. У місті
Очаків на обліку перебуває 10 пам'яток архітектури та 30 пам'яток історії й одна
пам'ятка монументального мистецтва.
17 червня 2015 року в Очакові було повалено пам'ятник Леніну
(встановлений був у 1969 році). На його місці 23 серпня 2015 року до Дня
Державного прапора України відкритий перший у Миколаївській
області світловий фонтан.
13 жовтня 2016 року по вулиці
О. Зінченка під патронатом А. Лучки,
військовослужбовців Очаківського
військового гарнізону за кошти
Музей мариністичного живопису імені
Судковського волонтерів та небайдужих мешканців
міста Очакова відкритий меморіальний
комплекс на честь полеглих воїнів АТО
(автор монументу — Сергій Коршун, вартість робіт склала приблизно 277 000
грн).
За 28 км на схід від Очакова розташований Національний історико-
археологічний заповідник «Ольвія», створений на місці стародавнього міста-
держави Ольвії.
За 32 км південніше міста — ландшафтний парк «Тендрівська Коса», де
мешкає єдиний у Європі[джерело?] табун диких коней — чорних мустангів. За
12 км — ландшафтний парк Кінбурнська коса з
унікальною флорою й фауною піщаної коси.
 5

У морі на захід від міста за 13 км розташований острів Березань —

частина історико-археологічного заповідника НАН України «Ольвія».

Ландшатний парк Кінбурнська коса

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, ос. Доля

Українськ
12 030 70,31 %
а
Російська 4 875 28,49 %
Інші 204 1,20 %
Разом 17 109 100,00 %

Хор «Ветеран» створений у 1996 році при управлінні праці та соціального

захисту населення м. Очаків, як клуб за інтересами. З 2011 року працює на базі
міського відділу культури, засновник та керівник хору — Антоніна Гай. У 2011
році колективу було присвоєно звання «народний».
В репертуарі колективу
українські народні, патріотичні
та ліричні пісні. На основі
постійного складу учасників
колективу створені малі форми:
жіночий гурт «Журавочка» та
чоловічий гурт «Соколи». Хор
«Ветеран» є лауреатом
 6

міжрегіонального фестивалю пам’яті А. Пашкевича «Мамина вишня»

м. Баранівка (Житомирська область), міжнародного фестивалю ім. Миколи
Кравченка «Чумацький шлях», ІІ Всеукраїнського фестивалю авторської
творчості «Мій рідний край», дипломант обласного огляду вокальних,
фольклорних колективів та хорових груп «Материнська пісня», а також
регіонального фестивалю хорового співу «Моя ти земле, калинова».
Жителі міста Очаків з великою повагою ставляться до традицій і
фольклору нашого народу, завжди намагаючись втілити народні пісні, обряди та
звичаї у своїй творчості. Наша культура має безмежну різноманітність, яка
заворожує та захоплює.

ІІ. ПИТАЛЬНИК
 7

Історія міста та його мікротопоніми

І. Записати сучасну назву міста, утворити форми родового та

місцевого відмінків. [о|чак’іў], [о|чакова], [в о|чаков’і].
ІІ. Чи була стара назва міста? Як пояснюють її місцеві жителі?
Так, раніше місто мало назву Дашів, пізніше Ачі-Кале, нині Очаків.
Мешканці міста порівнюють ці назви з фортецею, адже раніше на місті
сучасного Очакова був побудований Дашівський замок (фортеця).
ІІІ. Як називають себе мешканці міста? Очаківці [о|чак’іўц`і]
Як називають поодинокого мешканця міста? Очаківець, очаківка [о|
чак’івеиц`], [о|чак’іўка]
IV. Як називають місто жителі сусідніх населених пунктів? Очаків
[о|чак’іў]
V. Як називають мешканців міста люди із довколишньої місцевості?
Очаківці [о|чак’іўц`і]
VI. Який прикметник від назви села використовують його мешканці
та люди із сусідніх населених пунктів? Очаківський [о|чак’іўс`кий]
VII. Як називаються частини, кути, кінці міста? Чим мотивовані ці
мікротопоніми? Кінець міста – Чижиківка [чиежие|кіўка] (назва мотивована
назвою вулиці Чижикова). Кут – Дельта-лоцман [|дел’та|лоцман] (назва
мотивована зайнятістю підприємства ДП «АМПУ» у сфері лоцманського
проведення суден та регулювання руху суден в акваторіях України). Частини
міста – Рибзавод [риебза|вод] (назва мотивована наявністю в цій частині міста
заводу з виготовлення рибних продуктів (наразі завод не працює)).
VIII. Який рельєф місцевості навколо міста? [р’іў|ниена]
 8

Назви будівель та їх частин

Як називають:
1. Курник: курятник [ку|р’атниек]
2. Приміщення для свиней: свинарник [свие|нарниек]
3. Криницю: криниця [крие|ниц’а]
4. Домашню підлогу в хаті: пол [пол]
5. Домашню стелю в хаті: потолок [пото|лок]
6. Вікно: вікно [в’ік|но]
7. Частину димоходу над челюстями печі: камін [ка|м’ін]
8. Стару хату: хата [|хата]
9. Приміщення для зберігання грубих кормів і реманенту: комора [ко|
мора]
10. Земляну долівку в хаті: [зием|л’а]

Побутова лексика. Назви посуду, кухонного начиння та інших хатніх

речей
Як називають:
1. Кухонний посуд ( загальна назва для посуду взагалі): посуд []
2. Велику посудину, сплетену з лози і соломи для зберігання зерна:
кошолка []
3. Сковороду: пательня []
4. Миску: миска []
5. Скляний обплетений бутель: банка []
6. Покришка на горщок, кастрюлю: кришка []
7. Лійку: лійка [л]
8. Драбину: драбина [драбина]
9. Затичку для пляшки: пробка [пробка]
 9

10. Дерев’яну ручку: ручка [ручка]

11. Колиску: люлька [л’ул’ка]
12. Годинник: часи [часи]
13. Скатерку: скатерка [скатерка]
14. Перину: перина [перина]
15. Майно, яке одержує дівчина від батька після виходу заміж:
придане [придане]
16. Носову хусточку: платок [платок]
17. Велосипед: лісапєд [л’ісап’ед]

Назви одягу, взуття

Як називають:
1. Жіноче плаття: сукня [|сук’н’а]
2. Зимовий чоловічий убір: шапка [|шапка]
3. Спідницю: спідниця [сп’ід|ниец’а]
4. Кишеню: карман [кар|ман]
5. Рукавички: рукавиці [рука|виец’і]
6. Чоловічий шарф: шарф [шарф]
7. Жіночий фартух: фартух [|фартух]

Назви продуктів харчування і страв

Як називають:
1. Природню мінеральну воду: вода [во|да]
2. Молоко для виготовлення сиру: кисле [|кисле]
3. Сироватку з коров’ячого молока: сироватка [сие|роватка]
4. Сметану: сметана [смеи|тана]
5. Молозиво: молозиво [мо|лозиево]
6. Щойно здоєне молоко: парне [|парне]
 10

7. Кисле молоко: кисляк [киес’|л’ак]

8. Тверду масу, що утворилася при зціджуванні прокислого молока:
сир [сир]
9. Яйце: яйце [йаĭ|це]
10. Весільний коровай: коровай [коро|ваĭ]
11. М’яку частину свіжого хліба: мякушка [м’а|кушка]
12. Цукор: цукор [|цукор]
13. Перлову крупу: пєрловка [пеир|лоўка]
14. Сушені фрукти: сухофрукти [сухоф|рукти]
15. Верхня частина хлібини: горбушка [гор|бушка]
16. Оладки з тертої картоплі, смажені на олії: деруни [деиру|ни]
17. Цукерки: конфети [кон|фети]

Метеорологічна лексика
Як називають:
1. Метелицю: метелиця [ме|теилиец’а]
2. Карусель на льоду: ковзанка [|коўзанка]
3. Ожеледь: голольод [голо|л’од]
4. Бурульку, що звисає з даху: сосулька [со|сул’ка]
5. Тривалий дощ: слякоть [с|л’акот’]
6. Хмарно: пасмурно [|пасмурно]
7. Туман: туман [ту|ман]
8. Райдугу, веселку: радуга [|радуга]
9. Покритий хмарами: захмарений [зах|марениеĭ]
10. Негоду, сніг із дощем: слякоть [с’|л’акот’]

Людина та її риси
 11

Як називають:
1. Ровесника: свєрсники [с’|в’ерсниеки]
2. Вагітну жінку: вагітна [ва|г’ітна]
3. Жартівника: шутнік [шуот’|н’ік]
4. Того, хто краще володіє лівою рукою, ніж правою: лєвша [л’еў|ша]
5. Незрячого: сліпий [с’л’і|пиеĭ]
6. Незграбну людину: незграба [неизг|раба]
7. Шахрая: обманщик [об|маншчиек]
8. Плаксія: плакса [п|лакса]
9. Балуваного, розпещеного: балуваний [|балуваниеĭ]
10. Ледачого: ледачий [леи|дачиеĭ]
11. П’яницю: алкоголік [алко|гол’ік]

Назви спорідненості, свояцтва, родинних стосунків

Як називають:
1. Бабусю – мати матері чи батька: бабуся [ба|бус’а]
2. Стару жінку: бабуся [ба|бус’а]
3. Батькового або материного батька: дідусь [д’ і|дус’]
4. Мачуху: мачуха [|мачуха]
5. Свекра: свекор [с|векор]
6. Свекруху: свекруха [свеик|руха]
7. Хресного батька: хрещений [хреиш|чениĭ]
8. Тітку (сестру матері): тітка [|т’ітка]
9. Дружину батькового брата: дядько [|д’ад’ т’ко]
10. Хресну матір: хрещена [хреиш|чена]
11. Невістку: невістка [неи|в’істка]
12. Дитину: дитина [дие|тина]
13. Хрещеника: похресник [пох|ресниек]
 12

ІІІ. ТЕКСТИ ДІАЛЕКТНОГО МОВЛЕННЯ

Лінгвістиний аналіз записаного мовлення

Говірка мешканців с. Агрономія має ознаки південно-східного наріччя,

степового говору.

В обстеженій говірці наявні такі фонетичні риси:

 непослідовне наближення ненаголошених е до и: теилʹатина, гар|несеинʹко,

жние|ва
 непослідовність чергувань о, е з і в закритому / відкритому складі: ко|ров;
 пом’яшеність шиплячих: боршч’, бурʹа|ч’ок, по|лосоч’ками;
 перехід и в і: а|кт’іві, |ц’іл’іǐ;
 непослідовність оглушення приголосних: |ложшку;
 епентичні приголосні м, н: м|н′асо, ком|баǐн;
 поширений р’: бурʹа|к.

Морфологічні риси:

 в орудному відмінку однини іменники жіночого роду мають паралельні

закінчення -ою, -ой: моло|таркойу, ко|сoйу;
 особові займенники вживаються з приставним н і без нього: йіх;
 дієслова у формі інфінітивів і у 3-ій ос. множини мають суфікс -т’: скла |
дайут, мо|лот’ат;
 дієслова у 3-ій особи однини вживаються без -т і з т’: в’ід|носит’;
 13

 зворотні дієслова вживаються з часткою с’а і часткою с’: пова |рииўсʹа, зва|
риласʹ, потоўк|ласʹа;

Синтаксичні риси:

 обмежене вживання сполучника але, частіше — сполучники так, та, а, но

(ну): ну / теилʹатина чи га|в’адина, ну на сво|йу там каст|рулʹу.

ІV. СПИСОК ІНФОРМАТОРІВ

V. СЛОВНИК СТЕПОВИХ ГОВІРОК

Аді΄ть, виг. дивіться

А΄стра, -и айстра (квітка)
Арпа΄ж, -у дрібна цибуля-сіянка
Ака'ція, -її збірна назва різних порід дерев
Асва'льт, -у асфальт

Б
Ба незм. розмовне скорочення слова «баба», яке вживається при звертанні
Бо΄вдур, -а димар
Басі΄на, -и колодязь
Бо΄бочка, -и футболка
Ба΄бка, -и подорожник
Ба'витися, -люся, -вишся гаятися, баритися
Ва'ндри, -ів мандри
 14

Відмо́ стка цементована призьба

Верба΄, -и, загальна назва різних порід дерев

Водово́ зка, -и віз з великою бочкою, в якій підвозять воду для робітників
на поле
Вагани΄ ночви
Вера΄нда, -и коридор

Гарма́ н, -а місце в полі, де просушують і очищають зерно

Ги΄чка, -и картоплиння
Га΄рза, -и, сарай
Гарки΄, -ів граблі
Гате΄лити, -лю, -лиш бити, стукати
Ги΄калка, -и гикавка
Гинди΄к, -а індик
Горлапа΄нити, -ню, -ниш горлати

Ґа΄зда, -и господар
Ґра΄бати, -аю, -аєш гребти

Д
 15

Дак спол. Так

Да΄вняшній, -я, -є давнішній
Дальноо'кий, -а, -е далекозорий
Дахі'вка, -и черепиця
Дві'ста, -и числ. кільк. двісті
Дебеля'ка, -и людина міцної будови тіла; повний,здоровий
Дзю'рка, -и дірка
Дивогля'д, -у видовище

Е'йбо част. заперечна частка ні

Ет виг. означає незадоволення
Ета'ж, -а поверх

Єжеви'ка, -и дикоросла кущова багаторічна рослина ожина і її плоди

Єрундо'вина -и дурниця

Жу΄жалка те, що залишилось від згорілого вугілля

Жаля'пати, -ю, -єш розливати, розбризкувати воду
Жарі'вка, -и електрична лампочка.
Жарни'чка, -и сковорідка
Желі'зний, -а, -е залізний
 16

Желі'пати, -ю, -єш голосно кричати

Желі'патися, -юся, -єшся сваритися, лаятися.
Жереби'ця, -і кобила
Живу'ха, -и погане життя
Жи'зня, -і життя
Житво', -а житло
Жовчо'к, -а, жовток яйця
Жужжа'ти, -у, -иш гудіти, дзижчати

За΄ступ, -а лопата
Забага'ти, -ю, -єш pабажати, захотіти
Заба'гнений, -а, -е забруднений
Забідо'ваний, -а, -е зажурений
Забо'р, -у дощана огорожа
Зава'лина, -и яма
Зави'сник, -а заздрісник
Заво'ри ворота
Заво'ськатися, -юся. -єшся забруднитися, замазатися
За'тінь,-і місце, що його не освітлює сонце, де лягає тінь, холодок, затінок
Зди'банка, -и побачення
И
И'ноді присл. іноді
Иржа'вий, -а, -е іржавий

І
Індю'к, -а індик
 17

Іша'чити, -чу, -чиш важко трудитися

Ї'дло, -а їжа
Їдна'ко присл. однаково
Їздо'к, -а їздець, наїзник

Йоржи'тися, -жуся, -жишся хоробритися, хизуватися

Йо'рзати, -аю, -аєш совати
Йорши'стий, -а, -е запальний за характером чоловік

Кося΄к, -а прибудова до хати, яка тягнеться вздовж тильного боку

Круподьо́ рка, -и пристрій для приготування круп із зерна
Каби́ ця, -і пічка у дворі
Кип'я΄ч, -у окріп
Кепта΄р, -я кожух без рукавів
Квасе΄ць, -у щавель
Кну΄т, -а риба
Коню΄шня, -і приміщення для коней
Косови΄ця, -і жнива
Кондуба΄ситься збирається на дощ
 18

Ла'да, -и скриня
Ла'вка, -и магазин
Ладува'ти, -ую, -уєш лагодити
Ла'зиво, -а драбина
Лайда'к, -а ледача бездомна людина
Ла'комки ласощі
Ла'ндати, -аю, -аєш ходити без діла, тинятися
Ла'нка, -и ділянка землі
Ла'пати, -аю, -аєш хапати, ловити

Моло΄зиво, -а перше молоко від молодої корови

Май, -ю зелень
Макі'тра, ́ -и велика миска
Малопу'тний, -а, -е нетямущий, недоумкуватий.
Мандра'ж, -у боязнь
Мантиля'ти, -яю, -яєш метляти, махати

Набендю'жений, -а, -е надутий, розсерждений

Навпряме'ць присл. навпростець, навпрямці
Навро'ки, -ів зурочення
Навстрі'чу присл. навстріч.
Наду'тий, -а, -е обурений
 19

Нажи'ток, -у прибуток

Обирко'сний, -а, -е абрикосний

Обі'дом присл. опівдні
Обла'таний, -а, -е обібраний.
О'бува, -и взуття

Пасови΄сько, -а місце для пасовища

Плачи΄нда, -и вид печива
Па'відь, -і повінь
Па'зюрі, -ів кігті
Пасо'ля, -і квасоля

Р
Реміня΄ка, -и пояс
Рабу'нок, -у грабунок
Ра'диво, -а радіо
Радни'на, -и домоткане полотно з лляної або конопляної пряжі.
Радо'к, -а рядок
Рази'ти, -жу, -зю, -зиш вражати
Ра'їти, -аю, -аєш радити
Ра'зниця, -і різниця

С
 20

Ско΄т -у, -а худоба

Сапе΄тка, -и кошик
Саба'ш, -у закінчення роботи, шабаш
Са'жанець, -я висадок
Сковоро'дка, -и сковорідка

Та незм. розмовне скорочення слова «тато», яке вживається при

звертанні до батька
Тормозо΄к лоток з їжею на обід
Таля'пати,-аю, аєш теревенити; говорити нісенітниці
Та'ма присл. там
Та'пки, -пок легкі домашні або спортивні балетки, капці

Фазе΄нда, -и господарство; ◊ роз|в’іў фа|зенду/шо ние|ма ко|ли ў|гору г|

л’анут’
Фата΄ть хватати, ухоплювати якісь предмети.
Фігану΄ть жарг. ударити. ◊ |ногу йак ф’іга|нуў
Фо΄рточка, -и кватирка, шибка у вікні, що відчиняється для провітрення
приміщення
Фу΄з, -у осад рослинної олії на дні посудини
Фура΄ж -а сухий корм
 21

Хві΄ртка, -и вихід у двір

Хана' присудкове сл. амба; кінець
Ха'хоньки виг., що означає сміх

Ці΄ба вигук, яким відганяють собак

Ца'патися, -аюся, -аєшся битися
Ці'па виг., яким кличуть курчат
Ціпки'й, -а, -е чіпкий, цупкий

Ча΄ра, -и пательня
Чере΄х,-а
Ча'пка, -и сапка
Чарда'к, -а, горище

Шала'ш, -а курінь
Шальо'к, -а шарфик
Ша'мпур, -а залізний стержень, на якому смажать шашлики
Шандара'хнути, -ну, -неш гримнути

Щ
 22

Ща, виг., яким відганяють ягнят

Щабе'ль, -я поперечка, яка сполучає між собою чепіги плуга
Щикату'рити, -рю, -риш штукатурити
Що'тка, -и щітка

Ю'бка, -и спідниця, сукня

Я

Я΄біда, -и продажна людина

Я'бко, -а яблуко
Яї'шня, -і яєчня
Я'йко, -а яйце

VI. ВИСНОВКИ

З 15 травня по 27 травня 2023 року я проходила діалектологічну

практику у селі Агрономія Первомайського району.

З метою збору мовного матеріалу було опитано трьох мешканців села –

носіїв мови. У доборі інформаторів мені допомагали директор Агрономійського
СБК Сторожук Марина Георгіївна та сільський бібліотекар Стрільцова Ольга
Олександрівна. Опитувані мною інформанти - це люди, які вже довгий час
живуть в Агрономії.
 23

Місцеві жителі охоче йшли на контакт, із задоволенням розповідали про

себе, своє село, спосіб й умови життя у селі, звичаї та обряди.

Хоч за національністю переважна більшість мешканців села українці, у

їхньому мовленні дуже помітний вплив російської мови. Очевидно, це
пояснюється національною неоднорідністю місцевого населення.

Діалектологічна практика збагатила мене знаннями про особливості

живого народного мовлення мого регіону, про культуру і побут сучасних
українців, їхні традиції та обряди. Під час практики я сформувала науково-
дослідні уміння та комунікативні навички, детально ознайомилася з
фонетичними, морфологічними, синтаксичними, лексичними особливостями
степової говірки; розвинула здатність аналізувати лінгвістичні явища,
порівнювати їх, робити відповідні висновки.

Отже моя діалектологічна практика стала для мене не тільки цікавим

завданням, а й цінним життєвим досвідом, що значно вплинув на моє світоспри
йняття,збагативши, водночас, мій багаж знань. Вона дала мені цінні матеріали,
які в майбутньому я буду використовувати у своїй професійній діяльності.