Практикум весняний семестр 23-24

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ
З КУРСОМ НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ
ФІЗІОЛОГІЯ
ЧАСТИНА № 2. «СПЕЦІАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ»
ПРАКТИКУМ
для студентів 2 курсу медичних факультетів
спеціальності «Медицина», «Педіатрія» та студентів, які попередньо
здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста (МК)
Запоріжжя 2023
УДК 612.1(075.8)
Ф 48
Затверджено на засіданні Центральної методичної Ради ЗДМФУ
та рекомендовано для використання в освітньому процесі
(протокол № _____ від _____________ 20__ р.)
Автори:
Ганчева О.В., Омельянчик В.М., Тихоновська М.А., Крашевський А.В.,
Кучеренко А.О., Тимофіїв Д.В., Хоролець О.В., Піртя Г.В.
Рецензенти:
І.Ф. Бєленічев – доктор біологічних наук, професор, зав. кафедри

фармакології та медичної рецептури з курсом нормальної фізіології.
С.І. Тертишний – доктор медичних наук, професор, зав. кафедри
патологічної анатомії і судової медицини.
Фізіологія . Частина 2 «Спеціальна фізіологія» : практикум

Ф48 для студентів 2 курсу медичних факультетів спеціальності
«Медицина», «Педіатрія» та студентів, які попередньо здобули
освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста (МК)/
Ганчева О.В., Омельянчик В.М., Тихоновська М.А. [та ін.] ; за ред.
О. В. Ганчевої. – Запоріжжя: [ЗДМФУ], 2023. – 190 с.
Практикум складено відповідно до робочої програми з фізіології для

спеціальностей «Медицина» та «Педіатрія» та побудовано на базових темах і
темах занять, які входять до частини №2 і орієнтований на вивчення курсу
нормальної фізіології впродовж ІV (весняного) семестру 2-го року навчання
(Частина №2 при вивченні дисципліни «Фізіологія»).
Практикум призначений для використання при проведенні практичних
занять студентами медичних університетів, що навчаються за спеціальністю
«Медицина» та «Педіатрія».
©Колектив авторів, 2023
2
©Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2023
3
Зміст
ТЕМА 1: Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові. Швидкість осідання
еритроцитів. Антигенні властивості крові. Групова приналежність крові, резус чинник.
Основи переливання крові............................................................................................................7
ТЕМА 2: Фізіологія лейкоцитів. Імунітет.................................................................................23
ТЕМА 3: Система гемостазу. Система згортання і протизгортаючі механізми. Показники
гемостазу......................................................................................................................................29
ТЕМА 4: Фізіологічні властивості серця. Серцевий цикл. Методи дослідження серця......34
ТЕМА 5: Механізми регуляції серцевої діяльності..................................................................55
ТЕМА 6: Фізіологія кровоносних судин. Дослідження артеріального тиску у людини.
Функціональна характеристика судин. Фізіологічні основи дослідження судинного русла.
.......................................................................................................................................................67
ТЕМА 7: Механізми регуляції судинного тонусу. Регуляція системного кровообігу.........78
ТЕМА 8: Система дихання. Газообмін між альвеолами та кров’ю. Дифузія. Транспорт
газів кров’ю..................................................................................................................................87
ТЕМА 9: Регуляція дихання. Вікові особливості системи дихання.....................................106
ТЕМА 10: Проміжний підсумковий контроль........................................................................118
ТЕМА 11: Травлення в порожнині рота і в шлунку, тонкому і товстому кишечнику,
механізми його регуляції. Фізіологічна роль печінки та підшлункової залози. Роль жовчі
та панкреатичного соку в травленні........................................................................................125
ТЕМА 12: Моторна та всмоктувальна функції кишечнику, механізми їх регуляції..........136
ТЕМА 13: Обмін речовин та енергетичний обмін. Терморегуляція....................................144
ТЕМА 14: Виділення. Механізм утворення сечі. Функції нирок, їх роль в підтримці
гомеостазу..................................................................................................................................160
ТЕМА 15: Механізми регуляції процесів виділення. Участь у виділенні шкіри, легенів,
травної системи..........................................................................................................................170
ТЕМА 16: Фізіологія процесів адаптації. Загальний адаптаційний синдром. роль симпато-
адреналової системи у формуванні адаптаційного синдрому...............................................180
ТЕМА 17: Підсумковий контроль............................................................................................183
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................................................189
ВСТУП
Фізіологія як навчальна дисципліна:
а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та
біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії,
морфологічних дисциплін та інтегрується з цими дисциплінами;
б) закладає основи вивчення студентами патофізіології та
пропедевтики клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з
цими дисциплінами та формує вміння застосовувати знання з фізіології в
процесі подальшого навчання, в професійній діяльності, розвиваючи клінічне
мислення;
в) закладає основи здорового способу життя та профілактики
порушення функцій в процесі життєдіяльності.
Програма дисципліни структурована на розділи, базові теми, теми
занять. Об'єм навчального навантаження студентів описаний в кредитах
ECTS - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному
засвоєнні відповідного розділу). Повний курс фізіології розділений на 2
розділи.
Програма навчальної дисципліни «Фізіологія» на 2 курсі 4

семестру навчання складається з розділу - 2, що включає 8 базових тем.
 БАЗОВА ТЕМА 1. Система крові.
 БАЗОВА ТЕМА 2. Система кровообігу.
 БАЗОВА ТЕМА 3. Система дихання.
 БАЗОВА ТЕМА 4. Система травлення.
 БАЗОВА ТЕМА 5. Енергетичний обмін
 БАЗОВА ТЕМА 6. Терморегуляція.
 БАЗОВА ТЕМА 7. Система виділення.
 БАЗОВА ТЕМА 8. Фізіологія трудової діяльності і спорту.
5
Даний практикум призначений для використання при вивченні
Розділу 2.
Видами навчальної діяльності студентів, згідно навчального плану, є:
а) лекції
б) практичні заняття
в) самостійна робота студентів (СРС).
Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних
розділів фізіології.
Практичні заняття за методикою їх організації є лабораторними,
оскільки передбачають:
1) дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах,
ізольованих органах, клітинах, моделях або на підставі дослідів, записаних у
відеофільмах, кінофільмах, представлених у комп'ютерних програмах та
інших навчальних технологіях;
2) дослідження функцій здорової людини;
3) вирішення ситуаційних завдань (оцінка показників функцій,
параметрів гомеостазу, механізмів регуляції та ін.), які мають
експериментальний або клінічно-фізіологічний напрямок.
На практичних заняттях студентам рекомендовано стисло записувати
протоколи проведених досліджень, де відзначати мету дослідження, хід
роботи або назву методу, результати дослідження та висновки.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на
практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.
Для оцінювання рівня підготовки студентів можуть бути використані:
комп'ютерні тести, вирішення ситуаційних завдань, проведення
лабораторних досліджень з подальшим трактуванням і оцінкою їх
результатів, аналіз даних інструментальних і лабораторних досліджень, а так
само параметрів, які характеризують функції організму людини, його систем
і органів, контроль практичних навичок і інших видів робіт.
6
Оцінка успішності студента за дисципліною є рейтинговою та
виставляється за багатобальною шкалою, як середня арифметична оцінка
засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та
традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Підсумковий контроль засвоєння розділу здійснюється по його
завершенню. Матеріали тем, винесених на самостійне вивчення,
включені в завершальний тестовий контроль Розділу 2. Індивідуальна
самостійна робота (ІСР) студентів враховується при завершенні
навчального року при ранжуванні студентів за системою ECTS.
МЕТА ВИВЧЕННЯ ФІЗІОЛОГІЇ

Навчитися робити висновки про стан фізіологічних функцій органів,
систем і організму в цілому.
Аналізувати фізіологічні параметри та робити висновки про
механізми нервової та гуморальної регуляції фізіологічних функцій
організму та його систем.
Аналізувати стан здоров'я людини за різних умов на підставі
фізіологічних критеріїв.
Інтерпретувати механізми та закономірності функціонування
збудливих структур організму.
Аналізувати стан сенсорних процесів в забезпеченні життєдіяльності
людини.
Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій
організму.
Пояснювати механізми, що забезпечують інтеграційну діяльність
організму.
Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію.
7
Дата________
ТЕМА 1: Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові.

Швидкість осідання еритроцитів. Антигенні властивості крові. Групова
приналежність крові, резус чинник. Основи переливання крові.
МЕТА: Вивчити основні фізико-хімічні властивості та функції крові,

константи плазми, механізми регуляції осмотичного тиску та кислотно-
лужної рівноваги. Вивчити фізіологічну роль еритроцитів. Опанувати
практичні навички: визначення кількості еритроцитів в крові, осмотичної
резистентності еритроцитів, швидкості осідання еритроцитів, гемоглобіну та
кольорового показника в крові. групи крові, резус-чинника, тестування крові
на сумісність. Вміти трактувати отримані результати досліджень.
ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

1. Морфологія формених елементів крові.
2. Розвиток формених елементів крові.
3. Плазма крові як елемент тканини.
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ _____
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

1. Кров як тканина та система. Функції крові. Склад крові та об'єм
циркулюючої крові. Гематокритна величина, метод визначення. Швидкість
осідання еритроцитів (ШОЕ). Чинники, визначальні для ШОЕ.
2. Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові. Активна реакція
крові та її регуляція.
3. Склад плазми крові, фізіологічна роль її компонентів. Буферні системи
крові.
4. Функції та кількість еритроцитів. Механізм регуляції еритропоезу.
8
5. Поняття гемолізу, його види.
6. Типи гемоглобіну та його функції. Сполуки гемоглобіну.
7. Кольоровий показник та його фізіологічне значення. Еритроцитарні
індекси: MCV (середній об’єм еритроцитів), MCH (середній вміст
гемоглобіну в еритроциті), MCHC (середня концентрація гемоглобіну в
еритроциті), RDW (розподіл еритроцитів за розміром).
8. Характеристика груп крові системи АВО(Н). Поняття про мембранні
антигени (аглютиногени) на еритроцитах та протигрупові антитіла Ig M
(аглютиніни).
9. Характеристика системи резус-чинника. Типи Rh-антигенів, їх
антигенна активність. Rh-аглютиніни (антитіла Ig G).
10. Умови конфлікту за резус-фактором між організмами матері та плоду.
11. Основи трансфузіології. Правила переливання крові.
12. Вікові особливості системи крові.
ПРАКТИЧНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися із методами визначення групової та резус-

належності крові:
А) по стандартним сироваткам перегляд навчального відеофільму
https://www.youtube.com/watch?v=4NezjmXrw9g
ознайомлення з методикою
Методика визначення: на спеціальній тарілці (з 6-ма луночками) наносять по
краплині сироватки І, II, III груп крові двох різних серій, поряд крапля крові,
що досліджується. Співвідношення крові до сироватки 1:10 (1 частина крові,
10 частин сироватки — щоб зберегти необхідний титр антитіл). Змішують ці
дві краплини. Перші ознаки аглютинації повинні проявлятися через 30 сек.
при температурі 15-25°С.
9
Група крові встановлюється залежно від наявності або відсутності
аглютинації.
Якщо аглютинації немає у всіх трьох краплях, це свідчить про відсутність
аглютиногенів в еритроцитах досліджуваної крові і, отже, вона належить до I
(O) групи.
Якщо аглютинація відбулася з сироватками I і III груп, що містять відповідно
аглютиніни α, β та α, то еритроцити досліджуваної крові містять
аглютиногени А і ця кров належить до II (А) групи.
Якщо аглютинація відбулася з сироватками I і II груп, що містять відповідно
аглютиніни α, β та β, то еритроцити досліджуваної крові містять аглютиноген
В і вона належить до III (В) групи.
Якщо аглютинація відбулася з сироватками I, II, III, груп, що містять
відповідно аглютиніни α, β; β і α, то еритроцити досліджуваної крові містять
як аглютиноген А, так і аглютиноген В. Отже, досліджувана кров належить
до IV (АВ) групи.
NB! для виключення неспецифічної аглютинабельності еритроцитів,
необхідне додаткове визначення з стандартною сироваткою IV групи.
Відсутність аглютинації з цією сироваткою, підтверджує IV групу крові.
Б) За допомогою моноклональних антитіл анти-А та анти-В (цоліклони

анти-А та анти-В)
Перегляд навчального відеофільму
https://www.youtube.com/watch?v=7_YARS9Wpq8
або https://www.youtube.com/watch?v=j0x8_2IdEY4
Цоліклони анти-А та анти-В використовують для визначення групи крові

замість стандартних гемаглютинуючих сироваток. Це є розведена асцитична
рідина мишей, що містить імуноглобулін М проти антигенів А та В.
Цоліклони дають більш швидку та чітку реакію аглютинації, ніж стандартні
сироватки.
10
Методика визначення: (температура 15-25°С) на тарілку наносять по 1 краплі
цоліклона анти-А і анти-В поряд наносять по 1 краплі крові (в 10 раз менше
краплі цоліклона) змішують. Спостерігають 2,5 хв. Реакція настає через 3-5
сек.
Оцінка результатів:
1. За відсутності аглютинації з двома цоликлонами група крові 0(I) - перша.
2. При наявності аглютинації з цоликлоном анти-А група крові А(II) - друга.
3. При наявності аглютинації з цоликлоном анти-група крові В(III) - третя.
4. При наявності аглютинації з двома цоликлонами група крові АВ(IV) -
четверта, що повинно бути підтверджено аглютинацією з цоликлоном анти-
АВ і відсутністю неспецифічної аглютинації з ізотонічним розчином натрію
хлориду.
В) Методика визначення Rh–чинника за допомогою стандартної
антирезусної сироватки та моноклональних антитіл
На відміну від системи AB0, у сироватці крові людей практично не буває
природних антитіл до антигенів системи Rh. Антитіла системи Rh мають
виключно імунний характер
Особи, які мають D(Rh0)-антиген умовно називаються резус-позитивними (їх
85 % серед білого населення Європи), а ті, які його не мають - резус-
негативними (Rh-).
Визначення резус-належності крові здійснюють або стандартною сироваткою
анти-D(Rh0) або моноклональними реагентами анти-D-супер та при наявності
аглютинації кров вважають резус позитивною, а при відсутності – резус –
негативною.
Методика визначення:
на чашку Петрі піпеткою нанести окремо по одній краплі контрольної
сироватки (справа – К) і стандартної антирезусної сироватки (зліва – Р).
Поряд з кожною сироваткою розташувати по одній краплі крові, що
тестується (крапля крові має бути в 2 рази менше ніж крапля сироватки).
11
Спочатку перемішати скляною паличкою кров з краплею контрольної
сироватки, утворюючи загальну краплю розміром з 5-копійчану монету.
Потім чистою паличкою перемішати кров з антирезусною сироваткою. Через
5 хвилин спостерігати результат.
Результат
Заповніть таблиці:
Таблиця
Результати реакції при визначенні груп крові за допомогою алоімунних
стандартних групоспецифічних сироваток
Досліджувана кров
Результати реакції з сироватками
належить до групи
0(αβ) А(β) B(α)
0(I)
A(II)
B(III)
AB(IV)
Таблиця
Результати реакції при визначенні груп крові за допомогою цоліклонів
Досліджувана кров
Результати реакції з цоліклоном
належить до групи
Анти А Анти В Анти АВ
0(I)
12
A(II)
B(III)
AB(IV)
Таблиця
Результати реакції при визначенні резус-приналежності крові
моноклональні реагенти
стандартна сироватка
(цоліклони) анти-D-
анти-D
супер
Резус-позитивний (Rh+)
Резус-негативний (Rh-)
ЗАВДАННЯ 2. Скласти та замалювати (у вигляді схеми) механізм регуляції

еритропоезу.
Результат:
13
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 3. Скласти та замалювати (у вигляді схеми) регуляцію сталості

кислотно-основної реакції крові.
ЗАВДАННЯ 4. Вирішення ситуаційних завдань:

1. У жінки, яка 20 днів не приймала їжу виявили знижений загальний білок
крові. Як зміниться онкотичний тиск крові та водний обмін між кров'ю та
тканинами?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. У хворого в аналізі крові: загальний білок – 80 г/л, (норма 65-85 г/л)
альбумін – 38 г/л, (норма 38-50 г/л), глобуліни – 28 г/л, (норма 20-30 г/л)
фібриноген – 14 г/л. (норма 2-4 г/л) Як зміниться при цьому ШОЕ і чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
14
3. Людину вкусила змія. Який вид гемолізу спостерігатиметься у потерпілої
особи?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. У хворого з хронічною нирковою недостатністю порушується інкреторна
функція нирок. Дефіцит яких формених елементів крові може виникнути?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Тестовий контроль кінцевого рівня знань_____
Підпис викладача____________
Для самостійного опрацювання тести з бази Крок-1

Обґрунтуйте правильну відповідь. За зразком відповіді №1
У жінки напередодні пологів ШОЕ 40 мм/год. Така величина ШОЕ

обумовлена тим, що в крові підвищений вміст:
A. *Фібриногену
B. Альбумінів
C. Білків
D. Еритроцитів
E. Ліпопротеїнів
Фізіологічне підвищення ШОЕ зустрічається в кінці вагітності, як
результат зростання фракції високомолекулярних білків.
15
При лабораторному дослiдженнi кровi пацiєнта 44-х рокiв виявлено, що
вмiст бiлкiв у плазмi становить 40г/л. Як це впливає на транскапiлярний
обмiн води?
A. Збiльшується фiльтрацiя, зменшується реабсорбцiя
B. Збiльшуються фiльтрацiя та реабсорбцiя
C. Зменшуються фiльтрацiя та реабсорбцiя
D. Зменшується фiльтрацiя, збiльшується реабсорбцiя
E. Обмiн не змiнюється
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При аналiзi кровi у спортсмена виявлено: ер.- 5,5x1012/л, Hb- 180 г/л, лейк.-
7x109/л, н.- 64%, б.- 0,5%, е.- 0,5%, м.- 8%, л.- 27%. Такi показники свiдчать
про стимуляцiю, перш за все:
A. Еритропоезу
B. Лейкопоезу
C. Лiмфопоезу
D. Гранулоцитопоезу
E. Iмуногенезу
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворої людини посилений рух води з кровоносних капiлярiв до тканин, що
викликало їх позаклiтинний набряк (збiльшенi розмiри м’яких тканин
кiнцiвок, печiнки тощо). Зменшення якого параметру гомеостазу є найбiльш
iмо- вiрною причиною розвитку набряку?
A. Онкотичний тиск плазми кровi
B. Осмотичний тиск плазми кровi
C. рН кровi
D. В’язкiсть кровi
E. Гематокрит
16
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У вагiтної жiнки визначили групову належнiсть кровi. Реакцiю аглютинацiї
еритроцитiв викликали стандартнi си- роватки I, III груп, та не викликала -
сироватка II групи. Якою є група дослi- джуваної кровi за системою АВ0?
A. А(II), β
B. В(III), α
C. О(I), α, β
D. АВ (IV)
E. -
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При токсичному ушкодженнi клiтин печiнки з порушенням її функцiй у
хворого з’явилися набряки. Якi змiни скла- ду плазми кровi єпровiдною
причиною розвитку набрякiв?
A. *Зниження вмiсту альбумiнiв
B. Збiльшення вмiсту глобулiнiв
C. Зменшення вмiсту фiбриногену
D. Збiльшення вмiсту альбумiнiв
E. Зменшення вмiсту глобулiнiв
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У чоловiка 30-ти рокiв перед операцiєю визначили групову належнiсть кровi.
Кров резус-позитивна. Реакцiю аглютинацiї еритроцитiв не викликали
стандартнi сироватки груп 0αβ (I), Аβ (II), Вα (III). Дослiджувана кров нале-
жить до групи:
A. 0αβ (I)
B. Аβ (II)
C. Вα (III)
D. АВ (IV)
17
E. –
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В пробiрку, що мiстить розчин NaCl 0,9%, додали краплю кровi. Що
вiдбудеться з еритроцитами?
A. Залишаться без змiн
B. Осмотичний гемолiз
C. Бiологiчний гемолiз
D. Зморшкування
E. Набухання
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При визначеннi групи кровi за си- стемою АВ0 за допомогою стандартних
сироваток були отриманi наступнi результати: аглютинацiю еритроцитiв
викликали сироватки I, II та III груп. Яка група дослiджуваної кровi?
A. AB(IV)
B. B(III)
C. A(II)
D. O(I)
E. Неможливо визначити
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини вміст гемоглобіну в крові становить 100 г/л. Чому у нього
рівняється киснева ємність крові?
A. *134 мл/л
B. 100 мл/л
C. 150 мл/л
D. 168 мл/л
E. 180 мл/л
18
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини внаслiдок тривалого пе- ребування у горах на висотi 3000 м над
рiвнем моря збiльшилась киснева єм- кiсть кровi. Безпосередньою причиною
цього є посилене утворення в органiзмi:
A. Еритропоетинiв
B. Лейкопоетинiв
C. Карбгемоглобiну
D. Катехоламiнiв
E. 2,3-дифосфоглiцерату
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Лікар швидкої допомоги констатував у потерпілого прояви отруєння чадним
газом. Яка сполука стало причиною цього?
A. *Карбоксигемоглобін.
B. Карбгемоглобін.
C. Метгемоглобін.
D. Дезоксигемоглобін.
E. Оксигемоглобін.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини з масою 80 кг пiсля тривалого фiзичного навантаження об’єм
циркулюючої кровi зменшився, гематокрит - 50%, загальний бiлок кровi - 80
г/л. Такi показники кровi є наслiдком, перш за все:
A. Втрати води з потом
B. Збiльшення кiлькостi еритроцитiв
C. Збiльшення вмiсту бiлкiв у плазмi
D. Збiльшення онкотичного тиску плазми
E. Збiльшення дiурезу
19
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
На останньому мiсяцi вагiтностi вмiст фiбриногену в плазмi кровi в 2 рази
вище за норму. Яку швидкiсть осiдання еритроцитiв слiд при цьому
очiкувати?
40-50 мм/годину
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини пiсля гострої крововтрати виникло вiдчуття спраги. Змiна якого го-
меостатичного параметру викликала це вiдчуття?
A. Зменшення об’єму позаклiтинної рiдини
B. Пiдвищення осмотичного тиску рiдин органiзму
C. Зниження осмотичного тиску рiдин органiзму
D. Пiдвищення онкотичного тиску рiдин органiзму
E. Зниження онкотичного тиску рiдин органiзму
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Студент використав консервовану донорську кров для визначення часу її
зсiдання. Однак, будь-якого позитивного результату вiн отримати не змiг.
Причи ною цього є вiдсутнiсть в кровi:
A. Iонiзованого кальцiю
B. Фактора Хагемана
C. Тромбопластину
D. Фiбриногену
E. Вiтамiну K
20
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пiд час визначення групової належностi кровi за системою АВ0 аглютинацiю
еритроцитiв дослiджуваної кровi викликали стандартнi сироватки I та II груп
та не викликала сироватка III групи. Якою є група кровi?
A. В (III) альфа
B. А (II) бета
C. АВ (IV)
D. 0 (I) альфа, бета
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У зв’язку з крововтратою пацiєнту введено 1 л розчину хлориду натрiю з
концентрацiєю 150 ммоль/л. Внаслiдок цього, насамперед, зменшиться:
A. Онкотичний тиск кровi
B. Онкотичний тиск мiжклiтинної рiдини
C. Осмотичний тиск кровi
D. Осмотичний тиск мiжклiтинної рiдини
E. Осмотичний тиск внутрiшньоклiтинний
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У жінки під час пологів в зв'язку з крововтратою визначили групу крові,
Реакція аглютинації еритроцитів відбулася зі стандартними сироватками
груп О (((I), А( (II) і не відбулася зі стандартною сироваткою групи В( (III).
Досліджувана кров належить до групи
A. В (III)
B. О (І)
C. А (II)
D. АВ (IV)
E. -
21
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Під час хірургічної операції виникла необхідність масивного переливання
крові. Група крові потерпілого - III (В) Rh+. Якого донора треба вибрати?
A. III (В) Rh+
B. I (О) Rh-
C. II (А) Rh+
D. IV (АВ) Rh-
E. III (В) Rh-
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При визначенні групи крові за системою АВО за допомогою стандартних
сироваток були отримані наступні результати: аглютинація відбулася в
сироватках I, II і III груп. Яка група досліджуваної крові?
A. *IV (AB)
B. III (B)
C. II (A)
D. I (O)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Фізіологи встановили, що кількість еритроцитів у крові залежить від
функціонального стану червоного кісткового мозку й тривалості життя
еритроцита. Який термін “життя” еритроцита в периферичній крові в
середньому?
A. 120 діб
B. 70 діб
C. 50 діб
D. 150 діб
E. 220 діб
22
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При визначенні групи крові за системою АВО аглютинацію еритроцитів
досліджуваної крові викликали стандартні сироватки I і II груп і не
викликала – III групи. Які аглютиногени містяться в цих еритроцитах (що не
аглютинували)?
A. *В
B. А
C. А та В
D. С
E. DіC
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У крові резус-негативної жінки під час вагітності виявлені специфічні білки,
здатні руйнувати резус-позитивні еритроцити плода. Як називається цей
захисний компонент організму матері?
A. Антитіло
B. Резус-фактор
C. Гормон
D. Фактор некрозу пухлин
E. Сироватка
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У чоловіка під час обстеження в клініці виявлено різке зниження показників
гемоглобіну. Яка функція крові порушиться при цьому?
A. Дихальна
B. Гомеостатична
C. Захисна
D. Гуморальна
E. Трофічна
23
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача________________
24
Дата________
ТЕМА2: Захисні функції крові. Кількість лейкоцитів. Кооперативні
взаємини між природженою і адаптивною ланкою імунітету, механізми
їх регуляції.
МЕТА: Знати захисні властивості та функції крові, механізми регуляції
природженого (неспецифічного) і адаптивного (специфічного) імунітету.
Знати фізіологічні властивості та функції лейкоцитів та їх субпопуляцій.

1. Морфологія лейкоцитів.
2. Лейкоцитопоез.
1. Фізіологічні властивості та функції окремих субпопуляцій лейкоцитів.

Лейкопоез. Регуляція кількості лейкоцитів у крові.
1.1. Фізіологічна та морфологічна характеристика нейтрофілів.
1.2. Фізіологічна та морфологічна характеристика базофілів.
1.3. Фізіологічна та морфологічна характеристика еозинофілів.
1.4. Фізіологічна та морфологічна характеристика моноцитів.
1.5. Фізіологічна та морфологічна характеристика лімфоцитів.
2. Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз. Види лейкоцитозу. Вікові
особливості лейкоцитарної формули (перехрест).
3. Природжений імунітет. Механізми природженого імунітету: бар’єрні
системи, клітинні (моноцити-макрофаги, нейтрофіли, базофіли, еозинофіли,
NK-кіллери) та гуморальні (лізоцим, система комплементу, інтерферон-α, С-
реактивний білок, лактоферин, білки гострої фази та інш.) фактори.
3.1. Фізіологічні особливості моноцитарно-макрофагальної системи
(ретикулоендотеліальної системи), поняття про фагоцитоз.
25
3.2. Роль нейтрофілів та макрофагів в розвитку імунних реакцій організму
людини. Нейтрофільний лейкоцитоз.
4. Набутий (адаптивний) імунітет):
4.1. Поняття про центральні та периферичні органи імунної системи.
Головний комплекс гістосумісності. Поняття про цитокіни, класифікація та
основні функції.
4.2. Гуморальний В-клітинний імунітет, субпопуляції В-лімфоцитів, поняття
про антитіла, види та захисна роль антитіл, динаміка їх синтезу, механізми
елімінації антигенів.
4.3. Клітинно-опосередкований Т-клітинний імунітет: субпопуляції Т-
лімфоцитів, антиген-розпізнавальний рецептор, механізми кілінгу клітини-
мішені.
ЗАВДАННЯ 1. Дати характеристику лейкоцитарної формули у % та

абсолютному значенні.
Наведіть приклади.
Лейкоцитарна формула (норма)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Вікові особливості лейкоцитарної формули (перехрест)

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Фізіологічний лейкоцитоз
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
26
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Дати характеристику загального аналізу крові.
Чоловік, вік 25 років Жінка, вік 23 роки Дитина, вік 5 років
ЗАВДАННЯ 3. Створити 5 ситуаційних задач. Дати пояснення.

1._________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
27
2._________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3._________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4._________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5._________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Тестовий контроль кінцевого рівня знань _____
Підпис викладача__________

Обґрунтуйте правильну відповідь.
У хворого через добу пiсля апендектомiї при аналiзi кровi виявили

нейтрофiльний лейкоцитоз з регенератив ним зсувом влiво. Який найбiльш
28
iмо вiрний механiзм розвитку абсолютного лейкоцитозу у периферичнiй
кровi хворого?
A. Посилення лейкопоезу
B. Перерозподiл лейкоцитiв в органiзмi
C. Зменшення руйнування лейкоцитiв
D. Уповiльнення емiграцiї лейкоцитiв у тканинi
E. Активацiя iмунiтету
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Хлопчик на другому роцi життя став часто хворiти на респiраторнi за-
хворювання, стоматити, гнiйничковi ураження шкiри. Навiть невеликi по-
шкодження ясен i слизової ускладнюються запаленням, що протiкає три-
вало. Встановлено, що у кровi дитини практично вiдсутнi iмуноглобулiни
усiх класiв. Зниження функцiональної активностi якої клiтинної популяцiї ле-
жить в основi описаного синдрому?
A. В-лiмфоцити
B. Т-лiмфоцити
C. Нейтрофiли
D. Макрофаги
E. NK-лiмфоцити
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
З метою оцiнки адаптацiї до фiзичного навантаження лiкар провiв об-
стеження робiтникiв пiсля виконання важкої працi. Якi змiни в загальному
аналiзi кровi можна виявити?
A. Перерозподiльчий лейкоцитоз
B. Лейкопенiя
C. Анемiя
D. Гiпоальбумiнемiя
E. Зсув лейкоцитарної формули влiво
29
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Під час аналізу крові виявлено фізіологічний лейкоцитоз. Причиною цього
може бути, що перед дослідженням людина:
A. Поснідала
B. Не снідала
C. Погано спала
D. Палила тютюн
E. Випила води
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У дитини виявлені гельмінти. Які зміни в периферичної крові будуть
спостерігатися при цьому?
A. *Еозинофілія
B. Лейкоцитоз
C. Нейтрофілія
D. Базофілія
E. Моноцитоз
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У студента через добу після іспиту в аналізі крові виявили лейкоцитоз без
істотної зміни в лейкоцитарній формулі Який механізм найімовірніше
зумовив розвиток виявленої пиши в периферичній крові?
A. Перерозподіл лейкоцитів в організмі
B. Уповільнення еміграції лейкоцитів до тканин
C. Посилення лейкопоезу
D. Зменшення руйнування лейкоцитів
E. -
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
30
Підпис викладача_______________
Дата________
ТЕМА 3: Система гемостазу. Система зсідання і протизсідальні
механізми. Показники гемостазу.
МЕТА: Вивчити механізми зсідання крові. Вивчити фізіологічну роль

тромбоцитів. Опанувати практичні навички: визначення часу зсідання крові,
тривалості кровотечі, толерантності плазми крові до гепарину, оцінки
біохімічних показників системи гемостазу. Вміти трактувати отримані
результати досліджень.

1. Морфологія тромбоцитів і їх фізіологічне значення.
2. Функції білків плазми крові.
Тестовий контроль початкового рівня знань____
1. Кількість і функції тромбоцитів.

2. Поняття про систему зсідання крові, її фізіологічна роль.
3. Плазмові чинники зсідання крові.
4. Чинники зсідання формених елементів крові та клітин тканин.
5. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його механізми, фази.
6. Коагуляційний гемостаз, його механізми, фази.
7. Механізм процесу фібринолізу.
8. Антикоагулянтні механізми, їх фізіологічне значення.
9. Регуляція системи гемостазу.
31
10. Вікові зміни системи гемостазу.
11. Методи дослідження системи гемостазу.
ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися із методикою визначення тривалості

кровотечі за Дуке. Вміти інтерпретувати отримані результати.
Методика проведення: Виконується спеціальною голкою Франка якою
робиться дуже маленький прокол в пальці, найчастіше в безіменному, або в
мочці вуха. Відмічають за секундоміром час початку кровотечі. Потім через
кожних 30 сек. знімати краплю крові, прикладаючи до неї по черзі новий
сектор фільтрувального паперу. Процедуру повторювати до повної зупинки
кровотечі з ранки. При проведенні роботи дотримувати правила: а) не давити
на хвіст, що кровоточить; б) не видаляти першу краплю крові; в) не
торкатися фільтрувальним папером ранки.
Відзначте, скільки секторів мають сліди крові. Враховуючи, що інтервал між
різними пробами складає 30 секунд визначте тривалість кровотечі та
порівняєте її з нормою (норма дорівнює 2 – 4 хвилинам).
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Намалюйте схему контуру регуляції системи гемостазу.

32
Хід роботи: за допомогою матеріалів лекції та підручника намалюйте схему
контуру регуляції системи гемостазу.
Результат:
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 3. Вирішення ситуаційних задач:

1. Двом тваринам вводять внутрішньовенно рівні кількості тромбіну.
Проте швидкість введення різна: першому – швидко і всю дозу одразу,
другому повільно і малими дозами. Одна тварина гине. Яка і чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Чому за наявності холестеринових “бляшанок” підвищується
вірогідність утворення тромбу всередині судини?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
33
3. При уповільненні процесу гемокоагуляції можливі крововтрати. Яка
може бути причина ослаблення дії системи коагуляції?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

У хворого iз захворюванням печiнки виявлено зниження вмiсту протромбiну

в кровi. Це призведе, перш за все, до порушення:
A. Другої фази коагуляцiйного гемостазу
B. Першої фази коагуляцiйного гемо стазу
C. Судинно-тромбоцитарного гемостазу
D. Фiбринолiзу
E. Антикоагулянтних властивостей кровi
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хлопчика 3-х рокiв з вираженим геморагiчним синдромом вiдсутнiй
антигемофiльний глобулiн А (факторVIII) у плазмi кровi. Яка фаза гемоста-
зу первинно порушена у цього хворого?
A. Внутрiшнiй механiзм активацiї протромбiнази
B. Зовнiшнiй механiзм активацiї протромбiнази
C. Перетворення протромбiну в тромбiн
D. Перетворення фiбриногену в фiбрин
E. Ретракцiя кров’яного згустку
34
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Які зміни процесів гемокоагуляції виникнуть у людини при підвищенні
активності симпатичної нервової системи?
A. *Гемокогуляція посилиться
B. Гемокоагуляція зменшиться
C. Гемокоагуляція не зміниться
D. Протизгортальна система активується
E. Фібриноліз зменшиться
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Після накладення джгута у досліджуваного виявили точкові крововиливи. З
порушенням функції яких клітин крові це пов'язано?
A. *Тромбоцитів
B. Еозинофілів
C. Моноцитів
D. Лімфоцитів
E. Нейтрофілів
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При захворюваннях печінки, що супроводжуються недостатнім
надходженням жовчі в кишечник, спостерігається погіршення
гемокоагуляції. Чим можна пояснити це явище?
A. *Дефіцитом вітаміну К
B. Дефіцитом заліза
C. Тромбоцитопенія
D. Еритропенія
E. Лейкопенія
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
35
При обтураційній жовтяниці і жовчних свищах часто спостерігається
протромбінова недостатність. З дефіцитом в організмі якого вітаміну це
пов'язано?
A. *K
B. B6
C. A
D. C
E. E
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача______________
Дата________
ТЕМА 4: Фізіологічні властивості серця. Серцевий цикл. Методи

дослідження серця.
МЕТА: Вивчити фізіологічні особливості серцевого м'яза. Знати особливості

серцевого циклу. Знати характеристику електричної активності окремих
структур і цілого серця. Познайомитися з реєстрацією ЕКГ і засвоїти
походження компонентів ЕКГ. Знати походження тонів серця, місця їх
звуковий проекції на грудній клітці. Вміти вислуховувати тони серця. Вміти
визначати систолічний об’єм (СО) і хвилинний об’єм кровообігу (ХОК),
використовуючи реограми.
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ:

1. Велике і мале кола кровообігу.
2. Будова серця.
36
3. Мембранний потенціал спокою (МП), потенціал дії (ПД) скоротливих
кардіоміоцитів.
4. Провідна система серця.
5. Що таке електричний вектор біологічного об'єкта?
6. Анатомічні особливості будови клапанного апарату серця.
Тестовий контроль вихідного рівня знань_________
I. Фізіологічна характеристика міокарда.

1. Збудливість. Особливості збудливості скоротливих кардіоміоцитів:
а) іонні канали та насоси скоротливих кардіоміоцитів,
б) потенціал спокою і потенціал дії скоротливих кардіоміоцитів, іонні
потоки,
2. Автоматія серця:
а) ПД структур провідної системи серця,
б) значення повільної діастолічної деполяризації клітин водіїв ритму,
в) градієнт автоматії.
3. Провідність. Особливості провідності різних структур серця.
4. Рефрактерність, її фізіологічне значення. Екстрасистолія.
5. Скоротливість м'яза серця.
II. Фазовий аналіз серцевого циклу.
1. Тиск у порожнинах серця при його роботі.
2. Положення клапанів і напрям струму крові.
ІІI. Принципи методу елекрокардіографії:
а) трикутник Эйнтховена,
б) відведення для зняття ЕКГ
в) походження зубців та інтервалів ЕКГ II-го стандартного відведення.
IV. Звукові прояви діяльності серця (тони серця).
37
1. Походження та частини І і ІІ тонів серця, їх звукова характеристика.
2. Походження та характеристика 3 і 4 тонів серця.
3. Місця вислуховування і проекції клапанів серця на грудній клітці.
4. Фонокардіографія (ФКГ).
V. Систолічний і хвилинний об'єми серця (СО і ХОК).
1. Методи визначення СО і ХОК.
2. Обсяги крові, що знаходяться в шлуночках серця у різні періоди серцевого
циклу.
3. Зміна СО та ХОК в різних умовах життєдіяльності організму у різних
людей залежно від їх тренованості.
4. Вікові особливості діяльності серця
ЗАВДАННЯ 1. Побудова циклограми фаз серцевого циклу. (Виконується

факультативно)
Хід роботи: Використовуючи циклограму, студенти самостійно позначають
на ній положення клапанів серця, та тривалість кожної фази серцевого циклу
Результат:
38
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Визначення тривалості серцевого циклу за ЧСС.

(Виконується факультативно).
Хід роботи: Визначення ЧСС за пульсом в стані спокою ________________.
Визначити тривалість серцевого циклу за формулою
СЦ = 60 с : ЧСС
Результат:_________________________________________________________
Порівняти з нормою свій показник і зробити висновок:

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 3: Реєстрація та аналіз ЕКГ.

https://www.youtube.com/watch?v=H-TnrZxHbzU
ознайомитися з уроками №1-3
Хід роботи: ЕКГ реєструється в положенні лежачи. Випробуваний і

електрокардіограф повинні бути заземлені. Пластинчасті металеві електроди
накладають на руки і ноги відповідно І, ІІ і ІІІ відведенням. Між електродами
і шкірою кладуть марлеву серветку, змочену фізіологічним розчином. На
руках електроди накладають на внутрішню поверхню передпліччя, а на ногах
– на внутрішню поверхню гомілки між нижньою і середньою третиною її.
Результат:
Позначити сегменти та інтервали ЕКГ
39
Проаналізувати отриманий результат порівняти з нормою.
Після реєстрації електрокардіограми проводять її елементарний аналіз з
метою оцінки фізіологічних властивостей міокарду:
І. Оцінка автоматії вимагає дослідження частоти серцевих скорочень,
правильності серцевого ритму та визначення водія серцевого ритму.
1.1 Частота серцевих скорочень. Для цього необхідно визначити середню
тривалість серцевого циклу (інтервалу R-R). Розрахунок частоти серцевих
скорочень (ЧСС) здійснюють за формулою:
де 60 – кількість секунд у хвилині, (R-R) сер. – середня тривалість R-R

інтервалів, виражена у секундах.
На основі визначеного показника роблять висновок про активність водіїв
ритму серцевого м’яза. При цьому виділяють такі стани: а) тахікардія
(прискорений серцевий ритм, ЧСС90 уд/хв) спостерігається при підвищенні
тонусу симпатичної нервової системи, ураженнях клітин синусового вузла
(інфекція, інтоксикація, гіпоксія), вживанні ліків, чаю, кави, алкоголю. В
нормі тахікардія спостерігається у дітей та підлітків, а також при фізичних та
емоційних навантаженнях; б) нормокардія (нормальний серцевий ритм,
40
ЧСС=61-89 уд/хв) спостерігається у здорових людей зрілого та похилого віку
в стані спокою, у тренованих людей при незначній інтенсивності впливу
стресових факторів; в) брадикардія (уповільнений серцевий ритм, ЧСС60
уд/хв) в нормі спостерігається під час сну, в стані спокою у тренованих
людей, при підвищенні тонусу парасимпатичної нервової системи в
результаті вірусних захворювань.
1.2 Правильність серцевого ритму. Тривалість інтервалів R-R має бути
однаковою. Якщо два сусідні R-R інтервали відрізняються більше як на 0,05
с, то говорять про наявність аритмії. Вона характерна для дитячого віку і
пояснюється недосконалістю нервової системи, що знаходиться в стадії
розвитку. Особливістю дихальної аритмії є відсутність негативного впливу
на серцеву діяльність, тому її вважають безпечною для здоров’я. Вона
характеризується збільшенням тривалості R-R інтервалів на видиху та
зменшенням на вдиху (рис.). Дихальна аритмія зникає при затримці дихання.
Всі інші види аритмій свідчать про порушення серцевого ритму.
Рис. Синусова дихальна аритмія.

1.3 Визначення водія серцевого ритму. Для цього необхідно визначити зубці
Р та їх відношення до шлуночкових комплексів. Якщо зубці Р мають
нормальну форму і напрямок та передують комплексу QRS, то джерелом
ритму є синусовий вузол. (рис.).
ІІ. Оцінка провідникових властивостей міокарду передсердь та шлуночків

проводиться за тривалістю P-Q інтервалу та комплексу QRS.
41
2.1 Інтервал P-Q(P-R). Відповідає часу проходження збудження по
передсердях та передсердно-шлуночковому вузлу. Вимірюють інтервал від
початку зубця Р до початку першого зубця комплексу QRS. В нормі інтервал
P-Q становить 0,12-0,18 с. Його подовшання спостерігається при гіпертрофії
передсердь, порушеннях провідникових властивостей.
2.2 Комплекс QRS відповідає збудженню міокарду шлуночків. Ширину
комплексу вимірюють від початку зубця Q до кінця зубця S. Тривалість
цього комплексу в нормі становить – 0,06-0,09 с. Подовшання комплексу
пов’язане з порушеннями проведення збудження в межах шлуночків.
Показником порушень провідникових властивостей міокарду шлуночків
може також слугувати також наявність зазублин зубця R. Якщо ці зазублини
не призводять до збільшення тривалості комплексу QRS понад норму – їх
розглядають як фізіологічні (обумовлені асиметричним розвитком лівого та
правого шлуночків), а при перевищенні нормальної тривалості – як
патологію.
Згідно схеми Д'єда визначення електричної осі серця проводять наступним
чином:
а) визначають алгебраїчну суму амплітуд зубців комплексу QRS окремо для І
та ІІІ відведенні і наносять отримані значення на лінію відповідного
відведення схеми Д'єда;
б) від нанесених точок І та ІІІ відведень проводять перпендикуляри і
знаходять точку їх перетину;
в) знаходять на схемі градусну лінію, яка проходить через точку перетинання
перпендикулярів. Ця лінія характеризує величину кута .
42
І відведення
Рис.– Схема визначення електричної осі серця (за Д'єдом).
В нормі електрична вісь серця розташована в діапазоні +90°-0°. В межах

норми виділяють такі положення електричної осі серця: горизонтальне (кут 
від 0° до +40°); нормальне (кут  від +39° до +69°); вертикальне (кут  від
+70° до +90°). Більш значні відхилення кута  (-1°-90° або +91° +180°)
розцінюють як лівограму або правограму, що як правило пов'язують з
патологією.
Відхилення електричної осі серця вправо при наявності збільшеного зубця R,
свідчить про гіпертрофію правих відділів серця. Частіше всього це пов’язано
з гіпертензіями малого кола кровообігу. Правограма спостерігається також у
дітей і дорослих з недостатньо розвинутим лівим шлуночком (зубець R
знаходиться в межах норми). Відхилення електричної осі серця вліво при
наявності збільшеного зубця R, свідчить про гіпертрофію лівих відділів
серця. В основному це пов’язано з гіпертензіями великого кола кровообігу.
Нормальна електрична вісь та наявність зубця R збільшеної амплітуди вказує
на гіпертрофію як лівих, так і правих відділів серця, що може бути пов’язано
з заняттями спортом, гіпертонічною хворобою, складними вадами серця, але
може спостерігатись у астенічних людей.
43
Таблиця
Основні показники ЕКГ досліджуваного.
Показники Тривалість, с Амплітуда, мВ

ЕКГ норма фактична норма фактична
Показники автоматії серця
Інтервал
0,67-0,98 - -
R-R
ЧСС (уд/хв.) 61-89 - -
Показники провідникових властивостей міокарду
Інтервал
0,12-0,18 - -
P-Q
Комплекс QRS 0,06-0,09 - -
Показники скоротності міокарду
Зубець P - - 0,05-,25
Зубець R - - 0,5-2,0
Показники збудливості міокарду
Сегмент  0,1 мВ;
- -
S-T  0,15 мВ
Зубець Т
(відношення - - 0,125-0,667
Т/R)
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 4: Аускультація тонів серця у людини.

https://www.youtube.com/watch?v=bRj-_qvNi6o
Хід роботи: З допомогою стетофонендоскопів вислуховують тони серця:

44
 двостулковий клапан – в 5-му міжребір'ї зліва на 1 см досередини від
средньоключичної лінії,
 тристулковий клапан – в кінці грудини біля місця прикріплення
мечоподібного відростка.
 Аортальний клапан – у другому міжребір'ї біля правого краю грудини.
 Клапани легеневого стовбура – у другому міжребір'ї зліва по краю грудини.
У протоколах дати характеристику тонів серця і відзначити місця
вислуховування клапанного апарату серця.
Результат:
1. Позначити: в якій точці, який тон вислуховується.

2. Зробити висновок про механізм походження кожного тону у відповідній
точці:
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 5. Вирішення ситуаційних завдань.
45
1. Як і чому зміниться діяльність серця при виключенні
атріовентрикулярного вузла провідної системи серця?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Буде позачергове скорочення серця при нанесенні додаткового
подразнення:
а) в період систоли?
б) в період діастоли?
Чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Визначте тривалість серцевого циклу, якщо частота серцевих скорочень
становить:
а) 68 за 1 хв.
б) 120 за 1 хв?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Як зміниться ЕКГ, якщо повністю заблокувати проведення збудження
через пучок Гіса?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Амплітуда зубця R найбільша в першому відведенні, а зубця S в третьому
відведенні. Про що це говорить?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
46
6. Відстань між зубцями R на ЕКГ дорівнює 0,8 с. Яка частота серцевих
скорочень?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7. У людини зареєстрована нормограма ЕКГ. В якому із стандартних
відведень у нього буде найбільша величина зубця R?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8. Про що говорить збільшення інтервалу P-Q на ЕКГ?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Тестовий контроль кінцевого рівня знань___________

Під час емоційного збудження частота серцевих скорочень (ЧСС) у людини

30-ти рокiв досягла 112/хв. Змiна стану якої структури провiдної системи
серця є причиною збiльшення ЧСС?
A. Синоатрiальний вузол
B. Волокна Пуркiн’є
C. Нiжки пучка Гiса
D. Атрiовентрикулярний вузол
E. Пучок Гiса
47
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При аналiзi ЕКГ необхiдно визначити, що є водiєм ритму серця. Зробити це
можна на пiдставi вимiрювання:
A. Тривалостi iнтервалу R-R
B. Амплiтуди зубцiв
C. Напрямку зубцiв
D. Тривалостi зубцiв
E. Тривалостi комплексу QRST
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У пацiєнта тривалiсть iнтервалу P-Q на ЕКГ перевищує норму при
нормальнiй тривалостi зубця P . Причиною цього є зменшення швидкостi
проведення збудження:
A. Атрiо-вентрикулярним вузлом
B. Сино-атрiальним вузлом
C. Пучком Гiса
D. Нiжками пучка Гiса
E. Волокнами Пуркiн’є
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
На iзольованому серцi вивчалась швидкiсть проведення збудження у рiзних
його дiлянках. Де була виявлена найменша швидкiсть?
A. Атрiовентрикулярний вузол
B. Пучок Гiса
C. Волокна Пуркiн’є
D. Мiокард передсердь
48
E. Мiокард шлуночкiв
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У здорової дорослої людини прово- дять зондування порожнин серця i вели-
ких судин. Де знаходиться зонд, якщо впродовж серцевого циклу зареєстро-
ванi змiни тиску вiд 0 до 120 мм рт.ст.?
A. Лiвий шлуночок
B. Правий шлуночок
C. Аорта
D. Легенева артерiя
E. Передсердя
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини визначили частоту серцевих скорочень за пульсом. Вона до-
рiвнює 120/хв. Якою при цьому є три- валiсть серцевого циклу?
A. 0,5 с
B. 0,7 с
C. 0,8 с
D. 0,9 с
E. 1,0 с
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пiд час аналiзу ЕКГ людини з’ясо- вано, що у другому стандартному вiд-
веденнi вiд кiнцiвок зубцi P позитивнi, їхня амплiтуда 0,1 mV (норма - 0,05-
0,25 mV), тривалiсть - 0,1 с (норма - 0,07-0,10 с). Вiрним є висновок, що у
передсер- дях нормально вiдбувається процес:
A. Деполяризацiї
49
B. Реполяризацiї
C. Збудження
D. Скорочення
Розслаблення
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пiд час аналiзу електрокардiогра ми встановлено збiльшення тривалостi i
амплiтуди зубця S. Деполяризацiя якої дiлянки серця порушена у хворого?
A. Базальнi вiддiли шлуночкiв
B. Передсердя
C. Верхiвка серця
D. Боковi стiнки шлуночкiв
E. Середня i нижня третина мiжшлуно- чкової перегородки
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експериментi на тваринi дослiджують серцевий цикл. Закритi усi клапани
серця. Якiй фазi циклу вiдпо- вiдає такий стан?
A. Iзометричного скорочення
B. Асинхронного скорочення
C. Протодiастолiчний перiод
D. Швидкого наповнення
E. Повiльного наповнення
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого на ЕКГ виявлено збiльшення тривалостi комплексу QRS.
Наслiдком чого це може бути?
A. Збiльшення часу охоплення збу- дженням шлуночкiв
50
B. Порушення провiдностi у атрiовен- трикулярному вузлi
C. Збiльшення збудливостi передсердь
D. Збiльшення збудливостi шлуночкiв та передсердь
E. Збiльшення часу охоплення збу- дженням передсердь
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Аналiз ЕКГ хворого виявив вiдсутнiсть зубця Р. Тривалiсть та амплiтуда QRS
комплексу та зубця Т вiдповiдають нормi. Що є водiєм ритму серця даного
пацiєнта?
A. Передсердно-шлуночковий вузол
B. Синусовий вузол
C. Пучок Гiса
D. Волокна Пуркiн’є
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пiд час пiдготовки пацiєнта до операцiї на серцi проведено вимiрювання
тиску в камерах серця. В однiй з них тиск протягом серцевого циклу змiню-
вався вiд 0 до 120 мм рт.ст. Назвiть цю камеру серця:
A. Лiвий шлуночок
B. Правий шлуночок
C. Праве передсердя
D. Лiве передсердя
E. -
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експериментi на ссавцi зруйнува- ли певну структуру серця, що призвело
51
до припинення проведення збудження вiд передсердь до шлуночкiв. Що саме
зруйнували?
B. Синоатрiальний вузол
D. Нiжки пучка Гiса
E. Волокна Пуркiн’є
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У пацiєнта перед кардiологiчною операцiєю зареєстровано тиск у всiх
вiддiлах серця. Який тиск в лiвому шлуночку пiд час дiастоли?
A. 0 мм рт.ст.
B. 40 мм рт.ст.
C. 80 мм рт.ст.
D. 100 мм рт.ст.
E. 120 мм рт.ст.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого на ЕКГ виявлено, що тривалiсть iнтервалу RR дорiвнює 1,5 с,
частота серцевих скорочень - 40/хв. Що є водiєм ритму серця?
B. Синусовий вузол
D. Лiва ножка Гiса
E. Права ножка Гiса
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
52
У студента перед екзаменом виникла тахiкардiя. Якi змiни на ЕКГ будуть
свiдчити про її наявнiсть?
A. Укорочення iнтервалу R-R
B. Подовження iнтервалу R-R
C. Розширення комплексу QRS
D. Подовження iнтервалу P-Q
E. Подовження сегменту Q-T
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
На iзольованому серцi шляхом охолодження припиняють функцiонування
окремих структур. Яку структуру охолодили, якщо серце внаслiдок цього
споча- тку припинило скорочення, а далi вiдно- вило їх iз частотою у 2 рази
меншою за вихiдну?
A. Синоатрiальний вузол
B. Атрiовентрикулярний вузол
D. Нiжки пучка Гiса
E. Волокна Пуркiньє
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У здорової дорослої людини швидкiсть проведення збудження через
атрiовен- трикулярний вузол дорiвнює 0,02-0,05 м/с. Атрiовентрикулярна
затримка забезпечує:
A. Послiдовнiсть скорочення передсердь та шлуночкiв
B. Одночаснiсть скорочення обох перед- сердь
C. Одночаснiсть скорочення обох шлуно- чкiв
D. Достатню силу скорочення передсердь
E. Достатню силу скорочення шлуночкiв
53
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини необхiдно оцiнити стан клапанiв серця. Яким з iнструментальних
ме- тодiв дослiдження доцiльно скористатися для цього?
A. Фонокардiографiя
B. Електрокардiографiя
C. Сфiгмографiя
D. Флебографiя
E. Зондування судин
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого з серцевою недостатнiстю виникла аритмiя у виглядi генерацiї по-
зачергових iмпульсiв в пучку Гiса. Порушення якої функцiї серцевого м’язу
спо- стерiгається в даному випадку?
A. Збудливiсть
B. Автоматизм
C. Провiднiсть
D. Збудливiсть та провiднiсть
E. Скоротливiсть
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини частота серцевих скорочень постійно утримується на рівні 40 разів
за хвилину. Що є водієм ритму серця у неї?
A. Атріовентрикулярний вузол
B. Синоатріальний вузол
C. Пучок Гіса
D. Ніжки пучка Гіса
54
E. Волокна Пуркін'є
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого, що страждає на важку форму порушення водно- сольового
обміну, настала зупинка серця в діастолі. Який найбільш вірогідний механізм
зупинки серця в діастолі?
A. Гіперкаліємія
B. Гіпернатріемія
C. Дегідратація організму
D. Гіпокаліємія
E. Гіпонатріємія
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У пацієнта під час обстеження зліва в V міжребер'ї на 1-2 см латеральніше
від середньоключичної лініії під час аускультації краще прослуховується І
тон, ніж ІІ. Закриттям якого клапана це обумовлено?
A. Лівим двостулковим клапаном
B. Півмісяцевим клапаном легеневого стовбура
C. Правим трьохстулковим клапаном
D. Двостулковим та тристулковими клапанами
E. Півмісяцевим клапаном аорти
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У жінки 32 років після перенесеного міокардиту виявлено при
електрокардіографічному дослідженні порушення серцевого ритму (ритм не
синусний). Функції яких кардіоміоцитів порушені?
A. Пейсмекерних клітин
55
B. Скоротливих кардіоміоцитів
C. Перехідних провідних кардіоміоцитів
D. Провідних кардіоміоцитів пучка Гіса
E. Провідних кардіоміоцитів ніжок пучка Гіса
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У чоловіка 30 років на електрокардіограмі відмічено зниження амплітуди
зубця R. Що означає цей зубець на ЕКГ?
A. Деполяризацію шлуночків
B. Поширення збудження від передсердь до шлуночків
C. Електричну діастолу серця.
D. Реполяризацію шлуночків
E. Деполяризацію передсердь
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
На iзольованому серцi вивчалась швидкiсть проведення збудження у рiзних
його дiлянках. Де була виявлена найменша швидкiсть?
B. Пучок Гiса
C. Волокна Пуркiн’є
D. Мiокард передсердь
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача_________________
56
Дата________
ТЕМА 5: Механізми регуляції серцевої діяльності.
МЕТА: Вивчити фізіологічні закономірності, що лежать в основі регуляції

серцевої діяльності.
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ:
1. Енергозабезпечення скорочення міокарда.

2. Яка функція автономної нервової системи?
3. В чому проявляється коригувальна дія автономних нервів?
4. Які медіатори виділяються симпатичним нервами?
5. Які медіатори виділяються парасимпатичними нервами?
6. Як називаються і де знаходяться периферичні ганглії симпатичних нервів?
7. Як називаються і де знаходяться периферичні ганглії парасимпатичних
нервів серця?
8. Де знаходиться каротидний синус?
Тестовий контроль вихідного рівня знань_______

I. Регуляція роботи серця:
1. Інтракардіальні механізми регуляції:
а) міогенні механізми регуляції діяльності серця (закон Франка-Старлінга,
ефект Анрепа, сходи Боудича – їх механізм);
б) внутрішньо серцеві рефлекси як вид інтракардіального регулювання;
будова рефлекторних дуг.
II . Гуморальні механізми регуляції діяльності серця:
а) дія іонів Ca2+, K+ , Na+;
57
б) дія гормонів (тироксину, трийодтіроніну, кортизолу, передсердного
натрійуретичного пептиду);
в) дія метаболітів (ендотеліну, оксиду азоту (NO), молочної та
піровиноградної кислоти).
III. Екстракардіальна нервово-рефлекторна регуляція серцевої діяльності:
1. Центральні структури регуляції діяльності серця.
2. Еференти.
3. Рецептори.
4. Рефлекторна регуляція діяльності серця з різних рефлексогенних зон:
а) рефлекс з порожнистих вен (рефлекс Бейнбріджа);
б) рефлекс з каротидного синуса (рефлекс Герінга) і дуги аорти (рефлекс
Ціона);
5. Тонус центрів серцевих нервів, його значення.
6. Вікові особливості регуляції серцевої діяльності.
ЗАВДАННЯ 1: Побудувати схему регуляції серцевої діяльності

(враховуючи нервові, гуморальні тамісцеві механізми)
58
ЗАВДАННЯ 2: Вирішення ситуаційних завдань.
1. Як зміниться робота серця після перерізання синокаротидного і
аортального нервів?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. При сильному ударі в живіт можна викликати зупинку серця. Чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Перед змаганням у спортсменів часто збільшується частота серцевих
скорочень. Яка причина цього?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Чому реакція серця, заснована на основі закону Франка–Старлінга та
ефекту Анрепа, не призводить до значного підвищення артеріального тиску?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Чи зміниться робота серця при підвищенні активності паращитоподібної
залози? Чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
59
Тестовий контроль кінцевого рівня знань____________

У хворого вдалося зупинити напад тахікардії натисканням на очні яблука.

Який з наступних рефлексів лежить в основі цього явища?
A. *Рефлекс Ашнера
B. Рефлекс Гольця
C. Рефлекс Бейнбріджа
D. Рефлекс Герінга
E. Рефлекс Бернара
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Під час бійки в чоловіка виникла зупинка серця внаслідок сильного удару в
верхню ділянку передньої черевної стінки. Який із зазначених механізмів
викликав зупинку серця?
A. *Парасимпатичні безумовні рефлекси
B. Симпатичні безумовні рефлекси
C. Парасимпатичні умовні рефлекси
D. Симпатичні умовні рефлекси
E. Периферичні рефлекси
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
60
Під час хірургічного втручання на органах черевної порожнини сталася
рефлекторна зупинка серця. Де знаходиться центр рефлексу?
A. *Довгастий мозок.
B. Спинний мозок
C. Середній мозок.
D. Проміжний мозок.
E. Кора великих півкуль.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Під час експерименту перфузували ізольоване серце собаки розчином з
надлишковою концентрацією хлористого кальцію. Які зміни роботи серця
спостерігалися при цьому?
A. *Збільшення частоти і сили скорочень
B. Зменшення сили скорочень
C. Збільшення частоти скорочень
D. Зменшення частоти скорочень
E. Зменшення частоти і сили скорочень
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
На ізольованому серці кролика частково заблокували кальцієві канали
кардіоміоцитів. Які зміни серцевої діяльності виникнуть внаслідок цього?
A. *Зменшення частоти і сили скорочень
B. Зменшення частоти скорочень
C. Зменшення сили скорочень
D. Зупинка серця в діастолі
E. Зупинка серця в систолі
61
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Безпосередньо після переходу з горизонтального положення у вертикальне у
чоловіка частота серцевих скорочень збільшилася на 15 скорочень за
хвилину. Які механізми регуляції переважно обумовлюють цю зміну?
A. *Безумовні рефлекси
B. Умовні рефлекси
C. Умовні та безумовні симпатичні рефлекси
D. Катехоламіни
E. Симпатичні рефлекси і катехоламіни
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експерименті у собаки збільшили приплив крові до передсердь, що
викликало збільшення утворення сечі. В основі збільшеного сечоутворення
лежить посилена секреція
A. *Натрій-уретичного пептиду
B. Вазопресину
C. Альдостерону
D. Реніну
E. Адреналіну
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини в результаті довільної затримки дихання на 40 с зросли частота
серцевих скорочень і системний артеріальний тиск. Реалізація яких
механізмів регуляції призводить до зміни показників?
A. *Безумовні симпатичні рефлекси
B. Безумовні парасимпатичні рефлекси
62
C. Умовні симпатичні рефлекси
D. Умовні парасимпатичні рефлекси
E. Метасимпатичні рефлекси
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експерименті на ізольованому серці зареєстровано збільшення частоти і
сили скорочень серця після додавання до перфузату певної солі. Яку сіль
додали?
A. *Хлорид кальцію
B. Хлорид калію
C. Хлорид натрію
D. Бікарбонат натрію
E. Сульфат магнію
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Зміна положення тіла з горизонтального у вертикальне, зумовила зменшення
венозного повернення крові до серця, і як наслідок – зменшення ударного
об'єму крові і системного артеріального тиску. Сигнали з яких рецепторів,
перш за все, запускають компенсаторні механізми відновлення гемодинаміки
при цьому?
A. *Барорецептори дуги аорти і каротидних синусів
B. Хеморецептори синокаротидної зони
C. Механорецептори правого передсердя
D. Барорецептори легеневої артерії
E. Волюморецептори нижньої порожнистої вени
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
63
В експерименті на собаці виникла необхідність знизити збудливість
міокарда. Який розчин для цього доцільно ввести тварині внутрішньовенно?
A. *Хлориду калію
B. Хлориду кальцію
C. Хлориду натрію
D. Бікарбонату натрію
E. Глюкози
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У пацієнта зроблена пересадка серця. Які нервові механізми регуляції
(рефлекси) обумовлюють пристосувальні зміни його діяльності?
A. *Місцеві
B. Симпатичні умовні
C. Симпатичні безумовні
D. Парасимпатичні умовні
E. Парасимпатичні безумовні
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Які зміни функції ізольованого серця будуть після збільшення в
перфузійному розчині концентрації хлориду кальцію?
A. *Збільшення частоти і сили скорочень
B. Зменшення сили скорочень
C. Зменшення частоти скорочень
D. Зупинка серця в діастолі
E. Зменшення частоти і сили скорочень
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
64
У хворого з пересадженим серцем при фiзичному навантаженнi збiльшився
хвилинний об’єм кровi. Який механiзм регуляцiї забезпечує цi змiни?
A. Катехоламiни
B. Симпатичнi безумовнi рефлекси
C. Парасимпатичнi безумовнi рефлекси
D. Симпатичнi умовнi рефлекси
E. Парасимпатичнi умовнi рефлекси
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експерименті подразнюють гілочки симпатичного нерва, що іннервують
серце. Це призвело до збільшення сили серцевих скорочень, тому що через
мембрану типових кардіоміоцитів збільшився:
A. *Вхід іонів кальцію
B. Вихід іонів кальцію
C. Вихід іонів калію
D. Вхід іонів калію
E. Вихід іонів кальцію і калію
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У спортсмена на старті перед змаганнями відзначається підвищення
артеріального тиску і частоти серцевих скорочень. Впливом яких відділів
ЦНС можна пояснити вказані зміни?
A. *Кори великих півкуль
B. Проміжного мозку
C. Довгастого мозку
D. Середнього мозку
E. Гіпоталамуса
65
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Подразнення правого блукаючого нерва спричинило рiзке сповiльнення
атрiовентрикулярного проведення. На ЕКГ при цьому буде подовжений:
A. Iнтервал P Q
B. Комплекс QRST
C. Зубець T
D. Зубець P
E. Iнтервал R − R
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Пiд час хiрургiчного втручання на тонкiй кишцi у людини можлива
рефлекторна зупинка серця. Якi рецептори в мiокардi необхiдно заблокувати,
щоб попередити зупинку?
A. M -холiнорецептори
B. H-холiнорецептори
C. Пуриновi рецептори
D. α-адренорецептори
E. β-адренорецептори
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
У чоловiка 34-х рокiв пiд час бiйки виникла зупинка серця внаслiдок силь-
ного удару у верхню дiлянку передньої черевної стiнки. Який iз зазначених
ме- ханiзмiв регуляцiї спричинив зупинку серця?
A. Парасимпатичнi безумовнi рефлекси
B. Симпатичнi безумовнi рефлекси
C. Парасимпатичнi умовнi рефлекси
66
D. Симпатичнi умовнi рефлекси
E. Периферичнi рефлекси
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
У спортсмена внаслiдок довiльної затримки дихання на 40 секунд зросли
частота серцевих скорочень та системний артерiальний тиск. Реалi- зацiя
яких механiзмiв регуляцiї зумовлює змiни показникiв?
A. Безумовнi симпатичнi рефлекси
B. Безумовнi парасимпатичнi рефле- кси
C. Умовнi симпатичнi рефлекси
D. Умовнi парасимпатичнi рефлекси
E. -
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Безпосередньо пiсля переходу з горизонтального положення у верти- кальне
у чоловiка частота серцевих скорочень збiльшилась на 15 скоро- чень за
хвилину. Якi механiзми регу- ляцiї переважно зумовлюють цю змi- ну?
A. Безумовнi симпатичнi рефлекси
B. Умовнi симпатичнi рефлекси
C. Умовнi та безумовнi симпатичнi рефлекси
D. Катехоламiни
E. Симпатичнi рефлекси i катехоламiни
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
В експериментi подразнюють гiлочки симпатичного нерва, якi iннерву- ють
серце. Це призвело до збiльшення сили серцевих скорочень, тому що че- рез
мембрану типових кардiомiоцитiв збiльшився:
67
A. Вхiд iонiв кальцiю
B. Вихiд iонiв кальцiю
C. Вихiд iонiв калiю
D. Вхiд iонiв калiю
E. Вхiд iонiв кальцiю та калiю
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Зменшення тиску в каротидному синусі спричиняє наступні ефекти:
A. Зростання частоти серцевих скорочень
B. Падіння венозного тиску
C. Рефлекторну брадикардію
D. Рефлекторне гіперпное
E. Рефлекторне зростання венозного тиску
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
В умовах гострого експерименту, кролику зробили перев’язку ниркової
артерії. Внаслідок цього значно зріс рівень артеріального тиску, що є
результатом збільшення секреції:
A. Реніну
B. Адреналіну
C. Вазопресину
D. Норадреналіну
E. Натрійуретичного гормону
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
68
Дата________
ТЕМА6: Фізіологія кровоносних судин. Дослідження артеріального

тиску у людини. Функціональна характеристика судин. Фізіологічні
основи дослідження судинного русла.
МЕТА: Знати чинники, що визначають рух крові по судинах і величину

кров'яного тиску. Знати походження артеріального пульсу, механізм
кровообігу в мікроциркуляторному руслі та обміну води з міжклітинною
рідиною. Знати механізми кровообігу по венозних судинах та їх
функціональні характеристики. Вміти вимірювати артеріальний тиск,
пальпувати та характеризувати пульс, провести аналіз сфігмограми.
ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ:

1. Велике та мале коло кровообігу.
2. Основні закони гідродинаміки.
3. Іннервація судин.
4. Транскапілярний обмін речовин.
5. Основні поняття та закони гідродинаміки.
6. Біофізічніоснови кровообігу.
Тестовий контроль початкового рівня знань______

1. Класифікація судин за морфологічним і функціональним значенням.
2. Фактори, що забезпечують рух крові по судинах високого і низького
тиску.
3. Кров’яний тиск, його види (артеріальний, венозний, капілярний) та
їхня характеристика.
69
4. Фактори, що визначають рівень кров’яного тиску (гормони,
ендотеліальні фактори, метаболіти).
5. Методи виміру артеріального тиску в експерименті та клініці.
Максимальний, мінімальний, пульсовий та середній тиск.
6. Артеріальний пульс, його походження. Клініко-фізіологічна
характеристика пульсу.
7. Трансмуральний тиск.
8. Судини мікроциркуляторного русла. Обмінні процеси в
мікроциркуляторному руслі.
9. Рух крові по венах. Механізм венозного повернення крові до серця.
Венозний пульс.
10. Сфігмограма та її компоненти. Аналіз сфігмограми.
11. Вікові особливості судинного русла.
ЗАВДАННЯ 1: Вимірювання артеріального тиску за методом Короткова.

https://www.youtube.com/watch?v=IUJd94c0rOQ
Хід роботи: Тиск вимірюють за допомогою тонометра. Манжету тонометра

накладають на плече так, щоб не порушити венозний кровообіг. Під лікоть
обстежуваного необхідно покласти валик для розслаблення м'язів.
Пальцем руки промацайте місце пульсації артерії в ділянці ліктьової ямки з її
внутрішнього боку, а до цього місця прикладається стетофонендоскоп.
Стетофонендоскоп повинен бути прикладений до шкіри і не повинен
торкатись краю манжетки, щоб запобігти появі сторонніх шумів.
Частими, але несильними стискуваннями гумового балона накачують повітря
в тонометр і в сполучену з ним манжетку, до того часу, поки через
фонендоскоп не перестануть вислуховуватися звукові явища. Можна також
70
орієнтуватися по зникненню пульсу на променевій артерії, хоча дуже важко,
але тоді фонендоскопом не користуються.
За допомогою вентиля починають поступово випускати повітря з манжетки і
тонометра. Тиск у системі починає падати. Помічають поділки, на яких
встановлюється стрілка тонометра при появі першого тону, що, як вказується
вище, відповідає максимальному тиску. Далі гучність тонів наростає, а потім
зменшується, і тони зникають. Момент зникнення тонів відповідає величині
діастолічного тиску.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2: Визначення середнього та пульсового тиску.

Хід роботи: виходячи з отриманих в попередній роботі результатів,
розрахувати пульсовий і середній тиск.
Результат:
1) Величину пульсового тиску розраховують за формулою:
Рп = Рс - Рд
де: Рп – пульсовий тиск,
Рс – систолічний тиск,
Рд – діастолічний тиск.
Рп =_______________________
71
2) Середній тиск в аорті розраховують за формулою:
Рср. = Рд + (Рп : 2)
Рср=_____________________
3) Середній тиск в артеріях розраховують за формулою:
Рср. = Рд + (Рп : 3)
Рср. =___________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 3: Дослідження артеріального пульсу.

Хід роботи: пульс досліджується пальпаторно, притискуючи артерію до
кістки, протягом 1 хвилини.
72
Результат: Визначити наступні показники:
1. Частоту. За частотою пульсу можна діагностувати брадікардію
(частота менше 60), норморитмію (частота 60-80) і тахікардію (частота
більше 80-90 уд./хв.).
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Ритмічність. Пульс може бути ритмічним або неритмічним.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Наповнення пульсу. Це амплітуда пульсу. За наповненням пульс може
бути доброго, задовільного та незадовільного наповнення.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
73
4. Напруга пульсу. Визначається тією силою, з якою необхідно
притиснути артерію до зникнення пульсу. Пульс може бути твердим і м'яким.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Швидкість пульсу. Це швидкість зростання пульсової хвилі. За
швидкістю пульс може бути швидким і повільним.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 4: Сфігмографія у людини.

Хід роботи: У випробовуваного, за допомогою поліграфа, реєструємо
сфігмограму (СФГ) сонної артерії.
1. Вказати на малюнку (див. нижче) компоненти СФГ та їх походження.
Проаналізувати зареєстровну сфігмограму
74
1. Розрахувати час надходження крові з лівого шлуночка в аорту (в нормі
0,08-0,1 с).
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Вказати на кривій момент повного закриття півмісяцевих клапанів.

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Розрахувати співвідношення амплітуд дикротичної і основної хвиль (в
нормі приблизно 0,5).
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Вказати на кривій, коли під час діастоли лівого шлуночка тиск в аорті
підвищується.
__________________________________________________________________
Висновок:_________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
75
ЗАВДАННЯ 5: Вирішення ситуаційних задач:
1. Внаслідок крововтрати знизився АТ. Яким чином його можна
підвищити?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Як зміниться АТ при збільшенні периферійного опору судин?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. В результаті поранення людини втрачена четверта частина її крові. Як
зміниться характеристика пульсу цієї людини?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Як зміниться пульс у людини з високою температурою тіла? Чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Під час переходу людини з горизонтального положення у вертикальне
частота серцевих скорочень збільшилася з 70 до 100 в хв. АТ змінився з
110/80 мм рт. ст. до 90/55 мм рт. ст. Який механізм цих змін?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6. Чому при тривалому голодуванні розвиваються голодні набряки?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7. При виконанні статичної роботи стомлення розвивається швидше,
ніж при виконанні динамічної. Чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
76
8. Як і чому змінюється тиск у правому передсерді та градієнт тиску у
венах при вдиханні?
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________

В умовах експерименту у тварини вимірювали залежність артеріального

тиску від величини судинного опору. Вкажіть судини, в яких вона найвища?
A. *Артеріоли
B. Артерії
C. Аорта
D. Вени
E. Капіляри
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У здорової людини фізичне навантаження викликало помірне зниження
діастолічного тиску. У чому причина цього явища?
A. *Зниження тонусу судин в м'язах
B. Посилення роботи серця
C. Зменшення еластичності судин
D. Зменшення об'єму циркулюючої крові
E. Збільшення опору судин
77
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пiд час роботи лікарю-стоматологу доводиться довго стояти на ногах, що
може призвести до застою кровi у венах нижнiх кiнцiвок та їх варикозного
розширення. З порушенням якого механiзму венозного припливу кровi до
серця це пов’язано?
A. *Вiдсутнiсть скорочення скелетних м’язiв
B. Градiєнт тиску
C. Присмоктувальний ефект грудної клiтки
D. Залишкова рушiйна сила серця
E. Присмоктувально-тисковий помповий ефект діафрагми на органи
черевної порожнини
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Визначте пульсовий i середньо- динамiчний артерiальний тиск (мм рт.ст.) у
обстежуваного, якщо вимiря- ний у нього артерiальний тиск становить 130/70
мм рт.ст.:
A. 60, 90
B. 60, 80
C. 50, 90
D. 60, 100
E. 50,70
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Під час підйому пішки на 5 поверх у людини підвищився артеріальний тиск.
Причиною є збільшення:
A. Хвилинного об'єму крові
78
B. В'язкості крові
C. Об’єму циркулюючої крові
D. Вмісту іонів в плазмі крові
E. Кількості функціонуючих капілярів
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При вимірюванні артеріального тиску у чоловіка віком 56 років встановлено
зростання діастолічного артеріального тиску до 100 мм рт. ст. Від якого із
наведених факторів в основному залежить величина діастолічного
артеріального тиску?
A. Периферичного опору судин
B. Величини кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка
C. Величини ударного об'єму лівого шлуночка
D. Швидкості кровотоку
E. Об'єму циркулюючої крові
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини 70 років швидкість розповсюдження пульсової хвилі виявилася
суттєво вище, ніж у 25-річного. Причиною цього є зниження:
A. Еластичності судинної стінки
B. Артеріального тиску
C. Серцевого викиду
D. Частоти серцевих скорочень
E. Швидкості кровотоку
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
79
У хворого спостерігається збільшений тонус артеріол за нормальних
показників роботи серця. Як це вплине на величину артеріального тиску ?
A. Зросте переважно діастолічний тиск при зменшенні пульсового тиску
B. Зросте переважно систолічний тиск при зростанні пульсового тиску
C. Артеріальний тиск не зміниться
D. Зменшиться діастолічний тиск
E. Зменшиться систолічний тиск
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача_______________________________
Дата________
ТЕМА7: Механізми регуляції судинного тонусу. Регуляція системного

кровообігу.
МЕТА: Засвоїти механізми, які визначають постійність артеріального та

венозного тиску.
1. Гемодинамічні чинники, котрі обумовлюють величину артеріального

та венозного тиску.
2. Судинно-руховий центр.
3. Місцеві механізми регуляції кровообігу.
4. Взаємозв'язок між артеріальним тиском, хвилинним об'ємом серця та
опором току крові у судинах.
80
Тестовий контроль початкового рівня знань_____

1. Поняття про тонус судин: базальний і регульований тонус. Модулююча
функція судинної стінки.
2. Нервова регуляція тонусу судин:
2.1. Судинноруховий центр. Його стуктура. Аферентні та еферентні зв’язки.
2.2. Пресорні та депресорні рефлекси: основні рефлексогенні зони, баро- та
хеморецептори дуги аорти.
2.3. Рефлекси з рецепторів передсердя та порожнистих вен.
3. Гуморальна регуляція тонусу судин.
4. Механізми регуляції мікроциркуляції та локального кровотоку.
5. Особливості коронарного кровотоку та його регуляція.
6. Кровообіг при зміні об'єму крові в організмі.
7. Регуляція кровообігу при зміні положення тіла.
8. Кровообіг головного мозку та його регуляція. Поняття про
глімфатичну систему мозку.
9. Фізіологічні особливості легеневого кровотоку.
10. Кровообіг під час фізичного навантаження та його регуляція.
11. Фізіологічні особливості кровотоку в судинах черевної порожнини.
12. Взаємозв’язок механізмів нервової та гуморальної регуляції серцево-
судинної системи, тонусу судин і ОЦК.
ЗАВДАННЯ 1. Створити схему регуляції тонусу судин, враховуючи

нервові, гуморальні та місцеві механізми регуляції.
81
1. Внаслідок крововтрати в організмі людини зменшилася кількість
циркулюючої крові. Як і чому зміниться АТ?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. У експерименті при перерізанні аортальних нервів спостерігається
почастішання серцебиття і збільшення опору току крові у судинах. Як
зміниться рівень АТ? Який механізм вказаних змін?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Хворому часто призначають гірчичники. Вони діють на шкіру подразливо,
викликають збільшення кровотоку в певних судинах органів. У експерименті
показано, що дія гірчичників зберігається і в разі виключення судинорухових
центрів, але відсутня або різко слабшає, якщо заздалегідь новокаїнізувати
шкіру. Який механізм дії гірчичників?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
82
4. У здорових людей легке фізичне навантаження викликає помірне
підвищення систолічного тиску і деяке підвищення діастолічного тиску.
Який механізм цих змін?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Яка рефлекторна дуга рефлексів, що викликаються подразненням
барорецепторів дуги аорти та каротидного синусу?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача_________

1. 1. У людини, 40 років, після емоційного збудження виявили

підвищення артеріального тиску. Вкажіть можливу причину цього ефекту?
A. *Підвищення тонусу симпатичної нервової системи
B. Розширення артеріол
C. Зменшення частоти серцевих скорочень
D. Гіперполяризація кардіоміоцитів
E. Підвищення тонусу парасимпатичної нервової системи.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
83
2. У кролика через місяць після хірургічного звуження ниркової артерії
зареєстровано суттєве підвищення системного артеріального тиску. Який з
наведених механізмів регуляції спричинив зміну тиску у тварини?
A. *Ангіотензин-II
B. Вазопресин
C. Адреналін
D. Норадреналін
E. Серотонін
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. При фізичному навантаженні підвищується активність симпатичної
нервової системи, що призводить до збільшення хвилинного об'єму
кровотоку і звуження резистивних судин, проте судини працюючих м'язів
різко розширюються. Під впливом чого відбувається їх розширення?
A. *Накопичення продуктів метаболізму
B. Зменшення чутливості бета-блокатори
C. Посилення імпульсації з артеріальних хеморецепторів
D. Посилення імпульсації з пропріорецепторів м'язів
E. Посилення імпульсації з барорецепторів дуги аорти
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. В умовах жаркого клімату внаслідок потовиділення зростає в'язкість крові.
Як це впливає на величину артеріального тиску?
A. *Зростає діастолічний і систолічний тиск при зменшенні пульсового
тиску
B. Зростає систолічний і пульсовий тиск
C. Зростає лише діастолічний тиск
D. Зростає систолічний тиск при зменшенні діастолічного
84
E. Зростає діастолічний тиск при зменшенні систолічного
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6. У практично здорових осіб помірне фізичне навантаження призводить до
зростання систолічного і деякого зниження діастолічного тиску. Чим
обумовлені такі зміни?
A. *Зростанням сили серцевих скорочень і розслабленням артеріол під
дією молочної кислоти
B. Зростанням тонусу артеріол і збільшенням обсягу депо крові
C. Зростанням викиду реніну внаслідок зменшення кровопостачання
нирок
D. Зростанням обсягу циркулюючої крові
E. Зростанням сили і частоти серцевих скорочень
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7. Хворий втратив багато рідини, зменшився об'єм циркулюючої крові.
Безпосередньо це призведе до збільшення секреції:
A. *Вазопресину
B. Альдостерону
C. Натрійуретичного гормону
D. Паратгормону
E. Тирокальцитоніну
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8. У людини необхідно оцінити еластичність великих артеріальних судин.
яким з інструментальних методів дослідження доцільно скористатися для
цього?
85
A. *Сфігмографія
B. Електрокардіографія
C. Фонокардіографія
D. Флебографія
E. Електрокардіографія
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
До серцево-судинного вiддiлення надiйшов хворий зi скаргами на постiйний
головний біль у потиличнiй дiлянцi, шум у вухах, запаморочення. При
обстеженнi: АТ - 180/110ммрт.ст.,ЧСС - 95/хв. Рентгенологiчно визначено
звуження однієї з ниркових артерiй. Активацiя якої з перерахованих систем
викликала гiпертензивний стан хворого?
A. Ренiн-ангiотензинова
B. Симпатоадреналова
C. Кiнiнова
D. Iмунна
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У дорослої людини системний артерiальний тиск знизився з 120/70 до 90/50
мм рт.ст., що викликало рефлекторне звуження судин. У якому з зазначених
органiв звуження судин буде найменшим?
A. Серце
B. Шкiра
C. Кишечник
D. Скелетнi м’язи
E. Печiнка
86
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
На перехiд iз горизонтального положення у вертикальне система кровообiгу
вiдповiдає розвитком рефлекторної пресорної реакцiї. Що з наведеного є її
обов’язковим компонентом?
A. Системне звуження венозних судин ємностi
B. Системне розширення артерiальних судин опору
C. Зменшення об’єму циркулюючої кровi
D. Зменшення частоти серцевих скоро- чень
E. Зменшення насосної функцiї серця
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У тварини через 2 тижнi пiсля експериментального звуження ниркової артерiї
пiдвищився артерiальний тиск. Зi збiльшенням дiї на судини якого факто- ра
гуморальної регуляцiї це пов’язано?
A. Ангiотензин II
B. Кортизол
C. Альдостерон
D. Вазопресин
E. Дофамiн
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У спортсмена пiсля iнтенсивного тренування вiдзначається значне зни-
ження тонусу судин у дiлянцi працюючих м’язiв. Причиною розвитку
такого ефекту є накопичення у працюючих тканинах:
A. Метаболiтiв
B. Ренiн-ангiотензину
87
C. Гiстамiну
D. Натрiйуретичного гормону
E. Серотонiну
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експериментi у тварини в результатi проведеного перетинання депре-
сорного нерва та руйнування кароти- дних клубочкiв розвинулась стiйка гi-
пертензiя. З порушенням якої функцiї нервової системи пов’язане це явище?
A. Вегетативна
B. Вища нервова дiяльнiсть
C. Рухова
D. Сенсорна
E. Трофiчна
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У результатi побутової травми у пацiєнта виникла значна крововтрата, що
супроводжувалося зниженням ар- терiального тиску. Дiя яких гормонiв
забезпечує швидке вiдновлення кров’- яного тиску, викликаного крововтра-
тою?
A. Адреналiн, вазопресин
B. Кортизол
C. Статевi
D. Окситоцин
E. Альдостерон
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
88
Людинi внутрiшньовенно ввели 0,5 л iзотонiчного розчину лiкарської речо-
вини. Якi з рецепторiв насамперед прореагують на змiни водно-сольового ба-
лансу органiзму?
F. Волюморецептори порожнистих вен i передсердь
G. Осморецептори гiпоталамусу
H. Осморецептори печiнки
I. Натрiєвi рецептори гiпоталамуса
J. Барорецептори дуги аорти
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У жiнки обмежений кровотiк у нирках, пiдвищений артерiальний тиск. Гi-
персекрецiя якого гормону зумовила пiдвищений тиск?
A. Ренiн
B. Адреналiн
C. Норадреналiн
D. Еритропоетин
E. Вазопресин
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Дата________
ТЕМА 8: Система дихання. Зовнішнє дихання. Дифузія. Транспорт газів

кров'ю.
89
МЕТА: Вивчити механізми дифузії та транспорту газів кров'ю.
Ознайомитися з комп'ютерною методикою графічної реєстрації показників
зовнішнього дихання та вентиляційної здатності легенів.

1. Функціональні типи судин малого та великого кола кровообігу та
характер кровотоку в них.
2. Поняття про парціальний тиск.
1. Будова та функції системи дихання. Основні етапи процесу дихання.

Фізіологічна характеристика дихальних шляхів, їхні функції. Значення
миготливого епітелію.
2. Біомеханіка вдиху та видиху. Центральні механізми регуляції дихального
циклу. Роль діафрагми та міжреберних м’язів. Опір диханню, його види.
3. Поверхневе натягнення альвеол, його механізм. Сурфактанти, їх значення.
Негативний тиск в плевральній порожнині, його зміни при диханні.
4. Еластична тяга легенів, її зв'язок з негативним тиском, чинники, котрі її
обумовлюють. Пневмо-, гемо-, гідро- та піоторакс.
5. Методи дослідження зовнішнього дихання. Статичні та динамічні
показники зовнішнього дихання.
6. Газообмін в легенях. Склад повітря що вдихається, видихається та
альвеолярного. Відносна постійність складу альвеолярного повітря.
Парціальний тиск газів в альвеолярному повітрі (РАсо2, РАо2).
7. Напруга газів, розчинених у крові. Механізми обміну газів у легенях.
90
8. Дифузійна здатність легенів. Взаємини між легеневим кровообігом і
вентиляцією легенів. Поняття про легеневу перфузію. Анатомічний і
фізіологічний «мертві простори».
9. Транспорт кисню кров'ю. Криві дисоціації оксигемоглобіну. Чинники, що
впливають на утворення та дисоціацію оксигемоглобіну.
10. Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль карбоангідрази.
11. Киснева ємність крові та її визначення. Поняття про сатурацію крові,
визначення поняття, методи діагностики. Коефіцієнт утилізації кисню та його
визначення.
12. Газообмін між кров'ю та тканинами.
13. Взаємозв'язок транспорту кисню та вуглекислого газу кров'ю. Артеріо-
венозна різниця кисню та вуглекислого газу.
14. Вікові особливості газообміну.
ЗАВДАННЯ 1. Проведення спірографічних досліджень
https://www.youtube.com/watch?v=m-MJeHtRpP8
Хід роботи: Методика проведення спірографічних досліджень.

Спірографічний метод передбачає реєстрацію спокійного дихання, а також
виконання трьох спеціальних дихальних маневрів для визначення життєвої
ємності легенів (ЖЄЛ), форсованої життєвої ємкості легенів (ФЖЄЛ) і
максимальної вентиляції легенів (МВЛ).
За даними health-ua.com спірометрію можна проводити з 5 років, коли
більшість дітей можуть правильно сприймати рекомендації лікаря і
виконувати команди. Для достовірної оцінки необхідно як мінімум 3
позитивних вимірювання.
Перед проведенням спірометрії необхідно:
91
 зареєструвати дані пацієнта (зріст, масу тіла, вік), за допомогою яких
розраховуються еталонні спірометричні показники (прогнозовані,
нормальні), необхідні для подальшого порівняння з даними пацієнта;
 пацієнт повинен бути клінічно стабільним і не мати інфекцій
дихальних шляхів;
 перед проведенням спірометрії також необхідно припинити вживання
алкоголю за 4 год, прийом їжі за 2 год, куріння за 1 год, інтенсивні вправи за
30 хв до початку дослідження;
 слід уникати одягу, який обмежує рухливість і перешкоджає екскурсії
грудної клітки.
Основні показники при проведенні спірометрії
ЖЄЛ (CV) – життєва ємність легень. Являє собою максимальний об’єм
повітря, який вивільняється при максимальному видиху після максимального
вдиху; у нормі становить 3,5-5 л, розраховується як сума ДО+РО вид+РО вд,
виражається в л або мл. Зниження ЖЄЛ більш ніж на 20% від теоретичного
еталонного значення є патологічним. ЖЄЛ залежить від чинників, що
визначають загальну ємність легень і залишковий обсяг (загальний стан
легень, еластичність/жорсткість грудної стінки, сила м’язів при вдиху і
видиху, властивості дихальних шляхів). Зниження ЖЄЛ виникає при
обмеженні функції легень (руйнуванні паренхіми легень, нервово-м’язовій
патології, ателектазі, плевриті, астмі, хронічному бронхіті).
ФЖЄЛ (CVF) – форсована ЖЄЛ. Виражається в мл. Це об’єм повітря, що
видихається після глибокого вдиху. Зазвичай ЖЄЛ і ФЖЄЛ однакові у
пацієнтів без обструкції дихальних шляхів. При наявності обструкції
дихальних шляхів через порушення їх прохідності ФЖЄЛ знижується, але
зазвичай залишається вищою за ЖЄЛ (при емфіземі легень, ХОЗЛ).
Об’єм форсованого видиху (ОФВ/FEV) – це обсяг повітря, що видихається
з силою за один видих, при цьому кількість повітря, що видихається, може
бути виміряна за 1, 2 або 3 сек.
92
ОФВ за першу секунду (ОФВ1/FEV1) являє собою об’єм повітря, який
вивільняється з легень за першу секунду максимального видиху після
максимального вдиху, що корисно для оцінки швидкості спорожнення
легень.
Індекс бронхіальної проникності, або IT дорівнює співвідношенню
FEV1/CVF і є індикатором обмеження клінічно корисного повітряного
потоку.
Пікова швидкість повітря при видиху (ПШВ/PEF) – це максимальна
швидкість видиху, яка досягається під час маневру форсованого видиху
(показує, наскільки швидко людина може дихати). Його часто оцінюють
разом із ФЖЄЛ.
Максимальна об’ємна швидкість видиху (МОШ25-75%/FEF25-75%) – це
об’єм повітря, що вивільняється між першою чвертю ЖЄЛ і до третьої чверті
ЖЄЛ. Є більш чутливим при оцінці звуження дихальних шляхів, ніж ОФВ1,
але менш відтворюваним, ніж ОФВ1, та їх важко інтерпретувати, коли ЖЄЛ
(або ФЖЄЛ) низька або висока.
МОШ50-75%/FEF50-75% – це об’єм повітря, що видихається між другою
чвертю ЖЄЛ і до виключення третьої чверті. Крім того, ці 2 параметри
можуть бути виміряні окремо, таким чином представляючи МОШ видиху,
виміряну під час видалення 50% і 75% ФЖЄЛ відповідно.
ФЖЄЛ6/FVC6 – це максимальний обсяг повітря, що видаляється за перші 6
сек форсованого видиху. Цей параметр стає все більш популярним, тому що
зупинити видих через 6 сек легко, у тому числі й літнім людям, і пацієнтам з
обструкцією дихальних шляхів.
Інші параметри, які можна виміряти за допомогою спірометрії
Поточний об’єм (ПО/VC) виражається в мл і являє собою обсяг повітря,
який надходить у легені при кожному нормальному вдиху або вивільняється
при нормальному видиху. Його середнє значення становить 300-600 мл в
залежності від людини і частоти дихання в той час.
93
Дихальний об’єм (ДО/TV) – це кількість повітря, яке вдихається і
видихається в нормальних умовах, що становить приблизно 15% від ЖЄЛ.
Резервний об’єм видиху (РО вид/ERV) становить 25% від ЖЄЛ,
виражається в мл і оцінює різницю між кількістю повітря в легенях після
нормального видиху і об’ємом повітря після форсованого видиху.
Резервний об’єм вдиху (РО вд/IRV) становить 60% ЖЄЛ, виражається в мл
і являє собою кількість повітря, що надходить в легені під час максимального
вдиху після нормального видиху.
Максимальна довільна вентиляція легень (МВЛ) – це величина, яка є
результатом множення середньої амплітуди максимальних дихальних
екскурсій на їх частоту за хвилину.
Показник швидкості руху повітря (ПШРП) – це відношення МВЛ до
ЖЄЛ, виражене у відсотках нормативних величин.
Оцінка результатів спірографічних досліджень проводиться шляхом
співставлення фактичних величин з нормативними («ідеальними»). Зазвичай
у здорових людей ОФВ1, ФЖЄЛ, ІТ, ЖЄЛ і МВЛ вище 80% (але до 120%)
від нормативних показників. Значення нижче 70% від норми означає
наявність патології. Діапазон між 80 і 70% трактується індивідуально. Якщо
мова йде про старшу вікову групу, то такі показники не свідчать про
порушення, а у молодих пацієнтів і людей середнього віку вони можуть
свідчити про початкову стадію обструктивної хвороби легень.
Варто сказати, що висновок про зниження вентиляційної здатності легень
ґрунтується головним чином на значеннях ОФВ1 і МВЛ, тоді як для
вирішення питання про тип вентиляційних порушень важливі результати
вимірювання ОФВ1, МВЛ і ФЖЄЛ.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
94
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Замалювати криві дисоціації оксигемоглобіну:
1. В умовах норми;
2. При збільшенні рН;
3. При зниженні рН.
Результат:
Відповісти на питання:
1. Які властивості гемоглобіну відображає нижня, середня і верхня
частина кривої?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Які чинники впливають на спорідненість гемоглобіну до кисню?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
95
3. Яке фізіологічне значення має те, що спорідненість гемоглобіну з
киснем дає криву S-подібної форми?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Який фізіологічний сенс у відхиленнях кривої дисоціації
оксигемоглобіну від нормальної при зміні рівня рН крові, вмісту 2,3-ДФГ в
еритроцитах, зміні температури тіла?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 3. Неінвазивний метод моніторингу насичення (сатурації)
гемоглобіну артеріальної крові киснем SaO2;
https://www.youtube.com/watch?v=HxpnHhPyVlw
• Увімкніть пульсоксиметр: прилад відкалібрується та виконає

самотестування.
• Виберіть відповідний датчик, звертаючи особливу увагу на потрібний
розмір та місцезнаходження (зазвичай палець руки або стопи, мочка вуха).
При використанні на пальці переконайтеся, що шкіра пальця чиста. Видаліть
лак із нігтів.
• Підключіть датчик до пульсоксиметра.
• Акуратно надягніть датчик; переконайтеся, що він одягається легко, не
тисне, але й не звалюється.
• Зачекайте кілька секунд, поки пульсоксиметр шукає пульс та розраховує
кисневу сатурацію.
• Знайдіть на екрані індикатор пульсу, який свідчить про те, що пристрій
визначає пульс. За відсутності пульсового сигналу будь-які дані є
малоінформативними.
• Коли пристрій отримає чіткий пульсовий сигнал, на екрані з'являться
частота серцевих скорочень та киснева сатурація.
96
Інтерпретація результатів
В нормі SpO2 становить 95–98 % (у людей, старших за 70 років – 94–98 %), а
при кисневій терапії може досягати 99–100 %. У випадку пониженого рівня
SpO2 <90 %, відповідно PaO2 становить <60 мм рт. ст.
ЯКІ ФАКТОРИ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА ПОКАЗИ ПУЛЬСОКСИМЕТРУ?
• Світло – яскраве світло, спрямоване прямо на датчик, може впливати на
показання. Захищайте датчик від прямого світлового проміння.
• Тремтіння – рух може утруднити визначення сигналу датчиком.
• Наповнення пульсу – оксиметр розпізнає лише пульсуючий кровотік. При
низькому артеріальному тиску через гіповолемічний шок, зниження
серцевого викиду або аритмії пульс може бути дуже слабким, і оксиметр
може не «побачити» сигнал.
• Вазоконстрикція знижує периферичний кровотік. Оксиметр може не
визначити сигнал, якщо кінцівки пацієнта холодні і є звуження
периферичних судин.
• Отруєння чадним газом може призвести до помилково високих показань
значення сатурації. Монооксид вуглецю дуже добре зв'язується з
гемоглобіном, витісняючи кисень, з утворенням яскраво-червоної сполуки,
яка називається карбоксигемоглобін. Це спостерігається у пацієнтів після
вдихання диму під час пожеж.
Результат
__________________________________________________________________
______________________________________________________________
Висновок__________________________________________________________
__________________________________________________________________
97
1. Який об'єм повітря знаходиться в легенях в кінці звичайного вдиху і в
кінці звичайного видиху?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Групі хворих з недостатністю дихальної функції рекомендовані заняття
дихальною гімнастикою. Які показники зовнішнього дихання ви
використовуватимете для оцінки ефективності лікувальної гімнастики?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Чи зміниться величина ЖЄЛ, залежно від положення тіла? Коли вона
вища: у положенні стоячи або лежачи?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Недоношені діти часто гинуть після народження, оскільки не можуть
зробити перший вдих. Вкажіть безпосередню причину смерті недоношених
дітей, котрі нездатні самостійно дихати.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6.Який коефіцієнт утилізації кисню тканинами, якщо в артеріальній крові
міститься 20 об% О2, а у венозній – 12 об% О2.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7.Еритроцити плоду містять у декілька разів менше 2,3 ДФГ, ніж еритроцити
матері. Яке це має значення для газообміну плоду?
98
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8. Якими шляхами здійснюватиметься підтримка сталості газового
середовища організму, якщо людина тривалий час перебуває в умовах
високогір'я?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
9.Як зміниться крива дисоціації оксигемоглобіну та спорідненість
гемоглобіну до кисню, а також параметри зовнішнього дихання при
підвищенні температури тіла?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10.У людини після декількох форсованих глибоких вдихів закрутилася
голова, і зблідли шкірні покриви. З чим пов'язано це явище?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
11.При вимірюванні діаметру еритроцитів артеріальної та венозної крові
виявилось, що вони не однакові. Чи нормально це явище і чи можете Ви
вказати, які еритроцити взяті з артерії, а які з вени?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
12.Як вплине процес виділення з крові СО2 при диханні чистим киснем?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
13.У якому віці в еритроцитах у дітей з'являється фермент карбоангідраза?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
99
14.Який об'єм кисню поглинає і який об'єм вуглекислого газу виділяє
доросла людина, в стані спокою в процесі одного дихального руху, якщо
дихальний об'єм (ДО) рівний 500 мл?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Анатомічний мертвий простір – це частина повітря, яка залишається в
повітроносних шляхах після видиху. В якій з перерахованих нижче ситуаціях
відбудеться зменшення анатомічного мертвого простору?
A. *Накладення трахеостоми
B. Нахил голови вперед
C. Поворот лежачого пацієнта на лівий бік
D. Поворот лежачого пацієнта на правий бік
E. Дихання через рот
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Крива дисоціації оксигемоглобіну зміщена вправо. Які зміни в організмі
людини можуть бути причиною цього?
A. *Гіпертермія
B. Збільшення концентрації 2,3-дифосфоглицерата в еритроцитах
C. Алкалоз
D. Гіпокапнія
E. Гіпоксемія
100
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Якщо дихальний об’єм К = 450 мл, а частота дихання ЧД = 20 в 1 хв. то
альвеолярна вентиляція АВ дорівнює:
A. *6000 мл
B. 3000 мл
C. 4000 мл
D. 5000 мл
E. 8000 мл
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого виявлено різке зниження активності сурфактанту легень. Що буде
наслідком цього?
A. *Схильність альвеол до спадання
B. Зменшення опору дихальних шляхів
C. Зменшення роботи дихальних м'язів
D. Збільшення вентиляції легенів
E. Гіпероксемія
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини вимірювали внутрішньо-плевральний тиск. У якій фазі людина
затамувала подих, якщо величина тиску дорівнює -25 см.вод.ст.?
A. *Форсований вдих
B. Спокійний видих
C. Спокійний вдих
D. Форсований видих
E. Не форсований видих
101
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Вимірюють тиск в альвеолах легенів здорової людини. Цей тиск дорівнює 0
см водн.ст. при:
A. *Паузі між вдихом і видихом
B. Спокійному вдиху
C. Спокійному видиху
D. Форсованому вдиху
E. Форсованому видиху
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Людина зробила спокійний видих. Як називається об’єм повітря, який
міститься у неї в легенях при цьому?
A. *Функціональна залишкова ємність легень
B. Залишковий об’єм
C. Резервний об’єм видиху
D. Дихальний об’єм
E. Життєва ємність легень
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини в результаті патологічного процесу збільшена товщина гемато-
альвеолярного бар’єру. Безпосереднім наслідком цього буде зменшення:
A. *Дифузійної здатності легень
B. Резервного об’єму видиху
C. Альвеолярної вентиляції легень
D. Кисневої ємності крові
E. Хвилинного об’єму дихання
102
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Для людини iснує суворе обмеження в часi перебування на висотi понад 800
метрiв над рiвнем моря без кисневих балонiв. Що є лiмiтуючим фактором для
життя в даному випадку?
A. Парцiальний тиск кисню в повiтрi
B. Рiвень ультрафiолетового опромi- нення
C. Рiвень вологостi
D. Температура
E. Сила земного тяжiння
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини збiльшена вентиляцiя легень внаслiдок фiзичного навантажен- ня.
Який з наведених показникiв зовнi- шнього дихання у неї значно бiльший,
нiж у станi спокою?
A. Дихальний об’єм
B. Життєва ємнiсть легень
C. Резервний об’єм вдиху
D. Резервний об’єм видиху
E. Загальна ємнiсть легень
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Людина зробила максимально глибокий видих. Як називається об’єм по-
вiтря, що знаходиться в її легенях пiсля цього?
A. Залишковий об’єм
B. Функцiональна залишкова ємнiсть легень

C. Ємнiсть вдиху
103
E. Альвеолярний об’єм
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людей, якi постiйно проживають в гiрськiй мiсцевостi, адаптацiя до
"кисневого голодування"здiйснюється шляхом полегшеної вiддачi кисню ге-
моглобiном внаслiдок:
A. Пiдвищеного утворення 2,3- дифосфоглiцерату в еритроцитах
B. Зниженого утворення 2,3- дифосфоглiцерату в еритроцитах
C. Зростання парцiального тиску CO2
D. Пiдвищення pH кровi
E. Зниження температури крові
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Анатомiчний мертвий простiр - це частина повiтря, яка залишається в по-
вiтроносних шляхах пiсля видиху. В якiй iз наведених нижче ситуацiй
вiдбуде- ться зменшення анатомiчного мертво- го простору?
A. Накладання трахеостоми
B. Нахил голови вперед
C. Поворот лежачого пацiєнта на лiвий бiк
D. Поворот лежачого пацiєнта на пра- вий бiк
E. Дихання через рот
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При дослiдженнi зовнiшнього дихання лiкар попросив пацiєнта здiйснити
максимально глибокий видих пiсля максимально глибокого вдиху для ви-
значення такого показника:
104
A. Життєва ємнiсть легень
B. Загальна ємнiсть легень
C. Функцiональна залишкова ємнiсть
E. Киснева ємнiсть кровi
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Дитина попросила батька надути гумову кульку якомога бiльше за один
видих. Яким з перелiчених об’ємiв по- вiтря скористується батько?
A. Життєва ємнiсть легень
B. Ємнiсть вдиху
D. Загальна ємнiсть легень
E. Резервний об’єм вдиху
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Лiкар записав в iсторiї хвороби, що у хворого дихання поверхневе (знижена
глибина дихання). Це озна- чає, що зменшеним є такий показник зовнiшнього
дихання:
A. Дихальний об’єм
B. Життєва ємнiсть легень
D. Ємнiсть вдиху
E. Хвилинний об’єм дихання
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
105
Людина зробила спокiйний видих. Як називається об’єм повiтря, який мiсти-
ться у неї в легенях при цьому?
A. Функцiональна залишковаємкiсть легень
B. Залишковий об’єм
C. Резервний об’єм видиху
D. Дихальний об’єм
E. Життєва ємнiсть легень
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В ходi обстеження людини необхiдно визначити, яка частка альвеолярного
по- вiтря оновлюється пiд час кожного вдиху. Який з наведених показникiв
необхiдно розрахувати для цього?
A. Коефiцiєнт легеневої вентиляцiї
B. Хвилинний об’єм дихання
C. Хвилинна альвеолярна вентиляцiя
D. Життєва ємнiсть легень
E. Функцiональна залишкова ємнiсть легень
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У пацiєнтiв для оцiнки ефективностi дихання використовують показник фун-
кцiональної залишкової ємностi. З яких наступних об’ємiв вона складається?
A. Резервний об’єм видиху та залишковий
B. Резервний об’єм вдиху та залишковий
C. Резервний об’єм вдиху,дихальний, залишковий
D. Резервний об’єм видиху та дихальний
E. Резервний об’єм вдиху та дихальний
106
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У працiвникiв хiмiчних комбiнатiв, де виробляють органiчнi розчинники, якi
здатнi розчиняти фосфолiпiди, часто розвиваються захворювання легень.
Який компонент аерогематичного бар’єру при цьому пошкоджується в
першу чергу?
A. Сурфактант
B. Респiраторнi альвеолоцити
C. Секреторнi альвеолоцити
D. Альвеолярнi макрофаги
E. Септальнi клiтини
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Студент дістав завдання розрахувати альвеолярну вентиляцію. Для цього
йому необхідні знати наступні показники зовнішнього дихання:
A. Дихальний об’єм, об’єм мертвого простору, частота дихання
B. Хвилинний об’єм дихання, частота дихання, дихальний об’єм
C. Частота дихання, життєва ємність легень, резервний об’єм вдиху
D. Об’єм мертвого простору, життєва ємність легень, дихальний об’єм
Дихальний об’єм, резервний об’єм вдиху, резервний об’єм видиху
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В ході обстеження людини необхідно визначити, яка частка альвеолярного
повітря оновлюється під час кожного вдиху. Який з наведених показників
необхідно розрахувати для цього?
A. Коефіцієнт легеневої вентиляції
B. Функціональна залишкова ємність легень
107
C. Життєва ємність легень
D. Хвилинний об'єм дихання
E. Хвилинна альвеолярна вентиляція
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Дата________
ТЕМА 9: Регуляція дихання. Вікові особливості системи дихання.
МЕТА: Вивчити рефлекторні та гуморальні механізми регуляції дихання в

різних умовах.

1. Анатомія спинного та довгастого мозку.
2. Склад рефлекторних дуг вегетативних рефлексів.

1. Дихальні м'язи, їх іннервація.
2. Структура дихального центру. Основні ядра і типи нейронів, їх
взаємодія.
3. Автоматія дихального центру.
4. Роль пневмотаксичного і апнейстичного центрів в регуляції дихання.
5. Залежність діяльності дихального центру від газового складу крові.
108
6. Значення центральних і периферійних хеморецепторів у забезпеченні
газового гомеостазу. Зміни вентиляції легенів при гіперкапнії, гіпоксії.
7. Рецептори розтягування легенів, їх значення в регуляції дихання.
Рефлекс Герінга-Брейєра.
8. Роль інших рецепторів в регуляції дихання: ірритантних, J-рецепторів,
пропріорецепторів, больових і температурних рецепторів.
9. Захисні дихальні рефлекси.
10. Особливості регуляції дихання у спокої та при фізичному навантаженні,
при підвищеному і зниженому барометричному тиску.
11. Значення стріопалідарної системи, лімбічної системи, гіпоталамуса,
ретикулярної формації стовбура мозку та кори великих півкуль в регуляції
дихання.
12. Вікові особливості системи дихання.
ЗАВДАННЯ 1. Проби з максимальною затримкою дихання.
Функціональні проби із затримкою дихання характеризують функціональні
здібності дихальної і серцево-судинної системи, проба Генчі до того ж
відображає стійкість організму до нестачі кисню. Можливість надовго
затримувати дихання залежить певним чином від функціонального стану і
потужності дихальних м’язів.
Однак при проведенні проб із затримкою дихання слід мати на увазі, що вони
не завжди є об’єктивними, оскільки значною мірою залежать від вольових
якостей людини. Це в деякій мірі знижує практичну цінність даних проб.
Хід роботи:
Проба Штанге. Методика проведення: обстежуваний в положенні сидячи
робить глибокий (не максимальний) вдих, затискає ніс пальцями і скільки
може затримує дихання. Час затримки зазначається секундоміром, який
зупинять в момент початку видиху. Максимально глибокий вдих робити не
рекомендується, тому що це сприяє розтягуванню легень, подразненню
109
блукаючого нерва, який може привести до прискореного подразнення
дихального центру і скорочення часу затримки дихання.
Оцінка проби. У здорових, але не тренованих осіб час затримки дихання
(інспіраторне апное) коливається в межах 40-60 с у чоловіків і 30-40 с у
жінок. Треновані спортсмени можуть затримувати дихання: на 60-120 с
чоловіки і 40-95 з жінки, а деякі з них – на кілька хвилин.
Записати результат. Наступну пробу можна проводити через 5 хвилин.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Проба Генчі. Методика проведення: після звичайного (не надмірного)
видиху досліджуваний затискає ніс пальцями і максимально затримує
дихання. Тривалість затримки дихання відзначається секундоміром, який
зупинять при початку вдиху.
Оцінка проби. Тривалість затримки дихання у здорових нетренованих осіб
при проведенні проби Генче (експіраторне апное) коливається в межах 25-40
с у чоловіків і 15-30 с – у жінок. У спортсменів 50-60 з у чоловіків і 30-50 с у
жінок.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Більш інформативним є модифікований варіант проби Генчі після
гіпервентиляції. У цьому випадку попередньо проводять максимально
110
глибоке дихання (гіпервентиляція) протягом 45-60 секунд, потім реєструють
тривалість затримки дихання після максимального видиху. В нормі
відбувається зростання часу затримки дихання на видиху в 1,5-2 рази.
Відсутність зростання часу затримки дихання на видиху свідчить про зміну
функціонального стану кардіореспіраторної системи.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Проба Сєркіна виконується в три етапи: визначають час затримки дихання
на вдиху в спокої, потім на вдиху після виконання 20 присідань за 30 секунд,
після чого визначають час затримки дихання на вдиху через 1 хвилину
відпочинку. У здорових тренованих осіб час затримки дихання на вдиху до
навантаження становить 40-60 секунд, після навантаження зменшується на
50% і більше від першої спроби, а після хвилини відпочинку зростає до 100%
і більше від першої спроби.
У здорових нетренованих осіб показники затримки дихання на вдиху
складають 36-45 секунд (30-50%, 70-100%). При порушенні функціонального
стану кардіореспіраторної системи цей показник у спокої дорівнює 20-35
секундам, після навантаження він зменшується до 30% і менше від висхідної
величини, а після 1 хвилини відпочинку практично не змінюється.
Використання в практичній медицині. Серцево-легеневі апнотичні проби
дають інформацію про функціональний стан кардіо-респіраторної системи.
При цьому необхідно звертати увагу на залежність результатів проби від
вольових якостей досліджуваного. Співвідношення між інспіраторною і
експіраторною апнотичною паузою дорівнює 1:2. При наявності відхилень в
стані серцево-судинної системи тривалість затримки дихання скорочується
111
на 50 і більше відсотків. Співвідношення між цими паузами може досягти у
них 1:1. Погіршуються показники апнотичних проб при захворюваннях
дихальної та серцево-судинної систем.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Створити схему регуляції дихання
112
1. В результаті травми спинного мозку сталося виключення грудного
дихання зі збереженням діафрагмального. При якій локалізації травми це
могло бути?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Спинний мозок перерізаний між першим і другим шийними
сегментами. Що станеться з диханням? Чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Що станеться з диханням, якщо зроблено перерізання між довгастим
мозком і варолієвим мостом?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Якщо в середині акту вдиху раптово під великим тиском ввести
повітря в альвеоли, вдих припиниться і настає видих. З чим пов'язано
припинення вдиху?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Ловець перлів може затримати дихання на 3 хвилини, але після цього
у нього виникає гіперпноє. Яка основна причина цього стану?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6. У замкнутому просторі у людини виникає явище гіперкапнії. Як це
вплине на характер дихання та газообмін в легенях?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
113
7. Чому тривалість перебування під водою можна збільшити
попередньою гіпервентиляцією (протягом 1-2 хв.)?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8. У герметичній барокамері тиск знизився до 400 мм рт. ст. Як
зміниться дихання людини в камері?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
9. Як можна пояснити гальмування дихання, що настає, у людей при
дуже швидкому підвищенні тиску в легенях, як це буває при натуженні?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10. У погано провітрюваній кімнаті з вмістом СО 2 більше норми і
недостатньою кількістю О2 знаходяться дорослі та діти. Хто з них раніше
відчує задуху в приміщенні?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
11. Який механізм задишки при перебуванні великого скупчення людей в
замкнутому просторі?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача________-

114
У приміщенні підвищений вміст вуглекислого газу. Як зміниться дихання
(глибина і частота) у людини, який увійшов в це приміщення?
A. *Збільшиться глибина і частота
B. Зменшиться глибина
C. Збільшиться глибина
D. Зменшиться частота
E. Збільшиться частота
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого поперечний розрив спинного мозку нижче шостого грудного

сегмента. Як внаслідок цього зміниться дихання?
A.*Суттєво не зміниться
B. Зупиниться
C.Стане більш рідкісним
D.Стане більш глибоким
E.Стане більш частим
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В результаті травми відбулося пошкодження спинного мозку (з повним
переривом) на рівні першого шийного хребця. Що станеться з диханням?
A.*Дихання припиняється
B.Дихання не змінюється
C.Зростає частота дихання
D.Зростає глибина дихання
E.Зменшиться частота дихання
115
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини з нападом бронхоспазму необхідно зменшити вплив блукаючого
нерва на гладку мускулатуру бронхів. Які мембранні циторецептори доцільно
заблокувати для цього?
A. *М-холінорецептори
B. Н-холінорецептори
C. альфа-і бета-адренорецептори
D. альфа-адренорецептори
E. бета-адренорецептори
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У тварини в експерименті перерізали спинний мозок вище 5-го шийного
сегмента. Як зміниться характер дихання?
A.*Припиниться
B.Стане поверхневим і рідким
C.Стане глибоким і частим
D.Стане поверхневим і частим
E.Стане глибоким і рідким
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
На прохання лiкаря хворий пiсля звичайного вдиху зробив максимально
глибокий видих. Скорочення яких iз наведених м’язiв бере участь у такому
видиху?
A. Живота
B. Зовнiшнi мiжребернi
C. Дiафрагма
116
D. Трапецiєподiбнi
E. Груднi
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У постраждалого в автомобiльнiй аварiї припинилося грудне дихання при
збереженнi дiафрагмального. На яко- му рiвнi найбiльш iмовiрно пошкодже-
но спинний мозок?
A. VI-VII шийнi сегменти
B. I-II шийнi сегменти
C. XI-XII груднi сегменти
D. I-II поперековi сегменти
E. I-II крижовi сегменти
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У альпiнiста, що пiднявся на висоту 5200 м, розвинувся газовий алкалоз. Що
є причиною його розвитку?
A. Гiпервентиляцiя легенiв
B. Гiповентиляцiя легенiв
C. Гiпероксемiя
D. Гiпоксемiя
E. Зниження температури навколи- шнього середовища
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини пiсля довiльної тривалої затримки дихання збiльшилися частота й
глибина дихання. Якi змiни в кровi, насам- перед, стали причиною цього?
A. Пiдвищення рСО2
B. Зниження рСО2
117
C. Зниження рО2
D. Пiдвищення рО2
E. Пiдвищення рН
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експериментальної тварини зро- блено двобiчну перерiзку блукаючих
нервiв. Що вiдбудеться з диханням?
A. Стане рiдким i глибоким
B. Не змiниться
C. Стане частим i поверхневим
D. Зупиниться в фазi вдиху
E. Зупиниться в фазi видиху
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини внаслідок травми мозку сталося вимкнення грудного дихання зі
збереженням діафрагмального. У разі якої локалізації травми це може
відбутися?
A. Між шийними та грудними сегментами спинного мозку
B. На рівні варолієвого моста
C. На рівні ретикулярної формації стовбура
D. На рівні 1-го шийного сегмента спинного мозку
E. На рівні 8-го грудного сегмента спинного мозку
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При дослідженні людини у вертикальній позі встановлено, що в альвеолах
верхівок легень парціальний тиск кисню складає 140 мм рт. ст. Причиною
цього є те, що у даних відділах легень:
118
A. Вентиляція переважає над перфузією
B. Перфузія переважає над вентиляцією
C. Перфузія і вентиляція врівноважені
D. Вентиляція відсутня
E. -
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Подразнення слизової оболонки бронхів викликає кашльовий рефлекс. Де
замикається рефлекторна дуга цього рефлексу?
A. Довгастий мозок
B. Бічні роги спинного мозку
C. Уставні нейрони на рівні спинного мозку
D. Передні роги спинного мозку
E. Середній мозок
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача____________________
119
ТЕМА 10. Проміжний підсумковий контроль
Проміжний підсумковий контроль включає:

1. Тестування (тести Крок)
2. Практичні навички
3. Теоретичні питання
Перелік практичних навичок з фізіології .
1. Визначати групу досліджуваної крові людини за системою АВО(Н)

за допомогою стандартних сироваток.
2. Визначати групу досліджуваної крові людини за системою АВО(Н)
за допомогою моноклональних реагентів
3. Визначити Rh-фактор за допомогою моноклонального реагенту
анти-D та за допомогою стандартних сироваток.
4. Проаналізувати ЕКГ та встановити, що є водієм ритму серця,
частоту серцевих скорочень та електричну вісь серця. Аргументувати
висновок.
5. Виміряти пульс у студента. Дати інтерпретацію результату та
характеристику пульсу.
6. Визначити рівень артеріального тиску за методом Короткова,
розрахувати середній тиск в артерії. Розрахувати пульсовий тиск.
7. Виконати пробу Генча у студента-добровольця. Дати оцінку
отриманим результатам.
8. Виконати пробу Штанге у студента-добровольця. Дати оцінку
отриманим результатам.
9. Охарактеризувати зареєстровану спірограму.
10. Охарактеризувати лейкоцитарну формулу.
11. Оцінити показники функціонування стану серцево-судинної
системи у студента (проба Мартіне-Кушелевського).
12. Проаналізувати циклограму фаз серцевого циклу.
Перелік теоретичних питань
1. Кров, як найважливіша частина внутрішнього середовища організму.

Роль системи крові у підтримці гомеостазу. Функції крові.
2. Кров, складові частини, об'єм крові. Гематокритне число. Зв'язок
гематокриту та в'язкості крові. Фізико-хімічні властивості крові, буферні
системи крові.
3. Склад плазми. Значення електролітів плазми. Поняття про осмотичний
тиск. Ізотонічність середовища як одна з найважливіших умов підтримки
життєдіяльності тканин. Гіпо-, ізо-, гіпертонічні розчини. Кровозамінники.
4. Білки плазми. Функції основних білкових фракцій. Роль онкотичного
тиску у розподілі води між плазмою та міжклітинною рідиною.
5. Структурні та фізико-хімічні властивості еритроцитів (діаметр, форма,
пластичність, проникність мембрани). Функції еритроцитів. Фізіологічний
еритроцитоз.
6. Осмотична резистентність еритроцитів. Види гемолізу. Швидкість
осідання еритроцитів.
7. Гемоглобін. Кількість, будова та функції гемоглобіну. Типи
гемоглобіну. Фізіологічні та нефізіологічні сполуки гемоглобіну. Утворення,
руйнування та виведення продуктів обміну гемоглобіну.
8. Захисна функція крові. Неспецифічний клітинний та гуморальний
імунітет. Механізми специфічного клітинного та гуморального імунітету.
9. Лейкоцити, їх види, функції Лейкоцитарна формула. Лейкоцитоз,
лейкопенія.
10. Лімфоцити, їх види. Роль у клітинному та гуморальному імунітеті.
Імуноглобуліни, їх функції.
121
11. Тромбоцити, їхнє фізіологічне значення. Тромбоцитарні фактори
гемостазу.
12. Зупинка кровотечі у дрібних судинах. Первинний (судинно-
тромбоцитарний) гемостаз, його характеристика. Фактори зсідання крові.
13. Вторинний гемостаз - коагуляційний, гемокоагуляція. Фази
гемокоагуляції. Зовнішній та внутрішній шляхи активації процесу згортання
крові. Склад тромбу.
14. Ретракція кров'яного згустку. Роль тромбостеніну. Фібриноліз, його
фази. Механізм дії плазміну.
15. Взаємозв'язок коагуляційної та антикоагуляційної систем крові.
Природні антикоагулянти. Регулювання зсідання крові. Гіпер-і
гіпокоагулемія.
16. Групи крові. Поняття про аглютинацію еритроцитів, її причини та
наслідки для організму. Аглютиновані та аглютинуючі фактори. Система
АВО.
17. Резус фактор. Механізм резус-конфліктів при переливанні крові та
вагітності. Правила переливання крові. Сучасні уявлення про
гемотрансфузію.
18. Роль серця у системі кровообігу. Велике та мале кола кровообігу.
Фізіологічні показники серця (ЧСС, СО, ХОК), їх зміни при фізичному та
емоційному навантаженнях.
19. Серцевий цикл, характеристика фаз серцевого циклу та їх тривалості.
20. Клапанний апарат серця, його значення. Механізм роботи клапанів.
Зміна тиску у різних відділах серця у різні фази серцевого циклу. Дефекти
роботи клапанів.
21. Скоротливі та атипові кардіоміоцити. Автоматія серця. Характеристика
провідної системи. Градієнт автоматії. Пейсмекери 1, 2, 3 порядку.
22. Іонний механізм виникнення потенціалу дії у атипових кардіоміоцитах.
Роль повільних Са-каналів. Особливості розвитку повільної спонтанної
122
деполяризації у справжніх та латентних водіях ритму. Відмінності
потенціалу дії в атипових та скоротливих кардіоміоцитах.
23. Морфологічні та фізіологічні особливості робочого м'яза серця.
Механізм виникнення збудження у робочих кардіоміоцитах. Аналіз фаз
потенціалу дії. Тривалість ПД, співвідношення його з періодами
рефрактерності.
24. Проведення збудження у провідній системі та робочому м'язі серця.
Швидкість проведення збудження у різних відділах серця.
Атріовентрикулярна затримка, її значення. Рефрактерність серцевого м'яза,
його фази. Фізіологічна роль рефрактерності.
25. Електромеханічне сполучення у серцевому м'язі. Роль іонів Са2+ у
механізмі скорочення робочих кардіоміоцитів. Джерела іонів Са2+. Закони
"Все чи нічого", "Франка-Старлінга". Явище потенціації (феномен «сходів»),
його механізм.
26. Вплив на роботу серця парасимпатичної нервової системи. Характер
ефектів блукаючих нервів (хроно-, іно-, дромотропних) на серцеву
діяльність. Рецепторні механізми дії медіатора парасимпатичного відділу.
Тонус центру блукаючих нервів, його значення. Феномен «вислизання» серця
з-під впливу вагусу. Особливості впливу правого та лівого блукаючих нервів
на серці.
27. Вплив на роботу серця симпатичної нервової системи. Характер дії
симпатичних нервів та їх медіаторів на параметри серцевого м'яза.
Молекулярні механізми взаємодії медіаторів симпатичного відділу з
адренорецепторами.
28. Внутрішньосерцеві механізми регулювання роботи серця, пов'язані з
фізіологічними особливостями серця. Гетеро- (закон Франка-Старлінга) та
гомеотропні (феномен сходів) механізми саморегуляції серцевого м'яза, їх
значення. Внутрішньосерцеві рефлекторні дуги, характеристика нейронів
серця. Значення рецепторів розтягування передсердь та шлуночків у
регуляції скорочувальної функції серця.
123
29. Позасерцеві рефлекторні механізми регуляції роботи серця. Значення
судинних рефлексогенних зон (дуги аорти, каротидного синуса) у здійсненні
серцевих рефлексів. Роль інших рецепторів (больових, температурних,
світлових та ін) у регуляції роботи серця. Рефлекси Гольця, Данині-Ашнера,
значення в клініці.
30. Значення центрів довгастого мозку та гіпоталамуса у регуляції роботи
серця. Роль лімбічної системи та кори великих півкуль у механізмах
пристосування серця до зовнішніх та внутрішніх подразнень. Вироблення
умовних серцевих рефлексів, їх значення.
31. Гуморальне регулювання серцевої діяльності. Механізм дії справжніх,
тканинних гормонів та метаболічних факторів на кардіоміоцити. Поняття про
пермісивний вплив гормонів на роботу серця (тирксин, трийодтиронін,
кортизол). Значення електролітів у роботі серця. Ендокринна функція серця.
32. Метод електрокардіографії. Механізм виникнення зубців ЕКГ, їхній
аналіз. Значення ЕКГ для характеристики властивостей серцевого м'яза.
33. Методи відведення біопотенціалів серця при електрокардіографії, їхня
характеристика. Інші сучасні методи дослідження серцевої діяльності у
клініці, їх особливості.
34. Зовнішні прояви серця. Верхівковий поштовх. Тони серця, їхнє
походження. Фонокардіографія. Механізми виникнення шумів.
35. Морфо-функціональна класифікація кровоносних судин. Час колообігу
крові, методи визначення. Кров'яні депо.
36. Основні параметри гемодинаміки. Характер руху крові по судинах,
його особливості. Лінійна та об'ємна швидкості кровотоку в різних ділянках
судинного русла. Чинники, що забезпечують безперервність кровотоку.
37. Кров'яний тиск, його величини у різних ділянках судинного русла.
Чинники, що визначають величину кров'яного тиску. Інвазивний (кривавий)
та неінвазивний (безкровний) методи реєстрації кров'яного тиску.
38. Регулярні коливання артеріального тиску крові (хвилі 1,2,3 порядків),
механізм виникнення. Характеристика систолічного, діастолічного,
124
пульсового тиску. Концепція середнього тиску. Вікові норми артеріального
тиску.
39. Артеріальний пульс. Механізм виникнення. Швидкість
розповсюдження пульсової хвилі. Методи реєстрації. Аналіз сфігмограми.
Кількісні та якісні характеристики артеріального пульсу.
40. Венозний тиск, його характеристика. Венний пульс, механізм
виникнення. Особливості руху крові за венами. Чинники, що забезпечують
венозне повернення крові до серця. Ортостатична проба.
41. Мікроциркуляторне русло. Класифікація капілярів. Характеристика
обмінних процесів, які у капілярах. Регуляція капілярного кровотоку.
42. Лімфатична система. Механізм лімфоутворення. склад лімфи. Значення
лімфатичних вузлів. Чинники, що визначають рух лімфи. Регуляція
лімфообігу.
43. Місцеві механізми регулювання кровообігу. Характеристика процесів,
що відбуваються в окремій ділянці судинного русла або органі (реакція
судин на зміну швидкості кровотоку, тиску крові, вплив продуктів
метаболізму). Міогенна ауторегуляція. Роль ендотелію судин у регуляції
місцевого кровообігу.
44. Центральні механізми регулювання кровообігу. Судинно-руховий
центр, його відділи. Судинозвужувальна іннервація. Тонус
судинозвужувальних нервів. Нейрогенний та міогенний компоненти
судинного тонусу, їх природа.
45. Механізм впливу медіатора симпатичних нервів на гладком'язові
клітини судин. Значення судинозвужувального відділу в регуляції
артеріального тиску та перерозподільних реакціях у судинній системі.
46. Судиннорозширювальна іннервація, її види. Аксон-рефлекс, його
значення. Механізм впливу медіатора парасимпатичних нервів на
гладком'язові клітини судин.
47. Гуморальне регулювання судинного тонусу. Характеристика істинних,
тканинних гормонів та його метаболітів. Судинозвужувальні та
125
судинорозширюючі фактори, механізми їх реалізації при взаємодії з різними
рецепторами. Поняття про пермісивний вплив гормонів на судинний тонус
(тирксин, трийодтиронін, кортизол).
48. Рефлекторне регулювання артеріального тиску крові. Значення
судинних рефлексогенних зон. Пресорні та депресорні рефлекси. Роль баро-
та хеморецепторів. Власні та пов'язані судинні рефлекси.
49. Функціональна система, що забезпечує підтримку сталості величини
артеріального тиску в організмі. Відділи ЦНС, що беруть участь у регуляції
артеріального тиску (спінальний, бульбарний, гіпоталамічний,
кортикальний), їхня характеристика.
50. Значення дихання для організму. Основні стадії процесу дихання.
Зовнішнє дихання. Механізм акту вдиху. Інспіраторні м'язи. Форсований
вдих. Типи дихання.
51. Зовнішнє дихання. Механізм акту видиху. Пасивний та активний
видих. Експіраторні м'язи. Еластичний потяг легень, фактори, що її
зумовлюють. Сурфактант, його значення.
52. Міжплевральний простір, його роль. Негативний тиск у плевральній
порожнині, причини його виникнення. Зміна величини негативного тиску
при вдиху та видиху. Пневмоторакс.
53. Вентиляція легень та внутрішньолегеневі об’єми газів. Залишкове
повітря, його об'єм. Функціональна залишкова ємність, величина її та
значення. Частота дихання, хвилинний об'єм дихання у спокої та
навантаженні. Методи спірографії, спірометрії.
54. «Мертвий» простір, його обсяг та фізіологічне значення. Розподіл
дихального обсягу між «мертвим» простором та легеневими альвеолами.
Ступінь поновлення альвеолярного повітря. Залежність альвеолярної
вентиляції від глибини та частоти дихання.
55. Склад вдихуваного, видихуваного та альвеолярного повітря. Відносна
сталість газового складу альвеолярного повітря, його причини. Обмін газів у
легенях, фактори, що сприяють газообміну (поверхня контакту, градієнт
126
напруги дихальних газів, дифузійна здатність легень). Функціональний
«мертвий» простір.
56. Транспорт кисню кров'ю. Крива дисоціації оксигемоглобіну, її аналіз.
Чинники, що впливають на дисоціацію оксигемоглобіну в тканинах. Вміст та
напруга кисню в артеріальній та венозній крові. Киснева ємність крові та
коефіцієнт утилізації кисню у спокої та навантаженні.
57. Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Процеси, що протікають у
капілярах тканин та легень. Значення карбоангідрази. Чинники, що
збільшують здатність крові пов'язувати вуглекислий газ (ефект Холдейна).
Вміст та напруга вуглекислого газу у венозній та артеріальній крові.
58. Газообмін між кров'ю та тканинами. Напруга кисню та вуглекислого
газу в тканинах. Фактори, що сприяють дифузії газів (градієнт напруги,
площа обмінної поверхні, дифузійна відстань).
59. Дихальний центр, його розташування. Інспіраторні та експіраторні
нейрони. Автоматія бульбарного відділу дихального центру. Реципрокні
взаємини між інспіраторним та експіраторним відділами. Роль варолієвого
мосту та кори головного мозку.
60. Роль периферичних та судинних хеморецепторів у регуляції дихання,
вплив зміни напруги в крові кисню та вуглекислого газу (гіпоксія,
гіперкапнія).
61. Регулювання дихання. Вплив головного мозку (рухових центрів),
лімбічної системи, механорецепторів скелетних м'язів, неспецифічних
факторів (болі, зміни температури, гормонів та ін.).
127
Дата________
ТЕМА 11: Система травлення. Травлення в порожнині рота і в шлунку,

механізми його регуляції. Травлення в тонкому і товстому кишечнику,
механізми його регуляції. Роль жовчі і панкреатичного соку в травленні.
МЕТА: Вивчити основні закономірності травлення в тонкому і товстому

кишківнику. Вивчити механізми секреторних процесів травлення в
порожнині шлунково-кишкового тракту.

1. Анатомія слинних залоз і залоз шлунку.
2. Гістологія слинних залоз і залоз шлунку.
3. Іннервація слинних залоз і шлунку.
4. Особливості анатомічної будови відділів тонкої та товстої кишки.
Тестовий контроль початкового рівня знань____
1. Значення травлення. Типи травлення. Функції органів шлунково-

кишкового тракту. Методи вивчення функцій травного тракту.
2. Травлення в порожнині рота, його механізми. Склад і ферментативні
властивості слини. Акти жування та ковтання, центри їх регуляції.
3. Секреторна функція слинних залоз, механізм утворення слини.
Регуляція слиновиділення. Роль симпатичної і парасимпатичної іннервації в
секреції слини. Секреторна функція стравоходу.
4. Травлення в шлунку. Секреторна функція шлунку. Склад і функції
шлункового соку. Роль соляної кислоти, шлункового соку в травленні.
5. Загальні принципи регуляції процесів травлення. Нервово-рефлекторні
механізми. Гастроінтестинальні гормони. Механізми секреторної діяльності.
6. Механізми регуляції шлункової секреції (нервові, гуморальні). Фази
секреції шлункового соку:а) мозкова, б) шлункова,в) кишкова.
7. Секреторна функція підшлункової залози. Склад і властивості
підшлункового соку. Вплив різних харчових речовин на секрецію
підшлункової залози.
8. Регуляція панкреатичної секреції. Нервові та гуморальні механізми її
регуляції.
9. Печінка як орган, основні функції. Секреторна функція печінки.
10. Жовч, її значення, склад, утворення.
11. Регуляція секреції та виділення жовчі.
12. Секреторна функція тонкої кишки та її регуляція.
13. Порожнинний та мембранний гідроліз поживних речовин в тонкій
кишці.
14. Травлення в товстій кишці. Значення мікрофлори товстої кишки.
Взаємозв'язок кишкової мікрофлори та слизової оболонки товстої кишки.
ЗАВДАННЯ 1. Заповніть таблицю, що містить характеристики гормонів
шлунково-кишкового тракту, місце їх утворення і ефекти дії.
Назва Місце Типи Ефект дії
гастроінтестинального вироблення ендокринних
гормону клітин ШКТ
Гастрин
Мотилін
Секретин
129
Холецистокінін-
панкреозимін
Гістамін
Вазоактивний
інтестинальний пептид
Гастро-інгібуючий
пептид
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Заповніть таблицю, вказавши функції печінки та жовчі.

Функції печінки Функції жовчі
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
130
ЗАВДАННЯ 3. Створити схему регуляції процесів травлення

1. В експерименті на собаці була зруйнована область ядра лицьового
нерва. Як позначиться на слиновиділенні така операція?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Чому при хвилюванні пересихає в роті?

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. У хворого видалений пілоричний відділ шлунку. Чи позначиться це на
секреторній діяльності шлунку?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
131
4. Хворому з гіперсекрецією шлункового соку лікар рекомендував
виключити з дієти насичені бульйони та відвари. Поясніть, якими
фізіологічними даними керувався лікар?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Чому хворому, в якого підвищена кислотність шлункового соку, не
рекомендується їсти смажене м'ясо?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6. У двох хворих зробили двостороннє видалення слинних залоз: у
першого – привушних, у другого – підщелепних і під'язикових. Чи зміниться
після операції склад змішаної слини порожнини рота? Якщо так, то як і
чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7. Які з перерахованих нижче подразників шлункової секреції,
використаних при фракційному зондуванні є найбільш фізіологічними:
алкогольний сніданок, кофеїновий сніданок, гістамін, капустяний відвар?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8. Яка речовина з перерахованих нижче при введенні її в кров викликає
гальмування виділення соляної кислоти в шлунку: гастрин, гістамін,
секретин, продукти гідролізу білків?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
132
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
9. В результаті закупорки загального жовчного протоку, надходження
жовчі до дванадцятипалої кишки припинилося. Порушення яких процесів в
дванадцятипалій кишці слід чекати?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10. Хворому вводяться великі дози антибіотиків. З якою метою лікар
одночасно з антибіотиками призначає ще й полівітаміни?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
11. Чи можуть в нормальних умовах мікроби з просвіту тонкої кишки
потрапляти між мікроворсинками епітелію в кров і чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
12. Як зміниться секреторна функція тонких кишок, якщо під час операції
ця ділянка була денервована?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
13. Виділіть з перерахованих нижче речовин гормони, які виробляються в
дванадцятипалій кишці: секретин, вілікінін, холецистокінін-панкреозимін,
ентерокіназа, дуокринін, гастрин, гістамін, ентерогастрин, інсулін, глюкагон.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
133
14. Яка подальша доля ферментів слини, шлункового та підшлункового
соку в тонкій та товстій кишках?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
15. При витягуванні з розкритої черевної порожнини назовні петель кишок
під час операції у пацієнта різко сповільнилася частота серцевих скорочень?
Який механізм цього явища?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
16. Які гуморальні чинники стимулюють секрецію підшлункового соку?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

1. Випробуваному собаці через зонд в порожнину шлунка ввели 150 мл

м'ясного бульйону. Вміст якої з наведених речовин швидко збільшиться в
крові тварин?
A. *Гастрину
B. Соматостатину
C. Інсуліну
D. Нейротензину
E.Вазоінтестінального поліпептиду
134
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. У тварини заблокували діяльність підслизового нервового сплетення
тонкої кишки. На якому з зазначених процесів це позначиться найбільш
негативно?
A.*Секреція кишкового соку
B.Пристінкове травлення
C.Ритмічна сегментація
D.Маятникоподібні рухи
E.Всмоктування
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3.У експериментальної тварини подразнювали периферичний відрізок
симпатичних волокон, що іннервують під'язикову слинну залозу. В
результаті чого через фістулу протоки залози виділяється:
A. *Мало в'язкої слини
B. Мало рідкої слини
C. Слина не виділяється
D. Багато рідкої слини
E. Багато в'язкої слини
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4.Хворому з гіперсекрецією шлункового соку лікар рекомендував виключити
з харчового раціону:
A. *М'ясні бульйони
B. Молоко
C. Солодке
135
D. Солоне
E. Білий хліб
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5.Хворому з гіперсекрецією шлункового соку лікар рекомендував виключити
з харчового раціону насичені бульйони і овочеві відвари, так як вони
стимулюють виділення:
B. Секретину
C. Холецистокініну
D. Соматостатину
E. Нейротензину
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6.Хворому, у якого підвищена кислотність шлункового соку, лікар
порекомендував їсти варене, а не смажене м'ясо, оскільки смажене містить
речовини, які стимулюють виділення:
B. Секретину
C. Соматостатину
D. Панкреозиміну
E. Нейротензину
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7.Піддослідній тварині через зонд в порожнину шлунка ввели 150 мл
м'ясного бульйону. Вміст якої речовини швидко збільшиться в крові?
A.*Гастрину
136
B.Соматостатину
C.Інсуліну
D.Глюкагону
E.Нейротензину
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8.При обстеженні чоловіка виявлено зменшення моторно-евакуаторної
функції шлунка. З дефіцитом якого з наведених факторів це може бути
пов'язано?
A.*Гастрин
B.Секретин
C.Аденозин
D.Соматостатин
E.Шлунково-інгібуючий пептид
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
9.У людини виділяється мало густої слини, знижена її ферментативна
активність, збільшений вміст слизу. Найбільш імовірною причиною цього є
порушення функції:
A.*Привушної залози
B.Власних залоз слизової оболонки
C.Під'язикової залози
D.Піднижньощелепної залози
E.Немає правильної відповіді
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
137
При лабораторному дослiдженнi у хворого виявили стеаторею. Вкажiть
фермент, недостатнiсть дiї якого при- звела до виникнення цього симптому:
A. Лiпаза
B. Амiлаза
C. Пепсин
D. Лактаза
E. Хiмотрипсин
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пiд час хiрургiчного втручання на органах черевної порожнини сталася
рефлекторна зупинка серця. Де знаходиться центр рефлексу?
A. Довгастий мозок
B. Спинний мозок
C. Середнiй мозок
D. Промiжний мозок
E. Кора великих пiвкуль
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Проводять дуоденальне зондування. Що iз наведеного доцiльно ввести
людинi пiд шкiру, щоб суттєво збiльшити надходження до дванадцятипалої
кишки жовчi?
A. Холецистокiнiн-панкреозимiн
B. Гастрин
C. Секретин
D. Нейротензин
E. Соматостатин
138
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого видалено 12-палу кишку. Це призведе до зменшення секрецiї,
перш за все, такого гормону:
A. Холецистокiнiн та секретин
B. Гастрин
C. Гiстамiн
D. Соматостатин
E. Нейротензин
Дата________
ТЕМА 12: Моторна та всмоктувальна функції кишечнику, механізми їх

регуляції.
МЕТА: Вивчити особливості моторної та всмоктувальної функції травного

тракту, а також механізми їх регуляції.

1. Особливості будови стінки травної трубки.
2. Механізми виникнення ритмічної активності.
3. Нейронні структури шлунково-кишкового тракту.

1. Процеси жування та ковтання, їх фізіологічні механізми.
139
2. Моторика стравоходу та її регуляція.
3. Моторна діяльність шлунку, нервові та гуморальні механізми її
регуляції. Перехід хімуса в дванадцятипалу кишку.
4. Моторна діяльність тонкої кишки. Нервові та гуморальні механізми
регуляції моторики тонкої кишки.
5. Моторика товстої кишки та механізми її регуляції.
6. Основні моторні рефлекси шлунково-кишкового тракту.
7. Всмоктування. Методи дослідження всмоктування. Механізми
всмоктування.
8. Всмоктування в різних відділах травного тракту продуктів гідролізу:
а) вуглеводів;
б) білків;
в) жирів;
г) всмоктування води та мінеральних солей.
9. Періодична діяльність органів травлення та її зв'язок із станом голоду.
10. Акт блювання. Механізм та регуляція акту блювання.
11. Акт дефекації. Участь центрів довгастого мозку, гіпоталамусу та кори
великих півкуль в акті дефекації.
13. Вікові особливості системи травлення.
ЗАВДАННЯ 1. Заповнити таблицю регуляції моторики шлунку
Нервова регуляція Гуморальна регуляція
140
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Пояснити схеми гідролізу та всмоктування вуглеводів,

білків, жирів.
Хід роботи: за допомогою матеріалів підручника вивчити, проаналізувати і

пояснити механізми гідролізу та всмоктування вуглеводів, білків, жирів.
Результат:
Білки Жири вуглеводи
гідроліз гідроліз гідроліз
Всмоктування Всмоктування Всмоктування
141
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 3. Створити схему всмоктування мономірних продуктів

гідролізу у різних відділах шлунково-кишкового тракту

1. Людині змастили слизову оболонку глотки розчином кокаїну. Як при
цьому зміниться ковтання та чому?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Як зміниться моторна активність кишок, якщо собаці ввести атропін?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. У хворого видалений пілоричний відділ шлунку. Чи позначиться це на
моторній діяльності шлунку?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
142
4. Як зміниться моторика тонких кишок, якщо під час операції ця ділянка
була денервована?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Які складові частини їжі та продуктів її перетравлення підсилюють
моторику кишок?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6. Які з перерахованих нижче речовин підсилюють рухи ворсинок кишок:
гістамін, адреналін, віллікінін, секретин, соляна кислота?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7. У хворого після травми повністю порушений зв'язок спинного мозку на
межі між грудним та поперековим відділами. Яким чином це пошкодження
позначиться на акті дефекації?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
8. Яка з перерахованих нижче речовин підсилює моторику шлунку:
гастрин, ентерогастрин, холецистокінін-панкреозимін?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
9. Всмоктування амінокислот та моносахаридів в тонкій кишці
здійснюється завдяки:
а) активному транспорту;
б) пасивному транспорту.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
10. У якому відділі мозку розташований центр захисного блювотного
рефлексу?
143
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача___________

При прийнятті всередину 100 мл 25% (насиченого) розчину сульфату магнію

з'являється багато рідкого калу. Чому?
A. *Збільшується осмотичний тиск в кишечнику
B. Стимулюється секреція шлункового соку
C. Гальмується робота кишечника
D. Стимулюється виділення гормонів 12-палої кишки
E. Зменшується осмотичний тиск
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого хронічний неврит трійчастого нерва. Який з травних процесів буде
порушений в найбільш значному ступені?
A.*Жування
B.Слиновиділення
C.Формування почуття смаку
D.Ковтання
E.Слиноутворення
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
144
У хворого нормально забарвлений кал, у складi якого є велика кiлькiсть
вiльних жирних кислот. Причиною цього є порушення:
A. *Всмоктування жирiв
B. Гiдролiзу жирiв
C. Жовчовидiлення
D. Жовчоутворення
E. Секрецiї лiпаз
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого 30-ти рокiв iз гострим запаленням пiдшлункової залози
(панкреатитом) виявлено порушення порожнинного травлення бiлкiв. Це
може бути пов’язано iз недостатнiм синтезом та видiленням залозою такого
ферменту:
A. Трипсин
B. Пепсин
C. Лiпаза
D. Дипептидаза
E. Амiлаза
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
До складу харчових рацiонiв обов’язково входять продукти, в яких є
клiтковина. Вiдомо, що вона не перетравлюється ферментами травного
тракту й не засвоюється органiзмом. Яку роль вiдiграє ця речовина?
A. Стимулює моторну функцiю травного каналу
B. Гальмує моторну функцiю травного каналу
C. Гальмує всмоктувальну функцiю травно- го каналу
D. Гальмує секреторну функцiю травного каналу
E. Гальмує процеси видiлення ферментiв травних сокiв
145
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини порушено всмоктування продуктiв гiдролiзу жирiв. Причиною
цього може бути дефiцит у порожнинi тонкої кишки:
A. Жовчних кислот
B. Жовчних пiгментiв
C. Лiполiтичних ферментiв
D. Iонiв натрiю
E. Жиророзчинних вiтамiнiв
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При копрологiчному дослідженні встановлено, що кал знебарвлений, у ньому
знайдено краплі нейтрального жиру. Найбільш імовірною причиною цього є
порушення:
A. Надходження жовчі в кишечник
B. Кислотності шлункового соку
C. Секреції підшлункового соку
D. Секреції кишкового соку
E. Процесів всмоктування в кишечнику
Дата________
ТЕМА 13: Обмін речовин та енергетичний обмін. Терморегуляція.
146
МЕТА: Знати механізми обміну речовин, їх регуляцію. Уміти складати
харчовий раціон і розраховувати основний обмін. Знати механізми
терморегуляції, їх регуляцію. Вміти малювати й оцінювати графіки
температурних кривих.

1. Фізіологічна роль білків, жирів, вуглеводів.
2. Фізіологічна роль вітамінів, мінеральних речовин і мікроелементів.
3. Поняття про пойкілотермію.
4. Поняття про гомойотермію.
5. Рівні метаболізму.
6. Основний обмін. Правило поверхні.
7. Регуляція обміну енергії.

1. Поняття про обмін речовин як основну функцію організму.
2. Обмін білків. Азотистий баланс. Азотиста рівновага. Регуляція обміну
білків.
3. Обмін жирів і його регуляція.
4. Обмін вуглеводів і його регуляція.
5. Водно-сольовий обмін і його регуляція.
6. Методи дослідження обмінних процесів. Фізіологічне значення
раціонального харчування.
7. Калоричний коефіцієнт поживних речовин. Принцип складання
харчового раціону.
8. Вікова характеристика обміну білків, жирів і вуглеводів.
9. Загальне поняття про обмін речовин та енергії, як основну функцію
організму. Рівні метаболізму. Методи дослідження основного обміну.
147
10. Поняття дихального коефіцієнта. Його значення в дослідженні обміну
речовин. Основний обмін. Правило поверхні. Загальний обмін.
11. Регуляція обміну енергії, вікові особливості.
12. Температурна оболонка та ядро. Поняття про теплопродукцію та
тепловіддачу. Механізми теплоутворення та тепловіддачі. Поняття про
температурний комфорт.
13. Механізми терморегуляції (при дії холоду, тепла). Центр
терморегуляції. Терморецептори. Поняття про гіпотермію та гіпертермію.
14. Температурна адаптація.
ЗАВДАННЯ 1. Розрахунок основного обміну за таблицями.
Хід роботи: Величина основного обміну характеризує мінімальні витрати
енергії несплячою людиною. Основний обмін визначають в наступних
умовах:
 людина лежить з розслабленою мускулатурою;
 через 12-14 годин після останнього вживання їжі;
 при температурі комфорту (близько 20оС для звичайно одягненої
людини).
Для людини даної статі, віку, маси та росту величина основного обміну є
відносно постійною, тому основний обмін дозволяє судити про те, чи є обмін
енергії в організмі нормальним, чи він порушений (при захворюваннях).
Знайдену методами непрямої калориметрії величину порівнюють з даними
таблиць, за якими визначають норму основного обміну для даної людини.
Для визначення норми основного обміну дорослих людей та підлітків
користуються таблицями Бенедикта, складеними з урахуванням наступних
показників: росту та віку (для чоловіків і жінок окремо) та маси тіла.
Знаходять два числа: перше число за ростом та віком, друге число за масою.
Обидва числа підсумовують. Знаходять стандарт основного обміну для даної
148
людини за добу. Розраховують основний обмін на 1 кг маси в 1 годину.
Находимо відповідні дані в таблицях.
Таблиця
Дані для визначення основного обміну за добу за ростом і віком у чоловіків і
жінок (перше число).
Ріс 17 років 19 років 21 рік 33 роки 41 рік 63 роки

т
в
см
ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж
144 593 171 568 162

148 633 187 608 178
152 673 201 648 192 619 183 538 127 484 89 335 -13
156 713 215 678 206 639 190 558 134 504 97 355 -6
160 743 229 708 220 659 198 578 142 524 104 375 1
164 773 243 738 234 679 205 598 149 544 112 395 9
168 803 255 768 246 699 213 618 156 564 119 415 17
172 823 267 788 258 719 220 638 164 584 126 435 24
176 843 279 808 270 739 227 658 171 604 134 455 31
180 863 291 828 282 759 235 678 179 624 141 475 38
184 883 848 779 698 644 495
Таблиця
Дані для визначення основного обміну за добу за масою тіла у жінок і
чоловіків (друге число)
жінки чоловіки
маса, ккал маса, ккал маса, ккал маса, ккал
кг кг
149
кг кг
45 1085 68 1306 46 699 72 1057
46 1095 70 1325 48 727 74 1084
47 1105 72 1344 50 754 76 1112
48 1114 74 1363 52 782 78 1139
50 1133 76 1382 54 809 80 1167
52 1152 78 1401 56 837 82 1194
54 1172 80 1420 58 864 84 1222
56 1191 82 1439 60 892 86 1249
58 1210 84 1458 62 919 88 1277
60 1229 86 1478 64 947 90 1304
62 1248 66 974
64 1267 68 1002
66 1286 70 1029
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Обчислення величини відхилення основного обміну за

формулою Ріда.
Хід роботи: формула Ріда дає можливість обчислити відсоток відхилення
величини основного обміну від норми, ця формула заснована на існуванні
взаємозв'язку між артеріальним тиском, частотою пульсу та теплопродукцією
150
організму. Визначення основного обміну за формулами завжди дає лише
приблизні результати, але при ряді захворювань (наприклад тиреотоксикоз)
вони досить достовірні і тому часто застосовуються в клініці. Допустимим
вважається відхилення до 10% від норми.
У випробовуваного визначають частоту пульсу за допомогою секундоміра та
артеріальний тиск за способом Короткова 3 рази з проміжками в 2 хвилини
при дотриманні умов, необхідних для визначення основного обміну.
Відсоток відхилень основного обміну від норми визначають за формулою
Ріда:
ВВ = 0,75 * (ЧП + ПТ * 0,74)-72,
де ВВ – відсоток відхилення основного обміну від норми,
ЧП – частота пульсу,
ПТ – пульсовий тиск (рівний різниці величин тиску систоли та діастоли).
Числові величини частоти пульсу та артеріального тиску беруть як середнє
арифметичне з трьох вимірювань.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Чоловік 23 років, вага 76 кг, ріст 180 см. Визначте його основний обмін.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
151
Жінка 25 років, ріст 168, вага 62 кг, пульс 96/хв., АТ – 120/60 мм рт.ст.
Визначте належний основний обмін і приблизне його дійсне значення. У
якому стані це може спостерігатися?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Чоловік 34 роки, вага 68 кг, ріст 168 см, пульс 56/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст.,
відсоток відхилення – 7,8. Визначите належний основний обмін і його дійсне
значення. У якому стані це може спостерігатися?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Під час роботи з ручною пилкою доросла людина за 5 хвилин видихнула 99,5
л повітря (об'єм повітря приведений до нормальних умов). Повітря, що
видихається, містило: N2 – 79,25%, O2 – 16,9%, CO2 – 3,85%, повітря, що
вдихається: N2 – 79,04%, O2 – 20,93%, CO2 – 0,03%. Скільки енергії витрачено
при цій роботі?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого 58 років після інсульту сталося порушення терморегуляції (висока
температура). Які структури головного мозку піддалися подразненню?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Дитина у віці 7 місяців життя піддалося різкому охолодженню. Які процеси,
перш за все, забезпечують постійність температури організму дитини?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
152
Тестовий контроль кінцевого рівня знань_____

Який шлях вiддачi тепла тiлом робiтникiв парникового господарства є

найефективнiшим при температурi по- вiтря 36oC та вiдноснiй його вологостi
- 70%?
A. Випаровування рiдини
B. Теплопроведення
C. Теплорадiацiя
D. Конвекцiя
E. –
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При визначеннi енерговитрат органiзму людини методом непрямої кало-

риметрiї встановлено, що за одну хви- лину споживається 1000 мл кисню i
видiляється 800 мл вуглекислого газу. Який дихальний коефiцiєнт у
дослiджу- ваної людини?
A. 0,8
B. 1,25
C. 0,9
D. 0,84
E. 1,0
153
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пасажири автобуса у спекотну погоду попросили вiдкрити люки. Який шлях
тепловiддачi при цьому зростає найбiльше?
A. Конвекцiя
C. Випромiнювання
D. Випромiнювання та теплопроведення
E. Випаровування поту
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В експериментi на кролi встанов лено, що об’єм кисню, який спожива- ється
головним мозком за 1 хвилину, дорiвнює об’єму CO2, який видiляється
клiтинами мозку в кров. Це свiдчить, що у клiтинах головного мозку має мi-
сце:
A. Окислення вуглеводiв
B. Окислення жирiв
C. Гiпокапнiя
D. Гiпоксiя
E. Окислення бiлкiв
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Досліджують процеси тепловіддачі у роздягненої людини при кімнатній

температурі. З'ясовано, що при таких умовах велика кількість тепла
віддається шляхом:
A. *Теплорадіації
154
C. Конвекції
D. Випаровування
E. Немає правильної відповіді
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У лабораторному експерименті щурів адаптували розміщенням в умовах
холоду при tо = 5оС. Збільшена секреція якого гормону перш за все сприяє
розвитку цієї адаптації?
A. *Тироксин
B. Глюкагон
C. Соматотропний
D. Тестостерон
E. Адреналін
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У жителів територій з жарким кліматом в крові знижений вміст гормону, що
має пристосувальне терморегуляторне значення. Про який гормон йдеться?
A. *Тироксин
B. Інсулін
C. Глюкагон
D. Соматотропін
E. Кортизол
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
155
При визначенні основного обміну з'ясовано, що його величина у
досліджуваного перевищує належну величину на 8%. Це означає, що процеси
енергетичного метаболізму у досліджуваного:
A. *Відбуваються нормально
B. Помірно підвищені
C. Помірно пригнічені
D. Істотно пригнічені
E. Істотно підвищені
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При термометрiї встановлено, що температура вiдкритих дiлянок шкiри на 1-
1,5o нижче за температуру поруч розташованих дiлянок, закритих одя- гом з
натуральних тканин. Причиною цього є те, що одяг, перш за все, змен- шує
тепловiддачу таким шляхом:
B. Радiацiя
C. Проведення
E. –
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Людина потрапила у крижану воду й швидко загинула в результатi рiзкого
переохолодження. Це вiдбулося тому, що в даному випадку значно збiльши-
лась вiддача тепла органiзмом таким шляхом:
A. Теплопроведення
B. Радiацiя
C. Конвекцiя
D. Теплопроведення i радiацiя
156
E. –
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При обстеженні чоловіка 45 років, який тривалий час перебував на рослинній

дієті, виявлено негативний азотистий баланс. Яка особливість раціону стала
причиною цього явища?
A. *Недостатня кількість білків
B. Надмірна кількість води
C. Надмірна кількість вуглеводів
D. Недостатня кількість жирів
E. Недостатня кількість жирів і білків
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Який механізм тепловіддачі найбільш ефективно спрацьовує при перебуванні

людини в умовах 80% вологості повітря і температурі навколишнього
середовища 35оС?
A. *Потовиділення
B. Радіація
C. Немає правильної відповіді
D. Конвекція
E. Конвекція і теплопровідність
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
157
Людина стоїть в кімнаті в легкому одязі; температура +14 о С. Вікна і двері
закрили. Яким шляхом вона віддає найбільше тепла?
A. *Конвекцією
B. Теплорадіацією
C. Теплопроведенням
D. Випаровуванням
E. Перспірацією
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Вiддачу тепла яким шляхом збiль- шують люди, якi приймають прохоло-
дний душ у спекотнi днi?
A. Теплопроведення
B. Конвекцiя
C. Випромiнювання
D. Випаровування поту
E. -
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У туриста пiд час тривалого перебування на спекотi вiдбулася значна втрата
води, що супроводжувалося рiзким зниженням дiурезу. Посилення секрецiї
яких гормонiв вiдбувається при цьому?
A. Вазопресин й альдостерон
B. Адреналiн i норадреналiн
C. Глюкокортикоїди й iнсулiн
D. Тироксин i трийодтиронiн
E. Серотонiн i дофамiн
158
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини виявлена пухлина одного з вiддiлiв головного мозку, внаслiдок
чого в неї порушена здатнiсть пiдтримувати нормальну температуру тiла. Яка
структура головного мозку пошкоджена?
A. Гiпоталамус
B. Таламус
C. Мозочок
D. Стрiатум
E. Чорна субстанцiя
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У лiкарню до кiнця робочого дня доставлений працiвник ”гарячого” цеху,

який скаржиться на головний бiль, запаморочення, нудоту, загальну
слабкiсть. Свiдомiсть збережена, шкiрнi покриви гiперемованi, сухi, гарячi на
дотик. ЧСС – 130/хв. Дихання часте, поверхневе. Яке порушення процесiв
регуляцiї тепла найiмовiрнiше виникло у людини у данiй ситуацiї?
A. *Зниження тепловiддачi
B. Посилення тепловiддачi i зниження теплопродукцiї
C. Посилення тепловiддачi i теплопродукцiї
D. Посилення теплопродукцiї без змiн тепловiддачi
E. Зниження теплопродукцiї без змiни тепловiддачi
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
159
Тривале перебування в умовах спе- ки викликало у людини спрагу. Сигналi-
зацiя вiд яких рецепторiв, перш за все, зумовила її розвиток?
A. Осморецептори гiпоталамусу
B. Натрiєвi рецептори гiпоталамусу
C. Осморецептори печiнки
D. Глюкорецептори гiпоталамусу
E. Барорецептори дуги аорти
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Людина стоїть у кiмнатi в легкому одязi; температура повiтря +14oC. Вiкна i
две- рi зачиненi. Яким шляхом органiзм люди- ни вiддає найбiльше тепла?
A. Теплорадiацiя
C. Конвекцiя
E. Перспiрацiя
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У холодну погоду з вiтром люди мерзнуть швидше, нiж за вiдсутностi вiтру.

Причиною цього є те, що вiтер збiльшує, насамперед, вiддачу тепла таким
шляхом:
B. Радiацiя
C. Теплопроведення
E. -
160
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого збільшений основний обмін, підвищена температура тіла,
тахікардія у стані спокою. Причиною цього може бути підвищена функція :
A. Щитовидної залози.
B. Підшлункової залози.
C. Нейрогіпофізу.
D. Кіркової речовини наднирників.
E. Статевих залоз.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Людина вийшла з кондиційованого приміщення на вулицю, де температура
повітря дорівнює +40°С, вологість повітря - 60%. Віддача тепла з організму
на вулиці буде здійснюватися за рахунок:
A. Випаровування поту
B. Проведення
C. Конвекції
D. Радіації
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пацієнт 55 років звернувся до лікаря зі скаргами на часті судоми.
Встановлено, що тривалий час він працює у гарячому цеху в умовах високих
температур та зниженої вологості. Порушення якого виду обміну призвело до
цього стану ?
A. Водно- сольового ;
B. Вітамінного ;
161
C. Ліпідного;
D. Білкового;
E. Вуглеводного.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини вимірюють енерговитрати натщесерце, лежачи, в умовах
фізичного і психічного спокою, при температурі комфорту. В який час доби
енерговитрати будуть найбільшими?
A. 17-18 годин
B. 7-8 годин
C. 10-12 годин
D. 20-24 години
E. 3-4 години
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Людина стоїть у кімнаті в легкому одязі; температура повітря +14 =С. Вікна і
двері зачинені. Яким шляхом вона віддає найбільше тепла?
A. Теплорадіація
C. Конвекція
E. Перспірація
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
162
У дитини 14 років був виявлений позитивний азотистий баланс. Що з
наведеного може може бути причиною цього?
A. Ріст організму
B. Голодування
C. Зниження вмісту білку у їжі
D. Значні фізичні навантаження
E. Емоційне напруження
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача________________
Дата_________
ТЕМА 14: Виділення. Механізм утворення сечі.
МЕТА: Знати основні механізми, що забезпечують сечоутворення. Вивчити

участь нирок у підтриманні гомеостазу і компенсації його змін.
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

1. Анатомічна будова нирок.
2. Іннервація нирок.
3. Особливості кровообігу нирок.
4. Будова нефрона.
5. Будова ниркової мембрани.
6. Поняття гомеостазу.
Тестовий контроль вихідного рівня знань________
163
1. Значення процесів виділення в життєдіяльності організму. Поняття про
видільні органи.
2. Система органів виділення, їх функції.
3. Структура, фізіологічна роль нефрона. Особливості його кровопостачання.
4. Процеси клубочкової фільтрації:
а) характеристика ниркової мембрани;
б) механізми утворення первинної сечі (значення тиску крові, онкотичного
тиску, внутрішньокапсулярного тиску для фільтрації сечі).
5. Канальцева реабсорбція:
а) механізми реабсорбції натрію, глюкози, амінокислот, білків, води;
б) механізм поворотно-протиточної системи в нирках;
в) обов'язкова і факультативна реабсорбція води.
6. Методи визначення канальцевої реабсорбції.
7. Коефіцієнт очищення, визначення і застосування для вимірювання
величини клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції, секреції і
ниркового кровотоку.
8. Канальцева реабсорбція і секреція:
а) сечовини,
б) іонів,
в) механізм неіонної дифузії (слабких органічних кислот і основ),
г) активна секреція органічних основ і кислот.
9. Участь нирок у підтриманні гомеостазу:
а) роль нирок в осморегуляції і волюморегуляції,
б) роль нирок в регуляції іонного складу крові,
в) роль нирок в регуляції кислотно-основного стану.
10. Екскреторна функція нирок.
11. Інкреторна функція нирок.
12. Метаболічна функція нирок.
13. Фізіологічні принципи дослідження функції нирок.
164
ЗАВДАННЯ 1. Обчислити величину клубочкової фільтрації.

Хід роботи: Обчисліть величину клубочкової фільтрації (за"коефіцієнтом
очищення" інуліну), якщо:
У – 2 мл/хв; І – 4000 мг/%; Р – 70 мг%
Величина клубочкової фільтрації за інуліном визначається за формулою:
Fin = І•У/Р
Де: У – діурез в мл/хв,
І – концентрація речовини в сечі у мг%,
Р – концентрація речовини в крові в мг%,
F – кількість крові в мл, яка очистилася за 1 хв від якоїсь речовини
(клубочкова фільтрація).
Нормальні величини фільтрації при використанні інуліну становлять для
чоловіків 124 ± 25 мл/хв, для жінок 109 ± 13 мл/хв. При ураженні
клубочкового апарату ці цифри зменшуються.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Побудувати контур регуляції при гіпер- та гіповолемії
системою РААС.
Гіперволемія Гіповолемія
165
ЗАВДАННЯ 3. Обчислити коефіцієнт «очищення» сечовини і відсоток її
реабсорбції в канальцях нирок за заданими параметрами і даними,
отриманими в завданні 2.
Хід роботи:
1. У – 3 мл/хв; І – 1000мг%; Р – 50 мг%
Коефіцієнт «очищення» (кліренс) сечовини визначається за формулою (див.
завдання 2) Fм = І•У/Р.
Знаючи дані «очищення» (кліренсу) сечовини і величину фільтрації за
інуліном (див. завдання 2), обчислити абсолютну кількість реабсорбованої
сечовини в мг%.
166
Абсолютний відсоток реабсорбції сечовини (R, мг%) визначається за
формулою:
R, мг% = (Fin – Fм) / Fin * 100.
де:
Rм – кількість реабсорбованої сечовини,
Fin – величина клубочкової фільтрації за інуліном,
Fм – концентрація сечовини в крові у мг%.
Концентрація сечовини в крові в звичайних умовах практично постійна. Так
як сечовина не тільки фільтрується, але і частково реабсорбується, коефіцієнт
«очищення» сечовини завжди менше коефіцієнта «очищення» інуліну.
Кліренс сечовини в нормі дорівнює 60-80 мл/хв. Більш низькі величини
свідчать про порушення функції нирок.
Результат:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 4. Дати характеристику загального аналізу сечі.
167
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 5. Аналіз результатів дослідження сечі за методом

Зимницького.
У випробуваного зібрана сеча за добу.
Денний діурез
N проби Час взяття Кількість сечі Питома вага
1 6-9 год 270 мл 1012
2 9-12 год 220 мл 1014
3 12-15 год 210 мл 1016
168
4 15-18 год 200 мл 1013
Загальна кількість сечі
Нічний діурез
N проби Час взяття Кількість сечі Питома вага
5 18-21 год 180 мл 1017
6 21-24 ч 120 мл 1027
7 24-3 ч 180 мл 1014
8 3-6 год 120 мл 1024
Загальна кількість сечі
У нормі при наявності здорової нирки денний діурез перевищує нічний. При
цьому можуть спостерігатися значні коливання питомої ваги в різних порціях
сечі.
Результати відобразити у вигляді графіка.
Результат:
Висновок:
169
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 6. Рішення ситуаційних задач.
1. Які зміни можуть відбуватися в сечоутворенні, якщо осмотичний тиск

крові збільшився?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Речовина V в нормі відсутня у сечі. Чи є це доказом того, що вона не
фільтрується і не секретується?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
3. Вводяться ліки, які блокують натрієві канали і переносники на апікальній
мембрані уздовж всього канальця, але вони не діють на Na, K-АТФ-азні
насоси на базолатеральній мембрані. Що станеться з реабсорбцією натрію?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Які зміни можуть відбуватися в сечоутворенні, якщо осмотичний тиск
крові збільшився?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Які зміни у функції нирок відбудуться, якщо тварині в кров ввести
антидіуретичний гормон?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
170
Тестовий контроль кінцевого рівня знань______

Внаслідок ДТП у постраждалої 37-ми років виникло нетримання сечі. Які
сегменти спинного мозку пошкоджені?
A. *S2 - S4
B. Th1 - Th5
C. L1 - L2
D. Th2 - Th5
E. Th1 - L1
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Важливою складовою частиною ниркового фiльтрацiйного бар’єру є
тришарова базальна мембрана, яка має спеціальну сітчасту будову її
середнього електроннощiльного шару. Де мiститься ця базальна мембрана?
A. *Ниркове тiльце
B. Капiляри перитубулярної капiлярної сiтки
C. Проксимальнi канальцi
D. Тонкi канальцi
E. Дистальнi прямi канальцi
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
171
У хворого, який скаржиться на по- лiурiю i полiдипсiю, знайдено цукор в
сечi. Вмiст цукру в плазмi кровi у нормi. З чим пов’язаний механiзм
глюкозурiї у хворого?
A. Порушення реабсорбцiї глюкози в канальцях нефрону
B. Порушення фiльтрацiї глюкози в клубочковому вiддiлi нефрону
C. Недостатня продукцiя iнсулiну пiд- шлунковою залозою
D. Iнсулiнорезистентнiсть рецепторiв клiтин
E. Гiперпродукцiя глюкокортикоїдiв наднирниками
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У пацiєнта встановлено порушення синтезу та видiлення вазопресину. В
якому вiддiлi нефрона най- бiльше порушиться процес сечоутво- рення?
A. Збiрна трубочка
B. Проксимальний звивистий кана- лець
C. Тонка частина петлi Генле
D. Товста частина петлi Генле
E. Клубочок
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
При диспансерному обстеженнi у хворого знайдено цукор в сечi. Який
найбiльш iмовiрний механiзм виявле- них змiн, якщо вмiст цукру в кровi нор-
мальний?
A. Порушення реабсорбцiї глюкози в канальцях нефрона
B. Порушення фiльтрацiї глюкози в клубочковому вiддiлi нефрона
C. Недостатня продукцiя iнсулiну пiд- шлунковою залозою
D. Iнсулiнорезистентнiсть рецепторiв клiтин
172
E. Гiперпродукцiя глюкокортикоїдiв наднирниками
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У пацієнта 18 років при лабораторному обстеженні виявлено наявність
глюкози в сечі при нормальній концентрації її в плазмі крові.
Найвірогіднішою причиною цього є порушення:
A. Канальцевої реабсорбції
B. Клубочкової фільтрації
C. Канальцевої секреції
D. Секреції інсуліну
E. Секреції глюкокортикоїдів
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача ________________
Дата________
ТЕМА 15: Роль нирок в підтримці гомеостазу. Механізми регуляції
процесів виділення. Участь у виділенні шкіри, легенів, травної системи.
МЕТА: Вивчити механізми регуляції видільних процесів.
ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

1. Первинний і вторинний гіперальдостеронізм.
2. Походження АДГ. Впливу АДГ на артеріоли.
3. Ефекти ангіотензину II.
173
Тестовий контроль вихідного рівня знань__________

1. Регуляція ниркового кровотоку.
1. Регуляція клубочкової фільтрації.
2. Регуляція процесів реабсорбції:
а) гуморальна регуляція реабсорбції води,
б) гуморальна регуляція реабсорбції іонів.
3. Участь нирок у підтриманні гомеостазу (регуляція осмотичного тиску,
іонного складу крові, рН крові, білків, глюкози).
4. Процеси сечовиведення, сечовипускання та їх регуляція.
5. Участь нирок у процесах згортання крові.
6. Нирки і кровотворення.
7. Видільна функція інших органів:
а) шкіри і потових залоз,
б) органів системи травлення,
в) легенів.
8. Рефлекс сечовипускання і фактори його регуляції.
9. Вікові особливості системи виділення (сечоутворення і сечовиділення).
ЗАВДАННЯ 1. Схема контуру регуляції сечовиділення

Хід роботи: Складіть і занесіть до протоколу схему контуру регуляції
сечовиділення. Зробіть висновки, враховуючи нижческазане.
За умов регуляції процесу сечовипускання негативні та позитивні
зворотні зв’язки взаємодіють, що забезпечує ефективне здійснення
даного регуляторного процесу. Під час нагромадження у міхурі певної
кількості сечі він поступово розтягується. Міра цього розтягування
сприймається рецепторами (вимірювальний елемент), що знаходяться у
174
стінках сечового міхура. Збудження від рецепторів передається у
крижовий відділ спинного мозку, де знаходиться центр (елемент, що
управляє) рефлексу сечовипускання, і, якщо не відбувається довільне
(свідоме) гальмування рефлексу (яке теж має свої межі), то сфінктер роз-
слаблюється і починається скорочення гладких м’язів міхура. У цьому
виявляється дія негативного зворотного зв’язку — він не дозволяє міхуру
розтягуватися понад певний рівень. Чому ж спорожнення міхура не
припиняється, як тільки розтягування його стінок зменшиться після
виходу першої ж порції сечі? Дійсно, негативний зворотний зв’язок
сприяє утриманню регульованої величини на певному рівні. У деяких
випадках цього достатньо. Наприклад, за умов підтримування постійності
АТ, температури тіла, осмотичного тиску крові і т. ін. Але в даному
випадку, якби в процесі регуляції роботи сечового міхура брав участь
лише негативний зворотний зв’язок, це призвело би до того, що міхур
був весь час наповнений певною кількістю сечі. За умов збільшення цієї
кількості надлишок викидався би за рахунок скорочення м’язів міхура,
але воно відразу б припинялося, як тільки розтягування стінок
зменшиться до заданого рівня. Таким чином, негативний зворотний
зв’язок запобігає перерозтягненню міхура, але не може забезпечити
швидкий перехід до нового стану — повного спорожнення. Коли сеча
потрапляє до сечовипускального каналу, він розтягується, подраз-
нюються закладені у його стінках рецептори. Виникаючі імпульси
стимулюють центр сечовипускання, який змушує м’язи сечового міхура
продовжувати скорочуватися. Таким чином, проходження сечі
сечовипускальним каналом приводить до скорочення м’язів міхура, а це,
у свою чергу, сприяє подальшому викиду сечі до каналу і продовженню
розтягування його стінок. Скорочення м’язів сечового міхура приводить
до проходження сечі сечовипускальним каналом і розтягування його
стінок, що стимулює подальше скорочення м’язів міхура. Це прояв
позитивного зворотного зв’язку.
175
Висновок:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ЗАВДАННЯ 2. Схема рефлекторної дуги акту сечовипускання
ЗАВДАННЯ 3. Рішення ситуаційних задач.

1. Пацієнт страждає від первинного гіперальдостеронізму, тобто підвищеної
секреції альдостерону, звичайно обумовленої альдостерон-продукуючої
176
пухлиною наднирникових залоз. Буде концентрація реніну в плазмі вище або
нижче в даному випадку порівняно з нормою?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2. Описати у вигляді графіка, яким чином змінюється екскреція натрію і води
при потовиділенні, діареї, кровотечі, раціоні, багатому сіллю або безсольовій
дієті.
3. Описати у вигляді схеми механізм, що регулює спрагу.
4. Які головні точки докладання ефектів в нирці наступних гормонів:

альдостерону, АДГ, реніну, адреналіну, ангіотензину II?
177
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Які головні механізми регуляції секреції альдостерону?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
6. Які головні механізми регуляції секреції реніну?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
7. Які основні механізми регуляції секреції АДГ?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Тестовий контроль кінцевого рівня знань_______

Тваринi внутрiшньовенно ввели концентрований розчин хлориду натрiю, що
зумовило зниження реабсорбцiї iонiв натрiю у канальцях нирок. Вна- слiдок
яких змiн секрецiї гормонiв це вiдбувається?
A. Зменшення альдостерону
B. Збiльшення альдостерону
C. Зменшення вазопресину
D. Збiльшення вазопресину
178
E. Зменшення натрiйуретичного факто- ра
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини зменшений дiурез, гiпер- натрiємiя, гiпокалiємiя. Гiперсекрецiя
якого гормону може бути причиною та- ких змiн?
A. Альдостерон
B. Вазопресин
C. Передсердний натрiйуретичний фа- ктор

D. Адреналiн
E. Паратгормон
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У дорослої людини за добу видiляється 20 л сечi з низькою вiдносною
щiльнiстю. Найбiльш iмовiрною при- чиною цього є дефiцит в органiзмi:
A. Вазопресину
B. Альдостерону
C. Натрiйуретичного фактора
D. Ренiну
E. Паратгормону
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У хворого 28-ми рокiв тривале блювання призвело до зневоднення органiзму.
Пiдвищена секрецiя якого гормону перш за все сприятиме збереженню води
в органiзмi?
A. Вазопресин
B. Кальцитонiн
C. Тироксин
179
D. Соматостатин
E. Альдостерон
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У жiнки обмежений кровотiк у нирках, пiдвищений артерiальний тиск.
Гiперсекрецiя якого гормону зу- мовила пiдвищення тиску?
A. Ренiн
B. Адреналiн
C. Норадреналiн
D. Еритропоетин
E. Вазопресин
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Внаслiдок ДТП у потерпiлої 37-ми рокiв виникло неутримання сечi. Якi
сегмен- ти спинного мозку пошкодженi?
A. S2 − S4
B. T h1 − T h 5
C. L1 − L 2
D. T h2 − T h 5
E. T h1 − L 1
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Стресовий стан i больове вiдчуття у пацiєнта перед вiзитом до стоматоло- га
супроводжуються анурiєю (вiдсутнi- стю сечовидiлення). Це явище зумовле-
не збiльшенням:
180
A. Секрецiї вазопресину та адреналiну
B. Активностi парасимпатичної нерво- вої системи
C. Активностi антиноцiцептивної систе- ми
D. Секрецiї вазопресину та зменшенням адреналiну
E. Секрецiї адреналiну та зменшенням вазопресину
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Введення тваринi екстракту тканини передсердя посилює видiлення натрiю з

сечею. Дiя якої бiологiчно активної ре- човини стала причиною такого стану?
A. Натрiйуретичний гормон
B. Глюкокортикоїд
C. Адреналiн
D. Серотонiн
E. Калiйкреїн
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Пiсля споживання солоної їжi у лю- дини значно зменшилася кiлькiсть сечi.
Пiдвищена секрецiя якого гормону при- звела до зменшення дiурезу?
A. Вазопресин
B. Натрiйуретичний
C. Ангiотензин-II
D. Альдостерон
E. Ренiн
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
181
Після споживання солоної їжі в людини значно зменшилася кількість сечі.
Який з указаних гормонів уплинув на функцію?
A. Антидіуретичний
B. Адреналін
C. Соматостатин
D. Окситоцин
E. АКТГ
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У людини з масою 80 кг після тривалого фізичного навантаження об’єм
циркулюючої крові зменшився, гематокрит - 50%, загальний білок крові - 80
г/л. Такі показники крові є наслідком, перш за все:
A. Втрати води з потом
B. Збільшення кількості еритроцитів
C. Збільшення змісту білків в плазмі
D. Збільшення онкотичного тиску плазми
E. Збільшення діурезу
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
В умовах гострого експерименту, кролику зробили перев’язку ниркової
артерії. Внаслідок цього значно зріс рівень артеріального тиску, що є
результатом збільшення секреції:
A. Реніну
B. Адреналіну
C. Вазопресину
D. Норадреналіну
E. Натрійуретичного гормону
182
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
У разі зниження концентрації натрію в плазмі крові в нирках посилюється
його реабсорбція. Який основний механізм регуляції стимулює вказаний
процес?
A. Альдостерон.
B. Симпатичні рефлекси.
C. Парасимпатичні рефлекси.
D. Натрійуретичний гормон.
E. Паратгормон.
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Дата________
ТЕМА 16: Фізіологія процесів адаптації. Загальний адаптаційний
синдром. Роль симпато-адреналової системи у формуванні адаптаційного
синдрому.
МЕТА: Дослідження механізмів розвитку стрес-реакції та механізмів
короткочасної та довготоривалої адаптації організму до фізичного та
психогенного навантаження.

1. Нервова регуляція фізіологічних функцій організму.
2. Гуморальна регуляція фізіологічних функцій організму.
183
3. Проведення збудження через нервово-м'язовий синапс.
1. Поняття про стрес. Механізми його формування. Типи стрес-реакцій.

2. Фізичні та психологічні чинники стресу. Стадії стресу.
3. Поведінкові прояви при стресі.
4. Стрес система. Механізм активації.
5. Гуморальна регуляція фізіологічних функцій організму при стресуючих
впливах.
6. Поняття про стресостійкість та адаптацію.
7. Адаптація, її види, механізми.
8. Адаптація організму до фізичних, біологічних та соціальних чинників.
9. Механізми розвитку короткочасної та довготривалої адаптації.
10.Адаптаційний синдром.
11.Значення нервових, ендокринних та генетичних чинників в розвитку
адаптаційних процесів.
12.Вікові особливості процесів адаптації.
13.Фізіологія праці людини. Особливості трудової діяльності в умовах
сучасного виробництва.
14.Фізіологічні особливості розумової праці.
15.Стомлення, його механізми та заходи попередження.
16.Механізми тренування.
ЗАВДАННЯ 1. Створити схему розвитку короткочасної адаптації
184
ЗАВДАННЯ 2. Створити схему розвитку довготривалої адаптації

1. Людина, яка перейшла до виконання ранкової гімнастики на відкритому
повітрі, в перші дні занять відчувала дискомфорт, пов'язаний з впливом
вітру, холодного повітря. Через місяць занять відчуття дискомфорту
змінилося бадьорістю, покращилась фізична працездатність. Що лежить в
основі такої реакції організму?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
185
2. Під час відбіркового етапу до міжнародних змагань були відібрані до
команди спортсмени, що не мали досвіду виступу в подібних змаганнях.
Перед виступом у спортсменів значно зріс рівень адреналіну. Поясніть:
- Яка фізіологічна і метаболічна роль адреналіну на органи-мішені?
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
-Який процес відбувається в печінці під впливом адреналіну?

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Як при цьому змінюється рівень глюкози в крові?

__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Підпис викладача________
ТЕМА 17 Підсумковий контроль
Підсумковий контроль включає:

1. Тестування (тести Крок)
2. Розв’язання ситуаційних задач.
3. Теоретичні питання
Перелік теоретичних питань

1. Основні функції травного апарату. Види травлення.
2. Харчовий центр, організація. Фізіологія апетиту, голоду та насичення.
186
3. Травлення в ротовій порожнині. Методи дослідження. Типи слинних
залоз. Склад слини. Регуляція кількості та складу слини.
4. Травлення у шлунку. Методи дослідження. Залози шлунку. Кількість та
склад шлункового соку. Ферменти шлункового соку. Роль соляної кислоти.
Шлунковий слиз та її значення. Особливості шлункової секреції різні види
їжі.
5. Нервова та гуморальна регуляція шлункової секреції (ацетилхолін,
гістамін, гастрин, секретин). Вплив продуктів перетравлення їжі та
екстрактивних речовин.
6. Травлення у 12-палій кишці. Панкреатичний сік, його кількість та
склад. Ферменти панкреатичного соку та його роль у перетравленні білків,
жирів і вуглеводів. Активація ферментів панкреатичного соку, роль
ентерокінази.
7. Регулювання панкреатичної секреції. Вплив блукаючих нервів. Роль
гормонів травного тракту.
8. Фізіологія печінки Основні функції печінки. Утворення жовчі, її
кількість та склад. Регулювання жовчоутворення.
9. Роль жовчі у системі травлення. Жовчовиділення, його механізми.
Значення сфінктера Одді та регулювання його функції.
10. Травлення у тонкому кишечнику. Методи дослідження. Склад
кишкового соку. Регулювання кишкової секреції.
11. Функції товстого кишківника. Утворення калових мас. Значення
мікрофлори.
12. Перетравлення білків у різних відділах шлунково-кишкового тракту.
Ферменти, що приймають участь у цьому процесі. Всмоктування білків, його
механізм. Система перенесення амінокислот.
13. Перетравлення вуглеводів у різних відділах шлунково-кишкового
тракту та ферменти, що беруть участь у цьому процесі. Всмоктування
вуглеводів, його механізм.
187
14. Перетравлення та всмоктування жирів. Механізми всмоктування.
Значення жовчних кислот. Перетворення жирів на ентероцитах.
15. Всмоктування вітамінів, води, мінеральних солей та мікроелементів у
шлунково-кишковому тракті. Механізми всмоктування.
16. Основні гормони травного тракту та їх роль у регуляції діяльності
травного тракту.
17. Процес жування, формування харчової грудки, ковтання їжі.
Ковтальний рефлекс та його фази. Центри жування та ковтання. Пересування
їжі стравоходом.
18. Моторика шлунка. Види перистальтичних рухів та їх значення для
перемішування та просування їжі. Вплив блукаючих нервів, інтрамуральних
гангліїв та гормонів травного тракту.
19. Перехід хімусу зі шлунка в 12-палу кишку. Значення соляної кислоти
та секретину. Чинники, що прискорюють та уповільнюють евакуацію вмісту
шлунка.
20. Моторика тонкого кишківника. Види його рухової активності.
Регуляція моторної функції тонкого кишечника симпатичними та
парасимпатичними нервами. Роль інтрамуральних нервових сплетень.
21. Моторна функція товстого кишечника та її особливості. Вплив
вегетативних нервів та інтрамуральних нервових сплетень. Акт дефекації.
Робота внутрішнього та зовнішнього сфінктерів прямої кишки. Рефлекторне
регулювання акта дефекації.
22. Органи виділення, їх участь у підтримці найважливіших параметрів
внутрішнього середовища організму (осмотичний тиск, рН крові, об'єм крові,
рівень глюкози, холестерину, сечовини, білковий склад та ін.).
23. Нирки. Нефрон, його будова. Види нефронів, їхня функція.
Юкстагломерулярний комплекс, його значення.
24. Кровопостачання нирок. Особливості кровопостачання кіркового та
мозкового шарів нирки. Фізіологічні методи дослідження функцій нирок.
Поняття про нирковий кліренс.
188
25. Механізм утворення первинної сечі, її склад та кількість. Ефективний
фільтраційний тиск. Швидкість клубочкової фільтрації, фактори, що
впливають на неї. Проникність капсули клубочків для різних речовин.
26. Механізм утворення кінцевої сечі. Канальцева реабсорбція.
27. Порогові та безпорогові речовини. Види транспорту. Роль
переносників. Механізми вибіркової реабсорбції амінокислот, глюкози, води,
сечовини, мінеральних речовин.
28. Механізми концентрування сечі (поворотно-протиточна система). Роль
осмотично активних речовин у концентруванні сечі. Канальцева секреція, її
механізм.
29. Роль гормонів у регуляції сечоутворення (антидіуретичний гормон,
ренін-ангіотензин-альдостеронова система, натрійуретичний гормон,
кальцитонін, паратгормон та ін.).
30. Склад, властивості, кількість кінцевої сечі. Процеси сечовиділення та
сечовипускання, регуляція їх.
31. Невидільні функції нирок (регуляція артеріального тиску, еритропоезу,
метаболізму та ін.)
32. Обмін речовин в організмі, поняття про анаболізм і катаболізм. Методи
визначення енерговитрат в організмі. Пряма та непряма калориметрія.
Дихальний коефіцієнт.
33. Основний обмін. Правила та методи визначення, значення у
діагностиці захворювань. Правило поверхні.
34. Енерговитрати при різних видах фізичної та розумової праці. Робочий
обмін. Розподіл осіб, які займаються різними видами діяльності за групами.
35. Пластична та енергетична роль харчових продуктів. Норми харчування.
Калорійна цінність поживних речовин. Засвоюваність їжі.
36. Обмін білків, його регуляція. Біологічна цінність білків, їхня участь у
збалансованому харчуванні. Азотний баланс.
37. Обмін вуглеводів, його регулювання. Рівень глюкози у крові, значення
для організму. Обмін мінеральних солей та води.
189
38. Обмін жирів, його регулювання. Жири тваринного та рослинного
походження, їхня роль у жировому обміні.
39. Температура тіла людини, її добові коливання. Хімічна та фізична
терморегуляція. Механізми підтримки сталості температури внутрішнього
середовища організму. Центри терморегуляції.
190
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна (базова):
1) Фізіологія : підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації /
В. Г. Шевчук [та ін.] ; за ред.: В. Г. Шевчука. - 5-те вид. - Вінниця : Нова
книга, 2021. - 448 с.
2) Physiology : textbook for students of higher medical institutions with the IVth
level of accreditation / V. M. Moroz [et al.] ; ed. by.: V. M. Moroz, O. A.
Shandra. - 5th ed. - Vinnytsya : Nova Knyha Publishers, 2020. - 728 p.
3) Філімонов В. І. Фізіологія людини : підруч. для студ. мед. закл. Фахової
передвищ. та вищ. освіти / В. І. Філімонов ; рец.: І. В. Міщенко, А. Г.
Родинський. - 4-е вид. - Київ : Медицина, 2021. - 488 с.
4) Клінічна фізіологія : підручник для студ. мед. ЗВО, магістрів, лікарів-
інтернів / В. І. Філімонов [та ін.] ; за ред. К. В. Тарасової. - 2-ге вид.,
переробл. і доповн. - Київ : Медицина, 2022. - 776 с.
5) Фізіологія. Короткий курс : навч. посіб. для мед. і фармац. ВНЗ / В. М.
Мороз [та ін.] ; за ред.: В. М. Мороза, М. В. Йолтухівського. - Вінниця :
Нова книга, 2019. - 392 с.
6) Голл, Джон Е. Медична фізіологія за Ґайтоном і Голлом = Guyton and
Hall. Textbook of Medical Physiology : підруч.: пер. з англ. 14-го вид. : у 2
т. Т. 1 / Дж. Е. Голл, М. Е. Голл ; наук. ред. пер.: К. Тарасова, І. Міщенко.
- Київ : ВСВ Медицина, 2022. - 634 с.
7) Голл, Джон Е. Медична фізіологія за Ґайтоном і Голлом = Guyton and
Hall. Textbook of Medical Physiology : підруч.: пер. з англ. 14-го вид. : у 2
т. Т. 2 / Дж. Е. Голл, М. Е. Голл ; наук. ред. пер.: К. Тарасова, І. Міщенко.
- Київ : ВСВ Медицина, 2022. - 584 с.
Додаткова:
1) Фізіологія : навч. посіб. для студентів фармац. та медико-психол. ф-тів /
за ред. І. Карвацького. - Київ : Книга плюс, 2021. - 172 с.
2) Фізіологія : навч. посіб. до практ. занять і самостійної роботи студентів :
у 2-х т. Т. 1 / за ред. І. Карвацького. - Київ : Книга плюс, 2022. - 296 с.
3) Фізіологія : навч. посіб. до практ. занять і самостійної роботи студентів :
у 2-х т. Т. 2 / за ред. І. Карвацького. - Київ : Книга плюс, 2023. - 424 с.
4) Лук’янцева Г. В. Фізіологія людини : навч. посіб. для самост. роботи
студентів з індивід. графіком навчання та заоч. форми навчання / Г. В.
Лук’янцева. - 2-ге вид., без змін. - Київ : Нац. ун-т фіз. виховання і спорту
України, вид-во «Олімп. літ.», 2018. - 184 с.
5) Фізіологія : навч.-метод. посіб. до практ. занять та самост. роботи / М. Р.
Гжегоцький [та ін.] ; за ред.: М. Р. Гжегоцького. - Вінниця : Нова Книга,
2019. - 464 с.
6) Бєлан С. М. Фізіологія : навч. посіб. для студентів фармац. і медико-
психологічного ф-тів / С. М. Бєлан, І. М. Карвацький, В. Г. Шевчук ; за
ред. І. М. Карвацького. - Київ : Книга плюс, 2021. - 172 с.
7) Зубар Н. М. Фізіологія харчування: практикум : навч. посіб. для студентів
вищ. навч. закл. / Н. М. Зубар, Ю. В. Руль, М. К. Булгакова. - Київ : ЦУЛ,
2018. - 208 с.
8) Zaporozhets T. Dental physiology : study manual in English / T. Zaporozhets,
O. Tkachenko, S. Tryniak ; рец. O. G. Rodynskyi [et al.] ; Ministry of health of
Ukraine, Ukrainian Medical Stomatological Academy. - 2nd ed. - Lviv :
Magnolia 2006, 2019. - 180 p.
9) Zaporozhets T. M. Physiology. Module 1: General physiology and high
intergrated functions : educational guidelines for student of medical and dental
faculties / T. M. Zaporozhets, M. V. Rud, T. A. Sukhomlyn ; Ministry of health
of Ukraine, Ukrainian Medical Stomatological Academy. - Lviv : Magnolia
2006, 2019. - 189 p.
10) USMLE. Step 1. 2018. Physiology : lecture notes / ed. by.: L. B. Wilson.
- New York : Kaplan Medical USMLE, 2018. - 425 p.
11) Manna, Soumen. Review of physiology / S. Manna. - 2nd ed. - New
Delhi : Jaypee Brothers Medical Publishers (P) LTD, 2017. - 585 p.
12) Guyton, A. C. Textbook of Medical Physiology / A. C. Guyton. -
Philadelphia : Elsevier Inc., 2015. - 1152 с.
13) Hall J. E. Guyton and Hall Textbook of Medical Physiology / John E.
Hall ; ed. by.: M. Vaz, A. Kurpad, T. Raj. - 13th ed. - India: Elsevier, 2016. -
927p.
Електронні ресурси:
https://zsmu.sharepoint.com/sites/pph_nph2/SitePages/NMZ.aspx

Практикум весняний семестр 23-24

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Практикум весняний семестр 23-24

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ

І.Ф. Бєленічев – доктор біологічних наук, професор, зав. кафедри

Фізіологія . Частина 2 «Спеціальна фізіологія» : практикум

Практикум складено відповідно до робочої програми з фізіології для

©Колектив авторів, 2023

Програма навчальної дисципліни «Фізіологія» на 2 курсі 4

МЕТА ВИВЧЕННЯ ФІЗІОЛОГІЇ

ТЕМА 1: Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові.

МЕТА: Вивчити основні фізико-хімічні властивості та функції крові,

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ _____

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися із методами визначення групової та резус-

Б) За допомогою моноклональних антитіл анти-А та анти-В (цоліклони

Цоліклони анти-А та анти-В використовують для визначення групи крові

0(αβ) А(β) B(α)

Анти А Анти В Анти АВ

ЗАВДАННЯ 2. Скласти та замалювати (у вигляді схеми) механізм регуляції

ЗАВДАННЯ 3. Скласти та замалювати (у вигляді схеми) регуляцію сталості

ЗАВДАННЯ 4. Вирішення ситуаційних завдань:

Тестовий контроль кінцевого рівня знань_____

Для самостійного опрацювання тести з бази Крок-1

У жінки напередодні пологів ШОЕ 40 мм/год. Така величина ШОЕ

B. Осмотичний тиск плазми кровi

B. Збiльшення вмiсту глобулiнiв

C. Зменшення вмiсту фiбриногену

D. Збiльшення вмiсту альбумiнiв

E. Зменшення вмiсту глобулiнiв

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

1. Фізіологічні властивості та функції окремих субпопуляцій лейкоцитів.

ЗАВДАННЯ 1. Дати характеристику лейкоцитарної формули у % та

Вікові особливості лейкоцитарної формули (перехрест)

ЗАВДАННЯ 2. Дати характеристику загального аналізу крові.

Чоловік, вік 25 років Жінка, вік 23 роки Дитина, вік 5 років

ЗАВДАННЯ 3. Створити 5 ситуаційних задач. Дати пояснення.

Тестовий контроль кінцевого рівня знань _____

Для самостійного опрацювання тести з бази Крок-1

У хворого через добу пiсля апендектомiї при аналiзi кровi виявили

МЕТА: Вивчити механізми зсідання крові. Вивчити фізіологічну роль

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

Тестовий контроль початкового рівня знань____

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

1. Кількість і функції тромбоцитів.

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися із методикою визначення тривалості

ЗАВДАННЯ 2. Намалюйте схему контуру регуляції системи гемостазу.

ЗАВДАННЯ 3. Вирішення ситуаційних задач:

Тестовий контроль кінцевого рівня знань _____

Для самостійного опрацювання тести з бази Крок-1

У хворого iз захворюванням печiнки виявлено зниження вмiсту протромбiну

D. Перетворення фiбриногену в фiбрин

E. Ретракцiя кров’яного згустку

ТЕМА 4: Фізіологічні властивості серця. Серцевий цикл. Методи

МЕТА: Вивчити фізіологічні особливості серцевого м'яза. Знати особливості

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ:

Тестовий контроль вихідного рівня знань_________

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

I. Фізіологічна характеристика міокарда.

ЗАВДАННЯ 1. Побудова циклограми фаз серцевого циклу. (Виконується

ЗАВДАННЯ 2. Визначення тривалості серцевого циклу за ЧСС.

Порівняти з нормою свій показник і зробити висновок:

ЗАВДАННЯ 3: Реєстрація та аналіз ЕКГ.

Хід роботи: ЕКГ реєструється в положенні лежачи. Випробуваний і