Untitled

КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 1
Хвора Є. знаходиться у психіатричній лікарні кілька днів. Переведена з

інфекційного відділення, де лікувалася з приводу ангіни. Не спить, тривожна,
розгублена, зі страхом оглядається навкруги, довго розглядає оточуючі
предмети, запитує багато разів «що це?». На питання часто відповідає не по
суті Ходить за персоналом відділення і хворими, дивиться навкруги, слухає
їх розмови, але сама у мовний контакт не вступає. Взявши в руки хліб, довго
його розглядає, тримає біля рота, але не їсть. Не орієнтована в часі. Знає, що
знаходиться у лікарні, але в якій не знає. Періодично тривога посилюється і
хвора знаходиться у психомоторному збудженні, яке змінюється вираженою
астенією. Мова хворої незрозуміла: «Соромно, соромною Ви думаєте, я не
живу, з Ванею жити треба і з Богом… Я чорт, я не Бог… Ви всі з розуму
зійдете… У мене гальмування, аміназин, а потім в магазин…». З тугою
розгублено озирається. Інколи відповідає на питання, при цьому виявляється,
що хвора «чує голоси» знайомих і незнайомих їй людей, які доносяться з
вулиці.
1. Визначте синдром - Амнтивний
2. Для яких захворювань від характерний?
3. Які медикаменти Ви призначите?
4. Аментивний (Відсутність мислення)( потьмарення свідомості з
переважанням беззв'язного, хаотичного мовно-рухового збудження і
розгубленості)
1.Стан свідомості- звуження свідомості без прояснення.
2.Орієнтування-алло і аутопсихічне дезорієнтування.
3.Порушення відчуття і сприйняття-Аменція
4.Порушення мислення- інкогерентне мислення(асоціативна
незвязаність)
5.Порушення в емоційно- вольовій сфері-емоційна лабільність?
6.памя*ять і інтелект-аментивна мовна безладність,мова без
інтонації.
7.Критика-порушена
5. Важкі соматичних, інфекційних і неінфекційні захворювання, рідше

в разі інтоксикацій, у гострий період епідемічного енцефаліту.
6. Лікування має напрямок на ліквідацію (полегшення) причин
утворення дискомфортного психічного стану. Аміназину
(нейролептик)(внутрішньом’язово 2,5% розчину в обсязі 2-5 мл.) і
тіосульфат(антитоксичну, протизапальну та десенсибілізуючу
дію)(розчин 20- 30%) внутрішньовенно. Якщо Аминазин
протипоказаний, то приймають пантопон розчин (2% розчин
підшкірно в об’ємі 1 мл). Щоб купірувати збудження, можуть
призначити внутрішньом’язово або внутрішньовенно
Діазепам(транквілізатор) або Еленіум. Прекрасний ефект, аж до
прояснення свідомості, при захворюваннях ЦНС може надати
Пирацетам(ноотропний).
У хворого спадковість не обтяжена. У дитинстві перехворів важкою формою
грипу, страждав головним болем. Закінчив 6 класів, вчився погано, часто
пропускав заняття. 3 15 років працював у колгоспі, пас худобу, був
причіплювачем на тракторі, служив у армії. Повернувшись із служби,
працював завідувачем речовим складом. Вживав алкогольні напої, послабив
відповідальність, не вів обліку, допустив нестачу речей. Звинувачується у
крадіжці. Арештований. У камері попереднього ув'язнення вів себе
неправильно.
Психічний стан: У перші дні у відділенні розгублений, оглядається в різні
боки, стереотипно погладжує рукою волосся. Байдужий, ні з ким не
спілкується. Спостерігалися явища мимо дії, замість термометра ставив під
пахву олівець. Не міг виконати простих дій, наприклад, відкрити кран, при
цьому безпорадно дивився на лікаря, не знав як це робиться. Стереотипно
повторював одну й ту ж цифру: йому 20 років, він 20-го року народження, в
армію пішов у 20 році, служив 20 років, його дружині 20 років. Не міг
назвати ні один предмет з тих, що його оточували. Все ділив на хороше і
погане. При сприйманні яскравих предметів радів, тягнувся до них, ховаву
кишеню, казав: ",іграшка", ,"дай мені". Збирав яскраві папірці і говорив
дитячим голосом "привезу Галі". Емоційно нестійкий, легко переходить від
плачу до радощів. Не може рахувати в межах десяти. Давав явно неправильні
відповіді. Витріщував очі, рот напіввідкритий, погляд нерозуміючий,
безглуздий. Намагався бути у полі зору лікаря, хоча сам у мовний контакт не
вступав. На побаченні з рідними вів себе правильніше, але в присутності
лікаря мовчав, або відмовлявся від побачення. Такий стан продовжувався
біля місяця. В соматичному і неврологічному стані патології не виявлено.
1. Визначте синдром, діагноз. Призначте лікування. - Пуерильний
2. При яких психічних розладах він може бути?
3. Експертиза?
 Пуерильний синдром Пуерильний синдром
1. Стан свідомості: істерично звужена свідомість
2.Орієнтування: збережена
3.Порушення відчуття і сприйняття: порушень немає
4.Порушення мислення: порушень немає
5.Порушення в емоційно-вольовій сфері: емоційна лабільність
(поведінка хворого нагадує поведінку дитини; коли бачать
яскраві блискучі предмети виражають радість, тягнуться до
них; дитячі жести, манери) Пам’ять і інтелект: елементи
псевдо деменції (вони не можуть виконати елементарні завдання,
з грубими помилками вирішують прості арифметичні задачі)
6. Критика: збережена
Передусім необхідно усунути психотравмуючу ситуацію. Вводячи 4-6
мл 2,5% розчину аміназіна(Антипсихотичний препарат,нейролептик) і
4-6 мл 2,5% розчину тизерцина(нейролептик фенотіазинового ряду)
внутрішньом'язово ("ударні дози", що швидко знімають афективну
напругу). При необхідності ін'єкції препаратів повторюють через 1-2 г
(до появи седативного ефекту). При менш вираженому психозі, що
протікає без сильного збудження і порушення свідомості, вводять
транквілізатори: 4 мл 0,5% розчину седуксена(транквілізатор)
внутрішньом'язово. При вираженій тривожній депресії замість
нейролептика аміназіна застосовують досить високі дози (4 мл) 2,5%
розчину тизерцина(нейролептик) або хлорпротиксена(нейролептик)
внутрішньом'язово в комбінації з антидепресантами: 5-10 мл 1%
розчину амітриптиліна(антидепресант) внутрішньом'язово. В цілях
стабілізації вегетативної нервової системи вводять транквілізатори: 2-4
мл 0,5% розчину седуксена внутрішньом'язово.
 основним завданням при експертизі хворих затяжними реактивними
психозами є визначення глибини і тяжкості хворобливого стану та
можливість його прогнозування.
КЛІНІЧНА ЗАДАЧА З
Хвора К., 42 роки, доставлена у психіатричну лікарню чоловіком. Анамнез.
Дивна поведінка хворої проявилася в тому, що відіслала чоловікові в Київ, де
він був у відрядженні, телеграму з вимогою терміново повернутися додому,
так як чула, шо сусіди домовлялися вбити його і заволодіти квартирою В
день приїзду чоловіка прийшла на вокзал, звернулася в міліцію із заявою, що
чоловіка будуть зустрічати якісь люди, відвезуть його за місто і там вб'ють.
Чоловікові вдалося її заспокоїти. Впродовж тривалого часу конфліктувала із
сусідами. На роботі були неприємності. Вважала, шо співробітники погано
до неї відносяться, хочуть принизити її. 3 часом стан погіршився. Заявила,
що на неї із сусідньої квартири направляють шкідливе проміння, яке
викликає відчуття жару у всьому тілі. Весь час говорила, що ї хочуть вбити.
Бачила як до будинку під'їжджали автомобілі зі встановленими апаратами,
від яких на ї організм направлялося проміння. Стала напруженою,
дратівливою. Знаходилась у психомоторному збудженні, проявляла агресію
до чоловіка. Після лікування у психіатричній лікарні стан покращився. Через
деякий час після виписки знизився настрій. Заявляла, що пише наукову
роботу, але до неї погано відносяться, шкодять їй. Була спроба самогубства.
Говорила, що в їхній квартирі хтось буває, переставляє речі. Одного разу
вночі розбудила чоловіка із словами "Що ти зі мною зробив? Мені погано".
Бігала по квартирі, заявляла, що з нею відбувається щось незрозуміле. Знову
госпіталізована у психіатричну лікарню.
Психічний стан: 3буджена, напружена, розгублена, не спала вночі,
відмовлялася від їжі, обнюхувала її, заявляла, що вона неприємно пахне.
Говорила, шо сусіди змовились вбити її чоловіка і заволодіти їх квартирою.
Співробітники стараються принизити ї, направляють на неї шкідливе
проміння, опромінюють ї спеціальними апаратами. У відділенні ні з ким не
спілкується, тримається окремо, не розкриває своїх переживань. Заглиблена в
свої переживання. Часто здійснює безглузді вчинки — випрошувала у
родичів хворих їжу, так як боялась приймати їжу лікарні. Настрій знижений.
Вимоглива до медичного персоналу, капризна у спілкуванні. Заявляла, що
вона праює над важливою науковою темою, пише статті, "хоче зробити щось
потрібне, але ї керівники ігнорують ї, перешкоджають виконувати наукову
роботу, переводять на іншу роботу. Критика до свого стану відсутня.
1. Визначте синдром. – Парафренічний (с-м Кандинського-Клерамбо)
2. Виставте попередній діагноз.
3. Які медикаменти Ви призначите?
4. Парафренічний (с-м Кандинського-Клерамбо)
Парафренний синдром - поєднання фантастичних за змістом маячних

ідей психічних автоматизмів, галюцинацій, часто - конфабуляцій,
сплутаності.
Синдром Кандинського-Клерамбо (психічний автоматизм).
1. стан свідомості: частково порушений
2. орієнтування: автодезорієнтування чи не порушена???
3. порушення відчуття і сприйняття: сенестопатії(,,мені спричиняють
відчуття болю,здавлення,спотворюють
апетит,,),псевдогалюцинації зорові та слухові
4. порушення мислення: прискорене, наплив думок(ментизм) ,маячні
ідеї переслідування, впливу. Відчуття ніби
думками хтось керує(примусове мислення) і вони доступні оточуючим
людям(відкритість думок) або оточуючі
вимовляють думки вголос(ехо-думка)
5. порушення в емоційно-вольовій сфері:
напруженість,дративливість(,,хтось примушує злитися,радіти,,)
6. пам'ять і інтелект: не порушені
7. критика :порушена
5. Реактивний параноїд порівняно рідкісна форма реактивних психозів.

6. психотропні препарати: Галперидол Доза встановлюється
індивідуально і може становити приблизно 2-10 мг у вигляді
внутрішньом'язових ін'єкцій, які проводять через кожні 4-8 годин.
Триптизин Призначають внутрішньом'язово, по 1-2 мг через кожні
4-6 годин. Курс лікування - не більше 3-х місяців.
Нейролептики: аміназин Препарат може бути призначений
всередину, в виглядівнутрішньом'язових або внутрішньовенних
ін'єкцій. Дозування підбирає лікар індивідуально. Тицерін
Призначають у вигляді таблеток по 25-50 мг в день, поступово
збільшуючи дозу до стійкого поліпшення стану. Звичайне добова
кількість препарату - 250 мг.
Антидепресанти: Піразидол Призначають по 50-75 мг в день,
поступово збільшуючи кількість препарату до 200-300 мг в день.
Схема лікування індивідуальна. Амітриптилін Приймають
всередину по 50-75 мг в день, поступово збільшуючи дозу до
досягнення стійкого поліпшення стану. Через 14-28 днів кількість
препарату поступово знижують.
Хворий з дитинства був хворобливим, вразливим, невпевненим собі,
страждав нічними страхами. В школі вчився посередньо. При найменших
невдачах засмучувався, плакав. Поступив в університет, але скоро залишив
його. Був сором'язливий, постійно вагався у правильності своїх дій,
висловлювань. З 15 — 16 років вів щоденник, у якому детально записував
кожне слово, дію, судження і аналізував їх. Періодично появлявся страх
переходити через міст, намагався переїхати його у будь-якому транспорті.
Появився страх відкритих просторів. Через площу пробігав у натовпі.
Перестав ходити в кіно, тому що боявся приміщення (зачинені двері). Страхи
супроводжувалися емоційною напругою, фізичною втомою. Розумів
безглуздість цих страхів, заспокоював себе в їх необґрунтованості, але не міг
їх перебороти. У хворого з'явився сум, тривога. Відпрацював ряд ритуальних
дій, від яких пізніше також не міг звільнитися: виходячи з квартири, він
повинен був 5 разів доторкнутися до ліжка, перед тим, як виключити світло -
він обводив пальцем навкруги вимикача. Всі ці явища ретельно приховував
від оточуючих, що вимагало великого напруження. З роками став ще більш
помисливим, скрупульозним. Ці риси проявлялися більше у домашніх
умовах. На роботі помисливість він у значній мірі переборював. В
соматичному статусі патології не виявлено.
Психічний стан: Орієнтація в оточуючому і власній особі не порушена.
Пам'ять задовільна. Виражена тривога. У відділенні - несміливий, тримається
подалі від хворих. Скрупульозно ,копається" у своїх відчуттях і переживаних.
Не здатний швидко приймати рішення, часто запитyє оточуючих як би вони
поступили на його місці. Емоційно нестійкий, дратівлий. Мислення логічне.
послідовне. Розуміє безглуздість своїх переживань страху, але побороти їх не
може.
1. Визначте синдром. – Нав’язливих станів
2. Для якої лвороби він найбільш є характерним?
3. Тактика лікаря.
4. Навязливих станів (обсесивно-компульсивний розлад F-42)
переважно стійкі; в одних випадках - лише окремі симптоми
(наприклад, настирливе рахування, агорафобія), в інших - різні
нав'язливі стани
1. стан свідомості: не порушена
2. орієнтування: не порушена
3. порушення відчуття і сприйняття: гіперстезія
4. порушення мислення: наявність обсесій(нав’язливих думок),
компульсій (рухів) і фобій(нав’язливих страхів
іпохондричного змісту). Мислення логічне послідовне. Розуміє
безглуздість страхів та переживань ,але
побороти їх не може.
5. порушення в емоційно-вольовій сфері: емоційна нестійкість
,дратівливість,пригніченість; парабулії
(нав’язливі дії)
6. пам'ять і інтелект: не порушені
7. критика : збережена
5. при неврозі нав’язливих станів, психастенічній психопатії,
шизофренії, органічних ураженнях головного мозку
6. При гіперстенічному тлі (дратівливості) транквілізотори:
хпордиазепоксид 30-100 мг / сут. При гіпостеніческого тлі: діазепам
(седуксен сибазон),При фобіях соматогенного характеру
транквілізатори характеру з пароксизмом вегетативного кризу:
діазепам в/в 6-10 мг на 0,5% розчині 40% 10-20мл глюкози, в-
адреноблокатори- пропанолол 40-80 мг за 2 год до можливої
психотравмуючої ситуації!
Анамнез: Батько хворого страждає алкоголізмом, дід по батьковій лінії був
психічнохворим. Хворий страждав нічним нетриманням сечі. Вчився погано
через слабку пам'ять. У 13-pічному віці почалися судомні напади з прикусом
язика, про які він дізнався від оточуючих. Перед нападами відчував
запаморочення голови. Бували стани, коли на короткий час втрачав
свідомість, але не падав. Працював столяром, різні роботи виконував
старанно. акуратно. Був дратівливим, коли йому перечили, агресивним,
вдарив сусіда. Під час його затримання побив міліціонера.
Пеихчний стан: Оpiєнтований. Рухи повільні, незграбні. Мова тиха,
повільна Часто дякує .за увагу, за лікування". Багатослівний, загострює увагу
на дрібницях, пропускаючи основне, набридливий, докучливий. Мислення
в'язке. Пам'ять - гіпомнезія. Коло його інтересів різко обмежене. Його
цікавить власне благополуччя :"хотів би мати своє ліжечко, стільчик,
скриньку для харчів, гарненьке пальтечко, синій костюмчик, сіренький
кашкетик, шовковий шарфик". З лікарями занадто люб'язний, підлесливий. У
відділенні хворий вразливий, всім незадоволений, збудливий, дратівливий,
стає агресивним. У стані збудження, роздратування, гніву прокусив палець
іншому хворому. Егоїстичний. Проявляє велику турботу про свою особу, за
своє здоров'я. Пильно слідкує, щоб дали ліки, не вкрали передачу. У
відділенні акуратний, педантичний, його ліжко акуратно застелене ковдрою,
простиралом.
1. Визначте синдром. – Епілептичний характер
2. Встановіть попередній діагноз.
 Призначте лікування. Епілептичний характер
 затяжні та хронічні епілептичні психози
 Протисудомні препарати: карбамазепін 100-200 мг 1-2 раза в день,
потім підвищують 400 мг 2-3 раза в день, максимально - 1.6-2 г/сут.,
вальпроати 15-30 мг/кг/добу, габентин ффективная доза - от 900 до
2400 мг/сут
3.
Хворий з дитинства відставав у розвитку. Ходити почав у 2 роки, а говорити
-у 5 років. Мова погано модульована. Закінчив 3 класи допоміжної школи. У
школі вчився погано. На уроках часто ховався під парту і звідти пронизливо
кричав. Вдома був впертий, непослушний, з повною байдужістю відносився
до рідних, у їх присутності висловлював цинічні вирази. Був
гіперсексуальним, чіплявся до жінок різного віку, із-за чого були конфлікти.
Психічний стан: Opiєнтація груба. Розладів сприйняття немає.
Запам'ятовування і відтворення знижені. Невимушено, фамільярно називає
лікаря на «ти». Мова дефектна, шепелявить, багато слів вимовляє зовсім
нерозбірливо. Запас слів дуже бідний, обмежений побутовими справами.
Змістом розмови не зацікавлений. 3 байдужістю відноситься до запитань, які
торкаються його особи, емоційної реакції немає. Постійно знаходиться у
русі, звертається до оточуючих з безглуздими запитаннями. Без причини
сміється. Часто танцює, співає. Іноді залазить під стіл і там голосно сміється,
кукурікає. Ніяких бажань не висловлює, "згідний жити тут завжди, тільки б
їсти більше давали". Під впливом оточуючих виконує безглузді вчинки: п'є
воду з унітаза, оголюється, хапає за ноги інших хворих. Відсутні елементарні
шкільні знання, читає по складах, пише з грубими помилками. Елементарний
рахунок веде старанно, але неправильно, правильно рахує тільки в межах
десяти. Мислення конкретне, обмежене, абстрактні судження i висновки
йому недоступні. Не вловлює схожості і відмінності між предметами та
явищами.
Соматичний стан: диспластичний, кінцівки непропорційні, обличчя
асиметричне. На EЕГ - зміни, які вказують на органічне ураження ЦНС.
1. Визначте синдром.- Олігофреічний
 Трудова експертиза. Олігофренічний. . Хвороба Дауна. Істинна
мікроцефалія. Фенілкетонурія. Ембріо- та фетопатії
 Мікроцефалія
 Соціально-трудова адаптація (спеціальні школи та інтернати,
будинки для інвалідів - психохроніків). У допоміжних школах хворі
нерідко одержують прості виробничі навички (як правило
спеціальності, що вимагають механічної стереотипної праці) та
надалі працюють або в трудових майстернях психіатричних установ,
або навіть за отриманим фахом на загальних умовах.
3.
Хвора росла i розвивалась нормально. У. школі вчилася відмінно. Закінчила
торгівельний технікум, працювала продавцем. Одружена. Завжди була
активною, енергійною, товариською. У 20-річному віці після переживань,
знизився настрій, з'явилася слабкість, смуток, стала повільною,
загальмованою. На роботу йшла з неохотою, вдома лежала в ліжку, перестала
турбуватися за сім'ю. Ні з ким не спілкувалася, нікому не розповідала про
свій стан, "Намагалася себе перебороти". З'явилися думки про самогубство,
робила спробу отруїтися. Вважала себе постарілою, потворою. Хворою себе
не вважала "просто напала хандра". Через три місяці стан покращився, всі
явища зникли, продовжувала успішно працювати на попередній роботі
впродовж 6 років. Після пологів відчула приплив сил, захотілося
"відзначитися", стала надміру багато працювати, настрій був гарним,
,святковим". Не могла утриматись на одному місці, бралася за багато справ,
постійно спішила, багато роз'їжджала на таксі, витратила багато грошей,
віддавала в заставу цінні речі. Не ночувала вдома. Часто ходила в театр, кіно,
легко знайомилася з чоловіками, часто випивала. Поїхала в інше місто,
нібито на весілля сестри (якої в неї не було). Речей не брала, але з каси
магазину і в матері взяла велику суму грошей. Після повернення, узнавши
про нестачу, кричала, сварилася, завіряла, що це дрібниці, вона всі гроші
внесе в касу.
У соматичному і неврологічному стані патології не виявлено.
Pеакція Вассермана-негативна.
Психічний стан: Себе хворою не вважає, вимагає виписки. Критики до свого
стану немає. Настрій підвишений, товариська, розв'язна, безцеремонна.
Багато співає, пише вірші, втручається у всі справи відділення, дає свої
рекомендації. Повністю орієнтована. Мають місце несправжні впізнавання.
Декламує великі уривки з творів російських письменників. Мислення
прискорене, багатослівна, "перескакує" з однієї розповіді на іншу.
Переоцінює свої можливості, свою зовнішність. Настрій підвищений, часто
буває дратівлива, злостива. Говорить без зупинки до хрипоти. Рухлива,
майже не спить, їсть багато з великим апетитом. Пише багато листів.Інтелект
без патології.
1. Визначте синдром. Маніакальний
2. Для якого захворювання він характерний?
 Призначте адекватне лікування. Маніякальний
 маніакально-депресивний психоз, інфекційні (у тому числі й
сифілітичні), травматичні, судинні психози.
 Седативні препарати надають заспокійливе і снодійне дію
«Нейроплант» Разова доза - 300 мг. Частота прийому - 3 рази на
день. Добова доза - 900 мг., «Персен» по 3 таблетки 3 рази на добу.
Нейролептики надають снодійне дію, знімають напругу і спазм
м'язів, прояснюють розумовий процес - «Аміназин»
внутрішньом’язово 2,5% розчину в обсязі 2-5 мл «Тизерцин» дозу
можна збільшувати до 150-250 мг (6-10 таблеток) за 2-3 прийоми на
добу, максимальну частину добової дози приймати перед сном,
потім, після поліпшення стану, дозу можна зменшити до
підтримуючої. Максимальна добова доза становить 250 мг..
Транквілізатори послаблюють внутрішнє напруження і зменшують
відчуття неспокою, тривожності, страхів - «Атаракс» 2-4 таблетки
по 25 мг на добу або ½-1 таблетку по 100 мг ввечері перед сном,
«Феназепам» Ранкова та денна дози становлять 0,5-1 мг, на ніч -
решта від встановленої добової дози, максимум 4-6мг, «Буспірон»
по 5 мг 3 рази на добу, максимум 30мг.
Стабілізатори настрої знижують агресію і збудження, покращують
загальний стан хворих - «Карбамазепін» 0,2 г 3 рази на добу
протягом перших декількох діб дозу можна підвищувати до 0,4 г 3
рази на добу, «Циклодол» 6-16 мг на добу, «Літія карбонат» (1 капс.)
2 р/добу (вранці та ввечері).
3.
Хворий з 10-pічного віку страждає судомними нападами. Одного разу він
пішов на прийом до лікаря у психоневрологічний диспансер і не повернувся
додому. Через три дні хворий повернувся додому. Він був обірваний,
брудний, без пальто, вів себе дивно: не говорив ні слова, не відповідав на
запитання, весь час дивився у стелю. Наступного дня почав розмовляти,
впізнав своїх рідних. Поступово стан покращився і хворий розповів:
,"Пам'ятаю, як пішов у диспансер за ліками. Потім не пам'ятаю нічого до того
часу, поки не відчув під ногами залізничні рейки. Пам'ятаю, що проходив
повз якусь будку, весь час повторював про себе ,До Кіцманя 10км". Після
ЦЬОГО знову нічого не пам'ятаю. Прийшов до пам'яті десь біля Заліщиків. Я
сидів біля річки під мостом і мив ноги, які чомусь були червоними і
гарячими. Я чогось дуже боявся. Думав: ,,Скоро прийду додому і все
розповім рідним. Потім знову нічого не пам'ятаю". Знайомі розповіли рідним,
що бачили хворого, через день після його зникнення, на березі озера у лiсі за
30 км від міста. Хворий, на їхню думку, був дещо дивним, замисленим, у
відповідь на привітання знайомих він розгублено покивав головою і пішов
далі.
1. Визначте синдром. – Амбулаторний автоматизм (транс)
2. Для яких захворювань він характерний? Епілепсія
3. Biйськова експертиза. Не придатний
Хворий впродовж кількох місяців не працює, постійно звертається за
допомогою до лікарів різного профілю. Скаржиться на слабкість, відсутність
апетиту, безсоння. Відзначає у себе багато неприємних відчуттів у всьому
тілі: ,"не вистачає дихання, серце ніби облили чимось гарячим 1 воно ось-ось
розірветься. Відчуває якийсь жар у голові, ,все пече", ,"голова ніби наповнена
чимось гарячим", ,"кров застигає в жилах", ,"по всьому тілі проходять голки".
У внутрішніх органах, особливо в кишечнику, ніби-то щось живе
пересувається, хлюпає, царапає, кусає. Від цього в кишках утворилися рани і
Кишки злиплися". Під час сечовиділення ,,Виливається спинно – мозкова
рідина і починає колоти у хребті".
При детальному обстеженні хворого патологічних змін з боку внутрішніх
органів не виявлено. Не дивлячись на відсутність патології внутрішніх
органів, хворий залишається тривожним, підозрює у себе небезпечне
невиліковне захворювання.
1. Визначте синдром Нігілістичнай (Котара)
Для яких захворювань він характерний? при таких психозах, як
шизофренія або при біполярних афективних розладах. Він може бути
пов'язаний з неврологічними або психічними розладами і, частково, з
клінічною депресією і дереалізацією.
Призначте відповідне лікування. Антидепресанти. призначають прийом
невибіркових і виборчих інгібіторів. До них відносяться Ніаламід або
іпразід, які здатні вивести пацієнта зі стану глибокої депресії (тріціклоідний
антидепресант). У деяких випадках прийомом одних таблеток не обійтися. В
умовах стаціонару хворим призначаються уколи у вигляді специфічних
антидепресантів.
Нейролептики. призначаються в разі наявності у пацієнта марення,

автоматизму і галюцинацій. Модитен, фторфеназін при терапії людей, які
страждають на шизофренію.
Транквілізатори. мають антипсихотичний ефект і блокують деякі рецептори

головного мозку. При глибокої депресії Сибазон, Ксанакс і Феназепам.
2.
Хворий впродовж останнього року залишив роботу, цілими днями і, навіть,
ночами, щось пише і старанно ховає написане. Коли рідні звернулись до
лікаря, він розповів, що винайшов апарат ,Л-2" для вловлювання думок на
відстані. Цей винахід, на думку хворого, повинен стати основою ,"нової
технічної революції і має велике значення для оборони країни". Приніс із
собою багато схем, креслень, загальний зошит, в якому за допомогою рівнянь
з елементарної математики, простих законів фізики він намагався з'ясувати
свою гіпотезу. Розповів лікареві, що перший екземпляр рукопису він відвіз у
Москву, але по дорозі його валізу з розрахунками вкрали. Абсолютно
впевнений, що крадіжка здійснена агентами спецрозвідки. Про все це хворий
детально розповідає, з абсолютністю, виключаючи можливість помилки.
1. Визначте синдром - Парафренічний
2. При яких захворюваннях він найчастіше спостерігається?
пухлина, інсульт, збільшення шлуночків,
або нейродегенеративний процес параноїдної шизофренії,
маревному розладі атересклеротичних психозах
3. Тактика лікаря.
У хворого психічні порушення розвинулися після перенесеного грипу. Він
скаржиться на постійний біль у горлі. Вважає, що хворий на туберкульоз
гортані, йому важко ковтати, утруднене дихання (дихання "спиняється"),
скаржиться, що у нього випали всі зуби, в грудях порожньо, легені згнили.
Хворий відмовляється від їжі, тому що "у нього порушився зв'язок горла
шлунком, згнив стравохід, шлунок мертвий, кишечник склеївся". Завив, що
він -труп (вcі відчувають поганий запах), але рухаєтыся лише тому, що через
нього пропускають електричний струм. У стаціонарі байдужий до
оточуючого, бездіяльний, тримається осторонь від хворих, заглиблений у
свої переживання, тривожний. Настрій пригнічений.
1. Який синдром? Нігілістичнай (Котара)
Для яких психічних розладів він характерний? при таких психозах, як
шизофренія або при біполярних афективних розладах. Він може бути
пов'язаний з неврологічними або психічними розладами і, частково, з
клінічною депресією і дереалізацією.
Методи лікування. Антидепресанти. призначають прийом невибіркових і
виборчих інгібіторів. До них відносяться Ніаламід або іпразід, які здатні
вивести пацієнта зі стану глибокої депресії (тріціклоідний антидепресант). У
деяких випадках прийомом одних таблеток не обійтися. В умовах стаціонару
хворим призначаються уколи у вигляді специфічних антидепресантів.
Нейролептики. призначаються в разі наявності у пацієнта марення,

автоматизму і галюцинацій. Модитен, фторфеназін при терапії людей, які
страждають на шизофренію.
Транквілізатори. мають антипсихотичний ефект і блокують деякі рецептори

головного мозку. При глибокої депресії Сибазон, Ксанакс і Феназепам.
2.
Впродовж трьох днів хворий став напруженим, з'явилася незрозуміла
тривога, неспокій. Здавалося, що кімната наповнена людьми. Якісь люди
кричать із за стіни, погрожують вбити, кличуть випити. Вночі не спав бачив
як із -під ліжка повзе чудовисько з рогами і блискучими очима, по кімнаті
бігають сірі миші, напівсобаки, напівкішки, чув стук у вікно, відчував запах
горілого, задушливого газу, чув крики про допомогу. У стані страху вибіг із
дому і побіг у відділення міліції, рятуючись від "переслідування". Звідти і
був доставлений у психіатричну лікарню. У психіатричному відділенні -
збуджений, особливо у вечірній час, поривасться до дверей, вікон, тремтить,
з тривогою оглядається. Раптово починає струшувати з себе щось, каже, що
бачить і відчуває на собі комахи, бачить перед собою спотворені обличчя,
показує на них пальцем, часом голосно сміється, а потім раптово зі страхом
ховається, втікає. Дезорієнтований у місці і часі. Через 2 доби після
лікування став спокійним, дещо астенізованим. Детально і яскраво
розповідає про пережите.
1. Встановіть синдром. Деліріозний
2. Для яких захворювань він характерний? спостерігається при
інтоксикаційних, симптоматичних психозах, нейроінфекціях,
епілепсії.
3. Тактика лікаря. Частіше використовують транквілізатори
(анксіолітики). Нейролептики (антипсихотичні препарати)
необхідно застосовувати з обережністю через ризик виникнення
колапсу. Одночасно з психотропними препаратами
призначають вітаміни в високих дозах (особливо С і В 1),
коригують порушення гемодинаміки. При алкогольному Д.с.
додатково проводять дегідратаційну терапію
Хворий звернувся в органи УВС з листом такого змісту: ,"Прошу вжити
заходів і захистити мене від переслідування зграї бандитів та хуліганів. Вони
уявляють себе зверхлюдыми, спровадили мене в будинок для душевнохворих
i проводять наді мною експерименти. Таємно вставили мені в голову
передавач, якийсь ,"центральний мозок" і постійно ведуть зі мною
переговори на надвисоких частотах, не дають мені хвилини спокою.
Включають мені в голову брудні думки 1 3аставляють відповідати на них,
мої почуття закриті під залізним ковпаком. Вони з хуліганськими намірами
рухають моїм язиком, заставляють висловлюватися нецензурно, забивають
мені голову своїми провокаційними змовами. Вночі виймають моє серце,
легені, вкладають інші, кібернетичні. Я став весь не свій, навіть їм і ходжу
автоматично. А вони весь час кажуть, що зробили з мене робота. Ще раз
прошу вжити заходів проти цих хуліганів
1. Визначте синдром. Кандинського-клерамбо
При яких захворюваннях він характерний? Спостерігається при
шизофренії, маніакально-депресивному психозі (депреси вна фаза),
органічних ураженнях головного мозку.
Призначте лікування. медикаментозна (нейролептики: галоперидол,
трифлуоперазин, клозапін, оланзапін, рисперидон і інші препарати);
біологічна терапія - Електроконвульсивна, інсулінокоматозна;
психотерапія (при позитивному ефекті психотропних препаратів) з
подальшою соціальною реабілітацією (на етапі одужання і усвідомлення
хвороби).
Хворий, за спеціальністю міліціонер, був доставлений у судово психіатричне
відділення лікарні з камери попереднього ув'язнення. Завжди був
трудолюбивим, дисциплінованим, старанним. Вранці зібрався на роботу, взяв
зброю, але раптово з криком "Бий фашистів!" вибіг на вулицю. Сусіди
бачили, як він з пістолетом у руках, продовжував щось кричати, біг по вулиці
і тут же роздались постріли. Очевидці викликали міліцію. Хворий був
затриманий на сусідній вулиці. При цьому він чинив бурхливий опір. Був
збуджений, блідий, продовжував викрикувати погрози на адресу "фашистів".
Неподалік від нього на землі лежали троє поранених випадкових перехожих.
У відділенні міліції через годину хворий "прийшов до себе" і не міг
зрозуміти, що скоїв злочин. Він пам'ятав, що був вдома, але наступних подій
зовсім не пам'ятав. Переконавшись у реальності подій, які сталися, дав
реакцію глибокого відчаю, дорікав себе в тому, що скоїв, намагався
покінчити життя самогубством.
1. Визначте синдром – Присмерковий стан
При яких психічних станах він спостерігається? ? при епілеп сії, органічних
ураженнях головного мозку (черепномозкові травми, судинна патологія
тощо).
Судово- психіатрична експертиза. Не притягуэться до кримінальної
відповідальності
Впродовж багатьох місяців психічний стан хворого залишається без змін. Ні
з ким не спілкується, годинами лежить у ліжку в одній і тій же позі, голова
піднята над подушкою. Іноді встає і довго стоїть біля ліжка, одноманітно
переступаючи з ноги на ногу, часом раптово біжить до дверей цілує косяк і
знову лягає в ліжко. На обличчі безглузда посмішка, губи витягнуті у вигляді
хоботка, шкіра обличчя наче покрита жиром, з рота тече слина. Кисті рукі
ступні ціанотичні, акрогіпергідроз.
Вступити в мовний контакт із хворим не вдається. На запитання не
відповідає, дивиться вбік, комусь усміхається. При спробі оглянути хворого,
відкрити йому рот чинить опір. Тонус м'язів кінцівок підвищений.
Нагодувати хворого дуже важко. При годуванні він відвертається, зціплює
зуби. Але іноді, коли залишається сам, бере в руки ложку і починає повільно
їсти. Неакуратний, брудний, сечовипускання та акт дефекації в ліжку.
1. Визначте синдром – Кататонічний
2. При яких психічних захворюваннях він спостерігається?
3. Надайте невідкладну допомогу.
1. . КАТАТОНІЧНИЙ – порушення волі, позитивний синдром рухових розладів, Синдроми
з неповним (частковим) порушенням свідомості
Кататонічний. Це симптомокомплекс психічних розладів, переважно у руховій сфері, який
складається з кататонічного ступору або кататонічного збудження. Виділяють кілька
різновидів кататонічного ступору: синдром з воскоподібною гнучкістю, підвищеним тонусом
м’язів, симптомом “повітряної подушки”, ембріональною позою та інші; негативістичний
ступор з повною нерухомістю, пасивним негативізмом; ступор з м’язовим оціпенінням –
найтяжча форма ступору (тривале перебування в ембріональній позі з вираженою напругою
усіх груп м’язів, симптом хоботка).
Серед варіантів кататонічного збудження виділяють: розгубленопатетичне – поєднання
розгубленості, екзальтованості з беззв’язною балаканиною і руховим збудженням та
імпульсивне – раптове, руйнівне, короткочасне збудження. Кататонічний ступор і кататонічне
збудження вимагають невідкладної госпіталізації.
1. стан свідомості: частково порушена
2. орієнтування: деперсоналізація
3. порушення відчуття і сприйняття: гіпестезія,
4. порушення мислення: аутистичне мислення; мутизм; вербігерації, ехолалії.
5. порушення в емоційно-вольовій сфері: кататонічний ступор або кататонічне збудження.
1. пам'ять і інтелект: парамнезії, конфабуліції і псевдоремінісценції;
6. критика: знижена?
2. При яких психічних захворованнях він спостерігається? Спостерігається кататонічний

синдром при шизофренії, сифілітичних, травматичних, судинних психозах
13. Невідкладна допомога при кататонічному збудженні.
Невідкладна допомога. При гострому психозі без соматичної патології застосовують
нейролептики седативної або антипсихотичної дії.
а) нейролептики седативної дії:
• аміназин 2,5% 2-6 мл в/м’язово;
• тизерцин 2,5% 2-6 мл в/м’язово;
хлорпротиксен (труксал) 2,5% 2-6 мл в/м’язово;
• пропазин 2,5% 2-4 мл на 0,25-0,5 мл новокаїну, в/м’язово;
• френолон 0,5% 1-2 мл в/м’язово;
б) нейролептики антипсихотичної дії:
• галоперидол 0,5% 1-2 мл в/м’язово;
• триседіл 0,25% 0,5-2 мл в/м’язово;
• трифтазин (стелазин) 0,2% 1-2 мл в/м’язово;
в) на галюцинації і маячні ідеї вибірково діють:
• галоперидол 0,5% 1-2 мл в/м’язово;
• триседіл 0,25% 0,5-2 мл в/м’язово;
• трифтазин (стелазин) 0,2% 1-2 мл в/м’язово.
При гострому психозі, наслідком якого є метаболічні розлади (інтоксикації,інфекції,
соматичні розлади), призначають мінімальні дози нейролептиків, або тільки
транквілізатори:
• діазепам (сібазон, реланіум, седуксен) 5 мг (0,005);
• седуксен (сібазон, реланіум, валіум) 0,5% 2-6 мл в/м’язово;
• еленіум 5-10 мг (0,005-0,01);
• феназепам 2,5-5 мг;
• мазепам.
Невідкладна допомога при панічному збудженні:
Корвалол – 30-50 капель перорально в теплій воді
• Настойка валеріани – 30 капель перорально в теплій воді или, и
• Настойка пустырника – 30-50 капель перорально в теплій воді;
Гліцин – 500 мг сублінгвально;
При артеріальній гипертензії и тахикардії,при відсутності протипоказів:
• Анаприлін – 10-20 мг
• Метопролол – 25-50 мг перорально
• Каптоприл – 25-50 мг перорально или
• Энаприлат (Энап Р) – 0,625-1,5 мг в/в;
При тривалому збереженні симптомів:
Для лікарів психіатрів:
• Тизерцин – 25-50 мг в/м или перорально или
• Діазепам – 0,15-0,3 мг/кг (Феназепам – 0,5-1-2 мг) в/м или в/в
У хворої всі види орієнтації збережені. Вона безперервно ходить по палаті,
заламуючи руки, плаче, кричить, б'є себе кулаком по голові. Волосся
розпатлане, на обличчі вираз страху і мук. Розмовляючи з лікарем,
продовжує ходити по кабінету, кусає губи, руки, просить зробити їй
"смертельний укол". Раптово впала на коліна, намагалася цілувати ноги
лікареві, благаючи врятувати її сім' ю, якій загрожує загибель. Обіцяла за це
винагороду. Коли її підняли з підлоги, вона всунула в кишеню лікареві
золоту каблучку, принесену її дочкою на прохання хворої. Докір, зроблений
лікарем, сприймає як відмову допомогти їй. Вмовлянням не піддається,
залишається дуже тривожною Вийшовши з кабінету лікаря, з галасливим
криком кинулась до вікна, вибила скло, поранила себе. Тимчасове
заспокоєння настало від внутрішньовенного введення 2 мл 2,5% розчину
тизерцину.
Не спить, відмовляється від, їжі, не лягає в ліжко, так як вважає себе винною
і не мас права на життя.
1. Визначте синдром – Ажитована депресія
2. Для яких захворювань він характерний?
4. АЖИТОВАНА ДЕПРЕСІЯ Синдром з неповним (частковим)
порушенням свідомості, Синдром з переважним порушенням почуттів,
Позитивний (продуктивний) синдром
5. меланхолічне збудження з метушливим неспокоєм.
6. Як відомо, типовий депресивний синдром проявляється пригніченим
настроєм, сповільненим мисленням, загальмованістю рухів. Ажитована
депресія частіше виникає на світанку, раптово, мов спалах, перериває
загальмованість чи ступор. Хворі стають шаленими, не можуть усидіти
на одному місці, кричать, просять про допомогу, б’ються головою об
стіну, розривають на собі одяг, виривають волосся, заломлюють руки,
роблять спробу самогубства. Усе це поєднується з відчаєм, нестерпною
тривогою, тугою і нудьгою. Такі хворі висловлюють мачні ідеї
самоприниження та самозвинувачення
7. стан свідомості: частково порушений
8. 2. орієнтування: збережена
9. 3. порушення відчуття і сприйняття: гіпестезія
10. 4. порушення мислення: уповільнене, маячні ідеї
самозвинувачення, самоприниження, суїцидальні думки
11. 5. порушення в емоційно-вольовій сфері: метушливий неспокій та
меланхолічне збудження в поєднанні з гіпотимією ,тривогою,нудьгою
12. 6. пам'ять і інтелект: не порушені
13. 7. критика:порушена
14.
15.
16. 2. Для яких захворювань він характерний? Спостерігається при
маніакально-депресивному, інволюційних та судинних психозах.
17. 3. Які можливі методи корекції ви застосуєте?
Юнак працює гардеробником. За характером хворобливий, вразливий. Багато
і безсистемно читає художню літературу, особливо цікавить його опис
сексуальних сцен. 3 12 років займається онанізмом, розглядаючи фотографії
оголених жінок. Одного разу допомагав знайомій дівчині одягнути шубу,
несподівано відчув статеве збудження. Потім кілька днів був під враженням
пережитого стану. 3 того часу часто намагався, нишком від оточуючих,
погладити чиюсь шубу або хутрову шапку. 3 того часу часто бачив еротичні
сновидіння, під час яких, доторкуючись до хутра, переживав оргазм і
еяколяцію. У 24 роки одружився, маючи надію позбавитись шкідливої
"звички". 3 перших днів подружнього життя відчув відсутність статевого
потягу до дружини, не зміг здійснити нормальний статевий акт. Дружина
покинула його. Лікувався у лікаря психотерапевта, але не позбавився цієї
шкідливої звички, спроби вступити у статевий контакт не завершувалися
успіхом. Статева насолода наступала лише при наявності хутра. Влаштувався
гардеробником. Поступив на судово-психіатричну експертизу.
Звинувачується у крадіжках хутрових речей.
1. Визначте розлади поведінки. ФЕТИШИЗМ – настання статевого
збудження і звдоволення на при реалізації статевого акту, а при споглядянні
предметів жіночого туалету, одягу або при дотику до них.
2. Для яких психічних розладів він характерний? СИНДРОМИ І
СИМПТОМИ СЕКСУАЛЬНИХ РОЗЛАДІВ
3. Які можливі методи корекції Ви застосуєте?
Хвора росла i розвивалася нормально. Спадковість не обтяжена. За
характером вразлива, має гарний голос, співає в ансамблі. Закінчила художне
училище, добре малює. Захворіла після психічної травми: їй сповістили, що її
мама випадково потрапила під поїзд. Скрикнула, впала на підлогу, втратила
свідомість. Спроби оточуючих привести її до свідомості виявились марними.
Машиною швидкої медичної допомоги доставлена у психіатричну лікарню.
Психічний статус: У відділення хвору внесли на носилках. Лежить
нерухомо із закритими очима. На запитання не відповідає. Інструкції не
виконує. Піднята рука падає. Хворій підшкірно ввели 2 мл 10% розчину
кофеїну і внутрішньовенно- 5 мл 5% розчину барбамілу. В цей час хвора
відкрила очі, назвала своє ім'я, спитала, де вона знаходиться. Почала багато і
Швидко говорити. На запитання: "Що з нею сталося?", вона заплакала і
розповіла про смерть мами.
Визначте синдром – Істеричний . ІСТЕРИЧНИЙ Непсихотичні (невротичні)
синдроми
характеризується емоційною лабільністю з бурхливим проявом почуттів
(ридання, голосіння, стогін), швидкою зміною позитивних і негативних
почуттів з різноманітними соматичними та неврологічними розладами.
Порушення рухової сфери, чутливості, вегетативних функцій проявляються
функціональними парезами, паралічами, локальними контрактурами,
істеричними судомними припадками. Можуть мати місце істеричні заїкання,
афонія, мутизм, сурдомутизм, сліпота, розлади чутливості по типу “панчох”,
“рукавичок” чи по гемітипу. Спостерігаються вегетативні порушення:
блювота, гикавка, відрижка, відчуття “клубка” в горлі, тахікардія, задуха,
“поліурія” тощо. Найбільш типовими проявами істеричного синдрому є
демонстративність, театральність, егоцентризм
Для якої хвороби він характерний?  Істеричний напад виникає після
психічної травми і в клінічній картині відображається психотравмуюча
ситуація. Спостерігається істеричний синдром при істеричному неврозі
1.
2. Методи усунення патологічних розладів.
Хвора впродовж місяця знаходилася у психіатричній лікарні. У відділенні:
самотня, ні з ким не спілкується, цілими днями сиділа у кутку палати, ні до
чого не проявляла цікавості. Вираз обличчя безтямний, погляд спрямований в
одну точку. Іноді без причин починала голосно сміятися. На короткий час
ніби пробуджувалась, давала кілька простих відповідей, а потім знову
заглиблювалась у попередній стан. Хвора не знала, де вона знаходиться,
втратила рахунок часу. Раніше бачила перед собою людей у білому,
червоному одязі, які говорили щось незрозуміле. На третьому тижні
лікування стан хворої значно покращився. Вона розповіла, що весь час жила
у світі казкових сюжетів (мрій). ,"Здавалося, що знаходиться на березі моря,
хвилі з шумом набігають на берег. Я піднімаюся на гору, долаючи
перешкоди. По проваллю рухалися автомашини з включеними фарами, а
будинки, подібні до китайських фанз, люди говорили на навкруги
незрозумілій мові. Здавалося, що йду лісом, а переді мною виникали людські
голови, які перетворювалися у змій з яскравими очима. Страху не відчувала,
але було цікаво". Хвора пам'ятає про все, що пережила, але все згадується як
уві сні. "Побаченого так багато, що всього не перекажеш".
1. Який синдром - Онейпрїдний
Онейроїд - стан своєрідного сновидного потьмарення свідомості, який
характеризується тим, що при мінливій глибині її порушення вона
зумовлена якравими,образними,фантастичними галюцинаціями.
1. стан свідомості- частково або повністю відчуженість він
навколишньому, розлади самосвідомості
2. якість потьмарення свідомості мрієподібна.
3. орієнтування- подвійне орієнтування
4. порушення відчуття і сприйняття-маніхейське маячення ( хворий думає
,що він призначений для боротьби добра зі злом)
5. маячне інсценування(сприймається як все спец підлаштоване)
6. порушення мислення- маячні ідеї переслідування
7. пам'ять і інтелект- психомоторне збудження або загальмованість ,після
виходу з психозу розповідають про свої мрієподібні переживання
8. критика- порушена
2. При яких захворюваннях він спостерігається? Онейроїдне потьмарення

свідомості найбільш часто спостерігається при шизофренії, епілепсії,
інфекційних психозах і наркоманіях, органічних ураженнях головного
мозку
Хворий впродовж кількох років майже безперервно знаходиться у
психіатричній лікарні. У відділенні-пасивний, нічим не займається, сидить на
стільці і дивиться перед собою. Вираз обличчя тупий, байдужий. Іноді, на
запрошення інших хворих, сідає грати у шахи, грає буз зацікавлення, без
інтересу, завжди програє. Після гри встає i йде на своє місце. Не слідкує за
своїм зовнішнім виглядом, вимивається i причісуєтеся тільки після
неодноразових вказівок персоналу відділення. На побачення з мамою
виходить неохоче. Не привітавшись, зразу виймає з сумки принесені мамою
продукти і йде в палату. Їсть багато, з’їдає все підряд - кисле, солодке,
солоне. На лекцію з психіатрії хворий зайшов з виглядом байдужості, не
поздоровався, сів, навіть не глянувши на аудиторію. На запитання лектора
відповідав неохоче, односкладно, дивився при цьому вбік. Ось зразок
розмови з хворим:
Професор: Як Ви себе почувасте? Вас що-небудь турбує?
Хворий: Hі, нічого. Я здоровий.
Професор: Чому Ви знаходитесь у лікарні?
Хворий: Не знаю. Лікування ще не закінчено.
Професор: Яке ж лікування, якщо Ви здоровий?
Хворий мовчить, не відповідає.
Професор: Я знаю, що кілька років тому Ви вистрибнули з вікна третього
поверху, зламали собі ногу. Навіщо Ви це зробили?
Хворий: Так... захотілося ,"встряхнутися".
Професор: Ось вже багато років Ви лікуєтесь у лікарні. Вам не хотілось би
повернутися додому, чим-небудь зайнятися?
Хворий: Hі, не хочу. Мені тут добре.
1. Визначте синдром – Апато-абулічний
1. Для яких захворювань він характерний? . АПАТО-АБУЛІЧНИЙ
Синдроми з неповним (частковим) порушенням свідомості:  Складні
(змішані) синдроми
2. Характеризується зниженням емоцій і вольових спонукань до
цілеспрямованої діяльності. Апатія – психічний стан людини, що
характеризується зниженням почуттів, індиферентністю, байдужістю,
відсутністю інтересу до навколишніх явищ і подій, а також до самого
себе (до свого здоров’я, сімейного чи соціального стану, долі). Абулія –
повна втрата діяльності, безвілля, відсутність відповідного імпульсу до
дії. У хворого спостерігається обмеженість мімічних і пантомімічних
рухів, рухова і мовна загальмованість при відсутності органічних
порушень з боку центрального та периферичного апарату нервової
системи
3. Стан свідомості: часткове порушення свідомості
4. Орієнтування: дезорієнтування
5. Порушення відчуття і сприйняття: гіпостезія
6. Порушення мислення: зниження
7. Порушення в емоційно-вольовій сфері: апатія,абулія.
8. Пам’ять і інтелект: знижена;
9. Критика: втрачена
2. Для яких захворювань він характерний? Характерний для шизофренії,

соматоформних психічні розлади, травматичні психози
2.
Хворий низького зросту, будова тіла диспластична. Голова маленька зі
,,скошеною" потилицею, розріз очей косий, ніс короткий з плоским
переніссям. Міміка бідна, рот постійно відкритий. У відділенні: в'ялий, з
хворими спілкується мало, сором'язливий. Намагається триматися ближче до
лікаря, до медсестри, сердиться, коли вони проявляють увагу до інших
хворих. Іноді вдається ЙОГО "Включити" у виконання нескладних доручень:
прибирання приміщення, роздача їжі. При цьому він сам не проявляє
ініціативи, вимагає постійних вказівок, допомоги, додаткових інструкцій, що
і як зробити. У розмову вступає неохоче. Мова односкладна, запас слів
бідний, слова вимовляє неправильно. Не вміє читати, писати, знає лише
окремі букви. Ось зразок розмови лікаря з хворим:
- Як тебе звати?
- Саша
- Cкільки тобі років?
- Три.
- У якому місті ти живеш?
- Hа Калічанці.
- Xіба це місто?
- Miст...
- Які міста ти знаєш?
- Ще Ленінський район.
- Як називасться найбільше місто у нашій країні? Наша столиця?
- (Hе може відповісти на питання).
- Скажи для чого потрібна ші річ? (телефонний апарат).
- Брати трубку і казати: ,"Алоало !"
- А для чого ж все це роблять?
- (Хворий не може відповісти).
- А ти можеш відповісти чим відрізняється корова від коня?
- Корова з рогами, а кінь з вухами.
1. Визначте синдром – Олігофренічний (Дауна)

2. Виставте попередній діагноз!
Методи профілактики. 1.Олігофренічний
2. хвороба Дауна
3. Олігофренія - природжене або рано набуте недоумство, що виражається в
недорозвиненні інтелекту і психіки в цілому. Олігофренія нерідко
супроводжуються вадами фізичного розвитку. Причинами олігофренії
можуть служити:
- спадкові фактори, (хвороба Дауна, істинна мікроцефалія,);
-внутрішньоутробне ураження зародка та плоду (гормональні порушення,
краснуха та інші вірусні інфекції, вроджений сифіліс, токсоплазмоз);
-шкідливі фактори перинатального періоду та перших 3 років життя (асфіксія
плода та новонародженого, пологова травма, імунологічна несумісність крові
матері та плоду - конфлікт за резус - фактору, травми голови в ранньому
дитинстві, дитячі інфекції, вроджена гідроцефалія).
1.
Слабоумство диффузно, тотально : страждає не тільки пізнавальна
діяльність, але й особистість у цілому. Виявляються ознаки
недорозвинення не тільки інтелекту і мислення, але й інших психічних
функцій (сприйняття, пам’ять, увага, мова, моторика, емоції, воля і
т.д.). Спостерігається переважне недорозвинення - мислення і мови .
Хвора звинувачується у шахрайстві.
Анамнез: Єдина дитина у сім'ї. Росла слабкою, хворобливою, нервовою. У
дитинстві були судомні стани з непритомністю. Були нічні страхи. У сім'ї всі
захоплювалися її красою, особливими здібностями, говорили, що в неї
,"тонка нервова система". У 10 років втратила батька (вбивство).Важко
переживала. Заздрила подругам, у яких були батьки. Вигадала, що батько
живий, живе під виглядом жебрака. Сама почала вірити у ці вигадки.
Допомагала бідним, віддавала все, що мала, крала у матері гроші і роздавала
жебракам. Заставляла подруг збирати речі для бідних, а коли вони
приносили, частину залишала собі, частину роздавала. У 16 років була
звинувачена у крадіжці, пережила відчуття сорому, злякалася, кричала,
згадувала щось про свого бідного батька, знепритомніла. Хотіла отруїтись.
Закінчила середню школу. Навчалася у театральному інституті. Легко
знайомилася, любила нові захоплення, хотіла бути неперевершеною,
вигадувала історії, в яких вона наче б то приймала участь, перебільшувала
свої матеріальні можливості. Заявляла, що у неї є багаті родичі, які займають
високі посади і від них вона отримує посилки з цінними речами, гроші, які
тратила на свої потреби. Згодом вияснилось, що все неправда. Хвора плакала,
кричала, рвала на голові волосся. Хотіла порізати собі вени. Знову вигадала,
що іде за кордон у відрядження, зібрала значну суму грошей на покупки
(замовлення), які витратила. Була затримана. Відкрита кримінальна справа. У
міліції хотіла проколоти вени шпилькою, був судомний напад.
Психічний статус: Оpiєнтована повністю. Під час розмови хвилюється,
плаче, червоніє, від сліз швидко переходить до сміху. Тримається дещо
неприродньо, намагається іронізувати. У розмові застосовує прислів'я, цитує
вірші. Заламує руки, зітхає, встає і ходить по кабінету. Хоче показати себе з
кращого боку, намагається оправдати свої вчинки. Грозиться, що покінчить
життя самогубством, так як не в змозі переносити сором. Заявила, що вона
була обдурена, але нікого ,не здала" через свою порядність, взяла провину на
себе. Відмічає у себе нахил до фантазування. Емоції яскраві, інтелект і
пам'ять не порушені. Розладів сприйняття немає.
Соматичний статус: середнього росту, виглядає молодшою за свої роки.
Менструації нерегулярні, Тахікардія. Внутріцні органи без патології.
1. Визначте синдром – Істеричний (психопатичний)
1. Судово- психіатрична експертиза. Істеричних психопатичних осіб є
бажання будь-що привернути до себе увагу оточуючих, тому їхня
поведінка характеризується демонстративністю, театральністю,
позбавлена простоти і природності. Їм необхідно бути в центрі уваги,
щоби про них говорили("гра на глядача"). Розумові висновки в них
дуже суперечливі: замість логічного зіставлення фактів і тверезої
оцінки дійсності їх часто захоплюють безплідні вигадки, які є
продуктом по-дитячому багатої і нестримної фантазії. При уявній
повній переконаності істеричних осіб у своїх фантазіях межа між
реальним і фантастичним не зникає повністю. Вони завжди можуть
розмежувати дійсне та вигадане, не дивлячись на часто повну
захопленість своїми враженнями.
3.
Хворий - учень 11 класу. У його батька була травма головного мозку, після
чого з'явились судомні напади. Хворий не відставав у розвитку від
однолітків, але був хворобливою дитиною. За характером був веселим,
товариським, але дратівливим, запальним. Одного разу, після охолодження,
захворів ангіною, впродовж трьох днів температура тіла була 37,8 -38ºС .
Після одужання не зміг написати контрольну роботу з фізики і отримав
двійку. В той же день "побив" товариша за те, що той зламав його
фотоапарат. Вдома плакав, погрожував матері залишити школу. Хворий
пішов у ліс, а потім-до бабусі в інше село, не хотів повертатися додому.
При госпіталізації — дезорієнтований у часі, збуджений, каже, що всі
хочуть його згубити, що його заточують у в'язницю. У хворого мають місце
об'єктивні ознаки слухових галюцинацій.
На наступний день на запитання відповідає коротко, не по суті, інколи щось
пише, посміхається, на обличчі вираз розгубленості. Перед тим, як їсти
оглядає і нюхає їжу. Інколи стає жвавішим, щось співає, декламує вірші.
Вважає, що його посадили в гестапо, а потім - у резиденцію контрабандистів.
Оточуючих хворих сприймав за "підставні особи" з метою переходу кордону.
Уявляв, що земля це "хробашливе яблуко" з каналами, які вважаються
шахтами. Трансляцію радіопередач розцінював як ,"наказ до дії", особливий
зашифрований сигнал. Чув "голоси", які інформували його, що вся
сигналізація буде здійснюватися через їжу, тому він її обнюхує і оглядає.
Вважає, що він - Мауглі, знаходиться в джунглях для вивчення стежечок, що
ведуть у стан індійців. Не пам'ятає як вів себе у перші дні перебування у
лікарні.
Соматичний стан: Блідість шкіри, незначна гіперемія горла. Температура
періодично- 37,3°- 37,5 В крові: Л-11.10° г/л, ШОЕ - 28 мм/год.
Неврологічний статус: Вогнищевої неврологічної симптоматики не
виявлено.
1. Визначте синдром - Онейроїдний
3. Призначте відповідне лікування.
2 Онейроїдний синдром — потьмарення свідомості з напливом

фантастичних уявлень, які виникають мимоволі. За змістом це змінені
фрагменти баченого, прочитаного, почутого, пережитого, що переплітаються
з реаліями життя. Характерними симптомами сновидного синдрому є:
 часова та просторова дезорієнтація,

 великі галюцинації (зорові галюцинації), при яких пацієнт бере активну
участь у своїй свідомості,
 психічна розгубленість та зорові омани,
 перепади настрою, пов’язані з галюцинаціями,
 дивна рухова активність як елемент галюцинацій,
 проблеми з пам’яттю (часткова амнезія).
Онейроїдний синдром супроводжує інфекційні психози,

шизофренію, епілептичні та симптоматичні психози, органічні
ураження головного мозку.
3Онейроидное стан досить небезпечне, особа може навіть не вийти з нього.
Госпіталізувати в психіатричне відділення такої людини потрібно
невідкладно, а там вже почати поетапне лікування. В першу чергу
використовуються нейролептики: Азалептин 25 мг, Еглонил 25 мл,
Карбидин, Тріфтазін, Галоперидол, Метеразін, Френолон, Этаперизин,
Мажептіл, Триседил, Аминозин до 1100 мг, Пропазин, Тізерцин до 290 мг.
Ноотропи, що впливають на афективно-ефекторні порушення, також активно
застосовуються. Аміналон, Пиридитоп, Ацефан, Пантогам. Пиридитоп,
показав себе непоганим антидепресантом і седатиком, застосовується при
депресивний афект.
Для попередження набряку мозкових тканин, застосовується Манітол,
Лазикс.
Цитофлавином до 9 мл або Л-лізином, Натрію тіосульфат, Атоксіл 12 мг,
Тиогама 560 мг. Рідше використовуються Корглікон, розчин Соди,
Строфантин, Кордіамін, Папаверин, Платифилин,
Хвора працює в універмазі продавцем, освіта середня.
В анамнезі часті ангіни, y 12 років черепно мозкова травма без втрати
свідомості. Заміжня, має 2-х дорослих дітей. Менструації відсутні 2 роки.
Сімейне життя не склалося, чоловік зловживає алкоголем, вдома -часті
сварки. За характером- дратівлива, запальна, але швидко заспокоюється, ,,не
злостива". Ревізія у відділі, в якому вона працює, виявила нестачу. Хвора
заплакала, заявила, що вона ні в чому не винна, це, мабуть, зробили дівчата-
практиканти. Потім заховала частину накладних і заявила, що "нестачі немає,
всі документи в порядку". Розповідаючи про це, була напруженою,
мовчазною, понурою. Залишила без нагляду відділ, сиділа декілька годин у
"підсобщі", не звертаючи уваги на оточуючих, їх розмови.
У вiдділенні: Сидить з опущеною головою, на запитання не відповідає. У
погляді іноді морщить чоло. Боїться неспокійних хворих, тримається
осторонь від них. Самостійно не їсть.
На другий день: настрій гарний, усміхається, намагається "попасти в поле
зору" лікаря. Каже, що вона Саша, а скільки їй років і як попала в лікарню не
знає: "Я сюди прийшла, ось так ніжками, з мамочкою", показуючи на хвору
похилого віку. Щось наспівує, плеще в долоні. Рахує повільно, старанно,
загинаючи пальці то на одній, то на другій руці. Відповіді дає неправильні
(2+7-4, 15-4-7 і т.д.). Пише з грубими помилками, замість літер -каракулі. На
побаченні з невісткою-відмовилась говорити, сказала, що ,"не знає цієї
жінки". 3 чоловіком розмовляла, але зверталась до нього по імені і по-
батькові. На запитання про нестачу не відповідала, або страх, тривога, до
чогось прислухається, говорила, шо вона не розуміє про що її питають. Не
знала, де знаходиться, "не впізнавала близьких". Хворих ,"впізнавала", як
своїх знайомих. Вважала, що приїхала сюди поговорити трохи з добрими
людьми (показує на лікарів). Заперечує, що знаходиться у лікарні, каже: ,"ось
тут, в кімнаті ми сидимо". Відповіді короткі, частіше стверджуючий
характер, або носять заперечуючий. Поведінка помітно змінюється в
залежності від присутності лікаря.
Через два тижні стан хворої змінився. Вона орієнтується. На всі запитання
відповідає правильно. Смутна, часто плаче. Має місце виражена астенія.
Більшість подій, які мали місце під час хвороби, не пам'ятає. Стан поступово
покращився і хвора була виписана здоровою.
1. Визначте синдром. Псевлодементний
2. Для яких хвороб він характерний?
Судово —психіатрична експертиза. Синдром псевдодеменції формується
поступово на тлі депресивно- тривожного настрою. Найчастіше цей синдром
виникає в осіб з наслідками органічного ураження головного мозку
травматичного, судинного чи інфекційного характеру, а також у
психопатичних особистостей збудливого й істеричного типу.
3 Нині в судово-психіатричній клініці цей синдром не виявляється.
3. Основними проявами синдрому є гострий виникаючо-присмерковий
стан, явища мимомовлення, мимодіяння (невірні відповіді на
поставлені запитання і неправильні дії у відповідь), істеричні розлади
чутливості й іноді істеричні галюцинації. Явище мимомовлення або
мимоговоріння полягає в тому, що хворі не здатні дати правильні
відповіді на прості запитання, не можуть назвати рік, числа, не вірно
рахують години, пальці в себе на кінцівках, інколи дають прямо
протилежні відповіді, називаючи підлогу стелею, ліжко дверима і т. д.
У той же час основні ознаки та зміст відповідей залишаються в сенсі
запитання, тобто означають години, числа, колір, групи однорідних
предметів. Симптом мимодії виявляється тим, що хворий не може
виконати звичні дії - вдіти одяг, запалити тощо. Хворобливий стан
перебігає гостро і триває кілька днів, після одужання настає амнезія
цього періоду.
Породілля, переведена у психіатричну лікарню із пологового будинку.
Батько зловживав алкоголем. Мати -запальна. Хвора в дитинстві перенесла
кір, ангіну, пневмонію. У 12 років - травма голови без втрати свідомості,
часто скаржилась на головний біль, періодично змінювався настрій.
Коливання настрою тривало 2-3 тижні. Знизилась успішність, не відвідувала
школу. У 25 років вийшла заміж. У 26-річному віці- важкі пологи з ручним
відділенням плаценти і кровотечою. Через три дні після пологів з'явилася
тривога, безсоння, вважала, що дитину замінили, що її чоловік покінчив
життя самогубством, "у голові якийсь сумбур". Відмовлялася годувати
дитину, була збуджена в межах ліжка, чула ,"голоси": "погана мама".
Психічний стан: Розгублена. Не знає який день, число, рік, місяць називає
правильно. Пам'ятас, що була в пологовому будинку. Стала тривожною,
неспокійною. не утримується в ліжку. Чує ,"голоси", які кажуть їй про смерть
piдних, чує крики вмираючих рідних, безцільно блукає по палаті. Неохайна.
Їжу приймає з рук медперсоналу. На запитання відповідає непослідовно.
Заявляє, шо і3-за неї гинуть рідні "мене будуть судити, але я не злочинець".
Вночі не спить. Виражена астенія. Після проведеного лікування зрозуміла,
шо була хворою. Розповідає, що чула ,"голоси" рідних і їх прохання про
допомогу. Вважала, що у відділенні є ї двійник і рідні відвідують не її, а
двійника. Впізнає лікуючого лікаря, але вважає, що він грає різні ролі.
Заявляє, шо 11 оточують "оживлені з допомогою енергії плазми люди. Їм
вставили всередину машинки з програмою і ними керують лікарі". Рідну
сестру загримували під Сікстинську мадонну. Вважає, що лікарі з допомогою
таблеток впізнають її думки, що котлета, яку їй подали, з-людського м'яса.
Впевнена, що вона переселена на Марс. Виражена психічна і фізична астенія.
Соматичний стан: Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці.
Пульс- 100 уд./хв., АТ - 140/100 мм рт. ст. Матка збільшена. Ан. сечі: без
патології. Ан. крові: Л 12-10° г/л, ШОЕ- 32 мм/год. Температура 37,6°-38°
впродовж 4 днів.
Неврологічний статус: Без патології.
1. Визначте синдром – Аментивний з онейроїдом
3. Призначте лікування.
Аменція (аментивний синдром) - потьмарення (викривлення) свідомості з пе-
реважанням беззв'язного, хаотичного (інкогерентного) мовно-рухового
збудження і розгубленості. Мова складається з окремих, непов'язаних за
змістом слів, вигуків. Некоординоване рухове збудження виникає на дуже
обмеженому просторі (наприклад, рухи перебирання білизни в межах ліжка).
Обличчя хворих має вираз непорозуміння, домінує афект розгубленості.
Стомлюючись, вони замовкають, знаходяться у близькому до повної
прострації стані. Іноді аменція може супроводжуватися уривчастими
галюцинаціями і маячними ідеями. Тривалість аментивного стану - від
кількох днів до тижня. Характерна повна амнезія психотичного періоду.
2 Онейроїдний синдром — потьмарення свідомості з напливом

фантастичних уявлень, які виникають мимоволі. За змістом це змінені
фрагменти баченого, прочитаного, почутого, пережитого, що переплітаються
з реаліями життя. Характерними симптомами сновидного синдрому є:
 часова та просторова дезорієнтація,

 великі галюцинації (зорові галюцинації), при яких пацієнт бере активну
участь у своїй свідомості,
 психічна розгубленість та зорові омани,
 перепади настрою, пов’язані з галюцинаціями,
 дивна рухова активність як елемент галюцинацій,
 проблеми з пам’яттю (часткова амнезія).
2. Аменція спостерігається при важких соматичних і інфекційних

захворюваннях, при розвитку сепсису в післяпологовому періоді.
Онейроїд зустрiчається при iстерiї, шизофренiї, епiлепсiї та наркоманiчнiй
iнтоксикацiї.
3. Лікування має напрямок на ліквідацію (полегшення) причин утворення
дискомфортного психічного стану.
Величезне значення відіграє вживання препаратів Аміназину

(внутрішньом’язово 2,5% розчину в обсязі 2-5 мл.) і тіосульфат (розчин 20-
30%) внутрішньовенно. Якщо Аминазин протипоказаний, то приймають
пантопон розчин (2% розчин підшкірно в об’ємі 1 мл).
Щоб купірувати збудження, можуть призначити внутрішньом’язово або

внутрішньовенно Діазепам або Еленіум. Прекрасний ефект, аж до
прояснення свідомості, при захворюваннях ЦНС може надати Пирацетам.
Вживати препарат потрібно систематично крапельно-внутрішньовенним
введенням.
Прояснити свідомість може крапельна інфузія Ноотропи з сольовим
розчином.
Медикаментозну терапію часто доповнюють процедурами
психотерапевтичного комплексу.
Пацієнти можуть повністю відмовитися від води і їжі. Штучне харчування

підтримує їх організм паралельно з медикаментами. В цілому прогноз
захворювання сприятливий.
Хвора звернулась в міліцію проханням притягнути до відповідальності її
сусідів. Вважає, що в її відсутності, сусіди входять в квартиру,
передивляються 1ї речі, в продукти підсипають отруту. Хвора стала «робити
помітки» на продуктах, посипати попелом підлогу біля дверей, заклеювати
папером отвір замка. Вважас себе привабливою жінкою. Переконана, що
вона подобається чоловікам, особливо директору школи, в якій вона працює.
Директор нібито дав їй зрозуміти, що він розлучається зі своєю дружиною
для того, щоб одружитися з нею. Чула як про це говорили у школі, ,"навіть
всі учні знають про це". Так, вчителька літератури в учительській сказала, що
не всі діти правильно розуміють кохання Тетяни до Онегіна. "Це вона
говорила про мене" (хвору звуть Тетяною). Сусіди їй заздрять, так як їхня
дочка, якій 26 років, ще не заміжня і тому вони їй "пакостять". Чула, як
директор під її вікнами говорив про неї, але завжди сусідка відговорювала
його, щоб він не заходив у квартиру, запрошувала його до себе (хвора чула
розмови через стіну). Настрій хворої підвищений, жваво і детально
розповідає про себе, свої стосунки з директором, часто і весело сміється,
жартує, кокетнічає. Вважає, що в лікарню поступила помилково i iї необхідно
виписати. Хворою себе не вважає.
1. Визначте синдром – Парафренічний
2. Для яких захворювань він характерний.
3. Ваша тактика.
4. Парафренний (парафренічний) синдром (парафренія) поєднує в собі
маячні ідеї персекуторного змісту: стосунку, фізичного і психічного
впливу, отруєння. В період формування маячіння розвиваються ідеї
величності, що мають зв'язок з розладами сприйняття (галюцинації,
явища психічного автоматизму). За механізмом утворення
парафренічні маячіння можуть бути інтерпретативними й чуттєво-
образними. Залежно від переважання в структурі парафренного
синдрому тих чи тих психічних розладів, виділяють такі варіанти
синдрому: систематизована парафренія, що характеризується
систематизованим маячінням переслідування і величності; фантас-
тична. парафренія — домінують численні експансивні маячні ідеї
(величності); конфабуляторна парафренія — численні маячні
конфабуляції; експансивна парафренія — виражений підвищений
афективний стан і маячні ідеї; галюцинаторна парафренія —
переважають фантастичні галюцинації звеличення.
5. Парафренний синдром спостерігається при шизофренії — як етап її
безперервного або нападоподібного перебігу, та при органічних
психозах.
6.
7. 3 парафреніки добре реагують антипсихотична лікарська терапія якщо
лікарі зможуть успішно досягти достатньої відповідності. [1][10] Герберт
це знайшов Стелазин в поєднанні з Дісіпал було ефективним
лікуванням. Це сприяло виписці пацієнтів та утримувало виписаних
пацієнтів від повторного прийому пізніше.[9] Поки поведінкова
терапія може допомогти пацієнтам зменшити стурбованість маренням,
психотерапія на даний момент не є першочерговою цінністю.
8.
Хворий звинувачується у вбивстві.
Анамнез: В дитинстві розвивався нормально. За характером наполегливий,
запальний, самолюбивий. Працював інженером, з роботою справлявся.
Останнім часом став менше спілкуватися з людьми, були неточності в роботі,
запізнювався або покидав роботу, почав зловживати алкоголем. Дружину
завжди ревнував, вважав, що вона "користується успіхом у чоловіків",
звинувачував її у зраді. Переніс черепно-мозкову травму(у нетверезому стані
попав під машину, був струс мозку). Після виписки з лікарні продовжував
зловживати алкоголем. Одного вечора зайшов до знайомого, щоб домовитись
про поїздку на полювання. У розмові був напружений, насторожений,
запитував чому на нього так уважно і підозріло дивляться дружина
знайомого і його брат. "Відчував себе неспокійно", чув, як навколо його
будинку ходять невідомі люди і перешіптуються. Здавалося, що його "хочуть
вбити, заволодіти кімнатою, телефоном". Всю ніч сидів із зброєю в руках
,"готовий до захисту". На вулиці зустрів 2-х чоловіків, один з яких тихо
сказав: "це він...". Зі страхом забіг у квартиру сусідів, попросив їх
супроводжувати його в міліцію, щоб попередити про переслідування.
Запевняв, що він ні в чому не винен, а п'є ,просто з горя". Дещо
заспокоївшись, прийшов додому, грався з дітьми, з дружиною не розмовляв.
Вважав, що вона теж проти нього, так як декілька раз виходила із квартири, а
потім ,"лягла спати чомусь одягнутою". Стало страшно, довго курив, не міг
заснути. Заховав під подушкою сокиру. Почув, шо дружина хоче встати
3ліжка, зразу ж схопив сокиру і наніс їй декілька ударів, від яких вона
померла. В міліції розповів, що на вулиці машини освічували його фарами,
переслідували. "Зрозумів, шо вдома у його підвалі солдати, які повинні його
вбити, а жінка заодно з ними, тому, з метою самозахисту, вбив її. При
затриманні ознак сп'яніння не виявлено. Останні три дні алкоголь не вживав.
Психічний стан: напружений, розгублений. Оpiєнтування збережене. Про те,
що сталося, розповідає детально. Багато уваги приділяє взаємостосункам із
дружиною. Впевнений, що "жінка йому зраджувала, що вона попала в
компанію вбивць і грабіжників". "Хай краще не стане однієї з компанії, ніж
постраждає багато людей від їх злочинів". Хворим себе не вважає. Провини
за собою не відчуває. Через 2 місяці перебування у психіатричній лікарні
психопатологічні ознаки зникли. Появилась критика до свого стану.
1. Визначте синдром. Параноїдний (алк)
2. . ПАРАНОЇДНИЙ (синдром з переважним порушенням мислення).
Включає в себе первинне або вторинне маячення (переслідування,
несистематизованеі обмани сприйняття (галюцинації, ілюзії,
сенестопатії).
3. Найчастіше при параноїдному синдромі спостерігаються персекуторні
маячні ідеї (переслідування, стосунку, отруєння, одержимості,
дисморфоманії та інші). Маячні ідеї розрізнені, уривчасті,
фрагментарні. У маячних висловлюваннях хворого немає “стержня”,
навколо якого би формувалася маячна система (несистематизоване
маячення). Маячні ідеї супроводжуються афективною напругою
(страхом, тривогою, злістю, руховим збудженням).
4. . Встановіть попередній дагноз. –алкогольний параноїд( Гострий
алкогольний психоз )?
5. . Судово - психіатрична експертиза даного хворого: не підлягає
кримінальній відповідальності
Хворий млявий, повільний, нічим не цікавиться. Лежить у ліжку, не звертає
увагу ні на хворих, ні на медичний персонал відділення. Погляд невиразний,
обличчя гіпомімічне, малорухливе. Самостійно не вмивається, не
причісується, в столову не ходить. При наполяганні медичного персоналу
відділення виконує їх вказівки, не чинячи активного опору. На запитання
лікаря відповідає з великою затримкою, односкладно, не завжди розуміє суть
запитання, перепитує. Ось зразок його розмови з лікарем:
Лікар: Скажіть, будь-ласка, як Вас звати?
Хворий мовчить. Після декількох повторень запитання він тихим голосом
відповідає: Олег.
Лікар: (легенько трясе хворого за плече). Голова у Вас болить?
Хворий: (пiсля паузи). Голова... Ні, не болить.
Лікар: Давно Ви знаходитесь у лікарні?
Хворий: не відповідає на запитання навіть після багаторазового повторення.
Лікар: Ви бажаєте піти додому
Хворий: Хочу…
Через три тижні після поступлення у стаціонар, стан хворого значно
покращився. Він став більш активним, спілкувався з лікарем, з медичним
персоналом, хворими. Про свою хворобу у нього залишився смутний спогад.
1.Який синдром – Оглушення
Оглушення -симптоматика , що характеризує порушення свідомості , до якої
доходять тільки сильні(фізичні або психічні) подразнення.
стан свідомості- "спустошеність" свідомості
орієнтування - орієнтування у просторі,часі різко порушене або відсутнє.
порушення відчуття і сприйняття- сприйняття навколишнього неясна,
нечітка.Відсутність галюцинацій,маячення
порушення мислення- синтез утруднений(хворий не розуміє складні
питання,прості питання спримаються після повторення,часто не закінчують
думку)
пам'ять і інтелект- нове не запам'ятовується,словниковий запас бідний ,
відповіді односкладові.
критика-порушена
. Для яких захворювань він характерний?
при ЧМТ, неврологічній патології (внаслідок порушення мозкового
кровообігу, нейроінфекції, пухлини головного мозку та ін.) і при соматичних
захворюваннях як результат важкого загального стану внаслідок
інтоксикації, крововтрати, гіпер- або гіпоглікемії тощо.
Призначте лікування - терапія основного захворювання
корекцію водно-електролітного балансу. Препарати нейрометаболічної дії -
пірацетам (ноотропіл) внутрішньовенно крапельно від 6-12 г / добу, або
(мексидол) 200-500 мг / сут. Рекомендується ввести внутрішньовенно
крапельно 500-1000 мл 0,85% -ного розчину натрію хлориду або його суміші
з 5% -ним розчином глюкози. Після виходу з гострого періоду призначити
препарати нейрометаболічної дії - гопатенову кислоту по 3-5 г / сут або
пиритинол по 300-500 мг / сут
КЛНІЧНА ЗАДАЧА 31
Хвора поступила у психіатричну лікарню у супроводі міліції. У 19 років
вийти заміж, але дуже скоро розтручилась. Розлучення з чоловіком важко
переживала. Потім зібрала речі (маленьку сумку), майже без грошей виїхала
з міста. За невеликий проміжок часу встигла побувати в Києві, Bоронежі,
Ростові, на Кавказі. Ночувала на вокзалах. Приїхала в Москву, щоб
«побувати в зоопарку, в опері, щоб побачити живих балерин». Почувала cебе
добре, все у неї «ладилось», не виникало ніяких проблем. Кілька ночей не
спала, відвідувала ресторани, кафе з молодими людьми, складала і співала
частушки. У парку влаштувала «виставу», а після звернулася до оточуючих з
проханням позичити їй 150 крб. Обіцяла повернути, так як у майбутньому
отримає винагороду за якийсь винахід. Спробувала вихопити сумочку з рук
Однієї жінки, тоді й була затримана міліцією. У відділенні співала,
танцювала, декламувала вірші до хрипоти. На зауваження легко ставала
роздратованою, викрикувала нецензурні слова. Особливу увагу приділяла
чоловікам. У розмові використовувала прислів'я та поговірки, афоризми.
Апетит підвищений. Гіперсексуальна. Спить мало. Знає по імені хворих і
медичний персонал.
1. Визначте синдром МАНІАКАЛЬНИЙ (з переважним порушенням
почуттів) Характеризується хворобливо піднесеним настроєм
(гіпертимія), прискореним плином уявлень, думок, підвищеною
діяльністю (рухове збудження) при наявності відверненої уваги. При
цьому має місце переоцінка хворим своїх здібностей, можливостей, з
розвитком маячних ідей величності. Можливі варіанти маніакального
синдрому: весела манія, при якій переважає запальний ефект; гнівлива
манія – підвищена дратівливість, подразнювальність, причепливість,
уїдливість, гнівливість; сплутана манія – маніакальна мовна
безладність із психомоторним збудженням
2. Для яких захворювань він характерний? маніакально-депресивний психоз,
інфекційні (у тому числі й сифілітичні), травматичні, судинні психози.
3. Призначте лікування. Невідкладна допомога при маніакальному
збудженні:
Призначають клопиксол-акуфаз по 50-150 мг в/м індивідуально відповідно до
стану пацієнта. Інша схема лікування передбачає призначення аміназина
(хлорпромазину) до 250 мг. Одночасно з аміназином можна ввести
галоперидол - до 20-30 мг/добу або триседил - 10-15 мг/добу. Одночасно
призначають літію карбонат всередину по 1,5-1,8 г/добу або літію
оксибутират в/м по 2 мл 20% р-ну. Цей же препарат можна застосовувати в/в
повільно в ізотонічному розчині натрію хлориду або в 40% р-ні глюкози
(разова доза - 1200- 1600 мг, добова - 1600-3200 мг). Надалі ці препарати
призначають як парентерально, так і всередину (для курсового лікування
маніакального стану).
Хвора 28 років більшість часу сидить осторонь, бездіяльна. При будь-ткому
шумі, наближенні по сторонньої людини, розгублено оглядається . В розмову
сама не вступає. Дивиться на співрозмовника зі страхом і дитячою наївністю.
На питання відповідає тихим голосом, по дитячому шепелявить, poзглядає
пальці на руках. Hiякої інформації про своє життя і стан здоров'я не дає. Ось
зразок розмови хворої з лікарем:
Лікар. Як Вас звати?
Хвора: Оля.
Лікар: Скільки Вам років?
Хвора: (після хвилинної затримки) сім., вісім.
Лікар. Де Ви зараз знаходитесь?
Хвора: Не знаю..- мабуть, у лікарні.
Лікар: Як Ви думаєте, хто ці люди, що вони роблять? (показує на лікарів,
медичних сестер).
Хвора: Не знаю... Тітоньки... Дядечки...
Лікар: Ви працюєте бухгалтером, значить, Ви повинні добре рахувати. Будь-
ласка, від 100 відніміть 7. Скільки буде?
Хвора: Не знаю... (після наполегливого прохання лікаря починає рахувати.
При цьому ворушить губами, загинає пальці). Три..
У присутності лікаря особливо чітко виступають такі риси у хворої: дитяча
безпорадність, розгубленість. У спілкуванні з молодшим медперсоналом
хвора груба, чинить опар при виконанні лікувальних процедур. На побаченні
чоловіком, з яким посварилася перед захворюванням, вона мовчить, на
обличчі-вираз образи, недружелюбності, лише запитала у нього про здоров'я
дітей.
1, Визначте синдром. ПУЕРИЛІЗМ (псевдодеменція)
1. Стан свідомості: істерично звужена свідомість
2. Орієнтування: збережена
3. Порушення відчуття і сприйняття: порушень немає
4. Порушення мислення: порушень немає
5. Порушення в емоційно-вольовій сфері: емоційна лабільність
(поведінка хворого нагадує поведінку дитини; коли бачать яскраві
блискучі предмети виражають радість, тягнуться до них; дитячі жести,
манери)
6. Пам’ять і інтелект: елементи псевдо деменції (вони не можуть
виконати елементарні завдання, з грубими помилками вирішують
прості арифметичні задачі)
Для яких захворювань він характерний? у істеричного реактивного психозу

Парентерально вводять нейролептичні засоби(рипіпразол, клозапін- настання
антипсихотичного ефекту можна очікувати при дозі 300–450 мг, оланзапін,
кветіапін, рисперидон - 25 мг 1 р на 2 тижні), транквілізатори( діазепам,
гідазепам( по20–50мгдо3разівнадобу) , буспірон(а початку терапії
призначати по 5 мг буспірону гідрохлориду 3 рази на добу. Для досягнення
максимального терапевтичного ефекту добову дозу поступово підвищують
до 20 ̶ 30 мг)
грандаксин. Також призначають загальнозміцнюючі, вітамінотерапію, після
виходу – психотерапію, фізіотерапевтичні процедури.
Хворий знаходиться у психіатричній лікарні близько тижня. Орієнтація
збережена. Вдень і особливо вночі, чує різноманітні голоси: чоловічі, жіночі,
дитячі. Люди на вулиці говорять", а іноді чує "шепіт із підвалу" (хворий живе
на 7-му поверсі). "Голоси" не звертаються безпосередньо до нього, а ведуть
розмову між собою. Одні з них сварять, ображають його, загрожуючи
важким покаранням, тортурами. Живе без паспорта, різати такого треба,
п'яниця, злодій, бродяга...., в тюрму його, а там все зроблено як треба,
прокурор вже підписав протокол... тільки взяти, закрити рота ганчіркою".
Інші "голоси" захищають, просять повірити йому, не вбивати, "він ще може
виправитись". ,"Bін був хорошою людиною, трохи зійшов з дороги, з ким не
буває?" Все, що б він не робив, "голоси" обговорюють: "бачиш, вже й
молоток у руці не тримає, по пальцях себе стукни, пусти трішки крові. А діти
це злодії, п'яницями стануть. 3 коренем іх знищити треба, щоб не було їх на
світі". іноді чує крики дружини, дітей, яких поруч немає, вони кличуть на
допомогу. Напружений, відчуває страх, прислуховується, просить сховати
його, захистити, допомогти: ,"Невже в нашій державі допустять, щоб живцем
людину з'їли!?" Не спить, від їжі відмовляється, боїться, що їжа отруєна.
1. Визначте синдром ГАЛЮЦИНАТОРНИЙ (ГОСТР. Алк) -
Характеризується постійним напливом галюцинацій з боку одного
аналізатора, але різного їх змісту або кількох аналізаторів
Стан свідомості- ясна свідомість
2. Орієнтування- норм
3. відчуття і сприйняття- порушення ( галюцинації слухові, зорові,
тактильні); метаморфопсії — спотворення величини чи форми предметів та
простору
4. мислення- вязкість
5. Емоційно-вольова- без змін
6. память і інтелект- гіпомнезія
7. критика- збережина
2. Для яких захворювань він характерний? при шизофренії, нарко-

токсикоманіях, сифілітичних, інтоксикаційних, епілептичних, старечих
психозах.
Регідратація Невідкладна допомога включає призначення всередину або
внутрішньом'язово однієї з похідних фенотиазина:
аміназина, етаперазина, трифтазина. Фізично міцним пацієнтам вводять до
250-500 міліграма аміназина
(хлорпромазину). Можна призначити галоперидол (внутрішньом'язово по 4
мл 0,5% розчину і більше),
триседил в дозі 5-10 міліграм/добу або трифтазин (стелазин до 20-40
міліграма/добу), терапевтичний ефект
робить клопиксол-акуфаз в індивідуальній дозі 50-150 міліграм
внутрішньом'язово.
Хвора не орієнтована у чаcі, але знає, що знаходиться у психіатричній
лікарні. Вважає, шо вона служить для науки, стверджує, що вона зараз у
Москві, в НДІ, її готують для польоту в космос. Говорить, що на другому
поверсі клініки йде підготовка до весілля, а вона вибирає у сестри
господарки плаття, щоб піти погуляти у міський парк. Разом з тим, хвора
вважає, що знаходиться у школі розвідників, перевіряють її волю. Вона
потрібна державі. Хвора вважає, що їй треба багато працювати над собою.
Заявляє, що прізвище у неї інше (Р-ська). У перший день перебування
улікарні їй здавалось ніби-то вона летить в ракеті. ракета летіла з величезною
швидкістю і мені було дуже страшно...". Відзначає, що коли летіла у ракеті,
чітко чула три слова: "вся сім'я, білокрів'я". Хвора повідомила, що коли
просинається "хтось втікає від мене, як тільки я відкриваю очі", хоча поруч з
нею не було ні хворих, ні санітарок. "Я ніби у сні, хоча й не сплю". 3 хворими
не спілкується, активно у мовний контакт не вступає, тримається осторонь.
1. Визначте синдром ОНЕЙРОЇДНИЙ Онейроїд - стан своєрідного
сновидного потьмарення свідомості, який характеризується тим, що при
мінливій глибині її порушення вона зумовлена
якравими,образними,фантастичними галюцинаціями.
стан свідомості- частково або повністю відчуженість він навколишньому,
розлади самосвідомості
якість потьмарення свідомості мрієподібна.
орієнтування- подвійне орієнтування
порушення відчуття і сприйняття-маніхейське маячення ( хворий думає ,що
він призначений для боротьби добра зі злом)
маячне інсценування(сприймається як все спец підлаштоване)
порушення мислення- маячні ідеї переслідування
пам'ять і інтелект- психомоторне збудження або загальмованість ,після
виходу з психозу розповідають про свої мрієподібні переживання
критика- порушена
2. Для яких захворювань він характерний? при шизофренії, епілепсії,

інфекційних психозах і наркоманіях, органічних ураженнях головного мозку.
В першу чергу використовуються нейролептики: Азалептин 25 мг, Еглонил
25 мл, Карбидин, Тріфтазін, Галоперидол, Метеразін, Френолон, Этаперизин,
Мажептіл, Триседил, Аминозин до 1100 мг, Пропазин, Тізерцин до 290 мг.
Дуже добре впливає електросудомна терапія, але у вітчизняних науках, вона
не дуже розвинена.
Ноотропи, що впливають на афективно-ефекторні порушення, також активно
застосовуються. Аміналон, Пиридитоп, Ацефан, Пантогам. Пиридитоп,
показав себе непоганим антидепресантом і седатиком, застосовується при
депресивний афект.
Алкогольний онейроїд лікується подібно делірію. Транвилизирующие кошти
для купірування інсомнія і збудження: Сибазон 3 мл, Реланіум в аналогічній
дозі. Засіб зі снодійним ефектом – Оксибутират натрію до 28 мл, Ридазин до
340 мг. Виведення токсинів проводять Цитофлавином до 9 мл або Л-лізином,
Натрію тіосульфат, Атоксіл 12 мг, Тиогама 560 мг. Рідше використовуються
Корглікон, розчин Соди, Строфантин, Кордіамін, Папаверин, Платифилин,
Поліглюкін, Дибазол.
Хворий попав у дорожньо транспортну пригоду. У важкому стані
госпіталізований у нейрохірургічне відділення. Впродовж трьох діб був у
коматозному стані. Після відновлення свідомості скаржився на головний
біль, нудоту, блювання, загальну кволість, запаморочення. Через два тижні
після коми у хворого змінилась поведінка: став агресивним до оточуючих
хворих, не знав, де він знаходиться, не виконував інструкцій. Був
переведений у психіатричну лікарню.
Психічний статус: Хворий тривожний, напружений, щохвилини вскакує,
тікає, ховається, кричить, що на нього наїжджає машина. Не opієнтований в
оточуючому, але збережена opiєнтація у власній особистості. У хворого
виявлені зорові та слухові галюцинації загрозливого характеру. Заявляє, що
він тільки-що повернувся з дому. Висловлює окремі маячні ідеї
переслідування. Ні з ким не спілкується. Сон і апетит порушені. Під вечір
психічний стан погіршується.
Соматичний стан: Патології внутрішніх органів не виявлено.
Неврологічний статус: Зіниці звужені, S>D, позитивний окулостатичний
феномен Гуревича. Спостерігається незначний парез конвергенції.
Сухожильні рефлекси підвищені, D>S.
1. Визначте синдром - Деліріозний
2. Встановіть попередній діагноз. Травматичний психоз
3. Які додаткові методи дослідження Ви призначите?
Хворий звинувачується у вбивстві дружини. Одружений впродовж 40 років.
Раніше жили дружно, виростили дітей. Став все частіше вживати спиртні
напої. Один раз прийшов додому у стані сп'яніння, приставав до дружини із
звинуваченнями у зраді йому, вимагав, щоб вона сама у всьому зізналась
Намагався найняти свого начальника для того, щоб той стежив за його
дружиною. Одного разу дружина, проходячи вулицею, зупинилася
поговорити із сусідом, який набагато молодший від неї. Хворий підбіг до неї,
почав її бити, нецензурно сваритись. Склав список чоловіків, які ніби-то є
коханцями його дружини (у списках були і її племінники). Вважав, що
дружина з коханцями хоче його отруїти, підсипає у їжу "відомий порошок",
вночі відкривала газовий кран. Хворий перетягнув ниткою вікно, так як був
упевнений, що вночі до дружини залізають коханці через вікно (живе хворий
на 4-му поверсі). Вранці грубо перевіряв натільну білизну дружини у
пошуках доказів зради. Про свої підозри розповідав своїм дітям у негарних
висловлюваннях. Одного разу вночі, почувши голоси "чоловіків-коханців, які
доносилися з іншої кімнати, сварили його і погрожували йому вбивством,
вирішив зразу покінчити з усім...".Взяв сокиру, приготовлену ним ще
звечора, і кількома ударами по голові вбив дружину. Про все, що трапилось,
хворий детально розповідає.
1. Визначте синдром – Параноїдний (алк)
1. Визначте синдром – Параноїдний (алк)
Синдроми з переважним порушенням мислення
Включає в себе первинне або вторинне маячення і обмани сприйняття
(галюцинації, ілюзії, сенестопатії). Найчастіше при параноїдному синдромі
спостерігаються персекуторні маячні ідеї (переслідування, стосунку,
отруєння, одержимості, дисморфоманії та інші). Маячні ідеї розрізнені,
уривчасті, фрагментарні. У маячних висловлюваннях хворого немає
“стержня”, навколо якого би формувалася маячна система
(несистематизоване маячення). Маячні ідеї супроводжуються афективною
напругою (страхом, тривогою, злістю, руховим збудженням).
2.Параноїдний синдром зустрічається при багатьох психічних
захворюваннях: шизофренії, епілептичних, судинних, передстаречих,
реактивних, симптоматичних психозах.
3. Судово- психіатрична експертиза.????
У хворого спадковість не обтяжена. Розвивався нормально, навчався
успішно. Закінчив педагогічний інститут, вчитель географії. Одружений. У
сім'ї гарні стосунки. Алкогольні напої вживав рідко. За характером
спокійний, настирливий, розсудливий, скупий. Впродовж останнього року
став частіше вживати спиртні напої, став неохайним, надмірно веселим,
недоречно жартував, заводив сумнівні знайомства, приводив додому
малознайомих людей, дарив їм книги, почав говорити про свої великі
інтелектуальні можливості, про змогу отримати велику суму грошей ,"досить
Tільки захотіти". Під час проведення уроку з географії став розповідати
учням, як він "спритно" обіграє друзів, вийняв з портфеля колоду ігрових
карт і став показувати різні фокуси. Те ж саме продемонстрував і в
учительській. На зауваження директора школи відповів грубо і нецензурно у
присутності вчителів та учнів. Заявив, що піде зі школи і буде працювати
пілотом, суддею, прокурором, артистом.
Психічний статус: Оpiєнтація грубо порушена. Не може назвати день і
число. У місці орієнтований. Мають місце слухові галюцинації: голоси
співають, жартують". Пам'ять на минуле частково порушена,
запам'ятовування і відтворення різко знижені. Темп мислення прискорений.
Вважає себе "видатною людиною", "Всемогутнім", "всесильним". Зміст
прислів'я не розуміє, рахунок грубо порушений, але хворий цього не помічає.
Задоволений своїми відповідями. Настрій піднесений. Висловлювання носять
легковажний характер. Втручається у всі справи відділення. Жодної хвилини
не сидить на місці. На побаченні з родичами цікавиться лише продуктами.
Увага нестійка, легко виснажується.
Соматичний статус: 3 боку внутрішніх органів патології не виявлено.
Реакція Вассермана-у крові ++. У лікворі-вci білкові реакцї позитивні,
реакиія Вассермана- ++++, peакція Ланге - знебарвлення у перших пробірках.
1. Визначте синдром – Маніакальний (експресивний)
2. Визначте синдром – Маніакальний (експресивний)
Синдроми з переважним порушенням почуттів
Характеризується хворобливо піднесеним настроєм (гіпертимія),

прискореним плином уявлень, думок, підвищеною діяльністю (рухове
збудження) при наявності відверненої уваги. При цьому має місце
переоцінка хворим своїх здібностей, можливостей, з розвитком
маячних ідей величності.
3. Встановіть діагноз.- Сифіліс

4. Методи лікування.
Можливе призначення монотерапії вальпроатами, солями літію або

антипсихотиками другого покоління. У разі більш тяжких маніакальних
станах препаратами першої лінії терапії є комбінації вальпроатів і
антипсихотичних засобів (перевагу варто віддавати антипсихотичним
засобам другого покоління).
За відсутності ознак позитивної терапевтичної реакції в гострому

маніакальному стані протягом 10-14 днів слід додати препарати першої лінії
терапії (вальпроати, солі літію або антипсихотики другого покоління) або
засоби другої лінії терапії (карбамазепін або антипсихотики першого
покоління). Наявність ознак резистентності (відсутність терапевтичного
ефекту при адекватній терапії понад 4-х тижнів) є показанням для
призначення клозапіна чи електросудомної терапії (ЕСТ)
Хворому 22 роки, не працює. У дитинстві був активним і досить впертим. У
школі навчався добре, без особливих зусиль. У 10-му класі познайомився із
хлопцем, який дав йому сигарету ,"з травкою". Викуривши її, "надзвичайно
легко, було дуже радісно". 3'явилось бажання ще i ще палити Ці сигарети, в
чому собі не відмовляв. Поступово звик до них. Якщо не випалював 1-2
сигарети в день, то відчував, що чогось не вистачає. Після закінчення школи,
поступив в інститут, де систематично пропускав заняття, багато часу
проводив у товаристві ,"друзів". В цей же час став вживати відвар макової
соломки, поступово збільшуючи дози, щоб продовжити і підсилити
"Вдохновение". Так як грошей на наркотики не вистачало, почав красти і
незабаром був осуджений за крадіжку. Після повернення із в'язниці, не
відновив навчання в інституті, продовжував вживати наркотики. Коли не
вживав наркотики, то почував себе погано, появились болі у суглобах,
ломота в кістках, пронос, серцебиття. Часто конфліктував з родичами, ніде не
працював. Пробував самостійно кинути відчув себе вживання наркотиків, але
не зміг.
Психічний статус: Свідомість не порушена. 1нтелект збережений, відповідає
вікові та освіті. Скаржиться на головний біль, неприємні відчуття в серці,
безсоння, біль по всьому тілу, особливо у кістках та суглобах. Роздратований,
збудливий. Вимагає призначення йому снотворного, погрожує "порізати собі
вени". Веде себе зверхньо, заявляючи, що ті, хто не вживає наркотиків
"обкрадають себе", ,"не розуміють зверхлюдського блаженства".
Неврологічний стан: Тремор повік та пальців рук, рівномірне оживлення
сухожильних рефлексів.
Соматичний статус: Патології з боку внутрішніҳ органів не виявлено.
1. Визначте синдром. Абстинентний (гашиш)
2. Визначте синдром. Абстинентний (гашиш)
Розвивається через 8-12 годин після останнього прийому психоактивної

речовини (алкоголь, опіоїди, гашиш, кокаїн тощо) і проявляється
соматичними, неврологічними (переважно вегетативними) та психічними
розладами і нестримним потягом до вживання алкоголю чи наркотичної
речовини. Соматичні: тахікардія з екстрасистолією, підвищення
артеріального тиску, паморочення голови, сухість та неприємний присмак у
роті, анорексія, жага, біль у животі, найчастіше в області печінки, неприємні
відчуття в ділянці серця, в епігастральній ділянці, кволість, розбитість, біль у
м’язах, суглобах, “викручування їх” (“ломка”). Неврологічні: оживлення
сухожильних і периостальних рефлексів, некоординована хода, гіпергідроз,
одутловатість і гіперемія обличчя, гіперемія склер, кон’юнктиви, нудота,
блювота, пронос чи закрепи, тремор рук, язика, усього тіла. Психічні:
головні болі, гіперестезія на незначні подразники, відчуття, що відбувається
щось страшне, непередбачене, страх, тривога, підозрілість, емоційна напруга,
роздратованість, пригнічений настрій, дисфоричні розлади (гнів, злість,
лють, негативізм, жорстокість), хворобливі ідеї гріховності, самоприниження
і самозвинувачення, суїцидальні думки і наміри, стійка психічна та фізична
астенія. Хворий не може заснути, а якщо засинає, то сон у нього
поверхневий, з частими пробудженнями та кошмарами.
3. Встановіть діагноз. Наркоманія

4. Тактика лікаря. Відправити хворого в реабілітаційний центр
Дівчинка 13 років, раніше завжди була спокійною, сором'язливою. Останнім
часом змінилась у поведінці, перестала ходити до школи, кілька разів не
ночувала вдома, на вулиці приставала до незнайомих хлопців. У відділенні
психіатричної лікарні тримається окремо від хворих дітей i підлітків.
Більшість часу нічим не займається, іноді танцює, одноманітно наспівує.
Гіперсексуальна, у присутності інших дітей, і особливо хлопчиків, лягає у
ліжко, оголюється. На зауваження медсестри заявляє: ,,А що тут такого?
Якщо плавки шиють, то нехай їх всі бачать!". Себе називає Вільгельмом-
завойовником з прізвищем Переприжкін. Постійно кривляеться, морщить
чоло, закриває очі, хмурить брови. Без будь-якої причини починає безглуздо
сміятися. На побаченні з родичами непривітна, холодна, дратівлива,
продукти, що Тй принесли, тут же з'їдає, крім того, намагається вихватити
їжу в інших дітей. Неохайна, не слідкує за своїм туалетом. При розмові з
лікарем дівчина не відверта, на питання відвідає формально, ухиляється.
Просить відпустити її додому, себе вважає психічно здоровою. Не розуміє
чому вона в лікарні більше 2-х місяців. Не переживає, що перервала
навчання. "Нічого особливого, перейду вчитися в іншу школу", При
побаченні з подругами не проявляє ніякої радості, не цікавиться подіями
1. Визначте синдром - Геберфренічний
Синдроми з переважним порушенням волі
Клініка і діагностика гебефренічного синдрому.

● стан свідомості: частково порушена
● орієнтування: деперсоналізація
● порушення відчуття і сприйняття: слухові та вісцеральні,
кінестетичні, тактильні, галюцинації, акоазми, аутометаморфопсії, мік-
макропсії,
● порушення мислення: маячні ідеї стосунку і преслідування, атактичне
мислення,
● порушення в емоційно-вольовій сфері: емоційна лабільність,
гебоїдна поведінка,гіпербулія, парапраксія, парамімія,
1. пам'ять і інтелект: парамнезії, конфабуліції і псевдоремінісценції?
● критика: знижена?
● Для яких захворювань він характерний? Найбільш часто

гебефренічний синдром зустрічається при шизофренії.
● Методи лікування.
Для лікування гебефреніі використовують:
● нейролептики: Хлорпромазин, Галоперидол, тріфлуперідол, Триседил і
ін .
● транквілізатори .
● інсулінотерапію.
● гіпервітамінную терапію.
Підтримуюче лікування проводиться за допомогою поєднання
пролонгованих нейролептиків та препаратів літію .
гебефренного шизофренії властива особлива злоякісність ( безреміссіонное
протягом ) , що виражається негативною симптоматикою протягом всієї
хвороби і швидким формуванням кінцевих стадій . Рання інвалідність
необоротна і зазвичай настає ще до початку трудової діяльності . Прогноз
несприятливий .
Хворий поступив у психіатричну лікарню вперше. 3 дитинства надмірно
турбувався про своє здоров'я. Шість місяців тому назад помер його сусід від
злоякісної пухлини шлунку. Хворий став пригніченим із-за смерті сусіда.
Через деякий час став почувати себе погано, 3'явились болі у шлунку, які не
залежали від прийому їжі. Звертався до різних спеціалістів, порівнював їхні
висновки, діагнози. Вимагав комплексного обстеження шлунково-
кишкового тракту. Висловлював думки про те, шо у нього рак шлунку, так як
у нього досить сильні болі і він не може вживати їжу. Читав медичну
літературу, завів щоденник, у який записував свої відчуття і результати
досліджень. Знизилась працездатність. Думки про хворобу постійно його
турбували. Порушився сон.
Психічний статус: Орієнтація збережена. Охоче вступає в мовний контакт,
детально розповідає про свій стан, демонструє записи поденника, аналізує і
обґрунтовує свої різноманітні хворобливі відчуття. Погоджується лікарем,
що він здоровий і в той же час стверджує, що вже пройшов місяць з моменту
останнього дослідження, можливо в аналізах з'явилась патологія. Начебто
розуміє безпідставність своїх хворобливих відчуттів, але не може від них
позбавитись. Просить надати йому медичну допомогу.
Соматичний статус: Без патології.
1. Визначте синдром - Іпохондричний
2. Визначте синдром - Іпохондричний
Іпохондричний невротичний синдром (сенесто-патично іпохондричний

синдром) включає в себе різноманітні, досить неприємні, болісні, нестерпні
тяжкі відчуття (пекучість, стискування, переливання, стягування, набухання і
таке інше, що виходить з різних частин тіла, внутрішніх органів –
сенестопатії) та іпохондричні надцінні ідеї – порушення суджень (хворий
“знаходить” у себе ознаки уявного тяжкого невиліковного захворювання), що
виникають на підставі реальних 21 обставин (ятрогенії) та інтерпретуються
хворим однобоко з розвитком у нього емоційної напруги. Сенестопатії не
підтверджуються методами обстеження соматичної сфери
Іпохондричний симптомокомплекс може бути складовою частиною будь-

якого маячного синдрому: паранойяльного, парафренічного та параноїдного.
Часто спостерігається при шизофренії. Діагностичне значення
іпохондричного невротичного синдрому – неврози.
Підхід до іпохондричних хворих ускладнюється тим, що вони відносять своє

страждання до фізичних захворювань і намагаються знайти всі дані для
підтвердження цієї думки. У більшості випадків їм призначають
психотерапію, зокрема когнітивно-поведінкову терапію. Для усунення
тривожних думок про можливе захворювання можуть застосовуватися такі
методи в рамках когнітивно-поведінкової терапії, як «зупинки думки»,
когнітивне реструктурування, експозиція і запобігання реакцій, виявлення і
реатрібуція основних переконань і передумов.
Якщо психотерапія не приносить результату, лікарські зусилля
спрямовуються на те, щоб зменшити значущість іпохондричних побоювань.
Медикаментозне лікування в більшості випадків протипоказано, оскільки
посилює переконання хворого, що його проблеми мають соматичні причини.
Однак при тяжких іпохондричних проявах, які наближається до абсурдного
рівня, може застосовуватися комбінація амітриптиліну або міансерин з
пімозидом.
Хвора доставлена у психіатричну лікарню з міліції. Звинувачується у
вбивстві.
Психічний статус: Напружена, очі широко розкриті, безглуздо усміхається,
коли до неї звертаються. На запитання відповідає охоче, але вед себе
безглуздо. Не знає свого імені (називає декілька імен, окрім свого), не може
сказати скільки їй років, де вона знаходиться, яка пора року. Не може назвати
дні тижня, рахує з грубими помилками: 2+3-6, 3+5-4 і т.д., причому рахує
,"старанно", повільно, використовуючи для цього пальці. Заявляє, шо у неї
два носи, три вуха, на руці-сім пальців, а на двох руках - 11 пальців, рахуючи
шепоче, морщить чоло, кладе в рот палець. Перш ніж відповісти скільки у неї
на нозі пальців, знімає взуття і рахує, перебираючи по одному пальцю. При
цьому дає правильну відповідь. Кімнатні туфлі одіває на руки, говорячи: "А
як же, звичайно, так одівати". Сидить тихо, окремо від хворих або блукає
безцільно по палаті, при цьому безглуздості у поведінці не спостерігасться.
1. Визначте синдром - Псевдодеменція
2. Визначте синдром - Псевдодеменція
Псевдодементний синдром (псевдодеменція) – психотичний стан, який часто

виникає в судово-слідчих умовах і характеризується перехідними психічними
розладами, що імітують недоумство.
Псевдодементний синдром
3. Стан свідомості: істеричне звуження свідомості
4. Орієнтування: дезорієнтування (хворі не можуть правильно назвати
місце свого перебування, поточний місяць, число і рік)
5. Порушення відчуття і сприйняття: порушень немає
6. Порушення мислення: мислення сповільнене, відповіді заперечливі
(при депресивному варіанті псевдодеменцій)
7. Порушення в емоційно-вольовій сфері: гіперкінезії (гебефренічне
збудження) – хворі метушливі, здійснюють багато непотрібних рухів,
кривляються. Ейфорія, яка легко змінюється напругою із тривогою та
страхом.
8. Пам’ять і інтелект: імітування недоумства (неправильно відповідають
на самі прості питання, з грубими помилками виконують елементарні
завдання, однак їх відповіді завжди відповідають темі поставленого
запитання; порушення читання і писемності: аграматизми, пропуски
букв, нерівність почерку)
10. Для яких захворювань найбільш характерний?
Незважаючи на те, що стан найчастіше пов’язане з депресією, інші психічні

стани здоров’я, такі як шизофренія або дисоціативний розлад, можуть
викликати подібні симптоми. Вони можуть спричинити унікальні додаткові
симптоми поряд з явними симптомами деменції.
У багатьох випадках це включає лікування депресії, яка призвела до

симптомів. Лікування депресії може варіюватися залежно від конкретної
людини та основної причини, але, як правило, це поєднання психотерапії та
ліків.
Ліки від депресії можуть включати антидепресанти та селективні інгібітори

зворотного захоплення серотоніну. Якщо ці ліки мають успіх, людина може
помітити значне зменшення їх симптомів.
У хворої до 7- ми років були нічні страхи, нічне нетримання сечі. Батько
хворої (сектант) відзначався важким характером, вимагав від доньки, щоб
вона вступила до секти і в усьому йому підкорялася. Мати спокійна. Хвора
закінчила початкову школу, з 18-рiчного віку працює на різних роботах, за
характером спокійна, працелюбна, товариська. Заміжня впродовж 16 років,
мала троє дітей, двоє із них померли у ранньому віщі. Чоловік зловживав
алкоголем, був грубим, бив її ,по голові". Хвора залишила його і переїхала в
іншу область, працювала на "залізничній колії - будувала шляхи". На
будівництві отримала струс головного мозку, лікувалася у Кам'янець-
Подільській міській лікарні. Після виписки десь блукала і через два тижні
прийшла до свідомості у Kipовоградській психіатричній лікарні, куди її
доставила міліція. Після виписки повернулася додому, але з чоловіком жила
погано - ,,він зв'язався з бандою", у зв'язку з чим знову залишила його,
працювала дояркою. У Чернівці приїхала "по слідчим справам" звернулася у
міліцію, щоб їй змінили прізвище, так як - вона не Руть В.Ф.(за паспортом), а
Соцька Є.Д.
Психічний статус: Доступна мовному контакту, на питання відповідає по
суті. Орієнтація не порушена. Мають місце слухові галюцинації: "голос
батька каже, що я- шпигунка, що мене розстріляють за роботу на залізній
дорозі". Дати історичних подій називає правильно, але дати з особистого
життя згадує важко, часто називає їх неправильно. Висловлює маячні ідеї
стосунку, переслідування: "Я вчора прийняла присягу на вокзалі, а тепер я
заарештована, мене повинні вбити, слідкують за мною...". Інтелект відповідає
життєвому досвіду. Емоційно напружена, підозріла- ,"міліція повинна
допомогти мені знайти родичів". Дратівлива, запальна, але легко
заспокоюється, багатослівна, мова деталізована. У відділенні майже нічим не
займається, у спілкування з хворими не вступає.
Огляд окуліста: На очному дні-явища венозного застою.
Неврологічний статус: Виражена вегетативна нестійкість, пітливість,
1. Визначте синдром – Параноїдний (травмвтичний)
2. Визначте синдром – Параноїдний (травмвтичний)
Включає в себе первинне або вторинне маячення і обмани сприйняття

(галюцинації, ілюзії, сенестопатії). Найчастіше при параноїдному синдромі
спостерігаються персекуторні маячні ідеї (переслідування, стосунку,
отруєння, одержимості, дисморфоманії та інші). Маячні ідеї розрізнені,
уривчасті, фрагментарні. У маячних висловлюваннях хворого немає
“стержня”, навколо якого би формувалася маячна система
(несистематизоване маячення). Маячні ідеї супроводжуються афективною
напругою (страхом, тривогою, злістю, руховим збудженням).
Синдроми з переважним порушенням мислення

Шизофренія????
Хвора у 12-річному віці перенесла черепно мозкову травму без втрати
свідомості, але було блювання. Часто хворіла ангінами з високою
температурою. 3 16-ти років- часто спостерігалися головний біль, коливання
настрою, дратівливість. Закінчила авіаційний інститут, навчалася добре.
Заміж вийшла у 25 років. Через рік-важкі пологи з ручним відділенням
плаценти та кровотечою. Через 2 тижні після пологів почала погано спати,
3'явилася тривога, що вбили її дитину, що всі підозрюють її у крадіжках, що
чоловік, дізнавшись про все, покінчив життя самогубством. Відмовлялася
годувати дитину, була розгубленою.
Психічний статус: Тривожна у ліжку, б'є кулаками у двері і вимагає папір та
олівець для передсмертного листа. Чує "голоси", які кажуть їй про смерть
рідних, чує крики вмираючих хворих. Інколи стан збудження у хворої
проходить і вона бездумно блукає по палаті. Неохайна у ліжку. їсть тільки з
рук медперсоналу. На запитання відповідає після багаторазових повторень.
Каже, що вона потвора, що у неї Не знає числа, місяця, року. Тривожна, не
утримується немає жодної звивини мозку, що і3-за неї гинуть родичі: ""мене
будуть судити, але я не злочинець". Вночі не спить. Виражена астенія. Через
місяць хвора зрозуміла, що була хворою. Про гострий період захворювання
розповіла, що чула ,голоси" рідних і їх прохання про допомогу. Здавалось,
що у пологовому будинку ій пошкодили сечовий міхур i сеча змішуеться з
кров'ю. Вважала, що у відділенні є її двійник і рідні відвідують не її, а
двійника. Заявляла, що її оточують ,,оживлені з допомогою енергії плазми
люди. Їм вставили всередину машинки управлінням всім цим керують
лікарі". Рідну сестру загримували під Сікстинську мадонну. Вважає, що
лікарі з допомогою таблеток впізнають її думки, що котлета, яку 1й подали, з
людського м'яса. Впевнена, що вона переселена на Марс. Виражена психічна
і фізична астенія.
Соматичний стан: Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці.
Пульс- 100 уд./хв., АТ - 140/100 мм рт. ст. Матка збільшена. Ан. сечі: білок,
багато лейкоцитів. Ан. крові: Л - 10-10° г/л, ШОЕ- 36 мм/год. Висіяний
золотистий стафілокок. Температура 37,6°-38° впродовж 4 днів.
Через два місяці стан хворої поліпшився і вона виписалась додому.
1. Аментивний– гостра сплутаність свідомості
2. Аментивний синдром належить до синдромів потьмарення свідомості
.Частіше всього аментивний синдром характерний для психозів
виснаження, інфекційних і соматогенних психозах, хоча може
зустрічатися і при інтоксикаційних, органічних та судинних психозах
,гіпертоксична шизофренія.
3. Лікування :
 ПСИХОТРОПИ
- Сібазом ( седаксен ,реланіум) в/м або в/в 2-4 мл 0,5% р-ну
 НЕЙРОЛЕПТИКИ
- Аміназин (теролен ) в/м 0,5 – 1мл 0,25% р-ну
- Галопередол в/м 0,5-1 мл 0,5% р-ну
- Клозепін в/м 1-2мл 2,5% р-ну
 ПРОТИСУДОМНІ І ГІПОСЕНСИБІЛІЗУЮЧІ :
- Сірчанокисла магнезія в/м 5мл 25% р-ну + 5-10 мл 40% р-ну глюкози
- Кордіамін
- Корглікон ,сторофантин
У хворого спадковість не обтяжена. В минулому хворів на ревматизм, була
травма голови. За характером дратівливий, "нервовий", підозрілий до
оточуючих. Алкогольні напої вживає з 18 років, останні три роки зловживає,
особливо після отримання заробітної плати. Біля двох років тому запідозрив
дружину у подружній зраді, слідкував за нею. Вважає, що вдома вона вела
себе неправильно: підходила до вікна, комусь схвильованою, червоніла. Коли
на вулиці йшла з ним поруч, то намагалась відстати від нього. Хворий був
упевнений, що в "суперника" є агенти, які слідкують за ним і сповіщають все
коханцю дружини, щоб той міг приходити до неї, коли він (хворий) на
роботі. Просив підлітків, які проживають в його будинку, щоб вони
слідкували за його дружиною, з ким вона зустрічається. Вимагав від
дружини, щоб вона роздягалася, уважно оглядав її тіло і якщо знаходив яку-
небудь подряпину, вважав, що це є доказом ї зради 1 жорстоко бив ї. В
останній раз наніс дружині важкі тілесні пошкодження, у зв'язку з чим вона
була госпіталізована у лікарню, а його заарештували.
Психічний статус: Орієнтований повністю. Настрій нестійкий, частіше
пригнічений. 1нтелект помітно знижений, пам'ять ослаблена, елементарні
розрахунки проводить важко. Впевнений, шо дружина намовила сусідів і
спеціально помістила його у психіатричну лікарню, щоб "мати волю дій".
Підозрює, що з нею заодно і працівники міліції, які арештували його, так як
"з пристрастю" допитували його. Хоча дружина в момент його арешту
знаходилася в лікарні, впевнений, що вона стояла в коридорі, спостерігала, як
його виводять з дому. Чув як "перемовлялася" з міліціонером, обіцяла
винагороду, якщо "знищать цього негідника". Звернув увагу на те, шо
черговий відділення міліції сказав: "А, це він, звичайно, звичайно..." 3 цих
слів зрозумів, що якраз він є коханцем його дружини. Згадує, що ще рік тому
дружина говорила, що у двір до сусідів заходив міліцiонер. Зараз впевнений,
що це він приходив, але дружина, щоб приховати "свій гріх", придумала все
це. Про те, що покалічив дружину, не жалкує, каже: "таких треба зовсім
вбивати, жаль, що не вбив".
У соматичному і неврологічному статусі патології немає.
1. Встановіть синдром – Параноїдний (маячення ревнощів)
2. Для яких захворювань він характерний?
I. Параноїдний синдром (маячення ревнощів)- виникає при наявності
афективних розладів (депресивного чи маніакального афекту),
галюцинацій, психічних автоматизмів на тлі незміненої свідомості. За
змістом це може бути маячення переслідування, отруєння,
II. Параноїдний синдром характерний для багатьох психічних
захворюваннях: шизофренії, епілептичних, судинних,
передстаречих, реактивних, симптоматичних психозах.
III. Лікування залежить від причин виникнення, можна
використовувати :
 МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ :
НЕЙРОЛЕПТИКИ:
- Азалептин добова доза 150 мг;
- рисполепт 0,5 - 5 мг на добу;
- 50 - 150 мг на добу;
- зуклопентіксол деканоат 200 - 400 мг кожних 2 - 4
тижні;
- флюпентіксол 3 - 40 мг на добу;
- флюпентіксол деканоат 20 - 40 мг кожних 2 - 4 тижні;
Н-ХОЛІНОБЛОКАТОРИ
- циклодол 3 - 6 мг на добу для корекції побічних дій
нейролептиків;
АНТИДЕПРИСАНТИ
- амітриптилін - добова доза - 150 мг;
Тривалість лікування 3 - 6 місяців
 НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ :
Додається групова психотерапія, сімейна та поведінкова психотерапія,
краніоцеребральна гіпотермія, плазмофорез, інсуліно-коматозна терапія та
електросудомна терапія.Тривалість лікування 2 - 3 місяці
У дитинстві хворий розвивався нормально, закінчив будівельний технікум. У
19 років переніс черепно- мозкову травму із втратою свідомості. Працював
керуючим будівельної ділянки, потім -бригадиром з будівництва, тепер
працює слюсарем. Зловживання алкогольними напоями заперечує. Із слів
дружини-п'є часто. За тиждень до госпіталізації захворів на грип, була висока
температура, катаральні явища, виражена слабкість. Такий стан тривав 4 дні.
Потім у хворого з'явилась тривога, безсоння, він відмовлявся від їжі, тремтів,
ховався від дружини та дітей. Вночі спалив свої документи, зібрав речі і втік
на вокзал, де був затриманий міліцією, яка і доставила хворого у
психіатричну лікарню.
У виділенні: На запитання відповідає правильно. Напружений, відчуває
страх. Просить не осуджувати його, запевняв, що за все повинен нести
відповідальність тільки він один, а дружина та діти не винні. Раптово
починає з кимсь розмовляти: "Скоріше забирайте матеріал, я вже біжу, треба
встигнути, я ж вам кажу скоріше, мене не відпускають, біжіть самі...". Кличе
на допомогу, бігає по палаті. Разом з тим періодично буває тихим, напружено
прислухається до чогось. Лікареві сказав, що його хочуть ,"четвертувати",
відрізати голову та язик "прив'язати до тролейбуса, щоб всі бачили", з рук і
ніг зняти шкіру, а тулуб кинути у стару криницю. Чув, як під вікнами
розмовляли люди, які хотіли викрасти його і налити в рот окропу замість
горілки. Чув, як збирались спалити його дітей, але сусіди і його брати
встигли допомогти їм врятуватись. ,"Вчора відбулось засідання правління",
на якому вирішувалась його доля. Дехто захищав його, згадуючи добру
роботу, але більшість були проти нього. Знає, що дружина також знаходиться
у змові з цією ,"бандою". "Вони підкупили її, а може вона вийшла заміж за
одного із
Пам'ять на минулі події збережена. Настрій знижений. Хворий не спить.
Соматичний стан: блідий, виглядає старшим свого віку. Язик обкладений.
Температура тіла 37,3°- 37,4° у перші два дні, а потім нормальна. АТ - 150/90
мм рт.ст, пульс напружений. Аналіз крові: в крові лейкоцитоз.
1. Визначте синдром – Галюцинаторний (Алк)
4. Галюцинаторний (Алк) (галюциноз). Характеризується постійним
напливом галюцинацій з боку одного аналізатора, але різного їх змісту
або кількох аналізаторів (складний галюциноз). Виділяють вербальний,
зоровий і тактильний галюциноз.
5. Гострий алкогольний галюциноз
6. ЛІКУВАННЯ
Промивання шлунка :
- 0,5 % бемегрид 10,0 в/в
- кордіамін, кофеїн
- нашатирний спирт
- реанімація.
— з використанням великої кількості води

(для розбавлення вмісту шлунка з метою запобігання хімічному опікові
гортані). Крім того, можна застосовувати
активоване вугілля — якщо вживали алкоголь недавно. Для
підтримання діяльності серця доцільно вводити
кардіотонічні засоби ( Дигітоксин, дигоксин). Для протверезіння
призначають масивні дози вітамінів групи В, передусім тіамін (до 100
мг)з 40 % розчином глюкози. У тяжких випадках хворих переводять на
гемодіаліз та штучну вентиляцію легенів.
2 ПМК
Задача 46.
Хворий 35 років, інженер, за характером "замкнутий", тяжко переживає
неприємності. Упродовж двох років хворіє на виразкову хворобу 12-палої
кишки, у зв'язку 3 чим його було переведено на інвалідність 3-ї групи, однак
продовжує працювати. Останнім часом став млявим, невпевненим у собі, не
справляється з роботою. Посилилися болі в епігастральній ділянці, 3'явилося
відчуття "чогось стороннього у шлунку". Запевняє, що "він скоро помре",
попрощався з рідними.
У психічному статусі: усі види орієнтування збережені, астенізований, у
бесіду вступає неохоче. Скаржиться на загальну слабкість, неприємні
відчуття в усьому тілі Упевнений, що їжа, яку він вживає, не
перетравлюється, тому відмовляється від їди. Під час соматичного огляду на
прохання дихати глибше відповідає, що дихати йому нічим. Настрій
пригнічений, висловлює суїцидальні думки.
Соматичний стан: астенічної будови тіла, худий. Під час обстеження
живота виявляється болючість в епігастральній ділянці. Рентгеноскопія
шлунково-кишкового тракту: виразка 12-палої кишки.
а) установіть діагноз – Астено-вегетативний неврозоподібний розлад в
наслідок виразкової хвороби 12-палої кишки
Задача 47.
Хворий 62 років, технолог. У психіатричній лікарні лікується уперше.
Розвивався нормально, у 15-річному віці переніс черепно-мозкову травму без
втрати свідомості. У школі навчався добре, закінчив технологічний інститут.
Працював головним інженером на молоко-заводі. Одружений, має двое
дорослих дітей, взаємовідносини у сім'ї добрі. Палить з 17-ти років, алкоголь
уживає рідко. Чотири роки тому з'явився головний біль, запаморочення і шум
в голові, болі в ділянці серця. Лікувався у неврологічному відділенні, потім
амбулаторно періодично приймав стугерон. За місяць до поступлення стан
хворого погіршав. став дратівливим, плаксивим, порушився сон, знизилася
пам’ять на поточні події.
У психічному статусі: Контакт продуктивний. Не орієнтується в часі. Коли
бачить навколо себе людей у білих халатах, здогадується що знаходиться в
лікарні, але не пам’ятає в якій. Спокійний, у спілкуванні ввічливий,
передбачливий, привітно вітається, але, зустрівши лікаря через декілька
хвилин, вітається знову. Перепитує, коли прийде консультант (терапевт).
Любить говорити про дні своєї молодості, пам’ятає події шкільних років,
правильно відтворює спогади Великої Вітчизняної війни, у якій він брав
участь. Знає що у нього є двоє дітей, але кожен раз їх імена називає по
різному.
Соматичний стан: пульс напружений, аритмічний. На верхівці серця –
систолічний шум. ФТ 160/100 мм. Рт. Ст.
Неврологічний стан: слабкість зіничних реакцій, позитивні симптоми
орального автоматизму, анізорефлексія з рук і ніг – D>S
На очному дні: Склероз судин сітківки
А)Визначіть синдром Амнестичний атеросклеротичного генезу
Б) Для якого захворювання характерно
I. Амнестичний атеросклеротичного генезу
II. Зустрічається амнестичний синдром при інфекційних (у тому числі й
сифілітичних), травматичних, судинних і старечих психозах,
пароксизмальних епілептичних розладах.
Задача 48
Хвора 26 років, перукар, переведена у психіатричну лікарню з першого
пологового будинку. Росла здоровою дитиною. У 12 рокiв перенесла
черепно-мозкову травму без втрати свідомості, але була блювота. З 16 років
з’явилися часті головні болі, змінювався настрій, періодично була пасивною.
Коливання настрою тривало 2-3 тижні. Після закінчення школи успішно
навчалася в авіаційному icтитуті, була активною в громадському житті. У 25
років вийшла заміж, а через рік перенесла тяжкі пологи ручним відділенням
плаценти і кровотечею. Через три дні з’явилося безсоння, тривога, вважала,
що «її дитину переплутали, а потім вбили», здавалося, що "її підозрюють у
крадіжці, що чоловік, дознавшись про все , покінчив життя самогубством"
Bідмовилася годувати дитнну, була збуджена в межах ліжка, розгублена,
Чула як няня сказала: "Погана мама".
У спихічному статусі: розгублена, говорить тихим голосом. Не знає числа,
року, місяць називає правильно. Згадала, як вела себе у пологовому будинку.
На другий день тривога посилилася. Стала неспокійною, встає з ліжка, б’є
кулаками в двері, вимагає папір і олівець для «передсмертного листа». Чує
«голоси», які кажуть їй про смерть рідних, часом чує крики вмираючих
рідних. Безцільно блукає по палаті. Неохайна в ліжку. Їжу приймає з рук
медперсоналу. На запитання відповідає після тривалої паузи і багатьох
повторень. Заявляє, що вона виродок, що в неї немає ні однієї звивини в
мозку, із-за неї гинуть рідні: «Мене будуть судити, але я не злочинець».
Вночі не спить. Астенізована.
Через місяць після лікування зрозуміла, що була хворою. Розповіла, що
чула «голоси» рідних і їх прохання про допомогу. Чула, як говорили, що в неї
в пологовому будинку їй «прокололи сечовий міхур і сеча змішувалась з
кров’ю». Вважала, що в іншому відділенні є її двійник – рідні переплутали і
відвідують не її, а двійника. Впізнавала лікаря, але вважала, що він грає різні
ролі. «Її чоловік – загримований артист». Говорила, що у відділенні «йде
боротьба з фашистами, а вона – неофашист». Одну родичку «загримували під
Сікстинську мадонну, оживили портрет із Третьяковської галереї».
Здавалося, що вона «переслана на Марс, у зв’язку з тим, що відкололася
частка Землі і частина людей, рятуючись, переселилася на Марс". Після
виходу із такого стану була пригнічена, астенізована фізично і психічно.
Соматичний стан: тони серця ослаблені, систолічний шум на верхівці серця.
Пульс - 100 за 1 хв., АТ- 140/100 мм рт ст. Матка збільшена.
Лабораторні дані: ан. крові: лейкоцити - 12 Г/л, ШОЕ -32 мм/год., ан. сечі:
норма. Упродовж перших 3-4 днів перебування в психлікарні підвищувалася
температура тіла до 37,6°-38C°.
А) Установити діагноз – Аментивно-онйроїдний інфекційний
(післяпологовий) психоз
Задача 49.
Хворий 68 років, пенсіонер. Доставлений у психіатричну лікарню з
відділення міліції. У дитинстві була травма голови без втрати свідомості.
Одружений, діти дорослі. Алкогольні напої уживає рідко. Упродовж 5-ти
років відчуває головний біль, шум в голові і вухах, буває запаморочення
голови, погіршилася пам'ять. Став похмурим, уникав колишніх друзів,
сусідів, намагався ні з ким не спілкуватися, пояснюючи це поганим
самопочуттям. Останнім часом став побоюватися за своє життя і життя
рідних, вважав, що "вони можуть з ним розрахуватися, прибрати його з
дороги". Одного вечора підстеріг сусіда, який повертався додому з роботи і
смертельно поранив його з мисливської рушниці.
У психічному статусі: розгублений, не може правильно назвати день, число,
місяць. Тривожний, часто плаче. Вразливий, легко ображається, дратівливий,
погрожує покінчити з собою. Розповідає детально про себе, пам'ятає дати
окремих подій, але запам'ятовування знижене. Галюцинації в момент огляду
відсутні, але "вдома чув крики, погрози". Мають місце маячні ідеї
переслідування, стосунку. Вважає, що його хотіли вбити за те, що він багато
знає: "Вони думають, що я на них написав і, звичайно, хочуть помститися".
Ворогами вважає багатьох, навіть родичів дружини. За допомогою в міліцію
не звертався, "так як один з ворогів працює у міліції, а це значить- нічого не
вийде". Себе винним не вважає, так як "вбив бандита, який задавив би мене,
як комаху". Розуміє, що у нього послаблена пам'ять, що став не тим, ким був.
Емоційно лабільний, з незначного приводу дає афекти гніву, які закінчуються
сльозами.
Неврологічний стан: млява реакція зіниць на світло, позитивні симттоми
орального автоматизму, тремор пальців рук. Hа очному дн. склероз судин
сітківки.
a) визначіть синдром; Параноїдний судинний травматични психоз
б) для якого захворювання він найбільш характерний?
I. Параноїдний судинний травматични психоз
II. Характерний для інволюційних маячних психозів, Параноїдний
синдром зустрічається при багатьох психічних захворюваннях:
шизофренії, епілептичних, судинних, передстаречих, реактивних,
симптоматичних психозах.
Задача 50.
Хвора Т., 25 років, медична сестра. Впродовж місяця знаходиться у
відділенні психіатричної лікарні.
Психічний стан. Самотня, ні з ким не спілкується, цілими днями сидить у
палаті, ні до чого не проявляє цікавості. Вираз обличчя безтямний, погляд
спрямований в одну точку. 1ноді без причини починає голосно сміятись. На
короткий час ніби пробуджується, дає кілька простих відповідей, а отім знову
«заглиблюється в себе». Не знає, де знаходиться, втратила рахунок часу.
Раніше бачила перед собою людей у білому, червоному одязі, які говорили
щось незрозуміле. На третьому тижні лікування стан хворої значно
покращився. Вона розповіла, шо весь час жила у світі казкових сюжетів
(мрій): «Здавалося, шо знаходиться на березі моря, хвилі з шумом набігають
на берег. Вона піднімається на високу гору, а навкруги-будинки, подібні до
китайських фанз, люди, які говорять китайською мовою», «Вона йде лісом, а
перед нею виникають людські голови, які перетворюються у змій з
яскравими очима», Страху при цьому не відчувала. Хвора пам’ятає про все,
що пережила, але згадує його як сон. «Побаченого так багато, що всього не
перекажеш»,
a). Визначіть синдром. Онейроїдний Онейроїдний синдром – синдром з
неглибоким потьмаренням свідомості і, для якого характерні малочислені
галюцинації фантастичного, надприродного змісту, в яких хворий не бере
участі, але відчуває особливу відповідальність за все, що відбувається.
б). Для яких захворювань він характерний? Онейроїдне потьмарення
свідомості найбільш часто спостерігається при шизофренії, епілепсії,
інфекційних психозах і наркоманіях, органічних ураженнях головного мозку
Задача 51.
Хворий Ю., 40років. Доставлений у психлікарню у стані збудження.
Анамнез. У минулому зловживав алкоголем, тепер, за словами хворого, п'є
помірно. Останнім часом працює з етильованим бензином. Близько тижня
тому, під час роботи, порушив правила безпеки. 3'явились головний біль,
слабкість, «розбитість», неприємні відчуття в животі та грудях. Став погано
спати, сновидіння були кошмарними, перед засинанням чув, наче хтось його
гукає. 3'явився страх, який посилювався під вечір. Напередодні направлення
на лікування був неспокійний, не впізнавав оточуючих. Бачив «грабіжників,
які лізуть у вікно», кричав, що його «хочуть зарізати».
Психічний стан. Розгублений, у місці і чаci не орієнтується. На запитання
відповідає після пayзи, неуважний. Бачить «страшні пики», величезних
собак, які кидаються на нього. У роті «виросло волосся», яке дедалі довшає,
обплутало язик, заважає дихати. Відчуває доторкування чогось шорсткого до
тіла. Вважає, що його хочуть убити, розрізати на дрібні шматки і викинути
собакам. Тривожний, час від часу на обличчі з’являється вираз жаху,
схоплюється, кричить, просить помилувати його.
А) Визначіть діагноз Інтоксикаційний делірій
Частіше використовують транквілізатори (анксіолітики). Нейролептики
(антипсихотичні препарати) необхідно застосовувати з обережністю через
ризик виникнення колапсу. Одночасно з психотропними препаратами
призначають вітаміни в високих дозах (особливо С і В1), коригують
порушення гемодинаміки. При алкогольному Д.с. додатково проводять
дегідратаційну терапію.
Задача 52.
Хвора €., 27 років, знаходиться у психіатричній лікарні.
З анамнезу відомо, що часто вживає алкогольні напої.
Психічний стан. Не спить, тривожна, розгублена, зі страхом оглядається
навкруги, довго розглядає оточуючі предмети, багато раз запитує: «Що це?».
На питання часто відповідає не по суті. Ходить за персоналом відділення і
хворими, дивиться навкруги, слухає їxні розмови, але сама в мовний контакт
не вступає. Взявши у руки хліб, довго розглядае його, тримас біля рота, але
не їсть. Не орієнтована у часі. Знає, що знаходиться в лікарні, але не знає в
якій. Періодично тривога посилюються і в хворої виникає психомоторне
збудження, яке змінюєтеся вираженою астенісю. Мова хворої незрозуміла:
«Соромно, соромно. Ви думасте, я не живу, з Ванею жити треба і з Богом... Я
чорт, я не Бог... Ви всі з розуму зійдете... У мене гальмування, аміназин, а
потім в магазин.» 3 тугою. розгублено озирається. Інколи відповідає на
питання, при цьому виявлясться, шо хвора чує «голоси» знайомих їй людей,
які доносяться з вулиці.
a). Визначіть синдром. Аментивний Аменція (аментивний синдром) -
потьмарення (викривлення) свідомості з переважанням беззв'язного,
хаотичного (інкогерентного) мовно-рухового збудження і розгубленості.
Задача 53.
Хворий В., 23 роки, не працює. У дитинстві був активним і досить впертим.
У школі навчався добре, без особливих зусиль. У 10-му класі познайомився з
хлопцем, який дав йому «цигарку з травкою». Викуривши її, відчув себе
«надзвичайно легко і радісно». 3'явилось бажання ще i ще палити ці цигарки,
в чому собі не відмовляв. Поступово звик до них. Якщо не випалював 1-2
цигарки на день, то відчував, чогось не вистачає. Після закінчення школи
вступив до інституту, де систематично пропускав заняття, багато часу
проводив у товаристві «друзів». В цей час став вживати морфін, промедол,
поступово збільшуючи дози, щоб продовжити і посилити «натхнення». Так
як грошей на наркотики не вистачало, почав красти і незабаром був
осуджений за крадіжку. Після повернення з в'язниці відновив навчання в
інституті, але із-за «відсутності цікавості», покинув інститут і продовжував
вживати наркотики. Коли не вживав наркотики, то почував себе погано,
з'являлись болі у суглобах, ломота в кістках, пронос, серцебиття. Часто
конфліктував з родичами, ніде не працював. Пробував самостійно кинути
вживання наркотиків, не зміг.
Психічний статус: свідомість не порушена. Інтелект збережений, відповідає
вікові та освіті. Скаржиться на головний біль, неприємні відчуття в серці,
безсоння, біль у всьому тілі, особливо у кістках та суглобах. Роздратований,
збудливий. Вимагає призначення йому «снотворних», погрожує «порізати
собі вени». Веде себе зверхньо, заявляючи, що ті, хто не вживає наркотики
«обкрадають себе», не розуміють «зверхлюдського блаженства».
Неврологічний статус: Тремор повік та пальців рук, рівномірне оживлення
сухожильних рефлексів.
Соматичний статус: Патології внутрішніх органів не виявлено.
Синдром? Абстинентний Абстине́нтний синдро́м — прояв фізичних
(тілесних) та психічних розладів, які розвиваються у пацієнтів із залежністю
від психоактивних речовин (наприклад, алкоголю, наркотиків) через деякий
час після припинення або зменшення дози прийому препаратів, що
формують залежність. Абстинентний синдром може бути реакцією на
припинення дії інших факторів, які є складовою адикції (залежності),
наприклад, при залежності від інтернету, ігор.
Задача 54.
До приймального відділення доставлений хворий М., 23 роки. За
повідомленням родичів відомо, що вживає психоактивні речовини.
Психічний статус: знижений настрій, дратівливий, тремор рук, набряк
слизових оболонок, сльозоточивість, слинотеча. Скаржиться на суглобові та
м'язові болі, пронос, спостерігається блювання, заніміння кінцівок, тонічні
судоми різних груп м'язів
Ваш діагноз: Абстинентний синдром Абстине́нтний синдро́м — прояв
фізичних (тілесних) та психічних розладів, які розвиваються у пацієнтів
із залежністю від психоактивних речовин (наприклад, алкоголю,
наркотиків) через деякий час після припинення або зменшення дози
прийому препаратів, що формують залежність. Абстинентний синдром
може бути реакцією на припинення дії інших факторів, які є складовою
адикції (залежності), наприклад, при залежності від інтернету, ігор.
Задача 55.
У хворого діагностовано передозування кокаїном, супроводжується нудотою,
маячними ідеями переслідування із слуховими галюцинаціями. Ваша
тактика? Госпіталізація у наркологічний стаціонар . Симптоми гострого
отруєння кокаїном: тахікардія, артеріальна гіпертензія, а у важких випадках
гостра лівошлуночкова серцева недостатність, ішемія та інфаркт міокарда, аритмії
(шлуночкові і суправентрикулярні); внаслідок судинних змін (загального спазму
артерій і поширеного дисемінованого внутрішньосудинного згортання) може
відбутися ішемія ЦНС або внутрішньочерепний крововилив, ішемія та інфаркт
кишечника, інфаркти легень, селезінки і нирок. Під час важкого отруєння може
розвинутись гостра кома та гострі симпатоміметичний і серотоніновий синдром,
рабдоміоліз, гостре ураження нирок, бронхоспазм, набряк легенів
Задача 56.
Maшиною швилкої допомоги доставлений хворий К., 27 років. 3і слів родичів
відомо, шо останнім часом хворий самостійно вживае якісь невідомі
таблетки.
Психічний статус: збуджений, ейфоричний, відчуття задоволення, хода
невпевнена, рефлекси знижені, брадікардія, гіпотенія. 3 часом наступило
відчуття спокою, сонливість.
Діагностуйте вид токсикоманії – Токсикоманія транквілізаторами У разі
передозування насамперед потрібно очистити шлунок, після чого —
провести детоксикацію. Дуже важливо підтримувати функції серцево-
судинної та дихальної систем.
Лікування розпочинають з масивної детоксикаційної терапії. Під час

планування комплексу терапевтичних заходів потрібно зважати на соматичні
захворювання, передусім ураження печінки, нирок, легенів та інших органів.
Психотерапія має спиратися на нижчі вітальні потреби й емоції з огляду на
значні зміни особистості та недоумство хворих.
Задача 57.
Хворий А., 63 роки. Тривалий час вживав фенобарбітал для нормалізації сну.
Останній тиждень припинив вживати препарат із-за його відсутності.
Психічний статус: загальна слабкість, розбитість, стомлюваність, безсоння,
тривога, м'язове посмикування, біль у животі, тошнота, блювання.
Який синдром у хворого? Абстинентний
Синдро́м відмі́ни (також — абстинентний синдром, синдром залежності,
післядії, рикошету, «ломка») — патологічний стан, клінічний синдром, який
розвивається при раптовому припиненні
вживання психотропних чи наркотичних речовин, або лікарських препаратів,
які, як правило, були вживані у великих дозах.
клініка
1) припинення або обмеження вживання алкоголю після періоду повторного
вживання, зазвичай довготривалого і/або в великих кількостях;
2) поява 3 з наступних симптомів:
а) тремтіння язика, повік і витягнутих рук;
б) пітливість, нудота або блювання;
в) тахікардія і/або підвищення артеріального тиску;
г) психомоторне збудження;
ґ) біль голови;
д) безсоння;
е) погане самопочуття або слабкість;
є) транзиторні зорові галюцинації або ілюзії, тактильні чи слухові;
ж) приступи тоніко-клонічних судом (grand mal);
може бути ускладнений і неускладнений
лікування: бенздіазепіни діазепам лоразепам
діазепам 10 мг кожні 6 год, потім 5 мг кожні 6 год протягом 2 днів.
Лоразепам протягом 1 доби 2 мг кожні 6 год, потім 1 мг кожні 6 год.
Задача 58.
У хворого діагностовано отруєння холінолітичними заcобами.
Психічний статус: зорові галюцинації, висловлює маячні ідеї стосунку
еротичного змісту. Малорухомий, зіниці розширені, тахікардія, артеріальний
тиск підвищений.
Ваша тактика? Госпіталізація в наркологічний стаціонар надання
невідкладної допомоги. Промивають шлунок через зонд (зонд змастити
маслом) розчином перманганату калію 1: 1000 і вводять сольове проносне.
Обов'язкове антідотна терапія: повторні введення підшкірно прозерину
0,05% розчину по 1 мл до поліпшення. Щоб купірувати Психомоторное
збудження і судоми, внутрішньовенно вводять 2-4 мл 0,5% розчину сибазону
або 10 мл 20% розчину натрію оксибутирату. Вводити аміназин небажано
через його гнітючої дії на стовбурові структури мозку. Якщо виражена
інтоксикація і немає протипоказань (стійкий колапс, порушення функції
нирок з олігурією, азотемією і гіперкреатінуріей), показаний форсований
діурез, проводять залуження крові. Внутрішньовенно вводять глюкозу з
аскорбіновою кислотою, серцевосудинні препарати за показаннями.
Задача 59.
Пацієнт 29 років, слідчий прокуратури. Під час розслідування звичайного
побутового правопорушення помітив, що зав ним «слідкують» в туалеті і у
ванній кімнаті. «Коли купаюся, пускають спеціальний газ, від якого я
засинаю». Згодом помітив, що в телевізорі встановлені «жучки», які
контролювали його думки і бажання. Робив спробу встановити апаратуру для
підслуховування в кабінеті начальника, але був затриманий і
госпіталізований у психіатричну лікарню. При його огляді мовчав. Згодом
пояснив: «говорити не міг так як аппаратура контролювала висловлювання».
Хворий став байдужим до рідних. Вдома нічим не займався, лише щось
«конструював». На вулицю виходив у спеціальному кашкеті, в який «вмістив
мікроскопи для екрану думок».
1. Визначіть психопатологічний синдром – Кандинського – Клерамбо
2. Визначіть діагноз захворювання. Шизофренія
3. Призначте підтримувальну терапію. Клопаксол, клозапін
Для підтримувальної терапії віддають перевагу атиповим нейролептикам
(рисперидон, оланзапін, соліан)
сИНДРОМ ПСИХІЧНОГО АВТОМАТИЗМУ КАНДИНСЬКОГО-

КЛЕРАМБО
психопатологічний стан, який полягає у тому, що хворий почуває, ніби він

мислить, переживає і діє не самостійно, а ним хтось керує - безіменна або
відома йому людина. Він відчуває несвободу своїх думок,
примусове мислення, розкритість думок, управління ними тощо, своїх
емоційних переживань, його «примушують» злитися, радіти, дій «мною
хтось говорить», «мною ходять» і т. п.. При цьому мають місце
псевдогалюцинації.
Синдром Кандинського-Клерамбо (психічний автоматизм).
1. 1. стан свідомості: частково порушений
2. 2. орієнтування: автодезорієнтування чи не порушена???
3. 3. порушення відчуття і сприйняття: сенестопатії(,,мені спричиняють
відчуття болю,здавлення,спотворюють апетит,,),псевдогалюцинації
зорові та слухові
4. 4. порушення мислення: прискорене, наплив думок(ментизм) ,маячні
ідеї переслідування, впливу. Відчуття ніби думками хтось
керує(примусове мислення) і вони доступні оточуючим
людям(відкритість думок) або оточуючі вимовляють думки вголос(ехо-
думка)
5. 5. порушення в емоційно-вольовій сфері:
напруженість,дративливість(,,хтось примушує злитися,радіти,,)
6. 6. пам'ять і інтелект: не порушені
7. 7. критика :порушена
Задача 60.
Юнак 20 років. У підлітковому віці- розлади поведінки. Без причини вступав
у конфлікти з рідними, друзями. Закінчив 9 класів. Ніде не працював, курив
гашиш, вживав спиртне, почав красти. Став неохайним, не вимивався, не
змінював одежу. Крав мобільні телефони. Коли бачив вітрину з мобілками,
зупинявся і довго стояв, розглядаючи її. Вкрав мобільний телефон у своеї
дівчини. Це його зовсім не бентежило. «А що тут такого?». Був затриманий
міліціонером, коли він вкрав у дитини пакет з цукерками. При затримані-
поведінка придуркувата, безглуздо сміявся, кривлявся. У мовленевій
продукції зісковзування.
1. Визначіть психопатологічний синдром – Геберфренічний
2. Визначіть попередній діагноз. - Шизофренія
3. Призначтe активну антипсихотичну трапію.
показані нейролептики седативного, гальмівного ефекту — аміназин,
тизерцин, галоперидол, клопіксол; зазначені нейролептики показані в разі
кататонічного та гебефренічного збудження. Антипсихотичною активністю
відрізняються галоперидол, трифтазин, три- седил, риспопепт, клопіксол,
соліан
в/в вводиться 2-4 мл 0,5% розчину сибазону. використовувати аміназин
або тізерцин (25-50 мг), але при їх призначенні треба памʼятати про можливе
зниження артеріального тиску.
. Активізувальні нейролептики — френолон, низькі дози трифтазину, еглоніл
— також показані у разі простої форми шизофренії. У разі неврозо- подібних
станів використовують феназепам, галоперидол, антидепресанти
Хороший ефект досягається при поєднанні нейролептиків з
десенсибілізуючими препаратами (дімедрол, супрастін та ін.).
1. Гарний ефект дає використання 5 - 10 мл 0,5% розчину галоперідолу
Клініка і діагностика гебефренічного синдрому.
1. стан свідомості: частково порушена
2. орієнтування: деперсоналізація
3. порушення відчуття і сприйняття: слухові та вісцеральні,
кінестетичні, тактильні, галюцинації, акоазми, аутометаморфопсії, мік-
макропсії,
4. порушення мислення: маячні ідеї стосунку і преслідування, атактичне
мислення,
5. порушення в емоційно-вольовій сфері: емоційна лабільність,
гебоїдна поведінка,гіпербулія, парапраксія, парамімія,
1. пам'ять і інтелект: парамнезії, конфабуліції і псевдоремінісценції?
6. критика: знижена?
Гебефренічний синдром проявляється інертною ейфорією (химерна,

неадекватна веселість, придуркуватість, пустотливість, інколи — дитяча
поведінка). Хворий стає манірним, з'являються театральні, неадекватні
жести, поза, міміка. Гебефренічне збудження характеризується манірно-
придуркуватою поведінкою в поєднанні з ехосимптомами (ехолалія,
ехопраксія, ехомімія тощо).
Задача 61.
До психічно хворого викликами лікаря у зв'язку з наявністю патології
нервової системи. Лікар виявив судоми зору (мимовільний поворот очей
догори), судоми ковтальної мускулатури і язика. Язик висунений з рота.
Хворий відчуває біль в очах, язиці, горлі. Хворий не в змозі виконувати
ковтальні рухи. У нього спостеpiraється акатизія, тахікардія, тахіпное.
1. Яке завпитання повинен поставити лікар? Чи приймав якісь ліки?
2. Визначити симптомокомплекс психічного розладу. Нейролептичний
3. Надати невідкладну допомогу хворому. Циклодол
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗМС) — рідкісна, небезпечна для
життя, ідіосинкразійна реакція організму на нейролептичні лікарські засоби.
Його симптомами є гарячка, негнучкість м'язів, зміни психіки
та вегетативна дисфункція. ЗМС часто виникає невдовзі після початку курсу
нейролептику або після підвищення його дози.
Циклодол - антихолінергічний препарат центральної дії, порушує зв’язки між
допаміном та ацетилхоліном у центральній нервовій системі
призначати по 2-16 мг на добу, залежно від тяжкості симптомів. Максимальна добова доза - 20
мг.
Задача 62.
Хвора 40 років, тривалий час хворіє на психічне захворювання. Знаходиться
у стані оціпеніння. На запитання не відповідає, інструкції не виконує.
Самостійно їжу не приймає. При годуванні чинить опір. Хвора рaптово стала
агресивною - ударила іншу хвору і знову стала нерухомою.
1. Визначіть психопатологічний синдром – Кататонічний ступор
2. Виставте попередній діагноз.Шизофренія?
Призначте е лікування.
При ступорі
Парентерально вводять нейролептичні засоби хлорпромазин (до 500 мг на
добу), галоперидол (до 40 мг на добу), тізерцин (до 400 мг на добу),
клопіксол (до 400 мг на добу) з корекцією дії паркопаном, циклодолом та
ін
При шизофренії
Сибазон аміназин
. Кататонічний. Це симптомокомплекс психічних розладів, переважно у
руховій сфері, який складається з кататонічного ступору або кататонічного
збудження. Виділяють кілька різновидів кататонічного ступору: синдром з
воскоподібною гнучкістю, підвищеним тонусом м’язів, симптомом
“повітряної подушки”, ембріональною позою та
інші; негативістичний ступор з повною нерухомістю,
пасивним негативізмом; ступор з м’язовим оціпенінням – найтяжча
форма ступору (тривале перебування в ембріональній позі з вираженою
напругою усіх груп м’язів, симптом хоботка). Серед варіантів кататонічного
збудження виділяють: розгублено- патетичне – поєднання розгубленості,
екзальтованості з беззв’язною балаканиною і руховим збудженням
та імпульсивне – раптове, руйнівне, короткочасне збудження.
Спостерігається кататонічний синдром при шизофренії, сифілітичних,

травматичних, судинних психозах.
Задача 63.
Хворий 28 років, знаходиться у психіатричному стаціонарі. Нічим не
цікавиться, лежить у ліжку або ходить по відділенні. Не слідкує за своєю
зовнішністю. Себе не вважає хворим. Звинувачує свою маму в тому, що вона
«прийняла квартиранта, який створює ненормальну атмосферу, впроваджує
психоз, вганяє свою московську психологію». Мама через таблетки діє на
мене психічним гіпнозом. Я повинен виїхати до CША, залишитись
актуальності і написати дисертацію на тему «Біотоки очей через аскетизм».
1. Визначіть психопатологічний стан хворого (синдром) – Апато-
абулічний
2. Виставіть попередній діагноз. Кандинського-Клерамбо
3. Призначте лікування
Препарати на основі лікарських трав: Кореня півонії настоянка; чебрецю,
материнки, хмелю відвар, резеди настоянка, заспокійливі засоби «Седасен»,
«Персен», «Новопассит».
Седасен препарат применять по 1–2 капсулы 2–3 раза в сутк
нейролептики. Призначені для гальмування процесів в ЦНС ( «Лепонекс»,

«Аминазин», «Сонапакс»).
Аміназин вводити внутрішньом’язово 100-150 мг (4-6 мл розчину) або

внутрішньовенно 25-50 мг (1-2 мл розчину Аміназину розводити у 20
мл 5 % або 40 % розчину глюкози),
антидепресанти. Вони сприяють поліпшенню настрою ( «Амітриптилін»,

«Имипрамин», «Прозак»).
Амітриптилін 25 мг 3 рази на добу з поступовим підвищенням при

необхідності на 25 мг кожного другого дня до 150 мг на добу (зрідка до 225-
300 мг на добу в умовах стаціонару).
транквілізатори. При синдромі Кандинського-Клерамбо вони зменшують

тривожність і занепокоєння, усувають страхи, нормалізують сон ( «Амизил»,
«Клозепід», «Феназепам»).
Феназепам 0,5-1 мг 2-3 рази на добу. Ранкова та денна дози становлять 0,5-1
мг, на ніч - решта від встановленої добової дози.
Задача 64.
Хвора 20 років, лежить у ліжку, закрила голову ковдрою, щось шепоче,
неадекватно сміється. Лікареві розповіла, що «чує голоси людей, які
прикріплюються до голови за допомогою апаратів, впливають на статеві
органи, викликають оргазм. Ці люди змінюють 1ї настрій, думки, вкладають
свої». Хвора не слідкує за своєю зовнішністю, байдужа до своєї долі,
перебування в психіатричній лікарні.
1. Визначіть психопатологічний синдром – Кандинського-Клерамбо
2. Для якого захворювання він характерний?. шизофренія
3. Призначте психотропні препарати.
4. . Антипсихотичною активністю відрізняються галоперидол, трифтазин,
три- седил, риспопепт, клопіксол, соліан, які застосовують у разі
параноїдної форми — синдрому Кандинського—Клерамбо.
Задача 65.
До хворого викликали лікаря у зв'язку з психомоторним збудженням. Лікар,
оглянувши хворого, виявив розлади сприйняття та мислення. Хворий
повідомив, що його переслідує банда хуліганів. «Вони вважають себе
інопланетянами, роблять експерименти. Вони вставили в голову передавачі,
за допомогою яких ведуть з1 мною переговори на надвисоких частотах.
Включають мені в голову брудні думки, рухають моїм язиком. Я став сам не
свій. Зробили з мене робота».
1. Визначіть психопатологічний синдром – Кандинського - Клерамбо
2. Виставіть попередній діагноз.
3. Які антипсихотичні засоби доцільно призначити?
4. Шизофренія (тип перебігу приступоподібна-проградієнтна)
5. «Лепонекс» У перший день призначають 12,5 мг (половина таблетки 25
мг) один або два рази, та одну або дві таблетки 25 мг на другий день. За
умови доброї переносимості дозу можна збільшувати поступово на 25-
50 мг/добу до досягнення дози 300 мг/добу протягом 2-3 тижнів. Після
цього у разі необхідності добову дозу можна збільшити до 50-100 мг з
інтервалами двічі на тиждень або, бажано, щотижнево.
6. , «Аминазин» При внутрішньом’язовому введенні вища разова доза
становить 150 мг, добова – 600 мг. Зазвичай внутрішньом’язово слід
вводити 1-5 мл розчину не більше 3 разів на добу
7. «Сонапакс» 150-600 мг на добу. Початкову дозу можна збільшити до 200
мг для хворих із гострою шизофренією.
8.
Задача 66.
Дівчина 13 років, у супроводі мами звернулася до дільничного психіатра у
зв'язку з розладами поведінки. Не ночує вдома, проявляє грубощі до батьків.
При психіатричному огляді виявлено зісковзування думок, символізацію,
аглютинацію понять. У спілкуванні цинічна. Оголюється, співає, робить
спроби танцювати. Постійно кривляється. На зауваження не реагує. Розладів
сприйняття не виявлено.
1. Визначіть психопатологічний стан Гебефренічний
2. Назвіть попередній діагноз.
3. Які препарати доцільно призначити?
4. Психопатологічний стан Гебефренічний (Позитивні (продуктивні)
синдроми) Синдроми з переважним порушенням волі (Синдроми з
неповним (частковим) порушенням свідомості) Проявляється руховим і
мовним збудженням, придуркуватістю і безладною поведінкою на тлі
інертної ейфорії у вигляді химерної, неадекватної веселості.
Спостерігаються також безглузда манірність, театральність,
неадекватність жестів, поз, міміки. У хворих на гебефренічний синдром
часто спостерігаються маячні ідеї стосунку і переслідування, а також
слухові і вісцеральні галюцинації.
5. Гебефренічна шизофренія (дезорганізованого типу) (тип перебігу
безперервний)
6. Аміназин добова доза 150 - 300 мг; галоперидол - добова доза 30
мг; френолон - добова доза - 30 мг; рисполепт - 0,5 - 5 мг на
добу; зуклопентіксол 50 - 150 мг на
добу; зуклопентіксол деканоат 200 - 400 мг кожних 2 - 4
тижні; флюпентіксол 3 - 40 мг на добу; флюпентіксол деканоат 20 -
40 мг кожних 2 - 4 тижні; циклодол 3 - 6 мг на добу для корекції
побічних дій нейролептиків.
Задача 67.
Хворий 22-х років. Впродовж двох тижнів стан його залишається незмінним.
Ні з ким не спілкується, лежить у ліжку, голова при піднята над подушкою.
Інколи встає і довго стоїть біля ліжка, переступаючи з ноги на ногу. Раптово
підбігає до дверей цілує ручку замка і знову лягає в ліжко. На запитання не
відповідає. При спробі нагодувати його чинить опір. Неохайний.
1. Визначте психопатологічний стан – Кататонічний синдром
2. Для якої хвороби він характерний?.
4. Психопатологічний стан – Кататонічний синдром. Синдроми з
переважним порушенням волі. Це симптомокомплекс психічних
розладів, переважно у руховій сфері, який складається з кататонічного
ступору або кататонічного збудження
5. Спостерігається кататонічний синдром при шизофренії, сифілітичних,
травматичних, судинних психозах
6. Антипсихотичні Аміназин добова доза 75 - 300 мг, галоперидол -
добова доза 4,5 - 15,0 мг;
7. Ноотропні пірацетам - добова доза 1200 - 2400; цинаризин 75 мг на
добу;
8. Анксіолітики феназепам - добова доза - 1,5 - 3 мг
Задача 68.
Хворий А. знаходиться у психіатричному стаціонарі тривалий час. Активно у
мовний контакт не вступає. На привітання лікаря «Доброго ранку» відповів
«Утро всякое добрым зовется, потому что обратная связь поприсутствовала.
Как Павлов сказал-рефлекс. А это значит РЕ обратное, флексо-сокращение,
так и утро». На запитання: «Чому поганий настрій?» відповів: «В дурдоме
угрюмистые силачи орудуют, как кричать надо слово «у» и угри получаются
с вытянутыми губами. А люди лежат отпулёванные солдаты Наполеона. А.
тот медведы» - мёд ведь, а это сладкое»....
1. Визначіть патологію мислення – Атактична мовна безладність
(резонерство з зісковзуванням)
2. Назвіть попередній діагноз.
4. Патологію мислення – Атактична мовна безладність (резонерство з
зісковзуванням) (інтрапсихічна атаксія) порушення мовної продукції,
що виявляється у розладі смислових зв'язків унаслідок розриву
асоціацій.
5. Шизофренія
6. Аміназин добова доза 75 - 300 мг, галоперидол - добова доза 4,5 - 15,0
мг; рисполепт 0,5 - 5 мг на добу; зуклопентіксол 50 - 150 мг на
добу; зуклопентіксол деканоат 200 - 400 мг кожних 2 - 4
тижні; флюпентіксол 3 - 40 мг на добу; флюпентіксол деканоат 20 -
40 мг кожних 2 - 4 тижні; циклодол 3 - 6 мг на добу для корекції
побічних дій нейролептиків; феназепам - добова доза - 1,5 - 3
мг; піридоксину гідрохлорид 5 % 1,0 - 2,0 мл на
добу; калій йодистий 3 % - добова доза 3,0 мл; пірацетам - добова
доза 1200 - 2400; цинаризин 75 мг на добу; реополіглюкін - добова
доза 200,0 мл.
Задача 69.
Хвора 39 років, тривалий час знаходиться у психіатричній лікарні. Спокійна,
нічим не цікавиться. Байдуже ставиться до власної долі. Не просить виписати
додому, Ні з ким не спілкується. Годинами лежить у ліжку або безцільно
ходить по відділенню, Забирає продукти в інших хворих і тут же їх зїдає
1. Визначіть психопатблогічний стан хворої – Апато-абулічний синдром
2. Сформулюйте діагноз захворювання.
4. Психопатологічний стан хворої – Апато-абулічний синдром.
СКЛАДНИЙ (ЗМІШАНИЙ) СИНДРОМ. Характеризується
зниженням емоцій і вольових спонукань до цілеспрямованої
діяльності. Апатія – психічний стан людини, що
характеризується зниженням почуттів, індиферентністю,
байдужістю, відсутністю інтересу до навколишніх явищ і подій, а
також до самого себе (до свого здоров’я, сімейного чи
соціального стану, долі). Абулія – повна втрата діяльності,
безвілля, відсутність відповідного імпульсу до дії. У хворого
спостерігається обмеженість мімічних і пантомімічних рухів,
рухова і мовна загальмованість при відсутності органічних
порушень з боку центрального та периферичного апарату
нервової системи.
шизофренія, соматоформні психічні розлади, травматичні психози
Задача 70.
Хворий 28 років, столяр. Доставлений у психiатричну лікарню з відділення
міліції.
Батько - хворий на алкоголізм, дід по батьковій лінії був психічнохворим.
Хворий страждав нічним нетриманням сечі. Вчився погано "через слабку
пам'ять". У 13-річному віці почалися судомні "прикусом язика", про які він
дізнався від навколишніх. Перед нападами відчував запаморочення в голові.
Бували стани, коли на короткий час втрачав свідомість, але не падав.
Працював столяром, роботу виконував старанно, акуратно. Був дратівливим,
коли йому перечили, через що одного разу вдарив сусіда по голові рубанком.
Під час затримання побив міліціонера.
У психічному статусі: оpiєнтований, рухи повільні, незграбні, мова тиха,
повільна. Часто дякує "за увагу, за лікування". Багатослівний, загострює
увагу на дрібницях, пропускаючи основне; набридливий, докучливий.
Мислення в'язке, пам'ять знижена. Коло інтересів різко обмежене. Його
цікавить власне благополуччя: "Хотів би мати своє ліжечко, стільчик,
скриньку для харчів, гарненьке пальтечко, синій костюмчик, cipенький
кашкетик, шовковий шарфик". 3 лікарями надто люб'язний, підлесливий.
Настрій пригнічений. Хворий вразливий, всім незадоволений, збудливий,
дратівливий, буває агресивним. У стані збудження відкусив палець іншому
хворому. Егоїстичний-турбується тільки про себе, про своє здоров'я. Пильно
слідкує, щоб не вкрали передачу. Акуратний, педантичний, ліжко його в
ідеальному порядку.
a) визначіть вид психопатологічного стану – Генуїнна (симптоматична)
епілепсія з частими поліморфними нападами, дисфоріями,
концентричним недоумством, епілептичними характером
b) для якого захворювання він найбільш характерний? В інших випадках
симптоматична епілепсія, що виникає внаслі док пологової травми,
менінго-енцефаліту та інших екзоген но-органічних уражень мозку у
дітей, на пізніших етапах пе ребігу призводить до типово епілептичних
змін особистості, що характерні для істинної епілепсії.
Задача 71.
Хвора 26 років, педагог, періодично лікусться у психіатричній лікарні з
приводу симптоматичної епілепсії.У психічному статусі: не орiєнтована в
чаcі, але знає, що знаходиться у психіатричній лікарні, що "служить для
науки", стверджує, шо вона зараз у Москві, в НДІ, її готують для польоту в
космос. Говорить, що на другому поверсі клініки йде підготовка до весілля, а
вона вибирає у сестри- господарки плаття, щоб піти погуляти у міський парк.
Разом з тим хвора вважає, що знаходиться у школі розвідників, де
перевіряють ї волю, як вона буде діяти. Заявляє, шо прізвище у неї інше. У
перший день перебування в лікарні їй здавалося, що вона летить у ракеті:
"Ракета летіла з величезною швидкістю і мені було дуже страшно". Відмічає,
що "під час польоту вракеті", чітко чула три слова: "Вся сім'я, білокрів’я".
Хвора повідомила, що коли просинається, то "хтось втікає від мене, як тільки
я відкрию очі", хоча поруч з нею не було ні хворих, ні санітарок. "Я ніби у
сні, хоча і не сплю". 3 хворими не спілкуються, активно в мовний контакт не
вступае.
a) визначіть синдром – Онейроїдний
 для якого згхворювання віы найбільм хорактеркий? травма,
 інсульт,
 запалення,
 пухлини,
 крововиливи
 епілепсія.
Задача 72.
Хворий 29 років, міліціонер. Доставлений у судово-психіатричне відділення з
камери попереднього ув’язнення.
Завжди був педантичним, дисциплінованим, старанним, відрізнявся
злопам'ятністю. Вранці зібрався на роботу, взяв зброю, але paптoм з криком:
"Бий фашистів!" вибіг на вулицю. Навколишні продовжуючи щось кричати,
біг по вулиці і тут же роздалися постріли. Сусіди викликали міліцію. Хворий
був затриманий у сусідньому кварталі. При цьому чинив бурхливий опір був
збуджений, блідий, продовжував викрикувати погрози на адресу "фашистів".
Heподалік від нього на землі лежали троє поранених випадкових перехожих.
бачили, як він з пістолетом у руках. Через годину хворий прийшов до себе у
відділенні міліції. Довго не міг зрозуміти, що скоїв злочин. Пам'ятав, що був
удома, але подальших подій зовсім не пам’ятає. Переконавшись у реальності
подій, що сталися, дав реакцію глибокого відчаю, дорікав себе в тому, що
скоїв, намагався покінчити життя самогубством.
a) визначіть синдром – патологічний афект
b) для якого захворювання він найбільш характерний?
Задача 73.
Хворий 25 років, робітник. На стаціонарному лікуванні у психіатричній
лікарні знаходиться вдруге.
3 10-pічного страждає на судомні напади. Одного разу пішов на прийом до
лікаря у психоневрологічний диспансер і зник. Знайти йoгo не могли. Через
три дні хворий повернувся додому, був обірваний, без пaльто.
У психічному статусі: веде себе дивно - не говорить ні слова, не відповідає
на запитання, весь час дитиниться у стелю. Наступного дня почав
розмовляти, упізнав своїх рідних. Поступово стан покращився і хворий
розповів: "Пам'ятаю, як пішов у диспансер за ліками. Потім не пам’ятаю
нічого до того часу, поки не відчув під ногами залізно дорожні райки.
Пам'ятаю, що проходив повз якусь будку, весь час повторював про себе-до
Kiцманя 10 км. Після цього знову нічого не пам'ятаю. Прийшов до пам'яті
десь біля Заліщиків. Я сидів біля річки під мостом і мив ноги. які чомусь
були червоними і гарячими. Потім знову нічого не пам'ятаю". Знайомі
розповіли рідним, шо бачили хворого через день після його зникнення на
березі озера за 30 км від міста. Хворий, на їхню думку, був дивним,
замисленим, на запитання розгублено кивав головою.
a) визначить синдром – транс у епілептика
6) для якого захворювання він найбільш характерний, сомнамбулізм,
епілепсія

Untitled

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Untitled

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 1

Хвора Є. знаходиться у психіатричній лікарні кілька днів. Переведена з

5. Важкі соматичних, інфекційних і неінфекційні захворювання, рідше

Парафренний синдром - поєднання фантастичних за змістом маячних

5. Реактивний параноїд порівняно рідкісна форма реактивних психозів.

Нейролептики. призначаються в разі наявності у пацієнта марення,

Транквілізатори. мають антипсихотичний ефект і блокують деякі рецептори

Нейролептики. призначаються в разі наявності у пацієнта марення,

Транквілізатори. мають антипсихотичний ефект і блокують деякі рецептори

2. При яких психічних захворованнях він спостерігається? Спостерігається кататонічний

2. При яких захворюваннях він спостерігається? Онейроїдне потьмарення

2. Для яких захворювань він характерний? Характерний для шизофренії,

1. Визначте синдром – Олігофренічний (Дауна)

2 Онейроїдний синдром — потьмарення свідомості з напливом

 часова та просторова дезорієнтація,

Онейроїдний синдром супроводжує інфекційні психози,

2 Онейроїдний синдром — потьмарення свідомості з напливом

 часова та просторова дезорієнтація,

2. Аменція спостерігається при важких соматичних і інфекційних

Величезне значення відіграє вживання препаратів Аміназину

Щоб купірувати збудження, можуть призначити внутрішньом’язово або

Пацієнти можуть повністю відмовитися від води і їжі. Штучне харчування

Для яких захворювань він характерний? у істеричного реактивного психозу

2. Для яких захворювань він характерний? при шизофренії, нарко-

2. Для яких захворювань він характерний? при шизофренії, епілепсії,

2. Визначте синдром – Маніакальний (експресивний)

Синдроми з переважним порушенням почуттів

Характеризується хворобливо піднесеним настроєм (гіпертимія),

3. Встановіть діагноз.- Сифіліс

Можливе призначення монотерапії вальпроатами, солями літію або

За відсутності ознак позитивної терапевтичної реакції в гострому

2. Визначте синдром. Абстинентний (гашиш)

Розвивається через 8-12 годин після останнього прийому психоактивної

3. Встановіть діагноз. Наркоманія

Синдроми з переважним порушенням волі

Клініка і діагностика гебефренічного синдрому.

● Для яких захворювань він характерний? Найбільш часто

2. Визначте синдром - Іпохондричний

Іпохондричний невротичний синдром (сенесто-патично іпохондричний

3. Встановіть попередній діагноз.

Іпохондричний симптомокомплекс може бути складовою частиною будь-

Підхід до іпохондричних хворих ускладнюється тим, що вони відносять своє

2. Визначте синдром - Псевдодеменція

Псевдодементний синдром (псевдодеменція) – психотичний стан, який часто

10. Для яких захворювань найбільш характерний?

Незважаючи на те, що стан найчастіше пов’язане з депресією, інші психічні

11. Призначте лікування.

У багатьох випадках це включає лікування депресії, яка призвела до

Ліки від депресії можуть включати антидепресанти та селективні інгібітори

2. Визначте синдром – Параноїдний (травмвтичний)

Включає в себе первинне або вторинне маячення і обмани сприйняття

Синдроми з переважним порушенням мислення

— з використанням великої кількості води

Лікування розпочинають з масивної детоксикаційної терапії. Під час

сИНДРОМ ПСИХІЧНОГО АВТОМАТИЗМУ КАНДИНСЬКОГО-

психопатологічний стан, який полягає у тому, що хворий почуває, ніби він

Гебефренічний синдром проявляється інертною ейфорією (химерна,

Спостерігається кататонічний синдром при шизофренії, сифілітичних,

нейролептики. Призначені для гальмування процесів в ЦНС ( «Лепонекс»,

Аміназин вводити внутрішньом’язово 100-150 мг (4-6 мл розчину) або

антидепресанти. Вони сприяють поліпшенню настрою ( «Амітриптилін»,

Амітриптилін 25 мг 3 рази на добу з поступовим підвищенням при

транквілізатори. При синдромі Кандинського-Клерамбо вони зменшують

You might also like