МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

кафедра статистики, АГД та маркетингу

Допустити до захисту в ДЕК

Завідувач кафедри
к.е.н. доцент Жмайлов В.М.

«___»_____________2010р.

МАГІСТОРСЬКА РОБОТА

Імідж підприємства та cпособи його поліпшення

( на прикладі ДП «Дослідне господарство Сумського інститут АПВ» с. Сад
Сумського району)

Виконавець Блюмська Ксенія Валеріївна _______________

Науковий керівник к.е.н., доцент Шумкова О.В. _______________

Рецензент к.е.н., доцент Скрипнік Ю.В. _______________

СУМИ – 2010
2
 3
ЗМІСТ
стор
Вступ………………………………………………………………………………..4
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА ТА
ЙОГО СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ……………………………………...…………..7
1.1. Поняття та складові елементи іміджу ………………………………….7
1.2. Процес створення іміджу організації………………………………….21
2. ОСОБЛИВОСТІ ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДГ СІ
АПВ».……………………………………………………………………………...32
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства…………..32
2.2. Аналіз маркетингової діяльності підприємства………………………41
2.3Розгляд елементів іміджу підприємства .……………………………...53
3. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СКЛАДОВИХ ПОЗИТИВНОГО
ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДГ СІ АПВ»...………………..69
3.1. Обгрунтування необхідності комплексної системи оцінювання іміджу
підприємства……………………………………………………………………...69
3.2. Напрямки розвитку позитивного іміджу підприємства ДП «ДГ СІ
АПВ»………………………………………………………………………………94
4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В
ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМТВІ «ДГ СІ АПВ» ………………………………99
5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НА ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМТВІ «ДГ СІ
АПВ»……………………………………………………………………………..110
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ КАНАЛІВ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ
ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМТВА «ДГ СІ АПВ»....
…………………………...121
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………...129
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..132
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….138
 4

ВСТУП
Актуальність теми. Імідж підприємства виступає як один із
інструментів досягнення стратегічних цілей організації, що торкаються
основних сторін її діяльності та орієнтовані на перспективу. Переваги
позитивного іміджу очевидні. Однак позитивна популярність не з’являється
сама собою і не існує сама по собі. Вона вимагає цілеспрямованої
систематичної роботи з формування позитивного іміджу. Cприятливий образ-
імідж повинен бути адекватним, оригінальним, пластичним і мати точну
адресу. Бути адекватним - значить відповідати реально існуючому образу чи
специфіці фірми. Бути оригінальним - значить відрізнятися від образів інших
фірм (товарів), особливо однотипних. Бути пластичним - значить не
застарівати, не виходити з моди, змінюючись, здаватися незмінним. Мати
точну адресу - значить бути привабливим для визначеної цільової аудиторії,
тобто для дійсних і потенційних замовників.Цим і обумовлена актуальність
теми дослідження.
Над даним питанням працювали такі науковці: Петренко В.Ф., Шмельов
А.Г., Ністратов А.А., Джи Б.Ж., Ілляшенко С.М., Гуревич П.П., Почепцов
Г.В., Борецький Р.О., Кузнецов Г.Л., Зверева Н.О., Лазутіна Г.Р.,
Поберезникова Є.Г., Браун Л.Н., Ковальчук А.М., Мелещенко О.О.,
ПалехаЮ.Л. та ряд інших.
Мета і завдання дослідження. Мета магісторської роботи полягає у
вивченні іміджу підприємства та визначення його ролі у забезпеченні
конкурентоспроможності. Для досягнення поставленої мети у роботі
вирішуються такі завдання:
- вивчити поняття іміджу підприємства, його складові елементи та
встановити вплив на конкурентоспроможність підприємства;
- проаналізувати організаційно-економічну та маркетингову ситуації на
державному підприємстві «ДП ДГ СІ АПВ»;
- визначити складові іміджу підприємства;
 5
- обгрунтувати напрямки формування позитивного іміджу господарства;
- визначити економічну ефективність заходів з охорони праці в
державному підприємстві «ДПДГ СІ АПВ»;
- провести екологічну експертизу на дослідному господарстві;
- запропонувати нову організацію каналів збуту продукції державного
підприємства «ДП ДГ СІ АПВ».
Об’єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження виб\ране Державне
підприємство «Дослідне господарство Сумського інституту АПВ» с. Сад
Сумського району. Предметом дослідження є імідж підприємства та способи
його поліпшення.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач використовувались
різні методи. Аналітичні способи та прийоми використовувалися на різних
етапах: збирання даних для аналізу; аналітичного опрацювання вихідної
інформації; визначення впливу окремих факторів на результат діяльності
підприємства; узагальнення результатів аналізу. Зокрема використовувалися
такі методи економічного анадізу: деталізація - за ознакою часу, за
факторами; порівняння – абсолютні відхилення, позитивні, негативні,
коефіцієнти, відсотки, середні величини; елімінування – спосіб абсолютних
різниць, спосіб відносних чисел; узагальнення.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення
отриманих результатів полягає в тому, що здійснені дослідження дозволять
вдосконалити імідж господарства на основі використання сучасних та
передових методів дослідження та за допомогою комплексної оцінки
іміджу підприємства.
Матеріали, проведених даних у магістерській роботі, передані на
підприємство, що досліджується – ДП « ДГ СІ АПВ».
Дослідження та висновки, отримані в результаті написання
магістерської роботи, можуть слугувати добрим теоретичним, навчальним
та практичним матеріалом для студентів спеціальності «Маркетинг».
 6
Апробація результатів роботи. Наукові положення основних
результатів дослідження, висновки та рекомендації доповідалися і
одержали позитивну оцінку на науково-практичній конференції викладачів,
аспірантів та студентів Сумського НАУ ( 8-25 квітня 2008 р.), науковій
конференції студентів СНАУ (10-14 листопада 2009 р.), 5-й Міжнародній
науково-практичній конференції «Тенденції научного розвитку» (2010 р.)
м. Софія, науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної
науки і права» (2010 р.) Сумської філії Харківського Університету
Внутрішніх справ, м. Суми, науково-практичній конференції «Інновації
аграрного сектору» (2010 р.) Таврійського державного агротехнологічного
університету, м. Мелітополь.
Публікації. Основні положення магістерської роботи опубліковано в
збірниках наукових праць загальним обсягом 0,8 ум. друк. арк..
 7

1. ІМІДЖ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ

1.1. Поняття та складові елементи іміджу

В англо-російському словнику слово "імідж" (imigе) перекладається як

"образ", "відображення", "подоба", "ікона", "лице", - якщо мається на увазі
політична партія чи якась організація; є й інші варіанти. [18, с.32]
Більш-менш широкому загалу освічених людей у нашій країні це слово
стало відомим у зв'язку із розвитком прикладної науки іміджології, яка
відіграє значну роль у системі ділових стосунків між людьми при вивченні
причин успіху одних і неуспіху інших.
Коли в нашому суспільстві не йшла мова про ринкові відносини, то не
вживали і це слово. В енциклопедіях, енциклопедичних словниках,
словниках іншомовних слів, опублікованих в останні більш як 70 років, цей
термін не згадується. [29, с.28-29, 105-108]
Цікавим є те, що одне і те саме слово "образ" у звучанні різними мовами
дало назву різним, хоча і дещо спорідненим, наукам.
Від англійського "імідж", як ми уже зазначили, пішла іміджологія, а від
німецького "гештальт", що означає "образ", "конфігурація", "цілісна форма",
"структура", утворилася назва гештальтпсихологія.
Ця наука розглядає образ як організоване ціле, властивості якого не
можуть бути здобуті з властивостей його частин. Один із основоположників
цієї школи, Келлер, висунув гіпотезу інсайту - "раптового осяяння".
Теорія гештальтпсихології для практики іміджології підводить до такого
висновку: якщо є образ (це може бути людина, споруда, тощо), який має
певні деталі, що передусім "кидаються у вічі", то решту ліній образу, згідно з
принципом цілісності, уява людини домалює сама; на несвідомому рівні
виникає висновок (інсайт), і при включенні компонентів логіки в мисленні і
 8
побудові гіпотези виникне також певна установка (а отже, й ставлення)
до цієї людини чи об'єкта. [14, с.55-74]

Схематично цей процес можна було б показати на прикладі рис.1.

Споглядання людини чи об’єкта

Сприйняття об’єкта як цілісного

образу

Виникнення враження

«Домалювання » образу Несвідомий рівень

на основі власного психіки (інсайт)
досвіду

Побудова гіпотези Свідомий рівень

(формування думки про психіки (логіка)
об’єкт чи людину)

Рис.1. 1 Схема процесу сприйняття людини чи об'єкта та вироблення

ставлення до них і стратегії поведінки
Імідж організації - це образ організації, який існує у свідомості людей.
Можна навіть сказати, що в будь-якій організації існує імідж поза залежністю
від того, хто над ним працює і чи працюють над ним узагалі. [4, с.15-18]
 9
У випадку відпускання питання іміджу на самоплин він складається в
споживачів стихійно, і немає ніякої гарантії, що він буде адекватним і
сприятливим для фірми.
Тому реально можна вибирати не в площині “хочу імідж – не хочу
імідж”, а між керованим (контрольованим) і некерованим
(неконтрольованим) іміджем. І формування сприятливого іміджу для
організації – процес більш вигідний і менш трудомісткий, ніж виправлення
спонтанного несприятливого образу, який сформувався.
Формування образу, своєрідного “обличчя” організації – справа не
тільки фахівців у цій області (маркетологів, рекламістів). Імідж організації
формується не тільки спрямованими на це акціями і заходами. Якість
вироблених товарів і робіт (послуг), які продаються чи надаються,
відношення персоналу до свого роботодавця, клієнтурі і власній діяльності
має значення для іміджу не менш важливе, ніж реклама і презентації.
Сприятливий образ-імідж повинен бути адекватним, оригінальним,
пластичним і мати точну адресу. Бути адекватним - значить відповідати
реально існуючому образу чи специфіці фірми. Бути оригінальним - значить
відрізнятися від образів інших фірм (товарів), особливо однотипних. Бути
пластичним - значить не застарівати, не виходити з моди, змінюючись,
здаватися незмінним. Мати точна адресу - значить бути привабливим для
визначеної цільової аудиторії, тобто для дійсних і потенційних замовників.
Приступаючи до створення іміджу, необхідно з'ясувати, по-перше, рід
діяльності фірми в даний час і в перспективі; по-друге, чим товари (послуги)
фірми відрізняються від товарів (послуг) конкурентів. [1, с.26-27 ]
До основних задач іміджу можна віднести:
- підвищення престижу фірми, тому що розробка фірмового
стилю свідчить про увагу фірми не тільки до питань виробництва;
- підвищення ефективності реклами і різних заходів щодо
просування товару;
 10
- полегшення введення на ринок нових товарів (послуг), тому
що фірмі зі сформованим іміджем вивести товар на ринок легше;
- підвищення конкурентноздатності фірми, тому що в умовах
рівного товару конкуренція ведеться на рівні іміджів фірм.
Штучне створення іміджу краще довірити професіоналам високої
кваліфікації, тому не слід заощаджувати засоби на його створення. Імідж
тільки частково "належить" фірмі - у виді візуальної атрибутики фірмового
стилю, інша його частина створюється засобами PR і живе в масовій
свідомості споживача. Якщо фірма не подбає про створення потрібного
іміджу, споживачі можуть обійтися власною уявою і прийти до свого
варіанта іміджу, що не завжди буде виграшним для фірми. [15, с.173-176 ]
Так само, як людина повинна створювати собі бездоганну репутацію, так
і фірмам та продуктам теж створюється відповідна репутація. Складність тут
полягає в тім, що споживач має тенденцію зменшувати навантаження на
самого себе і не збирається знову та знову аналізувати ту чи ту фірму, той чи
той продукт, що його ця фірма пропонує. У цьому споживачеві допомагає
сам рекламодавець, створюючи фірмовий стиль роботи, певний імідж
торгової марки.
Рішення про те, який образ необхідно створити, є головними
рекламодавця. Це рішення супроводжується створенням таких асоціацій у
споживачів, які б допомогли створити та закріпити позитивний імідж,
водночас усуваючи ті, які не сприяють цьому.
Рекламодавцю необхідно врахувати, що назва торгової марки може
породжувати безліч асоціацій. Деякі з них будуються на фізичних якостях,
інші відображають той факт, що продукцією користуються для
демонстрування стилю життя, становища в суспільстві, професійної ролі.
Можуть бути асоціації, зв'язані з використанням продукту, з образами людей,
що використовують продукт, або з магазинами, де він продається, чи з
продавцями, які займаються збутом цього продукту. [55, с.3]
 11
Усі ці асоціації створюють так званий імідж, який відбиває загальне
враження про те, що людина або група людей знають чи думають про фірму,
предмет продажу.
Імідж може бути складним чи дуже простим. Він може бути стійким, що
грунтується на тривалому досвіді використання, або дуже нестійким та
динамічним. Він може бути чітким та визначеним чи розпливчастим, різним
для різних людей.
Імідж створюється з багатьох складових: найменування, ціни, упаковки,
стилю реклами та якості самого продукту. Тому фірми та продукти можуть
бути або «особистостями», або безликими «ніхто».
Реклама повинна формувати імідж постійно. [66, c.25-28]
Спеціалісти в галузі реклами у США вважають, що, наприклад, люди
курять не тютюн, а улюблену марку цигарок (сорт тютюну вони можуть і не
розпізнати, розпізнають завжди марку), а на автомобіль з відкритим верхом
чоловік дивиться як на кохану жінку. Чоловік спиняє свій вибір на седані,
який має четверо дверей, так само, як він вибирає за дружину звичайну
дівчину, сподіваючись, що вона буде чудовою дружиною та матір'ю.
Вважається, що чоловік «одружується» з седаном, бо ця машина зручна,
практична, надійна.
У зарубіжній літературі ототожнюються поняття «імідж» та «позиція».
Тобто позиціювання — це місце фірми на ринку, це знання функцій товару і
тих, для кого його призначено. Аналіз позиції фірми та її продукції дає змогу
визначити способи створення іміджу цієї фірми та її продукції. [72, c.33-37]
Рекламодавець може використати сім методів позиціювання товару:
1- використання характеристики продукції або інтересів покупців;
2- метод «ціна - якість»;
3- використання або спосіб застосування;
4- метод «виріб - користувач»;
5- метод «виріб (продукт) - асортимент»;
6- використання символів культури;
 12
7- метод використання конкурентного товару - еталона.
Перший метод є найпоширенішим. Він дає змогу визначити позицію
фірми через асоціації об'єкта з характеристикою продукції (виробу) або з
інтересами споживачів.
Іноді нова продукція використовує ту характеристику, яку конкуренти
залишили поза увагою. Іноді роблять спробу утвердити позицію за двома чи
більше характеристиками одночасно. Проте тут можуть виникати
непереборні труднощі, тому що важко створити успішну рекламу,
користуючись багатьма атрибутами виробу. У результаті може скластися
неконкретний, туманний імідж або реклама так і залишиться непомітною,
оскільки не привернула уваги покупця.
Можна в процесі позиціювання використати фізичні властивості,
псевдофізичні властивості та вигоди. Фізичні властивості — найоб'єктивніші,
їх можна вимірювати за певною шкалою (температура, швидкість, відстань,
гроші тощо). Псевдофізичні властивості — це свого роду вторинні фізичні
властивості, що їх не так легко виміряти (жирність, запах, терпкість,
копченість, пряність тощо). Вигоди — це переваги, які задовольняють
потреби споживача або користувача (вгамовують голод і спрагу, не шкодять
шкірі, стимулюють, є зручними тощо).
Другий метод — «ціна - якість». Для багатьох категорій продукції це
питання дуже важливе, тому його потрібно враховувати за будь-яких
обставин. Стосовно певних категорій продукції деякі торгові фірми
намагаються запропонувати якнайбільш широкий сервіс, кращу якість або
виконання. Виробники таких товарів призначають вищу ціну частково для
покриття збільшених витрат, частково для того, щоб у такий спосіб заявити
про більш високу якість. І навпаки, у тій же категорії продукції звичайно є
інші товари (торгові марки), виробники яких намагаються залучити до себе
покупця на основі помірної ціни, водночас не створюючи враження, що в них
якість набагато гірша. Тут можливий такий імідж: «Помірна ціна за доброї
якості».
 13
Третій метод передбачає асоціювання продукції з її використанням або
зі способом користування. У США торгова марка супу «Кемпбелл» багато
років займала позицію продукту другого сніданку, а її реклама передавалась
по радіо тільки у денні години. Телефонна компанія Белл у своїй рекламі
асоціювала міжміські розмови із засобом спілкування з рідними (гасло
«Дотягнисьнись»).
Четвертий метод асоціює продукцію з користувачем або групою
користувачів. Так, компанія «Джонсон і Джонсон» випускала шампунь для
дітей. Нова позиція — шампунь для людей, які часто миють волосся і тому
потребують м'якого шампуню, «як для дітей». Це гасло сприяло збільшенню
частки ринку цієї продукції.
П'ятий метод передбачає асоціації за класом (категорією) продукції.
Наприклад, деякі гатунки маргарину позиціюються щодо масла, розчинна
кава щодо нерозчинної.
Шостий метод використовує для виокремлення та запам'ятовування
символи культури. Основне завдання — знайти щось важливе для людей, те,
чого не використали конкуренти, та асоціювати торгову марку з цим
символом (кінний диліжанс, ностальгічна фонова музика, гілка калини, козак
із шаблею тощо).
Сьомий метод побудований на використанні одного чи кількох
конкурентів як орієнтир або еталон. Це корисно тоді, коли, по-перше, у
конкурента є стійкий, чітко визначений імідж, що склався протягом
тривалого часу; цей імідж конкурента можна використовувати як «місток»,
що допоможе проінформувати про інший імідж, співвіднесений з ним. По-
друге, іноді не так уже і важливо, як оцінюють вашу фірму споживачі, аби
вони бачили, що ваша фірма краща або, в будь-якому разі, не гірша за
конкурентну фірму («Ми на другому місці і саме тому завжди намагаємося
зробити більше»).
 14
Установити позицію з урахуванням конкурентного товару-еталона
можна за ознакою «ціна - якість» та з допомогою зрівняльної реклами, що в
ній названо конкретну продукцію й конкретного конкурента. [70, c.56-62]
Нижче приведені основні засоби формування іміджу.
1. Фірмовий стиль - основа іміджу, головний засіб його формування.
2. Візуальні засоби - дизайнерські прийоми формування іміджу, які
включають створення упакування, оформлення вітрин, офісів, виставок,
розробку макетів оголошень.
3. Оригінали-макети можуть бути різними, але один елемент (деталь),
що постійно є присутнім у всіх позиціях, робить цілу серію макетів
пізнаваними. Важливу роль грає також колір.
4. Вербальні (словесні) засоби - спеціально підібрана стилістика,
орієнтований на нестатки споживача.
5. Рекламні засоби - використані в кожному конкретному випадку
рекламні засоби, що сприяють формуванню сприятливого відношення.
6. PR-заходи - продумані, сплановані, постійні зусилля по
встановленню і зміцненню взаєморозуміння між підприємством і
громадськістю. Це виставки, презентації, прес-конференції, спонсорські
заходи. При проведенні PR-заходів необхідно, щоб специфіка фірми
відповідала специфіці проведеного заходу. Немаловажне відношення
цільових груп до проведених PR-акцій, масштаб аудиторії спонсоруємої
акції. [18, c.24]
У комерційній практиці сьогодні велика увага приділяється умінню
вести переговори, від яких багато в чому залежить успіх у діяльності фірми.
Працюючи на успіх свого підприємства за кордоном чи на
внутрішньому ринку, передусім варто поміркувати над питанням: який імідж
вашої країни, галузі економіки, вашого окремого підприємства чи організації.
Тому що імідж - це Ваша точка відліку економічного процвітання. [10]
Тепер повернімося до вітчизняної практики іміджології, бо
практичновсі, бажали цього чи ні, з цією наукою, яка належить до
 15
людинознавчих. І в повсякденному житті, і у виробничій діяльності. Чи
існують такі поняття, як "думка про людину", "лице організації", "честь
мундира"? Звичайно, існув'али. І цьому надавали великого значення. Тільки
не називали ці поняття, уявлення, правила, закономірності іміджологією.
Форма одягу, манера поведінки різних категорій людей, оформлення
сцен, вестибулів, актових залів, наочна агітація, тощо - це елементи цієї
системи чи прикладної науки.[3, c.159-164]
Отже, імідж існує на мікро- і макрорівнях, має і зовнішню форму, і
внутрішній зміст (рис.1.2).

Людина

Зовнішня
форма
Організація
Динамічна
Держава Імідж як цілісна рівновага
структура (прагнення
до відповід-
Материк ності)

Внутрішній
Планета зміст

тощо

Рис.1.2 Структура іміджу від мікро- до макрорівня

Зовнішня форма і внутрішній зміст постійно мають "підганятися" одне

під одного, прагнути до відповідностей, бути в динамічній рівновазі як на
шальках терезів.
У структурі іміджу організації можна виділити такі взаємопов'язані за
формою і змістом компоненти: зовнішній вигляд організації і стиль роботи її
керівництва; облаштування робочих місць і режим роботи організації;
 16

товарний вигляд продукції і реклама як носії іміджу організації; зовнішній

вигляд, стиль поведінки і діяльності персоналу (рис.1.3).
Під зовнішнім виглядом у даному випадку, щоб виділити саме
предметний бік, будемо розуміти як екстер'єр (власне зовнішній вигляд), так
і інтер'єр приміщення, де відбувається діяльність організації.
Слово "організація" вжите в широкому розумінні слова - підприємство,
установа, офіс, фірма, інститут тощо.

Зовнішній вигляд
організації, стиль роботи
її керівництва

Облаштування Товарний вигляд

робочих місць і Імідж продукції і реклама,
режим роботи організаці як носії іміджу
організації. ї організації.

Зовнішній вигляд,стиль
поведінки і діяльності
персоналу.

Рис.1.3 Структура іміджу організації

Зовнішнє оформлення (екстер'єр) дає інформацію про характер
діяльності організації, власника чи відомчу належність: архітектура споруди,
 17
фірмовий знак перед входом, величина і оздоблення вхідних дверей,
охайність навколишньої території настроюють на певний "регістр поведінки"
того, хто потрапляє сюди вперше: або ви входите з повагою до приміщення,
або, виразно кажучи, відчиняєте двері ногою. [29, c.28, 105-107]
Додаткову інформацію і враження ми отримаємо, увійшовши в хол
приміщення: оперативна інформація, найважливіші здобутки, найвизначніші
люди цієї організації; зручні меблі для сидіння, щоб не втомлювати
відвідувачів і підкреслити повагу до них; кілька красивих авторських
полотен, мінісад - це приблизно те, що викличе у відвідувача доброзичливість,
повагу і діловий настрій.
Характеризувати зовнішній вигляд організації важко. Народна мудрість
недаремно говорить, що перше враження є найправильнішим, тобто
найадекватнішим. [17, c.45-48]
"Ідеальний" керівник докладає значних зусиль до облаштування свого
офісу, як щодо його технічного оснащення, так і з погляду врахування
ергономічних та естетичних вимог. Йдеться насамперед про тих керівників,
хто розуміє, наскільки в офісах все має бути на своєму місці. Стан офісу-
наочне свідчення культури ділової людини.
Дотримування цієї культури завжди зближує цивілізованих ділових
людей, робить їх відкритішими один одному. Найважливіше ж — навчити
ваш персонал усвідомлювати, що головним завданням є належне
обслуговування клієнтів. А саме:
Дизайн/зовнішній вигляд. Тут йдеться про підприємства, які
пропонують досягнення моди (в найширшому розумінні слова),
забезпечують консультації з дизайну. Для них неприпустима стандартність,
відсутність творчої видумки. Проблема зі створенням образу фірми полягає в
тому, що він повинен віддзеркалювати найновіші моди, які, природно,
застарівають упродовж короткого проміжку часу. Образ такої фірми
вимагатиме частішого оновлення, ніж для інших підприємств.
 18
Винятковість. Задумайтесь над образом автомобіля вищого класу. Одна з
його привабливих рис полягає у тому, що на автошляхах нечасто побачите
щось подібне. Винятковість підходить для образу фірми, яка виробляє
невеликі обсяги дорогої продукції.
Міжнародні зв'язки. Мале підприємство, намагаючись отримати
іноземні контракти, продати щось за кордоном або, принаймні, хоча б
встановити представницькі стосунки з іноземними компаніями, виграє, якщо
відобразить це в образі фірми.
Для початку вкажіть в адресі назву своєї країни, додайте до номерів
телефону і факсу міжнародний код. Корисно також користуватися в листах
мовою тієї країни, де ви шукаєте клієнтів.
Інтимність. Деякі нічні клуби, жіночі перукарні, косметологічні салони,
коктейль-бари, магазини одягу можуть створити собі образ фірми, у якому ця
ознака буде основною.
Така інтимність створюється пом'якшеним освітленням, вишуканим
оздобленням, приглушеними звуками, загальним відчуттям затишку.
Можливості фірми на загальнодержавному рівні. Щоб проде-
монструвати вашу присутність на національному рівні, можна скористатись
традиційним засобом — до назви фірми додати слова, які на це вказують.
Якщо ви маєте представництво в інших містах, подавайте їх перелік у
кореспонденції і рекламних матеріалах.
Престиж. Він може бути важливою складовою вашого образу фірми,
якщо ви намагаєтесь продавати великим підприємствам, які хотіли б думати,
що мають справу із солідною компанією. Або якщо ви маєте справу із
заможною клієнтурою чи навіть з такою, яка тільки робить вигляд, що
заможна!
Враження престижності досягається шляхом відповідного вибору
торгової назви фірми і товару, адреси, ретельно дібраного стилю бланків,
брошур, і, зрештою, внутрішнім оформленням приміщення.
 19
Якість. Це те, що часто декларується, хоч рідше досягається. Однак,
якість повинна бути необхідною складовою частиною образу фірми.
Якість підкреслюється різними способами, залежно від сектору
підприємницької діяльності, в якому ви дієте. Виробник може наголошувати
на якості, повідомивши про відданих своїй справі контролерів і методи, які
вони застосовують, а також про виконання вимог відповідних стандартів.
Підприємство, орієнтоване на надання послуг, може користуватися відомою
(або заслуговуючою на довіру) торговою маркою того, що використовується
чи продається, або свідченням про якість від клієнтів, що розуміються у
справі. Навіть якість бланків і брошур може засвідчувати увагу, яку
приділяють якості в компанії. На практиці увага до дрібниць — істотна
частина турботи про якість. Вам також можуть допомогти відгуки від
задоволених клієнтів (яких треба назвати за прізвищами, а не просто
позначити «пан А.Б. з Лондона».
Проста декларація, що ви дбаєте про якість, у наші дні вже не справляє
враження на покупця.
Швидкість реакції. Важлива для фірм, які забезпечують швидке
задоволення потреб клієнтів. Наприклад, це стосується центру установки
автомобільних шин і регулювання вихлопу, підприємства оперативного
друкування або служби аварійного ремонту водопровідних чи електричних
систем.
Така ознака фірми дуже часто відображається у назві фірми, і вся її
реклама наголошує, наскільки швидко вона відгукнеться і виконає роботу.
Також життєво необхідно в усіх повідомленнях, брошурах або рекламі
на видному місці зазначати номери телефону і факсу. Ви маєте подати їх
також у телефонних книгах і на сторінках довідників, відведених
підприємствам і установам.
Надійність. Існує два види надійності: надійність, пов'язана з технікою, і
надійність компанії у тому, що вона виконує обіцяне.
 20
Ергономіка офісів, їх дизайн - актуальна проблема, однак її вирішення не
завжди є вдалим. У підсумку страждає професійний імідж. Як відсутність
візитної картки є недотриманням ділового етикету в спілкуванні, так і
примітивний, а тим більше неохайний вигляд офісу і службових кабінетів
завдає значних збитків репутації фірми. [50, c.210-211]
Стиль роботи організації найкраще виявляється у ставленні до
відвідувачів. Якщо в цій організації вас зустріли, провели до потрібної вам
людини, дали вичерпну відповідь на запитання, запропонували
альтернативні варіанти, порекомендували, як потрібну справу можна
зробити в іншому місці і навіть відмовили вам, зовсім не зіпсувавши настрою,
- будьте певні, що ця організація процвітає і стиль її роботи відповідає
певному рейтингу.
Як вважає керівник ряду великих грецьких і кіпрських компаній Маркос
Шиєпаніс, імідж будь-якої фірми звичайно складається із багатьох понять,
пов'язаних передусім з організацією виробництва.
Головні ланки: відповідальність, швидкість, результативність. Імідж
створюється спільними зусиллями всіх працівників без винятку.
Насамперед треба створити імідж всередині нас, серед нас і потім -
ширше, в межах країни. [14]
Створення доброго іміджу-тривалий процес. Швидко міцний імідж не
створиш, це буде тимчасовий імідж.
Однією із складових іміджу фірми є імідж її галузі в країні.
Західнонімецькі машини "Мерседес", "Опель", "БМВ", "Фольксваген" мають
високу репутацію за кордоном, але ще вищу репутацію ці марки машин
мають у себе вдома.
Для створення іміджу організації важливе значення має облаштування
робочого місця менеджера. Вся інформація, засоби зв'язку повинні бути
миттєво доступні. Робоче місце повинно бути добре освітлено, щоб ніщо не
заважало зосередитись, обстановка домашньо-ділова. Нічого зайвого , але і не
порожньо. Якщо є декілька робочих місць, ніхто нікому не заважає. Режим
 21
роботи органічно збігається із біоритмами людини. Є можливість релаксації
(відновлення сил) при напруженій роботі, наприклад з комп'ютером.
На основі сприйняття інтер'єру службового приміщення і режиму праці
складеться висока думка про організацію.
Взагалі проблема організації робочих місць, наприклад розстановка
столів в офісі, пов'язана із сприйняттям людини людиною, із психологічною
сумісністю, із родом діяльності, яка виконується, ступенем виробничої
взаємозалежності.
Якщо в офісі всіх бачать - це може бути не найкращий варіант розстановки
столів - пік працездатності у кожного може бути різним. Коли в одного
працівника "йдуть ідеї"", в іншого може бути гальмування мислення, і йому
треба відволіктися чи поспілкуватися, чим він заважатиме своєму колезі.
Якщо між столами є перегородки типу лабіринту, то це ізолює
працівників один від одного. При ізоляції може виникнути деяке пригнічення
через незначну кількість сигналів-збудників, що негативно впливає на
продуктивність праці. А при спогляданні один одного у працівників, по-
перше, виникає невербальна і вербальна комунікація, по-друге, спонтанна
конкуренція і підсвідомий страх: а раптом хтось подумає, що я нічого не
роблю?
Напевно, найоптимальнішою розстановкою робочих місць в офісах є
розстановка за принципом облюбовування території - кожен організовує своє
робоче місце, виходячи із естетико-ергономічних смаків, понять, стилю
роботи і психологічного "комфорту". [24, c.345-347]
Важливою складовою економічного процвітання країни, галузі
економіки чи окремої фірми є її імідж. На основі іміджу прогнозується
уявлення про виробника.

1.2 Процес створення іміджу організації

 22
Створення іміджу будь-якого підприємства відбувається за основними
складовими, які на сам перед дуже чуттєво формують думку про підприємство,
а саме:
• чуттєвий імідж;
• нечуттєвий імідж;
• внутрішній імідж;
• зовнішній імідж.
Чуттєвий імідж. Те, що покупець може побачити, понюхати, почути, до
чого він може доторкнутися, що може покуштувати, тобто товар чи
продукція компанії.
Нечуттєвий імідж. Відповідна реакція покупця на відчутне на дотик, на
обслуговування та відношення до нього співробітників компанії, сервіс.
Внутрішній імідж. Атмосфера всередині компанії, позитивне та
негативне відношення співробітників до керівництва, політики компанії, яка
виражається насамперед в ступені відданості співробітників своїй фірмі.
Зовнішній імідж. Вплив перших трьох факторів плюс громадська думка
про компанію, що формується рекламною кампанією, якістю продукції,
зв'язками з засобами масової інформації та громадською роботою. Як видно ,
імідж в традиційному розумінні цього поняття є тільки одна четверта його
частина, що називається зовнішнім іміджем. [45, c.142-149]
Кожна з складових частин направлена на досягнення 3 головних задач:
1. Досягнення високого рівня компетенції та ефективна робота з
покупцем.

2. Підтримання іміджу успішної компанії, який змушує покупця

довіряти вам.
3. Встановлення емоційного зв'язку з покупцем та громадськістю.
Для кожного елемента плану по створенню іміджу можна виділити
основні моменти:

1. Чуттєвий імідж - дія на п'ять відчуттів.

 23
2. Нечуттєвий імідж:

• вплив на "Я" покупця;

• самоімідж покупця.
3. Внутрішній імідж:
• фінансове планування;
• кадрова політика компанії;
• орієнтація та тренінг співробітників;
• програма заохочення співробітників.
4. Зовнішній імідж:
• якість продукції;
• реклама;
• громадська діяльність;
• зв'язки з засобами масової інформації;
• зв'язки з інвесторами;
• відношення персоналу до роботи і його зовнішній вигляд.
Деякі з елементів плану досить наявні - наприклад, чуттєвий імідж
компанії чи товару: назва, девіз, знак. Але не менш важливі інші фактори, які
часто не беруться до уваги. Наприклад, розробка філософії компанії. Існує
думка, що філософія і політика компанії прийдуть самі по собі протягом
часу. Але даний висновок навряд чи працює в сучасних умовах. [6, c.498-499]
До інших частин плану по іміджу, які часто не враховують, відносяться
елементи внутрішнього іміджу, насамперед поведінка персоналу та його
відношення до роботи. Характерним прикладом є обслуговування клієнтів в
пострадянських організаціях (наприклад, магазинах), які ще не повністю
перейшли на ринкові відносини. Керівники таких організацій не змогли
зрозуміти, що повинні змінити не тільки назву, але і всю систему роботи,
коли саме клієнт і його бажання повинні бути на першому місці. Виконання
цієї частини плану по створенню іміджу повинно враховувати підвищення
морального настрою співробітників. При створенні внутрішнього іміджу
 24
компанії важливо все, починаючи від можливостей кар'єрного росту
співробітників і закінчуючи програмами їх заохочення. [43, c.56]
Перший крок у виконанні плану по створенню іміджу - побудова
фундаменту: визначення цінностей, мети, принципів і філософії, на яких буде
триматися вся будова плану. Без підтримки міцними балками, закріпленими в
надійному фундаменті, план приречений на поразку. Без фундаменту все
інше не має сенсу. Щоб будівля витримала сильний землетрус, вона повинна
складати нерозривне ціле з міцним фундаментом. Щоб вижити в самих
важких ситуаціях, бізнес, корпорація, країна повинні мати надійну основу.
Що мають на увазі під "складати нерозривне ціле з міцним фундаментом"?
Це значить, що, коли в вашому бізнесі почалася чорна смуга або ви
отримаєте негативні відгуки про себе в пресі, у вас залишаться шанси на
виживання. Із чого повинен складатися фундамент успішного бізнесу? Так як
для фундаменту будівлі існують свої специфічні вимоги, так і для побудови
успішного бізнесу необхідні особливі інгредієнти. Ось вони:
1.) принципи;
2.) положення про мету створення компанії;
3.) корпоративна філософія;
4.) довгострокові задачі компанії;
5.) стандарти.
Не врахування цих положень визначає тільки одне - неминучий крах.
Якщо ви дійсно бажаєте побудувати позитивний імідж вашого бізнесу, ви
повинні вивчити властивості будівельних матеріалів, що використовуються
при побудові фундаменту, розвивати їх, використовувати і зберігати їм
вірність, хоча можливо з часом їх дещо модифікувати. [8, c.256]
Особистий імідж - це явище середовища в тому розумінні, що він
виявляється як людське визнання, як оцінне ставлення до особи певної групи
або прошарку людей.
Загальна самооцінка особистості визначається за відомою формулою
У.Джеймса:
 25
Успіх
Самоповага = --------------
Домагання

Імідж є також поняттям збірним. Це - обрис, тобто та форма

життєдіяльності людини, завдяки якій "на люди" виставляються сильнодіючі
особистісно-ділові характеристики. Серед них пріоритетними слід визнати
вихованість, ерудицію, професіоналізм. Ось ті три кити, на яких тримається
імідж конкретної особистості.
Але не останнє значення у сприйнятті людини людиною має одежа.
Недаремно народна мудрість каже: "Зустрічають по одежі ..." І тому передусім
треба відзначити соціально-рольове призначення одежі.
Так, існує поняття "білі комірці". Багато хто знає, що воно стосується
технічної інтелігенції і відомчих чиновників. На ряді підприємств є фірмова
одежа. Вона характеризується не тільки певним фасоном, а і різноманітністю
кольору. На таких підприємствах за робочою одежею легко можна розпізнати
робітника, службовця і менеджера. До речі, це дисциплінує працівників,
полегшує їхні комунікативні контакти.
Є салонна одежа - одежа для неофіційних відвідин. До неї відносять фрак
і смокінг. їх носіння строго регламентоване. Так, у фраці без пальта або
плаща по вулиці не ходять, а смокінг не одягають на заходи, які починаються
до 17 години.
Аби досягнути більших успіхів у кар'єрі або бізнесі, необхідно, окрім
певного зовнішнього вигляду, мати певні риси характеру. Ці риси є різними
для кожного виду діяльності. Якщо людина, наприклад, займається
безпосереднім збутом товару, то вона має бути приязною, енергійною,
наполегливою, а службовець офісу - організованим, уважним до дрібниць,
охайним. [66]
 26
Але є такі риси характеру (внутрішня складова іміджу), які повинні бути
притаманні людині будь-якого фаху, тим більше менеджеру, - впевненість у
собі, доброзичливість, творча енергія, енергійність.
Торгова (товарна) марка є однією із найсуттєвіших складових
характеристики товару.
Товарна марка - ім'я, знак, дизайн або символ (чи їх поєднання), що
ідентифікують продукцію та послуги продавців або групи продавців та
диференціюють їх від товарів та послуг конкурента.
Основні вимоги до товарної марки можна зобразити графічно (рис.1.4).

Товарна марка має відповідати таким

вимогам

Простота Юридична
Індивідуальність (відсутність захищеність
Привабливість (пізнавальність дрібних (можливість
знаку) деталей,мінімум зареєструвати знак
ліній) офіційно)

Рис.1.4 Основні вимоги до товарної марки

Використання товарної марки:

• полегшує ідентифікацію продукції;
• рекламує продукцію;
• гарантує рівень якості;
• збільшує престиж продукції;
• полегшує сегментацію ринку, створюючи характерний образ;
• полегшує вихід до нової категорії товарів;
 27
• зменшує ризик споживачів при покупці товару.
Товарна марка включає чотири типи понять: марочна назва (фірмове ім'я),
марочний (фірмовий) знак, торговий образ, торговий знак.
Товарний знак захищає інтелектуальну власність виробника, а також права
споживачів на купівлю якісних товарів та послуг. Головна відмінність товарної
марки (знаку) від простої назви полягає в тому, що права її власника
охороняються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів та
послуг» (1993 р.). Реєструють товарний знак у Держпатенті, який входить у
Держ-комітет з питань науки та інтелектуальної власності. [41, c.12-19]
Залежно від того, виробник чи посередник здійснює контроль над марками,
а також залежно від того, чи планується маркетингова підтримка марки, можна
виділити такі типи марок:
• Марка виробнича - марка, яка створюється самим виробником і має
присвоєну їй марочну назву.
• Приватна марка (марка торгового посередника) - створюється і є
власністю торгового посередника.
• Ліцензійна марка - марочна назва товару або послуги, запропонована
ліцензіату власником торгової марки.
• Спільна марка - передбачає використання для одного товару марочних
назв двох різних фірм.
• Марка-винищувач — дешеві варіанти марок, які контролю-, ються самими
виробниками і передбачають невисокі витрати на просування марки.
• Безмарочні товари — виготовляються виробниками, контролюються
торговими посередниками, не мають торгового знаку і не передбачають
рекламної підтримки. [49]
Марочні назви можуть бути індивідуальні, колективні, єдині для всіх
товарів підприємства та торговельні.
При розробці товарної марки підприємство повинно прийняти чотири
рішення, пов'язаних з вибором символу підприємства, філософією створення
марки, вибором назви та використанням самої товарної марки.
 28
Розробка та реєстрація товарного знаку — достатньо складний та
довготривалий процес, який вимагає від власника та розробника не тільки
дизайнерських та естетичних навичок, але й знань національного та
міжнародного законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності. Крім
правових вимог, які ставляться до товарного знаку, знак повинен володіти
рекламоздатністю. Рекла-моздатність у найбільш загальному понятті цього
терміна означає властивість товарного знаку привертати увагу споживача до по-
значених фірм, їх товарів та послуг.
Товарний знак є головним елементом фірмового стилю. Фірма, яка
досягає достатньо великих розмірів, яка забезпечила визнання якості своєї
продукції на конкретному ринку, рано чи пізно стикається з необхідністю
використання власного товарного знаку. [50, с.18-22]
Імідж - це сформоване і постійно підтримуване стійке уявлення і юкупців про
престижність товару, послуги, торгової марки фірми та її керівництва. В основу
іміджу виробу покладено якісні переваги одного виробу щодо іншого. Імідж може
бути позитивним або негативним. Дійовим засобом створення сприятливого
іміджу є розвиток інформаційних зв'язків фірми з різними верствами населення,
органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації.
У сучасних умовах, коли вимоги споживачів до якості товарів значно
зросли, формуванню і зміцненню позитивного іміджу фірми таїї продукції
дуже сприяє сертифікація. Сертифікація проводиться з метою підтвердження
того, що продукція відповідає визначеним стандартам або технічним умовам.
Такі підтвердження надає спеціальний компетентний орган. Практика
міжнародної сертифікації вимагає такі документи: заява про відповідність,
свідоцтво про відповідність, сертифікація якості. Загальне керівництво робіт з
сертифікації продукції здійснює Державний комітет України з питань
технічного регулювання та споживчої по-иітики (Держспоживстандарт
України). [17, c.85-86]
У формуванні іміджу важливе місце займає стратегічне управління в
організації. Стратегічне управління створює конкурентні переваги, які
 29
забезпечують успішне існування і розвиток підприємства в довгостроковій
перспективі. Маркетингове стратегічне управління виходить з того, що
створити стійку конкурентну перевагу — це значить запропонувати велику
сприйману цінність споживачам і іншим зацікавленим групам. Ці переваги
можуть бути зв'язані як з характеристиками вироблених товарів і послуг, так
і з характеристиками самого підприємства і його положення на ринку. У
цьому випадку стратегію можна визначити як комплекс рішень по
досягненню довгострокових конкурентних переваг на цільових ринках.
Аналізуючи сприйняття, ми виявляємо відношення зацікавлених груп до
підприємства і його товарів, що містить у собі оцінку і схильність до дії.
Визначаючи реакцію суб'єктів ринку, що дає нам можливість ідентифікувати
структуру ринку, і їхнє відношення, ми одержуємо можливість передбачати
поводження учасників ринку, як показує досвід численних маркетингових
досліджень.
Аналіз відносин надає, як показали численні дослідження в різних
країнах, наступні можливості:
• визначення сильних і слабких сторін марки товару й іміджу
підприємства допомагає досить впевнено ідентифікувати можливості і
погрози;
• вимір відносини до і після впливу на ринок дозволяє оцінити
ефективність стратегій;
• знання відносини допомагає прогнозувати реакцію на починаються
підприємством дії.
Стає очевидним, чому в стратегічному аналізі усе більше уваги
приділяється виміру відносини як оцінної реакції, що включає в себе почуття,
переваги, наміри і судження (оцінки). Але далеко не всі керівники російських
підприємств усвідомлюють це. [43]
Сильний імідж підприємства і його товарів є підтвердженням того, що
підприємство володіє унікальними діловими здібностями (спеціальними
 30
навичками, уміннями), що дозволяють підвищувати пропоновану
споживачам сприйману ними цінність товарів і послуг.
Додана цінність виміряється за допомогою опитувань шляхом вивчення
сприйняття споживачами товарів і їхніх переваг; іншими словами, це
суб'єктивні переконання споживачів. Вибираючи марку (виробника),
споживач заявляє про свій статус, демонструючи навколишнім свій стиль
життя, інтереси, цінності і рівень добробуту.
Науковець Джоунс говорить про п'ять джерел формування додаткової
цінності:
досвід використання, тобто відповідність чеканням споживачів;
представлення споживача, особливості цільової аудиторії;
сила переконання, чи віри впевненості як товар;
зовнішні характеристики товару, його дизайн, оформлення;
ім'я і репутація виробника.
Для оцінки сприйняття марки товару (іміджу підприємства)
використовується метод прямого чи проективного (заснованого на
асоціаціях) інтерв'ю.
Отримана в такий спосіб оцінка сприйняття торгової марки
(підприємства) кладеться в основу стратегії позиціонування торгових марок,
у якій визначаються заходи для формування в споживача потрібного іміджу
марки товару і його виробника. [15]
Створення сильної торгової марки може дати наступний економічний
ефект, що, як показує досвід, часто недооцінюється менеджерами російських
підприємств:
 споживачі готові заплатити за неї високу ціну;
 вона допомагає розширити частку ринку, тобто збільшити обсяг
продажів, оскільки неї прагнуть продавати роздрібні торговці й охоче
купують споживачі; у неї більше можливостей для подальшого росту;
 31
 у силу лояльності споживачів вона приносить стабільно більш
високий прибуток, оскільки знижує ризики, наступні маркетингові витрати,
успішніше переборює зненацька виниклі перешкоди;
 забезпечує більш високу норму повернення інвестицій, що
принципово важливо для інвесторів;
 у неї високі захисні бар'єри і високі можливості розвитку; як
показує досвід, поняття життєвого циклу тут незастосовно, стратегія
репозиціонування забезпечує їм довголіття;
 створює доброзичливе відношення до підприємства всіх
зацікавлених груп: допомагає знайти нових працівників, акціонерів,
забезпечити суспільну і державну підтримку.
Стає очевидним, чому сильний імідж підприємства і вироблених ним
товарів є найважливішою стратегічною перевагою підприємства.
Створення і підтримка сильного іміджу вимагає великих витрат,
тривалого часу, виникає протиріччя між необхідністю постійно мати досить
високий прибуток і довгострокові інвестиції в імідж, що не дають швидкої
віддачі. Але треба розуміти, що якщо один раз підприємство уступить
ринкові позиції, то повернутися на них буде вкрай складно, практично
неможливо. [58]
 32

2. ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА ДП «ДГ

СУМСЬКОГО ІНСТИТУТУ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА»

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Державне підприємство «Дослідне господарство Сумського інституту АПВ»

розташоване в південно-західному регіоні м. Суми, на відстані 8 кілометрів від
міста в селі Сад. Час створення-листопад 1905 року. З ініціативи Сумського
повітового земства згідно з рішенням зборів Харківського губернського земства
створена Сумська дослідна станція. Державне підприємство «Дослідне
господарство Сумського інституту АПВ» знаходиться в лісостеповій зоні, якій
властивий помірноконтинентальний клімат. На території землекористування
господарства знаходиться вісім населених пунктів: пос.Сад, села: Ясени,
Москалевщина, Лобаччево, Єлісєєнкове, Шапошніково, Ніконці та Бульбовщина.
 33
Господарство спеціалізується на вирощуванні та реалізації гатункового насіння
зернових культур. Разом з тим в структурі реалізації продукції загальну питому
вагу займає продукція тваринництва.
В господарстві нараховується 1760 га земельної площі, в тому числі 1641 га
сільськогосподарського призначення, за допомогою якої встигає збирати врожаї та
проводити агротехнічні заходи вчасно.
Кооперація горизонтальна з 2-ма господарствами інституту. Сумському
інституту АПВ підпорядковані як самостійні статутні суб’єкти з правом
юридрчної особи:

-ДП ДГ Агрофірма «Надія» Сумського інституту АПВ УААН;

-ДП ДГ «Іскра»Сумського інституту АПВ УААН.
- ПП«Агропромислова фірма «Україна» с. Слобода, Сумської області.
Насамперед, доцільно було б визначити напрямки спеціалізації господарства
та її глибину(таблиця 2.1). Для порівняння з підприємствами-конкурентами
було взято та проаналізовано річну звітність ПП « Агропромислова фірма
«Україна»
Таблиця 2.
1
Склад і структура товарної продукції
Відхилення
ДП «ДГ СІ
В ПП «АПФ
АПВ» від
2007 р. 2008 р. 2009 р. середньому «Україна» у
Види продукції

ПП«АПФ
за три роки 2009 р.
«Україна» за
2009р.
Виручка,

Виручка,

Виручка,

Виручка,

Виручка,
Виручка,

твага,%

Питома
Питома

Питома

Питома
Питома
тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн
тис.грн

тис.грн

вага,%
вага,%

вага,%

вага,%

Зернові і
зернобо- 1442,0 39,5 1670,0 26,2 1044,0 17,6 1385,3 26,5 2929,6 48,9 -1885,6
бові
Кукурудза
- - - - 280,0 4,7 - - 18,5 0,3 261,5
на зерно
 34
Інша
продукція
7,0 0,2 170,0 2,7 232,0 3,9 136,3 2,6 2008,5 33,5 -1776,5
рослинни-
цтва
Разом по

4956,6
1521,6
1840,0

1556,0
1449,0
рослинни-

28,9

26,2

29,1

82,7
39,7
-3400,6
цтву
Молоко 1215,0 33,3 2095,0 32,9 2202,0 37,1 1837,3 35,2 - - -
Приріст
ВРХ 324,0 8,9 666,0 10,4 320,0 5,4 436,7 8,4 829,1 13,8 -509,1

Приріст
290,0 7,9 678,0 10,6 1329,0 22,4 765,7 14,7 139,6 2,3 1189,4
свиней
Інша
продукція
62,0 1,7 471,0 7,4 300,0 5,1 277,7 5,3 61,7 1,0 238,3
тваринни-
цтва
Разом по
1891,0

3910,0

4151,0

1025,4
3317,4
61,3

70,0

63,6

17,1
51,8

тваринни- 918,6
цтву
Послуги в
сільському
314,0 8,5 624,0 9,8 224,0 3,8 387,3 7,3 15,0 0,2 209,0
господарст
ві
Всього по
3654,0

6374,0

5931,0

5226,3

5997,0
100,0

100,0

100,0

100,0
100,0

господар- -2273,0
ству

Проведені розрахунки у таблиці 2.1 показали, що дослідне господарство має

молочний напрямок спеціалізації з розвиненим вирощуванням зерна. Питома вага
зернових та молока у структурі товарної продукції в середньому за період 2007-
2009 р.р. становить 35,2% та 26,5%, відповідно. Спостерігається збільшення
виручки у 2009 році по прирісту свиней у 4,5 рази в порівнянні з 2007 роком.
Стосовно зернових та зернобобових культур, то по цим видам продукції
спостерігається зменшення виручки у 2009 році порівняно з базисним на 398 тис.
грн.. Якщо ж порівнювати виробництво зернових та зернобобових з
підприємством-конкурентом, то досліджуване господарство значно відстає від ПП
«АПФ «Україна» у 2009 році - на 1885,6 тис. грн. Слід зазначити, що значно
збільшився відсоток від реалізації молока на 81,2%. А конкуренти зовсім не
отримав виручки від цієї продукції. Приріст ВРХ у 2009 році в порівнянні з 2007
 35

роком дещо знизився на 1,3%. У порівнянні з ПП «АПФ « Україна» дослідний

інститут отримує виручку на 509,1 тис.грн. більше. ДП «ДГ СІ АПВ» має
лідируючу позицію по такому показнику як приріст свиней. У 2009 році виручка
становила на 1189,4 тис. грн. більше ніж у конкурента. Щодо інших видів товарної
продукції, то їх доля носить варіюючий характер. Отже, якщо оцінити
результати діяльності двох вищезазначених конкуруючих господарств, то
можна відмітити, що їх діяльність дещо відрізняється одна від одної. ПП
«АПФ « Україна» більше приділяє уваги і в результаті отримує більший прибуток
продукції рослинництва, яка має питому вагу 82,7% по господарству. А ДП «ДГ СІ
АПВ» концентрується на продукції тваринництва, яка має питому вагу 70,0% по
господарству у 2009 році. Загалом досліджуване підприємство отримує виручки від
реалізації на 2273 тис. грн. менше ніж конкурент.
Вдало було б відмітити, що спеціалізація, яка склалася, відповідає плановій,
тому що дослідна станція має за план виготовляти та реалізувати саме якісну
продукцію.
Також господарство у 2007 році почало давати землю в оренду і як результат
був отриман прибуток на суму 314 тис. грн., який у 2009 році, на жаль, знизився до
224 тис. грн. або 3,8%.
Слід зазначити, що господарство має дуже плодовиті ґрунти, тобто чорноземи.
Розглянемо розмір та структуру землекористування (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2
Склад та структура земельного фонду господарства
Відхи-
Відхи-
ПП лення ДП
лення
2007р. 2008р. 2009р «АПФ «ДГ СІ
2009 р.
Види угідь «Укра- АПВ» від
від
їна» у ПП«АПФ
площа, га

площа, га

площа, га

2007р.
питома

питома
питома

вага,%

вага,%
вага,%

2009 «Україна»
(+,-),
р., га за 2009р.
га
(+,-), га
Загальна
земельна 1760 100,00 1760 100,00 1760 100,00 - 2830 -1070
площа
Всього с.-г.
1641 93,24 1641 93,24 1641 93,24 - 2830 -1189
угідь
 36

1279 72,67 1279 72,67 1279 72,67 - 2830 -1551

в т.ч. - рілля

128 7,27 128 7,27 128 7,27 - - -

- сінокоси

182 10,34 182 10,34 182 10,34 - - -

- пасовища

- багаторічні
52 2,95 52 2,95 52 2,95 - - -
насадження

Рівень
розорюванос- 77,94 77,94 77,94 - 100,00 -22,06
ті

За розрахунками таблиці 2.2 можна визначити, що загальна земельна площа

господарства в 2009 році в порівнянні з попереднім роком не змінилася і становить
1760 га.
У складі с.-г. угідь, окрім ріллі, можна виділити сінокоси, пасовища та
багаторічні насадження. На протязі трьох років площа останніх с.-г. угідь не
змінювалася і становила 128,182 та 52 га відповідно. Господарство має також ліси,
ставки та водоймища які є не менш важливими і корисними угіддями в
господарстві.
Інша земельна площа, до якої відносяться господарські будівлі, шляхи тощо, в
структурі земельного фонду займає близько 4%. Аналізуючи інтенсивність
використання земельного фонду, можна сказати, що земля в господарстві
використовується інтенсивно, тому що рівень розорюваності склав у 2009 році
77,94%. Що ж стосується ПП «АПФ « Україна», то бачимо, що вся земля що є у
господарства використовується як с.-г. угіддя. Показник розорюваності ДП «ДГ
СІ АПВ» менший за показник господарства-конкурента на 22,06%.
Земля – основний і незамінний ресурс сільського господарства.
Раціональне використання землі є однією з найважливіших
народногосподарських завдань, ДП «ДГ СІ АПВ» приділяє увагу охороні
земель від ерозії, недопущення необґрунтованого відведення земель для
несільськогосподарського виробництва тощо. Резервами поліпшення
 37
використання земельних ресурсів є заходи відновлення природної родючості
ґрунтів, запровадження прогресивних систем землеробства, поліпшення
насінництва, упорядкування системи добрив, захисту рослин, меліорації
тощо. Пайовий фонд кооперативу становить 7066 тис. грн. Враховуючи, що
майно кооперативу знаходиться в спільній частковій власності членів
кооперативу з 460 власниками земельних сертифікатів СВК АФ «Перше
травня» уклав багатосторонній договір оренди, який передбачає виплату
орендної плати в натуральному та грошовому виразі.
Отже, зробивши аналіз даної таблиці перейдемо до аналізу трудових ресурсів
господарства, так як раціональне використання трудових ресурсів є основою
збільшення виробництва с.-г. продукції (таблиця 2.3).
На основі даних таблиці 2.3 робимо висновок, що за аналізуємий період
порівняно з базисним середньорічна чисельність робітників зменшилася на 5,6%
або на 8 чоловік. Це відбулося за рахунок звільнення працівників за власним
бажанням. Кількість робітників у ПП «АПФ «Україна» у 2009 р. менша ніж у
інституті на 43 чоловіки. Кількість відпрацьованих днів одним робітником у ДП
«ДГ СІ АПВ» не змінилася у 2009 році в порівнянні з 2007 роком і становить 280
днів. Що ж стосується конкурента, то кількість у нього вища на 12 днів і становить
292 дні.
Фонд оплати праці у 2009 р. порівняно з 2007 р. збільшився на 394 тис.грн.
(на 25,7%) . В результаті чого і зросла середньорічна заробітна плата на 3,6 тис.
грн. або на 33,3%.. Тому середньомісячна заробітна плата у 2009 році в порівнянні
з базисним у досліджуваному господарстві зросла на 298,8 грн.. У конкурента -
ПП «АПФ «Україна» фонд оплати менший на 1030,5 тис.грн. у 2009 р,
середньомісячна заробітна плата становить 825 грн., що на 374 грн. менше
ніж у ДП «ДГ СІ АПВ».

Таблиця 2.З
Динаміка чисельності робітників та ефективність їх використання
 38

Відхилення Відхилення
ПП
Показники 2009р. від ДП «ДГ СІ
«АПФ
2007р. АПВ» від
2007 р. 2008 р. 2009 р. «Укра-
ПП«АПФ
їна» у
«Україна» за
(+,-) % 2009 р.
2009р. (+,-)
Середньорічна
чисельність
142 148 134 -8 94,4 91 43
працівників,
всього чол.
Відпрацьовано 1
280 276 280 0 100 292 -12
робітником, днів.
Вироблено ВП на
1 середньорічного 34570 53318 61300 26730 177,3 61110 190
робітника, грн.
Фонд оплати
1534,0 1937,0 1928,0 394,0 125,7 897,5 1030,5
праці, тис. грн.
Середньорічна
заробітна плата, 10,8 13,1 14,4 3,6 133,3 9,9 5,4
тис.грн.
Середньомісячна
заробітна плата, 900,2 1090,7 1199,0 298,8 133,2 825,0 374,0
грн.
Основними резервами покращення ефективності використання робочої сили є
матеріальне і соціальне забезпечення робітників, використання більш
прогресивних систем оплати праці, також преміювання робітників та
забезпечення сприятливих соціально - побутових умов праці.
Також, розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану
МТБ, головною ланкою якої є фонди, їх якісний склад та раціональне
співвідношення.
На сучасному етапі сільськогосподарського виробництва важливе
значення має ефективне використання вже створеного виробничого
потенціалу, здійснення технічної реконструкції і перебудова на цій основі
матеріально-технічної бази.
Структурний та кількісний склад комплексів машин, а також структура
машинного парку в цілому зумовлюється механізованими процесами
вирощування та збирання сільськогосподарських культур, основою яких є
 39
технологічні операції, що передбачають виконання необхідних та достатніх
обсягів робіт з підготовки ґрунту, внесення добрив, сівби та садіння, догляду
за посівами та збирання врожаю.
Наявний комбайновий склад у господарстві працює більше 10 років і є
технічно застарілим тому, потребує коштів для його ремонту або заміни.
Тому оновлення комбайнового парку необхідна умова для дальшого
розвитку господарства.
Маркетингові дослідження свідчать, що із збільшенням періоду між
моментом виробництва та моментом реалізації ціни на продукцію ростуть.
Таким чином, на підприємстві створене складське господарство, яке дає
змогу зберігати продукцію з метою її реалізації в найбільш вигідний період.
Агропромислові показники діяльності підприємства залежать від
специфіки діяльності і характеризують особливості ведення бізнесу в
окремих галузях сільського господарства. Для банку менш ризикованим є
кредитування багатогалузевих господарств. Питома вага галузі
рослинництва і тваринництва майже однакова. Тому, у випадку негативної
дії однієї групи факторів, прикладом у тваринництві, може компенсуватися
надходженням доходів іншими галузями.
Основні засоби є одним з найголовніших елементів виробництва. Вони
є основою формування оборотних засобів і організують робочу силу.
Забезпеченість господарства основними виробничими фондами та
ефективність їх використання наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4
Оснащеність фондами та ефективність їх використання

Відно- ПП Відхилення
шення «АПФ ДП «ДГ СІ
2009р 2009р
Показники 2007 р. 2008 р. «Украї- АПВ» від
. до ПП«АПФ
на» у
2007р,у 2009 р. «Україна» за
Фондозабезпеченість, 978,4 999,0 896,3 91,6 % 87,86 2009р. (+,-)
808,44
тис.грн.
 40
Фондоозброєність,тис. 113,1 110,8 111,1 98,2 27,32 83,78
грн.
Фондовіддача, тис.грн. 24,7 30,8 29,9 121,1 2,24 27,44
Фондоємкість, тис.грн. 4,1 3,3 4,2 102,4 0,45 3,75
Коефіцієнт 0,089 0,076 0,096 107,9 0,026 0,07
оновлення
Коефіцієнт вибуття 0,038 0,072 0,061 160,5 0,087 -0,026
основних фондів

За розрахунками у таблиці 2.4 можна стверджувати, що за аналізуємий період

(2007 – 2009 рр.) в господарстві відбулися наступні зміни щодо оснащеності
фондами: фондозабезпеченість зменшилася на 8,4%; фондоозброєність
зменшилася на 1,8%, фондовіддача зросла на 21,1% і фондоємність зросла на
2,4%. Враховуючи отримані дані визначимо коефіцієнти оновлення та
вибуття основних фондів. ПП «АПФ «Україна» програє у показниках
досліджуваному господарству. ЇЇ фондозабезпеченість, фондоозброєність та
фондовіддача на 808,44 тис.грн., на 83,78 тис.грн. та на 27,44 тис.грн. менша
відповідно. Інтенсивність обороту в процесі відтворення основних фондів
характеризується коефіцієнтами оновлення та вибуття. Аналізуючи інтенсивність
обороту фондів досліджуваного господарства, можна зробити висновок, що
керівництво сприяє розширенню МТБ - коефіцієнт вибуття не перевищує
коефіцієнт оновлення. Нажаль цього не можна сказати за підприємство-
конкурента.
З метою вияснення ситуації, яка склалася у господарстві, необхідно
розглянути його основні виробничо-фінансові показники (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5
Основні економічні показники діяльності господарства
Відно- ПП Відхи-
Показники 2007 р. 2008 р. 2009р. шення «АПФ лення ДП
2009р до «Укра- «ДГ СІ
2007р., % їна» у АПВ» від
2009 р. ПП«АПФ
«Україна»
за 2009р.
(+,-)
 41
ВП в співставних цінах, тис.грн.
- на 100 га с.-г. угідь,тис.грн. 113,7
241,5 307,4 310,2 128,4 196,5
- на 1 середньорічного -23,1
робітника, тис.грн. 27,9 34,1 38,0 136,2 61,1
-162,9
- на 100 грн. ОВФ, грн. 28,9 30,8 60,8 210,4 223,7

Товарна продукція:
-на 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 222,0 388,4 456,0 205,4 169,1 286,9
- на 1 середньорічного
робітника, тис. грн. 25,7 43,1 55,8 217,1 52,6 3,2
Валовий прибуток:
- на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. -18,8 81,1 58,3 - 74,3 -16
- на 1 середньорічного
робітника, тис. грн. -2,1 9,0 7,1 - 23,1 -16
Чистий прибуток:
- на 100 га с.-г. угідь, тис.грн. 0,6 3,2 3,7 У 6 разів 38,6 -34,9
- на 1 середньорічного
робітника, тис. грн. 0,1 0,4 4,5 У 45 разів 12,0 -7,5
Рівень рентабельності (+),
0,3 0,8 0,6 У 2 рази 0,2 0,4
рівень збитковості (-), %

Аналізуючи дані таблиці 2.5 можна сказати, що стосовно такого показника як

валова продукція в співставних цінах на 100 га с.-г. угідь, то вона збільшилась на
28,4% у 2009 році порівняно з 2007 роком. Це свідчіть про ефективність
використання землі в 2009 році в господарстві. Цей же показник, але в розрахунку
на 1 середньорічного робітника також збільшився в 2009 році порівняно з 2007
роком на 36,2%, що свідчить про зростання продуктивності праці. Стосовно
валової продукції в співставних цінах на 100 грн. ОВФ, грн., то вона також зросла у
2009 році в порівнянні з 2007 роком на 110,4% тобто в 2 рази.. Щодо показників
товарної продукції, то за аналізуємий період вартість товарної продукції як на 100
га с-г угідь,так і на одного середньорічного робітника мала тенденцію до зростання
зростання на 105,4% та 117,1% відповідно. Це свідчить, що в 2009 році ціни на
реалізовану продукцію зросли і більша частка товарної продукції була продана.
Стосовно показників валового прибутку і чистого прибутку у розрахунку на 100 га
с-г угідь і на 1 середньорічного робітника,то вони значно зросли у декілька раз.
 42
Порівнявши аналіз рівня рентабельності, спостерігаємо тенденцію до
збільшення цього показника. В 2009 році порівняно з 2007 роком він збільшився на
0,6 п.в. Це свідчить про зниження ціни на матеріальні ресурси, які необхідні були
для виробництва тієї чи іншої продукції.
Отже, відмічається досить позитивна діяльність господарства за 2009 рік.
За даний період були оновлені основні фонди, зросла середня заробітна
плата, хоч і загальна земельна площа була зменьшена. Основним є
підвищення чистого прибутку, бо саме прибуток є основним показником, що
характеризує діяльність будь-якого підприємства.

2.2. Аналіз маркетингової діяльності підприємства

Маркетингова діяльність є об'єктивною необхідністю орієнтації

науково-технічної, виробничої і збутової діяльності підприємства на
врахування ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Вона спрямована
на визначення конкретних цілей і шляхів їх досягнення. У сучасному світі
виробник повинен випускати продукцію, що знайде збут і принесе прибуток.
Для цього необхідно вивчати суспільні та індивідуальні потреби, запити
ринку як умову і передумову виробництва.
Суть маркетингової діяльності відображає об'єктивні умови розвитку
ринку. Вона повинна забезпечити: інформацію про зовнішні умови
функціонування підприємства, тобто надійну, достовірну і своєчасну
інформацію про ринок, структуру і динаміку конкретного попиту, смаки і
вподобання покупців; створення товарів, які найбільш повно задовольняють
вимоги ринку; необхідний вплив на споживача, попит, ринок для
забезпечення максимально можливого контролю над сферою реалізації.
Мета маркетингу підприємства - забезпечення його рентабельності у
визначених часових проміжках. Звідси - орієнтація на довгострокове
прогнозування всієї маркетингової ситуації (від попиту до можливостей
 43
підприємства в цій перспективі). Спрямованість на перспективу, цільова
орієнтація і комплексність є найважливішими сторонами маркетингу.
Методи маркетингової діяльності полягають у проведенні аналізу
зовнішнього середовища підприємства і формуванні банку даних для його
оцінювання і можливостей, аналізу реальних і потенційних споживачів; у
розробці концепції створення нових товарів або модернізації старих;
плануванні товароруху і збуту; у забезпеченні формування попиту і
стимулювання збуту; забезпеченні цінової політики; забезпеченні безпеки
використання товару і захисту навколишнього середовища; в управлінні
маркетинговою діяльністю як системою, тобто планування, виконання і
контроль маркетингової програми.
Головне в маркетинговій діяльності - розробка програм, їхнє основне
завдання - дати можливість визначити оптимальну структуру виробництва,
що орієнтується на одержання бажаного рівня прибутку. Маркетингова
діяльність - це діяльність, насамперед орієнтована на перспективу, її
головний напрямок - вивчати тенденції і можливості розвитку запитів
споживачів і суттєво впливати на їхнє формування.
Для детального аналізу маркетингової діяльності на підприємстві
необхідно розглянути фактори мікро- та маркосередовища, канали збуту
продукції, динаміку цін і т.д. Зпочатку розглянемо маркетинговий комплекс
ДП «ДГ СІ АПВ» на прикладі таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Маркетинговий комплекс ДП «ДГ Сумського інституту АПВ»
- зернові і зернобобові
- молоко
Товар
- свині
- молодняк ВРХ
Також господарством надається така послуга, як оренда землі.
- молоко 1,75 – 2,20 грн. за л.
- зернові і з/б 135,45 -202,32 грн. за ц
Ціна
- м'ясо ВРХ 6,5-10 грн.(приріст)
Власна збутова мережа у ДП «ДГ СІ АПВ» представлена сировиною,
що постачається на ринки міста Суми та Сумської області. Також
Система
практикується виїзна торгівля, на спеціально обладнаному автотранспорті на
збуту виставки-ярмарки у м. Суми.
 44
Метод збуту – без посередників – екстенсивний (роздрібна і оптова
торгівля). Система збуту – традиційна ( всі учасники є незалежними один від
одного)
Підприємство є постачальником сировини ВАТ Шостинський
міськмолзавод, Роменський молокозавод, Сумський молокозавод, ТОВ
«Маяк», ТОВАФ «Хвиля», ТОВ «Урожай» та ін.
ДП «ДГ Сумського інституту АПВ» використовує наступні методи:
- оформлення зовнішнього вигляду інституту (стенди, плакати,
Методи
дипломи та сертифікати викладені у холі інституту);
просування - реклама у засобах масової інформації;
- щорічна участь на спеціалізованих виставках, які проводяться
товарів на
в Києві(«Агро 2005-9»), Сумах та інших обласних центрах України, обласна
ринку сільськогосподарська виставка – ярмарка «Сумщина».У наш час необхідним
є участь у ярмарках та виставках у передсвяткові та святкові періоди. Це дає
змогу представляти зразки своїх нових культур, надавати детальну
консультацію і широку рекламу. На виставках також здійснюється пошук й
залучення споживачів продукції.
- проводиться політика стимулювання збуту (загальне
стимулювання) - використовується бонусна знижка (постійним покупцям
залежно від річного обсягу продажу). Стимулювання виробничого
персоналу – премії кращим агрономам, моральні заохочення.
організація після реалізаційних послуг включає платні допоміжні
послуги. Це може бути доставка товару оптовим підприємствам після
купівлі. Також є послуги, що включені у вартість товару.

Маркетингове середовище підприємств - це сукупність активних суб'єктів і

сил, які впливають на можливості керівництва встановлювати і підтримувати
з цільовими клієнтами відношення успішної співпраці. Маркетингове
середовище складається з:
1) мікросередовища;
2) макросередовища.
Мікросередовище представлено силами, що стосуються безпосередньо
самого підприємства, тобто це сили, які піддаються контролю з боку
підприємства. Успіх кожного підприємства у сфері маркетингу залежить і від
діяльності різних підрозділів підприємства і від дій його посередників,
конкурентів, постачальників та клієнтів (таблиця 2.7).
Таблиця 2.7
Фактори мікросередовища
Постачальники Конкуренти Споживачі
 45

ТОВ "Агро-Союз ТОВ "Маяк",

Суми" Агрофірма "Надія" Тростянецький район
(запчастини) (елітне насіння)

ДП ДГ «Іскра» Сумського ТОВ АФ "Хвиля",

ПФ "Запал-Авто"
Краснопільський район
(запчастини) інституту АПВ УААН. (елітне насіння)

ЧП "Єрмоленко" ПП«Агропромислова ТОВ "Вітамп", Сумський район (елітне

(добрива) фірма «Україна» насіння)
Філія "Сумський молочний завод"
ТОВ агрофірма
Артем-Сіль регіон (сіль) Дочірнє підприємство „Аромат"
"Вікторія"
(м.Суми) (молоко)
Філія "Роменський молочний комбінат"
ПП "АТЕНДЕР"
СВК АФ " Семенівка " Приватне підприємство "Рось" (Сумська
(паливо)
обл.) (молоко)

- - Шосткинський ММК (молоко)

Аналізуючи дану таблицю 2.7 можна зробити деякі висновки стосовно

маркетингової діяльності підприємства. Як відомо, ДП ДГ СІ АПВ
займається виробництвом та реалізацією тільки якісної та елітної продукції, тому
кожного року з'являється все більше нових клієнтів, які зацікавлені у придбанні
даної продукції. Насамперед, це: ТОВ "Маяк", ТОВ АФ "Хвиля" та інші.
Господарство має досить велику кількість постачальників, це можна пояснити
тим, що у господарства бездоганна репутація і імідж. Щодо конкурентів, то ДП
ДГ СІ АПВ має лише одного конкурента, агрофірму "Надія", що є досить
позитивно для господарства. Стосовно посередників, то у господарства їх не
існує.
Отже, ДП ДГ СІ АПВ у майбутньому досягне великих результатів у своїй
діяльності, так як вже на цей час є великі перспективи для стрімкого росту
господарства.
Для подальшого аналізу маркетингової діяльності підприємства
проведемо АВС аналіз постачальників господарства (таблиця 2.8).
Таблиця 2.8
АВС аналіз постачальників
 46

Обіг
Обіг, тис. Питома
Постачальники кумулятивний, Група
грн. вага, %
%
ТОВ "Агро-Союз
В
Суми" 265,2 37,16 37,16
(запчастини)

ЧП Єрмоленко (добрива) 388 54,37 54,37 А

ПФ"Запал-Авто" (запчастини) 49,8 6,98

Артем-Сіль регіон (сіль) 3,2 0,45 8,47 С

ПП "АТЕНДЕР" (паливо) 7,4 1,04

З проведеного аналізу бачимо, що головним постачальником є ЧП

Єрмоленко, тому що він займає лідируючу позицію щодо питомої ваги всіх
постачальників- 54,37%. Відповідно даний постачальник належить до групи
«А» постійно співпрацює з аналізуємим господарством. Дещо мєньшу
питому вагу займає такий постачальник як ТОВ «Агро-Союз Суми»- 37,16%,
в результаті чого відноситься до постачальників групи «В». Ця група є теж
важливою для підприємства. Всі інші, а саме: Артем-Сіль, ПФ «Запал-Авто»
та ПП «АТЕНДЕР» є постачальниками групи «С». Дана група є непостійною
та господарство з легкістю може змінити постачальників.
Щодо макросередовища, то воно представлено силами більш широкого
характеру, які впливають на мікро середовище. Це чинники демографічного,
економічного, природного, наукового, політичного і культурного характеру
(таблиця 2.9).

Таблиця 2.9
Фактори макросередовища
№ Фактори макро-
Характеристика факторів
п/п середовища
Спостерігається масовий відтік молоді з села у місто,
1 Демографія
відбувається старіння населення.

2 Економіка
3 Політика
4 Наука
5 Екологія
6 Культура
47
Рівень купівельної спроможності населення знижується через
спади в економіці, високий рівень безробіття, зростання цін на
продукцію.
Державні установи недостатньо приділяють уваги
господарській діяльності підприємства, особливо це
стосується тваринництва.
Дане господарство не має достатньо коштів на придбання
новітніх технологій
На навколишнє середовище підприємства негативно впливає
"Хімпром", завод електронних установок. Спостерігається
критична ситуація, щодо забезпеченості підприємства чистою
водою.
Підприємство проводить ярмарки і виставки досягнень своєї
діяльності. Намагається проводити все більше пізнавальних
семінарів.

Роблячи аналіз таблиці 2.9 можна сказати, що такі фактори

макросередовища, як: демографія, економіка, політика, наука і екологія
негативно впливають на подальшу діяльність господарства. Стосовно такого
фактора як культура, то він сприяє розвитку господарства і підвищує його
економічну діяльність.
Кожне господарство має свої канали збуту продукції. Дослідне господарство
Сумського інституту АПВ має декілька каналів збуту молока в Сумській області. А
саме, господарство реалізує молоко в слідуючі молокозаводи: Сумський,
Шосткінський та Роменський.
Тож розглянемо структуру реалізації молока за каналами збуту (таблиця 2.10).
Таблиця 2.10
Стуктура реалізації молока за каналами збуту
Канали В середньому за 3
збуту 2007 р. 2008 р. 2009 р. роки.
Вартість,т

Вартість,
Вартість,
реаліз.,ц

реаліз.,ц

реаліз.,ц

реаліз.,ц
тис. грн.

Вартість,

тис.грн.
Питома

Питома
тис. грн.
Питома

Питома
вага, %
ис.грн.

вага,%

вага,%
вага%
Обсяг

Обсяг

Обсяг
Обсг
 48

Шосткинський 2697,0 227,9 30,6 2864,0 350,8 32,2 2683,0 273,8 28,3 2990,6 246,6 29,3
підприємство ММК

2504,0 211,5 28,3 3020,0 379,7 34,0 2950,0 276,2 31,2 3247,6 260,3 31,8
Приватне

"Рось"
підприємство

3617,0 305,6 41,1 3005,0 406,5 33,8 3832,0 350,0 40,5 3975,8 318,1 38,9
„Аромат"
Дочірнє
Всього

8818,0 745,0 100,0 8889,0 1137,0 100,0 9465,0 900,0 100,0 10214,0 825,0 100,0

Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок про те, що за вивчений

період ( 2007 - 2009 рр.) в середньому було реалізовано 10214 ц молока.
Середній прибуток, який отримало дослідне господарство від реалізації молока,
склав 825 тис. грн. Найбільшу питому вагу в структурі реалізації молока в
середньому за 3 роки займає Сумський молокозавод ( 38,9% ). Майже однакову
частку, а саме біля 30%, займають Шосткінський та Роменський молокозаводи.
Отже бачимо, що господарство веде активну діяльність щодо збуту
молочної продукції і вона є прибутковою.
Стосовно зернових і зернобобових, то ДП «ДГ СІ АПВ» має декілька каналів
збуту цієї продукції. Господарство реалізує зернову продукцію слідуючим
підприємствам: ТОВ "Маяк", ТОВ АФ "Хвиля", ТОВ "Вітамп", СТОВ
"Урожай", СФГ "Люба"(таблиця 2.11).
Таблиця 2.11
Структура реалізації зернових і зернобобових за каналами збуту
Канали В середньому за 3
збуту 2007р. 2008р. 2009р. роки
 49

реаліз.,ц

реаліз.,ц

реаліз.,ц
Вартість,т

Вартість,т

Вартість,т

Вартість,
Питома

Питома

Питома

тис.грн.

Питома
вага,%

вага,%

вага,%
реаліз.,ц

вага,%
Обсяг

Обсяг

Обсяг
ис.грн..
ис.грн.

ис.грн.
Обсяг
ТОВ
4354,0

3405,0

3270,0
1955,0
"Маяк"

430,4

304,0

245,6

328,9
23,5

22,1
22,1
20,0
ТОВАФ
4048,0

2722,0

3001,2
1738,0
"Хвиля" 391,2

283,2

212,4

313,9

20,2
18,8

19,7
ТОВ 18,6
4389,0

3006,0

2963,6
1833,0
"Вітамп"

300,7

312,3
434,5

225,3
20,8

20,8

19,9
20,1

СТОВ
4677,0

2340,0

2750,4
1610,0
"Урожай
485,9

242,2

282,7

18,6
175,9

18,2
16,2
21,5

"
СФГ
4302,0

2997,0

2840,6
"Люба"
1700,0
410,0

290,9

281,4

19,2
181,8
20,7

19,2
19,8

Всього
21770,0

14825,8
14470

1421,0

1041,0

1517,4
2152,0

100,0

100,0

100,0
100,0

8836

З даних, що надаються в таблиці 2.11 видно, що за вивчений період (2007

- 2009 рр. ) в середньому було реалізовано 14825,8 ц зерна. Середній
прибуток, який отримало дослідне господарство від реалізації зернової
продукції, склав 1517,4 тис. грн.
Найбільшу питому вагу в структурі реалізації зернової продукції в
середньому за 3 роки займає ТОВ "Маяк"( 22,1% ). Питома вага ТОВ АФ
"Хвиля", ТОВ "Вітамп", СТОВ "Урожай", СФГ "Люба" складає: 20,2%,
19,9%, 18,6% та 19,2% відповідно.
Підводячи підсумки встановимо, що ДП «ДГ СІ АПВ» отримує
основний прибуток завдяки веденню збутової політики. Аналізуєме
господарство не працює через посередників, а контактує зі своїми клієнтами
безпосередньо. Зі своїми головними покупцями підприємство співпрацює
вже чималий час, тому їх стосунки складаються на довірі та повазі один до
одного.Слід зазначити, що ціна реалізації товарної продукції в даній ситуації має
 50

велике значення, так як вона безпосередньо впливає на виручку від реалізації.

Тому звернемо свою увагу на динаміку цін, наведену у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Динаміка цін на різні види продукції, грн./ц.
Відхилення ДП «ДГ
Відхилення
ПП «АПФ СІ АПВ» до
звітного року
Види «Україна» ПП«АПФ
2007 р. 2008 р. 2009 р. від базисного
продукції,ц у 2009 р. «Україна» за 2009р.
(+;-)
(+,-)
Зернові і
83,35 127,99 135,45 52,10 81,70 53,75
зернобобові
Молоко 95,09 129,45 174,82 79,73 - -
Приріст ВРХ 437,67 325,30 650,39 212,72 793,40 -143,01
Приріст
694,66 477,76 975,54 280,88 1019,70 -44,16
свиней

Аналізуючи дані таблиці 2.12, можна зробити висновок про те, що у 2009 році
в порівнянні з 2007 роком ціна зросла на зернові та зернобобові на 52,10 грн. У
порівнянні з конкурентом на досліджуваному господарстві зернові мають ціну
вищу на 53,75 грн. за центнер. Ціни на молоко, приріст ВРХ та приріст свиней
зросли на: 79,73 грн., 212,72 грн. та 280,88 грн. відповідно. Якщо порівнювати ціни
на продукцію тваринництва двох господарств, от можна одразу побачити, що вона
є дорожчою на ПП «АПФ «Укріїна» 2009 році. Найбільша різниця між ціною на
м’ясо свиней: у ДП «ДГ СІ АПВ» воно коштує на 143,01 грн. дешевше. Отже,
динаміка цін по досліджуваному господарству має зростаючий напрямок.
Якщо детальніше досліджувати саме реалізаційну діяльність
господарства необхідно враховувати зміни, що відбуваються у самій
структурі товарної політики. Розглянемо вплив асортиментно-структурних
змін на обсяг товарної продукції по ДП « ДГ СІ АПВ» та зробимо аналітичні
висновки (таблиця 2.13).
Таблиця 2.13
Вплив асортиментно-структурних зрушень на обсяг товарної продукції

Види Розрахункові показники

кти

кти
Фа

Фа

продукції
План Факт
 51
кількість, т

ч.обсяг і структур.
планов.структур. і
ціна за 1 ц., грн.

ціна за 1ц., грн.

але за планов.
сума,тис. грн.

сума, тис.грн.
питома вага.

питома вага.
Кількість, ц

ч.обсяг за
за фактич.
за планов.
структур.

структур.
5= 11= 12=
1 2 3 4 7 8 9 10= 7х9
2х4 6х4 7х4

Зернові: 10000 39,9 60,0 600,0 4931,6 12329 26,2 135,45 1669,96 295,90 739,74
пшениця
6400 25,15 54,0 345,6 1937,3 7703 16,37 55,5 427,52 104,61 415,96
озима
пшениця яра 400 1,57 120,0 48,0 3,3 221 0,47 125,6 27,76 0,4 26,52
жито озиме 600 2,36 50,0 30,0 14,9 632 1,34 51,3 32,42 0,75 31,6
гречка 45 0,18 275,2 12,38 0,2 120 0,26 286,2 34,34 0,06 33,02
ячмінь ярий 2425 9,52 60,0 145,5 296,9 3119 6,63 60,0 187,14 17,81 187,14
овес 275 1,08 62,0 17,05 4,8 449 0,95 60,5 27,16 0,3 27,84
просо 30 0,1 80,5 2,42 0,1 85 0,18 85,3 7,25 0,01 6,84
Кукурудза на
500 1,04 72,5 36,25 9,7 930 2,26 75,5 70,22 0,7 67,43
зерно
соя 35 0,06 155,0 5,43 0,1 179 0,44 146,3 26,19 0,02 27,75
Молоко 9000 33,5 90,0 810,0 4014,6 11984 32,9 174,82 2095,04 361,31 1078,56
Приріст ВРХ 1000 9,0 800,0 800 92,2 1024 10,4 650,39 666,0 73,76 819,2
Приріст
600 10,0 1240 744 69,5 695 10,6 975,54 678,0 86,18 861,8
свиней
На підставі отриманих даних будуємо розрахункову таблицю
ланцюгових підстановок. За допомогою даної таблиці ми зможемо
розрахувати окремий вплив кожного з факторів на структурні зрушення у
товарній продукції. Будь-яке господарство має на меті зниження собівартості
продукції та отримання якомога більшого прибутку (таблиця 2.14).
Таблиця 2.14

Планові обсяги, Фактичний Фактичні Фактичні

структура, ціни. обсяг планові обсяги і обсяги,
структура і ціна структура і структура ціни
планові ціни
1 2 3 4
Зернові: 600,0 295,9 739,74 1669,96
пшениця озима 345,6 104,61 415,96 427,52
пшениця яра 48,0 0,4 26,52 27,76
жито озиме 30,0 0,75 31,6 32,42
гречка 12,38 0,06 33,02 34,34
ячмінь ярий 145,5 17,81 187,14 187,14
овес 17,05 0,3 27,84 27,16
 52
просо 2,42 0,01 6,84 7,25
Кукурудза на
36,25 0,7 67,43 70,22
зерно
Соя 5,43 0,02 27,75 26,19
Молоко 810,0 361,31 1078,56 2095,04
Приріст ВРХ 800 73,76 819,2 666,0
Приріст свиней 744 86,18 861,8 678,0

Розрахуємо вплив чинників на зміну обсягу товарної продукції в цілому

по підприємству:
1.Вплив зміни обсягу випуску продукції в натуральному вираженні:
графа 2 – графа 1
по зерновим:295,9-600,0=-304,1 тис.грн.
по пшениці озимій: 104,61-345,6=-240,99 тис.грн.
по пшениці ярій: 0,4-48,0=-47,6 тис.грн.
по житу озимому: 0,75-30,0=-29,25 тис.грн.
по гречці: 0,06-12,38=-12,32 тис.грн.
по ячміню ярому: 17,81-145,5=-127,69 тис.грн.
по овсу: 0,3-17,05=-16,75 тис.грн.
по просу: 0,01-2,42=-2,41 тис.грн.
по кукурудзі на зерно: 0,7-36,25=-35,55 тис.грн.
по сої: 0,02-5,43=-5,41 тис.грн.
по молоку: 361,31-810=-448,69 тис.грн.
по приросту ВРХ: 73,76-800=-726,24 тис.грн.
по приросту свиней: 86,18-744=-657,82 тис.грн.

2.Вплив зміни структури випуску продукції

графа 3 - графа 2
по зерновим: 739,74- 295,9= 443,84 тис.грн.
по пшениці озимій: 415,96-104,61=311,35 тис.грн.
по пшениці ярій: 26,52-0,4=26,12 тис.грн.
по житу озимому: 31,6-0,75=30,85 тис.грн.
по гречці: 33,02-0,06=32,96 тис.грн.
 53
по ячменю ярому: 187,14-17,81=169,33 тис.грн.
по овсу: 27,84-0,3=27,54 тис.грн.
по просу: 6,84-0,01=6,83 тис.грн.
по кукурудзі на зерно: 67,43-0,7=66,73 тис.грн.
по сої: 27,75-0,02=27,73 тис.грн.
по молоку: 1078,56-361,31=717,25 тис.грн.
по приросту ВРХ: 819,2-73,76=745,44 тис.грн.
по приросту свиней: 861,8-86,18=775,62 тис.грн.
3.Вплив зміни ціни:
графа 4 - графа 3
по зерновим: 1669,96-739,74=930,22 тис.грн..
по пшениці озимій: 427,52-415,96=11,56тис.грн.
по пшениці ярій: 27,76-26,52=1,24 тис.грн.
по житу озимому: 32,24-31,6=0,64 тис.грн.
по гречці: 34,34-33,02=1,32 тис.грн.
по ячменю ярому: 187,14-187,14=0 тис.грн.
по овсу: 27,16-27,84=-0,68 тис.грн.
по просу: 7,25-6,84=0,41 тис.грн.
по кукурудзі на зерно: 70,22-67,43=2,79 тис.грн.
по сої: 26,19-27,75=-1,56 тис.грн.
по молоку: 2095,04-1078,56=1016,48 тис.грн.
по приросту ВРХ: 666-819,2=-153,2 тис.грн.
по приросту свиней: 678-861,8=-183,8 тис.грн.
Отже, маркетингова діяльність господарства, як вже зазначалося,
розвивається не великими темпами. Щоб поліпшити ситуацію, яка склалася у
маркетинговій сфері, треба покращити: ефективність використання робочої
сили: матеріальне і соціальне забезпечення робітників; використання більш
прогресивних систем оплати праці, також преміювання робітників та
забезпечення сприятливих соціально побутових умов праці; матеріально -
технічну базу господарства.
 54

2.3. Розгляд елементів іміджу підприємства

При дослідженні і міджу підприємства необхідно ознайомитись із

різними рівнями іміджу підприємства.
Кожне підприємство виконує багато чи функцій ролей. Воно —
виробник товарів, послуг, роботодавець і творець прибутку. Підприємство
керує ресурсами, реалізуючи власні інтереси й інтереси суспільства в цілому.
Воно вносить вклад у загальну культуру. Як частина складної системи,
підприємство діє на різних її рівнях. Це:
1) соціокультурний рівень;
2) галузевий рівень;
3) рівень підприємства;
4) рівень продукту, марки товару.
Сумський інститут агропромислового виробництва - Сумський
ІАПВ – одна з найстаріших сільськогосподарських науково-дослідних
установ України. Основні історичні віхи створення наукової установи беруть
початок в 1905 році, коли за рішенцям зборів Харківського губернського
земства, прийнятим з ініціативи Сумського повітового земства, була
створена Сумська сільськогосподарська дослідна станція. З 1905 по 1910
роки станція існувала як дослідне поле у складі земської
сільськогосподарської школи в с. Веретенівка. У 1910 році була
відокремлена від сільськогосподарської школи і перенесена на нинішню
центральну садибу.
В 1930 році станція була реорганізована в опорний пункт Українського
науково-дослідного інституту зернового господарства, а в березні 1934 року
знову відновила свою діяльність як дослідна станція і була підпорядкована
Всесоюзному науково-дослідному інституту добрив, агротехніки і
ґрунтознавства.
 55
Докорінні зміни в змісті і направленні роботи відбулися в 1956 році,
коли вона була реорганізована в державну обласну сільськогосподарську
дослідну станцію. Було визначено доцільним створити дослідні
господарства, які повинні стати взірцем ведення землеробства і
тваринництва, забезпечення господарств області елітним насінням,
племінним молодняком сільськогосподарських тварин.
Внутрішній імідж підприємства створювався за допомогою
впровадження науково-технічних розробок в сільськогосподарське
виробництво. Це викликало необхідність більш активної участі наукових
працівників і підвищення темпів реалізації результатів наукових розробок.
Нова форма інтеграції науки з виробництвом була здійснена однією з перших
в Україні на базі Сумської ДСГДС з її дослідним господарством і мережею
елітно-насінницьких господарств. В 1981 році було створено Сумське
науково-виробниче об’єднання „Еліта” (НВО „Еліта”) .
В 1994 році НВО „Еліта” знову реорганізовано в Сумську обласну
ДСГДС, а у жовтні 2001 року - в Інститут агропромислового
виробництва, який і залишається до цього часу головною установою
Сумського регіонального центру наукового забезпечення АПВ. Основними
напрямками його діяльності задля підтримки іміджу є удосконалення
технологій, випробування завершених наукових розробок та доведення їх до
новацій, експериментальне впровадження в базових господарствах та
широке освоєння в агропромислових формуваннях області, маркетинг,
трансфер інновацій та наукове супроводження інноваційних проектів,
надання інформаційно-консультаційних послуг товаровиробникам.
Згідно з цими завданнями створено і відповідні структурні підрозділи
установи. Інститут має такі лабораторії: землеробства, агрохімії та
агроекології, рослинництва, кормо виробництва, овочівництва,
механізованих процесів у рослинництві, сортової агротехніки та селекції,
первинного та елітного насінництва, тваринництва, економіки,
дорадництва .Вони об’єднують слідуючі сектори: сівозмін і обробітку ґрунту,
 56
прогнозування, круп’яних культур, зернових колосових культур, захисту
рослин та садівництва, насінництва картоплі, підготовки кадрів та
забезпечення навчального процесу.
До складу установи входять 3 дослідних господарства; „Центральне”
(с Сад Сумського району), АФ „Надія” ( с. Перехрестівка) та „Іскра”
(с.Кашпури Роменського району).
В галузі землеробства ведуться дослідження з проблем відтворення
родючості та охорони ґрунтів шляхом освоєння контурно-меліоративної
системи. Широко впроваджені у виробництво низькозатратні технологїї
використання дефіцитного і малотранспортабельного гною.
Науковці рослинницької галузі, вдосконалюючи внутрішній імідж
підприємства, ведуть активну роботу по вдосконаленню технологій
вирощування провідних і ринковопривабливих культур із заданими
параметрами продуктивності з урахуванням умов регіону. Особлива увага
при цьому приділяється енерго і ресурсозбереженню, отриманню екологічно
чистої продукції.
Розроблені також технології вирощування високопродуктивних
сумішей кукурудзи з високобілковими культурами на силос з урожайністю
до 500 ц/га; багатокомпонентних сумішей із хрестоцвітими культурами на
зелений корм із продуктивністю 360-370 ц/га; ефективні технології
силосування кормів у тому числі з такими компонентами, як амарант
пізньостиглий, соя і кукурудза.
Селекціонери інституту створили високопродуктивні сорти гречки
Сумчанка, Крупинка, Іванна. Сумчанці належить світовий рекорд
урожайності- 68,8 ц/га, а сорт Крупинка визнано національним стандартом. У
2001 році передано в держсортовипробування сорти гречки Надія і
Слобожанка, які відзначаються не лише високою продуктивністю, а й
значною пластичністю. Сорт Слобожанка занесений до Державного Реєстру
України на 2004 рік.
 57
Виведені й районовані сорти костриці лучної Росинка і костриці
тростинної Садівчанка. Вони прийняті за національні стандарти. У державне
сортовипробування переданий сорт костриці лучної Венера та амаранту
Садівський. Своїми винаходами ДП «ДГ СІ АПВ» покращує зовнішній імідж
господарства, бо дане підприємство веде активну участь у ринкових
відносинах.
Лабораторією тваринництва ведеться плідна робота з удосконалення
племінних і продуктивних якостей бурої та чорно-рябої породи великої
рогатої худоби, яку розводять в області; створення на їх основі нових
племінних типів, ліній, стад, котрі переважають місцеві лінії за всіма
господарськими показниками. Створено селекційне стадо корів (400 голів) з
продуктивністю вище 5000 кг молока на рік. Є племінні заводи з розведення
бурої породи, української чорно-рябого типу великої рогатої худоби та
свиней великої білої породи.
Підтримку новостворених сільськогосподарських підприємств щодо
інформаційного забезпечення аграрної земельної реформи та впровадження
сучасних технологій здійснює створена в 1999 році при регіональному
Центрі наукового забезпечення АПВ області сільськогосподарська дорадча
служба. До її складу входять: ресурсно-інформаційний центр з
агромагазином, спеціалізованою лабораторією, демонстраційними
полігонами; інформаційно-консультаційний центр з комп`ютерною групою,
експертами-консультантами, науковою бібліотекою, навчально-методичним
кабінетом, госпрозрахунковою групою дорадників.
Для подальшого становлення та розвитку АПК у регіоні інститут
розробив відповідну програму, яка передбачає формування мережі дорадчих
служб у районах області. Це надасть змогу завоювати більшу частку ринку та
укріпити свої позиції на ньому.
За останні роки вченими інституту розроблено і апробовано більше
22 комплексних наукових розробок. В області впроваджено системи сівозмін
стосовно різних природних та виробничих умов, удобрення і обробітку
 58
ґрунту. Впроваджуються інтенсивні ресурсо- та енергоощадливі технології
вирощування високих урожаїв озимої пшениці, кукурудзи на зерно і силос,
гречки, гороху, сої, тощо.
Крім того, значна увага приділяється розробкам в галузі агарних
економічних відносин та зоотехнії.
В Сумському інституті АПВ працював Єгоров М. А., який очолював у
1905-1910 роках дослідне поле і згодом став визначним вченим з питань
живлення рослин, професором Харківського університету та Харківського
сільськогосподарського інституту.
Значний вклад у становлення станції вніс один з кращих учнів
Д.М.Прянишникова – В.І. Сазанов, який очолював її в перші роки існування,
починаючи з 1910 року В послідуючому він очолював Полтавську дослідну
станцію та Саратовський сільськогосподарський інститут.
Протягом 23 років заступником директора з наукової роботи працював
доктор сільськогосподарських наук Д.Я. Єфименко. Саме з його ініціативи у
1977 році розпочата робота з селекції гречки і костриці. Виведено кілька
високопродуктивних сортів гречки: Сумчанка, Іванна, Крупинка та інші. .
Ведеться значна видавнича робота. Вийшли з друку ряд наукових
збірників, монографій, методичних рекомендацій.
Першими директорами станції слід вважати Єгорова Михайла
Андрійовича, який в 1905-1910 роках очолював дослідне поле при Сумській
земській сільськогосподарській школі в с. Веретенівка та Сазанова Віктора
Івановича, який очолив станцію в 1910 році і багато зробив для її наукового
становлення.
В даний час інститут очолює кандидат сільськогосподарських наук
Бондаренко Микола Павлович.
Маркетингові дослідження ведуться шляхом анкетування під час
проведення семінарів, нарад, Днів поля, навчання на курсах підвищення
кваліфікації.
 59
За результатами маркетингових досліджень стосовно ситуації в
аграрному секторі Сумської області нами визначено, що в сучасному
сільгоспвиробництві стосовно організації виробництва існує інформаційний
голод - переважно підприємства нагально або певною мірою потребують
інформації як про всі аспекти сільськогосподарського виробництва, так і про
збут продукції.
В 2008 році Сумським інститутом АПВ було укладено 38 ліцензійних
на суму 238,3 тис.грн. та 22 господарських угод на суму 134,3 тис.грн. зі
споживачами про використання наукової продукції. Такими споживачами є
дослідні та базові господарства інституту, а також господарства різної форми
організації. Крім того, були заключені угоди на поставку насіння зернових,
зернобобових, круп’яних та овочевих культур, картоплі, товарної продукції
овочів, племінних тварин ВРХ та свиней. Таких угод за звітний рік було
укладено 72 на суму 1052,6 тис.грн.
Під час проведення навчань, в осінньо-зимовий період, проанкетовано
більше 1840 чол. В анкетах висвітлювались питання різних галузей
сільського господарства: рослинництва, землеробства, механізації,
економіки, тваринництва, а також шляхи покращення інформаційно–
консультаційного забезпечення.
Шляхом анкетування було охоплено 13 районів області. По різним
інноваціям отримані різні результати досліджень: з галузі землеробства до 85
% респондентів підтверджують застосування інновацій, 10 % від
застосування відмовляються, 5 % - не визначились. В галузі насінництва
картоплі, впровадженням нових сортів зернових та зернобобових культур,
технологіями заготівлі корму та вирощуванням вищевказаних
сільськогосподарських культур цікавляться від 73 до 98 % респондентів, до 9
% респондентів відмовляються від застосування інновацій.
За звітний період науковцями Сумського інституту АПВ було
проведено 84 семінарських навчань для керівників, головних спеціалістів і
спеціалістів середньої ланки сільськогосподарських підприємств районів
 60
області (з виїздом в райони); прийнято участь у 15 обласних і всеукраїнських
виставках; проведено на базі інституту 11 днів поля за участю зарубіжних
спеціалістів, на яких прийняли участь спеціалісти всіх районів області;
проведено 3 круглих столів, 3 конференції; надано 1015 консультацію з
актуальних питань ведення сільськогосподарського виробництва
(рослинництво, землеробство, тваринництво); видано 19 науково-методичних
рекомендацій; проведено 3 виступи по телебаченню.
Слід зазначити, що імідж підприємства формує продукція, яка на ньому
виробляється. Тому розглянемо конкурентоспроможність продукції на
прикладі зернових культур. Порівняємо показники, які характеризують
зовнішні ознаки зерна трьох господарств-конкурентів (таблиця 2.15).
Аналізуючи таблицю 2.15 можна зробити висновок, що зерно всіх

трьох господарств є здоровим та відповідає Технічним умовам ДСТУ

3768:2008. У ДП «ДГ СІ АПВ» зерно має гарний зовнішній вигляд та майже
найкращі показники якості, порівнюючи з іншими підприємствами.
Таблиця 2.15
Характеристика зовнішніх ознак

Ознака ДП ДГ «Іскра» Агрофірма ДП «ДГ СІ АПВ»

«Надія»
На фоні нормально На фоні нормально
забарвлених оболонок є забарвлених оболонок
і плями рожево- є і плями рожево-
Зовнішній червоних відтінків на Зерно кремово-біле з червоних відтінків на
вигляд всій поверхні зерна, частковою або повною всій поверхні зерна,
зерна переважно біля втратою блиску переважно біля
зародка, що не зародка, що не
вдається зіскребти. вдається зіскребти.
Зерно має нормальний Зерно має
блиск нормальний блиск
Ендосперм за Ендосперм за Ендосперм за
структурою близь-кий структурою близь-кий скловидністю не
Структура зерна
до нормально до нормально відрізняється від
забарвленого зерна забарвленого зерна нормально забар-
вленого зерна.
Форма і Не відрізняється від Не відрізняється від Не відрізняється від
наповненість нормально нормально нормально
забарвленого зерна. На забарвленого зерна. забарвленого зерна.
 61
спинці зерна оболонка На спинці зерна Рожево-забарвлена
може бути дещо оболонка може бути оболонка щільно
зморщена дещо зморщена прилягає до
ендосперму
Зародок життє- Зародок життє-
Зародок життє-
здатний, на зрізі здатний, на зрізі
Наявність здатний, на зрізі блідо-
блідо-жовтого ко- блідо-жовтого ко-
грибної інфекції жовтого ко-льору. На
льору. На зародку і у льору. На зародку і у
і життєздат-ність зародку і у борозенці
борозенці не має борозенці не має
зародка не має міцелію і спо-
міцелію і спо-родохій міцелію і спо-
родохій гриба
гриба родохій гриба

З якісного зерна отримують хліб чудової якості. Український народ

завжди славився своїм запашним та духмяним хлібом. З хлібом починали
працю в полі весною і з ним закінчували її восени. Тому й існує відома
присказка: «Хліб – всьому голова.»
Визначимо та порівняємо якісні, технічні, сервісні, маркетингові та
економічні показники (таблиця 2.16).

Таблиця 2.16
Показники визначення конкурентоспроможності зерна
Товаровиробник
Показники Агрофірма
ДП «ДГ СІ АПВ» ДП ДГ «Іскра»
«Надія»
Якісні:
Твердозерність, бали 3 3 1
Якість клейковини, бали 3 2 2
Вміст клейковини в зерні, % 32,0 30,0 28,0
Загальна хлібопекарська оцінка за
8,4 8,2 8
лабораторної випічки, бали
відповідність стандартам, бали 2 2 2
Технічні:
Масова частка білка, % 17,5 16,3 18,2
скловидність, % 70 60 60
вологість, % 13,2 13,5 13,2
зернова домішка,% 3,0 3,0 3,0
смітна домішка, % 2,0 2,0 2,0
сажкове зерно, % 5,0 5,0 5,0
Сервісні:
консультації при продажу так так ні
система транспортування авто авто авто
Маркетингові:
частка ринку, яку контролює
1,3 1,6 0,5
підприємство, %
 62
темпи зростання продажу зерна, % 9,2 11,6 3,0
престиж середній високий низький
Економічні:
ціна, грн. 203,28 201,62 202,37
знижки,бали 0 0 2
собівартість, грн. 187,35 190,65 185,23

Для неформальної оцінки ринкової кон'юнктури доцільно провести

якісну експертну оцінку Для встановлення ваги кожного з них створено
експертну комісію з сіми фахівців:
1. Козінцева Лариса Лук’янівна – головний економіст;
2. Грицун Микита Олександрович – менеджер з реклами;
3. Бєсєдіна Анна Юріївна – менеджер по роботі з персоналом;
4. Бондарєва Олена Олександрівна – маркетолог;
5. Василенко Андрій Іванович – агроном;
6. Смайлова Катерина Іванівна – головний бухгалтер;
7. Самчук Олег Володимирович – механізатор.
Оцінювання здійснюється за десятибальною шкалою. Визначимо
нормовані коефіцієнти значущості кожного показника. Аналіз даних
проводиться за визначеними і встановленими показниками, для полегшення
аналізу запропоновані формули для проведення якості
конкурентоспроможності такої продукції, як пшениця тверда, дані наведені в
таблиці 2.17.
Таблиця 2.17
Оцінки експертів за технічними показниками якості, бали

Оцінки експертів В
серед-
Показники якості : 1 2 3 4 5 6 7
ньому
Твердозерність 7 5 8 7 9 6 9 7,29

Якість клейковини 4 9 7 8 6 9 5 6,86

Вміст клейковини 3 6 5 7 4 4 4 4,71

Хлібопекарські властивості 9 9 7 8 8 9 7 8,14

 63
Відповідність стандартам 5 6 7 6 8 7 6 6,43

Масова частка білка 9 9 9 8 7 9 6 8,14

Скловидність 8 7 6 8 8 8 8 7,57

Вологість 6 6 7 7 8 9 9 7,43

Зернова домішка 6 5 8 6 9 7 7 6,86

Смітна домішка 4 4 6 5 6 6 7 5,43

Сажкове зерно 3 8 6 7 6 9 3 6,00

Розглянемо економічні показники якості зерна (таблиця 2.18).

Таблиця 2.18
Оцінки експертів за економічними показниками якості, бали

Оцінки експертів В
Показники якості
серед-
(економічні) 1 2 4 5 6 7
ньому
Ціна 7 9 9 9 9 9 6 8,29
Знижки 9 6 4 8 3 9 7 6,57
Собівартасть 9 9 9 9 9 9 9 9,00

Отже визначимо середньо арифметичний коефіцієнт вагомості кожного

параметру за формулою:

I =1…n , де

А – середньо арифметичний коефіцієнт вагомості,

N – кількість експертів,
n – кількість параметрів вагомості,
aij – параметри вагомості і-того показника, що визначені j – тими експертами.
 64

Визначимо нормований коефіцієнт вагомості за допомогою формули:

 65
Виконавши розрахунки можна вказати, що найважливішими факторами
серед технічних показників, які впливають на попит є хлібопекарські
властивості та масова частка білка – 0,11. А відповідно до розрахунків вміст
клейковини є найменш визначним фактором для покупців. На основі
проведеного аналізу встановлено, що при проведенні оцінки
конкурентоспроможності зернової продукції з боку споживача, доцільно
враховувати ті властивості продукції, які становлять інтерес для споживачів,
задовольняють його потреби.
Розглянемо вплив економічних показників.

Для узагальнення отриманих технологічних показників сформуємо

таблицю (таблиця 2.19).
Таблиця 2.19
Технологічні показники конкурентоспроможності зернової продукції
Товаровиробники
Показники Вага ДП «ДГ СІ Агрофірма ДП ДГ
АПВ» «Надія» «Іскра»
Твердозерність 0,1 3 3 1
Якість клейковини 0,09 3 2 2
Вміст клейковини 0,06 32 30 28
Хлібопекарські 0,11 8,4 8,2 8
властивості
Відповідність 0,09 2 2 2
стандартам
Масова частка 0,11 17,5 16,3 18,2
білка
Скловидність 0,1 70 60 60
 66
Вологість 0,1 13,2 13,5 13,2
Зернова домішка 0,09 3 3 3
Смітна домішка 0,07 2 2 2
Сажкове зерно 0,08 5 5 5

Проведемо розрахунки та знайдемо груповий показник та показник

конкурентоспроможності за технологічним показником.

Itp (ДП ДГ СІ АПВ) = 0,1*3+0,09*3+0,06*32+0,11*8,4+0,09*2+0,11*17,5+

+0,1*70+0,1*13,2+0,09*3+0,07*2+0,08*5=0,3+0,27+1,92+0,924+0,18+1,925+
+7+1,32+0,27+0,14+0,4=14,649
Itp (Агрофірма «Надія») = 0,1*3+0,09*2+0,06*30+0,11*8,2+0,09*2+0,11*
*16,3+0,1*60+0,1*13,5+0,09*3+0,07*2+0,08*5= 0,3+0,18+1,8+0,902+0,18+
+1,793+6+1,35+0,27+0,14+0,4= 13,315
Itp (ДП ДГ «Іскра») = 0,1*1+0,09*2+0,06*28+0,11*8+0,09*2+0,11*18,2+
+0,1*60+0,1*13,2+0,09*3+0,07*2+0,08*5= 0,1+0,18+1,68+0,88+0,18+2,002+
+6+1,32+0,27+0,14+0,4= 13,152

За еталон візьмемо зернову продукцію агрофірми «Надія», тому що вона

займає лідируючу позицію за економічними показниками на ринку.
Kt1= 14,649/13,315=1,1002
Kt2= 13,152/13,315= 0,9878
Проведемо аналіз економічних показників наведених у таблиці 2.20.
Таблиця 2.20
Економічні показники конкурентоспроможності зернової продукції
Економічні Товаровиробники
показники Вага ДП «ДГ СІ Агрофірма ДП ДГ
АПВ» «Надія» «Іскра»
Ціна 0,35 203,28 201,62 202,37
Знижки 0,28 0 0 2
Собівартість 0,37 187,35 190,65 185,23
 67

Іер (ДП ДГ СІ АПВ) = 0,35*203,28+0,28*0+0,37*187,35= 71,148+0+

+69,32=140,468
Іер (Агрофірма «Надія») = 0,35*201,62+0,28*0+0,37*190,65=70,567+0+
70,54= 141,107
Іер (ДП ДГ «Іскра») = 0,35*202,37+0,28*2+0,37*185,23= 70,83+0,56+
68,535= 139,925

Ке1= 140,468/141,107=0,995
Ке2= 139,925/141,107=0,992
Інтегральний показник конкурентоспроможності знаходиться за
формулою:

Якщо jkt >1, то виріб має переваги проти товара конкурента.

jkt1 = 1,1002/0,995=1,106
jkt2= 0,9878/0,992=0,996

Отже, можна зробити висновок про те, що дослідне підприємство ДП

«ДГ СІ АПВ» має добрі позиції на ринку та має переваги щодо товарів
конкурентів. Можна встановити, що продукція підприємства «ДГ СІ АПВ» є
конкурентом для продукції агрофірми «Надія». А продукція ДП ДГ «Іскра» є
неконкурентоспроможною. Але товар, що існує або з’являється на ринку має
бути не тільки конкурентоздатним, а й перспективним для подальшого
існування на ринку. Для прийняття остаточних рішень щодо виходу з товаром
на цільовий ринок рекомендується використати дані таблиці 2.21.
Таблиця 2.21
Шкала оцінювання перспективності товару за інтегральним показником
конкурентоспроможності
 68
Межа зміни показника Jkt Прогнозна оцінка конкурентоспроможності
проти товару-еталона товару на цільовому ринку
1,6 і більше Дуже перспективний
1,59-1,40 Перспективний
1,39-1,20 Мало перспективний
1,19-1,00 Неперспективний
Отже, конкурентоспроможність передбачає вищу норму задоволення
потреб споживача за рахунок пропонування високоякісних товарів за помірними
цінами.
Проаналізувавши отримані розрахунки бачимо, що продаж зернових
культур на ДП «ДГ Сумського інституту АПВ» є неперспективним, бо
отриманий показник дорівнює 1,106.
Слід зазначити, що ще однією складовою іміджу підприємства є
сертифікація продукції. Державне підприємство «ДГ СІ АПВ» має сертифікат
якості продукції, який зазначно у переліку сертифікованих зернових складів з
тарифами на послуги з приймання, зберігання та відвантаження зерна станом
на 25 травня 2009 року №1984 від 14.07.2008 р.
Таким чином, впродовж 2009 року науковцями Сумського інституту
АПВ проводились дослідження ринку попиту і пропозицій, цін та якісних
характеристик продукції, рекламною діяльністю та збутом продукції
(послуг), а також розв’язанням проблем, які виникають на шляху руху
продукції від виробника до споживача. Бачимо, що така складова іміджу, як
конкурентоспроможність, є дуже слабкою у досліджуваному господарстві і
на це слід звернути основну увагу науковців Сумського інституту АПВ.
 69

3. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СКЛАДОВИХ

ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДГ СІ
АПВ»

3.1 Обгрунтування необхідності комплексної системи оцінювання

іміджу підприємства

Імідж як спеціально сконструйованому, маніпулятивному психічному

образу притаманні такі характеристики :
1) якісна категорія, яка виникає у свідомості людей, не підлягає
прямому вимірюванню;
відповідає однозначним узагальнюючим уявленням:
2) не стійкий, його необхідно постійно підкріплювати рекламою або
іншими заходами;
3) як стереотип має обмежену кількість компонентів: складність
конструкції тільки заважає його сприйняттю:
4) створюється на реальних фактах, цілеспрямованому маніпулюванні
ними та коригуванні без значного перебільшення певних властивостей;
5) прагматичний, тобто орієнтований на вирішення певного кола
завдань, які відповідають цілям підприємства (людини):
6) динамічний, коригується залежно від змін навколишньою
середовища;
7) передбачає з н а ч н и й емоційний ВІДГУК:
8) залежить від уявлень людей, його трансформування передбачає
маніпулювання такими уявленнями. [58]
Основна функція іміджу — формування позитивного ставлення до будь-
чого. Це, у свою чергу, формує довіру, а потім і високі оцінки та впевнений
 70
вибір. Він сприяє підвищенню престижу і, як слідство-авторитету та впливу.
Хороший імідж - це вже половина успіху. Не важливо де - в компанії
друзів чи на діловій зустрічі. Тому не дивуйтесь, коли незнайома людина
виявляє вам прихильність чи неприязнь. Він, можливо, чув дещо про вас,
особливо якщо це стосується ділової сфери. Одна з найбільших проблем
іміджу в тому, що він формується навіть, якщо ним ніхто не займається.
Тому краще піклуватись про нього заздалегідь, ніж коли у людей вже
склалась про вас певна думка. Дуже часто, народна мудрість про те, що
перше враження саме стійке, працює зовсім не на Вас.Типологію
(класифікацію) іміджів організації (людини) наведено в табл.3.1.
Таблиця 3.1.
Принцип клас Вид іміджу Коментар
Проявляється у зовнішньому середовищі, орієнтований на
Зовнішній
партнерів, клієнтів, споживачів тощо
За спрямова-
ністю проявів Проявляється у враженнях аудиторії щодо роботи працівників
Внутрішній
підприємства та відносин між ними тощо
Позитивне ставлення аудиторії до фірми, її діяльності і товарів,
За емоційним Позитивний
які вона виробляє
спрямуванням
Негативне ставлення аудиторії до фірми, її діяльності і товарів,
Негативний
які вона виробляє
У формуванні іміджу використовуються реальні факти (події)
За цілеспря- Природний
без коригування
мованістю ПР- У формуванні іміджу використовуються реальні факти (події) з
дільності Штучний цілеспрямованим коригуванням, штучно створюються нові
За ступенем Когнітивний факти
Надає «суху» раціональну інформацію
раціональності Орієнтований па широку аудиторію, використовуються факти,
сприйняття Ємоційний
що впливають на емоції, а не на розум
Ґрунтується на використанні політичних подій, фактів, які
Політичний
здатні на них впливати
Спрямований на завоювання позитивного ставлення аудиторії
Соціальний
За змістом через вирішення її соціальних проблем
Імідж керівника та Базується на відповідності іміджів керівника та його команди.
його команди При цьому кожен із іміджів створюється окремо
Імідж території Імідж окремої території, а не її структурних одиниць
Імідж ідеї,
Сама назва говорить за себе
проекту
Має суб’єктивний характер, не враховує думку зі строни,
Дзеркальний
віддзеркалює реальні факти і поведінку людний, організації
Для створення іміджу враховуються всі можливі характе-
Поточний ристики, за якими публіка здатна позитивно сприймати людину
та організацію
 71
Створення іміджу з урахуванням прагнень до ідеалу, тобто
Бажаний того, якою бажає бачити себе в суспільстві підприємство чи
людина
За функціо-
Імідж організації в цілому, а не конкретних її підрозділів чи
нальним Корпоративний
особистостей
спрямуванням
Сумарний імідж організацій, які пов'язані господарською
Множинний
діяльністю чи належать до однієї сфери господарювання
Можна витратити багато часу і грошей в пошуках оптимального іміджу
для себе, але так і не отримати бажаний результат. Адже створення іміджу -
ціла наука, котра складається з великої кількості нюансів і законів. Імідж - це
деталі. [68, с.28]
Під час розробки іміджу враховують такі основні чинники:
• маркетинговий — виокремлення маркетингових відмінностей об'єкта;
• соціологічний — визначення переваг, до яких схильна аудиторія;
• ситуаційний — визначення контексту, в якому відбувається
формування іміджу;
• комунікативний — забезпечення відповідного інформаційного впливу.
Для створення іміджу використовують такі інструменти, як
позиціонування, маніпуляція, міфологізація, емоціоналізація та візуалізація.
Позиціонування — розміщення підприємства у ринковому середовищі,
зайняття певної позиції, яка відрізняється від позицій конкурентів.
Маніпуляція — переведення уваги з головного об'єкта на інший,
наприклад на будь-яку особу, яка в подальшому асоціюється з головним
героєм.
Міфологізація — створення міфу, в який підсвідомо бажає вірити
цільова аудиторія і який практично не підлягає перевірці, оскільки
підтверджується загальноприйнятим "усі так думають", "усі про це знають",
"це відомо всім" тощо.
Емоціоналізація — подання емоційно цікавої, різноманітної інформації,
яка і зацікавить, і заохотить, і краще запам'ятається.
Візуалізація — створення візуальних елементів іміджу: товарних знаків,
логотипів, кольорів, форми упаковки тощо. [39, с.45]
 72
На сьогоднішній день, на жаль, немає єдиної методики, спроможної у
комплексі оцінити імідж організації (підприємства). Наприклад, ефективність
проведеної кампанії з формування суспільних зв’язків оцінюється кількома
способами:
● підраховується кількість ініційованих матеріалів;
● оцінюється рекламний еквівалент обсягів опублікованих матеріалів;
● підраховується кількість газетних строк, присвячених компанії або
персоні. Cкладові іміджу будь-якого підприємства наведені у схемі 3.1.

1. Імідж товару

1.1 1.2 1.3 Цінова 1.4 Якість

Технологіч- Споживча конкуренто- послуг, які
на якість якість спроможність надаються
одночасно з
2. Імідж споживача

2.1 Стиль 2.2 Суспільний 2.3 Характер

життя статус споживача
споживача

3. Внутрішній імідж організації

3.1 Внутрішня 3.2 Соціально-психологічний

культура організації клімат колективу
Імідж підприємства

4. Імідж головного керівництва (засновника організації)

5. Імідж персоналу

6. Візуальний імідж: відповідність архітектури, внутрішнього

дизайну приміщення

7. Соціальний імідж: соціальні аспекти діяльності організації

8. Бізнес-імідж організації

9. Рейтинг інформаційного впливу на громадськість

через ЗМІ
 73

Схема 3.1. Імідж підприємства

Дані способи оцінки не враховують багатьох чинників, які впливають на
суспільну думку і не можуть претендувати на об’єктивне визначення
ефективності суспільних зв’язків. Вони спроможні бути застосованими до
оцінки лише одного спрямування – паблісіті. Але і тут не завжди можна дати
необхідну кількість інформації для об’єктивної оцінки.
Аналіз методик, які пропонуються для оцінювання іміджу організації
показав, що найкомплекснішою є методика, яка заснована на принципі
інтеграції інформації, висунута Н. Андерсоном для опису процесу
формування вражень. Її загальну математичну модель можна визначити
наступним виразом:

де Rn – реакція індивіда, яка представляє ним оцінку повної уяви про

організацію, яка задається компонентами Sk (k=1,…,n);
Wk – вага важливості або значимості даного компонента для даного
респондента;
F(Sk) – шкальне значення компонента S.
Для застосування цієї моделі необхідно у якості вихідної інформації
чисельні величини порівняльної “благозичливості” до організації по кожному
компоненту, їх шкальні значення, а також значення суб’єктивної ваги.
Специфікою цієї моделі є суб’єктивність визначених параметрів. Отримати
шкальні значення для них можна з допомогою інтервальної шкали. [60, с.67-
70]
На жаль, у чистому вигляді така методика не може бути придатною
через те, що не має можливості оцінити відносну важливість певного
компонента. Т. Сааті у методі аналізу ієрархій та В. А. Лосєнков при розробці
методики визначення спеціальних установок застосовують спосіб
 74
оцінювання відносної важливості компонентів через ранжирування методом
парних порівнянь. Надійність парних порівнянь значно підвищується, якщо
пропонується оцінити найбільшу важливість одного/кількох компонентів не
дихотомічно (чи так, чи не так), а за п’яти-дев’ятибальною шкалою. Такий
спосіб оцінювання взято для удосконалення методики оцінки іміджу
організації М. В. Томіловою. Але і в такому вигляді подібна методика не є
досконалою тому, що чинники, які впливають на формування іміджу не
розглядаються як результати проведення маркетингової комунікаційної
кампанії. В ній не проводиться оцінювання інтегрованих маркетингових
комунікацій. Для врахування цих недоліків сьогодні багатьма
підприємствами використовується комплексна система оцінки іміджу, яку
розглянемо детальніше.
Отже, за допомогою даної системи оцінімо імідж державного
підприємства «Дослідного господарства Сумського інституту
агропромислового виробництва».
1. Оцінювання іміджу товару господарства.
Результат: якісна та кількісна оцінки образу товару, його властивостей,
технологій виготовлення, наявності супроводжувальних послуг і можливості
задовольнити потреби споживачів.
Об’єкт дослідження: можливість задовольнити очікування споживача
щодо вигоди від купівлі товару, а саме технологічна якість, споживча якість,
цінова конкурентоспроможність, наявність послуг, які супроводжують товар.
Усі показники розраховуються за умови обізнаності щодо них споживачів.
1.1. Оцінювання технологічної якості може здійснюватися за формулою:

де Ктя – коефіцієнт технологічної якості товару;

qi(оц) – частковий технологічний параметр, який оцінюється;
qi(баз) – частковий технологічний параметр, який прийнято за базовий.
Ним може слугувати частковий технологічний параметр товару компанії-
 75
лідера на ринку, або ідеального товару;
n – кількість технологічних параметрів.
В ідеалі значення Ктя = n, що означає відповідність технологічних
характеристик оцінюваного товару певним характеристикам товару, який
прийнято за ідеальний.
Слід зазначити, що у досліджуваному господарстві, для повної та
професійної оцінки іміджу, було запрошено 7 експертів. На базі їх
оцінювання ми й проведемо аналіз іміджу ДП « Дослідного господарства
Сумського інституту агропромислового виробництва» (таблиця 3.2). Товар
для оцінки - молоко.
Таблиця 3.2
Оцінка експертів технологічної якості молока, що реалізується
господарством
Державне Агрофірма
Параметри підприємство «Надія»
«ДГ СІ АПВ» (конкурент)
Жирність 0,85 0,95
Наявність білків 0,65 0,75
Колір 0,90 0,95
Засміченість 0,75 0,85
Наявність жиророзчинних вітамінів 0,65 0,55
Антиокислюючі властивості 0,95 0,85

Ктя=0,85/0,95+0,65/0,75+0,90/0,95+0,75/0,85+0,65/0,55+0,95/0,85=0,89+
+0,86+0,95+0,88+1,18+1,11= 5,87
Отже, з розрахованого показника можна побачити, що технологічні
характеристики молока близькі до ідеального значення.
1.2. Оцінювання показника споживчої якості.
Оцінювання такого показника виконувалося на основі даних попередньо
проведеного якісного маркетингового дослідження за допомогою методу
експертних оцінок. Інформація, отримана за допомогою кількісних
 76
маркетингових досліджень, може бути більш достовірною, оскільки
чисельність респондентів більша. Водночас вона може бути не такою
достовірною через те, що випадкові респонденти не завжди мають певний
рівень компетентності та є ризик невідповідного ставлення до поставлених
запитань. Із запрошених експертів був обран один, якому пропонувалася
низка споживчих параметрів оцінюваного товару, які він повинен розставити
за ступенем важливості. Порядковий номер параметра є значенням рейтингу
за ступенем важливості (перші значення — ступінь важливості найбільший).
Після цього експерт оцінює за 10-бальною шкалою споживчі параметри
оцінюваного та базового товарів. Для оцінки показника споживчої якості
було взято молоко, що пропонує наше господарство. Показники агрофірми
«Надія» є базовими. Формула розрахунку наступна:

де Кся – коефіцієнт споживчої якості товару;

Хj(оц), Хj(баз) – часткові споживчі параметри оцінюваного та базового
товарів. Вони є індивідуальними для кожного товару (наприклад упаковка,
дизайн, якість, корисність тощо) й оцінюються респондентами за 10-бальною
шкалою;
αj – номер рейтингу споживчого параметра за ступенем важливості на
думку респондента;
m – кількість споживчих параметрів.
В ідеалі Кся> m. Звичайно, розрахунок подібного показника залежить від
низки суб’єктивних причин, і передусім від правильності добору учасників
фокус-груп або респондентів (таблиця 3.3).
 77

Таблиця 3.3
Оцінка показника споживчої якості молока
Споживчі
Споживчі
Ступінь параметри
Показники параметри
важливості оцінюваного
базового товару
товару
Упаковка 7 7 8
Корисність 2 8 8
Жирність 1 9 10
Харчова цінність 4 8 8
Доставка 6 7 7
Ціна 5 10 9
Відсутність ГМО 3 10 10

Кся=7/8*7+8/8*2+9/10*1+8/8*4+7/7*6+10/9*5+10/10*3=6,13+0,9+4+6+5,5
6+ +3=25,59
Отже, показник споживчої якості (Кся)> 7, а це свідчить про позитивне
ставлення споживачів до продукціїї досліджуваного господарства. Дане
явище пов'язано з хорошими характеристиками товарів ДП «ДГ СІ АПВ».
1.3. Оцінювання цінової конкурентоспроможності молока.

де Кц – коефіцієнт цінової конкурентоспроможності товару;

Ці(оц), Ці(баз) – відповідно ціна за одиницю продукції оцінюваного та
базового товарів.
У 2009 році закупівельна ціна 1 літра молока досліджуваного
підприємства для промислових підприємств становила 2 грн. 20 коп. У
агрофірмі «Надія» відповідно 2 грн. 23 коп.
Якщо Кц менше або дорівнює одиниці, то можна стверджувати, що товар
конкурентоспроможний за ціною.
 78
Кц= 2,2/2,23=0,99
Розрахований коефіцієнт цінової конкурентоспроможності товару
свідчить про те, що молоко Сумського інституту займає лідируючі позиції на
ринку. А отже є конкурентоспроможним товаром за ціною.
1.4. Оцінювання якості додаткових послуг.

де Кn – коефіцієнт якості додаткових послуг;

Поцq, Пбазq – сума балів (за 10-бальною шкалою), яку отримує якість
послуг в оцінці респондентів оцінюваного та базового товарів;
Nоц, Nбаз - кількість послуг, які супроводжують оцінюваний та базовий
товари. У разі наявності в оцінюваного товару більшої кількості послуг, ніж у
базового, Кn буде більший за одиницю, що означає підвищену
конкурентоспроможність за параметром «додаткові послуги».
До додаткових можна віднести будь-які послуги, що супроводжують
товар на ринку: умови платежу, гарантійне та післяпродажне
обслуговування, доставка, встановлення (монтаж) тощо.
Досліджуване господарство надає тільки одну послугу – це надання
транспортних послуг щодо збору молока у населення. Агрофірма «Надія»
надає в оренду транспорті засоби для перевезення продукції інших
господарств (таблиця 3.4).
Таблиця 3.4
Оцінка якості додаткових послуг
Послуги ДП «ДГ СІ АПВ» Агрофірма «Надія»
Транспортні послуги 10 9
по збору
Оренда транспортних - 10
засобів

Кп=[10/1]/[(10+9)/2]=10/9,5=1,05
 79
Отже, коефіцієнт додаткових послуг ДП «Дослідного господарства
Сумського інституту АПВ» становить 1,05>1, тобто господарство має
підвищену конкурентоспроможність за параметром «додаткові послуги».
1.5. Розрахунок інтегрального показника оцінки іміджу товару в уяві
споживачів.

де Кіт – інтегральний коефіцієнт оцінки іміджу товару в уявленні

споживачів.
Кіт= 25,59*5,87*1,05/0,99=159,31
2. Оцінювання іміджу споживачів товару
Результат: якісна та кількісна оцінки образу споживачів в очах
громадськості. Виявлення суттєвих критеріїв оцінювання іміджу споживачів,
які сформовані із застосуванням маркетингових комунікаційних заходів.
Об’єкти дослідження: стиль життя, суспільний статус та характер
споживачів.
Стиль життя — індивідуальні соціально-психологічні особливості
поведінки та спілкування людей. Виділимо три основні детермінанти стилю
життя: індивідуальні особисті цінності, або ціннісні орієнтації; інтереси та
думки особистості, які демонструють її систему цінностей; активність
особистості. Ціннісні орієнтації — це тверді та стійкі переконання людини в
тому, що визначена життєва мета та засоби її досягнення є найкращими.
Інтереси особистості — це актуальні потреби людини, тобто те, що вона
вважає для себе важливим у навколишньому середовищі. Думки стосуються
ідей особистості, того, що вона думає про себе, навколишнє середовище,
політику, промисловість, екологію тощо. Активність особистості — це її
характерна поведінка і манера проводити час.
 80
Оцінювання іміджу споживачів товару проводилося на основі
попередньо проведених якісних маркетингових досліджень.
2.1. Оцінювання стилю життя.
 81
де Ксж – коефіцієнт оцінки стилю житя;
N – загальна кількість детермінант, за якими проводиться оцінювання
(кількість основних детермінант стилю життя споживачів);
Сі – кількість балів за 10-бальною шкалою, яку ставить респондент
кожній детермінанті.
Враховуючи те, що споживачами продукції господарства є в основному
мешканці с. Сади, нашими експертами була скадена наступна таблиця 3.5:
Таблиця 3.5
Оцінка експертами стилю життя
Середнє
Детермінанти 1 2 3 4 5 6 7
значення
Індевідуальні
8 8 7 8 9 10 9 8,43
особисті цінності
Інтереси та думки
8 9 9 8 7 9 9 8,43
особистості
Активність
9 10 9 10 8 10 10 9,43
особистості

Кс.ж.= (8,43+8,43+9,43)/3= 8,76

Отже, споживачі товарів є людьми працьовитими, активними. Вони
звертають велику увагу на якість товарів та екологічність. Але мінусом є їх
деяка віддаленість від міста та політики, бо в селі спостерігається старіння
населення, а закупівлі сумськими заводами є досить не великими.
2.2. Оцінювання суспільного статусу споживачів.
Суспільний статус споживача — показник становища споживачів товару
в суспільстві, що ґрунтується на таких соціальних позиціях, як стать, вік,
освіта, професія тощо.

де Ксс – коефіцієнт суспільного статусу споживача;

Ззаг – загальна кількість позитивних відповідностей кожній із
запропонованих характеристик. За кожну відповідність споживач отримує 1
бал. Перелік характеристик готується маркетологом для ідеального
споживача;
 82
m – кількість характеристик.
Таблиця 3.6
Оцінка експертами суспільного статусу споживачів
Характеристики Ідеальний Споживач
споживача споживач товарів
Стать ж 1
Вік 20-40 0
Освіта середня 0
Професія будь-яка 1
Купівельна спроможність достатня 0
Вплив на інших авторитет 0
Схильність до сварок дисциплінованість 1
Частота здійснення
системність 1
покупок

Кс.с.= (1+0+0+1+0+0+1+1)/8= 0,5

Розрахувавши коефіцієнт суспільного статусу споживачів товарів,
можна побачити, що він є досить не високим. Причина в занедбаному стані
сел України: низька оплата праці, відсутність вищої освіти у мешканців та
плинність молоді із сел в великі міста.
2.3. Оцінювання характеру споживачів.
Характер споживачів являє собою сукупність стійких психологічних рис
особистості, які роблять вплив на її поведінку. Так, характер людини можна
описати за допомогою таких властивих їй рис, як життєрадісність,
комунікабельність, упевненість у собі, консерватизм тощо.
Всі розрахунки, щодо оцінки характеру споживачів проводилися після
маркетингових досліджень и бали в наданій таблиці є середніми. Отже, цей
коефіцієнт також є низьким, як і попередній і зумовлений тими ж факторами.

де Кх – коефіцієнт оцінювання характеру споживачів;

 83
Ззаг – загальна кількість балів за 10-бальною шкалою, яку отримує
споживач за відповідність кожній із характеристик;
m – кількість досліджуваних характеристик характеру.
 84
Таблиця 3.7
Оцінка характеру споживачів
Характеристика Відповідність (бали)
Життєрадісність 4
Комунікабельність 6
Упевненість у собі 7
Консерватизм 10
Відповідальність 8
Вихованість 4
Гідність 9
Порядність 7
Щедрість 10
Вдячність 8

Кх= (4+6+7+10+8+4+9+7+10+8)/10= 7,3

2.4. Розрахунок інтегрального показника оцінки іміджу споживачів.

Кіс = Ксж + Ксс + Кх ,

Де Кіс – інтегральний коефіцієнт оцінки іміджу споживача.
Кіс= 8,76+0,5+7,3=16,56
3. Оцінка працівників окремих підрозділів підприємства: керівники
середньої та нижньої ланок, інженерно-технічний персонал.
Результат: кількісна та якісна оцінки образу підприємства та стійкого
ставлення до нього з боку персоналу. Виявлення суттєвих критеріїв
оцінювання іміджу підприємства, які розглядаються не тільки як фактор
конкурентоспроможності організації — однієї з ключових груп
громадськості, але і як важливе джерело інформації про підприємство для
зовнішніх аудиторій.
Об’єкти дослідження:
1. Культура організації, яка складається з таких рівнів:
соціальної адаптації — системи добору і навчання персоналу, які
сприяють швидкому засвоєнню культури організації і форми предметної
діяльності. У разі успішної адаптації нові працівники стають носіями
культури організації і в подальшому передають її новому поколінню;
 85
«відносин» — система влади або відносин керівництва та підлеглих;
система внутрішніх і зовнішніх комунікацій;
мотивації (система атестацій) — оцінювання роботи персоналу на
підставі прийнятих в організації критеріїв: системи винагород; соціальних
трансферів (трудових і соціальних пільг); ідентифікації. Остання має
особливе значення, оскільки ідентифікація працівника зі своєю організацією
означає, що його особисті цілі та цінності збігаються із цілями та цінностями
організації. У такому разі людина, виконуючи роботу, керується власною
мотивацією, що не вимагає додаткового стимулювання. Такий результат
багато в чому досягається завдяки культивуванню зовнішніх ознак
приналежності до організації (елементів фірмового стилю, об’єктом яких
може стати уніформа), а також низки інших символів організації (гімн,
корпоративна легенда, засновник організації тощо).
3.1. Оцінювання культури організації.
Кок = Са + Рв + Рм,
де Кок — коефіцієнт оцінювання культури організації;
Са— рівень соціальної адаптації. Визначається як відношення
чисельності працівників персоналу (Ч), які пройшли соціальну адаптацію
через тестування, курси, індивідуальні бесіди під час прийому на роботу
(якщо людина проходила соціальну адаптацію двічі, то рахується як дві
людини) до загальної чисельності персоналу підприємства (Чзаг);
Рв— рівень організаційних відносин. Визначається відношенням
кількості вертикальних і горизонтальних зв’язків в організаційній структурі
управління (S) до кількості структурних підрозділів підприємства (Сп);
Рм— рівень мотивації. Визначається відношенням кількості проведених
атестацій, винагород за певний проміжок часу на підприємстві (Q) до
загальної чисельності персоналу.
Із урахуванням наведеного розшифрування формула для оцінювання
культури організації набуває такого вигляду:
Кок = ((Ч + Q) : Чзаг + S : Сп)/100
 86
Кок=(24+2)134+24*6=3484+144=3628/100=36,28
2. Соціально-психологічний клімат — результат спільної діяльності
людей, їх взаємовідносин, детермінованих не стільки об’єктивними умовами,
скільки суб’єктивною потребою особистостей у спілкуванні. На соціально-
психологічний клімат впливають такі чинники: подібність/несхожість
соціально-демографічних характеристик, систем ціннісних орієнтацій і
соціальних настанов, а також найважливіших психологічних рис
взаємодіючих індивідів; екологічні змінні, або ситуативні чинники:
температура навколишнього середовища, скупченість у помешканні,
освітленість тощо; культурний контекст, або субкультура групи, в яку
включені індивіди, що спілкуються.
3.2. Оцінювання соціально-психологічного клімату в організації.
Усі показники визначаються як середньоарифметичне балів, що надають
працівники підприємства певним характеристикам за переліком опитувача.

де Ксп – коефіцієнт оцінювання соціально-психологічного клімату на

підприємстві;
Еі – кількість балів (за 10-бальною шкалою), яка надається екологічним
змінним;
Su – кількість балів (за 10-бальною шкалою), яка надається соціально-
демографічним характеристикам;
Ккон – рівень культури у відносинах індивідів (за 10-бальною шкалою);
n – кількість екологічних змінних;
m – кількість соціально-демографічних характеристик.
Для отримання результатів за показниками соціально-психологічного
клімату в організації було опитано деяких працівників досліджуваного
господарства. За умовами опитування відповіді повинні були бути
максимальон правдивими. Результати наведені у таблиці 3.8.
 87
Таблиця 3.8
Оцінка соціально-психологічного клімату працівниками ДП «ДГ СІ
АПВ»
головний секретар- механі-
Показники економіст агроном
бухгалтер референт затор
Екологічні змінні: 7 10 7 9 8
• загазованість повітря 5 6 5 5 4
• засміченість території 2 3 2 4 2
• токсичність сировини 0 1 0 0 2
Соціально-демографічні
10 8 10 10 10
характеристики:
• наявність молодих кадрів 2 3 3 3 3
• наявність кваліфікованого
4 3 5 3 3
персоналу
• рівень задоволення
4 2 2 4 4
умовами
Рівень культури у
7 8 8 9 7
відносинах індивідів

Ксп= (7+10+7+9+8)/((10+8+10+10+10)+(7+8+8+9+7)/5)=32/55,8=0,57
3. Внутрішній імідж підприємства.
3.3. Визначення інтегрального показника оцінювання внутрішнього
іміджу підприємства:
Квіор = Кок + Ксп,
де Квіор— інтегральний коефіцієнт оцінювання внутрішнього іміджу
організації.
Квіор=36,28+0,57=36,85
4. Оцінювання іміджу керівників організації
Результат: якісна та кількісна оцінки управлінської команди підприємства
як цілого з боку персоналу підприємства. Вимірювання рівня авторитету
керівників вищої ланки, уявлення про наміри, мотиви, настанови, здібності,
ціннісні орієнтації та психологічні характеристики керівників.
Об’єкти дослідження:
1. Зовнішність — поняття збірне. Зовнішній образ людини створюють
одяг, зачіска, фізичні характеристики тощо. Зовнішність значною мірою
впливає на те, що думають про людину інші, оскільки люди схильні
 88
пов’язувати окремі зовнішні характеристики з визначеними
характерологічними рисами.
2. Особливості вербальної і невербальної поведінки, до яких відносяться
міміка, жестикуляція, посмішка, контакт очей і, нарешті, мова, яка
характеризується тембром, тоном, гучністю голосу, артикуляцією та
вимовою.
3. Соціально-демографічні характеристики — стать, вік, рівень освіти,
прибутки, житло, життєвий цикл сім’ї тощо.
4. Вчинки — форма поведінки людини у визначеній ситуації.
5. Параметри неосновної діяльності: соціальне походження, етапи
фахової кар’єри, сімейне оточення, інтереси, думки, активність особистості
поза роботою (спорт, хобі, манера відпочивати тощо).
Оцінка іміджу керівників організації визначається як відношення
середньоарифметичної кількості балів (за 10-ти бальною шкалою), отриманої
при роботі з фокус-групами, за певними характеристиками керівника (ів) до
загальної кількості характеристик. Фокус-групи складаються з працівників
підприємства, оскільки саме вони найкраще знають своїх керівників.

де Кі.кер – коефіцієнт оцінювання іміджу керівників підприємств;

n – чисельність учасників фокус групи;
N – кількість характеристик керівника(ів);
Qі.кер – кількість балів, яку надав кожен член фокус-групи певній
характеристиці керівника.
В нашому випадку оцінка проводилася директора господарства двома
учасниками фокус-групи. Вони дали таку кількість балів своєму керівникові
за параметрами зовнішність, привабливість, комунікація: перший відповідно
5, 7, 7, другий — 6, 8, 6.
Отже, Кі.кер. = (5 + 7 + 7 + 6 + 8 + 6 ) : 2 : 3 = 6,5 (балів).
 89
5. Оцінювання іміджу персоналу
Результат: якісна та кількісна оцінки образу персоналу в очах
громадськості.
Об’єкт дослідження: персонал підприємства та його характерні риси:
компетентність, тобто ступінь підготовленості людини до різноманітних
сфер діяльності або знання, володіння широким спектром навиків, досвід,
володіння іноземними мовами, ерудиція тощо; культура — доброзичливість,
акуратність, ввічливість, терпіння, увага, відповідальність, уміння
спілкуватися; соціально-демографічний аспект — вік, стать, рівень освіти,
співвідношення чоловіків і жінок тощо.

де Кіп – коефіцієнт оцінювання іміджу персоналу підприємства;

Qіп – кількість балів, яку отримали працівники підприємства за
вибраними параметрами;
n – чисельність учасників фокус-групи;
N – кількість характеристик.
Імідж персоналу оцінюють респонденти з числа громадськості або
представники фокус-груп чи експертних рад із зовнішньої аудиторії за 10-
бальною шкалою (таблиця 3.9)

Таблиця 3.9
Оцінка персоналу підприємства

Експерти
Підрозділи Разом
1 2 3 4 5 6 7
Агрономічна служба 9 8 9 9 7 7 9 58
Тракторно-рільнича бригада 8 9 6 9 9 9 9 59
Елітнонасінницькі та матеріальні склади 9 9 7 7 8 6 9 55
Інженерно-технічна служба 8 7 8 8 8 8 8 55
 90
Зоотехнічна служба 7 8 9 9 9 7 8 57
Молочна ферма №1 8 8 9 9 7 7 8 56
Молочна ферма №2 8 8 9 8 8 7 8 56
Молочна ферма №3 9 9 8 8 8 8 7 57
Ферма по вирощуванню племінного молодняка 9 9 8 8 8 8 9 59
Племінна свиноферма 7 6 7 6 6 6 7 45
Пасіка 4 5 5 7 8 5 5 39
Ремонтно- будівельна служба 5 6 6 6 6 6 7 42
Служба обліку і фінансів 7 8 8 8 8 8 8 55
Служба маркетингу та економіки 8 9 9 8 8 7 8 57
Виробничі підрозділи 9 7 7 6 6 8 7 50

При дослідженні іміджу персоналу відібрані 7 експертів оцінювали не

кожного працівника окремо, а загалом підрозділи за однією характеристикою
- результативним показником.
Кіп= (58+59+55+55+57+56+56+57+59+45+39+42+55+57+50)/7*15=7,6
6. Оцінювання візуального іміджу організації
Результат: якісна та кількісна оцінки візуального образу підприємства в
очах громадськості.
Об’єкт дослідження: зорові відчуття, які фіксують інформацію про
інтер’єр та екстер’єр офісу, торгових і демонстраційних залів, зовнішній
образ персоналу, а також фірмова символіка (елементи фірмового стилю).
На візуальний імідж організації впливають індивідуальні (естетичний
смак), психологічні та етнічні (символіка кольору в різних національних
культурах) особливості сприйняття предметів людиною, у тому числі одягу,
помешкань та їх оформлення. Крім того, візуальний імідж організації
залежить від соціальних чинників, таких як мода, думка громадськості тощо.

де Квіз – коефіцієнт оцінювання візуального іміджу підприємства;

N – загальна кількість характеристик, які ототожнюють певне
підприємство на ринку;
Qвіз – загальна сума балів (за 10-бальною шкалою), отримана від
оцінювання певної характеристики. У разі відсутності характеристики
 91
ставлять «0».
Таблиця 3.10
Оцінка візуального іміджу організації
Характеристика Оцінка
Зовнішній вигляд спецодягу 5
Зовнішній вигляд будівлі голового корпусу 4
Відповідність будівлі головного корпусу сучасним модернізованим
2
спорудам
Зовнішній вигляд ферм,парків,сховищ, тощо 7
Використання символіки країни 5
Наявність зелених насаджень по всій території господарства 8
Стан доріг 3
Засміченість та загазованість території навкруги будівлі господарства 7
Корпоративний стиль керівників господарства 0

Квіз=(5+4+2+7+5+8+3+7+0)/9=4,6
7. Оцінювання соціального іміджу організації
Результат: якісна та кількісна оцінки уявлення широкої громадськості про
соціальні цілі та роль підприємства в економічному, соціальному,
культурному житті суспільства.
Об’єкт дослідження: соціальні заходи (спонсорство, меценатство,
підтримування громадських рухів, участь у вирішенні проблем екології,
зайнятості, охорони здоров’я тощо, сприяння конкретним особистостям) та
інформаційні повідомлення про них у ЗМІ.

де Ксоц – коефіцієнт оцінювання соціального іміджу підприємства;

Мінф – кількість інформаційних повідомлень у спеціалізованих ЗМІ про
соціальні справи за певними напрямами;
u – кількість ЗМІ;
h – кількість напрямів соціальних справ;
Nсп – кількість соціальних справ певного підприємства одного напряму;
 92
Ксоц – дає змогу визначити ступінь поінформованості громадськості про
соціальні напрями діяльності підприємства.
ДП «ДГ СІ АПВ» за 2009 рік посилало 17 повідомлень у ЗМІ, що
стосувалися реалізації продукції та участі у ярмарках. Але господарство
виплачує соціальні кошти деяким працівникам тваринництва (7 чол) та
управління (1 чол). Про це зазначалося один раз, коли у директора
господарства брали інтерв’ю на радіо «Єра» 21 березня 2010 року.
Ксоц= 2(1/(1+7))= 0,25
8. Оцінювання бізнес-іміджу організації
Результат: кількісна та якісна оцінки уявлення широкого кола
громадськості про підприємство як суб’єкт підприємницької діяльності.
Об’єкт дослідження: економічні показники діяльності підприємства,
інформаційні повідомлення у ЗМІ про підприємницьку діяльність.
Як основні детермінанти бізнес-іміджу підприємницьких організацій
виступають: ділова репутація, або сумлінність (недобросовісність) у
здійсненні підприємницької діяльності, а також ділова активність організації,
індикаторами якої є обсяг продажу; відносна частка ринку; інноваційні
технології та ступінь їх освоєння; патентний захист; розмаїття товарів;
гнучкість цінової політики; доступ до збутових мереж тощо.
Показник оцінювання бізнес-іміджу організації дає змогу визначити
ступінь інформованості громадськості про бізнес-діяльність організації.
На досліджуваному господарстві було , як зазначалося вище 17
повідовлень в ЗМІ . З них: 7 – щодо реалізації продукції; 3 – щодо гнучкості
цінової політики господарства; 4 – щодо збутової мережі організації; 5 –
загальне рекламне звернення.
Всі повідомлення оформлялися через один і той же канал – радіо «Єра»,
тому й аудиторія, на яку впливають, в розрахунках буде однаковою.
 93

де Кбіз – коефіцієнт оцінювання бізнес-іміджу підприємства;

Моп – кількість інформаційних повідомлень про обсяги продажу певного
підприємства, маркетингові стратегії та плани на майбутнє в і-му джерелі;
Мц - кількість інформаційних повідомлень про гнучкість цінової
політики в і-му джерелі;
Мзб - кількість інформаційних повідомлень про збутові мережі
підприємства в і-му джерелі;
Мр - кількість інформаційних повідомлень в і-му джерелі;
Тn – чисельність значення аудиторії, на яку здійснюється вплив, що
містять оцінку бізнесу;
Nn – обсяг публікацій залежно від формату А-4 або від прийнятого
стандарту відеозаписів, які містять оцінку бізнесу;
n – кількість джерел масової інформації.
Кбіз= 7/120*2+3/120*1+4/120*2+3/120*2=0,03+0,03+0,02+0,02=0,1
9. Оцінювання рейтингу інформаційного впливу на громадськість через
засоби масової інформації
Рейтинг інформаційних повідомлень у ЗМІ є інструментом формування
іміджу підприємства і несе в собі інформацію про статус фігуранта відносно
конкурентів. Для визначення такого рейтингу за основу можна взяти
методику, розроблену фахівцями аналітичного відділу московської агенції
«Publcity PR». Але в чистому вигляді ми не можемо її застосувати оскільки,
по-перше, її розроблено тільки для визначення рейтингу пабліситі; по-друге,
вона дає змогу оцінити тільки конкретне інформаційне повідомлення без
урахування загального впливу на громадськість; по-третє, вона не дає змоги
враховувати тиражі видань або обсяги впливу на аудиторію конкретно щодо
кожного повідомлення та загальний вплив на громадськість. Комплексний
підхід передбачає оцінювання іміджу підприємства не тільки на основі
друкованої інформації, а й будь-якої іншої, що розміщується у ЗМІ. Для
 94
цього розроблено універсальну методику оцінювання рейтингу
інформаційного впливу на громадськість щодо конкретної компанії через
ЗМІ та програмне забезпечення для спрощення розрахунків.
Загальний розрахунок рейтингу інформаційного впливу на громадськість
через ЗМІ здійснюється за формулою:

R= Тзаг/ Тп/n,
де R – рейтинг інформаційного впливу на громадськість через ЗМІ;
Тп – обсяг видання тиражу;
Тзаг – загальний обсяг видання тиражу(сторінок);
n – кількість публікацій.
R = 7/120/17= 0,003
10. Комплексне оцінювання іміджу підприємства
Комплексне оцінювання іміджу підприємства виконується з урахуванням
усіх показників, визначених вище.

де Пб – балансовий прибуток підприємства;

Свир – витрати виробництва підприємства.

де Кімідж - загальний коефіцієнт іміджу підприємства;

Іе – коефіцієнт ефективності бізнесу.
Іе=1023/5079=0,2
Кімідж = (159,31+16,56+36,85+6,5+7,6+0,25+0,1+0,003)*0,2=45,4346
Кімідж = 45,4346/100= 0,45 %.
Імідж дає змогу в комплексі оцінити імідж організації, який сформований
за певний період часу з урахуванням чинників, які впливають на його
формування. Чинники, у свою чергу, є результатом проведення комплексної
кампанії маркетингових комунікацій за цей період.
 95
Отже, розрахувавши імідж господарства бачимо, що для здобуття
позитивного іміджу для споживачів будь-яке господарство повинно своїм
значенням Кімідж наближатися до 100 відсотків. ДП «ДГ СІ АПВ» не виконує
умов підтримки іміджу на віть на половину. Це негативне явище для
діяльності господарства та його подальшого розквіту. Тому пропоную нас
тупні заходи щодо покращення іміджу господарства:
• збільшити кількість повідомлень про продукцію господарства та про
підприємство загалом у ЗМІ;
• покращити зовнішній вигляд як працівників управління, так і
працівників тваринництва і рослинництва;
• ввести стиль організації для працівників;
• покращити умови перевезення людей до місця роботи;
• ввести заходи щодо покращення відносин працівників між собою в
середині організації;
• покращити безпосередньо умови праці та ін.

3.2. Напрямки розвитку позитивного іміджу підприємства ДП «ДГ СІ

АПВ»

Сьогодні ціна і якість товару вже не є вирішальними чинниками

конкурентних стратегій. Нинішній споживач жадає емоцій і вірить
враженням.
Вибір фірмового стилю компанії залежить від видів її діяльності.
Існують різні форми впливу на цільову аудиторію - як постійних, так і
 96
потенційних клієнтів, і, звичайно ж, працівників компанії. Унікальність
корпоративного стилю досягається за допомогою різних прийомів, зокрема,
особливого графічного дизайну візитних карток співробітників компанії,
фірмових логотипів, фірмового кольору, шрифтів, слоганів, корпоративного
сайту, рекламних блоків і листівок, конвертів, бланків і папок компанії. Крім
перерахованих вище елементів корпоративного стилю корпоративний імідж
компанії формують також інтер'єр офісу й робочих місць співробітників,
стиль кабінету керівника, імідж керівника й персоналу компанії. Все це
зайвий раз підкреслює серйозне відношення компанії до формування
корпоративної філософії й почуття гордості за своє місце роботи, де
корпоративний стиль простежується навіть у дрібницях.
Позитивний імідж організації передбачає безумовно високий рівень
професійної освіти персоналу та його інноваційну активність. Для цього
керівникові необхідно забезпечити колективну можливість професійного та
особистісного розвитку за рахунок обміну досвідом з іншими навчальними
закладами, вивчення передового педагогічного та психологічного досвіду,
презентацій нової професійної літератури, відвідування різноманітних
семінарів, конференцій, тренінгів.
Успіх в роботі будь-якого підприємства залежить від злагодженої
роботи його колективу, командної роботи.
Існують наступні ключові моменти будь-якого плану по створенню
ефективного, всебічного іміджу:
• створення « фундаменту»,
• зовнішнього іміджу,
• внутрішнього іміджу.
Приступаючи до розробки системи формування професійного
позитивного іміджу, важливою передумовою з урахуванням як наших так і
інших досліджень виступає визначення вихідних теоретично-методологічних
основ на рівні моделі складових іміджу. Спираючись на результати
виконаного дослідження умовно таку модель формування іміджу можна
 97
представити, як базис на рівні трьох структурних основ: по-перше,
теоретичної; по-друге, мотиваційної, по-третє, самопрезентавтивної. Зміст
кожної частини базується на певних умовах, що визначають її специфіку.
Кожна основа даної моделі визначається метою, завданнями, функціями з
відповідною їх взаємодією. Для аналізу кожного блоку моделі передбачено
систему поточного і підсумкового контролю: оцінка рівня знань, умінь,
навичок, сформованості певних ознак.. Поточний контроль здійснюється під
час практичного опрацювання спеціально розробленої системи, а
підсумковий – після нього (таблиця 3.11).

Таблиця 3.11
Основні складові моделі

Теоретична основа Мотиваційна Самопрезентативна основа

основа

експресивними засобами

пізнавальних здібностей
Усвідомлення змісту та

Наявність професійної
самовдосконалення та

Володіння емоційно-

Харизма особистості
детермінанти іміджу
важливі особистісні
Інформованість про

Наявність домагань
значущості поняття

формування іміджу

комунікативними
самоствердження

засобами впливу

інтелектуально-
Обізнаність про

компетентності
Прагнення до
професійного

евристичних
Володіння

Наявність
впливу
іміджу

Так, теоретична основа передбачає: усвідомлення змісту та значущості

поняття іміджу; інформованість про важливі особистісні детермінанти
іміджу; обізнаність про формування іміджу. Останнє включає знання про
етапи формування іміджу, стратегію, умови та технології його підтримки. По
суті, теоретична основа є певною базисною платформою для включення
мотивів та самопрезентації.
Мотиваційна основа характеризується: наявністю домагань особистості
та прагнення професійного самовдосконалення та самоствердження. Вона
може інтерпретуватися як бажання досягти визначених результатів,
прагненнями до змін, усвідомленням певних вигод, можливих при реалізації
 98
власного іміджу. Важливими тут є вольові якості особистості. До
специфічних мотиваційних особливостей слід також віднести мотивацію
готовності до педагогічної діяльності по cтворенню іміджу; діагностика
мотиваційно-змістової відповідності людини та її учбово-виховної діяльності
з презентованим іміджем; використання системи параметрів, враховуючи
рівень усвідомленості, ступінь вираженості, стійкості, задовільності
реалізації, що відображає зв’язки всіх направленостей особистості.
Самопрезентативна основа моделі спирається на: наявність професійної
компетентності; володіння комунікативними засобами впливу; володіння
емоційно-експресивними засобами впливу; наявність інтелектуально-
евристичних пізнавальних здібностей та харизматичні особистості. Під
професійною компетентністю ми розуміємо всі професійно – важливі ознаки
вчителя та керівника освітнього закладу. Наявність інтелектуально-
евристичних пізнавальних здібностей поєднують творчість, особливості
процесів мислення, пам'яті, здатність до самонавчання та інше. Харизматичні
властивості особистості об’єднують всі індивідуальні ознаки, що здатні
презентувати власний імідж, що вигідно відрізняє носія від інших.
На нашу думку, руховою силою особистості при формуванні іміджу
виступає компонент харизматичних властивостей, саме від нього залежить
тип іміджу керівника. Вони можуть бути харизматичними чи емпатійно -
флегматичними, організаторськими чи інтелектуальними, та інші. Виходячи з
типів можна закладати канал подальшого формування та розвитку іміджу у
відповідності з нахилами та особливостями характеру, враховуючи особисті
якості. Визначення таких типів є досить складним завданням, так як їх
існування не обмежене та може представляти нескінченну кількість.
Імідж існував і впливав на реальні обставини завжди, але в наш час його
значення стрімко зростає. Це можна пояснити тим, що імідж є природним
продуктом обробки великих масивів інформації. Оскільки сучасна людина не
в змозі зберігати і переробляти самостійно таку кількість інформації, то вона
починає користуватися ярликами, які відсилають до ситуацій, що стоять за
 99
цими ярликами. Поняття іміджу дуже тісно пов’язане із поняттям стереотипу.
Стереотипи мають об’єктивну природу і є невід’ємною властивістю психіки
людини робити узагальнення. Стереотип поєднує два начала – знання і
відношення, кожне з яких може стати переважаючим.
Розробка плану з формування іміджу спрямована на досягнення 3
головних задач:
1. Досягнення високого рівня компетенції й ефективна робота з
покупцем.
2. Підтримка іміджу успішної компанії, що формує довіру покупця до
підприємства.
3. Встановлення емоційного зв'язку з покупцем і суспільством.
Імідж ДП «ДГ СІ АПВ» створюється як з допомогою заходів,
спрямованих на сприйняття її потенційними клієнтами, так і діями, що
чинять підсвідомий вплив: символікою, гаслами. Саме ЗМІ здатні
привернути увагу до певної проблеми, сформувати, закріпити або змінити
(що набагато важче) певні переконання широкої аудиторії на великих
територіях. Також можна оцінити привабливість торгівельної послуги за
критеріями(таблиця 3.12).

Таблиця 3.12
Показники привабливості торговельної послуги для споживачів

№ Показники привабливості Коефіцієнти

вагомості
1 Рівень цін 0,20

2 Широта і глибина асортименту 0,15

3 Якість товарів 0,15

4 Кваліфікація персоналу 0,13

5 Зручність розташування магазину (відносно інших об’єктів, 0,12

транспортного сполучення)

6 Надання додаткових послуг 0,10

 100

7 Атмосфера магазину 0,10

8 Засоби стимулювання покупців 0,05

Імідж 1

Імідж підприємства виступає як один з інструментів досягнення

стратегічних цілей організації, що торкаються основних сторін її діяльності
та орієнтовані на перспективу. Переваги позитивного іміджу очевидні. Однак
позитивна популярність не з'являється сама собою і не існує сама по собі.
Вона вимагає цілеспрямованої систематичної роботи з формування
позитивного іміджу підприємства.
Отже, формування та підтримка позитивного іміджу – необхідна умова
ефективного функціонування будь-якого підприємства в умовах
конкурентного середовища.
 101
4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В
ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ «ДГ СІ АПВ»

Охорóна прáці — це система правових, соціально-економічних,

організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності
людини в процесі праці; діюча на підставі відповідних законодавчих та
інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-
технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та
засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в
процесі праці. [27]
Законодавство про працю містить норми і вимоги з техніки безпеки і
виробничої санітарії, норми, що регулюють робочий час і час відпочинку,
звільнення та переведення на іншу роботу, норми праці щодо жінок, молоді,
гігієнічні норми і правила тощо. Основним нормативно правовим
документом з охорони праці є Закон України «Про охорону праці», який
визначає основні положення щодо реалізації конституційного права
громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності,
регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і
працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і
встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Дія Закону
поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від
форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а
також залучені до праці на цих підприємствах. [35]
Організація роботи по охороні праці на досліджуваному підприємстві
здійснюється на основі:
- Конституції України;
- Кодексу законів про працю України;
- Закону України «Про охорону праці»;
 102
- Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
- Положення про систему управління охороною праці;
- Положення про службу охорони праці на підприємстві;
- Класифікації приміщень підприємства за станом пожежної безпеки;
- Загальнооб’єктової інструкції про заходи пожежної безпеки;
- Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами
робіт (Інструкція з охорони праці інженера, Інструкція з охорони праці
агронома);
- Наказу про порядок забезпечення працівників підприємства
спецодягом та засобами індивідуального захисту;
- Інших нормативно-правових актів.
Юридична відповідальність за організацію та проведення роботи по
охороні праці покладена на керівника підприємства. Він наказом або
розпорядженням покладає обов’язки і проведення практичної роботи по
охороні праці на спеціалістів.
Організація та координація робіт з охороні праці здійснюється органами
управління і службою охорони праці. Служба з охорони праці на
досліджуваному господарстві складається з двох осіб – інженер з охорони
праці Несєдов Іван Григорійович та агроном Виро Віктор Павлович.
Основними обов`язками інженера з охорони праці в даному господарстві є:
• організація роботи по створенню здорових та безпечних умов праці,
попередженню виробничого травматизму, професійних захворювань і пожеж
на підприємстві, а також дотримання законодавства з охорони праці;
• розробка спільно зі спеціалістами та профкомом комплексного плану
покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, а також здійснення
контролю за його виконанням;
• участь в підготовці колективного договору;
 103
• здійснення контролю за складанням заявок на засоби індивідуального
захисту та видачу їх працівникам;
• надання допомоги спеціалістам в розробці інструкцій з охороні праці
на робочих місцях;
• планування та контроль витрат коштів на охорону праці;
• участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з
питань охорони праці.
Фінансування заходів по охороні праці здійснюється за рахунок:
адміністративних витрат; адміністративних відрахувань; фонду з охорони
праці (на 2009 рік складає 46327 грн.). Даний фонд формується за рахунок
власних коштів підприємства, а саме від кількості наданих послуг та
реалізованої продукції.
Планування охорони праці на підприємстві здійснюється згідно з
колективним договором, який на підприємстві розробляється кожного року.
Договір укладається між засновником ДП «ДГ СІ АПВ» в особі керівника
підприємства з однієї сторони та профспілковим комітетом від імені
трудового колективу з іншої сторони. Мета укладання договору полягає у
регулюванні соціально-трудових відносин, посиленні соціального захисту
працівників державної акціонерної компанії, тобто реалізації професійних,
трудових, соціально-економіних прав та інтересів працівників. Положення
договору поширюються на всіх працівників. До договору додано перелік
професій та посад працівників, які мають право на щорічну додаткову
відпустку, за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; перелік
професій і посад працівників, яким видається безкоштовно спецодяг,
спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту; комплексні заходи щодо
досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання
випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій та
інше.
 104
Важливе значення має планування роботи з охорони праці, що включає в
себе результати паспортизації санітарно-технічних умов праці виробничих
підрозділів і атестація робочих місць, накази, постанови.
Як відомо, свою професійну діяльність людина здійснює на робочому
місці – частині виробничого простору одного або групи працівників,
оснащеній технологічним обладнанням, інвентарем, інструментом, робочими
меблями, необхідними для виконання певного виду робіт. [32]
Найкращим профілактичним заходом з попередження нещасних
випадків і професійних захворювань є організація навчання з питань
працівників господарства у вигляді інструктажів та курсового навчання.
Докладного пояснення працівникам, як саме вони повинні поводитися на
своїх робочих місцях.
В ДП «ДГ СІ АПВ» первинний інструктаж з працівниками проводиться
при прийнятті на роботу, повторний – 1 раз на рік. Також слід зазначити, що
всі працівники господарства, крім працівників які зайняті тваринництвом,
проходять щорічний медогляд у Сумській обласній лікарні. Працівники
тваринництва мають медичний огляд 2 рази на рік. Всі витрати сплачує
дослідне господарство.
У головному корпусі на першому та другому поверхах знаходяться
стенди та плакати з охорони праці.
На підприємстві проводиться певна робота по забезпеченню людей
засобами індивідуального захисту. Згідно до звітності 1-УБ забезпеченість
спецодягом складає – 16,2 %, спецвзуттям – 15 %, рукавицями – 57 %,
засобами індивідуального захисту – 17 % і на 50 % видаються працюючим
миючі та знешкоджуючі засоби. Також на підприємстві проводяться
санітарно-побутові заходи: 92 % забезпечені умивальниками, 76 % -
душовими кабінками, тощо. Працівники, які зайняті тваринництвом –
отримують мило. Незважаючи на те, що на підприємстві проводиться певна
робота по охороні праці, все одно нещасні випадки трапляються, про що
свідчать дані таблиці 4.1.
 105

Таблиця 4.1.
Показники стану охорони праці за 2007-2009 р.р.
По рокам

Назва показників Од.вим 2007 2008 2009

1 2 3 4 5
Середньооблікова
Люд. 142 148 134
кількість працюючих (Р)
Кількість нещасних
випадків з тимчасовою втратою Вип. - - 1
працездатності (Т)
У тому числі з летальним
Вип. - - -
наслідком (Тл)
Кількість днів не
Днів - - 103
працездатності (Д)
Матеріальні збитки від
Грн. - - 39325,09
травматизму
Коефіцієнт частоти
Кч - - 7,46
травматизму
Коефіцієнт втрати
Кп - - 768,66
робочого часу
Коефіцієнт тяжкості Кт - - 103
Витрачено на охорону
Вип. 9030 25620 46327
праці
Кількість пожеж Вип. - - -

Аналізуючи виробничий травматизм у господарстві можна зробити

висновок, що випадків травматизму у господарстві не було, а за останній рік
трапився лише один нещасний випадок.
 106
Основною причиною нещасного випадку було грубе порушення правил
техніки безпеки працівником та незадовільне дотримання посадової
інструкції.
Виробничий травматизм завдає не тільки моральной але й соціальний та
економічний збиток. Економічні витрати від травматизму можна розрахувати
за методикою розробленою на підставі Закону «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві » та
професійних захворювань, які викликали втрату непрацездатності.
Е = С1 + С2 + С3 + С4 + С5 + С6 + С7 + С8 + С9 + С10 + Сn
1. Взначимо суму виплати по листкам непрацездатності здійснюються в
розмірі денної середньої заробітної плати потерпілого за весь період до
відновлення його працездатності або визначення інвалідом:

С 1 = ЗД ДН, грн.
Нарахована сума ділиться на фактично відпрацьовані дні за даний
період часу:

ЗД = , грн.

де ЗД – середня оплата праці потерпілого за день, грн.;

ДН – кількість днів непрацездатності від нещасних випадків або
професійних захворювань, днів (по даним листків тимчасової
непрацездатності);

Зм – сума заробітної плати за 6 місяців до нещасного випадку;

– фактично відпрацьовані дні за 6 місяців до нещасного випадку.

Зд = 910*6/130= 42 грн/день;
С1= 42*103=4326 грн.
2. Визначимо суму виплати потерпілому одноразової допомоги
внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання .
 107

С2 = К Зм (1 - ), грн.

де К – коефіцієнт, якій вказує розмір одноразової допомоги і залежить

від тривалості хвороби потерпілого;
С2= 3*910*6(1-20/100)=13104 грн.
3. Розмір відшкодування потерпілим втраченої частини заробітної плати
не розраховуємо, оскільки працівник не працював і не був переведений на
іншу роботу тимчасово. Отже, С3 = 0.
4. Визначимо суму витрат на надання першої долікарськоі допомоги
потерпілому, доставка його в медичний заклад у випадку виробничої травми,
повідомлення про випадок рідним та власнику підприємства тощо
розраховуються по формулі :
С3 = Зч/1 Тч/1 + Зч/2 Тч/ 2 +. . . + Зч/ n Тч/ n + Н, грн.
де – Зч/1 ; Зч/2; Зч/ n – оплата праці за годину осіб, які приймали участь у
наданні першої допомоги, грн. ;
Тч/1 ; Тч/2 ; Тч/n – кількість часу витраченого на надання першої допомоги;
Н – інші витрати.
В документації не вказано хто і скільки часу надавав медичну допомогу.
Тому в даному прикладі С4 = 0.
5. Визначимо витрати, пов’язані з розслідуванням нещасного випадку чи
професійного захворювання розраховується по формулі:
С5 = ЗД/1 ТД/1 + ЗД/2 ТД/2 + . . . + ЗД/nТД/n + М, грн.
де – ЗД/1 ; ЗД/2 ; ЗД/n - оплата праці за один день осіб (членів), які приймали
участь в комісії по розслідуванню нещасного випадку, грн.;
ТД/1 ; ТД/2 ; ТД/n - кількість повних днів затрачених на розслідування
нещасного випадку чи професійного захворювання, днів;
М – інші витрати, грн.
Допустимо, що розслідування велося 10 днів 3-ма особами, заробітна
плата яких складає 60 грн /д. Тоді:
С5 = (63,7+58,5+57,8)*10=1800 грн.
 108
6. Визначимо вартість зіпсованих машин, обладнання, матеріалів та їх
відновлення можна розрахувати по формулі:

С6 = Б – (Б ) n , грн.

де Б – першопочаткова балансова вартість зіпсованих машин,

обладнання, матеріалів, грн.;
а – щорічні амортизаційні відрахування, %;

n – кількість років експлуатації зіпсованих машин, обладнання,

матеріалів;

с – зіпсованість машин, устаткування, обладнання, %.

С6 = [38-(38*2/100)*1]*30/100=8,66 грн.

7. Витрати пов’язані з професійною підготовкою та перепідготовкою

працівника якій заміняє потерпілого з стійкою втратою працездатності або
померлого на виробництві. С7=0 грн.
8. Витрати на виплату пенсій не проводилися, отже С7=0 грн.
9. Визначимо суму витрат лікувальних закладів можна підрахувати по
формулі:
С9 = 68,5 С + 9,625 А, грн.
де С – кількість днів перебування хворим на стаціонарному лікуванні,
днів;
А – кількість днів перебування на амбулаторному лікуванні, днів;
С9 = 68,5*18+9,625*85 = 1233+818,13=2051,13 грн.
10. Визначимо вартість недоотриманої валової продукції через
неприйняття участі в трудовому процесі потерпілого, внаслідок травми
можна підрахувати по формулі:
С10 = ВПД ДН, грн.
де ВП – кількість валової продукції виробленої працюючим в день, грн.;
ДН – кількість днів непрацездатності, днів.
 109

ВПД , грн.

де ВПр – обсяг всієї валової продукції виробленої в рік підприємством,

грн.
Рср – середньооблікова кількість працюючих в рік, чол.
Д – кількість днів відпрацьованих одним працівником підприємства в
рік, днів.
ВПд = 6100000/ (134*260)=175,1 грн.
С10 = 175,1*103=18035,3 грн.
Отже, визначимо загальну суму економічного збитку від ДТП:
∑ С = 4326+13104+0+0+1800+8,66+0+0+2051,13+18035,3= 39325,09 грн.
Таким чином, загальний економічний збиток від нещасного випадку
механізатора, яка відбувалася в травні складає 39325,09 грн.
Для покращення та удосконалення умов і охорони праці у ДП «Дослідне
господарство Сумського інституту АПВ» Сумського району необхідно
впровадити певні заходи.
Актуальність заходів, пов'язаних з вдосконаленням умов і охорони
праці, пояснюється використанням застарілого технологічного обладнання,
погіршенням забезпечення працівників засобами індивідуального захисту,
порушенням роботи засобів і систем колективного захисту робочих місць,
масовими порушеннями технологічної та виробничої дисципліни, низькою
якістю контролю за станом виробничого середовища через нестачу
відповідних контрольно - вимірювальних засобів та їх недосконалості.
У складі основних заходів передбачено:
- створення на підприємстві комісій з охорони праці;
- проведення атестації робочих місць за умовами праці з подальшої
сертифікацією постійних робочих місць на виробничих об'єктах на
відповідність вимогам охорони праці (1500 грн.);
- проведення інвентаризації робочих місць, забезпечення їх інструкціями
і нормативно - технічною документацією (500 грн.);
 110
- узгодження з фахівцем з охорони праці, що розробляється в організації
проектної, конструкторської, технологічної та іншої документації в частині
вимог охорони праці;
- участь фахівців з охорони праці в роботі комісій з прийняття в
експлуатацію закінчених будівництвом або реконструйованих об'єктів
виробничого призначення, а також у роботі комісій з приймання з ремонту
установок, агрегатів, верстатів та іншого обладнання в частині дотримання
вимог охорони праці;
- участь фахівців з охорони праці спільно з інспекцією Держтехнагляду
у перевірці технічної готовності сільськогосподарської техніки до періодів
проведення сільськогосподарських робіт з метою забезпечення їх безпечної
експлуатації;
- впровадження на ремонтно - технічних підприємствах, реммастерскіх
ресурсозберігаючих технологій ремонту сільськогосподарської техніки та
відновлення зношених деталей (7620 грн.);
- розробка та впровадження на переробних підприємствах передових
технологій переробки продукції (1010 грн.).
- розробка та впровадження графіку медогляду працівників;
- встановлення системи вентиляції в приміщеннях (3060 грн.);
- заміна та встановлення більш нових та модифікованих вогнегасників
(1000 грн.).
Впровадження цих заходів допоможе поліпшити умови праці, знизити
виробничий травматизм і професійну захворюваність.
Визначимо річний економічний ефект, отриманий при виробництві
зернової продукції при впровадженні заходів з охорони праці, за формулою:
Ер=(С1-С2)* ВгП-Ен*Зод, де
С1, С2 – собівартість 1 ц зерна до та після впровадження робіт;
Ен – нормальний коефіцієнт порівняння економічної ефективності
вкладень коштів в заходи по поліпшенню умов з охорони праці; Ен=0,08/0,15
 111
Зод – одноразові витрати пов’язані з розробкою та впровадженням даних
заходів;
ВгП – річний обсяг зернових після впровадження заходів.
Ер=(47,72-47,0)17347-0,1*(1500+500+7620+1010+3060+1000) =
0,72*17347--0,1*14690=11020,84 грн.
Визначимо приріст продуктивності праці в результаті зниження
трудомісткості продукції, що зумовлений поліпшенням умов праці за
формулою:
Пт=(Т1/Т2-1)*100, %, де
Т1, Т2 – трудомісткість виробництва 1 ц зернової продукції до і після
впровадження заходів, нормо-год.
Пт=(0,7/0,67-1)*100=4,47%
При визначенні економічної ефективності необхідно враховувати час за
який окупляться витрати на його впровадження. Розрахуємо термін
окупності одноразових витрат за формулою:
Тод=Зод/ [(С1-С2)Вр]
Тод= 14690/ 0,42*17347= 2,02 р.
Отже, визначивши економічний рівень ефективності можна зазначити,
що рівень трудомісткості зернової продукції при впровадженні заходів з
охорони праці знизиться на 4,47 %. Це позитивний показник для діяльності
господарства, бо при менших зусиллях ми отримуємо той же результат. Але
всі запропоновані заходи потребують матеріальних вкладень. Тому
розрахувавши термін окупності бачимо, що господарство при стабільній
діяльності окупить всі ці одноразові вкладення за 2 роки. Термін чи малий
для досліджуваного господарство через те, що ДП «ДГ СІ АПВ» є досить не
великим підприємством. Але щорічний прибуток дасть змогу окупити
затрати раніше.
 112
5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА НА ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
«ДГ СІ АПВ»

Проблеми екології є найактуальнішими для сьогодення. Науково-

технічна революція принесла людству не тільки розвиток продуктивних сил,
а й серйозну, загрозливу екологічну ситуацію. Забруднення навколишнього
середовища, масова вирубка лісів викликали насичення довкілля шкідливими
для життя організмів речовинами. Істотне зменшення в атмосфері Землі
кількості кисню, зменшення озонового прошарку, суттєві негативні зміни у
Світовому океані, помітне збіднення запасів чистої прісної води, руйнацію
структури ґрунтів, деградацію і зникнення багатьох видів рослинного і
тваринного світу, погіршення стану здоров'я та підвищення смертності
людей. [25]
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу
антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та
здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської
діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
Над проблемами екології працюють багато країн, в тому числі і Україна.
Вона підписала 16 природоохоронних конвенцій глобального та
регіонального характеру і 5 протоколів до них. Виконуються понад 20
міжнародних довго- та короткострокових програм і проектів у галузі
екологічної безпеки. [33, с.26]
Вплив господарської діяльності людини на навколишнє природне
середовище в ході розвитку виробництва, розподілу та споживання
природних ресурсів при подальшому прискоренні науково-технічного
прогресу набуває глобального характеру.
Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності
спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних
формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому
екологічному дослідженні аналізі та оцінці передпроектних, проектних та
 113
інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати
або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на
підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної
діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього
природного середовища, раціональне використання і відтворення природних
ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Метою екологічної експертизи є
запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан
навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка
ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації
на окремих територіях і об'єктах. [34, с.63-64]

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи
здійснюваної діяльності;
2) організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів
екологічної експертизи;
3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам
екологічного законодавства, будівельних норм і правил;
4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан
навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів;
5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності
заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків
екологічної експертизи.
Основними принципами екологічної експертизи є:
1) гарантування безпечного для життя та здоров’я людей
навколишнього природного середовища;
2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і
соціальних інтересів та врахування громадської думки;
3) наукова обгрунтованість, незалежність, об’єктивність,
комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
 114

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність

реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної
діяльності;
5) державне регулювання;
6) законність. [25, с.256-257]
Україна забезпечена законодавчою базою з екологічних питань. За
останні роки прийняті Кодекси України: повітряний, земельний, водний,
лісовий, про надра; Закони України: про охорону навколишнього
середовища, охорону атмосферного повітря, про тваринний світ, карантин
рослин, природно-заповідний фонд України, забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення, морську економічну зону України,
використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, пестициди і
агрохімікати, екологічну експертизу, охорону праці, пожежну безпеку,
основи законодавства України про охорону здоров'я тощо. [33, с.15-17]
До порушників вимог цих законодавчих актів передбачене застосування
заходів адміністративної та кримінальної відповідальності, фінансові санкції.
В Україні також проводиться стимулювання природоохоронної
діяльності для цього застосовують ряд економічних важелів. [34, с.57]
Найголовнішою передумовою ефективного використання
економічних важелів стимулювання природоохоронної діяльності є той факт,
що результат негативного антропогенного впливу на стан природного
середовища має економічні наслідки для основної господарської діяльності.
Між цими двома процесами (природоохоронна і господарська діяльність)
існує пряма та зворотна залежності. Тим самим обидва результати -
екологічний та економічний - відбиваються на прибутках підприємства і
впливають на розміри виробничих та природоохоронних фондів суб'єктів
господарювання та, є власне кажучи, двома сторонами виробничої та
господарської діяльності.
До документації на об'єкти екологічної експертизи додаються
обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи
 115

здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою

існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного
середовища, оцінкою екологічного ризику і небезпеки для здоров'я людей та
з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цих впливів.
Особи, які передають документацію на об'єкти екологічної
експертизи, в разі необхідності організують і фінансують проведення
додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують
гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи
здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки
впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, що
відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності. [25, с.47]
Замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі реалізації
(будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан
навколишнього природного середовища та здоров'я людей, зобов'язані
оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної
експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності [63,
с.47-50]. Для характеристики екологічної ситуації на Україні наведемо
таблицю 5.1 .
Таблиця 5.1.
Необхідні щорічні затрати на подолання глобальних проблем, млрд. дол.
Реальні затрати (2006-
Глобальна проблема Необхідні затрати
2009 рр.)
Екологічна 425 150
Демографічна 13 3
Продовольча 260 80
Небезпечні хвороби 15 2
Подолання відставання 300 150
Енергетична і ресурсна 10 5

Як видно з таблиці, з необхідних 1023 млрд. доларів США на

подолання глобальних проблем людства, від вирішення яких залежить
збереження життя на Землі, виділялося лише 390 млрд., а розв’язання цих
болючих проблем фінансується лише на 38% і дотепер. [63, с.33]
 116
Механізм проведення екологічної експертизи в Україні регулюється
Законом України « Про охорону навколишнього природного середовища»
від 25.06.1991 р.. Законом України «Про екологічну експертизу « від
9.02.1995 р., іншими законодавчими актами України.
Тривалий час екологічна експертиза розвивалась переважно як засіб
нормативного упередження екологічного несприятливих наслідків при
будівництві народногосподарських об'єктів, тобто формувалась на
нормативній методології, і завдання її полягало у перевірці об'єкта,
зіставленні запроектованих показників з чинним нормативно - правовими
критеріями та наступному узагальненні і формулюванні висновків
обов'язкового характеру, які ґрунтувались не на законодавчих актах, а на
стандартах, будівельних і санітарних нормах, методичних вказівках і
рекомендаціях. [25, с. 90]
Екологічна експертиза як об'єктивно необхідна стадія екологічного
проектування господарських об'єктів. Комплексів та систем спрямована на
забезпечення додержання норм, правил та вимог охорони природи і
раціонального використання природних ресурсів . Вона є ефективною
формою превентивного екологічного контролю, що дозволяє уже на стадії
створення проектів визначити їх поєднання з екологічними потребами
захисту навколишнього середовища і тим самим попередити можливість
екологічні порушення в процесі реалізації та наступного функціонування,
створених на базі проектів господарських об'єктів , комплексів та систем.
Екологічну експертизу проводять: Міністерство охорони навколишнього
природного та ядерної безпеки України, його органи на місцях, створювані
ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи
комісії; органи та установи Міністерства охорони здоров'я України - у
частині, що стосується експертизи об'єктів, які можуть негативно впливти
чи впливають на здоров'я людей; інші державні органи, місцеві ради
народних депутатів та органи виконавчої влади на місцях відповідно до
законодавства та іншими законодавчими актами.
 117
В основу екологічної експертизи проектів покладено еколого-експертну
діяльність у вигляді суспільних відносин, тобто в них об'єктивних формах, в
яких здійснюється практика експертних підрозділів державних органів,
спеціально створених комісій та груп, а також діяльність громадськості, що
становить предмет правового регулювання.
Суб'єктами екологічної експертизи проектів можуть бути юридичні та
фізичні особи. Юридичні особи здійснюють екологічну експертизу проектів
завдяки своїй спеціальній право - та дієздатності, яка виникає з моменту
організації та визначення правового статусу державного органу, за умови
наділення його еколого-експертними уповноваженнями. Державні органи, які
реалізують функцію екологічної експертизи, колективними суб'єктами, які
несуть всю повноту відповідальності перед державою та суспільством за
додержанням установленого порядку проведення експертизи, за її
об'єктивність та якість еколого-експертних висновків. Ці положення
поширюються також на випадки притягнення державними органами до
проведення екологічної експертизи проектів провідних навчальних закладів,
висококваліфікованих спеціалістів та практичних працівників підприємств,
організацій, установ. [33,с. 69]
Сутність екологічної експертизи є така специфічна експертна діяльність,
яка включає в себе тісно взаємопов'язані елементи еколого-експертного
пізнання — перевірку й оцінку екологічного змісту проектів .еколого-
експертна діяльність з перевірки проектів спрямована на встановлення
екологічної обґрунтованості проектних розробок з позиції екологічних
потреб, включаючи правила нормативно — правового характеру. Обсяг і
характер еколого-експертної перевірки визначаються особливостями
проектних матеріалів, представлених на експертизу. стадії їх розробки,
цільовим пр. значенням та завданням, видом проектів з урахуванням
специфіки реалізації в конкретному регіоні. Проте можна виділити, в
інтересах практики , деякі загальні напрямки еколого - експертної перевірки.
 118
Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого -
експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями
або спеціально створюваними комісіями Міністерства охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України,
Міністерства охорони здоров'я України, їх органів на місцях із залученням
інших органів державної виконавчої влади.
До проведення державної екологічної експертизи можуть у
встановленому порядку залучатися фахівці інших установ, організацій
і підприємств, а також експерти міжнародних організацій[63, с. 45-49].
На думку вітчизняних учених, одним із перспективних напрямків
удосконалення екологічної експертизи є впровадження методів оцінки
екологічної безпеки й аналізу регіонального екологічного балансу. Це
вимагає детального вивчення регіональних аспектів, коли екологічна безпека
території віддзеркалює екологічну безпеку локального об'єкта, проект якого
підлягає експертизі. Про це може свідчити, що подібні підприємства у різних
природо - територіальних умовах несуть у собі різну потенційну
небезпеку[6].
Оскільки Україна прагне подолати існуючу екологічну кризу і вступити
до світової організації торгівлі, то Держстандартом України з метою
підготовки вітчизняних підприємств до правил міжнародної торгівлі та
конкуренції світового ринку з 1 січня 1998 р. прийнято на національному
рівні міжнародні стандарти серії ІSО 14000 до ДТСУ: ДТСУ 1SО - 14001-97
(«Системи управління довкіллям. Склад та опис елементів і настанови щодо
їх застосування» )ДТСУ ІSО - 14004-97 («Системи управління довкіллям.
Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів
забезпечення»), ДТСУ ISО - 14010- 97 («Настанови щодо здійснення
екологічного аудиту. Загальні принципи»), ДТСУ ІSО — 14011- 97
(«Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту.
Аудит систем управління довкіллям»), а також ДТСУ 1SО — 14012-97
(«Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги
 119
до аудиторів з екології»). Вони набрали чинності в Україні як добровільні
національні стандарти в галузі систем управління навколишнім середовищем
[34, с.34].
На досліджуваному підприємстві ДП « Дослідне господарство Сумського
інституту АПВ» не завжди дотримуються екологічних вимог і стандартів ,
також використовують матеріали, які можуть повторно використані або йти
на переробку чи економ упаковку. В наступній таблиці 5.2. наведенні статті
господарства, що мають відношення до охорони навколишнього середовища
Таблиця 5.2.
Статті балансу, що мають відношення до ОНС
Активи Пасиви
I. Нематеріальні активи. 2. Власний капітал.
Право сумісного користування спорудами для Резерви за рахунок прибутку на проведення
ОНС інвестицій в ОНС
3. Основний капітал. 4. Резервні фонди.
Технічні споруди і установки, що служать Відрахування до резервного фонду на
ОНС, інші установки, виробниче і фірмове зобов'язання по ОНС, відрахування до
устаткування, службовці ОНС, проведена резервного фонду на виплату за порушення
передоплата і незавершене будівництво гірських масивів, відрахування до
устаткування для ОНС резервного фонду на рекультивацію,
відрахування до резервного фонду на
усунення відходів
5. Оборотний капітал. III. Зобов'язання по кредитах, виданих
Запаси екологічно чистої сировини і фінансово-кредитними установами на
екологічно чистої продукції природоохоронні цілі.

Що ж стосується саме нашого району, то можна розглянути таблицю 5.3.

 120
Таблиця 5.3.
Екологічні збори та витрати на охорону природи по Сумській області за 2006–2009
рр. (млн. грн.)
2006 2007 2008 2009
р. р. р. р.
Екологічні збори, пред’явлені підприємствам, організаціям,
установам за забруднення навколишнього природного 17,2 22,2 26,0 33,1
середовища
за викиди, скиди, розміщення відходів понад встановлені
16,3 8,8 10,7 11,8
ліміти
за викиди, скиди, розміщення відходів понад встановлені
0,2 0,1 0,2 1,7
ліміти
за викиди в атмосферне повітря 0,6 13,2 15,0 19,5
за збитки, заподіяні природі, та штрафи за порушення
0,1 0,1 0,1 0,1
природоохоронного законодавства
Частка фактично сплачених екологічних зборів у загальній
65,1 70,9 82,4 109,1
сумі пред’явлених, відсотків
Витрати підприємств, організацій, установ на капітальний
ремонт основних виробничих фондів природоохоронного 19,1 16,7 21,5 19,2
призначення
ремонт споруд, обладнання, технічних засобів для
уловлення та знешкодження шкідливих речовин, які 6,5 5,3 7,5 5,8
забруднюють повітря
очищення стічних вод і раціонального використання водних
11,9 10,1 10,8 12,1
ресурсів
охорони та раціонального використання земель 0,1 0,0 0,0 0,3
утилізації, знешкодження відходів 0,1 0,7 0,6 0,4
охорони надр та раціонального використання мінеральних
0,4 0,6 1,1 0,6
ресурсів
інші - - 1,5 0,0
Поточні витрати підприємств, організацій, установ на
254,5 240,8 287,8 388,9
охорону та раціональне використання природних ресурсів
водних ресурсів 146,7 141,9 147,6 215,0
атмосферного повітря 60,9 64,0 75,4 84,4
земель 3,8 1,4 1,9 1,6
мінеральних ресурсів 24,6 9,6 30,1 43,5
відходів 16,8 20,9 29,2 40,4
З метою усунення виявлених недоліків в практичній реалізації
екологічного планування і обліку на підприємствах, в роботі запропоновані
наступні основні рекомендації:
 виділення самостійної калькуляційної статті для відображення в
собівартості продукції екологічних витрат, а також окремого синтетичного
 121
рахунку, для обліку цих витрат, що дасть можливість планувати поточні
витрати на природоохоронну діяльність залежно від виділених обсягів
витрат і використовувати їх чітко за призначенням, а також буде сприяти
вдосконаленню їх розподілу між вирощеною продукцією;
 рахунок «Витрати природоохоронної діяльності» на одних
підприємствах може використовуватися як збирально-розподільчий, а на
інших – як калькуляційний, в залежності від обсягів природоохоронної
діяльності;
 складання “Звіту про екологічну діяльність підприємства”, який
повинен містити інформацію про витрати і доходи, пов'язані з
природоохоронною діяльністю;
 для відображення в бухгалтерському обліку аграрних підприємств
шкода, заподіяна забрудненням земель, повинна бути оцінена в грошовому
вимірнику. Пропонуємо розмір шкоди, завданої земельним угіддям,
визначати шляхом множення вартості забруднених земель на відсоток втрати
сільськогосподарськими землями первісної якості (родючості, відповідності
показників забрудненості земель гранично допустимими концентраціями
тощо). Останній показник визначається за допомогою лабораторного аналізу
ґрунту;
 освоєння та раціональне використання сільськогосподарських угідь,
розвиток сільськогосподарської науки, пошуків вирішення організаційних
політичних та соціально-економічних питань.;
 розвиток агровиробничої сфери пов'язаний з посиленням
антропогенного впливу на географічне середовище і стимулюється
загостренням демографічної ситуації в Сумському районі. Розв'язання
проблем не можливе без використання науково-технічного прогресу.

 використання в процесі фінансово-господарської діяльності

підприємства екологічного страхування, спрямованого на захист
економічних та майнових прав юридичних та фізичних осіб, постраждалих в
 122

результаті дії або бездіяльності страхувальника.

Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дозволить
скоротити бюджетні витрати на ліквідацію аварійних та надзвичайних
ситуацій, підвищити матеріальну відповідальність підприємств і
зацікавленість місцевих органів влади у мінімізації негативного впливу на
навколишнє середовище, забезпечити цільове використання коштів, які
спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення,
посилити контроль за потенційно небезпечними видами діяльності.
 123
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ КАНАЛІВ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ
ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДГ СІ АПВ»

Об'єктом дослідження вибране Державне підприємство «Дослідне

господарство Сумського інституту АПВ» с. Сад Сумського району.
Господарство спеціалізується на вирощуванні та реалізації гатункового
насіння зернових культур. Разом з тим в структурі реалізації продукції загальну
питому вагу займає продукція тваринництва. Взагалі то відмічається досить
позитивна діяльність господарства за 2009 рік.
Для вирішення завдань управління підприємства будь-якого профілю
необхідна автоматизація інформаційної процесів цього підприємства. Слід
розуміти, що ці роботи не повинні бути самоціллю. Автоматизація заради
автоматизації абсолютно даремна і навіть деколи небезпечна, тому що тягне
за собою лише витрату фінансових, часових та моральних ресурсів. Останнє
не менш небезпечно, так як і керівництво, і персонал практично
розчаровується в автоматизації в цілому і не приділяє їй належної уваги.
Але очевидно, що підприємства, провідні облік вручну або псевдо-
автоматизований облік програють перед тими, хто будує і більш-менш
успішно експлуатує свої програмно-інформаційні системи. Наявність
реально працюючої програмної системи управління підвищує інвестиційну
привабливість підприємства. Але навіть, якщо цей факт для багатьох
замовників не грає ролі, пропонуємо ознайомитися з нашими доказами на
користь необхідності придбання і впровадження комплексної системи
автоматизації.
Вся інформація на підприємстві зберігається не рівномірно. Деяка досі
залишається у письмовому вигляді у звітах господарства, а деяка занесена в
базу даних в цілому по підприємству. У зв’язку з цим в даному розділі
запропонована нова, більш удосконалена система автоматизації виробництва.
Зверніть увагу, ці доводи щодо ефективності використання даної
системи призначені для власника підприємства на схемі (рис. 6.1.)
 124

Управління правами
Єдина база даних Надійність зберігання користувачів та захист
даних від несанкціонованого
доступу

Відсутність дубляжу Результат Алгоритмізація та

зберігання та вводу автоматизаці документування бізнес-
даних процесів, неможливість
ї
«ошукання» системи

Автоматизація усіх Точний розрахунок та

бізнес-процесів структурний аналіз Стійкість процесу
сучасного підприємства собівартості продукції вцілому

Рис 6.1. Результат застосування нової системи автоматизації

У наступній схемі розглянемо безпосередній рух інформації (рис 6.2.).

ТОП-менеджери,
керівники

Відповідальні за
ввод інформації у
базу даних

База Звіт для зовнішніх

даних споживачів

Менеджери середнього
рангу

Рис 6.2. Схема руху інформації в єдиній базі даних

Основна перевага єдиної інформаційної бази даних - достовірність і
однозначність інформації. У досліджуваному господарстві облік ведеться
розрізнено в різних програмних продуктах, а десь і вручну, тобто марно
 125
сподіватися на те, що інформація оперативно надана та всі дані вірні про стан
ресурсів підприємства. Приймати рішення на основі таких даних небезпечно.
Наявність єдиної бази даних припускає можливість власників і керуючих
отримати потрібну інформацію без участі третіх осіб, які до всього іншого,
можуть бути зацікавлені у спотворенні даних, що надаються.
Єдина інформаційна база підприємства дозволяє отримати додаткові
переваги, такі як збереження даних, керування доступом до інформації і
відсутність дублювання введення даних. Розглянемо їх детальніше нижче.
Першою перевагою є нідійність зберігання даних. Пропонуємо
програмні комплекси, що працюють на авторитетних системах управління
базами даних (СКБД) - Oracle і MS SQL. Найважливішою властивістю цих
СУБД є висока надійність зберігання даних. У силу того, що операція з
даними не може бути визнана завершеною до тих пір, поки це не підтвердить
сервер, украй мала вірогідність втрати інформації. Навіть, якщо робоча
станція допустить збій, після відновлення зв'язку з сервером, операція буде
успішно завершена. А можливість створення резервних копій дозволяє на
100% уникнути проблем з даними в самих непередбачених ситуаціях. (рис.
6.3.)

Завдання серверу

Позитивний результат Тимчасові

База даних локальні бази
даних

Надійне сховище резервних

копій
Рис 6.3. Надійність зберігання даних
Другою перевагою є управління правами користувачів і захист від
несанкціонованого доступу. Системи ERP, які ми пропонуємо до продажу та
встановлення дозволяють гнучко визначити доступ до даних і вирішити
 126
тільки той набір дій, який покладений конкретного користувача або групи
користувачів. Це вкрай важливо, тому що без цього принципово неможливо
говорити про серйозну комп'ютерну систему управління підприємством.
Впровадивши наші системи, Ви отримаєте можливість дати доступ до
інформації своїм працівникам тільки в тій частині, яка їм необхідна для
виконання своїх обов'язків.
Крім того, Ви захистите свої дані від несанкціонованого доступу ззовні.
Навіть якщо уявити, що хтось викрав базу даних Вашого підприємства, він не
зможе скористатися їй, так як доступ до інформації можливий тільки при
наявності відповідних прав.
Крім цього авторизація користувачів в системі дозволяє вести протокол
їх роботи. Завжди можна дізнатися, хто, в який час і що робив у
комп'ютерній програмі. Це дуже цінно з будь-якої точки зору.(рис. 6.4.)

Запит на
+
Система розмежування прав

доступ
База даних
доступу споживачів

Споживачі бази
даних
Споживачі без
доступу
Рис. 6.4. Управління доступом до даних
Третьою перевагою є алгоритмізація і документування бізнес-процесів,
неможливість «обдурити» ERP-систему. Наявність сучасної автоматизованої
інформаційної системи передбачає не хаотичний введення даних в програму
з реалізацією побажань типу «зробіть нам так, як у нас було до цих пір».
 127
Впровадження систем класу Галактики або ІС-ПРО - це створення і
підтримку чіткої схеми бізнес-процесів підприємства.
Ніхто не може, якщо не порушувати регламент свідомо, «обдурити»
систему. Якщо передбачений конкретний порядок обробки даних, саме його і
дозволяє здійснити erp-система. Максимально не допускаються вольності і
самодіяльність. Зрозуміло, не варто плутати це з неможливістю адаптації
системи під конкретику Замовника. Але коли система здана в експлуатацію,
користувачі зобов'язані дотримуватися затверджені в ній правила.
Крім того, здача проекту супроводжується наданням Замовникові пакету
документації на робочі місця, опис алгоритмів і бізнес-процесів, розроблені в
процесі автоматизації. Те, що раніше було неформалізованих, а часом і
зовсім незрозумілим і непідконтрольним стає чітким і керованим.
У цій частині відзначимо, що автоматизація підприємства у великій мірі
полягає в наданні консалтингових послуг в частині аналізу та побудови
бізнес-процесів на підприємстві. Програмні системи управління ERP, такі як
Галактика або ІС-ПРО, містять у собі методологію обліку і управління. У
поєднанні з нашим досвідом, а також з безпосередньою участю Замовника
проводиться аудит стану інформаційного середовища на підприємстві,
ревізія старих форм поведінки і вироблення нових.
Таким чином, автоматизація - це ще й наведення «великого» порядку на
підприємстві. І головне, гарантією збереження цього явища є впроваджена і
підтримувана програмна система.
Четвертою перевагою є автоматизація всіх бізнес-процесів сучасного
виробничого підприємства. Програмні ERP комплекси, які ми пропонуємо до
продажу та встановлення, дозволяють охопити практично всі області і бізнес-
процеси сучасного виробничого підприємства. Докладно описувати кожен з
них немає ніякого сенсу. Обмежимося короткою розшифровкою.
П’ятою перевагою є управління матеріально-технічним постачанням і
складськими ресурсами. Повністю автоматизуємо облік договорів на
постачання матеріально-виробничих запасів, управління складськими
 128
ресурсами, відстеження неліквідів, контроль над перевищенням нормативів і
мінімізація залишків.
Повний оперативний контроль над рухом складських запасів, як в
кількісному, так і в сумовий вираженні.
Шостою перевагою є взаєморозрахунки з постачальниками і покупцями.
Застосування автоматизованих систем управління дозволяє контролювати
дебіторську і кредиторську заборгованості в реальному часі. Причому
враховується не просто сума на конкретну дату, а структура заборгованості в
розрізі дат, документів, груп і видів продукції або запасів і так далі.
Сьомою перевагою є облік кадрів і розрахунок заробітної плати. Ця
складна ділянка обліку на виробничому підприємстві підлягає автоматизації
однією з перших. Це пов'язано з тим, що саме тут обробляється велика
кількість інформації, пов'язаної з таким найважливішим ресурсом, як
людський ресурс. Крім іншого, облік заробітної плати жорстко
регламентований законодавством і без застосування програмних систем, які
контролюють дотримання законодавства, підприємству не обійтися.
Окремо звернемо увагу на те, що мова йде саме про автоматичне
розрахунку таких нарахувань як допомоги по тимчасовій непрацездатності,
по догляду, відпускні, доплати за роботу у вечірній час, облік шкідливих
стажем, надбавок за вислугу років та інших подібних.
Облік заробітної плати в запропонованих системах щільно пов'язаний з
кадровим обліком. Ведення штатного розкладу, облік вакансій, військово-
обліковий стіл, ведення табелю - все це дозволяє вести повний автоматичний
облік руху кадрів без необхідності дублювання інформації в підсистемах
розрахунку заробітної плати
Восьмою перевагою є управління збутом продукції. Збут продукції
найважливіша складова у функціонуванні будь-якого підприємства. У
системах управління цієї складової приділяється значна увага. Оперативний
контроль взаєморозрахунків, аналіз кредитного ліміту, управління
відвантаженням продукції, гнучке ціноутворення та інші можливості
 129
дозволять Вам оптимально організувати збутові функції підприємства. Плюс
до всього запропоновані нами CRM-системи обліку взаємин з партнерами
доповнять функціонал системи автоматизації:
• Облік роботи автотранспорту підприємства;
• Робота автотранспорту повністю автоматизується в частині;
• Обліку завдань і робіт;
• Виписка та облік подорожніх листів;
• Обліку видачі і автоматичний розрахунок норм витрат палива;
• Облік періодів технічного обслуговування і ремонтів;
• Облік акумуляторів, шин, запасних частин;
• Ведення маршрутів централізованої доставки;
• Фінансове планування й аналіз, бюджети;
• Інші процеси.
Очевидно при всьому цьому, що побудова системи бюджетування і
фінансового планування є серйозною роботою, що вимагає участі
спеціалістів у цій галузі. І це завдяки тому, що наші програмні комплекси
дозволять це зробити не вдаючись до складних прийомів програмування.
Дев’ятою перевагою є спрощений облік основних засобів і
нематеріальних активів. Облік даного виду майна реалізований з
урахуванням вимог українського обліку та міжнародних стандартів звітності.
Десятою перевагою є удосконалений та більш зрозумілий
бухгалтерський і податковий облік. Окремо виділимо ще один
найважливіший результат запропонованої автоматизації ДП «ДГ СІ АПВ»це
те, що господарство отримає повну картину як прогнозну, так і фактичну про
структуру собівартості продукції і послуг. І все це по кожному виробничому
цеху, по кожному виду або групі продукції та із збереженням історії
виникнення витрат.
Не секрет, що проекти автоматизації можуть виявитися або невдалими,
або довго не живуть. У чому причина такого результату? Насправді їх може
бути кілька. Кожна з наших систем вже сама по собі представляє деяку
 130
бізнес-модель, яка починає функціонувати без глобальних програмістських
робіт. Впровадження наших систем більше полягає, як ми вже писали, в
аналітичній і консультаційній роботі. В процесі робіт Замовник сам вникає і
починає розуміти свої завдання і способи їх вирішення. І ніякої «програміст»
вже не зможе встати на чільне місце. Керувати процесом і розуміти його суть
повинні ті, хто безпосередньо працює з системою.
Отже, розглянувши запропоновані заходи, слід зробити висновки, що
при правильному їх впровадженні державне підприємство «ДГ СІ АПВ»
значно покращить свою діяльність та підвищить рівень прибутковості.
 131
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Провівши дослідження на тему: «Імідж підприємства та способи його
полідшення» можна зробити наступні висновки:
Господарство має молочний напрямок спеціалізації з розвиненим
вирощуванням зернових і зернобобових. Земля в господарстві
використовується інтенсивно, тому що рівень розораності, тобто площа ріллі
в с/г угіддях склав у 2009 році 77,94%. У 2009 році трудові ресурси
господарства зменшилися порівняно з базисним роком на 5,6%,
середньоспискова чисельність працівників склала 134 чоловіка. Для
сільськогосподарського розвитку дане господарство не на належному рівні
забезпечене та озброєне основними та оборотними виробничими фондами.
Рівень рентабельності за 2009 рік склав 0,2%.
Дослідне господарство Сумського інституту АПВ займається
виробництвом та реалізацією тільки якісної та елітної продукції, тому кожного
року з'являється все більше нових клієнтів, які зацікавлені у придбанні даної
продукції. Насамперед, це: ТОВ "Маяк", ТОВ АФ "Хвиля", молокозаводи
(Сумський, Шосткінський та Роменський) та інші. Господарство має досить
велику кількість постачальників, це можна пояснити тим, що у господарства
бездоганна репутація і імідж. Щодо конкурентів, то ДП ДГ СІ АПВ має лише
одного конкурента, агрофірму "Надія", що є досить позитивно для господарства.
Стосовно посередників, то у господарства їх не існує.
Динаміка цін має коливаючий напрямок. У 2009 році в порівнянні з 2007
роком ціна зросла на зернові та зернобобові на 52,10грн. У 2009 році в порівнянні
з 2007 роком ціна на цукровий буряк та ягідники не встановлювались,бо
виробництво було припинено. Ціни на молоко, приріст ВРХ та приріст свиней
зросли на: 79,73 грн., 212,72 грн. та 280,88 грн. відповідно.
Слід зазначити, що імідж підприємства формує продукція, яка на ньому
виробляється. Основними складовими іміджу є конкурентоспроможність та
сертифікація продукції. Державне підприємство «ДГ СІ АПВ» має сертифікат
якості продукції, який зазначно у переліку сертифікованих зернових складів з
 132
тарифами на послуги з приймання, зберігання та відвантаження зерна станом
на 25 травня 2009 року №1984 від 14.07.2008 р. Також дослідне
підприємство, згідно з проведеними розрахунками, має добрі позиції на
ринку та має переваги щодо товарів конкурентів.
На основі вищевказаного для вдосконалення маркетингової діяльності
господарства можна запропонувати наступне:
1) розробити перспективні технології виробництва продукції;
2) розширити географію збуту, завдяки знаходженню нових вигідних
каналів збуту даної продукції;
3) підтримувати якість продукції і сприяти її подальшому підвищенню;
4) покращувати просування товарів за каналами збуту.
Завдяки запропонованій у 3-й частині комплексній системі оцінювання іміджу
господарства бачимо, що для здобуття позитивного іміджу для споживачів
будь-яке господарство повинно своїм значенням Кімідж наближатися до 100
відсотків. ДП «ДГ СІ АПВ» не виконує умов підтримки іміджу на віть на
половину. Це негативне явище для діяльності господарства та його
подальшого розквіту. Штучне створення іміджу краще довірити
професіоналам високої кваліфікації, тому не слід заощаджувати засоби на
його створення. Імідж тільки частково "належить" фірмі - у виді візуальної
атрибутики фірмового стилю, інша його частина створюється засобами PR і
живе в масовій свідомості споживача. Якщо фірма не подбає про створення
потрібного іміджу, споживачі можуть обійтися власною уявою і прийти до
свого варіанта іміджу, що не завжди буде виграшним для фірми. Що ж
стусується державного підприємства «ДГ СІ АПВ», то дане господарство не
покращує свій імідж жодними засобами. Про це свідчить назький показник
оцінки іміджу та ринкове становище серед конкурентів. Будь-якому
господарству необхідно виділяти кошти для покращення іміджу. ДП «ДГ СІ
АПВ» дуже важко це робити регулярно, тим паче у даний період часу.
Задля покращення іміджу ДП «ДГ СІ АПВ» пропонуємо:
 133
• збільшити кількість повідомлень про продукцію господарства та про
підприємство загалом у ЗМІ;
• покращити зовнішній вигляд як працівників управління, так і
працівників тваринництва і рослинництва;
• ввести стиль організації для працівників;
• покращити умови перевезення людей до місця роботи;
• ввести заходи щодо покращення відносин працівників між собою в
середині організації;
• покращити безпосередньо умови праці та ін.
 134
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агєєв Є.Я., Чепінога В.І. Маркетинг: від простого до складного

(запитання і відповіді). – Львів: «Новий Світ-2000», 2005.
2. Алешина И.В. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.:
Изд-во Гном-Пресс, 2007.
3. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс, 5-те видання: Пер.
з англ.: Уч. пос. – М.: Вид. Дім «Вільямс», 2001.
4. Балабанова Л.В. Маркетинг. Підручник. Донецьк: 2002.
5. Белоусова С. Н., Белоусов А. Г. Маркетинг: учебное пособие, 2005.
6. Беляев В. Маркетинг: основы теории и практики: Учебник, 2007.
7. Бешенков С.А., Лыскова В.Ю., Ракитина Е.А., Информация и
информационные процессы. // Информатика и образование. - 2008. №6.
8. Блайт Дж. Основы маркетинга: Пер. со 2-го англ. изд. – К.: Знання –
Пресс, 2003. (Европейский маркетинг).
9. Бондаренко І.В., Дубницький В.І. Сучасний маркетинг (у схемах,
малюнках, таблицях, термінологічних поясненнях): Навчальний посібник. –
Донецьк: ТОВ «Юго-Восток ЛТД», 2002.
10. Виноградов О.А. Методи аналізу конкурентоспроможності
впровадження інновацій на засадах маркетингу // Актуальні проблеми
економіки, №1 (55), 2009.
11. Власти не хватает доверия и авторитета. Формирование имиджа (ред.) //
Вечерние вести. - 2009.
12. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным
потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. -
Луганск: Изд-во ВНУ, 2007.
13. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник для вузів. – К.: Лібра, 1998.
14. Гончарова Н.Э. Формирование эффективного имиджа // Психология и
жизнь: Международный сборник научных трудов. Вып. №3. М., 2008.
15. Давыдов Д.Г. Имиджевые характеристики и направления их коррекции в
 135
обыденном сознании молодежи (коллективная монография) // Под ред. Е.А.
Петровой, В.П. Делия. –М.: РИЦ АИМ, 2009.
16. Джи Б. Имидж фирм. Планирование,формирование, продвижение.-СПб.:
Издательство « Питер»,2000.
17. Джи Б. Имидж фирмы. — СПб.: Питер, 2006.
18. Дихтлъ Е.. Хермген X. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с
нем. А. М. Макарова; Под ред. И. С. Минко. — М.: Высш.шк., 2005.
19. Дорофеев В.Д., Зубков А.Б. Маркетинг в управлении организации:
Монография. – Пемза, 2001.
20. Економічна енциклопедія: У трьох томах, Т.1. / С.В. Мочерний та ін. –
К.: Видавничий центр «Академія», 2004.
21. Енциклопедичний словник-довідник керівника підприємства. Автор і
укладач Лукаш Ю. А. (Серія «Бібліотека професійних словників»). - М.:
Книжковий мир, 2004.
22. Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської
діяльності. - К.: Вища шк., 2009.
23. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002.
24. Завьялов П.С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах: Учебное
пособие.- М.: ИНФРА-М, 2002.
25. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред. К.М.
Ситника. – К.: Вища школа, 2003.
26. ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від
нещасних випадків на виробництві та профзахворювання, які спричинили
втрату працездатності» від 23.09.1999 р. 1105 – 14.
27. ЗУ «Про охорону праці» від 21.11.2002 р. №229 – 4.
28. Ілляшенко С.М. Маркетингова товарна політика: Підручник. – Суми:
ВТД «Університетська книга», 2005.
29. Ілляшенко С.М., Шипуліна Ю.С. Товарна інноваційна політика:
Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007.
30. Історія економічних вчень: Підручник: У 2 ч. // За ред. В.Д. Базилевича.
 136
– 2-ге вид., випр. – К.: Знання, 2005.
31. Карпінський Б.А., Герасименко О.В. Фінансово-інвестиційний словник:
Навчальний посібник. – Львів: Магнолія Плюс, 2005.
32. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Навчальний
посібник. – Суми: Університетська книга, 2001.
33. Кисельов М.,Канак Ф.Національне буття серед екологічних
реалій.К.:2008.
34. Кисельов М.М.,Крисаченко В.С.,Гардашук Т.В. Методологія
екологічного синтезу. К.:2005.
35. Кодекс законів про працю України.
36. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Изд-во: Питер, 2003.
37. Кравченя Э.М. Основы информатики, компьютерной графики и
педагогические программные средства. - Издательство Технопринт, 2002.
38. Круш П.В., Подвігіна Б.М. та ін. Економіка підприємства: Навч.
посібник. – К.: Ельга – Н. КНТ., 2007.
39. Куценко В.М. Маркетинговий менеджмент: навч. Посібник. – К.:
МАУП, 2003.
40. Кушниренко А.Г. и др. Основы информатики и вычислительной
техники. Учебное пособие для 10-11 кл. М.: Просвещение, 2007.
41. Липчук В.В., А.П. Дудяк, Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії та
практики. Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.В. Липучка. – 3-
тє вид., випр. І доп. – Львів: «Магнолія 2006»; - 2007.
42. Лукинский В.С. Модели и методы теории логістики. – М.: Учебное
пособие, 2003.
43. Маркетинг. Учебное пособие // Бронникова Т.С. , Чернявский А.Г.,
Москва 2001.
44. Маркетинг: бакалаврский курс: Навчальний посібник // За загальною
редакцією д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська
книга», 2004.
45. Мостенська Т.Л. Основи маркетингу: Навчальний посібник. – К.:
 137
Кондор, 2005.
46. Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства
праці та соціальної політики України “Про затвердження Типового
положення про навчання з питань охорони праці” від 17 лютого 1999 року N
27 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 квітня 1999 р. N
248/3541).
47. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / Кол. авт.:
Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г.Гончаренко та ін.; За заг.ред. В.В.
Медведчука. – К.: Хрінком Інтер, 2004.
48. Осовська Г.В., Юшкевич О.О., Завадський Й.С. Економічний словник. –
К.: Кондор, 2007.
49. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. – М.: Центр, 2008.
50. Примак Т.О. Маркетинг: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004..
51. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный
экономический словарь. 5-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2007.
52. Рафел М., Рафел Р. Как завоевать клиента. – СПб: Питер Пресс, 2006.
53. Рожков А.П. Пожежна безпека. Навчальний посібник. – К.:
Пожінформтехніка, 2009.
54. Савчук О.А., Пляксіна А.І. Використання продуктово-маркетингової
програми у формуванні асортименту харчових підприємств // Актуальні
проблеми економіки №1 (55), 2006.
55. Саниахметова Н. А., Черемнова А. И. Законодательство Украины о
коммерческой рекламе. — Харьков: Одиссей, 2006.
56. Святненко В.Ю. Промисловий маркетинг: навч. посібник. – К.: МАУП,
2001.
57. Синяева И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности. — М.:
ЮНИТИ, 1998.
58. Старовойтенко Р. Імідж як чинник електорального вибору // Нова
політика. - 2008. -
59. Старостіна А.О. Зозульов О.В. Маркетинг: навчальний посібник. – 3-тє
 138
вид, перероб. – К.: Знання, 2006.
60. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект: К., М.,
СПб.: Вільямс, 1998.
61. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 3-тє
видання, виправлене і доповнене. – Львів: «Магнолія плюс», 2005.
62. Терещенко В.М. Маркетинг: новые технологии в России. -Изд-во: Питер.
2008.
63. Толстоухов А.В. Глобализация. Власть. Эко-будущее // Практична
філософія. 2006.
64. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник. — 7-е изд.,
испр. и доп. М,: Дело, 2005.
65. Федько В.П., Федько Н.Г. Основы маркетинга. Серия «Учебники
Феникса». Ростов н/Д: Феникс, 2002.
66. Флетчер М. Имидж бизнесмена – имидж его компании // Психология:
учебник /Под ред. А.А. Крылова. М., 2006.
67. Шабурова А. В. Методические рекомендации для проведения
практических занятий по дисциплине «Экономика отрасли», 2005.
68. Шафф Ф. Сптратегический маркетинг. — М.: Филинъ, 2007.
69. Шваб Л.І. Економіка підприємства. Навч. Посібник для студентів вищих
навч. З- К.: Каравела, 2005.
70. Шепель В.М. Имиджеология. М., 2009.
71. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник. – К.:
МАУП, 2008.
72. Шкардун В.Д., Ахтямов Т.М. Оценка и формирование корпоративного
имиджа предприятия.- Маркетинг в России и за рубежом,№3/2008.
73. Щедровицкий П.Г. Понятие рынка в системомыследеятельном
подходе // "Программирование культурного развития: региональные
аспекты", Вып. II, 2006.
74. Щербань В.М. Маркетинг: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної
літератури, 2006.
 139
75. Ярошенко І.Ф. «Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях». Суми,
вид. «Довкілля» 2003 р.
 140

Додатки