Professional Documents
Culture Documents
ПСИХІАТРІЯ ЗАДАЧІ
ПСИХІАТРІЯ ЗАДАЧІ
1
Задача7. Хворий, 27 років, направлений на консультацію до психіатра терапевтом, до якого
звертався зі скаргами на кóлючі болі в серці, поганий апетит, неспокійний сон, слабкість,
швидку втомлюваність, зниження розумової працездатності. Патології з боку внутрішніх
органів знайдено не було. У бесіді з психіатром небагатослівний, неохоче і стисло повідомляє
анамнестичні відомості. За невербальними ознаками: прояви хвилювання, легко червоніє і
блідне. ( Маскована кардіалгічна депресія)
2
Мислення сповільнено. Розмовляє тихо, фрази бідні. Тахікардія, сухі слизисті, поганий
апетит. Говорить, що недостойний уваги лікарів, заслуговує покарання за минулі гріхи.
( Депресивний синдром)
Задача15. Перебуваючи в психотичному стані з піднесеним настроєм і руховим збудженням,
хворий пригадав вірш, який вивчав багато років тому в школі. Виразно прочитав його лікарю,
не пропустивши жодного рядка. Коли настрій хворого нормалізувався,, не міг пригадати зміст
цього вірша, хоча добре пам’ятав, що декламував його лікареві. ( Шизофренічна деменція )
Задача16. Хвора, 64 роки, перенесла динамічний розлад мозкового кровообігу. Не може
запам'ятати, де її палата, ліжко, не впізнає лікаря, не орієнтується у відділенні. Без допомоги
сторонніх не знаходить туалет, їдальню. Про минулі події свого життя розповідає послідовно,
правильно подає анамнестичні дані. Дочку, що приходить на побачення, впізнає, але після її
уходу не пам'ятає чи приходила вона. ( Прогресуюча амнезія )
3
випадали більш віддалені, натомість події далекого минулого сприймає як теперішні.
( Прогресуюча амнезія)
Задача22. Хворий скаржиться на зниження пам’яті, неспроможність справлятись із
звичними речами: “ все забуваю, плутаюсь в назвах, цифрах, іменах”. Анамнестичні дані
викладає доволі послідовно, але не може пригадати дат важливих подій свого життя, в
подіях недавнього минулого плутається значно більше, багато чого взагалі не може
пригадати. Робить нотатки в записничку, зав’язує вузлики “на пам’ять”, але це мало
допомагає. Став легко розчулюватись, часто може заплакати. На прийом прийшов у
супроводі дорослої онуки, стривоженої станом дідуся. ( Фіксаційна амнезія )
4
ці моменти він зовсім не хоче цього робити.. Часто чує їхні "голоси", всередині голови.
( Синдром Кандинського – Клерамбо )
Задача29. Студент технічного інституту, 23 роки. Захворювання розвинулося без видимих
причин. Став замкнутим, втратив інтерес до навчання, спілкування із знайомими, до
мистецтва і музики, якими раніше "тільки і жив". З'явилися слухові псевдогалюцинації,
марення переслідування і гіпнотичної дії. Заявляв, що його думки "читають оточуючі", носив
чудернацький шолом із клаптів газет, «щоб перебивати вторгнення чужих думок». Поступово
ставав дедалі більш млявим, нічим не займається, цілими днями сидить в своїй кімнаті,
байдуже дивиться у вікно. Періодично висловлює безглузді ідеї різного змісту. Хворим себе
не вважає. ( Синдром Кандинського - Клерамбо )
Задача30. Хворий повідомляє, що агенти СБУ під гіпнозом вживили йому в зуб
радіоприймач/передавач, за допомогою якого читають його думки, відбирають його ідеї
і вкладають в мозок зашифровані повідомлення, які він бачить і чує “всередині
голови”. ( Синдром Кандинського – Клерамбо )
Задача31. Хвора О., 32 років, поступила до психіатричного відділу після невдалої спроби
самогубства (намагалась кинутись в криницю). При бесіді тривожна, напружена. Говорить,
що діяла за наказом святого Павла, голос якого звучить у неї в голові з «небесних сфер». Досі
він розповідав їй всю правду про її минуле і майбутнє життя, читав її думки, «насилав їй віщі
сни», вчив, як відрізняти праведних від неправедних. Помічала, що за нею слідкують «чорні
сили», хочуть її знищити, примушують її голосно сміятись, коли їй цього не хочеться,
розкривають їй повіки під час сну і світять в очі прожекторами. Критика до свого стану
відсутня, жалкує, що рідні не дали їй скочити в криницю, бо таким чином вона мала
«переродитись у Святу Діву». ( парафренний або паранояльний )
Задача32. Хворий З., 49 років. Довгий час зловживає спиртним, стоїть на обліку у нарколога.
Повідомляє, що чує голоси “біля самого вуха”, що обговорюють його, називають “алкашем
нещасним”, обзивають брудними словами. Здебільшого голоси досить тихі, але іноді
“кричать, як баби на базарі”. Хворий дещо пригнічений, орієнтація в часі і місці збережена.
Маячних ідей не виявлено. ( Деліріозний синдром )
Задача33. Хворий Р., 34 років, прийшов на прийом до нейрохірурга. Стверджує, що йому в
мозок вживлено апарат дистанційного керування із секретних розробок ЦРУ, за допомогою
якого він змушений думати не своїми думками, говорити чужі слова, робити всякі дурниці.
Часто чує накази, які передаються йому в мозок. Якщо він опирається їм, через все його тіло
пропускають електричний струм. ( Синдром Кандинського – Клерамбо )
Задача34. Хворий 30 років, муляр. Раніше на обліку у психіатра не був. Звернувся у
психоневрологічний диспансер за ініціативою родичів. Дивакуватість у поведінці з’явилась
півроку тому. Став багато говорити про речі, пов’язані з філософією, парапсихологією.
Говорив, що створює модель нового суспільства, писав листи у державні інституції, посилав
свої розробки, креслення проектів. Спроби декого з друзів вказати на помилки його наукових
розробок призвели до того, що припинив усілякі контакти з ними. У бесіді стенічний,
афективно стійкий. Радо розповідає про свої наукові розробки, однак ніколи не залишає свої
записи без нагляду, говорячи «дехто тільки й чекає, щоб видати моє відкриття за своє. Оман
сприйняття не виявлено. Вважає себе цілком здоровим, впевнений, що здійснив відкриття у
суспільствознавстві, примовляє: «Галілея примусили відмовитись, а мене – не вийде!».
( Маячіння реформаторства )
Задача35. Хвора Д. 48 лет, поступила до психіатричної лікарні за направленням лікаря
«швидкої допомоги». Госпіталізована з вулиці, де дивно себе поводила: підозріливо оглядала
перехожих, сахалась від них, поривалась бігти або застигала на місці, тиснулась до стін
5
будинків, перелякано озираючись. Розповіла, що тривожиться за сина, який знаходиться під
слідством, останній тиждень не спить ночами. Два дні тому «зрозуміла», що за нею стежать
бандити, які хочуть усі свої злочини «повіщати» на її сина, а її саму – знищити, щоб не
завадила цьому. Пішла у слідчий ізолятор, але «по очах» співробітників зрозуміла, що усі
вони у змові. Відчувала за собою стеження, бачила на вулицях своїх переслідувачів. В день
госпіталізації почула голос за стінкою, який сказав: «зараз вона піде на роботу, там ми її і
візьмемо». Тривожна, напружена, просить її не віддавати ворогам, врятувати її та її сина.
( Паранояльний синдром, маячіння переслідування )
Задача36. Дівчинка Л., 7 р. Розповіла в школі, що вони з мамою переховуються в чужих
підвалах, тому що за ними слідкують “чорними машинами”, хочуть вбити маму, а її
саму “ порізати на органи для пересадки”. Мати дівчинки довгий час страждає на
маячний розлад з періодичними загостреннями. ( Індуковане маячіння переслідування )
Задача37. Юнак 18 р., учень коледжу. Останніх кілька місяців періодично вживав анашу в
компанії однолітків. Вчора хлопці ледве втекли від наряду міліції. Повернувшись додому,
забарикадував двері, розібрав телефон, позривав зі стін килими в пошуках “жучків”. Кричав
батькам, що вони його зрадили, плакав, замкнувся в туалеті і намагався повіситись. Швидкою
допомогою доставлений у психіатричне відділення, після ін’кції заснув, вранці був повністю
критичним, пригадував, що почував величезну загрозу, все здавалось ворожим, було дуже
страшно. ( Присмерковий стан свідомості )
Задача38. Хвора, 22 роки, бухгалтер, з 14 років епілептичні припадки. Напередодні
госпіталізації раптово на роботі зірвалась з-за свого столу, закричала, стала душити
співробітницю, чинила різкий опір тим, хто намагався її утримувати. Обличчя виражало
страх, волала: "Пожежа! Рятуйтеся! Не вбивайте!" Роздерла важливі фінансові документи,
перекинула стільці. Через декілька хвилин заспокоїлася, погляд став осмисленим, здивовано
питала: "Що тут відбувалося?". Була украй здивована тим, що вона була причиною безладу.
Нічого про хворобливий стан не пам'ятала. ( Присмерковий стан свідомості )
Задача39. Хвора М. 24 років, досталена до психіатричної лікарні із слідчого ізолятору для
проведення судово-психіатричної експертизи. Скаржиться на апатію, страх, тривогу. Погано
спить, їсть через силу. На питання відповідає із затримкою. Обличчя скорботне, говорить про
небажання жити. Розповідає, що батько п’є, у стані алкогольного сп’яніння конфліктний,
брутально лається, б’є матір, ганяється за нею з ножем. Хвора дуже прив’язана до матері,
жаліє її. В один з таких моментів у неї з’явилось потужне почуття ненависті і злості, «так, що
потемніло в очах». Більше нічого не пам’ятає. З матеріалів справи відомо: схопила сокиру і
нанесла батькові кілька ударів. Батько помер на місці. Хвора випустила сокиру з рук, впала
біля батька і заснула. ( Присмерковий стан свідомості )
Задача40. Хвора сидить в ліжку, недоступна контакту, не реагує на звернення до неї. Вираз
обличчя то тривожний, то захоплений, то радісний. Цей стан продовжувався декілька днів.
Після виходу з нього розповіла, що здавалося, ніби вона летить в космічному кораблі, навколо
пропливають яскраві зірки. Її дивувало те, що бачила за вікном ходячих по вулиці людей.
Потім побачила себе такою, що приземлилася, назустріч ній бігли люди, поздоровляли.
Побачила, як вона йде по красивій килимовій доріжці до трибуни, на якій стояли зустрічаючі
її члени уряду. Спогади про те, що відбувалося з нею насправді в цей відрізок часу, не
збереглися. ( Онейроїдний синдром )
Задача41. Хвора, 24 роки, знаходиться в інфекційному відділенні з приводу грипу. Стала
неспокійною в межах ліжка, розкидає, стягує ковдру, теребить білизну. Розгублена, не розуміє
те, що відбувається, реагує на звернення до неї, але не впізнає оточуючих. То щось тихо
шепоче, то голосно зойкає. Увага не утримується. Наявні уривчасті, фрагментарні
6
галюцинації, ілюзії. То плаче, то сміється, то стогне. На обличчі вираз то зацікавлення, то
жаху, то розгубленості. ( Аментивний синдром )
7
Задача49. Хворий, 27 років, з 18 років діагностовано просту форму шизофренії. Останні три
роки стан пацієнта практично незмінний. Не працює, байдужий до своєї долі. Неохайний,
насилу вдається спонукати його вмитись, не причісується, довго не міняє білизну. Байдужий
до батьків, не цікавиться здоров'ям батька (онкохворого). Не спілкується з колишніми
друзями, повністю бездіяльний. Оман сприйняття, маячних ідей не виявлено. Наявні
формальні розлади мислення у формі пустого мудрування, аутистичного мислення.
( Депресивний синдром )
Задача50. Хлопчик Н.,8 р. Захворів після того, як у нього на очах застрелився батько.
При огляді: лежить, згорнувшись в клубочок, тримає в роті великий палець руки. Не
реагує на звернену до нього мову, погляд застиглий, спрямований в одну точку, зрідка
кліпає. Реагує на сильні подразники, здригається від голосних звуків. Пасивний до
медичних процедур, слабо реагує на ін’єкції, мовчки опирається спробам витягнути
палець в нього з рота. ( кататонічний ступор )